ФАКТОРИ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ І СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОЗАЧЕНКО Ольга Василівна

УДК 614.2 (122)053.2 (477.74)

ФАКТОРИ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ І СМЕРТНОСТІ
НЕМОВЛЯТ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ

14.02.03 ― соціальна медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Гойда Ніна Григорівна
доктор медичних наук,
професор

ОДЕСА ― 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ....... 4
ВСТУП ............... 5
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СТАН
ЗДОРОВ’Я НЕМОВЛЯТ, І НА РОЗВИТОК ПРОФІЛАКТИЧНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ МАТЕРИНСТВА
ТА ДИТИНСТВА (аналітичний огляд літератури) ...... 13
1.1. Сучасні уявлення про фактори здоров’я немовлят ... 14
1.2. Методологія вивчення здоров’я немовлят за захворюваністю і
смертністю; ризикометрія факторів, що їх визначають .. 21
1.3. Напрями удосконалення профілактичної допомоги сільським
сім’ям з немовлятами ...... 28
РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТИ, ОБСЯГИ І МЕТОДИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ ...................... 34
РОЗДІЛ 3
ЗМІНИ У СТАНІ ЗДОРОВ’Я НЕМОВЛЯТ У СІЛЬСЬКІЙ
МІСЦЕВОСТІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ (за період 1990 2004 рр.) 55
3.1. Захворюваність немовлят ................. 55
3.2. Смертність немовлят .................. 72
3.3. Комплексна оцінка здоров’я немовлят ..................... 91
РОЗДІЛ 4
НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ
ЗАХВОРЮВАНОСТІ І СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ В СІЛЬСЬКІЙ
МІСЦЕВОСТІ (на прикладі Одеської області) ................... 97
4.1. Медико-соціальна характеристика факторів ризику, що впливають
на захворюваність і смертність немовлят .................................... 97

4.2. Прогностичні дослідження впливових факторів ризику смертності
немовлят ........................... 128
РОЗДІЛ 5
НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ СІМЕЙНОЇ
ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ, СПРЯМОВАНОЇ
НА ПРОФІЛАКТИКУ РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ ВИПАДКІВ
ЗАХВОРЮВАНЬ І СМЕРТІ НЕМОВЛЯТ .. 146
5.1. Передумови формування системи сімейної диспансеризації в
сільській місцевості ... 147
5.2. Функціонально-організаційна модель системи сімейної
диспансеризації сільських сімей з немовлятами ........ 154
5.3. Ефективність функціонування розробленої моделі системи
поетапної сімейної диспансеризації в сільській місцевості .. 166
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ . 175
ВИСНОВКИ ............... 185
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .... 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......... 190
ДОДАТКИ .. 222

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АРЦ ― Арцизький район Одеської області;
ЗН ― захворюваність немовлят;
ЗСЖ ― здоровий спосіб життя;
ІЗМ ― Ізмаїльський район Одеської області;
КІЛ ― Кілійський район Одеської області;
КОМ ― Комінтернівський район Одеської області;
КОТ ― Котовський район Одеської області;
КРО ― Красноокнянський район Одеської області;
ЛПЗ ― лікувально-профілактичні заклади;
МД ― медична допомога;
МИК ― Миколаївський район Одеської області;
ОЗ ― охорона здоров’я;
ПМСД ― первинна медико-санітарна допомога;
САР ― Саратський район Одеської області;
СД ― сімейна диспансеризація;
СМ ― сімейна медицина;
СН ― смертність немовлят або малюкова смертність;
СОМД ― система охорони материнства та дитинства;
ТАР ― Тарутинський район Одеської області;
ТАТ ― Татарбунарський район Одеської області;
ФР ― фактори ризику;
ШИР ― Ширяєвський район Одеської області.

ВСТУП

Актуальність теми. Оцінка якості та ефективності медичної допомоги матері і дитині, визначення напрямків удосконалення здійснюється за кінцевими результатами діяльності лікувально-профілактичних закладів системи охорони материнства та дитинства, критеріями яких є показники здоров’я. Деякі його параметри у дітей і матерів України в умовах зниження якості життя на етапі реформування економіки характеризуються низьким рівнем і тенденціями погіршання: зменшується питома вага дітей в структурі всього населення — від 21,4 % у 1990 р. до 17,2 % у 2001 р.; рівень народжуваності у 2001 р. (7,7 ‰) зменшився на 36,4 %, порівняно з 1991 р. (12,1‰); відмічена тенденція зростання смертності немовлят від мінімального рівня в 1990 р. (12,8 ‰) до максимального в 1993 р. з подальшою зміною її тенденції до зниження (Д.Р. Шадлун, 2000; Н.Г. Гойда і співавт., 2002; И. Гайдай, 2003). Материнська смертність, захворюваність і смертність немовлят є інтегральними критеріями соціально-економічного розвитку країни, рівня добробуту й культури населення.
Комплексних наукових робіт з оцінки здоров’я дитячого населення в країні проводилось небагато (М.В. Голубчиков, 1995; А.М. Нагорна і співавт., 2001; В.В. Литвинчук, 2001; Р.А. Моисеенко, 2002; В.С. Руденко, 2002). Частіше охоплювались оцінкою окремі регіони. Здоров’я дітей, насамперед немовлят, визначалося за окремими групами критеріїв: захворюваність (А.М. Нагорна, Т.С. Грузєва, 1999; Н.Г. Гойда, 2000; В.М. Пономаренко, Ю.А. Хунов, 2002; О.П. Гульчій, 2004), смертність (Л.А. Чепелевська, 1995; Н.Г. Гойда і співавт., 1999, 2002; О.П. Гульчій, 2004), фізичний розвиток (В.В. Кучерук, 1997; В.М. Шимон, 2002; В.С. Забор і співавт., 2002; Ю.А. Маковкіна, Л.В. Квашніна, 2004).
Незадовільний рівень здоров’я нації визначає одним із пріоритетних напрямків досліджень в галузі соціальної медицини й організації охорони здоров’я вивчення причинно-наслідкових зв’язків між здоров’ям населення і факторами, що впливають на його формування, розробку прогресивних технологій і систем профілактики ризиків. Визначальними у виникненні захворювань і випадків смерті немовлят є соціальні фактори ризику, пов’язані зі способом й умовами життя сім’ї (З.А. Шкіряк-Нижник, 1997, і співавт., 1999, 2003, 2006; Н.З. Юсупова, Р.Ф. Хакимова, 2003; С.Е. Першин, Л.К. Квартовкина, 2004; M. Kalland et al., 2001; T. Blakely et al., 2003 та ін.). Досліджень, присвячених виявленню комплексу факторів, що впливають на стан здоров’я немовлят у сільській місцевості Півдня України, досі фактично не проводилось. Є поодинокі роботи, що стосуються окремих захворювань, епідеміології та профілактики синдрому раптової смерті у дітей (М.Л. Аряєв, 2002; В.Н. Кукушкін, 2002; В.А. Непомняща, 2004).
