ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА




  • скачать файл:
  • Название:
  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА
  • Альтернативное название:
  • ОРГАНИЗАЦИОННО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КИЕВСКОГО императорского университета СВ. ВЛАДИМИРА
  • Кол-во страниц:
  • 230
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


    На правах рукопису


    ЧЕРНЯК Сергій Геннадійович

    УДК 37(091):321.(091):34(091)

    ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
    СВ. ВОЛОДИМИРА (1833 – 1863 рр.)

    13.00.01 – «Загальна педагогіка та історія педагогіки»

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук


    Науковий керівник:
    ЛЕЩЕНКО Марія Петрівна,
    доктор педагогічних наук, професор





    КИЇВ – 2008







    ЗМІСТ

    ВСТУП……………………………………………………………………….4
    РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ………...19
    1. 1. Історіографічний огляд проблеми……………………………...19
    1. 2. Методологія дослідження………………………………………38
    Висновки до першого розділу………………………………………..48
    РОЗДІЛ 2. CТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАСАД ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА (1833 – 1863 рр.) …………………………………………………………………..51
    2.1. Організаційно-педагогічні засади становлення та розвитку Київського імператорського університету св. Володимира (1833 – 1837 рр.)...……………………………………………………………...51
    2.2. Діяльність Київського імператорського університету
    св. Володимира в організаційно-педагогічному дискурсі вищої школи Російської імперії (1838 – 1841 рр.)………………………….67
    2.3. Специфіка організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира (1842 – 1863 рр.)………………………………………………………………..89
    Висновки до другого розділу………………………………………..127
    РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАСАД ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОГО ІМПЕРАТОРСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА…..130
    3.1. Контент-аналіз тенденцій розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету
    св. Володимира досліджуваного періоду…………………………...130
    3.2. Розвиток тенденцій організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира: минуле та сучасне……………………………………………………………..144
    Висновки до третього розділу……………………………………….153
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………..156
    ДОДАТКИ………………………………………………………………...163
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...…………………………177










    ВСТУП

    Актуальність і доцільність дослідження. Становлення й розвиток незалежної української держави, формування громадянського суспільства передбачає вдосконалення вітчизняного освітнього простору. Пошук нових шляхів інтеграції, оновлення педагогічних явищ і процесів неможливе без еволюційного поступу суспільства. У зв'язку з цим актуалізується проблема об'єктивного аналізу історико-педагогічних надбань.
    На сьогодні історія педагогіки набуває якісно нового статусу. Вона поступово стає інноваційною наукою, яка дозволяє осмислити минуле та вплинути на напрями наукових досліджень у майбутньому. Враховуючи те, що історико-педагогічна тематика детермінується сучасністю, то нею й висуваються найактуальніші історичні проблеми. Переосмислення вітчизняної історико-педагогічної теорії та практики з нових методологічних позицій виступає необхідною умовою успішного подальшого національного розвитку.
    Важливе місце в узагальненні та теоретичному осмисленні ретроспективних процесів еволюції освітніх систем належить історії педагогіки вищої школи. Реформаційні процеси сьогодення та їх вплив на систему вищої освіти зумовлюють необхідність здійснення історико-порівняльного аналізу розвитку вищих навчальних закладів. Це створить передумови для реалізації принципу єдності та наступності історико-педагогічного процесу. У зв’язку з цим особливого значення набуває цілісне наукове вивчення історичного досвіду становлення та розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира періоду 1833 –
    1863 рр.
    Дослідження організаційно-педагогічних засад діяльності навчальної установи необхідне для визначення освітньої політики самодержавства, а також численних питань, пов'язаних із правовим положенням вищої школи Російської імперії. Незважаючи на те, що проблемам становлення вітчизняної педагогічної освіти та підготовки педагогічних кадрів присвячено чимало наукових розвідок, у переважній більшості з них історико-порівняльні аспекти розвитку освітньої діяльності в дискурсі організаційно-педагогічного регулювання не стояли в центрі уваги дослідників.
    Зазначений підхід дасть можливість обґрунтувати вектор розвитку Київського університету, адекватно оцінити навчальну та наукову роботу, визначити обов'язки професорсько-викладацького складу та студентів, організаційні принципи університетського життя. Саме тому дослідження організаційно-педагогічної діяльності університету св. Володимира створить сприятливі передумови для висвітлення ґенези університетської освітньої політики визначеного періоду.
    Актуальність і своєчасність порушеної проблеми зумовлена й тим, що вона сприяє: вивченню цілісного процесу становлення та розвитку Київського імператорського університету св. Володимира в контексті історичних подій першої та другої половини ХІХ століття; обґрунтуванню провідних етапів становлення та тенденцій розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності вищого закладу освіти, що визначали позитивну трансформацію ціннісних основ українського соціуму; здійсненню актуалізації всього цінного з минулого в соціально-економічних реаліях сьогодення.
    Доцільність дисертаційної роботи полягає в необхідності розв’язання нагальних суспільних проблем і подолання соціально-педагогічних суперечностей між: потребою в об’єктивному вивченні фундаментальних історико-педагогічних проблем, що стосуються історії функціонування державних освітніх установ як особливого джерела ретроспективної історико-педагогічної інформації і недостатнім рівнем їх розробленості; глобальними соціально-економічними перетвореннями сучасності та неадекватним ставленням держави до суб’єктів державного управління; потребою українського суспільства в педагогічних кадрах нової ґенерації та недостатнім рівнем їхньої підготовки.
    Таким чином, усвідомлення об’єктивної потреби у всебічному вивченні, узагальненні та творчому використанні національного досвіду організації управління навчально-виховним процесом у системі діяльності вищого закладу освіти зумовлює актуальність і доцільність порушеної проблеми, що має велике науково-практичне значення, виступає важливим фактором розвитку вищої школи.
    Стан наукової розробки проблеми. Важливе загальнонаукове значення з точки зору висвітлення місця та ролі Київського університету в системі вищої освіти мають окремі узагальнюючі праці (Владимирский-Буданов М. Ф. История императорского университета св. Владимира. Т. 1: Университет
    св. Владимира в царствование Императора Николая Павловича [25]; Історія Київського університету / За ред. О.З. Жмудського [81]; Киев и университет
    Св. Владимира при Императоре Николае І [85]; Университет Св. Владимира в царствование Императора Александра III. 1881 – 1894 [211]; Шульгин В. Я. История университета св. Владимира [237]).
    Офіційні документи з історії університету, матеріали про видатних діячів науки, культури, освіти України, які навчалися та працювали в Київському університеті, містяться в роботах, упорядкованих В.А. Коротким і
    В.І. Ульяновським (З іменем Святого Володимира: У 2 кн. [69; 70]; ALMA MATER: Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції. 1917 – 1920 [248; 249]), а також у виданні "Киевский университет: Документы и материалы. 1834 – 1984" [86].
    Інформація про історію та сьогодення університету в аспекті становлення та розвитку його факультетів і основних науково-освітніх підрозділів, видатних учених і випускників розміщена на сторінках довідкових збірників (Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті [88]; Київський університет імені Тараса Шевченка. Сторінки історії і сьогодення [90]; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Імена славних сучасників [87]; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху [89]; Нариси історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка [136]; Сторінки історії. Видатні вчені [195]).
    Історико-статистичні нариси щодо наукових і навчально-допоміжних установ, академічні списки навчального закладу, портрети особистостей, біографії професорів і викладачів Київського імператорського університету
    св. Володимира наведено в окремих узагальнюючих виданнях [5; 9; 77].
    Зміст педагогічної освіти в класичному університеті, роль особистості викладача у становленні педагогіки як навчальної дисципліни розглядається в публікаціях О.В. Глузмана [35], Н.М. Дем'яненко [47; 48], Л.Г. Коваль [95], Л.Ф. Курило [110], М.П. Лещенко [116; 118; 119], А.А. Марушкевич [125],
    Н.Г. Мозгової [131] та інших.
