НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК І ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ В УМОВАХ ЕНДЕМІЧНОГО РЕГІОНУ : Научное обоснование системы профилактики нарушений репродуктивной функции женщин И ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ В УСЛОВИЯХ эндемичных регионах

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

САДОВ’ЯК Ірина Дмитрівна

УДК 618.179-036.21-084:001.89+ 616-053.2-0.36.21-084:001:89

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК І ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ В УМОВАХ ЕНДЕМІЧНОГО РЕГІОНУ

14.02.03 — соціальна медицина

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
КРИШТОПА Борис Павлович

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................. 4
ВСТУП................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1 ЙОДОДЕФІЦИТНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЯК МЕДИКО- СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)............................................................................. 11
РОЗДІЛ 2 ПРОГРАМА, ОБСЯГИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ........................... 33
2.1.Матеріал та обсяги досліджень........................................................... 33
РОЗДІЛ 3 СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК І НАРОДЖЕНИХ НИМИ ДІТЕЙ.................................................. 43
3.1.Частота дифузного нетоксичного (ендемічного) зоба серед породіль Коломийського району і стан здоров’я їхніх дітей............................................................................. 43
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ЙОДОДЕФІЦИТНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.................................................... 65
4.1.Тиреоїдний статус, фізичний і статевий розвиток школярів ендемічного регіону............................................................. 65
4.2.Відношення різних груп населення до здійснення цільових програм по профілактиці йододефіцитних захворювань (за результатами соціологічних досліджень)....................................... 97

РОЗДІЛ 5 НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК ЗА УМОВ ЙОДНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ.................................................................................. 102
РОЗДІЛ 6 УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.............................. 112
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 122
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...................................................................... 124
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................... 125
ДОДАТКИ...................................................................................................... 152

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АІТ — аутоімунний тиреоїдит
ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров’я
ДТЗ — дифузний токсичний зоб
ІХС — ішемічна хвороба серця
ЙДЗ — йододефіцитні захворювання
Т3 — трийодтиронін
Т4 — тироксин
ТГ — тиреоглобулін
ТЗГ — тироксинзв’язуючий глобулін
ТРГ — тиреоліберин
ТТГ — тиреотропний гормон, тиреотропін
УЗД — ультразвукове дослідження
ФСГ — фолікулостимулюючий гормон
ICCIDD — Міжнародна рада з контролю за йододефіцитними захворюваннями

ВСТУП

Актуальність дослідження. За визначенням Всесвітньої організації охоро­ни здоров’я (ВООЗ), репродуктивне здоров’я — це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб репро­дуктивної системи або порушення її функцій [282]. Як складова загального здо­ров’я, репродуктивне здоров’я вважається важливим чинником забезпечення сприятливих демографічних перспектив країни, передумовою формування демо­графічного і соціально-економічного потенціалу [56].
Аналіз стану репродуктивного здоров’я жінок України на початок XXI сто­ліття та чинників, що його формують, засвідчив погіршення здоров’я вагітних за рахунок, в тому числі, і зростання частоти патології щитоподібної залози.
Вагітні жінки і діти вважаються найуразливішими до нестачі йоду в навко­лишньому середовищі. Термін йододефіцитні захворювання” (ЙДЗ) використо­вується для визначення всіх несприятливих впливів нестачі йоду на ріст і роз­виток дитячого організму і насамперед на центральну нервову систему [170, 198]. Йодна недостатність у навколишньому середовищі зареєстрована у багатьох регіонах нашої планети. За оцінкою ВООЗ, загалом за таких умов проживає принаймні 1,572 млрд людей із значним ризиком розвитку ЙДЗ. У 655 млн діаг­ностується зоб, а у 11,2 млн — ендемічний кретинізм, ще у багатьох мільйонів людей спостерігаються легші психомоторні порушення [149, 281]. Народження розумово неповноцінних дітей — найфатальніший наслідок дефіциту йоду. Дове­дено: якщо у 1015% населення збільшена щитоподібна залоза, відповідно зни­жуються індекси, що характеризують інтелект особи [196, 265].
Основний етіологічний чинник цієї патології — недостатність йоду в біосфері — практично незмінний, тому профілактика ЙДЗ і контроль за йодною забезпеченістю населення в регіонах з йодним дефіцитом є постійною медико-соціальною проблемою.
Створена в 1985 р. Міжнародна рада з контролю за ЙДЗ (ICCIDD), яка співпрацює з ВООЗ та ЮНІСЕФ, у своїй резолюції, прийнятій у 1990 році, закликала уряди країн ліквідувати дефіцит йоду, як проблему суспільного здоров’я.
У цьому зв’язку медико-соціальне та економічне значення нестачі йоду в Україні (а більша частина її території є йододефіцитною) полягає в істотній втраті інтелектуального, освітнього і професійного потенціалу нації [14, 48, 115].
Відсутність дієвої системи йодної профілактики в Україні обумовлює акту­альність наукового обґрунтування системи ранньої діагностики і профілактики ендемічного зоба та інших ЙДЗ з метою запобігання порушень репродуктивної функції жінок і поліпшення здоров’я дітей.
