ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (на прикладі сільського населення Харківської області)

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
харківська медична академія післядипломної освіти

На правах рукопису

Шинкарьова Ірина Михайлівна

УДК 614.253:616-083.98]:316.334.55

організаційно-технологічна модель УДОСКОНАЛЕННЯ первинної медико-санітарної допомоги
(на прикладі сільського населення Харківської області)

14.02.03 - соціальна медицина

дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Сердюк Олександр Іванович,
доктор медичних наук,
професор

Харків 2009

Зміст

перелік умовних скорочень

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Вступ

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

Розділ 1.

еволюція організаційних форм Забезпечення первинної медико-санітарної допомоги: історія, проблеми та перспективи . . . . . . . . . . . . . . ..

13

1.1. Розвиток організаційних форм та технологій медико-санітарного забезпечення населення на первинному рівні: міжнародна концепція . . .

13

1.2. Концепція розвитку первинної медико-санітарної допомоги в Україні: досвід запровадження, проблеми та здобутки. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

24

1.3. Методологічні підходи до підвищення ефективності первинної медико-санітарної допомоги на сучасному етапі реформування систем охорони здоров’я. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

36

1.4. Резюме до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

42

Розділ 2.

Матеріали та методи дослідження . . . . . . . . . . . . .

46

2.1. Концептуальна модель програми дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

46

2.2. Методи дослідження . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

51

2.3. Обґрунтування достовірності результатів дослідження, методів популяційного та інформаційного аналізу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

62

2.3.1. Методи забезпечення репрезентативності: обґрунтування об’єму вибіркових сукупностей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

63

2.3.2. Характеристика методів інформаційно-статистичного аналізу . . . . .

65

2.4. Інноваційне забезпечення дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

66

2.5. Деонтологічні, правові та метрологічні аспекти дослідження. . . . . . . . .

67

2.6. Експертна оцінка ефективності результатів дослідження. . . . . . . . . . . . .

68

Розділ 3.

якість та ефективність первинної МЕДИко-санітарної допомоги сільському населенню: соціометричний аналіз. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

70

3.1. Соціометричний аналіз якості первинної медико-санітарної допомоги: оцінка пацієнтами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

72

3.2. Соціометричний аналіз якості первинної медико-санітарної допомоги: оцінка медичними працівниками. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

82

3.3. Резюме до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

91

Розділ 4.

обсяги медичної допомоги при різних ОРГАНІЗАЦІЙНИХ моделях фахової діяльності на первинному рівні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

94

4.1 Вплив моделі організації виробничої діяльності персоналу закладів первинної медико-санітарної допомоги на перерозподіл обсягів медичної допомоги між її рівнями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

96

4.2 Вплив моделі організації виробничої діяльності персоналу закладів первинної медико-санітарної допомоги на адекватність діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

107

4.3. Вплив моделі організаційної виробничої діяльності персоналу закладів первинної медико-санітарної допомоги на показники ефективності медичної допомоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

113

4.4. Резюме до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

116

Розділ 5.

організаційно - функціональні особливості надання первинної медико-санітарної ДОПОМОГИ сільському населенню (аналіз використання робочого часу персоналом) . . . .

119

5.1. Дослідження витрат часу на виконання функціональних обов’язків медичного персоналу амбулаторії загальної практики сімейної медицини . . . . . .

121

5.2. Кооперація та розподіл функціональних обов’язків у роботі персоналу закладів первинної ланки.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

132

5.3. Порівняльний аналіз ефективності первинної медико-санітарної допомоги при різних моделях професіограм. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

135

5.4. Резюме до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

154

Розділ 6.

Узагальнення результатів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

157

6.1. Обговорення результатів дослідження. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

157

6.2. Експертна оцінка ефективності удосконаленої організаційно - технологічної моделі надання первинної медико-санітарної допомоги мешканцям села

