Обґрунтування системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД у мегаполісі

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України

На правах рукопису

Юрченко Олександр Володимирович

УДК: 614.2 097 082 - 084

Обґрунтування системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД у мегаполісі

14.02.03 - соціальна медицина

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
СЛАБКИЙ ГЕННАДІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
доктор медичних наук, професор

Київ - 2008

ЗМІСТ
стор.

Перелік умовних позначень
Вступ

4
5

Розділ 1.

Поширення епідемії ВІЛ/СНІД та організація протидії її розвитку (аналітичний огляд літератури)

12

1.1.

Характеристика поширення ВІЛ/СНІД в країнах світу

12

1.2.

Динаміка розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в Україні

15

1.3.

Аналіз епідеміологічного нагляду за розвитком епідемії ВІЛ/СНІД

17

1.4.

Цільові групи підвищеного ризику

24

1.5.

Громадська думка щодо проблеми ВІЛ/СНІД. Рівень толерантності та дискримінації в зв’язку з ВІЛ/СНІД

29

1.6.

Протидія поширенню ВІЛ/СНІД в Україні

33

1.7.

Про необхідність подальшого проведення наукових досліджень з питань протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД

35

Розділ 2.

Програма, предмет і основні методи наукового дослідження

38

Розділ 3.

Характеристика розвитку епідемії ВІЛ/СНІД у мегаполісі

46

3.1.

Аналіз розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІД
у м. Києві

46

3.2.

Прогнозні оцінки розвитку епідемії на рівні міста

54

3.3.

Визначення особливостей характеру епідемії в районах м. Києва

60

Розділ 4.

Аналіз вкладу різних структур у справу протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД у м. Києві

72

4.1.

Результати реалізації програми по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в м. Києві, забезпеченню допомоги та лікування людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, на 2006-2008 роки

73

4.1.1.

Аналіз регіональної політики та формування підтримуючого середовища

74

4.1.2.

Характеристика запобігання подальшому поширенню ВІЛ-інфекції, подолання стигматизації та дискримінації людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІД

77

4.1.3.

Характеристика догляду та підтримки людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІД

92

Розділ 5.

Характеристика вкладу системи охорони здоров’я в протидію розвитку епідемії у м. Києві

98

5.1.

Характеристика системи надання спеціалізованої медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим
на СНІД

98

5.2.

Організація добровільного консультування і тестування населення та виявлення ВІЛ-інфікованих осіб в ЛПЗ

109

5.3.

Програма профілактики передачі ВІЛ через кров

113

5.4.

Аналіз профілактичної роботи серед населення

114

Розділ 6.

Характеристика рівня обізнаності з проблем ВІЛ/СНІД осіб, які приймають рішення ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ ЕПІДЕМІЇ ВІЛ/СНІД У м. КИЄВІ

117

6.1.

Результати медико-соціологічного дослідження серед депутатського корпусу

117

6.2.

Аналіз результатів опитування працівників міської та районних адміністрацій

123

6.3.

Співставлення результатів медико-соціологічного дослідження серед цільових груп

128

Розділ 7.

іноваційні процеси та визначення ефективності функціонально-організаційної системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД у мегаполісі

132

7.1.

Характеристика функціонально-організаційної системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД

132

7.2.

Інформаційна стратегія щодо протидії епідемії ВІЛ/СНІД

138

7.3.

Оцінка міжсекторальної функціонально-організаційної моделі протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД у мегаполісі

