КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПОВТОРНОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ У ХВОРИХ З РІЗНИМИ ЙОГО ПІДТИПАМИ : Клинико-патогенетическое обоснование профилактики повторного ИШЕМИЧЕСКОГО ИНСУЛЬТА У БОЛЬНЫХ С РАЗЛИЧНЫМИ ЕГО подтипов

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
імені П.Л. ШУПИКА

НА ПРАВАХ РУКОПИСУ

Маркулан Ольга Леонідівна

УДК 616.831-005.4-036.1-02-06:616831-005.4

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПОВТОРНОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ У ХВОРИХ З РІЗНИМИ ЙОГО ПІДТИПАМИ

14.00.15 нервові хвороби

Д и с е р т а ц і я

на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Головченко Юрій Іванович
доктор медичних наук, професор

м. Киів - 2009

ЗМІСТ

стор.

Перелік умовних скорочень...................

5

ВСТУП.........................................................................................................

7

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури. ....................................................................

16

1.1.

Наслідки первинного ішемічного інсульту, частота розвитку, фактори ризику повторного ішемічного інсульту залежно від етіопатогенетично підтипу

16

1.2.

Складові гострофазового запалення, прозапальні цитокіни та нейроспецифічні автоантитіла як чинники ризику повторного ішемічного інсульту та мішені для вторинної профілактики.

30

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика та методи обстеження хворих......

39

2.1.

Загальна характеристика хворих...................................................

39

2.2.

Методи обстеження хворих...........................................................

47

2.2.1.

Магнітно-резонансно-томографічне дослідження головного мозку..

47

2.2.2.

Ультразвукова допплєрографія магістральних судин голови в екстракраніальному відділі та транскраніальна допплєрографія.......................................................................

48

2.2.3.

Дуплексне допплєровське сканування брахіоцефальних судин

51

2.2.4.

Імунологічні методи дослідження....

52

2.2.4.1.

В и з н а ч е н н я н е й р о с п е ц и ф і ч н и х а н т и т і л до S 100, НСЄ в с и р о в а т ц і к р о в і .......

53

2.2.4.2.

В и з н а ч е н н я к о н ц е н т р а ц і ї ц и т о к і н у ІЛ 6...........................................

53

2.2.4.3.

Визначення Среактивного протеїну в сироватці крові імуноферментним методом....

54

2.2.5.

Статистичні методи.

55

РОЗДІЛ 3. Трирічні наслідки ішемічного інсульту (фатальність, рецидивність)...............................................................................................

56

3.1.

Трирічна виживаність після ішемічного інсульту: вплив підтипу, статі та віку.....................................

56

3.2.

Трирічна повторність після ішемічного інсульту: вплив підтипу

67

РОЗДІЛ 4. Порівняльна характеристика первинного та повторного інсульту залежно від патогенетичного підтипу: фактори ризику, клініко-неврологічні та топографічні особливості (аналіз незалежних груп).................................................................................

72

4.1.

Атеротромботичний підтип.......................................................

72

4.2.

Кардіоемболічний підтип..............................................................

78

4.3.

Лакунарний інфаркт мозку...

82

РОЗДІЛ 5. Чинники ризику повторного інсульту, їх особливості у разі різних патогенетичних підтипів первинного інсульту.......................

89

5.1.

Визначення ролі найважливіших (для розвитку первинного ішемічного інсульту) традиційних чинників щодо ризику повторного інсульту у разі певного патогенетичного підтипу первинного.

89

5.1.1

Стать...

89

5.1.2

Вік..

92

5.1.3

Індекс маси тіла

94

5.1.4

Артеріальна гіпертензія

97

5.1.5

Цукровий діабет

101

5.1.6

Паління.

104

5.1.7

Зловживання алкоголем..

106

5.1.8

ІХС.

107

5.1.9

ТІА.

109

5.1.10

Миготлива аритмія.......

110

5.1.11

Стеноз ВСА...

112

5.2.

Визначення ролі маркерів запалення та нейроавтоантитіл щодо ризику повторного інсульту у разі певного патогенетичного підтипу первинного

114

5.3.

Асоціація між запальними та нейроавтоімунними показниками і розвитком повторного інсульту залежно від підтипу первинного інсульту..

122

РОЗДІЛ 6. Ефективність антигіпертензивної терапії у вторинній профілактиці повторного інсульту

132

РОЗДІЛ 7. Аналіз і узагальнення результатів досліджень......

144

ВИСНОВКИ.................................................................................................

163

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................

165

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія
АТ атеротромботичний
АТ НСЄ антитіла до нейронспецифічної єнолази
АТ S-100 антитіла до білку S-100
ВББ вертебрально-базилярний басейн
ВСА внутрішня сонна артерія
ГЕБ гематоенцефалічний бар’єр
ГПМК гостре порушення мозкового кровообігу
ДДС дуплексне допплєровське сканування брахіоцефальних судин
ЗМА задня мозкова артерія
і-NOС індуцибільна NO синтаза
ІЛ інтерлейкін
ІЛ-1ra антагоніст рецептора ІЛ-1
ІСАМ внутрішньоклітинні молекули адгезії
ІХС ішемічна хвороба серця
ІФА імуноферментний аналіз
ІФН інтерферон
КЕ кардіоемболічний
ЛАК лакунарний
ЛШ лівий шлуночок серця
ЛШК лінійна швидкість кровотоку
МА миготлива аритмія
МІ мозковий ішемічний інсульт
МіШК мінімальна швидкість кровотоку
МШК максимальна швидкість кровотоку
ММР - матриксні металопротеїнази
МШР модифікована шкала Ренкіна
НВ невизначений підтип
NIHSS шкала неврологічного дефіциту Національного інституту здоров’я США
НСБ нейроспецифічні білки
ОА основна артерія
ОБМ основний білок мієліну
ПМА - передня мозкова артерія
ПМЛ поліморфноядерні лейкоцити
ПНМА передня нижня мозочкова артерія
ПІ пульсаційний індекс
СМА середня мозкова артерія
СМР спиномозкова рідина
С-РП С-реактивний протеїн
СШК середня швидкість мозкового кровотоку
ТІА транзиторна ішемічна атака
ТКДГ транскраніальна допплерографія
ТРФ трофічний ростовий фактор
Тр А2 тромбоксан А2
Тh Т- хелпери
УЗДГ ультразвукова допплерографія
ТКДГ транскраніальна допплєрографія
ФAT - фактор агрегації тромбоцитів
ФНП-α фактор некроза пухлини-α
ХА хребетна артерія
ЦІ цитокіновий індекс
ЦОГ циклооксигеназа