Актуальність дослідження посилюється також необхідністю відповідної наукової розробки у частині виконання Постанови Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 р. №1418 Про затвердження Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 20022005 роки”. Крім того, Комітет з питань охорони здоров’я Верховної Ради України за засіданні від 11.04.2007 року рекомендував Кабінету Міністрів України розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про загальнодержавну програму запобі­гання захворювань, спричинених дефіцитом йоду та інших мікроелементів у харчових продуктах і питній воді, а також забезпечити підготовку і прийняття відповідних регіональних програм.
Вищенаведене свідчить про необхідність наукового обґрунтування оптимі­зації існуючої системи боротьби з йодним дефіцитом в Україні в частині профі­лактики репродуктивного здоров’я, що і зумовило актуальність дослідження, визначило його мету й завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дослід­ження здійснювалось у відповідності до «Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 20022005 роки», затвердженої Постановою Кабінету міністрів України №1418 від 26 вересня 2002 р. та Національної програ­ми «Репродуктивне здоров’я 20012005», затвердженої Указом Президента України від 26.03.2001 р. №203/2001.
Дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри управління охороною здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика «Вивчення соціальних детермінант популяційного здоров’я та управління ними» (№ державної реєстрації 0105U000118).
Мета дослідження — наукове обґрунтування системи профілактики пору­шень репродуктивної функції у жінок і збереження здоров’я дітей, що прожи­вають за умов йодного дефіциту.
Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:
1.визначення залежності між йодною недостатністю і станом репродук­тивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах;
2.встановлення реальної поширеності дифузного нетоксичного ендеміч­ного зоба (ДНЗ) та іншої тиреоїдної патології серед дітей різного віку, народже­них в йододефіцитному регіоні;
3.проведення аналізу стану профілактики та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.
4.Наукове обґрунтування якісно нової системи профілактики йододефі­цитних захворювань серед жінок дітородного віку і дітей та визначення її ефек­тивності.
Об’єкт дослідження — вагітні жінки, діти, підлітки, профілактика йодо­дефіцитних захворювань.
Предмет дослідження — захворюваність на йододефіцитну патологію се­ред жінок дітородного віку, дітей та підлітків; діяльність існуючої системи профі­лактики йододефіцитних захворювань.
У дослідженні використані безпосередньо або в різних комбінаціях на­ступні методи наукового дослідження: системного підходу та аналізу, статистич­ний, епідеміологічний, соціологічний, експертних оцінок, математичного прогно­зування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:
1)встановлена реальна поширеність дифузного нетоксичного зоба та іншої тиреоїдної патології у школярів пубертатного віку в ендемічному районі;
2)виявлена залежність між наявністю патології щитоподібної залози і порушенням репродуктивної функції у жіночого населення регіону;
3)науково обґрунтована якісно нова система профілактики порушень репродуктивної функції у жінок і збереження здоров’я дітей, що проживають за умов йодного дефіциту, та визначена її ефективність.
Теоретичне значення дослідження полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров’я в частині удосконалення медичної допомоги жінкам у сфері репродуктивного здоров’я і дітям.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:
1)створення першого в Україні Центру профілактики та лікування йодо­дефіцитних захворювань у складі Коломийської цент­ральної районної лікарні;
2)визначення критеріїв оцінки ступеня тяжкості йодного дефіциту на популя­ційному рівні в регіонах йододефіцитної залежності;
3)розробки рекомендацій для практичної охорони здоров’я, центрів здоров’я, закладів освіти, соціального захисту та інших державних структур щодо профілактики і своєчасної діагностики порушень стану репродуктивної системи жіночого населення.
Впровадження одержаних результатів у практику. Матеріали дослід­ження використані в роботі комісії по боротьбі з ендемічним зобом при Коло­мийській державній районній адміністрації Івано-Франківської області, а також при складанні цільової програми «Освіта і здоров’я дітей» та Івано-Франківської обласної програми з ліквідації йодної недостатності серед населення області. Отримані результати сприятимуть підготовці проекту Закону про загально­державну програму запобігання захворювань, спричинених дефіцитом йоду та інших мікроелементів у харчових продуктах і питній воді, а також підготовці прийняттю відповідних регіональних програм.
Основні положення дисертації прийняті до практичного застосування в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах (обласних ендокриноло­гічних диспансерах, пологових будинках, в ендокринологічних кабінетах цент­ральних районних поліклінік), а також впроваджені у курс лекцій та практичних занять відповідних кафедр вищих медичних навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено мету та завдання дослідження, розроблено його програму, обрано методи дослідження, здійснено збір та викопіювання первинної документації, розроблено анкету та проведено соціологічне дослідження, статистично опрацьовано матеріал, здійсне­но експертну оцінку впливу запропонованих організаційно-інформаційних, орга­нізаційно-економічних та медичних механізмів на обґрунтування системи профі­лактики порушень репродуктивної функції у жінок, узагальнено отримані резуль­тати.