    У виконаних дисертаційних роботах висвітлено лише окремі проблеми з історії Київського університету, зокрема: роль навчального закладу в розвитку системи народної освіти на території Київського навчального округу
    (О.Г. Кравченко [108]), ґенезис історичної освіти, видавничої справи та бібліотекознавства (О.В. Ляпіна [123], Т.Є. Мяскова [135], О.О. Тарасенко [204], Л.О. Ткачова [207], В.М. Щербатюк [239]), юридичної (О.В. Єгорова [61],
    О.М. Ковальчук [97]) та славістичної освіти (І.В. Журжа [62]), адміністративна та науково-викладацька діяльність першого ректора навчального закладу
    М.О. Максимовича (C.Г. Біленький [10]), наукова, навчально-виховна та громадська діяльність представників особового складу Київського університету в умовах посилення сталінського політичного режиму (К.Г. Довгань [57]), організаційно-правові основи діяльності (Е.А. Писарєва [152]).
    Здійснений аналіз джерел засвідчує багатоаспектність порушеної проблематики. Проте, організаційно-педагогічні засади діяльності університету св. Володимира залишаються недостатньо вивченими і до цього часу ще не були предметом цілісного дослідження.
    Отже, нерозробленість вказаної наукової проблеми в педагогічній науці, її актуальність і доцільність в контексті сучасного етапу розвитку історії педагогіки зумовили вибір теми дисертації: "Організаційно-педагогічні засади діяльності Київського імператорського університету
    св. Володимира (1833 – 1863 рр.)."
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень факультетів психології та соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: "Менеджмент у вищій школі України: адаптація до європейського контексту" (державний реєстраційний номер 06БФ017 – 01). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради факультету соціології та психології (протокол № 4 від 30. 11. 2005 р.), уточнено на засіданні вченої ради факультету психології (протокол № 3 від 11. 09. 2007 р.), зареєстровано в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації (державний реєстраційний номер 0106U006387) та узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 2 від 26. 02. 2008 р.).
    Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, її наукової важливості визначені мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження.
    Мета дослідження – обґрунтувати етапи становлення та провідні тенденції розвитку освітньої діяльності Київського імператорського університету
    св. Володимира періоду 1833 – 1863 рр.; здійснити цілісний науковий аналіз організаційно-педагогічних засад його діяльності.
    Відповідно до мети сформульовано такі завдання:
    • вивчити науково-теоретичні, документальні, періодичні, архівні джерела з проблеми дослідження та проаналізувати зміст і структуру статутів 1833 р., 1835 р., 1842 р.;
    • визначити етапи становлення та розвитку діяльності Київського імператорського університету св. Володимира досліджуваного періоду;
    • виявити та класифікувати провідні тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира окресленого періоду;
    • обґрунтувати організаційно-педагогічні засади діяльності Київського імператорського університету св. Володимира періоду 1833 – 1863 рр.;
    • актуалізувати провідні тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира 1833–1863 рр. в сучасних умовах функціонування Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Об'єкт дослідження – функціонування Київського імператорського університету св. Володимира (1833 – 1863 рр.).
    Предмет дослідження – розвиток організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира (1833 – 1863 рр.).
    Хронологічні межі дослідження охоплюють період від 1833 до 1863 рр. Визначення нижньої межі детерміновано затвердженням тимчасового статуту та штатного розпису Київського університету імператором Російської імперії Миколою І 25. 12. 1833 р. Верхня хронологічна межа обґрунтовується проведенням широкомасштабної освітньої реформи та прийняттям Загального Статуту російських імператорських університетів 1863 р.
    Методологічну основу дослідження становлять:
    • на філософському рівні: загальнофілософські висновки про взаємозумовленість формаційного та соціокультурного розвитку людства; наукова теорія пізнання, що стверджує єдність конкретного й абстрактного, емпіричного та теоретичного, історії та сучасності;
    • на загальнонауковому рівні: положення про соціокультурні та культурно-антропологічні чинники розгляду історико-педагогічних феноменів у контексті відповідних історичних умов, взаємозумовленість історико-педагогічних досліджень конкретними умовами суспільного життя, діалектичний взаємозв'язок явищ і процесів, єдність об'єктивного екстерналістського та інтерналістського підходів до вивчення історико-педагогічних явищ; системний підхід, згідно з яким історико-педагогічний процес розглядається як цілісна система, утворена внаслідок взаємозв'язку її компонентів; функціональний підхід, що допомагає розкрити значення історико-педагогічних досліджень у парадигмальному просторі історико-педагогічної науки; історико-логічний підхід, що дає змогу дослідити динаміку розвитку історії педагогіки крізь призму історико-педагогічних досліджень;
    • на конкретно-науковому рівні: наукові положення, факти з історії національної вищої освіти та історії Київського імператорського університету св. Володимира, представлені в історичних та історико-педагогічних дослідженнях;
    • на нормативно-правовому рівні: Закони України "Про освіту" [167], "Про вищу освіту" [158], Постанова Верховної Ради України "Про стан, напрями реформування і фінансування освіти в Україні" [169], Укази Президента України "Про заходи щодо державної підтримки освіти в Україні" [162], "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України" [161], "Про Національну доктрину розвитку освіти" [165], "Про національну програму правової освіти населення" [166], "Про Основні напрями реформування вищої освіти в Україні" [168],"Про заходи щодо підвищення статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка" [163], Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми "Вчитель" [159], Наказ Міністерства освіти і науки України "Про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності" [160], Концепція виховання дітей і молоді у національній системі освіти [102], Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір [101], Концепція розвитку вищої педагогічної освіти України в ХХI столітті [121].
    Методологічне значення для дисертації також мають сформульовані
    М.В. Богуславським [11], Л.Ц. Ваховським [22], Н.М. Гупаном [43],
    Н.М. Дем'яненко [45], Ю.П. Істратовим [78], Ф.Ф. Корольовим [106],
    З.І. Равкіним [172], О.В. Сухомлинською [198], Н.П. Юдіною [243], О.М. Ясько [247] вимоги до історико-педагогічного дослідження: дотримання хронологічності викладу; з'ясування причинних зв'язків; єдність теорії та історії, історичного та педагогічного у висвітленні сутності проблеми; конкретного фактологічного матеріалу та теоретичних узагальнень; неприпустимість описовості, емпіризму та схематизму; вивчення, систематизація й узагальнення провідних ідей історичного минулого з урахуванням конкретно-історичних умов, в яких ці ідеї проявилися та розвивалися.
    Теоретичну базу дослідження складають:
    • концептуальні положення історії педагогіки (О.В. Адаменко [3],
    М.В. Богуславський [11], Я.І. Бурлака [18], Л.П. Вовк [27; 28; 29],
    Є.І. Коваленко [93; 94], Дж. Маргарет [250], Н.Г. Ничкало [140; 141; 142; 143], Ю.Д. Руденко [18], О.В. Сухомлинська [199; 200; 202; 203], О.В. Черкасов [221], М.Д. Ярмаченко [246] та інші);
    • історіографічні аспекти історії педагогіки (Б.М. Бім-Бад [8],
    Н.М. Гупан [43], О.Г. Дзеверін [53], Е.Д. Днєпров [56], Н.П. Калениченко [84],
    І.І. Колесник [99], А.М. Сахаров [180; 181], Ю.І. Чирва [232] та інші);
    • методологічні засади та критерії оцінювання історико-педагогічних досліджень (Ю.К. Бабанський [7], Л.Ц. Ваховський [22], С.У. Гончаренко [40], Н.П. Дічек [54; 55], Г.Б. Корнєтов [103], І.М. Предборська [156], З.І. Равкін [172], С.Л. Савіна [177], К.І. Салімова [178], В.П. Струманський [197] та інші);
    • положення та наукові узагальнення дослідників статутів університетів Російської імперії (В.А. Воробйов [30], В.І. Гер'є [31],
    Б.Б. Глинський [33; 34], Р.Г. Еймонтова [242], О.В. Єгорова [61], С.Д. Кессоу [111], О.М. Ковальчук [97], М.А. Любимов [122], С.П. Ніконов [139],
    Е.А. Писарєва [152], Г.І. Щетиніна [240] та інші);
    • праці з теорії та історії університетської освіти (К.Б. Авраменко [2], А.А. Булда [17], І.П. Важинський [19; 46], О.В. Глузман [36], Н.М. Дем'яненко [44; 49; 51], М.Б. Євтух [60], І.А. Зязюн [71], В.С. Іконніков [73; 74; 75],
    О.А. Лавріненко [112], М.П. Лещенко [117; 118], В.І. Луговий [120],
    В.К. Майборода [124], Н.С. Матвійчук [126], О.П. Мещанінов [128], С.О.Нікітчина [144], Т.А. Стоян [196], Л.О. Хомич [219], О.І. Янкович [245] та інші).
    Дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, цілісності, соціальної зумовленості, полікультурності, наукової об'єктивності, єдності часткового та загального.
    На різних етапах дослідження було використано такі методи:
    • історико-генезисний – простежено історичний аспект становлення та розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира періоду 1833 – 1863 рр.;
    • історико-правовий – проаналізовано правові норми, якими регулювалися основні напрями організаційно-педагогічних засад діяльності вищого закладу освіти;
    • історико-структурний – структуровано історико-педагогічну літературу з проблеми дослідження;
    • історико-атрибутивний – установлено приналежність історіографічного матеріалу досліджуваної проблеми до відповідного історичного контексту, соціокультурного середовища;
    • історико-діахронний – визначено та схарактеризовано основні етапи становлення та тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира;
    • історико-порівняльний – співставлено документальні джерела, що відображали правові норми освітньої політики Київського імператорського університету св. Володимира та реалії освітньої практики;
    • історико-актуалізаційний – актуалізовано провідні тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира 1833 – 1863 рр. на сучасному етапі функціонування Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Концепція дослідження. Історія становлення та розвитку освітньої діяльності Київського імператорського університету св. Володимира розглядається в процесі аналізу її організаційно-педагогічних засад, якими визначався механізм управління навчально-виховним процесом. Обґрунтування організаційно-педагогічних засад діяльності вищого закладу освіти зумовило необхідність розробки концептуальних положень досліджуваної проблеми на різних рівнях: методологічному, теоретичному та практичному.
    Методологічний концепт віддзеркалює взаємодію основних наукових підходів до вивчення проблеми розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності вищого закладу освіти (історико-порівняльного, історико-правового, історико-генезисного, історико-атрибутивного, історико-структурного, історико-діахронного). З урахуванням цих підходів вивчалися університетські статути та міністерські акти, котрі визначали перелік навчальних дисциплін, їх методичне забезпечення та зміст навчального процесу. Важливе значення мали ті законодавчі акти, що визначали правовий статус професорсько-викладацького складу, студентів, специфіку наукової діяльності.
    Теоретичний концепт визначає систему дефініцій, які покладено в основу розгляду проблеми з позиції історичної ретроспекції (освіта в класичному університеті, організаційно-педагогічні засади діяльності) і характеризується ідентифікацією історико-педагогічних та юридичних джерел, відходом від апріорно крайніх позицій в оцінці історичних подій, явищ, процесів.
    Практичний концепт передбачає визначення концептуальних етапів становлення та тенденцій розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира досліджуваного періоду.
    Джерела дослідження. Джерельна, джерелознавча та документальна база дисертації складається з історико-педагогічних матеріалів наукових бібліотек, зокрема, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, Державної історичної бібліотеки України, Наукової бібліотеки імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Юридичної бібліотеки Київського національного університету внутрішніх справ, Науково-довідкової бібліотеки Центральних державних архівів України, Українського інституту науково-технічної та економічної інформації, документів Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (ЦДІАК України, фонди: 442 – Канцелярія Київського, Подільського та Волинського генерал-губернатора; 707 – Управління Київським навчальним округом), Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного (ЦДКФФА України), Державного архіву м. Києва (ДАМК, фонд 16 – Київський університет), Інституту рукописів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (ІР НБУ імені В.І. Вернадського, фонд VІІІ – Київський університет св. Володимира).
    У дисертаційному дослідженні проаналізовано законодавчі акти царського уряду (Сборник постановлений по Министерству народного просвещения, Журнал Министерства народного просвещения, Настольная книга по народному образованию) з метою відтворення суспільно-політичних і соціокультурних процесів, на тлі яких відбувалось становлення та розвиток Київського імператорського університету св. Володимира.
    Дослідження здійснювалось упродовж 2005 – 2008 рр. і включало такі етапи науково-педагогічного пошуку:
    - аналітико-пошуковий (2005 – 2006 рр.) – визначалися методологічні орієнтири роботи, розроблялися концептуальні ідеї та структура дисертації, вибудовувалась логіка наукового пошуку, визначався науковий апарат;
    - теоретико-констатувальний (2006 – 2007 рр.) – розширювалася і поглиблювалася джерельна та джерелознавча бази, формувалося власне концептуальне бачення процесів, що стали предметом дослідження;
    - системно-узагальнюючий (2007 – 2008 рр.) – здійснювався контент-аналіз провідних тенденцій організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира досліджуваного періоду, визначалася динаміка їх тенденцій з екстраполяцією в сучасних умовах функціонування Київського національного університету імені Тараса Шевченка, систематизувалися й узагальнювалися результати, формулювалися загальні висновки дисертації.
    Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, що:
    • вперше у вітчизняній історико-педагогічній науці визначено етапи становлення та розвитку діяльності Київського імператорського університету
    св. Володимира досліджуваного періоду (1833 – 1837 рр. – організаційно-структурний, що характеризується становленням діяльності навчального закладу, формуванням ієрархічної управлінської структури, керівної ролі університету в процесі вирішення регіональних освітянських проблем; 1838 – 1841 рр. – структурно-змістовий, що відображає вдосконалення діяльності закладу освіти з поступовим розширенням змісту навчально-виховного процесу; 1842 – 1863 рр. – структурно-процесуальний, сутність якого полягає в подальшому вдосконаленні системи управління університетом шляхом запровадження особливих процесуальних регулятивів (Указів Імператора, циркулярів Міністерства народної освіти тощо); виявлено та класифіковано тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира у такі групи: 1) тенденції організації управління; 2) тенденції організації структури університету;
    3) тенденції організації освітньої та наукової діяльності; 4) тенденції, що відображають політику проведення вступних кампаній; виявлено зародження університетських академічних традицій (пріоритетна роль ректора, обрання почесних членів університету, лідерства та представництва наукової школи вищого закладу освіти в інших установах, полікультурності в змісті вищої освіти); встановлено розбіжність між задекларованими принципами діяльності закладу освіти та реаліями освітньої практики, що стало рушійною силою розвитку її організаційно-педагогічних засад;
    • уточнено базові методологічні підходи дослідження організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету
    св. Володимира (історико-структурний, історико-генезисний, історико-правовий, історико-атрибутивний, історико-діахронний, історико-порівняльний, історико-актуалізаційний), що використовуються у професійній історіографії історії педагогіки з метою забезпечення відтворення минулого;
    • набули подальшого розвитку положення щодо визначення спільних характеристик в історії організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертації забезпечують нову науково об'єктивну інтерпретацію окремих історичних подій, низки історико-теоретичних фактів щодо єдності змісту та структури організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира досліджуваного періоду, дозволяють актуалізувати провідні тенденції організаційно-педагогічних засад діяльності вищого закладу освіти на сучасному етапі функціонування Київського національного університету імені Тараса Шевченка (структурна диференціація, колегіальність управління тощо). Результати дисертаційної роботи можуть бути використані при написанні монографій, підручників, навчальних посібників. Зібраний і структурований на засадах історико-порівняльного методу матеріал стане надійним підґрунтям для розгортання подальших наукових розвідок.
    Основні положення дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Інституту соціології, психології та управління Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка про впровадження від 05. 06. 2008 р. № 8 – А), Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ (довідка про впровадження від 12. 09. 2008 р.), Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка (довідка про впровадження від 19. 09. 2008 р. № 103), Київського славістичного університету (довідка про впровадження від 19. 09. 2008 р. № 264).
    Вірогідність і наукова обґрунтованість результатів дослідження забезпечені методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, цілісною організацією дослідження, послідовною реалізацією теоретичних положень у процесі розв'язання поставлених завдань, науковим підходом до аналізу історико-педагогічних фактів на основі принципу історизму та об'єктивності, ідентифікацією літературних та архівних матеріалів, масштабністю їх апробації, ефективністю впровадження результатів дисертаційної роботи в практику освітньої діяльності вищих навчальних закладів України.
