ТЕНДЕНЦІЇ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ США (60 – 90-ті роки XX століття)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

МІЛОВА ОКСАНА ЄВГЕНІВНА

УДК: 37.013(73) „196/199” (043)

ТЕНДЕНЦІЇ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ США
(60 – 90-ті роки XX століття)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
доктор педагогічних наук,
професор Л. Ц. Ваховський

Луганськ – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Соціокультурні та філософсько-педагогічні передумови становлення й розвитку постмодернізму в європейських країнах та США в другій половині ХХ століття
1.2. Філософсько-педагогічний зміст постмодернізму
1.3. Тенденції постмодернізму в педагогічній теорії США в 60 –90-х роках ХХ століття
Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ США В 60 – 90-х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ
2.1. Вплив постмодернізму на сутнісні характеристики змісту навчання
2.2. Тенденції постмодернізму в організації навчально-виховного процесу шкіл
2.3. Риси постмодернізму у філософсько-педагогічному забезпеченні сучасної освітньої політики України
Висновки до розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 3

ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження. Майбутнє нашої держави значною мірою залежить від рівня культурного розвитку її громадян, а особливо молодого покоління, на яке покладають великі надії та сподівання. Освіта як один із соціокультурних проектів відіграє найважливішу роль у процесі становлення особистості, формування її світогляду, світовідчуття та світосприйняття. Тому сьогодні, завдяки відкритості сучасного українського суспільства, створюються всі умови для збагачення та підвищення ефективності національної системи освіти найкращими здобутками світової культури. У зв’язку з цим Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) при розробці теоретико-методологічних засад національної освітньої системи орієнтує на використання не тільки вітчизняного, а й зарубіжного досвіду. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті також звертається увага на необхідність оволодіння багатствами світової культури, виховання поваги до народів світу. Освіта є тією галуззю, яка підвладна впливу різноманітних зовнішніх чинників. Одним з таких чинників у кінці ХХ століття стало явище постмодернізму.
60 – 90-ті роки ХХ століття ознаменувалися глибокими трансформаціями у світовій суспільній свідомості, які були зумовлені кризою та подальшим розпадом характерної для кінця ХІХ – першої половини ХХ століття соціокультурної матриці під назвою модерн. Найбільш гострий аналіз модерну здійснює постмодернізм, який виникає на основі літературно-естетичного напрямку в 60-х роках ХХ століття у Франції, розробляє свою філософію і, поступово поширюючись на всі сфери життя та діяльності людини, отримує статус нової світової інтелектуальної течії.
Власне постмодернізм являє собою не набір догм, канонів або істин, а абсолютно відмінний шлях збагачення та оновлення світогляду, світовідчуття суспільства й кожної окремої особистості. Він характеризується різноманіттям, плюралізмом, демократичністю, відмовою від універсальних норм, правил, принципів, цінностей, критикою ідеології нового часу, яку ототожнює з ідеями прогресу, свободи та науки. Він формує та культивує новий образ людини – людини вільної, незалежної, непокірної, з одного боку, та одинокої, невизначеної, хаотичної – з іншого. Він представляє на розсуд спільноти систему власних цінностей, за якою особисті й родинні цінності набувають статусу провідних. Постмодернізм наголошує, що тільки ті цінності можна вважати справжніми, які є важливими та корисними для людини на певному етапі її життя. Відмовляючись від абсолютності істини, постмодернізм створює власну теорію пізнання, представляє власні роздуми щодо проблеми походження, джерел та способів передачі наукового знання.
Під впливом постмодернізму сформувався новий підхід не тільки до літератури, історії, політики, законодавства, соціології, лінгвістики, точних наук, але й до освіти, її теоретичної бази та практичної діяльності. Постмодерністські тенденції, або „постмодернізми, як їх називають американські педагоги-теоретики, стають усе більш помітними. Проте вважати, що постмодернізм кардинально змінив освітню систему, було б не зовсім правильно. Просто назріла необхідність її підпорядкування під загальні зміни в суспільному та культурному житті, а також потреба адаптувати педагогічну теорію до реалій кінця ХХ століття. Педагоги зрозуміли, що навчати та виховувати дітей так, як це робили раніше, неможливо – змінилися умови. Тому й назріла нагальна необхідність визначити та вивчити постмодерністські тенденції в педагогічній теорії, переглянути практичну діяльність, звертаючи особливу увагу на нові методи та форми навчання й виховання, нові навчальні плани.
Серед перших науковців, хто намагався визначити й проаналізувати постмодерністські тенденції в педагогічній теорії та практичній діяльності, а також з’ясувати ступінь їх впливу на розвиток освіти, були американські філософи та педагоги, які, посилаючись на доробок західноєвропейських дослідників постмодернізму, досягли значних успіхів у вивченні його феномену, виявленні постмодерністських тенденцій у галузі освіти. Вони проаналізували традиційну концепцію філософії як епістемологічної бази науки й культури, виклали свої висновки та представили нову модель філософії, яка відповідає етапу постмодернізму; вони обґрунтували нову „формулу культури”, яка виражає співвідношення традицій і інновацій; піддали критиці модерністську педагогічну теорію, модерністський підхід до формування особистості, модерністську систему цінностей, модерністське розуміння наукового знання, модерністську систему освіти, а особливо їх цікавили питання змісту та організації навчально-виховного процесу та взаємин між його учасниками; вони заклали основи постмодерністської концепції в педагогічній теорії. Тому їх теоретичні та практичні надбання є важливим матеріалом для вивчення та запозичення досвіду вітчизняними науковцями. Особливо цікавим для України може стати досвід формування та рівноправного співіснування великої кількості педагогічних теорій, упровадження елементів полікультурного навчання в практику роботи вітчизняних шкіл та урізноманітнення форм і методів навчально-виховного процесу.
Педагогічну теорію та практичну діяльність загальноосвітніх шкіл США досліджували такі вітчизняні науковці, як Л. Ващенко, І. Вєтрова, Н. Дупак, Б. Жеребковська, В. Кравець, О. Кузнецова, О. Литвинов, Н. Пацевко, А. Сбруєва, М. Шутова та ін. Аналізом американської філософії освіти займалися Л. Ваховський, Н. Вяткіна, З. Грищенко, В. Калюжна, П. Матвієнко, О. Мисечко та ін.
Проблемі феномену постмодернізму, виявленню його характерних ознак, формуванню нового постмодерністського типу людини, складанню постмодерністської системи цінностей та аналізу постмодерністської теорії пізнання присвячені роботи корифеїв філософії постмодернізму Л. Вітгенштейна (L. Wittgenstein), Г. Гадамер (H. Gadamer), М. Гайдеггер (M. Heidegger), Ф. Гваттарі (F. Guattari), Ж. Делез (J. Deleuze), Ж. Дерріди (J. Derrida), Ф. Джеймсона (F. Jameson), Ж. Ліотар (J. Lyotard), Р. Рорті (R. Rorty), М. Фуко (M. Foucault) та ін. Феномен постмодернізму досліджують і сучасні науковці: зарубіжні – Ю. Баєр, Ю. Жицінські, М. Каган, П. Козловськи, З. Краснодембський, С. Леш та ін.; російські – М. Епштейн, І. Ільїн, О. Колесніков, С. Мареєв, І. Цугіна та ін.; українські – О. Бандура, І. Головашенко, В. Гриб, Г. Заїченко, І. Зязюн, О. Колос, С. Куцепал, В. Лук’янець, В. Лях, Л. Озадовська, В. Ратніков, О. Соболь, О. Хома, І. Цехмістро та ін.
Визначенню постмодерністських тенденцій у педагогічній теорії та практиці США присвячено дослідження американських філософів і педагогів-теоретиків С. Ароновіца (S. Aronowitz), К. Бека (C. Beck), Є. Боєра (E. Boyer), А. Гідденса (A. Giddens), П. Гіралделлі (P. Ghiraldelli), Д. Глінки (D. Hlynka), В. Долла (W. Doll), Г. Жіро (H. Giroux), Д. Коррігана (D. Corrigan), Д. Лемке (J. Lemke), М. Макнаб (M. McNabb), П. Слаттері (P. Slattery) та ін.