Особисто автором сформульовані основні положення, висновки та прак­тич­ні рекомендації.
Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались та були обговорені на з’їздах, симпозіумах, конференціях, семінарах.
На міжнародному рівні: на ХІІІ Світовому тиреоїдному конгресі (Буенос-Айрес, Аргентина, 2005); VI Всеросійському конгресі ендокринологів (Москва, Російська Федерація, 2006).
На державному рівні: на VII з’їзді ендокринологів України (Київ, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Особливості ендокрин­ної патології в різних вікових періодах: проблеми та шляхи вирішення» (Харків, 2005); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми клінічної та експериментальної патології» (Харків, 2006).
Матеріали дисертації доповідались на обласному засіданні Товариства ендокринологів (Івано-Франківськ, 2005, 2006, 2007).
Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в написаних особисто трьох статтях у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, чотирьох роботах у збірниках доповідей з’їздів і конференцій.
Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 158 сторінках друко­ваного тексту (з них 124 основного тексту), складається із вступу, огляду наукової літератури, п’яти розділів власних досліджень, узагальнення ре­зультатів дослідження, висновків, практич­них рекомендацій, додатків, ілюстро­вана 43 таблицями, 7 рисунками. Список використаної літератури містить 287 на­укових джерел, у тому числі 154 — зарубіжних авторів та 133— країн СНД.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням виявлені особливості впливу йодної недостатності на формування репродуктивного здоров’я жінок та поширеність дифузного нетоксичного (ендемічного) зобу та іншої тире­оїдної патології серед дітей різного віку, встановлена неадекватність існуючих організаційних форм профілактики та надання медичної допомоги вказаним контингентам, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової системи профілактики йододефіцитних захворювань серед жінок дітородного віку і ді­тей, впровадження якої довело свою соціальну, медичну та економічну ефек­тивність.
1. Встановлено, що йодний дефіцит в районі проживання і наявність тиреоїдної патології у вагітних є фактором високого ризику розвитку усклад­нень вагітності (442,7±24,8 випадків на 1000 породіль, Р<0,01) та пологів (2676,6±25,8 на 1000 пологів, Р<0,01), а також сприяє зростанню інфекційної і соматичної захворюваності новонароджених (1402,98 на 1000 народжених живими) та дітей різного віку (2097,65±28,6 випадків на 1000 дітей першого року життя, Р<0,01; 1793,8±18,5 випадків на 1000 дітей 16 років, Р<0,01).
2. Показано, що розповсюдженість патології щитоподібної залози зале­жить від статі і віку (найпоширеніша серед дівчаток 16-річного віку —11,01±3,00%), генетичної схильності (зустрічається у 12,50±1,65% дітей з сімей із наявністю у батьків досліджуваної патології) та типу харчування (20,40±0,85% респондентів не дотримуються правильної організації харчу­вання стосовно поповнення йоду).
3. Доведено, що наявність патології щитоподібної залози у дітей знижує їх здатність виконувати шкільні завдання (44,44±5,52%, Р<0,001), сприяє три­валішому перебігу хронічних захворювань (у 45,68±5,53%, Р<0,001) та пору­шенню статевого дозрівання у дівчаток (Р<0,05).
4. Встановлена неадекватність існуючої в Україні системи профілактики ЙДЗ структурним перебудовам галузі охорони здоров’я, що потребувало нау­кового обґрунтування якісно нової оптимізованої структури служби профілак­тики порушень репродуктивного здоров’я жінок з використанням нових організаційних технологій.
5. В основу концептуального підходу до формування якісно нової моделі профілактики ЙДЗ покладались рекомендації міжнародних організацій (ООН, 2002; ВООЗ, 1999), урядових документів (2000) та результати власних дослід­жень, що дозволило науково обґрунтувати організаційну її побудову з вико­ристанням функціонального об’єднання традиційних елементів (ендокрино­логічні кабінети, відділення і диспансери, профільні науково-дослідні устано­ви) з введенням до неї раніше відсутньої принципово нової структури — Центру профілактики і лікування ЙДЗ, інтеграція яких між собою надала сис­темі нових якостей у досягненні головної мети — профілактики ендокринної патології.
6. Наслідком впровадження запропонованої моделі на районному рівні шляхом створення в структурі Коломийської ЦРЛ першого в Україні Центру профілактики і лікування ЙДЗ стало зниження: рівня йодурії з 40,0% у 2002 році до 10,0% у 2007 році, ураженості зобом (за 20022007 рр.) у 1,81,9 рази, а також первинної захворюваності на патологію щитоподібної залози (за 20062007 рр.) на 22,542,0%, що засвідчило її медичну, соціальну та економічну ефективність.