ВСТУП
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Проблема ішемічного інсульту надзвичайно актуальна в усьому світі, адже щорічно налічується 15 млн. інсультів [1, 2, 3]. Внаслідок інсульту у 2005 році померло 5,8 млн. людей, 2/3 з яких в країнах з низьким та середнім рівнем життя [4]. Однак і в розвинутих країнах захворюваність та летальність від інсульту дуже висока. Для Німеччини ця цифра знаходиться на рівні 182 на 100 тис. мешканців, що в перерахунку на все населення дорівнює близько 153 тис. нових випадків мозкового інсульту [5]. У США щороку 700 000 осіб отримують новий або повторний інсульт [6]. В Україні захворюваність на мозковий інсульт у 2007 році, за даними офіційної статистики, становила 278,2 на сто тис. населення (в абсолютних цифрах це більше 105 тис. нових випадків інсульту за рік) [5].
Лікування інсульту потребує значних матеріальних витрат. Так, на утримання пацієнтів в гострому та відновлювальному періоді інсульту у США у 2007 році витрати склали 62,7 млрд. доларів [7]. За даними паризького національного інституту de la Santé et de la Recherche [8] протягом 12-ти місяців після виписки із стаціонару, витрати на лікування хворого з інсультом дорівнюють 17799 еврів на пацієнта; при цьому первинна госпіталізація коштує 42% з цієї вартості, на відновлення витрачається 29% і на амбулаторний догляд - 8%.
Як показано десятирічними дослідженнями, ризик першого повторного інсульту в 6 разів більше, ніж ризик первинного інсульту серед загального населення однакового віку і статі. Майже половина тих, що вижили залишаються інвалідами, і один з семи вимагають постійного нагляду [9, 10, 3].
Ця проблема надзвичайно актуальна для України, адже в нашій країні щорічно виявляють 110-130 тис. інсультів [1, 11, 12, 13, 14, 15].
Приблизно 30 % інсультів в популяційних дослідженнях складають повторні інсульти. Останні частіше приводять до інвалідності та смерті ніж первинні [16, 17, 18, 19, 20, 21]. 39 % всіх судинних смертей після перенесеного первинного інсульту протягом першого року були викликані повторними інсультами [22]. Смертність при повторному інсульті протягом 30 діб сягає 41%, що значно більше порівняно з летальністю у разі первинного (22%) [23, 20]. Водночас, остатосно не з’ясовано, чи пов’язана смертність від повторного інсульту з етіопатогенезом першого. В цьому контексті дуже важливим є з’ясування, чи визначається підтип повторного інсульту підтипом первинного, оскільки відповідь на це питання може спрямовувати профілактичні заходи. Водночас, погляди на взаємозв’язок первинного та повторних інсультів дуже відрізняються. Вплив підтипу інсульта на повторну судинну подію та фактори, що визначають виживання без рецидиву після першого інсульту не до кінця вивчені [25, 26]. Деякі автори вважають, що патогенез первинного інсульту не визначає підтип повторного [27]. Зміни в підтипі між первинним та повторним інсультами спостерігаються в 45,4% і більш часто торкаються первинного лакунарного та первинного геморагічного інсультів [27]. За даними інших дослідників підтип первинного інсульту є предиктором для патогенезу наступного інсульту у 88% випадків. [28]. Існує точка зору, що патогенез першого інсульту є предиктором для підтипу повторного тільки у разі атеротромботичного та лакунарного [29].
Ризик повторного інсульту після первинної судинної події коливається від 1,7 % до 4 % в перші 30 діб, від 6 % до 13 % у перший рік, 5 8 % в наступні 2-5 років після інсульту [30, 31, 32]. Суттєві відмінності в поглядах щодо показників ризику повторної судинної події пов’язані з різними чинникам. Одним з них можна вважати протиріччя у визначенні повторного інсульту, за рахунок чого недооцінюється [33, 34] або переоцінюється ризик повторності на ранніх стадіях [35, 36].
Не менш важливим для удосконалення профілактичних заходів є узгодження поглядів щодо значимості факторів ризику повторного інсульту і способів усунення їх впливу. В літературі обговорюється широке коло чинників ризику повторного інсульту: вік, раса, ступінь тяжкості первинного інсульту, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, передсердна фібріляція, зловживання алкоголем та інші [37, 38, 39, 40]. Водночас, відносно деяких з них немає повної згоди між дослідниками або недостатньо інформації. Зокрема, дані стосовно цукрового діабету як фактора ризику повторного інсульту - малочисельні [41]. Не визначена роль гіперхолестеринемії та гіперліпідемії як факторів ризику повторного інсульту на відміну від кардіальної патології [42, 43]. Результати досліджень щодо впливу ожиріння на повторний інсульт відрізняються. Показано, що збільшення ІМТ у чоловіків пов’язано зі збільшенням частоти ішемічного інсульту [44], дані про жінок - протирічиві [44, 45]. Висловлюється думка, що для кожного підтипу характерна своя частота повторних інсультів та властивий свій набір незалежних ризик-факторів, хоча і немає одностайності щодо цього висновку [23, 46]. Зазначено, що відносний вклад різних факторів ризику в прогноз інсульту може сильно відрізнятись в різних країнах, що має позначатись на виборі мішеней для вторинної профілактики. Не визначені остаточно фактори ризику інсульту залежно від патогенетичного підтипу. Значення деяких з них підтверджено багатьма дослідженнями, роль інших викликає дискусії [47, 48]. Майже не вивчено питання впливу нейроімунних і запальних змін, як факторів ризику повторного інсульту.
З іншого боку певний патогенетичний варіант може виступати більшим чи меншим фактором ризику. Водночас, існують суттєві розбіжності між авторами з цього приводу. Найбільший ризик повторного інсульту спостерігався в підгрупах з кардіоемболічним підтипом первинного інсульту (14,4%) та з неуточненим характером первинного інсульту (7,8%) [49]. За даними інших авторів найбільший ризик повторного інсульту спостерігається при атеротромботичному, найменший - при лакунарному інсульті [50].
Так само немає одностайності щодо прогнозу виходу повторного інсульту та відрізняються погляди на визначальну роль підтипу для виживаності [33, 54].
На сьогодні недостатньо висвітлені не тільки деякі питання патогенезу інсультів, які виникли на тлі вже існуючих дифузних та вогнищевих змін, але й питання діагностики та клінічного перебігу повторних інсультів. Здебільшого відмічається розвиток більш вираженого неврологічного дефіциту при повторних інсультах, його полісиндромність [55, 56, 57]. Не проводилась порівняльна оцінка особливостей неврологічних проявів при первинному та повторному інсультах залежно від етіопатогенетичного підтипу.
У дослідженнях останніх років наголошується на важливій ролі запальних реакцій, аутоімунних порушень, які поглиблюють післяішемічні розлади, обумовлюють прогресування неврологічних порушень, розвиток повторних судинних катастроф [58, 59, 60, 61, 62, 63, 64].
Підвищений рівень показників запалення у гострому періоді першого інсульту може за даними деяких дослідників [65, 66, 67] корелювати з ризиком повторних судинних подій чи смерті. Водночас, оцінка рівня маркерів запалення та нейросенсибілізації залежно від підтипу інсульту не проводилась, нема узгодженності серед дослідників щодо прогностичної значимості їх рівня для розвитку повторного інсульту певного підтипу [66].
Велика кількість повідомлень з різних джерел підтверджують важливість лікування АГ для профілактики МІ [68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79]. З’ясування наслідків недотримання гіпотензивної терапії у хворих з різними підтипами МІ, ролі корекції артеріального тиску у вторинній профілактиці інсульту, пошуки можливих причин її неефективності (зокрема, з урахуванням вмісту маркерів запалення та специфічних нейроавтоантитіл), дослідження способів поліпшення ефективності антигіпертензивної терапії тісно пов’язано з розробкою диференційованого підходу до профілактики рецидиву інсульту у хворих з різними патогенетичними підтипами первинного МІ та зумовлює актуальність досліджень у цих напрямах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри неврології №1 НМАПО ім. П.Л.Шупика, є фрагментом наукової теми: Патогенетичні особливості тинкторіальних змін внутришньочерепного простору при енцефалопатіях різного генезу” (№ держреєстрації 0102Г002006).
Мета дослідження:
Удосконалення лікувально-профілактичних та діагностичних заходів щодо повторного ішемічного інсульту на основі трирічного дослідження наслідків різних патогенетичних підтипів первинного мозкового інсульту з урахуванням прогностично значущих факторів ризику повторного інсульту.
Завдання дослідження:
1. Дослідити наслідки первинного ішемічного інсульту (фатальні та рецидив, частоту зміни підтипу) протягом 3-х років у проспективному дослідженні залежно від його патогенетичного підтипу.
2. Визначити відмінності первинного та повторного ішемічних інсультів щодо клінічного перебігу, функціональнх наслідків, топографічних відмінностей та частоти основних чинників ризику на основі порівняльного аналізу незалежних груп з урахуванням їх підтипів.
3. Оцінити значимість основних факторів ризику щодо повторності ішемічного інсульту протягом 3-х років залежно від підтипу первинного.
4. Дослідити ризик повторного інсульту протягом 3-х років залежно від рівня маркерів запалення та рівня специфічних нейроавтоантитіл за різних підтипів первинного.
5. Провести оцінку ефективності профілактики повторного інсульту протягом 3-х років залежно від підтипу первинного інсульту при застосуванні гіпотензивних препаратів (інгібіторів АПФ, діуретиків блокаторів рецепторів АТ-II) та проаналізувати причини неефективності з точки зору вмісту запальних та автоімунних маркерів.
6. Обгрунтувати необхідність диференціального підходу до вторинної профілактики з урахуванням патогенетичного підтипу первинного інсульту та вираженості реакцій запалення.
Об’єкт дослідження:
Ішемічний інсульту в гострому періоді, його наслідки протягом 3-хроків, повторний інсульт в гострому періоді.

