НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ІНВАЛІДИЗУЮЧИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ



  • Название:
  • НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ІНВАЛІДИЗУЮЧИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ ОПТИМИЗАЦИИ СИСТЕМЫ ПРОФИЛАКТИКИ инвалидизирующих ЗАБОЛЕВАНИЙ В ВОЕННОСЛУЖАЩИХ СЛУЖБЫ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 210
  • ВУЗ:
  • Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
    Український державний науково-дослідний інститут
    медико-соціальних проблем інвалідності

    На правах рукопису


    ТІТОВ ГЕРМАН ІВАНОВИЧ

    УДК 616-036.86:614.2:61

    НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ
    ПРОФІЛАКТИКИ ІНВАЛІДИЗУЮЧИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
    У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

    14.02.03 соціальна медицина


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    доктор медичних наук,
    старший науковий співробітник
    СЕРГІЄНІ ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА


    Київ - 2008












    ЗМІСТ


    Перелік умовних скорочень 4
    Вступ 6
    РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ СТОСОВНО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ 11
    РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 36
    РОЗДІЛ 3. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ПЕРВИННОЇ ІНВАЛІДНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СБУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЇЇ ФОРМУВАННЯ 46
    3.1. Аналіз сучасного стану законодавчої та нормативної бази з питань визначення інвалідності в Україні 46
    3.2. Удосконалення методичних підходів, організації та порядку визначення інвалідності у військовослужбовців СБУ 53
    3.3. Аналіз та особливості первинної інвалідності військовослужбовців СБУ у порівнянні з її показниками у населення працездатного віку та працюючих 60
    РОЗДІЛ 4. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА СТАНУ ЗДОРОВ¢Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СБУ ПРИ ОСНОВНИХ ІНВАЛІДИЗУЮЧИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ 84
    4.1. Організація надання медичної допомоги військовослужбовцям СБУ та контроль її якості 84
    4.2. Оцінка повноти та якості існуючої моделі професійного відбору військовослужбовців СБУ на основі вивчення її сучасного стану 99
    4.3. Медико-соціальна характеристика захворюваності у військовослужбовців 104
    РОЗДІЛ 5. НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ІНВАЛІДИЗУЮЧИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СБУ 110
    5.1. Теоретичне обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань 110
    5.2. Обґрунтування системи первинної профілактика інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців СБУ та заходи, спрямовані на підвищення якості її функціонування 120
    5.3. Сутність, зміст і складові елементи системи вторинної профілактики інвалідизуючих захворювань 126
    5.4. Методи оцінки ефективності функціонування системи профілактики інвалідизуючих захворювань на різних її рівнях 150
    ВИСНОВКИ 158
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 161
    ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 162
    ДОДАТОК А 189
    ДОДАТОК Б 190
    ДОДАТОК В 193
    ДОДАТОК Д 200









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    ВЛК Військово-лікарська комісія
    ВМС військово-медична служба
    ВМС УСБУ військово-медична служба Управління Служби безпеки України
    ВМУ Військово-медичне управління
    ВС військовослужбовці
    ВСД вегетативно-судинна дистонія
    ВНК всеросійська надзвичайна комісія
    ГХ гіпертонічна хвороба
    ЗС збройні сили
    ЗТВП захворюваність з тимчасовою втратою працездатності
    ІПР індивідуальна програма реабілітації
    ІХС ішемічна хвороба серця
    КМ України Кабінет Міністрів України
    ЛКК лікарська консультативна комісія
    ЛПУ лікувально-профілактичні заклади
    МВС України Міністерство внутрішніх справ України
    МО України Міністерство оборони України
    МОЗ Міністерство охорони здоров’я
    МКФ Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я
    МСЕ медико-соціальна експертиза
    МСЕК медико-соціальна експертна комісія
    НПВ населення працездатного віку
    ОЖ обмеження життєдіяльності
    ОХ остеохондроз
    ПІБ прізвище, ім’я, по батькові
    ПМСД первинна медико-санітарна допомога
    ПІ НПВ первинна інвалідність населення працездатного віку
    РФ Російська Федерація
    СБУ Служба безпеки України
    ССС серцево-судинна система
    СКБ середня кількість балів
    СКОЖ середня кількість обмеження життєдіяльності
    ССЗ серцево-судинні захворювання
    ТВП тимчасова втрата працездатності
    УЛНА учасник ліквідації наслідків аварії
    УкрДерж НДІ МСПІ Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності
    УСБУ Управління Служби безпеки України
    ХСК хвороби системи кровообігу
    ЦВЛК Центральна військово-лікарська комісія
    ЧАЕС Чорнобильська атомна електростанція












