НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У НАСЕЛЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Краткое описание

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ПЛУЖНІКОВА ТЕТЯНА ВЛАДИСЛАВІВНА

УДК 614:616.831 084 (477.53)

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У НАСЕЛЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

14.02.03 соціальна медицина

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Гапон Василь Олександрович
доктор медичних наук,
професор.

Полтава 2009

Зміст
Перелік умовних скорочень ...................................................... 3
ВСТУП.4
РОЗДІЛ 1. ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЯК ЗНАЧУЩА МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА (ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ).................................................................... 10
РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА ОБСЯГИ ДОСЛІДЖЕННЯ.... 28
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНО ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36
РОЗДІЛ 4. ПОШИРЕНІСТЬ ТА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ІСНУЮЧА СИСТЕМА МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ............................................................................................ 48
РОЗДІЛ 5. основні фактори ризику виникнення цереброваскулярних захворювань У НАСЕЛЕННЯ......... 79
РОЗДІЛ 6. обгрунтування ОПТИМІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ профІлактики цереброваскулярних захворювань У НАСЕЛЕННЯ
ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ................................................................................. 95
6.1. Методика визначення ступеня ризику виникнення цереброваскулярних
захворювань............................................................................................. 95
6.2. Обсяги та орієнтовна вартість первинної профілактики цереброваскулярних
захворювань........................................................................................... 100
6.3. Передбачувана ефективність первинної профілактики цереброваскулярних
захворювань........................................................................................... 105
УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ......................... 114
ВиснОВКИ.......................................................................................... 123
пРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ........................................................... 126
сПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................. 127
Додатки............................................................................................. 149
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПФ

Ангіотензинперетворюючий фермент

ВК

Ваговий коефіцієнт

ЕКГ

Електрокардіограма

ІМТ

індекс маси тіла

НПС

нормативний показник співвідношення

УЗД

ультразвукове дослідження

ЦВЗ

цереброваскулярні захворювання

ВСТУП
В останнє двадцятиріччя ситуація з цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) досягла катастрофічного піку. Впродовж кожних 10 років частота ЦВЗ збільшується у 2 рази, а загальна кількість осіб, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу у світі перевищує 50 млн. чоловік [19]. У розвинутих країнах світу ЦВЗ виступають провідною причиною інвалідності та займають третє місце серед причин смертності населення [23].
Медико соціальна значущість ЦВЗ для українського суспільства є надзвичайно великою, оскільки їх поширеність серед населення України неухильно зростає. Якщо у 2004 році поширеність ЦВЗ складала 7873,8 випадків на 100 тис. населення, то у 2008 році вона зросла і досягла 8369,4 випадків на 100 тис. населення.
За даними Державної офіційної статистики України питома вага ЦВЗ у структурі загальної захворюваності складає 18,1%, і вони знаходяться на третьому ранговому місці після злоякісних новоутворень та ішемічної хвороби серця [4, 5]. У структурі поширеності хвороб системи кровообігу серед усього населення цереброваскулярну патологія займає третє місце (13,3%) після гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця [185].
Серцево судинні та судинно мозкові захворювання зумовлюють майже дві третини випадків смерті та третину причин інвалідності, істотно обумовлюючи тривалість життя населення. Високий рівень смертності від судинно мозкових захворювань є наслідком недостатнього виявлення хвороб на ранніх стадіях, відсутності системи активного запобігання виникнення інсультів на основі стандартизованої системи диспансеризації, невизначеності єдиного організаційного підходу до надання медичної допомоги хворим, недостатньої інформованості населення про чинники ризику та можливість запобігання судинно мозкових захворювань.
Таким чином, судинно мозкові захворювання є соціальною проблемою, для розв’язання якої необхідна державна підтримка, координація зусиль усіх центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Актуальність теми. Зважаючи на важливість та актуальність проблеми ЦВЗ для населення держави, у 2006 році прийнято розпорядження Кабміну України від 16.03.06 р. «Про схвалення концепції державної програми запобігання та лікування серцево судинних та судинно мозкових захворювань на 2006 2010 роки», яке передбачає здійснення наукових досліджень з існуючої проблеми. Метою програми є запобігання та зниження захворюваності на судинно мозкові хвороби, інвалідності та смертності від їх ускладнень, а також збільшення тривалості і підвищення якості життя населення.
Основними завданнями прийнятої програми є розроблення соціальних та економічних нормативів щодо різних аспектів боротьби з судинно мозковими захворюваннями, підвищення рівня обізнаності населення з питань профілактики та своєчасної ранньої діагностики захворювань, постійний моніторинг рівня захворюваності та стану надання допомоги населенню.
Очікується, що виконання програми надасть змогу істотно підвищити рівень інформованості населення щодо факторів ризику виникнення судинно мозкових захворювань та їх корекцію, що повинно збільшити середню тривалість життя населення та до 2010 року, зменшити рівень первинної інвалідності, зумовленої судинно-мозковими захворюваннями у працездатному віці до 10% та знизити рівень смертності від інсульту до 5%.
Проблемі поширеності ЦВЗ серед населення України проявляється належна увага у наукових публікаціях авторитетних вітчизняних вчених [1, 6, 7, 9, 10].
Але наукові дослідження поки що спрямовані переважно на удосконалення діагностично лікувальних технологій надання медичної допомоги пацієнтам з ЦВЗ. Науковцями здійснюються масштабні рандомізовані клінічні дослідження, метою яких є отримання доказів ефективності сучасних лікарських засобів та методів лікування судинних уражень головного мозку.
До цього часу найменш вивченими є медико-соціальні чинники, що обумовлюють виникнення ЦВЗ, особливо у жителів сільської місцевості. На думку багатьох дослідників [14, 53, 164, 166, 167] саме медико соціальні фактори й призвели до значного зростання рівня ЦВЗ. Відсутність глибоких та всебічних досліджень щодо виявлення ризиків та використання запобіжних заходів виникнення судинних захворювань головного мозку обмежує можливість у повній мірі та ефективно використати потужний арсенал соціально гігієнічних, організаційних і управлінських заходів.
Вивченню факторів ризику виникнення ЦВЗ, визначенню груп ризику серед населення агропромислового регіону, удосконаленню організованих засад первинної профілактики ЦВЗ і присвячена ця робота.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до головних завдань Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002 2011 рр. та «Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006 2010 рр.».
Дослідження є фрагментом виконаної у Вищому державному навчальному закладі України «Українська медична стоматологічна академія» комплексної науково-дослідної роботи «Вивчити запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, що формуються під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних факторів» (№ держреєстрації 0198V000134).
Мета роботи науково обґрунтувати оптимізовану систему профілактики цереброваскулярних захворювань у населення агропромислового регіону.
Завдання дослідження, обумовлені метою, передбачали:
1. Проведення оцінки медико соціальної ситуацію у Полтавській області та основних показників природного руху населення.
2. Встановлення поширеності ЦВЗ та первинної захворюваності серед населення агропромислового регіону та проведеня аналізу існуючої системи медичної допомоги хворим з цією патологією.
