РОЗВИТОК БІЛІНГВАЛЬНОЇ ОСВІТИ В АВСТРІЇ (1945-2010 рр.) : РАЗВИТИЕ билингвального ОБРАЗОВАНИЯ В АВСТРИИ (1945-2010 гг)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

БОДНАРЧУК ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА

УДК 37.013:81’246.2](436)”1945/2010”(043.3)

РОЗВИТОК БІЛІНГВАЛЬНОЇ ОСВІТИ В АВСТРІЇ (1945-2010 рр.)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
кандидат педагогічних наук,
доцент
Цюра Світлана Богданівна

Львів – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ БІЛІНГВАЛЬНОЇ ОСВІТИ……………………………………………….……………………..………..…..9
1.1. Теоретичні засади білінгвальної освіти…………..……………….……....9
1.2. Історико-культурні, соціологічні та лінгвістичні аспекти дослідження проблеми білінгвізму…………………..…..……………………………….…...……….23
1.3. Психолінгвістичні та психолого-педагогічні особливості аналізу проблеми білінгвальної освіти………………………………………………...………..36
Висновки до першого розділу……………………………………………………..57
РОЗДІЛ 2. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА РОЗВИТКУ БІЛІНГВАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ АВСТРІЇ (1945 - 2010)……………………………...61
2.1. Особливості розвитку білінгвальної освіти в Австрії (1945-1955 рр.)….…61
2.2. Основні чинники та тенденції розвитку білінгвальної освіти в Австрії (1955- 80-ті рр. ХХст.)………………………………………………………………...…75
2.3. Євроінтеграційні процеси та поліваріантний розвиток білінгвальної освіти в Австрії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)…………………… ………………………….93
Висновки до другого розділу………………………………………………….…120
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БІЛІНГВАЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ У ПОРІВНЯННІ З АВСТРІЄЮ…….…….125
3.1. Порівняльний аналіз напрямів розвитку білінгвальної освіти в Україні і Австрії кінця ХХ – початку ХХІ століття……………………………………..…...…125
3.2. Аналіз та інтерпретація результатів опитування щодо стану і перспектив білінгвальної освіти в Україні………………………………………………………..141
3.3. Науково-методичні рекомендації щодо розвитку білінгвальної освіти в Україні…………………………………………………………………………………..155
Висновки до третього розділу……………………………………………………164
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………….……168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...…173
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………210

ВСТУП
Актуальність дослідження. На сучасному етапі соціокультурного розвитку прослідковуються дві тенденції: інтеграційні процеси та зближення народів, посилення їх соціокультурної взаємодії створюють необхідність знання мов міжнаціонального спілкування і зростання чисельності білінгвів (людей, які володіють двома і більше мовами) та прагнення націй до збереження самобутності, культури та мови, що гарантовано низкою міжнародних угод. Відповідно зростає актуальність питання про білінгвальну освіту.
Традиції і практика двомовної освіти є у багатьох країнах, що мають тривалий досвід урегулювання освітніх проблем у міжкультурному діалозі. У тому числі такий досвід є в Австрії. На сучасному етапі – це країна, де діють численні проекти білінгвальної освіти: для дітей національних меншин, іммігрантів та орієнтовані на євроінтеграційні процеси. Аналіз досвіду білінгвальної освіти на прикладі Австрії дасть можливість більш повно оцінити і визначити перспективи її розвитку в Україні.
Світова практика досвіду діяльності білінгвальних шкіл найбільш повно висвітлена у працях І. Дмитрієвої i О. Коровіної [189], М. Певзнера [149], М. Сігуана тa У. Маккі [179], А. Ширіна [214]. У Австрії аналізували Г. Абуя [223], К.-Б. Боекманн [236], В. Вакоуніг [349], Д. Лархер [304], М. Незбеда [315]. Історико-культурологічні аспекти аспекти білінгвальної освіти вивчали Г. Баумгартнер [228], Г. Бургер [250], М. Валентік [337], І. Вальтер [350], Г. Гаас [284], Г. Гасснер [277], Р. Кнайт [297], А. Моріч [312]; освіту іммігрантів – В. Бауер [227], К. Брізіч [238], П. Вольф [348], Е. Фурх [275], Р. де Цілліа [258], Д. Цінар [253]; соціальну ситуацію двомовності – К.-М. Бруннер [241], В.-Д. Буков [242], Т. Вайтер [338], Р. Генке [289], М. Еггер [241], Д. Лархер [304], М. Мозер [313], В. Філла та Л. Флашенбергер [271].
Теоретичні засади розвитку освітніх систем досліджував Б. Гершунський [50], в Україні – А. Алексюк [3], Н. Ничкало [140], О. Сухомлинська [137]; історичні – А. Боровик [36], Д. Герцюк [49], М. Грищенко [55], О. Завадська [73], Т. Завгородня [74], Н. Кошелєва [104], І. Курляк [108], С. Сворак [178], Б. Ступарик [186]; історико-культурологічні – О. Гончарова [54], М. Зан [82], А. Шайхатдінов [210], Я. Шевчук-Бєла [213]. Полікультурну освіту в Україні в цідому вивчали В. Бакальчук [9], В. Скляр [181]; за регіонами – О. Добош [67], І. Мащенко [127], В. Наконечний [136], Т. Цибар [204] та етносами – А. Берені [17], О. Капінус [90], О Латишева [113], М. Чаплик [207]. Компаративний аналіз сучасних освітніх систем, започаткований К. Корсаком [102], здійснюється Н. Бідюк [19], О. Локшиною [116], О. Першуковою [151], І. Руснаком [175] та ін.; у австрійському контексті – Т. Кучай [110], Л. Фаннінгер [194].
Дослідження мовного розвитку та двомовної освіти знаходимо у працях Л. Виготського [183], Г. Колшанського [100], А. Лурія [118]; явище білінгвізму – Є. Верещагіна [43], У. Вайнрайха [38], A. Дібольда [261], Г. Шухардта [219], Л. Щерби [220].
Зважаючи на практичні потреби у розвитку білінгвальної освіти в Україні та відсутність відповідних досліджень, доцільно звернутися до особливостей її функціонування у інших країнах, зокрема Австрії, де мала місце тривала історична практика вирішення проблеми освіти для дітей національних меншин і сьогодні є напрацьований вагомий досвід організації двомовної школи, що й обумовило вибір теми дослідження «Розвиток білінгвальної освіти в Австрії (1945-2010 рр.)».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка як складова тематики кафедри загальної та соціальної педагогіки «Світові тенденції розвитку освіти і педагогічної думки: порівняльний аналіз» (номер державної реєстрації 0105U004917). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 40/3 від 21.03.2006 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 27.06.2006 р.).
