ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ГОСТРИХ ОТРУЄННЯХ РУДНИКОВИМ ГАЗОМ У ГІРНИКІВ ТА ЇХ ЛІКУВАННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М. ГОРЬКОГО

На правах рукопису

ГОЛОВІН ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 615.9+ 546.26:622-058.243]- 085

Особливості клініко-функціональних порушень НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування

14.01.15 нервові хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Ніколенко Віктор Юрійович д.мед.н. професор

Донецьк - 2007

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП......................................................................................

3-8

Розділ 1. Огляд літератури.........................................

9-38

Розділ 2. Матеріали і методи дослідження......

39-62

Розділ 3. Епідеміологічна характеристика гострих отруєнь рудниковим газом серед гірників вугільних шахт...........................................

63-70

Розділ 4. Стан нервової системи, імунологічні та біохімічні показники у гірників із гострим отруєнням рудниковим газом......................................................................................
4.1. Результати неврологічного опитування гірників, що перенесли гостре отруєння рудниковим газом.....................
4.2. Функціональні показники, які характеризують стан нервової системи в хворих, що перенесли гостре отруєння рудниковим газом....................................................................
4.3. Стан імунної системи та біохімічні показники в гірників з гострим отруєнням рудниковим газом................

71-110

71-79

80-98

98-110

Розділ 5. Лікування гірників із гострим отруєнням рудниковим газом..............................

111-123

Розділ 6. Аналіз і узагальнення результатів досліджень.........................................................................

124-143

ВИСНОВКИ.............................................................................

144-145

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.............................................

146

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................

147-175

ДОДАТОК. АКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ.................................

