ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

Краткое описание

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

КОБЕЛЬСЬКА Ольга Мирославівна

УДК 37.061.235 (477) “18” / “19”

ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ
(КІНЕЦЬ ХІХ – ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

13.00.01 – „Загальна педагогіка та історія педагогіки”

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
ВИХРУЩ Анатолій Володимирович,
доктор педагогічних наук, професор

Житомир – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ..…………………………………………………………………………………
Розділ 1. ЗАРОДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЖІНОЧОГО ПРОСВІТНИЦЬКОГО РУХУ...
1.1. Історіографічний огляд та джерельна база дослідження…………………..
1.2. Просвітницька діяльність жіночих організацій Європи та Америки …….
Висновки до першого розділу ………………………………………………
Розділ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ……………………………………………………………………..
2.1. Ідейні засади просвітницької праці українських жіночих організацій…...
2.2. Просвіта жінок як фактор національного розвитку та демократизації суспільства…………………………………………………………………....
Висновки до другого розділу………………………………………………...
Розділ 3. РОЛЬ ОРГАНІЗОВАНОГО ЖІНОЦТВА У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ ………………….................................................
3.1. Заснування жіночими організаціями українських навчальних закладів…..
3.2. Зміст, форми, методи, засоби просвітницької роботи жіночих організацій України………………………………………………………………………….
3.3. Просвітницька праця українських жінок у діаспорі ………........................
Висновки до третього розділу……………………………………………….
ВИСНОВКИ .…………………………………………………………………………….
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………………

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасні процеси демократизації та євроінтеграції України детермінували зростання у вітчизняній науці інтересу до гендерної проблематики та дослідження ролі жінки у суспільстві. Необхідність духовного становлення кожної української родини та громади спонукає виокремити як одну з пріоритетних проблему родинно-виховної та громадської діяльності жінки, матері, спрямованої на виховання морального, патріотичного, гуманного молодого покоління.
У цьому контексті на увагу заслуговує просвітницька спадщина жіночих організацій України, які: сприяли збереженню культурних надбань українського народу й здійснювали гендерне, національно-гуманістичне, християнське виховання дітей та дорослих; проводили опікунсько-виховну роботу із жіночим населенням, педагогічну підготовку матерів; дбали про громадянське виховання жінок та формування у них відповідальності за духовне здоров’я суспільства.
Важливість даної проблематики очевидна у контексті Державної національної програми „Освіта” („Україна ХХІ століття”), якою визначено пріоритетні напрями реформування системи виховання, зокрема, забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучу батьків.
Результати аналізу історичної, педагогічної літератури свідчать, що історія жіночого руху, просвітницька спадщина українського народу були предметом розгляду багатьох науковців. Досвід української громади щодо творення національного шкільництва, закономірності розвитку освіти і педагогічної думки України досліджували А. Бойко, Л. Вовк, В. Галузинський, О. Дубасенюк, М. Євтух, Т. Завгородня, І. Зязюн, В. Кравець, І. Курляк, М. Левківський, Є. Поточни, Н. Побірченко, М. Стельмахович, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, М. Фіцула, М. Чепіль, М. Ярмаченко.
Роль жіноцтва у суспільному житті України (1884 – 1939) вивчали М. Богачевська-Хом’як, О. Маланчук-Рибак, Л. Смоляр. Громадську та культурно-освітню діяльність жінок Західної України представили у своїх працях П. Дутчак, З. Нагачевська, Б. Савчук. Просвітницьку спадщину діячів жіночого руху Х. Алчевської, Олени Пчілки, С. Русової, М. Рудницької репрезентували О. Жукова, І. Зайченко, Є. Коваленко, М. Мухін, Л. Новаківська, І. Пінчук.
У контексті нашого дослідження суттєве значення має творчий доробок О. Аніщенко щодо історії професійної освіти жінок в Україні, Л. Єршової з історії жіночої освіти на Волині, Г. Лактіонової, яка обґрунтувала теоретико-методичні основи соціально-педагогічної роботи з жіночою молоддю, Л. Применко, яка вивчила проблеми жіночої освіти у національних системах освіти і виховання України і Франції.
Водночас, важливі напрями просвітницької діяльності українського жіноцтва залишаються нерозкритими. По-перше, не досліджено ідейні засади просвітницького руху українок. По-друге, постає необхідність цілісного об’єктивного історико-педагогічного аналізу змісту, форм, методів, засобів просвітницької діяльності жіночих організацій України у контексті жіночого просвітництва Європи, Америки, української діаспори.
З огляду на актуальність просвітницької спадщини жіночих організацій, об’єктивну потребу її використання у сучасній педагогічній теоріїї і практиці, недостатню розробленість проблеми, обрано тему дисертаційного дослідження – “Просвітницька діяльність жіночих організацій України (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття)”.
Зв’язок з науковими проблемами, темами, програмами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти “Закономірності розвитку освітніх систем”.
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (протокол № 2 від 3. 09. 2002 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 25. 01. 2005 р.).
Мета дослідження полягає у виявленні та узагальненні ідейних засад українського жіночого просвітницького руху, розкритті змісту, форм, методів, засобів просвітницької діяльності жіночих організацій України кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., їх ролі у розвитку національного шкільництва.
Завдання дослідження:
1. З'ясувати міжнародний контекст виникнення і розгортання жіночого просвітництва.
2. Виділити і проаналізувати етапи розвитку жіночого просвітницького руху в Україні наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст.
3. Охарактеризувати ідейні засади просвітницької діяльності українського жіноцтва.
4. Проаналізувати зміст, форми, методи, засоби просвітницької роботи жіночих організацій України, їх внесок у розвиток національного шкільництва.
Об’єктом дослідження є просвітницька діяльність жіночих організацій України наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст.
Предмет дослідження – ідейні засади, зміст, форми, методи, засоби просвітницької діяльності українських жіночих організацій на Україні визначеного періоду та їх внесок у розвиток національного шкільництва.
Теоретико-методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, концептуальні положення про місце та роль історичного досвіду у розвитку наукових знань; положення про єдність загальнолюдського і національного, ідея духовного відродження українського суспільства. Історико-педагогічний аналіз здійснювався на загальнонаукових принципах історизму, детермінізму, об’єктивності, системності та науковості.
Дослідження ґрунтується на положеннях і висновках наукових праць з історії жіночого руху, розвитку освіти жінок (О. Аніщенко, М. Богачевська-Хом’як, П. Дутчак, О. Маланчук-Рибак, Л. Применко, Б. Савчук, Л. Смоляр); матеріалах досліджень просвітницької спадщини видатних українок (М. Дядюк, І. Зайченко, Є. Коваленко, З. Нагачевська); концептуальних положеннях українського просвітництва (О. Борейко, Л. Вовк, Н. Побірченко, Є. Поточни); історико-педагогічних підходах до проблем національного шкільництва (В. Кравець, М. Левківський, П. Саух, Б. Ступарик, О. Сухомлинська, М. Чепіль); провідних ідеях сучасної теорії педагогіки (А. Бойко, М. Євтух, І. Зязюн, М. Стельмахович, М. Фіцула, М. Ярмаченко).