Основу удосконалення системи охорони здоров’я становить реалізація концепції пріоритету первинної медико-санітарної допомоги шляхом запровадження принципів сімейної медицини, що підвищує науково-практичну значущість досліджень умов життя та здоров’я сім’ї (М.О. Очередько, 1998; Н.Г. Гойда і співавт., 2002, 2004 та інші). Реформування охорони здоров’я на засадах удосконалення управління, впровадження економічних важелів, принципів бюджетно-страхової та сімейної медицини, правових відносин має корелювати з покрашенням існуючих і пошуком нових медичних і організаційних технологій, які суттєво покращать здоров’я нації (Б.П. Криштопа, 1997, 2004; А.М. Нагорна, 1999; В.Ф. Москаленко, 2000, 2004, 2005, 2006; Ю.В. Вороненко, 20002006; В.М. Пономаренко, 2001; В.М. Лехан, 2001, 2003; В.І. Журавель, 2002 та ін.).
За результатами популяційних досліджень отримала розвиток концепція факторів ризику (В.Л. Таралло, Ю.А. Тимофєєв, 2000; З.А. Шкіряк-Нижник і співавт., 2003; Т.С. Грузєва, 2003; A.G. Vasconcelos et al., 2001 та ін.). На основі обмеження їх несприятливого впливу в деяких країнах запроваджено ефективні профілактичні програми (Д.И. Кича, О.В. Гринина, 1996; А.Р. Уваренко, 2001; З.А. Шкіряк-Нижник і співавт., 2003; S.R. Lee et al., 2001 та ін.).
Незадовільний стан здоров’я дітей першого року життя у сільський місцевості Одеської області (рівень смертності немовлят у 1990 р. — 15,2 ‰, тенденція зростання до максимуму в 1994 р. — 17,4 ‰); необхідність виявлення його регіональних особливостей, визначення факторів, що детермінують захворюваність і смертність немовлят, розробки уніфікованих методичних підходів і програми дослідження несприятливого впливу цих факторів, наукового обґрунтування цільових комплексних регіональних програм удосконалення медико-соціальної допомоги дітним сім’ям у напрямі управління профілактикою порушень здоров’я, випадків захворювань і смерті немовлят, обмеженість наукових досліджень з цих питань зумовили актуальність теми дослідження, визначили його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є розділом міжкафедральних тем наукових досліджень Одеського державного медичного університету: Комплексна розробка і впровадження в практику охорони здоров’я перспективних форм організації первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню півдня України в умовах переходу народного господарства до ринку” за № державної реєстрації UА01000043p (1995) та Розробити рекомендації до організації медичної допомоги при переході на посімейне обслуговування населення південно-західного регіону України з профілактики і зниження захворюваності соціально-значущої патології. (Вивчення стану здоров’я населення південно-західного регіону України)” за № державної реєстрації 0198U007839 (2000), в яких автор був виконавцем самостійних розділів.
Дисертаційне дослідження виконувалось і в межах планової науково-дослідної роботи кафедри соціальної медицини, управління та економіки охорони здоров’я за темою Реорганізація та оптимізація управління систем медичної допомоги в умовах ринкової трансформації суспільства” за № державної реєстрації ─ 0100U006458 (2005).
Мета і завдання дослідження.
Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування визначення факторів ризику, що впливають на захворюваність і смертність дітей першого року життя, для моделювання і застосування технології оптимізації медико-профілактичного забезпечення дітних сімей у сільській місцевості.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
проаналізувати вітчизняні та світові науково-інформаційні джерела, що віддзеркалюють стан дослідження здоров’я усього населення та окремих контингентів (немовлят у сільських сім’ях) за фізичним розвитком, захворюваністю, смертністю й факторами ризику; діяльність системи охорони материнства та дитинства за медико-профілактичними технологіями і програмами;
обґрунтувати, розробити і впровадити методику вибіркового комплексного вивчення стану здоров’я немовлят у сільських сім’ях;
вивчити стан і динаміку захворюваності й смертності немовлят у сільській місцевості Одеської області за період 19902004 рр.;
дослідити причинно-наслідкові зв’язки між станом здоров’я дітей першого року життя і факторами, що зумовлюють формування його порушень; визначити фактори ризику захворюваності й смертності немовлят;
розробити, науково обґрунтувати, впровадити в практику системи охорони материнства та дитинства регіону функціонально-організаційну модель поетапної сімейної диспансеризації з профілактики ризиків виникнення випадків захворювань і смерті немовлят, оцінити її ефективність.
Об’єкт дослідження ― стан здоров’я дітей першого року життя.
Предмет дослідження ― формування стану здоров’я дітей першого року життя під впливом факторів ризику захворюваності і смертності, а також медико-профілактичних технологій системи охорони материнства й дитинства для зменшення й запобігання їх дії.
Методи дослідження: історичний ― для вивчення розвитку проблеми здоров’я немовлят, ризикометрії факторів захворюваності й смертності, програм профілактики їх дії; системного підходу, який визначив методологію дослідження, оскільки об’єкт носив властивості системи, та якісного описання взаємодії у системі профілактики; епідеміологічний ― для вивчення особливостей перебігу захворювань і смерті немовлят, ризиків, що їх детермінують, та оптимізації надання профілактичної медичної допомоги; експертний ― для оцінки ефективності медичної допомоги немовлятам в закладах системи охорони материнства та дитинства сільської місцевості; медико-соціологічний ― для вивчення способу життя сім’ї, факторів ризику захворюваності й смертності немовлят, думки лікарів про удосконалення первинної медико-санітарної допомоги; статистико-математичний (варіаційна та імовірнісна статистика) ― для оцінки стану здоров’я, ризиків захворюваності й смертності немовлят та імовірності їх дії при розробці прогностичних таблиць для формування груп сімейного ризику, ефективності функціонування впровадженої системи сімейної диспансеризації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
обґрунтована методика оцінки медико-соціальної характеристики особливостей умов, способу життя і здоров’я дітних сімей з немовлятами;
визначені найбільш значущі сучасні фактори ризику захворюваності та смертності немовлят у сільській місцевості;
науково обґрунтовані нові шляхи упередження і зниження дії факторів ризику захворюваності та смертності немовлят на етапах сімейної диспансеризації;
науково обґрунтована, апробована і впроваджена нова форма організації профілактичної медичної допомоги сільським дітним сім’ям; а також — на етапах реформування галузі охорони здоров’я — концепція основних напрямків реформування системи охорони материнства та дитинства на регіональному рівні у формі сімейної диспансеризації, ефективність якої доведена при впровадженні окремих елементів за загальновідомими та спеціальними показниками.
