ВІКОВІ ТА НОЗОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ ХОДИ : ВОЗРАСТНЫЕ И нозологических ОСОБЕННОСТИ НЕВРОЛОГИЧЕСКИХ нарушения походки



  • Название:
  • ВІКОВІ ТА НОЗОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕВРОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ ХОДИ
  • Альтернативное название:
  • ВОЗРАСТНЫЕ И нозологических ОСОБЕННОСТИ НЕВРОЛОГИЧЕСКИХ нарушения походки
  • Кол-во страниц:
  • 161
  • ВУЗ:
  • ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.Пирогова
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Міністерство охорони здоров’я України
    ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ім. М.І.Пирогова


    На правах рукопису


    Московко Геннадій Сергійович

    УДК: 577.73:613.9:616-053:616.8:616.85:616.858-008.6

    ВІКОВІ ТА НОЗОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕВРОЛОГІЧНИХ
    РОЗЛАДІВ ХОДИ

    14.01.15 нервові хвороби

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    Карабань Ірина Миколаївна,
    доктор медичних наук, професор




    Вінниця 2008











    ЗМІСТ
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ХОДИ
    ЛЮДИНИ В НОРМІ ТА ПРИ ПАТОЛОГІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
    1.1. Основні концепції організації ходи людини в нормі 11
    1.2. Методи дослідження функції ходи у людини 18
    1.3. Зміни ходи при захворюваннях нервової системи 20

    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
    2.1. Загальна характеристика груп досліджуваних 29
    2.2. Методологія вивчення параметрів ходи 31
    2.3. Клініко-інструментальні методи дослідження 38

    РОЗДІЛ 3. ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЧАСОВИХ ТА ПРОСТО-РОВИХ ПАРАМЕТРІВ ХОДИ У ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ РІЗНОГО ВІКУ
    3.1. Гендерні відмінності ходи у здорових людей різного віку 42
    3.2. Зміни параметрів ходи під час її прискорення 46

    РОЗДІЛ 4. РОЗЛАДИ ХОДИ У ХВОРИХ НА МНОЖИННИЙ СКЛЕРОЗ
    4.1. Часові та просторові параметри ходи у хворих на МС 52
    4.2. Математичне моделювання глибини інвалідизації функцій при
    множинному склерозі з урахуванням параметрів ходи пацієнтів 63

    РОЗДІЛ 5. РОЗЛАДИ ХОДИ У ХВОРИХ НА ХВОРОБУ ПАРКІНСОНА
    5.1. Хода з довільно обраним темпом при хворобі Паркінсона 75
    5.2. Прискорення ходи при хворобі Паркінсона 81
    5.3. Варіативність показників ходи при хворобі Паркінсона 86
    5.4. Клінічні кореляти параметрів ходи при хворобі Паркінсона 90
    5.5. Вплив віку на параметри ходи при хворобі Паркінсона 92

    РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ХОДИ У ХВОРИХ З АТИПОВИМИ ФОРМАМИ СИНДРОМУ ПАРКІНСОНІЗМУ
    6.1. Порушення ходи при прогресуючому над’ядерному паралічі
    (синдром Стіл Річардсон Ольшевскі) 96
    6.2. Порушення ходи при мультисистемній атрофії (МСА) 102
    6.3. Часові та просторові параметри апраксії ходи 107
    6.4. Параметри ходи при хореї Гентингтона 112

    ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 116
    ВИСНОВКИ 136
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 139










    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АХ - апраксія ходи
    CV - коефіцієнт варіативності
    ЕТ - есенційне тремтіння
    EDSS - Expanded Disability Status Scale (шкала інвілідизації Куртцке)
    КБД - кортико-базальна дегенерація
    МС - множинний склероз
    МСА - множинна системна атрофія
    ПНП - прогресуючий над’ядерний параліч
    ХА - хвороба Альцгеймера
    ХДТЛ - хвороба дифузних тілець Леві
    ХП - хвороба Паркінсона (ідіопатична)
    UPDRS - Unified Parkinson’s Disease Rating Scale (уніфікована шкала оцінки
    стану пацієнта з хворобою Паркінсона)

    * Скорочені назви часових та просторових параметрів ходи, що вимірюються за допомогою комп’ютеризованої системи GAITRite® надаються в спеціальній таблиці 2 розділу (табл. 2.2.1).