Загальні аспекти філософії освіти в контексті постмодернізму вивчали такі українські науковці, як В. Вихрова, В. Загороднюк, К. Корсак, Г. Меднікова, М. Романенко, А. Ярошенко й російські – О. Ізвєков, О. Огурцов, О. Петров та ін. Проте спеціальних досліджень, присвячених проблемі тенденцій постмодернізму в педагогічній теорії та практиці США, не проводилося.
Аналіз теорії та практики досліджуваної проблеми дав змогу виокремити низку суперечностей між: необхідністю вивчення та систематизації світового досвіду в обґрунтуванні філософії освіти постмодернізму та нестачею досліджень за цією тематикою в Україні; потребою врахування американського досвіду осмислення тенденцій постмодернізму в педагогічній теорії та повільною трансформацією усталених стереотипів вітчизняної педагогіки; можливістю використання американського досвіду впровадження постмодерністського мислення в практичну діяльність та врахуванням специфіки освіти України.
Виявлення вищеозначених суперечностей та недостатня розробленість проблеми у вітчизняній педагогіці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження ,,Тенденції постмодернізму в педагогічній теорії та практиці США (60 – 90-ті роки ХХ століття)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах комплексної теми наукового дослідження „Вітчизняна і зарубіжна педагогічна спадщина (друга половина ХІХ – початок ХХІ століття)” (реєстраційний номер 0106U013193) Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою ЛНУ імені Тараса Шевченка (протокол № 7 від 28 січня 2005 року) й узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 26 квітня 2005 року).
Об’єкт дослідження – процес розвитку педагогічної теорії та практики в США в 60 – 90-х роках ХХ століття.
Предмет дослідження – тенденції постмодернізму в контексті розвитку педагогічної теорії та практики США (60 – 90-ті роки ХХ століття).
Мета дослідження – визначити та проаналізувати тенденції постмодернізму, їх вплив на педагогічну теорію та практику США (60 – 90-ті роки ХХ століття).
Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження визначено такі завдання:
• виявити соціокультурні та філософсько-педагогічні умови становлення й розвитку постмодернізму в європейських країнах та США в 60 – 90-х роках ХХ століття;
• розкрити сутність та характерні ознаки постмодернізму як інтелектуальної течії в західній культурі;
• визначити філософсько-педагогічний зміст постмодернізму;
• схарактеризувати тенденції постмодернізму в педагогічній теорії США в 60 – 90-х роках ХХ століття;
• проаналізувати вплив тенденцій постмодерну на зміст освіти, на форми й методи навчання та виховання в освітніх закладах США в 60 – 90-х роках ХХ століття;
• визначити риси постмодернізму у філософсько-педагогічному забезпеченні сучасної освітньої політики України.
Методологічною основою дисертаційної роботи є положення теорії наукового пізнання, теорії систем, методологія компаративних досліджень, історико-хронологічний та соціокультурний підходи. Загальна методологія дослідження базується на фундаментальних філософських положеннях про роль освіти в розвитку суспільства, взаємозв’язок елементів системи освіти, розуміння значущості якісного формування освітньої системи задля її плідної та ефективної роботи, концептуальних положеннях Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державної національної програми „Освіта” (Україна ХХІ століття).
Теоретичну основу дисертаційного дослідження складають ідеї та узагальнення вітчизняних та зарубіжних науковців щодо соціально-історичного та філософського аспектів постмодернізму (Ф. Гваттарі, В. Гриб, Ж. Делез, Ф. Джеймсон, Ю. Жицінські, П. Козловськи, С. Куцепал, Ж. Ліотар, В. Лук’янець, В. Ратніков, Р. Рорті, О. Соболь, М. Фуко); теоретичні положення філософії освіти постмодернізму про формування нового типу людини, відмінної шкали цінностей та постмодерністської теорії пізнання (С. Ароновіц, К. Бек, А. Гідденс, Е. Ємен, Г. Жіро, Д. Лемке, Ж. Ліотар, Г. Мєднікова, О. Огурцов, М. Романенко, Р. Рорті, А. Ярошенко); ідеї американських науковців щодо впливу постмодернізму на формування педагогічної теорії, оновлення змісту, форм і методів організації навчально-виховного процесу (П. Гіралделлі, В. Долл, М. Кледжес, Д. Корріган, М. Макнаб); положення щодо здійснення досліджень у галузі порівняльної педагогіки (Л. Ваховський, О. Джуринський, Т. Кошманова, О. Кузнецова, С. Куцепал, А. Сбруєва).
У дослідженні було використано комплекс методів: теоретичний аналіз зарубіжної, зокрема американської, та вітчизняної філософської й науково-педагогічної літератури, науково-методичних матеріалів, наукових періодичних видань для виявлення постмодерністських ознак та тенденцій у педагогічній теорії та практиці США, для обґрунтування понятійного апарату; історико-генетичний метод для визначення вихідних теоретичних позицій дослідження; монографічний – для вивчення та узагальнення практичного досвіду американських педагогів для з’ясування їх внеску в процес упровадження тенденцій постмодернізму в навчально-виховну діяльність; методи систематизації, узагальнення та класифікації, завдяки яким було сформовано джерельну базу дослідження, визначено ідеї постмодернізму в освітній теорії та практиці США, сформульовано основні висновки дисертації.
Джерельну базу дисертаційної роботи склали наукові дослідження з проблем філософії постмодернізму (Ф. Гваттарі, Ж. Делез, Ж. Ліотар, Р. Рорті, М. Фуко та ін.), філософії освіти та педагогіки постмодернізму (К. Бек, Г. Жіро, Г. Меднікова, М. Романенко та ін.); матеріали наукових конференцій; документальні джерела: державні документи, постанови та програми (Державні програми „Нація в небезпеці” (Nation at Risk), „Національні цілі освіти” (National goals for education) (США); матеріали наукових періодичних видань („Phi Delta Kappan”, „Educational Theory”, „Educational Leadership”, „Educational Week”, „Journal of Educational Reseach”, „Вопросы философии”, „Философия и общество”, „Практическая философия”, „Гуманітарні науки”, „Шлях освіти”, „Педагогика”, „Человек”, „Философия образования”, „Управление школой”, „Народное образование”); дисертації з проблем філософії постмодерну, матеріали мережі Інтернет.