    ВСТУП


    Державна політика України у сфері охорони здоров’я здійснюється з урахуванням основних принципів і стратегій політики ВООЗ щодо досягнення здоров’я для всіх в Європейському регіоні [240, 239, 44, 149, 150, 151].
    Стан здоров’я населення України погіршується, про що свідчить поступове зростання первинної інвалідності, яка є одним з найважливіших показників і має не тільки медичне, а і соціально-економічне значення; серед її причин перше місце посідають хвороби системи кровообігу (26,5%), друге новоутворення (17,2%), третє травми і отруєння (12,2%). Погіршення здоров’я населення пов’язано в тому числі і з недоліками системи охорони здоров'я: незбалансованістю структури надання медичної допомоги, недостатньою ефективністю використання ресурсів, заходів з профілактики захворюваності та інвалідності [31, 2, 42, 57, 132, 210].
    В таких умовах стає особливо актуальною розробка обґрунтованої, відповідальної політики в галузі охорони здоров'я, ключовим елементом якої є адекватне сучасним умовам формування концептуальних підходів до профілактики інвалідності, координація і посилення профілактичної спрямованості у діяльності служб охорони здоров'я [130, 127, 129].
    Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю виконання положень Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 20022011 роки, в контексті розробки інтегрованих заходів щодо попередження хронічних неінфекційних захворювань та інвалідності у соціальній політиці держави. Однак, якщо в цивільній системі охорони проблемам дослідження інвалідності надається певна увага, то серед військовослужбовців СБ України (ВС СБУ) такі дослідження фактично відсутні [153, 74, 122].
    Необхідність в нових соціально-економічних умовах наукового обґрунтування теоретичних засад, визначення елементів системи профілактики інвалідності у ВС СБУ та розробки заходів з первинної та вторинної профілактики, особливо в єдиному медичному просторі й обумовило актуальність дослідження, визначило його мету і завдання.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційна робота була фрагментом планової НДР Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (УкрДерж НДІ МСПІ) Розробити програму профілактики і зниження інвалідності осіб працездатного віку на підставі результатів вивчення процесів інвалідизації населення України” 2005-2006 рр. виконання (№ держреєстрації 0106U010092).
    Мета дослідження: наукове обґрунтування та розробка оптимізації системи первинної та вторинної профілактики інвалідизуючих захворювань у ВС СБУ.
    Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:
    1. Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів та ступеня обмеження життєдіяльності.
    2. Аналіз організації та оцінка якості медичної та медико-експертної допомоги ВС СБУ та обґрунтування заходів, спрямованих на їх оптимізацію.
    3. Оцінку існуючої форми професійного відбору ВС СБУ, розробку заходів з її удосконалення.
    4. Аналіз стану здоров’я ВС СБУ за даними захворюваності, що призводить до їх інвалідизації.
    5. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності у ВС СБУ та визначення її ефективності.
    Базами наукового дослідження стали військово-медична служба (ВМС) Управління СБУ (УСБУ), заклади охорони здоров’я та медико-соціальної експертизи (МСЕ) в Дніпропетровській області.
    Об’єкт дослідження: стан здоров’я ВС СБУ, заклади охорони здоров’я СБ та МОЗ України, система профілактики.
    Предмет: первинна інвалідність (ПІ) ВС та населення працездатного віку (НПВ); захворюваність; організація та якість надання медичної допомоги ВС СБУ; профілактика інвалідизуючих захворювань.
    Методи дослідження: системного підходу та аналізу, медико-статистичний, моделювання, організаційного експерименту, теорії систем i наукового менеджменту, соціологічний, експертних оцінок.
    Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в Україні:
    · встановлена структура первинної інвалідності ВС СБУ, причини та фактори, що сприяють їх інвалідизації, види та ступінь обмеження життєдіяльності;
    · розроблена оптимізована модель взаємодії між закладами охорони здоров’я СБУ та органами МСЕ з питань медико-експертного обслуговування ВС СБУ на регіональному рівні;
    · визначені диференційовані показання для скерування на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) різних потоків хворих ВС СБУ;
    · науково обґрунтована система профілактики інвалідизуючих захворювань у ВС СБУ на різних рівнях з визначенням та розробкою медичного, соціального та економічного ефектів від попередження інвалідності.
    Теоретичне значення дослідження: полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини в частині надання медичної допомоги населенню, зокрема оптимізації системи медичної та медико-експертної допомоги ВС СБУ.
    Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати стали підставою для впровадження у діяльність Військово-медичного управління (ВМУ) СБУ (м. Київ), ВМС УСБУ, обласної МСЕК, закладів охорони здоров’я Дніпропетровської області оптимізованої системи профілактики інвалідизуючих захворювань та удосконалених форм надання медичної та медико-експертної допомоги ВС.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Обрані напрямки наукового дослідження, розроблена програма, визначені методи та обсяги дослідження. Здійснено збирання, статистичний аналіз та авторська інтерпретація матеріалу, обговорення результатів, формулювання висновків і пропозицій щодо наукового обґрунтування та розробки оптимізованої системи профілактики інвалідизуючих захворювань у ВС СБУ та оцінки її ефективності, підготовлені до друку посібники, статті, тези доповідей.
    Впровадження результатів дослідження проводилося на етапах його виконання:
    а) на державному рівні при підготовці пропозицій до Закону України Про реабілітацію інвалідів” (2005 р.);
    б) на галузевому рівні (МОЗ України) при підготовці пропозицій по доповненню ”Інструкції по визначенню груп інвалідності” (2004 р.);
    в) на відомчому рівні (заклади охорони здоров’я СБУ) при підготовці: змін і доповнень до наказу Голови СБУ від 03.02.2003 р. № 40 Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в органах та військах Служби безпеки України” (довідка впровадження № 20/353 від 08.02.2007 р.); наказу начальника ВМУ СБУ від 08.09.2006 р. № 48 Про систему контролю якості надання медико-санітарної допомоги прикріпленим контингентам структурними підрозділами ВМУ СБУ” (довідка впровадження № 20/354 від 08.02.2007 р.);
    г) на регіональному рівні при: впровадженні методу анкетного консультування через надання індивідуальної карти-пам’ятки для ВС пацієнтів; структурно-функціональної схеми взаємодії ВМС Управління та органів МСЕ при направленні ВС до МСЕК (акт впровадження № 5/380 від 17.09.2007 р.); оптимізованої системи комплексної профілактики інвалідизуючих захворювань у ВС для збереження висококваліфікованого кадрового потенціалу; форми взаємодії з лікувально-профілактичними установами МОЗ України, що спрямовані на підвищення якості медичного обслуговування ВС впроваджені у роботу ВМС в УСБУ у Дніпропетровській області (акт впровадження № 55/20/238 від 27.09.2007 р.).
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися:
    а) міжнародний рівень на науково-практичних конференціях з міжнародною участю: Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації” (Мінськ, 2005), Інноваційні діагностичні технології в медико-соціальній експертизі і реабілітації інвалідів” (Дніпропетровськ, 2005), Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів” (Дніпропетровськ, 2006), Здоровий спосіб життя: проблеми та досвід” (Дніпропетровськ, 2007), Х та ХІ російських національних конгресах Человек и его здоровье” (Санкт-Петербург, 2005, 2006);
    б) національний рівень на VIII та ІХ з’їздах Всеукраїнського лікарського товариства (Івано-Франківськ, 2005; Вінниця, 2007), об’єднаному пленумі правлінь асоціацій кардіологів Нові підходи до вторинної профілактики серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань” (Київ, 2006), VIII Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2007);
    в) галузевий рівень на Південноукраїнській науково-практичній конференції Хвороби цивілізації та медична практика” (Одеса, 2007);
    г) відомчий рівень на науково-практичній конференції ВМУ СБУ Актуальні питання санаторно-курортного лікування” (Євпаторія, 2006), науково-практичній конференції ВМУ СБУ Організація медичного та санаторно-курортного забезпечення співробітників СБУ та перспективи розвитку відомчих закладів охорони здоров’я” (Київ, 2008).
    Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 24 наукових роботи (з них 10 одноосібних), у тому числі: 8 статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 13 робіт у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах науково-практичних конференцій, три посібника.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена неадекватність існуючих форм надання медичної і медико-експертної допомоги та елементів профілактики військовослужбовцям СБУ, що потребувало наукового обґрунтування оптимізації системи профілактики їх інвалідизуючих захворювань через удосконалення медичної та медико-експертної допомоги, впровадження якої довело її медичну, соціальну та економічну ефективність.