176-181

ВСТУП
Актуальність теми. Гіпоксичні ураження нервової системи у гірників вугільних шахт внаслідок впливу токсичних факторів виробничого середовища зумовлюють велику кількість постраждалих робітників у вугільній промисловості [22, 79, 116].
Збільшення глибини шахт до 1000 м і більше обумовило погіршення гірничо-геологічних умов, підвищення температури повітря у гірничих виробках, зростання кількості раптових викидів рудникового газу і вугільного пилу, вибухів і пожеж. Ризик розвитку професійних захворювань і травмування у вугільній промисловості в 5 10 разів вищий, ніж в інших галузях промисловості [116]. По рівню виділення метану шахти України випереджають аналогічні виробництва більшості країн світу, окрім того, 40% шахт у нашій країні розробляють пласти, небезпечні відносно раптових викидів вугілля і газу. За останнє десятиріччя відмічається збільшення числа природних виробничих аварій, що приводять до викидів рудникового газу і масового ураження людей. Це породжує не тільки економічні, соціальні, але і значні медичні проблеми по наданню допомоги постраждалим [2]. Постраждалі внаслідок гострого отруєння рудниковим газом складають 35,6 % від загальної кількості всіх виробничих отруєнь [96,120].
Механізми дії рудникового газу характеризуються розвитком гіпоксичної гіпоксії з різким зменшенням надходження кисню до мозку і вестибулярного аналізатору, який дуже чутливий до кисневої недостатності. Усе це призводить до формування уражень центральної нервової системи з ознаками гіпоксичної енцефалопатії, вегетативно-судинної дистонії і вестибулопатії [118, 165]. Питання гіпоксичних уражень нервової системи при дисциркуляторних енцефалопатіях вивчаються досить пильно [34, 117, 126, 134]. Найбільш уразливими структурами центральної нервової системи під час гіпоксії є нейрони кори головного мозку і клітини Пуркіньє мозочка [40].
Гіпоксія замикає хибне коло: нестача кисню порушує енергетичний обмін і стимулює вільнорадикальне окислення, а активація вільнорадикальних процесів, пошкоджуючи мембрани мітохондрій і лізосом, поглиблює енергодефіцит, що може викликати незворотні пошкодження і загибель клітини [128, 164]. Порушення енергетичного обміну, і відповідно, пуринового обміну, спричиняє накопичення в організмі під час гіпоксії гіпоксантину, ксантину і сечової кислоти, які є також і нейромедіаторами [135, 179].
Імунологічним порушенням при ураженнях головного мозку під час гіпоксії присвячено окремі роботи, а питання лікування гіпоксичної енцефалопатії продовжують обговорюватися [64, 70, 72, 141, 149]. Звідси значні труднощі при виборі обґрунтованої патогенетичної терапії гіпоксичних уражень нервової системи.
Останні рекомендації щодо лікування постраждалих від отруєнь рудниковим газом видавалися десятки років тому і відповідно вимагають нового погляду на підходи до комплексної терапії постраждалих гірників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Базовою для підготовки дисертаційної роботи була НДР: „Вивчення клінічних особливостей основних професійних захворювань і отруєнь у гірників вугільних шахт та їх лікування” (№ держреєстрації 0105U008709, 2006-2009 рр.). Автор був співвиконавцем роботи і безпосередньо вивчав стан нервової системи у гірників вугільних шахт Донбасу, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом, обстежував їх після проведеного лікування, узагальнював, математично опрацьовував та аналізував дані, отримані у роботі.
Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики неврологічних порушень та комплексного лікування гірників із гострим отруєнням рудниковим газом на основі аналізу клініко-функціональних порушень нервової системи та імунобіохімічних показників у постраждалих.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати частоту виробничих отруєнь рудниковим газом за 19912004 роки у гірників вугільних шахт Донецької області.
2. Визначити клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні і біохімічні зміни при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт.
3. Розробити новий підхід до комплексного лікування при отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт.
Об’єкт дослідження - ураження нервової системи при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт.
Предмет дослідження - функціональний стан нервової системи, біохімічні та імунні показники гірників (після випадку гострого отруєння рудниковим газом та після проведення лікування), висновки ЛКК клініки професійних захворювань, обліково-статистичні форми по захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