Хронологічні межі дослідження обумовлені розвитком історико-освітніх подій та завданнями наукового пошуку. Вибір нижньої межі пов’язаний з виникненням перших українських жіночих організацій: “Товариства руських жінок” (Станиславів, 1884), Жіночого гуртка Олени Доброгаєвої (Київ, 1885), зростанням ролі жінок у громадсько-культурному житті. Верхню межу визначено з огляду на геополітичні зміни після Другої світової війни та політику радянського режиму, яка унеможливила існування самостійних національних жіночих організацій.
На різних етапах історико-педагогічного пошуку використовувалися такі теоретичні методи: історико-педагогічного аналізу літератури, архівних документів, які дали можливість систематизувати фактологічний матеріал для вивчення просвітницької діяльності жіночих організацій України; порівняльно-зіставний, який дозволив простежити генезу поглядів дослідників на роль жіноцтва в освітньому житті; історико-генетичний, який сприяв аналізу умов розгортання жіночого просвітництва; історико-ретроспективний, який дозволив охарактеризувати зміст, форми, методи, засоби просвітницької діяльності жіночих організацій; порівняльно-історичного аналізу, який дав змогу визначити значення просвітницької спадщини українського жіноцтва для сучасної педагогічної науки і практики.
Дослідження здійснювалося упродовж 2002-2008 рр. у кілька етапів. На першому етапі (2002-2004 рр.) проаналізовано стан наукової розробки проблеми в історико-педагогічній літературі; розроблено програму і структуру дослідження; визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет.
На другому етапі (2005-2006 рр.) систематизовано джерельну базу відповідно до структури дослідження; проаналізовано наукову літературу та архівні матеріали.
На третьому етапі (2007-2008 рр.) узагальнено результати історико-педагогічного пошуку в науковій монографії та програмі спецкурсу; підготовлено рукопис дисертації; апробовано результати дослідження на наукових конференціях.
Джерельну базу дослідження становлять статути, звіти, програми занять жіночих організацій; публіцистичні, педагогічні твори діячів жіночого руху; матеріали тогочасних періодичних видань (“Жіночий вістник”, “Жіноча доля”, “Нова хата”, “Жіноча воля”, “Жіночий голос”, “Жіночий світ”, “Голос робітниці”, “Жіноче діло”, “Селянка України”, “Колгоспниця України”); архівні документи Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (фонди 275, 318, 320, 336, 385, 442, 705, 707), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (фонди 1, 2, 166, 182, 342), Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (фонди 146, 165, 179, 205, 302, 309, 319, 348, 359, 380, 382, 391, 462, 782, 841, 872), Державного архіву Львівської області (фонди 1, 1262), Державного архіву Тернопільської області (фонди 3, 231); матеріали Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. Сухомлинського, Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника, Тернопільської державної обласної універсальної наукової бібліотеки, наукових бібліотек Львівського національного університету імені І. Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше репрезентовано просвітницьку концепцію українського жіночого руху, що передбачала освіту народу через просвіту жінки; визначено етапи розвитку жіночого просвітницького руху в Україні; вивчено досвід жіночих організацій щодо формування особистості жінки як матері, фахівця, громадянки, християнки; з’ясовано роль українських жінок у творенні національного шкільництва; досліджено змістову структуру просвітницької праці жіночих організацій, яку утворювали національний, загальноосвітній та гендерний компоненти; представлено структурну, функціональну та теоретичну моделі жіночого просвітництва; уточнено зміст понять “просвіта жінки”, “гендерне виховання”, “культ матері”; подальшого розвитку набуло вивчення проблеми національного виховання шляхом дослідження форм, методів, засобів виховної роботи жіночих організацій.
Практичне значення роботи. Результати дослідження сприятимуть збереженню й передачі просвітницької спадщини українського жіноцтва, розвитку гендерної освіти в Україні, розв’язанню проблем родинного, національного, гуманістичного виховання сучасного молодого покоління.
Запропоновані у дисертації матеріали з історії просвітницької діяльності жіночих організацій допоможуть розширити зміст навчальних програм з історії педагогіки, соціальної педагогіки, історії України у вищих навчальних закладах, а також можуть бути впроваджені у контексті гендерного підходу у сучасному навчально-виховному процесі, діяльності громадських організацій.
Достовірність результатів дослідження забезпечується використанням широкої джерельної бази, архівних даних, теоретичною та методологічною обґрунтованістю положень дисертації; об’єктивним логіко-історичним аналізом досліджуваних матеріалів; комплексним розглядом проблеми; застосуванням наукових методів, адекватних об’єкту, предмету, меті, завданням дослідження.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціально-психологічні та правові засади гендерної політики” (Тернопіль, 2005), ІІІ Міжнародному науковому конгресі українських істориків „Українська історична наука на шляху творчого поступу” (Луцьк, 2006), Другій Міжнародній соціально-педагогічній конференції (Луцьк, 2007), ХІV Всеукраїнських педагогічних читаннях “Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: виховання громадянина” (Слов’янськ, 2007).
Публікації. Матеріали дослідження висвітлено в 11 одноосібних публікаціях, з них – 1 монографія, 1 спецкурс, 7 статей у фахових науково-педагогічних виданнях, затверджених ВАК України, 2 – у матеріалах конференцій.
Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, висновків, 20 додатків на 25 сторінках та списку використаних джерел (445 найменувань, з них 7 іноземними мовами, 142 архівні справи, 7 джерел електронного ресурсу).
Загальний обсяг дисертації складає 237 сторінок. Основний зміст роботи становить 175 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило зробити висновки:
1. Жіночі організації України наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст. розгорнули просвітницьку діяльність, спрямовану на духовно-інтелектуальний поступ суспільства. Для досягнення мети вони сформували просвітницьку концепцію, яка передбачала просвіту народу через просвіту жінки, виховання дітей і дорослих на засадах національних, гуманістичних цінностей.
Просвітницький рух українського жіноцтва розгортався під впливом жіночого руху Європи та Америки, основними завданнями якого визначено: здобуття прав жінок на освіту, фахову працю, суспільну діяльність; формування повноцінної особистості жінки.
Важливим для українок був досвід зарубіжних жіночих організацій щодо розв’язання проблем громадянського, духовного виховання, створення жіночих фахових закладів, утвердження у суспільстві гуманістичних цінностей. Втім, через несприятливі історичні умови, відсутність власної держави жіночі організації України не мали змоги повною мірою використати надбання світового жіноцтва. Основна відмінність українського жіночого просвітництва, яка полягала у його підпорядкуванні цілям національно-політичного визволення Батьківщини, визначала пріоритетним національно-громадянське виховання дітей та дорослих.