7. Ефективність запропонованої моделі Центру профілактики і лікування ЙДЗ, створеного в межах діючого штатного кошторису ЦРЛ, свідчить про доцільність її впровадження в будь-якому регіоні України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати дослідження дозволяють рекомендувати:
1) Верховній Раді України прискорити прийняття Закону про профілактику йододефіцитних захворювань в Україні;
2) Міністерству охорони здоров’я —
- розробити регіональну Програму профілактику йододефіцитних за­хворювань із залученням відповідних соціальних та інших служб і затвердити її в установленому порядку;
- використати досвід Центру профілактику йододефіцитних захворю­вань Коломийської ЦРЛ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдусалямов А.А. Перинатальные аспекты патологии щитовидной железы // Вестник врача общей практики.- 2000.- №4.- С.3335.
2. Абусуев С.А., Алиева Л.Т., Мишагин В.А. Йододефицит и эндемический зоб на Северном Кавказе // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Материалы V Всероссийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.274.
3. Алгоритмы профилактики и лечения йододефицитных заболеваний / Под ред. Г.А.Мельниченко.- М., 2005.- 48 с.
4. Амброзійчук Я.Я., Москаленко Т.Я. Роль женских консультацій в Националь­ной програмне «Репродуктивное здоровье» // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: Фенікс, 2001.- С.2829.
5. Баженов А.А., Шойхет Я.Н., Савенков Ю.И. и др. Опыт доклинической специ­ализированной диагностики заболеваний щитовидной железы // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы.- М., 2000.- С.15.
6. Базарбекова Р.Б. Влияние хронического йодного дефицита на состояние здоровья беременных женщин и рожденных ими детей // Здравоохранение Казахстана.- 1995.- №3.- С.3538.
7. Балаболкин М.И. Состояние и перспективы изучения проблемы физиологии и патологии щитовидной железы // Тер. архив.- 1997.- №10.- С.511.
8. Баранова А.А., Шеплягина Л.А. Йодный дефицит у матери и ребенка: диагностика, лечение и профилактика // Российский педиатрический журнал.- 2005.- №2.- С.6165.
9. Барроу Дж.Н. Щитовидная железа и репродукция // Репродуктивная эндо­кринология под ред. Йена С.С.К., Джаффе Р.Б.- М.: Медицина, 1998.- C.587612.
10. Безруков О.Ф. Вузловий зоб у Кримському регіоні як екологічна проблема // Вісник наукових досліджень.- 2005.- №1.- С.67.
11. Белякова Н.А., Воронова П.Ю. Репродуктивное здоровье подростков, прожи­вающих в йододефицитном районе // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Материалы V Всероссийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.282.
12. Бережанская С.Б., Черных А.Г. Роль йоддефицита в этиопатоненезе транзи­торного неонатального гипотиреоза // Педиатрия.- 2005.- №1.- С.2326.
13. Богданова Т.І., Терещенко В.П., Ліхтарьов І.А. та ін. Динаміка захворю­ваності на рак щитоподібної залози в Україні після Чорнобильської катастро­фи та морфологічна характеристика карцином // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.1011.
14. Боднар П.М. Йододефіцитні розлади — актуальна медико-соціальна проблема // Лікарська справа.- 2001.- №3.- С.810.
15. Бойчук А.В., Петренко Н.В. Особливості функціонування репродуктивної системи у жінок зі зниженою активністю щитоподібної залози // Вісник наукових досліджень.- 2005.- №1.- С.1012.
16. Боцюрко В.І. Проблема йодного дефіциту на Прикарпатті // Ендокринологія.- 2001.- Т.6, додаток.- С.34.
17. Бурумкулова Ф.Ф., Герасимов Г.А. Заболевания щитовидной железы и беременность // Пробл.эндокринол.- 1998.- №2.- С.2732.
18. Велданова М.В., Анциферов М.Б. Клинические аспекты увеличения щитовидной железы у детей // Рус. мед. журн.- 2000.- Т.7, №4.- С.163167.
19. Власенко М.В. Особливості дерматогліфічних показників у підлітків при ди­фузному нетоксичному зобі // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.33.
20. Волкотруб Л.П., Караваев Н.Р., Зинченко Н.С., Ягудина А.Т. Гигиенические аспекты профилактики йоддефицитных состояний // Гигиена и санитария.- 2000.- №3.- С.2831.
21. Гельфранд М., Редфери К., Сокс Г. Скрининговые обследования для выявле­ния заболеваний щитовидной железы. Часть II. Клинические рекомендации // Международный журнал медицинской практики.- 1999.- №11.- С.4950.
22. Герасимов Г.А. Куда катится колесо, или вновь о простом решении сложной проблемы // Клин. эспер. тиреоидол.- 2006.- №2.- C. 47.
23. Герасимов Г.А., Фиге Дж. Чернобыль: 20 лет спустя. Роль дефицита йода в развитии заболеваний щитовидной железы после аварии на Чернобыльской АЭС. Под ред. Г.А.Мельниченко. М., 2006.- С.4752.
24. Глиноэр Д. Функция щитовидной железы матери и новорожденного при легкой йодной недостаточности // Тироид Россия.- 1997.- С.1926.
25. Гончарова О.А., Караченцев Ю.И. Характеристика различных звеньев иммун­ного ответа у женщин с аутоиммунным тиреоидитом в возрастном аспекте // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.45.