    Апробація результатів. Основні положення та висновки дисертації обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також були предметом виступів на наукових, науково-практичних, науково-методичних конференціях, читаннях, зокрема:
    • міжнародних: "Сучасні проблеми управління" (Київ, 2005 р.), "Шевченківська весна" (Київ, 2006 р.), "Дні науки філософського факультету – 2006 – 2007" (Київ, 2006 р., 2007 р.), "Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (Київ, 2006 р.), "Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика" (Луганськ, 2006 р.), "Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу" (Миколаїв, 2006 р.), "Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном" (Горлівка, 2006 р.); "Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця" (Київ, 2007 р.); "Акмеологія – наука ХХІ століття: розвиток професіоналізму" (Київ, 2007 р.); "Духовний простір сучасного освітнього менеджменту" (Київ – Севастополь, 2007 р.);
    • всеукраїнських: "Становлення особистості вчителя в умовах інформатизації суспільства: досвід і провідні тенденції" (Хмельницький, 2006 р.), "Історико-педагогічні дослідження: регіональний вимір" (Луганськ, 2006 р.), "Управління якістю підготовки фахівців у вищій школі: історія, досвід, перспективи" (Одеса, 2006 р.); "Професійна підготовка вчителів в умовах упровадження кредитно-модульної системи" (Київ, 2007 р.);
    • філософських читаннях, присвячених пам'яті П.В. Копніна (Київ,
    2006 р.).
    Публікації. Результати дослідження висвітлено в 10 публікаціях, серед яких 6 – у виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України як фахові з педагогічних наук.
    Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел із 386 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок, з яких основний зміст викладено на 162 сторінках.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дає можливість зробити такі загальні висновки:
    1. Вивчення науково-теоретичних, документальних, періодичних, архівних джерел з проблеми дослідження свідчить про те, що проблема організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира в контексті сучасного розвитку теорії та методології управління набуває першочергового значення.
    Історико-генезисний підхід до організаційно-педагогічних засад діяльності вищого закладу освіти дав можливість простежити історичний аспект його становлення та розвитку, педагогіко-історіографічні, теоретико-методологічні та конкретно-історичні умови трансформації вітчизняної університетської класичної освіти ХІХ століття. Проаналізовано ті правові норми, що регулювали основні напрями освітньої діяльності Київського університету: актові джерела правничого спрямування (статути, положення, укази тощо), громадянського спрямування (накази про призначення/звільнення); статистичні джерела (звіти).
    Історико-структурне вивчення тематики наукової роботи дозволило систематизувати наявний фактологічний матеріал з проблеми організаційно-педагогічних засад діяльності університету, узагальнити специфіку загальних і часткових змін і класифікувати джерела дослідження відповідно до їх походження та інформаційного наповнення. При вивченні виокремлено статистичні історико-педагогічні джерела (матеріали загальнодержавної та внутрішньоуніверситетської освітньої статистики) – звіти навчального закладу, попечителів навчального округу, міністрів народної освіти, генерал-губернаторів; актові історико-педагогічні джерела: законодавчого спрямування – (статути, положення, маніфести, укази імператора, розпорядження міністра народної освіти, попечителя навчального округу), громадянського спрямування (метрики, патенти на чин, накази про призначення/звільнення), освітньо-наукового спрямування (дипломи, атестати та інші свідоцтва про закінчення навчальних закладів, присудження наукових ступенів); дидактичні історико-педагогічні джерела – навчальні плани університету, протоколи, конспекти, твори студентів тощо; розповідні історико-педагогічні джерела: особисті (щоденники, листи, мемуари), публіцистичні (виступи, промови); наукові історико-педагогічні джерела – праці з історії університетської освіти Російської імперії та Київського імператорського університету св. Володимира.
    На основі історико-атрибутивного аналізу встановлено приналежність історіографічного матеріалу досліджуваної проблеми певному історичному контексту, соціокультурному середовищу, історичній цілісності. Так тлумачення основних статутних положень, указів і розпоряджень, огляд статей у періодичній пресі відображає, насамперед, ідеологію освітньої системи Російської імперії ХІХ століття, визначає її змістовий характер і пріоритети подальшого розвитку. Відповідно до мети та завдань дисертації, історична атрибуція відображає причинно-наслідковий зв’язок між загальноімперською освітньою політикою та її реалізацією на регіональному рівні.
    За допомогою історико-діахронного методу визначено й обґрунтовано основні етапи становлення та розвитку діяльності Київського імператорського університету св. Володимира. Кожний етап відрізнявся від попереднього загальною організаційною спрямованістю освітнього процесу, а також змістовно відображав планомірність змін адміністративної, навчальної, наукової роботи.
    Історико-порівняльний аналіз дав можливість встановити спільні та відмінні характеристики організаційно-педагогічних засад діяльності вищого закладу освіти, співставити між собою змістовий компонент тих документів, що висвітлювали декларовані урядом правові норми освітньої діяльності та реалії освітньої практики.
    Застосування методу історико-актуалізаційного аналізу зумовлено перебігом сучасних процесів у вищій школі України взагалі, та Київського національного університету імені Тараса Шевченка зокрема, детермінованістю тематики історико-педагогічних робіт вимогами та потребами сьогодення. Використання методу історико-актуалізаційного аналізу забезпечує подальше практичне використання набутого історичного знання з відповідної галузі, реалізацію принципу єдності історичного та логічного, ретроспективного та перспективного.
    Аналіз змісту і структури статутів університетів Російської імперії свідчить про їх обумовленість об’єктивними соцільно-політичними та соціально-економічними потребами відповідного історичного періоду, екзогенними (політика, економіка, соціум) та ендогенними (цілі, завдання) впливами, необхідністю подолання суперечності між соціально детермінованими вимогами суспільства, індивідуальним, культурологічним потенціалом конкретної особистості й неадекватним ставленням держави до сфери освіти, традиційно-консервативним характером підготовки фахівців. Розгляд цього питання дав можливість проаналізувати розвиток організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира як сукупності послідовних етапів, що включають як соціокультурну й антропологічну складову, так і зміну законодавства та наукової парадигми. Проект Статуту 1833 р. визначав загальні організаційно-структурні засади діяльності навчального закладу, формування ієрархічної управлінської системи. Загальний Статут Російських імператорських університетів 1835 р. офіційно регулював навчальну та адміністративну вертикаль навчального закладу, про те на Київський університет був поширений лише частково, із внесеними Радою значними змінами, поясненнями та доповненнями. Університетський статут 1842 р. відображав подальше вдосконалення діяльності вищого закладу освіти з поступовим розширенням змістового компоненту навчально-виховного процесу. Період освітніх реформ початку 60-х рр. ХІХ століття позначений серією законодавчих норм, спрямованих на завершення структурних процесів у Київському імператорському університеті св. Володимира, відкриття нових кафедр, запровадження нових навчальних курсів тощо.
    2. Визначено етапи становлення та розвитку діяльності Київського імператорського університету св. Володимира періоду 1833 – 1863 рр.:
    a. організаційно-структурний (1833 – 1837 рр.) – становлення організаційно-педагогічних засад діяльності вищого закладу освіти, формування ієрархічної управлінської структури, визначення керівної ролі університету в процесі вирішення регіональних освітянських питань;
    b. структурно-змістовий (1838 – 1841 рр.) – відображає подальше вдосконалення діяльності вищого закладу освіти, розширення змістового компонента навчального процесу, набуває розвитку тенденція поліпредметності педагогічної підготовки через уведення циклу філософських наук, відмічаються спроби офіційного впровадження дисциплін на основі встановлення міжпредметних зв’язків (дослідна психологія, історія філософських систем тощо);
    c. структурно-процесуальний (1842 – 1863 рр.) – сутність етапу полягає в завершенні структурних процесів (до 1920 р. – реорганізація в Київський інститут народної освіти) шляхом запровадження таких законодавчих норм (Указів Імператора, циркулярів Міністерства народної освіти, інструктивних документів Київського військового Подільського та Волинського генерал-губернатора, окремих рішень Ради Київського університету).