Практичне значення одержаних результатів:
для державних органів управління полягає в тому, що результати дослідження стали підставою для реалізації керованого зниження захворюваності й смертності немовлят у групах сімейного ризику та розробки Концепції організації первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню в Одеській області” (1993 р.);
для закладів охорони здоров’я:
розроблені методичні підходи, визначені показники та критерії оцінки, алгоритм збору матеріалу та методи статистичної обробки для вивчення причин, тобто факторів ризику захворюваності й смертності немовлят, а також ефективності надання медико-профілактичної допомоги дітній сім’ї в сільській місцевості;
уніфіковані підходи до збору й аналізу інформації, їх методики, що дозволило формувати сім’ї груп ризику, проводити сімейну диспансеризацію в лікувально-профілактичних закладах системи охорони материнства та дитинства диференційовано за групами ризику, прогнозувати випадки захворювань і смерті немовлят і запобігати їм.
результати дослідження стали основою визначення пріоритетних заходів реформування системи охорони материнства та дитинства, розробки функціонально-організаційної моделі сімейної диспансеризації, апробації та впровадження окремих її елементів;
для вищих медичних навчальних закладів: за результатами результатів дослідження доповнені методичні рекомендації кафедри соціальної медицини та медичного менеджменту Одеського державного медичного університету до практичного заняття Методика вивчення смертності немовлят і перинатальної смертності” і до лекції Актуальні проблеми охорони материнства та дитинства”.
Одержані в роботі результати покладено в основу розробленої якісно нової моделі організації сімейної диспансеризації на етапах надання медичної допомоги дітним сім’ям у сільській місцевості. Впровадження здійснено на державному рівні із викладенням теоретичних і методичних питань дослідження:
в узгоджених з МОЗ України 09.12.2003 р. методичних рекомендаціях: Медико-соціальне дослідження сім’ї, яка має дитину першого року життя” (К.: МОЗ України, УЦНМІПЛР, 2004. ─ 27 с.);
─ в ухваленому РПК Соціальна гігієна та організація охорони здоров’я” 20 травня 2000 р. інформаційному листі: Організаційні принципи сімейної диспансеризації в сільській місцевості” (К.: МОЗУ, УЦНМІПЛР, 2000. ─ 3 с.).
Втілення розробок у практику на регіональному рівні підтверджується 4 актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто вибрана тема та визначені завдання, розроблені план і програма дослідження. Організовано проведення медико-соціального дослідження за планом і програмою на усіх етапах. Проведений аналітичний огляд іноземної і вітчизняної літератури. Частину первинного статистичного матеріалу методом викопіювання (3 тис. од.) автором зібрано самостійно.
Автором особисто опрацьовані результати роботи. Проведений статистичний ретроспективний аналіз стану здоров’я дітей першого року життя в сільських сім’ях. Науково обґрунтована взаємозумовленість здоров’я дітей і способу життя сім’ї. За даними покрокового дискримінантного аналізу розроблено систему прогнозування ступенів ризику серед сільських дітних сімей з немовлятами, проведено її апробацію.
Дисертант самостійно розробив і впровадив у практику системи охорони материнства та дитинства Одеської області організаційну структурно-функціональну модель сімейної диспансеризації на етапах надання медичної допомоги сільським сім’ям з немовлятами, підходи до формування сімей груп ризику для диференціювання лікувально-оздоровчих заходів комплексу сімейної диспансеризації, перевірив ефективність дії запропонованої моделі.
Апробація результатів дослідження. Матеріали роботи та результати досліджень оприлюднені:
на міжнародному рівні: на міжнародному семінарі з проблем страхової і сімейної медицини (Одеса, 1992), VI і VII конгресах світової федерації українських лікарських товариств (Одеса, 1996; Ужгород, 1998), на міжнародних науково-практичних конференціях: Сучасний стан і перспективи розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров’я: напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров’я (до 80-річчя кафедри соціальної медицини ОДМУ” (Одеса, 2003), Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології” (Одеса, 2005), Наукові дослідження ― теорія та експеримент’2006” (Полтава, 2006); на Українських науково-практичних конференціях з міжнародною участю: Актуальні питання сімейної медицини” (Одеса, 2000), Формування і реалізація регіональної політики у сфері охорони здоров’я” (Одеса, 2002), Регіональна політика у галузі охорони здоров’я: шляхи формування та реалізації” (Одеса, 2003), Управління охороною здоров’я” (Львів, 2005);
на форумах колишнього СРСР: на Всесоюзній конференції творчості молоді з соціальної гігієни та організації охорони здоров’я (Ленінград, 1990);
на Всеукраїнських форумах: на II з’їзді соціальних гігієністів та організаторів охорони здоров’я (Київ, 1990), I Конференції молодих вчених та спеціалістів (Київ, 1991), Ювілейному VIII з’їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (Івано-Франківськ, 2005), Всеукраїнській навчально-науковій конференції Інтеграція української медичної освіти з європейським та американським освітнім простором” (Тернопіль, 2006);
на регіональному рівні: на науково-практичних конференціях: Здоровий спосіб життя” (Одеса, 1991), Сучасні аспекти фармакотерапії захворювань внутрішніх органів” (Одеса, 1993), Питання профілактики” (Одеса, 1995); обласних, міських і міжрайонних семінарах, днях педіатрів; засіданнях кафедри соціальної медицини та медичного менеджменту (19902007 рр.), вченої ради педіатричного й медичного факультету (19912006 рр.), університетських проблемних комісій (1991, 2006 і 2007) Одеського державного медичного університету; апробаційної ради Д.26.613.07 (2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 33 роботи, з них 7 статей (5 самостійні) у наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України і 7 ― у збірниках наукових праць, матеріалах з’їздів і конференцій; 15 тез доповідей, 2 брошури, методичні рекомендації, інформаційний лист.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлені закономірності та особливості формування здоров’я немовлят у сільській місцевості Одеської області за показниками захворюваності та смертності залежно від факторів ризику різної етіології, визначені найбільш вагомі з них, що стало підставою для розробки і наукового обґрунтування функціонально-організаційної моделі якісно нової медико-профілактичної системи сімейної диспансеризації на чолі з сімейним лікарем, впровадження її елементів довело медичну ефективність.
1. Встановлена різноспрямована тенденція зростання захворюваності і зниження смертності немовлят у сільських районах за показниками швидкості і темпу відповідно ― 115,22 і (31,91) % і 215,22 і (68,09) %. Показано, що перші рангові місця у структурі захворюваності немовлят посідають хвороби органів дихання, а в структурі причин їх смертності — окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, зі зростанням їх питомої ваги (31,30 % ― 1995 р.; 33,21 % ― 2000 р. і 38,84 % ― 2004 р.), а також природжені вади розвитку з коливаннями (23,20; 28,88 і 26,03 %) у ті ж роки.