У дослідженні використано матеріали з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Державної науково-технічної бібліотеки України, Національної парламентської бібліотеки України, Луганської обласної наукової бібліотеки імені О. М. Горького, електронної бібліотеки Конгресу США.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 60 – 90-х років ХХ століття, який характеризується становленням постмодернізму як інтелектуальної течії, а також кардинальними змінами в усіх сферах життєдіяльності сучасного суспільства. Визначення нижньої межі, 60-ті роки ХХ століття, пов’язано з масовими актами громадянської непокори в західноєвропейських країнах та США в боротьбі за нові ідеали та цінності, виникненням нового літературно-естетичного напрямку, який став основою для філософського постмодернізму радикального спрямування та першими спробами внести часткові зміни в американську систему освіти. Верхня межа, 90-ті роки ХХ століття, зумовлена втратою постмодернізмом своїх радикальних засад, з початком вивчення явища постмодернізму у вищих навчальних закладах США, з теоретичним обґрунтуванням постмодерністських тенденцій у педагогічній теорії США, а також упровадженням постмодерністських тенденцій в організацію навчально-виховного процесу.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження. У дисертації вперше на основі автентичних матеріалів визначено філософсько-педагогічний зміст постмодернізму; проаналізовано та узагальнено наукові уявлення американських філософів освіти, педагогів-теоретиків про тенденції постмодернізму в американській та світовій педагогічній теорії; виявлено ступінь впливу постмодерністських тенденцій на зміст та організацію навчально-виховного процесу в США в 60 – 90-х роках ХХ століття. Дістав подальшого розвитку аналіз поглядів американських та європейських учених, філософів і педагогів на проблему становлення постмодернізму та його впливу на формування педагогічних теорій і реформування освітніх систем у 60 – 90-х роках ХХ століття. Удосконалено наукові уявлення про зміст, методи та форми навчання й виховання в освітніх закладах США в другій половині ХХ століття під впливом ідей постмодернізму.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її основні теоретичні положення та висновки є підґрунтям для проведення подальших наукових досліджень за спорідненими темам; результати дисертації можуть бути використані в процесі викладання педагогіки, історії педагогіки та порівняльної педагогіки в педагогічних навчальних закладах України, при підготовці навчально-методичної літератури, при розробці та обґрунтуванні експериментальних програм для шкіл, у системі післядипломної педагогічної освіти України. Одержані результати сприятимуть проведенню порівняльного аналізу процесу розвитку педагогічної теорії та практики в різні історичні епохи в різних країнах.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася в доповідях та виступах на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (Луганськ, 2005), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Образование и наука без границ – 2005” (Дніпропетровськ, 2005), І Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні наукові дослідження – 2006” (Дніпропетровськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Історико-педагогічні дослідження: регіональний вимір” (Луганськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції (Київ, 2007), на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано шість робіт, з них п’ять – у наукових фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (330 найменувань, з них 167 – іноземними мовами), 8 додатків на 11 сторінках. Загальний обсяг дисертаційної роботи – 243 cторінки.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження теоретичних засад філософсько-педагогічного постмодернізму, виявлення постмодерністських тенденцій у педагогічній теорії та практичній діяльності загальноосвітніх шкіл США у другій половині ХХ століття дає підстави зробити такі висновки:
1. У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання проблеми впливу постмодерністських тенденцій на розвиток педагогічної теорії та практики США в 60 – 90-х роках ХХ століття. Основну увагу приділено питанням філософсько-педагогічного змісту постмодернізму, виявленню постмодерністських тенденцій у американській педагогічній теорії та освітній діяльності, впливу постмодерністських тенденцій на зміст, форми й методи навчально-виховного процесу, виявленню рис постмодернізму у філософсько-педагогічному забезпеченні сучасної вітчизняної освітньої політики.
Проблема впливу постмодерністських тенденцій на педагогічну теорію та практичну діяльність американських шкіл є актуальною для американських діячів освіти та педагогів, про що свідчать численні теоретичні дослідження цього питання.
2. Постмодернізм як філософсько-інтелектуальна та культурна течія формується в другій половині ХХ століття під час глобальної світової кризи, яка охопила всі сфери суспільного життя та людської діяльності. Залежно від контексту вживання постмодернізм визначають як: 1) ситуацію в культурному, архітектурному, мистецтвознавчому та філософському житті; 2) соціально-культурну трансформацію; 3) назву соціальної формації; 4) протилежність модернізму; 5) продовження ,,проекту модерну”; 6) ,,недовіру до метанаративу” (відмова від єдиної загальноприйнятої ідеології). Серед характерних рис постмодернізму як інтелектуальної течії виділяють еклектичність, толерантність, скептицизм, плюралізм, децентрацію суб’єкта, негативізм, вільнолюбство, деконструктивізм, безсистемність, відмову від ідей прогресу та науковості знання. Теоретичне осмислення постмодернізму сформувалося під впливом соціальних рухів та філософії другої половини ХІХ – ХХ століть, особливо марксистської критики, нігілізму Ф. Ніцше, ідеології „великої відмови” Г. Маркузе та „мовної гри” Л. Вітгенштейна.
Філософський постмодернізм розглядається як комплексне загальнотеоретичне явище, що включає в себе різні підходи та традиції філософування, як-от: постструктуралізм, деконструктивізм, екзистенціалізм, неопрагматизм, герменевтика та марксизм. До найвизначніших досягнень філософії постмодернізму належить розробка проблеми людини („смерть людини”, „смерть Автора”, „смерть суб’єкта”, „шизофренічний дискурс”); введення та визначення нових понять та термінів („ризома”, „метанаратив”, „наратив”); теоретичне обґрунтування філософії мови („мовна гра”; „світ як Текст”) та нового типу діалогічної філософії; розробка методу деконструкції, принципу „етноцентризму” та теорії пізнання („делегітимація знання”, „демістифікація мови”, „антиуніверсалізм знання”).
3. Аналіз філософських поглядів постмодерністів з проблем формування людини, її ціннісних орієнтирів та теорії пізнання дає можливість визначити та схарактеризувати філософсько-педагогічний зміст постмодернізму. Його сутність полягає в навчанні та вихованні нової вільної особистості, здатної самостійно творити себе, змінюватися та вдосконалюватися; збереженні її цілісності та, одночасно, забезпеченні її права на автономність; переоцінці впливу етичних норм освітніх інститутів на формування особистості; аналізі та переоцінці етичних взаємин між учасниками педагогічного процесу; формуванні та визнанні індивідуальних цінностей особистості як пріоритетних напрямків педагогічного процесу; створенні нової ціннісної бази освіти та нових освітніх цінностей; зміні сутності педагогічного процесу; використанні нових джерел знань та нових джерел інформації; залученні соціальних інститутів до педагогічного процесу.
Філософія постмодернізму стала основою для формування концептуальних засад нової педагогічної теорії та освітньої політики в США в другій половині ХХ століття. Аналіз поглядів американських дослідників філософії освіти та педагогів-теоретиків дає можливість виділити головні ознаки та акценти постмодерністської педагогічної теорії, а саме: антисцієнтичність, тобто орієнтація на моральні та духовні цінності з причини недовіри до абсолютної ролі науки у формуванні знань; акцент на інтереси, бажання та індивідуальні цінності й цілі нового покоління американців (Generation Next), які визнаються пріоритетними; включення елементів сучасної популярної культури поряд з культурою національних меншин та етнічних груп до педагогічного процесу; визнання нової форми демократичних та рівноправних взаємин між учасниками педагогічного процесу; акцент на критичну культуру, тобто прочитання інформації, її деконструювання та конструювання власних знань; визнання та теоретичне обґрунтування впливу соціально-суспільних чинників на організацію педагогічного процесу в школах; акцент на різні форми оцінювання; урізноманітнення джерел інформації та методів й форм навчання.
4. Тенденціями постмодернізму в американській педагогічній теорії 60 – 90-х років ХХ століття визначено: формування вмінь та навичок пошуку інформації та її інтерпретація (,,конструювання знання”) (to construct knowledge); демократичність навчання, тобто ,,симетричні відносини” між учасниками освітнього процесу; толерантність, тобто залучення національних культур поряд з домінуючою до навчально-виховної діяльності; різноманітність у джерелах інформації, методах та способах навчання й формах оцінювання; творчість як важливий елемент навчання, емоційність та інтуїція як необхідні складові успішного навчально-виховного процесу.
Під впливом постмодерністських тенденцій змінилася парадигма американської освіти від „Що вони знають?” до „Що вони собою являють?” Тому формування цілісної творчої особистості, здатної до самореалізації та самовизначення, за умови збереження її автономії та національної приналежності стає найголовнішою метою американської системи освіти. Окрім мети, постмодерністські тенденції вплинули на визначення освітніх завдань, серед яких – виховати розвинені товариства дітей, здатних до самостійного навчання, навчити їх „учитися” та допомогти в пошуку „основи” життя й стійких цінностей, які не суперечать їхньому реальному досвіду та є адекватною основою для повсякденного життя, здійснити перехід від монокультурної до мультикультурної освіти. Американська система національної освіти періоду постмодернізму характеризується зміною освітньої моделі, переходом від „закритої системи освіти” до „відкритої системи освіти”.
