ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФОРМУВАННЯ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ПЕРВИННІЙ АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПОТОНІЇ З ВИДІЛЕННЯМ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Жовнір Інна Іванівна

УДК 616.12 008.331.4 06 + 616.831 005 092

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФОРМУВАННЯ
ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ
ПЕРВИННІЙ АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПОТОНІЇ
З ВИДІЛЕННЯМ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ
СТАНУ ЗДОРОВ'Я

14.01.15 нервові хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
ЯРОШ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

КИЇВ-2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП . 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ . 10
1.1. Історія питання . 10
1.2. Поширеність первинної артеріальної гіпотонії . 12
1.3.Етіологія і фактори ризику ... 13
1.4. Патогенез розвитку первинної артеріальної гіпотонії .. 14
1.5. Клініка артеріальної гіпотонії . 16
1.6. Початкові розлади мозкового кровообігу при первинній артеріальній гіпотонії .... 24
1.7. Нейровізуальні дослідження головного мозку при дисциркуляторних енцефалопатіях 26
1.8. Реоенцефалографічні зміни при первинній артеріальній гіпотонії . 32
1.9. Нейроофтальмоскопічні зміни при первинній артеріальній гіпотонії 34
1.10. Наслідки та ускладнення розладів мозкової гемодинаміки при первинній
артеріальній гіпотонії .. 36
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ . 40
2.1. Клінічні методи дослідження та характеристика обстежених хворих 40
2.2. Параклінічні методи дослідження .. 45
2.2.1. Магнітно-резонансна-томографія головного мозку .. 45
2.2.2. Реоенцефалографія 48
2.2.3. Нейроофтальмоскопія .. 50
2.2.4. Статистичний метод . 51
РОЗДІЛ 3. КЛІНІКА ПЕРВИННОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПОТОНІЇ 54
3.1. Суб’єктивні прояви первинної артеріальної гіпотонії . 54
3.2. Об’єктивні клінічні прояви при первинній артеріальній гіпотонії . 64
3.2.1. Клінічні прояви рефлекторних розладів при первинній артеріальній гіпотонії 64
3.2.2. Клінічні прояви розладів чутливості при первинній артеріальній гіпотонії 77
3.2.3. Клінічні прояви вегетативних розладів при первинній артеріальній гіпотонії 82
3.2.4. Нестабільність артеріального тиску при первинній артеріальній гіпотонії 92
РОЗДІЛ 4. ПАРАКЛІНІЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА ПЕРВИННУ АРТЕРІАЛЬНУ ГІПОТОНІЮ 98
4.1. Магнітно-резонансно-томографічні зміни при первинній артеріальній гіпотонії 98
4.2. Реоенцефалографічні зміни при первинній артеріальній гіпотонії 103
4.3. Нейроофтальмоскопічні зміни при первинній артеріальній гіпотонії .. 112
РОЗДІЛ 5. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ХВОРИХ НА ПЕРВИННУ АРТЕРІАЛЬНУ ГІПОТОНІЮ .. 118
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ .. 127
ВИСНОВКИ 147
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 150
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 151
ДОДАТКИ .. 179

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпотонія
АС атеросклероз
АТ артеріальний тиск
ВК вегетативні кризи
ВНС вегетативна нервова система
ГХ гіпотонічна хвороба
ДЕ дисциркуляторна енцефалопатія
ЕКГ електрокардіографія
ЛА лейкоареоз
МРТ магнітно-резонансна томографія
НМК недостатність мозкового кровообігу
НС нервова система
ОГ ортостатична гіпотонія
ПАГ первинна артеріальна гіпотонія
ПНС периферична нервова система
РЕГ реоенцефалографія
СВД синдром вегетативної дистонії
ЦА церебральна атрофія
ЦВН цереброваскулярна недостатність
ЦНС центральна нервова система

ВСТУП

Актуальність теми. Велика зацікавленість проблемами цереброваскулярних уражень головного мозку в цілому, а хронічних зокрема, обумовлена їх значною питомою вагою в структурі захворювань, високим поширенням серед населення, особливо економічно розвинутих країн, з усе частішим захворюванням осіб молодших вікових категорій [33, 35, 48, 49, 52, 53, 58, 59, 104, 105]. У 2007 році згідно офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я України поширеність цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) становила 8219,3 на 100 тис. населення. В абсолютних числах це 3117564 хворих на різні форми ЦВЗ, майже третина їх це люди працездатного віку. У порівнянні з 2006 роком розповсюдженість ЦВЗ зросла з 8131,7 до 8219,2 на 100 тис. населення [102]. Причинами виникнення вказаної патології передусім вбачають гіпертонічну хворобу (ГХ) та атеросклероз [17, 62, 159]. Разом з тим за останні десятиріччя з’явилися праці присвячені проблемам розладів церебральної гемодинаміки при первинній артеріальній гіпотонії (ПАГ), в яких наводяться предметні дані клініки [117, 118], які за описом відповідають цереброваскулярній недостатності (ЦВН), але вказану патологію автори не обґрунтовують розвитком структурних церебральних змін. Відмічено також, що частота виявлення ПАГ значно зросла [20, 21, 75] з переважанням осіб молодого віку, часто з розвитком серйозних ускладнень [86, 87, 98, 115, 139], в тому числі гострих порушень мозкового кровообігу [34, 35, 37, 50, 162, 193], що призводить до значних економічних і соціальних втрат. Але і на сьогодні проблемам ПАГ не надається достатньої уваги, а отже вони недооцінюються як науковцями, так і практичними лікарями. А тому не розроблено достатньо інформативних критеріїв її ранньої діагностики та остаточно не встановлено особливостей розвитку цереброваскулярних і пов’язаних з ними структурних змін. Вирішення цих завдань і складає актуальність даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до Програми фундаментальних та прикладних наукових робіт Міністерства оборони України, Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил України та згідно з планами проведення науково-дослідних робіт, що виконувалися в Українській військово-медичній академії (шифр «Здоров’я», № державної реєстрації 0103U000029).