26. Горюшина О.Г. Состояние овуляторной функции и течение эутиреоидного зоба при терапии тиреоидными гормонами пациенток с диффузной масто­патией // Вестник Санкт-Петербургской государственной медицинской акаде­мии им. И.И.Мечникова.- 2002.- №3.- С.4145.
27. Гребенкин Б.Е. Йоддефицитные заболевания беременных в районе зобной эндемии: состояние здоровья новорожденных // Российский педиатрический журнал.- 2001.- №1.- С.2123.
28. Грекова В.Э., Филиппов Е.С., Ильин В.П., Морозова А.В. Особенности течения ожирения у девочек с диффузным эндемическим зобом, прожи­вающих на территории г.Иркутска // Здоровье детей Сибири.- 2003.- №2.- С.2932.
29. Гурський А.Й., Гурська В.А., Коваль Н.М. та ін. Стан щитоподібної залози та частота дифузного нетоксичного зоба у юнаків та підлітків із порушеннями чоловічого пубертату за умов йодного дефіциту // Ендокринологія.- Т.12, Додаток.- С.63.
30. Дедов И.И., Свириденко Н.Ю. Стратегия ликвидации йоддефицитных заболе­ваний в Российской Федерации // Пробл. эндокринол.- 2001.- Т.47, №6.- С.312.
31. Дедов И.И., Мельниченко Г.А., Трошина Е.А. и др. Профилактика и лечение йододефицитных заболеваний в группах повышенного риска (пособие для врачей).- М., 2004.- 68 с.
32. Дефицит йода — угроза здоровью и развитию детей России. Пути решения проблемы: Национальный доклад.- М., 2006.- 24 с.
33. Древаль А.В., Нечаева О.А., Камышина Т.С. и др. Оценка эффективности долгосрочной профилактики йоддефицита методом биологического монито­ринга // Проблемы эндокринологии.- 2000.- №2.- С.4245.
34. Єлагін В.В. Екскреція йоду з сечею та ризик розвитку тиреоїдної патології у дітей та підлітків м. Вишгорода Київської обл. після аварії на ЧАЕС // Дов­кілля та здоров’я.- 1998.- №3.- С.6064.
35. Забаровская З.В., Жуковская О.В., Шепелькевич А.П. Особенности течения первичного гипотиреоза во время беременности у женщин города Минска // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Материалы V Всерос­сийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.303.
36. Загародній М.П., Пилипець І.В. Вплив екологічно несприятливого довкілля на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1999.- №1.- С.3943.
37. Зайцева Н.В., Землянова М.А., Тырыкина Т.И., Долгих О.В. Особенности йод-дефицитных состояний у детей в условиях воздействия экологических факторов // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы.- М., 2000.- С.56.
38. Зельцер М.Е., Базарбекова Р.Б. Мать и дитя в очаге йодного дефицита.- Алматы, 1999.- 184 с.
39. Зинчук С.Ф. Оценка параметров, характеризующих зобную эндемию в Кеме­ровской области // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Матер. V Всероссийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.307.
40. Искрицкий А.М., Сорокина С.Э. Функциональное состояние тиреоидной сис­темы у беременных женщин, рожениц и родильниц Белоруссии // Пробл. эндокринол.- 1997.- №6.- С.2022.
41. Касаткина Э.П. Роль асимптоматической гипотироксинемии у беременных с зобом в формировании ментальных нарушений у потомства // Проблемы эндокринологии.- 2003.- Т.49, №2.- С.37.
42. Касаткина Э.П. Йоддефицитные заболевания: клиника, генез, профилактика.- Российский вестник перинатологии и педиатрии.- 2005.- Т.50, №1.- С.913.
43. Киселева Т.П., Сентюрина Л.Б. Йодная профилактика у больных ауто­иммун­ным тиреоидитом в период гестации // Высокие медицинские техно­логии в эндокринологии. Материалы V Всероссийского конгресса эндокрино­логов.- Москва, 2006.- С.315.
44. Комаров Е.К., Плужникова Т.А., Иванова Н.К., Хохлов П.П. Роль эутирео­идных заболеваний щитовидной железы в патогенезе невынашивания бере­менности // Актуальные проблемы современной эндокринологии. Материалы IV Всероссийского конгресса эндокринологов.- Санкт-Петербург, 2001.- С.318.
45. Коренев Н.М. Актуальные проблемы охраны здоровья подростков // Между­народный медицинский журнал.- 2000.- №3.- С.4348.
46. Костенко Т.П. Тиреоїдний статус нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС на етапах пубертатну // Ендокринологія.- 2007.- Т.12., Додаток.- С.125.
47. Кравец Е.Б., Грацианова Н.Д., Олейник О.А. и др. Состояние здоровья детей и подростков с патологией щитовидной железы // Российский педиатрический журнал.- 2000.- №1.- С.1416.
48. Кравченко В.І., Турчин В.І. Профілактика йододефіцитних захворювань, основні напрямки та проблеми // Патогенетичні аспекти фармакотерапії ендо­кринних захворювань. Харків, 2002.- С.6263.