    ВСТУП
    Актуальність теми. Здатність до стояння та прямоходіння відноситься до фундаментальних гомеостатичних механізмів у людини. Можливість вільно пересуватись у просторі, досягати наміченої мети та забезпечувати свої поточні потреби, використовуючи функцію ходи, є базовою складовою якості життя [1].
    Хода визначається як комплексний моторний і ментальний акт, який для свого виконання потребує інтеграції механізмів локомоції з тими, що контролюють баланс, довільні рухи в цілому, когнітивні та м′язово-скелетні функції [2]. Автоматизована хода, що встановлюється з віку приблизно першого року і підтримується протягом усього життя, генерується комплексними координованими спинальними механізмами, які запускаються та модифікуються стовбуровими структурами і супраспинальними моторними центрами [3]. Реалізація акту ходи очевидно залежить від стану аферентних систем (зорової, пропріоцептивної, вестибулярної) [4] та від обставин зовнішнього середовища і внутрішнього стану організму [5, 6].
    Розлади ходи викликаються широким спектром неврологічних та не неврологічних захворювань. Вони є наслідком дисфункцій периферичної і центральної нервової системи, м′язово-скелетної системи, нормального старіння [7, 8]. У людей похилого віку глибина і важкість порушень ходи, розладів постуральної стабільності асоціюються з більшою захворюваністю та смертністю [9, 10, 11]
    Порушення ходи є ключовим проявом прогресуючих уражень нервової системи нейродегенеративних, запальних, судинних [12, 13] і цей прояв несе на собі основний тягар загальної інвалідизації хворих. Останнім часом значно збільшилась увага дослідників до аналізу порушень ходи при хворобі Паркінсона [14, 15], споріднених з паркінсонізмом нейродегенераціях [16], інших спадкових та набутих дегенеративних захворюваннях, в тому числі хворобі Альцгеймера, есенційному тремтінні та ін. [17]. Особливий інтерес приділяється так званим первинним порушенням ходи (ідіопатична апраксія ходи), при яких залишаються невідомими як чинники процесу, так і його патогенетичні механізми [97]. Встановлення ж певної асоціації між віковими порушеннями ходи і зниженням когнітивних спроможностей людини спричинило бурхливе зростання уваги до вірогідних спільних механізмів, які забезпечують як амбулаторну, так і когнітивну функцію [18].
    Організація ходи та її порушення залишаються одним з найскладніших розділів фізіології нервової системи та неврології, зважаючи не тільки на загадковість інтимних механізмів, але і на методологічні проблеми дослідження акту ходи. Поява останнім часом сучасного електронного обладнання, що дозволяє отримувати параметри вільної ходи людини у реальному часі та досліджувати їх зміни в рамках різних експериментальних парадигм, створила нову можливість для порівняльного аналізу цього рухового акту, відкрила перспективи для клініко-інструментальних співставлень [19].
    Не зважаючи на зростаючу кількість досліджень по проблемі ходи та її порушень, проведення перших міжнародних конгресів з питань ходи та когнітивних функцій (Мадрид. 2007 і Амстердам, 2008), залишається велика низка нез’ясованих моментів, особливо клінічного спрямування. Недостатньо вивчені закономірності змін часово-просторової організації ходи, зумовлені віком, при різних нейродегенераціях, впродовж прогресування таких багато вогнищевих запальних і нейродегенеративних патологіях, як множинний склероз та інші. У вітчизняній літературі цим питанням присвячені поодинокі публікації [20, 21], а методологічне забезпечення ще далеке від сучасного рівня.
    Вищезазначене свідчить про актуальність обраного напрямку досліджень, визначає їх мету та завдання.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт Вінницького Національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, затверджена РПК по проблемі „Неврологія” і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри нервових хвороб ВНМУ „Клініко-епідеміологічна характеристика основних захворювань нервової системи в Подільському регіоні України”, номер держреєстрації 0196U004916.У її виконанні автор проводив збір матеріалу епідеміологічного дослідження, його статистичне опрацювання.
    Мета дослідження: Підвищення якості діагностики і диференційної діагностики на основі вивчення особливостей клінічних проявів та часово-просторових параметрів порушення ходи при різних неврологічних захворюваннях
    Завдання дослідження:
    1. Визначити основні закономірності організації та структуру часово-просторових параметрів ходи у здорових людей різного віку.
    2. Встановити головні характеристики розладів ходи у хворих на множинний склероз в залежності від стадії захворювання та типу клінічних проявів.
    3. Дослідити динаміку розладів ходи на різних стадіях хвороби Паркінсона.
    4. Визначити особливості формування порушень функції ходи у хворих з атиповими формами синдрому паркінсонізму (прогресуючий над’ядерний параліч, множинна системна атрофія).
    5. Оцінити зміни параметрів амбулаторної функції у хворих с синдромом апраксії ходи та при хореї Гентингтона.