140

Висновки

146

Практичні рекомендації

148

Список використаних джерел

150

Додатки

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БФ

благодійний фонд

ВБО

Всеукраїнська благодійна організація

ГО

громадська організація

ГУОЗ та МЗ

Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення

ГУОН

Головне управління освіти і науки

ДЕН

дозорний епіднагляд

ДКТ

Добровільне консультування та тестування

ДЮСШ

дитячо-юнацька спортивна школа

ЖСБ

жінки секс-бізнесу

ЗВП

заклади по виконанню покарань

ЗПСШ

захворювання, що передаються статевим шляхом

ІПСШ

інфекції, що передаються статевим шляхом

КМДКЛ

київська міська дитяча клінічна лікарня

КМУ

Кабінет Міністрів України

КМКЛ

київська міська клінічна лікарня

КМКР

Київська міська координаційна рада

ЛЖВ

люди, які живуть з ВІЛ

МіО
МГМіО

моніторинг і оцінка
міжсекторальна група з моніторингу і оцінки

МРГ

міжсекторальна робоча група

МРЦ

міський ресурсний центр

НДО

недержавні організації

СІН

споживачі ін’єкційних наркотиків

СТІ

сексуально-трансмісивні інфекції

ЦППіС

Центр практичної психології і соціології

ЧСЧ

чоловіки, які мають сексуальні стосунки з чоловіками

ЮНЕЙДС

об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІД

ВСТУП

Актуальність теми.
Епідемія ВІЛ/СНІД впродовж останніх років стала проблемою для всього людства. Розпочавшись із поодиноких випадків епідемія ВІЛ охопила всі країни, суттєво впливаючи на їх економічний розвиток. За своєю негативною дією на соціальні, економічні та демографічні аспекти розвитку суспільства епідемія не має собі рівних. Світовий досвід свідчить, що поширення ВІЛ-інфекції/СНІД спричиняє скорочення тривалості життя, зростання обсягів медичних послуг, загострення проблем бідності, соціальної нерівності, сирітства [1].
Масштаби кризи СНІД перевершили всі найгірші сценарії десятирічної давності. Десятки країн охоплені повномасштабними епідеміями ВІЛ/СНІД і ще більше знаходяться на межі епідемії [2].
За оціночними даними, кількість людей, що заразилися ВІЛ-інфекцією тільки у 2007 році, складає 2,5 мільйони осіб, з них 420000 діти. Середню тривалість життя інфікованої людини оцінюють зараз у 12 років, однак тривалість хвороби залежить від багатьох факторів, серед яких і шляхи зараження, вік, доступність медичної допомоги тощо [3].
За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України, починаючи з 1987 року по 2007 включно серед громадян України зареєстровано 122314 нових випадків ВІЛ-інфекції. Станом на 01.01.2008 офіційно зареєстровано 81741 випадок ВІЛ-інфекції серед громадян України, в тому числі 1624 дитини до 14 років з установленим дыагнозом. Більшість зареєстрованих випадків спостерігається у осіб віком 25 49 років. Діагностовано СНІД у 8944 осіб, з них - 685 дітей. Починаючи з 1987 року, померло від цієї хвороби всього 12490 осіб, з них 241 дитина. Близько половини померлих мали вік 25 34 роки [4].
Вітчизняні дослідники [5, 6] вказують на те, що швидко збільшується кількість ВІЛ-інфікованих дітей. Збільшується поширеність ВІЛ-інфекції серед підлітків і молоді [7].
Епідемічний процес із розповсюдження ВІЛ-інфекції характеризується виходом ВІЛ із групи ін’єкційних споживачів наркотиків у широкі верстви населення, про що свідчить тенденція до поступового збільшення частки статевого шляху передачі, який у 2007 році становив вже 38,4%. [4, 8, 9].
Пропонуються різні форми профілактичної роботи [10,14]. Основною проблемою сучасної профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД є дисоціація між рівнем профілактичних знань і поведінкою цільових груп профілактики тощо.
Спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН із ВІЛ/СНІД прийняла рішення до 2003 року впровадити у всіх країнах стратегії, політику та програми виявлення та вивчення факторів, що обумовлюють уразливість окремих осіб до ВІЛ-інфекції [15].
Дві із ключових функцій Об’єднаної програми Організації ООН із ВІЛ/СНІД включають відстеження епідемії й розробку стратегічної інформації, необхідної для управління заходами з боротьби з ВІЛ/СНІД. Підвищення ефективності профілактичних заходів та значне розширення доступу до лікування повинні здійснюватись паралельно. Програми профілактики здатні стримати розповсюдження ВІЛ, а програми лікування пом’якшують наслідки СНІД [16].
Однак, на сьогодні рішенням проблеми ВІЛ/СНІД в основному займаються медичні працівники [17, 18] і в меншій мірі працівники освіти та соціальних служб для молоді [19]. Проблема не є пріоритетною в міжсекторальному плані [20, 21]. В Україні відсутні роботи, які комплексно відображають міжсекторальну взаємодію в справі боротьби з розповсюдженням ВІЛ/СНІД.
В країні відсутня система міжсекторальної комплексної підготовки спеціалістів для організації протидії епідемії
Вище наведене і зумовило актуальність дослідження та його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідницької роботи Науково-методичне забезпечення моніторингу виконання Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 20022011 роки”, № держреєстрації 0103U000861, яка виконується в ДУ «Українському інституті стратегічних досліджень МОЗ України».
Дослідження здійснювалось у відповідності до Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2004 2008 роки”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.04 р. №264.
Мета дослідження наукове обґрунтування, розробка та впровадження якісно нової функціонально-організаційної системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у мегаполісі.
Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:
1. Проведення аналізу розвитку епідемії та особливостей поширення ВІЛ-інфекції у м. Києві (19872007 рр.).
2. Встановлення внеску різних структур державного та недержавного сектору у протидію епідемії ВІЛ-інфекції в мегаполісі.
3. Вивчення стану організації протидії розповсюдженню ВІЛ-інфекції в місті Києві органами системи охорони здоров’я та недержавними організаціями (НДО).
4. Встановлення рівня інформованості осіб, які приймають рішення з проблеми ВІЛ/СНІД у місті.
5. Обґрунтування та розробку інформаційної стратегії щодо протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції на рівні мегаполіса.
6. Наукове обґрунтування, розробку та впровадження системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у мегаполісі, оцінку її ефективності.