2. Доведений вплив на формування здоров’я немовлят 4 груп факторів ризику: сімейних, детермінованих матір’ю, дитиною та діяльністю лікувально-профілактичних закладів. Першоранговим і стійким у часі серед сімейних факторів захворюваності та смертності немовлят є житлові й матеріальні умови життя, харчування; нуклеарність і багатодітність сімей; серед материнських ― освіта, стан соматичного та репродуктивного здоров’я, вживання алкоголю; детермінованих дитиною — її здоров’я, терміни прикладання до грудей, раннє штучне і змішане вигодовування; медичних факторів — якість лікувально-профілактичних заходів жіночої консультації; якість педіатричної допомоги дитині відділенням патології новонароджених, дитячою консультацією і стаціонаром у ранньому та пізньому неонатальному і постнеонатальному періодах.
3. Встановлено, що провідну роль у впливі на смертність немовлят у сільській місцевості відіграють 192 фактори ризику, виявлені з допомогою послідовного аналізу, в тому числі серед 49 сімейних ― показники багатодітності та чисельності членів родини (≥ 8), прожитковий мінімум, прогностичні коефіцієнти яких становлять у балах відповідно (+7), (+6) і (+3); серед 35 детермінованих матір’ю ― порядковий номер пологів ≥ 5 ― (+4) бали; а серед 92 детермінованих дитиною ― окремі інфекційні та паразитарні хвороби ― (+5), хвороби крові й кровотворних органів ― (+6), а як супровідні захворювання — ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин ― (+5) балів; серед 16 медико-організаційних — кратність лікарських патронажів до новонародженого і до дитини від 1 до 12 міс менше норми ― по (+2) бали.
4. Запропонована, обґрунтована, розроблена й впроваджена методика комплексного медико-соціального дослідження сільських сімей з дітьми, основною метою якої є виявлення факторів ризику захворюваності та смертності немовлят; виділення сімей груп ризику на основі створених оціночно-прогностичних таблиць для індивідуального прогнозування ймовірності виникнення у них випадків захворювань і смерті немовлят; розробка комплексних профілактичних програм, диференційованих за групами сімейного ризику.
5. Запропонований за результатами дослідження науково обґрунтований підхід до прогнозування ризику виникнення випадків захворювань і смерті немовлят, що базується на підсумовуванні прогностичних коефіцієнтів, зведених у прогностичні таблиці, та їх оцінки за пропонованою шкалою, забезпечив можливість формування груп ризику сімей, виокремлення з них груп високого, середнього й низького ризику, встановлення за ними постійного динамічного спостереження. Доведено, що в сільській місцевості групу високого ризику за сімейними факторами складають 45,80 % сімей, а за всіма чотирма групами факторів ризику (сімейними, детермінованими матір’ю, дитиною й діяльністю ЛПЗ) — 60,99 % сімей, що характерно для сільської місцевості України.
6. Науково обґрунтована, розроблена й апробована функціонально-організаційна структурна модель якісно нової оптимізованої медико-профілактичної системи сімейної диспансеризації в сільській місцевості. Показано, що центральною фігурою в ній став сімейний лікар, якісно новими елементами ― сімейні центри (первинний, міжрайонний, регіональний і національний), а невід’ємною складовою ― нова технологія поетапної сімейної диспансеризації, що ґрунтується на принципах системності й функціональної єдності, яка дозволяє, зберігаючи чинну систему охорони здоров’я, функціонально поєднати її елементи між собою з метою впливу на дітні сім’ї для недопущення і зниження кількості випадків захворювань і смерті немовлят.
7. Впровадження елементів запропонованої функціонально-організаційної моделі системи сімейної диспансеризації в сільській місцевості дозволило забезпечити реалізацію заходів на 4 етапах надання медичної допомоги дітним сім’ям у медичному, психологічному, правовому, соціальному та методично-організаційному аспектах. Подальше інтегрування медичних і немедичних заходів усіх секторів суспільства, спрямованих на покращання профілактики випадків захворювань і смерті немовлят у сільських сім’ях, пов’язується з уведенням в дію сімейних центрів.
8. Ефективність запропонованої моделі доведена за період 20002004 рр. позитивним зрушенням рівнів смертності немовлят у всіх 11 базових районах дослідження при темпі зниження (82,48) % і швидкості (17,52) %, у решті 15 районах ― (70,88) і (29,12) % відповідно; темпами її зниженням при подальшому спостереженні до 2006 р. порівняно з 2000 р. в 11 базових районах дослідження (76,77) % при швидкості (23,23) % та в експериментальній групі ― (72,63) і (27,37) %; в решті 15 ― (61,30) і (38,70) %; у всіх сільських районах ― (72,61) і (27,39) % відповідно; а також рівнем використаного коефіцієнта ефективності сімейної диспансеризації більшим за одиницю (1,50 ― серед усіх досліджуваних сімей у районах впровадження; 1,06 ― в районах основної та порівнювальної груп і 1,97 ― в експериментальних).
9. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропоновану модель для впровадження в інших регіонах України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження дають підставу рекомендувати:
1. Міністерству охорони здоров’я України:
1.1. На основі наукового обґрунтування факторів ризику захворюваності й смертності немовлят, організаційних принципів, технології сімейної диспансеризації в закладах СОМД розробити концепцію єдиної системи профілактики випадків їх захворювань і смерті на сімейному, регіональному, національному рівнях, ввести її модель в дію галузевим наказом.
1.2. Звернути увагу на підвищення ефективності роботи профільних медичних закладів зі зниження впливу факторів ризику захворюваності й смертності немовлят при використанні сімейної диспансеризації диференційовано за групами сімейного ризику. Для зменшення агресивної дії цих факторів і запобігання їй використати матеріали даного дослідження.
1.3. Рекомендується застосувати в лікувально-профілактичних закладах на всіх етапах надання медичної допомоги сільським дітним сім’ям технології сімейної диспансеризації в умовах створення і функціонування центрів сімейної медицини для розв’язання проблем здоров’я немовлят.
2. Проблемній комісії МОЗ та АМН України Соціальна медицина”:
2.1. Сприяти плануванню та виконанню галузевих, регіональних наукових досліджень, зокрема дисертаційних робіт, з проблеми охорони здоров’я немовлят у сільських сім’ях у напрямку виявлення факторів ризику для їх здоров’я, ризикометрії, оцінки ефективності профілактичних заходів.
3. Вищим медичним навчальним закладам:
3.1. Доповнити програми навчання студентів з курсу Соціальна медицина та організація охорони здоров’я”, Педіатрія”, Акушерство і гінекологія”, лікарів-інтернів з курсу Сімейна медицина” питаннями щодо особливостей формування здоров’я немовлят у сільських сім’ях під дією комплексу факторів, ризикометрії, організаційних принципів системи поетапної сімейної диспансеризації та оцінки ефективності її функціонування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Громадське здоров’я в Україні (деякі статистичні показники за 2000 рік). Public health in Ukraine (the statistical indices 2000 year). К., 2000. 33 с.
2. Уваренко А.Р. Про медичну профілактику // Охорона здоров’я України. 2001. № 3. С. 4547.
3. Кучеренко В.З., Сирцова Л.Е. Проблемы профилактики в условиях реформирования здравоохранения // Пробл. соц. гигиены и истории медицины. 1996. № 1. С. 4246.
4. Лукьянова Е.М. Современные научные основы профилактической педиатрии: задачи и перспективы // Междунар. мед. журнал. 2000. № 1. С. 612.
5. Лозинський В.С., Когут Н.М., Стойка О.О. Шляхи вдосконалення роботи з профілактики захворювань та пропаганди здорового способу життя серед населення // Охорона здоров’я України. 2002. № 3-4(6-7). С. 6164.
6. Здоровье 21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ (Европейская серия по достижению здоровья для всех, № 6). Копенгаген: ВОЗ, ЕРБ, 1999. 310 с.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14 Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002 2011 рр.” // Офіц. вісн. України. 2002. 15 берез. 30 с. Ст. 403.
8. Веселов Н.Г. Социальная педиатрия: Курс лекций. С.-Петербург: Ривьера, 1996. 298 с.
9. Гребняк Н.П., Николаенко В.В., Бутев О.В. Экопедиатрия основа управления формированием здоровья детей в мегаполисе // Вестн. гигиены и эпидемиологии. 2003. Т. 7, № 1. С. 6874.
10. Тимченко О.І., Сердюк А.М., Турос О.І. Гігієна довкілля: політика, практика, перспективи. К., 2000. 127 с.
11. Грузєва Т.С. Фактори ризику в формуванні здоров’я населення // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003. № 2. С. 916.
12. Шкідливі чинники навколишнього середовища та їх вплив на здоров’я дитячого населення / Є.Г. Гончарук, О.П. Яворський, О.П. Івахно та ін. // Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича. К.: Здоров’я, 1999. Т. ΙV. С. 649695.
13. Вороненко Ю.В., Зоріна С.М. Чинники, що обумовлюють здоров’я населення. Методи вивчення. Закономірності основних показників здоров’я // Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. С. 95101.
14. Голяченко О.М., Романюк Л.М., Михайлів Л.М. Медико-статистичні критерії здоров’я людності та причини його зумовленості // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2000. № 3. С. 2326.
15. Таралло В.Л., Тимофєєв Ю.А. До оцінки факторів ризику в практиці охорони здоров’я та наукових дослідженнях // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2000. № 3. С. 3133.
16. Гребняк М.П., Вітріщак С.В. Соціально-медичні фактори ризику для здоров’я дитячого населення // Охорона здоров’я України. 2002. № 3-4(67). С. 1214.
17. Ким С.В. Здоровье населения и экономический фактор // Пробл. соц. гигиены, здравоохр. и истории медицины. 2001. № 5. С. 68.
18. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе 2002 г. ЕРБ ВОЗ. Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия, № 97. Копенгаген, 2003. 56 с.
19. Белов В.Б. Уровень образования и самооценка здоровья населением // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2003. № 1. С. 1419.
20. Измерение различий состояния здоровья, обусловленных социально-экономическими факторами / Под ред. А.Е. Кунст и Д.П. Акенбах. Копенгаген: ВОЗ, 1996. 115 с.
21. Першин С.Е., Квартовкина Л.К. Влияние социально-экономических факторов на здоровье и причины смерти населения // Гигиена и санитария. 2004. № 2. С. 5455.
22. Корнацький В.М. Проблеми стану здоров’я населення України в сучасних економічних умовах // Укр. мед. часопис. 2001. № 3/23. С. 45 47.
23. Овчаров В.К. Современные социально-экономические условия и здоровье населения // Вест. Рос. АМН. 1997. № 1. С. 5159.
24. Максимова Т.М., Гаенко О.Н. Здоровье населения и социально-экономические проблемы // Пробл. соц. гигиены, здравоохр. и истории медицины. 2003. № 1. С. 37.
25. Передерій В.Г., Безюк М.М. Стрес і його наслідки // Укр. мед. часопис. 2003. № 6/38. С. 6569.
26. Steptoe A., Marmot M. The role of psyhobiological pathways is socio-economic inegualities in cardiovascular disease risk // Eur. Heart J. 2002. № 23. P. 1325.
27. Шкіряк-Нижник З.А. Роль хронічного стресу як медико-соціальний фактор ризику формування перинатальної патології: Зб. наук. пр. співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990 1996 рр. К., 1997. С. 717718.
28. Шкіряк-Нижник З.А., Числовська Н.В., Гульчій О.П. Стан здоров’я немовлят, народжених матерями з різним соціо-економічним становищем (за матеріалами дослідження Сім’я та діти України”) // Проблеми медицини. 1999. №9-10. С. 2527.
29. Кухар В.П. Проблеми України перехід до сталого розвитку (точка зору екотоксиколога) // Совр. пробл. токсикологии. 1998. № 3. С. 411.
30. Brown J.E., Kahn E.S.B. Maternal nutrition and the outcome of pregnancy: A renaissance in research // Clin. Perinatol. 1997. Vol. 24, № 2. P. 433450.
31. Pietzik K., Prinz-Langenchl R., Thorand B. Micronutrients in pregnency // Z. Geburtshilfe Neonatol. 1997. № 201. P. 2124.
32. Бережной В.В., Крамарев С.А., Мартынюк В.Ю. Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности повышения эффективности их коррекции // Здоровье женщины. 2002. № 3(12). С. 7992.
33. Тутельян В.А. Гигиена питания: современные приоритеты, проблемы и пути решения // Гигиена и санитария. 1997. № 6. С. 2728.
34. Современное состояние острой заболеваемости химической этиологии в Российской Федерации / Ю.Н. Остапенко, Н.Н. Литвинов, Р.С. Хонелидзе и др. // Токсикологический вестник. 2004. № 3. С. 26.
35. Очередько М.О. Умови життя та стан захворюваності сільських сімей України. Сценарні моделі збереження їх здоров’я. Вінниця: Універсум-Вінниця, 1998. 310 с.
