ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

Краткое описание

Ужгородський національний університет

На правах рукопису

ДОСІН АНЖЕЛІКА РОМАНІВНА

УДК 37.013.42:159.922.8(410)

ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
(КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук,
професор
Козубовська Ірина Василівна

Ужгород 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ЇЇ ПРОФІЛАКТИКИ ............................................................................................

11
1.1. Аналіз зарубіжного досвіду профілактичної роботи з неповнолітніми, схильними до девіантної поведінки (історичні аспекти)..............................................................................................................

11
1.2. Дослідження проблеми девіантної поведінки неповнолітніх та її профілактики у Великій Британії ................................................................
30
Висновки до першого розділу................................................................ 75
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БРИТАНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ У КІНЦІ ХХ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ............

78
2.1. Соціально-правовий захист дітей і підлітків як важлива складова профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії..............................................................................................................

78
2.1.1. Роль і функції соціальної роботи в системі соціально-правового захисту неповнолітніх у Великій Британії...................................
78
2.1.2. Британська система соціального захисту неповнолітніх: структура, принципи, пріоритети....................................................................
88
2.1.3. Взаємодія соціальних інститутів у захисті прав та інтересів неповнолітніх, які потерпають від насильства, соціальної і педагогічної занедбаності ......................................................................................................

109
2.2. Покарання в системі профілактики девіантної поведінки неповнолітніх....................................................................................................
128
Висновки до другого розділу................................................................. 150

РОЗДІЛ 3. МОЖЛИВОСТІ ТВОРЧОГО ВИКОРИСТАННЯ БРИТАНСЬКОГО ДОСВІДУ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ З НЕПОВНОЛІТНІМИ В УКРАЇНІ...................................................................

153
3.1. Порівняльний аналіз теоретичних і практичних підходів до проблеми девіантної поведінки неповнолітніх та її профілактики в Україні і Великій Британії...............................................................................

153
3.2. Основні напрямки і перспективи вдосконалення системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх в Україні......................
165
Висновки до третього розділу................................................................ 172
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ........................................................................ 174
ДОДАТКИ................................................................................................ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 206

ВСТУП

Актуальність дослідження. Минулі десятиріччя характеризуються наявністю складних процесів, які мають місце в сучасному українському суспільстві в сфері політики, економіки, соціального захисту населення. Нестабільність політичної, економічної, соціальної, правової системи, різке соціальне розшарування, недосконалість владних структур зумовили трансформацію суспільної свідомості, переосмислення духовних цінностей, значну деформацію моральних підвалин суспільства.
Досвід реформування пострадянського суспільства показав, що значна частина населення виявилася не готовою жити в нових умовах і перебуває в стані дезорієнтації і дезадаптації. Особливо це характерно для молодого покоління, яке опинилося в ролі об’єкта впливів, а не суб’єкта історичної діяльності, можливості самореалізації якого суттєво знизились.
У цих складних умовах у середовищі неповнолітніх формується негативна ідеологія, психологія, специфічні поведінкові стереотипи, особливий спосіб життя, а різні девіантні прояви нерідко виступають формою самовираження, самоутвердження і навіть нормою буття.
Девіації серед неповнолітніх (бродяжництво, жебракування, проституція, правопорушення, алкоголізм, токсикоманія, наркоманія) набули значного розповсюдження, про що свідчать результати досліджень, здійснених провідними вітчизняними вченими [1; 2; 3; 4; 5].
Серед неповнолітніх останній час поширюються нові види злочинів, які раніше були притаманні здебільшого дорослим. До них відносяться: торгівля наркотиками, розбійні напади, комп'ютерні злочини, рекет, викрадення людей з метою отримання викупу та інші [2, с. 146].
Тривожними є дані стосовно того, що зростання злочинності неповнолітніх відбувається швидшими темпами, ніж злочинності дорослих.
Кількість безпритульних дітей в Україні за останні 10 років збільшилася на 60% [3]. Саме вони найчастіше залучаються до скоєння правопорушень і злочинів.