2. На основі аналізу джерел, аргументів, викладених у матеріалах дисертації, виокремлено етапи просвітницької діяльності жіночих організацій України досліджуваного періоду:
- перший етап – освітньо-культурницький (1884-1914 рр.), для якого характерним було спрямування зусиль жіночих організацій на пробудження самосвідомості жінок, надання їм організаційно-педагогічної допомоги у здобутті загальноосвітніх знань;
- другий етап – філантропічний (1914-1917 рр.) відзначався локальною просвітницькою діяльністю жіноцтва у соціальних закладах;
- третій етап – національно-державницький (1917-1921 рр.), провідними тенденціями якого вважаємо: зосередження уваги на проблемі українізації освіти, що позначалося на організації вивчення української грамоти, національному вихованні молоді та ін.;
- четвертий етап – політичний (1921-1939 рр.) характеризувався посиленням уваги до патріотичного, ґендерного виховання дітей і молоді („Союз українок”); реалізацією комуністичного виховання (жінвідділи КП(б)У);
- п’ятий етап – опікунсько-виховний (1939-1945 рр.), для якого притаманною була локальна діяльність жіночих організацій, спрямована на формування національної свідомості народу, створення притулків з метою захисту молоді від вивозу до Німеччини.
Своєрідним етапом виокремлено просвітницьку діяльність емігрантських організацій, які сприяли збереженню духовної спадщини українства, просвіті дорослих, створенню рідномовних шкіл.
3. Як свідчать результати дослідження, ідейні засади просвітницької діяльності українського жіноцтва формувалися на основі національних історичних традицій: високого статусу жінки в суспільстві, пошанування матері, Батьківщини, Богоматері, відповідальності українки за освітньо-культурний розвиток народу та утвердження духовних цінностей.
Репрезентована жіночими організаціями України досліджуваного періоду просвітницька концепція передбачала просвіту народу через просвіту жінки. Відповідно, ідейними засадами просвітницького руху українок були: паритет родинної і суспільної місії жінки, формування її особистості як матері, фахівця, громадянки, християнки; культ матері; ідея „громадянської материнськості”, яка визначала обов’язком жінки опіку над духовним життям громади; система жіночого просвітництва, що заснована на принципах співпраці, взаємодопомоги, самоосвіти; духовно-інтелектуальна спадщина народу як засіб національного виховання; відповідальність за духовне і фізичне здоров’я, сміливість, працелюбність, естетизм, гуманізм, пошана до жінки, матері, взаємоповага між статями як основні риси виховного ідеалу.
На відміну від українських жіночих організацій, які популяризували ідеї національного, християнського, родинного виховання, збереження народної культури, жіночі організації УРСР спрямували зусилля на утвердження „нового побуту”, інтернаціональне, атеїстичне, суспільне виховання. Спільними рисами їх діяльності визначено: принцип соборності (співпраця жінок різних верств та регіонів), пріоритет просвіти дорослих, реалізація гендерного виховання.
4. Підтверджено, що засновані жіночими організаціями навчальні заклади сприяли вирішенню проблем суспільної опіки дітей, забезпеченню жіночої фахової освіти, ліквідації неписьменності, національному та релігійному вихованню громади. Виокремлений у змістовій структурі просвітницької діяльності українських жіночих організацій національний компонент забезпечував формування громадянської свідомості вихованців, прищеплення у них любові до рідної землі. Радянсько-ідеологічний змістовий компонент сприяв формуванню особистості громадянина, відданого радянській державі. Загальноосвітній – забезпечував здобуття знань з основ наук, елементарних умінь та навичок. Гендерний – спрямовувався на формування гендерної культури вихованців шляхом вивчення духовно-інтелектуальної спадщини жіноцтва, прищеплення пошани до жінки, матері та взаємоповаги між статями.
Обґрунтовано, що, використовуючи традиційні форми виховної роботи (академії, вечори, реферати), жіночі організації сприяли розвитку просвітницького руху в Україні досліджуваного періоду. Практикуючи специфічні форми просвітницької діяльності (День матері, День українки-громадянки), вони започаткували традицію суспільного ґендерного виховання.
Доведено ефективність методів просвітницької роботи жіночих організацій, серед яких були: лекції, бесіди, диспути, вправи та ін. Рідна мова, історія, література, релігія, природа, праця виступали засобами просвітницької діяльності українського жіноцтва; революційна література, „червоні свята”, атеїстична пропаганда, праця – засобами просвітницької роботи радянських жіночих організацій.
У дисертації обґрунтовано доцільність використання просвітницького досвіду жіночих організацій України у сучасних навчальних закладах. Зокрема, йдеться про підбір гендерно збалансованого матеріалу у процесі викладання гуманітарних дисциплін; практикування таких форм виховання як День матері, День українки-громадянки, Марійське свято, що дозволять прищепити учням пошану до жінки, матері та взаємоповагу між статями; використання досвіду педагогічної підготовки матерів, опікунсько-виховної роботи із соціально незахищеними дітьми, молоддю, жінками.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми жіночого просвітницького руху. Подальшого вивчення потребує внесок діячів жіночого руху у розвиток української і зарубіжної педагогічної думки, вплив просвітницької діяльності жіночих організацій в поліетнічному середовищі, проблема естетичного виховання у просвітницькій спадщині жіноцтва та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов Я. В. Наши воскресные школы. Их прошлое и настоящее / Я. В. Абрамов. – Спб. : [б. в.], 1900. – 351 с.
2. Аніщенко О. В. Професійна освіта і самореалізація жінок в Україні: Історія та сучасність / О. В. Аніщенко. – Ніжин : ТзОВ „Наука-Сервіс”, 2003. – 251 с.
3. Анкетні відомості про стан Олександрійського жіночого училища. 1 грудня 1920 р. – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі : ЦДАВОВУ України). – Ф. 166. – Оп. 2. – Спр. 357. – 22 арк.
4. Арсенич П. Життєпис Іванни Блажкевич / П. Арсенич // Книга пам’яті Іванни Блажкевич. – Галич : [б. в.], 1998. – 48 с.
5. Баранова Б. Ольга Богачевська // Зборівщина. Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи : [історично-мемуарний збірник] / Б. Баранова. – Торонто – Нью-Йорк – Париж – Сідней : Видання Комітетів Зборівщини, 1985. – С. 276–277.
6. Барвінський О. Впливъ справдъ материнського выхованя / О. Барвінський // Учитель. – 1890. – Ч. 5. – С. 65–70.
7. Барна М. М. Розвиток педагогічної освіти в Східній Галичині (1867–1939 рр.) : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / М. М. Барна. – К., 1996. – 25 с.
8. Баумгартенъ Ф. Женское воспитаніє въ Соединенных Штатахъ / Ф. Баумгартенъ // Вестник знанія. – 1891. – Ч. 2. – С. 28–32.
9. Бильшай В. Л. Решение женского вопроса в СССР / В. Л. Бильшай. – М. : Госиздат, 1959. – 263 с.
10. Білецька М. З минулого / М. Білецька // Нова хата. – 1935. – Ч. 6. – С. 7–8.
11. Блажкевич І. Драматичні твори для дітей / І. Блажкевич. – Тернопіль : [б. в.], 1993. – 107 с.
12. Блажкевич І. Мила книжечка / І. Блажкевич. – Львів : Накладом видавництва „Світ дитини”, 1928. – 39 с.