    1. Встановлено, що провідні рангові місця в структурі первинної інвалідності військовослужбовців СБУ займають хвороби системи кровообігу (57,5+2,4%), новоутворення (9,8+1,5%), травми і отруєння (6,9+1,3%), хвороби органів травлення (6,6+1,2%), хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини (5,4+1,1%), хвороби нервової системи (5,2+1,1%), за важкістю пріоритет належить III групі (64,6+2,4%), а на II та І групи припадає відповідно 30,2+2,3% і 5,2+1,1%; визначені причини, види обмеження життєдіяльності (основним є обмеження до трудової діяльності І ступеня у 54,04+3,9% випадків, частково це обумовлено обмеженням здатності до військової служби), а основними факторами, що впливають на її формування є вік понад 40 років, військова вислуга більше 20 років, психологічне та фізичне перевантаження, ненормований робочий день, тривалість хвороби, недоліки в організації і проведенні діагностичного та лікувального процесу, диспансерного спостереження.
    2. Показано, що медичне забезпечення військовослужбовців здійснюється закладами охорони здоров’я СБУ за комбінованим принципом: закритої системи її надання на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги з використанням цехово-дільничного принципу роботи та впровадженням стаціонарозамісних технологій (85,0% звернень) і відкритої на рівні спеціалізованої, висококваліфікованої допомоги (в т.ч. стаціонарного етапу її надання), потреба в якій становить 15,0% звернень та медико-експертної допомоги (2,0%) в закладах охорони здоров’я МОЗ України та свідчить про доцільність його збереження. Ефективність цієї організаційної форми медичного забезпечення отримала підвищення завдяки впровадженню розробленої за результатами дослідження диференційованої моделі взаємодії між ВМС та регіональними закладами охорони здоров’я і МСЕК.
    3. Аналіз актів медичного огляду та медичних карт досліджуваного контингенту дозволив встановити, що при проведенні відбору на військову службу здоровими були визнані 41,7%, а 58,3% практично здоровими і в перші три роки військової служби рівень їх звертаємості, захворюваності та перебування під диспансерним наглядом відрізнявся і перевищував показники у категорії військовослужбовців, які за первинним медичним оглядом визнавались практично здоровими (13,3% проти 16,7% відповідно), що свідчить про необхідність підвищення якості військово-лікарської експертизи в частині виявлення наявних патологічних станів на докліничному рівні.
    4. Доведено, що у нозологічній структурі загальної захворюваності військовослужбовців більшу питому вагу у порівнянні з її показниками у населення України працездатного віку, займають хвороби кістково-м’язової та сполученої тканини, меншу питому вагу хвороби системи кровообігу, а у первинній захворюваності військовослужбовців більша питома вага порівняно з населенням працездатного віку з усіх шести класів інвалідизуючих хвороб, що аналізувалися, при чому стан здоров’я військовослужбовців СБУ достатній для виконання спеціальних завдань, які на них покладаються й обумовлений специфічними умовами та особливостями проходження військової служби.
    5. Встановлена недостатня схильність військовослужбовців СБУ до лікування виявлених у них патологічних станів та відсутність форм заохочення й особистої відповідальності за збереження власного здоров’я, в результаті чого лікарські рекомендації по профілактиці та лікуванню виконуються недостатньо, що стало підставою для впровадження методу анкетного їх консультування (за 5 нозологічними станами) та дозволило запровадити серед них індивідуальну профілактичну роботу щодо формування здорового способу життя, необхідності лікування, встановлення, оцінки та усунення факторів ризику, санації передпатологічних станів; це позитивно оцінено як лікарями, так і військовослужбовцями-пацієнтами відповідно (100,0% та 96,7+1,9%).
    6. Удосконалення існуючих форм профілактики (професійного відбору, диспансерного нагляду) та введення до неї нових елементів (індивідуального консультування по підтриманню особистого здоров’я, оцінки індивідуальних ризиків, планування заходів відповідно до встановленої структури інвалідизуючих захворювань, індивідуального консультування у зв’язку з хворобою, моделі взаємодії ВМС з закладами охорони здоров’я та МСЕК МОЗ України, контролю якості надання медико-санітарної допомоги) дозволило науково обґрунтувати та впровадити якісно нову систему профілактики інвалідизуючих захворювань, невід’ємним елементом якої стало визначення ефективності її застосування з виділенням медичної (попереджена інвалідність), соціальної та економічної складової, що стало особливістю запровадженої моделі.
    7. Впровадження запропонованої системи профілактики інвалідизуючих захворювань серед військовослужбовців УСБУ в Дніпропетровській області довело її ефективність, про що свідчить підвищення якості надання медичної (на 9,1%) і медико-експертної допомоги (у 2006 р. показник необґрунтовано направлених військовослужбовців до МСЕК становив 0%, населення України 4,8%) та можливість заощаджувати в середньому 40 60 тис. грн. компенсаційних виплат при попередженні кожного випадку первинної інвалідності і доцільність використання в закладах охорони здоров’я СБУ та військових формувань України з урахуванням місцевих особливостей за умов її відповідної адаптації.