Мета дослідження. Клініко-патогенетичні особливості перебігу цереброваскулярної недостатності зумовленої первинною артеріальною гіпотонією з визначенням патогенезу формування патологічного процесу і розробити на цій основі діагностичні критерії захворювання з оцінкою стану здоров’я.
Завдання дослідження:
1. Встановити клініко-неврологічні особливості проявів ПАГ з виділенням клінічних синдромів і ступенів її тяжкості.
2. З’ясувати особливості структурних змін головного мозку методом магнітно-резонансної томографії у обстежених хворих.
3. Встановити особливості церебральної гемодинаміки обстежених хворих в залежності від виділених клінічних синдромів.
4. Визначити взаємозв’язок між розладами мозкової гемодинаміки та структурними змінами головного мозку.
5. На основі проведеного дослідження визначити патогенетичні механізми формування ЦВН при ПАГ.
6. Розробити діагностичні критерії захворювання та оцінки стану здоров’я обстежених хворих.
Об’єкт дослідження. Первинна артеріальна гіпотонія.
Предмет дослідження. Клінічні прояви при ПАГ, структурні і гемодинамічні церебральні порушення.
Методи дослідження. Клініко-неврологічне дослідження, магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ), реоенцефалографія (РЕГ), нейроофтальмоскопія, статистичний метод.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі клініко-неврологічних досліджень вперше встановлено неврологічні ознаки первинної артеріальної гіпотонії, що дало змогу запропонувати її синдроми: цефалгічний, гідроцефально-гіпертензійний і органічних порушень, а також виділити ступені захворювання.
Визначено, що провідне значення в розвитку ПАГ має спадковий фактор, передусім обтяжений по материнській лінії, а екзогенні інтоксикації, зокрема паління, являються сприяючими.
Виявлено особливості структурних змін головного мозку, як провідних ознак, присутніх даній патології.
Визначено механізми формування клінічних проявів патології, в тому числі і за її синдромів із огляду особливостей розвитку цереброваскулярних, а відтак і структурних змін.
На підставі шкальної оцінки суб’єктивних проявів захворювання вперше запропоновано критерії здоров’я хворих на ПАГ.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені особливості клінічних проявів ПАГ, церебральні структурні і гемодинамічні порушення, в співставленні зі змінами на очному дні забезпечують розпізнавання не тільки виділених синдромів патології, а й перспективу динаміки процесу.
Запропоновані нові принципи проведення медико-соціальної експертизи, які передбачають урахування об’єктивних клінічних проявів ПАГ, її синдромів, ступенів, даних РЕГ і МРТ досліджень та оцінки критеріїв здоров’я дозволяють об’єктивізувати ступінь непрацездатності у кожному конкретному випадку.
Впровадження результатів у практику. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в роботу лікувально-профілактичних закладів: неврологічних відділень Головного військового клінічного госпіталю, Вінницького медичного центру повітряних сил МО України і Київської центральної басейнової клінічної лікарні; обласних клінічних лікарень: Вінницької психоневрологічної №1, Миколаївської і Рівненської; міських клінічних: Миколаївської №1 і поліклініки №4 та Рівненської центральної; районних: Херсонської клінічної Суворівського району, Гощанської центральної та Бугринської дільничої Гощанського району Рівненської області, а також в навчальний процес курсу військової неврології Української військово-медичної академії.
Особистий внесок здобувача. Здобувач спільно з керівником розробив програму дослідження та визначив методичне забезпечення реалізації кожного із завдань. За темою дисертації проаналізував літературу, визначив актуальні напрямки досліджень, сформулював мету і завдання роботи. Провів відбір тематичних хворих та особисто обстежував їх і лікував. Експертна оцінка якості діагностики проводилася за участю наукового керівника. Персонально провів аналіз отриманих результатів та їх статистичну обробку. Особисто написав усі розділи дисертації, забезпечив їх впровадження в клінічну практику і навчальний процес і відобразив в опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювалися на науково-практичних конференціях: V Українській: «Актуальні питання конвенційної рентгенодіагностики, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії» (м. Полтава, 18-20 травня 2005р.), 2-ій з міжнародною участю: «Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини» (м. Київ, 7-8 жовтня 2005р.), 67-ій підсумковій Запорізької медичної академії післядипломної освіти (м. Запоріжжя, 14-16 грудня 2006р.), І-му Національному Конгресі: «Інсульт та судинно-мозкові захворювання» (м. Київ, 14-15 вересня 2006р.), ІІІ-му Національному Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України: «Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології» (м. Харків, 3-5 липня 2007р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт із них 7 у фахових виданнях рекомендованих ВАК України, у тому числі 4 журнальних статті (2 одноосібні), 3 тези доповідей на міжнародних, республіканських конференціях.
Обсяг та структура дисертації. Матеріали дисертації викладені на 150 сторінках друкованого тексту і містять вступ, огляд літератури, характеристику матеріалів і методів дослідження, 5 розділів власних спостережень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації і додатки. Текст ілюстрований 6 рисунками і 20 таблицями. Список використаних джерел містить 268 робіт, зокрема 166 кирилицею та 102 латиною.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення актуальної задачі, яка полягає в обґрунтуванні розвитку цереброваскулярної недостатності як наслідку первинної артеріальної гіпотонії зі встановленням патогенетичних механізмів її формування з розробітком критеріїв здоров’я, що дозволить оптимізувати проведення медико-соціальної експертизи.
2. В розвитку ПАГ провідне значення має спадковий фактор (92,6%), насамперед обтяжений по материнській лінії (33,1%), а екзогенні інтоксикації (61%), зокрема паління (17,6%) є сприяючими. На підставі аналізу клінічних та параклінічних досліджень виділено: цефалгічний (39,7%), гідроцефально-гіпертензійний (33,8%) і синдром органічних порушень (26,5%). При цефалгічному синдромі переважають артеріоспастичні явища функціонального генезу, гідроцефально-гіпертензійному венозно-застійні; у разі синдрому органічних порушень − артеріосклеротичні і лікворно-застійні явища.
3. Пірамідна рефлекторна недостатність є визначальним неврологічним проявом патології для усіх синдромів, а з огляду анатомо-топічної діагностики цефалгічному синдрому присутнім є переважно конвекситальний рівень розвитку процесу (81,5%), гідроцефально-гіпертензійному в основному ще й субкортикальний (76,1%), а синдрому органічних порушень його поширення на глибинні структури мозку (75%).
4. Оцінка стану вегетативної нервової системи показала, що у разі цефалгічного і синдрому органічних порушень передуюча гіперпарасимпатикотонія (56,4% і 54,5% відповідно) формується на тлі достатнього напруження симпатикотонії (23,1% і 27,3% відповідно), а при гідроцефально-гіпертензійному вона є наслідком зниження тонусу останньої (10,3%).
5. Встановлені на основі оцінки випадків, за яких мали місце стабільно знижений АТ (50,7%), а також таких з гіпотонічними (26,5%) та в поєднанні з гіпертонічними (22,8%) кризами, три ступені ПАГ є критеріями тяжкості захворювання.
6. Виявлені структурні зміни головного мозку за даними МРТ в залежності від переважання клінічного синдрому. МРТ-критеріями цефалгічного синдрому є прояви зовнішньої гідроцефалії (83,8%), і часом субкортикальні дрібні осередки (16,2%). Для гідроцефально-гіпертензійного − ознаки загальної гідроцефалії з переважанням внутрішньої (76,6%), як наслідку лікворного застою, з осередками як підкіркового розташування (24,5%), так і їх поширенням на семиовальний центр (14,7%), а навіть перивентрикулярно (8,8%) в поєднанні з лейкоареозом. Синдрому органічних порушень характерні: загальна гідроцефалія, як наслідок атрофічних змін; осередки субкортикальної (55,9%) і глибинної (14,1%) локалізації, в поєднанні за останньої з безперервним перивентрикулярним лейкоареозом.
7. За даними РЕГ досліджень церебральна гемодинаміка при цефалгічному синдромі характеризується міжпівкулевою асиметрією, коефіцієнт асиметрії 16,0±1,8%, що свідчить про латералізацію дисгемії, підвищенням дикротичного (ДКІ) до 60,9±2,2% і діастолічного (ДСІ) до 78,6±3,2% індексів, що вказує на гіпертонус прекапілярів та започаткування венозно-застійних явищ з формуванням зовнішньої гідроцефалії; при гідроцефально-гіпертензійному наростанням ангіодистонічних розладів (ДКІ до 76,2±2,9%; ДСІ до 90,8±4,1%) з переважанням венозно-застійних, що веде до загальної гідроцефалії. При синдромі органічних порушень менш виразним венозним застоєм (ДСІ 87,4±3,6%), ригідністю стінок і значним гіпертонусом прекапілярів (ДКІ 80,7±2,94%), а відтак органічно визначеній цереброваскулярній недостатності і, як наслідку, церебральних структурно-осередкових порушень.
8. Встановлені церебральні гемодинамічні розлади корелюють з судинними змінами на очному дні: при цефалгічному і гідроцефально-гіпертензійному синдромах у вигляді своєрідної ангіопатії, а при синдромі органічних пору­­-шень ангіоретинопатичними і ангіосклеротичними.
9. На основі проведеного дослідження стану здоров’я встановлено спільні та диференціюючі показники для всіх неврологічних синдромів ПАГ. Проведені співставлення між ними і якісними показниками, встановленими на основі шкальної оцінки, виявили сильний позитивний зв'язок (rs=0,77), що дає привід розглядати їх як критерії для оцінки стану здоров’я обстежуваних хворих.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Первинну артеріальну гіпотонію, з огляду особливостей її клінічних проявів слід поділяти на цефалгічний, гідроцефально-гіпертензійний і синдром органічних порушень.
2. Встановлені особливості суб’єктивних відчуттів, в поєднанні з клінічними, анатомо-топічно діагностованими, а отже визначальними та нейровізуально підтвердженими структурними і/чи осередковими, як провідними ознаками патології, є високоінформативними критеріями, які рекомендовано використовувати для розпізнавання як первинної артеріальної гіпотонії та її синдромів, так і цереброваскулярної недостатності при ній.
3. Діагностичні заходи у пацієнтів з первинною артеріальною гіпотонією з метою відстеження динаміки процесу та корекції лікування доцільно доповнювати реоенцефалографічними та нейроофтальмоскопічними дослідженнями.
4. Медико-соціальну експертизу хворих щодо встановлення ступеня зниження, а навіть втрати працездатності слід проводити з урахуванням об’єктивних клінічних проявів патології, її синдромів, ступеней, даних реоенцефалографічних і нейровізуальних досліджень та оцінки визначених критеріїв здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александрова А.П. Лукьянов В.С. Вопросы клиники, профилактики и лечения гипотонической болезни. М., 1960. 83 с.
2. Алексеева Т.С. Клинико-томографические особенности проявления церебральной дисгемии при аномалиях церебральной артериоархитектоники у больных дисциркуляторной энцефалопатией // Лікар. справа. 2003. № 8. С. 20-26.
3. Амелин А.В., Игнатов Ю.Д., Скоромец А.А. Мигрень. СПб.: Мед изд-во, 2001. 199 с.
4. Андреева В.М., Мельницкая 3.С. Опыт комплексного реоэнцефалографического и осцилографического исследования больных нейроциркуляторной дистонией гипотонического типа // Журн. невропат. и психиатрии. 1989. № 3. С. 381-385.
5. Апресова К.Г. Ренин-ангиотензин-альдостероновая система у беременных с артериальной гипотензией // Здоровье женщины. 2007. №1. С. 92-93.
6. Атаханов Ш.Э., Робертсон Д. Ортостатическая гипотония и вегетативная недостаточность (Механизмы и классификации) // Кардиология. 1995. Т.35, № 3. С. 41-51.
7. Бабенков Н.В. Нарушения венозного кровообращения мозга: патогенез, клиника, лечение, диагностика //Журн. невропат. и психиатрии. 1984. №2. С.218-288.
8. Бахтадзе Г.Г. К вопросу о классификации артериальной гипотонии // Терапевт. архив. 1971. № 9. С. 41-43.
9. Беличенко О.И., Дадвани С.А., Абрамова Н.Н. Магнитно-резонансная томография в диагностике цереброваскулярных заболеваний. М.: ВИДАР, 1998. 112 с.
10. Белова А.Н., Щепетова О.Н. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации. М.: Антидор, 2002. 440 с.
11. Бердичевский М.Я., Музлаев Г.Г., Литвиненко Д.В. и др. Довременные аспекты диагностики и лечения нарушений венозного кровообращения головного мозга // Неврол. журн. 2004. №2. С. 47-51.
12. Бомко М.О. Морфометрична нейровізуалізаційна характеристика органічного ураження головного мозку у віддалений період впливу іонізуючого випромінювання внаслідок Чорнобильської катастрофи //Укр. мед. часопис. 2004. №2. С. 96-101.
13. Бородулина Т.А. Церебральные дисциркуляции у подростков, страдающих артериальной гипотензией //Рос. педиатр. журнал. 2005. №2. С. 15-16.
14. Бурцев Е.М. Дисциркуляторная (сосудистая) энцефалопатия //Журнал невропатол. и психиатр. им. С.С. Корсакова. 1998. Т.98, №1. С. 45-48.
15. Бурцев Е.М., Молоков Д.Д. Роль церебральных сосудов в диагностике и лечении дисциркуляторной энцефалопатии //Журн. невропат. и психиатрии 1990. №7. С. 8-12.
16. Буряк В.М., Прохоров Є.В., Пліса О.М., Розгонов В.І. Стан судинного тонусу в підлітків при вегетосудинній дисфункції за гіпотензивним типом // Лікар. справа. 2003. № 7. С. 45-47.
17. Бучакчийська Н.М., Волик А.А., Демченко А.В. Особенности когнитивных функций у больных дисциркуляторной энцефалопатией //Укр. мед. альманах. Луганськ, 2004. Т.7, № 3. С.21-23.
18. Вавилов С.Б. Значение и возможности компьютерной томографии в неврологической практике // Вестн. рентгенологии и радиологии. 1987. № 5. С. 58-65.
19. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / Под ред. А.М. Вейна. М.: Мед. информ. агенство, 2000. 752 с.
20. Вейн А.М. Неврозы в практике невролога // Междунар. мед. журнал. 2000. Т.6, № 4. С. 31-37.
21. Вейн А.М., Окнин В.Ю., Хаспекова Н.Б., Федотова А.В. Состояние механизмов вегетативной регуляции при артериальной гипотензии // Журнал невропатол. и психиатр. им. С.С. Корсакова. 1998. №4. С. 20-24.
22. Верещагин Н.В., Брагина Л.К., Вавилов С.Б., Левина Г.Я. Компьютерная томография мозга. М.: Медицина, 1986. 256 с.
23. Верещагин Н.В., Лелина Г.Я., Брагина Л.К., Вавилов С.В. О морфологических верификациях при компьютерной томографии головного мозга // Журнал невропатол. и психиатр. им. С.С. Корсакова. 1980. Т.80, № 9. С. 1281-1284.
24. Верткин А.Л., Силина Е.Г. Тополянский Е.Г. Артериальная гипотензия: диагностика и лечение на догоспитальном этапе // Медицинская помощь. 2006. №6. С. 38.
25. Верткин А.Л., Силина Е.Г. Фармакотерапия артериальной гипотензии // Междунар. мед. журнал 1997. № 4. С.46-50.
26. Віничук С.М., Ілляш Т.І. Дисциркуляторна енцефалопатія: клініка, діагностика та лікування // Лікування та діагностика. 2003. № 3. С.15-20.
27. Волошин П.В., Волошина Н.П. Деменция // Междунар. мед. журнал. 2001. Т.7, №1. С. 32-36.
28. Волошин П.В., Мерцалов В.С., Кочуева Е.В. Клинико-компьютерно-томографическая характеристика ликворно-гипертензивного синдрома у больных с нарушениями мозгового кровообращения, обусловленными гипертонической болезнью // Укр. вісник психоневрології. 1994. Вип.3. С.37-38.
29. Волошин П.В., Міщенко Т.С. До питання про класифікацію судинних захворювань головного мозку // Укр. вісник психоневрології. 2002. Т.10, вип. 2(31). С.12-17.
30. Волошин П.В., Тайцлин В.И. Внутричерепная гипертензия сосудистого генеза. К.: Здоровье, 1986. 173 с.
31. Волошин П.В., Тайцлин В.И. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. Запорожье: Знание, 1999. 555 с.
32. Волошина Н.П. Структурно-функціональні порушення головного мозку у хворих деменціями різного генезу: Автореф. дис. д-ра мед.наук: 14.01.15. Харків, 1997. 36 с.
33. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Тернопіль: «Укрмедкнига», 2000. С.95-101.
34. Гембицкий Е. В. Артериальная гипотензия. От симптома к диагнозу // Клин. медицина. 1997. № 1. С. 56-60.
35. Гембицкий Е.В. Нейроциркуляторная гипотония и гипотонические (гипотензивные) состояния. М., 1982. С. 101-117.
36. Гембицкий Е.В. Первичная нейроциркуляторная гипотония патогенез, диагностика, лечение // Терапевт. архив. 1981. № 5. С. 153-154.
37. Герасимчук Р.Д. Клініко-неврологічна характеристика порушень мозкової гемодинаміки та їх корекція при первинній артеріальній гіпотонії: Дис. д-ра мед.наук: 14.01.15. К., 1996. 346 с.
38. Герасимчук Р.Д., Пітик М.І., Кобець С.Ф., Купновицька-Сабадош М.Ю., Гуменюк Ю.М., Ванчак О.М. Генетико-клінічні аспекти артеріальної гіпотонії // Укр. вісник психоневрології. 2002. Т.10, № 1(30). С.37.
39. Герасимчук Р.Д. Реоэнцефалографическая характеристика сосудистого тонуса у больных с церебральными кризами при артериальной гипотонии // Врачеб. дело. 1975. № 4. С. 67-70.
40. Герасимчук Р.Д. Співвідношення між артеріальним і венозним компонентами гемодинаміки та лікворним тиском при артеріальній гіпотензії // Лікар. справа. 1996. № 3-4 (1025). С. 45-49.
41. Глауров А.Г. Гипотоническая энцефалопатия // Первый съезд невропатологов и психиатров Молдавии.: Тез. докл. Кишинев, 1981. Т.1. С. 38-40.
42. Глауров А.Г. Начальные проявления недостаточности кровоснабжения мозга при первичной артериальной гипотонии // Сосудистые заболевания головного мозга. Харьков, 1984. С. 26-28.
43. Голиков Б.М., Лукашов А.А., Крутько А.Н. и др. Особенности кровообращения при первичной артериальной гипотензии // Первый Конгресс Ассоц. кардиол. стран СНГ: Тез. докл. М., 1997. С. 151.
44. Голиков Б.М. Системное и мозговое кровообращение у больных с первичной артериальной гипотонией // Клин. медицина. 1988. Т.66, № 2. С. 30-33.
45. Голиков Б.М. Центральная гемодинамика у больных с первичной артериальной гипотонией // Клин. медицина. 1996. Т.64, № 2. С.59-62.
46. Головченко Ю.І., Клименко Є.І., Усатенко О.Г. Томографічні феномени гіпертонічної енцефалопатії, що спостерігаються при магнітно-резонансному скануванні мозку, та патогенетична спрямованість їх розвитку // Укр. вісник психоневрології. 2001. Т.9, вип.1(26). С.15-17.
47. Гордиенко А.Н., Гудина О.Н., Тихомиров Б.М, Комаров В.Н. Клинические проявления гипотонической болезни в возрастном аспекте: Тез. докл. конф. МЗ РСФСР. Свердловск, 1982. С. 69-70.
48. Григорова І.А., Михайлов О.Б. Особливості клінічного перебігу та патоморфологічних змін рідких форм мозкових інсультів //Укр. вісник психоневрології. 2001. Т.9, вип. 1(26). С.17-21.
49. Грицай Н.М., Мищенко В.П., Пинчук В.А. Система гемостаза при нарушении мозкового кровообращения // Міжнар. неврол. журн. 2006. № 5. С.53-56.
50. Гуменюк Ю.М. Клініко-біохімічні особливості патогенезу, симптоматики та діагностики транзиторних ішемічних атак на фоні артеріальної гіпотонії, їх медикаментозна корекція: Автореф. дис. канд. мед. Наук: 14.01.15 / КМАПО ім. П.Л. Щупика. К., 2006. 20 с.
51. Давидова Н.Г. Результаты калиброметрии микрососудов коньюктивы при гипертонической болезни и артериальной гипотонии // Вестн. офтальмологии. 1982. №1. С. 14-16.
52. Дамулин И.В. Дисциркуляторная энцефалопатия: патогенетические, клинические, терапевтические аспекты // Трудный пациент. 2005. Т.3, № 6. С. 11-14.
53. Дамулин И.В., Яхно Н.Н., Гончаров О.А. Сравнительная оценка нарушений высших мозговых функций при различных типах церебральной атрофии // Журнал невропатол. и психиатр. им. С.С. Корсакова. 1990. № 9. С.35-38.
54. Данилов А.Б., Полякова Н.Ф., Шварева И.С., Садеков Р.К., Окнин В.Ю. Идиопатическая ортостатическая гипотензия (синдром Бредбери - Эгглстона) // Журн. невропат. и психиатрии. 1995. № 4. С. 80-82.
55. Дац Ю.В. Вплив форми і вираженості гідроцефалії на клініку, діагностику, перебіг і прогнозування дисциркуляторної енцефалопатії: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.15. Харків, 2003. 19 с.
56. Деревецкая В.Г. Структурные изменения вещества головного мозга у больных с постоянной формой фибрилляции предсердий // Укр. вісник психоневрології. 2001. Т.9, вип.4 (29). С. 14-16.
57. Дзяк Л.А., Рожкова И.В., Голик В.А., Марковский В.Е. Компьютерно- томографические особенности головного мозга у женщин с гипертензивными дисциркуляторными энцефалопатиями после овариэктомии // Укр. мед. альманах. 2002. Т.5, № 6. С.41-42.
58. Дубенко Е.Г., Морозова О.Г. Хронические нарушения мозгового кровообращения // Укр. вісник психоневрології. 1996. Т.4, вип. 3 (10). С.136-137.
59. Дубенко О.Е. Состояние системы гемостаза при кардиоэмболическом инсульте // Укр. мед. часопис. 2000. № 5 (19). С. 92-94.
60. Евстигнеев В.В., Юршевич Е.А., Бузуева О.А. Дисциркуляторная енцефалопатия // Медицина. 2001. № 1(32). С.26-29.
61. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней: Руководство для врачей. М.: Медпресс-информ, 2004. 488 с.