    Об’єкт дослідження: хода людини в нормі та при неврологічній патології.
    Предмет дослідження: зміни часових та просторових параметрів ходи у здорових людей різного віку та при різних хронічних неврологічних захворюваннях.
    Наукова новизна одержаних результатів: В результаті проведеного дослідження встановлені основні часові та просторові параметри звичайної та прискореної ходи у молодих здорових людей та тренд змін параметрів з віком.
    Вперше вивчений стан функції ходи у хворих на множинний склероз та встановлена динаміка часових та просторових параметрів ходи в залежності від стадії захворювання. Встановлені основні кореляції загальної неврологічної клінічної картини множинного склерозу і розладів ходи, визначені синдроми, які роблять найбільшій внесок у формування патологічних форм ходи при цьому захворювання. Висловлена гіпотеза про специфічне прогностичне значення оцінок окремих функціональних систем (мозочкова функція, стовбурові функції, тазові порушення ) для визначення стадійності та глибини розвитку процесу ураження при множинному склерозі. Висловлена гіпотеза про складний патогенез порушень ходи при МС та ведучу роль прогресуючих дегенеративних змін у нервовій системі.
    Вперше описані клінічні характеристики та часові і просторові параметри ходи у хворих з різними стадіями хвороби Паркінсона. Визначені кореляції основних клінічних оцінок екстрапірамідних функцій з порушеннями ходи і встановлені предиктори таких розладів. Порушується питання про внесок факторів віку та супутніх когнітивних порушень у формування розладів ходи при ХП.
    Вперше проведено комплексний аналіз часових та просторових параметрів ходи у хворих з атиповими формами синдрому паркінсонізму (множинна системна атрофія, прогресуючий над’ядерний параліч), хворих з апраксією ходи та з хореєю Гентингтона. Встановлені ранні ознаки порушень параметрів ходи, які можуть слугувати цілям диференційного діагнозу. Встановлена домінуюча роль порушень варіативності параметрів ходи у часі для розвитку постуральної та динамічної нестабільності при цих захворюваннях.
    За результатами аналізу порушень ходи при різних неврологічних патологіях висловлено припущення про спільність механізмів ушкодження єдиних механізмів організації акту ходи.
    Практичне значення одержаних результатів: Отримані результати можуть покращити діагностику і диференційну діагностику хронічних запальних та нейродегенеративних захворювань нервової системи, в тому числі і на ранніх, субклінічних та олігосимптомних стадіях, підвищити ефективність прогнозування перебігу (множинний склероз, хвороба Паркінсона та атипові форми синдрому паркінсонізму).
    Дослідження часових та просторових параметрів ходи в реальному часі за допомогою комп’ютеризованої системи GAITRite може бути важливим додатковим об’єктивним обстеженням у вирішенні експертних питань (втрата працездатності, ступінь інвалідизації тощо).
    Результати роботи впроваджені в діяльність неврологічного диспансеру та відділень Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. А.І.Ющенка, нев-рологічного відділення I міської клінічної лікарні м. Вінниці, неврологічної служби Вінницької області, відділення екстрапірамідної патології НДІ геронтології та геріатрії АМН України (м. Київ), а також використовуються в навчальному процесі на кафедрі нервових хвороб Вінницького Національного медичного університету.
    Особистий внесок здобувача: дисертантом самостійно проаналізована наукова література та патентна інформація з проблем порушень ходи при неврологічних захворюваннях. Автором самостійно розроблений комплекс клінічних та інструментальних досліджень. Автор самостійно проводив збирання матеріалу дослідження, формування груп хворих і їх особисте клінічне та інструментальне обстеження. Особисто дисертантом проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях.
    Апробація результатів дисертації: основні положення роботи повідомлені і обговорені на науково-практичній конференції «Когнітивні порушення при старінні» (Київ, 30 31 січня 2007 р.), II міжнародному конгресі Gait and cognitive function” (Амстердам, 1 3 лютого, 2008 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Когнітивна діяльність при старінні» (Київ, 29 30 січня 2008 р.), IV міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 10 12 жовтня 2007 р.), III національному конгресі геронтологів (Київ, жовтень 2005), науково-практичних конференціях і засіданнях обласного товариства неврологів Вінницької області (Вінниця, 2005 2007 рр.).
    Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 12 друкованих роботах (з них 3 у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України і 9 у журналах, збірниках наукових праць, тезах доповідей на конференціях в Україні та за кордоном).

