КЛІНІКО-НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ОСОБЛИВОСТІ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ І ФУНКЦІЇ СУДИННОГО ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ДИСЦИРКУЛЯТОРНУ ЕНЦЕФАЛОПАТІЮ НА ФОНІ СТЕНОЗУ ВНУТРІШНЬОЇ СОННОЇ АРТЕРІЇ : Клинико-нейропсихологическая характеристика, ОСОБЕННОСТИ церебральной гемодинамики и функции СОСУДИСТОГО ЭНДОТЕЛИЯ у больных дисциркуляторной Энцефалопатия НА ФОНЕ СТЕНОЗА Внутренней сонной артерии

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ МОЗ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Левадна Аліна Вікторівна

УДК 616.831-005-005.4:611-018.74]-07

КЛІНІКО-НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА,
ОСОБЛИВОСТІ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ І ФУНКЦІЇ
СУДИННОГО ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ДИСЦИРКУЛЯТОРНУ
ЕНЦЕФАЛОПАТІЮ НА ФОНІ СТЕНОЗУ
ВНУТРІШНЬОЇ СОННОЇ АРТЕРІЇ

14.01.15 нервові хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
д.мед.н., професор
Бучакчийська Наталія Михайлівна

Запоріжжя-2009

ЗМІСТ

Вступ..................................................................................................................

5

Розділ 1. Огляд літератури..............................................................................

11

1.1. Предиктори дисциркуляторної енцефалопатії, обумовленої
церебральним атеросклерозом........................................................................
1.2. Особливості когнітивних порушень у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію на фоні стенозу внутрішньої сонної артерії.
1.3. Особливості церебральної гемодинаміки у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію із стенозуючим ураженням внутрішньої сонної артері.............................................
1.4. Стан ендотеліальної дисфункції та визначення нейрон специфічної енолази у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію ........................
1.5. Лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію....

11

16

20

23
28

Розділ 2. Матеріал та методи дослідження....................................................

38

2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих..............................
2.2. Методи дослідження.......................................................................
2.2.1. Методи нейропсихологічного дослідження..............................
2.2.2. Ультразвукова та транскраніальна доплерографія..................
2.2.3. Кольорове дуплексне сканування.................
2.2.4. Дослідження стабільних метаболітів NO у плазмі..
2.2.5.Дослідження вмісту нейрон-специфічної енолази у крові
хворих на ДЕ.
2.2.6.Статистичний метод дослідження.

38
47
48
50
51
52

52
53

Розділ 3. Особливості когнітивних порушень у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію на фоні стенозу внутрішньої сонної артерії........................................................................................................................

54

Розділ 4. Особливості церебральної гемодинаміки у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію із стенозуючим ураженням внутрішньої сонної артері

77

Розділ 5. Стан ендотеліальної дисфункції та визначення нейрон специфічної енолази у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію на фоні стенозу внутрішньої сонної артерії ...............

95

Розділ 6. Динаміка клініко-біохімічних показників, когнітивного статусу, церебральної гемодинаміки та дисфункції ендотелію у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію із стенозом ВСА під впливом лікування аторвастатином та танаканом..

106

Аналіз та узагальнення результатів дослідження.........................................

124

Висновки...........................................................................................................

151

Практичні рекомендації...................................................................................

154

Список літератури............................................................................................

155

ВСТУП

Актуальність теми
Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) одна з найбільш актуальних проблем сучасної неврології, враховуючи високу поширеність цієї патології в популяції і стрімке постаріння населення [4, 19, 26, 67, 108, 120]. Характеру|вдачу| епідемії набули в останні десятиріччя фактори ризику (ФР) розвитку цереброваскулярної| патології: артеріальна гіпертензія, церебральний атеросклероз, захворювання серця. Корекція їх залишається незадовільною, не дивлячись на|незважаючи на| значні засоби|кошти|, які спрямовані | на боротьбу з|із| ними [59, 88, 98].
В багатьох дослідженнях останніх часів визначено збільшення відсотку хронічних прогресуючих порушень мозкового кровообігу, у формуванні яких провідна роль належить атеросклеротичному ураженню магістральних артерій голови (МАГ) [2, 49, 50, 198, 257]. Неповноцінність кровозабезпечення мозку внаслідок стенотичних процесів МАГ поступово формує стан хронічної гіпоперфузії, при якому відбуваються порушення нейротрансмітерної мозкової активності і формування дизрегуляторного синдрому, що призводить до розвитку когнітивної дисфункції [39, 50, 79, 97, 255, 284]. Когнітивні порушення (КП) являються одним із ранніх симптомів дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ), прогресування яких погіршує якість життя хворих та в подальшому може привести до розвитку інвалідизуючого ускладнення деменції [86, 90, 98, 113, 132, 210]. Однак, до теперішнього часу недостатньо вивчені особливості КП при ДЕ, що розвинулась внаслідок атеросклеротичного стенозу МАГ, не визначені специфічні нейропсихологічні симптоми.
Покращення діагностики судинних захворювань головного мозку тісно пов’язано з розвитком та удосконаленням клінічних методів дослідження, таких, як доплерографічного дослідження стану церебральної гемодинаміки, визначення маркерів ендотеліальної дисфункції (ЕД) [16, 19, 32, 66, 74, 92].
Впровадження в ангіоневрологію методів визначення ЕД поширило уявлення спеціалістів щодо процесів, які приводять до розвитку судинної патології [19, 32, 57, 74, 172, 235|]. Роль функціонального стану ендотелія артеріальних судин при формуванні ДЕ на фоні патології МАГ, вивчена недостатньо. Залишається остаточно нез’ясованим значення порушень вазорегулюючої функції ендотелія, змін синтезу і вироблення субстанцій ендотеліального генезу при розвитку судинно-мозкової недостатності.
При ішемічному ураженні мозку гіпоперфузія мозкової тканини приводить до нейронального ушкодження, вивільнення маркерів нейронального ушкодження, до яких відноситься нейрон-специфічна енолаза (NSE) [174, 180, 183, 217, 274]. Представляється актуальним вивчення вмісту NSE у крові хворих на ранні стадії хронічної церебральної ішемії як можливого маркеру прогресування процесу.
Враховуючи, що судинні захворювання головного мозку розвиваються повільно, вивчення ранніх стадій ДЕ, коли найбільш ефективні лікувально-профілактичні заходи, має не лише медичне, а і соціальне значення [7, 108, 95, 18].
Таким чином, КП, функціональний стан судинного ендотелію та клініко-доплерографічні особливості у хворих на ранні стадії ДЕ на фоні стенотичного ураження внутрішньої сонної артерії (ВСА), вивчені недостатньо. Потребують удосконалення методи діагностики та підвищення ефективності патогенетичної терапії хворих на ДЕ I та II стадій на фоні стенозу ВСА. Цьому і присвячена дисертаційна робота.