13. Блажкевич І. Роль жінки в суспільстві / І. Блажкевич // Жіноча доля. – 1927. – Ч. 7; 8–9; 11.
14. Блажкевич І. Твердиня Духа / І. Блажкевич // Жіночий голос. – 1938. – Ч. 6. – С. 83.
15. Богатюк Я. За поширення й зактивізування Марійських організацій серед сільської молоді / Я. Богатюк // Вістник Марійських товариств. – 1937. – Ч. 6. – С. 2–6.
16. Богачевська М. Дума України жіночого роду / М. Богачевська. – К. : Воскресіння, 1993. – 189 с.
17. Богачевська О. Любов до рідного / О. Богачевська // Жіноча доля. – 1928. – Ч. 11. – С. 2–3.
18. Богачевська-Хом’як М. Білим по білому. Жінки в громадському житті України 1884–1939 / М. Богачевська-Хом’як. – К. : Либідь, 1995. – 424 с.
19. Богданов И. М. Грамотность и образование в дореволюционной России и в СССР : [историко-статистические очерки] / И. М. Богданов. – М. : Статистика, 1964. – 193 с.
20. Божук Г. Жіночий Союз на Закарпатті в 20-30-х роках ХХ століття / Г. Божук // Українка в світі. – 1992. – липень–вересень. – С. 7–11.
21. Бойко А. Науково-педагогічні напрями виховання / А. Бойко, В. Пащенко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка / [голов. ред. В. О. Пащенко]. – Полтава : [б. в.]¸ 2000. – (Серія : Педагогічні науки ; Вип. 6 (14)). – С. 4–18.
22. Бондаренко Н. О. Розвиток прав жінок в УРСР : національний та міжнародний аспекти (1917–1991) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 „Теорія та історія держави і права” / Н. О. Бондаренко. – Харків, 2004. – 20 с.
23. Борейко О. М. З історії просвітництва Волині / О. М. Борейко // Професійна підготовка педагогічних працівників : [наук.- метод. зб.]. – Київ – Житомир: Житомирський держ. пед. ун-т, 2000. – С. 96-98.
24. Борисенко В. Пелагея Литвинова-Бартош. Доля народознавця / В. Борисенко // Українки в історії / [за заг. ред. В. Борисенко]. – К. : Либідь, 2004. – С. 62–66.
25. Бризгун-Соколик О. Українка в діаспорі / О. Бризгун-Соколик // Дзвін. – 1991. – № 7. – С. 157–160.
26. Брошюри, видані товариством. 1921–1938 рр. – Центральний державний історичний архів України у м. Львові (далі : ЦДІА України у м. Львові). – Ф. 319. – Оп. 1. – Од. зб. 7. – 122 арк.
27. Бурачинська Л. Народні вишивки в нашій хаті / Л. Бурачинська // Нова хата. – 1932. – Ч. 6. – С. 1–3.
28. Бурачинська Л. Непохитна / Л. Бурачинська // Наше життя. – 1992. – № 9. – С. 8.
29. Бурачинська Л. Союз українок Збаражчини / Л. Бурачинська // Збаражчина [збірник статей, матеріялів і споминів] : у 2-х т. / Л. Бурачинська. – Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1980– .–
Т. 1. – 1980. – С. 465–469.
30. Бурачинська Л. Союз українок Зборівщини / Л. Бурачинська // Зборівщина. Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи [історично-мемуарний збірник]. – Торонто – Нью-Йорк – Париж – Сідней : Видання Комітетів Зборівщини, 1985. – С. 269–275.
31. В справі народньої ноші // Нова хата. – 1930. – Ч. 4. – С. 8.
32. Вавилова О. І. Становлення і розвиток вітчизняної жіночої освіти / О. І. Вавилова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. – Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. – (Спецвип. „Інтеграція гендерного підходу в сучасну науку і освіту: результати та перспективи”). – С. 55–59.
33. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко. – Полтава : Ред. газ. „Полтавський вісник”, 1994. – 191 с.
34. Виставка Українського Народного Мистецтва в Дрогобичі // Нова хата. – 1931. – Ч. 1. – С. 12.
35. Виступ Мілени Рудницької про безпідставну заборону Львівським гродським староством діяльності Українського Жіночого Товариства „Союз українок”. Зі стенограми 60-го засідання Сейму // Мілена Рудницька. Статті. Листи. Документи / [упоряд. : М. Дядюк]. – Львів, 1998. – С. 453–456.
36. Вихор С. Т. Гендерне виховання учнів старшого підліткового та раннього юнацького віку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 „Теорія і методика виховання” / С. Т. Вихор. – Тернопіль, 2006. – 20 с.
37. Вихрущ А. В. Основи християнської педагогіки / Вихрущ А. В., Карагодін В. М., Тхоржевська Т. Д. – Тернопіль, 1999. – 166 с.
38. Відозви до філіалів та кружків товариства. 1925 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 319. – Оп. 1. – Од. зб. 120. – 18 арк.
39. Відомості про діячів українських товариств, організацій на території Тернопільського воєводства. 1927 р. – Державний архів Тернопільської області (далі : ДАТО). – Ф. 231. – Оп. 1. – Спр. 951. – 80 арк.
40. Відомості про жіночу робочу силу в радгоспах. 1930 р. // ЦДАВОВУ України. – Ф. 1. – Оп. 6. – Д. 1095. – 29 арк.
41. Вістки звідусіль // Нова хата. – 1935. – Ч. 5. – С. 4.
42. Вістник Марійських товариств. – 1938. – Ч. 1–2. – С. 22.
43. Вовк Л. П. Історія освіти дорослих в Україні [нариси] / Л. П. Вовк. – К., 1994. – 226 с.
44. Вовк Л. П. Генезис пріоритетних тенденцій освіти дорослих в Україні (ІІ пол. ХІХ – 20-ті роки ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Л. П. Вовк. – К., 1996. – 49 с.
45. Вовк Л. П. Корінні перетворення в освіті жінок в процесі здійснення ленінської програми культурного будівництва на матеріалах УРСР 1917–1941 р. р : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / Вовк Людмила Петрівна. – К., 1975. – 252 с.
46. Волкова І. О. Жіноче питання в Україні (ІІ половина ХХ ст.) : дис. ... кандидата політ. наук : 23.00.04 / Волкова Ірина Олександрівна. – Одеса, 1995. – 165 с.
47. Воробець І. В. Освіта дорослих у Галичині (1891–1939 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / І. В. Воробець. – Івано-Франківськ, 2001. – 19 с.
48. Вуянко М. Монастирі Івано-Франківська (Станиславова). Перша половина ХХ століття / М. Вуянко. – Івано-Франківськ : Видавництво „Нова Зоря”, 1998. – 215 с.
49. Вчителі Збаразького повіту. 1928 р. – ДАТО. – Ф. 231. – Оп. 1. – Спр. 1705. –74 арк.
50. Галаган В. Олександра Єфименко // Історія України в особах : ХІХ–ХХ ст. / В. Абліцов, О. Божко, І. Войцехівська (кер. авт. кол.) [та ін.]) – К. : Україна, 1995. – С. 409–415.