Методи дослідження - неврологічні, фізіологічні, клініко-біохімічні, імунологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Встановлено, що кількість випадків гострих отруєнь рудниковим газом у гірників щороку змінюється і становить від 3 до 32 на рік.
2. Виявлено, що переважна більшість випадків отруєнь рудниковим газом трапляється навесні і восени.
3. Встановлені основні клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні та біохімічні зміни у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом.
4. Вперше доведена ефективність використання в комплексному лікуванні гірників з отруєннями рудниковим газом альфа-ліпоєвої кислоти спільно з сеансами гіпербаричної оксигенації.
5. Розроблена схема комплексного лікування та реабілітації під час гострих отруєнь рудниковим газом у гірників вугільних шахт.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено схему комплексного лікування гірників з гострим отруєнням рудниковим газом. Опрацьована схема сприяє зменшенню рівня інвалідізації серед постраждалих. Отримано Деклараційний патент на Спосіб корекції вестибулярної дисфункції, викликаної отруєнням рудниковим газом”. - 2006. - 4 с., який впроваджено у КЛПУ „Донецька обласна клінічна лікарня професійних захворювань”, у Донецькому національному медичному університеті ім.М.Горького, у Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні, Луганській обласній лікарні №2 (довідки про впровадження від 22.10.07 р.; 23.10.2007 р.; 12.06.2007; 26.04.2007).
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі передатестаційного циклу Професійні захворювання” на факультеті післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім.М.Горького (довідка про впровадження від 22.10.07р.)
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано планування досліджень, визначено мету, задачі та сформульовано наукові положення роботи, здійснено літературний та інформаційний пошук, збирання, аналіз, електронний облік, математичне опрацювання та інтерпретацію результатів дослідження. Автором не були використані наукові результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Апробація проведена на науково-практичній конференції „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології” (Донецьк, 2005 р.), науково-практичній конференції „Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні” (Чернівці, 2005 р.), „Ювілейному VIII з’їзді ВУЛТ, присвяченому 15-річчю організації (1990 - 2005 рр.)” (Івано-Франківськ, 2005 р.), науково-практичній конференції „Нейронауки: Теоретические и клинические аспекты” (Донецьк, 2005 р.), науково-практичній конференції „Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб”, присвяченій пам’яті академіка Л.Т.Малої (Харків, 2005 р.), на XLVIII підсумковій науково-практичній конференції „Здобутки клінічної і експериментальної медицини” (Тернопіль, 2005 р.), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу” (Донецьк, 2005 р.), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми медицини праці” (Донецьк, 2006 р.), на конгресі „XI конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств” (Полтава, 2006 р.), на ІІІ Національному конгресі (ХІ з’їзд) неврологів, психіатрів та наркологів України „Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології” (Харків, 2007 р.), на 34-му міжнародному конгресі „Vertigo and dizziness” (Kyiv, 2007 р.), симпозіумі „Присінкові розлади” (Київ, 2008 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 8 наукових фахових виданнях (4 без співавторів), 12 матеріалах і тезах конференцій, 1 Деклараційному патенті України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і додатку. Дисертація викладена на 181 сторінці машинописного тексту, з них 4 сторінки займають 10 таблиць, 12 сторінок 31 рисунок, 29 сторінок список використаних джерел, який включає 231 вітчизняне та іноземне найменування (169 кирилицею і 62 латиницею).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання з оптимізації діагностики та лікувальної тактики при ураженні нервової системи у гірників при гіпоксичній гіпоксії внаслідок гострого отруєння рудниковим газом, що дозволяє розробити новий підхід до комплексного лікування цих хворих на підставі встановлення нових клініко-функціональних та імунобіологічних аспектів.
2. Гострі отруєння рудниковим газом у вугільних шахтах мають частоту від 3 до 32 випадків на рік, і сезонні коливання з перевагою навесні, восени та концентруються на семи шахтах у п’яти містах області, а постраждалі гірники відносяться до працездатного та висококваліфікованого контингенту.