    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


    Результати дослідження дозволяють рекомендувати закладам охорони здоров’я СБУ:
    1. При плануванні профілактичних заходів враховувати встановлену структуру первинної інвалідності військовослужбовців СБУ з урахуванням розробленого багаторівневого спектру впливу (мезорівень, мікрорівень).
    2. При проведенні військово-лікарської експертизи, в частині професійного відбору, використовувати високотехнологічні, інструментальні та навантажувальні методи дослідження для виявлення захворювань на доклінічних стадіях.
    3. Впровадити метод анкетного консультування військовослужбовців, хворих на основні інвалідизуючих захворювання, з метою ефективного проведення вторинної профілактики.
    4. Використовувати запропоновану модель взаємодії між військово-медичними службами та лікувально-профілактичними закладами, МСЕК МОЗ України на регіональному рівні.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Картиш А.П. Про найгостріші медичні проблеми охорони здоров’я та визначення пріоритетних напрямів розвитку окремих медичних служб (доповідь на підсумковій колегії МОЗ України 12.02.2001 р.) // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 2001. № 2. С. 1519.
    2. Коваленко В.М., Криштопа Б.П., Корнацький В.М. Проблема здоров’я та оптимізації медичної допомоги населенню України. К., 2002. 202 с.
    3. Виконання політики Здоров’я для всіх” в Україні (за результатами третьої оцінки здійснення політики ЗДП в Європі) / Пономаренко В.М., Ковшинікова І.В., Нагорна А.М., Чаус О.В. // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 1999. № 2. С. 8-13.
    4. Голубчиков М.В. Проблеми вітчизняної медичної статистики та шляхи їх вирішення // Охорона здоров’я України. 2001. № 1. С. 37-39.
    5. Соломонов А.Д., Вялков А.И. Мониторинг здоровья населения как основа развития здравоохранения / Под ред. Ю.В. Михайловой. М., 1998.
    6. Зимин В.П. Опыт мониторинга качества медицинской помощи // Пробл. стандартизации в здравоохранении. М., 2001. № 1. С. 86.
    7. Нагорна А.М. Основні напрями наукових досліджень з проблем соціальної медицини та охорони здоров’я. Шляхи їх реалізації // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 1999. № 1. С. 60-66.
    8. Таралло В.Л. Здоров’я населення: прямі показники // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я в України. 2001. № 2. С. 39-44.
    9. Голяченко О.М., Федчишин Н.Є., Цідилко І. М. Територіальний аспект здоров’я людей // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 2002. № 2. C. 32-35.
    10. Алиев А.Ф. К вопросу об интегральном критерии общественного здоровья // Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2001. № 4. С. 20-22.
    11. Мухина Т.В. О методах измерения состояния здоровья через оценку функционального состояния человека // Здравоохр. Рос. Федерации. 2006. № 5. С. 31-36.
    12. Дымент О.В. Изучение заболеваемости на основе оценки риска для здоровья населения // Здравоохр. Рос. Федерации. 2004. № 6. С. 51-52.
    13. Социальное неравенство и уровень здоровья населения по данным его самооценки в одномоментном исследовании в Вологодской области /П. Аарва, Г.С. Жуковский, Т.М. Максимова и др. // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. 2000. № 3. С. 38.
    14. Овчаров В.К. Международная классификация состояний здоровья и ограничений жизнедеятельности //Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2002. № 3. С. 48.
    15. Международная классификация функционирования, ограничения жизнедеятельности и здоровья. Женева, 2001.
    16. Криштопа Б.П. Управлiння охороною здоров’я в нових соцiально-економiчних умовах // Матерiали 3-го з`їзду соцiальних гiгiєнiстiв i органiзаторiв охорони здоров`я України. К., 1997. С. 33-36.
    17. Салтман Р.Б., Фигейрас Дж. Реформы системы здравоохранения в Европе. // Анализ современных стратегий. М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. 431 с.
    18. Доклад о состоянии здравоохранения в мире 2000 г.: Системы здравоохранения, улучшение деятельности. Женева, 2001. 232с.
    19. Панорама здоров’я населення України / А.В.Підаєв, О.Ф.Возіанов, В.Ф.Москаленко та ін. К.: Здоров’я, 2003. 396 с.
    20. Государственный доклад о состоянии здоровья населения Российской Федерации в 2004 году // Здравоохр. Рос. Федерации. 2006. № 5. С. 3-25.
    21. Коваленко В.М., Криштопа Б.П., Корнацький В.М. Проблема здоров’я та оптимізації медичної допомоги населенню України. К., 2002. 202 с.
    22. Сучасний стан здоров’я народу та напрямки його покращення в Україні / Під ред. проф. Коваленка Р. М. К., 2005. 140 с.
    23. Малышева Е. В., Ганцев Ш. Х., Рахматуллина И. Р. Комплексная оценка факторов, определяющих состояние здоровья населения крупных городов Российской Федерации //Пробл. управления здравоохр. М., 2006. № 3 (28). С. 22-24.
    24. Шкода А. С. Анамнестическое обоснование программы медико-социальной реабилитации в период социального стресса // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2005. №1. С. 18-19.
    25. Тишук Е.А. Основные тенденции здоровья населения России в современных условиях // Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории мед. 2001. № 2. С. 34.