Об'єкт дослідження – розвиток білінгвальної освіти в Австрії.
Предмет дослідження – чинники, особливості та етапи розвитку білінгвальної освіти у Австрії (1945-2010 рр.).
Мета дослідження – з’ясувати теоретичні основи та узагальнити досвід функціонування білінгвальної освіти у Австрії (1945-2010) та обґрунтувати перспективи розвитку білінгвальної освіти в Україні з урахуванням прогресивних ідей австрійського досвіду.
Відповідно до об’єкта, предмета та мети сформульовано завдання дослідження:
1. Проаналізувати теоретичні засади явища білінгвізму та білінгвальної освіти, конкретизувати її моделі та напрями розвитку.
2. Вивчити досвід функціонування білінгвальної освіти в Австрії і виявити основні чинники та етапи її розвитку (кінець 40-х – початок 80-х рр. ХХ ст.)
3. Узагальнити і систематизувати розвиток білінгвальної освіти у Австрії на рубежі ХХ – ХХІ століть.
4. Обґрунтувати напрями та визначити перспективи розвитку білінгвальної освіти в Україні у порівнянні з Австрією.
5. Розробити науково-методичні рекомендації щодо творчого використання прогресивних ідей австрійського досвіду організації білінгвальної освіти в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення визначених мети та завдань використовувалися сучасні теоретичні методи дослідження, а саме: метод аналізу та синтезу, що дозволив виявити характерні особливості розвитку білінгальної освіти в освітній системі Австрії; метод індукції та дедукції, за допомогою якого уточнено сутність сучасного трактування білінгвальної освіти та визначено напрями її розвитку в Австрії з перспективою їх втілення в українській шкільній освіті; метод систематизації і узагальнення джерел дослідження – філософської, психологічної, педагогічної, довідкової літератури, підручників, праць зарубіжних та вітчизняних науковців для актуалізації теоретичних засад наукового пошуку; метод моделювання, на основі якого розроблено чотири моделі розвитку білінгвальної освіти та проаналізовано їх функціонування в Австрії та Україні; компаративно-історичний метод, за допомогою якого здійснено аналіз нормативно-правових актів та освітніх документів, навчальних планів та програм двомовної австрійської школи та компаративний аналіз сучасних нормативно-педагогічних документів білінгвальної освіти в Україні.
Під час дослідження використовувалися емпіричні методи: налагодження листування, діалогу та дискусій з науково-педагогічними працівниками університетів Відня і Клагенфурта, вчителями австрійських двомовних шкіл за допомогою всесвітньої мережі Інтернет з метою виявлення особливостей організації та розвитку білінгвальної освіти Австрії, спостереження за організацією двомовного навчання у школах України, анкетування, експертне інтерв’ю.
Джерельна база дослідження: документи міжнародних організацій ЮНЕСКО, ООН, Європейського Союзу щодо прав національних меншин, зокрема на освіту рідною мовою, інформаційна база Міністерства освіти, науки і культури Австрії (шкільні закони (Bundesgesetze)), розпорядження (Verordnungen, Kundmachungen), документи про освітні стандарти, освітня програма для основної школи Австрії, навчальні плани (Lehrpläne), історичні документи, статистичні дані про роботу загальноосвітніх австрійських шкіл); дані Центрального відомства Статистичного бюро Австрії (Österreichisches Statistisches Zentralamt); монографії, дисертації, автореферати дисертацій, наукові статті, матеріали наукових конференцій, енциклопедичні видання, журнальні публікації з бібліотечних фондів України: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Державна науково-технічна бібліотека України, Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України, Австрійська бібліотека у м. Львові, наукова бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, статистичні дані Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Державного Комітету Статистики, Інтернет-ресурси.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з другої половини ХХ до початку ХХІ ст. Нижня межа визначається соціокультурними особливостями розвитку Австрії після Другої світової війни, верхня – змінами, пов’язаними із її входженням у спільний європейський простір, новими нормативно-законодавчими актами і відповідною діяльністю білінгвальної школи.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому що: уперше у педагогічній науці України проаналізовано і узагальнено особливості розвитку білінгвальної освіти в Австрії (1945-2010 рр.) за напрямами: освіта для національних меншин, дітей іммігрантів, полікультурна – орієнтована на зовнішнє середовище, зокрема: виділено 3 етапи її розвитку – відродження рідномовної школи для національних меншин та створення на її основі білінгвальної освіти; стагнації та обмеження регіонального розвитку білінгвальної освіти; активного поліваріантного розвитку білінгвальної освіти; виокремлено чотири моделі білінгвальної освіти (ідентифікаційна, інтеграційна, монокультуризаційна та полікультурна) за критерієм пріоритетної соціальної функції та співвідношення мовних цілей з когнітивним розвитком особистості; обґрунтовано напрями використання перспективних ідей досвіду білінгвальної освіти Австрії для української школи; удосконалено і уточнено сучасні теоретичні положення щодо сутності білінгвальної освіти як двомовного особистісного розвитку на когнітивній основі рідної мови, позитивні і негативні наслідки такої освіти і її впливу на інтелект та трактування її як результату всієї сукупності соціокультурних умов середовища; дістали подальшого розвитку теоретичні узагальнення щодо чинників соціокультурного розвитку двомовної освіти Австрії та України; місця і ролі білінгвальної освіти у системі освіти України у порівнянні з Австрією та теоретичне обґрунтування тенденцій і перспектив розвитку білінгвальної освіти в Україні. У науковий обіг введено статистичну інформацію щодо розвитку білінгвальної школи на усіх рівнях системи освіти в Австрії та Україні; нові для української педагогіки персоналії, факти з досвіду організації білінгвальної освіти в Австрії, характеристика її сучасного стану, які важливі для використання у білінгвальній школі України.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що за його результатами опубліковано навчально-методичний посібник «Білінгвальна освіта», призначений для студентів, магістрантів педагогічних спеціальностей вищих закладів освіти, викладачів, вчителів, що працюють у режимі білінгвальної освіти. Матеріали дослідження можуть використовуватися: вищими навчальними закладами України для розширення знань студентів про особливості організації білінгвальної освіти у світовій практиці у цілому і Австрії зокрема; органами управління освітою та навчальними закладами для вдосконалення практики організації білінгвальної освіти України, розробки нових навчальних програм та організації навчання у білінгвальному режимі; джерельна база дослідження може бути використана для проведення історико-педагогічних та компаративних педагогічних досліджень.
Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 75 від 19.09.2011 р.), Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 1773 від 26.10.2011 р.), Львівського національного університету імені Івана Франка (акт № 965-105 від 09.03.2012 р.), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/1232 від 23.05.2012 р.).
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом їх оприлюднення на науково-практичних конференціях: міжнародних – «Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі» (Львів, 2007), «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2007), «Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів» (Львів, 2008), «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Ялта, 2009), «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2009), «Проблеми викладання другої іноземної мови в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах» (Ніжин, 2010), на звітних наукових конференціях кафедри загальної та соціальної педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка (2007-2008) та викладачів, докторантів і аспірантів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2006-2012).
Публікації: основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 14 працях: 6 статей у фахових виданнях, 8 – у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій, 1 навчально-методичний посібник.
Структура дисертації: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (354 найменування, з них 133 – англійською та німецькою мовами), 56 додатків на 67 сторінках. Загальний обсяг роботи – 276 сторінок, з них основного тексту – 172 сторінки. Робота містить 12 таблиць та 14 рисунків (схеми, діаграми).

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз наукових джерел з проблем білінгвізму та білінгвальної освіти та практики білінгвальної освіти у Австрії дозволили досягнути мети дослідження, тобто з’ясувати теоретичні основи та узагальнити досвід функціонування білінгвальної освіти у Австрії (1945-2010) та обґрунтувати перспективи розвитку білінгвальної освіти в Україні з урахуванням позитивних ідей австрійського досвіду.
1. Аналіз теоретичних засад явища білінгвізму та білінгвальної освіти, дозволив з’ясувати особливості трактування білінгвізму у культурології, соціології, лінгвістиці, психолінгвістиці, психології. Узагальнено історико-культурологічні явища, які трактуються науковцями як причини виникнення двомовності: експансія, уніфікація, післяколоніальна ситуація, імміграція, інтеграційні процеси. Систематизовано типи відносин між культурами, що визначають особливості білінгвізму: відношення первинної – вторинної культур – обмежує простір для білінгвальної освіти; неприйняття культури культурою – унеможливлює позитивне вирішення будь-якої двомовної ситуації; взаємодія та взаємозбагачення культур – забезпечує полікультурну освіту. У контексті соціології вчені акцентують на білінгвальних характеристиках суспільної структури та прогнозуванні її розвитку, білінгвальна освіта розглядається як обумовлена усіма його факторами; вивчаються відмінності між функціями, які виконують мови білінгва у суспільстві, двомовні сім’ї як найважливіші для становлення особистості та її мовної поведінки, основа для розвитку природного білінгвізму. Узагальнено результати лінгвістичних досліджень контактуючих мов на предмет співвідношення мовних структур, взаємовпливу і взаємопроникнення на усіх рівнях мовних систем, вияву і пояснення явищ інтерференції, конвергенції та дивергенції, взаємодії споріднених і неспоріднених мов, диглосії. Визначено, що проблема білінгвізму полягає у вивченні: психічних механізмів мовлення рідною та другою мовами, специфіки і переваг раннього і пізнього двомовного розвитку, впливів двомовності на загальний інтелектуальний розвиток, феномену іншомовного мислення, лінгвістичного типу інтелекту. Виявлено як позитивні так і негативні наслідки ранньої білінгвальної освіти: її ефективність залежить від віку дитини, здібностей та середовища розвитку у цілому; школа створює умови для формування штучного білінгва, що викликає певні психологічні труднощі. Основною умовою для початку і подальшого позитивного впливу білінгвальної освіти на інтелект вважається досягнення достатньої початкової компетентності рідною мовою.
Доведено, що історично практика білінгвальної освіти розвивається за трьома напрямами: для дітей національних меншин країни; полікультурного діалогу (поглибленого вивчення іноземної мови); дітей іммігрантів. Узагальнено досвід, типологію та найпоширеніші класифікації білінгвальної освіти на основі яких виділено чотири моделі білінгвальної освіти – монокультуризаційну, ідентифікаційну, інтеграційну та полікультурну. Встановлено, що сучасні дослідники розглянули діяльність білінгвальних шкіл для дітей нацменшин в Україні та Австрії у ХІХ-ХХ ст. і узагальнили історико-культурний досвід їх функціонування. Виявлено, що відношення дослідників до наслідків і перспектив білінгвальної освіти є неоднозначним, зберігаються упередження як наслідки практики вирішення завдань білінгвальної освіти з позиції політичних інтересів.
2. Вивчено досвід функціонування білінгвальної освіти в Австрії, охарактеризовано структуру шкільної освіти Австрії у її розвитку, державний стандарт та виявлено основні чинники, що визначали її протягом досліджуваного періоду: історичний досвід та особливості реалізації права на рідномовну освіту певною етнічною групою; стабільність зв’язку, що його має меншина з батьківщиною; неспорідненість мови більшості з мовами нацменшин; особливості процесів розвитку мови нацменшини; готовність/неготовність німецькомовного населення до міжкультурного діалогу; комплекс євроінтеграційних чинників.
Визначено критерії і охарактеризовано три етапи розвитку білінгвальної освіти. Перший –1945-1955 р. – відродження рідномовної школи для нацменшин та створення на її основі білінгвальної освіти – час перебування Австрії під протекторатом СРСР, Англії, Франції і США, для якого були характерні тимчасовий відхід від монокультуризаційної освіти та незначний розвиток інтеграційної та ідентифікаційній моделей для дітей словенської, угорської та хорватської нацменшин. Виникнення полікультурної моделі пов’язане із заснуванням особливого типу європейських шкіл, потенційною основою для розвитку цієї моделі стали елітні класичні гімназії, де іноземна вивчалася як предмет.
Другий етап – стагнації та обмеження регіонального розвитку білінгвальної освіти (1955 р. – 80-ті рр. ХХ ст.) час від проголошення Другої Республіки і до початку активного включення Австрії у євроінтеграційні процеси. Державна політика протекціонізму німецькомовного середовища школи обмежила регіональну ініціативу у розвитку білінгвальної освіти для нацменшин, розвиток шкіл ідентифікаційної моделі було уповільнено, зусиллями окремих нацменшин її збережено, але як сегрегаційну. Аналогічно, з орієнтацією на реімміграцію організовується освіта для дітей іммігрантів. Полікультурна модель частково реалізується у гімназіях та школах з викладанням циклу класичних та «живих» мов, продовжує розвиватися європейська школа, орієнтована на полікультурне виховання, крім столиці вони відкриваються і у інших землях.
3. Узагальнено та систематизовано матеріал із розвитку білінгвальної освіти в Австрії на рубежі ХХ і ХХІ ст., характеризуємо його як період інтенсивного розвитку білінгвальної освіти в Австрії за усіма трьома виділеними напрямами: для дітей нацменшин (ідентифікаційна та інтеграційна моделі білінгвальної освіти); дітей іммігрантів (ідентифікаційна та інтеграційна моделі); поглибленого вивчення європейських мов (полікультурна модель). Третій етап – інтенсивного поліваріантного та полісуб’єктного розвитку білінгвальної освіти – 90-і роки ХХ ст. – 2010 р. – характеризується поступовим переорієнтуванням школи на цінності культурної різноманітності, розвитком полікультурної моделі на основі різних типів навчальних закладів, проектів, програм, у тому числі, і міжнародних, збереження інтеграційної та ідентифікаційної моделей у частині шкіл та регіонів, де сформована відповідна історична традиція. Зіставлення сучасного стану етнокультурного середовища Австрії за відношенням населення до білігвальної освіти виявило: є федеральні землі, де традиції та практика полікультурного діалогу у школі налагоджуються важче, як зі сторони національної меншості, так і зі сторони більшості (Каринтія); та території більш сприятливі, де білінгвальна освіта здобувається представниками меншості і частини мовної більшості; помічено негативні зміни у відношенні певної частини нацменшин до важливості збереження етнічних і мовних цінностей, зростає зацікавленість у німецькомовному навчанні дітей з метою розширення соціальних перспектив. Виявлено, що австрійські фахівці, акцентуючи на полікультурності функцій школи, визначають, що подальший розвиток білінгвальної освіти в Австрії потребує уточнення місця білінгвальної освіти у системі освіти країни, наступності, єдності стандартів, планування цілей освіти, рівня компетентності учнів у кожній із мов.
4. Обґрунтовано перспективи розвитку білінгвальної освіти в Україні за двома визначеними напрямами – у школах І-ІІІ ступеня для дітей національних меншин (ідентифікаційна модель білінгвальної освіти) та поглибленого вивчення іноземних мов (полікультурна модель, здебільшого у школах Ш ступеня).
Виявлено дві вагомі відмінності у порівнянні з Австрією: у системі освіти України відсутня практика білінгвальної освіти для дітей іммігрантів; білінгвальна освіта України активніше розвивається на рівні вищої школи і професійної освіти. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення діяльності шкіл, виявлено позитивну динаміку щодо кількості дітей нацменшин, які навчаються білінгвально – румунської, угорської, кримськотатарської, польської та словацької та зниження кількості учнів з російською, молдавською та болгарською мовами. З 1991 р. встановлено співвідношення рідної та державної мов у молодшій школі, що дає підстави дійти виновку – школи функціонують за переважаючою ідентифікаційною моделлю білінгвальної освіти, яка, як свідчать досвід Австрії та результати теоретичного аналізу, може перешкоджати створенню в Україні полікультурного середовища. Проаналізовано дії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, спрямовані на оптимізацію рідномовного та державного компонентів, які, за даними якісного дослідження, повністю не реалізовано. Щодо полікультурної моделі, то виявлено позитивну динаміку розвитку в Україні шкіл з поглибленим вивченням англійської та німецької мови і негативну щодо поглибленого вивчення французької та іспанської. З метою підтвердження теоретичних висновків було проведено опитування педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл України та зроблено відповідні висновки.
5. Обгрунтовано можливості творчого використання прогресивних ідей австрійського досвіду в Україні і на цій основі розроблено науково-методичні адресні рекомендації для державних органів управління освітою різних рівнів, зокрема: активізувати механізм державного моніторингу діяльності білінгвальної школи в Україні; розробити систему заходів державної ініціативи з підтримки цінностей культурно-різноманітного простору України та школи, орієнтованої на розвиток соціального діалогу та співробітництва; видати методичні рекомендації щодо практики організації білінгвального навчання у школах для дітей нацменшин та школах (класах) з поглибленим вивченням іноземної мови; створити державний стандарт освіти для шкіл нацменшин; розробити навчальні програми з мов усіх нацменшин та відповідне навчально-методичне забезпечення; більш повно використовувати світовий досвід організації білінгвальної освіти, в тому числі програм обміну вчителями-носіями мови, програм вивчення європейських мов, відповідно до європейських мовних стандартів; забезпечити орієнтацію на школу як опорний майданчик для розвитку середовища міжкультурного діалогу та співпраці.
Отримані результати доводять необхідність подальшого вивчення проблем білінгвальної освіти у порівняльному аналізі досвіду пострадянських країн; досвіді діяльності вищої освіти України; дидактичному та методичному забезпеченні діяльності білінгвальної школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аврорин В. А. Двуязычие в школе / В. А. Аврорин // Проблемы двуязычия и многоязычия. – М. : Наука, 1972. – С. 49-62.
2. Александрова Н. Ш. Родной язык, иностранный язык и языковые феномены, у которых нет названия / Н. Ш. Александрова // Вопросы языкознания. – 2006. – № 3. – С. 88-100.
3. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вищих навчальних закладів / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.
4. Алмаші М. М. Захист прав національних меншин в Україні : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Конституційне право» / М. М. Алмаші. – К., 2004. – 19 с.
5. Ананьєва Н. В. Організаційно-педагогічні умови функціонування полілінгвістичної гімназії / Н. В. Ананьєва //Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 1. – С. 40-48.
6. Асанова Л. Н. Розвиток уміння говорити кримськотатарською мовою у першокласників шкіл з російською мовою навчання : автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання» / Л. Н. Асанова – К., 2009. – 20 с.
7. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. – Изд. 2-е, стереотип. – М. : Советская энциклопедия, 1966. – 608 с.
8. Бабенко В. В. Основи теорії ймовірностей і статистичні методи обробки даних у психологічних і педагогічних експериментах / В. В. Бабенко. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 168 с.
9. Бакальчук В. О. Тенденції етнокультурної толерантності в українському суспільстві / В. О. Бакальчук // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 4. – С. 69-75.
10. Балашенко І. В. Мовне питання у поліетнічному регіоні (на прикладі Придунав’я) / І. В. Балашенко //Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – Симферополь. – 2002. – Т. 15(54). – № 1. – С. 7-9.
11. Баскаков Н. А. Двуязычие и проблемы взаимопроникновения различных уровней при взаимодействии языков / Н. А. Баскаков, В. З. Панфилов, М. И. Исаев // Тезисы научной конференции, посвященной проблеме двуязычия и многоязычия. – М., 1969. – С.12.
12. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://terminy-mizhkult-komunikacii.wikidot.com/m. – Назва з екрану.
13. Безрокова Р. Х. Лингводидактические проблемы преподавания русского языка в современной начальной (кабардинской) школе : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования)» / Р. Х. Безрокова. – Нальчик, 2001. – 24 с.
14. Бекірова Е. Ш. Аналіз стану підготовки педагогічних кадрів для шкіл із кримськотатарською мовою навчання / Е .Ш. Бекірова // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. – Серія 16. Творча особистість учителя : проблеми теорії і практики. – К. : НПУ, 2005. – Вип. 3(13).– С. 117-120.
15. Беляев Б. В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. Пособие для преподавателей и студентов / Б. В.Беляев. – М.: Просвещение, 1965. – 227 с.
16. Березівська Л. Д. Тенденції внутрішньосистемного реформування загальноосвітньої школи УРСР в умовах авторитарного суспільства (1930-1991) / Л. Д. Березівська // Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті : монографія. – К. : Богданова А. М., 2008. – С. 211-338.
17. Берені А. Суспільно-політичне становище та культурний розвиток угорської національної меншини Закарпатської області (1991-2004 рр.) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / А. Берені. – Ужгород, 2007. – 20 с.
18. Бертагаев Т. А. Билингвизм и его разновидности в системе употребления / Т. А. Бертагаев // Проблемы двуязычия и многоязычия. – М. : Наука, 1972. – С. 82-88.
19. Бідюк Н. М. Теорія і практика професійного навчання безробітних у США : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Н. М. Бідюк. – К., 2010. – 44 с.
20. Бікова Н. М. Типи мовної поведінки в мультилінгвальній ситуації : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / Н. М. Бікова. — Ізмаїл, 2006. — 20 с.
21. Бірюкова О. О. Геополітичний вимір етнонаціональних процесів в Україні : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси»/ О. О. Бірюкова. – Харків, 2007. – 18 с.
22. Блинохватова В. М. Русско-французский билингвизм российского дворянства первой половины ХІХ века (на материале писем) : дисс. … филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / В. М. Блинохватова. – Ставрополь, 2005. – 179 с.
23. Блягоз З. У. Двуязычие проблема социокультурная / З. У. Блягоз // Материалы круглого стола 26 июня 2002. – Майкоп : Изд-во АТУ, 2003. – 72 с.
24. Богданович Г. Ю. Сучасна російська мова в полілінгвокультурній ситуації (функціонально- комунікативний аспект) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.02 «Російська мова» / Г. Ю. Богданович. – Сімф., 2003. – 36 с.
25. Богус М. Б. Влияние билингвизма на интеллектуальное развитие личности обучаемых / М. Б. Богус [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pedfak.adygnet.ru/files/Statia% 20 Bog.pdf. – Назва з екрану.
26. Боднарчук Т. В. Білінгвальна освіта : навчально-методичний посібник / Т. В. Боднарчук . – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2011. – 128 с.
27. Боднарчук Т. В. Врахування психологічних особливостей білінгвізму в процесі організації двомовного навчання / Т. В. Боднарчук // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. Серія: педагогічна. – Львів, 2008. – Вип. 23. – С. 63-73.
28. Боднарчук Т. В. Моделі білінгвальної освіти у досвіді діяльності сучасної школи / Т. В. Боднарчук // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. Серія педагогічна. – Львів, 2007. – Вип. 22. – С. 212-219.
29. Боднарчук Т. В. Основні напрямки розвитку білінгвальної освіти у Австрії (на прикладі діяльності проекту «Віденська білінгвальна школа») / Т. В. Боднарчук // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2011. – С. 160-163.
30. Боднарчук Т. В. Підготовка педагогів, фахівців білінгвального навчання / Т. В. Боднарчук // Вища освіта України: тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» – К., 2009. – Додаток 4, том VI (18) – С. 57-62.
31. Боднарчук Т. В. Соціологічні проблеми двомовної освіти / Т. В. Боднарчук // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. – Ялта: РВВ КГУ, 2007. – Вип. 14. – Ч. ІІ.- С 120-126.
32. Боднарчук Т. В. Українсько-німецька білінгвальна освіта : організаційно-педагогічний аспект / Т. В.Боднарчук // Вісник Прикарпатського університету, Педагогіка. – Івано-Франківськ – Горлівка, 2007. – Вип. XV-XVI. – Ч. І. – С. 61-67.
33. Бодуэн де Куртене И. А. О смешанном характере всех языков / И. А. Бодуэн де Куртене // Изб. труды по общему языкознанию. В 2 т. – М., 1963. – Т. 1. – С.362-372.
34. Бойченко В. В. Полікультурне виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі школи : автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія та методика виховання» /В. В. Бойченко. – Херсон, 2006. – 22 с.
35. Большая советская энциклопедия / Гл. ред. А. Н. Прохоров. – 3-е издание – М. : Изд-во «Советская энциклопедия», 1970. – Т.3. – С.320-321.
36. Боровик А. М. Українізація загальноосвітніх шкіл за часів виборювання державності (1917-1920 рр.) : монографія / А. М. Боровик. – Чернігів : Управління у справах преси та інформації : Чернігівські обереги, 2008. – 368 с.
37. Бубнов Є. Г. Підготовка майбутніх учителів до поліетнічного виховання молодших школярів в Автономній Республіці Крим : автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Є. Г. Бубнов. – Ялта, 2009. – 21 с.
38. Вайнрайх У. Языковые контакты / У. Вайнрайх : Пер.с англ. – К.,1979. – 264 с.
39. Варич М. В. Двомовна преса в умовах білінгвізму в Україні : історія, практика, тенденції розвитку : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. наук із соц. комунікацій : спец. 27.00.04 «Теорія та історія журналістики» / М. В. Варич. – К., 2009. – 17 с.
40. Васькович Г. Шкільництво в Україні (1905-1920 рр.) / Г. Васькович ; з супроводним словом А. Алексюк. – К. : [б.в.], 1996. – 359 с. – (Габілітації / Український вільний ун-т; ч. 2)
41. Вахницька М. Г. Професійно-мовленнєва підготовка педагога-нефілолога в умовах багатомовності : автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання» / М. Г. Вахницька. – Херсон, 2007. – 20 с.
42. Верещагин Е. М. К проблеме опосредованной ассоциации лексемы с понятием в условиях билингвизма / Е. М. Верещагин // Вопросы психологии. – 1966. – № 3. – С. 23-26.
43. Верещагин Е. М. Психологическая и методическая характеристика двуязычия (билингвизма) / Е. М. Верещагин. – М., 1969. – 159 с.
44. Вільчинська І. Ю. Українство у пошуках етнічної та національної ідентичності / І. Ю. Вільчинська // Держава і право : збірник наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип.10. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 487 – 492.
45. Воробьева Т. И. Языковое образование в поликультурной среде / Т. И. Воробьева // Материалы научно-практической конференции, Екатеринбург, 22 апреля 2004 г. / Урал. гос. пед. ун-т. — Екатеринбург, 2004. — С. 14—16.
46. Воротняк Л. І. До проблеми формування полікультурної особистості / Л. І. Воротняк // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наук. праць. – Вип. 256. Педагогіка та психологія; наук. ред. Філіпчук Г. Г. – Чернівці : Рута, 2005. – С. 36–43.
47. Гаазькі рекомендації щодо прав національних меншин на освіту та пояснювальна записка // Відродження. – 1998. – № 4. – C. 5-10.
48. Галоян Я. Э. О проблеме адаптации учащихся мигрантов в мультикультурном социуме России и США / Я. Э. Галоян // Наука и образование. – Ростов-на-Дону, РГПУ. – №3. – 2004. – С.42-46.
49. Герцюк Д. Д. Учительський рух на західноукраїнських землях (друга половина XIX – перша половина XX ст.) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Д. Д. Герцюк. – Київ, 1996. – 24 с.
50. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Б. С. Гершунский. – М. : Изд-во «Совершенство», 1998. – 608 с.
51. Гиззатулина Г. М. Развитие билингвизма в современной средней (общеобразовательной) школе поликультурного общества : дисс. … канд. соц. наук : спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» / Г. М. Гиззатулина. – Казань, 1999. – 146 с.
52. Гончаренко Л. А. До питання готовності педагогів до діяльності у полікультурному середовищі /Л. А. Гончаренко // Зб. наук праць “Педагогічні науки”. – Херсон. – 2004. – С. 235-238.
53. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
54. Гончарова О. С. Формування системи шкільної освіти мовами національних меншин на Харківщині в 20-х на початку 30-х рр. ХХ ст. / О. С. Гончарова // Матеріали четвертої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції (14-15 грудня 2001 р.). – Суми : СумДПУ ім. А. С.Макаренка, 2001. – С. 16-18.
55. Грищенко М. М. Розвиток народної освіти на Україні за роки Радянської влади / М. М. Грищенко. – К., 1957. – 94 с.
56. Грушевський М. С. Про українську мову і українську школу / М. С. Грушевський. – К. : Веселка, 1991. – 46 с. (Українське відродження).
57. Гукаленко О. В. Поликультурное образовательное пространство как среда поддержки и защиты личности учащегося : научно-методическое пособие. / О. В. Гукаленко. – Тирасполь : РИО ПГУ, 2000. – 82 с.
58. Гулецька Я. Г. Американський досвід полікультурної освіти в системі професійної підготовки вчителів / Я. Г. Гукаленко // Українська освіта у світовому часопросторі : Другий міжнар. конгрес. Київ, 25–27 жовтня 2007 р. – К., 2007. – Кн. 1. – С.140–141.
59. Гулий Ю. І. Індивідуально-психологічні особливості білінгва в ситуації російсько-української двомовності : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія. Історія психології» / Ю. І. Гулий. – Харків, 1998. – 18 с.
60. Гульпа Л. Ю. Тенденції розвитку іншомовної освіти у середніх навчальних закладах Угорської республіки : монографія / Л. Ю. Гульпа. – Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2008. – 296 с.
61. Давлетбаева Р. Г. Обучение русскому языку учащихся начальных классов башкирской школы учетом лингвокультурологического подхода / Р. Г. Давлеобаева // Искусство и образование. – 2008. – №11 – С. 175-179.
62. Декларация Мехико по политике в области культуры // Культуры : диалог народов мира. – 1984. – №3. – С.77-86.
63. Декларація прав національностей України // Відомості Верховної Ради України, 1991 р. – № 53. – С. 799.
64. Денисенко Е. Н. Развитие русской речи двуязычных учащихся начальных классов современной школы Украины в процессе обучения чтению : дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования) / Е. Н. Денисенко. – М., 2004. – 173 c.
65. Дешериев Ю. Д. Проблема создания системы билингвистических понятий и вопросы методики ее применения в исследованиях / Ю. Д. Дешериев // Методы билингвистических исследований. – М., 1976. – С. 20-33.
66. Дешериев Ю. Д. Основные аспекты исследования двуязычия и многоязычия / Ю. Д. Дешериев, И. Ф. Протченко // Проблемы двуязычия и многоязычия. – М. : Наука, 1976. – С. 26-42.
67. Добош О. М. Педагогічна просвіта батьків у полікультурному середовищі Закарпаття (остання чверть ХХ століття) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О. М. Добош. – К., 2008. – 23 с.
68. Добронравова И. С. Синергетика : становление нелинейного мышления / И. С. Добронравова. –К. : Лыбидь, 1990. – 152 с.
69. Довгополова Я. В. Формування толерантних відносин студентів у полікультурному середовищі вищого навчального закладу : автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. пед. наук : спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Я. В. Довгополова. – Луганськ, 2007. – 20 с.
70. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К. : Парл. вид-во, 2000. – С. 175-193.
71. Жинкин Н. И. О кодовых переходах во внутренней речи / Н. И. Жинкин // Вопросы Языкознания. – 1964. – № 6. – С. 13-18.
72. Заблоцький В. В. Толерантність у мовній політиці / В. В. Заблоцький // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна "Питання політології". – Харків, 2004. – № 643. – С. 205-209.
73. Завадська О. Я. Школи України в період перебудови системи народної освіти / О. Я. Завадська. – К. : Радянська школа, 1964. – 164 с.
74. Завгородня Т. К. Дидактична думка в Галичині (1919-1939 роки) / Т. К. Завгородня; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. – Івано-Франківськ : Плай, 1998. – 167 с.
75. Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2010/11 навчального року : статистичний бюлетень. – Державна служба статистики України. – Київ, 2011. – 103 с.
76. Задоволення освітніх потреб представників національних меншин України [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zadovolennya-osvitnikh-potreb-predstavnikiv-natsionalnikh-menshin-ukrajini/6208. – Назва з екрану.
77. Закирьянов К. З. Двуязычие и интерференция : учебное пособие / К. З. Закирьянов. – Уфа, изд. Баш. ун-та, 1984. – 80 с.
78. Закон України «Про вищу освіту». За станом на 19 жовтня 2006 р. / Верховна Рада України: Офіц. вид. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 64 с. – (Серія «Закони України»).
79. Закон України про загальну середню освіту. № 1060-ХІІ від 23.05.91 // Законодавство України про освіту та науку (За станом на 22 грудня 1999р.) / Офіційне видання / Верховна Рада України / К. : Парламентське видавництво, 1999. – 128 с.
80. Закон України про національні меншини // Відомості Верховної Ради України, 8 вересня 1992 р. – № 36. – С. 529-530.
81. Закон України про освіту № 1060-ХІІ від 23.05.91 // Законодавство України про освіту та науку (За станом на 22 грудня 1999р.) / Офіційне видання / Верховна Рада України / Київ : Парламентське вид-во, 1999. – 128 с.
82. Зан М. П. Угорці Закарпаття (епізод етнополітичних процесів початку 90-х рр. ХХ ст.) / М. П. Зан // Carpatika – Карпатика. Історія, політологія, культура : минуле і сучасне. – Ужгород : УжНУ, 2002. – Вип. 18. – С. 222.
83. Здійснення мовної політики в освіті, навчання мовами національних меншин України та вивчення цих мов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/2865-zdіysnennya-movnoi-polіtiki-v-osvіtі-navchannya-movami-natsіonalnih-menshin-ukraini-ta-vivchennya-tsih-mov. - Назва з екрану.
84. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке / И. А. Зимняя. – М., 1978. – 160 с.
85. Зоргенфрей А. С. Некоторые особенности процесса овладения вторым языком (К вопросу о многоязычии) / А. С. Зоргенфрей // Ученые записки Ленинградского пединститута им. Герцена. – Т. 35. Психология речи. – 1941. – С. 259-264.
86. Зорька Н. М. Формування в учнів початкових класів орфографічної грамотності у навчанні російської мови як другої : автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання» / Н. М. Зорька. – К., 2004. – 20 с.
87. Кабардов М. К. О диагностике языковых способностей / М. К. Кабардов // Психологические и психофизиологические исследования речи. – М., 1985. – С. 176-202.
88. Каган М. С. Философия культуры / М. С. Каган. – СПб. : «Петрополис», 1996. – 416 с.
89. Кагуй Н. В. Билингвизм как средство коммуникации в современном планетарном диалоге культур / Н. В. Кагуй //Проблемы самореализации, самосовершенствования личности: психолого-педагогические проблемы: Материалы II Всероссийской науч.-пракг. конф. – Набережные Челны : Набережночелнинский гос. пед. ин-т, 2003. – С. 78 – 81.
90. Капінус О. Л. Проблеми збереження культури та мови (кримських) маріупольських греків у праці архієпископа Гавріїла «Переселение греков из Крыма в Азовскую губернию и основание Готфийской и Кафийской епархии» / О. Л. Капінус // Українська державність : історія і сучасність : зб. матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих науковців 30 листопада 2007 р. – Ч.1. – Маріуполь : МДГУ, 2007. – С.126–128.
91. Карлинский А. Е. Основы теории взаимодействия языков / А. Е. Карлинский. Алма-Ата : «Гылым», 1990. – 181 с.
92. Карнеева О. А. Билингвизм как условие развития самопознания старшекласников / О. А. Карнеева // Каспийский регіон : политика, экономика, культура Научный журнал 2005 № 2 (7). – С. 27-37.
93. Каспарова М. Г. Иноязычные способности как психологическая предпосылка формирования билингвизма / М. Г. Каспарова // Психология билингвизма : сборник научных трудов. М. : МГПИИЯ им. Мориса Тореза, 1986. – Вып. 260. – М.,1986. – С. 5–12.
94. Китросская И. И. Роль и место переноса в методике обучения языку. / И. И. Китросская // Психологические вопросы обучения иностранцев русскому языку. – М., 1972.-С. 80-89.
95. Князева Е. Н. Синергетика как новое мировидение : диалог с И. Пригожиным / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов // Вопросы философии. М. : «Наука». – 1992. – №12. – С.3-20.
96. Ковальчук О.С. Полікультурна освіта в сучасній школі Росії / О. С. Ковальчук // Педагогічний пошук. – Луцьк, 2003. - №1 (37) – С.64-67
97. Ковач Д. Готовность сложных моторных реакций в зависимости от раздражителей доминантного и недоминантного языков / Д. Ковач // Вопросы психологии : девятый год издания / Ред. Б. М. Теплов, В. Н. Колбановский, Ф. А. Сохин. – 1963. – №1 январь-февраль. – с. 114-123.
98. Козлова В. А. Пропідевтика порушень письма у першокласників з вадами мовлення в умовах білінгвізму : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.03 «Корекційна педагогіка» / В. А. Козлова. – К., 2003. – 187 с.
99. Колкунова В. В. Принципи морального виховання підлітків у поліетнічному учнівському середовищі / В. В. Колкунова // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ : БДПУ, 2008. – С. 152-158.
100. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке / Г. В. Колшанский; под ред. Шахнаровича A. M.; предисл. Мельника С. И., Шахнаровича A. M. – Изд. 2-е, доп. – М. : Изд-во Едиториал УРСС КомКнига, 2006. – 128 с. – (Лингвистическое наследие ХХ в.)
101. Конституція України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 7 лют. 2011 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). – К. : Паливода А.В., 2011. – 56 с. – (Закони України).
102. Корсак К.В. Світова вища освіта : порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів : монографія / К. В. Корсак. – К. : МАУП – МКА, 1997. – 208 с.
103. Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей / Г. С. Костюк. – К., 1963. – 80 с.
104. Кошелєва Н. В. Українське шкільництво і освітня політика крайової адміністрації та сейму в Галичині (1890-1914 рр.) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Н. В. Кошелєва. – Львів, 2002. – 17 с.