Предмет дослідження:
Епідеміологічні, клінічні та неврологічні дані, маркери запалення та показники нейроавтоімунних процесів, співставлення з неврологічним статусом.

Методи дослідження:
Клініко-неврологічне обстеження, лабораторні дослідження, інструментальні методи (магнітно-резонансна томографія головного мозку, спіральна комп’ютерна томографія, ультразвукова доплєрографія, дуплексне допплєровське сканування, трансторакальна ехокардіографія), метод імуноферментного аналізу маркерів запалення та рівня нейроспецифічних автоантитіл, статистичні методи.
Наукова новизна отриманих результатів
Вперше на репрезентативному матеріалі було проаналізовано трирічні наслідки ішемічного інсульту залежно від його патогенетичного підтипу: атеротромботичного, кардіоемболічного, лакунарного та у разі чітко невизначеного генезу.
Вперше було вивчено трирічну кумулятивну летальність після ішемічного інсульту (з аналізом по роках) та її зв’язок з підтипом, статтю та віком хворих, досліджені незалежні предиктори фатальних наслідків.
Виявлено, що патогенетичний підтип повторного інсульту може відрізнятися від підтипу первинного.
Вперше у проспективному дослідженні визначені найбільш інформативні чинники ризику можливого повторного інсульту залежно від патогенетичного підтипу первинного, а також доведено роль запальних маркерів та нейроавтоантитіл як патогенетичних чинників ризику повторного інсульту.
Виявлено, що зв’язок між маркерами запалення і нейроавтосенсибілізації та повторною судинною подією залежить від підтипу первинного інсульту.
Досліждено залежність ефективності вторинної профілактики МІ від комплексного лікування з урахуванням запальних маркерів та фібриногену в гострому періоді інсульту.
Практичне значення роботи
Вперше комплексно досліджено зв’язок патогенетичного підтипу первинного МІ та ряду епідеміологічних особливостей повторного ішемічного інсульту.
Уточнено модифіковані фактори ризику повторного ішемічного інсульту, зокрема встановлено, що артеріальна гіпертензія є універсальним модифікованим чинником ризику повторного ішемічного інсульту незалежно від патогенетичного підтипу.
Отримані результати щодо визначення зв’язку підтипу з ризиком фатальних наслідків сприяють удосконаленню терапевтичної тактики у разі кардіоемболічного інсульту, який супроводжується найвищим серед усіх підтипів ішемічного інсульту рівнем летальності, та оптимізують комплекс обстеження.
Встановлено доцільність проведення активного моніторингу хворих з лакунарним інфарктом щонайменше протягом 3-х років після первинного інсульту.
Базуючись на даних комплексного дослідження, обгрунтовано доцільність включення оцінки вмісту маркерів запалення в комплексне обстеження пацієнтів з ішемічним інсультом на фоні неефективно контрольованої артеріальної гіпертензії та використання статинів у пацієнтів з підвищенням вмісту С-РП та ІЛ-6.
Результати проведених дослідженнь впроваджені в діяльність неврологічних відділень міської клінічної лікарні №4 міста Києва та Центральної міської клінічної лікарні м. Києва (нині Олександрівська клінічна лікарня), а також у навчальний процес на кафедрі неврології №1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.