165

Висновки

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

168

Список використаних джерел

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

172

Додатки

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

207

перелік умовних скорочень

АЗПСМ

- амбулаторія загальної практики / сімейної медицини

ат

- артеріальний тиск

ВООЗ

- всесвітня організація охорони здоров’я

гк

- гіпертонічний криз

гх

- гіпертонічна хвороба

ЕКГ

- електрокардіографія

ЗП

- загальна практика

Зп/см

- загальна практика - сімейна медицина

іхс

- ішемічна хвороба серця

ЛПЗ

- лікувально-профілактичний заклад

ЛПУ

- лікувально-профілактична установа

лфк

- лікувально-фізкультурний комплекс

МЛ

- міська лікарня

МП

- маркерна патологія

МС

- медична сестра

Оз

- охорона здоров’я

окл

- обласна клінічна лікарня

Окх

- освітньо-кваліфікаційна характеристика

опр

- обсяги профілактичної роботи

ОТМ

- організаційно-технологічна модель

отс

- організаційно-технологічний стандарт

ПМСД

- первинна медико-санітарна допомога

сдл

- сільська дільнична лікарня

сзт

- стаціонарзамінні технології

СЛ

- сімейний лікар

СМ

- сімейна медицина

СЛА

- сільська лікарська амбулаторія

ССС

- серцево-судинна система

ФАП

- фельдшерськоакушерський пункт

црл

- центральна районна лікарня

ШКТ

- шлунково-кишковий тракт

шнд

- швидка-невідкладна допомога

ямд

- якість медичної допомоги

Вступ

Актуальність теми. Впродовж останніх десятиріч більшість країн Європи активно застосовують моделі реформування системи охорони здоров’я (ОЗ), що базуються на стратегії пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). При цьому оптимальним організаційним підходом, що потенціює ефективне використання ресурсів охорони здоров’я для забезпечення населення доступними та якісними медичними послугами визнано розбудову служби ПМСД на засадах загальної практики сімейної медицини (ЗП/СМ) [1-7].
Передумовою успішної реалізації цієї стратегії в певних медико-соціальних умовах є розробка та практичне впровадження стандартів фахової діяльності з визначенням найбільш раціональної з точки зору якості та ефективності медичної допомоги комбінації таких організаційних компонентів, як обсяги допомоги, що надаються на первинному рівні, модель організації загальної практики (ЗП), спосіб формування списку пацієнтів сімейного лікаря (СЛ), принципи взаємодії закладів ПМСД з іншими службами, організація праці медичних працівників, спосіб фінансування галузі та методи оплати медичних послуг [8-12].
Про актуальність завдання оптимізації організаційно-технологічних стандартів (ОТС) фахової діяльності служби ПМСД в Україні в цілому, та зокрема тієї її частини, що була реформована на засадах ЗП/СМ, для вітчизняної охорони здоров’я свідчить погіршення показників здоров’я населення на фоні постійного збільшення витрат в галузі [10-15]. Висвітлення факторів, що стримують можливість організаційних перетворень в системі ОЗ, є основою для отримання науково обґрунтованої інформації щодо інтегральної ефективності впровадження новітніх моделей організації ПМСД в умовах реформування галузі, обґрунтування напрямків елімінації вказаних негативних факторів та їх адаптації до місцевих умов [16-18].
Основними тенденціями розвитку науки з проблеми в останні роки в Україні є активізація фундаментальних і прикладних наукових досліджень щодо удосконалення економічних механізмів впровадження сімейної медицини (СМ) [19,20], визначення раціональних обсягів спеціалізованої допомоги на первинному рівні [16,21,22], обґрунтування розподілу обсягів медичних послуг між організаційними рівнями [23] та шляхів підвищення ефективності використання ресурсів в системі охорони здоров’я [24,25], обґрунтування рівнів і обсягів підготовки спеціалістів та фахівців первинної ланки [26-29].
Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю виконання положень Концепції розвитку охорони здоров’я України, затвердженої Указом Президента України від 7 грудня 2000 року N 1313/2000 та низки урядових постанов стосовно реформування галузі у напрямку пріоритетного розвитку ПМСД.
Досліджень, що розглядали б вплив організаційно-технологічної моделі (ОТМ) медико-санітарного забезпечення населення, зокрема на первинній ланці, на якість медичної допомоги (ЯМД) у взаємозв’язку з обсягами діяльності та стосувалися б сучасних стандартів професійної діяльності, не проводилося. Залишаються не вивченими типові медичні маршрути пацієнтів в сільській місцевості, не досліджено їх взаємозв’язок з медико - соціальними, економічними та іншими умовами та не обґрунтовано раціональний розподіл обсягів надання медичної допомоги між медичним персоналом та відсутні професіограми медичних працівників. Дослідження зазначених проблем є актуальною та нагальною задачею в умовах реформування охорони здоров’я на засадах ЗП/СМ, оскільки їх вирішення дозволить керовано удосконалювати систему ПМСД.
Необхідність наукового обґрунтування оптимальних організаційно - технологічних моделей професійної діяльності спеціалістів та фахівців з урахуванням регіональних особливостей надання медичної допомоги і обумовили актуальність даного дослідження, визначили його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання дисертаційного дослідження здійснено у межах міжнародних, національних та галузевих науково-практичних і дослідних програм, зокрема: Проектів Європейського Союзу: «Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні» (держреєстрація № EuropeAid/114651/C/SV/UA; 2004-2006 р.) і «Сприяння розвитку вторинної та стаціонарної медичної допомоги» (держреєстрація № EuropeAID /123236/C/UA; 2007-2010 р.), а також пріоритетної прикладної наукової теми МОЗ України «Обґрунтування та впровадження системи регіонального моніторингу здоров’я в умовах реформування ПМСД населенню України», що виконується у межах міжгалузевої програми «Здоров’я нації 2002-2011 роки» (держреєстрація № 0106U003999; 2007-2009р.), відповідно до комплексного плану НДР Харківської медичної академії післядипломної освіти: «Наукове обґрунтування розвитку сімейної медицини і системи охорони здоров’я в регіоні за умов загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування» (держреєстрація № 0103U004138; 2003-2005р.), «Наукове обґрунтування забезпечення доступності і якості ПМСД на засадах сімейної медицини населенню регіону» (держреєстрація № 0106U003999; 2006-2009 р.).
У межах названих міжнародних програм технічної допомоги, державної та галузевих науково - дослідних тем здійснювалась їх науково-практична координація на регіональному рівні, самостійно розроблено та реалізовано програму дослідження, обґрунтовано обсяги вибіркових спостережень, складені форми первинної документації, виконано експедиційне обстеження закладів ОЗ регіону первинної ланки, досліджено медичні маршрути пацієнтів з маркерною патологією (МП), виконано вивчення розподілу робочого часу медичних працівників та їх виробничих функцій, а також соціологічне дослідження за адаптованою до умов України методикою ВООЗ та соціометричний аналіз якості медичної допомоги і системне узагальнення результатів дослідження.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в удосконаленні ПМСД сільському населенню за рахунок оптимізації організаційних форм і моделей професійної діяльності спеціалістів і фахівців первинного рівня.
Досягнення мети здійснено шляхом вирішення наступних завдань :
- контент-аналіз основних тенденцій розвитку світових та вітчизняних наукових досліджень щодо напрямків вирішення проблеми підвищення ефективності системи ОЗ в цілому та її первинного рівня зокрема;
