Теоретичні і методичні засади формування в учнів наукової картини світу в історії розвитку шкільної освіти (ХХ століття)

Краткое описание

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Кузьменко Василь Васильович

УДК 373. 1: 140. 8

Теоретичні і методичні засади формування в учнів наукової картини світу в історії розвитку шкільної освіти (ХХ століття)
13. 00. 01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Сидоренко Віктор Костянтинович
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України

ХЕРСОН-2009

Зміст

Вступ 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 22
1.1 . Історико-філософські передумови становлення поняття „наукова картина світу” 25
1.1.1.Складові картини світу людини 25
1.1.2.Картина світу людини в філософсько-культурологічнх теоріях 30
1.1.3 Виникнення і розвиток наукових картин світу 37
1.2 Наукова картина світу як культурно-історичний феномен 51
1.2.1. Філософські дослідження феномену „наукова картина світу” 51
1.2.2. Психолого-педагогічні дослідження процесу формування наукової картини світу 66
Висновки до розділу 1 100
РОЗДІЛ 2.ФОРМУВАННЯ В ШКОЛЯРІВ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДОРАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД 104
2.1. Формування в учнів уявлень про навколишній світ у загальноосвітніх школах на українських землях Російської імперії 105
2.1.1. Ознайомлення учнів з життєвим середовищем у початкових школах 107
2.1.2. Розвиток уявлень школярів про оточуючу дійсність у середніх навчальних закладах 127
2.1.3. Навчально-методичне забезпечення 138
2.2. Формування наукової картини світу в контексті національного змісту освіти в перехідний період (1917-1920 рр.) 146
Висновки до розділу 2 162
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЦІЛІСНОЇ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ В УМОВАХ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ 165
3.1. Змістовий компонент формування в учнів наукової картини світу
3.2. Процесуальний компонент формування в учнів наукової картини світу 166
184

3.3.Навчально-методичне забезпечення навчального процесу 207
Висновки до розділу 3 218
РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ В ШКОЛЯРІВ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ В УМОВАХ ПРЕДМЕТНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ (1932 – 1991 РР.) 221
4.1. Формування у школярів наукової картини світу при переході школи до обов’язкового семирічного навчання у 1932-1958 рр. 222
4.2. Формування у школярів наукової картини світу відповідно до оновлених концепцій змісту освіти в 1958-1985 роках 257
4.3. Формування в учнів наукової картини світу в умовах демократизації шкільної освіти у 1985-1991 рр. 313
Висновки до розділу 4 339
РОЗДІЛ 5. ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ 342
5.1. Формування у школярів наукової картини світу в умовах концептуальних змін в освіті 343
5.2.Перспективи вдосконалення процесу формування в учнів наукової картини світу 365
Висновки до розділу 5 384
Загальні висновки 390
Додатки 398
Список використаних джерел 504

Вступ

Актуальність теми дослідження. Швидкі динамічні перетворення сучасного суспільства зумовлюють необхідність прийняття людиною виважених рішень щодо взаємодії з навколишнім середовищем та посилюють актуальність проблеми цілісного сприйняття дійсності особистістю. Водночас інформація про навколишній світ досить масштабна й різнопланова та подвоюється кожні 6-7 років, створює труднощі повноцінного засвоєння людиною наукової інформації, особливо за умов багатопредметного шкільного навчання.
Сучасна шкільна освіта України поступово відходить від різнопредметності й починає вибудовувати зміст навчання на підґрунті галузевого принципу, спрямованого на інтеграцію знань: узагальнену інформацію про світ школяр сприймає через усвідомлення й експлікацію отримуваних знань у власну картину світу, що існує у свідомості учня і є основою для суб’єктивного сприйняття об’єктивного світу.
Найбільш адекватне усвідомлення учнем навколишньої дійсності базується на наукових знаннях про світ, сприяє формуванню й наукової картини світу, дозволяючи об’єктивно сприймати інформацію і більш виважено приймати рішення в ході взаємодії з реальністю. У свою чергу наукова картина світу, яка інтегрує наявні в суспільстві наукові знання та засвоюється учнем у процесі навчальної діяльності, є підґрунтям для формування власної наукової картини світу. Сформувати в учня таку картину – означає оптимізувати його взаємодію з навколишнім середовищем.
Необхідність формувати в учнів наукову картину світу знайшла відображення в законодавчій базі та нормативних документах Міністерства освіти і науки України, в навчальних програмах загальноосвітніх навчальних закладів (особливо в програмах дисциплін природничого циклу, де передбачено формування у свідомості учнів сучасної природничо-наукової картини світу).
Природничо-наукова картина, як і мовна, технічна та інші, є складовою наукової картини світу, що формується в школяра на основі засвоєння накопичених людством знань і поданих у тій послідовності й взаємозв’язку, котрі визначаються логікою науки і вивченням навчального матеріалу. При цьому учень користується існуючою на певному історичному етапі науковою картиною світу. Вона складається з уявлень про навколишній світ із тією об’єктивною точністю, яка є в даний момент, а відтак проблему єдності й багатовимірності знань і розуміння навколишнього світу необхідно розглядати з урахуванням історичного розвитку людства і освіти.
Відповідно до реалій науково-технічного і соціального розвитку підвищуються вимоги суспільства до змісту, обсягу та рівня підготовки учнів. Водночас у школі вивчається незначна частина накопиченої людством інформації, ще менше формується цілісних знань й умінь і поведінкових компонентів діяльності, засвоюється суб’єктивних узагальнених знань і поведінкових компонентів діяльності. Досить часто причиною цього є предметна система навчання, за умов якої наукові знання даються дітям тільки в межах певної науки, адже кожен шкільний предмет, а іноді окремий розділ чи навіть тема формують в учнів виокремленні фрагменти наукової картини світу, котрі у свідомості дитини не пов’язуються з аналогічними її частинами, що виникли під час вивчення інших дисциплін, тем чи розділів. Тому в школярів виникають складнощі щодо цілісного сприйняття навколишньої дійсності. Як наслідок, побутові й професійні дії особистості часто здійснюються на основі обмеженої наукової картини світу без вичерпного розуміння наслідків антропогенного впливу.
Отже, формування в школярів цілісної наукової картини світу досягається лише в процесі отримання інтегрованої наукової інформації. Своєрідними інтеграторами знань виступають комплексна система навчання, міжпредметні зв’язки, інтегровані навчальні дисципліни, практичні та лабораторні роботи тощо. Однак питання обґрунтування шляхів розв’язання досліджуваної проблеми, виокремлення засобів її реалізації, породжують значні утруднення.
Відповіді на ці та питання спроможні дати педагогічний доробок і досвід роботи вітчизняних шкіл у попередні історичні періоди. Аналіз педагогічної спадщини свідчить, що шкільна освіта ХХ століття характеризується суттєвими змінами й суперечностями щодо організації й змісту навчання та кардинально різними підходами (принципами, методологією, теорією, методикою) до засвоєння цілісних знань школярами. Ці зміни були зумовлені, по-перше, тим, що на межі століть спостерігалося загострення цивілізаційних та освітніх проблем. По-друге, в цей період відбулась низка революційних, військових та політичних подій, котрі значною мірою вплинули на організацію й зміст шкільної освіти всіх країн й України зокрема. По-третє, у зв’язку з інтенсивним розвитком науки і виробництва шкільна освітня галузь розвивалась надзвичайно швидкими темпами. По-четверте, у кінці XX століття відбулись глобалізаційні процеси в освіті й спостерігалась тенденція до уніфікації різних систем навчання. По-п’яте, на початку й наприкінці ХХ століття в Україні активно розбудовували освіту на національному підґрунті. По-шосте, протягом століття вдосконалювалися наявні і створювалися нові типи шкіл, набули науково обґрунтованого характеру зміст освіти, методика навчання, навчально-матеріальна база загальноосвітніх навчальних закладів тощо. По-сьоме, на зламі ХХ-ХХІ століть розпочато системне вивчення процесів формування в учнів наукової картини світу у вітчизняній школі в різні історичні періоди.
На сучасному етапі значно підвищився інтерес до дослідження проблем історії педагогіки, загальні основи якої відображено в наукових працях О. Адаменко, А. Богуш, Л. Вовк, М. Євтуха, Т. Завгородньої, І. Зайченка, С. Золотухіної, В. Кравця, М. Левківського, О. Попової, О. Савченко, О. Сухомлинської, М. Фіцули, М. Чепіль, М. Ярмаченка та інших учених.
