КЛІНІКО – ПАРАКЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА МІНЕРАЛЬНИЙ ГОМЕОСТАЗ ЕНЦЕФАЛОПАТІЙ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ (РАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького

Семчишин Мирослава Григорівна

УДК: 616. 831 005. 4 02 071 / - 072 07: 616. 152 074. 5

КЛІНІКО ПАРАКЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА МІНЕРАЛЬНИЙ ГОМЕОСТАЗ ЕНЦЕФАЛОПАТІЙ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ
(РАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА)

14. 01. 15 нервові хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Шевага Володимир Миколайович

ХАРКІВ 2008

²На правах рукопису²
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ___________________________________4
ВСТУП____________________________________________________________7
РОЗДІЛ 1
Енцефалопатії різного генезу. Біологічна роль мікроелементів в умовах норми і патології (огляд літератури)_____________________________________________15
1.1. Причини виникнення і класифікація енцефалопатій. Основні механізми розвитку енцефалопатій різного генезу.____________________________________15
1.2. Діагностичні аспекти і рання диференціальна діагностика енцефалопатій різного генезу.__________________________________________________________33
1.3. Сучасні підходи в лікуванні енцефалопатій різного генезу.____________38
РОЗДІЛ 2
Характеристика обстежених хворих та методи дослідження (лабораторні і інструментальні)________________________________________________________43
2.1. Характеристика обстежених хворих.______________________________43
2.2. Визначення концентрації мікроелементів сироватки крові методом атомно абсорбційної спектрометрії._____________________________________________46
2.3. Комп¢ютерний аналіз ЕЕГ з топоселективним картуванням головного мозку, як матеріал для візуальної клінічної діагностики.______________________50
2.4. Кількісна оцінка кровоплину за допомогою УЗДГ.__________________ 53
2.5. Статистичний аналіз отриманих даних.____________________________54
РОЗДІЛ 3
Клініко параклінічна характеристика енцефалопатій різного генезу (власні дослідження)___________________________________________________________56
3.1. Клінічна характеристика енцефалопатій різного генезу та її особливості.56
3.2. Стан церебрального кровоплину за даними ультразвукової доплерографії у хворих з енцефалопатіями різного генезу._________________________________67
3.3. Стан функціональної активності кори головного мозку за даними комп¢ютерної ЕЕГ у хворих з енцефалопатіями різного генезу._________________72
3.4. Мікроелементи сироватки крові у хворих з енцефалопатіями різного генезу.________________________________________________________________82
3.5. Алгоритм ранньої диференціальної діагностики у хворих з енцефалопатіями різного генезу._________________________________________116
РОЗДІЛ 4
Лікування хворих з енцефалопатіями різного генезу____________________121
4.1. Корекція клінічної симптоматики, мікроелементного гомеостазу і функціональних параметрів у хворих з енцефалопатіями різного генезу вітамінно мінеральним препаратом екстрактом гінкго білоба EGb 761.__________________________________________________________________121
4.2. Алгоритм основ терапії у хворих з енцефалопатіями різного генезу.___127
РОЗДІЛ 5
Аналіз і узагальнення результатів дослідження.________________________131
ВИСНОВКИ_____________________________________________________150
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ______________________________153
ДОДАТКИ_______________________________________________________194

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

AAS 30 атомно абсорбційний спектрометр
АТФ аденозинтрифосфорна кислота
БАС боковий аміотрофічний склероз
ВСА внутрішня сонна артерія
ГАМК гама аміномасляна кислота
ГЕБ гематоенцефалітичний бар¢єр
ГОМК гама оксімасляна кислота
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ЕЕГ електроенцефалографія
ЕП енцефалопатії
ЗМА задня мозкова артерія
ІХС ішемічна хвороба серця
КЛЛЗ клінічна лікарня Львівської залізниці
КТ - комп¢ютерна томографія
ЛШК лінійна швидкість кровоплину
МРТ магнітно резонансна томографія
ПЕТ позитронно емісійна томографія
ПМА передня мозкова артерія
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
РЕГ реоенцефалографія
РНК рибонуклеїнова кислота
СМА середня мозкова артерія
ТМТ, ММРІ тести психологічні
УЗДГ ультразвукова доплерографія
ХА хребцева артерія
цАМФ циклічний аденозинмонофосфат
ЦВЗ церебро васкулярні захворювання
ЦНС центральна нервова система
Al алюміній
a - альфа ритм
ВАІ індекс атрофії мозку
b - бета ритм
С концентрація мікроелементів
Са кальцій
Cd кадмій
Со кобальт
Cr хром
Сu мідь
d - дельта ритм
D права півкуля
EDRF фактор продукуючий релаксацію ендотелію
F фтор
Fe залізо
FIRDA фронтальна інтермітуюча дельта активність
І йод
ІР індекс пульсації
IST індекс стенозу
Mg магній
Mn марганець
Mo молібден
М середнє арифметичне
m середня похибка середнього арифметичного
Pb свинець
р ступінь достовірності
q - тета ритм
S ліва півкуля
Se селен
SH групи сульфгідрильні групи
Si кремній
V ванадій
Zn цинк
s - середнє квадратичне відхилення

ВСТУП

Судинні захворювання головного мозку є однією з приорітетних проблем світової медицини, яка набуває все більшого медико соціального значення [292, 30, 106, 163, 73, 42, 43, 34, 37, 143, 188, 224, 330, 337, 231]. Вони часто є причиною смерті (II е місце в структурі загальної смертності), короткочасної, або стійкої втрати працездатності (інвалідності), а також гострих станів, які потребують ургентної допомоги [329, 161, 110, 121, 316, 366]. В Україні зареєстровано майже три млн. хворих з різними формами цереброваскулярних захворювань. Велику частину в структурі судинних захворювань головного мозку в нашій державі займають хронічні порушення мозкового кровообігу, так звані енцефалопатії (ЕП), розповсюдженість яких зростає з кожним роком [292, 143, 237]. Майже половину всіх ЕП виявляють у людей працездатного віку [56, 236], тому постає питання подальшого їх вивчення. Експерти ВООЗ відмічають, що в майбутньому кількість судинних захворювань головного мозку невпинно зростатиме, що пов¢язано з постарінням населення планети та збільшенням розповсюдження таких факторів ризику ЦВЗ, як артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, патологія серцево судинної системи, гіподинамія, цукровий діабет, ожиріння, куріння, алкоголізм, травматизм, радіація і інші [42, 369, 378]. Прогресування ЦВЗ у людей різних вікових груп помічено протягом останнього десятиліття тому, що на ранніх стадіях їх важко об¢єктивізувати, а на пізніх ефективно лікувати.