62. Зозуля И.С., Алексеева Т.С. Клинико-инструментальные особенности дисциркуляторной энцефалопатии по данным томографических методов нейровизуализации // Укр. мед. часопис. 2004. № 3(41). С. 116-120.
63. Зупанець І.А., Слюсаренко І.Т., Калашніков В.І. із співавт. Аналіз ефективності судинної терапії хворих з початковою дисциркуляторною енцефалопатією за даними транскраніальної доплерографії та реоенцефалографії // Укр. вісник психоневрології. 1996. Т. 4, Вип. 3 (10). С. 157-158.
64. Иванов В.П., Полоников А.В., Емельянова О.Г. К вопросу этиопатогенеза первичной артериальной гипотензии // Первый конгресс Ассоц. кардиол. стран СНГ: Тез. докл. М.: Изд-во Медиа сфера, 1997. С.137.
65. Иванов В.П., Полоников А.В., Солодилова М.А., Лукашов А.А. Содержание основных белков мембран эритроцитов у больных первичной артериальной гипотонией и его связь с наследственной предрасположенностью к сердечно-сосудистой патологии // Терапевт. архив. 2000. № 9. С.73-76.
66. Іванів О.П. Обгрунтування доцільності застосування інтегративної концепції лікування хворих на гіпотонічну дисциркуляторну енцефалопатію // Лікар. справа. 1997. № 5. С. 93-98.
67. Калашникова Л.А., Кадыков А.С., Коновалова Е.В. Ортостатическая гипотония и ее лечение эритропоэтином // Неврол. журн. 1996. № 4. С. 21 25.
68. Калоева З.Д. Особенности первичной артериальной гипотензии у детей: Автореф. дис. д-ра мед.наук: 14.01.15. М.,1994. 41 c.
69. Калоева З.Д. Показатели каликреин-кининовой системы при первичной артериальной гипотензии у детей // Педиатрия. 1989. № 4. С. 43-45.
70. Калоева З.Д. Система ренин-ангиотензин-альдостерон при первичной артериальной гипотензии у детей. 8-й Всесоюз. конф. по физиологии почек и водно-солевого обмена. X., 1989. С. 81-82.
71. Капустін Р.В. Формування внутрішньої гіпертензії у хворих на порушення мозкового кровообігу зумовлені артеріальною гіпертензією: Дис. канд. мед.наук: 14.01.15. Х., 1998. 150 с.
72. Кирилюк А.П. Гемодинамика при артериальной гипотензии. Минск: Наука и техника, 1977. 112 с.
73. Клименко О.І. Клініко-томографічні особливості дисциркуляторної енцефалопатії ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у віддалений післяаварійний період // Вісник наукових досліджень. 2002. № 2. С. 5-7.
74. Концевой В.А., Медведєв А.В., Верещагин Н.В.. Вавилов С.Б. Клинико-томографические сопоставления при деменциях позднего возраста // Вестн. АМН СССР. 1985. № 4 С. 86-91.
75. Кошель Т.В. Комплексне лікування гіпотонічних станів у осіб молодого та середнього віку: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.15 / КМАПО ім. П.Л. Щупика. К., 2004. 21 с.
76. Кузин В.М. Клинико-реоэнцефалографический аспект изменения сосудистого тонуса // 7-й Всесоюз. съезд невропатологов и психиатров. М., 1981. Т.2. С. 167-170.
77. Кукош Н.С. Содержание брадикининогена крови при гипотонической и гипертонической болезни // Здравоохранение. 1980. № 1. С. 27-30.
78. Кулаго Г.Б. Гипотонические состояния: Лекция для студентов. Гродно, 1984. 21 с.
79. Кулаго Г.В. К вопросу о наследственной предрасположенности к гипотонической болезни // Материалы 2-го съезда терапевтов Таджикистана. Душанбе, 1980. С. 255-256.
80. Купновицька М.Ю. Рання діагностика дисциркуляторних енцефалопатій, їх гемодинамічні варіанти становлення та медикаментозна корекція в залежності від розладів артеріо­венозної рівноваги: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.15 / КМАПО ім. П.Л. Щупика. К., 1998. 17 с.
81. Курако Ю.Л., Іванів А.П. Дисциркуляторні енцефалопатії: особливості клініки, діагностики, концепція адекватної терапії // Одеськ. мед. журнал. 2000. № 2 (58). С. 102-106.
82. Кушнарева Е.Н. Особенности гемодинамики и психологического статуса у женщин репродуктивного возраста с артериальной гипотензией: Автореф. дис. ... канд. мед.наук: 14.01.15 / Санкт-Петербург, мед. акад. СПб., 2001. 19 с.
83. Лакин Г.Ф. Биометрия. М.: Высшая школа, 1998. 338 с.
84. Лапин В.В. Синдром ортостатической гипотензии и синкопальные состояния: (патогенез, диагностика, лечение): Автореф. дис. д-ра. мед. наук: 14.01.15. СПб., 1998. 44 с.
85. Ласков В.Б., Шутеева Т.В. Функция нервно-мышечных структур и церебральная ликвородинамика при первичной артериальной гипотензии // Журнал невропатол. и психиатр. им. С.С. Корсакова. 1992. № 5-12. С.16-19.
86. Летуновская Н.А., Иванов В.П., Голиков Б.М. Роль паратипических факторов в развитии первичной артериальной гипотензии // Кардиология. 1995. № 7. С. 49-51.
87. Летуновская Н.А., Лукашов А.А., Голиков Б.М. Клиническая и этиологическая характеристики больных первичной артериальной гипотензией // Актуальные вопросы. мед. науки: Сб. науч. тр., посв. 60-летию КГМУ. Курск, 1997. С. 337-339.
88. Лечение артериальной гипотонии (Гутрон): Метод.рекомендации / Сост. С.В. Кротов. М., 2004. 28 с.
89. Лукашов А.А. Исследование взаимодействия наследственных и внешнесредовых факторов в генезе первичной артериальной гипотензии: Дис. канд. мед.наук: 14.01.15. Курск, 1995. 158 с.
90. Магнитный резонанс в медицинской практике. Основной учебник Европейского форума по магнитному резонансу / Под ред. проф. П.А. Ринка. Берлин, 1993. 228 c.
91. Магнитно-резонансная томография в диагностике цереброваскулярных заболеваний. М.: ВИДАР, 1997. 320 с.
92. Марголис М.Г. Изменения органа зрения при артериальной гипотонии // Клин. медицина. 1976. Т.4., № 9. С. 33-36.
93. Мартынов А.И., Остроумова О.Д. Артериальная гипотония у лиц пожилого возраста // Клин. медицина. 1998. № 2. С. 12-15.
94. Мартынов А.И., Шмырев В.И., Остроумова О.Д., Попова С.А. Особенности поражения белого вещества головного мозга с артериальной гипертензией // Клин. медицина. 2000. № 6. С.11-15.
95. Мачерет Е.Л. Методы диагностики вегетативной дисфункции // Укр. мед. часопис. 2000. № 2. С. 89-94.
96. Медведев А.В., Вавилов С.Б. Дементирующие процессы позднего возраста и изменения подкоркового белого вещества (лейкоареозис) // Журн. невропат. и психиатрии. 1991. № 3. С.117-122.
97. Мечетный Ю.Н., Комаревцев В.Н. Структурные особенности головного мозга у больных дисциркуляторной энцефалопатией по данным магнито-резонансной томографии // Укр. мед. альманах. 2002. Т.5, № 2. С. 65-68.
98. Микляєв О.О. Початкові форми цереброваскулярної патології у хворих на артеріальну гіпотензію: патогенетичні, діагностичні і лікувальні аспекти: Автореф. дис. канд. мед.наук: 14.01.15. Харків, 2007. 20 с.
99. Михайлов А.А. Хроническая артериальная гипотензия: возможности медикаментозной коррекции // Рос. мед. журнал 2004. Т.12, № 7. С. 26-31.
100. Михеенко Г.А. Особенности кровообращения в системе мать-плацента-плод при артериальной гипотензии // Акушерство и гинекология. 1999. № 5. С.28-31.
101. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Фибрилляция предсердий у пациентов с цереброваскулярными заболеваниями // Укр. кардіол. журнал. 2003. № 4. С.120-124.
102. Мищенко Т.С. Эффективная стратегия вторичной профилактики мозгового инсульта: что предлагает доказательная медицина? // Здоров’я України. 2007. № 15/16. С.34-35.
103. Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям. Десятий перегляд. (МКХ-10). Т.1 (частина 1). Женева: ВООЗ, 1995. С. 315, 510-511.
104. Міщенко Т.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні // Журн. Укр. Асоціації боротьби з інсультом. 2006. № 1. С.3-7.
105. Міщенко Т.С. Сучасний стан неврології в Україні // Здоров’я України. 2005. № 23-24. С. 10 -11.
106. Міщенко Т.С. Хронічні енцефалопатії (порівняльна клініко патофізіологічна характеристика та лікування): Автореф. дис. докт. мед.наук.: 14.00.13 / Київ. держ. ін-т. удоск. лікарів. К., 1992. 35 с.
107. Молчанов Н.С. Гипотонические состояния. Л., 1962. 203 с.
108. Молчанов Н.С. Этиология и патогенез первичной (нейроциркуляторной) гипотонии // Гипотонические состояния. М., 1967. Вып.1. С.16-31.
109. Морозова О.Г. Головные боли при хронических нарушениях мозгового кровообращения и способы их терапевтической коррекции // Врачеб. практика. 2001. №1. С.15-20.
110. Мусаева З.А., Окнин В.Ю., Хапаев Б.А., Федотова А.В., Вейн А.М. Особенности суточного ритма артериального давления у пациентов с первичной артериальной гипотонией и ней