Особистий внесок здобувача.
Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. Автор самостійно провела аналіз наукової літератури, обґрунтувала актуальність та необхідність виконання даного дослідження. Спільно з науковим керівником визначила мету та завдання дослідження. Дисертант особисто провела комплексне клініко-неврологічне обстеження, приймала безпосередню участь у проведенні лабораторних та інструментальних дослідженнь. Самостійно провела статистичну обробку даних із застосуванням комп'ютерних програм; проаналізувала отримані результати, написала всі розділи дисертації, сформулювала висновки. Оформлення дисертаційної роботи та автореферату проведені автором самостійно.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі представлено новий підхід щодо поліпшення ефективності вторинної профілактики ішемічного інсульту шляхом проведення аналізу трьохрічних наслідків ішемічного інсульту та виявлення зв’язку повторності з певними факторами ризику залежно від етіопатогенезу первинного ішемічного інсульту.
2. Підпип первинного інсульту та вік - незалежні предиктори ризику трирічної кумулятивної летальності після ішемічного інсульту. Найбільша частота летальних випадків протягом 3-х років спостерігалась у разі кардіоемболічного інсульту; найвища частота рецидивів в перший рік після інсульту 13%, причому найчастіше повторюються в перший рік атеротромботичний та кардіоемболічний інсульт (14,7 та 13,2% відповідно), р<0,05. Найчастіше змінює свій підтип первинний лакунарний інфаркт (при зміні первинного підтипу в цілому при інсульті в 34,3%).
3. Встановлено, що хворі з повторним ішемічним інсультом в цілому характеризуються наявністю більш виражених неврологічних розладів, старішим віком, ніж хворі з первинним інсультом незалежно від підтипу та мають особливості, обумовлені підтипом: атеротромботичному повторному інсульту порівняно з первинним властиві: більш тяжкий неврологічний дефіцит, частіше спостерігаються прогресуючий перебіг протягом перших 2-х діб, менінгеальний симптомокомплекс, псевдобульбарні розлади, локалізація вогнищ ішемії в стовбурі головного мозку, гірше функціональне відновлення наприкінці гострого періоду, територіальний характер інсульту, важкі порушення свідомості; у разі повторного кардіоемболічного інсульту порівняно з первинним цього ж підтипу частіше спостерігаються: фібриляція передсердь, ТІА в анамнезі, наявність паління; повторний лакунарний інфаркт достовірно частіше, ніж первинний інсульт аналогічного підтипу супроводжується АГ, цукровим діабетом 2 типу, індексом маси тіла понад 27 кг/м2, локалізацією вогнища в базальних гангліях та когнітивним дефектом.
4. Кожному з патогенетичних підтипів первинного мозкового інсульту був притаманний власний набір ризик-факторів повторності: для АТ підтипу АГ, паління, вік понад 75 років, у разі кардіоемболічного інсульту - АГ, паління та мерехтіння передсердь, для первинного лакунарного інфаркту АГ, індекс маси тіла понад 27кг/м2 та цукровий діабет 2 типу.
5. Виявлено достовірний кореляційний зв'язок вмісту маркерів запалення та нейроавтоантитіл з повторним інсультом. Достовірно частіше виникає повторний ішемічний інсульт в хворих з вмістом маркерів запалення та рівнем нейроавтоантитіл в межах третьої терцилі значень.
6. Ризик повторного інсульту у хворих, що не приймали гіпотензивну терапію був достовірно більше у разі лакунарного та атеротромботичного підтипів, ніж у хворих, які дотримувались антигіпертензивного лікування (в 2,79 рази та в 2, 03 рази, відповідно).
7. Ефективність гіпотензивної терапії щодо частоти рецидивів ішемічного інсульту залежала від вмісту С-РП : трирічна кумулятивну частота повторних інсультів була достовірно вищою у разі концентрація С-РП у межах третьої терцилі порівняно з такою при показниках вмісту С-РП нижчими за третю терциль (36,5% та 11,5%, відповідно, р = 0,013.
8. Кумулятивна частота повторного інсульту серед хворих з артеріальною гіпертензією, що отримували статини і мали показники С-РП в межах третьої терцилі була достовірно нижче (14,3 % проти 38,7 %, р<0,05), ніж у хворих, що статини не приймали.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Виничук С.М. Новые возможности патогенетической коррекции ишемических повреждений ткани головного мозга: взгляд на проблему / С.М. Виничук // Укр. мед. часопис. 2009. № 2 (70). С. 510.
2 Мищенко Т.С. Неиспользованные возможности профилактики мозгового инсульта / Т.С. Мищенко // Практ. ангиол. 2007. № 5(10). С. 2427.
3 Мищенко Т.С. Лечение больных ишемическим инсультом / Т.С. Мищенко // Здоров’я України. 2004. № 9. С. 4041.
4 Tunstall-Pedoe H. Preventing CHRONIC DISEASES. A Vital Investment: WHO Global Report. Geneva: World Health Organization, 2005 / H. Tunstall-Pedoe // Int J Epidemiol. 2006. Vol. 19. Р. 123-127
5 Мищенко Т.С. Лечение мозгового инсульта: на пути к полному использованию возможностей терапевтического окна / Т.С. Мищенко // Здоров'я України. 2009. № 1-2. С. 1215.
6 Heart disease and stroke statistics-2006 update: a report from the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee / T. Thom, N. Haase, W. Rosamond [et al.] // Circulation. 2006. Vol. 113, N 6. Р. e85151.
7 Talelli P. Recurrent stroke: where do we stand with the secondary prevention of noncardioembolic ischaemic strokes? / P. Talelli, R.J. Greenwood // Ther Adv Cardiovasc Dis. 2008. Vol. 2, N 5. Р. 387405.
8 Spieler J.F. Costs of stroke care according to handicap levels and stroke subtypes / J.F. Spieler, J.L. Lanoë, P. Amarenco // Cerebrovasc Dis. 2004. Vol. 17, N 2-3. Р. 134142.
