Наукове обґрунтування оптимізації системи медичної реабілітації в умовах реформування охорони здоров’я в Україні

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я
Український інститут стратегічних досліджень

На правах рукопису

Голяченко Андрій Олександрович

УДК 614.2:330.342.146

Наукове обґрунтування оптимізації системи медичної реабілітації в умовах реформування охорони здоров’я в Україні

14.02.03 соціальна медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Науковий консультант:
Слабкий Геннадій Олексійович
доктор медичних наук, професор

Київ-2008

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...........................................................

5

ВСТУП.............................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1. МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ)

13

1.1. Здоров’я населення та чинники, що його зумовлюють.........

14

1.2. Реформування системи медичної допомоги як вихід із кризи.

17

1.3. Проблеми медичної реабілітації та шляхи їхнього вирішення

22

1.3.1. Проблеми та організація їх рішення...................................

22

1.3.2. Термінологія........................................................................

26

1.3.3. Етапи і засади реабілітації..................................................

29

1.3.4. Організаційні форми і методи реабілітації.......................

32

1.4. Про необхідність подальших наукових досліджень..................

41

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..............

42

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА ПОТРЕБИ В МЕДИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ..................................................

61

3.1. Динаміка захворюваності населення та потреби в медичній реабілітації......................................................................................................

61

3.2. Чинники формування здоров’я та їхній вплив на задоволення потреби в медичній реабілітації....................................................................

67

Висновки за розділом..

94

РОЗДІЛ 4. СОЦІАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕНОСТІ ОСНОВНИХ ХВОРОБ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕДИЧНОЮ РЕАБІЛІТАЦІЄЮ..................................................................

96

4.1. Захворювання системи кровообігу..............................................

96

4.2. Хвороби нервової системи...........................................................

103

4.3. Хвороби опорно-рухового апарату.............................................

112

4.4. Хронічні неспецифічні захворювання легень............................

118

4.5. Виразкова хвороба........................................................................

127

4.6. Використання методів реабілітації при різних хворобах..........

135

Висновки за розділом..........

135

РОЗДІЛ 5. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ І ЛІКАРІВ....................

138

Висновки за розділом..

149

РОЗДІЛ 6. НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ................................................................................................

151

6.1. Медична реабілітація як підсистема в системі медичної допомоги..........................................................................................................

151

6.2. Потреба населення в лікарських кадрах і ліжках для реабілітації......................................................................................................

156

6.3. Організація медичної реабілітації на рівні первинної медико-санітарної допомоги.......................................................................................

161

6.4. Організація медичної реабілітації в складі багатопрофільної лікарні..............................................................................................................

164

6.5. Організація реабілітаційного процесу........................................

168

6.6. Організація медичної реабілітації в санаторно-курортних умовах..............................................................................................................

175

6.7. Організація медичної реабілітації в поліклінічних умовах......

186

6.8. Проблеми якості медичної реабілітації......................................

195

Висновки за розділом..........

200

РОЗДІЛ 7. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАПРОПОНОВАНОЇ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ.........................................................................

202

7.1. Медична та соціальна ефективність............................................

202

7.2. Економічна ефективність.............................................................

215

7.2.1. Визначення вартості реабілітації.......................................

215

7.2.2. Економічний ефект від реабілітаційних заходів..............

216

Висновки за розділом..........

221

АНЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВДОСЛІДЖЕННЯ..

222

ВИСНОВКИ....................................................................................................

235

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХНЬОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ........

238

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................

241

ДОДАТКИ.......................................................................................................