36. Mortality in children registered in the Finnish child welfare registry: population based study / M. Kalland, T.H. Pensola, J. Merilainen, J. Sinkkonen // B. M. J. 2001. Vol. 323, № 7306. P. 207208.
37. Child mortality, socioeconomic position, and one-parent families: independent associations and variation by age and cause of death / T. Blakely, J. Atkinson, C. Kiro et al. // Int. J. Epidemiol. 2003. Vol. 32, № 3. P. 410418.
38. Юсупова Н.З., Хакимова Р.Ф. Профессиональные факторы у родителей и заболеваемость их детей // Гигиена и санитария. 2003. № 4. С. 3132.
39. Шарафутдинов А.Я. Роль социально-гигиенических факторов и формирование здоровья сельского населения // Здравоохр. Рос. Федерации. 2001. № 4. С. 3436.
40. Руденко В.С. Характеристика здоров’я дітей, які народилися недоношеними в сільській місцевості, та шляхи їх реабілітації: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. К., 2002. 20 с.
41. Литвинчук В.В. Медико-соціальна характеристика стану здоров’я новонароджених та шляхи оптимізації антенатальної профілактики: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.02.03 / НМУ ім. О.О. Богомольця. К., 2001. 20 с.
42. Стан репродуктивного здоров’я в Україні (медико-демографічний огляд) / За ред. В. Стешенко. К.: МОЗ України; Ін-т економіки НАН України, 2001. 68 с.
43. Вдовиченко Ю.П., Ситник А.П. Клінічні аспекти позашлюбної вагітності // Педіатрія, акуш., гінекологія. 2004. № 2. С. 9092.
44. Чепелевская Л.А. Современные и прогнозные тенденции здоровья населения Украины и пути его улучшения: Дис. доктора мед. наук: 14.02.10. К., 1995. 336 с.
45. Социально-экономические особенности семей, имеющих грудных детей, и состояние здоровья новорожденных в крупных промышленных городах Украины (по данным elspacУкраина, научного проекта Семья и дети Украины”) / Шкиряк-Нижник З.А., Лукьянова Е., Числовская Н. и др. // Межрегиональная науч.-практ. конф. с междунар. участием: Поколение 90-х. Здоровье”Ю, 15-16 ноября 2005 г. Ярославль, 2006. С. 3942.
46. Scholl T.O., Bendich A. Use of multivitamin, mineral prenatal supplements. In on the outcome of pregnancy // Am. J. Epidemiol. 1997. № 146. P. 134141.
47. Zinc supplementation during pregnancy and effects on growth and morbidity in low birth-weight infants: a randomised placebo controled trial / S.J. Osendarp, J.M. van Raaij, G.L. Darmstadt et al. // Lancet. 2001. Vol. 357, № 9262. P. 10801085.
48. Hofvander Y., Hillervik Ch. Грудное вскармливание в больницах Швеции // Всемир. форум здравоохранения. 1995. Т. 16, № 1 . С. 9194.
49. Влияние негативных факторов жилой среды на респираторные заболевания у детей / Н.В. Лебедева, В.Д. Фурман, В.А. Кислицин и др. // Гигиена и санитария. 2004. № 3. С. 5965.
50. Сучасна епідеміологія пологів у міських жінок / Шкиряк-Нижник З.А., Непочатова Е.І., Синчук Л.М. та ін. // Матер. VI конгресу СФУЛТ. Одеса., 1996. С. 8183.
51. Деякі проблеми охорони здоров’я новонароджених дітей в Україні (ситуаційний аналіз) / Н.Г. Гойда, Н.Я. Жилка, Г.О. Слабкий та ін. // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006. № 1. С. 913.
52. Вороненко Ю.В., Гульчій О.П., Замкевич В.Б. Деякі особливості екстрагенітальних захворювань вагітних жінок, які мешкають у сільській місцевості // Педіатрія, акуш., гінекологія. 1998. № 2. С. 100103.
53. Гойда Н.Г. Перинатальна смертність в Україні: вік матері та наявність у неї екстрагенітальної патології // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 1999. Т. 4, № 1. С. 37.
54. Perinatal Mortality. WHO, Geneva, 1996. 152 p.
55. Пясецька Н.М., Шевцова Т.І. Вплив несприятливих анте- інтранатальних чинників з боку матерів на відшарування плаценти та стан дітей при народженні // Перинатологія та педіатрія. 2004. № 4. С. 1619.
56. Гойда Н.Г. Державна політика України щодо збереження репродуктивного здоров’я // Педіатрія, акуш. та гінекологія. 1998. № 2. С. 7273.
57. Резніченко Ю.Г., Резніченко Г.І. Вплив несвоєчасного відтікання навколоплодових вод, тривалості безводного періоду на перебіг строкових пологів та стан новонароджених // Педіатрія, акуш., гінекологія. 1998. № 5. С. 8284.
58. Жабченко І.А. Деякі аспекти забезпечення неускладненого перебігу вагітності у сучасних умовах // Укр. мед. часопис. 2001. № 4/24. С. 3537.
59. Опыт реализации программ по повышению эффективности перинатальной помощи / И.И. Рюмина, Н.В. Вартапятова, А. Бачи и др. // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 2004. Т. 49, № 3. С. 59.
60. Баскаков П.М. Медико-соціальні аспекти оптимізації кесарева розтину // Педіатрія, акуш., гінекологія. 1998. № 3. С. 7677.
61. Макросомія: чинники ризику їі формування та вплив на перебіг і наслідки пологів / Ю.В. Вороненко, О.Л. Гульчій, В.В. Литвинчук., Л.І. Дяченко // Укр. мед. часопис. 1998. № 6/8. С. 7779.
62. Bechenbacher M., Haenel A. Perinatal risk in significant macrosomia a study based on the databank of the professional Society of Swiss Gynecologic Clinic 1983-1992 // Geburtshilfe und Frauenheilk unde. 1995. V. 55, № 6. P. 339344.
63. Некоторые аспекты репродуктивного здоровья курящих матерей / В.Л. Подоляка, Т.П. Архипенко, Ю.Г. Друпп, И.В. Беленко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2001. Т. 6, № 2. С. 3132.
64. Соціально-гігієнічна характеристика дітей в соціально-неблагополучних сім’ях та деякі особливості їх захворюваності та фізичного розвитку / Н.Г. Гойда, П.М. Веропотвелян, І.А. Чугай та ін. // Педіатрія, акуш., гінекологія. 2002. № 1. С. 1315.
65. Incidence, obstetric risk factors and pregnancy outcome of preterm placental abruption: a retrospective analysis / E. Sheiner, I. Shoham-Vardi, A. Hadar et al. // J. Matern. Fetal Neonatal Med. 2002. Vol. 11, № 1. P. 3439.
66. Курение женщин и исходы родов / Шкиряк-Нижник З.А., Числовская Н.В., Непочатова-Курашкевич и др. // Межрегиональная науч.-практ. конф. с междунар. участием: Поколение 90-х. Здоровье”, 15-16 ноября 2005 г. Ярославль, 2006. С. 4849.
67. Ранний алкогольный” опыт и средовое (пассивное) курение городских детей 3-хлетнего возраста (по данным elspacУкраина, научного проекта Семья и дети Украины”) / Шкиряк-Нижник З.А., Числовская Н.В., Слободченко Л.М. и др. // Межрегиональная науч.-практ. конф. с междунар. участием: Поколение 90-х. Здоровье”, 15-16 ноября 2005 г. Ярославль, 2006. С. 4546.
68. Shkiriak-Nyzhnyk Z. Smoking in pregnancy and exposure child to smoke in early infancy: A Report to WHO from the ELSPAC Study. Bristol, 1999. 66 p.
69. Вплив сім’ї на формування шкідливих звичок у дітей / Шкиряк-Нижник З.А., Числовська Н.В., Царенко І.В. та ін. // Матер. до круглого столу Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров’я”, 22 грудня 2003 р. К., 2003. С. 8183.
70. Шкіряк-Нижник З.А., Руденко В.С., Числовська Н.В. Стан здоров’я дошкільнят, які народилися недоношеними, в сільській місцевості // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. №1. С. 63.
71. Румянцев Г.И., Новиков С.М., Шашина Е.Л. Современные проблемы оценки риска воздействия факторов окружающей среды на здоровье населения // Санитарный врач. 2004. № 7. С. 1319.
72. Голубчиков М.В. Комплексне дослідження стану здоров’я дитячого населення у різних регіонах України: Дис. доктора мед. наук: 10.02.10. К., 1995. 285 с.
73. McCormick M.C. The Outcomes of Very Low Birth Weight Infants: Are We Asking the Right Questions ? // Pediatrics. 1997. Vol. 99, № 6. P. 869876.
74. Факторы, влияющие на вес новорожденного и продолжительность беременности у работающих женщин г. Северодвинска / А.М. Гржибовский, Ю.Р. Теддер, П. Магнус и др. // Экология человека. 2003. №3. С. 69.
75. Social determinants of birth-weight and length of gestation in Estonia during the transition to democrasy / I. Koupilova, K. Rahu, M. Rahu et al. // Int. J. Epidemiol. 2000. Vol. 29, № 1. P. 118124.
76. Кучерук В.В. Фізичний розвиток дітей 1-го року життя Закарпатського регіону: Дис. канд. мед. наук: 14.01.10. К., 1997. 189 с.
77. Concern for Europe’s Tomorrow: Health and the Environment in the WHO European region / WHO European Center for Environment and Health. (Publ. On Behalf of the WHO Regional Office for Europe). Stuttgart: Wiss. Verl.-Ges., 1995. 537 p.
78. Особливості стану здоров’я дітей — мешканців екологічно забруднених регіонів України (огляд) / Шкіряк-Нижник З.А., Синчук Л.М., Царенко І.В. та ін.: Зб. наук. пр. співробітників КМАПО імю П.Л. Шупика. Вип. 15. Кн. 2. К., 2006. С. 803811.
79. Екосистема великого промислового міста України та діти першого року життя / Шкіряк-Нижник З.А., Лук’янова О.М., Резниченко Ю.Г. та ін. Запоріжжя: Дике поле, 2005. 222 с.
80. Общее и репродуктивное здоровье детей в условиях воздействия антропогенных факторов среды / Н.Ф. Иваницкая, В.Я. Уманский, В.П. Квашенко и др. // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2000. Т. 5, № 23. С. 511.
81. Резніченко Ю.Г. Вплив навколишнього середовища на стан вагітних жінок та дітей // Педіатрія, акуш., гінекологія. 2004. № 1. С. 4652.
82. Ионизационное излучение и иммунная система у детей. Результаты динамического наблюдения за состоянием клеточного иммунитета у детей, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС / Е.М. Лукьянова, Ю.Г. Антипкин, В.П. Чернышов, Е.В. Выхованец. К.: Эксперт, 2003. 208 с.
83. Наслідки Чорнобильської катастрофи для здоров’я дитячого населення / Є.І. Степанова, О.В. Лапушенко, В.Г. Кондрашов, І.Є. Колпаков // Довкілля та здоров’я. 2004. № 2 (29). С. 5961.
84. Шейко Л.П. Вроджені вади розвитку у дітей м. Києва та генетичний синдромологічний реєстр: Автореф. дис. канд. мед. наук: 03.00.15 / КМАПО МОЗ України. К., 1998. 19 с.
85. Поканєвич Т.М. Чинники ризику формування вроджених вад розвитку серед новонароджених (за даними генетичного моніторингу населення Київської області): Автореф. дис. канд. мед. наук: 03.00.15 / Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва. К., 2003. 23 с.
86. Паламар І.В. Медико-соціальна характеристика інвалідності дітей з хворобами нервової системи та удосконалення регіональної системи її профілактики її реабілітації: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.02.03 / НМАПО МОЗ України. К., 2007. 24 с.
87. Баранов А.А. Экологические и гигиенические проблемы педиатрии // Рос. педиатр. журнал. 1999. С. 57.
88. Экогенетические и экоиммунологические реакции у детей в условиях промышленного загрязнения окружающей среды / Ш.Б. Брагин, А.С. Прилуцкий, Л.Р. Шостакович-Корецкая и др. // Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2002. Т. 7, № 1. С. 117121.
89. Gen I.H., Syme S.L. The social envirounment and health: a discussion of the epidemiologic literature // Annu Rev. Public Health. 1999. Vol. 20. P. 287308.
90. Bhopal R.S. Residential proximity to industry and adverse birth out comes // Lancet. 1999. Vol. 358, № 9182. P. 920921.
91. Лобода В.Ф., Банадига Н.В. Екологічно обумовлена соматична патологія у дітей // Проблеми екології та медицини. 1998. Т. 2, № 34. С. 1415.
92. Філіпчук Г.Г. Екологічна політика і соціокультурна парадигма сталого розвитку // Екологічний вісник. 2004. № 3 (25). С. 1013.
93. Вельтищев Ю.Є., Царегородцев А.Д., Казанцева Л.З. Прогрес генетики та його значення для педіатрії // Педіатрія, акуш., гінекологія. 2002. № 2. С. 411.
94. Яцык Г.В. Современные проблемы неонатологии // Рос. педиатр. журнал. 1998. № 3. С. 57.
95. Стан здоров’я населення України та результати діяльності закладів охорони здоров’я (щорічна доповідь 2000 рік) / За заг. ред. Міністра охорони здоров’я України В.Ф. Москаленка. К., 2001. 304 с.