- аналіз якості медичної допомоги та визначення найбільш дієвих напрямків підвищення її рівня за рахунок організаційної компоненти ПМСД;
- визначення закономірностей розподілу обсягів медичної допомоги на різних організаційних рівнях її надання, вивчання її ефективності і якості;
- дослідження розподілу виробничих функцій сімейних лікарів і медичних сестер (МС), які працюють в амбулаторіях загальної практики - сімейної медицини (АЗПСМ);
- вивчення взаємозв’язків між структурно-функціональними компонентами професійної діяльності медичного персоналу та якістю і обсягами допомоги;
- обґрунтування організаційно - технологічної моделі удосконалення фахової діяльності персоналу закладів ПМСД і оцінку її ефективності;
- розробку рекомендацій щодо вдосконалення первинної медико-санітарної допомоги за рахунок оптимізації фахової діяльності персоналу АЗПСМ з метою збільшення обсягів і підвищення якості допомоги сільському населенню.
Об’єкт дослідження: первинна медико - санітарна допомога: організаційні форми, методи, види її надання, її якість та ефективність.
Предмет дослідження: структурно - функціональні компоненти фахової діяльності, лікувально - діагностичні та організаційно-технологічні стандарти медичної допомоги, індикатори здоров’я сільського населення та діяльності закладів первинної медико-санітарної допомоги.
Методи дослідження: історичний для проведення контент-аналізу даних літературних джерел; соціологічний для дослідження якості медичної допомоги; соціально гігієнічні для вивчення структурно - функціонального стану закладів та установ ПМСД; метод експертних оцінок для вивчення адекватності розподілу обсягів медичної допомоги на організаційних рівнях її надання, ефективності і якості медичної допомоги; медико статистичні для дослідження якості та ефективності медичної допомоги, стану здоров’я населення; методи системного аналізу, моделювання та прогнозування для вивчення взаємозв’язків між структурно-функціональними компонентами професійної діяльності та якістю допомоги, обґрунтування методики розробки стандартів діяльності та індикативних показників системи медико-соціального моніторингу ПМСД сільському населенню.
Наукова новизна одержаних результатів. полягає в тому, що вперше в Україні:
- визначені пріоритетні напрямки підвищення рівня якості медичної допомоги за рахунок організаційної компоненти та з урахуванням особливостей здоров’я сільського населення;
- доведено, що подальший розвиток організаційних форм ПМСД і їх удосконалення залежить від лікувально-діагностичних та організаційно - технологічних стандартів;
- доведено, що технології фахової діяльності та ефективний розподіл функцій персоналу закладів ПМСД забезпечує передумови для перерозподілу обсягів медичної допомоги між різними рівнями її надання з одночасним збільшенням її обсягів та якості на первинному рівні;
- оптимізовано медичні маршрути пацієнтів мешканців села, які страждають на гіпертонічну хворобу ІІ ст.;
- науково обґрунтована і розроблена комплексна методика вивчення виробничо-організаційної ефективності розподілу функцій спеціалістів та фахівців первинного рівня допомоги;
- визначені очікувані зміни у показниках якості та обсягів медичної допомоги на первинному рівні залежно від організаційних умов її надання та ступеня кооперації виробничих функцій медичного персоналу первинного рівня.
Дістала подальшого розвитку концепція регіонально - орієнтованого підходу до впровадження визнаних міжнародною спільнотою організаційних форм надання медичної допомоги: вперше для сільського населення системно обґрунтована організаційно технологічна модель удосконалення ПМСД за рахунок оптимізації організаційних форм фахової діяльності з метою збільшення обсягів і підвищення якості медичної допомоги.
Теоретичне значення роботи полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров’я в частині вчення про здоров’я громади та окремих її груп, зокрема сільського населення, наукової організації праці, надання ПМСД, підвищення її якості та ефективності.
Практичне значення результатів дослідження. Проведені дослідження мають теоретичне і практичне значення у галузі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я і для практичної реалізації сучасних принципів Європейської інтеграції в сфері охорони здоров’я та пріоритетних напрямків національної доктрини реформування галузі, орієнтованих на розвиток ПМСД на засадах загальної практики / сімейної медицини. Зокрема результати дослідження стали підставою для:
- практичної адаптації міжнародних підходів, розробки засобів та інструментарію кваліметричної оцінки допомоги первинного рівня;
- розробки та впровадження оціночних критеріїв технологій фахової діяльності медичного персоналу закладів ПМСД;
- визначення структури виробничих функцій та типових задач діяльності спеціалістів і фахівців на первинному рівні;
- розробки та впровадження методики визначення рівня популяційного здоров’я населення;
- удосконалення медичної допомоги хворим на гіпертонічну хворобу та попередження її ускладнень за рахунок оптимізації медичних маршрутів пацієнтів.
За матеріалами дослідження отримано два патенти України на винаходи та корисні моделі. Результати дослідження впроваджені на різних рівнях медичної допомоги у Харківській, Житомирській, Полтавській областях, а також у навчальний процес при підготовці фахівців і спеціалістів у Харківському національному медичному університеті, Харківській медичній академії післядипломної освіти і закладах ПМСД.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою науковою працею. Автором на основі вивчення літератури та пріоритетних розробок у галузі соціальної медицини та організації охорони здоров’я, а також профілактичної медицини обґрунтована тема дослідження, сформульовано мету та його задачі, а також застосовано загальні та специфічні методи дослідження. Здобувачем здійснено розробку форм первинної документації, карт експертної оцінки, кваліметричних опитувальників, професіограм фахівців сімейної медицини та безпосереднє експедиційне обстеження закладів первинної ланки та вивчення і аналіз моніторингових даних щодо стану здоров’я сільського населення регіону. Автором обґрунтована репрезентативна кількість закладів первинної ланки, фахівців та спеціалістів для вивчення структури виробничих функцій та експертної оцінки якості допомоги; кількість пацієнтів з маркерною патологією для дослідження закономірностей формування медичних маршрутів, а також виконано узагальнений аналіз здоров’я сільського населення регіону для визначення маркерної патології. Первинний матеріал повністю зібраний автором, а також виконана його систематизація, статистичний та інформаційний аналіз і узагальнено виявлені закономірності. На основі виконаних безпосередньо автором аналітичних досліджень написані усі розділи дисертації, сформульовано висновки та практичні пропозиції. Здобувачем не були використані результати досліджень та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень та основні положення роботи висвітлені в доповідях на національному, регіональному та місцевому рівнях, зокрема на з’їздах, конгресах: «14-th European conference students and young doctors» (Berlin, 2003), проміжних та підсумкових семінарах та конференціях Європейського Союзу (Київ, 2006; Житомир, 2006; Полтава, 2006; Харків, 2008), II з’їзді лікарів загальної (сімейної) практики України (Харків, 2005), IV з’їзді спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я (Житомир, 2008), всеукраїнській конференції сімейних лікарів «Сімейна медицина в Україні - наукові розробки та практика впровадження» (Киї