Переважна більшість неповнолітніх, залучених до протиправних дій, - це учні загальноосвітніх шкіл, коледжів, училищ. Тільки дуже незна частина з них ніде не навчається і не працює. Все це, безперечно, актуалізує проблему профілактики девіантних проявів серед учнівської молоді.
Слід відзначити, що проблема девіантної поведінки неповнолітніх є актуальною не тільки для України, але й багатьох інших країн. Деякі з них мають вагомі здобутки в дослідженні теоретичних аспектів проблеми і організації практичної профілактичної роботи з неповнолітніми. Вважаємо, що в контексті євроінтеграційних устремлінь України вдосконалення вітчизняної системи профілактичної роботи з неповнолітніми може бути більш ефективним за умови ретельного вивчення, творчого переосмислення зарубіжного досвіду і впровадження кращих його зразків в Україні.
Серед країн – лідерів ЄС, на нашу думку, заслуговує уваги Велика Британія, яка має багаті історичні традиції в організації профілактичної роботи з дітьми і молоддю. До такого висновку ми дійшли після участі в реалізації в Ужгородському національному університеті проектів міжнародної програми ТЕМПУС-ТАСІС, а також під час стажування у Великій Британії.
Результати аналізу науково-методичної літератури з даної проблеми свідчать про те, що питання профілактики девіантної поведінки неповнолітніх досліджуються вітчизняними вченими (О.Джужа, І.Запорожан, Н.Максимова, В.Татенко, В.Тюріна, В.Оржеховська, В.Синьов, Т.Федорченко, М.Фіцула та ін.), окремі аспекти навчально-виховної роботи з учнівською молоддю у Великій Британії розкриваються в роботах О.Бартош, А.Дробницької, В.Козубовського, І.Козубовської, Ю.Михайличенко, О.Романовської та ін., проте проблема профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії, зокрема учнівської молоді, не була предметом спеціальних педагогічних досліджень.
Актуальність проблеми і відсутність наукових досліджень зумовили вибір теми дисертаційної роботи : “Профілактика девіантної поведінки учнівської молоді у Великій Британії (кінець ХХ початок ХХІ ст.)”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в Ужгородському національному університеті відповідно до планів науково-дослідних робіт, зокрема, проекту № 21007-2000 міжнародної програми ТЕМПУС-ТАСІС, а також комплексної теми “Теоретико-методологічні засади формування системи соціальної роботи в Україні” (шифр 0198U007793).
Тема дисертації затверджена вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 1 від 30.01.2007) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 20.03.2007р.)
Об’єкт дослідження – девіантна поведінка неповнолітніх та її профілактика.
Предмет дослідження – система профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії (кінець ХХ початок ХХ1 ст.).
Мета дослідження полягає у виявленні особливостей системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії і визначенні можливостей реалізації позитивних ідей британського досвіду в профілактичній роботі з учнівською молоддю України.
Мета дослідження зумовила такі завдання :
1. З’ясувати стан дослідженості проблеми девіантної поведінки неповнолітніх та її профілактики в науковій літературі.
2. Виявити основні тенденції становлення і розвитку системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії та особливості її функціонування на сучасному етапі.
3. Охарактеризувати державну політику Великої Британії в сфері профілактики девіантної поведінки неповнолітніх.
4. Здійснити порівняльний аналіз наукових і практичних підходів до проблеми профілактики девіантної поведінки неповнолітніх в Україні і Великій Британії та обґрунтувати перспективи вдосконалення вітчизняної системи профілактичної роботи з неповнолітніми на основі використання прогресивних ідей британського досвіду.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: концептуальні положення філософської, психологічної, соціологічної, правової і педагогічної науки про сутність особистості, діалектичні суперечності процесу становлення особистості, детермінованість її поведінки зовнішніми і внутрішніми факторами, провідну роль діяльності у формуванні особистості; положення соціальної педагогіки про вдосконалення системи соціальних інститутів та їх впливу на особистість.
У процесі дослідження використовувались такі методи: загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація зібраного матеріалу); пошуково-бібліографічний (вивчення архівних джерел, законодавчих актів Великої Британії та України) для дослідження еволюції змісту і форм профілактичної роботи з неповнолітніми; історико-географічний (аналіз передумов і тенденцій розвитку системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у різних регіонах Великої Британії); порівняльно-аналітичний (порівняльний та історико-педагогічний аналіз теоретичних положень із проблеми профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у британській і вітчизняній науковій літературі).
Джерельна база дослідження: фонди Національної бібліотеки України ім.В.Вернадського, наукових бібліотек Ужгородського національного університету та Львівського національного університету ім. І.Франка, бібліотеки університету м.Данді (В.Британія); Інтернет; теоретичні дослідження філософів, педагогів, психологів, соціологів, юристів; законодавчо-нормативні акти Великої Британії та України; статистичні дані; навчальні плани, програми підготовки фахівців для роботи з неповнолітніми, схильними до девіантної поведінки; матеріали та документи міжнародних організацій, науково-практичних конференцій; періодичні зарубіжні видання.
Хронологічно дослідження охоплює кінець ХХ початок ХХІ ст. Нижня межа характеризується суттєвим зростанням злочинності серед неповнолітніх у Великій Британії, удосконаленням у зв’язку з цим законодавства (Закон „Про взяття на поруки”(1976р.), „Інструкція з соціальної роботи для осіб, які захищають інтереси дитини”(1984), Закон „Про кримінальне правосуддя”(1991р. і 1995р.), створенням Національного Центру запобігання злочинності(National Crime Prevention Centre) і появою значної кількості наукових досліджень з проблеми профілактики девіантної поведінки неповнолітніх. Верхня межа фіксує сучасний стан дослідження проблеми.
Наукова новизна і теоретичне значення полягають у тому, що вперше:
- на основі комплексного дослідження проблеми профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії в період кінця ХХ початку ХХІ століття охарактеризовано систему профілактики, компонентами якої є: мета (попередження девіацій в середовищі неповнолітніх); завдання (виявлення неповнолітніх, схильних до девіантного способу поведінки і проведення відповідної профілактично-корекційної роботи з ними); зміст (комплекс теоретичних положень, норм, правил, на основі яких забезпечується соціально-правовий захист неповнолітніх у поєднанні із заходами кримінально-правового впливу); методи (формування свідомості особистості; організації діяльності, формування позитивного досвіду суспільної поведінки; стимулювання діяльності і поведінки; самовиховання; методи психотерапії); принципи (гуманістична спрямованість виховних впливів; урахування індивідуально-психологічних, вікових характеристик і можливостей неповнолітніх; єдність виховних впливів сім’ї, освітніх закладів, правоохоронних органів, соціальних служб, громадськості; діяльнісний і особистісно-орієнтований підхід; опора на позитивне в особистості вихованця; стимулювання активності особистості, її участі в суспільно-корисній і суб’єктно-значимій діяльності); форми (масова, групова, індивідуальна профілактично-виховна робота) функції (аналітична, діагностична, прогностична, проективна, організаційна, контрольно-оцінна); суб’єкти та об’єкти профілактики; оцінка і корекція результатів; взаємозв’язки між компонентами;