Мета роботи
Удосконалення методів діагностики та підвищення ефективності патогенетичної терапії хворих на дисциркуляторну енцефалопатію I та II стадій на фоні стенозу внутрішньої сонної артерії.

Завдання дослідження
1. Визначити фактори ризику розвитку ДЕ у хворих зі стенозуючим ураженням ВСА для визначення їх оптимальної корекції.
2. Вивчити особливості когнітивних порушень та емоційних розладів у хворих на ДЕ на фоні стенозу ВСА.
3. Вивчити особливості церебральної гемодинаміки у хворих на ДЕ із стенозом ВСА.
4. Виявити вплив ступеня стенозу ВСА та сторони ураження ВСА на стан когнітивних функцій у хворих на ДЕ на тлі стенозуючого ураження ВСА.
5. Визначити особливості змін рівня оксиду азоту (NO) у плазмі хворих на ДЕ на фоні стенозу ВСА в залежності від стадії процесу.
6. Дослідити вміст NSE у крові хворих на ранні стадії ДЕ.
7. Оптимізувати терапевтичну тактику у хворих на ДЕ I та II стадій на фоні стенозу ВСА.

Об’єкт дослідження: ДЕ із стенозом ВСА.
Предмет дослідження: показники нейропсихологічних тестів, церебральної гемодинаміки, функції судинного ендотелію та визначення NSE.
Методи дослідження: клініко-неврологічне дослідження, нейропсихологічні тести (коротка шкала оцінки психічного статусу Mini Mental State Examination (MMSE), батарея тестів на лобну дисфункцію (БТЛД), тест Лурія на запам’ятовування 10 слів, запам’ятовування геометричних фігур за Рибаковим, методика рахування за Крепеліним, тест Спілбергера), дослідження церебральної гемодинаміки методом ультразвукової (УЗДГ) та транскраніальної доплерографії (ТКДГ) зі спектральним комп'ютерним аналізом, кольорове дуплексне сканування (ДС), дослідження стабільних метаболітів оксиду азоту (NO) у плазмі та вмісту NSE у крові хворих на ДЕ, що обумовлена стенозом ВСА; статистичний метод.

Наукова новизна
На основі вивчення ФР розвитку ДЕ, клініко-нейропсихологічного обстеження, дослідження церебральної гемодинаміки та функції судинного ендотелію проведена комплексна оцінка розвитку та клінічного перебігу ДЕ, що обумовлена стенозом ВСА. Вперше проведена комплексна якісна та кількісна оцінка додементних КП та емоційних розладів у хворих на ДЕ на тлі стенозуючого ураження ВСА. Показано, що більш інформативним для оцінки когнітивного дефіциту є використання разом шкал MMSE та БТЛД, поєднання їх удосконалює діагностику КП. Встановлено, що більш виражені КП спостерігались у хворих на ДЕ зі стенозуючим ураженням лівої ВСА. Однак, не отримано кореляційного зв’язку між показниками когнітивних функцій (КФ) та ступенем стенозу ВСА, а також товщиною комплексу інтима-медіа (КІМ) сонних артерій. Визначено особливу роль ендотеліальних порушень в поєднанні з гемодинамічними в якості самостійних факторів ризику прогресування порушень мозкового кровообігу. Проведене дослідження NO-системи свідчить, що кінцеві стабільні метаболіти оксиду азоту у хворих на ДЕ є залежними від віку, статі, етіологічного чинника та стадії. Вперше проведене дослідження вмісту NSE в крові хворих на ДЕ показало, що NSE не можна розглядати як маркер ранніх стадій хронічної ішемії мозку. Виявлені ФР розвитку ДЕ спостерігались як у хворих зі стенозом ВСА так і без нього, але у хворих на ДЕ на тлі стенозуючого ураження ВСА відмічалось поєднання чотирьох та більш ФР. Доведена доцільність застосування аторвастатину в поєднанні з танаканом у терапії хворих на ДЕ з метою поліпшення КФ та психоемоційного стану пацієнтів, показників ліпідного профілю крові, стану судинної стінки та церебральної гемодинаміки, що зможе сприяти уповільненню прогресування атеросклерозу та ДЕ в цілому.