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота теоретично узагальнює та вирішує наукову задачу: з позицій концептуально нового наукового підходу та з використанням специфічних методів соціальної медицини доведено необхідність та можливість покращання первинної медико-санітарної допомоги за рахунок удосконалення її організаційних форм, оптимізації її обсягів і підвищення її якості з урахуванням регіональних умов і особливостей надання шляхом обґрунтування організаційно технологічних стандартів (моделей) фахової діяльності.
1. Соціометричний аналіз виявив, що рівень якості медичної допомоги, яка надається АЗПСМ в сільській місцевості, за рекомендованою ВООЗ кваліметричною шкалою низький (пацієнти (56,8±2,1)%, працівники (58,8± 3,5)%), що визначається: рівнем матеріально-технічної забезпечення (пацієнти (34,8±1,8)%; працівники (51,3±2,5)%), рівнем кваліфікації медичного персоналу (пацієнти (53,9±2,8)%, працівники (55,3±2,5)%), рівнем фізичної доступності (пацієнти (48,0±1,5)%, працівники (47,6±1,7)%) та відсутністю умотивованого розширення обсягів медичної допомоги. Доведено, що на рівні закладів первинної ланки найбільш перспективним напрямком підвищення якості та розширення обсягів медичної допомоги є розробка та впровадження організаційно-технологічних стандартів, оскільки має місце дублювання виробничих функцій різних категорій медичного персоналу: у (91,8±10,2)% часу при обстеженні пацієнтів, (81,8±5,6)% при маніпуляціях, (39,6±2,9)% при профілактичних заходах лікар дублює роботу медичної сестри.
2. Вивчення ефективності медичних маршрутів пацієнтів з маркерною патологією виявило, що підвищення доступності лікарської допомоги та керованості медичної допомоги є значимими факторами удосконалення організації охорони здоров’я сільського населення і створює передумови для розширення обсягів медичних послуг, що можуть надаватися на первинному рівні, зменшення необґрунтованого навантаження на вторинний та третинний рівні при забезпеченні встановленого рівня якості відповідних медичних послуг. Доведено, що у разі лікарської координації медичного маршруту адекватність допомоги збільшується на (28,6±3,1)%, ефективність медичного маршруту на (24,9±1,5)%, а ефективність медичної допомоги населенню в цілому підвищується на (55,8±7,2)%.
3. Встановлено, що пріоритетним напрямком підвищення якості медичної допомоги, поряд з усуненням дублювання функцій, є корекція системних організаційних дефектів в роботі виробничої пари «сімейний лікар-медична сестра»: перевантаження роботою з документацією ((30,1±3,1)% у структурі робочого дня сімейного лікаря та (31,6±3,3)% медичної сестри), диспропорції у витраті часу на лікувальну роботу відносно профілактичної (у лікаря 4:1, у медсестри 7:1), значні витрати робочого часу (2/5 часу) лікарем на надання медичної допомоги поза межами амбулаторії. За результатами імітаційного моделювання визначено вдосконалену організаційно-технологічну модель організації праці зазначеної виробничої пари, що дозволяє раціонально розподілити її виробничі функції.
4 Рівень якості первинної медичної допомоги взаємозв’язаний не лише з обсягами (КС мах=0,233±0,048, ηмах =0,337±0,046) та видами фахової діяльності (КС мах=0,241±0,025, η мах=0,319±0,030) і кваліфікацією лікаря (КС=0,229±0,044, η =0,302±0,034), але й зі ступенем фахової кооперації лікаря та медсестри. Наведене дозволило обґрунтувати методичні підходи до розробки організаційно-технологічних стандартів та відповідних моделей діяльності спеціалістів і фахівців, якими елімінуються виявлені організаційні дефекти та, додатково, враховується координаційна функція лікаря.
5. Ефективність запропонованої моделі первинної медико-санітарної допомоги визначається збільшенням обсягів діяльності медичного персоналу (на (12,1±3,5)%), підвищенням рівня якості медичної допомоги (на (10,8±2,5)%), можливістю її адаптації до регіональних особливостей надання медичної допомоги. Зазначена модель не передбачає створення нових підрозділів в сучасній системі охорони здоров’я, обов’язкового розширення матеріально-технічної бази, не потребує додаткового навчання медичного персоналу, що дозволяє впроваджувати її без значних економічних затрат в регіонах України.
6. Впровадження міжнародно визнаних організаційних форм надання медичної допомоги повинно базуватись на стандартизації фахової діяльності медичного персоналу з розмежуванням функцій, контролем ефективності, якості з подальшою оптимізацією обсягів допомоги та врахуванні результатів медико-соціального моніторингу стану здоров’я населення, діяльності закладів первинної медико-санітарної допомоги та соціометричних оцінок її якості.

