КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СУДИННОЇ ДЕМЕНЦІЇ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ»

На правах рукопису

ДЖАНДОЄВА НАНА ШАМІЛЬЄВНА

УДК 616.831-0052:616.899-092-036

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

РОЗВИТКУ СУДИННОЇ ДЕМЕНЦІЇ

14.01.15 нервові хвороби

Д и с е р т а ц і я
на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
МІЩЕНКО ТАМАРА СЕРГІЇВНА

Харків2007

зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................... 3
ВСТУП................................................................................................. 5
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ......................................................... 15
Розділ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ........................ 34
Розділ 3. КЛІНІКО-НЕВРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ
СУДИННОЇ ДЕМЕНЦІЇ....................................................... 44
Розділ 4. СТАН КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ У ХВОРИХ НА
СУДИННУ ДЕМЕНЦІЮ..................................................... 53
Розділ 5. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНИХ ЗМІН РЕЧОВИНИ
ГОЛОВНОГО МОЗКУ, ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМИКИ
ТА ГЕМОРЕОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ
НА СУДИННУ ДЕМЕНЦІЮ................................................ 59
5.1. Структурні зміни речовини головного мозку у хворих на судинну
деменцію .................................................................................... 59
5.2. Стан церебральної гемодинаміки та гемореологічних порушень у хворих на судинну деменцію....................................................... 67
Розділ 6. ВИВЧЕННЯ СТАНУ СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ У ЖІНОК ХВОРИХ НА СУДИННУ ДЕМЕНЦІЮ...................................................................... 73
Розділ 7. ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА СУДИННОЇ ДЕМЕНЦІЇ..... 75
7.1. Ефективність препарату «Серміон» у лікуванні хворих на
судинну деменцію.................................................................... 77
ЗАКЛЮЧЕННЯ................................................................................... 84
ВИСНОВКИ......................................................................................... 103
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ........................................................... 106
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 107

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія
АПФ ангіотензин - перетворюючий фермент
АРА-II антагоніст рецепторів ангіотензину -II
АТ артеріальний тиск
АХЕ ацетілхолінестераза
ВСА внутрішня сонна артерія
ГДЕ гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія
ГХ гіпертонічна хвороба
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДЕ дисциркуляторна енцефалопатія
ЕКГ електрокардіографія
ЗГТ замісна гормональна терапія
ЗМА задня мозкова артерія
ІМАО інгібітор моноамінооксидази
КІМ комплекс інтима-медіа
КТ комп’ютерна томографія
ЛШК лінійна швидкість кровотоку
МІ мозковий інсульт
МКХ-10 міжнародна класифікація хвороб 10 перегляду
MMSE Mini-Мental State Examination
МРТ магнітно-резонансна томографія
ОА основні артерії
ПМА передня мозкова артерія
САТ систолічний артеріальний тиск
СД судинна деменція
СІЗЗС селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну
СМА середня мозкова артерія
ТЦА трициклічні антидепресанти
УЗДГ ультразвукова допплерографія
УЗДC ультразвукове дуплексне сканування
ЦВЗ цереброваскулярні захворювання
ЦД цукровий діабет
ФП фібриляція передсердь
ХА хребетні артерії

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема деменції є однією з найбільш значущих медичних та соціально-економічних проблем теперішнього часу. У 2000 році у світі нараховувалося близько 20 млн.хворих на деменцію. За даними експертів ВООЗ у 2005 році кількість хворих на неї зросте до 35 млн., що пов’язане з «постарінням» населення планети. Ризик розвитку деменції зростає прогресивно з віком. Проведені популяційні дослідження свідчать, що приблизно у половини осіб віком 85 років і більше можливий розвиток деменції, причому цей процес спостерігається як в економічно розвинутих країнах, так і у тих, що розвиваються. Такого росту кількості хворих на деменцію в історії ніколи не було, що дає право деяким авторам говорити про унікальність ситуації кінця ХХ- початку ХХІ століття «епідемію деменції». Ця проблема є також актуальною і для України, в якій кількість хворих на деменцію прогресивно збільшується [10-12, 14, 23, 24, 26, 58, 60, 82, 88, 93, 108].
Судинна деменція займає друге місце після хвороби Альцгеймера в структурі деменції похилого віку, розглядається як синдром, який можна спостерігати при різних цереброваскулярних порушеннях, в основному ішемічного та, значно ріже, геморагічного характеру. Під деменцією розуміють набуте порушення пам’яті у поєднанні з порушеннями інших когнітивних функцій, що призводять до інтелектуального зниження, внаслідок чого порушується побутова та професійна адаптація [7, 8, 16, 17, 20, 34-36, 48, 49]. Деменція клінічно проявляється порушеннями пам’яті, уваги, просторової орієнтації, труднощами у прийнятті рішень, розладами особистості, порушеннями мислення, мови, втратою соціальних навиків та адекватної оцінки свого захворювання.
Це захворювання не є нозологічною формою, а синдромом, до розвитку якого може призвести ціла група різних за етіологією та патогенезом захворювання головного мозку судинні, інфекційні, травматичні, дегенеративні, пухлинні, токсичні, дисметаболічні та інші ураження. Проте найчастіше зустрічаються хвороба Альцгеймера та судинна демеенція (СД).
Хвороба Альцгеймера є найбільш частою причиною деменції в літніх вона зустрічається в 50-60% хворих з деменцією, в 15-20 % має місце сполучення хвороби Альцгеймера і судинної деменції. Незважаючи на те, що судинна форма деменції найчастіше не досягає ступеня глибокого психічного розпаду, середні терміни виживання хворих із судинним слабоумством коротші, ніж з альцгеймеровською деменцією.
Судинна деменція складає 15-20 % усіх випадків деменції і є другою за частотою у країнах Західної Європи і США. У деяких країнах світу, таких як Росія, Фінляндія, Китай та Японія, судинна деменція посідає перше місце і зустрічається частіше, ніж хвороба Альцгеймера.
За останні роки судинна деменція привертає до себе увагу широкого кола спеціалістів: неврологів, психіатрів, психологів, терапевтів, геронтологів, рентгенорадіологів та інших фахівців, які беруть участь в процесі діагностики та лікування хворих з різними формами судинної патології мозку. Це пов`язано з високою медико-соціальною значністю проблеми судинної деменції, що обумовлено тенденцією до старіння населення, зростанням прогресуючих судинних захворювань мозку у осіб похилого віку, які ускладнюються порушеннями когнітивних та інтелектуально-мнестичних функцій, які призводять до розвитку недоумства.
Проблема СД є не тільки медичною, а і соціальною, тому що це захворювання не тільки погіршує якість життя хворих, але і призводить до великих економічних втрат внаслідок необхідності постійного нагляду та медичного спостереження за хворими з вираженими формами судинної деменції.
Значимість проблеми СД визначається ще і тим фактом, що тривалість життя хворих значно менша, ніж у відповідній віковій популяції без деменції та при хворобі Альцгеймера.
Судинна деменція є гетерогенним захворюванням, причиною якого можуть бути різні форми цереброваскулярних захворювань. Найчастішими етіологічними факторами СД є:
- ішемічні інсульти (емболічний при ураженні великих судин, тромботичний, лакунарний);
- внутрішньомозкові геморагії (артеріальна гіпертезія, амілоїдна ангіопатія);
- підоболонкові геморагії (субарахноїдальні, субдуральні);
- повторна емболізація внаслідок кардіальної патології (ендокардит, міксома передсердь, фібриляція передсердь тощо);
- аутоімунні васкуліти (системний червоний вовчак, ерітематоз тощо);
- інфекційні васкуліти (нейросифіліс, хвороба Лайма тощо);
- неспецифічні васкулопатії.
До факторів ризику розвитку судинної деменції відносяться: похилий вік, артеріальна гіпертензія (АГ), артеріальна гіпотензія, цукровий діабет, дисліпідемія, хвороби серця (фібриляція передсердь), куріння, спадковість та інші.
АГ є основним фактором ризику розвитку і прогресування СД. Це пов’язано як з високою розповсюдженістю АГ серед осіб похилого віку, так і з характером специфічного ураження судин головного мозку при АГ.
Проведені довготривалі епідеміологічні дослідження продемонстрували наявний та доведений зв’язок АГ у середньому віці з когнітивним зниження у похилому віці.
У МКХ-10 перегляду судинна деменція віднесена в розділ психічних захворювань і трактується як результат церебрального інфаркту внаслідок судинного захворювання, включаючи артеріальну гіпертензію. При судинному слабоумстві відбуваються не тільки порушення продуктивності когнітивних функцій, але й зміни особистості хворих. На сьогоднішній день когнітивні порушення при судинній деменції вивчені недостатньо. Залишається актуальним вивчення особливостей формування і динаміки когнітивних порушень у хворих з дементуючим судинним процесом у залежності від стадії, типу судинної деменції.
В останні роки з`явилася можливість візуалізації головного мозку за життя за допомогою комп`ютерної томографії та магнитно-резонансної томографії. Ці методики успішно почали використо­вуватися для діагностики деменцій та диференціації різних форм судинної деменції. Особливої цінності методи нейровізуалізації набувають у випадку безінсультного перебігу хвороби, коли розвиток судинної деменції відбувається на тлі прогресуючої судинної патології [19, 21, 22, 101, 104, 105, 127, 135, 136, 138].
Не зважаючи на велику кількість наукових робіт, які присвячені цій проблемі, багато питань мають потребу в подальшому вивченні
Вивчення стану судинної системи мозку екстра- і інтракраніальних артерій показало, що при різному характері основного захворювання зміни, що виявляються в пацієнтів із судинною деменцією не однакові. При найбільш частій атеросклеротичній судинній деменції сучасні методи дослідження (ультразвукова допплерографія, ангіографія) виявляють зміни як з боку магістральних, так і інтракраніальних артерій. Найважливішу роль у механізмах компенсації мозкового кровообігу відіграє стан інтракраніальних судин, у першу чергу функціонування шляхів колатерального кровообігу [4, 29, 45, 51, 90, 92, 169, 179, 184, 201, 219].
На сьогоднішній день стан церебральної гемодинаміки, зміна показників мозкового кровотоку в залежності від тяжкості дементуючого процесу при цереброваскулярних захворюваннях, роль колатерального кровообігу в розвитку судинної деменції вивчені недостатньо.
Новим напрямком в ангіоневрології є вивчення ролі естрогенів в розвитку цереброваскулярних захворювань. В численних дослідженнях показано, що естрогени мають деякі кардіопротективні ефекти, які зводяться до впливу на ліпідний спектр, систему гемостазу, компоненти судинної стінки: ендотелійгладкі міоцити. Вплив естрогенів на центральну нервову систему обумовлює клінічну ефективність застосування замісної гормональної терапії в лікуванні клімактеричного синдрому та в профілактиці розвитку захворювань з порушеннями психічної діяльності до розвитку хвороби Альцгеймера. Збалансоване функціонування структури гіпоталамусу та лімбічної системи забезпечує, в значній мірі, стан здоров`я на рівні як психічних (сфера емоцій та процеси мислення), так і вегетативних (терморегуляція, апетит, артеріальний тиск та інш.) процесів [200, 206, 213, 224, 231, 244].
Немаловажне значення в розвитку і плині СД мають реологічні та біохімічні характеристики крові, що є значною мірою відображенням основного захворювання. Формування синдрому судинної деменції відбувається за участю в патологічному процесі різних патогенетичних ланок: патології судин, мозкових структур, мозкового кровотоку, метаболізму мозку. Показано значення тромбоцитарної ланки гемостазу в розвитку судинних захворювань головного мозку [2, 27, 156, 157, 190, 191, 232].
Таким чином, на сьогоднішній день клінічні прояви, патогенетичні механізми судинної деменції, всі існуючі методи лікування даного захворювання вивчені недостатньо, тому стає очевидним важливість визначення адекватних терапевтичних заходів вже на ранніх стадіях дементуючого процесу з метою корекції наявних порушень і профілактики його прогресування.
Незважаючи на широкий арсенал загальноприйнятих вазоактивних і нейропротекторних препаратів з різними напрямками і механізмами дії в терапії судинної деменції, результати лікування залишаються незадовільними, що призводить до неухильного прогресування захворювання.
Все вище наведене визначило мету нашого дослідження.
Мета дослідження: клініко-патогенетичні особливості розвитку судинної деменції для розробки критеріїв діагностики та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання прогресуванню захворювання.
Задачі дослідження:
1. Дослідити особливості клініко-неврологічних порушень у хворих на судинну деменцію.
2. Визначити стан когнітивних функцій у обстежених хворих.
3. Визначити структурні зміни головного мозку за даними методів нейровізуалізації (КТ).
4. Вивчити стан церебральної гемодинаміки у обстежених хворих.
5. Встановити порушення тромбоцитарного гемостазу у обстежених хворих.
6. Вивчити стан статевих гормонів-естрогенів у жінок з судинною деменцією в післяменопаузальному періоді.
7. Розробити диференціально-діагностичні критерії судинної деменції та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на зменшення клінічних проявів захворювання.
Об’єкт дослідження: цереброваскулярні порушення у хворих на судинну деменцію.
Предмет дослідження: особливості клініко-неврологічних порушень у хворих на судинну деменцію, стан когнітивних функцій, структурні зміни головного мозку, стан церебральної гемодинаміки, тромбоцитарного гемостазу, стан статевих гормонів (естрогенів) у жінок.
Методи дослідження:
1. Клініко-неврологічний.
2. Психодіагностичні: з використанням шкали Mini-Мental State Examination (MMSE), шкали Хачинського.
3. Комп’ютерна томографія головного мозку (КТ) для визначення характеру структурних змін речовини головного мозку.
4. Ультразвукова допплерографія (УЗДГ) з дуплексним скануванням.
5. Біохімічні методи (визначення агрегації тромбоцитів, статевих гормонів- естрогенів в сироватці крові за допомогою стандартних наборів).
6. Статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі проведено клініко-інструментальне дослідження хворих на судинну деменцію, що дало змогу встановити патогенетичні особливості розвитку різних підтипів судинної деменції.
Встановлено особливості клінічного перебігу судинної деменції в залежності від її підтипу та ступеню тяжкості.
Показано особливості структурних змін головного мозку при різних підтипах та ступенях тяжкості судинної деменції.
Встановлено, що в усіх хворих на судинну деменцію відзначається порушення церебральної гемодинаміки. У більшості хворих мають місце ураження магістральних судин головного мозку та шиї. Показано, що характерною особливістю церебральної гемодинаміки у хворих на судинну деменцію є зниження середньої лінійної швидкості кровотоку. Одержані дані також свідчать про те, що прогресування деменції зумовлене не тільки атеросклеротичним ураженням екстракраніального відділу, але також і зниженням функціональних резервів внутрішньочерепної компенсації.
Встановлено, що порушення тромбоцитарного гемостазу відіграє важливу роль у прогресуванні когнітивних порушень.
Показано, що рівень естрогенів відіграє певну роль в розвитку та прогресуванні дементуючого процесу у жінок з судинною деменцією.
Практична значимість роботи. Проведений комплекс досліджень дозволив доповнити критерії діагностики судинної деменції та розробити лікувально-профілактичні рекомендації, спрямовані на запобігання прогресуванню захворювання. Показано доцільність призначення вазоактивних, антитромбоцитарних препаратів у лікуванні хворих на судинну деменцію.
Результати роботи впроваджено в практику неврологічних відділень Харківської обласної студентської лікарні, Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні, Ужгородської обласної клінічної лікарні, психіатричних відділень Запорізької, Донецької, Вінницької психіатричних лікарень.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Дисертантом особисто проведено аналіз вітчизняних та іноземних літературних даних, присвячених проблемі судинної деменції, самостійно виконано патентний пошук, проведено підбір тематичних хворих. Здобувачем самостійно розроблено та сплановано комплекс клінічних, інструментальних і лабораторних досліджень. Особисто проведено клініко-неврологічне обстеження хворих, аналіз комп’ютерних томограм, допплерограм магістральних судин голови та шиї, біохімічних досліджень, опрацьована первинна документація. Статистична обробка та аналіз отриманих даних, підготовка до друку публікацій за темою дослідження, написання всіх розділів дисертаційної роботи здійснювалися здобувачем самостійно.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено на І Європейському конгресі молодих вчених неврологів в м. Трешт (Чехія, 2000); ІІ Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України Психоневрологія ХХІ століття” (Харків, 2002); Дні молодого вченого та спеціаліста Ішемічна хвороба серця і хронічна серцева недостатність як ланки серцево-судинного континуума” (Харків, 2005); Пленумі і конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України Якість життя хворих на психоневрологічні розлади та їх родин (медична і соціальна реабілітація та реінтеграція в суспільство)” (Донецьк, 2005); IV Національному конгресі геронтологів та геріатрів України (Київ, 2005); ІІІ Національному конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології” (Харків, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації було опубліковано 10 наукових робіт (з них 7 самостійних), у тому числі 3 в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Основний зміст дисертації викладений на 134 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел. Роботу ілюстровано 13 таблицями, 7 рисунками. Список літератури містить 246 джерела, з них 132 вітчизняних і країн СНД та 114 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення наукової задачі, яка полягає у вивченні клініко-неврологічних проявів, структурних змін головного мозку, церебральної гемодинаміки, тромбо­цитарного гемостазу та статевих гормонів у хворих на судинну деменцію для доповнення критеріїв діагностики та лікувально-профілактич­них заходів.
2. Клініко-неврологічні дослідження показали, що основними факторами розвитку судинної деменції є похилий вік (у 100% випадків), артеріальна гіпертензія (у 87,6 % випадків), гіперліпідемія (у 61,8 % випадків), перенесений мозковий інсульт (у 69 % випадків), фібріляція передсердь (у 23,7 % випадків), цукровий діабет (у 16,5 % випадків), артеріальна гіпотензія (у 11,3 % випадків), паління (у 7,2 % віпадків). Показано, що у всіх хворих на судинну деменцію було виявлено неврологічні синдроми та симптоми різного ступеню вираженості. Найбільш характерними були: пірамідні порушення (у 80,1 % хворих), вестибуло-атактичний синдром (у 41,2 %), бульбарний синдром (у 10,3 %), псевдобульбарний синдром (у 53,6 %), аміостатичний синдром (у 58,8 %), порушення мови (у 37,1 %) у вигляді сенсорної та моторної афазії. У більшості хворих (41,2 %) виявилися порушення функцій тазових органів, вегетативно-трофічні порушення (у 49,5 %), порушення ходи (у 50,5 %). Було виділено особливості неврологічних порушень в залежності від типу судинної деменції. Характерною особливістю перебігу судинної деменції є її флуктуюю­чий характер.
3. Когнітивні розлади у хворих на судинну деменцію мають незворотний характер та неухильно ускладнюються з прогресуванням дементуючого процесу. Синдроми когнітивного дефіциту при судинній деменції містять в різних співвідношеннях ознаки порушень інтелекту, мислення, мови, пам’яті, уваги, письма, читання, обчислювальних операцій, різних видів гнозису та праксису. У хворих на мультиінфарктну деменцію формування когнітивних розладів сталося в більш короткий термін, а самі порушення відзначалися більшою поліморфністю. У хворих на субкортикальну деменцію більш вираженими були розлади селективності, інертність, підвищена виснаженість психічних функцій. При стратегічно інфарктній деменції в структурі когнітивного дефіциту вже на ранніх етапах захворювання домінантою були модально-неспецифічні порушення пам’яті в сполученні з порушеннями довільно-регуляторних операцій.
4. Встановлено, що характерними особливостями структурних змін головного мозку у хворих на судинну деменцію є: явища кортикально-субкортикальної атрофії головного мозку, вогнищеві та дифузні зміни речовини головного мозку. У 29,2 % обстежених хворих було виявлено лакунарні інфаркти, які локалізувалися у базальних гангліях, перивентрикулярній білій речовині, стовбурі головного мозку, корі. У 67,3 % обстежених хворих виявлялися дифузні зміни речовини головного мозку різного ступеня вираженості лейкоареозис II-III бали. Встановлено особливості структурних порушень головного мозку в залежності від ступеня вираженості судинної деменції. Показано, що по мірі прогресування судинної деменції зростає частота вогнищевих та дифузних змін головного мозку, а також зростають явища атрофічного процесу головного мозку.
5. Доведено, що розвиток та прогресування судинної деменції супроводжуються порушенням церебральної гемодинаміки у вигляді явищ гіпоперфузії головного мозку (на 30-42 % нижче у порівнянні з віковою нормою), стенозуючими процесами головного мозку. Виявлено взаємозв’язок показників мозкового кровообігу зі ступенем вираженості судинної деменції і не встановлено взаємозв’язку порушень церебральної гемодинаміки із типами судинної деменції.
6. Встановлено, що у більшості обстежених хворих (57,6 %) виявлено порушення тромбоцитарної ланки гомеостазу у вигляді статистично вірогідного збільшення індексу агрегації тромбоцитів, активності тромбоксансинтетази та вмісту ендоперекисних сполук в крові хворих на судинну деменцію. Такі порушення тромбоцитарного гемостазу створюють передумови для розвитку нових та повторних порушень мозкового кровообігу, які призводять до прогресування судинної деменції. Не встановлено взаємозв'язку тромбоцитарного гемостазу із типами судинної деменції.
7. Виявлено вірогідне значуще зниження рівня концентрації естрадіола (р<0,05), що може непрямо вказувати на роль статевих гормонів в розвитку судинної деменції у жінок в постменопаузальному періоді. Встановлено, що з поглибленням тяжкості проявів судинної деменції низький рівень естрадіолу не збільшувався.
8. На основі проведених досліджень було доповнено критерії діагностики судинної деменції та розроблено лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на запобігання прогресування захворювання. Показано, що основними принципами лікувально-профілактичних заходів у хворих на судинну деменцію є: виявлення та корекція факторів ризику розвитку це ребро­васку­ляр­них захворювань (артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, фібриляція передсердь та інші), покращення церебральної гемодинаміки, вплив на агрегацію тромбоцитів, застосування препаратів для лікування когнітивних порушень, лікування неврологічних та психічних порушень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проведений комплекс досліджень дозволив доповнити критерії діагностики судинної деменції. Судинна деменція розвивається при наявності у хворого цереброваскулярного захворювання, присутність якого підтверджується даними клінічних та параклінічних досліджень. Діагноз судинної деменції виставляється згідно класифікації МКХ 10 перегляду та DSM 4 за допомогою шкали MMSE та Хачинського. Характерною особливістю судинної деменції є наявність неврологічних симптомів та синдромів у вигляді пірамідного, вестибуло-атактичного, бульбарного, псевдобуль­барного, аміостатичного синдромів, порушення мови, функцій тазових органів, вегетативно-трофічних порушень та порушення ходи. Характерною особливістю є флюктуюючий перебіг захворювання. Облігатними ознаками розвитку та перебігу судинної деменції є структурні зміни головного мозку у вигляді атрофічних змін, лакунарних інфарктів та явищ лейкоареозису. Доповнюють критерії діагностики дані щодо тромбоцитарного гемостазу та церебральної гемодинаміки.
Показано, що основними принципами лікувально-профілактичних заходів у хворих на судинну деменцію є: виявлення та корекція факторів ризику розвитку церебро­васку­ляр­них захворювань (артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, фібриляція передсердь та інші); покращення церебральної гемодинаміки, вплив на агрегацію тромбоцитів, застосування препаратів для лікування когнітивних порушень; лікування неврологічних та психічних порушень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бачинська Н.Ю. Інтелектуально-мнестична діяльність і персоналістичні особливості при старінні та залежний від віку патології головного мозку: Автореф. дис. ... доктора мед. наук / Інститут геронтології АМН України К., 2005. 40 с.
2. Божко Г.Х., Кулабухов В.М., Чурсина В.С. Перераспределение липопротеинов сыворотки крови у лиц с начальными признаками церебрального атерогенеза // Експериментальна і клінічна медицина.- 2002.- №1.- С.111-114.
3. Бурчинский С.Г. Место инстенона в патогенетической терапии сосудистых деменций // Международный неврологической журнал.- 2005.- №1.- С.52-55.
4. Бучакчийська Н.М., Зозуля І.С. Системний підхід до корекції цереброваскулярної недостатності, обумовленої патологією магістральних артерій голови // Актуальні питання медичної науки та практики. Запоріжжя, 2004. С. 11-17.
5. Бучакчийская Н.В., Томах Н.В. Диагностика и лечение когнитивных нарушений после нарушений после реконструктивних операцій на прецеребральных артериях // Международный неврологический журнал. 2007.- №4.- С.95-101.
6. Вейн А.М., Вознесенская Т.Г., Голубев В.Л. и др. Депрессия в неврологической практике (клиника, динамика, лечение). - М.: Медицинское информационное агентство, 2002. 160 с.
7. Верещагин Н.В., Лебедева Н.В. Легкие формы мультиинфарктной деменции: эффективность церебролизина // Сов. медицина. 1991. №11. С. 6-8.
8. Верещагин Н.В., Гулевская Т.С., Миловидов Ю.К. Неврологические аспекты проблемы сосудистой деменции // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1993. Вып. 3. С. 91-95.
9. Верещагин Н.В., Калашникова Л.А., Гулевская Т.С. и др. Болезнь Бинсвангера и проблемы сосудистой деменции: к 100-летию первого описания (обзор) // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1995. № 1. С. 98-103.
10. Верещагин Н.В., Моргунов В.А., Гулевская Т.С. Патология головного мозга при атеросклерозе и артериальной гипертензии. - М.: Медицина, 1997. 288с.
11. Виберс Д., Фейгин В., Браун Р. Руководство по цереброваскулярным заболеваниям. - М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 1999. 672с.
12. Винничук С.М., Ялынская Т.А., Винничук И.С. Инфаркты в вертебро-базилярном бассейне: клиника и диагностика // Міжнародний неврологічний журнал. 2005. №3. С. 13-21.
13. Волошин П.В., Мерцалов В.С., Волошина Н.П., Зинченко С.А. Характеристика состояния борозд коры больших полушарий желудовковой системы и цистернальных пространств в различные периоды по данням ЯМР-томографии // Материалы ІІ Национального конгресса геронтологов и гериатров Украины. Киев, 1994. С. 133.
14. Волошин П.В., Тайцлин В.И. К истории развития неврологической науки в Украине // Український вісник психоневрології. 1996. Т. 4, Вип.2(9). С. 32-43.
15. Волошин П.В., Мищенко Т.С., Крыженко Т.В. и др. Сермион в лечении больных с сосудистой деменцией // Нейропсихологические эффекты сермиона: Сб.научн.трудов К.: Морион, 2001. С. 52-61.
16. Волошин П.В., Мищенко Т.С. К вопросу о классификации сосудистых заболеваний головного мозга // Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10, Вип. 2(31). С. 12-17.
17. Волошин П.В., Міщенко Т.С., Дмитрієва О.В. Судинна деменція // Мистецтво лікування. 2004. - №5 (011). С. 36-39.
18. Волошин П.В., Тайцлин В.И. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. - М.: МЕДпресс информ., 2005. 688 с.
19. Волошина Н.П. Структурно-функціональні порушення головного мозку у хворих деменціями різного генезу: Автореф. дис. ...доктора мед. наук: 14.01.15.- Х., 1997.- 35с.
20. Волошина Н.П. Дементирующие процессы головного мозга. Х.: Основа, 2001. - 187с.
21. Волошина Н.П. Структурні зміни у хворих на судинну деменцію // Український вісник психоневрології. - 2007.- Т.15, вип.1(50).-С.100-105.
22. Ворлоу Д. Нейровизуализация при инсульте: достижения, преимущества // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова - 2000. - № 8. - С. 35-37.
23. Гайгалайте В., Богусславский Дж. Ишемический инсульт у людей в возрасте 85 лет и старше // Журнал неврологии и пси­хиатрии им. С.С. Корсакова. - 2002. - № 5. - С. 17-21.
24. Ганнушкина И. В. Новое в патогенезе нарушений мозгового крово­обращения // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 1997. - № 6. - С. 4-6.
25. Гехт А.Б., Боголепова А.Н., Сорокина И.Б. Особенности депрессивного синдрома у больных, перенесших ишемический инсульт // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2001. Вып. 2. С. 35-39.
26. Григорова И.А. Патогенетические механизмы ишемического церебрального инсульта // Врачебное дело. 1998. №1. С. 58-65.
27. Григорова І.А. Стан біоенергетичного гомеостазу і метаболізму у хворих на ішемічний інсульт // Український вісник психоневрології. 2002. Т.10, вип. 1(30). С. 41-42.
28. Григорова И.А., Морозова О.Г. Принципы нейропротекторной терапии хронической церебральной ишемии // Международный медицинский журнал. 2002. №3. С. 29-32.
29. Григорова И.А., Морозова О.Г. Особенности нейродинамики при гипертонической дисциркуляторной энцефалопатии // Експериментальна і клінічна медицина.- 2003.- №3.- С.31-35.
30. Грицай Н.М., Силенко Г.Я. Застосування фраксипарину для лікування хворих з ішемічним інсультом // Український медичний часопис. 1999. - №1 (9), вип. І/ІІ. С. 88-92.
31. Грицай Н.М., Пінчук В.А. Вплив препарату «Вермілат» на клінічний перебіг та церебральну гемодинаміку у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію П стадії з лікворно-дистензійним синдромом // Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 4(33). С. 25-29.
32. Губарева С.Е., Долгова Е.Н. О взаимосвязи психопатологических и патобиохимических показателей при сосудистых заболевания головного мезга у женщин пожилого возраста // Пробл. психологии и аргон. 2002.- №1.- С.28-30
33. Гусев Е.И., Гехт А.Б., Боголепов А.Н., Сорокина И.Б. Особенности депрессивного синдрома у больных, перенесших ишемический инсульт // Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2001. Вып. 3. С. 28-31.
34. Дамулин И.В. Дисциркуляторная энцефалопатия в пожилом и старческом возрасте: Дис. доктора мед. наук: 14.01.15 М., 1997.- 169с.
35. Дамулин И.В., Павлова А.И. Деменция лобного типа // Неврологический журнал.- 1997.-№1.- С.37-42
36. Дамулин И.В. Сосудистая деменция // Неврологический журнал. 1999. - №3. С. 4-11.
37. Дамулин И.В. Болезнь Альцгеймера и сосудистая деменция /Под ред. Н.Н. Яхно. М. 2002. 85 с.
38. Дамулин И.В. Применение Церебролизина при сосудистой деменции и болезни Альцгеймера // Рос. медицинский журнал 2002. № 25. С. 1150-1156.
39. Дамулин И.В. Легкие когнитивные нарушения // Consilium medicum. 2004. Т. 6. С.149-153.
40. Демиденко Т.Д., Ермакова Н.Г. Основы реабилитации неврологических больных.- Санкт-Петербург:Фолиант, 2004.- 304 с.
41. Депрессия в неврологической практике (клиника, динамика, лечение) /Вейн А.М., Вознесенский Т.Т., Голубев В.Л. и др. М.: Медицинское информационное агентство. 2002. 160 с.
42. Дзяк Л.А., Голик В.А. Проблеми лікування хворих із дисциркуляторною енцефалопатією внаслідок атеросклеротичного ураження церебральних артерій // Ліки України. 2004. - № 7-8. С. 61-64.
43. Дзяк Л.А., Зорин Н.А., Григору С.П., Грабов С.А. и др. Диагностическая и лечебная тактика при ишемии головного мозга в сочетании с атеросклеротическим поражением коронарных артерий // Материалы Всероссийской научно-практической конференции «Поленовские чтения». Санкт-Петербург. 2005. С.197.
44. Дзяк Л.А., Голик В.А., Рожкова И.В., Мизякина Е.В. Эффективность применения Кавинтона в лечении ишемий, обусловленных патологией магистральных артерий головы // Міжнародний неврологічний журнал. 2006. №2 (6). С. 105-111.
45. Дзяк Л.А., Мизякина К.В. Особенности мнестических нарушений при дисциркуляторной энцефалопатии, обусловленной окклюзивно-стенозирующим поражением магистальных артерий головы и артериальной гипертензии // Матеріали науково-практичного семінару Актуальні проблеми когнітивних порушень при старінні”.- Київ, 2006.- С.12-14.
46. Дубенко Е.Г. Перспективы лечения сосудистых заболеваний мозга в ХХI столетии // Український вісник психоневрології. 2002. Т.10, вип.1(30), (додаток). С. 47.
47. Захаров В.В., Дамулин И.В. Диагностика и лечение нарушений памяти и других высших мозговых функций у пожилых: Методические рекомендации / Под ред. Н.Н. Яхно М.,1997. 369 с.
48. Захаров В.В., Ловенстон С., Готье С. Ведение деменций // Неврологический журнал. 2001. №6. С. 55-59.
49. Захаров В.В. Сосудистая мозговая недостаточность: клиника, диагностика и терапия // Лечащий врач. 2004. - №5. С. 33-36.
50. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Когнитивные расстройства в пожилом и старческом возрасте: Метод. пособие для врачей. М., 2005. 71 с.
51. Зозуля І.С., Боброва В.І. Церебральні предиктори розвитку інфаркту мозку у хворих з атеросклеротичним ураженням сонних артерій: Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. Київ, 2005. Вип. 14. С. 454-457.
52. Зозуля І.С., Волошин П.В., Міщенко Т.С. та ін. Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострим порушенням мозкового кровообігу: Методичні рекомендації. К., 2005. 64 с.
53. Зозуля И.С., Боброва В.И. Клинические особенности дисциркуляторной энцефалопатии и нормотензивной гидроцефалии у пациентов пожилого возраста // Український медичний альманах. - 2005.-Т.8, №8.- С.73-74.
54. Калашникова Л.А., Кадыков А.С., Гулевская Т.С. Когнитивные нарушения и деменция при субкортикальной атеросклеротической энцефалопатии в пожилом и старческом возрасте // Клиническая геронтология. 1996. - №1. С.22-26
55. Калашникова Л.А., Кулов Б.Б. Факторы риска субкортикальной атеросклеротической энцефалопатии // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2002. Вып. 7. С. 3-8.
56. Катаев Н.Г., Корнетов Н.А., Катаев С.Г., Левина А.Ю. Клинико-лабораторная динамика органических и депрессивных психических расстройств у постинсультных больных // Российский психиатрический журнал. 2005. Вып. 4. С. 9-12.
57. Когнитивные нарушения у больных с сосудистыми заболеваниями головного мозга /Быков Ю.Н. и др. // Неврологический вестник.- Казань:Медицина, 2007.- Т.ХХХІХ, вып.1.-С.139-144.
58. Корекція волемії у хворих у гострій стадії інтрацеребрального ускладненого мозкового інсульту / Дарій В.І., Хохлов Ю.Д., Ленченко І.В. та ін.// Український вісник психоневрології.- Харків, 2005.- Т.13, вип.2(43).- С.16-18.
59. Коберская Н.Н. Когнитивный потенциал Р300 // Неврологический журнал. 2003. Т.8. №6. С. 34-42.
60. Козелкин А.А., Ревенько А.В., Субботовская Л.В и др. Эпидемиология и структура мозгового инсульта в Запорожском регионе // Запорожский медицинский журнал. 2003. №2-3 (18). С. 111-115.
61. Корсакова Н.К., Масковичюте Л.И. Клиническая нейропсихология: Учебное пособие. - М: Изд-во МГУ, 1998. 32 с.
62. Кузнецова С.М. Этиопатогенез инсульта. Клинические варианты // Журнал практикующих врачей. - 2003.- №3.- С.13-16.
63. Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Юрченко Ф.Ю. Влияние инстенона на функциональное состояние ЦНС у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Міжнародний неврологічний журнал. 2005. №2. С. 26-29.
64. Кушнір Г.М., Мікляев О.О. Патогенетичне обґрунтування застосування препарату меморія в лікуванні початкових форм цереброваскулярної патології // Українська медична газета. 2005. №3. С.10.
65. Левин О.С., Дамулин И.В. Диффузные изменения белого вещества и проблема сосудистой деменции. Достижения в нейрогериатрии (Под редакцией Н.Н. Яхно, И.В. Дамулина) // ММА. 1995. С. 189-231.
66. Локшина А.Б., Захаров В.В. Легкие и умеренные когнитивные расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии // Неврологический журнал. 2006. №11 (приложение 1) С. 57-64.
67. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека и их нарушение при локальных поражениях мозга. 3-е изд. М.: Академический Проект, 2000. 512 с.
68. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. М.: Academia. 2002.
69. Максимова С.Г. Социально-психологические аспекты дезадаптации лиц пожилого и старческого возраста // Клиническая геронтология. 2000. № 5-6. С. 58-82
70. Малік Н.В. Клініко-комп’ютерно-томографічна характеристика наслідків інсультів: Автореф. дис... канд.. мед. наук: 14.01.15 Харків, 1994. 15 с.
71. Марута Н.А., Мороз В.В. Невротические депрессии (клиника, патогенез, динамика и лечение). -Харьков: Арис, 2002. 144 с.
72. Медведев Л.В. Патогенез сосудистой деменции // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1996. Т. 96. №5. С. 91-95.
73. Медведев А.В., Корсакова Н.К., Саватеева Н.Ю. О деменции при энцефалопатии Бинсвангера // Клиническая геронтология. 1996. №32. С. 27-32.
74. Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем. Десятый пересмотр (МКБ-10). // ВОЗ. Женева, 1995.- Т.1 (часть 1).- С. 315, 510-511.
75. Мізякіна К.В. Мнестичні розлади у хворих на дисциркуляторні енцефалопатії, яка обумовлена патологією магістральних артерій голови (клініко-експериментальне дослідження): Автореф. дис. ...канд.мед.наук / Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України.- Харків, 2006.- 15с.
76. Михайлов Б.В. Проблема депрессий в общесоматической практике // Новости медицины и фармации. 2005. №3. С. 6-7.
77. Мищенко Т.С. Антитромботическая терапия у больных мозговым инсультом // Український медичний часопис. 2000. №6 (20). С. 38-42
78. Мищенко Т.С. Вторичная профилактика ишемического мозгового инсульта // Український медичний часопис. 2001. №5 (25). С. 9-17.
79. Мищенко Т.С. Транзиторные ишемические атаки // Український терапевтичний журнал. 2002. Т. 4. №1. С. 65-69.
80. Мищенко Т.С. Новое в терапии цереброваскулярной патологии // Здоров’я України. 2003. №21 (81). С. 22.
81. Мищенко Т.С. Тромбозы в клинической практике: профилактика, диагностика, лечение // Здоров’я України. 2004. №10 (95). С. 11-15.
82. Міщенко Т.С., Здесенко І.В., Коленко О.І. та співав. Епідеміологія мозкового інсульту в Україні // Український вісник психоневрології. 2005. Т. 13, вып. 1 (42). С. 23-28.
83. Мищенко Т.С., Дмитриева Е.В. Сосудистая деменция: диагностика, лечение и профилактика // Международный неврологический журнал. 2006. №2. С. 16-20.
84. Мищенко В.Н. Постинсультная депрессия // Журнал психиатрии и медицинской психологии. 2004. - №2 (12). С. 81-83.
85. Морозова О.Г., Григорова І.А., Дубенко Є.Г. Принципи неропротекторної терапії судинних деменцій // Мат. ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції Наука і соціальні проблеми суспільства”.- 2003.- Ч.2.- С.52-53.
86. Морозова О.Г., Черненко І.І. Особливості когнітивних порушень у літнього та старечего віку з енцефалопатіями різного генезу // Мат. ІV Національного конгресу геронтологів і геріатрів України Проблеми старения и долголетия”. - Київ, 2005.- Т.14. - С.174.
87. Морозова О.Г., Ярошевский А.А., Цыгененко В.В., Здыбский В.И., Бутенко О.И. и др. Сосудистые заболевания головного мезга. Современные походы к реабилитации и рефлексотерапии // Избранные клинические лекции по рефлексотерапии. - Харьков: СПДФЛ Мосякин В.Н. 2005.- 208 с.
88. Москаленко В.Ф., Волошин П.В., Петрашенко П.Р. Стратегія боротьби з судинними захворюваннями головного мозку // Український вісник психоневрології. 2001. Т. 9, вип. 2(26). С. 5-7.
89. Нери Д. Классификация деменции // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2000. №1. С. 61-67.
90. Одинак М.М., Иванов Ю.С., Семин Г.Ф. Сосудистые заболевания головного мозга. - СПб.: Гиппократ, 1998. - 160 с.
91. Остроумова О.Д., Корсакова Н.К., Баграмова Ю.А. Деменция и артериальная гипертензия у пожилых больных: возможности препарата физиотенз // Русский медицинский журнал. 2004. Т. 10. С. 1-6.
92. Паєнок А.В. Психологічно-гемодинамічні паралелі у хворих з гіпертензивною енцефалопатією // Український медичний альманах.- 2005.- Т.8, №4.- С.182-183.
93. Пашковський В.М., Філіпець О.О. Фактори ризику мозкових інсультів у місті Чернівці // Український вісник психоневрології. - 2007.- Т.15, вип.1(50).- С.99.
94. Парфенов В.А., Рыжак А.А., Старчина Ю.А. Когнитивные и эмоциональные нарушения у больных с артериальной гипертензией // Неврологический журнал. 2006. №1 (приложение). С. 47-53.
95. Подкорытов В.С., Чайка Ю.Ю. Депрессии. Современная терапия. -Харьков: «Торнадо», 2003. 349 с.
96. Поліщук М.Є. Про заходи щодо попередження смертності та інвалідності від серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань // Нейрон ревю. 2003. - №5. С. 1-3.
97. Савина М.А. Постинсультная депрессия // Ж. неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2005. - №7. С.67-74.
98. Смоланка В.І. Динаміка неврологічного стану хворих, оперованих з приводу стенозу внутрішньої сонної артерії // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». 1999. Вип. 9. С. 26-29.
99. Смулевич А.Б. Депрессии в общей медицине. - М.: Медицинское информационное агентство, 2001. 256 с.
100. Сорокина И.Д., Карлов В.А., Склицкий Г.В. Нарушения разных видов памяти у больных с ишемическим инсультом // Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2001. - №2. С. 7-11.
101. Суслина З.А., Пирадов М.А. Нейровизуализация при сосудистой патологии мозга // Неврологический вестник.- Казань:Медина, 2007.-Т.ХХХІХ, вып.1.- С.145-149.
102. Сухоруков В.И., Лебединец В.В., Мищенко В.Н. Динамика когнитивных нарушений у больных, перенесших ишемический инсульт // Український вісник психоневрології. 2002. Т.10, вип. 1(30) (додаток). С. 129.
103. Сухоруков В.И., Мищенко В.Н. Когнитивные нарушения у постинсультных больных // Матеріали конференції Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи”, яка присвячена 100-річчю кафедри неврології Львівського національного медичного інституту ім. Д. Галицького. Львів, 2005. С. 74-75.
104. Труфанов Г.Е., Фокин В.А., Пьянов И.В., Банникова Е.А. Рентгеновская компьютерная и магнитно-резонансная томография в диагностике ишемического инсульта.- Спб.: ЭЛБИ-СПб, 2005.192 с.
105. Федин А.И. Компьютерная энцефалопатия новая «философия» в клинической неврологии // Журнал невропатология и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1996. Вып. 1. С. 7-12.
106. Филатова Е.Г., Добровольская Л.Е., Посохов С.И., Шарянова Р.Б. К вопросу о патогенезе постинсультной депрессии // Ж. невропатологии и психиатрии, Приложение «Инсульт». 2002. Вып. 7. С. 22-27.
107. Хачинский В. Роль невролога в решении проблемы инсульта: прошлое, настоящее и будущее // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова, Приложение «Инсульт». 2003. Вып. 9. С. 30-35.
108. Швырев В.И., Боброва Т.А. Цереброваскулярные нарушения у больных пожилого возраста с артериальной гипертензией // Клиническая геронтология. 2001. №10. С.7-10.
109. Шестопалова Л.Ф. Введение в нейропсихологию (нейропсихология сосудистых заболеваний головного мозга). - Харьков: ХВУ, 2000. 136 с.
110. Шестопалова Л.Ф. Нейропсихология доинсультных форм нарушений головного мозга //Международный медицинский журнал. 2001. Т. 7. № 2. С. 63-66.
111. Шестопалова Л.Ф., Волошина Н.П. Основные закономерности формирования когнитивных нарушений при сосудистых деменциях и болезни Альцгеймера // Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. 2001. Вип. 6 (38). С. 200-206.
112. Шестопалова Л.Ф. Нейропсихологические аспекты доинсультных форм сосудистых заболеваний головного мозга // Вісник психіатрії та психофармакології. Одеса, 2005. № 1(7). С. 61-65.