    Обсяг та структура роботи: Дисертація викладена на 138 сторінках друкованого тексту, містить 46 таблиць, 11 рисунків. Складається із вступу, огляду літератури, розділу, в якому викладено матеріал та методи дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків. Список використаних джерел містить 225 літературних посилань, з них 14 джерел кирилицею і 211 латиницею.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Проведено комплексне дослідження, теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке дозволяє встановити нові і поглибити існуючі уявлення про особливості організації ходи у здорових людей та її порушень при різних захворюваннях та типах ураження нервової системи. Методика оцінки часових та просторових параметрів ходи (з довільно обраним темпом, прискореної і в умовах різноманітних експериментальних парадигм) забезпечує проведення точної діагностики навіть на ранніх, субклінічних стадіях неврологічних захворювань.
    2. У здорових людей існують достовірні статеві відмінності у абсолютних часових та просторових показниках ходи, хоча структура циклу ходи і його організація однакова для чоловіків та жінок. З віком збільшується тривалість циклу ходи і зменшується середня довжина кроку, швидкість ходи, але структура циклу ходи не змінюється. Прискорення ходи у здорових людей призводить до збільшення довжини і частоти кроків, зменшення тривалості циклу ходи при незмінності його структури, а також до достовірного (на 10-15%) зменшення інтегрального показника «нормальності» ходи FAP (за виключенням чоловіків старшого віку).
    3. При множинному склерозі відмічаються прогресуючі розлади ходи у вигляді достовірного зменшення швидкості, скорочення довжини кроку, збільшення тривалості циклу, розширення бази опору, зростання асиметрії показників та коефіцієнту їх варіативності у часі. Порушення структури циклу ходи (збільшення частки часу, що витрачається на опір, переважно обома ногами) відмічається вже на ранніх, субклінічних стадіях захворювання, при суб’єктивній «нормальності» ходи. Прогресування розладів ходи в найбільшій ступені корелює з клінічними оцінками мозочкових (r = 0,46) та стовбурових функцій (r = 0,45). Прискорення ходи на початкових стадіях множинного склерозу достовірно покращує і нормалізує більшість її параметрів , в т.ч. і FAP, але це не відбувається на розвинених стадіях захворювання. Порушення ходи при МС є більш складними за патогенезом, ніж просто результат сумації окремих порушень неврологічних функцій (парези, атаксія, спастичність тощо). Їх прогресивне зростання в кількісному вимірі, але таке, що об’єднується спільним малюнком від початкових до розвинених стадій захворювання, вказує скоріше на ведучу роль дифузного дегенеративного процесу, ніж на вплив окремих вогнищевих уражень.
    4. Розлади ходи при хворобі Паркінсона характеризуються значним зменшенням швидкості, скороченням довжини кроку, частоти кроків, розширенням бази опору, збільшенням асиметрій показників, які достовірно зростають з розвитком хвороби. Абсолютний час переносу ноги та опору на одну ногу не страждають, але достовірна зміна структури циклу ходи пов’язана з абсолютним та відносним збільшенням часу подвійного опору, при збільшенні загального часу, що витрачається на стояння. З прогресуванням захворювання достовірно зростає варіативність основних часових та просторових параметрів ходи, особливо часу переносу і довжини кроку (в 2,5 3 рази), що є відображенням зростаючої постуральної нестабільності і ризику падінь. Прискорення ходи призводить до певної нормалізації показників, ступінь якої залежить, головним чином, від адекватності патогенетичного лікування. При однаковій оцінці загального моторного дефекту, хворі з ХП старшого віку мають достовірно гірші показники ходи, ніж більш молоді пацієнти, що можна пояснити зростанням супутніх когнітивних порушень в старшій віковій групі.
    5. При атипових формах паркінсонізму (прогресуючому над’ядерному паралічі та мультисистемній атрофії) і при синдромі апраксії ходи розлади ходи за малюнком відповідають таким при хворобі Паркінсона. Відмінність полягає у тому, що в абсолютному вимірі ці порушення є значно більшими і розвиваються, на відміну від ХП, вже на першому-другому році захворювання. Домінуючими є збільшення коефіцієнтів варіативності (тривалості та довжини кроку, подвійного опору при МСА, часу подвійного опору та довжини кроку при ПНП і часу переносу, подвійного опору та довжини кроку при апраксії ходи), що свідчить про ведучу роль порушень стійкості, постуральної та динамічної нестабільності в клінічному фенотипі моторних проявів при цих захворюваннях. Ранній розвиток грубих порушень ходи (як за часовими та просторовими показниками, так і за зміною структури циклу ходи) є предиктором встановлення діагнозу атипових форм паркінсонізму вже на початкових стадіях захворювання і підвищує достовірність та точність диференційної діагностики.
    6. При хореї Гентінгтона структура фаз циклу ходи практично не змінюється, але розвиток атаксії, нестійкості зумовлений скороченням довжини кроку, неадекватним збереженню його тривалості, значним зростанням асиметрії у розмірах кроків та показників варіативності параметрів ходи у часі порушенням регуляції ритмічності ходи. Загальний малюнок порушень ходи вказує на наявність брадикінетичного компоненту в комплексі порушень моторики при ХГ.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Giladi N., Balash Y., Ruzicka E., Jankovic J. Disorders of gait // Parkinson’s disease & movement disorders / J.Jankovic, E. Tolosa, eds., 5th edit. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2007. P. 436 458.
    2. Dickson M.H., Farley C.T., Full R.J. How animal move: an integrative view // Science. 2000. Vol. 288. P. 100 106.