105. Крысин Л. П. Владение разными подсистемами языка как явление диглоссиии / Л. П. Крысин // Русское слово, свое и чужое : Исследования по современному русскому языку и социолингвистике. – М., 2004. – С. 468-474.
106. Кудоярова Т. В. К вопросу обоснования методических подходов к подготовке преподавателей русского языка и литературы для стран СНГ и Балтии / Т. В. Кудоярова // Проблемы статуса и преподавания русского в свете взаимодействия языков и культур государств-участников СНГ и стран Балтии в XXI веке : сб. мат-лов Международн. научно-практич. конф. М. : Учебно-тренинговый центр «Эксперт», 2006. – С. 44 – 45.
107. Кузнецова Т. В. Мовна поведінка білінгвальної сім’ї / Т. В. Кузнецова // Мовні конфлікти і гармонізація суспільства: матеріали наукової конференції (Київ, 28-29 травня 2001 р.). – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. – С. 112-117.
108. Курляк І. Є. Класична освіта на західноукраїнських землях (ХІХ – перша половина ХХ ст.). Історико-педагогічний аспект / І. Є. Курляк. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2000. – 328 с.
109. Куц Ю. О. Етнонаціональні державотворчі процеси в Україні (управлінський аспект) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня д-ра наук з держ. управління : 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Ю. О. Куц. – К., 2005. – 32 с.
110. Кучай Т. П. Педагогічна освіта Австрії – важливий аспект культурного розвитку нації / Т.П. Кучай // Вісник Черкаського Університету.– Серія: Педагогічні науки – № 20(233). – 2012. –– С. 89-92.
111. Кушнарьова І. М. Комунікативні стратегії ведення двомовного діалогу з перемиканням коду (на матеріалі української, російської, англійської мов) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. філол. Наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / І. М. Кушнарьова. – К., 2010. – 20 с.
112. Кушнір В. Системно-синергетичні уявлення про управління педагогічним процесом / В. Кушнір // Освіта і управління. – Т.3. – №4. – С.54-58.
113. Латишева О. В. Відродження освіти та культури кримських татар на етапі становлення незалежності України (1991-2001 рр.) : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / О. В. Латишева. – Харків, 2004. – 17 с.
114. Лефрансуа Ги. Психология для учителя : пособие по психологической педагогике / Ги Лефрансуа. – 11-е международное издание. – Санкт-Петербург : Прайм-Еврознак; М. : Олма-Пресс, 2005. – 416 с. – (Главный учебник. Прикладная и Педагогическая психология).
115. Лойко Л. І. Громадські організації етнічних меншин України : природа, легітимність, діяльність : сборник научных трудов / Л. І. Лойко. – К. : Фоліант, 2005. – 633 с.
116. Локшина О. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) : монографія / Олена Локшина.– К. : СПД Богданова А. М., 2009. – 404 с.
117. Лощенова І. Ф. Розвиток ідеї полікультурного виховання у світовій педагогічній думці / І. Ф. Лощенова // Педагогіка і психологія. – К., 2002. – С. 68-76.
118. Лурия А. В. Объективное исследование динамики семантических систем. / А. В. Лурия, О. С. Виноградова // Семантическая структура слова. – М., 1971. – С. 27-63.
119. Лурия А. Р. Основные проблемы нейролингвистики / А. Р. Лурия. М. : Изд-во МГУ, 1975. – 254 с.
120. Лябипова A. M. Состояние и тенденции развития полилингвистического образования учащихся в Татарстане / А. М. Лябипова // Общество как образовательная система : материалы Международной научно-практической конференции (Уфа, 16-17 мая 2003 г.). – Уфа : Изд-во БашГУ, 2003 – С. 67-69.
121. Ляпіна Л. А. Роль політичних і громадських інститутів у формуванні культури міжетнічного спілкування в Україні на сучасному етапі : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.05 «Етнополітологія та етнодержавознавство» / Л. А. Ляпіна. – К., 2003. – 20 с.
122. Ляхова Е. Г. Лингводидактические условия формирования билингвизма при обучении иностранному языку : английский язык, языковой вуз : дисс. на соиск. научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования)» / Е. Г. Ляхова. – М., 2008. – 213 с.
123. Майоров А. П. Социальный билингвизм и языковое пространство / А. П. Майоров. – Уфа : БГУ, 1998. – 159 с.
124. Маргітич К. Формування національної самосвідомості угорськомовної молоді Закарпаття / К. Маргітич // Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі. – К., 2005. – Т. 9. – С. 415-418.
125. Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов / Ж. Марузо; пер. с фр. Н. Д. Андреева; под. ред. А. А. Реформатского; предисл. В. А. Звягинцева. – М., 1960. – 436 с.
126. Масенко Л. Мічена карта. «Європейська хартія регіональних або меншинних мов» у контексті українських реалій / Л. Масенко // Урок української. – 2008. – № 5 – 6. – С. 4-6.
127. Мащенко І. Ю. Вплив міжнаціональних відносин на становлення української державності (90-ті роки) : до постановки проблеми / І. Ю. Мащенко // Національний університет «Києво-Могилянська Академія». Миколаївська філія : Наукові праці. – Т. 8. Історичні науки. – Миколаїв, 2000. – С. 152 – 154.
128. Миллер А. Д. К вопросу о многоязычии / А. Д. Миллер // Психология. – М., 1929. – Т. 2. – Вып. I. – C. 105-115.
129. Миньяр-Белоручев Р. К. Механизм переключения с одного языка на другой в условиях билингвизма / Р. К. Миньяр-Белоручев // Психология билингвизма : сборник научных трудов. М. : МГПИИЯ им. Мориса Тореза, 1986. – Вып. 260.– С. 31-37.
130. Михайлов М. М. Двуязычие : проблемы, поиски… / М. М. Михайлов. – Чебоксары: Чуваш. кн. изд-во, 1989. – 160 с.
131. Михайлов М. М. Культура русской речи / М. М. Михайлов. – Чебоксары, 1966. – 214 с.
132. Мицик В. В. Права національних меншин у міжнародному праві / В. В. Мицик. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2004. – 287 с.
133. Мілютіна О. К. Полікультурна освіта школярів у Великій Британії : монографія / О. К. Мілютіна. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. – 192 с.
134. Надибська О. Я. Чинники прояву національного у самосвідомості особистості в умовах поліетнічного соціуму / О. Я. Надибська // Перспективи. – 2001. – № 1. – С. 82 – 88.