Результати аналізу історико-педагогічних джерел ХХ століття свідчать, що у вітчизняній педагогічній проблемі дослідження присвячено чимало праць. Частково ці питання висвітлювалися Б. Грінченком, М. Корфом, Н. Левицьким, М. Пироговим, Г. Сковородою, К. Ушинським та іншими видатними педагогами, які у своїх роботах окреслювали шляхи формування в учнів системних знань, умінь і навичок, світоглядних уявлень. Проблеми узагальнення знань з природничих дисциплін досліджували Н. Буринська, К. Гуз, І. Душина, Н. Кузнєцова, Б. Комісаров, О. Мягков, В. Розумовський та ін. Питання формування наукового світогляду вивчали Р. Арцишевський, П. Гуревич, Є. Думаненко, Б. Кедров, Л. Корміна, С. Кримський, Ю. Руденко, В. Стьопін, В. Халамендик та ін. Становленню світогляду викладачів і вчителів приділялася увага в працях А. Андрєєва, В. Беха, В. Галузинського, В. Корнієнко, В. Малахова, Н. Миропольської, В. Оржехівської, Л. Потапюк, М. Стельмаховича, Ю. Фоміних, В. Черноволенко, М. Ярмаченка та ін. Формуванню художнього світогляду присвячено праці М. Бахтіна, О. Рудницької, Г. Мартьянової. Інтеграція в навчальній діяльності досліджувалася І. Козловською, В. Сидоренком, Т. Тхоржевською та ін. Проблеми формування наукового світорозуміння та наукової картини світу вивчали В. Єфіменко, В. Ільченко, Є. Моносзон, М. Мостепаненко, В. Мутановський, А. Степанюк та ін. Учені Є. Вігнер, С. Гончаренко, В. Готт, М. Гарднер, Б. Кєдров, І. Пригожин, А. Фурман, Г. Ліванова, П. Еткінс та інші досліджували загальні та окремі питання формування в школярів наукової картини світу.
Проте, незважаючи на проведені численні розвідки різних аспектів зазначеної проблеми, фундаментальне дослідження процесу формування в школярів наукової картини світу в історії розвитку української школи ХХ століття відсутнє. Це ускладнює окреслення перспектив організації процесу формування наукової картини світу в загальноосвітніх навчальних закладах.
Актуальність проблеми дослідження підтверджується наявними в шкільній системі освіти ХХ століття суперечностями між:
- соціально зумовленими вимогами та прагненнями особистості до формування цілісної наукової картини світу й підходами до його реалізації в навчально-виховному процесі школи в різні історичні періоди;
- об’єктивно стрімким збільшенням обсягу наукових знань і застарілими методиками і технологіями формування цілісної наукової картини світу;
- необхідністю формувати в учнів цілісну наукову картину світу і фрагментарністю цього процесу в умовах предметної системи організації навчання в школі;
- суб’єктивним характером формування наукової картини світу в свідомості учня й об’єктивною логікою пізнання навколишньої дійсності;
- сприйняттям нових наукових знань школярем та наявною в нього „старою” картиною світу.
Методологічне, теоретичне та методичне обґрунтування проблеми формування цілісної наукової картини світу учнів у шкільній освіті залишається відкритим для подальших досліджень.
Необхідність формування наукової картини світу в підростаючого покоління українців, актуальність цієї проблеми в умовах глобалізації освіти, недостатність наукових розробок з означеної проблеми, її соціально-педагогічна важливість зумовили вибір теми нашого дослідження „Теоретичні і методичні засади формування в учнів наукової картини світу в історії розвитку шкільної освіти (ХХ століття)”.
Зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексних науково-дослідних тем Херсонського державного університету „Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” (державний реєстраційний номер 0198U007532) та Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів „Теоретико-методологічні основи вдосконалення системи освіти та поліпшення її кадрового забезпечення” (державний реєстраційний номер 0104U010624). Тему дисертації затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 2 від 17 листопада 2003 року) та погоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 17 червня 2003 року).
Мета дослідження: визначити теоретичні й методичні засади формування в учнів наукової картини світу в процесі історичного розвитку шкільної освіти України у XX столітті та виявити можливості використання набутого досвіду під час формуванні в сучасних школярів наукової картини світу.
Відповідно до мети окреслено такі основні завдання дослідження:
1. На основі вивчення й аналізу джерельної бази схарактеризувати методологічні принципи, теоретичні й методичні засади формування в школярів наукової картини світу в ХХ столітті.
2. Простежити еволюцію основних концептуальних підходів до формування в учнів наукової картини світу як продукту їх теоретичної й практичної діяльності в історико-культурному розвитку суспільного життя українців ХХ століття, виокремити й обґрунтувати історико-педагогічні етапи та провідні тенденції цього процесу.
3. Проаналізувати зміст шкільної освіти в школах України ХХ століття та з’ясувати його вплив на формування в учнів наукової картини світу.
4. Здійснити ретроспективний аналіз форм, методів і засобів формування в учнів наукової картини світу в умовах загальноосвітньої школи.
5. З’ясувати та обґрунтувати соціально-політичні, культурологічні, організаційно-педагогічні чинники формування в учнів наукової картини світу в різні періоди розвитку шкільництва ХХ століття.
6. Визначити напрями використання набутого досвіду формування в школярів наукової картини світу в сучасних умовах.
Об’єкт дослідження: формування в учнів наукової картини світу в історії шкільництва.
Предмет дослідження: теорія та практика формування наукової картини світу в учнів загальноосвітніх навчальних закладів України в ХХ столітті.
Концепція дослідження ґрунтується на методологічному принципі історизму як квінтесенції дослідження; принципі синергетики як основи комплексного системного отримання знань про навколишній світ; положеннях про відносність наукових знань і сформованої на їх основі наукової картини світу; обмеженість знань людства в цілому та особистості зокрема; функціонування шкільної освіти як основи засвоєння людиною наукової картини світу; індивідуальний характер отримання знань і формування в учнів наукової картини світу.
В основу концепції дослідження покладено теорію пізнання особистістю дійсності; особливості пізнавального процесу та його суперечливий і багатогранний характер; принцип єдності історичного і логічного; системний підхід до формування наукової картини світу як продукту різнопланової діяльності людини та її творчості, що акумулює єдність і багатогранність світу; психологічні аспекти формування в дитини наукової картини світу; основні ідеї, що відображають розвиток природи й науки як складних і динамічних процесів, котрі забезпечують цілісність дослідження й надають інформацію щодо визначення змісту, форм і методів навчання, шляхів розвитку й організації освіти в загальноосвітніх школах.
Суть концепції дослідження полягає в тому, що наукова картина світу учня має конкретно-історичний характер і залежить від соціокультурного й історико-культурного стану суспільного життя, рівня розвитку науки та шкільної освітньої системи (зокрема методологічних і психолого-педагогічних принципів організації роботи загальноосвітніх закладів та навчально-виховного процесу в них, змісту навчання, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення тощо); наукова картина світу іманентно інтегрує знання, поняття дитини про навколишній світ та саму себе та надає особистості можливість усвідомити найбільш раціональну для конкретного історичного етапу взаємодію з природою, соціально-економічним життям і розвитком суспільства. Основою формування в учнів наукової картини світу є збагачення школярів інтегрованими знаннями і досвідом на підґрунті усвідомлення, впорядкування й узагальнення яких формується світосприйняття, світорозуміння й світовідчуття особистістю самої себе, навколишнього світу та взаємодії з ним.
Пріоритетними передумовами формування в учнів наукової картини світу є збагачення їх знаннями, уміннями й навичками з усіх предметів, інтегративний підхід до сприйняття учнями на уроках та в процесі життєдіяльності наукової інформації, комплексне осмислення ними навколишнього світу на підґрунті отриманих знань та життєвого досвіду, використання їх у практичній діяльності, цілісне оволодіння учнями узагальненими науковими знаннями і спрямування їх на розуміння природних і суспільних явищ, упровадження форм, методів і засобів навчання, спрямованих на узагальнення отриманих знань та розкриття можливостей застосування їх у практичній діяльності.
Формування в школярів цілісної наукової картини світу потребує дослідження, осмислення й узагальнення даного процесу в історії становлення української школи та визначення основних тенденцій розвитку в ХХ столітті; постійного вдосконалення змісту навчання на основі врахування історичного розвитку людства, досягнень науково-технічного прогресу, здобутків наук про людину і природу; розробки адекватного навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу; впровадження інноваційних методик навчання; посилення мотивації учнів до навчально-пізнавальної діяльності; підвищення рівня професійної підготовки вчителів щодо формування в учнів цілісної наукової картини світу.
Визначити пріоритетні напрямки даного процесу та спрогнозувати його подальший розвиток можна лише за умов здійснення критичного аналізу теоретико-методологічних підходів до проблеми формування в учнів наукової картини світу у вітчизняних школах ХХ століття, протягом якого значно зросли вимоги до шкільної освіти, обсягу і послідовності здобуття учнями системи знань.
Методологічною основою дослідження стали філософські положення теорії пізнання про єдність процесів, взаємовпливів та взаємозалежностей явищ навколишньої дійсності в конкретно-історичних умовах та з урахуванням рівня соціокультурного й історико-культурного прогресу суспільного життя; концептуальні положення системного аналізу теорії й практики педагогічних процесів; принципи науковості, цілісності та історизму; принципи культурно-антропологічного та парадигмального підходів, за яких історико-педагогічні процеси аналізуються в контексті співвідношення, становлення і розвитку культури; діалектична теорія взаємозв'язку, взаємообумовленості і цілісності явищ об'єктивної реальності; принципи єдності теорії та практики; синергетичний підхід до розгляду системи освіти як відкритої та здатної до самоорганізації; ідеї гуманізації та гуманітаризації навчання.
Методологічними орієнтирами дослідження стали висновки з наукових праць, присвячених філософським засадам освіти, теоретичним основам інтеграції та диференціації змісту освіти, проблемам формування в учнів цілісних уявлень про навколишній світ.
Теоретичною основою дослідження є основні положення про школу й освіту, зміст та сутність навчання, що репрезентовані в нормативно-правових документах (Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті”, концепції національного виховання та реформування загальної середньої освіти, державні стандарти освітніх галузей); методологія вивчення історико-педагогічних явищ з позицій загальнолюдських цінностей (О. Адаменко, В. Андрущенко, Л. Вовк, В. Демиденко, Т. Завгородня, С. Золотухіна, І. Зайченко, В. Кравець, В. Кремень, Б. Митюров, О. Попова, О. Сухомлинська, В. Смаль, М. Стельмахович, Т. Тхоржевська, М. Чепіль, М. Ярмаченко та ін.); хронологічний підхід до розвитку та періодизації становлення освіти (М. Грушевський, О. Духнович, М. Євтух, В. Галузинський, В. Майборода, В. Струманський, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, К. Ушинський та ін.); психолого-педагогічні засади організації навчання в школах (М. Драгоманов, І. Зязюн, В. Мелешко, Г. Пустовіт, Л. Романишина, С. Русова, В. Сухомлинський, О. Савченко, Г. Суворова, та ін.); систематизації знань (В. Бейлінеон, І. Звєрєва, Д. Зуєв, І. Лернер, В. Лозова, В. Онищук, Л. Світков, К. Сосницький, М. Ушакова, В. Чайка та ін.); формування світоглядних уявлень школярів у навчально-виховному процесі (Р. Арцішевський, Є. Вігнер, С. Гончаренко, П. Гуревич, В. Ільченко, Б. Кедров, Л. Корміна, І. Почечуєв, Ю. Руденко, А. Степанюк, І. Шоробура) та ін.
Методи дослідження: на різних етапах наукового пошуку використано комплекс взаємодоповнювальних методів історико-педагогічних досліджень: пошуково-бібліографічний (систематизація та класифікація філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, архівних матеріалів, документів, періодичної преси з проблеми формування наукової картини світу); логіко-історичний та концептуально-порівняльний аналіз (порівняння теоретичних та психолого-педагогічних підходів до розв'язання зазначеної проблеми і визначення поняттєво-категоріального апарату, індуктивний метод, завдяки якому було з’ясовано основні концепції зміни змісту освіти та обґрунтовано етапи її розробки впродовж XX ст.); загальнонаукові методи (аналітичний, ретроспективний, історико-порівняльний, історико-генетичний, діахроний); метод періодизації (з метою визначення й розкриття теоретичних аспектів означеної проблеми, порівняння подій, явищ, відомостей і фактів, вивчення ґенези досліджуваного феномена); емпіричні методи: вивчення документів, де відображено масову педагогічну практику в різні історичні періоди; структурно-системний аналіз змісту, форм, методів і засобів навчання (узагальнення виявлених здобутків та їхньої інтерпретації щодо сучасної освіти; аналіз та узагальнення практики навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, окреслення можливостей творчого використання набутого досвіду формування наукової картини світу учнів).
Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2001-2008 років у три етапи.
На першому етапі (2001-2003 рр.) проаналізовано філософську, соціальну, психолого-педагогічну, методичну літературу та нормативно-правові документи щодо формування наукової картини світу в учнів, визначено методологічні та теоретичні основи, з’ясовано суть і тлумачення досліджуваних понять у різні історичні періоди та сучасний стан проблеми, окреслено мету, завдання і на їх підґрунті обрано напрям дослідження.
На другому етапі (2004-2006 рр.) проведено подальший аналіз історико-педагогічних джерел, визначено структуру наукової роботи, логіку дослідження, виділено провідні тенденції та основні підходи до формування в учнів наукової картини світу, визначено соціально-політичні, культурологічні та організаційно-педагогічні чинники становлення шкільної освіти України.
На третьому етапі (2007-2008 рр.) завершено апробацію й опис результатів дослідження, проаналізовано, систематизовано та узагальнено отримані результати, обґрунтовано можливості формування наукової картини світу в сучасних умовах, сформульовано висновки дослідження.
Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше в історико-педагогічній науці:
– комплексно досліджено, осмислено й теоретично узагальнено процес формування в учнів наукової картини світу в історії становлення української школи, визначено основні тенденції його розвитку в ХХ столітті (ідеологізація, демократизація, національний характер освіти) та здійснено періодизацію (4 періоди із 5 субперіодами);
– з’ясовано теоретичні та методичні засади формування в учнів наукової картини світу як продукту теоретичної й практичної діяльності (наукові основи предметної та комплексної систем навчання, дослідження механізмів побудови змісту і структури шкільної освіти, мотиваційно-ціннісних та емоційно-вольових ставлень до світу, концептуальні підходи організації та залучення підростаючого покоління до навчання, реалізації доступності шкільного навчання, рівня освіти суспільства, матеріально-методичного забезпечення навчального процесу тощо) й визначено її структурні компоненти (фізична, хімічна, біологічна, технічна та інші картини світу) у шкільній освіті в різні історичні періоди;
– виявлено чинники, котрі впливали в ХХ столітті на формування в учнів наукової картини світу (ідеологія держави в різні періоди становлення, принципи організації освіти та її зміст, системи навчання, активність основних суб’єктів навчально-виховного процесу, його навчально-методичне та матеріально-технічне оснащення, забезпеченість навчальною літературою, початкове навчання рідною мовою, підготовленість учителів до формування в учнів наукової картини світу);
– охарактеризовано вплив змісту шкільної освіти, форм, методів та засобів навчання на формування в учнів наукової картини світу в різні історичні етапи функціонування загальноосвітньої школи (комплексної й предметної систем навчання, застосування школярами знань у практичній діяльності, проведення екскурсій в природу й на виробництво, лабораторно-практичних занять, унаочнення навчального матеріалу тощо);
– визначено позитивний (масове охоплення підростаючого покоління навчанням та підвищення рівня його освіченості, створення матеріально-технічної бази, постійна увага вдосконаленню змісту освіти тощо) та негативний (тотальна ідеологізація, вивчення предметів на марксистко-ленінській чи релігійній основі, залежність змісту шкільного навчання від ідеологічного дискурсу, уніфікація освіти тощо) вплив зовнішніх умов на організацію формування в учнів наукової картини світу в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи України в досліджуваний період;
– доведено ефективний вплив на формування в учнів цілісної наукової картини світу комплексної системи навчання, методу проектів, дослідницької та експериментальної роботи, трудового, виробничого та профільного навчання, що вбачаються інтеграторами знань, та проілюстровано можливості їх застосування на практиці;
– сформульовано положення й висновки про ґенезу формування наукової картини світу, котрі дають підстави для усвідомлення, аналізу і прогнозування навчально-виховного процесу в сучасній загальноосвітній школі.
Уточнено понятійно-категоріальний апарат щодо формування наукової картини світу та введено його у програму спецкурсу й навчальні посібники для студентів й учителів; роль та місце загальноосвітньої школи в процесі формування в учнів наукової картини світу; внесок К. Ушинського, В. Сухомлинського та інших вітчизняних педагогів у досліджуваний процес.
Подальший розвиток і конкретизацію отримали теоретичні уявлення про наукову картину світу школярів як основу інтегрованих уявлень про навколишню дійсність в різні періоди, а також можливості їх формування в умовах застосування в загальноосвітніх навчальних закладах комплексних і предметних систем навчання.
Практичне значення дослідження полягає в розробці спецкурсу „Формування в учнів наукової картини світу (ХХ століття)” для вчителів шкіл та студентів вищих навчальних закладів; укладанні до нього програми (рекомендована науково-методичним центром вищої освіти Міністерства освіти і науки України), методичних рекомендацій та чотирьох навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України. Матеріалами дослідження доповнено тематику лекційних і семінарських занять до курсів „Педагогіка”, „Порівняльна педагогіка”, „Історія педагогіки”, „Теоретичні основи педагогіки”.
Отримані результати дають можливість використовувати набутий раніше досвід формування в учнів наукової картини світу під час організації сучасного навчального процесу.
Основні результати дослідження впроваджено в начальний процес Бердянського державного педагогічного університету (акт № 57/1626-01-45 від 22.09.2008 р.), Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського (акт № 01/892 від 07.10.2008 р.), Південноукраїн-ського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (акт № 01-1/ 365 від 05.09.2008 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (акт № 01-08/1114 від 18.09.2008 р.), Університету менеджменту освіти АПН України (акт № 01-02/418 від 17.11.2008 р.), Херсонського державного університету (акт № 07-12/1305 від 09.09.2008 р.) та Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (акт № 04-11/929 від 03.11.2008 р.).
Результати дисертаційної роботи можуть бути використані для вдосконалення дисциплін психолого-педагогічного циклу, розробки нормативних і варіативних курсів у педагогічних університетах, інститутах післядипломної педагогічної освіти, під час проходження педагогічної практики студентів, навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, для написання навчальних програм, посібників, підручників для загальноосвітніх та вищих шкіл, хрестоматій та антологій з історії педагогіки, філософії освіти, теорії навчання і виховання, у процесі викладання педагогічних дисциплін у вищих та середніх педагогічних навчальних закладах і в системі підвищення кваліфікації вчителів, а також магістрантами, аспірантами, докторантами в наукових дослідженнях тощо.
Джерельна база дослідження. Фактологічний матеріал роботи базується на документах і матеріалах офіційного характеру (законодавчих і нормативних актах урядів СРСР та УРСР, Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів незалежної України, постановах ЦК КПРС і КПУ та інших партійних і державних органів), постановах і розпорядженнях Міністерства народної освіти (Народного Комісаріату освіти, Міністерства освіти і науки), нормативних актах, що регулювали навчальну роботу загальноосвітньої школи України; документах й архівних матеріалах Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України, Центрального державного історичного архіву України, архіву громадських організацій, архіву Міністерства освіти і науки, державного архіву Херсонської області, відділу рукописів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, науково-педагогічної бібліотеки ім. В. О. Сухомлинського та бібліотек Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України, Херсонського державного університету, Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів; періодичних виданнях досліджуваного періоду, монографічних, дисертаційних дослідженнях; довідково-енциклопедичних виданнях; дидактичних джерелах (матеріали педагогічних читань і конференцій, методичні журнали і часописи ХХ століття, статті з питань педагогічного досвіду вчителів), у яких відбито становлення шкільної освіти; програмах, навчальних планах, підручниках і навчальних посібниках для загальноосвітніх шкіл, наукових доробках філософів, психологів і педагогів. До наукового обігу вперше введено невідомі й маловідомі документи та дослідження, статистичні дані з історії становлення і розвитку шкільництва в Україні. Результати проведених досліджень відбито публікаціях.
Географічні межі дослідження охоплюють українські території, котрі на початку ХХ століття входили до складу Російської імперії, а пізніше – Радянської України. У дисертації не розглядалися питання формування наукової картини світу в учнів шкіл, котрі функціонували на західноукраїнських землях до 1939 року, оскільки ці заклади підпорядковувалися урядам Австро-Угорщини, Чехословаччини, Румунії, Польщі, виходячи з того, що мікро– і макросистеми освіти кожної країни унікальні, а тому організація і зміст начального процесу в них визначалися національними особливостями і станом розвитку освіти цих країн. Саме тому вони повинні розглядатися в межах окремих досліджень.
Хронологічні межі дослідження охоплюють 1900-2000 роки. Нижня межа зумовлена тим, що ХХ століття почалося з реформування царатом освітньої галузі. Верхня – кінець століття – пов'язано зі створенням освітньої системи незалежної держави.
Особистий внесок автора в одержаних наукових результатах. Ідеї та розробки, котрі належать співавторам навчальних посібників, у дисертаційному дослідженні не використовувалися. Автору належить ідея, організація, методологія й методика їх написання. У навчальних посібниках „Формування полікультурної компетентності вчителів загальноосвітньої школи” (За ред. В.В. Кузьменка) здобувачем написано вступ, розділ 1, висновки; „Розвиток полікультурної компетентності педагогів загальноосвітніх навчальних закладів” (За ред. В.В. Кузьменка) авторськими є вступ, розділ 2, висновки; „Підготовка вчителів до формування в учнів полікультурної картини світу” (За ред. В.В. Кузьменка) дисертантом написано вступ, розділ 1, розділ 2 розділ 3.
Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечуються методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень історико-педагогічного дослідження; застосуванням комплексу взаємозумовлених наукових методів дослідження, що відповідають його об'єкту і предмету, меті й завданням; значною кількістю доповідей на науково-практичних конференціях різного рівня; ретроспективним логіко-системним аналізом матеріалів значної джерельної бази, зокрема архівних документів і матеріалів; масовим упровадженням у практику роботи педагогічних закладів освіти.
На захист виносяться:
1. Концептуальні засади формування в учнів наукової картини світу у історії становлення вітчизняних загальноосвітніх шкіл ХХ століття: теоретичні (знання, які розкривають діалектичний характер процесу формування наукової картини світу та використовуються під час розв’язання поставленої проблеми), методичні (сукупність норм і орієнтирів, що зумовлюють відбір змісту освіти, організаційних форм, методів та засобів навчання), організаційно-педагогічні (охоплення навчанням дітей шкільного віку, рівень освіченості суспільства та професійний рівень педагогів, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення навчального процесу).
2. Періодизація розвитку підходів до формування в учнів наукової картини світу в досліджуваний період (4 періоди з 5 субперіодами).
3. Ефективність формування в учнів наукової картини світу розглядається на основі певних теоретичних та методичних засад, що впроваджувалися із урахуванням ідеології держави, принципів організації освіти та її змісту, системи навчання, активності основних суб’єктів навчально-виховного процесу, його навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення, наявності необхідної навчальної літератури, початкового навчання рідною мовою, підготовленості учителів до формування в учнів наукової картини світу.
4. Формування в учнів цілісної наукової картини світу в загальноосвітніх школах України відбувається більш ефективно за умов упровадження поєднаних у єдину структуру комплексної та предметної систем навчання, методу проектів, творчих, лабораторних та практичних робіт, екскурсій, практикумів; застосування комплектів навчальної літератури; запровадження комп’ютеризації, проектних методик, наочності, кінофікації, телебачення, навчально-методичних комплектів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати наукового дослідження обговорено на 25 міжнародних: (Вінниця, 2002, 2004, 2006, 2008; Горлівка, 2006; Донецьк, 2004, 2005; Житомир, 2006; Івано-Франківськ, 2005; Київ, 2003, 2004, 2006; Київ-Житомир, 2005; Кіровоград, 2008; Львів, 2005; Одеса, 2005; Полтава, 2006, 2007; Сімферополь - Алушта, 2005;

Список литературы

Загальні висновки
1. Системний аналіз наукових, архівних джерел та нормативно-правових документів у галузі освіти виявив, що в ХХ столітті проблема формування наукової картини світу в підростаючого покоління була актуальною, оскільки людство оволоділо таким обсягом знань, що не відповідав можливостям повноцінного засвоєння без створення цілісних узагальнених уявлень про навколишній світ. Наявні суперечності щодо формування в учнів наукової картини світу в шкільній системі освіти досліджуваного періоду підтверджують доцільність дослідження. Це зумовило необхідність пошуку шляхів формування в молоді в процесі навчання в школі цілісної інтегрованої наукової картини світу, зокрема через аналіз історії розвитку шкільної освіти України в ХХ столітті.
2. Аналіз термінологічного поля свідчить, що наявні різнопланові трактування поняття „наукова картина світу”. Вивчення наукової літератури дало змогу зробити висновок про те, що, що наукова картини світу – це цілісні науково-обґрунтовані уявлення про світ як результат усвідомлення, упорядкування й узагальнення отриманих знань, що формують світосприйняття, світорозуміння й світовідчуття особистості та її взаємодію з навколишнім середовищем; це картина, що іманентно інтегрує сукупність знань, понять людини про навколишній світ та саму себе.
Результати проведеного дослідження дають можливість констатувати, що наукова картина світу:
– як соціально-педагогічний феномен має конкретно-історичний характер, про що свідчать її зміни залежно від рівня розвитку науки й суспільства;
– є концентрацією знань людини, і тому її формування можливе лише після оволодіння учнем певною сукупністю навчального матеріалу, що забезпечує комплексне осмислення навколишнього світу;
– являє собою синтез об’єктивного і суб’єктивного, зовнішнього та внутрішнього, теоретичного й емоційно-особистісного;
– є інтегратором наукових знань і на цій основі може виступати передумовою їх диференціації;
– є конкретно-індивідуальною і залежить від індивідуальних якостей особистості та рівня особистих знань;
– це лише частина картини світу людини, вихідний пункт для формування власного світогляду; вона діє лише на основі внутрішніх переконань особистості;
– це процес і результат формування наукового світогляду, ставлення до навколишньої дійсності, здобуття життєвого досвіду.
3. Аналіз шкільної освіти України ХХ століття забезпечив можливість визначити провідні тенденції та історико-педагогічні періоди формування в учнів наукової картини світу та її складових: мовної, природничої, фізичної, математичної, хімічної та інших картин світу.
4. Установлено, що наукова картина світу містить сукупність отриманих людиною знань про предмети, явища природи, суспільство і зберігає свою об’єктивну цінність у розвитку людської думки, є продуктом теоретичної й практичної діяльності людини та її творчості в наукових галузях і характеризується єдністю та багатогранністю вияву.
Обсяг наукової картини світу кожної особистості знаходиться в безпосередній залежності від наукової картини світу людського середовища. Чим вищий рівень його освіти, тим більш науковою і об’ємною буде картина світу суспільства. У свою чергу освітній рівень суспільства залежить від розвитку освіти, змісту навчання в загальноосвітній школі, охоплення навчанням дітей.
5. Методологічною основою феномену „наукова картина світу” є закони і категорії діалектики, теорія наукового пізнання, принципи історизму, науковості, об’єктивності, системності, гуманізації та демократизації навчального процесу.
Результати аналізу філософських та психолого-педагогічних досліджень дають змогу констатувати, що різні наукові картини світу з’являлися на основі узагальнених, теоретичних й емпіричних знань певної епохи і не завжди повністю відображали цілісний характер світу, а тому з часом змінювалися. Водночас зміна картин світу в кожний історичний період відкривала новий цикл наукового розвитку. Вона формувалася на основі уявлень людей про навколишній світ з об’єктивною точністю наявною в суспільстві конкретної епохи.
Доведено, що шкільна освіта є основним, базовим компонентом формування наукової картини світу людини. Її становлення відбувається складно й суперечливо, зумовлено впливом соціального й науково-технічного розвитку, є предметом ідеологічної, політичної й особистісне амбіціозної боротьби (через навчання поширюється вплив на школу й на суспільство).
6. Виявлено, що початок ХХ століття в Україні став періодом соціально-економічних зрушень, змін у суспільному житті, зростання авторитету й розширення просвітницької діяльності, пристосування освіти до нових економічних умов, введення обов’язкової загальнодоступної початкової освіти, розширення й демократизації середньої школи, навчання дітей рідною мовою. Значну частину навчального часу було спрямовано передусім на формування в учнів релігійної картини світу, а наукова являла собою обмежену природничо-наукову та суспільну картини світу, зміст яких не пов’язувався з рідним краєм і національною культурою.
У 1917-1920 рр. в Україні відбулася реформа освіти, вирішувалися питання організації й змісту навчання, пріоритетним завданням в розбудові освіти стало становлення національної безоплатної обов’язкової школи, а провідною ідеєю – побудова єдиної трудової школи.
Післяреволюційні роки характеризувалися активними пошуками створення нової шкільної національної системи, що ідейно і змістовно спрямовувалася на побудову радянської комуністичної спільноти на засадах класового і трудового підходу та марксистської методології. У цей період виникли нові типи навчальних закладів, упроваджувалися нові системи навчання, що наближали знання до життя школяра, змінювалися зміст, структура, форми, методи та засоби навчально-виховної роботи в школах. Це позитивно впливало на ефективність формування в учнів наукової картини світу.
Радянська школа формувала в молоді марксистко-ленінський світогляд, який ототожнювали з науковим. Відповідно оволодіння школярами науковою картиною світу відбувалося на підґрунті марксистко-ленінського вчення без урахування інтересів особистості. Разом із тим марксистко-ленінський світогляд значною мірою був заідеологізований, відповідав партійним інтересам.
Після проголошення в Радянському Союзі «перебудови» в системі шкільної освіти започатковано демократичні зміни, а після здобуття Україною державного суверенітету діяльність загальноосвітніх закладів переорієнтовано з комуністичного виховання підростаючого покоління на національне та, відповідно, зміни принципів побудови змісту освіти. Основними визнано принципи: гуманізації, демократизації, національної та особистісної спрямованості. У цей час посилилась увага до формування в підростаючого покоління наукової картини світу.
7. Визначено, що формування наукової картини світу в школярів ґрунтується на теоретичних та методичних наукових засадах. Теоретичні засади об’єднують знання, які розкривають гносеологію формування наукової картини світу та використовуються в розв’язанні поставленої проблеми (принципи, форми, методи навчання тощо). Методичні засади репрезентують сукупність норм та орієнтирів, що зумовлюють відбір змісту освіти, організаційних форм, методів та засобів навчання учнів і знаходять відображення в навчальних планах, програмах, підручниках, посібниках та іншій методичній літературі.
Виявлено, що формування в учнів наукової картини світу у загальноосвітніх навчальних закладах ХХ століття залежало від наступних чинників: ідеології держави, принципів організації та змісту освіти, системи навчання, активності основних суб’єктів навчального процесу, його навчально-методичного та матеріального забезпечення, наявності в учнів необхідних підручників, навчальних посібників, початкового навчання рідною мовою, підготовленості вчителів до формування в учнів наукової картини світу, застосування наочності, запровадження кінофікації, телебачення, комп’ютеризації, проектних методик, навчально-методичних комплектів, лабораторних та практичних робіт та інших чинників, що визначають якість та обсяг забезпечення навчальним матеріалом шкільних дисциплін.
8. Проведений аналіз засвідчив, що важливе значення щодо формування наукової картини світу в учнів має система навчання, за якою вибудовується діяльність школи (предметна чи комплексна), зміст освіти, навчальні плани та програми, зміст підручників і навчальних посібників. Якість засвоєння знань визначається наближеністю навчального процесу до наявної в дітей картини світу. Організація занять у школах за предметною чи комплексною системою навчання зумовлює формування в учнів наукової картини світу різного ступеню цілісності.
Доведено, що переваги комплексної системи пов’язані насамперед із організацією навчального процесу за темами і напрямами. Напрями, покладені в основу побудови комплексної системи навчання (природа, праця та суспільство), охоплювали все навколишнє середовище. Отже, комплексна система фактично є міжпредметною й поєднує знання з різних наук довкола певного об’єкта трудової діяльності. Відтак зникала ізольованість дисциплін, навчальний матеріал інтегрувався, пов’язувався із життям, узагальнювався, і на цій основі в учнів формувалася цілісна наукова картина світу.
Формування в учнів наукової картини світу в умовах комплексної системи навчання відбувалося на підґрунті впровадження в навчально-виховний процес школи трудової діяльності та вивчення соціальних взаємостосунків людей на підґрунті ідеологічної, політичної, суспільно-корисної, трудової спрямованості навчальної діяльності.
Перехід до предметного викладання в школах негативно вплинув на формування цілісної наукової картини світу учнів, проте обсяг наукових знань у них значно збільшився. Для покращення ситуації щодо формування в учнів цілісних знань у ХХ столітті в школах почали широко запроваджувати міжпредметні зв’язки, інтеграційні процеси, різноманітні форми і методи навчання, що позитивно впливало на цілісність отримуваних учнями знань.
9. Виявлено, що якісні і кількісні характеристики сформованості наукової картини світу школярів протягом ХХ століття зумовлені змістом навчання, який визначався цілями, що відображалися в навчальних планах і програмах, а конкретизувався в навчально-методичній літературі, котра через фактичний матеріал допомагала реалізувати зміст освіти. Останній неодноразово вдосконалювався, а отже, вносилися відповідні зміни до навчальних планів та програм, підручників та посібників. Усе це позитивно впливало на формування в учнів природничо-наукової, соціальної, мовної, художньої, технічної та інших картин світу.
Проведений історичний аналіз засвідчив, що в першій чверті ХХ століття можливості формування в підростаючого покоління наукової картини світу через зміст шкільної освіти були обмежені, оскільки незначна частина дітей відвідувала переважно початкові школи.
У подальшому в системі освіти України відбулися суттєві зміни. Поступове подовження терміну обов’язкового навчання в школі (від обов’язкової чотирирічної початкової до середньої школи) дало змогу поглибити зміст освіти та збільшити обсяг знань учнів. Безумовно, це розширювало можливості формування в учнів наукових уявлень про світ, а отже, й їхню наукову картину світу. Аналіз змісту навчання, нормативно-правової бази школи, навчальних планів, програм, підручників, змісту кінофільмів та телепередач з фізики, хімії, природознавства й інших предметів засвідчив, що матеріал до них підбирався на основі формування в школярів певних світоглядних позицій. Зокрема, вся навчальна робота ідеологізувалася й пов'язувалася з практикою комуністичного будівництва. Для взаємозв’язку теоретичних знань з життям використовувались екскурсії, практичні, лабораторні та дослідницькі роботи.
У незалежній Україні основою відбору змісту навчальних предметів стали гуманістичні, цивілізаційні, культурологічні, людиноцентристські та інші принципи, а невід’ємною складовою реформи шкільної освіти цього періоду – залучення учнів до знань національної історії, культури, традицій, звичаїв та побуту в органічному взаємозв’язку із загальнолюдською культурою. Зміст освіти розвивався шляхом відходу від однакової освіти для всіх дітей через реформування загальноосвітньої школи та збільшення кількості ліцеїв, гімназій тощо. З’являються нові загальноосвітні заклади з поглибленим вивченням предметів фізико-математичного, суспільно-гуманітарного, хіміко-біологічного, художньо-музичного та інших циклів і напрямів, що надавало можливість значно розширити формування наукової картини світу кожного учня з урахуванням його здібностей.
10 З’ясовано, що процес розвитку і становлення наукової картини світу дитини продовжується протягом усього періоду навчання в школі, а його ефективність залежить від змісту освіти, матеріально-технічного оснащення, методів, засобів, форм навчальної роботи. Для успішного формування цілісної наукової картини світу доцільно подбати про їх удосконалення та оптимізацію, впроваджувати міжпредметні зв’язки й інтегровані навчальні курси, використовувати практичні методи – лабораторні та практичні роботи, екскурсії, працю на пришкільних ділянках тощо.
Визначено, що позитивно впливають на формування в учнів наукової картини інтегровані та практично орієнтовані трудове і виробниче навчання. Окрім цього, ефективність формування наукової картини світу залежить од відбору науково обґрунтованого навчального матеріалу, пов’язаного з навколишнім життям та національними традиціями, реалізації міжпредметної та внутрішньопредметної інтеграції, упровадження інтегрованих курсів, дослідницьких методів навчання, застосування в навчальному процесі сучасних технічних засобів навчання (телебачення, аудіо- та відеоматеріалів) тощо.
Важливим для формування в учнів наукової картини світу є навчально-матеріальна база шкіл, розвиток нових інформаційних технологій навчання, широке запровадження інформаційних програмних засобів в освітній процес (поповнення шкіл комп’ютерами, комп’ютерними версіями навчальних програм, електронних підручників та навчальної літератури, а також створення комп’ютерних класів).
11. У подальшому позитивні наслідки для формування в учнів наукової картини світу зумовить розвиток шкільної системи навчання через створення закладів нового типу. Відхід від уніфікації освіти здійснюється й через упровадження вибірково-обов’язкових предметів із дисциплін державного компонента. Основою освітньої системи має стати загальноосвітня школа, що відповідатиме вимогам економічного розвитку країни, надаватиме учням глибокі знання з фундаментальних наук, загальнонаукову підготовку та формуватиме в них цілісну наукову картину світу.
Ефективним засобом формування цілісних наукових знань повинна стати введення інтегрованого навчання в початкових класах, інтегрованих дисциплін, реалізація міжпредметних зв’язків та організація профільної підготовки у старшій школі, оскільки вона забезпечує можливості отримання учнями знань з професійної підготовки в тій галузі знань і діяльності, до якої вони виявляють стійкі інтереси і здібності.
12. Проведене дослідження та зроблені висновки не вичерпують усіх проблем формування наукової картини світу школярів. До перспективних напрямів подальших досліджень належать теоретико-методичні засади формування наукової картини світу в сучасній загальноосвітній і вищій школі; упровадження в навчальний процес інтегрованих дисциплін, визначення структури навчальної інформації, оптимального співвідношення між наукою та змістом навчальної дисципліни в контексті забезпечення цілісності знань; підготовка вчителів до формування в учнів цілісної наукової картини світу.

Список використаних джерел
1. Абраменкова В. В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре / В. В. Абраменкова. – М. ; Воронеж : Моск. психол.-соц. ин-т : МОДЕК, 2000. – 416 с.
2. Адаменко О. В. Українська педагогічна наука в другій половині ХХ століття : монографія / О.В.Адаменко. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 704 с.
3. Аксенова Ю. А. Символы мироустройства в сознании детей / Ю. А. Аксенова. – Екатеринбург : Деловая книга, 2000. – 272 с.
4. Алешинцев И. История гимназического образования в России / И. Алешинцев // Общеобразовательний журнал для учителей и деятелей по народному образованию. – СПб. : О. Богданова, 1912. – С. 67–81.
5. Андреев Н. Начальные школы Киевского учебного округа (по данным переписи 18 янв. 1911 г.) / Ник. Андреев // Русская школа : общепедагогический журнал для учителей и деятелей по народному образованию. – 1914. – № 4. – С. 73–103.
6. Антология мировой философии : в 4 т. – М. : Мысль, 1969. – Т. 1 : Философия древности и средневековья : в 2 ч. – 936 с.
7. Асмолов А. От экологических знаний – к картине мира / А. Асмолов // Вестник образования : справочно-инфор. изд. М-ва образования Российской Федерации. – 1993. – № 7. – С. 2–40.
8. Астафьев А. К. Понятие картины мира и изменение эволюционных концепций в биологии / А. К. Астафьев // Философия и развитие естественнонаучной картины мира : межвуз. сб. / отв. ред. А. М. Мостепаненко. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – С. 161–177.
9. Бабіна О. І. Становлення та розвиток гімназійної освіти в Україні (в кінці XIX – на початку XX століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / Бабіна Оксана Іванівна. – К., 2000. – 19 с.
10. Баранский Н. Н. Исторический обзор учебников географии (1876–1934) / Баранский Николай Николаевич. – М. : Географгиз, 1954. – 502 с.
11. Березняк Е. С. Пути развития всеобщего образования на Украине / Е. С. Березняк. – К. : Рад. шк., 1964. – 129 с.
12. Берулава М. Н. Проблемы дидактической интеграции естественнонаучных и профессионально-технических дисциплин в профтехучилищах / М. Н. Берулава // Новые исследования в педагогических науках. – 1988. – № 1. – С. 52–54.
13. Бєскова Н. В. Завдання шкільної географії на новому етапі розвитку освіти / Бєскова Наталія Володимирівна // Географія та основи економіки в школі. – 2000. – № 4. – С. 2–3.
14. Бляхер Е. Д. «Картина мира» и механизмы познания / Е. Д. Бляхер, Л. М. Волынская. – Душанбе : [б. и.], 1976. – 152 с.
15. Бобров В. В. Становлення та розвиток ліцеїв і гімназій Півдня України у XIX – на початку XX століть : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / Бобров Володимир Вікторович. – К., 1998. – 18 с.
16. Бондарь В. И. Развитие теории и практики профессионально-трудового обучения учащихся вспомогательных школ Украины (1917–1990 гг.) : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Теория и история педагогики» ; спец. 13.00.03 «Специальная педагогика» / Бондарь Виталий Иванович. – К., 1992. – 35 с.
17. Борисова Н. В. Теоретичні й методичні засади навчання іноземних мов у школах України (1917–1933 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Борисова Наталія Василівна. – К., 2004. – 20 с.
18. Брода М. В. Виховання самостійності у навчанні учнів основної загальноосвітньої школи (друга половина ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Брода Мар’яна Володимирівна. – Івано-Франківськ, 2007. – 20 с.
19. Бугаев А. И. Тенденции развития обучения физики в современной общеобразовательной школе : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения физике» / Бугаев Александр Иванович. – К., 1984. – 48 с.
20. Будний Б. Є. Теоретичні основи формування в учнів системи фундаментальних фізичних понять : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання фізики» / Будний Богдан Євгенович. – К., 1997. – 51 с.
21. Бурлака Я. І. Історія педагогіки України: витоки, пошуки і проблеми / Я. І. Бурлака, Ю. Д. Руденко // Рідна школа. – 1992. – № 1. – С. 7–13.
22. Бущик Л. П. Очерк развития школьного исторического образования в СССР / Л. П. Бущик. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 540 с.
23. В. А. Сухомлинский об умственном воспитании / [сост. М. И. Мухин ; редкол.: Н. Д. Ярмаченко (пред.) и др.]. – К. : Рад. шк., 1983. – 224 с.
24. Василенко О. А. Розвиток математичного мислення учнів у загальноосвітніх школах України початку ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Василенко Оксана Анатоліївна. – Х., 2006. – 20 с.