Об’єкт дослідження: система протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в мегаполісі.
Предмет дослідження: рівні поширеності ВІЛ-інфекції в мегаполісі; організація надання медичної, психологічної, соціальної, юридичної допомоги людям, що живуть з ВІЛ (ЛЖВ); особи, що приймають рішення з проблеми протидії ВІЛ/СНІД; статистичні звіти територіальних органів охорони здоров’я.
За одиницю спостереження приймався кожний випадок досліджуваного явища. Дослідженням охоплено період 1987 2007 рр.
У дослідженнях безпосередньо та в різних комбінаціях використані наступні методи дослідження: системного підходу, статистичний, медико-соціологічний, бібліосемантичний, контент-аналізу, графічний, експертних оцінок. Формування бази даних та їх аналіз проводилося за допомогою пакетів прикладних ліцензованих комп’ютерних програм (MS Excel).
Теоретичне значення дослідження полягає в суттєвому доповненні теорії соціальної медицини щодо удосконалення протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні:
1. Встановлений внесок різних структур державного та недержавного сектору у протидію епідемії ВІЛ-інфекції в мегаполісі.
2. Виявлений рівень знань з проблем ВІЛ/СНІД осіб, що приймають рішення в протидії йому.
3. Обґрунтована та розроблена інформаційна стратегія з питань протидії розвитку епідемії ВІЛ.
4. Науково обґрунтована, розроблена та впроваджена якісно нова функціонально-організаційна система міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у мегаполісі.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:
- впровадження в місті Києві якісно нової функціонально-організаційної системи міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції;
- відкриття на лівому березі м. Києва двох анонімних кабінетів обстеження на ВІЛ;
- удосконалення:
- системи інформаційного забезпечення учасників протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції;
- методологічних і практичних засад управління міжсекторальною взаємодією в протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції;
- подальшого розвитку аналізу особливостей епідемії ВІЛ-інфекції у столиці держави.
Матеріали дослідження використані:
на міжнародному рівні при проведенні ситуаційного аналізу Стан епідемії ВІЛ/СНІДу в Києві та аналіз заходів протидії», виданого за підтримки агентства США з міжнародного розвитку;
на державному рівні в пропозиціях до протоколу «Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію», затвердженого наказом МОЗ від 19.08.2005 №415, зареєстрованого в Мінюсті 22 листопада 2005 р. за №1404/11684.
на галузевому рівні шляхом видання 7 інформаційних листів:
- Методи активної роботи з профілактики хвороб, які передаються статевим шляхом та ВІЛ/СНІДу серед учнівської молоді (2005 р.);
- Удосконалення організаційних заходів із профілактики ВІЛ-інфекції (2005 р.);
- Модель міжгалузевої підготовки спеціалістів для боротьби з ВІЛ/СНІД (2006 р.);
- Нова модель системи медичного забезпечення населення з ВІЛ/СНІД на рівні великого міста (2006 р.);
- Методика міжсекторальної взаємодії в організації протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД на рівні великого промислового міста (2007 р.);
- Функціонально-організаційна модель міжсекторальної протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу у мегаполісі (2008 рік);
- Модель інформаційного забезпечення учасників протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу (2008 рік);
на регіональному рівні:
- розробки міської міжгалузевої комплексної Програми по запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції в м. Києві, забезпеченню допомоги та лікування людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом на 2006 2008 роки, затвердженої рішенням сесії Київради №161/3252 від 09.03.2006 р.;
- розробки наказу ГУОЗ та МЗ м. Києва від 24.03.2006 №158 «Про удосконалення організації надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД».
Особистий внесок автора. Автором особисто визначено мету та завдання дослідження, розроблено його програму, обрано методи дослідження, здійснено збір та викопіювання первинної документації, розроблено анкети та проведено соціологічне дослідження, статистично опрацьовано матеріали дослідження та проведено їх науковий аналіз, узагальнені отримані результати, сформульовані висновки і практичні рекомендації.
Автору належить ідея вивчення рівня знань та готовності осіб, які приймають управлінські рішення з проблем ВІЛ/СНІДу, до активної роботи з протидії розвитку епідемії та розробка програми їх підготовки в діяльності даного напрямку.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації доповідались та були обговорені на конгресах, конференціях:
на міжнародному рівні: ХI конгрес Світової федерації Українських лікарських товариств. Полтава-Київ-Чикаго. 2006 р.; друга міжнародна науково-практична конференція «Наукові дослідження теорія та експеримент, 2006», Полтава, 2006 р.; другій міжнародній школі-семінарі «Телемедицина: досвід та перспективи», Донецьк, 2006 р.;
на державному рівні: науково-практичні конференції: «Сучасні підходи до профілактики тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії та СНІДу», Київ, 2003 р.; «Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації на 20022011 роки крок до реформування галузі», Ужгород, 2006 р.;
на регіональному рівні: підсумкові колегії Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки; круглий стіл з питань профілактики та подолання ВІЛ-інфекції та СНІД за підтримки USAID. м. Київ. 4 серпня 2006 року.
Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в 2-х розділах монографії в співавторстві, 7 статтях у наукових виданнях, затверджених ВАК України (в одноосібному авторстві 1), 15 інших наукових працях, 7 нововведеннях; протоколі з добровільного консультування та тестування на ВІЛ.
Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 190 сторінках машинописного тексту (власного тексту 145 с.), складається із вступу, аналітичного огляду наукової літератури, програми дослідження та 5 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, ілюстрована 29 рисунками та 14 таблицями, містить 19 додатків. Список використаної літератури містить 209 джерел, у тому числі 55 зарубіжних авторів.