9 Зозуля И.С. Оценка ограничения жизнедеятельности больных трудоспособного возраста, перенесших мозговой инсульт / И.С. Зозуля, А.В. Русина // Укр. мед. часопис. 2005. № 6 (50). С. 8286.
10 Кузнецова С.М. Возможности реабилитации больных с нарушениями мозгового кровообращения / С.М. Кузнецова // Здоров’я України. 2003. № 81. С. 1519.
11 Міщенко Т.С. Епідеміологія цееброваскулярних захворювань в Україні у 2007 р. / Т.С. Міщенко // Судинні захворювання. 2008. № 2. С. 37.
12 Віничук С.М. Гострий ішемічний інсульт / С.М. Віничук, М.М. Прокопів. К.: Наук. думка, 2006. 286 с.
13 Віничук С.М. Метаболічна терапія ішемічного інсульту: питання про доцільність застосування в гострий період / С.М. Віничук // Укр. мед. часопис. 2004. № 1. С. 5260.
14 Лисенюк В.П. Інсульт: заходи профілактики потрібно вживати сьогодні / В.П. Лисенюк, І.С. Зозуля // Ваше здоров’я. 2001. № 1-2. С. 6.
15 Головченко Ю.И. Диагностика и лечение острого периода инсульта в сосудах вертебрально-базилярного бассейна / Ю.И. Головченко, Р.Я. Адаменко, М.А. Трещинская // Мистецтво лікування. 2004. № 6. С. 6667.
16 Зозуля І.С. Гострі порушення мозкового кровообігу як критичні стани в невропатології / І.С. Зозуля, В.І. Боброва // Укр. невр. журн. 2006. № 1. С. 712.
17 Віничук С.М. Мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему та стратегію лікування / С.М. Віничук // Мистецтво лікування. 2004. № 5. С. 815.
18 Coull A.J. Underestimation of the early risk of recurrent stroke: evidence of the need for a standard definition / A.J. Coull, P.M. Rothwell // Stroke. 2004. Vol. 35, N 8. Р. 19251929.
19 Западнюк Б.В. Особливості клінічного перебігу повторних ішемічних інсультів / Б.В. Западнюк, О.О. Копчак // Перший національний конгрес [Інсульт та судинно-мозкові захворювання”], (1415 вер. 2006 р., м. Київ): Матеріали конгресу. К., 2006. С. 62.
20 Зозуля І.С. Вторинна профілактика ішемічного інсульту: оптимізація лікувальної тактики / І.С. Зозуля, В.І. Боброва // Укр. вісник психоневрології. - 2002.- Т.10 вип.1 (30) (додаток). С.55-56.
21 Применение дипиридамола (курантила) для вторичной профилактики инсульта / Л.В. Стаховская, О.В. Квасова, Н.А. Пряникова [и др.] // Журн. неврол. и психиатрии. 2000. № 4. С. 2831.
22 Eriksson S.E. Survival and recurrent strokes in patients with different subtypes of stroke: a fourteen-year follow-up study / S.E. Eriksson, J.E. Olsson // Cerebrovasc Dis. 2001. Vol. 12, N 3. Р. 171180.
23 Ten-year risk of first recurrent stroke and disability after first-ever stroke in the Perth Community Stroke Study / K. Hardie, G.J. Hankey, K. Jamrozik [et al.] // Stroke. 2004. Vol. 35, N 3. Р. 731735.
24 Ridker P.M. High-sensitivity C-reactive protein as a predictor of all-cause mortality: implications for research and patient care / P.M. Ridker // Clin Chem. 2008. Vol. 54, N 2. Р. 234237.
25 Long-term prognosis, by stroke subtypes, after a first-ever stroke: a hospital-based study over a 20-year period / C. Yokota, K. Minematsu, Y. Hasegawa, T. Yamaguchi // Cerebrovasc Dis. 2004. Vol. 18, N 2. Р. 111116.
26 Мищенко Т.С. Вторичная профилактика ишемического мозгового инсульта / Т.С. Мищенко // Укр. мед. часопис. 2001. № 5 (25). С. 918.
27 Cause of stroke recurrence is multifactorial: patterns, risk factors, and outcomes of stroke recurrence in the South London Stroke Register / T. Hillen, C. Coshall, K. Tilling [et al.]; South London Stroke Register // Stroke. 2003. Vol. 34, N 6. Р. 14571463.
28 Long-term risk of first recurrent stroke in the Perth Community Stroke Study / G.J. Hankey, K. Jamrozik, R.J. Broadhurst [et al.] // Stroke. 1998. Vol. 29, N 12. Р. 24912500.
29 Stroke recurrence within the first year following cerebral infarction Tottori University Lacunar Infarction Prognosis Study (TULIPS) / T. Soda, H. Nakayasu, M. Maeda [et al.] // Acta Neurol Scand. 2004. Vol. 110, N 6. Р. 343349.
30 First-year results of a community-based study of stroke incidence in Umbria, Italy / S. Ricci, M.G. Celani, G. Guercini [et al.] // Stroke. 1989. Vol. 20, N 7. Р. 853857.
31 Natural history of stroke in Rochester, Minnesota, 1955 through 1969: an extension of a previous study, 1945 through 1954 / N. Matsumoto, J.P. Whisnant, L.T. Kurland, H. Okazaki // Stroke. 1973. Vol. 4, N 1. Р. 2029.
32 Волошин П.В. Профилактика мозгового инсульта / П.В. Волошин, Т.С. Мищенко // Здоров`я України. 2002. № 5. С. 14.
33 Epidemiology of ischemic stroke subtypes according to TOAST criteria: incidence, recurrence, and long-term survival in ischemic stroke subtypes: a population-based study / P.L. Kolominsky-Rabas, M. Weber, O. Gefeller [et al.] // Stroke. 2001. Vol. 32, N 12. Р. 27352740.
34 Bonita R. Predicting survival after stroke: a three-year follow-up / R. Bonita, M.A. Ford, A.W. Stewart // Stroke. 1988. Vol. 19, N 6. Р. 669673.
35 Lovett J.K. Early risk of recurrence by subtype of ischemic stroke in population-based incidence studies / J.K. Lovett, A.J. Coull, P.M. Rothwell // Neurology. 2004. Vol. 62, N 4. Р. 569573.
36 Ischemic stroke subtypes: a population-based study of functional outcome, survival, and recurrence / G.W. Petty, R.D. Brown Jr., J.P. Whisnant [et al.] // Stroke. 2000. Vol. 31, N 5. Р. 10621068.
37 Goldstein L.B. How much can be gained by more systematic prevention of stroke? / L.B. Goldstein // Stroke. 2008. Vol. 3, N 4. Р. 266271.
38 Гурак С.В. Повторный ишемический инсульт у больных с артериальной гипертензией и его профилактика: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.13 Повторный ишемический инсульт у больных с артериальной гипертензией и его профилактика” / С.В. Гурак. М., 2005. 23 с.
39 Клинико-иммунологические критерии прогнозирования течения и исходов ишемического инсульта / Л.А. Дзяк, А.Г. Киреченко, В.А. Голик, В.И. Пашковский // Актуальні проблеми надання екстреної медичної допомоги при невідкладних станах. К., 1995. С. 7778.
40 Западнюк Б.В. Диференциальная диагностика и лечение мозговых инсультов / Б.В. Западнюк // Doctor. 2003. № 3. С. 1720.
41 Survival and recurrence after first cerebral infarction: a population-based study in Rochester, Minnesota, 1975 through 1989 // G.W. Petty, R.D. Brown Jr., J.P. Whisnant [et al.] // Neurology. 1998. Vol. 50, N 1. Р. 208216.
42 Gorelick P.B. New horizons for stroke prevention: PROGRESS and HOPE / P.B. Gorelick // Lancet Neurol. 2002. Vol. 1, N 3. Р. 149156.
43 Statins in stroke prevention and carotid atherosclerosis: systematic review and up-to-date meta-analysis / P. Amarenco, J. Labreuche, P. Lavallée, P.J. Touboul // Stroke. 2004. Vol. 35, N 12. Р. 29022909.
44 Kurth T. Methodological considerations and differences according to sex and stroke subtypes / Kurth T. // BMJ. 2009. Vol. 31. P. 338.
45 Selmer R. Body mass index and cardiovascular mortality at different levels of blood pressure: a prospective study of Norwegian men and women / R. Selmer, A. Tverdal // J Epidemiol Community Health. 1995. Vol. 49, N 3. Р. 265270.
46 Ten-year prognosis of stroke and risk factors for death in a Japanese community: the Hisayama study / Y. Kiyohara, M. Kubo, I. Kato [et al.] // Stroke. 2003. Vol. 34, N 10. Р. 23432347.
47 AHA Guidelines for Primary Prevention of Cardiovascular Disease and Stroke / T.A. Pearson, S.N. Blair, S.R. Daniels [et al.] // Circulation. 2002. Vol. 106, N 3. Р. 388391.
48 Rashid P. Blood pressure reduction and secondary prevention of stroke and other vascular events: a systematic review / P. Rashid, J. Leonardi-Bee, P. Bath // Stroke. 2003. Vol. 34, N 11. Р. 27412748.
49 Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definitions for use in a multicenter clinical trial. TOAST. Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment / H.P. Adams, B.H. Bendixen, L.J. Kappelle [et al.] // Stroke. 1993. Vol. 24. Р. 3541.
50 Epidemiological characteristics of lacunar infarcts in a population / S.E. Sacco, J.P. Whisnant, J.P. Broderick [et al.] // Stroke. 1991. Vol. 22, N 10. Р. 12361241.
51 Toyoda K. Long-term changes in cerebral blood flow according to different types of ischemic stroke / K. Toyoda, K. Minematsu, T. Yamaguchi // J Neurol Sci. 1994. Vol. 121, N 2. Р. 222228.
52 Трошин В.Д. Острые нарушения мозгового кровообращения: [Руководство] / Трошин В.Д., Густов А.В., Трошин О.В. [2-е изд.]. Н. Новгород: Изд-во Нижегор. гос. мед. акад., 1999. 440 c.
53 Risk factors, outcome, and treatment in subtypes of ischemic stroke: the German stroke data bank / A.J. Grau, C. Weimar, F. Buggle [et al.] // Stroke. 2001. Vol. 32, N 11. Р. 25592566.
54 High case-fatality rates in the Warsaw stroke registr / D. Ryglewicz, M. Barañska-Gieruszczak, W. Lechowicz, D.B. Hier // J Stroke Cerebrovasc Dis. 1997. Vol. 6, N 6. Р. 421425.
55 Ткаченко Л.М. Клинико-нейровизуальные особенности и их патоморфологические эквиваленты при повторных острых нарушениях мозгового кровообращения по ишемическому типу / Л.М. Ткаченко, С.Г. Дупляк // Укр. неврол. журн. 2006. №. 1. С.1217.
56 Крыжановский С.М. Клинические особенности течения повторного инсульта / С.М. Крыжановский // Аллергол. и иммунол. 2005. Т. 6, № 2. С. 283.
57 Курач В.В. Повторный мозговой инсульт : автореферат дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук / В.В. Курач. Харьков, 1990. 18 с.
58 Cytokine-induced inflammation and long-term stroke functional outcome / N. Vila, X. Filella, R. Deulofeu [et al.] // J Neurol Sci. 1999. Vol. 162, N 2. Р. 185188.
59 Участие аутоиммунных механизмов в развитии ишемического повреждения головного мозга / В.И. Скворцова, В.В Шерстнев, Н.А. Константинова [и др.] // Журн. неврол. и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2005. Т. 105, № 8. С. 3641.
60 Zaremba J. Contribution of tumor necrosis factor alpha to the pathogenesis of stroke / J. Zaremba // Folia Morphol (Warsz). 2000. Vol. 59(3). Р. 13743.
61 Виничук С.М. Ишемический инсульт: эволюция взглядов на стратегию лечения / С.М. Виничук, Т.М. Черенько. К.: Комполис, 2003. С. 3435.
62 Роль цитокинов при ишемическом инсульте / А.А. Аракелян, А.С. Бояджян, М. Петрек [и др.] // Клин. мед. 2005. № 10. С. 2224.
63 Жданов Г.Н. Изучение содержания провоспалительных и противовоспалительных цитокинов в сыворотке крови больных в остром периоде ишемического инсульта / Г.Н. Жданов, М.М. Герасимова // Цитокины и воспаление. 2006. Т. 5, № 1. С. 2730.
64 Кашаева Л.Н. Иммунологические нарушения при церебральных инсультах и их коррекция ронколейкином: Метод. рекомендации / Л.Н. Кашаева, Л.М. Карзакова, В.Н. Саперов. Чебоксары, 2005. 27 с.
65 Canova C.R. C-reactive protein (CRP) in cerebrovascular events / C.R. Canova, C. Courtin, W.H. Reinhart // Atherosclerosis. 1999. Vol. 147. Р. 4953.
66 Di Napoli M. C-reactive protein in ischemic stroke: an independent prognostic factor / M. Di Napoli, F. Papa, V. Bocola // Stroke. 2001. Vol. 32. Р. 917924.
67 Tamam Y. Assessment of acute phase proteins in acute ischemic stroke / Y. Tamam, K. Iltumur, I. Apak // Tohoku. J. Exp. Med. 2005. Vol. 206, N 2. Р. 9198.
68 Telmisartan to prevent recurrent stroke and cardiovascular events / S. Yusuf, H.-C. Diener, R.L. Sacco [et al.] // N Engl J Med. 2008. Vol. 359, N 12. Р. 12251237.
69 Blood pressure and stroke: an overview of published reviews / C.M. Lawes, D.A. Bennett, V.L. Feigin, A. Rodgers // Stroke. 2004. Vol. 35, N 3. Р. 776785.
70 Головченко Ю.И. Основные принципы базисной терапии у пациентов с ишемическим инсультом в острейшем периоде / Ю.И. Головченко, М.А. Трещинская // Междунар.неврол. журн. 2003. № 3. С. 7881.
71 Зозуля І.С. Надання невідкладної медичної допомоги при гострій церебральній недостатності / І.С. Зозуля, В.І. Боброва, А.І. Зозуля // Міжнар. неврол.журн. 2005. № 1. С. 6063.
72 Гусев Е.И. Ишемия головного мозга / Е.И. Гусев, В.И. Скворцова. М.: Медицина, 2001. 328 с.
73 Федин А.И. Избранные вопросы базисной интенсивной терапии нарушений мозгового кровообращения: Метод. указания / А.И. Федин, С.А. Румянцева. М.: Интермедика, 2002. 256 c.
74 Schrader J. Cerebrovascular sequelae of hypertension / J. Schrader, S. Lüders, H.C. Diener // Herz. 2003. Bd. 28, N 8. S. 707716.
75 Черенько Т.М. С-реактивний протеїн у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу: його інформативність щодо оцінки клінічного перебігу та виходу гострого періоду захворювання / Т.М. Черенько // Кровообіг та гемостаз. 2006. № 3. С. 7882.
76 Varona J.F. Long-term prognosis of ischemic stroke in young adults. Study of 272 cases / J.F.Varona, F. Bermejo, J.M. Guerra, J.A. Molina // J Neurol.. - 2004. - V. 251. - N. 12. - р. 1507-14
77 Гуляєва М. Українська асоціація по боротьбі з інсультом: підсумки роботи в 2006 році / М. Гуляєва // Судинні захворювання головного мозку. 2006. № 6. С. 24.
78 Современная организация инсультной помощи: образовательные программы, активная тактика в остром периоде и полноценная реабилитация / П.В. Волошин, В.А. Яворская, Ю.В. Фломин [и др.] // Судинні захворювання головного мозку. 2006. № 5. С. 1941.
79 Лисенюк В.П. Сучасні стандарти та критерії у реабілітаційній медицині / В.П. Лисенюк, І.З. Самосюк, А.К. Кожанова // Мед. реабіліт., курортол., фізіотер. 2000. № 2. С. 4851.
80 CAST (Chinese Acute Stroke Trial) Collaborative Group. CAST (Chinese Acute Stroke Trial) Collaborative Group. CAST: a randomised placebo-controlled trial of early aspirin use in 20 000 patients with acute ischemic stroke // Lancet. 1997. Vol. 349. Р. 16411649.
81 Long-term risk of recurrent stroke after a first-ever stroke. The Oxfordshire Community Stroke Project / J. Burn, M. Dennis, J. Bamford [et al.] // Stroke. 1994. Vol. 25, N 2. Р. 333337.
82 Predictors of mortality and recurrence after hospitalized cerebral infarction in an urban community: the Northern Manhattan Stroke Study / R.L. Sacco, T. Shi, M.C. Zamanillo, D.E. Kargman // Neurology. 1994. Vol. 44, N 4. Р. 626634.
83 Survival and recurrence following stroke. The Framingham study / R.L. Sacco, P.A. Wolf, W.B. Kannel, P.M. McNamara // Stroke. 1982. Vol. 13, N 3. P. 290295.
84 Viitanen M. Risk of recurrent stroke, myocardial infarction and epilepsy during long-term follow-up after stroke / M. Viitanen, S. Eriksson, K. Asplund // Eur Neurol. 1988. Vol. 28, N 4. Р. 227231.
85 The frequency, causes and timing of death within 30 days of a first stroke: the Oxfordshire Community Stroke Project / J. Bamford, M. Dennis, P. Sandercock [et al.] // J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1990. Vol. 53, N 10. Р. 824829.
86 A multifactorial analysis of risk factors for recurrence of ischemic stroke / S.M. Lai, M. Alter, G. Friday, E. Sobel // Stroke. 1994. Vol. 25, N 5. P. 958962.
87 Prognosis and disability of stroke patients after 5 years in Akita, Japan / S. Kojima, T. Omura, W. Wakamatsu [et al.] // Stroke. 1990. Vol. 21, N 1. Р. 7277.
88 Long-term survival after first-ever stroke: the Oxfordshire Community Stroke Project / M.S. Dennis, J.P. Burn, P.A. Sandercock [et al.] // Stroke. 1993. Vol. 24, N 6. Р. 796800.
89 Disability and use of rehabilitation services following stroke in Rochester, Minnesota, 19751979 / M.L. Dombovy, J.R. Basford, J.P., Bergstralh E.J. Whisnant // Stroke. 1987. Vol. 18, N 5. Р. 830836.
90 Meissner I. Hypertension management and stroke recurrence in a community (Rochester, Minnesota, 19501979) / I. Meissner, J.P. Whisnant, W.M. Garraway // Stroke. 1988. Vol. 19, N 4. Р. 459463.
91 Smidt E.V.Results of the seven-year prospective study of stroke patients / E.V. Smidt, V.E. Smirnov, V.S. Ryabova // Stroke. 1988. Vol. 19, N 8. Р. 942949.
92 Stroke in the Lehigh Valley: risk factors for recurrent stroke / M. Alter, E. Sobel, R.L. McCoy [et al.] // Neurology. 1987. Vol. 37, N 3. Р. 503507.
93 Hypertension and risk of stroke recurrence / M. Alter, G. Friday, S.M. Lai [et al.] // Stroke. 1994. Vol. 25, N 8. Р. 16051610.
94 Stroke recurrence: predictors, severity, and prognosis. The Copenhagen Stroke Study / H.S. Jørgensen, H. Nakayama, J. Reith [et al.] // Neurology. 1997. Vol. 48, N 4. Р. 891895.
95 Five-year survival after first-ever stroke and related prognostic factors in the Perth Community Stroke Study / G.J. Hankey, K. Jamrozik, R.J. Broadhurst [et al.] // Stroke. 2000. Vol. 31, N 9. Р. 20802086.
96 Outcomes after first-ever stroke / C.M. Cheung, T.H. Tsoi, S.F. Hon [et al.] // Hong Kong Med J. 2007. Vol. 13, N 2. Р. 9599.
97 Prospective study of single and multiple lacunar infarcts using magnetic resonance imaging: risk factors, recurrence, and outcome in 175 consecutive cases / A. Arauz, L. Murillo, C. Cantú [et al.] // Stroke. 2003. Vol. 34, N 10. Р. 24532458.
98 Atanassova P.A. Major vascular events after transient ischaemic attack and minor ischaemic stroke: post hoc modelling of incidence dynamics / P.A. Atanassova, N.T. Chalakova, B.D. Dimitrov // Cerebrovasc Dis. 2008. Vol. 25, N 3. Р. 225233.
99 Stroke subtype and mortality. a follow-up study in 998 patients with a first cerebral infarct / G. de Jong, L. van Raak, F. Kessels, J. Lodder // J Clin Epidemiol. 2003. Vol. 56, N 3. Р. 262268.
100 Long-term prognosis after a minor stroke: 10-year mortality and major stroke recurrence rates in a hospital-based cohort / M. Prencipe, F. Culasso, M. Rasura [et al.] // Stroke. 1998. Vol. 29, N 1. Р. 126132.
101 Trends in five-year survival and risk of recurrent stroke after first-ever stroke in the Perth Community Stroke Study / K. Hardie, K. Jamrozik, G.J. Hankey [et al.] // Cerebrovasc Dis. 2005. Vol. 19, N 3. Р. 179185.
102 Smajlović D. Five-year survival-after first-ever stroke / D. Smajlović, B. Kojić, O. Sinanović // Bosn J Basic Med Sci. 2006. Vol. 6, N 3. Р. 1722.
103 Survival and disability in stroke by stroke subtype based on computed tomographic findings in three rural Japanese communities / T. Sankai, H. Iso, H. Imano [et al.] // Nippon Koshu Eisei Zasshi. 1998. Vol. 45, N 6. Р. 552563.
104 Staaf G. Pure motor stroke from presumed lacunar infarct: long-term prognosis for survival and risk of recurrent stroke / G. Staaf, A. Lindgren, B. Norrving // Stroke. 2001. Vol. 32, N 11. Р. 25922596.
105 Validation and refinement of scores to predict very early stroke risk after transient ischaemic attack / S.C. Johnston, P.M. Rothwell, M.N. Nguyen-Huynh [et al.] // Lancet. 2007. Vol. 369, N 9558. Р. 283292.
106 Salgado A.V. Long-term prognosis of first-ever lacunar strokes. A hospital-based study / A.V. Salgado, J.M. Ferro, A. Gouveia-Oliveira // Stroke. 1996. Vol. 27, N 4. Р. 661666.
107 Long-term prognosis of patients with lacunar syndromes / C. Gandolfo, C. Moretti, D. Dall'Agata [et al.] // Acta Neurol Scand.. 1986. Vol. 74, N 3. Р. 224229.
108 Classification and natural history of clinically identifiable subtypes of cerebral infarction / J. Bamford, P. Sandercock, M. Dennis [et al.] // Lancet. 1991. Vol. 337, N 8756. Р. 15211526.
109 Stroke recurrence within 2 years after ischemic infarction / D.B. Hier, M.A. Foulkes, M. Swiontoniowski [et al.] // Stroke. 1991. Vol. 22, N 2. Р. 155161.
110 Sumer M. Ischemic stroke subtypes: risk factors, functional outcome and recurrence / M. Sumer, O. Erturk // Neurol Sci. 2002. Vol. 22, N 6. Р. 449454.
111 Determinants of early recurrence of cerebral infarction. The Stroke Data Bank / R.L. Sacco, M.A. Foulkes, J.P. Mohr [et al.] // Stroke. 1989. Vol. 20, N 8. Р. 983989.
112 Хачински В. Роль невролога в решении проблемы инсульта: прошлое, настоящее и будущее / В. Хачински // Инсульт (приложение к журналу неврол. и псих.. 2003. № 9. С. 3035.
113 Wilterdink J.L Vascular event rates in patients with atherosclerotic cerebrovascular disease / J.L. Wilterdink, J.D. Easton // Arch Neurol. 1992. Vol. 49, N 8. Р. 857863.
114 Tan K.S. Applications of transcranical Doppler ultrasound inatherosclerotic ischaemic stroke: An Asian perspective / K.S. Tan, C.T. Tan, K.S. Wong // Neurology Asia. 2005. N 6. Р. 15.
115 Bamford J.M. Evolution and testing of the lacunar hypothesis / J.M. Bamford, C.P. Warlow // Stroke. 1988. Vol. 19, N 9. Р. 10741082.
116 Samuelsson M. Presumed pathogenetic mechanisms of recurrent stroke after lacunar infarction / M. Samuelsson, D. Lindell, B. Norrving // Cerebrovasc Dis. 1996. Vol. 6, N 3. Р. 128136.
117 Yamamoto H. Mechanisms of second and further strokes / H. Yamamoto, J. Bogousslavsky // J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1998. Vol. 64, N 6. Р. 7716
117 Yamamoto H. Mechanisms of second and further strokes / H. Yamamoto, J. Bogousslavsky // J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1998. Vol. 64, N 6. P. 771776.
118 Lees K.R. Multifactorial approach to stroke investigation and prevention / K.R. Lees // Lancet. 1998. Vol. 352, N 9132. P. 923924.
119 Deterioration of hemiparesis after recurrent stroke in the unaffected hemisphere: Three further cases with possible interpretation / S. Yamamoto, M., K. Kajiyama [et al.] // Cerebrovasc Dis. 2007. Vol. 23, N 1. P. 3539.
120 Ago T. Worsening of ipsilateral hemiparesis after recurrent stroke / T. Ago // J Watch Neurology. 2007. N 10. Р.225-231.
121 Dementia after stroke increases the risk of long-term stroke recurrence / J.T. Moroney, E. Bagiella, T.K. Tatemichi [et al.] // Neurology. 1997. Vol. 48, N 5. P. 13171325.
122 The J-curve phenomenon in stroke recurrence / K. Irie, T. Yamaguchi, K. Minematsu, T. Omae // Stroke. 1993. Vol. 24, N 12. P. 18441849.
123 Vascular events, mortality, and preventive therapy following ischemic stroke in the elderly / R.C. Kaplan, D.L. Tirschwell, W.T. Longstreth Jr. [et al.] // Neurology. 2005. Vol. 65, N 6. P. 835842.
124 Atherosclerotic disease of the aortic arch as a risk factor for recurrent ischemic stroke. The French Study of Aortic Plaques in Stroke Group // N Engl J Med. 1996. Vol. 334. P. 12161221.
125 MRC European Carotid Surgery Trial: interim results for symptomatic patients with severe (7099%) or with mild (029%) carotid stenosis. European Carotid Surgery Trialists' Collaborative Group // Lancet. 1991. Vol. 337. P. 12351243.
126 Natriuretic peptides: an