3. Виявлення основних факторів ризику виникнення цереброваскулярних захворювань та особливостей їх прояву у населення агропромислового регіону.
4. Визначення показників імовірності виникнення ЦВЗ у жителів агропромислового комплексу та обгрунтування способів формування груп ризику згідно основних наявних ризик-факторів.
5. Наукове обґрунтування оптимізованої системи профілактики цереброваскулярних захворювань у жителів агропромислового регіону та визначення її медичної, соціальної та економічної ефективності.
Об’єктом дослідження є стан здоров’я населення Полтавської області, умови його життя і організація медичної допомоги.
Предмет дослідження поширеність та первинна захворюваність ЦВЗ серед населення агропромислового регіону, їх профілактика і організація надання медичної допомоги хворим з ЦВЗ.
Методи дослідження: бібліосемантичний для вивчення світового досвіду стосовно досліджуваної проблеми, системного підходу та медико статистичного аналізу на всіх його етапах; медико соціологічний для анкетування неврологічних хворих; моделювання для розробки оптимізованої системи профілактики ЦВЗ; економічний для розрахунку економічної ефективності запропонованої системи; експертних оцінок для визначення якості медичної допомоги.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні:
- встановлені показники імовірності виникнення цереброваскулярних хвороб у жителів агропромислового регіону;
- науково обґрунтовано спосіб індивідуального прогнозування вірогідності виникнення ЦВЗ , що дозволяє виявляти і формувати групи ризику розвитку цієї патології серед населення агропромислового регіону;
- обгрунтована і розроблена трьохетапна система первинної профілактики ЦВЗ залежно від групи ризику;
- науково обґрунтовані схеми первинної медикаментозної профілактики для групи високого ступеню ризику виникнення ЦВЗ.
Теоретичне значення дослідження полягає у доповненні теорії соціальної медицини в частині профілактики цереброваскуляних захворювань.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що дослідження стали підставою для:
- впровадження запропонованого способу індивідуального прогнозування ризику виникнення цереброваскулярних захворювань у поліклініці № 2 міської лікарні №4 м. Полтави;
- створення лекторію «Школи для хворих з гіпертонічною хворобою» при Полтавському обласному кардіологічному диспансері;
- розробки патенту на корисну модель № 36252 від 27.10.2008р. «Спосіб прогнозування ступеня ризику виникнення цереброваскулярних захворювань».
Результати дослідження використані
на регіональному рівні при підготовці:
- рішення Колегії головного управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації від 16. 04. 2008 р. №7 від 16.03.06 р. «Про схвалення концепції державної програми запобігання та лікування серцево судинних та судинно мозкових захворювань на 2006 2010 роки»;
- рішення Колегії головного управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації від 04.11.2008 р. №10 «Про стан надання медичної допомоги хворим з цереброваскулярною патологією та додаткові заходи щодо її покращання».
Результати дослідження використовуються:
- у навчальному процесі (курсі лекцій та практичних занать) на кафедрах соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я Буковинського державного медичного університету (акт впровадження від 11.11.08), Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (акт впровадження від 30.05.08), Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (акт впровадження від 01.12.08), Запорізького державного медичного університету (акт впровадження від 21.10.08), Івано-Франківського державного медичного університету (акт впровадження від 07.10.08), Львівського національного медичного університету (акт впровадження від 24.11.08), Сумського державного медичного університету (акт впровадження від 01.12.08), Тернопільського державного медичного університету (акт впровадження від 22.11.08), Харківського національного медичного університету (акт впровадження від 09.10.08).
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив напрямок, методологію і програму проведення наукового дослідження. Особисто здійснений пошук, збір та критичний аналіз джерел наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів стосовно досліджуваної проблеми. Проаналізовані існуючи сучасні методи дослідження та відібрані найбільш адекватні з метою використання для реалізації поставлених завдань. Самостійно здійснено збір та викопіювання первинної документації, групування, шифрування статистичного матеріалу та створено комп’ютерну базу даних. Дисертантом особисто проведений аналіз та обробка отриманих результатів, здійснена інтерпретація одержаної інформації, написання та оформлення розділів роботи, висновків та практичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на: VIII підсумковій науково практичній конференції медичного факультету Сумського університету (Суми, 2000); ІV Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2000); Всеукраїнській науково практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми профілактичної медицини» (Київ, 2000); ІХ науково практичній конференції медичного факультету Сумського університету (Суми, 2001); Підсумковій науковій конференції молодих вчених «Медична наука 2005» (Полтава, 2005); Міжнародній науково практичній конференції, присвяченій 60-ти річчю Всесвітньої організації охорони здоров‘я (Київ, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт, із них 6 у фахових журналах, регламентованих ВАК України, 2 у інших наукових виданнях, 6 у тезах конференцій, видано інформаційний лист, 1 патент на корисну модель № 36252 від 27.10.2008р. «Спосіб прогнозування ступеня ризику виникнення цереброваскулярних захворювань».