    3. Виявлено та класифіковано провідні тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира досліджуваного періоду відповідно до визначених етапів:
    організації управління (централізація влади, колегіальність управління тощо);
    структурування університетських підрозділів (структурна диференціація, інституціоналізація науки тощо);
    організації освітньої та наукової діяльності (диференціація змісту професійної підготовки, розвиток різних форм навчання тощо);
    проведення вступних кампаній (вступне випробування, демократизація та предметно-цільова спеціалізація вступної кампанії).
    4. Обґрунтовано організаційно-педагогічні засади діяльності вищого закладу освіти періоду 1833 – 1863 рр.:
    урядові освітні реформи 1833 р., 1835 р., 1842 р, 60-х рр. ХІХ століття в галузі вищої школи;
    функціонування навчально-наукових інститутів при Київському університеті, зокрема: Педагогічного, Юридичного та Медичного, що заклали міцне підґрунтя для подальшого розвитку педагогічної, юридичної та медичної освіти;
    формування ієрархічної управлінської структури, визначення керівної ролі університету в процесі вирішення регіональних освітянських питань;
    предметна спеціалізація навчального процесу; планомірне поєднання теоретичної та практичної підготовки студентів;
    викладання лекційного матеріалу та проведення практичних занять висококваліфікованими науковцями: ординарними професорами, екстраординарними професорами, ад’юнктами тощо.
    Висвітлення конкретно-історичних аспектів організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира ХІХ століття є одним з актуальних, проблемних і не достатньо досліджених питань теорії та методології управління.
    5. Історико-актуалізаційний аналіз провідних тенденцій організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира досліджуваного періоду на рівні сучасного функціонування Київського національного університету імені Тараса Шевченка засвідчує поступальну еволюцію установи, наявність певних університетських академічних традицій (лідерства; представництва наукової корпорації закладу в інших державних, громадських структурах різних рівнів; автономізації; історично сформованих і модифікованих наукових шкіл тощо), спрямованість вищого закладу освіти на підготовку всебічно розвиненої особистості, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей; виховання морально-патріотичних якостей; формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору. На засадах історико-актуалізаційного аналізу визначено загальні риси, що відображали розвиток тенденцій організаційно-педагогічних засад діяльності досліджуваного вищого закладу освіти: домінування структурного підходу в розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності університету (1833 – 1837 рр.); поступовий розвиток змістового підходу щодо організаційно-педагогічних засад діяльності установи (1838 – 1849 рр.); концептуалізація педагогічного підходу щодо організаційно-педагогічних засад діяльності (1850 – 1863 рр.).
    Здійснений у дисертаційному дослідженні цілісний науковий аналіз організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира періоду 1833 – 1863 рр. відкриває реальні можливості для подальшого вивчення порушеної проблеми. До подальших перспектив відносимо: історіографічне висвітлення методологічних і загальнотеоретичних питань організаційно-педагогічних засад діяльності Київського університету на відповідному історичному етапі (специфіка, сутність, основні завдання, ґенеза, спадкоємність, взаємозумовленість освітніх процесів); здійснення історико-правового аналізу законодавчого матеріалу з обґрунтуванням основних напрямів еволюції організаційно-педагогічних засад діяльності навчальної установи; історико-атрибутивне вивчення особливостей політико-економічного стану Російської імперії на інших історичних етапах і вплив останніх на перебіг організаційно-педагогічних процесів у Київському імператорському університеті св. Володимира тощо.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аберкромби Н. Социологический словарь / Н. Аберкромби, С. Хилл,
    Б. Тернер. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1997. – 420 с.
    2. Авраменко К. Б. Методична підготовка вчителів початкових класів у педагогічних навчальних закладах України (1956 – 1996 рр.): автореф. дис. … к. пед. н.: спец. 13.00.04 "Теорія та методика професійної освіти" / К.Б. Авраменко. – К., 2002. – 20 с.
    3. Адаменко О. В. Про концептуальні підходи до аналізу історії розвитку педагогічної науки / О.В. Адаменко // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини: Спеціальний випуск "До витоків становлення української педагогічної науки". – К.: Науковий світ, 2002. – С. 19 – 22
    4. Адаменко О. В. Українська педагогічна наука в другій половині ХХ століття: [монографія] / О.В. Адаменко. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 704 с.
    5. Академические списки императорского университета св. Владимира (1834 – 1884). – К.: Тип. импер. ун-та св. Владимира, 1884. – 200 с.
    6. Андрейцев В. І. Юридичний факультет на перетині віків: документи і факти (у двох книгах) / В.І. Андрейцев. – К.: Правда Ярославичів, 2005. – 612 с.
    7. Бабанский Ю. К. Методология и методика научного поиска
    / Ю.К. Бабанский // Избр. пед. тр. – М.: Педагогика, 1989. – С. 436 – 546
    8. Бим-Бад Б. М. Теоретико-эвристические функции истории педагогики: Историографический обзор (до 1917 г.) / Б.М. Бим-Бад // Теоретико-методологические вопросы истории педагогики: сб. науч. тр. – М.: Изд. АПН СССР, 1986. – С. 60 – 84
    9. Биографический словарь профессоров и преподавателей императорского университета св. Владимира (1834 – 1884) / Под ред. В.С. Иконникова. – К.: Тип. импер. ун-та св. Владимира, 1884. – 818 с.
    10. Біленький С. Г. Роль М.О. Максимовича у формуванні українських академічних традицій та українознавчих дисциплін у Київському університеті (1834 – 1845 роки): дис. … к. і. н.: 09.00.12 / Біленький Сергій Геннадійович. – К., 2001. – 176 с.
    11. Богуславський М. В. Структура сучасного історико-педагогічного знання / Михайло Богуславський // Шлях освіти. – 1999. – № 1. – С. 37 – 40
    12. Большая энциклопедия: в 62 томах. Т. 23. – М.: Терра, 2006. – 590 с.
    13. Большой энциклопедический словарь: [в 2-х т.] Т.1. – М.: Советская энциклопедия, 1991. – 863 с.
    14. Бороздин И. Н. Университеты в России в первой половине ХIХ века
    / И.Н. Бороздин // История России в ХIХ веке. Т. 2. – С.-Пб.: Бр. А. и Гранат, 1910. – С. 349 – 379
    15. Бороздин И. Н. Университеты в России в эпоху 60-х годов
    / И.Н. Бороздин // История России в ХIХ веке. Т. 4. – С.-Пб.: Бр. А. и Гранат, 1910. – С. 185 – 212
    16. Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь. Современная версия
    / Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. – М.: Эксмо, 2005. – 672 с.
    17. Булда А. А. Теоретичні основи практичної підготовки вчителів історії в педагогічних навчальних закладах України (історико-педагогічний аспект): автореф. дис. … д. пед. н.: спец. 13.00.02 "Теорія і методика навчання історії" / А.А. Булда. – К., 2000. – 36 с.
    18. Бурлака Я. І. Історія педагогіки України: витоки, пошуки і проблеми
    / Я.І. Бурлака, Ю.Д. Руденко // Рідна школа. – 1992. – № 1. – С. 7 – 13
    19. Важинський І. П. Роль університетів у становленні педагогічної освіти в Україні (перша половина ХІХ ст.) / І.П. Важинський // Рідна школа. – 2000. – № 11. – С. 77 – 79
    20. Важинський І. П. Становлення і розвиток педагогічної освіти в Центральній та Східній Україні (1802 – 1866 рр.): автореф. дис. … к. пед. н.: спец. 13.00.04 "Теорія та методика професійної освіти"
    / І.П. Важинський. – К., 2002. – 18 с.
    21. Василенко М. П. Кременецький ліцей і університет св. Володимира. Історично-юридична розвідка / М.П. Василенко – К.: Українська Академія Наук, 1923. – 49 с.
    22. Ваховський Л. Ц. Методологія дослідження історико-педагогічного процесу: постановка проблеми / Леонід Ваховський // Шлях освіти. – 2005. – № 2. – С. 7 – 11
    23. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
    24. Виноградов П. Г. Учебое дело в наших университетах
    / П.Г. Виноградов // Вестник Европы. – 1901. – № 10. – С. 537 – 573
    25. Владимирский-Буданов М. Ф. История императорского университета св. Владимира / М.Ф. Владимирский-Буданов. – К.: Тип. импер. у-та
    св. Владимира, 1884. – Т. 1: Университет св. Владимира в царствование Императора Николая Павловича. – 674 с.