    3. Armstrong D.M. The supraspinal control of mammalian locomotion // J. Physiol. (Lond.). 1988. Vol. 405. P. 1 37.
    4. Pearson K.G. Generating the walking gait: role of sensory feedback // Prog. Brain Res. 2004. Vol. 143. P. 123 129.
    5. WolfsonL.I., Whipple R., Amerman P. Gait and balance in the elderly: two functional capacities that link sensory and motor ability to falls // Clin. Geriatr. Med. 1985. Vol. 1. P. 649 659.
    6. Voermans N.C., Snijders A.H., Schoon Y., Bloem B.R. Why old people fall (and how to stop them) // Pract. Neurol. 2007. Vol. 7, Issue 3. P. 158 171.
    7. Baloch R.W., Ying S.H., Jacobson K.M. A longitudinal study of gait and balance disfunction in normal older people // Arch. Neurol. 2003. Vol. 60. P. 835 839.
    8. Krishnamurthy M., Verghese J. Gait charateristic in nondisabled community-residing nonagenarians // Arch. Phys. Med. Rehabilit. 2006. Vol. 87, N 4. P. 541 545.
    9. Wilson R.S., Schneider J.A., Beckett L.A. Progression of gait disorder and rigidity and risk of death in older person // Neurology. 2002. Vol. 58. P. 1815 1819.
    10. Sudarski L. Gait disorders: prevalence, morbidity, and etiology // Adv. Neurol. 2001. Vol. 87. P. 11 117.
    11. Rubenstein L.Z. Falls in older people: epidemiology, risk factors and strategies for prevention // Age Aging. 2006. Vol. 35, Suppl. 2. P. ii37 ii41.
    12. Sweeting K., Mock M. Gait and posture assessment in general practice // Aust. Fam. Physician. 2007. Vol. 36, N 6. P. 398 401, 404 405.
    13. Stolze H., Klebe S., Baecker C. et al. Prevalence of gait disorders in hospitalized neurological patients // Mov. Disord. 2005. Vol. 20. P. 89 94.
    14. Morris M., Iansek R., McGinley J. et al. Three-dimentional gait biomechanics in Parkinson’s disease: evidence for a centrally mediated amplitude regulation disorders // Mov. Disord. 2005. Vol. 20. P. 40 50.
    15. Mirek E., Rudzinska M., Szczudlik A. The assessment of gait disorders in patients with Parkinson’s disease using the three-dimentional motion analysis system Vicon // Neurol. Neurochir. Pol. 2007. Vol. 41, N 2. P. 128 133.
    16. Abdo W.F., Borm G.F., Munneke M. et al. Ten steps to identify atypical parkinsonism // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2006. Vol. 77, N 12. P. 1367 1369.
    17. Aggarwal N.T., Wilson R.S., Beck T.L., Bienias J.L. Motor dysfunction in mild cognitive impairment and the risk of incident Alzheimer disease // Arch. Neurol. 2006. Vol. 63, N 12. P. 1763 1769.
    18. Walking while talking: effects of task prioritization in the elderly / J. Verghese, G. Kuslansky, R. Holtzer, M. Katz // Arch. Phys. Med. Rehabil. 2007. Vol. 88, N 1. P. 50 53.
    19. Webster K.E., Wittwer J.E., Feller J.A. Validity of the GAITRite walkway system for the measerement of averaged and individual step parameters of gait // Gait Posture. 2004. Vol. 16. P. 1 5.
    20. Крыжановский Г.Н., Карабань И.Н., Магаева С.В., Кучеряну В.Г., Карабань Н.В. Болезнь Паркинсона (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение, профилактика). М.: Медицина, 2002. 336 с.
    21. Левада О.А. Нарушения ходьбы лобного типа у пациентов старших возрастных групп с дисциркуляторной энцефалопатией: клинико-нейровизуализационный анализ // Международный неврологический журнал. 2006. - № 3 (7). С. 124 127.
    22. Massion J., Woollacott M.H. Posture and equilibrium // Clinical disorders of balance, posture and gait / Eds. A.M.Bronstein, T.Brandt, M.H.Woollacott and J.G.Nutt. London: Arnold, 2004. P. 1 19.
    23. Гурфинкель В.С., Липшиц М.И., Мори С., Попов К.Е. Стабилизация положения корпуса основная задача позной регуляции // Физиология человека. 1981 Т. 7, № 3. С. 400 410.
    24. Hoehn M.M., Yahr M.D. Parkinsonism: onset, progression and mortality // Neurology. 1967. Vol. 17. P. 427 442.
    25. Patla A.E. Adaptive human locomotion: influence of neural, biological and mechanical factors on control mechanisms // Clinical disorders of balance, posture and gait / A.M. Bronstein, T. Brandt, M.H. Woollacott and J.G. Nutt, eds., second edition. London: Arnold. 2004. P. 20 38.
    26. Mori S. Integration of posture and locomotion in acute decerebrate cats and in awake freely moving cats // Prog. Neurobiol. 1987. Vol. 28. P. 161 195.
    27. Winter D.A., Patla A.E., Prince F. Stiffness control of balance during quiet standing // J. Neurophysiol. 1998. Vol. 80. P. 1211 1221.
    28. Mori S., Sakamoto T., Takakusaki K. Interaction of posture and locomotion in cats: its aitomatic and volitional control aspects // Neurobiological basis of Human locomotion / M. Shimamura, S. Grillner, V.T. Edgerton, eds. Tokio: Japan Scientific Society Press. 1991. P. 21 32.
    29. Barnes G.R. Visual-vestibular interaction in the control of head and eye movement: the role of visual feedback and predictive mechanisms // Prog. Neurobiol. 1993. Vol. 41. P. 435 472.
    30. Carloo S. The initiation of walking // Acta Anat. 1966. Vol. 65. P. 1 9.
    31. Couillandre A., Brenier Y., Maton B. Is human gait initiation program affected by a reduction of postural basis? // Neurosci. Lett. 2000. Vol. 285. N 2. P. 150 154.
    32. Fiolkowski P., Brunt D., Bishop M., Woo R. Does postural instability affect the initiation of human gait? // Neurosci. Lett. 2002. Vol. 323. N 3. P. 167 170.
    33. Grenna P., Frigo C. A motor programme for the initiation of forward-oriented movements in human // J. Physiol. 1991. Vol. 437. P. 635 653.
    34. Timmann D., Horak F.B. Perturbed step initiation in cerebellar subject: 2. Modification of anticipatory postural adjustments // Exp. Brain Res. 2001. Vol. 141. N 1. P. 110 - 120.
    35. Bent L.R., Inglis J.T., McFadyen B.J. Vestibular contributions across the execution of a voluntary forward step // Exp. Brain Res. 2002. Vol. 143. N 1. P. 100 - 105.
    36. Hase K., Stein R.B. Analysis of rapid stopping diring walking // J. Neurophysiol. 1998. Vol. 80. P. 255 261.
    37. Crenna P., Cuong D.M., Breniere Y. Motor Programmes for the termination of gait in humans: organization and velocity-dependent adaptation // J. Physiol. 2001. Vol. 537. P. 1059 1072.
    38. Perry S.D., Santos S.D., Patla A.E. Contribution of vision and cutaneous sensation to the control of center of mass (COM) during gait termination // Brain Res. 2001. Vol. 913 (1). P. 27 34.
    39. Burke R.E. The central pattern generator for locomotion in mammals // Gait Disorders / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds./ Advances in Neurology, Volume 87. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 11 24.
    40. Wilson D.M. The central nervous control of flight in a locust // J. Exp. Biol. 1961. Vol. 38. P. 471 479.
    41. Delkomin F. Neural basis of rhythmic behaviour in animals // Science. 1980. Vol. 210 (31). P. 492 498.
    42. Pearson K.G. Common principles of motor control in vertebrates and invertebrates // Annu. Rev. Neurosci. 1993. Vol. 16. P. 265 297.
    43. Pang M.Y., Yang J.F. Interlimb co-ordination in human infant stepping // J. Physiol. 2001. Vol. 533. P. 517 535.
    44. Bussel B., Roby-Brami A., Yakovleff A., Bennis N. Late flexion reflex in paraplegic patients. Evidence for spinal stepping generator // Brain Res. Bull. 1989. Vol. 22. P. 53 56.
    45. Duysens J., van de Crommert HWAA. Neural control of locomotion; Part I: the central pattern generator from cats to humans // Gait Posture. 1998. Vol. 7. P. 131 141.
    46. Mori S. Neurophysiology of locomotion: recent advances in the study of locomotion // Gait disorders of aging: falls and therapeutic strategies / Masdeu J.C., Sudarsky L., Wolfson L., eds. Philadelphia: Lippincott-Raven Publishers, 1997. P. 55 78.
    47. Gait disorders of aging: falls and therapeutic strategies / Masdeu J.C., Sudarski L., Wofson L., eds. - Philadelphia: Lippincott-Raven Publishers, 1997. 443 p.
    48. Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. 403 p.
    49. Clinical Disorders of Balance, Posture and Gait / A.M. Bronstein, T. Brandt, M.H. Woollacott and J.G. Nutt, eds., second edition. London: Arnold. 2004. 465 p.
    50. Strelow E.R. What is needed for a theory of mobility: direct perception and cognitive maps lesson from the blind // Psychol. Rev. 1985. Vol. 92 (2). P. 226 248.
    51. Orlovsky G.N. Cerebellum and locomotion // Neurobiological basis of Human locomotion / M. Shimamura, S. Grillner, V.T. Edgerton, eds. Tokio, Japan Scientific Society Press. 1991. P. 187 199.
    52. Hallett M., Stanhope S.J., Thomas S.L., Massaquoi S. Pathophysiology of posture and gait in cerebellar ataxia // Neurobiological basis of Human locomotion / M. Shimamura, S. Grillner, V.T. Edgerton, eds. Tokio: Japan Scientific Society Press. 1991. P. 756 830.
    53. Bosco J., Poppele R.E. Proprioception from a spinicerebellar perspective // Physiol. Rev. 2001. Vol. 81 (2). 539 568.
    54. Drew T. Visumotor coordination in locomotion // Curr. Opin. Neurobiol. 1991. Vol. 91. P. 652 657.
    55. Brandt B., Strupp M., Benson J. You are better off running then walking with acute vestibulopathy // Lancet. 1999. Vol. 354. P. 746.
    56. Jahn K., Strupp M., Schneider E. Differential effects of vestibular stimulation on walking and running // NeuroReport. 2000. Vol. 11 (5). P. 1745 1748.
    57. Maguire E.A., Burgess N., O’Keefe J. Human spatial navigation: cognitive maps sexual dimorphism and neural substrate // Cogn. Neurosci. 1999. Vol. 9. P. 171 177.
    58. Squire L.R., Zola-Morgan S. Memory: brain system and behaviour // Trends Neurosci. 1988. Vol. 11 (4). P. 170 175.
    59. Poucet B. Spatial cognitive maps in animals: new hypotheses on their structure and neuronal mechanisms // Psychol. Rev. 100. 1993. Vol. 2. P. 163 183.
    60. Woollacott M.H., Assaiante C., Amblard B. Development of balance and gait control // Clinical disorders of balance, posture and gait / A.M. Bronstein, T. Brandt, M.H. Woollacott and J.G. Nutt, eds., second edition. London: Arnold. 2004. P. 37 62.
    61. Supraspinal sites that induce locomotion in the vertebrate central nervous system / Mori S., Matsuyama K., Mori F., Nakajima K // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 25 - 40.
    62. Berger W. Normal and impaired development of gait // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 65 70.
    63. Benvenuti F. Physiology of human balance // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 41 - 52.
    64. Dietz V. Physiology of human gait: neural process // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 53 - 64.
    65. Squires A., Livesley B. The future of physiotherapy with older people: demographic, epidemiological and political influences // Physiotherapy. 1993. Vol. 79. P. 851 857.
    66. Nashner L.M. Physiology of balance, with special reference to the healthy elderly // Gait disorders of aging: falls and therapeutic strategies / Masdeu J.C., Sudarski L., Wofson L., eds. - Philadelphia: Lippincott-Raven Publishers, 1997. P. 37 53.
    67. Wolfson L. Balance decrements in older person: effects of age and disease // Gait disorders of aging: falls and therapeutic strategies / Masdeu J.C., Sudarski L., Wofson L., eds. - Philadelphia: Lippincott-Raven Publishers, 1997. P. 79 91.
    68. Elble R.J. Changes in gait with normal aging // Gait disorders of aging: falls and therapeutic strategies / Masdeu J.C., Sudarski L., Wofson L., eds. - Philadelphia: Lippincott-Raven Publishers, 1997. P. 93 105.
    69. Frontera W.R. A cross-sectional study of muscle strength and mass in 45- to 78-yr-old men and women // J. Appl. Physiol. 1991. Vol. 71 (2). P. 644 650.