    26. Щепин О.П. Проблемы здоровья населения Российской Федерации и его прогноз до 2005 г. // Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2001. № 3. С. 310.
    27. Тишук Е.А. Особенности обращаемости за медицинской помощью в современных условиях // Здравоохр. Рос. Федерации. 2002. № 1. С. 2526.
    28. Здоров`я населення України та дiяльнiсть лiкувально-профiлактичних закладiв системи охорони здоров`я (щорічна доповідь, 1997). К.: МОЗУ, 1998. 386 с.
    29. Грузєва Т.С. Стан та тенденції захворюваності населення // Стан здоров’я населення України та результати діяльності закладів охорони здоров’я (Щорічна доповідь, 2000). К., 2001. С. 3344.
    30. Здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я України, 1998 р. К.: МОЗ України, Центр медичної статистики, 1999. 84 с.
    31. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О., Чернобривенко О.О. Сучасні тенденції смертності працездатного населення України // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 1999. № 1. С. 3034.
    32. Лехан В. М. Стан і напрямки розвитку системи охорони здоров’я в Україні: 10 років пошуків та випробувань // Главный врач. 2001. № 8. С. 2-7.
    33. Основні шляхи подальшого розвитку системи охорони здоров’я в Україні / Під заг. ред. В.М. Лехан та В.М. Рудого. Київ, 2005. 166 с.
    34. Апанасенко Г.Л. Концепция саноцентрической стратегии здравоохранения (20 лет украинской школе санологии) // Журн. академії мед. наук України. 2006. Т. 12, № 2. С. 341-347.
    35. Хмель А.А. Особенности состояния здоровья населения и медицинского страхования в Украине // Рос. мед. журн. 2003. № 6. С. 1112.
    36. Здоровье 21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе. Европейская серия «Здоровье для всех». № 6. Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 1999. 310 с.
    37. Лехан В.М. Принципи організації інтегрованих систем надання фінансування медичної допомоги в Україні // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 2001. № 3. С. 68-72.
    38. Щепин В.О., Овчаров В.К. Здравоохранение России: стратегический анализ и перспективные направления развития // Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2005. № 2. С. 3-7.
    39. Тишук Е.А. Прогнозные оценки медико-демографических процессов // Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2003. № 5. С. 311.
    40. Вялков А.И. Методологические проблемы формирования общественного здоровья и оздоровления населения // Общественное здоровье и профилактика заболеваний. 2006. № 4. С. 6-9.
    41. Грузєва Т.С. Здоров’я населення в умовах соціальної стратифікації суспільства // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 2000. № 4. C. 22-27.
    42. Іпатов А.В., Сергієні О.В., Войтчак Т.Г. Інвалідність як інтегрований показник стану здоров’я населення України. Дніпропетровськ: Пороги, 2002. 342 с.
    43. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Вороненка Ю.В., Москаленка В.Ф. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 667 с.
    44. Системно-ситуаційний підхід до обгрунтування концепції управління розвитком охорони здоров’я / В.М. Пономаренко, В.І. Польченко, О.М. Ціборовський, Ю.А. Хунов // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 2000. № 4. С. 9294.
    45. Медик В.А., Токмачев М.С. Руководство по статистике здоровья и здравоохранения. М.: ОАО «Узд. «Медицина», 2006. 528 с.
    46. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины; Пер. с англ. / Под общ. ред. С.Е.Бащинского и С.Ю.Варшавского. М.: Медиа Сфера, 1998. 347 с.
    47. Епідеміологічні методи вивчення неінфекційних захворювань (навч. посібник) / В.М.Лехан, Ю.В.Вороненко, О.П.Максименко та ін. Дніпропетровськ: АРТПрес, 2004. 184 с.
    48. Уваренко А.Р. Методичні рекомендації по використанню принципів доказової медицини у реалізації інноваційних технологій в охороні здоров’я. К., 2006. 45 с.
    49. Стратегічні напрями розвитку охорони здоров’я в Україні /Лехан В.М., Лакіза-Сачук Н.М., Войцехівський В.М. та ін. /Під заг. ред. В.М. Лехан. К.: Сфера, 2001. 176 с.
    50. Беликов В. В. К оценке здоровья населения трудоспособного возраста // Пробл. соц. гиг., здравоохранения и истории медицины. 2001. № 2. С.6-8.
    51. Вялков А.И., Сырцева Л.Е. Методические подходы к оценке общественного здоровья // Общественное здоровье и профилактика заболеваний. 2006. № 4. С. 10-14.
    52. Пономаренко В. М., Зіменковський А. Б. Методологічні підходи до визначення індикаторів оцінки якості діяльності системи охорони здоров’я // Вісн. соц. гіг. і організації охорони здоров’я. 2006. № 2. С. 31-34.
    53. Андреева О. В. Показатели эффективности и качества медицинского обслуживания // Здравоохр. Рос. Федерации. 2002. № 5. С. 24-25.
    54. Бабанов С.А. Пути оптимизации медицинской помощи населению // Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2001. №3. С. 30-32.
    55. Основнi показники iнвалiдностi та дiяльностi медико-соцiальних експертних комiсiй України за 2000 рік: Аналiтико-iнформ. довідник / В.В.Марунич, А.В.Іпатов, О.В.Сергієні та ін. Дніпропетровськ: Пороги, 2001. 92 с.
    56. Основнi показники iнвалiдностi та дiяльностi медико-соцiальних експертних комiсiй України за 2004 рік: Аналiтико-iнформ. довідник /В.В.Марунич, А.В.Іпатов, О.В.Сергієні та ін. Дніпропетровськ: Пороги, 2005. 102 с.