    26. Владимирский-Буданов М. Ф. Пятидесятилетие императорского университета св. Владимира. 1834 – 1884. Речь / М.Ф. Владимирский-Буданов. – К.: Тип. Импер. ун-та св. Владимира, 1884. – 59 с.
    27. Вовк Л. П. Сторінки історії української педагогічної традиції
    / Л.П. Вовк // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 4. – С. 129 – 139
    28. Вовк Л. П. Генезис пріоритетних тенденцій освіти дорослих в Україні (друга половина ХІХ – 20-ті роки ХХ ст.): автореф. дис. … д. пед. н.: спец. 13.00.01 "Теорія та історія педагогіки"/ Л.П. Вовк. – К., 1996. –
    49 с.
    29. Вовк Л. П. Історія педагогіки у системі завдань підготовки вчителя / Л.П. Вовк // Історія педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Серія соціально-педагогічна. Вип. 3. Т. 1. – Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – С. 16 – 22
    30. Воробьёв В. А. К истории наших университетских уставов
    / В.А. Воробьёв // Русская мысль. – 1905. – № 12. – С. 1 – 10
    31. Герье В. И. Университетский вопрос / В.И. Герье // Вестник Европы. – 1873. – № 4. – С. 818 – 836
    32. Герье В. И. Наука и государство / В.И. Герье // Вестник Европы. – 1876. – № 10. – С. 768 – 798
    33. Глинский Б. Б. Университетские уставы (1755 – 1884 гг.)
    / Б.Б. Глинский // Исторический вестник. – 1900. – № 1. – С. 324 – 351
    34. Глинский Б. Б. Университетские уставы (1755 – 1884 гг.)
    / Б.Б. Глинский // Исторический вестник. – 1900. – № 2. – С. 718 – 742
    35. Глузман О. В. Педагогічна освіта в університетах України: історичний аспект (ХІХ – початок ХХ ст.) / О.В. Глузман // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 151 – 160
    36. Глузман О. В. Тенденції розвитку університетської педагогічної освіти в Україні: автореф. дис. … д. пед. н.: спец. 13.00.04 "Теорія та методика професійної освіти" / О.В. Глузман. – К., 1997. – 34 с.
    37. Гогоцкий С. С. Краткое обозрение педагогики или науки воспитательного образования / С.С. Гогоцкий // Университетские известия. – 1879. – № 1. – С. 1 – 19
    38. Год Б. В. Виховання в епоху європейського Відродження (середина ХІV – початок ХVІІ століття): [монографія] / Б.В. Год. – Полтава: АСМІ, 2004. – 464 с.
    39. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
    40. Гончаренко С. У. Про критерії оцінювання педагогічних досліджень / Семен Гончаренко // Шлях освіти. – 2004. – № 1. – С. 2 – 6
    41. Грищенко М. М. Роль Київського університету в розвитку народної освіти і культури на Україні / М.М. Грищенко // Радянська школа. – 1959. – № 9. – С. 84 – 88
    42. Гупан Н. М. Розвиток історії педагогіки в Україні (історіографічний аспект): автореф. дис. … д .пед. н.: 13.00.01 спец. "Загальна педагогіка та історія педагогіки"/ Н.М. Гупан. – К., 2001. – 39 с.
    43. Гупан Н. М. Українська історіографія історії педагогіки: [монографія]
    / Н.М. Гупан. – К.: А. П. Н., 2002. – 224 с.
    44. Дем'яненко Н. М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (ХІХ – перша третина ХХ ст.): [монографія] / Н.М. Дем’яненко. – К.: ІЗМН, 1998. – 323 с.
    45. Дем’яненко Н. М. Нова педагогічна свідомість і вітчизняний історико-педагогічний досвід / Н.М. Дем’яненко// Педагогіка і психологія. – 2000. – № 2. – С. 117 – 123
    46. Дем'яненко Н. М. Ретроспектива педагогічної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ ст.): [монографія] / Н.М. Дем’яненко, І.П. Важинський. – М.: МПА, 2002. – 240 с.
    47. Дем'яненко Н. М. Кафедра педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка: історія становлення і розвитку / Н.М. Дем’яненко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія "Педагогічні науки". – Полтава: АСМІ, 2003. – Вип. 5 (32). – С. 70 – 77
    48. Дем'яненко Н. М. Педагогічна освіта у класичному університеті (ретроспективний аналіз) / Н.М. Дем’яненко // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Зб. наук. пр. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – С. 115 – 122
    49. Дем’яненко Н. М. Класичний університет у Болонському процесі: реалії та перспективи / Дем’яненко Н. М. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах" (соціологія, психологія, педагогіка): зб. наук. пр. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2004. – С. 121 – 125
    50. Дем'яненко Н. М. Етапи педагогічної парадигми в історії класичного університету України / Н.М. Дем’яненко // Наукові записки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Факультет соціології та психології. Інститут журналістики. – К.: КПВД "Педагогіка", 2004. – Т. V. – С. 42 – 48
    51. Дем'яненко Н. М. Автономія університету: ретроспектива, модернізація / Н.М. Дем’яненко // Вища освіта України. – 2005. – № 2. – С. 42 – 49
    52. Джаншиев Г. А. Из эпохи великих реформ. Исторические справки
    / Г.А. Джаншиев. – М.: Тов. тип. А.И. Мамонтова, 1893. – 591 с.
    53. Дзеверін О. Г. Розвиток історико-педагогічної науки в УРСР
    / О.Г. Дзеверін // Розвиток народної освіти і педагогічної думки в Українській РСР. 1917 – 1957: Наукові записки. – Т. VІ. – К.: Радянська школа, 1957. – С. 135 – 189
    54. Дічек Н. П. Біографічний метод як інструмент дослідження вітчизняної історії педагогіки / Наталія Дічек // Шлях освіти. – 2001. – № 4. – С. 15 – 19
    55. Дічек Н. П. Модернізація теоретико-методологічних підходів до вивчення історико-педагогічних явищ / Н.П. Дічек // Педагогіка і психологія. – 2006. – № 4. – С. 70 – 81
    56. Днепров Э. Д. Становление и развитие отечественной истории педагогики: основные этапы и тенденции / Э.Д. Днепров
    // Историографические и методологические проблемы изучения отечественной школы и педагогики: сборник научных трудов / [Под ред. Э. Д. Днепрова]. – М.: Изд. АПН СССР, 1989. – С. 4 – 22
    57. Довгань К. Г. Київський університет в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму (1933 – 1941 рр.): автореф. дис. … к. і. н.: спец. 07.00.01 "Історія України" / К.Г. Довгань. – К., 2008. – 16 с.
    58. Дополнение к сборнику постановлений по Министерству народного просвещения. 1803 – 1864. – С.-Пб.: Тип. Импер. Акад. наук, 1867. – 1096 с.
    59. Енциклопедія освіти / АПН України; головний ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
    60. Євтух М. Б. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ століття): дис. … д. пед. н.: 13.00.01
    / Євтух Микола Борисович. – К., 1996. – 70 с.
    61. Єгорова О. В. Юридична освіта в університетах України ХІХ – початку ХХ. (етапи та особливості розвитку): дис. … к. і. н.: 07.00.01
    / Єгорова Олена Віталіївна. – Дніпропетровськ, 2004. – 199 с.
    62. Журжа І. В. Становлення та розвиток слов’янознавства в університеті св. Володимира (1834 – 1919 рр.): автореф. дис. … к. і. н.: спец. 07.00.06 "Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни" / І.В. Журжа. – К., 2006. – 20 с.
    63. Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического исследования / В.И. Загвязинский. – М.: Педагогика, 1982. – 160 с.
    64. Зайончковский П. А. Кризис самодержавия на рубеже 1870 – 1880-х годов / П.А. Зайончковский. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1964. – 512 с.
    65. Зайончковский П. А. Российское самодержавие в конце ХIХ столетия (политическая реакция 80-х – начала 90-х годов) / П.А. Зайончковский. – М.: Мысль, 1970. – 444 с.
    66. Зайончковский П. А. Правительственный аппарат самодержавной России в ХIХ в / П.А. Зайончковский. – М.: Мысль, 1978. – 288 с.
    67. Замечания на проэкт общего устава Императорских российских университетов. Ч. II. – С.-Пб.: Тип. Импер. Акад. наук, 1862. – 533 с.
    68. Зевелев А. И. Историографическое исследование: методологические аспекты: учеб. пособие / А.И. Зевелев. – М.: Высшая школа, 1987. –
    160 с.
    69. З іменем Святого Володимира: у 2 кн. Кн. 1 / Упоряд. В.А. Короткий, В.І. Ульяновський. – К.: Заповіт, 1994. – 398 с.
    70. З іменем Святого Володимира: у 2 кн. Кн. 2 / Упоряд. В.А. Короткий, В.І. Ульяновський. – К.: Заповіт, 1994. – 278 с.
    71. Зязюн І. А. Тезаурусна модель університетської освіти
    / І.А. Зязюн // Университетское педагогическое образование: опыт, проблемы и перспективы развития: материалы Всеукр. науч.-практ. конф. – Симферополь, 1996. – С. 6 – 10
    72. Извлечение из протоколов заседаний Совета // Университетские известия. – 1861. – № 1. – Отд. 1. – С. 1 – 9
    73. Иконников В. С. Русские университеты в связи с ходом общественного образования / В.С. Иконников // Вестник Европы. – 1876. – № 9. –
    С. 161 – 206
    74. Иконников В. С. Русские университеты в связи с ходом общественного образования / В.С. Иконников // Вестник Европы. – 1876. – № 10. –
    С. 492 – 550
    75. Иконников В. С. Русские университеты в связи с ходом общественного образования / В.С. Иконников // Вестник Европы. – 1876. – № 11. –
    С. 73 – 132
    76. Именная ведомость о студентах Императорского университета
    св. Владимира на 1861/62 учебный год // Университетские известия. – 1861. – № 3. – С. 2 – 85
    77. Историко-статистические записки об учёных и учебно-вспомогательных учреждениях Императорского университета
    св. Владимира (1834 – 1884) / Под ред. В.С. Иконникова. – К.: Тип. Импер. ун-та св. Владимира, 1884. – 416 с.
    78. Истратов Ю. П. О некоторых особенностях современного этапа развития истории педагогики как науки / Ю.П. Истратов // Советская педагогика. – 1980. – № 6. – С. 81 – 87
    79. Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення / під ред. Г.Д. Казьмирчука. – К.: ПРАЙМ-М, 2004. – 356 с.
    80. Історіографічний словник: навч. посіб / за ред. С.І. Посохова. – Х.: Східноукраїнський центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2004. – 320 с.
    81. Історія Київського університету / за ред. О.З. Жмудського. – К.: Вид-во Київського університету, 1959. – 629 с.
    82. Кавелин К. Д. Замечания на «Проект общего устава императорских российских университетов» / К.Д. Кавелин // Собрание сочинений. Т. 3: Наука, философия и литература. – С.-Пб.: Типография
    М.М. Стасюлевича, 1899. – С. 227 – 240
    83. Калакура Я. С. Українська історіографія: курс лекцій / Я.С. Калакура. – К.: Генеза, 2004. – 496 с.
    84. Калениченко Н. П. Развитие историко-педагогической науки в УССР / Н.П. Калениченко // Советская педагогика. – 1987 – № 9. – С. 92 – 97
    85. Киев и университет Св. Владимира при императоре Николае I. – К.: Тип. С.В. Кульженко, 1896. – 100 с.
    86. Киевский университет: документы и материалы. 1834 – 1984. – К.: Вища школа, 1984. – 191 с.
    87. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Імена славних сучасників. – К.: Світ Успіху, 2004. – 287 с.
    88. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті. – К.: Світ Успіху, 2005. – 464 с.
    89. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху. Т. 2. – К.: Світ Успіху, 2006. – 248 с.
    90. Київський університет імені Тараса Шевченка. Сторінки історії і сьогодення. – К.: ВПЦ "Київський університет", 1994. – 285 с.
    91. Кловак Г. Т. Генеза підготовки майбутнього вчителя до дослідницької педагогічної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах України (кінець ХІХ – ХХ століття): автореф. дис. … д. пед. н.: спец. 13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / Г.Т. Кловак. – К., 2005. – 40 с.
    92. Клоссовский А. В. Материалы к вопросу о постановке университетского дела в России / А.В. Клоссовский. – Одесса: Экономическая типография, 1903. – 90 с.
    93. Коваленко Є. І. М.І. Пирогов про загальну професійну освіту
    / Є.І. Коваленко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія педагогіка і психологія. Вип. 11. – Вінниця: ВДПУ, 2004. – С. 116 – 119
    94. Коваленко Є. І. Інноваційні процеси у вищій педагогічній освіті України у 20-ті роки ХХ ст. / Є.І. Коваленко // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету. Психолого-педагогічні науки. – Ніжин: НДПУ, 2004. – № 4. – С. 106 – 110
    95. Коваль Л. Г. Зміст педагогічної освіти в Київському університеті імені Тараса Шевченка / Л.Г. Коваль // Вісник Київського університету. Серія "Соціологія. Психологія. Педагогіка". – 1995. – Вип. 1. – С. 161 – 168
    96. Ковальченко И. Д. Методы исторического исследования
    / И.Д. Ковальченко. – М.: Наука, 1987. – 440 с.
    97. Ковальчук О. М. Розвиток теорії права у Київському університеті в ХІХ – на початку ХХ століття: автореф. дис. … к. ю. н.: спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права" / О.М. Ковальчук. – К., 2002. – 19 с.
    98. Козеллек Р. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу
    / Р. Козеллек. – К.: Дух і літера, 2005. – 375 с.
    99. Колесник И. И. Историографическая мысль в России: от Татищева до Карамзина: [монография] / И.И. Колесник. – Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1993. – 208 с.
    100. Константинов Н. А. К вопросу о периодизации истории школы и педагогики / Н.А. Константинов // Советская педагогика. – 1958. – № 1. – С. 101 – 106
    101. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір // Інформаційно-аналітичні матеріали до всеукраїнського форуму "Турбота про вчителя – надія на майбутнє". 24 травня 2005 року. – Полтава, 2005. – С. 6 – 13
    102. Концепція виховання дітей і молоді у національній системі освіти // Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. Ч. 2: Концепції та положення з окремих питань управління. – Х.: Основа, 2004. – С. 100 – 113
    103. Корнетов Г. Б. Методологические и источниковедческие проблемы исследования древнейшей истории воспитания / Г.Б. Корнетов
    // Теоретико-методологические вопросы истории педагогики: сб. науч. тр. – М.: Изд. АПН СССР, 1986. – С. 42 – 60
    104. Корнилов А. А. Общественное движение при Александре II (1855 – 1881). Исторические очерки / А.А. Корнилов. – М.: Тов. тип.
    А.И. Мамонтова, 1909. – 263 с.
    105. Королёв Ф. Ф. Основные направления методологических исследований в области педагогики / Ф.Ф. Королёв // Советская педагогика. – 1969. – № 4. – С. 38 – 56
    106. Королёв Ф. Ф. Логическое и историческое в педагогических исследованиях / Ф.Ф. Королёв // Советская педагогика. – 1970. – № 3. – С. 83 – 94
    107. К пятидесятилетнему юбилею университета св. Владимира. Очерки и заметки по истории университета. – К.: Тип. С.В. Кульженко, 1884. –
    65 с.
    108. Кравченко О. Г. Роль Киевского университета в развитии просвещения в Киевском учебном округе (Киевская, Волынская, Подольская, Черниговская, Полтавская губернии) в 60-х годах ХІХ века: автореф. дис. … к. пед. н.: спец. 13.00.01 "Теория и история педагогики" / О.Г. Кравченко. – К., 1954. – 14 с.
    109. Курило В. С. Освіта та педагогічна думка Східноукраїнського регіону у ХХ столітті: [монографія] / В.С. Курило. – Луганськ: ЛДПУ, 2000. – 460 с.
    110. Курило Л. Ф. Особливості становлення і розвитку університетської педагогічної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ ст.)