49. Кравченко В.І. Моніторинг йододефіциту в Україні та проблеми поперед­ження йодозалежних захворювань // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.128.
50. Краснов В.М., Григорьева М.Н. Особенности формирования личности и ин­теллектуального развития детей, страдающих эндемическим зобом // Совре­менные проблемы педиатрии: материалы VIII съезда педиатров.- М., 1998.- С.121.
51. Курмачева Н.А. Медико-социальные проблемы здоровья матери и ребенка в йододефицитном регионе и пути их решения (на примере Саратовской облас­ти) // Гинекология.- 2005.- №7 (3).- C146.
52. Левина Л.И., Смирнов В.В., Строев Ю.И. Заболеваемость щитовидной железы у жителей Санкт-Петербурга, подвергшихся воздействию ионизирующей ра­диации в детском и подростковом возрасте в результате аварии на Чернобыль­ской АЭС // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Материалы V Всероссийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.321.
53. Леонова Т.А., Астахова Л.Н. Аутоиммунный тироидит у девочек пубертат­ного возраста // Здравоохранение.- 1998.- №5.- С.3033.
54. Лизин М.А., Тимків І.С. Особливості гестації у вагітних з підвищеним титром антитіл до пероксидази тиреоцитів // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.154.
55. Логинов А.Б., Коган И.Ю., Пигина Т.В. Влияние йодида калия и тироксина на размеры щитовидной железы во время беременности // Актуальные проблемы современной эндокринологии. Материалы IV Всероссийского конгресса эндокринологов.- Санкт-Петербург, 2001.- С.336.
56. Лук’янова О.М. Медико-соціальні аспекти збереження здоров’я дітей, за­безпечення їхнього гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку // Журнал АМН України.- 2001.- Т.7, №3.- С.408415.
57. Макар Р.Д., Макар Д.А., Вендзилович Ю.М. Йододефіцитні розлади як про­блема здоров’я суспільства. Основи діагностики, профілактики та лікування ендокринних захворювань / Під ред. Я.І.Томашевського.- Львів: НТШ, 1999.- С.165182.
58. Маслянко В.А., Руснак О.К., Павлович Л.Б., Кроха Н.В. Про ефективність профілактики йодного дефіциту в Чернівецькій області за останні 5 років // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, Додаток.- С.177.
59. Мельниченко Г.А., Лесникова С.В. Особенности функционироования щито­видной железы во время беременности // Гинекология.- 1999.- Т.2,№1.- С.17.
60. Мельниченко Г.А. Заболевания щитовидной железы во время беременности. Диагностика, лечение, профилактика: пособие для врачей. Под ред. Г.А.Мель­ниченко, В.В.Фадеева, И.И.Дедова. М.: Мед ЭкспертПресс, 2003.- 128 с.
61. Мельниченко Г.А., Чеботникова Т.В., Трошина Е.А. и др. Носителтство анти­тел к тироксинпероксидазе у подростков Московского региона // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Материалы V Всероссийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.328.
62. Методы изучения йододефицитных заболеваний и мониторинг их устранения. Руководство для менеджеров программ. 2е издание. ВОЗ, МСКЙДЗ, 2002.- 84 с.
63. Миронова О.В., Сухоплюєва Н.І. Сучасні проблеми діагностики тиреоїдної патології // Український радіологічний журнал.- 2000.- №3.- С.321322.
64. Миронюк Н.І., Іванова Л., Труш О. та ін. Епідеміологічна характеристика йодного дефіциту у дітей Львівської області (за даними рандомізованого клас­терного дослідження) // Журн. АМН України.- 2007.- Т.13, №2.- С.306318.
65. Моругова Т.В., Степанова Е.М., Моругова И.В. Мониторинг йодного дефи­цита в Республике Башкортостан // Высокие медицинские технологии в эндо­кринологии. Материалы V Всероссийского конгресса эндокринологов.- М., 2006.- С.332.
66. Назаренко Т.А., Дуринян Э.Р., Чечурова Т.Н. Эндокринное бесплодие у жен­щин.- М.: НЦ АГ и П РАМН, 2004.- 128 с.
67. Нейко Є.М., Гудивок І.І., Дрінь Т.М. та ін. Покращення репродуктивного здоров’я населення — актуальна проблема охорони здоров’я на Прикарпатті // Галицький лікарський вісник.- 2007.- Т.14, №2.- С.9698.
68. Нелаева А.А., Александрова Е.А., Хасанова Ю.В. и др. Патология щито­видной железы у беременных женщин в условиях йодного дефицита в г.Тю­мени // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Материалы V Всероссийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.334.
69. Нечаева О.А., Древаль А.В., Камынина Т.С., Чих И.Д. Результаты проведения регулярной йод-профилактики среди школьников Московской области // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы.- М., 2000.- С.102.
70. Никифоровский Н.К., Петрова С.В., Петрова В.Н. Состояние фетоплацен­тарной системы у беременных с эутиреоидным зобом // Клин.тиреоидология.- 2003.- Т.1, №3.- С.1317.