Список литературы

Висновки

Дисертація містить теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-прикладної задачі обґрунтування механізмів міжгалузевої взаємодії в протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД в мегаполісі. Реалізація такої політики потребує формування відповідних механізмів управління. На цих засадах сформовано низку пропозицій теоретичного, науково-методологічного і практичного характеру.
У результаті комплексного аналізу теоретичних і методологічних основ організації міжгалузевої взаємодії в протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД в мегаполісі визначено, що в Україні не створено адекватних потребам механізмів міжгалузевої взаємодії в протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД. У зв’язку з цим, нагальною потребою є активізація взаємодії державного та поза державного секторів. Вирішення цієї проблеми потребує також системного осмислення і, відповідно, системного обґрунтування відповідних наукових засад механізмів організації між секторальної взаємодії в організації протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД.
1. Встановлено, неухильне зростання в м. Києві кількості вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції з 13 у 1997 р., до 1183 випадків в 2007 р. зі зміною статевої характеристики ВІЛ-інфікованих (з 15,5% жінок і 84,5% чоловіків у 1997 р. до 45% та 55% відповідно у 2007 р.) з ураженням всіх вікових категорій та зміною шляхів передачі ВІЛ-інфекції: парентерального з 90,2% до 50%; статевого з 9,7% до 29,6%, народження дітей ВІЛ-інфікованими жінками з 0,1% до 20,4% відповідно в 1995 та 2007 роках та зростання чисельності випадків смертей від СНІДу: з 1 у 1993 році до 87 випадків у 2007 році.
2. Показано, що основний тягар в протидії ВІЛ/СНІД в Києві несе існуюча загальна система надання медичної допомоги та її спеціалізовані підрозділи, а також 6 кабінетів анонімного консультування та тестування на ВІЛ, завдяки сумісним зусиллям яких у 2007 році високоактивною антиретровірусною терапією охоплено 89,2% хворих на СНІД, стаціонарно проліковано 840 ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. В умовах недостатніх ресурсів забезпечення, доступності у наданні стаціонарної допомоги, в 2007 році проліковано 41% хворих на СНІД, недостатня кількість кабінетів та відсутність можливості задоволення медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям свідчить про неможливість системи охорони здоров’я повною мірою протистояти розвитку епідемії ВІЛ-інфекції.
3. Доведена висока ефективність протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД діяльність 55 зареєстрованих у м. Києві недержавних організацій, 32,7% яких мають статус міжнародних і фінансуються за рахунок фондів боротьби з ВІЛ/СНІД, в напрямках профілактичної роботи, соціальної та психологічної підтримки людей які живуть з ВІЛ, з залученням останніх до участі в діяльності недержавних організацій.
4. Показана нерівномірна участь різних секторів державного управління та позадержавного сектору в протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в столиці, в результаті чого профілактика ВІЛ-інфекції на робочих місцях не організована. Вкрай недостатньо використовується зовнішня та соціальна реклама і ЗМІ. 82,3±2,8 відсотків опитаних державних службовців вказали на відсутність координації дій різних секторів і навіть управлінь міськдержадміністрації у справі протидії епідемії ВІЛ-інфекції при достатньо низькій обізнаності осіб, які приймають управлінські та організаційні рішення з питань ВІЛ/СНІД: від 27,4±2,1% міських та районних депутатів щодо шляхів передачі ВІЛ і 25,6±2,2% державних службовців, високого ступеня їх не толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих 68,3%±2,7% серед депутатів та 76,2%±2,9% державних службовців.
5. Отримані результати засвідчили необхідність наукового обґрунтування якісно нової системи протидії розвитку ВІЛ-інфекції в мегаполісі, в основу якої вперше в Україні покладався міжсекторальний підхід до її формування шляхом включення 18 учасників державного та 7 недержавного секторів, в тому числі ЛЖВ, при координуючій функції МКР на чолі з заступником голови міської державної адміністрації, діяльність якої забезпечують вперше введені МРГ, МіО та МРЦ.
6. Особливостями запропонованої системи стали наявність єдиного координаційного органу управління у протидії епідемії ВІЛ-інфекції, реагування на епідситуацію без бюрократичних перепон, розширення внутрішніх та зовнішніх зв’язків системи з учасниками протидії, як на муніципальному так і на недержавному (громадському) рівнях, залучення ЛЖВ до участі у формуванні організаційних та управлінських рішень, створення сприятливих умов для обміну та узагальнення досвіду в протидії епідемії ВІЛ-інфекції.
7. Невід’ємною складовою запропонованої системи стала модель інформаційно-аналітичного забезпечення органів протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції в межах МРЦ, яка ґрунтується на системному та ситуаційних підходах і виступає визначальним фактором при формуванні та прийнятті управлінських рішень стосовно організації заходів боротьби з ВІЛ/СНІД.
8. Про ефективність запровадженої системи свідчить підвищення рівня фінансування заходів боротьби з ВІЛ-інфекцією за період з 2006 по 2008 рік в 2,6 рази, рівня знань осіб, які приймають рішення щодо шляхів передачі ВІЛ-інфекції на 12,3% та 11,6% та їх толерантного ставлення до ЛЖВ на 6,3% і 5,9% відповідно державними службовцями та депутатами.
9. Запропонована система міжсекторальної взаємодії в протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції, яка довела свою ефективність може бути рекомендована для впровадження в великих містах України.

Практичні рекомендації

Пропонувати Кабінету Міністрів України здійснити заходи, щодо запровадження запропонованої системи в діяльність міських та районних державних адміністрацій щодо організації між секторальної взаємодії в справі протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД.
Територіальним органам самоуправління запровадити щорічні

громадські слухання щодо протидії розвитку епідемії ВІЛ/СНІД.
Міністерству охорони здоров’я - передбачити створення на базі існуючих регіональних та територіальних центрів профілактики ВІЛ/СНІД ресурсних інформаційних центрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Доклад о глобальной эпидемии СПИДа 2004: Глобальний доклад. ЮНЕЙДС, 2004. 237 с.
2. Развитие эпидемии СПИДа. Декабрь 2007 г. ЮНЕЙДС/ВОЗ. 2007. 52 с.
3. Меры по борьбе с эпидемиями ВИЧ/СПИДа с учетом их разрушительных последствий для человека, экономики и общества. Резолюция, принятая 99-й конференцией межпарламентского союза 10 апреля 1998 г. ЮНЭЙДС / 99.48R (перевод на русский язык, апрель 2005). Женева, Швейцария, 2000 163 с.
4. ВІЛ-інфекція в Україні. Інформаційний бюлетень МОЗ України, 2008. №29.
5. Закон України Про запобігання захворюванню на синдром набутого імуно-дифециту (СНІД) та соціальний захист населення” //Відомості Верховної Ради України, 1992. №11.
6. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію. 2005 р. Київ, 2006. 226 с.
7. Слабкий Г.О., Бєлєнська Л.М., Петренко Т.Г. Розвиток епідемії ВІЛ/СНІДу. Донецьк, 2004. 192 с.
8. Zhylka N. Organization of MTCT prevention sistem of Ukraine an overvitv. Review of the Ukraine Programme for Prevention of HIV Infection in Infants/ World Health Organization. 2003: 55 p.
9. Довідник з питань репродуктивного здоров’я /Під ред. проф. Гойди Н.Г. К.: Вид-во Раєвського, 2004. 128 с.
10. Галустян Ю.М., Левчук Н.М. Прогнозовані оцінки кількості ВІЛ-позитивних дітей та дітей-сиріт внаслідок ВІЛ/СНІДу в Україні. Київ. 2005. 12 c.
11. Розроблення і впровадження системи моніторингу реалізації прав дітей, які живуть з ВІЛ /Ю.М. Галустян, Р.П. Кисляк, В.А .Морциновська та ін.