3. Відмічається підвищення реактивності вегетативної нервової системи у пробі Ашнера до (80,7±4,2)% і забезпечення діяльності відповідно до індексу напруження до (59,8±5,1)% у напрямку переваги симпатикотонічних реакцій при гострих отруєннях рудниковим газом.
4. Одними із найбільш частих симптомів у гірників з гострими отруєннями рудниковим газом є головокружіння та запаморочення, які проявляються відхиленнями у клінічних вестибулярних тестах, і вестибулярні порушення виявляються у (78,4±4,3) % хворих.
5. У гірників з гострими отруєннями рудниковим газом виявлено Т-клітинний імунодефіцит зі зниженням співвідношення хелпери/супресори, переважно за рахунок зменшення кількості Т-хелперів, та розвитком системних аутоімунних процесів гуморального типу у вигляді підвищення титрів аутоантитіл до антигенів із дезиксорибонуклеїнової кислоти та головного мозку, підвищення циркулюючих імунних комплексів.
6. Гостра гіпоксія внаслідок отруєння рудниковим газом у гірників характеризується порушенням ліпідного обміну зі збільшенням продуктів перекисного окислення ліпідів, що свідчить про необхідність використання антиоксидантів.
7. Ефективність комплексної терапії з включенням гіпербаричної оксигенації та антиоксиданту - альфа-ліпоєвої кислоти у хворих із гострим отруєнням рудниковим газом за вегетативно-вестибулярними і психофізіологічними показниками виявилася значно кращою від прийнятого лікування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаджанян Н.А., Гороян Г.П. Роль гипоталямуса в изменении реактивности организма животных к гипоксии // Специальная и клиническая физиология гипоксических состояний: Тезисы докладов, Киев, октябрь 1979 г. Киев, 1979. Ч.1. С.21-23.
2. Азаров С.И. Оценка опасности сочетанного действия техногенных факторов при авариях // Гігієна праці: Зб.статей. 2000. Вип.31. С.110-114.
3. Азаров С.И., Святун О.В. Анализ несчастных случав на угольных шахтах Украины // Гигиена труда: Сборник статей. Киев, 2003. 2003. Вып.34, Т.2. С.831-838.
4. Аксенов В. Гипербарическая окигенация в свете кокрановских обзоров // Международный журнал медицинской практики. 2005. №3. С. 44-48.
5. Активность цитохрома Р-450 и перекисного окисления липидов в микросомах печени и легких крыс в условиях гипоксии и последющей барооксигенации / Шугалей В.С., Ананян А.А., Садкова С.И., Малютина Н.П. // Вопросы мед.химии. 1991. Т.37, Вып.5. С. 19-21.
6. Алкадарский А.С., Голубев А.М. Коррекция гипоксических повреждений нейронов коры головного мезга кровезамещающими растворами при острой массивной крвопотере в эксперименте // Анестезіологія и реаніматологія. 2004. - №6. С.49-50.
7. Антамонов М.Ю. Зависимость методов математической обработки от задач исследования и типа данных // Гігієна праці: Зб.статей. 2000. Вып.31., Гл.2. С.241-247.
8. Антиоксидантная защитная система в условиях высокогорья / Озереденко В.Г., Федорова Л.П., Рысалиева З.К. и др. // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1991. №1. С.37-39.
9. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилакти­ка, лечение // Микроэлементы в медицине. 2001. № 2 (1). С. 2-5.
10. Баевский Р.М. Физиологические методы в космонавтике. М.:Медицина, 1965. 299 с.
11. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии. Киев: Наук. думка, 1997. 420 с.
12. Барановский П.В., Рудык Б.И. Определение циркулирующих иммунных комплексов методом спектрофотометрии // Лаб. дело. 1982. №12. С. 35-37.
13. Барашков Г., Зайцева Л. Микроэлементы в теории и практике медицины // Врач. 2004. - №10. С.45-48.
14. Башкірова Л., Руденко А. Біологічна роль деяких есенційних макро- та мікроелементів (огляд) // Ліки України. 2004. №10. С.59-65.
15. Белозеров Е.С., Макарова Т.А. Преципитационный метод исследования иммунных комплексов у больных вирусным гепатитом // Лаб. дело. 1982. № 12. С. 37-39.
16. Белостоцкая Л.И., Чайка Л.А., Гомон О.Н. Влияние циннаризина на митохондриальную систему окисления мозга, антиокислительную активность крови и поведение крыс при гипоксии // Эксперим. и клин. фармакология. 2003. Т.66, №6. С.16-19.
17. Биленко В.М. Ишемические и перфузионные повреждения органов. М.: Медицина, 1989. 388 с.
18. Богданов Н.Н., Солдатов П.Э., Маркина Н.В. Чувствительность к гипобарической гипоксии мышей, селектированных на большую и малую массу мозга // Бюлл.эксперим.биологии и медицины. 2001. Т.132, №12. С.614-615.
19. Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTICA. М.: Б.и., 1998. 583 с.
20. Бородин А.Д. Нейрогуморальные механизмы формирования гемической гипоксии и подходы к их фармакологической коррекции // Архив клин.и экспериментальной медицины. 1993. Т.2, №2. С. 131-135.
21. Борухов С.А., Ли А.И., Заманов Ю.Р. Применение ГБО в комплексном лечении отравлений природным и угарным газом // Современные проблемы анестезиологии, реаниматологии и интенсивной терапии. Алма-Ата, 1984. С. 187-189.
22. Брюханов А.М. Научно-технические основы расследования и предотвращения аварий. Донецк, Норд-Пресс, 2004. 346 с.
23. Бутко Д.Ю. Состояние церебральной гемодинамики и статокинетических функций у больных с вертебро-базилярной сосудистой недостаточностью // Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2004. Т.104, №12. С. 38-42.
24. Вегетативная нервная система. Методы исследования и оценка ее функций: Метод. рекомендации / Сост.: Евтушенко С.К., Могилевский Ю.Т. Донецк, 1982. 26 с.
25. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / Под ред. А.М. Вейна. - М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2003. 752 с.
26. Взаимоотношение динамики мозгового кровотока и биоэлектрической активности мозга у человека при острой экспериментальной гипоксии / Бурых Э.А., Нестеров С.В., Сороко С.И., Волков Н.Ю. // Физиол.человека. 2002. Т.28, №6. С. 24-31.
27. Взрывная шахтная травма / Ельский В.Н., Гусак В.К., Кривобок Г.К. и др. Донецк: Апекс, 2002. 172 с.
28. Вислобоков А.И., Марышева В.В., Шабанов П.Д. Мебанные механизмы действия антигипоксантов бемитила и алмида на нейроны моллюсков // Эксперим. и клин. фармакология. 2003. Т.66, №6. С.9-11.
29. Влияние гипоксической гипоксии на спонтанную электрическую активность головного мозга человека / Александров М.В., Иванов А.О., Косенков Н.И., Луцык М.А. // Физиология человека. 2001. Т.27, №6. С. 58-62.
30. Влияние острой нормобарической гипоксии на электрическую стабильность миокарда у здорових людей / Шутов А.М., Мидленко Ю.В., Мензоров О.А. и др. // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. 2001. №1. С. 21-23.
31. Влияние повторных редко чередующихся иммобилизаций на устойчивость к гипоксии и на выраженность анксионогенного стресса у крыс / Цейликман В.Э., Волчегорский И.А., Цейликман О.Б. и др. // Российский физиологический журнал им.И.М.Сеченова. 2005. Т.91, №4. С.394-399.
32. Возможности и перспективы применения берлитиона для лечения алкогольной полиневропатии / Ковражкина Е.А., Айриян Н.Ю., Серкин Г.В. и др. // Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2004. Т.104, №2. С. 33-37.
33. Волошина Н.П. Состояние метаболизма электролитов и микроэлементов у больных с различными формами деменций // Укр. вісн. психоневрології. 1996. Т.4, Вип. 5(12). С.462-467.
34. Волошин П.В., Тайцлин В.Й. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. Москва: МЕДпресс-информ, 2005. 688 с.
35. Воробйов К.П. Функціональний моніторинг під час гіпербаричної оксигенації при екстремальних станах // Одес. мед. журн. 1999. № 6. С.76-78.
36. Вплив еспа-ліпону на вуглеводневий обмін у тканинах організму / Минка А.Ф., Каленюк Т.Г., Алексевич Я.Ї., Волос О.П.// Клінічна фармація. 2002. Т.6, №1. С. 55-56.
37. Вплив мелатоніну на інтенсивність перокисного окислення ліпідів в головному мозку щурів за гострої гіпоксії / Заморський І.І., Сопова І.Ю., Павлусик К.І., Ігнатюк Т.В. // Буковинський медичний вісник. 1998. Т.2, №3-4. С. 109-113.
38. Гаврилов В.П., Мишкорудная М.И. Спектрофотометрическое определение гидроперикисей липидов в плазме крови // Лаб. дело. 1983. № 3. С. 33-36.
39. Галушкина Л.Р., Морозов Ю.В. Защитное влияние экстракта элеутерококка и его отдельных фракций на организм мышей при гипоксии и гипероксии // Фармация. 1993. Т.43, №3. С.30-33.
40. Гипоксия: адаптация, патогенез, клиника / Под ред. академика РАМН, проф. Ю.Л.Шевченко. СПб: ООО»ЭЛБИ-СПб», 2000. 384 с.
41. Головін Ю.О., Ніколенко В.Ю., Гладчук Є.О. Організація медичної допомоги гірникам вугільних шахт при отруєннях рудниковим газом / „Ювелейний VIII з’їзд ВУЛТ, присвячений 15-річчю організації (1990-2005 рр.): Тези доповідей, м.Івано-Франківськ, 21-22 квітня 2005 року // Українські медичні вісті. 2005. Т.6, Ч.1-2 (64-65). С.370.
42. Головін Ю.О. Особливості медичної допомоги при виробничих отруєннях рудниковим газом // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва. 2005. Т.6,№4. С. 61-63.
43. Головін Ю.О., Тищенко А.В. Епідеміологія отруєнь рудниковим газом у вугільних шахтах // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології: Тези доповідей. Донецьк, 2005. С. 116-117.