71. Нікітіна Л.Д., Філіпова Н.В. Деякі питання формування дифузного нетоксич­ного зоба при цукровому діабету у дітей // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, Додаток.- С.195.
72. Нугманова Л.Б., Убайдуллаева Н.Б., Ерохина С.Ю., Жук Л.И. Оценка тире­оидного и микроэлементного статуса у беременных женщин в условиях йодо­дефицита // Актуальные проблемы современной эндокринологии. Матери­алы IV Всероссийского конгресса эндокринологов.- Санкт-Петербург, 2001.- С.352.
73. Олійник В.А. Патологія щитовидної залози в Україні (епідеміологія та регіо­нальні особливості) // Журнал практичного лікаря.- 2001.- №2.- С.57.
74. Олійник В.А. Захворювання щитовидної залози і вагітність // Ендокрино­логія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.199.
75. Онищенко Г.Г., Петухов А.И., Свяховская И.В. О дополнительных мерах по профилактике йод-дефицитных состояний // Вопросы питания.- 1998.- №2.- С.911.
76. Осипов С.В., Яйцев С.В., Яровой Н.Н. Динамика заболеваний щитовидной железы у детей и подростков в Челябинской области // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы.- М., 2000.- С.106.
77. Осокина И.В. Эпидемиология йоддефицитных заболеваний в Республике Тыва по результатам скрининга врожденного гипотиреоза // Проблемы эндо­крино­логии.- 2000.- №1.- С.79.
78. Очередько О.М., Процек О.Г. Епідеміологічне дослідження моделей поши­рення хвороб ендокринної системи серед жителів села за різних екологічних умов // Лікарська справа.- 2000.- №78.- С.1518.
79. Панок О.С. Вплив йододефіцитного зоба на клінічний перебіг вагітності // Вісник наукових досліджень.- 2005.- №1.- С.6971.
80. Паньків В.І. Захворювання щитоподібної залози.- Чернівці, 2003.- 260 с.
81. Паньків В.І., Маслянко В.А., Пашковська Н.В. та ін. Оцінка тяжкості йодної недостатності у Карпатському регіоні // Буковинський медичний вісник.- 2001.- Т.5,№1.- С.710.
82. Паршин В.С., Ильин А.А., Тарасова Г.П., Гарбузова Т.Т. Связь объема щито­видной железы с антропометрическими параметрами физического развития // Вестник РАМН.- 1997.- №2.- С.4144.
83. Петеркова В.А., Герасимов Г.А., Свириденко Н.Ю. и др. Альтернативные методы проведения йодной профилактики с целью компенсации йодной недо­статочности у детей. Применение в качестве йодной профилактики поливита­минного препарата ЮНИКАП М и йодида калия // Педиатрия.- 1996.- №6.- С.7277.
84. Петрова В.Н., Абдулхабирова Ф.М., Петрова С.В. и др. Оценка тяжести зобной эндемии среди беременных в регионе природного йодного дефицита // Клин. и эксперимент. тиреоидол.- 2005.- №1.- C.2931.
85. Підмогильний О.С. Організація діяльності закладів охорони здоров’я по профілактиці йоддефіцитних захворювань серед населення // Главный врач.- 2007.- №8.- С.7273.
86. Пічкар Й.І., Фабрі З.Й., Габор М.Л. та ін. Ендемічний зоб і функція щито­подібної залози у школярів Закарпатської області // Науковий вісник Ужго­родського університету, серія Медицина”.- 1999.- Вип.7.- С.157160.
87. Пічкар Й.І., Крафчик О.М., Голубка Т.В. та ін. Йододефіцит і розвиток дітей у гірській місцевості Закарпатської області // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, Додаток.- С.221.
88. Погадаєва Н.Л. Взаємозв’язок порушень фізичного та статевого розвитку дітей шкільного віку різних соціальних типів сімей від рівня тривожності та стресу // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, Додаток.- С.225.
89. Поляков В.К., Горемыкин В.И., Протопопов А.А., Болотова Н.В. Психо­фи­зиологические особенности детей с диффузным нетоксическим зобом // Акту­альные проблемы заболеваний щитовидной железы.- М., 2000.- С.116.
90. Попович Л.В. Вплив йодного дефіциту на тиреоїдний статус вагітних та на­роджених ними дітей // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.232.
91. Практическое руководство по устранению йодной недостаточности / Под ред. Дж.Т.Дум, Ф.Ван Дер Хар.- Женева, 1994.
92. Самсон О.Я. Субклінічний гіпотиреоз у дітей з патологією щитовидної залози // Галицький лікарський вісник.- 2000.- №4.- С.119122.
93. Сахарев А.Г., Купче Т.К. Состояние здоровья детей и подростков и факторы риска в геоэндемической зоне // Гигиена и санитария.- 1999.- №4.- С.3335.