278

ВСТУП
Актуальність теми. Питаннями медичної реабілітації, як і реабілітації соціальної та професійної, опікуються ООН та її численні спеціалізовані підрозділи (ВООЗ, МОП, ЮНЕСКО тощо) та близько 50 міжнародних медико-біологічних організацій ). Працює Комітет експертів ВООЗ з медичної реабілітації, який постійно вдосконалює її мету та завдання. Періодично відбуваються міжнародні форуми з цих питань. Реабілітація відіграє одну з провідних ролей у досягненні стратегії ВООЗ «Здоров’я для всіх у ХХІ столітті». Реабілітації щорічно у світі піддається понад 500 млн. інвалідів та хворих.
В Україні належну увагу медичній реабілітації приділено в «Основах законодавства України про охорону здоров’я», в комплексній Міжгалузевій програмі «Здоров’я нації», прийнятій на період з 2002 до 2011 року; в дослідженнях вітчизняних вчених обґрунтовано чільне місце, яке вона має посідати в збереженні генофонду нації [11, 91, 211].
Окреслилась низка проблем, що вимагають прискореного вирішення. Це передусім - погіршення здоров’я нації, яке пов’язано певною мірою із недоліками системи охорони здоров’я: застарілою інфраструктурою і недостатньою ефективністю використання обмежених ресурсів, 95% яких досі витрачається на елементи лікування і реабілітації, що спрямовані на попередження загострень розвитку хвороби, що переходу хвороби із більш легкої у важчу стадію. Вдосконалення процесу лікування і реабілітації хворих є постійним актуальним завданням [150].
На думку провідних фахівців в галузі медичної реабілітації, актуальними проблемами, що вимагають наукового вирішення, є роль амбулаторно-поліклінічної ланки в реалізації заходів відновного лікування, створення чіткої системи медичної реабілітації для хворих різного профілю, схожої з тою, що існує, наприклад, для хворих інфарктом міокарду [116].
Глибокого вивчення потребує організація і проведення медичної реабілітації сімейними лікарями з використанням сучасних фізичних чинників в умовах амбулаторії і вдома. Сімейний лікар має задовольнити в медичній допомозі до 90 % потреб пацієнтів [196].
Актуальною стала потреба підвищення якості медичної допомоги [216, 107]. Рівною мірою це стосується медичної реабілітації. Існуючі дотепер засади і методи контролю якості не відповідають потребам сьогодення. Крім того, висока якість медичної допомоги, в т.ч. медичної реабілітації, має бути досягнута за оптимальної вартості.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наукового обґрунтування якісно нової системи медичної реабілітації в умовах реформування галузі, що визначило його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертація є фрагментом НДР „Науково-методичне забезпечення моніторингу виконання Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” на 2002-2011 рр.”, № держреєстрації 0103U000861, яка виконується в Українському інституті громадського здоров’я. Автор особисто брав участь у зборі первинного матеріалу, його аналізі та впровадженні отриманих результатів у практику охорони здоров’я.
Мета дослідження: науково обгрунтувати систему медичної реабілітації в умовах реформування охорони здоров’я в Україні.
Завдання дослідження.
1. Визначити тенденції здоров’я населення та його потребу в медичній реабілітації.
2. Встановити соціальні закономірності здоров’я населення та їхній вплив на задоволення потреби в медичній реабілітації.
3. Встановити доступність медичної реабілітації для хворих з різною патологією.
4. Вдосконалити організаційну структуру та реалізацію реабілітаційного процесу на рівні сімейної лікарської амбулаторії, поліклініки, багатопрофільної лікарні, санаторію та етапність здійснення реабілітаційних заходів.
5. Розрахувати необхідне число лікарів та лікарняних ліжок для забезпечення медичної реабілітації в системі медичної допомоги населенню.
6. Удосконалити систему управління якістю надання медичної реабілітації.
7. Розробити стандарти надання медичної реабілітації щодо основних груп захворювань серцево-судинних, хронічних неспецифічних хвороб легенів, хвороб опорно-рухового апарату, хвороб нервової системи тощо.
8. Провести соціологічне дослідження проблем медичної реабілітації та шляхів їхнього вирішення в інтерпретації пацієнтів і лікарів.
9. Науково обґрунтувати, розробити і впровадити якісно нову систему медичної реабілітації із досягненням медичної, соціальної і економічної ефективності.
Об’єкт дослідження: система проведення медичної реабілітації.
Предмет дослідження: лікувально-профілактичні заклади, пацієнти, медичні працівники, медична документація.
Методи дослідження: системний аналіз для проведення кількісного і якісного аналізу проблем медичної реабілітації на підставі використання системних ідей і концепцій;
історичний для вивчення пройдених етапів вирішення проблем медичної реабілітації та перспективних напрямків її подальшого розвитку;
статистичний для аналізу основних тенденцій щодо здоров’я населення;
епідеміологічний для вивчення медичної ефективності реабілітації шляхом співставлення дослідної і контрольної груп;
експертних оцінок для визначення потреби в медичній реабілітації;
економічний для обрахування вартості медичної реабілітації та економічного ефекту від її впровадження;
моделювання для проведення функціонально-структурного аналізу системи медичної реабілітації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