44. Гострі отруєння: особливості сучасної структури в умовах м. Києва / Олексієнко Н.В., Іващенко О.В., Шлапак І.П., Зозуля І.С. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. 2004. Т.5, №3. С. 78-79.
45. Гриневич Ю.А., Алферов А.Н. Определение иммунных комплексов в крови онкологических больных // Лаб. дело. 1981. № 8. С. 493-495.
46. Гуревич А.М., Мутускина М.А. Данные к механизму отсроченной постгипоксической энцефалопатии // Специальная и клиническая физиология гипоксических состояний: Тезисы докладов, Киев, октябрь 1979 г. Киев, 1979. Ч.4. С.229-232.
47. Дейнега В.Г. Реабилитация больных профессиональными заболеваниями в угольной промышленности. Киев: Здоров’я, 1987. 128 с.
48. Дейнега В.Г. Професiйнi хвороби. Київ: Вища шк., 1993. 232 с.
49. Дейнега В.Г., Харитонов С.А. Некоторые патогенетические аспекты применения ГБО в клинике внутренних заболеваний // Гипербарическая оксигенация: Тез. докладов. Москва, 1989. С. 168.
50. Действие кратковременной гипоксии и реоксигенации на перитонеальные макрофаги мышей in vitro / Гальчук С.В., Туровецкий В.Б., Буравкова Л.Б., Рубин А.Б. // Российский физиологический журнал им.И.М.Сеченова. 2003. Т.89, №3. С. 320-338.
51. Депонирование оксида азота у крыс разных генетических линий и его роль в антистрессорном эффекте адаптации к гипоксии / Пшенникова М.Г., Смирин Б.В., Бондаренко О.Н. и др. // Российский физиологический журнал. 2000. Т.86, №2. С. 174-181.
52. Диагностика и лечение метановых интоксикаций: Метод. рекомендации / Сост.: Дейнега В.Г., Третьяк Л.Ф. Донецк, 1982. 24 с.
53. Динамика показателей электроэнцефалограммы при острой гипоксии / Шпатенко Ю.А., Моргун В.В., Лебедев А.Н. и др. // Военно-медицинский журнал. 1993. №5. С. 48-50.
54. Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. Киев: Здоров'я, 1993. 464 с.
55. Ефективність берлітіону у лікуванні хворих на розсіяний склероз із втомою із втомою та його вплив на стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги / Віничук С.М., Донченко Г.В., Копчак О.О. та інш. // Укр.медичн.часопис. 2004. Т.43, №5. С.36-42.
56. Жирмунская Е.А., Лосев В.С. Система описаний и классификация электроэнцефалограмм человека. М.:Наука, 1984. 89 с.
57. Завалишин И.А., Захарова М.Н. Оксидантный стресс общий механизм повреждения при заболеваниях нервной системы // Журн.неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 1996. №2. С.111-114.
58. Заморський І.І. Вплив довжини фотоперіоду на активність маркерних ферментів плазматичних мембран у передньому мозку щурів за гострої гіпоксії // Буковинський медичний вісник. 1999. Т.3, №4. С. 165-169.
59. Заморський І.І. Вплив мелатоніну і різного фотоперіоду на виживання щурів за гострої гіпоксії // Одеський медичний журнал. 1998. Т.50, №6. С. 23-24.
60. Зарубина И.В., Миронова О.П. Антиоксидантная защита головного мезга при острой гипоксии бемитилом // Бюлл.эксперим.биологии и медицины. 2002. Т.133, №1. С.165-167.
61. Зарубина И.В., Миронова О.П. Влияние бемитила на глутатионовую систему в печени крыс при острой гипоксии // Эксперим. и клин. фармакология. 2002. Т.65, №3. С.38-39.
62. Зверев Я.Ф., Брюханов В.М. Гиперурикемия как побочный эффект диуретической терапии // Нефрология. 1999. №3. С.22-27.
63. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней (Руководство для врачей). М.: МЕДпресс-информ, 2004. 488 с.
64. Зозуля Ю.П., Лісяний М.І. Нейрогенний імунодефіцит при вогнищевих ураженнях головного мозку та його клінічне значення // Журн. АМН України. 1998. Т. 4, № 1. С. 44-63.
65. Иванов К.П., Мельникова Н.Н. Динамика лейкоцитов в микрососудах мезга в норме и ее нарушения при гипоксии // Гематология и трансфузиология. 2003. Т.48, №2. С.20-28.
66. Изменения активности моноаминооксидазы тканей и устойчивости к острой гипоксии у крыс при стрессе / Волчегорский И.А., Колесников О.Л., Цейликман В.Є., Мельников И.Ю. // Российский физиологический журнал им. И.М.Сеченова. 2000. Т.86, №3. С. 343-348.
67. Изучение аниоксидантого и антигипоксического действия препарата церулоплазмин на модели гипобарической гипоксии / Крайнова Т.А., Ефремова Л.М., Мухина И.В., Анастасиев В.В. // Эксперим. и клин. фармакология. 2003. Т.66, №6. С.62-65.
68. Изучение возможностей сочетанного применения антигипоксанта со стимулятором В-клеток / Нежинская Г.И., Назаров П.Г., Петрова Н.Н., Сапронов Н.С.// Эксперим. и клин. фармакология. 2003. Т.66, №6. С.42-44.