Актуальність теми. При аналізі патентно інформаційної ситуації за останні 7 років, щодо питання етіології, класифікації, патогенезу, діагностики, ранньої диференціації та лікування ЕП різного генезу виявлено великий науковий інтерес до цієї патології, в зв¢язку з широким її розповсюдженням [142, 319, 337, 328, 373]. Головною причиною цього послужив той факт, що ні клінічні, ні параклінічні (лабораторно інструментальні), ні морфологічні критерії не дають можливості чітко диференціювати ЕП різного генезу [110]. Ураження головного мозку зустрічаються практично при будь якій соматичній патології, але найбільш частими причинами є артеріальна гіпертензія, атеросклероз, або їх поєднання, гіпотонія, патологія венозної системи, ендокринні захворювання (цукровий діабет та патологія щитоподібної залози), захворювання нирок, печінки, травматичні ураження головного мозку, інфекції, радіаційне опромінення, шкідливі звички (алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, куріння), гестози II ої половини вагітності, опікові, реанімаційні та інші патологічні стани [143]. Патогномонічно - діагностичних маркерів ЕП різного генезу до сьогодні не встановлено. Клінічна картина ЕП залежить від ступеня ураження головного мозку і протікає від малосимптомних форм до важкого прояву мозкової недостатності [121]. Незважаючи на досягнення сучасної медицини, ЕП залишаються недостатньо вивченими, і проблема діагностики, ранньої диференціації та правильної лікувальної тактики ще далека від вирішення, тому що правильність діагнозу можна підтвердити тільки співставляючи результати клініки, лабораторних досліджень і інструментальних обстежень, тобто маючи чіткий алгоритм. Це викликає необхідність пошуку нових критеріїв визначення характеру ЕП, що в значній мірі дозволить передбачати правильний вибір лікувальної тактики. Несприятливим фактором у вивченні даної патології є також її використання в якості ²діагностичної ширми² при невияснених ураженнях мозку. Залишаються невизначеними кількісні та якісні гемодинамічні параметри, котрі характеризують вибір першопочаткового ураження різних сегментів цереброваскулярного русла і закономірності подальшого прогресування дизгемій [87, 162, 307, 316, 206, 99, 110, 183]. Невияснений також характер компенсаторного дефекту, що визначає клінічні критерії етапів судинних розладів мозку [110].
В функціональному стані церебральної гемодинаміки виділяють п¢ять стадій: фізіологічну, субклінічну, початкову клінічну, стадію помірних клінічних проявів, стадію виражених клінічних проявів. Згідно даних Мечетного Ю.Н. (2001), стадії по мірі прогресування патології характеризуються зниженням реактивності судинного русла, нейро і термодинаміки мозку, причому паралелізм та стадійність судинного процесу на різних рівнях відсутні. Зміна координованості в структурах автономної регуляції порушує функціональний стан кори головного мозку [288, 114], знижуючи стійкість багаторівневих поліхімічних зв¢язків гіпоталамо бульбо спінальних утворень і паравентрикулярних ядер мозкового ендотелію [383]. Двобічні зв¢язки вказаних областей з шийними симпатичними гангліями, потужним рецепторним апаратом ²комірцевої² зони і нейрогіпофізом приводять до змін супідрядності в корі і гіпоталамічній ділянці з виникненням вазовегетативних реакцій спазму або дилятації [62, 110, 144, 169]. Неоднаковий характер судинних реакцій проявляється тонічними, моторними і трофічними дисфункціями, власне, в церебральних судинах, а також в структурах головного мозку, приводячи до формування ділянок ішемії і некрозу [127, 287].
При ЕП має місце дисфункція вегетативних вазомоторних центрів (порушення тонусу і реактивності мозкових судин, зміна концентрації нейровазоактивних речовин), що викликає перебудову метаболічного контуру ауторегуляції мозкового кровообігу. Зміни міогенного контуру регуляції судинного тонусу, подібні з метаболічними, приводять до дисфункцій судинних реакцій [169, 114, 34]. Можна припустити, що прогрес у вирішенні проблеми ЕП пов¢язаний з розкриттям механізмів регуляції мозкового кровообігу [47, 49, 237].
Нормальне протікання біохімічних і фізіологічних процесів, котрі лежать в основі нервової діяльності, залежить від вмісту в нервовій тканині мікроелементів. Висока їх біологічна активність полягає в забезпеченні синтезу і підтриманні активності ферментів, гормонів та вітамінів, а також ДНК і РНК [70, 180], що дає підстави передбачити наявність їх кількісних змін в корі головного мозку при розвитку ЕП різного генезу [110, 230, 237, 233, 241]. За даними Вернадського В.І. (1974), Ковальського В.В. (1983) і ін. авторів, мікроелементи мають велике значення для життєдіяльності здорового і хворого організму [180, 8]. Ми не зустріли в літературі повідомлень про дослідження мікроелементів в сироватці крові при ЕП будь якого генезу. Факти і висловлювання по даній проблемі розкидані в публікаціях по різних дисциплінах. Останнє складає великі труднощі при їх систематизації, а медичні аспекти патології мікроелементозів людини залишаються недостатньо розробленими. В даний час є всі основи стверджувати, що в більш глибокому і всебічному вивченні мінерального гомеостазу лежать конкретні резерви покращання діагностики і лікування ЕП, а також вирішення питань прогнозу і попередження розвитку неповоротних органічних уражень мозкової тканини при цій патології. Можна думати, що вивчення змін характеру мінерального гомеостазу буде слугувати діагностичним критерієм різних патологічних станів і, зокрема, ЕП.
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Запланована дисертаційна робота є фрагментом науково дослідної роботи кафедри невропатології і нейрохірургії ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького (№ державної реєстрації 0105U007862 ²Ураження ЦНС різного генезу²).
Мета дослідження. На основі клінічних ознак, дослідження вмісту мікроелементів в сироватці крові, УЗДГ екстра і інтракраніальних судин головного мозку, ЕЕГ з топоселективним картуванням мозку розробити алгоритм ранньої діагностики, встановити критерії диференціації та патогенетичного лікування ЕП різного генезу, досягти стабілізації процесу та покращати метаболізм головного мозку.
Завдання дослідження.
1. Проаналізувати клінічні прояви порушень і неврологічний статус у хворих з ЕП різного генезу.
2. Дослідити мікроелементний склад сироватки крові у хворих з різними етіологічними формами ЕП до і після лікування та в групі контролю.
3. Вивчити нейрофізіологічні характеристики ЕП різного генезу за допомогою УЗДГ та ЕЕГ з топоселективним картуванням головного мозку до і після лікування.