- виявлено історичні передумови становлення та тенденції розвитку британської системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх;
- здійснено порівняльний аналіз деяких особливостей профілактичної роботи з неповнолітніми у Великій Британії та Україні, обґрунтовано напрямки і перспективи подальшого вдосконалення системи профілактики девіантної поведінки неповнолітніх в Україні на основі реалізації прогресивних ідей британського досвіду (пріоритетність заходів соціально-правового захисту неповнолітніх; розвиток альтернативних форм опіки; розширення мережі позашкільних дитячих закладів; активізація діяльності волонтерських організацій; професійна підготовка кадрів для забезпечення профілактичної роботи).
Набули подальшого розвитку поняття “соціальна норма”, “фостерінг”, “супервізія” та ін.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено методичні рекомендації щодо використання технологій профілактично-виховної роботи з неповнолітніми, схильними до девіантних проявів; основні результати дослідження впроваджено в навчальні курси: „Загальна педагогіка”, „Соціальна педагогіка”, „Корекційна педагогіка”, „Соціальна психологія”, “Соціологія девіантної поведінки”, „Соціальна робота за рубежем”, які читаються в Ужгородському національному університеті в процесі підготовки майбутніх фахівців соціальної роботи (довідка № 117 від 4.03.08); „Соціологія права”, „Юридична психологія”, „Кримінологія” в Закарпатському інституті Міжрегіональної Академії управління персоналом (довідка №30 від 17.09.08); ”Порівняльна педагогіка”, „Методика роботи з важковиховуваними дітьми”, „Педагогіка і психологія сім'ї” в Мукачівському гуманітарно-педагогічному інституті (довідка №82 від 17.12.07); „Соціально-педагогічні аспекти девіантної поведінки”, „Соціально-педагогічна профілактика правопорушень”, „Соціальна профілактика і реабілітація” в Черкаському національному університеті ім.Б.Хмельницького(довідка №658-03 від 25.12.07).
Матеріали дослідження можуть бути використані в розробці спецкурсів з педагогіки, психології, соціальної роботи для студентів вищих навчальних закладів, ФПО, а також у практичній професійній діяльності працівників освітніх закладів, правоохоронних органів і соціальних служб.
Достовірність і обґрунтованість наукових результатів і висновків дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, застосуванням комплексу взаємозумовлених методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, використанням широкої джерельної бази.
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є узагальненням результатів дослідження проблеми профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії, які отримані цілком самостійно. Ідеї співавторів окремих публікацій у дисертації не використовувались. У монографії(написаній у співавторстві з О.Бартош, І.Козубовською) дисертантці належать розділи : 1.2; 2.2; 2.3; 2.4.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: „Соціально-правовий захист дітей-сиріт в Україні і за рубежем” (м.Ужгород, 2005), „Соціальний захист в Україні (правовий аспект)” (м.Київ, 2006), „Соціально-педагогічна підтримка дітей групи ризику” (Ужгород, 2007), „Перспективи євроінтеграції України” (Ужгород, 2008), „Підготовка фахівців до роботи з дітьми групи ризику” (Ужгород, 2008), „Теоретико-методологічні засади підготовки педагогічних кадрів у поліетнічному регіоні (м.Ужгород, 2008); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Підготовка соціальних працівників до формування здорового способу життя дітей і молоді” (Черкаси, 2004), „Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери” (Мелітополь, 2007).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження висвітлено в 16 друкованих працях, в тому числі: 1 монографія (в співавторстві), 12 статей (з них 7 - у фахових виданнях), 3 методичні рекомендації.
Структура дослідження : дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (241). Загальний обсяг роботи - 221 сторінка. Основний зміст дисертації викладено на 178 сторінках. У роботі вміщено 2 таблиці, 3 рисунки, 22 додатки.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Впродовж останніх років в Україні простежується дія низки негативних факторів (політичного, економічного, соціального характеру), які в значній мірі зумовлюють поширення девіантних проявів в середовищі неповнолітніх і молоді (бродяжництво, жебракування, проституція, алкоголізм, наркоманія). Швидкими темпами розповсюджуються нові види злочинів, які раніше були притаманні здебільшого дорослим: торгівля наркотиками, розбійні напади, рекет, викрадення людей з метою отримання викупу, комп’ютерні злочини.
2. Результати аналізу наукової літератури свідчать про недостатню увагу вітчизняних дослідників до проблеми девіантної поведінки та її профілактики і, зокрема, вивчення можливостей використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду. Водночас, чимало країн мають значні здобутки в організації профілактичної роботи з неповнолітніми, серед яких вирізняється цікавими історичними традиціями і багатим досвідом Велика Британія.
У процесі дослідження встановлено, що наукові погляди британських учених у значній мірі формувались під впливом ідей видатних діячів науки минулих часів (Арістотель, Платон, Т. Аквінський, Т. Мор, Ж. Руссо, Ч. Беккаріа та інші). Учені ХVІІІ – ХІХ століття (У. Шелдон, Л. Тайлер, П. Вест, А. Дойч, Д. Боублі та інші) значно розвинули і поглибили основні положення стосовно суті девіантної поведінки та її профілактики, які були обґрунтовані їх попередниками.
Більшість сучасних британських учених (Г. Барклі, В. Бекер, Т. Вілкінсон, Р. Гарріс, М. Раттер) характеризують девіантну поведінку як дії індивіда, які не відповідають офіційним установкам, нормам, очікуванням, а формування девіантних форм поведінки неповнолітніх як наслідок складного комплексу взаємозумовлених соціальних, психологічних, біологічних факторів. Щодо профілактичних заходів в найбільш широкому розумінні, то найчастіше виокремлюють правові (вдосконалення кримінально-правових впливів), медико-біологічні (різні клінічні програми впливу на особистість, включаючи примусове хірургічне втручання), соціальні (розвиток мережі найрізноманітніших соціальних служб (в тому числі, психолого-педагогічних), які змогли б поєднувати заходи обстеження (діагностики), спостереження, виховання, покарання (примусу), забезпечуючи ефективну профілактику девіацій).