К., 2005. 48 с.
12. Бабюк І.О., Федотов В.П., Горпинченко І.І. Профілактика ВІЛ-інфекції: навчально-методичний посібник. К.: ІННОТЕКС інтернасіональ, 2000. 36 с.
13. Материалы специальной сессии Генеральной Ассамблеи ООН по ВИЧ/СПИДу 26 27 июня 2001 г.
http://www.un.org/russian/documen/gadocs/gs.htm
14. Нагорна А.М., Варивончик Д.В., Буранова Я.Ю. Розробка, впровадження та дослідження ефективності комплексної системи медико-соціальної профілактики ВІЛ-інфікування підлітків України //Актуальные проблемы медицины и биологии. 2001. № 2. С. 327334.
15. Бєлєнська Л.М. Удосконалення організації медичної допомоги ВІЛ-інфікованим хворим на СНІД та обґрунтування профілактичних заходів: Автореф. дис. канд. мед. наук. К., 2006. 23 с.
16. Впровадження сучасних методів епідемічного нагляду за ВІЛ в Україні. К., 2003. 52 с.
17. Ефективні форми роботи з попередження ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді в Україні. К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді; Український ін-т соціальних досліджень, 2002. 149 с.
18. Белозёров Е.С., Змушко Е.И. Классификация ВИЧ-инфекции. http://aids.rusmedserv.com/rosvma/et.html
19. Люди и ВИЧ /Ред. Пурик Е.П. К.: ТОВ Фарм-арт”, 2001. 350 с.
20. Balint GS Worse than we thought? The AIDS epidemic at the end of the year 2001 Orv Hetil 2002 Jul 14;143(28):1697-701.
21. Развитие эпидемии СПИДа: специальный доклад по ВИЧ/СПИДу: декабрь 2007. ЮНЕЙДС/ВОЗ. 2007. 52 с.
22. Доклад о глобальной эпидемии СПИДа. ЮНЭЙДС. 2004. http://www.unaids.org
23. Поздняков С.В., Герасименко Т.В. Глобальная пандемия ВИЧ/СПИД на конец 2001 года.
http://odessa_v_aids.tripod.com/end2001.htm
24. Поздняков С.В., Герасименко Т.В., Могилевский Л.Я. Эпидемическая ситуация ВИЧ/СПИД в мире на конец 2000 года (аналитический обзор). http.//www.port.odessa.ua/medic/sea_med/0102/010235.html
25. Современные данные о глобальной эпидемии ВИЧ/СПИД (по материалам эпидемиологических бюллетеней ВОЗ). http://aidsrussia.org/in_Russian/info_ru/Statistic/epidUNAIDS_ru/epidunaids_ru.html.
26. Dehne Karl L., Khodakevich Lev, Hamers Francoise F., Schwartlander Bernhard. Эпидемия СПИДа в Восточной Европе: современные формы, тенденции и их значение для выработки политики //Обзор современной психиатрии. 2000. Вып. 8 (4). С. 1624.
27. ВИЧ/СПИД в Восточной Европе и Центральной Азии. http//usinfo.state.gov/russki/topics/fsu/2002-07-08r-aids.htm
28. Бобков А.Ф., Казеннова Е.В., Селимова Л.М и др. Молекулярно-эпидемиологическая характеристика вспышки ВИЧ-инфекции в Иркутской области //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2001. № 4. С. 1820.
29. Богач В.В., Троценко О.Е. Развитие ВИЧ-инфекции в Дальневосточном регионе Российской Федерации //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 1316.
30. Носов Н.Н., Альтова Е.Е. Эпидемическая ситуация по ВИЧ-инфекции в поволжском регионе //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 2426.
31. Кобыща Ю. Детерминанты распространения ВИЧ среди шприцевых наркоманов на Украине //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 3436.
32. Щербинская А.М., Кобыща Ю.В., Круглов Ю.В. и др. Эпидемическая ситуация по ВИЧ-инфекции на Украине (19871997) //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 2629.
33. Ситуація з епідемією ВІЛ/СНІД в Україні //Сучасні інфекції. 2000. № 2. С. 124.
34. Гунченко А., Кожан Н. ВИЧ-инфекция в местах лишения свободы Украины //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 3133.
35. Щербинская А.М., Кобыща Ю.В., Круглов Ю.В. и др. ВИЧ-инфекция на Украине //Эпидемиология и инфекционные болезни. 1998. № 5. С 16.
36. Державна політика України у сфері боротьби з ВІЛ/СНІДом (текст доповіді міністра охорони здоров’я України В.Ф. Москаленка на спеціальному засіданні урядової комісії з питань боротьби з ВІЛ/СНІДом та розширеної колегії Міністерства охорони здоров’я України 30 листопада 2001 року) //Ліки України. 2002. № 3. С. 46.
37. Кобыща Ю. Политика тестирования на ВИЧ-инфекцию на Украине //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 6567.
38. Дэйтон Дж., Мэрсон М. Профилактика ВИЧ в развивающихся странах //Русский журнал ВИЧ/СПИД и родственные проблемы”. 1998. Т.2, №3. С. 5162.
39. ВІЛ-інфекція/СНІД в Україні: Довідник. Київ, 2001. 45 с.
40. Rosen S, Simon J, Vincent JR, MacLeod W, Fox M, Thea DM. AIDS is your business. Harv Bus Rev 2003 Feb;81(2):80-7, 125
41. Щербінська А.М., Люльчук М.Г. СНІД проблеми і перспективи, від розуміння до протидії //Журнал практичного лікаря. 2001. № 1. С. 25.
42. Гурвич И.Н., Русакова М.М., Яковлева А.А. Молодёжная наркотизация. http//nodrugs.da.ru
43. Покровский В.В., Ладная Н.Н., Бочкова М.С. Эпидемия инфекции, вызываемой вирусом иммунодефицита человека, среди потребителей психотропних препаратов в России //Журнал микробиологии,