Практичні рекомендації

З метою удосконалення первинної медико-санітарної допомоги, оптимізації її організаційних форм, збільшення обсягів і підвищення якості медичної допомоги в Україні вважаємо за доцільне рекомендувати:
На державному рівні:
- на підставі обґрунтованого комплексу організаційних заходів щодо підвищення ефективності охорони здоров’я, зокрема первинного рівня надання медико-санітарної допомоги населенню, розробити довгострокову програму (концепцію) реформування галузі;
- переглянути і законодавчо відрегулювати функціональні обов’язки спеціалістів та фахівців загальної практики-сімейної медицини, розробити професіограми працівників первинної медико-санітарної допомоги;
- для оптимізації розподілу обсягів медичної допомоги між її організаційними рівнями та з метою забезпечення керованості медичної допомоги передбачити запровадження контрольно-пропускної системи направлень пацієнтів за наданням спеціалізованих та стаціонарних послуг;
- розробити та законодавчо врегулювати комплекс заходів, що забезпечують мотивацію спеціалістів і фахівців перинного рівня до збільшення обсягів допомоги і підвищення якості медичних послуг, зокрема, механізму оплати медичних послуг за подушним методом, способу формування списку пацієнтів сімейного лікаря на засадах вільного вибору лікаря пацієнтом.
На регіональному рівні:
- поточний аналіз якості на рівні амбулаторії сімейного лікаря та визначення провідних організаційно-технологічних та медико-соціальних факторів, що на неї впливають, проводити шляхом застосування соціометричної методики ВООЗ, адаптованої для умов діяльності ПМСД по спеціально опрацьованій картці кваліметрії якості медичної допомоги;
- адаптацію організаційно-технологічних стандартів до місцевих умов діяльності закладів первинної ланки виконувати згідно обґрунтованих алгоритмів на основі вивчення медичних маршрутів пацієнтів та розподілу функцій спеціалістів і фахівців первинної медико-санітарної допомоги;
- медико-соціальний моніторинг ефективності роботи закладів ЗП/СМ, які надають допомогу мешканцям села, забезпечувати із використанням індикативних показників, що дозволяє здійснювати оперативний контроль і є передумовою адаптації організаційних моделей до місцевих умов.
Практичну реалізацію окремих компонентів (оптимальних обсягів медичної допомоги на первинному рівні, керованість медичної допомоги, науково обґрунтовану організацію праці) стратегії реформування галузі пропонується забезпечувати шляхом комплексного застосування опрацьованих у дослідженні організаційно - технологічних засобів; для оцінки закономірностей формування здоров’я різних категорій та груп населення пропонується інноваційне та інформаційне забезпечення у вигляді алгоритмів (Пат. 62763 А; Пат. 9661 А), якими забезпечується популяційний скрінінг у системі медико-соціального моніторингу.