5. Постмодерністські тенденції в педагогічній теорії стали підгрунтям для концептуального оформлення численних педагогічних проектів, як-от педагогіка миру, педагогіка кордонів, педагогіка критичного мислення, феміністська педагогіка, рефлексивна педагогіка, педагогіка альтернатив, педагогіка соціальної справедливості, полікультурна педагогіка. Постмодерністські тенденції значно вплинули на освітню політику США в 60 – 90-х роках ХХ століття, що призвело до впровадження нових освітніх моделей у практику роботи навчальних закладів та організації альтернативних шкіл. Серед таких моделей визначають ,,відкриту освіту”, ,,неінституційну освіту”, ,,назад до основ” та ,,Новий вік” (релігійний рух) (,,New age”).
6. Упровадження постмодерністського мислення в педагогічну практику США в 60 – 90-х роках ХХ століття спонукало до переосмислення змісту педагогічного процесу. Його сутнісними характеристиками визначено: зацікавленість учнів самим навчальним процесом, тобто підвищення їхньої активності; зміщення акцентів з учителя як центральної фігури навчально-виховної діяльності на учня, тобто трансформація ролі вчителя, який спостерігає, координує, спрямовує та навчається разом з учнями; залучення всіх учасників педагогічного процесу до роботи з переосмислення та визначення його змісту; визнання пріоритетності індивідуальних цілей особистості; формування навичок творчого та критичного мислення (,,високоорганізоване мислення”); розвиток здібностей учнів до самостійного пошуку інформації, аналізу та конструювання знання.
7. Вплив постмодерністських тенденцій на організацію навчально-виховного процесу проявився в урізноманітненні форм та методів навчання. Найважливішою та найпродуктивнішою формою постмодерністи вважають роботу в групах. Зміщення постмодерністських акцентів з „пасивних” методів навчання на „активні та творчі” дало підстави для застосування в педагогічній практиці загальноосвітніх шкіл США таких форм і методів, як навчання у співпраці, проектне навчання, проблемне навчання та навчання через відкриття. Серед найефективніших видів роботи (технік) характерних для творчих та активних методів, американські педагоги виділяють діалог і критичний аналіз.
8. Теоретичні ідеї постмодерністської педагогіки й практичний досвід загальноосвітніх шкіл США в організації навчально-виховної роботи в умовах постмодерністської ситуації дають підстави використовувати їх здобутки та напрацювання в цій сфері для розробки філософсько-педагогічного забезпечення сучасної освітньої політики України. Національна система освіти, яка на цьому етапі знаходиться в стадії трансформацій, потребує формування нової філософської освітньої парадигми для аналізу цих трансформацій. Оскільки постмодерністська концепція філософії освіти відповідає сучасній світовій постмодерній ситуації, а українське суспільство живе в постмодерному вимірі, то без вивчення й детального розгляду її проблем неможливо успішно завершити процес формування національної освітньої парадигми. На сучасному етапі у філософсько-педагогічному забезпеченні освітньої політики України виявлено такі постмодерністські риси, як ідентифікація людини, тобто конструювання особистості; визнання людини найбільшою цінністю, тобто становлення особистості є однією з найголовніших освітніх цілей; національна самоідентифікація, тобто розвиток національної самосвідомості; формування постмодерністського типу свідомості, тобто пошук значення та смислу; здійснення переходу від школи знання до школи розуміння; демократичність і толерантність, тобто взаєморозуміння та взаємоповага; упровадження ,,постмодерністського гуманізму” у виховний процес.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. До перспективних напрямків її подальшої розробки вважаємо за доцільне віднести питання впливу постмодернізму на форми й методи навчання, організацію виховної роботи та управління школою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автономова Н. С. Памяти Жака Деррида / Н. С. Автономова // Вопр. философии. – 2005. – № 4. – С. 130 – 144.
2. Ангеловски К. Учителя и инновации : кн. для учителя / К. Ангеловски ; пер. с макед. В. П. Диденко. – М. : Просвещение, 1991. – 158 с.
3. Андрущенко В. П. Про концептуальні засади філософії освіти України / В. П. Андрущенко, В. С. Лутай // Практ. філософія. – 2004. – № 2. – С. 35 – 43.
4. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту : статті, нариси, інтерв’ю / В. П. Андрущенко. – К. : Знання України, 2004. – 738 с.
5. Антонович И. И. После современности : очерк цивилизации модернизма и постмодернизма / И. И. Антонович. – Минск : Беларус. навука, 1997. – 446 с.
6. Арешонков В. Ю. Необхідність застосування постмодерністської парадигми до аналізу проблем філософії освіти в Україні / В. Ю. Арешонков // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2003. – № 598 : Філософія проблем науки, освіти та культури доби постмодерну. – С. 90 – 91.
7. Байер Ю. П. Социокультурная коммуникация и постмодерн / Ю. П. Байер // Виртуальное пространство культуры : материалы науч. конф. Санкт-Петербург, 11 – 13 апр. 2000 г. – СПб., 2000. – С. 131 – 133.
8. Бекки К. Плюралистическое образование в Западной Европе на пороге нового столетия / К. Бекки // Вопр. образования. – 1993. – № 2. – С. 119 – 128.
9. Бибихин В. В. Хайдеггер: от „Бытия” и времени” к „Beitrage” / В. В. Бибихин // Вопр. философии. – 2005. – № 4. – С. 114 – 128.
10. Більченко Є. Педагогіка як форма буття культури : перспективи діалогу педагогічної та культурологічної парадигм / Євгенія Більченко // Шлях освіти. – 2006. – № 3. – С. 2 – 5.
11. Бодріяр Ж. Символічний обмін і смерть / Ж. Бодріяр ; пер. з фр. Л. Конович ; наук. ред. О. Білий. – Л. : Кальварія, 2004. – 373 с.
12. Булай Л. В. Проблеми змісту освіти американської школи в період реформ 80-х років / Л. В. Булай., О. П. Ковязіна // Рад. шк. – 1988. – № 6. – С. 92 – 94.
13. Бузгалин А. В. Постмодернизм устарел… : (закат неолиберализма чревато угрозой „протоимперии”) / А. В. Бузгалин // Вопр. философии. – 2004. – № 2. – С. 3 – 15.
14. Буржуазная педагогика на современном этапе / под ред. З. А. Мальковой, Б. Л. Вульфсона. – М. : Педагогика, 1984. – 256 с.
15. Бурова О. Людина спадкова. Жак Деріда про себе та інших / Ольга Бурова // Філософ. думка. – 2007. – № 3. – С. 47 – 63.
16. Варениця О. П. Постмодерністський дискурс : радикальні спроби оновлення філософії : дис. … канд. філос. наук : 09.00.05 / Варениця Ольга Петрівна. – К., 2002. – 191 с.
17. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід / Ю. В. Васьков. – Х. : Скорпіон, 2000. – 120 с.
18. Ваховский Л. Ц. Западноевропейская философия воспитания эпохи Просвещения / Л. Ц. Ваховский. – Луганск : Альма-матер, 2000. – 292 с.
19. Ващенко Л. М. Школа зарубіжжя : шляхи реформ / Л. М. Ващенко, Б. М. Жебровська. – К. : [Б. в.], 1999. – 185 с.
20. Вєтрова І. Джерела формування альтернативної освіти в США / Ірина Вєтрова // Директор шк., ліцею, гімназії. – 2006. – № 1. – С. 54 – 57.
21. Вєтрова І. Становлення освітніх альтернатив у середній школі США / Ірина Вєтрова // Шлях освіти. – 2006. – № 2. – С. 28 – 30.
22. Вихрова В. І. До проблеми багатокультурності й плюралізму у сучасних європейських концепціях освіти / В. І. Вихрова // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. – К., 1995. – Вип. 1. – С. 32 – 39.
23. Вишневский О. О. „Поздний” Фуко : критика политической рациональности западных обществ / О. О. Вишневский // Вопр. философии. – 2005. – № 1. – С. 147 – 159.