эпидемиологии и иммунобиологии. 2000. № 4. С. 915.
44. Kaldor J, McDonald A. HIV/AIDS surveillance systems in Australia J Acquir Immune Defic Syndr 2003 Feb;32 Suppl 1:S18-23.
45. Smith E. HIV/AIDS surveillance in Denmark: the challenges ahead) J Acquir Immune Defic Syndr 2003 Feb;32 Suppl 1:S33-8.
46. Hamouda O. HIV/AIDS surveillance in Germany. J Acquir Immune Defic Syndr 2003 Feb;32 Suppl 1:S49-54.
47. Nakashima AK, Fleming PL HIV/AIDS surveillance in the United States, 1981-2001). J Acquir Immune Defic Syndr 2003 Feb;32 Suppl 1:S68-85
48. Diagnosis and reporting of HIV and AIDS in states with HIV/AIDS surveillance-United States, 1994-2000. MMWR Morb Mortal Wkly Rep 2002 Jul 12;51(27):595-8.
49. Руководство по национальному эпиднадзору за ВИЧ-инфекцией, включая мониторинг случаев ВИЧ-инфекции и СПИД. http//aidsrussia.org/inRussian /info.ru/Epidemiology/Nadzor/Nadzor.htm
50. Впровадження сучасних методів епідеміологічного нагляду за ВІЛ в Україні. К., 2003. 52 с.
51. Кобища Ю.В. Тенденції поширення ВІЛ/СНІДу в Україні та стратегія профілактичних заходів на 19972000 рр.: Збірник матеріалів п’ятої та шостої сесії Національного комітету з профілактики наркоманії та захворювання на СНІД. К.: Здоров’я, 1998. С. 4852.
52. Гураль А.Л., Максименок Е.В., Сергеева Т.А., Кислых Е.Н., Ватаманюк М.Ю. Стратегия лабораторной диагностики ВИЧ-инфекции в Украине //Журнал практичного лікаря. 1999. № 2. С. 58.
53. Щербинская А.М., Круглов Ю.В., Круглова И.Ф., Горегляд Н.И., Федорук Н.И., Ченцова Н.П. Особенности второго этапа распространения ВИЧ-инфекции в Украине //Эпидемиология и инфекционные болезни. 2001. № 1. С. 1720.
54. Іл’їнська І.Ф., Мельник В.М., Назарова О.Г. Епідеміологічний аналіз ВІЛ-інфекції в Україні та шляхи його удосконалення //Журнал АМН

України. 2000. Т. 6, № 2. С. 344357.
55. Боровский И.В., Голиусов А.Т., Байтугаева С.А., Шаповалов С.В. Принципы предэпидемической диагностики в системе эпидемиологического надзора за ВИЧ-инфекцией //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 1011.
56. Бєлєнська Л.М. Контроль за розповсюдженням ВІЛ-інфекції в сучасних умовах Українські медичні вісти: Тези доповідей VII з’їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства. м. Тернопіль, 1617 травня 2003 р. Січень-Червень. 2003. Т.5, №1 (63). С. 144.
57. Беленская Л.Н. Дозорный” эпиднадзор как форма прогноза зараженности населения ВИЧ-инфекцией //Український медичний альманах. Т.6 №3. 2000. С. 2729.
58. Саухат С.Р., Тормозова Н.М., Рабинович В.Д. и др. Поведенческие факторы риска заражения ВИЧ-инфекцией при внутривенном введении наркотиков у потребителей психотропных веществ г.Ростова-на-Дону //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 9798.
59. Должанская Н.А. Профилактика ВИЧ-инфекции у потребителей психоактивных веществ как социально-поведенческая проблема //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 98100.
60. Агапова В.М. Дорогу осилит идущий //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 108110.
61. Быкова В.М. Обучение и информирование населения по вопросам ВИЧ/СПИДа в республике Беларусь //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 110111.
62. Копнина Е.О., Альтова Е.Е., Зайцева Н.Н. и др. Сравнительное изучение уровня информированности школьников о ВИЧ-инфекции и СПИДе //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999.

№ 1. С. 116117.
63. Калюжна Л.Д. Епіднагляд за інфекіями, що поширюються статевим шляхом, як компонент епідконтролю другого покоління за ВІЛ-інфекцією //Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2001. № 23. С. 108111.
64. Смольская Т.Т., Ходакевич Л.Н., Кобыща Ю.В. и др. Изучение распространённости ВИЧ методом дозорного эпиднадзора среди потребителей инъекционных наркотиков в Санкт-Петербурге //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2000. № 4. С. 3133.
65. Щербинська А.М., Герасименко Т.В. СНІД сучасні аспекти проблеми //Інфекційні хвороби. 2001. №1. С. 58.
66. Моніторинг поведінки споживачів ін’єкційних наркотиків як компонент епіднагляду другого покоління /О.Р.Артюх, Р.Н.Балакірєва Л.В.Бочкова, Ю.П.Галич та інші. Київ: МБА Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”, 2005. 68 с.
67. Оцінка можливостей розвитку програм профілактики ВІЛ в середовищі споживачів ін’єкційних наркотиків /О.М.Балакірева, М.Ю.Варбан, О.О.Яременко, Л.І.Андрущак, О.Р.Артюх. К.: Центр Соціальний моніторинг”, 2003. 230 с.
68. Балакірєва О.М. Моніторинг поведінки один із складових спостереження за епідемією ВІЛ/СНІДу в Україні //Ефективні форми роботи з попередження ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді. К., 2002. С. 3440.
69. Стан епідемії ВІЛ/СНІДу в Миколаївській області та аналіз заходів протидії. Ситуаційний аналіз /Балакірєва О., Селирик О., Гук А. та інші. К.: Вид-во Раєвського, 2006. 160 с.
70. Політики та програми боротьби з ВІЛ/СНІД на робочих місцях /М.Ю.Варбан, І.Л. Демченко. К.: МБФ Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД” в Україні, 2005. 28 с.
71. Варбан М.Ю. Зміни у поведінці один з показників ефективності профілактичної роботи в групах ризику //Ефективні форми роботи з попередження ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді в Україні. К., 2002. С. 4854.
72. Моніторинг поведінки чоловіків, які мають секс з чоловіками, як компонент епіднагляду другого покоління /Л.Амджадін, К.Кащенкова, Т.Коноплицька, О.Лисенко та ін. К., МБФ Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД” в Україні, 2005. 60 с.
73. Моніторинг поведінки військово-службовців як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління /Н.Б.Погфіль, О.В.Сасько, В.Л.Пашкович. К.: МБФ Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД” в Україні, 2005. 28 с.
74. Моніторинг поведінки молоді як компонент епіднагляду другого покоління /О.М.Балакірева, Ю.М.Галустян, Д.М.Дікова-Фаворська, Д.А.Дмитрук та ін. К.: МБФ Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД” в Україні, 2005. 44 с.
75. Оцінка рівня охоплення учнівської та студентської молоді профілактичними програмами /О.Ганюков, Н.Березіна, М.Варбан та ін. К.: МБФ Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД” в Україні, 2005. 32 с.
76. Лобас В.М., Слабкий Г.О., Дорохова О.Т., Картавцев Р.Л., Бєлєнська Л.М. Поведінка високого ризику підлітків як фактор зараження хворобами, що передаються статевим шляхом та ВІЛ/СНІДу //Журнал дерматологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. 2004. №12 (8). С. 165166.
77. Картавцев Р.Л., Слабкий Г.А. Особенности личности современного подростка и условия ее формирования //Современная педиатрия. 2005. №2 (7). С. 2931.
78. Adolescent friendly health services. An agenda for change. WHO, 2002. 44 p.
79. Репродуктивне та статеве здоров’я підлітків в Україні /Ситуаційний Аналіз /Н.Березіна, Б.Ворник, Н.Жилка та ін. К., 2004. 59 с.
80. Картавцев Р.Л., Слабкий Г.А. Поведение подростков как фактор риска заражения болезнями, передающимися половим путем //Медико-соціальні проблеми сім’ї. 2004. №3. С. 111115.
81. ВИЧ при беременности: обзор. ЮНЭЙДС/ВОЗ. 1999. 59с.
82. Герасименко Т.В., Позняков С.В., Могилевский Л.Я., Щербинская А.М. и др. Факторы риска ВИЧ-инфицирования женщин фертильного возраста // Український журнал дерматологии, венерологии, косметологии. 2002. № 1. С. 103106.
83. Шах Р., Брэдбир К. Женщины и ВИЧ состояние проблемы десять лет спустя // Инфекции, передающиеся половым путём. 2000. № 6. С. 1218.
84. Моніторинг поведінки жінок, які надають сексуальні послуги за плату, як компонент епіднагляду другого покоління /О.Р.Артюх, О.М.Балакарєва, Л.В.Бочкова, Ю.П.Галич та ін. К.: МБФ Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД” в Україні, 2005. 60 с.
85. Слабкий Г.О., Кибрик Л.А., Бєлєнська Л.М. Жінки секс-бізнесу, як реальне джерело розповсюдження ВІЛ-інфекції. Українські медичні вісти: VII з’їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства, 1819 травня 2001 р. м. Чернівці. Т.4, №1 (62). С. 104.
86. Діти, які живуть з ВІЛ. К., 2003. 15 с.
87. Кириленко В.А., Кириленко Т.В. ВІЛ-інфекція в педіатричній практиці: Вірусні гепатити, СНІД //Матеріали наук.-практ. конф. пленуму Асоціації інфекціоністів України. Запоріжжя, 1999 С. 4445.
88. Жаботіна Л.О., Бобровицька А.Н., Голосний Е.В., Медведева В.В. Прояви синдрому набутого імунодефіциту у дітей: Вірусні гепатити, СНІД //Матеріали наук.-практ. конф. пленуму Асоціації інфекціоністів України. Запоріжжя, 1999. С. 3435.
89. Dabis F, Ekpini ER. HIV-1/AIDS and maternal and child health in Africa. Lancet 2002 Jun 15;359(9323):2097-104.
90. Kanshana S, Simonds RJ. National program for preventing mother-child HIV

transmission in Thailand: successful implementation and lessons learned AIDS 2002 May 3;16(7):953-9.
91. Nielsen VR, Valerius NH. HIV screening in pregnancy-too many failures? Article in Danish. Ugeskr Laeger 2002 Nov 18;164(47):5522-4.
92. De Paoli MM, Manongi R, Klepp KI. Counsellors' perspectives on antenatal HIV testing and infant feeding dilemmas facing women with HIV in northern Tanzania. Reprod Health Matters 2002 Nov;10(20):144-56.
93. Stone K. HIV in pregnancy. S D J Med 2002 Sep;55(9):395-7.
94. HIV testing among pregnant women--United States and Canada, 1998-2001. MMWR Morb Mortal Wkly Rep 2002 Nov 15;51(45):1013-6.
95. Forsyth AD, Coates TJ, Grinstead OA, Sangiwa G, Balmer D, Kamenga MC, Gregorich SE. HIV infection and pregnancy status among adults attending voluntary counseling and testing in 2 developing countries. Am J Public Health 2002 Nov;92(11):1795-800.
96. Ceballos A, de Los Angeles Pando M, Liberatore D, Biglione M, Cardenas PC, Martinez M, Celadilla ML, Avila MM, Peralta LM. Efficacy of strategies to reduce mother-to-child HIV-1 transmission in Argentina, 1993-2000. J Acquir Immune Defic Syndr 2002 Nov 1;31(3):348-53.
97. Harris NS, Thompson SJ, Ball R, Hussey J, Sy F. Zidovudine and perinatal human immunodeficiency virus type 1 transmission: a population-based approach. Pediatrics 2002 Apr;109(4):e60.
98. Chalermchockcharoenkit A, Louisirirotchnakul S, Roongpisuthipong A, Sirimai K, Sutchritpongsa P, Wasi C. Rapid human immunodeficiency virus diagnostic test during the intrapartum period in pregnant women who did not receive antenatal care. J Med Assoc Thai 2002 Jun;85(6):703-8.
99. ВІЛ-інфекція: проблеми жінок та дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД” в Україні. Аналітичний огляд.
100.Коломійцева Г.М., Слюсар Л.І., Сошенко І.І., Кушнарьов М.О., Матвієнко Н.І., Темна З.П., Мельник В.А. Про вплив деяких факторів на ризик вертикальної передачі ВІЛ у Донецькій області //Вестник гигиены и эпидемиологии. 2000. Т. 4, № 1. С. 95.
101.Тёмная З.П. Особенности распространения ВИЧ-инфекции среди детей, рождённых от ВИЧ-инфицированных матерей в г. Мариуполе //Вестник гигиены и эпидемиологии. 2000. Т. 4, № 1. С. 101103.
102.Бєлєнська Л.М. співдружність державної медицини та позадержаних організацій у боротьбі з ВІЛ/СНІД. Вопросы здравоохранения Донбасса. Донецк. 2002. Вып. 6. С. 103107.
103.Тренінгові моделі для дослідників соціальних проблем, пов’язаних з ВІЛ/СНІДом: Методичні рекомендації /Український ін-т соціальних досліджень. К., 2004. 220 с.
104.Ватащук О.А. Механізм взаємодії центрів соціальних служб для молоді з громадськими організаціями з питань профілактики ВІЛ/СНІДу /Ефективні форми роботи з попередження ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді в Україні. К., 2002. С. 7781.
105.Вовк А.Д., Щербинська А.М., Антоняк С.М., Супруненко Т.В. Клініка ВІЛ-інфекції і СНІДу на сучасному етапі епідемії на Україні: Вірусні гепатити, СНІД //Матеріали наук.-практ. конф. пленуму Асоціації Інфекціоністів України. Запоріжжя, 1999. С. 2223.
106.Лакхумалани В. Положение с проституцией в ряде городов России, Украины и Белоруссии //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 1. С. 102104.
107.Андрущак Л.И., Ходакевич Л.Н. Снижение ВИЧ-уязвимости женщин, вовлечённых в секс-бизнес на Украине, путём социальной мобилизации и создания сетей самоподдержки //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2000. № 4. С. 118119.
108.Секс-бізнес в Україні: спроба соціального аналізу О.М.Балакарєва, Т.В.Бондарь, Ю.М.Галустян та ін. К.: Український інститут соціологічних досліджень, 2001. 159 с.
109.Хайд Л. Секс-индустрия и ВИЧ //Новости ВИЧ/СПИД. Вып. 2.

2002. С. 24.
110. Hawken MP, Melis RD, Ngombo DT, Mandaliya K, Ng'ang'a LW, Price J, Dallabetta G,Temmerman M. Part time female sex workers in a suburban community in Kenya: a vulnerable hidden population. Sex Transm Infect 2002 Aug;78(4):271-3.
111. Basuki E, Wolffers I, Deville W, Erlaini N, Luhpuri D, Hargono R, Maskuri N, Suesen N, van Beelen N. Reasons for not using condoms among female sex workers in Indonesia. AIDS Educ Prev 2002 Apr;14(2):102-16.
112. Nishigaya K. Female garment factory workers in Cambodia: migration, sex work and HIV/AIDS. Women Health 2002;35(4):27-42.
113. Colby DJ. HIV knowledge and risk factors among men who have sex with men in Ho Chi Minh City, Vietnam. J Acquir Immune Defic Syndr 2003 Jan 1;32(1):80-5.
114. Lau JT, Siah PC, Tsui HY. A study of the STD/AIDS related attitudes and behaviors of men who have sex with men in Hong Kong. Arch Sex Behav 2002 Aug;31(4):367-73.
115. Yep GA, Lovaas KE, Pagonis AV. The case of "riding bareback": sexual practices and the paradoxes of identity in the era of AIDS. J Homosex 2002;42(4):1-14.
116.Johnson WD, Hedges LV, Ramirez G, Semaan S, Norman LR, Sogolow E, Sweat MD, Diaz RM. HIV prevention research for men who have sex with men: a systematic review and meta-analysis. J Acquir Immune Defic Syndr 2002 Jul 1;30 Suppl 1:S118-29.
117.Стан епідемії ВІЛ/СНІДу в Донецькій області та аналіз заходів протидії. Ситуаційний аналіз /За ред. Г.О.Слабкого, Т.В.Проценко. Донецьк, 2006. 142 с.
118.Нагорна А.М., Беспалько В.В. Наркоманія. Адаптація молоді до праці та життя. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2005. 384 с.
119.Беспалько В.В. Сучасний стан проблеми наркоманії в Україні та країнах СНД //Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров’я України.

2002. №1. С. 79.
120.Беспалько В.В. Проблеми підліткової наркоманії в Україні та шляхи вдосконалення її первинної профілактики //Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2000. №4. С. 2931.
121.