4. Виявити кореляцію між змінами концентрації мікроелементів в сироватці крові хворих, основними амплітудно частотними характеристиками ЕЕГ і кількісними показниками кровоплину в залежності від генезу ЕП та встановити можливість використання цих даних для цілей діагностики.
5. Здійснити ²моніторінг² функцій головного мозку в процесі лікування і розробити алгоритм лікувальної тактики для корекції виникаючих порушень.
6. Встановити критерії ранньої диференціальної діагностики при різних формах ЕП.
Об¢єкт дослідження. Хворі з ЕП різного генезу (243 пацієнтів), які знаходились на стаціонарному і амбулаторному лікуванні та контрольна група (20 здорових осіб).
Предмет дослідження. Клініко неврологічний статус хворих з ЕП різного генезу, стан їх церебральної гемодинаміки і біоелектричної активності кори головного мозку та вміст 14 мікроелементів (Fe, Cu, Zn, Mn, Cr, Al, Cd, Pb, Se, I, V, Co, Mo, Si) в сироватці крові хворих до і після лікування.
Методи дослідження. Клініко неврологічне обстеження до і після лікування з врахуванням анамнезу і скарг хворих, інструментальні методи: ЕЕГ з картуванням головного мозку, УЗДГ екстра і інтракраніальних судин головного мозку, дослідження біохімічних показників (оцінка вмісту 14 мікроелементів сироватки крові) на атомно абсорбційному спектрометрі типу AAS 30 в полум¢яному режимі, статистична обробка результатів досліджень за допомогою комп¢ютерних програм Quattro - Pro та Excell 2000 з використанням (t) критерію Ст¢юдента.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено вивчення вмісту 14 мікроелементів сироватки крові у хворих з ЕП різного генезу до і після лікування. Виявлені спільні діагностичні критерії для всіх груп ЕП та встановлені специфічні маркери, які характерні для кожної групи ЕП зокрема.
Досліджені кореляційні зв¢язки між вмістом мікроелементів та структурно функціональними характеристиками ЕП, що дало підстави вважати показники мікроелементного складу сироватки крові ²імідж - мейкерами² ранньої диференціальної діагностики ЕП різного генезу. Дослідження мікроелементів крові з діагностично лікувальною метою створює передумови для розроблення методів патогенетичного лікування даної патології на клітинно молекулярному рівні. Доопрацьовано відомі методи інструментальних досліджень в частині ЕЕГ і УЗДГ та виділено і узагальнено нейрофізіологічні особливості, що характеризують кожну групу ЕП.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблено комплексний підхід щодо корекції мікроелементного гомеостазу при ЕП з використанням препарату екстракту гінкго білоба EGb 761, який регулює всю судинну систему головного мозку (артерії, вени, капіляри), покращує реологічні властивості крові, стимулює вироблення ендотелієм фактору EDRF (Endothelium Dependant Relaxing Factor), покращує метаболізм головного мозку, тобто впливає на всі патологічні ланцюгові реакції, що відбуваються при ЕП. Запропонований спосіб лікування ЕП оптимально підвищує ефективність лікування (досягнення більш стійкої ремісії, зменшення кількості побічних реакцій і ускладнень, зниження частоти інвалідності), значно покращує загальний стан хворих, стабілізує картину ЕЕГ і УЗДГ показників та скорочує терміни лікування. В економічному плані запропонована методика здешевлює витрати на лікування, поскільки препарат поєднує в собі властивості вазодилятатора, нейропротектора, дезагреганта, антиоксиданта, метаболічного середника і коректора мікроелементного гомеостазу. Результати досліджень застосовуються в роботі неврологічного та нейрохірургічного відділень КЛЛЗ, лікарями неврологами поліклінічного підрозділу даного медичного закладу та використовуються в курсі лекцій на кафедрі невропатології і нейрохірургії ЛНМУ ім. Данила Галицького.
Основні положення, які виносяться на захист.
1. При ЕП різного генезу змінюється мікроелементний склад сироватки крові у хворих, що впливає на стан церебральної гемодинаміки і метаболізм головного мозку.
2. Зміни мікроелементного гомеостазу утримуються значно довше, аніж клінічні прояви при ЕП різного генезу.
3. При ЕП відмічається значне зниження кровоплину головного мозку, що може бути проявом ішемії та порушення когнітивно мнестичних функцій.
4. ЕЕГ обстеження виявляють характерні особливості при кожній групі ЕП, що допомагає в диференціальній діагностиці даного захворювання.
5. Визначення вмісту мікроелементів в сироватці крові хворих має діагностичне і прогностичне значення при лікуванні ЕП різного генезу.
6. Використання препарату екстракту гінкго білоба EGb 761 в комплексному лікуванні хворих з ЕП різного генезу сприяє корекції метаболічних порушень головного мозку, скорочує термін і зменшує витрати на лікування та покращує його результати.
Впровадження результатів дослідження. За результатами досліджень отримано два патенти на корисні моделі за номерами заявок u 200605940 ²Спосіб лікування ЕП різного генезу² - пат. 18117 і u 200605942 ²Спосіб діагностики ЕП різного генезу² - пат. 18118. Результати проведених досліджень застосовуються в роботі неврологічного, нейрохірургічного відділень та лікарями неврологами поліклінічного підрозділу КЛЛЗ, в курсі лекцій на кафедрі невропатології і нейрохірургії ЛНМУ ім. Данила Галицького.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Автором проведений патентно інформаційний пошук за вказаною темою дисертації, особисто розроблена методологія обстеження хворих з ЕП різного генезу. Дослідження мікроелементного складу сироватки крові автором проводилось на кафедрі ветеринарно санітарної і радіологічної експертизи Академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького спільно з аспірантом цієї кафедри Паскою М.З. та лаборантом цієї кафедри Максимович З.І. Інструментальні (ЕЕГ та УЗДГ) дослідження, а також клініко неврологічні обстеження хворих проводились автором на кафедрі невропатології і нейрохірургії ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького, в міждорожньому консультативно діагностичному центрі КЛЛЗ м. Львова, центрі здоров¢я жінки КЛЛЗ і стаціонарних відділеннях даної лікарні. Статистична обробка, аналіз отриманих результатів, написання розділів дисертації автором виконані самостійно. Науковим керівником запропонована тема роботи, спільно з ним обговорені результати досліджень та висновки.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень висвітлені на засіданні кафедри невропатології і нейрохірургії ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького (м. Львів, 2004), II ій Західноукраїнській конференції невропатологів та нейрохірургів (м. Ужгород, 2004), Всеукраїнській науково практичній конференції (м. Запоріжжя, 2004), Міжнародній науково практичній конференції неврологів (м. Львів, 2005), IV ому Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (м. Київ, 2005), Міжнародній конференції невропатологів та нейрохірургів (м. Одеса, 2005).
Дисертація апробована на засіданні кафедри невропатології і нейрохірургії ФПДО ЛНМУ ім. Данила Галицького 19 червня 2008 року.
Публікації. Матеріали дисертаційної роботи викладені в 17 друкованих працях, в яких розкрито основні положення досліджень і зміст наукової роботи, а саме : 9 статей в науково практичних журналах, які рекомендовані ВАК України, 1 стаття в науковому збірнику, 4 тези доповідей, 1 матеріали науково практичної конференції, 2 патенти України на корисні моделі.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінці та складається із вступу, огляду літературних джерел, розділу, в якому викладено матеріал і методи дослідження (лабораторні і інструментальні), 2 розділів власних досліджень, розділу в якому подано аналіз та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаної літератури, додатків. Список літератури містить 383 джерела: із них 318 вітчизняні, 65 закордонні. Робота ілюстрована 30 таблицями, 18 графіками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розроблено концепцію вирішення наукового завдання диференціальної діагностики і вдосконалення лікувальної тактики із застосуванням відомих методів УЗДГ, ЕЕГ з топоселективним картуванням головного мозку та мікроелементного складу сироватки крові у хворих з енцефалопатіями різного генезу із створенням нового діагностичного і лікувального алгоритму та розробкою індивідуального підходу до лікування.
2. Незалежно від етіологічного фактору розвиток ЕП різного генезу супроводжувався порушенням церебральної гемодинаміки та метаболізму головного мозку. В клініко неврологічному статусі при ЕП різного генезу основний симптомокомплекс складали: біль голови різної інтенсивності і локалізації, запаморочення, шум в голові та вухах, зниження пам¢яті і концентрації уваги, порушення сну, загальна слабкість, підвищена втомлюваність, які регресували під впливом лікування. Неврологічний дефіцит і вегетативні порушення носили транзиторний характер.
3. При ЕП будь якого генезу на ЕЕГ з топоселективним картуванням головного мозку відмічалися зміни дифузного характеру з переважанням кривих десинхронного типу, із згладженістю зональних різниць в розприділенні ритмів та ознаками міжпівкульної асиметрії, що вказує на спорідненість патогенезу розвитку всіх досліджуваних форм ЕП та підтверджує існуючу думку про відсутність нозологічної специфічності ЕЕГ та про переважаючий зв¢язок цілісних патернів ЕЕГ з важкістю і локалізацією процесу при даній патології. Зниження або депресія реакції активації свідчать про втягнення в процес неспецифічних стовбурових структур головного мозку, що також чітко корелює з важкістю протікання ЕП. Зміни на ЕЕГ у хворих з ЕП різного генезу утримувалися довготривало, навіть після досягнення клінічної ремісії, хоча достовірної залежності між клінікою ЕП і змінами на ЕЕГ нами не виявлено, що вказує на зацікавленість глибинних структур головного мозку і ретикулярної формації.
4. Аналіз результатів УЗДГ при ЕП дозволяє константувати, що незалежно від генезу ЕП порушення гемоциркуляції носять споріднений характер та діагностуються у вигляді стенозуючих уражень магістральних судин головного мозку, зниження та асиметрії кровоплину. На ранніх етапах гемодинамічні порушення частіше виявляються в судинах вертебро базилярного басейну, рідше в судинах каротидного басейну. Ступінь стенозу в каротидах дорівнює або перевищує 50%. Каротидна гемодинаміка більш резистентна до дії навантажень і патогенних факторів, тому її порушення можуть довготривало не мати клінічного еквіваленту. Гемодинамічно незначний стеноз в каротидах ставав клінічно вираженим при комбінації з неповноцінним кровоплином в вертебро базилярному басейні. Істотної залежності між клінікою та стадіями етапності порушень мозкового кровоплину ми не виявили.
5. Нейрофізіологічні методики дослідження поряд з клінічним симптомокомплексом і неврологічним оглядом у хворих з ЕП різного генезу, можна використовувати в якості складових діагностичного алгоритму. Однак, виявлені зміни на ЕЕГ і УЗДГ дослідженнях при ЕП не залежали від генезу ураження, отже маркерами ранньої диференціальної діагностики вважати їх недоцільно.
6. При ЕП різного генезу зміни мікроелементного складу сироватки крові у хворих були різними і залежали від генезу ураження, тому їх вміст може бути допоміжним критерієм в ранній диференціальній діагностиці ЕП різного генезу на стадії молекулярно клітинних змін. Разом з тим ЕП різного генезу мали спільні ознаки і супроводжувалися достовірним зростанням рівня Al (р<0,05) та зниженням Se (р<0,05) і Mo (р<0,05) в сироватці крові хворих, порівнюючи з групою контролю, як до так і після лікування. Виявлені достовірні зміни мікроелементного гомеостазу для кожної групи ЕП зокрема, можуть бути маркерами ранньої диференціальної діагностики з включенням їх в діагностичний алгоритм. Вірогідної різниці в концентрації мікроелементів сироватки крові в залежності від статі, віку хворих нами не встановлено.
7. Зміни вмісту мікроелементів в сироватці крові хворих з ЕП корелюють з клінічними ознаками, залежать від етіологічного фактору та утримуються триваліше, ніж стабілізується загальний стан пацієнтів. Чим швидше компенсуються зміни порушення церебральної гемодинаміки, тим швидше стабілізується мікроелементний гомеостаз, що вказує на пряму залежність кровоплину від нормалізації мікроелементного складу крові.
8. При аналізі динаміки змін показників рівня мікроелементів в сироватці крові хворих з ЕП різного генезу встановлено, що рівень деяких мікроелементів змінювався паралельно (зростав або знижувався), тобто їх можна вважати синергістами, а інших мікроелементів мав різнонаправлений характер порушень, тобто вони були антагоністами.
9. Екстракт гінкго білоба EGb 761 містить в своєму складі широку гаму мікроелементів у їх природньому співвідношенні (Fe, Cu, Zn, Mn, Cr, Se, Mo, I, V, Si), які стимулюють вироблення ендотелієм судин релаксуючого фактору, що впливає на процеси мікроциркуляції та обміну речовин в клітинах мозку і покращує його метаболізм. Застосування препарату дозволило збільшити період ремісії та на 35% зменшити витрати на лікування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврущенко М. М. Механизмы формирования скрытых и отсроченных постреанимационных энцефалопатий на уровне нейрональных популяций / М. М. Аврущенко, А .В. Волков // Вестник Росс. АМН. 1997. - № 10. С. 26 32.