51. Галузинський В. М. Педагогіка : теорія та історія [навч. посіб.] / Галузинський В. М., Євтух М. Б. – К. : Вища школа, 1995. – 237 с.
52. Гамбаль М. Жіночий рух в Америці / М. Гамбаль // Нова хата. – 1937. – Ч. 1. – С. 6.
53. Ганкевич Л. Жінки в Горожанському Комітеті / Л. Ганкевич // Нова хата. – 1934. – Ч. 11. – С. 2–3.
54. Гнатчук О. С. Українські жіночі організації на Буковині (80-ті роки ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / О. С. Гнатчук . – Чернівці, 2001. – 20 с.
55. Говорун Т. В. Гендерна психологія [навч. посіб.] / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді. – К. : Видавничий центр „Академія”, 2004. – 308 с.
56. Голос робітниці. – 1923. – Ч. 3. – С. 2.
57. Громадянська служба жінки // Наша мета. – 1919. – Ч. 8. – С. 2–3.
58. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
59. Губчак М. Українська державна гімназія в Тернополі (1898–1930) / М. Губчак // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898–1998. До сторіччя заснування. – Львів – Тернопіль, 1998. – С. 51–60.
60. Дайте фахове образування своїм донькам // Нова хата. – 1932. – Ч. 6. – С. 1.
61. Дармограй Н. М. Жіночі об’єднання в Україні та їх громадсько-культурницька діяльність (90-ті роки ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / Н. М. Дармограй. – К., 1998. – 15 с.
62. Дело о запрещении принимать на должности классных надзирателей в женские учебные заведения замужних женщин. 15 июля 1903 – 25 июля 1904 гг. – Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі : ЦДІА України у м. Києві). – Ф. 707. – Оп. 69. – Спр. 106. – 75 арк.
63. Дело о регистрации польского товарищества девушек в Крамажевце Ярославского повета. 1929–1935 р. – Державний архів Львівської області (далі : ДАЛО). – Ф. 1. – Оп. 53. – Спр. 7227. – 23 арк.
64. Дело о сборе сведений о деятельности Киевского отделения Российского общества „Защита женщин”. 1905 р. – ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 275. – Оп. 1. – Т. 1. – Од. зб. 867. – 72 арк.
65. Дело о сборе сведений о проживающем в Одессе Бернадском П. Я., студенте Новороссийского университета Гребницком Н. А. и др., обвиняемых в сборе средств для девушек, едущих на учебу в Цюрихский университет. 28 августа – 23 декабря 1872 гг. – ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 385. – Оп. 1. – Спр. 60. – 38 арк.
66. Дело об открытии в г. Киеве отделения Российского общества защиты женщин. 1904 р. – ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 318. – Оп. 1. – Спр. 100. – 45 арк.
67. Дело об утверждении проекта устава общества под названием „Кружок женщин Подольской губернии”. 23 декабря 1908 – 14 марта 1909 гг. – ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 442. – Оп. 638. – Спр. 569. – 19 арк.
68. Дело объ учрежденіи въ г. Кіевъ общества русских хозяекъ, орнитологического и кинологического. 1906 р. – ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 442. – Оп. 537. – Спр. 237. – 35 арк.
69. Дело по ходатайству Киевского Общества Взаимопомощи трудящихся женщин открыть в г. Кіеве на имя общества торговые классы. 27 ноября – 2 декабря 1906 г. – ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 442. – Оп. 659. – Спр. 204. – 17 арк.
70. Дело по ходатайству ряда лиц об учреждении в г. Киеве женского общества взаимопомощи. 12 мая 1895 – 12 апреля 1905 гг. – ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 442. – Оп. 625. – Спр. 273. – 11 арк.
71. Дело по ходатайству Совета Кіевского женского общества взаимопомощи о разрешении ему открыть в Киеве школу кройки и шитья. 1912 г. – ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 442. – Оп. 642. – Од. зб. 174. – 52 арк.
72. Дело управленія Кіевского Учебнаго Округа Съ циркулярными распоряженіями г. Министра Нар. Просв. и указы правительствующих Сената. 4 февраля 1871 г. – ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 707. – Оп. 37. – Спр. 7. – 89 арк.
73. Дем’яненко Н. Київські вищі жіночі педагогічні курси (1878–1920 рр.) / Н. Дем’яненко // Початкова школа. – 1998. – № 2. – С. 44–46.
74. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) // Освіта: спецвипуск. – 1993. – № 44–45–46. – С. 1–16.
75. Діло. – 1929. – Ч. 8. – С. 4.
76. Документи про роботу жіночих виробничих нарад, участь жінок в розвитку сільського господарства, культурно-побутове обслуговування, масову роботу серед жінок. Стенограма наради жінок членів ВУЦВК, доповідні запмски, довідки, інформаційні повідомлення, огляди, анкети, листування. 1931 р. // ЦДАВОВУ України. – Ф. 1. – Оп. 7. – Д. 813. – 72 арк.
77. Доповідна наркома держбезпеки УРСР Савченка... // В. Сергійчук. ОУН–УПА в роки війни: нові документи і матеріали / В. Сергійчук. – К., 1996. – С. 46–48.
78. Драгоманов М. П. Антракт з історії українофільства (1863–1872) // Драгоманов М. П. Вибране... мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні / Драгоманов М. П. – К. : Либідь, 1991. – С. 461–559.
79. Драгоманов М. П. Переднє слово [до „Громади” 1878 р.] // Драгоманов М. П. Вибране... мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні / Драгоманов М. П. – К. : Либідь, 1991. – С. 276–327.
80. Драгоманов М. П. Что такое украинофильство? // Драгоманов М. П. Вибране... мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні / Драгоманов М. П.. – К. : Либідь, 1991. – С. 430–456.
81. Драгоманов М. П. Чудацькі думки про українську національну справу // Драгоманов М. П.. Вибране... мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні / Драгоманов М. П. – К. : Либідь, 1991. – С. 461–559.
82. Дутчак П. В. Культурно-просвітницька діяльність українських жіночих організацій в Західній Україні у 20-30-их роках ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / П. В. Дутчак. – Чернівці, 1997. – 16 с.
83. Дучимінська О. Про виховання / О. Дучимінська // Жіноча доля. – 1930. – Ч. 46; 47. – С. 7.
84. Дядюк М. С. Політизація українського жіночого руху в Галичині : 1921–1939 рр. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / М. С. Дядюк. – Львів, 2002. – 18 с.
85. Дядюк М. С. Участь жінок у діяльности Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (Хроніко-біо-бібліографічний аспект) / М. С. Дядюк // З історії Наукового Товариства імені Шевченка [зб. доповідей і повідомлень наук. секцій і конф. НТШ у Львові] / ред. О. Купчинський. – Львів, 1997–1998. – Т. 10. – С. 101–150.
86. Енциклопедія українознавства : [слов. частина]. – Париж ; Нью-Йорк, 1955. – Т. 1. – С. 38.