Список використаних джерел

1. Збірник наукових праць співробітників Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. Вип. 16, кн. 3 / Ред.: Ю.В. Вороненко. К., 2007. 460 с.
2. Москаленко В.Ф. Конституційне визначення права на охорону здоров'я в Європейському Союзі / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Україна. Здоров'я нації. 2007. N 1. С. 85-89.
3. Boerma W. Opinion of patients on accessibility of primary health care centers in Siauliai region / Ida Juodryte, Wienke Boerma, Zemyna Milasauskiene //Rasa Rezgiene Medicina (Kaunas). 2006 № 42(3). Р. 231-237
4. Лехан В.М. Якість стаціонарної допомоги та шляхи її поліпшення очима пациєнтів. / В.М. Лехан //Экон. здравоохр. 2007. N 12. С. 66.
5. Деякі проблеми охорони здоров"я новонароджених дітей в Україні (ситуаційний аналіз) / Н.Г. Гойда, Н.Я. Жилка, Г.О. Корольова [та ін.] // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. 2006. N 1 С.913
6. Health care systems: major themes in health and social welfare / Ed. by J.Watson. − L.: Routltdge, 2005. − 1200 p.
7. Сердюк О. І. Професійна підготовка спеціалістів з управління в системі охорони здоров′я /О.І. Сердюк, Б.А. Рогожин, Л.М. Патока // Матеріали науково-практичної конференціїз міжнародною участю 29-30 січня 2009р. Київ, 2009- С.117.
8. Вороненко Ю.В. Визначення компетенції в оцінці якості підготовки фахівців у системі безперервного професійоного розвитку лікарів / Ю.В. Вороненко, А.М. Сердюк, О.П. Мінцер [та ін.] // Україна. Здоров'я нації. — 2007. — № 1. — С. 118123.
9. Boerma W.G. Primary Care in the Driver’s Seat? / W.G. Boerma, C.-А. Dubois // London: The Nuffield Trust, 2006. 361 p.
10. Figueras J. Purchasing to improve health systems performance / Josep Figueras, Ray Robinson, Elke Jakubowski. World health organization on behalf of European Observatory of Health Systems and Policies Series, 2005. 322 p.
11. Лехан В. М. Аналіз доступності медичної допомоги для населення України /В.М. Лехан, Л.В. Крячкова, Є.К. Духовенко // Матеріали ІV з’їзду спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я, 23-25 жовтня 2008 р.: тези доп. Житомир., 2008. Т. 2. − С. 120−122.
12. Уварено А. Р. Деякі проблеми інноваційної політики у спектрі вимог доказової медицини / А.Р. Уварено// Охорона здор. України. 2004 − №1С. 60-61.
13. Слабкий Г.О., Бондаренко В.В. Ситуаційний аналіз розвитку охорони здоров’я на селі / Г. О. Слабкий, В. В. Бондаренко // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006. № 4 С. 4751.
14 Рудень В.В. Пацієнти сімейних амбулаторій міста Львова про питання здоров'я та охорону здоров'я (за даними проведеного соціологічного дослідження) / В.В. Рудень, Т.Г. Гутор // Укр. мед. часопис. 2006. № 3. С. 6568.
15. Ворноненко Ю. В. Історія виникнення, становлення та розвитку правового регулювання медичної діяльності на теренах України / Ю.В. Вороненко, Я.Ф. Радиш // Укр. мед. часоп. — 2007. — N 1. — С. 4549.
16. Гойда Н.Г. Якість медичного забезпечення − основна мета охорони здоров’я в Україні / Н. Г. Гойда // Охорона здоров’я України. − 2005. − №3−4 (18−19). − С. 26−29.
17. Моніторинг здоров’я населення удосконалення первинної медико-санітарної допомоги в умовах реформування галузі: інноваційне забезпечення / С.П. Шкляр, Т.В. Фролова, Л.В. Черкашина [та ін.] // Матеріали ІV з’їзду спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я, 23-25 жовтня 2008 р.: тези доп. Житомир., 2008. Т. 2. − С. 260−262.
18. Москаленко В. Ф. Оптимальна модель системи охорони здоров’я: концептуальні засади та принципи побудови (аналітичний огляд) / В.Ф. Москаленко // Україна. Здоров’я нації. — 2008. — N 3−4(7−8). — С. 93−103.
19. Парій В. Д. Досвід співучасті населення у фінансуванні медичних послуг / В.Д. Парій, В.С. Мишкевський, С.М. Грищук // Матеріали ІV з’їзду спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я, 23-25 жовтня 2008 р.: тези доп. Житомир., 2008. Т. 2. − С. 166−167.
20. Слабкий Г.О Функціонально-організаційна система надання акушерської допомоги жіночому населенню великого промислового регіону в рамках впровадження сімейної медицини / Г. О. Слабкий, Г. Д. Сидоренко // Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. 2006. № 3. С. 113.
21. Уваренко А.Р. Доказова медицина у спектрі наукової медичної інформації та галузевої інноваційної політики: Монографія / А. Р. Уварено. Житомир: Полісся, 2005. 188 с.
22. Пономаренко В.М. Методичні підходи до розмежування обсягів медичної допомоги населенню з приводу інфекційних та паразитарних хвороб між сімейним лікарем та лікарем-інфекціоністом / В. М. Пономаренко, Г. О. Слабкий, О.О. Шпита // Вісн. соц. гіг. та орг. охор. здор. України. 2007. № 2. С. 109.
23. Лехан В.М. Оптимізація керованості медичної допомоги - одне з провідних завдань запровадження сімейної медицини /В. М. Лехан, Л. В. Крячкова // Сімейна медицина. 2004. № 3(9). С. 1112.
24. Рудий В.М. Державне регулювання автономізації закладів охорони здоров’я в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» /В.М. Рудий Національна академія держ. управління при Президентові України. К., 2006. 20 с.
25. Солоненко Н. Д. Державне управління перебудовою галузі охорони здоров'я в умовах обмежених ресурсів в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Н. Д. Солоненко. Національна академія держ. управління при Президентові України. К., 2004. 20 с.
26. Москаленко В. Ф. Досвід впровадження кредитно-модульної системи в навчальний процес додипломної підготовки лікарів-педіатрів / В.Ф. Москаленко, В.Г. Майданник, О.Л. Ковальчук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2007. № 4. С. 2122.
27. Шегедин М. Б. Підготовка медичних сестер для роботи в бригадах сімейної медицини / М.Б. Шегедин // Мед. перспективи. 2004. 9, № 3. С. 2428.
28. Банчук М. В. Деякі аспекти діяльності майбутньої медсестри / М.В. Банчук , С.Д. Поплавська // Україна. Здоров’я нації. 2008. № 3−4(7−8). С. 130−135.
29. Пономаренко В.М. Напрями та перспективи наукових досліджень у соціальній медицині / В. М.Пономаренко, Л. А. Чепелевська, В. М. Бодак // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. 2005. №2. С. 59.
30. Алма-Атинская декларация. Принята на Международной конференции по первичной медико-санитарной помощи в АлмаАте, сентябрь 1978 // работа ВОЗ в 1978-1979 годах. Двухгодичний отчет Генерального директора. ВОЗ.-Женева, 1980.
31. Задачи по достижению здоровья для всех. Европейская политика здравоохранения. - Копенгаген: ЕРБ. ВОЗ, 1991г. - 322 с.
32 Рекомендація 134 щодо медичної допомоги та допомоги у випадку хвороби // Міжнародна організація праці. Конвенції та рекомендації. 1965 1999. Том ІІ. Міжнародне бюро праці. Женева, 1999. С. 904-906.
33. Здоровье 21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе // Европейская серия по достижению здоровья для всех. № 6. Всемирная организация здравоохранения, Европейское региональное бюро. Копенгаген, 1999. 310 с.
34. Рекомендация Комитета министров государствам-участникам относительно улучшения распределения медицинской помощи в больницах и вне больниц № R(80)15. Принята Комитетом министров Совета Европы 14 ноября 1980 г. // Права человека и профессиональная ответственность врача в документах международных организаций. К.: Сфера, 1999. С. 117118.
35. Системы здравоохранения: улучшение деятельности. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2000 г. Всемирная организация здравоохранения, Женева, 2000. 232 с.
36. National Board of Health. National strategy for quality improvement in health care // Copenhagen 2002. (http://www.sst.dk)
37. Денисов И.Н. Экономическое обоснование развития общей врачебной практики и семейной медицины / И.Н. Денисов, В.З. Кучеренко, Н.Г. Шамшурина // Эконом. здравоохранения. 2002. №5-6. С.2124.