2. Авцын А. П. Важнейшие алюминозы человека / А. П. Авцын // Архив патологии. 1986. Т. 48, вып. 5. С. 3 11.
3. Авцын А. П. Недостаточность эссенциальных микроэлементов и ее проявление в патологии / А. П. Авцын // Архив патологии. 1990. Т. 52, вып. 3. С. 3 8.
4. Адаменко Р. Я. Дефицит микроэлементов и нервные болезни / Р. Я. Адаменко, Ю. И. Головченко // Журнал практического врача. 1999. - № 6. С. 42 44.
5. Алан Фавье Возможность синергического эффекта во взаимодействии микроэлементов / Фавье Алан // Ліки України. 1999. - № 7 8. С. 40 41.
6. Алексеева Г. В. Особенности клинического течения постгипоксических энцефалопатий / Г. В. Алексеева // Анестезиология и реаниматология. 2000. - № 6. С. 15 20.
7. Анализ сосудистых дисциркуляторных энцефалопатий различных стадий / П. Г. Скочий, П. П. Буховцев, О. С. Сиротина и др. // Проблема патологии в эксперименте и клинике. 1987. - № 9. С. 85 86.
8. Антонов А. Р. Микроэлементы в жизни человека / А. Р. Антонов, А. В. Ефремов // Природные минералы на службе здоровья человека. Новосибирск: Экор, 1999. С. 28 39.
9. Аяш Имад Умар Халиль Нейрофизиологические корреляты развития энцефалопатий при гипертонической болезни / Умар Халиль Аяш Имад // Укр. вісник психоневрології. 2004. Т. 12, № 1. С. 77 80.
10. Бабенко Г. А. Применение микроэлементов в медицине / Г. А. Бабенко, Л. П. Решеткина. Киев: Здоров¢я, 1971. 220 с.
11. Барашков Г. Микроэлементы в теории и практике медицины / Г. Барашков, Л. Зайцева // Врач. 2004. - № 10. С. 45 48.
12. Барашнев Ю. А. Гипоксическая энцефалопатия: гипотезы патогенеза церебральных расстройств и поиск методов лекарственной терапии / Ю. А. Барашнев // Росс. вестник перинатологии и педиатрии. 2002. Т. 47, № 1. С. 6 13.
13. Башкірова Л. М. Аналіз мікро та макроелементного забезпечення хворих з ранніми формами цереброваскулярних захворювань / Л. М. Башкірова // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. К., 2003. вип. 12, кн. 2. С. 376 381.
14. Бекузарова М. Р. Ультразвуковая диагностика у больных с дисциркуляторной энцефалопатией / М. Р. Бекузарова, А. А. Кабанов // Медицинская техника. 1995. - № 6. С. 7 8.
15. Белоус А. М. Физиологическая роль железа / А. М. Белоус, К. Т. Конник. Киев: Наукова думка, 1991. 104 с.
16. Бердичевский М. Я. Венозная дисциркуляторная патология головного мозга / М. Я. Бердичевский. М.: Медицина, 1989. 224 с.
17. Бердичевский М. Я. Основные принципы этапности лечения венозных энцефалопатий / М. Я. Бердичевский, О. Н. Породенко, О. И. Смирнова // Сосудистые заболевания нервной системы. М., 1983. С. 13 16.
18. Бідюк Д. М. Енцефалопатія при панкреонекрозі / Д. М. Бідюк // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2001. - № 2. С. 52 54.
19. Білоус С. В. Місце хронічної алкогольної енцефалопатії в клініці алкоголізму / С. В. Білоус // Вісник наукових досліджень (Тернопіль). 2002. - № 1. С. 87 88.
20. Битенский В. С. Клинико морфологические корреляции при алкогольной энцефалопатии / В. С. Битенский, Д. И. Майер, Н. Д. Приблуда // Новые методы диагностики, лечения и профилактики. Харьков, 1982. С. 330 331.
21. Бойків Д. П. Мікроелементи: досягнення і перспективи / Д. П. Бойків, Ю. Д. Свистун, Н. В. Фартушок // Експериментальна і клінічна фізіологія і біохімія. 2001. - № 2. С. 125 129.
22. Бойчук Р. В. Влияние ванадия и селена (V, Se) при атеросклерозе / Р. В. Бойчук, С. М. Кит, Я. И. Гонский // Фармакология и токсикология. 1987. вып. 22. С. 74 78.
23. Бондарев Л. Г. Микроэлементы благо и зло / Л. Г. Бондарев. М.: Знание, 1984. 144 с.
24. Борисова О. Б. Імунотропна дія деяких есенціальних і токсичних мікроелементів / О. Б. Борисова // Практична медицина. 2006. - № 2. С. 28 32.
25. Буеверов А. О. Печеночная энцефалопатия. Клинические варианты и терапевтические возможности / А. О. Буеверов // Росс. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2003. - № 5. С. 46.
26. Бурневич Э. А. Диагностика печеночной энцефалопатии / Э. А. Бурневич // Врач. 2003. - № 12. С. 51 52.
27. Бурцев Е. М. Вопросы классификации, клинического течения и этиопатогенетического лечения дисциркуляторной энцефалопатии / Е. М. Бурцев // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1991. - № 7. С. 19 22.
28. Бурцев Е. М. Дисциркуляторная (сосудистая) энцефалопатия / Е. М. Бурцев // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1998. Т. 98, № 1. С. 45 48.
29. Бурцев Е. М. Варианты церебральной артериальной и венозной ангиоархитектоники при дисциркуляторной энцефалопатии / Е. М. Бурцев, С. Б. Сергиевский, С. А. Асратян // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1999. Т. 99, № 4. С. 45 47.
30. Бучакчийская Н. М. Основные направления ранней диагностики цереброваскулярной недостаточности / Н. М. Бучакчийская, Н. В. Томах // Укр. вісник психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 2 (31). С. 28 29.
31. Валянский С. Г. Клинические проявления хронического затруднения венозного оттока при посттравматических энцефалопатиях: (клинико инструментальные исследования) / С. Г. Валянский // Вісник морської медицини. 2000. - № 2. С. 42 45.
32. Васильєва Н. В. Показники оксидантної та глутатіонової систем крові у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію / Н. В. Васильєва, І. Ф. Мещишен // Буковинський медичний вісник. 1998. - № 3 4. С. 3 - 6.
33 Васильева Н. В. Эффективность применения иглорефлексотерапии и тиотриазолина у больных с дисциркуляторной энцефалопатией / Н. В. Васильева, В. М. Пашковский, З. А. Мудрин // Укр. вісник психоневрології. 2004. Т. 12, вип. 1 (38). С. 138 140.