Практичне значення роботи
Результати проведених досліджень дозволяють поліпшити якість діагностики ДЕ на тлі стенозуючого ураження ВСА. За результатами дослідження визначена оптимальна тактика діагностики хворих на ранні стадії ДЕ на тлі стенозуючого ураження ВСА з визначенням маркерів нейронального ушкодження, стану судинного ендотелію, стану церебральної гемодинаміки та нейропсихологічного тестування. Динаміка вивчених показників дає змогу прогнозувати перебіг хронічної ішемії мозку, її прогресування і обґрунтувати лікувальні заходи з гальмування прогресуючого перебігу процесу. Доведена ефективність застосування аторвастатину та танакану в лікуванні хворих з метою уповільнення прогресування ДЕ, поліпшення показників церебральної гемодинаміки та функціонального стану судинного ендотелію.

Впровадження результатів роботи
Результати дисертаційної роботи впроваджені в лікувально-діагностичний процес неврологічних відділень Запорізької обласної клінічної лікарні, центральної клінічної лікарні № 4 Заводського району м. Запоріжжя, міської багатопрофільної клінічної лікарні №9 м. Запоріжжя, центральної районної лікарні № 1 м. Красний Лиман Донецької області, Донецької обласної лікарні відновного лікування м. Донецьк, обласної клінічної лікарні м. Херсон, обласної лікарні м. Миколаїв, міської лікарні №1 м. Миколаїв, Бердянської міської лікарні м. Бердянськ Запорізької області, в учбовий процес кафедри нервових хвороб Запорізької медичної академії післядипломної освіти.

Особистий вклад здобувача
Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Дисертантом особисто проведено аналіз вітчизняних та іноземних літературних джерел за обраною темою, самостійно проведено інформаційний та патентний пошуки. Автором особисто сплановано та розроблено комплекс клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень. Дисертантом самостійно проведено клініко-неврологічне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів інструментального та лабораторного дослідження, опрацьована первинна документація. Автором самостійно проведена статистична обробка результатів, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і розроблені практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в практику. Дисертантом самостійно підготовлені до друку публікації.

Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертаційної роботи доповідались на 67-й підсумковій науково-практичній конференції Запорізької медичної академії післядипломної освіти (Запоріжжя, 2006), III Національному конгресі неврологів, психіатрів, та наркологів України (Харків, 2007), науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю «Біологічні основи розвитку патології пізнього віку» (Київ, 2007), на науково-практичних конференціях ЗМАПО, присвячених заключним та проміжним НДР 2006 2008 р.р. (м. Запоріжжя), на плановому товаристві асоціації неврологів Запорізької області, науково-практичній конференції асоціації неврологів Запорізької області 2008 р.
Робота апробована на розширеному засіданні кафедри нервових хвороб з курсом психіатрії, кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології, кафедри клінічної лабораторної діагностики Запорізької медичної академії післядипломної освіти (протокол № 12 від 2 жовтня 2008 р.) та рекомендована до офіційного захисту.

Публікації
Основні положення дисертації опубліковані у 7 друкованих роботах, у тому числі 7 наукових статей у фахових виданнях, які рекомендовані ВАК України, з них 6 одноосібні.