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 120 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, аналітичного огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Бібліографія включає 225 джерел, в тому числі 58 зарубіжних авторів. Робота має 33 таблиці та 17 рисунків, містить додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Комплексним соціально гігієнічним дослідженням встановлено зростання показників поширеності та первинної захворюваності цереброваскулярними захворюваннями у населення України та неадекватність існуючої системи надання медичної допомоги зокрема жителям агропромислових регіонів з судинними ураженнями мозку на первинному рівні, що потребувало поглибленого вивчення медико-соціальних чинників їх виникнення і наукового обґрунтування оптимізованої системи їх профілактики з розробкою прогностичних способів їх виявлення у жителів агропромислового регіону, впровадження якої довело її медичну, соціальну та економічну ефективність.
1. Аналіз медико соціальної ситуації у Полтавській області і основних показників природного руху населення протягом останнього десятиріччя свідчить про від’ємний природний приріст населення. Показник народжуваності менший, ніж по всій Україні, а показник смертності майже в 2 рази перевищує показник народжуваності. Найбільш поширеними чинниками забруднення середовища є: у сільській місцевості пестициди та агрохімікати, а у містах викиди у атмосферу промисловими підприємствами.
2. За останнє десятиріччя (з 1998 по 2007 рр.) у Полтавській області зростала поширеність ЦВЗ у 2,5 рази, а первинна захворюваність у 2,3 рази.; показники захворюваності судинними ураженнями головного мозку в 2,5 рази перевищували середньо республіканські (1145, 4 на 100 тис. населення), а поширеність захворювань у 5,6 разів ( 12074,0 на 100 тис. населення).
3. Про недосконалість існуючої системи профілактики цереброваскулярних захворювань серед населення агропромислового регіону та її неадекватність потребам сьогодення свідчить відсутність її цілісності, раннього виявлення цих захворювань, сучасних діагностичних та профілактичних медичних технологій, недостатність забезпечення медичних закладів лікарями неврологами та фахівцями із загальної практики сімейної медицини, при якій у найбільш віддалених від обласного центру сільських районах забезпеченість лікарями загальної практики сімейної медицини складає 1,4 1,7 на 10 тис. населення, або на одного лікаря загальної практики сімейної медицини припадає 5883 7143 осіб (замість 1100 1200 за нормативами).
4. Основними факторами ризику виникнення цереброваскулярних захворювань серед населення агропромислового регіону є артеріальна гіпертензія, надмірна маса тіла, контакт з іонізуючим випромінюванням, тютюнопаління, зловживання алкоголем, малорухливість, стрес. Серед хворих із судинними ураженнями головного мозку реєструвалось у 6,5 разів більше осіб з п’ятьма факторами ризику та у 15,2 рази з чотирма у порівнянні із контрольною групою.
5. Виявлення факторів ризику та характерних патогномонічних проявів ЦВЗ дозволило розробити прогностичну таблицю імовірності ЦВЗ у жителя агропромислового регіону з розрахунком нормативного показника співвідношення та вагового коефіцієнту кожної із ознак. Згідно прогностичної таблиці ризик виникнення цереброваскулярних захворювань найбільш обумовлюють стресові ситуації (9,07), гіподинамія (6,09) та зловживання алкоголем (3,88).
6. Проведення градації ступеня ризику виникнення цереброваскулярних захворювань засвідчило, що низький ступінь ризику знаходиться у межах 22,93 29,53 балів, середній ступінь 29,54 36,14 балів, високий ступінь 36,15 42,72 балів, а серед досліджуваного населення агропромислового регіону до низького ступеня ризику відноситься 27,7% жителів, до середнього 59,0%, до високого 13,3% осіб.
7. Запропонована трьохетапна система первинної профілактики цереброваскулярних захворювань, яка передбачає послідовну реалізацію наступних етапів: 1) виявлення ступеня ризику; 2) пропаганду необхідності проведення антиризикових заходів; 3) медикаментозну профілактику. При цьому доведено, що немедикаментозними видами первинної профілактики доцільно охоплювати групи низького та середнього ступеня ризику, тобто 86,7% жителів агропромислового регіону.
8. Наслідком впровадження запропонованої системи профілактики ЦВЗ за 2008 рік стало зростання питомої ваги охоплення населення цільовими медичними оглядами з метою виявлення факторів ризику з 67,5 ± 3,82% до 86,7 ± 2,77% (майже у 1,3 рази), осіб з виявленими факторами ризику додатковими спеціальними обстеженнями з 56,7 ± 4,04% до 67,1 ± 3,83% (майже у 1,2 рази), зростання частки осіб, поінформованих відносно факторів ризику з 48,7 ± 4,08% до 74,7 ± 3,54% (у 1,5 разів), а осіб, що дотримуються здорового способу життя з 35,7 ± 3,91% до 47,3 ± 4,07% (у 1,3 рази). Індивідуальна оцінка ступеня ризику, здійснена за допомогою розробленої нами прогностичної таблиці, дозволяє зменшити питому вагу осіб, віднесених до високого ступеня ризику, з 13,3 ± 2,77% до 5,3 ± 1,82% ( у 2,5 рази).
9. Згідно висновку експертів, які оцінювали запропоновану оптимізовану систему профілактики цереброваскулярних захворювань, її впровадження в практику сприятиме зростанню повноти охоплення населення цільовими оглядами та додатковими обстеженнями у 95±4,87% випадків, зменшенню індивідуального ризику виникнення захворювання у 90±6,71% випадків, зменшенню популяційного ризику у 95±4,87% випадків, зниженню первинної захворюваності у 90±6,71% випадків, зростанню звертань за медичною допомогою у 85±7,98% випадків.
10. Отримані результати свідчать, що реалізація принципових положень запропонованої системи профілактики ЦВЗ дозволить послідовно удосконалювати організаційні засади їх профілактики серед населення будь-якого іншого агропромислового регіону України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Отримані результата дозволяють рекомендувати:
1. Міністерству охорони здоров’я України:
при розробці державної цільової програми удосконалення медичної допомоги сільському населенню використати науково обґрунтовану нами модель системи первинної профілактики церебровасулярних захворювань на засадах загальної практики сімейної медицини;
впровадити запропоновану нами методику виявлення ризику виникнення цереброваскулярних захворювань серед населення агропромислових регіонів з метою здійснення динамічного спостереження за станом здоров’я сільських жителів.
2. Органам управління охороною здоров’я на місцях:
при розробці регіональних комплексних цільових програм удосконалення медичної допомоги жителям агропромислових регіонів ураховувати медико-соціальні фактори виникнення цереброваскулярних хвороб і впроваджувати заходи щодо зменшення їх впливу та виявлення ризику виникнення у населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Міщенко Т.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні / Т.С. Міщенко // Судинні захворювання головного мозку. 2006. №1. С. 3 7.
2. Методичні рекомендації по впровадженню в практику Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10 перегляду. Клас IV «Хвороби нервової системи». Київ, 1999. 39 с.
3. Грицай Н.М. Принципи формування неврологічного діагнозу згідно з МКХ 10: навч. посіб. / Н.М. Грицай, О.В. Саник. Полтава, 2000. 104 с.
4. Особливості захворюваності дорослого населення на хвороби системи кровообігу / Т.К. Кульчицька, Т.С. Грузєва, Г.О. Слабкий [та ін.] // Вісн. соц. гіг. та орг. охорони здоров‘я України. 2001. №2. С. 34 38.
5. Організаційно-методичні заходи на виконання національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні: Метод. рекомендації. К.: Грамота, 2001. 15 с.
6. Эпидемиология цереброваскулярной патологии в Украине (по данным 20-ти летнего исследования) / Е.А. Кваша., И.П. Смирнова, И.М. Горбась [та ін.]. // Пробл. старен. и долголет. 2002. 11, №3. С. 302 303.
7. Гойда Н.Г. Профілактична медицина: стратегія зміцнення здоров‘я в Україні / Н.Г. Гойда, В.О. Галаган // Вісн. соц. гіг. та орг. охорони здоров‘я України. 2002. №2. С. 89 93.
8. Кундиев Ю.И.. Структурный анализ формирования здоровья населения Украины в экологически неблагоприятных условиях / Ю.И. Кундиев, А.М. Нагорная, В.В. Кальжин // Журн. Акад. мед. наук Украины. 2003. 9, №1. С. 93 104.
9. Коваленко В.М.. Хвороби системи кровообігу в Україні: проблеми і резерви збереження здоров‘я населення / В.М. Коваленко, А.П. Дорогай // Серце і судини. 2003. №2. С. 4 10.
10. Нагорна А.М. Соціально економічні детермінанти здоров‘я населення України (огляд літератури і власних досліджень) / А.М. Нагорна // Журн. Акад. мед. наук України. 2003. 9, №2. С. 325 345.
11. Фейгин В.Л. Эпидемиология и профилактика цереброваскулярных заболеваний в условиях Сибири: автореф. дис. на соискание науч.стенени доктора мед. наук: спец. 14.02.03 «Социальная медицина» / В.Л. Фейгин. М., 1999. 42 с.
12. Варакин Ю.Я. Эпидемиологические аспекты острых нарушений мозгового кровообращения: автореф. дис. на соискание науч.стенени доктора мед. наук: спец. 14.02.03. «Социальная медицина» / Ю.Я. Варакин. М., 1994. 38 с.
13. Максимова Т.М. Заболеваемость населения России и её региональные особенности / Т.М. Максимова, Е.П. Кокорина, Т.А. Королькова // Пробл. соц. гиг., здравоохр. и ист. медицины. 1999. №1. С. 32 40.
14. Чепелевська Л.А. Регіональні особливості захворюванності населення України / Л.А.Чепелевська // Вісн. соц. гіг. та орг. охорони здоров‘я України. 1999. №1. С. 23 26.
15. Литвинова О.Н. Поєднаний вплив соціальних та екологічних чинників на захворюваність жителів великого міста (на прикладі міста Тернополя) та управління цими процесами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец 14.02.03 «Соціальна медицина» / О.Н. Литвинова. К., 1999. 20 с.
16. Джоджуа А.Г. Территориальные особенности возникновения и распространения цереброваскулярных заболеваний среди населения Украины / А.Г. Джоджуа // Укр. вісник психоневрології. 2002. Т.10, вип. 1 (30). С. 39 41.
17. Деркач В.Г. Екопатологія цереброваскулярних розладів у регіоні Північної Буковини. / В.Г. Деркач Чернівці, 2002. 149 с.
18. Юров И.Ю. Распространенность, заболеваемость и смертность от цереброваскулярных заболеваний в Мариуполе / И.Ю. Юров // Лікар. справа. 2002. №7. С. 124 127.
19. Скворцова. Артериальная гипертония и цереброваскулярные нарушения / В.И. Скворцова, К.В. Соколов, Н.А. Шамалов // Журн. невр. и психиатр. им. С.С. Корсакова. М., 2006. 11. С. 57 65.
20. Верещагин Н.В. Мозговое кровообращение / Верещагин Н.В., Борисенко В.В., Власенко А.Г. М.: Интер ВЕСЫ, 1999, 305 с.
21. Профілактика мозкового інсульту: Метод. рекомендації. Харків, 2006. 18 с.
22. Смертність та інвалідність населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань проблема сучасності / В.М. Коваленко, А.П. Дорогай, В.М. Корнацький [та ін.] // Укр. кардіол. журн. 2003. №6. С. 9 12.
23. Марунич В.В. Первинна інвалідність населення України та шляхи її зменшення / В.В. Марунич // Вісник соц. гіг. та орг. охорони здоров‘я України. 1999. №2. С. 25 28.
24. Кузнецова С.М. Факторы риска и профилактика инсультов / С.М. Кузнецова // Doctor. 2002. №5. С. 35 40.
25. Ранняя реабилитация больных с нарушением мозгового кровообращения / А.С. Кадыков, Л.А. Черникова, Л.А. Калашников [и др.] // Невролог. журнал. 1999. №1. С. 24 27.
26. Гусев В.И. Ишемия мозга. / В.И. Гусев, В.И. Скворцова М.: Медицина. 2001. 328 с.
27. Murray C.I.L. Mortality by cause for eigth regions of the world: Global Burden of Disease Study / C.I.L. Murray, A.D. Lopes // Lancet. 1990; 349: 1269 1279.
28. Дельва І.І. Структура смертності від ішемічного та геморагічного інсульту у м. Полтаві / І.І. Дельва // Буков. мед. вісн. 2001. 5, №2. С. 69 72.
29. Пирадов М.П. Нейрореаниматология инсульта / М.П. Пирадов // Вестн. РАМН. 2003. №12. С. 12 19.
30. Україна. Кабінет Міністрів. Про схвалення концепції державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно мозкових захворювань на 2006 2010 роки: Розпорядження Каб. Міну України від 16.03.06 № 158 // Офіц. вісник України. 2006. №12. 59 с.
31. Bonita R. Prevalence of stroke and strokerelated disability. Estimates from the Auckland stroke studies / R. Bonita, N. Solomon, I Broad // Stroke. 1999; 28: 1898 1902.
32. Дубенко Е.Г. Первичная и вторичная профилактика инсультов / Е.Г. Дубенко, О.Е. Дубенко // Междунар. мед. журн. 1999. №2 С. 22 26.
33. Sacco R.L. Risk factors and outcomes for ishemik stroke / R.L Sacco // Neurology. 1999; 45: Suppl 1: 10 14.
34. Teunissen L.L. Risk factors for Subarachnoid hemorrhagic a systematic review / L.L Teunissen, C.J. Rinkel // Stroke. 1999; 27: 544 549.
35. March B Eastern Stroke and Coronary Heart Disease Collaborative Research Group. Blood pressure, cholesterol, and stroke in Eeasten Asia / B. March // Lancet. 1999; 352: 1801 1807.
36. Яворская В.А. Артериальная гипертензия и цереброваскулярные заболевания / В.А. Яврская // Судинні захворювання головного мозку. 2006. №3. С. 2 8.
37. Корнацький В.М. Артеріальна гіпертонія світова медико соціальна проблема порушення здоров‘я населення в ХХІ віці / В.М. Корнацький // Буков. мед. вісн. 2000. 4, №3. С. 7 10.
38. Mac Mahon S. Blood pressure stroke and coronary heart disease. Part 1. Prolonged differences in blood pressure: prospective observational studies corrected for the regression dilition bias. / S Mac Mahon, R Reto, J Catler // Lancet 1999; 335: 765 774.
39. Staessen J.A.. Risks of untreated and elderly: meta-analysis of outcome trails. / J.A. Staessen, J. Gasowsky, J.G. Wang // Lancet. 2000; 355: 865 872.
40. Mac Mahon S. Blood pressure and risk of cardio-vascular disease / S. Mac Mahon // N. Engl. J Med. 2000; 342: 50 52.
41. Gorolick P.B. New horizons for stroke prevention: PROGRESS and HOPE / P.B Gorolick // Lancet Neurol. 2002; 1: 149 156.
42. Murae S.B. Prospective Studies Collaboration. Cholesterol, diastolic blood pressure and stroke. 1300 strokes in 450000 people in 45 prospective cohorts / S.B. Murae // Lancet. 1999; 346: 1647 1653.
43. Сіренко Ю.М. Медикаментозна профілактика інсульту у хворих на артеріальну гіпертензію / Ю.М. Сіренко // Судинні захворювання головного мозку. 2006. №2. С. 2 10.
44. Горбачева Ф.Е. Сосудистые заболевания головного и спинного мозга / Ф.Е. Горбачева, А.А. Скоромец, Н.Н. Яхно // Болезни нервной системы. М, 1999. Т.1. С. 152 155.
45. Сосудистые заболевания головного мозга / М.М.Одинак, А..А. Михайленко, Ю.С. Иванов [и др.] // Гиппократ, 1999. 160 с.
46. Крылов В.В. Нетравматическое субарахноидальное кровоизлияние / В.В. Крылов // Неврол. журнал. 1999. №4. С. 4 12.
47. Деев А.С. Причинные факторы, течение и исходы ишемических инсультов у лиц молодого возраста / А.С. Деев, И.В. Захарушкин // Неврол. журнал. 1999. №6. С. 28 31.
48. Рингач Н.О. Статево- вікові особливості смертності від хвороб системи кровообігу населення України працездатного віку та підходи до їхнього зниження: автореф. дис на здобуття наук.ступеня канд. мед. наук: спец.14.02.03 «Соціальна медицина» / Н.О. Рингач. К., 2002. 20 с.
49. Мишаков А.Г. Клинико эпидемиологические аспекты цереброваскулярных заболеваний среди населения Республики Марий Эл / А.Г. Мишаков, М.Ф. Исмаилов, А.Н. Галиуллин // Неврол. вестн. 2001. 33, №3-4. С. 23 28.
50. Гимоян Л.Г. Фатальный и не фатальный мозговой инсульт у мужчин и женщин разного возраста (статистический анализ) / Л.Г. Гимоян // Пробл. старен. и долголет. 2003. 12, №3. С. 302 309.
51. Ехнева Т.А. Болезни системы кровообращения у населения Украины старше трудоспособного возраста в 1999 2000 годах / Т.А. Ехнева, В.Н. Веселов, В.М. Норжиская // Проблемы старен. и долголет. 2003. 12. №1. С. 88 89.
52. Кадыков А.С. Больной, перенесший ишемический инсульт на амбулаторном лечении / А.С. Кадыков, Н.В. Шахназаров, В.В. Швидов // Неврологическое обозрение. 2007. №2. С. 10 13.
53. Процек О.Г. Динаміка цереброваскулярної патології серед населення Вінницької області / О.Г. Процек, І.В. Олійник, М.С. Гнатишин // Україна: здоров‘я нації. 2007. №1. С. 42 45.
54. Жулев Н.М. Цереброваскулярные заболевания. Профилактика и лечение инсульта. / Н.М. Жулев, В.Г. Пустозоров, С.Н. Жулев. СПб: Невский діалект, 2002. 384 с.
55. Чмир Г.С. Клинико-эпидемиологическая характеристикп цереброваскулярных заболеваний и особенности фокторов риска их развития в Западном регионе Украины: автор дис. на соискание науч.степени канд. мед. наук : спец 14.01.15 «Нервные болезни» / Г.С. Чмир. Х., 2002. 21 с.
56. Abbot R.D. Risk of stroke in mali cigarette smokers / R.D. Abbot, D.M Reed, R Vano // N. Engl. J. Med. 1999; 315: 717 720.
57. Shinton R. Meta analysis of relation between cigarette smoking and stroke in men and women / R. Shinton, G. Bervers // BMJ. 1999; 293: 6 8.
58. Wannamethee S.G. Smoking cessation and risk of stroke in women / // S.G. Wannamethee, A.G. Shaper, P.H. Whincup // JAMA. 1999; 269: 232 236.
59. Howard G. For the ARIC investigators. Cigarette smoking and progression of atherosclerosis: the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) study / G. Howard, L.E. Wagenknecht, G.L Burke // JAMA.- 1999; 279: 119 125
60. Coldinz G.A.. Cigarette smoking and risk of stroke in middles-aged women / G.A Coldinz, Bonita R., M.I. Stampfer // M. Engl. J. Med. 1999; 318: 254 257.
61. Bonita R. Cigarette smoking and risk of premature stroke in men and women / R. Bonita, Scrage R., Stewart A // BMJ. 1999; 293: 6 8.
62. Wannamethee S.G. Patterns of alcohol intake and risk stroke in middle-aged British men / S.G. Wannamethee, A.G. Sharper // Stroke. 1999; 27: 1033 1039.
63. Donahue R.P. Alcohol and hemorrhagic stroke: the Honolulu Heart Program / R.P Donahue, R.D. Dwayne, R.D Abbott // JAMA. 1999; 255: 2311 2314.
64. Thun M.I. Alcohol consumption and mortality among middle-aged and N.S. adults / M.I. Thun, K Peto, Lopes A.D. // N. Engl. J. Med. 1999; 3377: 1705 1714.
65. Berger K. Light-to moderate alcohol consumption and the risk of stroke among U.S. male Physicians / K Berger, Ajani U.A., Kase C.S. // N. Engl. J. Me. 1999; V431: 1557 1564.
66. Sacco R.L. The protective effect of moderate alcohol consumption on ischemic Stroke / R.L Sacco, Elkind M., Boden-Albaba B // JAMA. 1999; 281: 53 60.
67. Kassirer J.P Losing weights-an ill-fated New Year’s resolution / J.P. Kassirer, Augell M // N. Engl. Med. 1999; 338: 52 54.
68. Wassertheil-Slommer S. For the SHEP Cooperative Research Group. Relation of low body mass to death and stroke in the Systolic Hypertensive in the Elderly Program / Wassertheil-Slommer S., Faun C., Allman R.M // Arch. Int. Med. 2000; 160: 494 500.
69. Tolsom A.K., Rasmussch M.L., Chambles L.E. For the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) Study Investigators. Prospective associations of fastin insulin, body fat distribution and diabetes with risk of ischemic stroke / A.K Tolsom, Rasmussch M.L., Chambles L.// Diabetes Care. 1999; 22: 1077 1083.
70. Stevens J. The effect of age on the association between body-mass index and mortality / J. Stevens, Cai J., Pamuk E.P.// N Engl J Med. 1999; 338:1 7.
71. Wannamethee S.G. Physical activity and stroke in British middle aged men / S.G. Wannamethee, Shaper A.G // BMJ. 2002; 304: 597 601.
72. Abboll R.D. Physical activity in older middle aged men and reduced risk of stroke: the Honolulu Heart Program / R.D. Abboll, Rodrigues B.L., Burchfiel C.M // Am. J. Epidemiol. 1999; 139: 881 893.
73. Phisical activity and 10-year mortality from cardiovascular diseases and all causes: the Zutphen Elderly Study / Bijnen F.C., Caspersen C.J., Feskens E.J. [et al.] // Acch Int. Med. 1999; 158: 1499 1505.
74. Ellekjaar H. Physical activity and stroke mortality in women: ten-year follow-up of the Nord Trondelag Health Survey, 1984-1986 / Н. Ellekjaar, Holmen J., Ellekjaer E. // Stroke. 2000; 31: 14 18.
75. Lee I.M. Exercise and risk of stroke in male physicians / I.M. Lee, , Hennekens C.H., Berger K // Stroke. 1999; 30: 1 6.
76. Де Фритос Г.Р. Первичная профилактика инсульта / Г.Р. де Фритос, Д.Х. Богуславский // Журн. невр. и психиатр. им. С.С. Корсакова. 2001. №4. С. 7 20.
77. Sharper A.G. Body weight: implications for the prevention of coronary heart disease, stroke and diabetes mellitus in a cohort study of middle aged men / A.G. Sharper, Wannammethee S.G., Valker M // BMJ. 1999; 314: 1311 1317.
78. Fridman А.Eastern Stroke and Coronary Heart Disease Collaborative Research Group. Blood pressure, cholesterol and stroke in eastern Asia / А Fridman // Lancet. 1999; 352: 1801 1807.
79. Zia E. Risk Factors for Primary Intracerebral Hemorrhage. A Population-Based Nested Case-Control Study / Zia E, Pessan-Rasmussen H., Khan F // Cerebrovasc. Dis. 2005; 21 (1 2): 18 25.
80. Wannamethee S.G. Noufasting serum glucose and insulin concentrations and the risk of stroke / S.G Wannamethee, Perry J.J., Shaper A.G // Stroke. 1999; 30: 1780.
81. Burchfiel C.M. Glucose intolerance and 22 year stroke incidence: the Honolulu Program / С.М. Burchfie, Curb J.B., Rodrigues B.L // Stroke. 1999; 25: 951 957.
82. Пономаренко В.М. Динаміка змін у стані здоров‘я населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС / В.М. Пономаренко, А.М. Нагорна, Т.Л. Прокліна // Вісн. соц. гіг. та орг. охор. здоров‘я України. 1999. №2. С. 43 45.
83. Дробыжев М.Ю. Нозогении (психогенные реакции) при соматических заболеваниях: автореф. дис. на соискание док. мед. наук: спец 14.02.03. «Социальная медицина» / М.Ю. Дробыжев. М., 2000. 41 с.
84. Влияние патохарактериологических расстройств на течение гипертонической болезни / А. Сыркин, В. Медведев, Ф. Копылов [и др.] // Врач. 2007. №4. С. 10 12.
85. Вязикова Н.Ф. Структура и информативность основных факторов риска начальных проявлений недостаточности кровообращения мозга: дис. канд. мед. наук: спец. 14.02.03 «Социальная медицина» / Н.Ф. Вязиков. Т., 1991. №5. 185 с.
86. Віннічук С.Н. Судинні захворювання головного та спинного мозку. / С.Н. Віннічук. К.: Вища школа, 1999. 112 с.
87. Эпидемиология мозгового инсульта в Сибири / В.Л. Фейгин, Ю.П. Никитин, Д.О. Виберс, [ и др.] // Журн. неврол. и психиатр. 2001. 101. №1. С.52 57.
88. Пулик А.Р. Эпидемиология острых нарушений мозгового кровообращения и профилактика биотропного влияния погоды на ход цереброваскулярных заболеваний в регионе Украинских Карпат: дис. канд. мед. наук: спец 14.01.15 «Нервные болезни» / А.Р. Пулик. Ужгород, 1999. 160 с.
89. Ефективність застосування препаратів гінкго Білоба порівняно з пірацетамом у комплексному лікуванні хворих на дисциркуляторну енцефалопатію / Л. Соколова, В. Мельник, Н. Ласкаржевська [та інш] // Ліки України. 2005. №3. С. 127 129.
90. Гогин Е.Е. Цереброваскулярные осложнения гипертонической болезни: дисциркуляторная энцефалопатия, инсульт / Е.Е Гогин, В.И. Шмырев // Терапевт. архів. 1999. №4. С. 5 10.
91. Курако Ю.Л.. Энцефалопатии / Ю.Л. Курако, А.П. Иванин // Межд. мед. журн. 1999. №4. С. 38 39.
92. Иванив А.П. Система диагностики и лечения сосудистых энцефалопатий / А.П. Иванив // Межд. мед. журн. 2001. №2. С. 87-90.
93. Мищенко Т.С. Диагностика и лечение дисциркуляторных энцефалопатий / Т.С. Мищенко // Здоров‘я України. 2003. №23. С. 84 87.
94. Профилактика сосудистых заболеваний головного мозга / А.С. Манвелов, Ю.Я. Варакин, В.С. Смирнов, [и др.] // Журн. неврол. и психиатр. им. С.С.Корсакова. 2000. №12. С. 34 36.
95. Бабов К.Д. Застосування фізичних факторів у реабілітації хворих літнього віку із захворюваннями серцево-судинної і нервової системи: метод. Рекомендації / К.Д. Бобов, І.П. Шмаров, Є.Б. Волошина. Одеса: Астропринт, 1999. 28 с.
96. Bronner L.L. Primary prevention of Stroke / L.L Bronner, Kanfer D.S., Manson I.E // N. Engl. J. Мед. 1999; 333: 1392 1400.
97. Смирнов В.Е. Распространенность факторов риска и смертность от инсульта в разных географических регионах / В.Е. Смирнов, Л.С. Манвелов // Инсульт. 2001. №2. С. 19 25.
98. Навчук І.В. Формування здорового способу життя як засобу первинної профілактики хвороб системи кровообігу / І.В. Навчу, В.Е. Кардаш // Буков. мед. вісн. 2003. 7, №4. С. 19 22.
99. Бердичевский М.Я. Опыт работы новой организационной структуры ле