24. Волик Л. Полікультурне суспільство як вид політичної субкультури / Лариса Волик // Шлях освіти. – 2006. – № 4. – С. 6 – 10.
25. Гаджиев К. С. США: эволюция буржуазного сознания / К. С. Гаджиев. – М. : Мысль, 1981. – 255 с.
26. Гансен К. А. Освіта та культура демократії / К. А. Гансен, Р. К. Кауфман, С. Сейфер ; пер. з англ. – Л. : Галицька видавнича спілка, 2001. – 152 с.
27. Герасимова О. Воля до однозначності : проблеми і перспективи онтології Дельоза / Олена Герасимова // Філософ. думка. – 2007. – № 2. – С. 19 – 39.
28. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХI в. / Б. С. Гершунский. – М. : Совершенство, 1998. – 605 с.
29. Гобозов И. А. Кризис современной эпохи и философия постмодернизма / И. А. Гобозов // Философия и общество. – 2000. – № 2. – С. 80 – 99.
30. Головашенко І. О. Світоглядний стиль / І. О. Головашенко // Постмодерн: переоцінка цінностей : зб. наук. пр. – Вінниця, 2001. – С. 168 – 180.
31. Гончаренко С. Методологічні знання як виявлення фундаменталізації професійної підготовки вчителя / Семен Гончаренко, Василь Кушнір, Григорій Кушнір // Шлях освіти. – 2007. – № 1. – С. 2 – 8.
32. Гриб В. І. Постмодернізм: основні способи філософування і орієнтації в культурі // Постмодерн: переоцінка цінностей : зб. наук. пр. – Вінниця, 2001. – С. 87 – 99.
33. Громовий В. В. На шляху до меташколи : філософські засади / В. В. Громовий // Американська філософія освіти очима українських дослідників : Всеукр. наук.-практ. конф., Полтава, 22 груд. 2005 р. – Полтава, 2005. – С. 34 – 36.
34. Громыко Н. В. Интернет и постмодернизм – их значение для современного образования / Н. В. Громыко // Вопр. философии. – 2002. – № 2. – С. 175 – 181.
35. Гуменюк Т. К. Жак Деррида и постмодернистское мышление / Т. К. Гуменюк. – Киев : Нора-принт, 1999. – 325 с.
36. Дворецкая Е. В. Закат-восход англо-американской философии постмодерна / Е. В. Дворецкая // Традиции и новации в современных философских дискурсах : материалы круглого стола, Санкт-Петербург, 8 июня 2001 г. – СПб., 2001. – Вып. 14. – С. 91 – 97.
37. Джуринский А. Н. Реформы зарубежной школы. Надежды и действительность / А. Н. Джуринский. – М. : Знание, 1989. – 80 с.
38. Делез Ж. Анти-Эдип. Капитализм и шизофрения / Жиль Делез, Феликс Гваттари ; [пер. с фр. Д. Кралечкина]. – Екатеринбург : У-Фактория, 2007. – 670 с.
39. Деннет Д. Постмодернизм и истина. Почему нам важно понимать это правильно / Д. Деннет // Вопр. философии. – 2001. – № 8. – С. 93 – 100.
40. Державна національна програма „Освіта” („Україна ХХІ століття”) // Освіта. – 1993. – № 44 – 46. – С. 1 – 12.
41. Деррида Ж. Наконец-то научиться жить (последнее интервью) / Жак Деррида // Вопр. философии. – 2005. – № 4. – С. 133 – 144.
42. Деррида Ж. О граммотологии / Ж. Деррида. – М. : Ad Marginem, 2000. – 511 с.
43. Дерріда Ж. Цілі людини / Ж. Дерріда // Після філософії : кінець чи трансформація? – К., 2000. – С. 114 – 139.
44. Дмитрієв Г. Д. Сучасні концепції змісту загальної середньої освіти в буржуазній педагогіці США / Г. Д. Дмитрієв // Рад. шк. – 1985. – № 1. – С. 90 – 94.
45. Дубровский Д. И. Постмодернистская мода / Д. И. Дубровский // Вопр. философии. – 2001. – № 8. – С. 42 – 56.
46. Дупак Н. Спільне та особливе у законодавчому забезпеченні освіти в США і деяких західноєвропейських країн / Н. Дупак // Професійна освіта : педагогіка і психологія. – К., 2004. – С. 117 – 125.
47. Д’юї Д. Демократія і освіта / Д. Д’юї ; пер. з англ. І. Босак. – Л. : Літопис, 2003. – 288 с.
48. Д’юї Д. Досвід і освіта / Д. Д’юї ; пер. з англ. М. Василечко. – Л. : Кальварія, 2003. – 83 с.
49. Дьюи Д. Реконструкция в философии. Проблемы человека / Д. Дьюї; пер. с англ. Л. Е. Павлова. – М. : Республика, 2003. – 493 с.
50. Енциклопедія постмодернізму / за ред. Ч. Е. Вінквеста, В. Е. Тейлора; пер. з англ. В. Шовкун. – К. : Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2003. – 503 с.
51. Євтух В. Б. Програма „етнічної спадщини” та „білінгвізму” в школах США / В. Б. Євтух, О. В. Шампур // Рад. шк. – 1985. – № 3. – С. 88 – 92.
52. Жицінський Ю. Бог постмодерністів: великі питання філософії у сучасній критиці модерну / Ю. Жицінський ; пер. з пол. А. Величко. – Л. : Вид-во Укр. католиц. ун-ту, 2004. – 198 с.
53. Заиченко Г. А. Постмодернизм: ключевые идеи Л. Витгенштейна и Жака Деррида / Г. А. Заиченко // Философская и социологическая мысль. – 1992. – № 4. – С. 45 – 60.
54. Закон України „Про виховання дітей та молоді” (проект) // Освіта України. – 2004. – № 72. – С. 4 – 6.
55. Закон України про загальну середню освіту // Освіта України. – 1999. – № 25. – С. 5 – 7.
56. Загороднюк В. Бачення знання та людини у філософії модерну та постмодерну / Валерій Загороднюк // Філософ. думка. – 2006. – № 4. – С. 3 – 21.
57. Затонский Д. В. Модернизм и постмодернизм : мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств : от сочинений Умберто ко до пророка Экклесиаста / Д. В. Затонский. – Харьков : Фолио ; М. : АСТ, 2000. – 255 с.
58. Извеков А. И. Педагогические задачи высшей школы постмодерна / А. И. Извеков // Инновации и образование : сб. материалов конф. – СПб., 2003. – Вып. 29. – С. 65 – 80.
59. Ильин И. П. Постмодернизм от истоков до конца столетия : эволюция научного мифа / И. П. Ильин. – М. : Интрада, 1998. – 255 с.
60. Ильин И. П. Постмодернизм : словарь терминов / И. П. Ильин ; науч. ред. А. Е. Махов ; РАН, Ин-т науч. информации по общественным наукам. – М. : Intrada, 2000. – 384 с.
61. Ильин И. П. Постструктурализм, деконструктивизм, постмодернизм / И. П. Ильин. – М. : Интрада, 1996. – 253 с.
62. Иноземцев В. Л. Вестернизация как глобализация или глобализация как американизация / В. Л. Иноземцев // Вопр. философии. – 2004. – № 4. – С. 58 – 69.
63. Иноземцев В. Л. Современный постмодернизм : конец социального или вырождение социологии / В. Л. Иноземцев // Вопр. философии. – 1998. – № 9. – С. 27 – 37.
64. Ісаєнко І. До питання про вплив філософії постмодернізму на розвиток педагогічної думки / І. Ісаєнко // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. – Чернівці, 2004. – Вип. 208. – С. 84 – 90.
65. Іщенко Ю. Деякі паралелі барокового та постмодерного дискурсу / Юрій Іщенко // Філософ. думка. – 2006. – № 5. – С. 91 – 109.
66. Карцев Е. А. Постмодерн как фаза цивилизованного развития и междисциплинарный курс / Е. А. Карцев // Философия хозяйства. – 2004. – № 5. – С. 25 – 37.