34. Віничук С. М. Судинні захворювання нервової системи / С. М. Віничук. Київ, Наукова думка, 1999. 250 с.
35. Віничук С. М. Дисциркуляторна енцефалопатія: клініка, діагностика та лікування / С. М. Віничук, Т. І Ілляш // Лікування та діагностика. 2003. - № 3. С. 15 20.
36. Вінницький О. Р. Післярадіаційна енцефалопатія / О. Р. Вінницький // Експериментальні дослідження та клінічні спостереження. Київ: Здоров¢я, 1993. С. 138 140.
37. Вінницький О. Р. Судинні захворювання головного мозку / О. Р. Вінницький. Київ: Здоров¢я, 1987. 152 с.
38. Власова И. В. Церебральная гемодинамика при дисциркуляторной атеросклеротической энцефалопатии, ее значение в выборе метода лечения: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.15 ²Нервные болезни² / И. В. Власова. Кемерово, 2001. 24 с.
39. Войнаровська Н. Ю. Клініко параклінічні прояви енцефалопатій ниркового генезу та їх рання діагностика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.15 ²Нервові хвороби² / Н. Ю. Войнаровська. Київ, 2000. 17 с.
40. Волошин П. В. Діагностика і лікування хронічної алкогольної енцефалопатії / П. В. Волошин. Харків, 1989. 18 с.
41. Волошин П. В. Клітинно мембранна дисфункція вузловий патогенетичний механізм початкових стадій хронічних церебральних ішемій / П. В. Волошин, В. О. Малахов // Укр. вісник психоневрології. 2003. Т. 11, вип. 3 (36). С. 5 8.
42. Волошин П. В. До питання про класифікацію судинних захворювань головного мозку / П. В. Волошин, Т. С. Міщенко // Укр. вісник психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 2 (31). С. 12 17.
43. Волошин П. В. Сосудистые заболевания головного и спинного мозга / П. В. Волошин, В. И. Тайцлин. К.: Здоров¢я, 1992. 430 с.
44. Волошин П. В. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга / П. В. Волошин, В. И. Тайцлин. М.: Знание, 1999. 557 с.
45. Волощук А. С. Клініко психологічні аспекти відновлення інтелектуально мнестичних функцій у хворих алкогольною енцефалопатією / А. С. Волощук, Е. В. Климова, В. В. Сушко // Матеріали VIII з¢їзду невропатологів, психіатрів та наркологів Української РСР. Харьків, 1990. - № 2. С. 204 205.
46. Врублевская Т. Я. Контроль содержания тяжелых металлов (Cu, Pb, Zn) в плазме крови человека / Т. Я. Врублевская, О. И. Соловей, М. П. Волянык // Клиническая лабораторная диагностика. 2002. - № 4. С. 35 38.
47. Галлямов А. Г. Влияние комплексного лечения физическими факторами на мозговое кровообращение больных с начальными проявлениями дисциркуляторной энцефалопатии / А.Г. Галлямов, Р. Г. Валеев и др. // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. 2001. - № 4. С. 44 45.
48. Ганина И. В. Применение аминокислот с разветвленной цепью в комплексном лечении латентных энцефалопатий различного генеза / И. В. Ганина // Фармакологічний вісник. 1999. - № 4. С. 29 30.
49. Ганнушкина И. В. Мозговое кровообращение при разных видах циркуляторной гипоксии мозга / И. В. Ганнушкина // Вестник Росс. АМН. 2000. - № 9. С. 22 27.
50. Ганнушкина И. В. Гипертоническая энцефалопатия / И. В. Ганнушкина, Н. В. Лебедева. М.: Медицина, 1987. 224 с.
51. Гельфанд В. Б. Ожоговая энцефалопатия / В. Б. Гельфанд, Г. В. Николаев // Acta chir. рlast. 1986. - № 2. С. 28.
52. Гематоэнцефалитический барьер. Обзор / И. А. Беляева, Е. И. Гусев, В. П. Чехонин и др. // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1999. Т. 99, № 8. С. 57 62.
53. Герасименко О. І. Судово медичні аспекти печінкової енцефалопатії / О. І. Герасименко, Є. А. Сборщик // Практична медицина. 2004. Т. X. № 3. С. 147 151.
54. Герасимов А. Н. Современные возможности и проблемы статистической обработки медицинских данных / А. Н. Герасимов // Проблемы туберкулеза. 2000. - № 4. С. 41 43.
55. Гжегоцький М. Р. Динаміка вмісту міді в цільній крові вагітних жінок / М. Р. Гжегоцький, Н. В. Суходольська // Експериментальна і клінічна фізіологія і біохімія. 2006. - № 2. С. 69 75.
56. Гипертензивная дисциркуляторная энцефалопатия и сосудистая деменция / Т. Мищенко, Л. Шестопалова, В. Кожевникова, И. Лапшина // Ліки України. 2005. - № 3. С. 57 60.
57. Гипертоническая энцефалопатия: патогенетические особенности и лечебная тактика / В. А. Виницкий, А. Г. Усатенко, Е. И. Клименко и др. // Журнал практичного лікаря. 2002. - № 1. С. 20 23.
58. Гладков Г. А. К этиологии и патогенезу дисциркуляторной энцефалопатии // Материалы I съезда невропатологов и психиатров Молдавии: Тез. докл. - Кишинев, 1981. Т. 1. С. 33 34.
59. Глауров А. Г. Начальные проявления гипотонической дисциркуляторной энцефалопатии / А. Г. Глауров // Кровообращение головного мозга и его нарушения Москва: Медицина, 1989. С. 98 99.
60. Гнездицкий В. В. Обратная задача ЭЭГ и клиническая электроэнцефалография (картирование и локализация источников электрической активности мозга) / В. В. Гнездицкий. Таганрог: Изд во гос. радиотехнич. ун та, 2000. 636 с.
61. Головченко Ю. И. Томографические феномены гипертонической энцефалопатии, наблюдаемые при магнитно резонансной томографии мозга и патогенетическая направленность их развития / Ю. И. Головченко // Укр. вісник психоневрології. 2001. - № 1. С. 15 17.
62. Гомза Н. В. Стан вестибулярного аналізатора у хворих з дисциркуляторною енцефалопатією, обумовленою патологічною звивистістю і стенозом магістральних артерій голови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.15 ²Нервові хвороби² / Н. В. Гомза. Київ, 1999. 20 с.
63. Горбачев В. В. Витамины, микро и макроэлементы / В. В. Горбачев, В. Н. Горбачева. Минск, 2002. 544 с.
64. Григорова И. А. Принципы нейропротекторной терапии хронической церебральной ишемии / И. А. Григорова, О. Г. Морозова // Международный медицинский журнал. 2002. Т. 8, № 3. С. 29 32.
65. Григорова И. А. Соотношение уровня нейроаминокислот и функционального состояния головного мозга у больных гипертензивной энцефалопатией / И. А. Григорова, О. Г. Морозова, Мохамед Али Мохамед Аль Зугаир // Укр. вісник психоневрології. 2004. Т. 12, вип. 2 (39). С. 83 85.
66. Грицай Н. М. Вплив препарату інстенон на стан гіпоталамусу при хронічній недостатності мозкового кровообігу в експерименті / Н. М. Грицай, А. П. Гасюк, Т. Й. Пурденко // Укр. вісник психоневрології. 2004. Т. 12, вип. 3 (40). С. 20 23.
67. Громова О. А. Нейротрофическая система мозга: нейропептиды, макро и микроэлементы, нейротрофические препараты / О. А. Громова // Международный неврологический журнал. 2007. - № 2 (12). С. 94 104.
68. Громова О. А. Значение магния в патогенезе заболеваний нервной системы / О. А. Громова // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2002. - № 12. С. 62 67.
69. Громова О. А. Влияние церебролизина на микроэлементы / О. А. Громова // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2003. - № 11. С. 59.
70. Громова О. А. Нейрохимия макро и микроэлементов. Новые подходы к фармакотерапии / О. А. Громова, А. В. Кудрин. М.: Алев В, 2001. 274 с.
71. Губергриц Н. Б. Печеночная энцефалопатия / Н. Б. Губергриц // Доктор. 2004. - № 1. С. 62 65.
72. Гусев В. А. Венозные энцефалопатии у беременных / В. А. Гусев, А. С. Деев // Советская медицина. 1982. - № 2. С. 114 116.
73. Гусев Е. И. Ишемия головного мозга / Е. И. Гусев, В. И. Скворцова. М.: Медицина, 2001. 328 с.
74. Гуськова А. К. Післярадіаційна енцефалопатія / А. К. Гуськова, Г. Д. Байсоголов // Експериментальні дослідження та клінічні спостереження. К.: Здоров¢я, 1993. С. 5 17.
75. Гутаревич Г. О. Участь мікроелементів у регуляції вуглеводного обміну людини / Г. О. Гутаревич // Ендокринологія. 2002. - № 1. С. 133 134.
76. Дельва Ю. В. Микроэлементозы как этиология заболеваний почек / Ю. В. Дельва, Е. М. Нейко // Урология и нефрология. 1990. - № 1. С. 72 75.
77. Дефіцит мікроелементів і нервові хвороби / М. Л. Аряєв, Е. О. Маслакова, Е. Ю. Солтанова, Л. Т. Лахмоткіна // Журнал практичного лікаря. 1999. № 6. С. 42 44.
78. Дзюба А. Н. Современные подходы к лечению хронических нарушений мозгового кровообращения / А. Н. Дзюба, Ю. Н. Мечетный // Український медичний альманах. 2002. - № 6. С. 85 87.
79. Дзяк Л. А. Опыт использования препарата Нотта в лечении пациентов с гипертензивной дисциркуляторной энцефалопатией I стадии / Л. А. Дзяк, В. А. Голик // Укр. вісник психоневрології. 2003. Т. 11, вип. 4 (37). С. 15 18.
80. Дзяк Л. А. Дозозависимая эффективность тиоцетама в лечении дисциркуляторной энцефалопатии II стадии на фоне атеросклероза сосудов головного мозга / Л. А. Дзяк, А. Г. Сирко // Международный неврологический журнал. 2005. - № 4. С. 66 72.
81. Диагностические критерии пострадиационной энцефалопатии в отдаленный период острой лучевой болезни / А. И. Нягу, К. Н. Логановский, Е. А. Ващенко и др. Киев, 1998. 45 с.
82. Диагностические критерии энцефалопатий у облученных лиц. Отдаленные мед. последствия Чернобыльской катастрофы / А. И. Нягу, К. Н. Логановский, Н. Ю. Чупровский и др. // Материалы науч. практ. конф. Киев, 1998. С. 322.
83. Дисциркуляторная энцефалопатия у больных артериальной гипертензией / В. А. Карлов, Ю. А. Куликов, Н. Л. Ильина, Н. В. Грабовская // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1997. Т. 97, № 5. С. 15 17.
84. Дисциркуляторная энцефалопатия у больных сахарным диабетом / В. В. Шпрах, Л. А. Фалилеева, Е. М. Акулова и др. // Неврологический журнал. 1998. - № 6. С. 32 34.
85. Дубенко Е. Г. Перспективы лечения сосудистых заболеваний в XXI столетии / Е. Г. Дубенко // Укр. вісник психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 1 (30), додат. С. 47.
86. Евмененко В. И. Ранняя диагностика алкогольной энцефалопатии / В. И. Евмененко. Каунас, 1984. 293 с.
87. Евстигнеев В. В. Дисциркуляторная энцефалопатия / В. В. Евстигнеев // Медицина. 2001. - № 1. С. 26 29.
88. Ерзинкян К. Л. Нарушения обмена биоэлементов при хронической свинцовой интоксикации / К. Л. Ерзинкян, О. А. Протасова // Материалы 2 съезда токсикологов России. - Москва, 2003. С. 101 102.
89. Ерохина Л. Г. К клинике и патогенезу некоторых вторичных метаболических энцефалопатий / Л. Г. Ерохина, Л. В. Губский // Материалы междунар. конф.: Тезисы докладов. Москва, 1981. С. 214 215, 396 398.
90. Ерстенюк Г. М. Стан антиоксидантної системи щурів у процесі гострої кадмієвої інтоксикації: коротке повідомлення / Г. М. Ерстенюк, А. О. Клименко, І. М. Остап¢як // Медична хімія. 2000. Т. 2, № 2. С. 47 49.
91. Ефективність застосування препаратів гінкго білоби порівняно з пірацетамом у комплексному лікуванні хворих на дисциркуляторну енцефалопатію / Л. Соколова, В. Мельник, Н. Ласкаржевська і ін. // Ліки України. 2005. - № 12. С. 64 66.
92. Єгоров О. О. Стан церебральної гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою / О. О. Єгоров // Укр. вісник психоневрології. 2004. Т. 12, вип. 2 (39). С. 48 49.
93. Жирмунская Е. А. Электроэнцефалографическая характеристика дисциркуляторной энцефалопатии / Е. А. Жирмунская, А. А. Рухманов // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1991. Т 91, № 1. С. 35 41.
94. Застосування гомеопатичного препарату Arnica montanаe в лікуванні дисциркуляторної енцефалопатії у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС / Н. М. Грицай, Н. В. Литвиненко, Л. І. Котова та ін. // Проблеми екології та медицини. 2001. Т. 5, № 3 4. С. 11 14.
95. Захаров В. В. Использование инстенона при дисциркуляторной энцефалопатии / В. В. Захаров, И. В. Дамулин, Н. А. Орышич // Неврологический журнал. 1999. Т. 4, № 6. С. 39 45.
96. Зенков Л. Р. Клиническая электроэнцефалография с элементами эпилептологии / Л. Р. Зенков. М.: Медпресс информ, 2002. 368 с.
97. Зиятдинова Г. К. Антиоксидантная емкость крови и ее взаимосвязь с содержанием микроэлементов / Г. К. Зиятдинова // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 2006. - № 1. С. 15 18.
98. Зозуля И. С. Роль ликвородинамических нарушений в развитии гипертонической энцефалопатии / И. С. Зозуля // Врачебное дело. Лікарська справа. 1988. - № 3. С. 59 61.
99. Зыков В. П. Церебральная гемодинамика у больных дисциркуляторной энцефалопатией / В. П. Зыков // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1992. - № 1. С. 31 34.
100. Іванів О. П. Клініко функціональний аналіз впливу санаторно курортної реабілітації на стан гемодинаміки та гемокоагуляції у хворих на дисциркуляторні енцефалопатії / О. П. Іванів // Укр. науково медичний молодіжний журнал. 1994. - № 3 4. С. 37 40.
101. Іванів О. П. Особливості клініко діагностичної і терапевтичної тактики у лікуванні дисциркуляторної енцефалопатії у працівників берегових служб морського транспорту / О. П. Іванів // Лікарська справа. Врачебное дело. 1998. Т. 98, № 1. С. 188 194.
102. Іванів О. П. Оцінка використання препарату коензим композітум у лікуванні хворих на дисциркуляторну енцефалопатію / О. П. Іванів // Ліки. 1998. № 4. С. 28 33.
103. Іванів О. П. Обгрунтування доцільності застосування інтегративної концепції лікування хворих на гіпотонічну дисциркуляторну енцефалопатію / О. П. Іванів // Лікарська справа. Врачебное дело. 1997. - № 5. С. 93 98.
104. Іванів О. П. Результати застосування різних форм екстракту гінкго білоба (EGb 761) у комплексному лікуванні хворих на дисциркуляторну енцефалопатію / О. П. Іванів // Лікарська справа. Врачебное дело. 1998. - № 8. С. 123 128.
105. Іванів О. П. Аналіз порівняльної ефективності різних груп вазоактивних лікарських засобів у лікуванні судинної енцефалопатії / О. П. Іванів, Ю. Л. Курако // Одеський медичний журнал. 2002. - № 1. С. 44 47.
106. Иванив А. П. Система диагностики и лечения сосудистых энцефалопатий / А. П. Иванив // Международный медицинский журнал. 2001. Т. 7, № 2. С. 87 91.
107. Иванив А. П. Исследование эффективности биологической терапии дисциркуляторных энцефалопатий с использованием комплексов синергично действующих факторов / А. П. Иванив // Биологическая терапия. 1998. - № 3. С. 33 36.
108. Иванив А. П. Стратегия интегративной терапии дисциркуляторных энцефалопатий / А. П. Иванив // Биологическая терапия. 1997. - № 4. С. 22 25.
109. Иванив А. П. Дисциркуляторная энцефалопатия у работников береговых служб морского транспорта: результаты использования интегративной концепции лечения / А. П. Иванив // Вісник морської медицини. 1998. - № 2. С. 27 30.
110. Иванив А. П. Современные алгоритмы диагностики у больных с сосудистыми (дисциркуляторными) энцефалопатиями в зависимости от вариантов течения гемодисциркуляций (анализ и синтез собственных, отечественных и зарубежных программ) / А. П. Иванив, Ю. Л. Курако // Український медичний часопис. 2001. T. IX/X, № 5 (25). С. 19 27.
111. Иммунофармакология микроэлементов / А. В. Кудрин, А. В. Скальный, А. А. Жаворонков и др. М.: КМК, 2000. 537 с.
112. Инстенон в комплексной терапии больных дисциркуляторной энцефалопатией / С. В. Котов, В. Я. Неретин, Е. В. Исакова, А. А. Рябцева, Э. К. Быстрова // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1999. Т. 99, № 12. С. 50 51.
113. Ищенко М. М. Влияние пентоксифилина на системную и церебральную гемодинамику у больных дисциркуляторной энцефалопатией на фоне атеросклеротического поражения прецеребральных артерий / М. М. Ищенко, А. С. Корольков // Врачебное дело. Лікарська справа. 1994. - № 5 6. С. 144 146.
114. Калашников В. И. Допплерографическая диагностика состояний цереброваскулярной реактивности у больных с хроническим ишемическим нарушением мозгового кровообращения различной стадии / В. И. Калашников // Український медичний часопис. 2000. - № 11 12. С. 98 102.
115. Капустин Р. В. Влияние нейромедиаторного гомеостаза на церебральный кровоток и структурное состояние головного мозга у больных с дисциркуляторной энцефалопатией, обусловленной атеросклерозом / Р. В. Капустин // Укр. вісник психоневрології. 2005. Т. 13, вип. 2 (43). С. 18 20.
116. Капустин Р. В. Содержание микроэлементов в организме при цереброваскулярных нарушениях, обусловленных атеросклерозом / Р. В. Капустин // Проблеми медичної науки та освіти. 2005. - № 1. С. 45 47, 61.
117. К вопросу о патогенетическом лечении дисциркуляторной энцефалопатии: Современные проблемы нейропсихофармакологии, принципы патогенетического лечения больных нервными и психическими заболеваниями / Е. И. Гусев, А. И. Федин, Е. Б. Петерина, О. В. Жбанкова. М., 1984. Т. 1. С. 90 93.
118. Кегин І. Л. Вплив німодипіну в полімерних плівках на циркуляторні і метаболічні порушення у головному мозку при експериментальній гострій гіпертонічній енцефалопатії / І. Л. Кегин // Вісник наукових досліджень (Тернопіль). 1999. - № 2. С. 43 45.
119. Кисличенко В. С. Минеральные вещества в организме человека и в растениях / В. С. Кисличенко // Патология и профессиональные заболевания. 1999. - № 11. С. 32 34.