    57. Анализ факторов, способствующих инвалидизации населения / Ю.П. Степанов, Э.В Смирнова, Н.В. Ковачева и др. // Материалы Российской науч.-практ. конф. специалистов по медико-социальной экспертизе, реабилитации и реабилитационной индустрии, посвященной году инвалидов. М., 2004. 36 с.
    58. Гришина Л.П., Лаврова Д.И. Инвалидность как многофакторная проблема // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2006. № 2. С. 27-30.
    59. Сучаснi проблеми iнвалiдизацiї населення України /В.В.Марунич, В.П.Топка, О.В. Сергiєнi та ін. // Медико-социальная экспертиза инвалидов: Межвед. cб. науч.трудов. Т.1. Днепропетровск: ДГУ, 1998. С.19-24.
    60. Підаєв А.В. Діяльність системи охорони здоров’я України в контексті стратегії економічного та соціального розвитку держави на 20022011 роки //Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 2003. № 1. С.38.
    61. Грузєва Т.С. Стан та тенденції захворюваності населення // Стан здоров’я населення України та результати діяльності закладів охорони здоров’я (Щорічна доповідь, 2000). К., 2001. С. 3344.
    62. Гришина Л.П. Инвалидность как многофакторная проблема // Здравоохр. Рос. Федерации. 1994. № 12. С. 11-14.
    63. Лысенко А.Е. Медико-социальная модель инвалидности // Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы, реабилитации и реабилитационной индустрии: Материалы ІІ съезда Всерос. общества специалистов по МСЭ, МСР и реабилитации индустрии. Москва, 2006. С. 146-149.
    64. Лаврова Д.И. Современная концепция инвалидности // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1998. № 2. С. 58.
    65. Осадчих А.И., Пузин С.Н. Современная концепция инвалидности в России // Проблемы медико-социальной экспертизы, профилактики инвалидности и реабилитации в современных условиях: Сб. докл. Междунар. конф. Минск, 10-12 октября 2001 г. Минск., 2002. С. 25-33.
    66. Концептуальні підходи до визначення інвалідності серед населення України /В.В.Марунич, А.В.Іпатов, О.В.Сергієні та ін. // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 2005. № 4. С. 47-51.
    67. Осадчих А.И., Лебедев И.В., Лысенко А.Е. Инвалидность и инвалиды: теория и практика // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1998. № 2. С.3-5.
    68. Руководство по медико-социальной экспертизе: теоретические и методологические основы медико-социальной экспертизы и реабилитации инвалидов / Центральный НИИ экспертизы трудоспособности и организации труда инвалидов Минтруда и социального развития Рос. Федерации. Т. 1. М., 1999. 196 с.
    69. Рытов А.Г. Обслуживание людей с ограниченными возможностями здоровья в центрах реабилитации // Материалы Российской науч.-практ. конф. специалистов по медико-социальной экспертизе, реабилитации и реабилитационной индустрии, посвящен. году инвалидов. М., 2004. С. 60-62.
    70. Освоение новых методологических подходов к медико-социальной экспертизе и реабилитации больных и инвалидов / Э.И.Аухадеев, Х.В.Иксанов, Р.В.Тазиев и др. //Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2006. № 1. С.17-19.
    71. Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами. Державна доповідь. К., 2002. 160 с.
    72. Медико-социальные проблемы инвалидности в Украине: научно-практические и прикладные аспекты / А.В.Ипатов, Е.В.Сергиени, Т.Г.Войтчак и др. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация: Сб. науч. ст. Вып. 4. Минск., 2002. С. 187-192.
    73. Інвалідність в Україні у зв’язку з аварією на ЧАЕС / А.В.Іпатов, О.В.Сергієні, Т.Г.Войтчак // Междунар. журн. радиац. медицины. 2006. № 8 (1), спец.вып. С. 48-49.
    74. Стан інвалідності у зв’язку з аварією на ЧАЕС в Україні за 2000-2005 роки / А.В.Іпатов, О.В.Сергієні, Т.Г.Войтчак та ін. // Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів: наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Дніпропетровськ: Пороги, 2006. С. 13-15.
    75. Марунич В.В. Інвалідизація населення: стан, перспективи, проблеми і шляхи вирішення // Охорона здоров’я України. 2002. № 34. С. 1824.
    76. Сучасний стан первинної інвалідності населення працездатного віку в Україні / А.В.Іпатов, О.В.Сергієні, Т.Г.Войтчак та ін. // Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 2006. № 1. С. 32-36.
    77. Динаміка інвалідності та інвалідизації населення / А.В.Іпатов, В.В.Марунич, О.В.Сергієні та ін. // Панорама здоров’я населення України / А.В.Підаєв, О.Ф.Возіанов, В.Ф.Москаленко та ін. К.: Здоров’я, 2003. С. 9092.
    78. Абазиева Н.Л., Ан А.В., Колесникова Л.В. Проблема заболеваемости, инвалидности, снижение потерь трудовых ресурсов вследствие производственных травм, профессиональных и производственно обусловленных заболеваний // Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы, реабилитации и реабилитационной индустрии: Материалы. ІІ съезда Всерос. общества специалистов по МСЭ, МСР и реабилитац. индустрии. М., 2006. С. 117-121.
    79. Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів: Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвяч. 75-річчю УкрДерж НДІ МСПІ. Зб. наук. праць / Під ред. проф. А.В.Іпатова Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 406 с.
    80. Лунев В.П. Оценка уровня первичной инвалидности у лиц трудоспособного возраста в субъектах РФ в 2005 году // Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы, реабилитации и реабилитационной индустрии: Материалы. ІІ съезда Всерос. общества специалистов по МСЭ, МСР и реабилитационной индустрии. М., 2006. С. 31-34.
    81. Первинна і загальна інвалідність населення України у 90-х роках /Іпатов А.В., Сергієни О.В., Войтчак Т.Г. //Вісн. соц. гіг. та організації охорони здоров’я України. 2001. С. 12-17.
    82. Копыток А.В. Основные показатели первичной инвалидности населения трудоспособного возраста в Республике Беларусь // Человек и его здоровье (ортопедия травматология протезирование реабилитация): Материалы IX Рос. Нац. конгресса. СПб., 2004. С. 240.
    83. Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2001-2002 роки. К., 2003. 285 с.
    84. Здоровье различных групп населения трудоспособного возраста / Т.М.Максимова, В.Б.Белов, Н.Н.Гаврилова и др. //Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2001. № 2. С. 4-9.
    85. Мавликаева Ю.А., Подлужная М.Я. Оценка динамики и прогноз первичной инвалидности лиц трудоспособного возраста //Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2003. № 2. С. 14-16.
    86. Смычек В.Б., Копать Т.Т. Принципы комплексной оценки трудопотерь и их динамики // Медико-социальная экспертиза и реабилитация: Сб. науч. статей / Под ред. проф. В.Б.Смычка. Вып. 5. Минск., 2003. С. 79-84.
    87. Дубинина И.А., Смирнова Н.С. Социальные причины инвалидности / Под ред. проф. М.В.Коробова. СПб., 2000. 46 с.
    88. Стан здоров’я потерпілого населення України та ресурси охорони здоров’я через 15 років після Чорнобильської катастрофи: Статистично-аналітичний довідник у двох частинах / Гол. ред. В.Ф.Москаленко. К., 2001. 188 с.
    89. Шагарова С.В. Комплексная оценка риска инвалидности вследствие болезней системы кровообращения // Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2001. № 3. С. 24-26.
    90. Косичкин М.М., Гришина Л.П. Инвалидность вследствие поражения нервной системы как мультифакторная проблема // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1998. № 2. С. 3842.
    91. Гришина Л.П., Талалаева Н.Д., Амирова Э.К. Анализ инвалидности в Российской Федерации за 19701999 гг. и ее прогноз до 2015 г. //Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2001. № 2. С. 2731.
    92. Захаренков В.В. Методические подходы и результаты медико-социальной реабилитации инвалидов на высоко урбанизированной территории // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2003. № 3. С. 26-28.
    93. Голева О.П. Инвалидность при хронических неспецифических заболеваниях легких //Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2001. № 2. С. 1720.
    94. Шагарова С.В. Комплексная оценка риска инвалидности вследствие болезней системы кровообращения // Пробл. соц. гиг., здравоохр. и истории медицины. 2001. № 3. С. 2426.
    95. Государственный доклад о состоянии здоровья населения Российской Федерации в 2001 году. Раздел 4: Временная нетрудоспособность и инвалидизации населения // Здравоохр. Рос. Федерации. 2003. № 4. С. 35.
    96. Хритин А.Д. Анализ первичной инвалидности вследствие болезней костно-мышечной системы в Москве в динамике за 1990-1999 гг. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2001. № 2. С. 31-33.
    97. Стан здоров’я народу України у зв’язку із хворобами системи кровообігу та можливі шляхи його покращання: Аналітикостатистичний посібник / Під ред. В.М.Коваленка. Київ, 2004. 61 с.
    98. Социально-гигиеническая характеристика инвалидности, потребность и особенности медико-социальной реабилитации инвалидов вследствие остеохондроза позвоночника с неврологическими синдромами /М.М.Косичкин, Л.П.Гришина, С.В.Смирнов и др. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2001. № 2. С. 611.
    99. Грузєва Т.С. Наукове обґрунтування програми вивчення здоров’я населення України у зв’язку з Всеукраїнським переписом населення 2001 року // Вiсн. соц. гiг. та органiзацiї охорони здоров`я України. 1999. № 1. С. 1722.
    100. Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних захворювань: Матер. наук.-практ. конф. з міжнар. участю УкрДерж НДІ МСПІ: Зб. наук. праць / Під ред. проф. В.Ф.Москаленка, д.мед.н. Ю.В.Поляченка. Дніпропетровськ: Пороги, 2002. 394 с.
    101. Медико-соціальні проблеми інвалідності внаслідок хвороб системи кровообігу в Україні наприкінці ХХ початку ХХІ століття / В.В.Марунич, А.В.Іпатов, О.В.Сергієні та ін. // Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних захворювань: Матеріали наук.-практ. конф. Дніпрпоетровськ: Пороги, 2002. С. 3-13.
    102. Медико-соціальні причини та фактори, що сприяють формуванню первинної інвалідності при захворюваннях системи кровообігу, шляхи її профілактики / А.В.Іпатов, О.В.Сергієні, В.М.Лехан та ін. // Український кардіологічний журнал. 2005. № 1. С. 77-81.
    103. Сергиени Е.В. Мониторинг инвалидности вследствие болезней системы кровообращения в Украине // Укр. Кардіол. Журн. 1997. № 5. С. 84-87.
    104. Козлов И.Д. Профилактика инвалидизирующих сердечно-сосудистых осложнений в популяционной группе пациентов с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертонией // Медико-социальная экспертиза и реабилитация: Сб. науч. статей / Под ред. проф. В.Б.Смычка. Минск. 1999. Вып. 1. С. 129-134.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины