ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ (КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

МАР’ЄНКО КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 616.853-036.864:88.36

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ

(КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ)

14.01.15 - нервові хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеню

кандидата медичних наук

Науковий керівник Пшик Степан Степанович,
доктор медичних наук, професор

Львів-2008

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4
Розділ 1. Огляд літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.1 Епілепсія - актуальна проблема неврології. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.1.1 Епідеміологічні дані . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.1.2 Стигматизація хворих на епілепсію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
1.1.3 Сучасні стандарти ведення хворих на епілепсію. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17
1.2 Вивчення якості життя в медицині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18
1.2.1 Концепція якості життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
1.2.2 Методологія вивчення якості життя та її складових в
клінічній медицині. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20
1.2.3 Опитувальники якості життя хворих на епілепсію . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
1.2.4 Вплив різноманітних чинників на якість життя хворих на епілепсію. . 30
1.3 Дослідження типів відношення до хвороби при епілепсії . . . . . . . . . . . . 39
Розділ 2 Матеріал і методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .42
Розділ 3 Результати власних досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
3.1 Характеристика обстежених хворих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
3.2 Дослідження якості життя у хворих на епілепсію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
3.3 Типи відношення до хвороби у хворих на епілепсію
та в контрольній групі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
3.4 Результати кореляційного аналізу окремих шкал опитувальника
ОЯЖХЕ-89 , якості життя та типів відношення до хвороби . . . . . . . . . . .117
Розділ 4 Обговорення результатів власних досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132 Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148
Практичні рекомендації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
Додаток А . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167
Додаток Б . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169
Додаток В . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179

ВСТУП

Актуальність теми.
Епілепсія (Е) є одним з найбільш поширених неврологічних захворювань: в світі налічується близько 50 млн. таких хворих [78]. Смертність хворих на Е в два-три рази вища ніж в популяції [107]. Вплив епілепсії на повсякденне життя хворих, а отже і на його якість є більшим, ніж при інших хронічних захворюваннях [204], що пов’язано з непередбачуваністю нападів, з упередженим ставленням до хворих на Е з боку значної частини суспільства, із стигматизацією пацієнтів, з обмеженнями у виборі професії, заняттях спортом, створенні сім’ї тощо [29, 40, 136, 139]. В зв’язку з цим в 2005 році Міжнародною протиепілептичною Лігою було змінено визначення епілепсії і підкреслено власне психологічні і соціальні аспекти хвороби: Е - це розлад мозку, що характеризується стійкою схильністю до виникнення епілептичних нападів, а також нейробіологічними, когнітивними, психологічними і соціальними наслідками цього стану” [105].
Тому То
За останні роки стала зрозумілою необхідність всебічного вивчення різних сторін життєдіяльності пацієнтів та впровадження в повсякденну практику їх результатів з рекомендаціями щодо покращення якості життя (ЯЖ) хворих на Е, що може мати не тільки медичні, соціальні, але й економічні наслідки [142, 215].
Дослідження ЯЖ є загально прийнятим в міжнародній практиці науковим методом оцінки соціального благополуччя як населення в цілому, так і окремих соціальних груп. Цей метод є високоінформативним, чутливим і економним [49, 50, 56, 71, 102]. ЯЖ це інтегральна характеристика фізичного, психологічного, емоційного і соціального функціонування людини [50]. В сучасній медицині широке розповсюдження одержав термін якість життя, пов’язана із здоров’ям (ЯЖПЗ) [7, 49, 56, 70]. Визначення поняття ЯЖ логічно і структурно пов’язане з відомою дефініцією здоров’я, яке дала в 1948 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ): Здоров’я - це не просто відсутність захворювання або вади, а повне фізичне, психічне і соціальне благополуччя людини” [239]. Оскільки хвороби супроводжуються порушенням фізичного стану і/або змінами в психологічній, соціальній сферах життя пацієнта, виникла необхідність всебічної оцінки впливу захворювань на найважливіші функції людини з можливістю кількісного їх вимірювання і моніторингу в процесі лікування. Так виникла концепція дослідження ЯЖ в різних галузях медицини і, зокрема, в неврології [7, 32]. В теперішній час в розвинених країнах світу визначення ЯЖ є невід’ємною частиною комплексної оцінки ефективності лікування і профілактики захворювань [7, 56, 97, 116, 165].
Важко також уявити собі оптимізацію лікувально-реабілітаційних заходів без врахування ролі реакції особистості на хворобу. Відношення до хвороби інтегрує всі психологічні категорії, в рамках яких аналізується поняття внутрішньої картини хвороби (ВКХ), яка залежить від багатьох чинників: характеру патології, гостроти та темпу розвитку хвороби, уявлень самого пацієнта про своє” захворювання, від лікування, преморбідної особистості хворого, його віку тощо [9, 35, 37, 58].
Отже, вивчення ЯЖ і ВКХ взаємопов’язані та доповнюють одна одну в з’ясування ієрархії чинників, які найбільшою мірою впливають на різні аспекти життя хворого.
В колишньому СРСР не розроблялись методики для вивчення саме ЯЖ хворих з різними захворюваннями, але використовувались і використовуються інші методики, які дозволяють з’ясувати те, наскільки та чи інша хвороба впливає на різні сторони життєдіяльності пацієнта. Найбільш відомою є Методика для психологічної діагностики типів відношення до хвороби”, розроблена в 1987 р. в Ленінградському науково-дослідному психоневрологічному інституті імені В.М.Бехтєрєва [44]. За допомогою цієї методики визначається ВКХ, а точніше типи відношення до хвороби (ТВХ), тобто ставлення особистості до неї.
В останні роки в медицині і, зокрема, в епілептології, широкого застосування набули опитувальники, які допомагають оцінити вплив низки чинників на стан здоров’я і ЯЖ хворих. Вивчення ЯЖ хворих на Е в Україні проводилось недостатньо, що зумовлено відсутністю відповідних методик, розробка яких є дуже тривалою, трудомісткою і коштовною [7, 71].
ВООЗ в 90-х роках минулого століття ініціювала розробку методики оцінки ЯЖ, що було зумовлено необхідністю створення уніфікованого міжнародного інструмента для удосконалення організації системи охорони здоров'я. Методика WHOQOL-100 (World Health Organization Quality of Life 100) була розроблена для дослідження ЯЖ різних популяційних груп [238]. В теперішній час однією з найпопулярніших методик, яка використовується при багатьох захворюваннях, є опитувальник SF-36 (Medical Outcome Study Short Form) [234-236], на основі якого створено декілька інших анкет, які мають відношення до окремих хвороб, в тому числі і для Е [91-96]. Загалом кількість опитувальників для дослідження ЯЖ при різних захворюваннях вимірюється сотнями, а їх використання переслідує декілька цілей.
По-перше, в клінічній практиці використання анкет можливе одночасно з об’єктивною оцінкою стану здоров’я пацієнта, що дає важливу інформацію для лікаря, вказуючи на ті проблеми, які найбільше впливають на самопочуття людини. Це допомагає досягнути холістичного підходу в оцінці стану здоров’я пацієнта і вибрати найкращу стратегію терапії. Анкетування допомагає визначити зміни в ЯЖ пацієнта і в процесі лікування, зрозуміти помилки або переваги попередньої терапії [102, 104, 118] .
По-друге, заповнення анкет допомагає покращенню взаємодії лікар-пацієнт, тобто комплаєнсу, оскільки хворий відчуває зацікавленість лікаря його самопочуттям для можливого пошуку нових або додаткових методів надання медичної допомоги [126].
По-третє, вивчення ЯЖ допомагає також оцінці ефективності і якості різних видів лікування. При епілепсії, наприклад, оцінюється вплив на ЯЖ консервативного лікування різними препаратами або застосування, наприклад, кетогенної дієти, вивчаються наслідки і ефективність хірургічних втручань, використання вагусної стимуляції тощо [125, 127, 183].
Нарешті, при проведенні наукових досліджень опитування пацієнтів допомагає з’ясувати, як ті чи інші захворювання впливають на емоційне, фізичне, психологічне, соціальне самопочуття людини, загалом на її ЯЖ. Таким чином відкриваються нові можливості для корекції лікування, розробки програм вторинної профілактики та реабілітації [158, 178].
В Європі і США було розроблено чимало методик для визначення ЯЖ при Е, але тільки декілька з них пройшли валідацію в різних країнах і були перекладені на відповідні мови для багатонаціональних досліджень. Це - WSPI (Washington Psychological Inventory) [79], ESI-55 (Epilepsy Surgery Inventory-55) [70, 71], Liverpool Quality of Life battery(LQOL) [69], SSS-Seizure Severity Scale [194], SHE (Subjective handicap of Epilepsy) [155]. Але найчастіше використовуються модифікації Опитувальника якості життя при епілепсії” - Quality of Life in Epilepsy Inventory”(QOLIE) (QOLIE-10,QOLIE-31,QOLIE-48-AD,QOLIE-89). Кожен з них використовується з певною метою і за певних обставин: короткий варіант з 10 запитань (QOLIE-10) на амбулаторному прийомі лікаря-епілептолога [68]; у осіб підліткового віку використовується QOLIE-48-AD [93]; в клінічних дослідженнях ефективності нових протиепілептичних препаратів (ПЕП) - анкета з 31 запитання (QOLIE-31) [91]. Опитувальник, який охоплює найбільше аспектів життя пацієнта і потребує значно більше часу для заповнення, складається з 17 шкал і 89 запитань (QOLIE-89) [92]. Саме цю методику ми обрали для проведення свого дослідження, тому що у вітчизняній літературі немає досліджень ЯЖ хворих на Е за допомогою цього інструменту, як немає і робіт по вивченню ВКХ при Е, а отже немає оцінки порівняльної діагностичної цінності цих анкет та визначення їх значення для організації всебічної медичної, психологічної та соціальної допомоги хворим на Е.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Актуальні проблеми неврологічної патології (розсіяний склероз, ЦВХ, епілепсія, хвороби ПНС), нові можливості діагностики, лікування, профілактики”.
Шифр ІН 26.00 0001.03. Номер держреєстрації 0103U002363
Мета дослідження: підвищити ефективність медичної, психологічної і соціальної допомоги хворим на епілепсію шляхом розробки рекомендацій на основі вивчення загальної якості життя, її складових та внутрішньої картини хвороби в залежності від низки чинників, які впливають на перебіг захворювання.
Основні завдання дослідження:
1. Перекласти з дозволу авторів українською мовою існуючу англійську версію анкети Quality of Life in Epilepsy Inventory 89”(Опитувальник якості життя хворих на епілепсію-89”), провести лінгвістичну валідацію, оцінку клінічної валідності опитувальника та обґрунтувати доцільність його використання для індивідуалізації надання медичної, психологічної і соціальної допомоги хворим на Е
2. Провести клінічне, електроенцефалографічне обстеження хворих на Е та використати методи нейровізуалізації для встановлення коректного діагнозу.
3. Провести порівняння ЯЖ хворих на Е, що лікуються амбулаторно або стаціонарно.
4. Вивчити ЯЖ та ВКХ хворих на Е в залежності від статі, віку, етіології захворювання, віку його початку та тривалості, типів і частоти епілептичних нападів, лікування, сімейного стану, ступеню втрати працездатності, рівня освіти.
5. Вивчити ВКХ пацієнтів з Е і хворих контрольної групи та провести порівняльний аналіз отриманих даних.
6. Визначити кореляції між результатами, отриманими з використаннями обох опитувальників, та визначити їх взаємодоповнюваність для оцінки стану хворого.
7. Провести статистичну обробку результатів дослідження для обґрунтування їх достовірності.
Об’єкт дослідження - епілепсія
Предмет дослідження клініко-психологічні особливості якості життя і внутрішньої картини хвороби при епілепсії.

Методи дослідження

· клінічний
· електроенцефалографічний (ЕЕГ)
· методи нейровізуалізації комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ)
· методи анкетування за допомогою перекладеного українською мовою Опитувальника якості життя хворих на епілепсію-89” (ОЯЖХЕ-89) - Quality of life in Epilepsy Inventory-89” (QOLIE-89) та Методики для психологічної діагностики типів відношення до хвороби”.
· статистична обробка отриманих результатів із застосуванням стандартизованого пакету статистичних програм STATISTICA 6.0 for Windows.
Наукова новизна отриманих результатів
Вперше у вітчизняній неврології та епілептології проведене дослідження ЯЖ хворих на епілепсію, що лікуються в амбулаторних та стаціонарних умовах, з використанням перекладеного українською мовою опитувальника QOLIE-89. Проведений переклад, лінгвістична валідація опитувальника, клінічна оцінка його валідності, отримано дозвіл на його використання від авторів розробки.
Також вперше одночасно з вивченням якості життя хворих на епілепсію визначено типи їх відношення до хвороби, з’ясовані взаємозв’язки між ЯЖ та ВКХ та проведено порівняння діагностичної цінності двох опитувальників з рекомендаціями застосування їх в практиці лікувальних закладів України. Виявлені найбільш важливі чинники медичного, соціального і психологічного характеру, що впливають на якість життя хворих та на формування внутрішньої картини хвороби.
Практичне значення отриманих результатів
На основі вивчення показників якості життя та типу відношення до хвороби виникає можливість виявити найбільш важливі для кожного хворого чинники, що впливають на його життєдіяльність, індивідуалізувати надання медичної, соціальної і психологічної допомоги хворим на епілепсію.
Врахування виявлених загальних закономірностей оцінки якості свого життя хворими в залежності від демографічних даних, особливостей перебігу хвороби та лікування, дозволило розробити рекомендації по оптимізації лікування, вторинної профілактики та соціальної реабілітації хворих.

Особистий внесок здобувача

Особистий внесок здобувача полягає в оцінці актуальності та сучасного стану вивчення проблеми, обґрунтуванні вибору методів дослідження, клінічному і частково електроенцефалографічному обстеженні, анкетуванні хворих на Е за допомогою перекладеного опитувальника QOLIE-89 та Методики для психологічної діагностики типів відношення до хвороби”, безпосередній участі в перекладі та лінгвістичній валідації анкети, проведенні оцінки її клінічної валідності, статистичній обробці отриманих результатів, їх аналізі та узагальненні, формулюванні висновків роботи.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертаційної роботи доповідались на VII Міжнародній конференції Української протиепілептичної Ліги (Київ, 2003), Пленумі Українського науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів (Донецьк, 2004), VIII Міжнародній конференції Української протиепілептичної Ліги (Київ, 2004), 65-й науковій конференції з міжнародною участю студентів і молодих вчених (Львів, 2004), засіданні Львівського обласного товариства неврологів (2006), IX Міжнародній конференції Української протиепілептичної Ліги (Київ, 2006), Пленумі і конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії і наркології” (Одеса, 2006), засіданні кафедри неврології ЛНМУ імені Данила Галицького (2006).

Публікації
За матеріалами роботи опубліковано 13 наукових праць, які відображають її положення, з них 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та інформаційний лист.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробці рекомендацій щодо індивідуалізації та покращення медичної, психологічної і соціальної допомоги хворим на Е на основі вивчення якості їх життя та типів відношення до хвороби.
2. Обґрунтовано використання перекладеного українською мовою опитувальника Quality of Life in Epilepsy Inventory 89”(Опитувальник якості життя хворих на епілепсію-89”), проведено його лінгвістичну валідацію, оцінку клінічної валідності та одержано дозвіл авторів на використання в лікувальних закладах України.
3. При порівнянні ЯЖ амбулаторних і стаціонарних хворих, виявилось, що перші мають кращі показники як загальної ЯЖ, так і її складових. У всіх хворих більшість показників ЯЖ, а також ТВХ не залежали від етіології, статі та віку початку захворювання.
4. Хворим віком до 30 років, більше притаманний анозогнозичний ТВХ, який супроводжується недбалим ставленням до свого здоров’я. Тому молоді хворі потребують цілеспрямованої психологічної підтримки для мінімізації легковажного ставлення пацієнта до свого захворювання.
5. Хворі старших вікових груп з тривалим перебігом хвороби, частими нападами, які поряд з низькими оцінками ЯЖ, демонструють дезадаптивні ТВХ (тривожний, неврастенічний, іпохондричний, сенситивний) потребують не тільки психотерапевтичних втручань, але й призначення додаткових медикаментозних засобів - транквілізаторів, антидепресантів. Особливо це стосується хворих з меланхолійним та апатичним ТВХ, що може свідчити про виражені депресивні розлади.
6. Кращі показники ЯЖ і формування ТВХ І блоку (з відсутністю або з малим ступенем дезадаптації) характерні для неодружених хворих віком 30-44 роки, з рідкими нападами, генералізованими формами епілепсії, невеликою тривалістю хвороби, які лікуються новими ПЕП. Такі пацієнти мають вищу або середню спеціальну освіту, не мають інвалідності.
7. Низькі показники ЯЖ та формування дезадаптивних ТВХ виникають у хворих віком до 30 і старші 45 років, які перебувають в шлюбі, мають часті напади, парціальні та з вторинною генералізацією, тривалий перебіг хвороби, лікуються старими (традиційними) ПЕП. У таких хворих нижчий рівень освіти, вони частіше мають інвалідність.
8. Хворим на Е статистично достовірно порівняно з контрольною групою притаманний сенситивний ТВХ, що свідчить про значну стигматизацію пацієнтів, які соромляться свого захворювання, намагаються його приховати перед оточенням.
9. Відмічений кореляційний зв’язок між високими показниками ЯЖ та формуванням сприятливих ТВХ у хворих на Е. І, навпаки, дезадаптивні ТВХ корелюють з низькою оцінкою хворими якості свого життя, що свідчить про валідність обох опитувальників, використання яких можна включати в комплекс обстеження хворих. Визначення ТВХ при низьких показниках ЯЖ допомагає додатково виявити мішені” для психологічної та медикаментозної корекції (тривожні, депресивні, астенічні розлади).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонов С.Н. Роль проблем качества жизни больных шизофренией в совершении ими агрессивных общественно опасных действий // Российский неврологический журнал. - 2001. - №3. - С. 34-38.
2. Андреева Г.Ф., Оганов Р.Г. Изучение качества жизни у больных гипертонической болезнью // Терапевтический архив. - 2002. - №1. - С.8-16
3. Антипенко Е.Н., Когут Н.Н. Качество жизни и самооценка здоровья // Мед.вести. - 1997. - №2. - С.20-21.
4. Баженов С.А., Маликов Н.С. Качество жизни: теория и практика // Уровень жизни населения регионов России. - 2002. - №10. - С. 1-46.
5. Бараненко А.В., Калиниченко О.Б.Оценка качества жизни у лиц, зависимых от алкоголя (обзор) // Український вісник психоневрології. - 2003. - Т.11. - Bип.2. - С. 6871.
6. Бегги Э., Монтичелли М.Л. Диагностика и лечение эпилепсий у детей - М.: Можайск-Терра, 1997. 656 с.
7. Белова Ф.Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии и нейрохирургии.-Москва, 2004. 432 с.
8. Болдырев А.И. Социальный аспект больных эпилепсией. - М: Медицина, 1997. 205 с.
9. Вассерман Л.И. Психологическая диагностика при эпилепсии // Современная психиатрия. - 1998. - T.1. - №5: http:// www.rmj.ru/main.htm/ sovpsih/t1/n5/6.htm
10. Володин В.С. К вопросу о концепции качества жизни в сексологии // Рос. пихиатрический журнал. - 2002. - №2 .- С. 14-17
11. Волошин П.В., Міщенко Т.С., Лекомцева Є.В. Аналіз поширеності та захворюваності на нервові хвороби в Україні // Міжнародний неврологічний журнал. - 2006. - № 3(7). - С. 9-13
12. Воробьев П.А. Новые аспекты в проблеме качества жизни пожилого человека // Клин.геронтология. - 1999. - №2. - С. 3-8
13. Гельцер Б.И., Фрисман М.В. Современные подходы к оценке качества жизни кардиологических больных // Клиническая медицина. - 2002. - №9. - С. 4-9
14. Гехт А.Б. XXIII Международный конгресс по эпилепсии (информация) // Журнал неврологии и психиатрии. - 2000. - №3. - С. 66.
15. Гехт А.Б., Авакян Г.Н., Гусев Е.И. Современные стандарты диагностики и лечения эпилепсии в Европе // Журнал неврологии и психиатрии. - 1999. - №7. - С. 4-7.
16. Громов С.А., Смирнов Д.П., Хорошев С.И. Совершенствование фармакотерапии эпилепсии с различной степенью резистентности к лекарственному лечению // Неврологический журнал. - 1998. - Т.3. - № 2. - С. 26-28.
17. Денисов У.М. Некоторые особенности качества жизни и социального функционирования больных щизофренией з зависимости от длительности болезни // Укр.вісник психоневрології. - 2000. - Т.10. - Вип. 1(30). - С. 117-118.
18. Джулай Г.С., Чернин В.В. Качество жизни и отношение к болезни у пациентов с хроническим гастритом // Клиническая медицина. - 2002. - №7. - С. 32-36.
19. Дубенко А.Е.. Слюсаренко И.Т., Говбах И.А. Клиника и особенности терапии эпилепсии у лиц пожилого возраста // Международный медицинский журнал. - 2003. - Т.9. - №3. - С. 40-46
20. Задорожняя Е.В. Особенности качества жизни больных органическими заболеваниями головного мозга в пожилом возрасте // Психиатрические аспекты общемедицинской практики: Мат. науч. конф.- СПб, 2005: http: // www.bekhterev.spb.ru /science/confer2005/part2/zadorozhnaja/htm
21. Зенков Л.Р. Клиническая эпилептология ( с элементами нейрофизиологии). Москва: ООО «МИА», 2002. - 416 с.
22. Зенков Л.Р. Применение депакина-хроно при фокальной эпилепсии // Невролог. журнал. - 2002. - №6. - С. 40-44.
23. Кабанов М.М. Проблема реабилитации психически больных и качество их жизни // Социальная и клиническая психиатрия. - 2001. - Вып.1. - Т.11. - С. 22-27.
24. Карлов В.А. Основные принципы терапии эпилептических припадков // Невролог.журнал. - 1997. - №5. - С. 4-8.
25. Карлов В.А., Хабибова А.О. Качество жизни больных эпилепсией // Научная конференция с международным участием ”Качество жизни в психоневрологии”: Тезисы докладов. - СПб., 2000. С .62.
26. Качество жизни больных с хронической сердечной недостаточностью. Эффект лечения милдронатом / Недошивин А.О., Петрова Н.Н., Кутузова Ф.Э. и др. // Терапевт.архив. - 1999. - №8. - С. 10-12.
27. Качество жизни и реабилитация больных эпилепсией / Громов С.А., Михайлов В.А., Вассерман Л.И. и др. // Журнал неврологии и психиатрии. - 2002. - №6. - С. 4-8.
28. Клинические и терапевтические особенности эпилепсии у пожилых больных: метод. Рекомендации / А.Е.Дубенко, И.А.Говбах. - Киев, 2006. 24 с.
29. Клинические и социально-психологические факторы качества жизни больных эпилепсией (материалы 5-и летнего проспективного мультицентрового исследования) / В.А. Михайлов, Л.И. Вассерман, С.А. Громов и др. // Психиатрические аспекты общемедицинской практики: Мат.науч.конф.-СПб.- 2005: http://www.bekhterev.spb.ru/science/confer2005/ part4/ mikhailov.htm
30. Колпакова Е.В. Качество жизни и артериальная гипертония: роль оценки качества жизни в клинических исследованиях и практической деятельности врача. // Терапевт.архив. - 2000. - №4. - С. 76-79.
31. Конечный Р., Боухал М. Психология в медицине. - Прага: Авиценум, 1983. 405 с.
32. Концепция исследования качества жизни в неврологии / А.А.Новик, М.М.Одинак, Т.И.Ионова, Г.Г.Бисага // Невролог.журнал. - 2002. - № 6. - С. 49-52.
33. Литвинович Е.Ф. Улучшение качества жизни больного с симптоматической лобной эпилепсией на фоне приема депакина // Вестник эпилептологии. - 2004. - № 2 - С. 23-24
34. Литовченко Т.А., Афанасьева М.В., Тондий О.Л. Особенности лечения эпилепсии у женщин // Вісник психіатрії і психофармакотерапії. - 2006. - №2 (10). - С. 205-206
35. Личко А.Е., Иванов Н.Я. Методика определения типа отношения к болезни // Журнал невропатологии и психиатрии. - 1980. - №8. - С. 1527-1530
36. Лурия Р.А. Внутренняя картина болезней и иатрогенные заболевания.-М: Медицина, 1977. 112 с.
37. Мавиди И.А., Петрова Н.Н.Особенности личностного реагирования на болезнь у пациентов с осложенными формами язвенной болезни 12-перстной кишки // Психиатрические аспекты общемедицинской практики: Мат.науч.конф.-СПб.- 2005.-http: // www.bekhterev.spb.ru/science/confer2005/ part2/mavidi.htm
38. Манухина Н.М. Социальная дезадаптация пациентов с соматическими заболеваниями как объект психологической коррекции//Журнал пратической психологии и психоанализа. - 2003. - №3. - C. 23-27
39. Мар’єнко К.М. Оцінка якості життя хворих на епілепсію // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №4. - С. 83-85
40. Мар’єнко К.М. Проблема стигматизації і якість життя хворих на епілепсію // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2006. - №1(9). - С. 59-61
41. Мар’єнко К.М. Сучасні методики вивчення якості життя у хворих на епілепсію // Журнал психиатрии и мед.психологии. - 2004. - №2(12). - С. 35-39
42. Мар’єнко К.М., Пшик С.С. Опитувальники якості життя в медицині: клінічне та соціальне значення // Вісник епілептологіі. - 2005. - № 1(11-12). - С. 86-87
43. Медико-социальные аспекты риска развития осложнений жизни больных эпилепсией/ Е.Беги, С.А.Громов, Л.В.Липатова, В.А.Михайлов // Журнал неврологии и психиатрии. - 2002. - № 9. - С. 45-49
44. Методика для психологической диагностики типов отношения к болезни: Метод.рекомендации / под ред.А.Е.Личко. - Ленинград, 1987. 26 с.
45. Міщенко Т.С. Стан та перспективи розвитку неврологічної служби в Україні // Мат.наук-практ.конф. „Фармакотерапія захворювань нервової системи”. - Харків, - 2005. - С. 74
46. Не ошибиться в выборе (Экспертный консенсус по сравнительной оценке противоэпилептических препаратов, применяемых в России) / Белоусова Е., Власов П., Ермаков А. и др. // Мед газета.- 2005. - № 66 (26.08.2005). - С.3
47. Николаева Н.Н. Влияние хронической болезни на психику. - М: Изд.МГУ, 1987. - 167 с.
48. Новик А.А., Ионова Т.И., Денисов Н.Л. Концепция и стратегия исследования качества жизни в гастроэнтерологии (обзор) // Терапевтический архив. - 2003. - №10. - С.42-46
49. Новик А.А., Ионова Т.И., Кайнд П. Концепция исследования качества жизни в медицине. - Спб: Эдби, 1999. - 140с.
50. Оценка качества жизни больного в медицине/Новик А.А., Матвеев С.А., Ионова Т.И. и др. // Клиническая медицина. - 2000. - №2. - С.10-13
51. Панкратова А., Соложенкин В. Взаимосвязь показателей качества жизни при эпилепсии с возрастным аспектом // Вісник епілептології. - 2003. - №1(3-4). - С.89-90
52. Петрова Н.Н. Качество жизни у детей с заболеваниями сердечно-сосудистой системы // Педиатрия. - 1998. - №6.- С.4-7
53. Показатели качества жизни населения Санкт-Петербурга / Новик А.И., Иванова Т.И., Гандек Б., и др. // Пробл.стандартизации в здравоохранении. -2001. - №4. - С. 22-31
54. Поливода С.Н., Кривенко В.И., Евченко Л.Н. Оценка качества жизни больных с метаболической кардиомиопатией // Укр. ревматологічний журнал. - 2001. -№2 (4). - С.55-57
55. Полівода С.М., Кривенко В.І., Євченко Л.М. Оцінка якості життя хворих на хронічний обструктивний бронхіт у залежності від стадії захворювання // Укр. пульмонолог. журнал. - 2001. - №4. - С. 30-32
56. Пономаренко В.М., Апанасенко Г.Л., Чабаненко Н.І. Методичні підходи до вивчення якості життя населення у взаємозв’язку зі станом здоров’я // Вісник соц.гігієни та організації охорони здоров’я України.-2002.-№ 3.-С.74-78
57. Риск осложнения качества жизни больных вследствие эпилепсии / Громов С.А., Михайлов В.А., Липатова Л.В., Беги Е. // Неврологический журнал. -1997. - №2. - С. 27-30
58. Сердюк А. А., Бабелюк В. Е. Особенности внутренней картины болезни у лиц, страдающих хроническим алкоголизмом с различной установкой на лечение // Медицина сегодня и завтра: Периодический сборник научных работ молодых учёных и специалистов. - Харьков, 1998. - Вып. 3. - С. 5051.
59. Сыркин А.Л., Печорина Е.А., Дриницина С.В. Валидизация методик оценки качества жизни у больных стабильной стенокардией // Клиническая медицина. - 2001. - №11.- С. 22-25
60. Сулаберидзе Е.В. Проблемы реабилитации и качества жизни в современной медицине // Рус.мед.журнал. - 1996. -№4. - С. 9-11
61. Талалаева Г.В., Рогачева Т.В., Максимова М.В. Прогнозирование вариантов развития сердечно-сосудистой патологии на основе психологического тестирования // Уральский кардиологический журнал. - 2003. - № 3. - С. 21-24
62. Хайтович М.В. Якість життя у дітей, хворих на вегетативну дисфункцію // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1999. - №4. - С. 84-85
63. Чернюк-Ковальчук Н.В. Динаміка основних критеріїв якості життя у хворих на бронхіальну астму та встановлення ефективності лікування // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5. - №1. - С. 125-129
64. Чучалин А.Г., Сенкевич Н.Ю. Качество жизни больных: влияние бронхиальной астмы и аллергического ринита // Терапевт.архив. - 1998. - №8. -С. 53-57
65. Юшковська О.Г. Якість життя хворих із серцево-судинними захворюваннями // Одеський медичний журнал. - 2003. - №3 (77). - С. 104-108
66. Яшина Л.О., Городенко Н.Г., Гогунська І.В. Якість життя хворих із загостренням бронхіальної астми при лікуванні інгаляційними кортикостероїдами у високих дозах // Укр. пульмонолог. журнал. - 2001. - №4. - С. 33-35
67. Ablon J. The nature of stigma and medical conditions // Epilepsy and Behavior. -2002. - V. 3(6S2). - P. 2-9.
68. A brief questionnaire to screen for quality of life in epilepsy: the QOLIE-10 / Cramer J.A., Perrine K., Devinsky O., Meador K. // Epilepsia. - 1996. - V.37 (6). -P. 577-582
69. Adaptation and evaluation of the Liverpool Seizure Severity Scale and Liverpool Quality of Life battery for American epilepsy patients / Rapp S., Shumaker S., Smith T. et al. // Qual Life Res. - 1998. - V.7( 4). - P. 353-363.
70. A health-related quality of life instrument for patients evaluated for epilepsy surgery / Vickrey B.G., Hays R.D., Graber J. et al. // Med Care. - 1992. - V.30. - P. 299-319
71. Baker G.A. Assessment of Quality of life in people with epilepsy: Some practical implications // Epilepsia. - 2001. - V.42(3). - P. 66-69
72. Baker G.A. People with epilepsy: what do they know and understand, and how does this contribute to their perceived level of stigma // Epilepsy and Behavior. - 2002. - V.3 (6s2). - P. 26-32
73. Baker G.A., Jacoby A., Chadwick D.W. The associations psychopathology in epilepsy: a community study // Epilepsy Researh. - 1996. - V.25.- P. 29-39
74. Baskind R., Birbeck G.L. Epilepsy-associated stigma in sub-Saharan Africa: The social landscape of a disease // Epilepsy and Behavior. - 2005. - V.7(1). Р. 68-73
75. Bazil C.W. Epilepsy and sleep disturbance // Epilepsy and Behavior. - 2003. - V.4 (suppl.2). - P. 39-45
76. Beghi E., Niero M., Roncolato M. Validity and reliability of the Italian version of the Quality-of-Life in Epilepsy Inventory (QOLIE-31) // Seizure. - 2005. - V.14(7). - P. 452-458
77. Berto P. Quality of life in patients with epilepsy and impact of treatments // Pharmacoeconomics. - 2002. - V.20(15). - P.1039-1059.
78. Brodie M.J., Schachter S.C., Kwan P. Fast Facts: Epilepsy. - 2005, Health Press Ltd. - Oxford, UK. - Р. 127
79. Chang C.H., Gehlert S. The Washington Psychosocial Seizure Inventory (WPSI): psychometric evaluation and future applications // Seizure. - 2003. - 12(5). - P.261 - 267.
80. Childhood epilepsy and asthma: Comparison of quality of life / Austin J.K., Smith M.S., Risinger M.W., McNelis A.M . // Epilepsia. 1994 . - V.35. - P. 608-615
81. Cognition and health-related quality of life in a well-defined subgroup of patients with partial epilepsy / Engelberts N.H.J., Klein M., van der Ploeg H.M.et al. // Journal of Neurology. - 2002. - V.249. - No3. - P. 294-299
82. Commission on Classification and terminology of the ILAE. Proposal for Revised and Electroencephalographic Classification of Epileptic Seizures // Epilepsia. -1981. - V.22. - P. 489-501
83. Commission on Classification and Terminology of the ILAE. Proposal for Revised Classification of Epilepsies and Epileptic Syndromes // Epilepsia. - 1989. - V.30. -P. 389-399
84. Cramer J.A., Baker G.A., Jacoby A. Development of a new seizure severity questionnaire: initial reliability and validity testing // Epilepsy Research. - 2002. - V.48. - P. 187-197
85. Cross-cultural comparisons of the content of SF-36 translations across 10 countries: results from the IQOLA Project. International Quality of Life Assessment / Wagner A.K., Gandek B., Aaronson N.K. et al. // J Clin Epidemiology. - 1998. - V. 51 (11). - P. 925-932.
86. Cross-cultural differences in health-related quality of life of people with epilepsy: findings from a European study/ Buck D., Jacoby A., Baker G.A. et al. // Qual Life Res. - 1999. - V.8(8). - P. 675-685
87. De Boer H.M. Overview and perspectives of employment in people with epilepsy // Epilepsia. - 2005. - V.46. - Suppl 1. - P. 52-54
88. Dell J.L. Social dimensions of epilepsy: stigma and response.In: Whiteman S.,Hermann B.P. eds. Psychopathology in epilepsy. New York.-Oxford University Press, 1986. 354 p.
89. Depression but not seizure frequency predicts quality of life in treatment-resistant epilepsy / Boylan L.S., Flint L.A., Labovitz D.L. et al. // Neurology. - 2004. - V.62.