Структура та обсяг дисертації
Дисертація викладена на 145 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 43 таблицями, 23 рисунками. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що містить 287 джерел (з них 134 кирилицею, 153 - латиницею).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У роботі проведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо удосконалення методів діагностики та підвищення ефективності патогенетичної терапії хворих на дисциркуляторну енцефалопатію I та II стадій на фоні стенозу внутрішньої сонної артерії.
2. Вивчення структури факторів ризику виявило, що, в цілому, як і для дисциркуляторної енцефалопатії на тлі стенозуючого ураження внутрішньої сонної артерії, так і для дисциркуляторної енцефалопатії без нього, була характерна наявність ідентичних факторів ризику. Разом з тим, у більшості хворих (43,83 %) на дисциркуляторну енцефалопатію на фоні стенозу внутрішньої сонної артерії спостерігається поєднання чотирьох факторів ризику розвитку дисциркуляторної енцефалопатії, а у більшості пацієнтів (53,3 %) без стенозу внутрішньої сонної артерії - поєднання трьох факторів ризику розвитку дисциркуляторної енцефалопатії.
3. У хворих на дисциркуляторну енцефалопатію із стенозом внутрішньої сонної артерії відмічаються вірогідно (р<0,05) гірші показники короткочасної слухо-мовної та зорової пам’яті в порівнянні з пацієнтами без патології внутрішньої сонної артерії. Крім того, спостерігається значне (р<0,05) зниження активної уваги у хворих із стенозом внутрішньої сонної артерії.
4. При однобічному помірному стенозі внутрішньої сонної артерії у іпсилатеральній середній мозковій артерії відмічається вірогідне (р<0,001) зниження лінійної швидкості кровоплину. При двобічному стенозі внутрішньої сонної артерії спостерігається практично рівномірне зниження середньої лінійної швидкості кровоплину, з нижчими значеннями на іпсилатеральній стенозу стороні. У хворих з поєднаним ураженням обох внутрішніх сонних артерій товщина комплексу інтима-медіа у загальній сонній артерії та її діаметр були вірогідно (р<0,05) вище, ніж у хворих з однобічним стенозом. Товщина комплексу інтима-медіа була більше у лівій загальній сонній артерії, ніж у правій та залежала від віку та статі хворих на дисциркуляторну енцефалопатію.
5. Встановлено, що вірогідно гірші (р<0,05) когнітивні порушення спостерігаються у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію із стенозуючим ураженням лівої внутрішньої сонної артерії. Однак, не отримано кореляційного зв’язку між показниками когнітивних функцій та ступенем стенозу внутрішньої сонної артерії, а також товщиною комплексу інтима-медіа сонних артерій.
6. У хворих на дисциркуляторну енцефалопатію із стенозуючим ураженням внутрішньої сонної артерії спостерігається тенденція до зниження вмісту оксиду азоту в плазмі крові, що не досягає ступеня вірогідності, в порівнянні з хворими без стенозу внутрішньої сонної артерії. У пацієнтів на дисциркуляторну енцефалопатію II стадії, що обумовлена стенозом внутрішньої сонної артерії, концентрація стабільних метаболітів оксиду азоту була вірогідно нижче (нітритів р<0,01, нітратів р<0,001) , ніж значення даного показника у хворих на I стадію. Це свідчить, що активність у периферичній крові оксиду азоту відображає наявність та ступінь вираженості ендотеліальної дисфункції і є вірогідним маркером прогресування хронічної ішемії мозку.
7. Проведене дослідження вмісту нейрон-специфічної енолази в крові хворих на дисциркуляторну енцефалопатію із стенозом внутрішньої сонної артерії та без нього показало, що її не можна розглядати як маркер ранніх стадій цереброваскулярного захворювання. Однак, виявлений вірогідний позитивний кореляційний зв’язок між рівнем нейронспецифічної енолази та стадією дисциркуляторної енцефалопатії r=0,366 (р<0,05).
8. При оцінці ефективності удосконаленої нами схеми фармакологічної корекції хворих на дисциркуляторну енцефалопатію I та II стадій на тлі стенозу внутрішньої сонної артерії, найбільш вірогідні позитивні зміни визначені в групі хворих, які застосовували танакан в поєднанні з аторвастатином: за шкалою MMSE - р<0,001, D% +5,3; за шкалою БТЛД - р<0,01, D% +7,1; короткочасної слухомовної пам’яті - р<0,05, D% +23,5, короткочасної зорової пам’яті - р<0,05, D% +20,4. При цьому збільшився вміст нітрит-аніону в плазмі крові - р<0,01, D% +41,3, наслідком чого є зменшення ендотеліальної дисфункції; вірогідно збільшилася середня лінійна швидкість кровоплину у іпсилатеральних середній та передній мозкових артерій (за відношенням до стенотично ураженої внутрішньої сонної артерії), мала місце легка тенденція до зниження товщини комплексу інтима-медіа до 1,024±0,046 мм.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдуева Ф.М. Предикторная роль атеросклероза сонных артерий для атеросклероза коронарных артерий / Ф.М. Абдуева, А.Н. Шептун, Н.И. Яблучанский // Запорожский медицинский журнал. 2007. - №1 (40). С. 23 26.
2. Аминтаева А.Г. Особенности катамнеза у пациентов с атеросклеротическим поражением магистральных артерий головы / А.Г. Аминтаева, О.В. Лагода, Д.Н. Джибладзе // Судинні захворювання головного мозку. 2006. - №3. С. 37 41.
3. Боброва В.І. Церебральні предиктори розвитку інфаркту мозку у хворих з атеросклеротичним ураженням сонних артерій / В.І. Боброва, І.С. Зозуля // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. 2005. Вип. 14 С. 454457.
4. Боброва В.І. Дисциркуляторна гіпертензивна енцефалопатія: особливості церебральної гемодинаміки (за даними дуплексного сканування та мультиспіральної комп’ютерної томографії головного мозку) / В.І. Боброва, О.В. Гулкевич // Сучасні аспекти медицини невідкладних станів. К. 2006. С. 27 28.
5. Бойко А.Н. Хронічна ішемія мозку (дисциркуляторна енцефалопатія). Сучасний погляд фахівця / А.Н. Бойко, Т.В. Сидоренко, А.А. Кабанов // Новости медицины и фармации.- 2004. - № 19 20 (159 160). С. 3 4.
6. Бритов А.Н. Атеросклероз аспекты фармакотерапии / А.Н. Бритов, А.А. Орлов // Здоров’я України. 2006. - № 20 (153). С. 50 51.
7. Бурчинский С.Г. Возможности и перспективы ноотропных средств при дисциркуляторной энцефалопатии / С.Г. Бурчинский // Журн. практичного лікаря. 2005. - №2. С. 51 55.
8. Бурчинский С.Г. Анксиолитики нового поколения новые возможности лечения тревожных состояний в общемедицинской практике / С.Г. Бурчинский // Новости медицины и фармации. 2007. - №14 (220). С. 12 13.
9. Бучакчийская Н.М. Применение аторвастатина у больных с хронической ишемией мозга, обусловленной окклюзионно-стенотическими процессами магистральных артерий головы / Н.М. Бучакчийская, А.В. Грицай, Н.В. Томах // Судинні захворювання головного мозку. 2007. №5. С.23 25.
10. Бучакчийська Н.М. Особливості когнітивних порушень в динаміці після реконструктивних операцій у хворих на хронічну ішемію мозку, зумовлену оклюзійно-стенотичними процесами прецеребральних артерій / Н.М. Бучакчийська, А.В. Демченко // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Когнітивні порушення при старінні», 30 31 січня 2007 р., Київ. С. 11.
11. Варакин Ю.Я. Гиполипидемическая терапия в профилактике ишемического инсульта / Ю.Я. Варакин // Атмосфера. Нервные болезни. 2006. - №3. С. 2 6.
12. Варакин Ю. Профилактика инсультов / Ю. Варакин // Медицина неотложных состояний. 2007. №2 (9). С. 98 103.
13. Варакин Ю.Я., Кардионеврология и профилактика инсульта / Ю.Я. Варакин, Е.В. Ощепкова // Атмосфера. Кардиология. 2004. № 4. С. 1 5.
14. Верещагин Н.В. Патология головного мозга при атеросклерозе и артериальной гипертонии. / Н.В. Верещагин, В.А. Моргунов, Т.С. Гулевская. - М., 1997. 228 c.
15. Вислый А. Сравнительная характеристика фармакологических показателей серии препаратов, содержащих экстракт гинкго билоба / А. Вислый // Международный неврологический журнал. 2008. - №1 (170). С. 71. 72.
16. Віничук С.М. Дисциркуляторна енцефалопатія: клініка, діагностика, лікування / С.М. Віничук, Т.І. Ілляш// Діагностика та лікування. 2003. - №3. с. 15 20.
17. Влияние аторвастатина на функцию эндотелия у больных с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией / В.В. Коломиец, Н.В. Ванханен, Е.В. Боброва и др. // Український кардіологічний журнал. 2006. № 3. С. 83 87.
18. Влияние препарата билобил форте на умеренные когнитивные нарушения у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией 1-2-й стадии: клинико-нейропсихологическое исследование / И.А. Грибачева, Н.Н. Коберская, Э.А. Мхитарян и др. // Новости медицины и фармации. 2008. - №243. с. 9 12.
19. Волошин П.В. Эндотелиальная дисфункция при цереброваскулярной патологии / П.В. Волошин, В.А. Малахов, А.Н. Завгородняя Харьков, 2006. 92 с.
20. Волошин П.В. Аналіз поширеності та захворюваності на нервові хвороби в Україні / П.В. Волошин, В.А. Малахов, А.Н. Завгородняя // Міжнародний неврологічний журнал. 2006. - №3 (7). С. 9 15.
21. Вплив різних способів лікування на клінічний перебіг захворювання та ендотелій залежний фактор оксиду азоту у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією II ст. на тлі гіпертонічної хвороби II ст. / К.А. Таряник, Н.М. Грицай, В.П. Міщенко, І.В. Міщенко // Український неврологічний журнал. 2006. - №1. С. 27 31.
22. Выбор показаний к каротидной эндартерэктомии в зависимости от структуры атеросклеротической бляшки / А.В. Гавриленко, В.А. Сандриков, С.И. Скрылев и др. // Ангиология и сосудистая хирургия. 2001. Т.7, №4. С. 11 19.
23. Гельцер Б.И. Нитроксидпродуцирующая и вазомотрная функція сосудистого эндотелия и их взаимосвязь с показателями кардиогемодинамики при артериальной гипертензии климактерического периода Гельцер / Б.И. Гельцер, В.Н. Котельников // Кардиология. 2003. - №1. C. 76 77.
24. Гончарук О.М. Профілактика ішемічних порушень мозкового кровообігу при подовженнях та перегинах сонних артерій / О.М. Гончарук // Укр. мед. часопис. 2003. - №2 (34). C.112 115.
25. Готто А.М. Развитие концепции дислипидемии, атеросклероза и сердечно-сосудистых заболеваний / А.М. Готто // Русский медицинский журнал. 2006. Т. 14, № 17. С. 18 23.
26. Григорова И.А. Гемодинамические изменения у больных в остром периоде и состояния после транзиторной ишемической атаки / И.А. Григорова, А.Р. Ескин, В.А. Водопьянов // Врачебна практика. 2006. - №3. С. 80 83.
27. Гулевская Т.С. «Симптомные» и «асимптомные» атеросклеротические бляшки внутренней сонной артерии (исследование биоптатов, полученных при операции каротидной эндартерэктомии) / Т.С. Гулевская, В.А. Моргунов // Неврологический журнал. 1999. - №2. С. 12 17.
28. Дамулин И.В. Легкие когнитивные нарушения / И.В. Дамулин // Consilium medicum. 2004. V.6, №2. Р. 149 153.
29. Дамулин И.В. Дисциркуляторная энцефалопатия и сосудистые когнитивные нарушения / И.В. Дамулин // / Практична ангіологія. 2008. - №4 (15). С. 33 38.
30. Дамулин И.В. Нарушения кровообращения в головном и спинном мозге. / И.В. Дамулин, В.А. Парфенов, А.А. Скоромец, Н.Н. Яхно; В кн.: «Болезни нервной системы. Руководство для врачей» / Под ред. Н.Н. Яхно. М. Медицина, 2005. Т.1. С. 231302.
31. Де Фритас Г.Р. Первичная профилактика инсульта / Г.Р. Де Фритас, Дж. Богуславський // DOCTOR. Журнал для практикующих врачей. 2003. - №3. С. 41 43.
32. Денисюк В.І. Дисфункція ендотелію як предиктор ризику виникнення хвороб серцево-судинної системи / В.І. Денисюк, С.В. Валуєва // Серце і судини. 2006. - №3. С. 104 107.
33. Дзяк Г.В. Сторвас (аторвастатин) в лечении больных с ишемической болезнью сердца / Г.В. Дзяк, А.А. Канюков // Мистецтво лікування. 2005. - №8 (24). С. 14 20.
34. Диагностика и коррекция нарушений липидного обмена с целью профилактики и лечения атеросклероза. Российские рекомендации. Издание ВНОК. Москва, 2005 г. С. 14 15.
35. Дисфункция эндотелия у лиц с отягощенной по атеросклерозу наследственностью / И.А. Ковалев, Г.И. Марцинкевич, Т.Е. Суслова, А.А. Соколов // Кардиология. 2004. - №1. С. 39 42.
36. Довгалевский П.Я. Стабилизация атеросклеротиче ской бляшки основа лечения острого коронарного синдрома / П.Я. Довгалевский, Н.В. Фурман // Атмосфера. Кардиология. 2004. - №3. С. 6 10.
37. Емелин А.Ю. Опыт применения танакана в терапии умеренных когнитивных расстройств / А.Ю. Емелин, М.М. Одинак // Русский медицинский журнал. 2006. - №23. С. 1681 1686.
38. Жилинская А.В. Динамика мозкового кровотока на фоне лечения у больных с дисциркуляторной энцефалопатией / А.В. Жилинская // Здоров’я України. 2006. - №8. С. 5.
39. Захаров В.В. Применение танакана при нарушениях памяти и внимания у пожилых / В.В. Захаров // Терапевтический архив. 2002. - №12. С. 95 100.
40. Захаров В.В. Атеросклероз церебральних и периферических артерій: вопросы терапии / В.В. Захаров // Русский медицинский журнал. 2007. - №10. С. 833 836.
41. Захаров В.В. Применение танакана при нарушении мозгового и периферического кровообращения / В.В. Захаров. Н.Н. Яхно // Русский медицинский журнал. 2001. Т.9, №15. С. 645 649.
42. Захаров В.В. Когнитивные нарушения в пожилом возрасте /В.В. Захаров. Н.Н. Яхно // Фарматека. 2004. №6. С. 30 36.
43. Захаров В.В. Когнитивные расстройства в пожилом и старческом возрасте: Методическое пособие для врачей. / В.В. Захаров, Н.Н. Яхно. М., 2005. 70 с.
44. Захаров В.В. Лечение легких и умеренных когнитивных нарушений / В.В. Захаров. Н.Н. Яхно // Русский медицинский журнал. 2007. - №10. С. 797 801.
45. Значення дисліпідемій при цереброваскулярних захворюваннях / Є. Мачерет, О. Попов, І. Паламарчук, А. Паламарчук // Ліки України. 2004. - №12. С.126 128.
46. Зотова И.В. Синтез оксида азота и развитие атеросклероза / И.В. Зотова, Д.А. Затейщикова, Б.А. Сидоренко // Кардиология. 2002. - №4. С. 58 67.
47. Иванив А. П. Система диагностики и лечения сосудистых энцефалопатий / А.П. Иванив // Межд. мед. журн. 2001. - №2. С. 87 - 91.
48. Инсульт: Практическое руководство для ведения больных / Ч.П. Ворлоу, М.С. Денис, Ж. ван Гейн и др.; Пер. с англ. А.В. Борисова, Л.В. Бульбы, Ю.И. Бульбы и др. Под ред. А.А. Скоромца, В.А. Сорокоумова. СПб.: Политехника, 1998. 629 с.
49. Ішемії мозку, обумовлені подовженнями та перегинами сонних артерій / І.С. Зозуля, О.М. Гончарук, О.А. Чернікова, Л.Л. Поліщук // Укр. вісн. психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 2(31). С.42 43.
50. Камчатнов П.Р. Хронические расстройства мозгового кровообращения возможности метаболической терапии / П.Р. Камчатнов // Русский медицинский журнал. 2008. - №5. С. 274 276.
51. Карпов Ю.А. Профилактика инсульта новая область применения статинов / Ю.А. Карпов, Е.В. Сорокин // РМЖ. 2002. - №1. С. 16 20.
52. Карпов Ю.А. Мозговые инсульты: статины эффективны для вторичной профілактики / Ю.А. Карпов, Е.В. Сорокин // РМЖ. 2007. Т. 14, №20. С. 15 21.
53. Клиническое руководство по артериальному давлению и профилактике инсульта / Дж. Чалмерс, К. Андерсон, Б. Нил, А. Роджерс - Изд-е 2-е. Лондон: Сайепс Пресс, 2000 78с.
54. Коваль Е.А. Статины в лечении и профилактике сердечно-сосудистых заболеваний / Е.А. Коваль // Therapia. 2007. - №3. С. 36 40.
55. Концептуальные основы профилактики сосудистых заболеваний головного мозга / З.А. Суслина, Ю.Я. Варакин, М.Ю. Максимова, Е.В. Ощепкова // Клиническая фармакология и терапия. 2004. - №13 (5). С. 35 43.
56. Коркушко О.В. Эндотелиальная дисфункция. Клинические аспекты проблемы / О.В. Коркушко, В.Ю. Лишневская // Кровообіг та гемостаз. 2003. - №2. С. 4 14.
57. Коркушко О.В. Возрастные особенности функционального состояния эндотелия микрососудов / О.В. Коркушко, В.Ю. Лишневская, Г.В. Дужак // Кровообіг та гемостаз. 2007. - №4. С. 5 11.
58. Кравчук А.А. Терапия когнитивных расстройств у больных хронической ишемией головного мозга / А.А. Кравчук, С.А. Румянцева, Д.Д. Рыжова // Русский медицинский журнал. 2007. - №5. С. 379 383.
59. Кузнецова С.М. Факторы риска и профилактика инсульта / С.М. Кузнецова // DOCTOR. Журнал для практикующих врачей. 2002. - №5. С.35 39.
60. Кукес В.Г. Клиническая фармакология аторвастатина /В.Г. Кукес, А.В. Семенов, Д.А. Сычев // Русский медицинский журнал. 2007. №3.
61. Кулебрас А. Інсульт Острое заболевание, которое можно предотвратить / А. Кулебрас // Цереброваскулярная патология и инсульт: Материалы II Российского международного конгресса. М.: МедиаСфера, 2007. С. 74 75.
62. Курбанов Р.Д. Влияние аторвастатина на липидный состав плазмы крови, функцію эндотелия и клиническое течение нестабильной стенокардии / Р.Д. Курбанов, А.Б. Шек, Н.Ф. Ташкенбаева // Терапевтический архив. 2006. - №8.С. 38 41.
63. Кухарчук В.В. Оценка гиполипидемической эффективности и безопасности различных доз аторвастатина / В.В. Кухарчук, А.И. Каминный // Кардиология. 2007. - №10. С. 51 53.
64. Лагода О.В. Особенности структуры атеросклеротических бляшек сонных артерий и риск развития ишемического инсульта /О.В. Лагода // Патология сонних артерий м прблема ишемического инсульта / Под ред. Д.Н. Джибладзе. М., 2002. С. 80 109.
65. Левин О.С. Динамика когнитивных функций у больных с атеросклеротическим стенозом сонных артерий после каротидной эндартерэктомии / О.С. Левин, В.В. Ахметов, Л.В. Голубева // Неврологический журнал. 2006. - №4. С. 14 19.
66. Лелюк В.Г. Ультразвуковая ангіологія. / В.Г. Лелюк, С.Э. Лелюк. Изд-во 2-е, перераб. Москва, 2003. «Реальное время». 324 с.
67. Лікування хворих з атеросклеротичною енцефалопатією / Н.М. Грицай, Н.В. Литивинко, Г.Я. Силенко та ін. // Матеріали X Міжнародної конференції «Актуальні питання неврології» м. Судак, АР Крим, 23 26 квітня 2008 року. - С. 13 14.
68. Локшина А.Б. Легкие и умеренные когнитивные расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии / А.Б. Локшина, В.В. Захаров // Неврологический журнал. 2006. Приложение №1. С. 57 64.
69. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека и их нарушение при локальных поражениях мозга. 3-е изд. М.: Академический Проект, 2000. 512с.
70. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. 3-е изд. М.: Издательский центр «Академия», 2004. 384 с.
71. Лущик У.Б. Основы методики ультразвуковой діагностики сосудов головного мезга: артериальный и венозный аспекты, клиническая интерпретация: учебное пособие. / У.Б. Лущик К.: МЧП НМЦУЗМД «Истина», 1997. 108 с.
72. Лякишев А.А. Применение статинов для лечения больных атеросклерозом / А.А. Лякишев // РМЖ. 2000. Т. 1, №1. С. 8 15.
73. Мазур Н.А. Дисфункция эндотелия, монооксид азота и ишемическая болезнь / Н.А. Мазур // Терапевтический архив. 2003. - №1. С. 84 86.
74. Малая Л.Т. Эндотелиальная дисфункция при патологи сердечно-сосудистой системы. / Л.Т. Малая, А.Н. Корж, Л.Б. Балковая. Х.: Торсинг, 2000. 432 с.
75. Мангуби Д.А. Коррекция когнитивных расстройств при дисциркуляторной энцефалопатии / Д.А. Мангуби // Здоров‘я України. 2008. - №10 (191). С. 28.
76. Марута Н.О. Когнітивні та емоційні порушення у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію I та II стадій (клініка, діагностика та лікування). / Н.О. Марута, С.П. Колядко, Г.Ю. Каленська. Методичні рекомендації. Харків, 2007. 20 с.
77. Маршалл В.Д. Клиническая биохимия. СПб., 2002.
78. Мачерет Є.Л. Медикаментозне лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію/ Є.Л. Мачерет, Н.В. Ханенко // Лікувальна справа. 2002. - №3-4.С.84 86.
79. Мачерет Є.Л. Оцінка когнітивної функції при ранніх формах хронічної цереброваскулярної патології / Є.Л. Мачерет, Н.В. Ханенко // Матеріали X Міжнародної конференції «Актуальні питання неврології» м. Судак, АР Крим, 23 26 квітня 2008 року. - С.63 - 64.
80. Межмолекулярные отличия ингибиторов 3-гидрокси-3-метилглютарил коэнзима А редуктазы обуславливают разность фармакологических и плейотропных эффектов / R.P. Mason C.A., Walter, Day et al. // Медицина світу. 2005. №10. С. 10 24.
81. Метелица В.И. Справочник по клинической фармакологии сердечно-сосудистых лекарственных средств. / В.И. Метелица. М.: Бионом, 2002. С. 551 619.
82. Механізм дії оксиду азоту на серцево-судинну систему та патогенетичне лікування захворювань серцево-судинної системи / В.В. Фролькіс, В.В. Безруков, Л.Т. Мала та ін. // Кровообіг та гемостаз. 2003. №2. С. 42 52.
83. Микроциркуляторная эндотелийзависимая сосудистая реактивность и основные факторы риска / К.Ю. Николаев, И.М. Гичева, Г.И. Лифшиц, А.А. Николаева // Бюлетень СО РАМН. 2006. - №4 (122). С. 63 66.
84. Михайленко А.А. Клинический практикум по неврологи. / А.А. Михайленко. СПб.: «Фолиант», 2001. 48 с.
85. Міхаль Г.В., Чеботарьова Л.Л. Ультразвукова допплерографічна діагностика розладів мозкового кровообігу у хворих зі стенотичним ураженням хребтових артерій / Г.В.Міхаль, Л.Л. Чеботарьова // Укр. мед. часопис. 2003. - №3 (35). С. 100 104.
86. Мищенко Т.С. Сосудистая деменция: диагностика, лечение и профилактика / Т.С. Мищенко, Е.В. Дмитриева // Международный неврологический журнал. 2006. - №2 (6). С. 16 20.
87. Міщенко Т.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні / Т.С. Міщенко, Є.В. Лекомцева, І.В. Здесенко// Запорожский медицинский журнал. 2006. №5 (38), Т.1. С. 69 72.
88. Мищенко Т.С. Утолщение комплекса интима-медиа внутренней сонной артерии как предиктор ишемического инсульта /Т.С. Мищенко, Е.В. Песоцкая // Практична ангіологія. 2007. - №6 (11). С. 30 32.
89. Нейропротекция острой и хронической недостаточности мозгового кровообращения / Под ред. А.А. Скоромца, М.М. Дьянова. СПб.: Наука, 2007. 200 с.
90. Нейропсихологические и нейрофизиологические аспекты синдрома умеренных когнитивных нарушений / Н.Ю. Бачинская, В.А. Холин, К.Н. Полетаева, А.А. Шулькевич // Український вісник психоневрології. 2007. Т. 15, вип. 1 (50), додаток. С. 18.
91. Несукай Е.Г. Результаты изучения эффективности и переносимости аторвастатина у больных с дислипидемией / Е.Г. Несукай, Г.В. Пономарева // Український кардіологічний журнал. 2007. - №3. С. 89 91.
92. Никитин Ю.М. Проблемы невролога при оценке цереброваскулярных заболеваний методами ультразвуковой диагностики /Ю.М. Никитин // Международный неврологический журнал. 2007. 31 (11). С. 124.
93. Оганов Р.Г. Аторвастатин новый ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы для лечения атеросклероза и гиперлипидемий / Р.Г. Оганов, Н.М. Ахмеджанов // Кардиология. 2000. - №7. С. 62 67.
94. Опыт клинического применения танакана при лечении синдрома мягкого когнитивного снижения / С.И. Гаврилова, Я.Б. Федорова, И.Ф. Рощина , И.В. Коліхалов // Журнал неврологии и психиатрии. 2006. - №10. С. 42 46.
95. Особливості перебігу цереброваскулярних захворювань, що обумовлені атеротромбозом, їх діагностики, лікування та профілактики / Т.С. Міщенко, І.В. Здесенко, О.В. Дмітрієва та ін. // Матеріали Х Міжнародної конференції «Актуальні питання неврології» м. Судак, АР Крим, 23 26 квітня 2008 року. - С. 67 68.
96. Оценка толщины комплекса інтима-медиа при сердечно-сосудистых заболеваниях / Г.И. Сторожков, Ю.Б. Червыкова, Г.С. Верещагина и др. // Лечебное дело. 2005. - №1. С. 46 49.
97. Падабед Д.А. Снижается ли когнитивный дефицит после реконструктивных операций на сонных артериях? /Д.А. Падабед, А.А. Фокин, Г.Н. Бельская, // Ангиология и сосудистая хирургия. Внедрение высоких технологий в сосудистую хирургию и флебологию. 2007. - №2 (приложение). С. 208 209.
98. Парфенов В.А. Когнитивные расстройства при цереброваскулярных заболеваниях: диагноз и лечение / В.А. Парфенов, Ю.А. Старчина // Русский медицинский журнал. 2008. - №12. С. 1650 1652.
99. Парфенов В.А. Эпросартан (теветен) в профилактике повторного инсульта и когнитивных нарушений / В.А. Парфенов, Ю.А. Старчина, Н.Н. Яхно // Неврологический журнал. 2007. №1. C. 46 51.
100. Первичная профилактика церебрального инсульта. Часть 1. / Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, Т.А. Батыралиев и др. // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. Инсульт. Приложение к журналу. 2002. Вып. 6. С. 19 23.