38. Каковы преимущества и недостатки реструктурирования системы здравоохранения в целях ее большей ориентации на службы первичной медико-санитарной помощи? // Сводный доклад ВОЗ. Копенгаган. 2004. 24с.
39. Кучеренко В. З. Основные направления реформирования Российского здравоохранения на современном этапе / В. З. Кучеренко, М. А. Татарников, Н. Г. Шамшурина // Экон. здравоохр. 2005. № 8(96). С.1119.
40. Healy Judith. Health systems in transition: Australia / Judith Healy, Evelyn Sharman, Buddhima Lokuge. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory of Health Systems and Policies. 2006. 178p.
41. Hofmarcher Maria M. Health systems in transition: Austia / Maria M. Hofmarcher, Herta M. Rack. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory of Health Systems and Policies. 2006. 275p.
42. The European Definition of General Practice - Family Medicine 2002 / [Justin Allen, Bernard Gay, Harry Crebolder and other]; edited by Philip Evans. Singapore: World Organization of Family Doctors, 2005. 32 p.
43. Всемирная декларация по здравоохранению. Утверждена резолюцией Всемирной ассамблеи здравоохранения WHA51.7 16 мая 1998 г. // Пятьдесят первая сессия Всемирной ассамблеи здравоохранения. Резолюции и решения. Приложения. WHA51/1998/REC/1. Всемирная организация здравоохранения: Женева, 2000. С. 57.
44. Двенадцать принципов организации здравоохранения для любой национальной системы здравоохранения. Приняты 17-й Всемирной медицинской ассамблеей, Нью-Йорк, США, октябрь 1963 г., с поправками, внесеными 35-й Всемирной медицинской ассамблеей, Венеция, Италия, октябрь 1983 г. К.: Сфера, 1999. 51 с.
45. Boerma W.G.W. The role of general practice in primary health care / W.G.W. Boerma, D.M. Fleming. Norwich: WHO Europe the Stationery Office, 1998. 18 p.
46. The Ljubljana Charter on Reforming Health Care, 18 June 1996 / Bulletin of the World Health Organization. 1997. Vol. 75 (1). P. 4849.
47. Porter Michael E. Redefining Health Care / Michael E.Porter, Elizabeth Olmsted Teisberg. Boston: Harvard Business School Press, 2006. 592 p.
48. From parallel practice to integrative health care: a conceptual framework / [Boon H., Verhoef M., O’Hara D., Findlay B.].- BMC Health Services Research 4, 2004. 157 р.
49. Busby H. Public health and primary care: a necessary relationship / Busby H., Elliott H., Popay J. and Williams G // Health and Social Care in the Community. 1999. № 7(4). Р. 239241.
50. Haggerty J.L. Continuity of care: a multidisciplinary review / J.L Haggerty, R.J. Reid, G.K. Freeman, B.H. Starfield, C.E. Adair // British Medical Journal. 2003. № 327. Р. 12191221.
51. Салтман Р. Б. Реформы здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий / Р. Б. Салтман, Дж. Фигейрас. Пер. с англ. М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. 432 с.
52. Зарубежніе системі здравоохранения // Здрравоохр. за рубежом. 2007. № 2. С. 125.
53. Health systems in transition: learning from experience / Edited by Josep Figueras, Martin McKee, Jennifer Cain, Suszy Lessof // WHO on behalf of European Observatory of Health Systems and Policies Series. 2004. 153 p.
54. Боерма В. Роль врача общей практики в первичной медико-санитарной помощи / В. Боерма, Д.Флеминг Копенгаген: Европейское региональное бюро ВОЗ, 2001. 183 с.
55. Macinko J. The contribution of primary care systems to health outcomes within Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) countries, 19701998 / J. Macinko, В. Starfield, L Shi // Health Services Research. 2003. №38(3). P. 831865.
56. Fleming D. M. Health monitoring in sentinel practice networks: the contribution of primary care / D. M. Fleming, F. G. Schellevis, W. J. Paget // The European Journal of Public Health. 2003. N 13 (Supplement 1). P. 8084.
57. Положение о доступности медицинской помощи. Принято 40-й Всемирной медицинской ассамблеей, Вена, Австрия, сентябрь 1988 г. // Права человека и профессиональная ответственность врача в документах международных организаций. К.: Сфера, 1999. С. 3940.
58. Рекомендація 69 щодо медичного обслуговування. // Міжнародна організація праці. Конвенції та рекомендації. 1919 1964. Том І. Міжнародне бюро праці. Женева, 1999. С. 333-346.
59. Brown L Evaluating the impact of integrated health and social care teams on older people living in the community / L. Brrown, C. Tucker, T. Domokos // Health and Social Care in the Community. 2003. N 11(2). P. 8594.
60. Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря) / [Лехан В.М., Іпатов А.В., Борвиненко Е.В. та ін.]. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2002. 367с.
61. Реорганізація первинної медико-санітарноїї допомоги на засадах загальної практики - сімейної медицини. Інструктивно-методичні матеріали / За редакцією В.М. Пономаренка. Київ, 2000. 32 с.
62. Beasley John W. The contribution of family doctors to primary care research: a global perspective from the International Federation of Primary Care Research Networks (IFPCRN) / John W Beasley, Susan Dovey, Leon N. Geffen // Cambridge University Press: Primary Health Care Research & Development. 2004 № 5. Р. 307316.
63. Boerma W.G.W. Service profiles of general practitioners in Europe / W.G.W. Boerma, J. Van der Zee, D.M. Fleming // British Journal of General Practice. 1997. № 47. Р. 481486.
64. Boerma, W.G.W. Profiles of general practice in Europe. An international study of variation in the tasks of general practitioners / Wienke G.W. Boerma. Utrecht: NIVEL, 2003. 228 р.
65. Westert Gert P. Morbidity, Performance and Quality in Primary Care: Dutch General Practice on Stage / Gert P. Westert, Lea Jabaaij, Francois G. Schellevis // Radcliffe Publishing, 2006. 296 р.
66. Seifert I. Perspectives of family medicine in Central and Eastern Europe / Seifert I., Svab T., Madis J. and others // Fam. Pract. 2008. N 25(2). P. 113118.
67. Wilson J. R. The contribution of general practice and the general practitioner to NHS patients / J. R. Wilson, M. Roland, C. Ham // Soc. Med. 2006. N 99(1). P. 2428.
68. Денисов И. Десять лет, которые потрясли нас / И. Денисов // Мед. весник. 2003. №1314. С.315.
69. Bower P. The health care team in R. Jones, N. Britten, L. Culpepper et al. (eds) / P. Bower, B. Sibbald // Oxford Textbook of Primary Medical Care.Volume 1. Oxford: Oxford University Press, 2003. P. 124156.
70. Brotons C. Dietary advice in clinical practice: the views of general practitioners in Europe / Carlos Brotons, Ramon Ciurana, Rosa Piñeiro [and ather] // American Journal of Clinical Nutrition. 2003. Vol. 77. No. 4. P. 1048S1051S.
71. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / [Лехан В.М., Лакіза-Старчук Н.М., Войцехівський В.М. та ін.]; під заг. ред. В.М. Лехан. К.: Сфера, 2001. 176 с.
72. McKee M. Health policy and European Union enlargement/ Martin McKee, Laura Maclehose, Ellen Nolte // World health organization on behalf of European Observatory of Health Systems and Policies Series. 2004. 314 p.
73. Van der Zee, J. Health care systems: understanding the stages of development, in R. Jones, N. Britten, L. Culpepper et al. (eds) / J. Van der Zee, W.G.W. Boerma, M.W. Kroneman // Oxford Textbook of Primary Medical Care. Volume 1. Oxford: Oxford University Press, 2004. P. 227-256.
74. The European Health Report 2002 / Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2002. 41 p.
75. Saltman Richard B. European health care reform: analysis of current strategies / Richard B. Saltman and Josep Figueras // WHO on behalf of European Observatory of Health Systems and Policies Series. 2006. 326 p.
76. Raad voor de Volksgezondheid en Zorg. European Primary Care. The Hague: Raad voor de Volksgezondheid en Zorg.
77. Winkler, F. Multidisciplinary Collaboration in Primary Care / F. Winkler // Paper presented at 4th meeting of St Petersburg Initiative. Minsk: World Health Organization. 2000. 25 р.