96. Апанасенко Г.Л. Валеология и стратегия здравоохранения / Единый мир здоровый человек: Сб. труд. Междунар. Конгресса, 2730 апреля 2004 г. Ялта, 2004. С. 1416.
97. Роль епідеміологічних спостережень у сучасній медицині / О.Г. Процек, О.М. Очередько, А.М. Нагорна, Т.С. Грузєва // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2001. № 1. С. 1417.
98. Очередько О.М., Процек О.Г. Соціометричне вивчання та ситуаційне моделювання впливу сучасних економічних, соціальних та демографічних процесів на формування захворюваності сільських мешканців // Укр. мед. часопис. 2000. № 5/19. С. 6266.
99. Вороненко Ю.В., Кухленко Г.В., Тонклвид О.Б. Основи оцінки факторів ризику та прогнозування патологічних процесів // Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. С. 8794.
100. Найговзина Н.Б., Ластовецкий А.Г. Об оценке качества медицинской помощи детям и взрослым в условиях реформы здравоохранения // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 1998. Т. 43, № 5. С. 611.
101. Шадлун Д.Р. Шляхи зниження перинатальної смертності на сучасному етапі // Педіатрія, акуш., гінекологія. 2000. № 1. С. 108111.
102. Гойда Н.Г, Моісеєнко Р.О.,Бережний В.В. Стан та основні напрямки розвитку охорони здоров’я матерів та дітей в Україні / Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Вип. 10, № 2. К., 2001. С. 510.
103. Про становище сімей в Україні: Державна доповідь за підсумками 2000 р. К., 2001. 248 с.
104. Грузєва Т.С. Наукове обгрунтування програми статистичної обробки матеріалів вибіркового комплексного дослідження здоров’я населення // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. № 2. С. 3537.
105. Пономаренко В.М., Апанасенко Г.Л., Чебаненко Н.І. Методичні підходи до вивчення якості життя населення у взаємозв’язку зі станом здоров’я // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. № 3. С. 7478.
106. Пономаренко В.М., Хунов Ю.А. Вивчення стану здоров’я дітей складова частина формування програм розвитку охорони здоров’я // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. № 2. С. 510.
107. Причини смерті дітей віком до року в Україні / Н.Г. Гойда, Р.О. Моісеєнко, В.В. Бережний та ін. // Педіатрія, акуш., гінекологія. 1999. № 4. С. 78.
108. Уваренко А.Р., Романюк Л.М. Інтегрована оцінка здоров’я мешканців України // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. № 4. С. 4446.
109. Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М. Самооцінка здоров’я складова частина моніторингу європейської політики Здоров’я для всіх” в Україні // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. № 1. С. 510.
110. Стан здоров’я населення (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2002 року) / Статистичний бюлетень. К., 2003. 130 с.
111. Апанасенко Г.Л. Начала валеологии. Индивидуальное здоровье (сущность, феноменология, стратегия управления) // Укр. мед. часопис. 2002. № 5/31. С. 4549.
112. Обзор по сбору статистических данных для третьей оценки хода работы, по достижению здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ (1996-1997 гг.). Копенгаген: ВОЗ ЕРБ, 1996. 24 с.
113. Guidelines for regular annual provision of HFA indicators and other selected national health-related statistics in computer-readable on paper form to the WHO Regional Office for Europe. Copenhagen: WHO, 1996. 41 p.
114. Health for all. Date Base. Copenhagen: WHO ROE Updated. 1997. 310 p.
115. Health interview surveys: towards international harmonization of methods and instruments // A. Bruin, H. Picavet, A. Nossikov et al. // Who Red. Publ. Europ. Ser. № 58. Copenhagen: WHO, 1996. 161 p.
116. Nossicov A. Overviev of arhivements of the His project // Fourth consultation to develop common methods and instruments for health interview surveys in Europe. Copenhagen: WHO, 1997. P. 5.
117. Гайдай И. Основные показатели состояния здоровья детского населения Украины // Главный врач. 2003. № 1 (21). С. 2425.
118. Северин Г.К., Слабкий Г.О. Динаміка інвалідності з дитинства в умовах великого промислового регіону // Вестн. гиг. и эпидемиологии. 2002. Т. 6, № 2. С. 140142.
119. Бугашева Н.В. Возрастная динамика заболеваемости детского и подросткового населения Донецкой области // Вестн. гиг. и эпидемиологии. 2002. Т. 6, № 2. С. 132134.
120. Сухарев А.Г., Михайлова С.А. Состояние здоровья детского населения в напряженных экологических и социальных условиях // Гигиена и санитария. 2004. № 1. С. 4751.
121. Маймулов В.Г., Пацюк Н.А., Баскович Г.А. Гигиеническая оценка влияния химического загрязнения окружающей среды мегаполиса на состояние здоровья детей // Гигиена и санитария. 2004. № 2. С. 3133.
122. Nielsen A.M., Rasmusen S., Jeppersen K.J. Morbidity among infants from ethnic minorities // Ugeskr. Laeger. 2002. Vol. 164, № 48. P. 56495654.
123. Morbidity and mortality in breastfed and formula-fed infants of HIV-1-infacted women: A randomised clinical trial / D. Mbori-Ngacha, R. Nduati, G. John et al. // J. A. M. A. 2001. Vol. 286, № 19. P. 24132420.
124. A national two year follow up study of extremely low birth-weighth infant born in 1996-1997 / V. Tommiska, K. Heinonen, P. Kero et al. // Arch. Dis. Fetal Neonatal Ed. 2003. Vol. 88, № 1. P. 129135.
125. Nielsen A.M., Rasmusen S., Christoffersen M.N. Morbidity of Danish infants during their first months of life. Incidence and risk factors // Ugeskr Laeger. 2002. Vol. 164, № 48. P. 56445648.
126. Maternal and Perinatal Risk Factors for Later Delinquency / A. Conseur, F.P. Rivara, R. Barnoski, I. Emanuel // Paediatrics. 1997. Vol. 99, № 6. P. 785790.
127. Рудень В.В. Захворюваність на природжені вади населення України // Охорона здоров’я України. 2002. № 1(4) С. 2225.
128. Рудень В.В. Профілактичні основи вирішення проблеми природжених вад розвитку серед населення України // Охорона здоров’я України. 2002. № 1. С. 4346.
129. Григорьева О.В., Шибанов С.Э. Влияние экологической обстановки на распространенность врожденых пороков развития новорожденых в различных регионах Крыма // Вестн. гиг. и эпидемиологии. 2003. Т. 7, № 1. С. 1721.
130. Transport risk index of phisiologic stability: a practical system for assessing infant transport care / S.R. Lee, J.K. Zupancic, M. Pendray et al. // J. Pediatr.