94. Свинарев М.Ю. Ультразвуковое исследование щитовидной железы в оценке тяжести йоддефицитных состояний (к вопросу о нормативах тиреоидного объема у детей) // Ультразвуковая диагностика.- 2000.- №2.- С.6974.
95. Свириденко Н.Ю., Герасимов Г.А., Петеркова В.А. и др. Эндемический зоб в Российской Федерации // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы.- М., 2000.- С.131.
96. Селятицкая В.Г., Пальчикова Н.А., Одинцов С.В. и др. Частота увеличения щитовидной железы и экскреция йода с мочой у детей Новосибирска // Пробл. эндокринол.- 1997.- №2.- С.35.
97. Сердиченко Л.Н., Киторага Н.Ф. Заболевания щитовидной железы у жителей причерноморского края Украины // Вісник морської медицини.- 2000.- №2.- С.2023.
98. Сиваченко Т.П., Бебешко В.Г., Єлагін В.В. та ін. Профілактика тиреоїдної пато­логії при комбінованому впливі радіації та йодної ендемії // Ендокрино­логія.- 2001.- Т.6, додаток.- С.272.
99. Скрябина Т.А. Структура тиреоидной патологии населения, постоянно про­живающего в зоне легкого йодного дефицита в Кировской области // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Материалы V Всероссийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.355.
100. Снопкова Л.В., Новикова Е.А., Черепова В.И. Течение беременности, родов и состояние новорожденных у женщин с гиперплазией щитовидной железы // Патогенетичні аспекти фармакотерапії ендокринних захворювань.- Харків, 2002.- С.108109.
101. Софронова Л.В., Корюкина И.П., Вдовина Г.П. и др. Йодурия — пока­затель тяжести йодного дефицита в экологически неблагополучном регионе // Российский педиатрический журнал.- 2001.- №1.- С.2326.
102. Стожаров А.Н., Аринчин А.Н., Петренко С.В. и др. Организация эпиде­миологических исследований (протокол совместного международного иссле­дования) // Аналитико-информационный бююлетень.- 1997.- №2.- С.3644.
103. Столярова С.А., Лягинская А.М., Шилин Д.Е. и др.. Анализ качества мас­совой йодной профилактики в регионе легкого йодного дефицита Заполярья // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Материалы V Всерос­сийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.359.
104. Суплотова Л.А., Туровинина Е.Ф., Храмова Е.Б. Профилактика йодного дефицита у беременных женщин, проживающих в зоне йодной недоста­точ­ности // Актуальные проблемы современной эндокринологии. Материалы IV Всероссийского конгресса эндокринологов.- Санкт-Петербург, 2001.- С.389.
105. Тананакіна Н.В., Кравченко В.І., Маляр Е.Ю. Оцінка йодної недостатності в Дніпропетровській області // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.276.
106. Таранушенко Т.Е., Догадин С.А., Панфилов А.Я. и др. Структура тире­оидной патологии у детей из йоддефицитных регионов // Российский педиат­рический журнал.- 1999.- №3.- С.3033.
107. Таскаева Н.М., Нелаева А.А., Суховей Ю.Г. Состояние иммунореактив­ности у больных эндемическим зобом в йоддефицитной местности // Высокие медицинские технологии в эндокринологии. Материалы V Всероссийского конгресса эндокринологов.- Москва, 2006.- С.363.
108. Татарчук Т.Ф., Олейник В.А., Мамонова Т.О. Репродуктивная система женщин и нарушения функции щитовидной железы // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України.- 2000.- №4.- С.1623.
109. Татарчук Т.Ф., Косей Н.В., Исламова А.О. Тиреоидный гомеостаз и дис­гормональные нарушения репродуктивной системы женщины // В кн. Татар­чук Т.Ф., Сольский Я.П. «Эндокринная гинекология. Клинические очерки»: Ч.1.- К.: Заповiт, 2003.- C.303.
110. Терещенко В.П., Пастер І.П., Шпак В.М. та ін. Спільний українсько-американський тиреоїдний проект: епідеміологічна характеристика процедури обстеження // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.280281.
111. Терпухова О.В., Поярков В.Б. Эндемический зоб у детей в условиях совре­менного промышленного города // Педиатрия.- 1996.- №3.- С.712.
112. Ткачук Л.А., Кравченко В.І. Дослідження йодного забезпечення населення Києва та Київської області в системі біологічного моніторингу // Ендо­крино­логія.- 2007.- Т.123, додаток.- С.286.
113. Томашевський Я.І., Вендзилович Ю.М., Бумбар О.І. та ін. Нові аспекти програми боротьби із йододефіцитними захворюваннями та цукровим діабе­том // Ендокринологія.- 2007.- Т.12, додаток.- С.289.
114. Тотоян Э.С. Репродуктивная функция женщин при патологии щитовидной железы // Акушерство и гинекология.- 1994.- №1.- С.811.
115. Тронько Н.Д., Большова Е.В., Шаблий О.В. Медицинские аспекты йод­дефицитных заболеваний детей и подростков // Проблемы детской эндокрино­логии.- Киев, 1998.- С.2123.
116.&