87. Євтух М. Б. Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя / Євтух М. Б. // Психологічно-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі і вузі [зб. наук. праць]. – Рівне : Волинські обереги, 2002. – Вип. 3. –С. 170–175.
88. Єршова Л. М. Жіноча освіта на Волині [моногр.] / Єршова Л. М. – Житомир : Полісся, 2006. – 488 с.
89. Женское дело. – 1911. – № 5. – С. 2.
90. Жінки Радянської України – активні будівники комуністичного суспільства / під ред. М. М. Підтиченко. – К. : Політвидав України, 1971. – 187 с.
91. Жіноча воля. – 1932. – Ч. 12. – С. 5–9.
92. Жіноча воля. – 1932. – Ч. 14. – С. 3–4.
93. Жіноча воля. – 1932. – Ч. 15. – С. 4–8.
94. Жіноча воля. – 1932. – Ч. 16. – С. 7.
95. Жіноча воля. – 1932. – Ч. 17. – С. 3.
96. Жіноча воля. – 1932. – Ч. 18. – С. 4.
97. Жіноча доля. – 1926. – Ч. 1. – С. 15.
98. Жіноча доля. – 1930. – Ч. 33–34. – С. 4.
99. Жіноча доля. – 1930. – Ч. 35–36. – С. 2–3.
100. Жіноча доля. – 1930. – Ч. 37. – С. 3–4.
101. Жіноча доля. – 1930. – Ч. 39. – С. 2.
102. Жіноча доля. – 1930. – Ч. 42. – С. 3; 12–13.
103. Жіноча доля. – 1930. – Ч. 43. – С. 2.
104. Жіноча доля. – 1930. – Ч. 49. – С. 5.
105. Жіноча доля. – 1930. – Ч. 50. – С. 5.
106. Жіноча доля. – 1930. – Ч. 51. – С. 2.
107. Жіноча секція при філії „Сільського господаря” у Луцьку // Нова хата. – 1937. – Ч. 18. – С. 4.
108. Жіноче віче в Станиславі // Молода Україна. – 1901. – Ч. 10. – С. 86–89.
109. Жіноче діло. – 1912. – 21 квітня. – С. 4.
110. Жіноче діло. – 1912. – 31 грудня. – С. 8.
111. Жіночий вістник. – 1917. – Ч. 1. – С. 2–3.
112. Жіночий вістник. – 1917. – Ч. 1–6. – С. 2–5.
113. Жіночий світ. – 1934. – Ч. 7–8–9. – С. 2.
114. Жук Є. Українське жіноче коло / Є. Жук // Громадянка. – 1947. – Ч. 2. – С. 6.
115. Жукова О. А. Соціалізація особистості в системі просвітницько-педагогічної діяльності Х. Д. Алчевської : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / О. А. Жукова. – Харків, 2001. – 20 с.
116. Жуковецька В. Мистецька культура дитини / В. Жуковецька // Нова хата. – 1932. – Ч. 2. – С. 12.
117. Журнал обліку засідань польського гуртка самоосвіти дівчат в Одесі. 1915–1916 рр. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 841. – Оп. 1. – Спр. 36. – 25 арк.
118. Журналы протоколов заседаний правлений читальни украинско-националистического товарищества „Просвита” в Горишном Выслоке Великом. 1932 р. – ДАЛО. – Ф. 1. – Оп. 52. – Спр. 1041. – 17 арк.
119. Завгородня Т. Г. Підготовка вчителів для української народної школи Галичини (1919–1939 роки) / Тетяна Костянтинівна Завгородня. – Івано-Франківськ : Плай, 1999. – 136 с.
120. Зайченко І. В. Педагогічна концепція С. Ф. Русової [навч. посіб. для педагогічних спеціальностей вузів] / передмова М. Д. Ярмаченка. – Чернігів : РВК “Деснянська правда”, 2006. – 264 с.
121. Заклинська О. До кращої будучности / О. Заклинська // Жіноча доля. – 1930. – Ч. 35–36. – С. 4.
122. Залізняк О. Новий табор / О. Залізняк // Нова хата. – 1935. – Ч. 11–12. – С. 4.
123. Замечания В. И. Ленина к тезисам отчетного доклада заведуещого отделом агитпоездов при ВЦИК о задачах и оборудовании поездов. 7 февраля – 20 ноября 1920 г. // ЦДАВОВУ України. – Ф. 182. – Оп. 1. – Д. 1. – 32 арк.
124. Заплітна С. „Союз українок” в Теребовлі // Теребовельська земля [історично-мемуарний збірник] / С. Заплітна. – Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 1968. – С. 311–317.
125. Запрошення громадським діячам-жінкам на Всеукраїнський Жіночий Конгрес у Станиславі, 1934. Серпень 1933 – червень 1934 рр. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 319. – Оп. 1. – Од. зб. 58. – 125 арк.
126. Запрошення на святкові дні, концерти, надіслані управою „Товариства українських робітниць „Будучність” у Львові”. 1931–1938 рр. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 348. – Оп. 1. – Од. зб. 273. – 9 арк.
127. Західний науковий центр [Електронний ресурс] / Кашуба М. Гендерний аналіз традиційного українського суспільства. – Режим доступу: http://www.znc.com.ua/ukr/publ/periodic/shpp/2005/1/p017.php
128. Заявление руководителей кружков украинских товариществ о выдаче им разрешений на открытие детских садов, списки детей и переписка с органами полиции по данному вопросу. 1936 р. – ДАТО. – Ф. 3. – Оп. 2. – Спр. 537. – 107 арк.
129. Заявления руководителей кружков польских товариществ о разрешении проведения вечеров самодеятельности и сбора средств среди населения и сведения органов полиции о проведении данных мероприятий. 1934–1935 рр. – ДАТО. – Ф. 3. – Оп. 2 – Спр. 355. – 134 арк.
130. Звіт з діяльности товариства „Жіноча Громада” на Буковині з рр. 1906 до 1912. – Чернівці, 1913. – 19 с.
131. Звіт про діяльність дівочого табору на Соколі. Червень 1938 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 319. – Оп. 1. – Од. зб. 108. – 19 арк.
132. Звіт про роботу української делегації на Міжнародному Жіночому Конгресі у Берліні у 1929 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 319. – Оп. 1. – Од. зб. 40. – 133 арк.
133. Звіти, донесення, листи та інші матеріали про діяльність українських товариств, середніх спеціальних учбових закладів Галичини. 1915–1918 рр. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 391. – Оп. 1. – Спр. 16. – 85 арк.
134. Звіти жінок Товариства промислової допомоги у Кракові за 1913 рік. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 165. – Оп. 9 а. – Од. зб. 15. – 81 арк.
135. Звіти про діяльність освітньої секції товариства за 1930–1931 рр. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 319. – Оп. 1. – Спр. 48. – 32 арк.
136. Звіти про нашу діяльність, з ревізій кооперативів, протоколи звичайних загальних зборів „Союзу українок”. 1927 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 319. – Оп. 1. – Од. зб. 180. – 74 арк.
137. Звіти про роботу товариства за 1923–1924 рр. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 319. – Оп. 1. – Од. зб. 20. – 39 арк.
138. Значінє матери в вихованню дітей // Учитель. – 1900. – Ч. 7. – С. 106–110.
139. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії [наук.-метод. посіб.] / І. А. Зязюн – К. : МАУП, 2000. – 310 с.
140. Исторія Общества „Русскихъ дамъ” въ Львовъ. – Коломия : Накладомъ Автора, 1905. – 61 с.
141. Іванова І., Цокур О. Гендерне виховання – нагальна потреба сучасної освітньої системи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita-ua.net/school/upbring/330(upbring)
142. Івченко Л. Український Червоний Хрест у Києві / Л. Івченко // Літопис Української Повстанської Армії. – Т. 23. – Торонто – Львів, 1992–1993. – С. 39–41.
143. Із жіночих організацій // Жіноча доля. – 1930. – Ч. 33–34. – С. 2.
144. Із жіночих організацій // Жіноча доля. – 1930. – Ч. 35–36. – С. 2.
145. Із жіночих організацій // Жіноча доля. – 1930. – Ч. 41. – С. 2.
146. Із жіночих організацій // Жіноча доля. – 1930. – Ч. 42. – С. 2.
147. Із жіночих організацій // Жіноча доля. – 1930. – Ч. 50. – С. 2.
148. Із звіту розвідорганів другого з’єднання партизанських загонів… // В. Сергійчук. ОУН–УПА в роки війни [нові документи і матеріали] / В. Сергійчук. – К., 1996. – С. 118–119.
149. Інформації про роботу „курсів зразкових господинь”, організованих в школі „Сільського Господаря” в Коршеві. 1930 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 302. – Оп. 1. – Од. зб. 286. – 23 арк.
150. Інформації, списки учасників, листи та інші документи про роботу курсів, організованих у Львові для інструкторів ”хліборобського вишколу молоді”. 1937 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 302. – Оп. 1. – Од. зб. 303. – 82 арк.
151. Історія Української РСР : у 8 т. – К., 1977– .–
Т. 6. – 1977. – С. 215.
152. Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина [історико-мемуарний збірник]. – Нью-Йорк – Лондон – Париж – Сидней – Торонто, 1972. – 943 с.
153. Календар „Наш світ” на 1928 рік. – Коломия, 1927. – 31 с.
154. Капустякова К. Інструкторський курс Марійських дружинниць у Львові / К. Капустякова // Вістник Марійських товариств. – 1938. – Ч. 1–2. – С. 18–20.
155. Карпецкая Н. Д. Великий Октябрь и трудящаяся женщина / Н. Д. Карпецкая. – М. : Знание, 1977. – 139 с.
156. Каталог книжок та список абонентів бібліотеки кружка в с. Бережці, філіалу в Крем’янці. 1931–1934 рр. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 319. – Оп. 1. – Од. зб. 168. – 49 арк.
157. Келлер-Чикаленко Г. Міжнародна бізнесова жіноча організація / Г. Келлер-Чикаленко // Жіноча доля. – 1930. – Ч. 37. – С. 4.
158. Кисілевська О. Як вести працю в жіночих гуртках / О. Кисілевська. – Коломия : Накладом редакції часопису „Жіноча доля”, 1927. – 16 с.
159. Книга протоколов выпускных экзаменов за 1927 учебный год. 1927 р. – ДАЛО. – Ф. 1262. – Оп. 186. – Спр. 4. – 32 арк.
160. Книга протоколов выпускных экзаменов за 1928 учебный год. 1928 р – ДАЛО. – Ф. 1262. – Оп. 186. – Спр. 6. – 37 арк.
161. Книга протоколов выпускных экзаменов за 1929 учебный год. 1929 р. – ДАЛО. – Ф. 1262. – Оп. 186. – Спр. 8. – 29 арк.
162. Книга протоколов выпускных экзаменов за 1930 учебный год. 1930 р. – ДАЛО. – Ф. 1262. – Оп. 186. – Спр. 9. – 35 арк.
163. Книш І. Смолоскип у темряві : Наталія Кобринська й жіночий рух / І. Книш. – Вінніпег, 1957. – 302 с.
164. Кобельська О. М. Дошкільне виховання : історичний досвід українського жіноцтва (20-30-ті рр. ХХ ст.) : зб. наук. пр. / О. М. Кобельська / голов. ред. В. Г. Кузь. – К. : Міленіум, 2004. – С. 49–56.
165. Кобельська О. М. Педагогічно-просвітницька праця монахинь-василіянок та Марійських дружин (кінець ХІХ – перша половина ХХ століття) / О. М. Кобельська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. – Тернопіль, 2005. – № 1. – С. 65–70.
166. Кобельська О. М. Просвітницька праця українських жіночих товариств як громадська альтернатива гендерної політики / О. М. Кобельська // Соціально-психологічні та правові засади гендерної політики : матеріали до Всеукр. наук.-практ. конф. (1–2 груд. 2005 року) / Психологія і суспільство: Спецвип. – Тернопіль, 2005. – С. 65–66.
167. Кобельська О. М. Соціально-культурна адаптація жіноцтва у педагогічно-просвітницькій спадщині українських жіночих товариств : матеріали Другої Міжнар. соц.-пед. конф. (24–25 квіт. 2007 року) / О. М. Кобельська. – Луцьк, 2007. – С. 76–77.
168. Кобельська О. М. Формування особистості жінки у просвітницькій діяльності українських жіночих товариств (наприкінці ХІХ –30-ті роки ХХ століття) / О. М. Кобельська // Рідна школа. – 2005. – № 12. – С. 74–75.
169. Кобилянська О. Дещо про ідею жіночого руху. Відчит на зборах „Товариства руських жінок на Буковині” у Чернівцях 14 октября 1894 / Ольга Кобилянська / видав М. Павлик. – Коломия : З друкарні М. Білоуса, 1894. – 12 с.
170. Кобринська Н. Лист до Ганни Барвінок. 24. 4. 1886. // Н. Кобринська. Вибрані твори / Наталія Кобринська. – К. : Дніпро, 1980. – С. 394–395.
171. Кобринська Н. Лист до Ганни Барвінок. 2. 6. 1886. // Н. Кобринська. Вибрані твори / Наталія Кобринська. – К. : Дніпро, 1980. – С. 395–397.
172. Кобринська Н. Лист до Євгенії Ярошинської. 21. 9. 1891. // Н. Кобринська. Вибрані твори / Наталія Кобринська. – К. : Дніпро, 1980. – С. 406–407.
173. Кобринська Н. Лист до Олени Пчілки. 1. 10. 1885. // Н. Кобринська. Вибрані твори / Наталія Кобринська. – К. : Дніпро, 1980. – С. 393–394.
174. Кобринська Н. Лист до Ольги Кобилянської. 14. 4. 1890. // Н. Кобринська. Вибрані твори / Наталія Кобринська. – К. : Дніпро, 1980. – С. 403–404.