3. Осмислення концептуальних засад організації і функціонування системи профілактики девіацій неповнолітніх, дає підстави для висновку, що британська система боротьби з девіантними проявами в середовищі неповнолітніх формувалася поступово (у 1908 р. засновано перші спеціальні суди для неповнолітніх, у 1965 р. створено Національний Центр запобігання злочинності, у 1990 р. спеціальною резолюцією Об’єднаного Національного Конгресу із запобігання злочинності задекларована необхідність взаємодії і взаємовідповідальності всіх суб’єктів профілактики). Впродовж всього цього періоду серед учених і практиків тривали дискусії стосовно пріоритетності застосування заходів кримінально-правового впливу (примусової ізоляції неповнолітніх правопорушників), або ж превентивних, які полягають в педагогізації середовища перебування неповнолітнього, створення таких умов, які б зводили саму тенденцію виникнення девіантних форм поведінки до мінімуму. В кінці ХХ на початку ХХІ ст. була остаточно доведена перевага соціально-правового захисту неповнолітніх, забезпечення сприятливих умов для формування особистості кожної дитини, тобто заходів загальної ранньої профілактики, які, водночас, не виключають застосування в окремих випадках заходів кримінально-правового впливу. Провідна роль у здійсненні профілактичної діяльності належить спеціальним соціальним службам, які взаємодіють з іншими державними і громадськими інститутами (освітніми, медичними, правоохоронними).
4. Британська система профілактики девіантної поведінки неповнолітніх включає такі компоненти: мета (попередження девіацій в середовищі неповнолітніх); завдання (виявлення неповнолітніх, схильних до девіантного способу поведінки і проведення відповідної профілактично-корекційної роботи з ними); зміст (комплекс теоретичних положень, норм, правил, на основі яких забезпечується соціально-правовий захист неповнолітніх у поєднанні із заходами кримінально-правового впливу); методи (формування свідомості особистості; організації діяльності, формування позитивного досвіду суспільної поведінки; стимулювання діяльності і поведінки; самовиховання; методи психотерапії); принципи (гуманістична спрямованість виховних впливів; урахування індивідуально-психологічних, вікових характеристик і можливостей неповнолітніх; єдність виховних впливів сім’ї, освітніх закладів, правоохоронних органів, соціальних служб, громадськості; діяльнісний і особистісно-орієнтований підхід; опора на позитивне в особистості вихованця; стимулювання активності особистості, її участі в суспільно-корисній і суб’єктно-значимій діяльності); форми (масова, групова, індивідуальна профілактично-виховна робота) функції (аналітична, діагностична, прогностична, проективна, організаційна, контрольно-оцінна); суб’єкти та об’єкти профілактики; оцінка і корекція результатів; взаємозв’язки між компонентами.
Основними суб’єктами профілактики є : департамент соціальної роботи, який покликаний надавати широке коло превентивних послуг і допомогу сім’ям з дітьми;
 доповідач комісії у справах неповнолітніх (Reporter to Children’s Panels), до якого направляються діти з потребами захисту, контролю, консультування, лікування;
 громадські прокурори (Procurators Fiscal), які несуть відповідальність за розслідування кримінальних справ стосовно неповнолітніх і, зокрема, незвичайних випадків смерті у своєму районі;
 поліція, яка розслідує обставини злочинів проти дитини і збирає докази для наступного представлення їх громадському прокурору;
 служби охорони здоров’я: лікарі, медсестри, громадські медико-соціальні працівники (Community Nursing Staff), які діагностують медичні аспекти кожного випадку кривди дитини;
 департамент освіти, який повинен ініціювати розслідування у разі виявлення кривди дитини;
 волонтерські організації.
Обєктами профілактики є чітко визначені категорії дітей :
Категорія “А” – діти, які потребують негайної допомоги : скривджені або занедбані; перебувають у небезпеці кривди чи нехтування; хворобливі; з затримками у розвитку.
Категорія “В” – діти, які потребують якнайшвидшої допомоги : з фізичними вадами; сенсорними порушеннями; розумовими вадами; відчувають негативний вплив у зв’язку з проживанням в сім’ї особи з обмеженими можливостями (інваліда), або у якої спостерігається погіршення здоров’я (психічного чи фізичного); за якими доглядають не рідні батьки; яким може бути необхідний додатковий догляд; вражені ВІЛ-інфекцією або хворі на СНІД; відчувають негативний вплив внаслідок серйозних труднощів у сім’ї, включаючи сімейне насилля; на моральний розвиток яких справляється негативний вплив; які можуть бути залучені до протиправної поведінки.
Категорія “С” – діти, без нагальної потреби у соціальному захисті. Отримують допомогу в разі необхідності.
Оскільки відхилення у формуванні особистості найчастіше виникають в умовах перебування в неблагополучній сім’ї, то профілактична робота спрямовується як на дітей, так і на їх сім’ї. Широко використовуються альтернативні форми опіки (“emergency care”, “fostering”, “mainstay”).
5. Дослідження наукових підходів до проблеми девіантної поведінки неповнолітніх та її профілактики в Україні і Великій Британії свідчить про те, що в обох країнах в цьому плані є багато спільного. Проте загалом у Великій Британії наявні більш вагомі здобутки в дослідженні проблеми девіантної поведінки неповнолітніх та її профілактики, як в теоретичному, так і практичному аспектах. Більш широкою і диференційованою тут є мережа закладів, які забезпечують профілактично-виховну і реабілітаційно–корекційну роботу з неповнолітніми, схильними до девіантної поведінки. Значні здобутки є в організації віктимологічної профілактики і проведенні заходів ревіктимізації. Непогано налагоджена взаємодія суб’єктів профілактики. Нами виокремлено основні аспекти взаємодії (управлінсько-координаційний, інформаційний, комунікативний, змістовий, суб’єктно-діяльнісний) та рівні (макрорівень, мезорівень, мікрорівень). Заслуговує уваги застосування деяких заходів кримінально-правового впливу, які відсутні в Україні (розміщення в громадському будинку, підтримуюче житло, відвідування денних виправно-виховних закладів впродовж визначеного терміну, супервізія, запровадження комендантської години для конкретних осіб, перебування в безпечних центрах виховання та ін.). Слід відзначити високий професійний рівень підготовки фахівців для забезпечення профілактичної роботи. І найсуттєвішою відмінністю є те, що в основу профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії покладено їх соціально–правовий захист, який передбачає надання матеріальної допомоги, психологічної підтримки, правового захисту, попередження віктимності, реальну соціальну опіку дітей, позбавлених батьківського піклування. Все це дозволяє попередити стрімке зростання рівня девіантних проявів у середовищі неповнолітніх
6. Таким чином, незважаючи на певні успіхи, система профілактики девіантної поведінки неповнолітніх в Україні, безперечно, вимагає вдосконалення, спрямованості на усунення причин і умов, які породжують девіантну поведінку, тобто на ранню профілактику. Важливо, щоб об’єктом уваги було все підростаюче покоління, а не тільки діти, які перебувають в несприятливих життєвих умовах. З цією метою необхідно забезпечувати комплексний соціальний захист по двох основних напрямках: підтримка дитинства загалом як найбільш цінного і відповідального періоду життя людини; підтримка учасників процесу соціалізації дитини, включаючи підготовку відповідних кадрів(психологів, педагогів, соціальних працівників) і підвищення рівня педагогічної компетентності батьків.
Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальших наукових пошуків вимагають такі питання : альтернативні форми опіки дітей, позбавлених батьківського піклування, правова соціалізація, взаємодія суб’єктів профілактики, підготовка фахівців для забезпечення профілактичної роботи з неповнолітніми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Збірник нормативно-правових актів у сфері прав дітей. – К.: ЮНІСЕФ, 2003. – 318 с.
2. Бедь В. В. Юридична психологія: Навчальний посібник. – Львів: “Новий світ – 2000”. – К.: “Каравелла”, 2002. – 376 с.
3. Механізми взаємодії органів державної влади та неурядових організацій у протидії жорстокому поводженню з дітьми / За ред. К. Б. Левченко, І. М. Трубавіної. – К.: Юристконсульт, 2005. – 452 с.
4. Експрес–інформація про стан злочинності в Україні за 2004 рік. – К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2005. – 102 с.
5. Іванов Ю. Ф., Джужа О. М. Кримінологія. – К.: Вид. Паливода А. В., 2006. – 264 с.
6. Педагогические воззрения Платона и Аристотеля. – Пг.: Школа и жизнь, 1916 . – 121 с.
7. Демокрит в его фрагментах и свидетельствах древности. – М.: Соцэкгиз, 1935. – 112 с.
8. Криминология / Под. ред. Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М.: Изд.-во БЕК, 1998. – 204 с.
9. Касьянов В.В., Нечипуренко В.Н.Социология права – Ростов на Дону:Феникс, 2002. – 480 с.
10. Hooton E. Crime and the Men. – Cambridge, 1950. – 287 p.
11. Nielsen J. Thirty Five Males with Double Y Chromosome // Psychological Medicine. – Volume 4. – pp. 28 – 37.
12. Freud S. New Introductory Lectures on Psychoanalysis. – London: Hogarth Press, 1932. – 215 p.
13. Tayler L. Psychoanalysis and Curriculum Theory // School Review. – 1958. – Volume 66. – № 44. – р. 42.
14. Dollard J., Miller N. Frustration and Agression. – New – Haven, 1964. – 132 p.
15. West P., Farringhton D. Who Becomes Delinquent? – London: Heinemann. – 117 p.
16. Deutch A. Our Rejected Children. – Boston, 1950. – 172 p.
17. Glueck S., Glueck E. Predicting Delinquency and Crime. – Cambrigde, Haward, 1959. – 230 p.
18. Bowbly J. Attachment and Loss. – London: Hogarth Press, 1970. – 211 p.
19. Bowbly J. The Making and Breaking of a Affectional Bonds. – London: Tavistock Publications, 1979. – 112 p.
20. Mause L. The History of Childhood. – London: Souvenir Press, 1982. – 211 p.
21. Суханов И. В. Обычаи, традиции и преемственность поколений. – М.: Политиздат, 1976. – 192 с.
22. Козубовська І. В., Товканець Г. В. Соціальна профілактика девіантної поведінки. – Ужгород: УжНУ, 1998. – 195 с.
23. Козубовський Р. В. Правові норми в системі соціальних норм і необхідність їх дотримання // Науковий вісник УжНУ. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород, 2002. – Вип. 5. – С. 113 – 117.
24. Курс кримінології /За заг.ред.О.М.Джужи .– К.: Інком Інтер, 2001. – 216 с.
25. Преступность в России начала ХХI века и реагирование на нее / Под ред. А. И. Долговой. – М.: Юридическая литература, 2004. – 124 с.
26. Социология преступности. – М.: Прогресс, 1996. – 366 с.
27. Asquith S. Coming of Age: 21 Years of the Scottish Children’s Hearing System // Journal of Scottish Affairs. Scottish Government Yearbook. Unit for the Study of Government in Scotland. Edinburgh, 1992. – 188 р.
28. Scottish Youth Justice. Performance Update Report 2004–05. Scottish Children’s Reporter. Edinbourgh, 2005. – 69 p.
29. Scottish Children’s Reporter. Administration Annual Report 2005/2006. Springherse Business Park, Stirling, 2006. – 73 p.
30. Asquith S. Children, Crime and Society // M.Hill and J.Aldgate (eds) Child Welfare Services. – London: Jessica Kingsley Publishers, 1995. – 200 р.
31. Dunkel F. Legal differences in juvenile criminology in Europe // T.Booth (ed). Juvenile Justice in the New Europe. – Sheffield: Social Services Monographs, 1991. – 201 р.
32. Mitchell J. An Introduction to Social Services in England and Wales. University of Kent at Canterbury, 1998. – 65 p.
33. Barclay G., Turner D. Recent trends in official statistics on juvenile offending in England and Wales // Booth T. (ed) Juvenile Justice in the New Europe. – Sheffield: Social Services Monograpfs, 1991. – 201 р.
34. Batty D. The Implications of AIDS for Children in Care. – London: BAAF, 1987. – 102 р.
35. Redl F. When We Deal with Children? – New York: Free Press, 1996. – 190 p.
36. Maluccio A. Permanency Planning for Children: Concepts and Methods. – London: Tavistock, 1996. – 118 p.
37. Anderson S. The Scottish Crime Survey. – Edinburgh: HMSO, 1994. – 115 р.
38. Wolff S. Childhood and Human Nature. – London: Routlege, 1998. – 206 p.
39. Раттер М. Помощь трудящим летям: пер. с англ. – М.: Прогресс, 1987. – 424 с.
40. Sarnecki J. Juvenile Delinquency in Sweden: An Overview. – Stockholm: National Crime Prevention Council, 1989. – 217 р.
41. Sarnecki J. Reactions to Crimes Committed by Young People // Snare (ed.) Youth, Crime and Justice. – Oxford: Norwegian University Press, 1991. – 301 р.
42. Hurris R. Suffer the Children: The Family, the State and the Social Worker. – Hull: Hull University Press, 1989. – 221 р.
43. Utting D., Bright J., Henricson C. Crime and the Family: Improving Child–Rearing and Preventing Delinquency. – London: Family Policy Studies Centre, 1993. – 198 р.
44. Melton G. The Individual, the Family and Social Good: Persona Fuilfilment in Times of Change. Current Theory and Research in Motivation. – Nebraska: University of Nebraska, 1995. – 112 р.
45. Pierre de Liege M. Social Development and the Prevention of Crime in France // Heidensohn F. and Farrell M. (eds) Crime in Europe. – London: Routledge, 1991. – 98 р.
46. Farrington D. P. Early Developmental Prevention of Juvenile Delinquency // Journal of the Royal Society for the Promotion of Arts and Commerce. – 1994. – November, рр. 22 – 34.
47. Farrington D.P. Delinquency Prevention in the First Few Years of Life: Part 1. Journal of the Peace and Local Government Law. – 1994. – рр. 18 – 21.
48. Farrington D. P. Later Life Outcomes of Truants in the Cambridge Study. Department of Criminology, Cabridge University, 1994. – 211 р.
49. Farrington D. P. and Wikstrom P. H. Changes in Crime and Crime Prevention, Annual Review. – Oslo/ Stockholm: Scandinavian University Press, 1994. – 197 р.
50. Farrington D. P., Langan P. A. and Wikstrom P. H. Changes in Crime and Punishment in America, England and Sweden between 1980s and 1990s. Studies on Crime and Crime Prevention Annual Review, Oslo/ Stockholm, Scandinavian University Press 3, 1994. – рр.104 – 130.
51. Stainton R. Child Abuse and Neglect. – London: Batsfoed, 1992. – 181 p.
52. Madge N. Families at Risk. – London: Heinemann, 1993. – 130 p.
53. Dale P. Dangerous Families. – London: Tavistock Publications, 1996. – 152 p.
54. Douglas J. Children under Five. – London: Allen and Unwin, 1998. – 128 p.
55. Adock M. Good Enough Parenting. – London: BAAF, 1996. – 120 p.
56. Clarizio H. Primary Prevention of Behavioural Disorders in the Schools // School Psychological Digest. – 1979. – №8. – рр. 434 – 445.
57. Stevenson O. Miltidisciplinary Work // Child Abuse Review. – 1998. – Volume 2. – №4. – рр. 24 – 31.
58. Hodder J. The Residential Task – the Role of the Resodential Services Adviser in the Support of Houseparents. – London: Kegan Paul Publishers, 1998. – 209 p.
59. Richards M. The Integration of a Child into a Social World. – Cambridge: Cambridge University Press, 1996. – 187 p.
60. Brearley C. Admission to Residential Care (Risk Analysis). – London: Tavistock Publications, 1990. – 142 p.
61. Carlen P. Out of Care into Custody: Dimensions and Deconstructions of the State’s Regulation of Twenty–two Young Working Class Women // Carlen P., Worrall A. (eds) Gender, Crime and Justice. – Milton Keynes: Open Univeristy Press, 1987. – 157 р.
62. Samuel E. Criminal Justice and Related Services for Young Adult Offenders: a Review. – Edinburgh: HMSO, 1994. – 202 р.
63. Travis A. Legal Net Tightenes on Paedophiles // The Guardian. – 1997. – November 6th. – р. 3.
64. Browne A.Initial and Long–term Effects: a Review of the Research on Child Sexual Abuse. – London: Sage Publications, 1996. – 125 p.
65. Junger–Tas J. Juvenile and Petty Crime in the 21st Century // J.Junger–Tas and I.Sagel–Grande (eds) Criminology in the 21st Cebtury. – Leuven: Garant, 1991. – 237 р.
66. Junger–Tas J. Delinquent Behaviour among Young People in the Western World. Research Paper, Ministry of Justice, Amsterdam, 1994. – 107 р.
67. Fitzerbert K. West Indian Children in London. – London: Bell Publications, 1997. – 132 p.
68. Ahmed S, Small J. Social Work with Black Children and their Families. – London: Batsford, 1998. – 114 p.
69. Asquith S. Analysis of Provisions for Young Offenders in Member States of the Council of Europe. – Strasbourgh: Council of Europe, 1995. – 145 р.
70. Harris R., Timms N. Secure Accomodation in Child Care: Between Hospital and Prison or Thereabouts? – London; Routlege, 1993. – 194 р.
71. Graham J. Crime Prevention Strategies in Europe and North America. – Helsinki: HEUNI, 1990. – 221 р.
72. Home Office Digest 2: Information on the Criminal Justice System in England and Wales. – London: HMSO, 1993. – 123 р.
73. Home Office. A Practical Guide to Crime Prevention for Local Partnership. – London: HMSO, 1993. – 174 р.
74. House of Commons, Canada. Crime Prevention in Canada: Towards a National Strategy. Twelfth Report of the Standing Committee on Justice and the Solicitor General, 1993. – 115 р.
75. Department of Health. Child Protection: Message from Research. – London: HMSO, 1995. – 101 p.
76. Scott G., Richards M. Effects of Providing Advice and Support for Parents // Journal of Child Psychology. – 1990. – Volume 31. – рр. 551 – 567.
77. Wallerstain J. Second Chance. – London: Corgi Books, 1998. – 265 p.
78. Bradshaw J., Holmes H. A Comparative Study of Child Support in Fifteen Countries // Journal of European Social Policy. – 1993. – Volume 3. – №4. – р. 18.
79. Hope T. Cited in Security and Democracy. Report of the Analytical College on Urban Safety. – Paris: European Forum for Urban Society, 1993. – 223 р.
80. Wilkinson C. Youth homelessness and hidden homelessness in Sunderland. Ford and Pennywell Housing Project, Sunderland, 1993. – 167 р.
81. Home Affairs Select Committee. Inquiry into Juvenile Crime. – London: HMSO, 1993. – 112 р.
82. Государственная политика России и Великобритании при реализации социальных прав и гарантий граждан. – М.: МГУС, 2001. – 271 с.
83. Asquith S. Children and Young People in Conflict with the Law. – London: Kingsley Publishers, 1996. – 200 p.
84. Коваленко О. И., Филонов В. П. Курс лекций по криминологии и профилактике преступлений. – Донецк: Донеччина, 1995. – 292 с.
85. Зелінський А. Ф. Кримінологія. – Х.: Рубікон, 2000. – 230 с.
86. В. М. Оржеховська, О. І. Пилипенко. Превентивна педагогіка. – Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. – 2007. – 284 с.
87. Progress through Partnership. – London: National Association for Care and Re–Settlement of Offenders, 1990. – 102 p.
88. Ames J. Community Initiatives with Young People in Trouble. – London: National Children’s Bureau, 1991. – 87 p.
89. Blagg H., Smith D. Crime, Penal Policy and Social Work. – London: Longman, 1998. – 128 p.
90. Bottoms A. Intensive Community Supervision for Young Offenders. – Cambridge: University of Cambridge, 1995. – 112 p.
91. Ross A. Behaviour Therapy. – Chichester: Wiley, 1992. – 192 p.
92. Gelfand D. Behaviour Therapy with Children // Psychological Bulletin. – 1986. – Volume 69. – рр. 204 – 215.
93. Kain A. Planning Community Services for Children in Trouble. – New York: Columbia University Press, 1993. – 211 p.
94. Kinsey R., Anderson S., Smith C. Cautionary Tales. – Aldershot: Avebury, 1993. – 117 р.
95. Tilley N. Undestanding Car Parks, Crime and CCTV: Evaluation Lessons from Safer Cities. Police Research Group Crime Prevention Unit Series, Paper 42. London: Home Office, 1993. – 78 р.
96. Bright J. Youth Crime Prevention: A Framework for Local Action. – Swindon: Crime Concern, 1993. – 107 р.
97. Department of the Environment. A Handbook of Estate Improvement, Vol. 2. External Areas. – London: HMSO, 1992. – 134 р.
98. Department of the Environment. Crime Prevention on Housing Estates. – London: HMSO, 1993. – 155 р.
99. Trojanowicz R., Buqueroux B. Community Policing. – Cincinnati: Anderson, 1990. – 203 р.
100. Sheridan M. From Birth to Five. – London: NFER Nelson, 1993. – 217 p.
101. Maccoby E., Martin J. Socialisation in the context of the Family. – Chichester: Wiley, 1993. – 195 p.
102. MacCarthy D. Effects of Emotional Disturbance and Deprivation (Maternal Rejection) on Somatic Growth. – London: Heinwmann, 1984. – 157 p.
103. Houlbrooke R. The English Family. – Harlow: Longman, 1994. – 181 p.
104. Quinton D., Rutter M. Family Pathology and Child Psychiatric Disorder. – Chichester: Wiley, 1985. – 114 p.
105. Hawkins J.D., Catalano R.F. Communities that Care – Action for Drug Abuse Prevention. – San Francisco: Jossey–Bass, 1992. – 243 р.
106. Utting D., Bright J., Henrickson C. Crime and the Family – Improving Child Rearing and Preventing Delinquency. – London: Family Policy Studies Centre, 1993. – 98 р.
107. Kelly S. The Family // Family, School, Community: Towards a Social Crime Prevention Agenda. – Swindon: Crime Concern, 1991. – 111 р.
108. Nelson D. W. The public policy implications of family preservation // Wells K., Biegel D.E. (eds) Family Preservation Services. – Newbury Park, CA: Sage Publications, 1991. – 117 р.
109. Schweinhart L. J., Weikart D. P. Asummary of Significant Benefits: The High. Scope Perry Preschool Study through Age 27. Ypsilanti, MI: High / Scope Press, 1993. – 103 р.
110. Zuk G. Family Therapy // Psychotherapy: Theory, Research and Practice. – 1981. – Volume 8. – рр. 90 – 97.
111. Liberamn R. Behavioural Approaches to Family and Couple Therapy // American Journal of Psychotherapy. – 1987. – Volume 40. – рр. 106 – 118.
112. Konopka G. Social group Work: a Helping Process. – London: Prentice–Hall, 1993. – 172 p.
113. Graham J. Schools, Distruptive Behaviour and Offending. Home Office Research Study № 96. London: HMSO, 1990. – 82 р.
114. Graham J. Crime Prevention Strategies in Europe and North America. Helsinki: HEUNI, 1995. – 225 р.
115. Cooper R. Effects of Enriched and Restricted Early Environments on the Learning Ability // Journal of Psychology. – 1985. – Volume 12. – рр. 159 – 164.
116. Newcomb T. Persistence and Regression of Changed Attitudes: Long Range Studies // Journal of Social Issues. – 1983. – Volume 19. – рр. 3 – 14.
117. Power M. Neighbourhood, School and Juveniles before the Courts // British Journal of Criminology. – 1982. – Volume 12. – рр. 111 – 132.
118. Becker W. The Contingent Use of Teacher Attention and Praise in Reducing Classroom Behaviour Problems // Journal of Special Education. – 1987. – Volume 1. – рр. 287 – 307.
119. Hall P. Effects of Teacher Attention on Study Behaviour // Journal of Applied Behaviour Analysis. – 1986. – Volume 1. – рр. 1 – 12.
120. Patterson G. A Behaviour Modification Technique for the Hyperactive Child // Behaviour Research and Therapy. – 1985. – Volume 2. – рр. 217 – 226.
121. Rutter M. Emotional Disorder and Educational Underachievemnt // Archives of Deseases in Childhood. – 1984. – Volume 49. – рр. 249 – 256.
122. Pringle M. Deprivation and Education. – London: Longman, 1995. – 211 p.
123. Wall W. The Role of Education. – London: Longmanns Publishers, 1998. – 190 p.
124. Rutter M., Manghan B., Martinore P., Ouston J. Fifteen Thousand Hours. London: Open Books, 1978. – 227 р.
125. Smith D., Tomlinson S. The School Effect London: Policy Studies Institute, 1989. – 122 р.
126. Report of the Committee on Children and Young Persons. – London: Eigth Shillings Net, 1960. – 177 p.
127. Walgrave L. Restorative Justice for Juveniles // The Howard Journal of Criminal Justice. – 1995. – Volume 3. – рр. 228 – 249.
128. Hugh B., Martin J.Law for Social Workers. – London: Blackstone Press, 3d edn., 1993. – 152 p.
129. Riley D, Shaw M. Parental Supervision and Jivenile Delinquency. Home Office Research Study №83. London: HMSO, 1985. – 114 р.
130. Kainn A. Planning Community Services for Childen in Trouble. – New York: Columbia University Press, 1993. – 211 p.
131. Coopers and Lybrand. ITV Telethon/ Princes’ Trust Preventive Strategy for Young People in Trouble, 1994. – 102 р.
132. Eisenhower Foundation. Investing in Children and Youth, Reconstructing our Cities. Washington, DC: Eisenhower Foundation, 1993. – 227 р.
133. Shafer S. Victimo;ogy. The Victim and his criminal. – Reston: Prentic Hall, 1997. – 192 p.
134. Write M. Justice for Victims and Offenders: a Restorative Approach to Crime. – Milton Keynes: Open University Press, 1991. – 120 p.
135. Wright M. What the Public Wants. Mediation in Criminal Justice: Victoms, Offenders and Community. – London: Sage, 1998. – 187 p.
136. Drug Misuse Information Scotland. Drug Misuse Statistics Scotland 2002 [online]. ISD Scotland Coppyright. 2003 [updated 31 January 2003]. Available from Internet: http://www.drugmisuse.isdscotland.org/publications/02bull/02bull.htm
137. Tayside Drugs Statistics. Research into Offenders Drug Behaviour/ Tayside Regional Council. Social Work Department. – Dundee, 1995. – р.1 – 14.
138. Drug Misuse Information Scotland. Drug Misuse Statistics Scotland 2002 [online]. ISD Scotland Coppyright. 2002. Available from Internet: http://www.drugmisuse.isdscotland.org/publications/02bull/02bull.htm
139. The Signs. The Dangers. Wtah to Do. The Scottish Office SAPG. Edinburgh, 1994. – 16 p.
140. The Teaching of Child Care in the Diploma in Social Work. Central Council for Education and Training in Social Work. – London, 1991. – 158 p.
141. Requirements for Probation Training in the Diploma in Social Work in England and Wales.1990. – 135 р.
142. CCETSW. Requirements for Probation Training in the Diploma in Social Work in England and Wales, Paper 30, 1992. – 128 р.
143. Взаимосвязь социальной работы и социальной политики // Под ред. Ш. Рамон. – М.: Аспект-пресс, 1997. – 256 с.
144. Peden G.C. British Economics and Social Policy. – London, 1991. – 202 р.
145. Пинкус А., Минахан А. Практика социальной работы (форма и методы): Учебное пособие. – М.: Союз, 1993. – 223 с.
146. Ramon S. (ed.) Beyond Community Care: Integration and Normalisation Work. – London: Macmillan, 1991. –177 р.
147. Обучение социальной работе: Преемственность и инновации // Под ред. Ш. Рамон, Р. Сарри: Пер. с англ. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 157 с.
148. Anderson B. Practice Teaching in Social Work. PERAR Publications Southside. – Birmingham, 1994. – 158 р.
149. Fisher J. Effective Social Work Practice. – New York, 1970. – 148 р.
150. Bulmer M. The Social Basis of Community Care. – London: Allen and Unwin, 1987. – 237 р.
151. Butcher H. Why Community Policy? Some Explanations for Recent Trends`// Butcher H., Glen A., Henderson P., Smith J. Community and Public Policy. – London: Pluto, 1983. – 167 р.
152. Etzioni A. The Spirit of Community: Rights, Responsibilities and the Communitarian Agends. – London: Fontana, 1995. – 272 р.
153. Loney M. Community Against Government. – London: Heinemann, 1983. – 117 р.
154. Willmott P. Community Initiatives: Patterns and Prospects. – London: Policy Studies Institute (PSI Research Report 698), 1989. – 134 р.
155. Freidson E. Professionalism Reborn: Theory, Prophecy, and Policy. – Cambridge: Polity Press, 1994. – 115 р.
156. Barker M., Hardiker P. Theories of Practice in Social Work. – London, Academic Press, 1981. – 165 р.
157. Козлов А. А. Социальная работа за рубежом: состояние, тенденции, перспективы. – М.: ФЛИНТА, 1998. – 224 с.
158. Morrison T. Staff Supervision in Social Care. – London: Longman, 1993. – 98 р.
159. Rojek C., Peacock G., Collins S. Social Work and Received Ideas. – London: Routledge, 1988. – 172 р.
160. Шакурова М. В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: «Академия», 2002. – 272 с.
161. Т. Шанин. Социальная работа как культурный феномен современности // В кн. Взаимосвязь социальной работы и социальной политики. Под ред. Ш. Рамон. – М.: Аспект-пресс, 1997. – 256 с.
162. Foucault M. Discipline and Punish. – New York: Vintage Books, 1995. – 127 р.
163. Brandon D. Advocacy: Power to People with Disabilities. – Birmingham: Venture Press, 1995. – 195 р.
164. Simic P. What’s in a World: From Social “Worker” to Care “Manager”// Practice. – 1995. – Volume 7. – №3. – рр. 10 – 11.
165. Younghusband E. The Newest Profession: A Short History of Social Work. – London: Routledge, 1981. – 197 р.
166. Shanin T. The Idea of Progress // Rahname M., Bawtree V. The Post-Development Reader. – London: Longman, 1996. – 187 р.
167. Hutton W. The State We’re In. – London: Longman, 1995. – 128 р.
168. Barr N. Economic Theory and the Welfare State // Journal of Economic Literature. – 1992. – Volume XXX. – рр. 741 – 803.
169. Gordon A. Economics and Social Policy. London: Martin Robertson, 1982. – 127 р.
170. Jones K., Brown J. and Bradshow J. Issues in Social Policy. London: Routledge and Kegan Paul, (second edition), 1983. – 233 р.
171. J. Le Grand. The Strategy of Equality. – London: Allen and Unwin, 1982. – 112 р.
172. Thane P. The Foundations of the Welfare State. – London: Longman, 1982. – 128 р.
173. Бридж Д. Обучение практики социальной работы в Великобритании // Образование в области социальной работы в России. – М., 1996. – С. 44 – 49.
174. Garvin Ch.D., Tropman J. Social Work in Contemporary Society. – Englewood Cliffs: Prentice Hall, 1992. – 187 р.
175. Greenwood E. Attributes of a Profession // Social Welfare Institutions: A Sociological Reader. Ed. by M.N.Zald. – New York: Wiley, 1965. – 92 р.
176. Munday B, Lane G. The Old and the New Changes in Social Care in Central and Eastern Europe. The European Institute of Social Services, Keynes College, The University, Canterbury, Kent CT2 7NP, United Kingdom, 1998. – 192 р.
177. Banks S. Ethics and Values in Social Work. Macmillian Press LTD, Houndmills, Basingstoke, Hamshire RG21 2XS and London, 1995. – 181 р.
178. Bruce M. The Coming of the Welfare State. – London: B. T. Basford LTD, 1968. – 137 р.
179. Baugh W. E. Introduction to Social and Community Care Services. – Kent: Mackays of Chatham, 1994. – 242 р.
180. Abrams P., Abrams S., Humphrey R., Snaith R. Neighbourhood Care and Social Policy. – London: HNSO, 1989. – 145 р.
181. Ezell E. Advocacy Practice of Social Workers Families in Society // The Journal of Contemporary Human Services. Families International, 1994.
182. Knapp M. Care in the Community: Challenge and Demonstration // Personal Social Services Research Unit. – Canterbury: University of Kent, 1992. – рр. 22 – 28.
183. Morris M. A Study of the Activities of Voluntary Cocieties. – London: National Council of Social Service, 1992. – 152 p.
184. Roof M. Voluntary Services and Social Policy. London: Kegan Paul Publishers, 1987. – 123 p.
185. Watson D. (ed.) A Code of Ethics for Social Work. – London: Routledge and Keegan Paul, 1985. – 132 р.
186. Rhodes M.L. Ethical Dilemmas in Social Work Practice. – London: Routledge and Keegan Paul, 1986. – 165 р.
187. Kendall D., Calman I. Handicapped Children and Their Families. – Carnegic U.K.Trust, Dunfermline, 1994. – 271 p.
188. Kelly S. The Family. Toward a Social Crime Prevention. – swindon: Crime Concern, 1991. – 137 p.
189. English J., Martin F. Social Services in Scotland. – Edinburgh: Scottish Academic Press. Printed in Great Britain by Clark Consable Ltd, 1983. – 111 р.
190. Genral Information [online]. Edinburgh (Scotland): The Scottish Parliament, October 2001 - [cited October 2001]. Available from Internet: ‹http://www.scottish.parliament.uk›.
191. Barr N. Economic Theory and the Welfare State // Journal of Economic Literature. – 1992. – Volume XXX. – рр. 741 – 803.
192. Millar J. Diminishing Welfare: The Case of the United Kingdom // Diminishing Welfare: A Cross-National Study of Social Provision / Ed. by Goldenberb G., Rosenthal M. – Westport, Connecticut and London, 2002. – 200 р.
193. Authority Residential Homes for Children. Central Office of Information, Social Survey: HMSO, 1983. – 85 p.
194. Stein H. Planning for the Needs of Children in Developing Countries. New York: United Nations Children’s Found, 1995. – 207 p.
195. Crompton M. Respecting Children. London: Edward Arnold Publications, 1990. – 118 p.
196. Social Work with Children and Families: 12 U // U.2: Principles of Social Work with Children and Families.– London: The Open Learning Foundation, 1994. – 115 р.
197. Child Protection. Guidlines and Procedures / Tayside Regional Council. Education Department. – Dundee, 1995. – 87 р.
198. Parton N. The Policies of Child Abuse. – London: Longman, 1985. – 181 р.
199. Закон України “Про попередження насильства в сім’ї” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №10. – C. 2 – 8.
200. Working Together for Child Protction in Tayside. (Inter–disciplinary guidelines for professional staff)/ The Tayside Committee for Child Protection. – Dundee, 1994. –102 р.
201. Козубовський В. В. Соціальний захист неповнолітніх у Великій Британії. –Ужгород: УжНУ, 2004. – 120 с.
202. Strategy for Young People. – Dundee: Tayside Regional Council, 1993. – 89 p.
203. Meeting in Need. A Child–centered Approach for the Educationally, socially and emotionally Vulnerable. – Dundee: Tayside Regional Council, 1994. – 67 p.
204. Бартош О. П., Досін А. Р., Козубовська І. В., Козубовський Р. В. Сучасна система профілактики девіантної поведінки неповнолітніх у Великій Британії. – Ужгород: УжНУ, 2007. – 221 с.
205. Her Majesty’s Stationery Office. Children (Scotland) Act 1995 [online]. Crown copywright 1995. [Cited 20 September 2000]. Available from Internet: http://www.hmso.gov.uk/acts1995/Ukpga_19950036_en_1.htm#tcon. ISBN 010543695X.
206. Scottish Executive. Children’s Social Work Statistics 2002–03 [online]. Crown Copywright. 2003 [updated daily]. Available from Internet: httpwww.scotland.gov.uk/stats/bulletins/00287-00.asp. ISSN 1479-7569.
207. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – №25-26.
208. Указ Президента України “Про основні напрями соціальної політики на 1997–2000 роки” // Орієнтир. Інформаційцний додаток до газети “Урядовий кур’єр”. – 1997. – 30 жовтня.
209. Anti-Bullying & Truancy Initiative. Information Papers. – Dundee: Tayside Regional Council, 1994.
210. Caslepark Cntre. Draft Information for Parents (Carers). – Dundee: Off–Site Education Provision, 1993.
211. Family Placements. Foster Care & Adoption. – Dundee: Tayside Regional Council, 1995.
212. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Типове положення про притулок для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх” // Урядовий кур’єр. – 1997. – C. 7 – 8.
213. Altgate J. Adolescents in Foster Families. – London: Batsford, 1998. – 183 p.
214. Berridge D. Foster Home Breakdown. – London: Blackwell, 1997. – 147 p.
215. Rowe J. Longterm Foster Care. – London: Batsford, 1994. – 137 p.
216. Романовська О. О. Фостерна сім’я Великої Британії як соціально–педагогічне середовище підтримки особистості дитини: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.05. – К., 2002. – 20 с.
217. Gath A. Downs Syndrome and the Family. – London: Academic Press, 1987. – 162 p.
218. Anderson E., Clarke L. Disability in Adolescence. – London: Methuen, 1992. – 177 p.
219. Illingworth R. The Development of the Young Child, Normal and Abnormal. – Edinburgh: Churchill–Lovingstone, 1988. – 207 p.
220. Polepark Family Counselling Centre: Annual Report, 1995.
221. Douglas Child & Family Centre. Induction Pack for Students and Others on Placements. – Dundee: Tayside Regional Council. Social Work Department, 1999.
222. Young People with Special Educational Needs. – Dundee: Tayside Regional Council. Social Work and Educational Departments, 1995.
223. Working Together. Home Office. Department of Health, Department of Education and Science. – London: MSO, 1991. – 112 p.
224. Bryer K. Planning in Child Care. – London: BAAF, 1998. – 203 p.
225. Thoburn J. Permanence in Child Care. – London: Blackwell, 1996. – 200 p.
226. Воспитание трудного ребенка/ Под ред.М.И.Рожкова. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 240с.
227. Craham P. Child Abuse. – London: BAAF, 1984. – 147 p.
228. Lynch M., Roberts J. Consequences of Child Abuse. – London: Academic Press, 1992. – 185 p.
229. Allen R. Out of Fail: the Reduction in the Use of Penal Custody for Male Juveniles 1981–88 // Howard Journal. – № 30. – 1991. – P.1, PP. 30 – 52.
230. Gibson B., Cavadino P., Rutherford A., Ashworth A., Harding J. The Youth Court: One Year Onwards. –Winchester: Waterside Press, 1994. – 102 p.
231. Wilkinson T. New Rules for Juvenile Offenders // Solicitors Journal. – №10. – 1995. – pp. 12 – 17.
232. Cavadino P., Gibson B. Bail: The Law, Best Practice and the Debate. Winchester: Waterside Press, 1993. – 211 p.
233. Harris R., Timms N. Secure Accomodation in Child Care: Between Hospital and Prison or Thereabouts? London: Routledge, 1993.
234. Home Office. Strenthening Punishment in the Community. London: HMSO, 1995.
235. Children and Young Persons Scotland Act (1964)//Children`s Hearings.-Edinburgh:Butterworth, 1987. – 577 p.
236. Martin F. Social Services in Scotland. – Edinburgh, 1983. – 142 p.
237. Arnold E. Whose Child? (The Report of the Panеl). – London: Borough of Lambeth, 1998. – 64 p.
238. Порядок виявлення та ведення обліку неповнолітніх службами у справах неповнолітніх, затверджений наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 2818 від 24 вересня 2001р. // Офіційний вісник України. – 2002. – №4. – С. 157.
239. Crawford A. Crime Prevention and Community Safety.-London: Longman, 1998. – 307 p.
240. Козубовська І. В., Досін А. Р. Використання досвіду Великої Британії у практичній підготовці фахівців соціальної роботи в Україні // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. – Черкаси, 2007. – Вип. 99. – С. 100 – 103.
241. Досін А. Р. Деякі особливості правового виховання молоді в умовах реформування суспільства // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – Ужгород: УжНУ, 2006. – №5. – С. 230 – 231.