67. Квіт С. В межах, поза межами і на межі / С. Квіт. – К. : Асоц. „Нова література”, 1999. – 78 с.
68. Кисилев Г. С. Постмодерн и христианство / Г. С. Кисилев // Вопр. философии. – 2001. – № 12. – С. 3 – 16.
69. Козловски П. Культура Постмодерна / П. Козловски ; пер. с нем. Л. В. Федорова. – М. : Изд-во „Республика”, 1997. – 238 с.
70. Козловски П. Современность Постмодерна / П. Козловски // Вопр. философии. – 1995. – № 10. – С. 85 – 94.
71. Колесников А. С. Современный философский процесс в начале ХХІ века / А. С. Колесников // Очерки по философии и культуре. – СПб., 2001. – Вып. 5. – С. 95 – 128.
72. Колос О. В. Лінійні та нелінійні стилі мислення в контексті соціальної раціональності / О. В. Колос // Постмодерн: переоцінка цінностей : зб. наук. пр. – Вінниця, 2001. – С. 288 – 303.
73. Корсак К. В. Освіта, суспільство, людина в ХХІ столітті : інтегрально-філософський аналіз / К. В. Корсак ; Ін-т вищої освіти АПН України. – К. ; Ніжин : Вид-во НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. – 222 с.
74. Кошманова Т. С. Нео-прагматизм як сучасна філософія американської освіти / Т. С. Кошманова // Американська філософія освіти очима українських дослідників : Всеукр. наук-практ. конф., Полтава, 22 груд. 2005 р. – Полтава, 2005. – С. 80 – 97.
75. Кравець В. П. Зарубіжна школа і педагогіка XX століття : навч. посіб. для студ. пед. навч. закладів / В. П. Кравець. – Тернопіль : [Б. в.], 1996. –289 с.
76. Кравець В. П. Гендерна педагогіка : навч. посіб. / В. П. Кравець. – Тернопіль : Джура, 2003. – 416 с.
77. Краснодембський З. На постмодерністських роздоріжжях культури / З. Краснодембський ; пер. з пол. Р. Харчук. – К. : Основи, 2000. – 196 с.
78. Куликов В. Б. Педагогическая антропология : истоки. Направления. Проблемы / В. Б. Куликов. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1988. – 191 с.
79. Культаєва М. Футурологічні розвідки сучасної філософії освіти: теоретичні побудови та проблеми їх здійснення / Марія Культаєва // Філософ. думка. – 2002. – № 5. – С. 59 – 76.
80. Курицын В. Постмодернизм: новая первобытная культура / Вячеслав Курицын // Новый мир. – 1992. – № 2. – С. 225 – 232.
81. Кутырев В. А. Пост-пред-гипер-контр-модернизм: концы и начала / В. А. Кутырев // Вопр. философии. – 1998. – № 5. – С. 135 – 145.
82. Куцепал С. В. Французька філософія другої половини ХХ століття : дискурс із префіксом „пост-” / С. В. Куцепал. – К. : Парапан, 2004. – 323 с.
83. Леш С. Соціологія постмодернізму / С. Леш ; пер. з англ. Ю. Олійник. – Л. : Кальварія, 2003. – 343 с.
84. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Ж.-Ф. Лиотар ; пер. с фр. Н. А. Шматко. – СПб. : Алтейя, 1998. – 160 с.
85. Литвинов А. И. Подходы к поликультурному образованию в государственных школах США / А. И. Литвинов // Гуманізація навчально-виховного процесу : наук.-метод. зб. – Слов’янськ, 1999. – Вип. 5. – С. 167 – 174.
86. Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація / Ж.-Ф. Ліотар // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000. – С. 71 – 85.
87. Лук’янець В. С. Філософський постмодерн / В. С. Лук’янець, О. М. Соболь ; відп. ред. С. О. Кошарний. – К. : Абрис, 1998. – 350 с.
88. Лук’янець В. Філософія деконструкції: походження, стратегія, загальнокультурне значення / Валентин Лук’янець // Філософ. думка. – 1998. – № 1. – С. 81 – 97.
89. Лук’янець В. С. Постмодерністське мислення і раціональність / В. С. Лук’янець // Постмодерн : переоцінка цінностей : зб. наук. пр. – Вінниця, 2001. – С. 17 – 41.
90. Лутай В. С. Філософія сучасної освіти / В. С. Лутай. – К. : Магістр-S, 1996. – 256 с.
91. Лях В. В. Від „археології знання” до „генеалогії влади” : проблема перебудови метафізики в добу постмодерна // Постмодерн : переоцінка цінностей : зб. наук. пр. – Вінниця, 2001. – С. 151 – 168.
92. Мареев С. Н. Философия ХХ века : учеб. пособие / С. Н. Мареев, Е. В. Мареева, В. Г. Арсланов. – М. : Акад. проект, 2001. – 464 с.
93. Марков Б. В. Философия и ориентирование человека в мире / Б. В. Марков // Стратегии ориентации в постсовременности. – СПб., 1996. – С. 36 – 53.
94. Марков Б. В. Человек и глобализация мира / Б. В. Марков // Отчуждение человека в перспективе глобализации мира : сб. науч. ст. – СПб., 2001. – С. 100 – 122.
95. Маркова Л. А. Философия из хаоса. Ж. Делез и постмодернизм в философии, науке, религии / Л. А. Маркова ; РАН, Ин-т философии. – М. : Канон+, 2004. – 383 с.
96. Мєднікова Г. С. Мистецтво постмодернізму як фактор адаптації особистості / Г. С. Мєднікова. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2001. – 240 с.
97. Миронов В. Б. Век образования / В. Б. Миронов. – М. : Педагогика, 1999. – 176 с.
98. Михайлов Ф. Т. Философия образования : ее реальности и перспективы / Ф. Т. Михайлов // Вопр. философии. – 1999. – № 8. – С. 92 – 110.
99. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта України. – 2001. – № 29. – С. 4 – 6.
100. Національна програма „Діти України” // Дошк. виховання. – 1996. – № 6. – С. 4 – 6.
101. Огурцов А. П. Постмодернистский образ человека и педагогика / А. П. Огурцов // Человек. – 2001. – № 3. – С. 5 – 17.
102. Огурцов А. П. Образы образования. Западная философия образования. ХХ век / А. П. Огурцов, В. В. Платонов ; РАН, Ин-т философии. – СПб. : Изд-во Рус. Христиан. гуманит. ин-та, 2004. – 520 с.
103. Озадовська Л. В. Інтерсуб’єктивність як визначальна риса сучасного наукового дискурсу / Л. В. Озадовська // Постмодерн : переоцінка цінностей : зб. наук. пр. – Вінниця, 2001. – С. 203 – 230.
104. Операйло С. Принципи добору змісту культурологічної педагогічної освіти / Сергій Операйло // Шлях освіти. – 2006. – № 2. – С. 13 – 16.
105. Павленко Н. О. „Новий реалізм” як явище американського постмодернізму (історико-естетичний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.08 / Н. О. Павленко. – К., 2004. – 16 с.
106. Пацевко Н. В. Теорія та практика навчання у Сполучених Штатах Америки (перша половина ХХ століття) / Н. В. Пацевко. – Дрогобич : Вимір, 2004. – 186 с.
107. Першукова О. Реформи навчання іноземних мов у Європі – відповідь на виклики сучасності / Оксана Першукова // Шлях освіти. – 2007. – № 3. – С. 21 – 24.
108. Після філософії : кінець чи трансформація? = End or after Philosophy : Transformation / упоряд. К. Байнес ; пер. з англ. С. О. Кошарний та ін. – К. : Четверта хвиля, 2000. – 431 с.
109. Постмодерн в философии, науке, культуре : хрестоматия / сост. : Валентина Игоревна Штанько, Иван Захарович Цехмистро и Виктор Николаевич Сумятин. – Харьков : Б. и., 2000. – 482 с.
110. Постмодерн: переоцінка цінностей : зб. наук. пр. / В. С. Лук’янець, В. С. Ратніков ; НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди ; Вінниц. держ. техн. ун-т. – Вінниця : УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2001. – 314 с.
111. Радіонова І. О. Сучасна американська філософія освіти та виховання : тематичні поля та парадигмально-концептуальні перебудови / І. О. Радіонова ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Т. Г. Сковороди. – Х. : ХДПУ, 2003. – 208 с.
112. Радіонова І. О. Ідеї критичної педагогіки в українському контексті / І. О. Радіонова // Американська філософія освіти очима українських дослідників : Всеукр. наук.-практ. конф., Полтава, 22 груд. 2005 р. – Полтава, 2005. – С. 148 – 153.
113. Рассел Б. История западной философии и ее связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней / Б. Рассел ; науч. ред. В. В. Целищев. – Новосибирск : Сиб. унив. изд-во, 2003. – 992 с.
114. Ратников В. П. Постмодернизм: истоки, становление, сущность / В. П. Ратников // Философия и общество. – 2002. – № 4. – С. 120 – 133.
115. Ратніков В. С. Поняття постмодерністської ситуації і її епістеміологічні особливості / В. С. Ратніков // Постмодерн: переоцінка цінностей : зб. наук. пр. – Вінниця, 2001. – С. 67 – 87.
116. Реале Д. Западная философия от истоков до наших дней : [пер. с итал.] / Джованни Реале и Дарио Антисери. – СПб. : ТОО ТК „Петрополис”, 1997. −
Т. 4 : От романтизма до наших дней. − 1997. – 849 с.
117. Романенко М. І. Освіта як об’єкт соціально-філософського аналізу / М. І. Романенко. – Д. : Промінь, 1998. – 131 с.
118. Романенко М. І. Філософія освіти: історія і сучасність / М. І. Романенко. – Д. : Промінь, 2001. – 177 с.
119. Романенко М. И. Становление философии образования : на пересечении философии и педагогики / М. И. Романенко // Персонал. – 2004. – № 6. – С. 50 – 53.
120. Рорти Р. Философия и будущее / Р. Рорти // Вопр. философии. – 1994. – № 6. – С. 29 – 41.
121. Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность / Р. Рорти. – М. : Рус. феноменол. о-во, 1996. – 282 с.
122. Рорти Р. Философия и зеркало природы : пер. с англ. / Ричард Рорти ; В. В. Целищев (ред.). – Новосибирск : Изд-во Новосиб. ун-та, 1997. – 320 с.
123. Рорті Р. Прагматизм і філософія / Р. Рорти // Після філософії : кінець чи трансформація? – К., 2000. – С. 51 – 65.
124. Ротенфельд Ю. А. Новый подход к философии образования / Ю. А. Ротенфельд // Практ. філософія. – 2004. – № 2. – С. 46 – 52.
125. Рыбников В. Н. Американская прагматическая традиция и самосознание европейской культуры в дискурсе постмодернизма / В. Н. Рыбников // Диалог в философии : традиции и современность. – СПб., 1995. – С. 95 – 107.
126. Савельева М. Ю. Процесс мифизации культуры в условиях постмодерна / М. Ю. Савельева // Практ. філософія. – 2003. – № 3. – С. 62 – 71.
127. Савченко О. Теоретичні підходи до визначення якості шкільної освіти / Олександра Савченко // Шлях освіти. – 2006. – № 4. – С. 2 – 6.
128. Саух П. Експлікативні зміни освітньої парадигми у контексті трансформацій науки / Петро Саух // Шлях освіти. – 2007. – № 1. – С. 2 – 7.
129. Саух П. Ю. Експлікативні зміни сучасної освіти в контексті трансформації науки постіндустріального суспільства / П. Ю. Саух // Вісн. Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка. – Житомир, 2005. – Вип. 20. – С. 3 – 8.
130. Сбруєва А. А. „Нація у небезпеці” : двадцять років американської освітньої реформи / А. А. Сбруєва // Педагогічні науки : зб. наук. пр. – Суми, 2003. – С. 68 – 77.
131. Сбруєва А. А. Тенденції реформування середньої освіти розвинених англомовних країн у контексті глобалізації (90-ті роки ХХ – поч. ХХІ ст.) / А. А. Сбруєва ; Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. – Суми : Козацький вал, 2004. – 500 с.
132. Селичев Д. А. Постмодернизм : экономика, политика, культура / Д. А. Селичев. – М. : Финан. акад., 1998. – 196 с.
133. Селичев Д. А. Социальные последствия перехода от индустриализма и модерна к постиндустриализму и постмодерну / Д. А. Селичев // Вопр. философии. – 2005. – № 7. – С. 3 – 20.
134. Скринник М. „Історія Русів”: Проблема національної самоідентифікації / М. Скринник // Філософ. думка. – 2004. – № 4. – С. 94 – 117.
135. Соболь О. М. Постмодерн і майбутнє філософії / О. М. Соболь ; НАН України, Ін-т філософії. – К. : Наук. думка, 1997. – 185 с.
136. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. – 4-е изд. – М. : Сов. энцикл., 1989. – 1632 с.
137. Современная западная философия : словарь / сост. В. С. Малахов, В. П. Филатов. – М. : Политиздат, 1991. – 542 с.
138. Солодко О. О. До питання про постмодерн, гуманізацію освіти та культурологію / О. О. Солодко // Вісн. Київ. нац. лінгвіст. ун-ту. Серія : Історія, економіка, філософія. – К., 2002. – Вип. 6. – С. 50 – 57.
139. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / П. А. Сорокин. – М. : Политиздат, 1992. – 544 с.
140. Султанов Ю. І. Духовні цінності античності, модерну та постмодерну у контексті методологічних та теоретичних проблем методики шкільного курсу світової літератури / Ю. І. Султанов // Гуманітарні науки. – 2003. – № 1. – С. 173 – 177.
141. Сухомлинська О. В. Духовно-моральне виховання дітей та молоді у координатах педагогічної науки і практики / Ольга Сухомлинська // Шлях освіти. – 2006. – № 1. – С. 2 – 7.
142. Травин Д. Мишель Фуко. Безумец в эпоху постмодерна [Электронный ресурс] / Д. Травин // Аналитический еженедельник „Дело”. – 2004. – Режим доступу до журн. :
http://idelo.ru/352/19.html
143. Тягло А. В. Критическое мышление : проблемы мирового образования ХХІ века / А. В. Тягло, Т. С. Воропай. – Харьков : Изд-во ун-та внутренних дел, 1999. – 284 с.
144. Філософія науки, техніки та архітектури : постмодерний проект / В. А. Рижко, С. В. Белєнкова, М. П. Бойко та ін. ; Київ. нац. ун-т будівництва і архітектури. – К., 2002. – 263 с.
145. Фрейре П. Педагогіка душі / П. Фрейре ; пер. з англ. І. Корунець. – К. : Веселка, 2003. – 101 с.
146. Фуко М. Проблеми методу / М. Фуко // Після філософії : кінець чи трансформація? – К., 2000. – С. 94 – 109.
147. Фуко М. Археология знания / М. Фуко ; общ. ред. Б. Левченко. – Киев : Ника-Центр, 1996. – 208 с.
148. Фуко М. Воля к истине / М. Фуко. – М. : Касталь, 1996. – 448 с.
149. Фуко М. Использование удовольствий / Мишель Фуко ; пер. с фр. В. Каплун. – СПб. : Акад. проект, 2004. –
Т. 2 : История сексуальности. – 2004. – 432 с.
150. Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы / М. Фуко ; пер. с фр. В. Наумов ; под ред. И. Борисовой. – М. : Ad Marginem, 1999. – 480 с.
151. Фуко М. Слова и вещи : археология гуманитарных наук [Электронный ресурс] / М. Фуко ; пер. с фр. Н. С. Автономова, В. П. Визгина. – 237 с. – Режим доступу :
http://www.megimg.info/ruski/krotov/libr_min/f/fuco/slova0.html
152. Фуко М. Слова и вещи : археология гуманит. наук : пер. с фр. / Мишель Фуко ; [вступ. ст. Н. С. Автономовой]. – СПб. : А-cad : АОЗТ „Талисман”, 1994. – 406 с.
153. Хабермас Ю. Модерн – незавершенный проект / Ю. Хабермас // Вопр. философии. – 1992. – № 4. – С. 40 – 52.
154. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хабермас ; пер. с нем. В. В. Бибихин. – СПб. : Наука, 2002. – 452 с.
155. Хольцман Л. Как сделать постмодернизм деятельностным / Л. Хольцман // Вопр. философии. – 2006. – № 12. – С. 24 – 34.
156. Хома О. И. История как генеология власти / О. И. Хома // Постмодерн: переоцінка цінностей : зб. наук. пр. – Вінниця, 2001. – С. 143 – 150.
157. Цугина И. В. Социально-политический контекст философии постмодернизма : науч.-аналит. обзор / И. В. Цугина ; отв. ред. А. И. Панченко ; РАН, Ин-т науч. информ. по обществ. наукам. – М., 1994. – 52 с.
158. Цурина М. О. „Новий стандарт” загальної середньої освіти в контексті освітніх реформ у США / М. О. Цурина // Наука і сучасність : зб. наук. пр.. – К., 2003. – Т. 41. – С. 214 – 225.
159. Эпштейн М. Н. Постмодерн в России : литература и теория / М. Н. Эпштейн ; под ред. Е. Пахомова. – М. : Элинин, 2000. – 367 с.
160. Юлина Н. С. Денет о вирусе постмодернизма: полемика с Р. Рорти о сознании и реализме / Н. С. Юлина // Вопр. философии. – 2001. – № 8. – С. 78 – 93.
161. Юлина Н. С. Очерки по философии в США. ХХ век / Н. С. Юлина ; РАН, Ин-т философии. – М. : Эдиториал УРСС, 1999. – 304 с.
162. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посіб. / Василь Васильович Ягупов. – К. : Либідь, 2002. – 560 с.
163. Ярошенко А. О. Ціннісний дискурс освіти : монографія. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 156 с.
164. Anderson P. The origins of Postmodernity / Р. Anderson. – London : Routledge, 1992. – 160 p.
165. Aronowitz S. Education still under siege / S. Aronowitz, H. Giroux. – Toronto : OISE Press, 1993. – 338 p.
166. Aronowitz S. Postmodern Education / S. Aronowitz, H. Giroux. – Minneapolis, 1991. – 456 p.
167. Banks J. A. Education for diversity. Transforming the Mainstream Curriculum / J. A. Banks // Education Leadership. – 1994. – № 8. – Vol. 51. – P. 4 – 8.
168. Banks J. A. Multicultural Education: Its effects on students’ racial and gender role attitudes / J. A. Banks // In Handbook of research on social teaching and learning / ed. by j. P. Shaver. – New York : Macmillan, 1991. – P. 225 – 243.
169. Banks J. A. Teaching strategies for ethnic studies / J. A. Banks. – Boston : Allyn and Bacon, 1991. – 354 p.
170. Banks J. A. Multicultural Education: Historical development, Dimensions and Practice / J. A. Banks // In Review of research in Education, ed. by L. Darling-Hammond. – Washington DC : American Educational Research Association, 1993. – Vol. 19. – Р. 256 – 273.
171. Bart R. Open Education and the American school / R. Bart. – New York, 1974.
172. Bauman Z. Intimations of Postmodernity / Z. Bauman. – London : Routledge, 1992. – 264 p.
173. Beck C. Postmodernism, Pedagogy and Philosophy of Education / C. Beck. – Ontario : Ontario Institute for Studies in Education, 1993. – 356 p.
174. Belland J. Paradigms regained: The uses of illuminative, semiotic, and postmodern criticism as models of inquiry in educational technology / J. Belland, D. Hlynka // Educational Technology. – 1994. – March. – P. 21 – 43.
175. Biesecker-Mast G. J. Peace pedagogy and the practice of persuasion [Электронный ресурс] / G. J. Biesecker-Mast. – Режим доступу :
http://www.bluffton.edu/~mastg/PEACE%20WORKS%20.htm
176. Boyer E. L. Ready to learn : A mandate for the nation / E. L. Boyer. – Princeton NJ : Carnegie Foundation for the advancement of Teaching, 1991. – 297 p.
177. Boyer E. L. The Basic school: A community for learning / E. L. Boyer. – Princeton NJ : Carnegie Foundation for the advancement of Teaching, 1995. – 345 p.
178. Boyer E. L. High School : A report on secondary education in America / E. L. Boyer. – New York, 1983. – 193 p.
179. Bransford J. How people learn: Bridging research and practice / J. Bransford, A. Brown, R. Cocking. – The National Academy Press, 2000. – 305 p.
180. Brent G. Wilson. The Postmodern paradigm / Brent G. Wilson // In Instructional development paradigms / eds. by C. R. Dills and A. A. Romiszowski. – Englewood Cliffs NJ : Educational Technology Publication, 1997. – P. 116 – 143.
181. Brent G. Wilson. Thoughts on theory on educational technology / Brent G. Wilson // Educational Technology special issue on theory. – 1997. – № 1. – P. 22 – 27.
182. Briskin P. Feminist Pedagogy: Teaching and learning liberation / P. Briskin. – Ottawa : Canadian Research Institute for the advancement of Women, 1990. – 232 p.
183. Brown B. L. New learning strategies for Generation X / B. L. Brown // ERIC Digest. – 1997. – № 184. – Р. 57 – 62.
184. Bruffee K. Collaborative learning: higher education, interdependence and the authority knowledge / K. Bruffee. – Baltimore : Johns Hopkins University Press, 1993. – 344 p.
185. Bunch C. Not by degrees: feminist theory and education / C. Bunch // In Learning our way : essays in feminist education / eds. by C. Bunch & S. Pollack. – Trumansburg NY : The Crossing Press, 1983. – Р. 248 – 260.
186. Burbules N. C. Dialogue in teaching: theory and practice / N. C. Burbules. – New York : Teacher College Press, 1993. – 305 p.
187. Burbules N. C. Postmodern doubt and Philosophy of Education / N. C. Burbules // Philosophy of Education. – 1995. – № 5. – Р. 43 – 68.
188. Burbules N. C. The tragic sense of Education / N. C. Burbules // Teacher College Record. – 1990. – № 4 (91). – Р. 471 – 481.
189. Burk B. Post-modernism and post-modernity / В. Burk // Encyclopedia, 2000. – Р. 345 – 346.
190. Cam Willett. Faith, Hope and Humanity : Postmodernism in Educational Technology [Електронний ресурс] / Cam Willett. – Режим доступу :
http://www.usask.cf/education/coursework/802papers/willett/com.htm-32k-
191. Carlson D. Curriculum and the school in work culture / D. Carlson // In Excellence in Education / eds. by P. G. Altbach, G. P. Kelly and L. Weiss. – Buffalo : Prometheus, 1985. – Р. 171 – 181.
192. Cohen P. Rethinking the Youth question: Education, Labour and Cultural studies / Р. Cohen. – New York : Routledge, 1997. – 390 p.
193. Corrigan D. Teacher education and interprofessional collaboration: Creation of family-centered, community-based intergrated service system / D. Corrigan // National Congress on Teacher Education. – Washington DC, December 10 − 12, 1995. – Р. 82 – 96.
194. Culley M., Portuges C. Introduction // In Gendered subjects: the dynamics of feminist teaching / eds. by M. Culley and C. Portuges. – Boston : Routledge & Kegan Paul, 1985. – Р. 1 – 15.
195. Cuseo J. B. Cooperative Learning: A Pedagogy for addressing contemporary challenges and critic