175. Кобринська Н. Лист до Ольги Кобилянської. 1891 року // Н. Кобринська. Вибрані твори / Наталія Кобринська. – К. : Дніпро, 1980. – С. 404–405.
176. Кобринська Н. Лист до Ольги Кобилянської. 1891 року // Н. Кобринська. Вибрані твори / Наталія Кобринська. – К. : Дніпро, 1980. – С. 405–406.
177. Кобринська Н. Переднє слово [До альманаху „Перший вінок”] // Н. Кобринська. Вибрані твори / Наталія Кобринська. – К. : Дніпро, 1980. – С. 284–286.
178. Кобринська Н. Руське жіноцтво в Галичині в наших часах // Н. Кобринська. Вибрані твори / Наталія Кобринська. – К. : Дніпро, 1980. – С. 304–307.
179. Кобченко К. А. Київські вищі жіночі курси в контексті боротьби за освіту жінок в Україні (1878–1920) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 09. 00. 12 „Українознавство” / К. А. Кобченко. – К., 2004. – 20 с.
180. Коваленко Є. І. Освітня діяльність і педагогічні погляди С. Русової / Є. І. Коваленко, І. М. Пінчук. – Ніжин : НДПУ, 1998. – 214 с.
181. Колгоспниця України. – 1938. – Ч. 1. – С. 21.
182. Колгоспниця України. – 1938. – Ч. 2. – С. 19.
183. Коломийченко П. Становище жінки в Америці / П. Коломийченко // Жіночий вістник. – 1917. – № 2.– С. 3–5.
184. Коляда Н. Христина Алчевська. На освітянській ниві / Н. Коляда // Українки в історії / за заг. ред. В. Борисенко. – К. : Либідь, 2004. – С. 98–100.
185. Коменский Я. А. Материнская школа, или О заботливом воспитании юношества в первые шесть лет / Коменский Я. А. // Избранные педагогические сочинения : в 2-х т. – М. : Педагогика, 1982– .–
Т. 1. – 1982. – С. 201–242.
186. Кордуба А. Жіноцтво Тернополя при праці / А. Кордуба // Шляхами Золотого Поділля / під ред. С. Конрада. – Філядельфія : Видання Комітету „Тернопільщина”, 1960. – С. 195.
187. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки ХХ століття / В. П. Кравець. – Тернопіль, 1994. – 360 с.
188. Кривуля О. О. Жінки та індустріалізація в Україні (1929–1938 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 „Історія України” / О. О. Кривуля. – Луганськ, 2004. – 20 с.
189. Криса Б. У світі дитини – у світі майбутнього / Б. Криса // Книга пам’яті Іванни Блажкевич. – Галич, 1991. – 48 с.
190. Курляк І. Є. Розвиток класичної освіти на західноукраїнських землях (ХІХ – перша половина ХХ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / І. Є. Курляк. – К., 2000. – 45 с.
191. Курская А. Как крестьянки учатся грамоте / А. Курская. – М., Л. : Госиздат, 1926. – 23 с.
192. Кушнір Л. Створення партійно-державних органів для роботи серед жінок Донбасу (1920–1934 рр.) / Л. Кушнір // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. – Донецьк : Український культурологічний центр, 2006. – С. 149–157. – (Історія ; Т. 12).
193. Лактіонова Г. М. Теоретико-методичні основи соціально-педагогічної роботи з жіночою молоддю в умовах великого міста : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13. 00. 05 „Соціальна педагогіка” / Г. М. Лактіонова. – К., 1999. – 35 с.
194. Левківський М. В. Історія педагогіки [навч. - метод. посіб.] / М. В. Левківський. – Вид. 4-е, доп.. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 189 с.
195. Лист жителів м. Рогатин з проханням про затвердження статуту товариства „Жіноча Громада”. 1910 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Спр. 5156. – 28 арк.
196. Лист засновників товариства в м. Львові про затвердження статуту освітнього товариства „Союз українських жіночих товариств”. 1910 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Од. зб. 4657. – 37 арк.
197. Лист О. Кисілевської до Р. Могильницького. Стаття д-ра Р. Могильницького „Скажім собі правду в вічі”. Лютий 1937 р. – Державний архів Волинської області. – Ф. 1. – Оп. 2. – Спр. 6583. – 20 арк.
198. Лист українських католицьких організацій в м. Львові до товариства „Союз українок” у Львові про відношення українського жіночого руху до релігії і церкви. 1936 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 359 т. – Оп. 1. – Спр. 412. – 7 арк.
199. Листи жителів м. Копичинці з проханням про впис до реєстру культурно-освітнього товариства „Жіноча Громада”. 1910 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Спр. 4393. – 32 арк.
200. Листи жителів м. Сокаль з проханням про затвердження статуту товариства „Жіноча Громада”. 1910 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Од. зб. 5284. – 29 арк.
201. Листи жителів с. Лісники (повіт Бережани) з проханням про впис до реєстру освітнього товариства жінок „Жіноча Громада”. 1909 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Спр. 2548. – 14 арк.
202. Листи жителів с. Стецева (повіт Снятин) з проханням про впис до реєстру гуртка освітньо-культурного товариства „Жіноча Громада”. 1909 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Спр. 2937. – 25 арк.
203. Листи староства в м. Перемишлянах про впис до реєстру товариства жінок „Жіноча Громада” в с. Дусанові. 1908 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Од. зб. 2224. – 29 арк.
204. Листи староства в м. Снятині про впис до реєстру культурно-освітнього товариства „Жіноча Громада”. 1909 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Спр. 2873. – 27 арк.
205. Листи староства в м. Снятині про затвердження Статуту товариства „Жіноча Громада” в с. Карлові. 1910 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Спр. 4462. – 28 арк.
206. Листи староства в м. Снятині про реєстрацію культурно-освітнього товариства „Жіноча Громада” в с. Тулова (повіт Снятин). 1909 р. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Оп. 25. – Спр. 2966. – 25 арк.
207. Листи товариств: НТШ у Львові, „Просвіта”, „Союз українок” та інших до Назарука О. про співпрацю. 1916–1940 рр. – ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 359. – Оп. 1. – Спр. 346. – 48 арк.
208. Листування з Лубенським окрвиконкомом і окрінспектурою про відкриття в м. Лубнах українського дитячого садка. 20 січня – 28 серпня 1927 р. – ЦДАВОВУ України. – Ф. 166. – Оп. 6. – Т. 2. – Спр. 2166. – 15 арк.
209. Листування з Луганською окрінспектурою народної освіти про роботу хати -читальні хутора Колесниківки. Лютий 1927 – серпень 1929 рр. – ЦДАВОВУ України. – Ф. 166. – Оп. 6. в шести томах. – Т. 2.– Спр. 2132. – 17 арк.
210. Листування з Маріупольською окрінспектурою про роботу сільських хат-читалень та скликання окружної наради інспекторів по політичній освіті. 21 березня 1926 – 26 жовтня 1927 рр. – ЦДАВОВУ України. – Ф. 166. – Оп. 6. – Т. 2. – Спр. 2214. – 19 арк.
211. Листування з Маріупольською