- системно представлені проблеми медичної реабілітації на всіх рівнях її організації, шляхи їх вирішення із досягненням позитивних медичних і економічних результатів;
- обгрунтовано необхідність трансформації трьохетапної системи реалізації реабілітаційних заходів в чотирьохетапну із включенням сімейної лікарської амбулаторії (поліклініки) як пускової ланки;
- запропоновано модель забезпечення якості медичної реабілітації;
- розроблено економіко-математичні моделі визначення вартості медичної реабілітації в умовах амбулаторії (поліклініки) і стаціонару;
- обґрунтовано необхідність відновлення спеціальності «медична реабілітація» та підготовки спеціалістів;
- розроблені методичні підходи для визначення індивідуальних програм медичної реабілітації.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:
- впровадження якісно нової системи реабілітації в лікувально-профілактичних закладах усіх рівнів, які були науковою базою дослідження;
- розрахунку нормативів організації відділень відновного лікування;
- впровадження механізму визначення якості та ефективності медичної реабілітації;
- обґрунтування кваліфікаційної характеристики лікаря-реабілітолога;
o - розробки стандартів проведення реабілітаційних заходів стосовно основних груп хвороб;
o - обґрунтуванні показів та протипоказів до медичної реабілітації.
Впровадження. На національному рівні внесено галузеві нововведення:
1.„Функціонально-організаційна модель проведення реабілітації на рівні первинної медико-санітарної допомоги”, ухвалена рішенням МОЗ України (Київ, 2007);
2.„Нова функціонально-організаційна система медичної реабілітації в сучасній охороні здоров’я України”, стандарти надання медичної реабілітації для основних груп хворих, затверджені МОЗ України в методичних рекомендаціях «Актуальні питання поліпшення організації, якості й ефективності медичної реабілітації в Україні» (Київ, 2008)
На регіональному рівні результати дослідження впроваджені в трьох областях України Тернопільській, Хмельницькій і Вінницькій, що складають Подільський регіон України (акти впровадження 2008 р.)
Результати дослідження використовуються в учбовому процесі на кафедрах соціальної медицини та організації охорони здоров’я, медичної реабілітації і спортивної медицини Буковинської державної медичної академії і Тернопільського державного медичного університету (акти впровадження 2008 року).
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив напрямок, методологію і програму проведеного наукового дослідження, здійснив аналіз основних засад і здобутків в побудові системи медичної реабілітації, які були досягнуті в Україні до періоду реформ в охороні здоров’я. Розробив інструментарій та здійснив медико-соціологічне дослідження з вивчення динаміки здоров’я населення Подільського регіону України, його потреби в медичній реабілітації та її доступності для різних соціальних прошарків населення, застосував системний підхід до вивчення реабілітаційного процесу і вибору управлінської дії стосовно вирішення проблем медичної реабілітації. Автор розробив економіко-математичні моделі для визначення вартості медичної реабілітації, що надається в амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних умовах, структурно-функціональну модель управління якістю медичної реабілітації, концептуально обґрунтував необхідність трансформації трьохетапної системи медичної реабілітації в чотирьохетапну із включенням амбулаторно-поліклінічного як пускового етапу. Самостійно провів статистичну обробку отриманих даних. Обґрунтував висновки та склав практичні рекомендації.
Результати досліджень співавторів наукових публікацій у цій дисертаційній роботі використані у визначенні контингентів реабілітованих та здійсненні лікувальних і реабілітаційних заходів стосовно окремих груп хворих.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: „Інтеграція української медичної освіти в європейський та американський освітній простір” (Тернопіль, 2006); „Проблеми сучасного медичного наукознавства” (Тернопіль, 2006);
на конгресах та з’їздах: на Третьому з’їзді соціальних гігієністів і організаторів охорони здоров’я України (Одеса, 1997); Третьому з’їзді Українського лікарського товариства (Тернопіль, 2003); ІІ з’їзді сімейних лікарів України (Харків, 2005);
на науково-практичних конференціях державного рівня: Актуальні питання реформування системи охорони здоров’я на сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства” (Харків, 2002); «Здобутки клінічної і експериментальної медицини» (Тернопіль, 2006) „Становлення сімейної медицини в Україні” (Тернопіль, 2006); „Фізіотерапія та реабілітація в практиці сімейного лікаря” (Тернопіль, 2007), «Клінічна медична реабілітація» (Полтава, 2008), «Довкілля і здоров’я» (Тернопіль, 2008), «Досвід та проблеми впровадження кредитно-модульної системи навчання у ВМ(Ф)НЗ України» (Тернопіль, 2008).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 34 наукових працях, у т. ч. в 1 одноосібній і 1 колективній брошурах, у 28 статтях в наукових журналах, перелік яких затверджений ВАК України (в одноосібному авторстві 14), в 1 галузевому нововведенні, в 1 методичних рекомендаціях, в 2 статтях в збірниках наукових праць з’їздів і конференцій.

Список литературы

Висновки

Комплексним соціально-медичним дослідженням доведена неадекватність існуючих організаційних форм проведення медичної реабілітації на етапі реформування національної системи охорони здоров’я України, що стало підставою для наукового обґрунтування її якісно нової моделі, впровадження якої виявило медичну, соціальну та економічну ефективність.
1. Встановлено, що за період з 1981-83 до 2003-05 рр. загальна захворюваність населення України зросла на 72,7 %, а потреба в медичній реабілітації в 5,4 рази, що, окрім зростання захворюваності населення, було обумовлено суттєвим прогресом в розробці і практичному застосуванні її нових технологій.
2. Доведено, що на здоров’я населення, крім віку, впливають п’ять основних соціальних чинників сімейний стан (показник множинної кореляції 0,759), матеріальний добробут (0,653), професія і пов’язані з нею умови праці (0,644), житлові умови (0,577), доступність медичної допомоги (0,777), що обумовила необхідність їх врахування при розробці показів до реабілітації.
3. Показано, що медичною реабілітацією достовірно частіше користуються багаті люди (в 4,4 рази відносно інших соціальних прошарків), люди з середньою спеціальною і вищою освітою (в 4,1 рази), ті, що не мають професійних шкідливостей (в 3,0 рази), такі, що мають добрі житлові умови (в 1,8 рази) у порівнянні з тими, що проживають в незадовільних житлових умовах (в 5,7 рази рідше), вдівцями і вдовами (в 2,9 рази), людьми бідними (в 2,0 рази), тими, що мають професійні шкідливості (в 1,7 рази), що свідчить про необхідність подолання соціальної нерівності, як одного з основних кроків на шляху поліпшення здоров’я нації.
4. Встановлено, що для хворих з різною паталогією медична реабілітація є різнодоступною, зокрема при хворобах опорно-рухового апарату вона використовується у 5,7 рази частіше порівняно з іншими хворобами, в той час як значно рідше при хворобах органів дихання (в 6,7 рази), системи кровообігу і органів травлення (в 2,7 рази), що потребує прискореного розвитку її адекватних методів і засобів з метою більш позитивного впливу на громадське здоров’я.
5. Застосування системного підходу до обґрунтування нової моделі медичної реабілітації довело, що основним резервом розширення можливостей є її розвиток на рівні первинної медико-санітарної допомоги, що забезпечує ранній початок і наступність, та організація потужних відділень у складі багатопрофільних лікарень і поліклінік. Обґрунтовано необхідність введення спеціальності „медична реабілітація” та розроблено кваліфікаційну характеристику лікаря-реабілітолога.
6. Невід’ємною складовою запропонованої моделі стала трасформація традиційної етапності здійснення реабілітаційних заходів (стаціонар → санаторій → поліклініка) на чотирьохетапну (сімейна лікарська амбулаторія (поліклініка) → стаціонар → санаторій → сімейна лікарська амбулаторія (поліклініка), - особливістю якої став початок і завершення медичної реабілітації на амбулаторно-поліклінічному етапі.
7. Доказано, що для надання медичної реабілітації в повному обсязі необхідно мати 0,59 лікарських посади та 7,39 ліжка на 10000 населення, що призведе до зниження загальної потреби в лікарях на 0,53 посади і в ліжках на 2,20 одиниці на 10000 населення.
8. Показано, що забезпечення системою медичної реабілітації не тільки обсягу, а й якості відповідних послуг, потребує наявності функціонально-організаційної системи управління якістю, яка ґрунтується на статистичних методах, експертних оцінках, мотивації за якість, високопрофесійному функціональному менеджменті, що опирається на стандарти медичної реабілітації з доведеною ефективністю.
9. Результати дослідження дозволили вперше розробити спеціальні стандарти медичної реабілітації в залежності від важкості перебігу захворювання і послідовності здійснення лікувальних та оздоровчих заходів з розробкою індивідуальних програм реабілітації та визначенням ефективності реабілітаційних комплексів при застосуванні різнопланових керуючих впливів.
10. Результати соціологічного опитування пацієнтів і лікарів засвідчили, що більшість пацієнтів (62,1±2,8%) позитивно сприймають відновне лікування і задоволені його результатами, 58,5±2,1% вказали на одужання або значне покращення стану здоров’я, а стосовно організаційних форм проведення медичної реабілітації найбільш перспективними, на думку лікарів і організаторів охорони здоров’я, є відповідні кабінети і відділення в поліклініках та сімейних лікарських амбулаторіях (70,1±6,4 і 47,0±7,1%).
11. Показано, що впровадження запропонованої якісно нової системи медичної реабілітації дозволило зменшити соціальну нерівність в її отриманні та знизити звертальність пацієнтів за медичною допомогою в 3,9 рази, госпіталізацію в 2,39 і тимчасову непрацездатність в 2,37 рази, що більш ефективно, порівняно із традиційним лікуванням, щодо звертальності в 2,96 рази, госпіталізації в 1,60 і тимчасової непрацездатності в 1,98 рази.
12. Підраховано, що економічний ефект від скорочення витрат на лікування і виплат соціального страхування разом із вартістю виробленого додаткового валового продукту становить 392,74 грн. із розрахунку на одного реабілітованого (в цінах 2006 р.), а одна гривня, вкладена в медичну реабілітацію, дала 3,21 грн. економічного прибутку.
13. Враховуючи високу ефективність обґрунтованих та запроваджених на базах досліджень організаційних заходів, їх можна рекомендувати для впровадження в систему охорони здоров’я України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов Л. П. Особенности организации медико-психологической помощи инвалидам по зрению, пребывающим в лечебно-профилактическом учреждении широкого профиля / Л. П. Абрамов, В. А. Момот // Мед. реабилитация. 2005. № 2 (4). С. 26-27.
2. Авраменко М. Л. Становлення і завдання системи професійної реабілітації інвалідів України як складової національної реабілітаційної індустрії / М. Л. Авраменко // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2005. № 3 (43). С. 36-38.
3. Агарков В. І. Методологічний аналіз і напрямки розвитку сучасних систем охорони здоров’я / В. І. Агарков, І. І. Грищенко, Г. К. Северин // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006. № 3. С. 80-85.
4. Акопян А. С. Актуальные проблемы реформирования российского здравоохранения / А. С. Акопян, Г. Н. Голухов, Ю. В. Шиленко // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины 1999. № 6. С. 20-23.
5. Анализ отдаленных результатов лечения и реабилитации пациентов с травмами тазобедренного сустава / В. И. Трубников, И. О. Быков, М. Н. Величко [и др.] // Мед. соц. экперт. и реабил. 2004. № 2. С. 19-21.
6. Аналітичний звіт із тестування медичних стандартів в пілотних регіонах України / під заг. ред. Г. Росс, А. В. Степаненко, О. М. Новікової. К. : Проект «Підтримка розвитку системи медичних стандартів в Україні». - 2006. 61 с.
7. Астахов Л., Использование энергоинформационных технологий в реабилитации населения /Л. Астахов, Н. Жихарева // Мед. реабилитация. 2005. № 1 (3). С. 22-25.
8. Аухадеев Э. И. Социально-экономические подходы концепции развития государственной системы реабилитации больных инвалидов в республике Татарстан / Э. И. Аухадеев, М. К. Насыров, К. Н. Новикова // Мед. реабилитация. 2005. № 1 (3). С. 43-51.
9. Бабанов С. А. Пути оптимизации медицинской помощи населению / С. А. Бабанов // Проблемы социальнои гигиены, здравоохранения и истории медицины 2001. № 3. С. 30-32.
10. Бабов К. Д., Клинико-функциональные особенности течения восстановительного периода у больных инфарктом миокарда после тромболитической терапии на этапе санаторно-курортной реабилитации / К. Д. Бабов, Е. А. Даниленко, Ю. Т. Кизим // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2005. № 4(44). С. 5-7.
11. Бабов К. Д., Итоги и перспективы функционирования реабилитационной медицины в Украине / К. Д. Бабов, А. Г. Литвиненко, Г. А. Дмитриева // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2002. № 1. С. 7-9.
12. Бабов К. Д., Состояние и перспективы развития медицинской реабилитации в системе АО «Укрпрофздравница» / К. Д. Бабов, М. В. Лобода // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 1997. № 3. С. 2-4.
13. Бабов К. Д., Проблемы восстановительного лечения больных с дегенеративно-дистрофическими заболеваниями опорно-двигательного аппарата на современном этапе / К. Д. Бабов, Г. П. Пеклина, Н. Н. Леонова // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2001. № 4. С. 43-47.
14. Башинский С. Е. Разработка клинических практических руководств с позиций доказательной медицины. / С. Е. Башинский М. : Медиа Сфера, 2004. 135 с.
15. Беличенко Т. А. Грязевые аппликации на область проекции тимуса в реабилитации больных, перенесших вирусные гепатиты А и В / Т. А. Беличенко // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2001. № 4. С. 3-5.
16. Бережнова Л. В. Инсульт. Профилактика, лечение, реабилитация / Л. В. Бережнова. Спб : Нева, 2003. 126 с.
17. Бобров В. А., Санаторный этап реабилитации больных ишемической болезнью сердца. / В. А. Бобров, И. К. Следзевская, М. В. Лобода К. : Здоров’я, 1995. 109 с.
18. Боброва В. И. К методике реабилитации больных атеросклерозом, перенесших мозговой инсульт / В. И. Боброва // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2000. № 2. С. 21-23.
19. Богатирьова Т. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування фізичних чинників в реабілітації хворих на артроз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук : спец. 14.01.93. курортологія та фізіотерапія / Т. В. Богатирьова Одеса, 2001. 33 с.
20. Боголюбов В.М. Медицинская реабилитация или восстановительная медицина / В.М. Боголюбов // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. 2006. № 1. С. 3-12.
21. Боголюбов В. М., Общая физиотерапия. / В. М. Боголюбов, Г. Н. Пономаренко. Спб : - Медицина, 1996. 284 с.
22. Бодак В.М. Проблеми інформаційного супроводження процесів управління розвитком сімейної медицини / В. М. Бодак // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2004. № 1. С. 72-77.
23. Взаимосвязь уровня первичной инвалидности лиц с последствиями травм опорно-двигательного аппарата и качества оказания медицинской помощи / В. В. Савченко, Е. М. Терещенко, Т. Н. Акимова [ и др. ] // Мед. соц. экперт. и реабил. 2005. № 3. С. 45-47.
24. Вирясова М. В. Инвалидность у детей з детским церебральним параличом / М. В. Вирясова, В. С. Полунин, Е. Г. Сологуб // Детский доктор. 2001. № 3. С . 50-52
25. Владимиров О. А. Підсумки діяльності та перспективи розвитку реабілітаційних відділень санаторію Жовтень” ЗАТ Укрпрофоздоровниця” / О. А. Владимиров // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2002. № 1. С. 21-24.
26. Водяненко И. М. Актуальные проблемы реформирования сельского здравоохранения / И. М. Водяненко // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2000. № 4. С. 26-28.
27. Вороненко Ю. В. Інформація та наукове забезпечення охорони здоров’я / Ю. В. Вороненко, Н. М. Лещук // Оцінка виконання міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки. К., 2006. С.107-110.
28. Вороненко Ю. В. Реформування системи медичної освіти в світлі концепції «Суспільство знань» / Ю. В. Вороненко, О. П. Мінцер // Український медичний часопис. 2006. - № 51. С. 6-13.
29. Герзмаева О. Х. Реформы здравоохранения в странах СНГ / О. Х. Герзмаева // Проблемы социальной гигиены и истории медицины. 1996. № 5. С. 12-15.
30. Гнидой М. М. Реабилитация детей с нарушениями когнитивной сферы, вызванными воздействием свинца в экологически обусловленных дозах / М. М. Гнидой // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2001. № 4. С. 17-19.