25. Васькович Г. Шкільництво в Україні (1905–1920 рр.) / Григорій Васькович. – К., 1996. – 360 с. – (Український Вільний Університет. Серія: Габілітації ; ч. 2).
26. Вдовенко В. В. Проблеми початкової освіти України в роботі педагогічних з'їздів (1861–1920) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Вдовенко Вікторія Віталіївна. – К., 2005. – 19 с.
27. Веселовский Б. Б. История земства за 40 лет / Б. Б. Веселовский. – СПб. : [б. и.], 1909. – Т. 1. – 640 с.
28. Веселовский Б. Б. Народное образование и Государственная Дума / Б. Б. Веселовский // Современный мир. – 1911. – № 1. – С. 305–319.
29. Видавничий план Наркомпросу УСРР на 1925/26 р. та його реалізація // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 5. – Спр. 392. – 178 арк.
30. Виконання навчально-видавничого плану // Бюлетень народного комісаріату освіти. – 1924. – № 3/4. – С. 32.
31. Виписки з протоколів засідань, законопроекти та закони, прийняті Центральною Радою про підвищення акцизу на тютюн і вироби з нього, порядок державних видатків в 1918 р. ; проект статуту про Київську Єврейську вчительську семінарію ; списки кандидатів на обрання до Генерального суду УНР і ін. // ЦДАВО України. – Ф. 1115. – Оп. 1. – Спр. 29. – 170 арк.
32. Вихрущ А. В. Трудова підготовка учнів у загальноосвітніх школах УкраЇни (XIX – початок XX століття) / Вихрущ Анатолій Володимирович ; за ред. Д. О. Тхоржевського. – К. : ККТНК, 1993. – 174 с.
33. Вихрущ А. В. Трудова підготовка учнів у загальноосвітніх школах України (історико-педагогічний аналіз та перспективи) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / Вихрущ Анатолій Володимирович. – К., 1994. – 48 с.
34. Вишневський О. І. Педагогічні етюди : аналітичні матеріали, концепції, публіцистика, інтерв’ю / Вишневський Омелян Іванович. – Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка, 2007. – 208 с.
35. Відомості облвно про середні загальноосвітні школи з виробничим навчанням на кінець 1970-1971 навч. року // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 8143. – 34 арк.
36. Відомості про вихователів і вчителів основ виробництва, праці та креслення на початок 1962-63 навч. року // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 3733. – 28 арк.
37. Відомості про розподіл загальноосвітніх шкіл Міністерства освіти УРСР за мовами викладання. 1951 рік. Таблиця 7 // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 940. – 169 арк.
38. Влахкопулов. Новый и Полный сборник всех программ и правил для поступления в казенные и частные мужские учебные заведения на 1888–1889 уч. г. / Влахкопулов. – М. : Изд. тип. Ф. К. Іогансон, 1888. – 414 с.
39. Вовк Л. П. Історія освіти дорослих в Україні : нариси / Людмила Петрівна Вовк. – К. : [б. в.], 1994. – 226 с.
40. Володарська Н. Д. Роль світоглядних орієнтацій у соціальній компетентності школярів / Н. Д. Володарська // Гімназія на зламі століть : практико-зорієнтований посібник / ред. рада : Д. І. Петренко (гол.), І. Г. Єрмаков (наук. ред.) [та ін.]. – К. : Літопис – ХХ, 1999. – С. 400–407.
41. Гайдуков В. Н. Прогностическая и методологическая функции научной картины мира : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филос. наук : спец. 09.00.01 «Онтология, гносеология, феноменология» / Гайдуков Виктор Николаевич. – Л., 1984. – 16 с.
42. Гарбуз Т. Дві групи на вчителя й комплексова система / Т. Гарбуз // Радянська освіта. – 1925. – № 2. – С. 35–40.
43. Гашков В. И. Уроки естествознания : курс ІІ-го класса двухклассных училищ / В. И. Гашков ; М-во нар. просвещения. – М. : [б. и.], 1907. – 116 с.
44. Генденштейн Л. Э. Анатомия интереса / Л. Э. Генденштейн // Проблемы школьного учебника : сб. ст. – М., 1988. – Вып. 18 : Язык и стиль школьных учебников. – С. 101–124.
45. Герц Г. Три картины мира / Г. Герц // Новые идеи в философии. Теория познания и точные науки : сборник. – Спб., 1914. – № 11. – 154 с.
46. Гетта В. Г. Вимоги до створення електронних навчальних посібників / В. Г. Гетта, А. М. Гетта // Таврійський вісник освіти / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. – Херсон, 2008. – № 2. – С. 96–105.
47. Гнатюк Д. І. Книговидавнича справа на Україні в післявоєнні роки / Гнатюк Дмитро Іванович. – К. : Політвидав України, 1965. – 190 с.
48. Говорунов А. В. Научная картина мира и критерии прогресса в биологии / А. В. Говорунов // Философия и развитие естественнонаучной картины мира : межвуз. сб. / отв. ред. А. М. Мостепаненко. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – С. 178–189.
49. Гольденберг А. И. Программа обучения счислению в начальной школе. Четвертый год обучения / А. И. Гольденберг. – М. : Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1910. – 28 с.
50. Гольденберг А. И. Урок счисления в начальной школе : краткая программа / А. И. Гольденберг. – 2-е изд. – Тула : Типо-литог. Е. И. Дружининой, 1901. – 27 с.
51. Гончаренко С. У. Зв’язок викладання фізики з виробничим навчанням : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 / Гончаренко Семен Устинович. – К., 1959. – 26 с.
52. Гончаренко С. У. Методологические и теоретические основы формирования у учащихся средней школы естественнонаучной картины мира : дис. доктора пед. наук в форме науч. доклада : 13.00.01 ; 13.00.02 / Гончаренко Семен Устинович. – К., 1989. – 56 с.
53. Гончаренко С. У. Формування марксистсько-ленінського світогляду у процесі виховання та навчання підростаючих поколінь / С. У. Гончаренко // Радянська школа. – 1983. – № 1. – С. 71–80.
54. Гончаренко С. У. Формування наукового світогляду учнів під час вивчення фізики : посіб. для вчителя / С. У. Гончаренко. – К. : Рад. шк., 1990. – 207 с.
55. Гриценко М. С. Нариси з історії школи в Українській РСР (1917–1965) / Михайло Семенович Гриценко ; за ред. С. А. Литвинова. – К. : Рад. шк., 1966. – 260 с.
56. Гриценко М. С. Про наукові основи періодизації історії народної освіти в СРСР / М. С. Гриценко // Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР за 50 років : тези ювілейної наук. сесії. – К. : Рад. школа, 1967. – С. 124–126.
57. Гудзь В. Формування у школярів узагальненої картини світу / В. Гудзь // Рідна школа. – 1999. – № 10. – С. 40–42.
58. Гуз К. Ж. Інтегрований курс з природознавства в 5-6 класах середньої загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Гуз Костянтин Жоржович. – Луганськ, 1997. – 23 с.
59. Гупан Н. М. Українська історіографія історії педагогіки / Нестор Миколайович Гупан. – К. : А.П.Н., 2002. – 224 с.
60. Гуржій А. Створення навчальної літератури на електронних носіях : проблеми і завдання сьогодення / А. Гуржій, В. Волинський, О. Красовський // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2007. – № 5. – С. 27–32.
61. Двадцатипятилетие Первой Киевской частной женской А. Т. Дучинской гимназии, основанной В. Н. Ващенко-Захарченко. – К. : Тип. Петра Барского, 1903. – 104 с.
62. Декларація про соціальне виховання // Вісник Наркомосу УРСР. – 1920. – № 1. – С. 5.
63. Декрети уряду республіки від 22 січня 1919 року. // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 1. – Спр. 3. – 40 арк.
64. Декрети, постанови і положення Ради народного господарства (Раднаргоспу) і Наркоматів УССР, надіслані для опубліковання. Хронікавісті // ЦДАВО України. – Ф. 1738. – Оп. 10 – Спр. 46. – 121 арк.
65. Дем’янчук С. П. Трудова підготовка учнів загальноосвітніх шкіл України (1945–1999 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / С. П. Дем’янчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 16 с.
66. Демков М. И. Начальная педагогика для учащихся в народной школе и для грамотных крестьян / М. И. Демков. – М. : Изд т./д. Думков, Клочков, Лучников и Ко., 1913. – 64 с.
67. Денисов Л. П. О роли принципов синергетики в развитии научной картины мира / Л. П. Денисов // Научная картина мира: основания, формирование, развитие. – Уфа : Башкир. ун-т, 1987. – С. 98–107.
68. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ped.sumy.ua/zakoni-z-pitan-osviti/derzhavna-natsio nalna-programa-osvita-ukraina-xxi-stolittya.html
69. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету М-в України від 14 січня 2004 р. № 24. // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 1/2. – C. 5–60.
70. Джуринский А. Н. История педагогики / А. Н. Джуринский. – М. : Владос, 2000. – 432 с.
71. Диалектика в науках о неживой природе (физико-математические науки) / под ред. М. Э. Омельяновского, И. В. Кузнецова. – М. : Мысль, 1964. – 599 с.
72. Дидро Д. Разговор Даламбера и Дидро / Д. Дидро // Мир философии : книга для чтения : в 2 ч. – М. : Политиздат, 1991. – Ч. 1 : Исходные философские проблемы, понятия и принципы. – С. 419–420.
73. Дик Ю. И. Интеграция учебных предметов / Ю. И. Дик, А. А. Пинский, В. В. Усанов // Советская педагогика. – 1987. – № 9. – С. 42–47.
74. До всіх трудових шкіл села (сільський варіант програм для 1-го концентру трудових шкіл). – Одеса : Окрметодком, 1929. – 52 с.
75. Довженко Т. О. Словесні методи навчання у діяльності початкових шкіл України другої половини ХІХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / Довженко Татяна Олексіївна. – Х., 2002. – 16 с.
76. Довідка Міністерства освіти УРСР про роботу шкіл та органів народної освіти УРСР за 1963–1964 навч. рік // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 4331. – 101 арк.
77. Довідка Міністерства освіти УРСР про роботу шкіл та органів народної освіти УРСР за 1964–1965 навч. рік // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 4535. – 79 арк.
78. Довідки інспекторів по перевірці стану трудового політехнічного навчання в школах республіки за 1967 р. // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 5433. – 57 арк.
79. Довідки про стан викладання хімії в школах Української РСР (за станом на 1.02.1964 р.) // ЦДАВО України – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 4379. – 82 арк.
80. Довідки Раді Міністрів Української РСР 1955 р. // ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 9. – Спр. 1210. – 276 арк.
81. Довідки Раді Міністрів Української РСР. 1955 р. // ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 9. – Спр. 2519. – 174 арк.
82. Довідки Раді Міністрів Української РСР. 1957 р. // ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 9. – Спр. 3728. – 208 арк.
83. Докладная записка зав. отделом школ ЦК КП(б)У о состоянии народного образования в УССР (1947г.) // ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 73. – Спр. 390. – 73 арк.
84. Докладная записка отдела школ ЦК КП(б)У о работе школ УССР за 1944/45 учеб. год // ЦДАГО. – Ф. 1. – Оп. 73. – Спр. 162. – 44 арк.
85. Докладные записки, справки, ведомости и переписка по вопросам работы и состояния подготовки школ к учебному году и количестве учебников в заведениях в Украинской ССР // ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 73. – Спр. 12. – 119 арк.
86. Докладные записки, справки, ведомости и переписка по вопросам работы и состояния подготовки школ к учебному году и количестве учебных заведений в Украинской ССР (18.04. 1943 – 20.06. 1944 год.) // ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 73. – Спр. 12. – 119 арк.
87. Доклады завгубнаробраза Донецкой, Киевской, Одесской, Николаевской и др. губерний на заседании Наркомпроса от 28 июня 1923 года. // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 3. – Спр. 91. – 42 арк.
88. Доповідні записки Міністерства освіти УРСР до Ради Міністрів УРСР з питань народної освіти. 1946 р. // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 135. – 574 арк.
89. Доповідні записки Міністерства освіти УРСР до Ради Міністрів УРСР з питань народної освіти. Т. 1 // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 1250. – 198 арк.
90. Дорошенко Д. Історія України, 1917–1923 рр. : в 2 т. / Дмитро Дорошенко. – Ужгород, 1932. – Т. 1 : Доба Центральної Ради. – 438 с.
91. Дорошенко Ю. О. Інформатика у структурі 12-річної середньої освіти / Ю. О. Дорошенко, Н. С. Прокопенко // Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасний стан і перспективи шкільних курсів математики та інформатики у зв’язку з реформуванням галузі освіти» : тези доповідей. – Дрогобич, 2000. – С. 132–138.
92. Драга Т. Як прорецензувати електронний посібник / Т. Драга // Методичні діалоги. – 2007. – № 11/12. – С. 18–20.
93. Драч О. О. Розвиток початкової освіти в Україні (1861–1917 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Драч Оксана Олександрівна. – Х., 2002. – 17 с.
94. Дровозюк Л. М. Освітня діяльність земств Правобережної України (1904–1920 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / Дровозюк Лідія Миколаївна. – К., 1998. – 16 с.
95. Дубров Ю. С. Наука як система, що самоорганізується / Ю. С. Дубров // Вісник НАН України. – 2000. – № 2. – С. 16–21.
96. Дышлевой П. С. Естесвеннонаучная картина мира как форма синтеза знаний / П. С. Дышлевой // Синтез современного научного знания. – М., 1973. – С. 115–116.
97. Дышлевый П. С. Что такое общая картина мира / Дышлевый Петр Сидорович, Яценко Людмила Владимировна. – М. : Знание, 1984. – 64 с.
98. Дяченко Т. В. Формування картини світу у дітей східних слов'ян (VI–XIII століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / Дяченко Тетяна Володимирівна. – Кривий Ріг, 2002. – 21 с.
99. Експериментальна програма з інтегрованого курсу «Трудове навчання та креслення» для 5-7-х класів загальноосвітніх шкіл // Інформаційний збірник Міністерства народної освіти УРСР. – 1989. – № 21. – С. 3–32.
100. Експериментальні навчальні плани школи-гімназії і школи-ліцею на 1990/91 навчальний рік // Інформаційний збірник Міністерства народної освіти УРСР. – 1990. – № 10. – С. 13–30.
101. Ефименко В. Ф. Методологичекие вопросы школьного курса физики / В. Ф. Ефименко. – М. : Педагогика, 1976. – 224 с.
102. Ефремов А. В. Каким должен быть школьный учебник (не допустим прошлых ошибок) / А. В. Ефремов // Проблемы школьного ученика : сб. ст. – М. : Просвещение, 1991. – Вып. 20 : Материалы Всесоюзной конференции «Теория и практика создания школьных учебников». – С. 140–145.
103. Євтух М. Б. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ століття) : дис. у формі наук. доповіді доктора пед. наук : 13.00.01 / Євтух Микола Борисович. – К., 1996. – 70 с.
104. Єршова Л. М. Розвиток жіночої освіти на Волині (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / Єршова Людмила Михайлівна. – К., 2002. – 20 с.
105. З історії національного шкільництва : навч.-метод. посібник / [В. Ф. Живодьор, А. А. Сбруєва, М. Ю. Рисіна] ; Ін-т змісту і методів навчання. – К., 1998. – 144 с.
106. Заблоцька О. Використання міжпредметних зв’язків з метою формування наукового світогляду учнів / О. Заблоцька // Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 1. – С. 33–38.
107. Завгородня Т. К. Розвиток теорії і практики навчання в Галичині (1919–1939 роки) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / Завгородня Тетяна Костянтинівна. – К., 2000. – 30 с.
108. Зайченко І. В. Проблеми української національної школи в пресі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / Зайченко Іван Васильович. – К., 1996. – 48 с.
109. Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР : прийнятий Верховною Радою СРСР 24 грудня 1958 р. – К. : Держвидав УРСР, 1958. – 20 с.
110. Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР // Збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти Української РСР. – 1959. – № 8. – С. 2–16.
111. Збірник декретів, постанов, наказів та розпоряджень по народному комісаріату освіти УРСР. Вип. 1. – Харків : Всеукраїнське держ. вид-во, 1920. – 60 с.
112. Збірник керівних матеріалів про школу. – К. : Рад. шк., 1945. – 72 с.
113. Зведена додаткова розробка звітів Міністерства освіти УРСР про виробниче навчання учнів 9–11 кл. середніх шкіл на початок 1962–1963 навч. року // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 3714. – 149 арк.
114. Зведені відомості про виробниче навчання учнів 9–11 класів середніх шкіл на початок 1963–1964 навч. року // ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 15. – Спр. 4110. – 68 арк.
115. Зведені звіти про матеріальну базу денних загальноосвітніх шкіл на початок 1992/93 навчального року // Архів Міністерства освіти України. – Ф. 166. – Оп. 18. – Спр. 16. – 32 арк.
116. Зведені звіти про матеріальну базу денних загальноосвітніх шкіл на початок 1993/94 навчального року // Архів Міністерства освіти України. – Ф. 166. – Оп. 18. – Спр. 56. – 31 арк.
117. Зведені звіти про матеріальну базу денних загальноосвітніх шкіл на початок 1994/95 навчаль