69. Иммунологические методы: Пер. с нем. / Под ред. Г. Фримеля. М.:Медицина, 1987. 472 с.
70. Иммунологические показатели при острых поражениях нервной системы у горнорабочих / Головченко Ю.И., Николенко В.Ю., Базыка Д.А., та інш. // Врачеб. практика. 1999. №1. С.61-63.
71. Иммунофизиологические механизмы действия гипоксии / Новиков В.С., Горанчук В.В., Смирнов В.С., Лустин С.И. // Физиология человека. 1993. Т.19, №4. С. 104-113.
72. Імуномодулююче лікування при системному аутоімунному захворюванні з ураженням нервової системи в експерименті на щурах / Головченко Ю.І., Ніколенко В.Ю., Базика Д.О., Ніколенко Ю.І. та інш. // Ліки. 2000. № 1-2. С. 28-30.
73. Интервальная гипоксия при лечении дисциркуляторной энцефалопатии / Ельчанинова С.А., Кореняк Н.А., Смагина И.В. и др. // Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. 2002. Т.101, №11. С.29-32.
74. Использование нормабарической гипоксической тренировки для повышения физической работоспособности здоровых лиц / Иванов А.О., Сапова Н.И., Александров М.В., Косенков Н.И. // Физиология человека. 2001. Т.27, №3. С.95-99.
75. Килимченко О.І. Застосування ліпіну в комплексному лікуванні гіпоксій різноманітної етіології: Автореф.дис. канд..мед.наук: 14.01.30 / Дніпропетровська державна медична академія. Дніпропетровськ, 1998. 17 с.
76. Кисилев В.И., Конев И.В., Куликов В.П. Влияние двигательных режимов умеренной интенсивности на спонтанную двигательную активность и устойчивость крыс к острой гипоксической гипоксии // Физиологический журнал СССР им. И.М.Сеченова . 1991. Т.77, №1. С. 122-127.
77. Клеточно-мембранные аспекты патогенеза гипоксии при вибрационной болезни от возействия локальной вибрации / Сухаревская Т.М., Лосева М.И., Болотнова Т.В. и др. // Тер.архив. 1991. Т.63, №2. С. 84-88.
78. Клінічна діагностика порушення вестибулярної функції у неврологічному дослідженні: Метод. рекомендації / Сост.: Ніколенко В.Ю., Трінус К.Ф., Ластков Д.О. Донецьк, 2003. 16 с.
79. Кобец Г.П., Суханов В.В., Меняйло Н.И. Условия труда и состояние здоровья горнорабочих угольных шахт Донбасса // Врачеб. дело. 1992. № 11-12. С. 125-132.
80. Колчинская А.Э. О классификации гипоксических состояний // Специальная и клиническая физиология гипоксических состояний: Тезисы докладов, Киев, октябрь 1979 г. Киев, 1979. Ч.1. С.11-16.
81. Корнеев А.А., Комиссарова И.А., Нарциссов Я.Р. Использование глутатиона в качестве протекторного средства при гипоксическом воздействии // Бюлл.эксперим. биологии и медицины. 1993. Т.66, №9. С.261-263.
82. Корнеев А.А. О формировании индивидуальной резистентности организма к острой гипоксической гипоксии в процессе онтогенеза // Патологическая физиология и эксперим. терапия. 1991. №1. С.39-41.
83. Королева А.В., Давыдов А.Л., Дмитриева М.Ю. Влияние нормобарической гипоксии на уровень органоспецифических и органонеспцифических антител у лиц с заболеваниями щитовидной железы // Проблемы эндокринологии. 1998. Т.44, №3. С. 19-22.
84. Коррекция нарушений энергетического обмена при гипоксии с помощью витамина К / Лукьянова Л.Д., Чернобаева Г.Н., Власова И.Г. и др. // Эксперим.и клин.фармакол. 1992. Т.55, №1. С.44-47.
85. Кривощеков С.Г., Диверт Г.М., Диверт В.Э. Влияние кратковременной прерывистой нормобарической гипоксии на регуляцию внешнего дыхания у человека // Физиология человека. 2002. Т.28, №6. С.45-51.
86. Кривощеков С.Г., Диверт Г.М., Диверт В.Э. Расширение функционального диапазона реакций дыхания и газообмена при повторных госических воздействиях // Физиология человека. 2005. Т.31, №3. С.100-107.
87. Крюков А.И., Веселаго О.В., Танашян М.М. К вопросу о функциональной чувствительности вестибулярного анализатора // Вестн.оториноларингологии. 2004. №6. С. 9-12.
88. Кудрин А.В. Микроэлементозы человека // Междунар. мед. ж. - 1998. №11-12. С.1000-1006.
89. Кудряшов Ю.А., Табаров М.С., Ткаченко Б.И. Влияние дофамина и нитопруссида натрия на миоциты органных артериальных и венозных сосудов в условиях гипоксии и гипотермии организма // Бюлл.эксперим. биологии и медицины. 2002. Т.134, №7. С. 27-29.
90. Кулаичев А.П. Методы и средства анализа данных в среде Windows STADIA. - М.: Информатика и компьютеры, 1999. 342 с.
91. Кундиев Ю.И., Краснюк Е.П. Профессиональные вредности и артериальная гипертензия // Гігієна праці: Зб.статей. 2000. Вип.31. С.10-18.
92. Кургалюк Н.М., Коцюруба А.В., Сагач В.Ф. Модифікація продукції оксиду азоту за умов гострої гіпоксії під впливом екзогенних інтермедітів циклу Кребса // Фізіол.журн. 2005. Т.51, № 4. С. 20-28.
93. Кургалюк Н.Н. Оксид азота как фактор адаптационной защиты при гипоксии // Успехи физиологических наук. 2002. Т.33, №4. С. 65-79.
94. Ладарія О.Г. Застосування гіпербаричної оксигенації у комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з тепловими ураженнями: Автореф. дис. ... канд.мед.наук: 14.02.01 / НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості. Донецьк, 2004. 17 с. +
95. Лапач С.Н., Губенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев: Морион, 2000. 320 с.
96. Ластков Д.О., Партас О.В., Ткаченко Л.Н. Оценка профессионального риска для здоровья шахтеров, работающих в выбросоопасных участках шахт // Гігієна праці: Зб.статей. 2000. Вип.31. С.18-26.
97. Лимфоциты: Методы: Пер. с англ. / Под ред. Дж. Клаусса. М.:Мир, 1990. 396 с.
98. Лисенко В.Й. Нові принципи корекції метаболічного дисгомеостазу при токсикогіпоксичних комах // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. 2004. Т.5, №3. С. 95-96.
99. Лисенко О.В. Стан нуклеотидного обміну в лімфатичних узлах щурів при гіпоксичній гіпоксії // Фізіол.журнал. 1995. Т.41, №3-4. С. 97-101.
100. Лосев Н.И., Печерский М.Л., Радзевич Т.Л. Спектрально-пространственные суммарной биоэлектрической активности мозга в условиях гипоксической гипоксии // Специальная и клиническая физиология гипоксических состояний: Тезисы докладов, Киев, октябрь 1979 г. Киев, 1979. Ч.1. С.90-96.
101. Лужников Е.А., Костомарова Л.Г. Острые отравления: Руководство для врачей. 2-е изд. М: Медицина, 2000. 434 с.
102. Лукьянова Л.Д., Балмуханов Б.С, Уголев А.Т. Кислородзависимые процессы в клетке и ее функциональное состояние. М.: Наука, 1982. 300 с.
103. Лукьянова Л.Д. Роль биоэнергетических нарушений в патогенезе гипоксии // Патологическая физиол. и эксперим. терапия. 2004. №2. С.2-11.
104. Лук’янчук В.Д., Савченкова Л.В. Вплив антигіпоксантів на зміни вмісту окремих компонентів мікросомального та мітохондріального електротранспортних ланцюгів // Журн.АМН України. 1996. Т.2, №4. С. 732-737.
105. Лях Ю.Е. Особенности применения метода имитационного моделирования в психофизиологических исследованиях. Донецк: Из-во Донецкого мед. ун-та им. М.Горького, 1995. 72 с.
106. Лях Ю.Е., Середенко Л.Н. Возможности прогнозирования успешности профессиональной деятельности // Военно-мед. журнал. 1989. № 5. С. 55-56.
107. Максимов А.Л. Информативность температурных реакций кисти при воздействии на человека гипоксических факторов // Физиология человека. 2005. Т.31, №3. С.108-117.
108. Машковский М.Д. Лекарственные средства. М.: Новая волна, 2006. 15-е изд. 1206 с.
109. Меерсон Ф.З. Защитные эффекты адаптации и некоторые перспективы развития адаптационной медицины // Физиология человека. 1991. Т.22, №2. С. 52-89.
110. Механизмы адаптационного эффекта нормобарической гипокситерапии / Александрова Т.В., Пономаренко Г.Н., Иванов А.О., Александров М.В. // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. 2003. №6. С.9-12.
111. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. М.: Медицина, 1991. 496 с.
112. Миррахимов М.М. Лечение гипертонической болезни адапатацией к высотной гипоксии // Кардиология. 1992. Т.32, №7-8. С.5-9.
113. Миррахимов М.М., Мейманалиев Т.С. Воздействие факторов высокогорья на организм человека // Вестник академии мед.наук. 1992. №1. С.3-5.
114. Можаев Г.А., Заболотный В.Н., Дьяконов В.П. Неотложная медицинская помощь пострадавшим при авариях и катастрофах. Киев: Здоровье, 1995. 272 с.
115. Моноклональные антитела в клинической радиационной иммунологии: Метод. рекомендации / Сост.: Бебешко В.Г., Чумак А.А., Базыка Д.А.. Киев, 1993. 15 с.
116. Мухин В.В., Передерий Г.С., Суханов В.В. Медицина труда в угольной примышленности: настоящее и будущее // Медицина труда в угольной промышленности. Донецк, 2000. С. 3-7.
117. Назаренко В.Г., Джоджуа А.Г., Слюсаренко Н.Ф. Цереброваскулярные нарушения у шахтеров-ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: Тезисы докладов, Киев, 1-6 июня, 1998. Киев, 1998. С. 314.
118. Невідкладні стани / Бондаренко Г.О., Кондратенко П.Г., Ніколенко В.Ю. та ін. // Під ред.П.Г.Кондратенко. Донецьк: Новий світ, 2001. 500 с.
119. Неотложная терапия острых отравлений и эндотоксикозов: Справочник / Гольдфарб Ю.С., Казачков В.И., Мусселиус С.Г. и др. / Под ред. Е.А.Лужникова. М.: Медицина, 2001. 304 с.
120. Николенко В.Ю. Острые производственные отравления в Донбассе // Вестн. гиг. и эпидемиологии. 2001. Т.5, № 1. С. 87-89.
121. Ніколенко В.Ю. Хвороби нервової системи в гірників і імунопатологія. Донецьк: Донеччина, 1999.