    70. Kallmad D.A., Plato C.C., Tobin J.D. The role of the muscle loss in the age-related decline of grip strength: cross-sectional and longitudinal perspective // J. Gerontol. 1990. Vol. 45 (3). M82.
    71. Kaufman K.R., Shaughnessy W.J., Notheworthy J.H. Use of motion analysis for quantifying movement disorders // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 71 81.
    72. Winter D.A. Biomechanics and motor control of human movements, 2nd edit. New York: Willey and Sons, 1990.
    73. Hamid M.A., Hughes G.B., Kenney S.E. Specificity and sensitivity of dynamic posturography // Acta Oto-Laringol. Suppl. 1991. Vol. 481. P. 596 600.
    74. Kaufman K.R. Objective assessment of posture and gait // Clinical disorders of balance, posture and gait / A.M. Bronstein, T. Brandt, M.H. Woollacott and J.G. Nutt, eds., second edition. London: Arnold. 2004. P. 130 145.
    75. Woollacott M.H., Shumway-Cook A. Clinical and research methodology for study of posture and gait // Gait disorders of aging: falls and therapeutic strategies / Masdeu J.C., Sudarski L., Wofson L., eds. - Philadelphia: Lippincott-Raven Publishers, 1997. P. 107 121.
    76. Mathias S., Nayak U.S.L., Issacs B. Balance in elderly patients: The Get-Up-and-Go Test” // Arch. Phys. Med. Rehabil. 1986. Vol. 67. P. 387 389.
    77. Duncan P. Functional reach: A new clinical measure of balance // J. Gerontol. 1990. Vol. 45. P. 192 195.
    78. Tinetti M.E. Performance-oriented assessment of mobility problems in elderly patients // J. Am. Geriatr. Soc. 1986. Vol. 34. P. 119 126.
    79. Morris S., Morris M.E., Iansek R. Reliability of measurements obtained with a timed up and go test in people with Parkinson’s disease // Phys. Ther. 2001. Vol. 81 (2). P. 810 818.
    80. Elble R.J. Clinical and research methodology for the study of gait // Gait disorders of aging: falls and therapeutic strategies / Masdeu J.C., Sudarski L., Wofson L., eds. - Philadelphia: Lippincott-Raven Publishers, 1997. P. 123 134.
    81. Clinical gait and balance scale (GABS): validation and utilization / Thomas M., Jankovic J., Suteerawattananon S., Wankadia S. et al. // J. Neurol. Sci. 2004. Vol. 217 (1). P. 89 99.
    82. Cutlip R.G., Mancinelli C., Huber F., DiPasquale J. Evaluation of an instrumented walkway for measurement of the kinematic parameters of gait // Gait Posture. 2000. Vol. 12. P. 134 138.
    83. The validity and reliability of the GAITRite system’s measurement: a preliminary evaluation / McDonough A.L., Batavia M., Chen F.C., Kwon S., Ziai J. // Arch. Phys. Med. Rehabil. 2001. Vol. 82. P. 419 425.
    84. Bilney B., Morris M., Webster K. Concurrent related validity of the GAITRite walkway system for the quantification of the spatial and temporal parameters of gait // Gait Posture. 2003. Vol. 17. P. 68 74.
    85. van Uden K., Besser M.P. test-retest reliability of temporal and spatial gait characteristics measured with an instrumental walkway system (GAITRite) // BMC Musculosceletal Disorders. 2004. Vo. 5. P. 13 17.
    86. Pondal M., Del Ser T. The up and go” test in a population sample of elderly without gait disturbances // The Int. Congress on Gait and mental function (February, 3 5, 2006), Madrid, Spain / Book of abstract. Madrid: Kenes Int., 2006. P. 68.
    87. Johnels B., Ingvarsson P.E., Steg G., Olsson T. The posturo-locomotion-manual test: a simple method for the characterization of neurological movement disturbances // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 91 100.
    88. Ebersbach G., Poewe W. Simple assessment of mobility: methodology and clinical application of kinetic gait analysis // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 101 110.
    89. Sudarsky L. Gait disorders: prevalence, morbidity, and etiology // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 111 118.
    90. Newman G., Dovermuehle R.H., Busse E.W. Alterations in neurologic status with age // J/ Am. Geriatr. Soc. 1960. Vol. 8. P. 915 917.
    91. Odenheimer G., Funkenstein H.H., Beckett L. Comparison of neurologic changes in successfully aging persons vs the total aging population // Arch. Neurol. 1994. Vol. 51. P. 573 580.
    92. Sudarsky L. Clinical approach to gait disorders of aging: an overview // Gait disorders of aging: falls and therapeutic strategies / Masdeu J.C., Sudarski L., Wolfson L., eds. - Philadelphia: Lippincott-Raven Publishers, 1997. P. 147 158.
    93. Nevitt M.C. Falls in the elderly: risk factors and prevention // Gait disorders of aging: falls and therapeutic strategies / Masdeu J.C., Sudarski L., Wolfson L., eds. - Philadelphia: Lippincott-Raven Publishers, 1997. P. 13 36.
    94. Jankovic J., Nutt J.G., Sudarsky L. Classification, Diagnosis and Etiology of Gait Disorders // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 119 133.
    95. FitzGerald P.M., Jankovic J. Lower body parkinsonism: evidence of vascular etiology // Mov. Dis. 1989. Vol. 4. P. 249 260.
    96. Zijlmans J.C.M., Poels P.J.E., Duysens J. Quantitative gait analysis in patients with vascular parkinsonism // Mov. Dis. 1996. Vol. 11. P. 501 508.
    97. Winnikates J., Jankovic J. Clinical correlates of vascular parkinsonism // Arch. Neurol. 1999. Vol. 56. P. 98 102.
    98. Thompson P.D., Marsden C.D. Gait disorder of subcortical arteriosclerotic encephalopathy: Binswanger’s disease // Mov. Dis. 1987. Vol. 2. P. 1 8.
    99. Fisher C.M. Hydrocephalus as a cause of disturbances of gait in the elderly // Neurology. 1982. Vol. 32. P. 1358 1363.
    100. Rossor M.N., Tyrrell P.J., Warrington E.K. Progressive frontal gait disturbances with atypical Alzheimer’s disease and cortico-basal degeneration // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 1999. Vol. 67. P. 345 352.