31. Голяченко А. М. Потребности населения сельского района в ежегодной диспансеризации : метод. рекомендации / А. М. Голяченко, Л. М. Романюк, В. Б. Козак. Тернополь, 1987. 21 с.
32. Гойда Н. Г. Англійський досвід розробки клінічних посібників та стандартів / Н. Г. Гойда, В. Д. Парій // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2005. № 3. С. 78-81.
33. Гришина Л. П. Основные тенденции формирования первичной инвалидности взрослого населения в России за 10 лет (1994-2003) / Л. П. Гришина // Мед. соц. эксперт. и реабил. 2005. № 3. С. 21-24.
34. Грузєва Т. С. Дослідження відмінностей у стані здоров’я населення залежно від рівня матеріального добробуту / Т. С. Грузєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003. № 4. С. 20-24.
35. Грузєва Т. С. Здоров’я населення в умовах соціальної стратифікації суспільства / Т. С. Грузєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. № 4. С. 22-26.
36. Грузєва Т. С. Методологія та програма поглибленого вивчення захворюваності населення за даними звернень в лікувально-профілактичні заклади / Т. С. Грузєва. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2001. № 4. С. 43-46.
37. Грузєва Т. С. Сучасні особливості та тенденції стану здоров'я сільського населення / Т. С. Грузєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2003. № 1. С. 21-27.
38. Грузєва Т. С. Фактори ризику в формуванні здоров’я населення / Т. С. Грузєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003. № 2. С. 9-17.
39. Гусева Н. К. К вопросу о постреабилитационной защите больных / Н. К. Гусева // Здравоохр. Российской Федерации. 1993. № 5. С. 29-30.
40. Двенадцать принципов предоставления медицинской помощи в любой национальной системе здравоохранения // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. 2005. - № 2 С. 54.
41. Дворяк С. В. Социально-психологические аспекты медицинской реабилитации / С. В. Дворяк // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 1997. № 3. С. 26-29.
42. Дегтярь В. А. Системный подход к медицинской реабилитации детей с доброкачественными опухолями и опухолеподобными поражениями костей / В. А. Дегтярь, А. Е. Лоскутов // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2000. № 3. С. 32-34.
43. Дементьева Н. Ф. Медицинская реабилитация инвалидов и сущность медико-оздоровительного маршрута / Н. Ф. Дементьева, Б. А. Сырникова, В. С. Ларионова // Мед. соц. эксперт. и реабил. 2005. № 2. С. 53-56.
44. Деякі проблеми охорони здоров’я новонароджених дітей в Україні (ситуаційні аналіз) / Н. Г. Гойда, Н. Я. Жилка, Г. О. Слабкий [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006. №3. С. 9-13.
45. Деятельность стационара дневного пребывания монопрофильной больницы / Н. А. Алексеев, А. М. Якушев, Н. В. Жукова [и др.] // Здравоохранение Рос. Федерации. 2000. № 5. С. 16-18.
46. Добра П. П. Напрямки оптимізації реабілітаційного лікування та санаторно-курортного обслуговування хворих на курортах Закарпаття / П. П. Добра, О. М. Торохтін // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2002. № 1. С.16-18.
47. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе 2002 г. (Региональные публикации ВОЗ. Европейская серия, № 97) : ЕРБ, ВОЗ. 2002. 156 с.
48. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2002 г. Уменьшение риска, содействие здоровому образу жизни. Женева : ВОЗ, 2002. 16 с.
49. Дроздова І. В. Соціально-психологічні особливості хворих на артеріальну гіпертензію та диференційований підхід до їхньої корекції / І. В. Дроздова // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2003. № 3. С. 5-9.
50. Дубницкая Э. Б. Психосоматические соотношения при депрессиях у больных с соматичискими заболеваниями / Э. Б. Дубницкая // Психиатрия и психофармакотерапия. 2000. Т. 2, № 2. С. 40-44.
51. Думін П. В. Відновлювальне санаторно-курортне лікування в умовах оздоровниць Хмільникського дочірнього підприємства ЗАТ Укрпрофоздоровниця” / П. В. Думін // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2002. № 1. С. 18-19.
52. Епифанов В. А. Роль и место лечебной физкультуры в медицинской реабилитации / В. А. Епифанов, Т. Г. Кузбашева // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. 2004. № 6. С. 3-5.
53. Євсеев В. І. Перспективи фінансування первинної медико-санітарної допомоги в Україні / В. І. Євсеев // Лікарська справа. 1997. № 5. С. 182-183.
54. Єрмілов В. С. Оздоровниці Миколаївсько-Херсонського регіону: підсумки і перспективи / В. С. Єрмілов // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2002. № 1. С. 20-21.
55. Єрмілов В. С. Перспективи санаторно-курортної реабілітації уражених на виробництві, зважаючи на прийняття закону про страхування від нещасного випадку / В. С. Єрмілов // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2000. № 3. С. 41-43.
56. Єрошкіна Т. Проблеми реабілітації хворих, які отримали травми / Т. Єрошкіна, Г. Кононенко // Українські медичні вісті. 1998. Т. 2, № 1-2. С. 116.
57. Жабченко І. А. Санаторно-курортне лікування у комплексі профілактики ускладнень вагітності / І. А. Жабченко // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2000. № 1. С. 44-46.
58. Жила К. Д. Настоящее и будущее одесских курортов / К. Д. Жила, Е. О. Косоверов // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2002. № 1. С. 14-15.
59. Жиляева Е. П. Реформы здравоохранения в странах Центральной и Восточной Европы / Е. П. Жиляева // Проблемы социальной гигиены и истории медицины. 1998. № 1. С. 56-58.
60. Жиль П. Все страны мира (2003) / П. Жиль // Население и общество: информационний бюллетень. Центра демографии и экологии человека Института народнохозяйственного прогнозирования РАН. 2003. № 74. 8 с.
61. Завгорудько В.Н., Актуальные вопросы развития медицинской реабилитации и восстановительного лечения. / В.Н. Завгорудько, Т.И. Завгорудько // Мед. реабилитация. 2005. № 2 С. 32-35.
62. Завгорудько В. Н. Материалы региональной научно-практической конференции, посвященной проблемам развития медицинской реабилитации в регионе / В. Н. Завгорудько, Т. И. Завгорудько, Н. В. Иванникова // Мед. реабилитация. 2005. № 2. С. 28-32.
63. Задачи по достижению здоровья для всех. Политика здравоохранения для Европы. Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 1993. 322 с.
64. Закон України від 19 листопада 1992 р. №2801 12 «Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відом. Верховної Ради. 1993. - № 4. С. 19-24.
65. Заклади охорони здоров’я та захворюваність населення України в 2004 р.: Статистичний бюлетень. К. : Держкомстат України, 2005. 81 с.
66. Закономерности формирования первичной инвалидности у лиц молодого возраста в Российской Федерации / С. Н. Пузин, Л. П. Гришина, С. И. Исаенко [и др.] // Мед. соц. экперт. и реабил. 2005. № 4. С. 24-27.
67. Замотаев Ю. Н. Математическая модель оценки функционального состояния в диагностике и реабилитации больных артериальной гипертонией / Ю. Н. Замотаев, В. А. Косов, А. М. Щегольков // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. 2005. № 1. С. 16-19.
68. Застосування оптимального комплексу фізичних чинників і біостимуляторів у відновлювальному лікуванні хворих на дистрофічні захворювання опорно-рухового апарату : метод. реком. / [ І. Л. Пшетаковський, К. Д. Бабов, Г. В. Гайко та ін.] Одеса: Укр. НДІ МР та К, 1997. 20 с.
69. Захаренков В. В. Организационно-функциональная модель системы отбора и формирования групп инвалидов для медико-социальной реабилитации / В. В. Захаренков // Мед.-соц. эксперт. и реабил. 2003. № 4. С.10-12.
70. Захворюваність населення на найбільш поширені хвороби / Г. М. Москалець, Л. А. Чепел