    / Л.Ф. Курило // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Соціологія. Психологія. Педагогіка." – 2001. – Вип. 10. – С. 61 – 66
    111. Кэссоу С. Д. Университетский устав 1863 г.: новая точка зрения / С.Д. Кессоу // Великие реформы в России. 1856 – 1874: сборник / Под ред. Л.Г. Захаровой, Б. Эклофа, Дж. Бушнелла. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. – С. 317 – 334
    112. Лавріненко О. А. Практична професійно-педагогічна підготовка вчителя у вищих закладах освіти України (1917 – 1928 рр.): автореф. дис. … к. пед. н.: спец. 13.00.04 "Теорія та методика професійної освіти" / О.А. Лавріненко. – К., 1998. – 19 с.
    113. Лалаев М. С. Император Николай I, зиждитель русской школы. Исторический очерк / М.С. Лалаев. – С.-Пб., 1896. – 275 с.
    114. Левицкий О. И. Из жизни учебных заведений Юго-западного края в 1840-х годах / О.И. Левицкий // Киевская старина. – 1906. – № 3 – 4. – С. 421 – 432
    115. Левицкий О. И. Из жизни учебных заведений Юго-западного края в 1840-х годах / О.И. Левицкий // Киевская старина. – 1906. – № 5 – 6. – С. 72 – 87
    116. Лещенко А. В. Володимир Вернадський і його просвітницько-педагогічна діяльність: [монографія] / А.В. Лещенко, М.П. Лещенко – К.: АСМІ, 2003. – 292 с.
    117. Лещенко М. П. Європейський вимір і його значення для розвитку національних освітніх систем / М.П. Лещенко // Обдарована дитина. – 2008. – № 3. – С. 8 – 14
    118. Лещенко М. П. Принцип структурування змісту педагогічної освіти в класичних університетах / М.П. Лещенко // Професійна освіта: педагогіка і психологія: пол.-укр. журнал / за ред. Т. Левовицького,
    І. Вільш, І. Зязюна, Н. Ничкало. – Ченстохова, К., 2006. – Вип. 8. –
    С. 229 – 237
    119. Лещенко М. П. Сторінки просвітницько-педагогічної діяльності Миколи Зерова: [монографія] / Марія Лещенко. – К.: Техсервіс, 2005. – 180 с.
    120. Луговий В. І. Тенденції розвитку педагогічної освіти в Україні (теоретико-методологічний аспект): автореф. дис. … д. пед. н.: спец. 13.00.01 "Теорія та історія педагогіки" / В.І. Луговий. – К., 1995. – 48 с.
    121. Любар О. О. Розвиток вищої педагогічної освіти України в ХХІ столітті: концепція / О.О. Любар, Д.Т. Федоренко // Рідна школа. – 1994. – № 7. – С. 75 – 79
    122. Любимов Н. А. По поводу предстоящего пересмотра университетского устава / Н.А. Любимов // Русский вестник. – 1873 – № 2. – С. 886 – 903
    123. Ляпіна О. В. Історична наука в Київському інституті народної освіти в 1920 – 1933 роках: напрями і тенденції розвитку: автореф. дис. … к. і. н.: спец. 07.00.06 "Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни" / О.В. Ляпіна. – К., 2002. – 19 с.
    124. Майборода В. К. Вища педагогічна освіта в Україні: історія, досвід, уроки (1917 – 1985 рр.): монографія / В.К. Майборода. – К.: Либідь, 1992. – 196 с.
    125. Марушкевич А. А. До питання про педагогічну освіту в Київському університеті в 1917 – 1920 роках / А.А. Марушкевич // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: зб. наук. пр. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – Вип. 1. – С. 143 – 148
    126. Матвійчук Н. С. Підготовка вчительських кадрів в Україні: автореф. дис. … к. пед. н.: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Н.С. Матвійчук. – К., 1997. – 19 с.
    127. Методология истории: учеб. пособие. – Минск: ТетраСистемс, 1996. – 240 с.
    128. Мещанінов О. П. Сучасні моделі розвитку університетської освіти в Україні: монографія / О.П. Мещанінов. – Миколаїв: Вид-во МДГУ імені П. Могили, 2005. – 460 с.
    129. Милюков П. Н. Очерки по истории русской культуры. Ч. 2: Церковь и школа (вера, творчество, образование) / П.Н. Милюков. – С.-Пб.: Тип.
    И.Н. Скороходова, 1897. – 365 с.
    130. Модестов В. И. Русская наука в последние двадцать пять лет
    / В.И. Модестов // Русская мысль. – 1890. – Кн. 5. – С. 73 – 91
    131. Мозгова Н. Г. Професори філософії Університету Св. Володимира як фундатори Київської педагогічної освіти / Н.Г. Мозгова // Наукові записки. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: зб. наук. пр.– К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – № 14. – С. 166 – 171
    132. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посібник / Н.Є. Мойсеюк. – К.: ВАТ «Білоцерківська книжкова фабрика», 2003. – 615 с.
    133. Моносзон Э. И. Методология педагогических исследований
    / Э.И. Моносзон // Введение в научное исследование по педагогике: учеб. пособие / под ред. В.И. Журавлёва. – М.: Просвещение, 1988. –
    С. 17 – 32
    134. Мякотин В. А. Диспут и учёная степень / В.А. Мякотин // Русское богатство. – 1897. – № 7. – Отд. II. – С. 1 – 34
    135. Мяскова Т. Є. Історія комплектування та сучасний склад колекційних фондів бібліотеки Київського університету св. Володимира (1834 – 1927 рр.): автореф. дис. … к. і. н.: спец. 07.00.08 "Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство" / Т.Є. Мяскова. – К., 2001. – 17 с.
    136. Нариси історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка / В.В. Різун, М.С. Тимошик, А.Є. Конверський та ін.; передм. В.В. Скопенка. – К.: Наша культура і наука, 2004. – 440 с.
    137. Наука в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на зламі тисячоліть: довідник / за заг. ред. В.В. Скопенка. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2002. – 329 с.
    138. Науменко В. П. Справка о практических занятиях студентов по предмету российской словесности в первые годы жизни университета св. Владимира / В.П. Науменко // Киевская старина. – 1894. – № 4. –
    С. 169 – 174
    139. Никонов С. П. Университетские реформы в России / С.П. Никонов
    // Вестник права. – 1901. – № 9. – С. 60 – 96
    140. Ничкало Н. Г. Ідеї першого педагогічного конгресу в історико-педагогічних дослідженнях / Н.Г. Ничкало // Другий український педагогічний конгрес: зб. матер. Конгресу. – Львів, 2006. – С. 36 – 52
    141. Ничкало Н. Г. Перший український педагогічний конгрес в історії педагогіки / Нелля Ничкало // Славянская педагогическая культура. – 2007. – № 6. – С. 14 – 22
    142. Ничкало Н. Г. Проблеми майстерності в діяльності наукових шкіл: історико-педагогічний аспект і перспектива / Нелля Ничкало
    // Філософія педагогічної майстерності: зб. наук. пр. / Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського / Редкол.: Н.Г. Ничкало (голова) та ін. – К.-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – С. 25 – 35
    143. Ничкало Н. Г. Проблеми педагогічного мистецтва у спадщині
    М.І. Пирогова / Н.Г. Ничкало // Пироговські читання. – Вінниця, 1995. – С. 48 – 49
    144. Нікітчина С. О. Становлення і розвиток системи професійно-педагогічної підготовки вчителів історії в Україні (1917 – 1991 рр.): автореф. дис. … д. пед. н.: 13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / С.О. Нікітчина. – К., 1998. – 38 с.
    145. Общий Устав Императорских российских университетов. – С.-Пб.: Тип. Импер. Акад. Наук, 1835. – 50 с.
    146. Основні напрями наукових досліджень з педагогіки і психології в Україні // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 1. – С. 5 – 33
    147. Пантелеев Л. Из истории первых лет университета св. Владимира
    / Л. Пантелеев // Русское богатство. – 1908. – № 12. – Отд. 1. – С. 183 – 205
    148. Патриляк І. К. Перший ректор Київського університету Михайло Максимович / І.К. Патриляк // Київський університет. – 2004. – № 7 (2093). – С. 2
    149. Патриляк І. К. Правила прийому. Як це було / І.К. Патриляк
    // Київський університет. – 2008. – № 6 (213
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)