78. Sheaff R. What is primary” about primary health care? / R. Sheaff // Health Сare Analysis. 1998. № 6. Р. 330340.
79. Silcock J. The organisation and development of primary care pharmacy in the United Kingdom / J. Silcock, D.K.T. Rayner, D. Petty // Health Policy. 2004. -№ 67. Р. 207214.
80. Запорожан В.Л. Сучасні процеси перебудови системи охорони здоров’я України потребують наукового обґрунтування / В.Л. Запорожан, В.І. Журавель // Охорона Здоров’я України. 2002. № 3-4. С. 32-37.
81. Лехан В.М. Система охорони здоров’я в Україні: підсумки, проблеми, перспективи. К.: Сфера, 2002. 28 с.
82. Hjortdahl P. Continuity of care, in: R. Jones, N. Britten, L. Culpepper et al. (eds) / Р. Hjortdahl // Oxford Textbook of Primary Medical Care. Volume 1. Oxford: Oxford University Press, 2004. Р. 235249.
83. Muijrers P. E. Pharmacists in primary care. Determinants of the care-providing function of Dutch community pharmacists in primary care / P.E. Muijrers, J.A Knottnerus, J.Sijbrandij et al. // Pharmacy World and Science. 2004. № 26(5). Р. 256262.
84. Pringle M. Practice structures, in R. Jones, N. Britten, L. Culpepper et al. (eds). Oxford Textbook of Primary Medical Care. Volume 1 / Pringle M., Irvine S. Oxford: Oxford University Press, 2004. 72 p.
85. Health promotion and diseases prevention: [a handbook for teachers, researches, health profressionals and decision makers / edited by Doncho Donev, Gordana Pavlekovic, Lijana Zaletel Kragelj]. Skopje: JUGOREKLAM, 2007. 843 p.
86. Reforming the Health Sector. Results of the International Reserch / [Böcken Jan, Butzlaff Martin, Esche Andreas eds.] Gϋtersloh, 2001. 178 p.
87. Чопей І.В. Порівняльна характеристика моделей сімейної медицини в деяких країнах та можливість їх опанування в Україні / І. В. Чопей // МОЗ. Українська асоціація сімейної медицини. Київ. Львів. 2001. 18 с.
88. Starfield B. Primary Care. Balancing Health Needs, Services, and Technology / B. Starfield. New York: Oxford University Press, 1998. 35 p.
89. Shi L. Primary care, self-rated health, and reductions in social disparities in health / Shi L., Starfield B., Politzer R. and Regan J. // Health Services Research. 2002. -N 37(3). P. 529550.
90. Пліш Б. А. Державне управління охороною здоров'я в країнах Східної Європи: досвід та можливість використання в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Б.А. Пліш. Національна академія держ. управління при Президентові України. К., 2005. 20 с.
91. Мінак В.О. Концепція розвитку сімейної медицини в Харківській області / В.О. Мінак // Матеріали ІІ з’їзду лікарів загальної (сімейної) практики України, 25-26 жовтня 2005 р.: тези доп. Х., 2005. С. 73.
92. Sandier S. Health systems in transition: France / Sandier S., Paris V., Polton D. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory of Health Systems and Policies. 2004. 141 p.
93. Health systems in transition: Northern Ireland / [Jordan A., McCall J., Moore W., Reid H., Stewart D.]. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory of Health Systems and Policies. 2006. 52 p.
94. Health systems in transition: Netherlands / [Exter A., Hermans H., Dosljak M., Busse R.]. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory of Health Systems and Policies. 2004. 148 p.
95. Olesen, F. Do we need a definition of general practice -family medicine? / F. Olesen // European Journal of General Practice. 2002. N 8. P. 138139.
96. Лехан В.М. Системы здравоохранения в переходом периоде: Украина / Лехан В.М., Рудый В.Р., Нолт Е. Копенгаген, европейское региональное бюро ВОЗ от имени Европейской обсерватории по системам здравоохранения. 2004. 144 с.
97. Здравоохранение и расширение Европейского Союза / [под редакцией М. Мак-Ки, Л. Мак-Лехоз, Э. Нолте]. Издательство Открытого университета, ВОЗ от имени Европейской обсерватории по системам и политике здравоохранения,2004. 291 с.
98. Оганесян С. Г. Научно-организационное и методологическое обоснование стратегии и тактики перехода первичной медико-санитарной помощи на принципы семейной медицины: автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра мед. наук: 14.00.17 / С. Г. Оганеян. Национальный ин-т здравоохранения им. С.Х.Авдалбекяна. Ереван, 2006. 40 с.
99. Рекомендации, касающиеся здравоохранения в сельской местности. Приняты 18-й Всемирной медицинской ассамблеей, Хальсинки, Финляндия, июнь 1964г.; с поправками, внесенными 35-й Всемирной медицинской ассамблеей, Венгрия, Италия, октябрь 1983г // Права человека и профессиональная ответственность врача в документах международных организаций. К.: Сфера, 1999. С. 1415.
100. Рішення Колегії Міністерства охорони здоров’я України: Досвід реформування первинної медико-санітарної допомоги на муніципальному рівні // Матеріали розширеної виїзної Колегії Міністерства охорони здоров’я України. Досвід реформування первинної медико-санітарної допомоги на муніципальному рівні. Київ, Полтава. Комсомольск, 2004. С. 5962.
101. Applying community-oriented primary care methods in British general practice: a case study / Iliffe S., Lenihan P., Wallace P. [and other] // British Journal of General Practice. 2002. № 52. Р. 646651.
102. Питання регулювання взаємовідносин між лікарями загальної практики і вузькими спеціалістами / Г. І. Лисенко, С. В. Данилюк, О. Б. Ященко [ та ін.] // Сімейна медицина. №3(9). 2004. С. 1011.
103. Реальні шляхи вирішення проблем надання спеціалізованої медичної допомоги в умовах сімейної медицини / Б. А. Рогожин, К. М. Сокол, О. А. Короп [та ін.] // Українські мед. вісті. 2003. Т.5, №1(63). С. 28.
104. Невідкладні завдання спеціалізованих медичних служб в розвитку сімейної медицини / Сокол К.М., Короп А.Ф., Баюн В.М. [та ін.] // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Наука і практика сімейній медицині”. Харків, 2003. С.124.
105. Gervas J. Primary care, financing and gatekeeping in Western Europe / J. Gervas, M. Perez Fernandez, B.Starfield // Family Practice. 2004. № 11. Р. 307317.
106. Continuity of Care in General Practice. Exploring the Balance between Personal and Informational Continuity / H.J. Schers. Nijmegen: Radboud University Nijmegen, 2004. 139 р.
107. A systematic review of the effect of primary care-based service innovations on quality and patterns of referral to specialist secondary care / A.Faulkner, N. Mills, D. Bainton [et al.] // British Journal of General Practice. 2003. № 53. Р. 496, 878884.
108. Busse R. Health systems in transition: Germany / Busse R., Reisberg A. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe on behalf of the European Observatory of Health Systems and Policies. 2004. 234 p.
109. Racial and ethnic disparities in perceptions of physician style and trust / Doescher M. P., Saver B. G., Franks P. [et al.] // Archivus of Family Medicine. 2003. N 9(10). P. 11561163.
110. 10 вопросов о здравоохранении в странах новых соседях ЕС / Albena Arnaudova. ВОЗ, 2006. 292 с.
111. Крячкрва Л.В. Наукове обґрунтування оптимізації розподілу обсягів медичних послуг між рівнями медичної допомоги: автореф. дис. На здобуття наук. ступеню канд. мед. наук: спец. 14.02.03 «Соціальна медицина» / Л. В. Крячкова. нац.мед.універ. ім. О.О. Богомольця. Київ, 2004. 20 с.
112. Doescher M. P. Is family medicine associated with reduced health care expenditures? / M. P. Doescher, P. Franks, B. G. Saver // Journal of Family Practice. 2003. № 49. Р. 608 614.
113. Агаларова Л. С. Организация труда и анализ трудовых затрат врачей общей практики / Л. С. Агаларова // Здравоохр. Рос. Федерации. 2006. № 3. С. 4648.
114. Калинина А. В. Економіка праці: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / А. В. Калинина. К.: МАУП, 2004. 272 с.
115. Махсма М. Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [навч. посіб.] / М. Б. Махсма К.: А