    101. Ebersbach G., Sojer M., Valldeoriola F. Comparative analysis of gait in Parkinson’s disease, cerebellar ataxia and subcortical arteriosclerotic encephalopathy // Brain. 1999. Vol. 122. P. 1349 1355.
    102. Atchison P.R., Thompson P.D., Frackowiak S.J. The syndrome of gait ignition failure: a report of six cases // Mov. Disord. 1993. Vol. 8. P. 285 292.
    103. Vidaihet M., Atchison P.R., Stocchi F. The Bereitschafts potential preceding stepping in patient with isolated gait ignition failure // Mov. Disord. 1995. Vol. 10. P. 18 21.
    104. Achiron A., Ziv I., Goren M. Primary progressive freezing gate // Mov. Disord. 1993. Vol. 8. P. 293 297.
    105. Giladi N. Freezing of gait: clinical overview // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 191 198.
    106. Riley D.E., Fogt N., Leigh R.J. The syndrome of pure akinesia” and its relationship to progressive supranuclear palsy // Neurology. 1994. Vol. 44. P. 1025 1029.
    107. Heilman K.M., Maher L.M., Greenwald M.L. Conceptual apraxia from the lateralized lesions // Neurology. 1997. Vol. 49. P. 457 464.
    108. Hashimoto R., Tanaka Y. Contribution of the supplementary motor area and anterior cingulated gyrus to pathological grasping phenomenon // Eur. Neurol. 1998. Vol. 40. P. 151 158.
    109. Ahlskog J.E., Muenter M.D., Bailey P.A. Dopamine agonist treatment of fluctuating parkinsonism: D-2 (controlled-released MK-458) vs combined D-1 and D-2 (pergolide) // Arch. Neurol. 1992. Vol. 40. P. 560 568.
    110. Robert-Warrior D., Overby A., Jankovic J. Postural control and functional changes in patients with Parkinson’s disease after posteroventral pallidotomy // Brain. 2000. Vol. 123. P. 2141 2149.
    111. Hanakawa T., Fukuyama H., Katsumi E. et al. Enhanced lateral premotor activity during paradoxal gait in Parkinson’s disease // Ann. Neurol. 1999. Vol. 45. P. 329 336.
    112. Lundin-OlssonL., Nyberg L., Gustafson Y. Stop walking when talking” as a predictor of falls in elderly people // Lancet. 1997. Vol. 34. P. 617.
    113. Hausdorff J.M., Cudkowicz M.E., Firtion R. Gait variability and basal ganglia disorders: stride-to-stride variations of gait cycle timing in Parkinson’s disease and Huntington’s disease // Mov. Disorders. 1998. Vol. 13. P. 428 437.
    114. Morris M.E., Iansek R., Matyas T.A., Summers J.J. Ability to modulate walking cadence remain intact in Parkinson’s disease // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatr. 1994. Vol. 57. P. 1532 1534.
    115. O’Sallivan J.D., Said J.M., Dillon L.C. et al. Gait analysis in patients with Parkinson’s disease and motor fluctuation: influence of levodopa and comparision with other measures of motor function // Mov. Disorders. 1998. Vol. 13. P. 900 906.
    116. Jankovic J., Friedman D.I., Pirozzolo F.J. Progressive supranuclear palsy: motor, neurobehavioral and neuro-ophtalmic findings // Adv. Neurol. 1990. Vol. 53. P. 293 304.
    117. Litvan I. Progressive upranuclear palsy revisited // Acta neurol. Scand. 1998. Vol. 98. P. 73 84.
    118. Tolosa E.S., Marti M.J. Adult-onset idiopathic torsion dystonia // Movement Disorders: Neurologic principles and practice, second ed. / Watts R.L., Koller W.C., eds. New York: McGraw-Hill, 2004. P. 511 526.
    119. Marshall F.J. Clinical features and treatment of Huntington’s disease // Movement Disorders: Neurologic principles and practice, second ed. / Watts R.L., Koller W.C., eds. New York: McGraw-Hill, 2004. P. 589 602.
    120. Manyam B.V. Uncommon forms of tremor // Movement Disorders: Neurologic principles and practice, second ed. / Watts R.L., Koller W.C., eds. New York: McGraw-Hill, 2004. P. 659 670.
    121. Obeso J.A., Zamarbide I. Classification, clinical feature and treatment of myoclonus // Movement Disorders: Neurologic principles and practice, second ed. / Watts R.L., Koller W.C., eds. New York: McGraw-Hill, 2004. P. 511 526.
    122. Cersosimo M.G., Koller W.C. Essential tremor // Movement Disorders: Neurologic principles and practice, second ed. / Watts R.L., Koller W.C., eds. New York: McGraw-Hill, 2004. P. 431 458.
    123. Henderson E., Overby A., Jankovic J. Postural controle in essential tremor // Neurology. 1996. Vol. 46. A273.
    124. Palliyath S., Hallett M., Thomas S.L. Gait in patients with cerebellar ataxia // Mov. Disorders. 1998. Vol. 13. P. 958 964.
    125. Hallett M. Cerebellar ataxic gait // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 155 164.
    126. Nutt J.G. Classification of gait and balance disorders // Gait disorders. Advances in Neurology, volume 87 / Ruzicka E., Hallett M., Jankovic J., eds. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2001. P. 135 141.
    127. McDonough A.L., Batavia M., Chen F.C., Kwon S., Ziai J. The validity and reliability of the GAITRite system’s measurements: a preliminary evaluation //Arch. Phys. Med. Rehabilit. 2001. Vol. 82. P. 419 425.
    128. Bilney B., Morris M., Webster K. Concurrent related validity reliability of the GAITRite walkway system for quantification of the spatial and temporal parameters of gait // Gait Posture. 2003. Vol. 17. P. 68 74.
    129. van Uden C.J.T., Besser M.P. Test-retest variability of temporal and spatial gait characteristics measured with an instrumental walkway system (GAITRite®) // BMC Musculoskeletal Disorders. 2004. Vol. 5. P. 13 16.
    130. The validity of the GaitRite and the Functional Ambulation Performance scoring system in the analysis of Parkinson gait / Nelson A.J., Zwick D., Brody S., Doran C., Pulver L., Rooz J., Sadownick M., Nelson R., Rothman J. // NeuroRehabilitation. 2002. Vol. 17. P. 255 262.
    131. McDonald W.I., Compston A., Edan G. Recommended diagnostic criteria for multiple sclerosis: guidelines from the International Panel of the diagnosis of multipl
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины