РОЗВИТОК ЗМІСТУ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

на правах рукопису

Мартін Аліна Миколаївна

УДК 373.545(09)

РОЗВИТОК ЗМІСТУ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ –
ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

13.00.01. – загальна педагогіка та історія педагогіки.

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
кандидат педагогічних наук, доцент
Радул Ольга Сергіївна

Кіровоград – 2008

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ.
1.1. Огляд історико – педагогічної літератури з теми дослідження 12
1.2. Наукові передумови реформування природничої освіти 21
1.3. Розвиток середньої освіти в другій половині ХІХ – початку
ХХ століття 36
Висновки до І-го розділу 60
РОЗДІЛ 2. РЕФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ В СЕРЕДНІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ШКОЛІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)
2.1. Пошуки шляхів формування змісту шкільного природознавства 64
2.2. Погляди педагогів на зміст і методи викладання природничих дисциплін 81
2.3. Аналіз навчальних планів і програм середніх навчальних
закладів 98
2.4. Характеристика підручників з природничих дисциплін 119
Висновки до ІІ-го розділу 132
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ НОВОГО ЗМІСТУ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
3.1. Проблеми методики викладання природничих дисциплін в середній школі 136
3.2. Освітня діяльність наукових товариств 151
Висновки до ІІІ-го розділу 159
ВИСНОВКИ 162
ДОДАТКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176

ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. В умовах перебудови в усіх сферах суспільного життя нашої держави дедалі більше зростають вимоги до якості загальної освіти. Глобалізація соціальних, економічних та культурних процесів, розвиток науки вимагає оновлення національної освіти України. Це знайшло відображення в Законі України “Про освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). Аналіз нормативних документів свідчить, що зміст навчання природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах України, який складався десятиліттями, забезпечує високий рівень підготовки учнів, що є запорукою отримання ними високоякісної фахової підготовки. Водночас зміни в науці, техніці й виробництві періодично висувають нові вимоги до підготовки фахівців з природничих дисциплін, що спонукає до модернізації змісту загальної природничої освіти. Пошуки способів і технологій розв’язання завдань сучасної педагогічної науки будуть більш ефективними в разі врахування позитивного досвіду, накопиченого в історії педагогіки.
В історії формування змісту природничої освіти виділяємо період середини ХІХ – початку ХХ століття, який характеризується видатними досягненнями в галузі біології (еволюційна теорія, біогенетичний закон, концепція мінливості та спадковості), хімії (валентність, теорія хімічних сполук, система елементів) та географії (картографічне вчення, вчення про природні зони, кліматичні процеси). Наукові досягнення повинні були знайти відображення у навчальних планах і програмах середніх навчальних закладів.
Вперше природничі дисципліни були включені до програм середньої школи Росії в епоху Катерини ІІ, коли в 1786 році була проведена шкільна реформа, в результаті чого були організовані народні училища з п’ятирічним терміном навчання. Крім грамоти, рахунку та Закону Божого почали вивчати географію, геометрію, фізику та елементи природознавства. Проте протягом першої половини ХІХ століття природничі дисципліни не завжди включалися до програм середніх навчальних закладів, зважаючи на політичні умови розвитку країни. Остаточно природничі науки стають обов’язковими навчальними предметами з другої половини ХІХ століття. До природничих дисциплін другої половини ХІХ – початку ХХ століття, які викладалися у середніх навчальних закладах належали: природознавство, географія, математика, математична географія, біологія, хімія, фізика, механіка, природна історія.
Встановлено, що проблема вивчення змісту природничої освіти була предметом уваги вітчизняних науковців протягом другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Ідеї та практичний досвід вчених-природознавців знайшли відображення у наукових працях В.Зуєва, О.Герда, Д.Кайгородова, В.Половцова, К.Ягодовського та ін.
У теоретичному осмисленні обраної теми і шляхів її дослідження значну роль відіграли фундаментальні праці в галузі історії розвитку середньої освіти другої половини ХІХ – початку ХХ століття Е.Днєпрова [52], С.Єгорова [54], Н.Флінта [199], О.Піскунова [78], М.Опалінської [131], Ф.Паначина [140], Н.Побірченко [148], М.Ярмаченко [157], П.Лєбєдєва [4] та ін.
Розвиток українського шкільництва висвітлено у працях М.Бурди [20], В.Добровольського [53], Г.Васьковича [23], М.Бастракова [12], О.Пометун [150], О.Сухомлинської [185]. Тенденції щодо розширення суті історико-педагогічних надбань минулого знаходимо в працях С.Гончаренка [46], І.Зязюна [73], М.Ярмаченка [216], Ю.Саушкіна [165] та ін.
Персоналії окремих вчених-природознавців, їхня науково-педагогічна та творча спадщина стали предметом дослідження Б.Райкова (В.Зуєв), С.Соболя (Ч.Дарвін), В.Гурвича (І.Сєчєнов), О.Некрасова (Ч.Дарвін, К.Тімірязєв), К.Ягодовського (Д.Кайгородов, О.Герд) та ін.
Окремі аспекти розвитку природничої освіти та суть освітніх процесів в України кінця ХІХ – початку ХХ століття було розкрито в працях учених-педагогів сучасності: О.Біди [13], І.Шоробури [210], В.Коваленка [88], Т.Васютіної [24] та ін.
В останнє десятиріччя посилився інтерес до вивчення змісту природничої освіти в Україні. Так, деякі аспекти цієї проблеми епізодично розглядалися в історико-педагогічних дослідженнях Л.Мелько, О.Корнєєва, О.Норкіної, І.Студенкова, П.Довбні, Н.Стукало.
У сучасних журналах (“Український історичний журнал”, “Рідна школа”, “Відродження”, “Нова освіта в Україні”, “Шлях освіти”, “Математика в школі”, “Географія та краєзнавство” тощо) вміщено наукові праці, які стосуються окремих питань проблеми розвитку природничої освіти та розвитку середньої школи в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття. Проте проблема розвитку змісту природничої освіти другої половини ХІХ – початку ХХ століття висвітлена недостатньо.
Зауважимо, що узагальнений історіографічний огляд свідчить про те, що питання вивчення розвитку змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі другої половини ХІХ – початку ХХ століття не були предметом спеціального наукового дослідження, залишаються актуальними і недостатньо вивченими, що й зумовило вибір нами теми дисертаційного дослідження “Розвиток змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)”.
Зв'язок роботи з науковими темами:
Дослідження пов’язане з реалізацією основних напрямків Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, має зв’язок з науково-дослідницькою темою кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (реєстраційний шифр теми 0104U003704).
Тема дисертації затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 4 від 29.11.2004 р.) і узгоджена в такому формулюванні у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 28.02.2006 р.).
Мета дослідження полягає в науковому аналізі розвитку змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі другої половини ХІХ – початку ХХ століття.
Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:
1. Виявити наукові, соціально-педагогічні передумови розвитку змісту природничої освіти в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
2. З’ясувати основні напрями реформування природничої освіти у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття та дати характеристику поглядів науковців та педагогів на зміст і методи навчання природничих дисциплін.
3. Проаналізувати зміст навчальних планів, програм, підручників з природничих дисциплдін для середньої школи.
4. Вивчити й узагальнити практичний досвід по застосуванню нового змісту природничої освіти в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
5. Вивчити перспективи використання досягнень теорії і практики шкільного природознавства другої половини ХІХ – початку ХХ століття в сучасних умовах.
Об’єкт дослідження: розвиток природничої освіти в історії вітчизняної загальноосвітньої школи у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Предмет дослідження: зміст природничої освіти у вітчизняній середній школі другої половини ХІХ – початку ХХ століття.
Методи дослідження:
- конкретно-пошукові (виявлення, відбір, синтез, актуалізація, класифікація, узагальнення архівних та друкованих джерел з питань, що охоплюють проблеми розвитку природничої освіти у середній школі);
- метод теоретичного аналізу історико-педагогічної літератури, нормативних документів, державних програм, планів, концепцій, архівних документів;
- порівняльно-історичний аналіз та проблемно-хронологічний метод, які дали можливість простежити розвиток змісту середньої природничої освіти в Україні (60-і рр. ХІХ – початок ХХ ст.);
- історико-системний метод, за допомогою якого вивчався вплив системи освіти, методології науки та інформаційних технологій на розвиток змісту природничих дисциплін;
- методи теоретичного узагальнення та систематизації опрацьованих матеріалів, за допомогою якого сформульовано висновки, обґрунтовано перспективи творчого використання історичного досвіду з викладання природничих дисциплін.
Джерельну базу дослідження склали: урядові нормативні документи з питань розвитку освіти «Сборник постановлений Министерства народного просвещения» (1883 р.); «Устав женских учебных заведений Ведомства учреждений императрицы Марии» (1855 р.), Статути гімназій та прогімназій Міністерства народної освіти (1864 р., 1871 р., 1888 р.), Положення про жіночі училища Міністерства народної освіти (1858 р., 1860 р., 1870 р.), Положення про приватні навчальні заклади (1868 р.), «Основні положення про промислові училища» (1888 р.); «Обзор деятельности ведомства Министерства народного просвещения за время царствования императора Александра ІІІ» (с 2 марта 1881 г. по 20 октября 1894 г.); протоколи засідань Київського фізико-математичного товариства (1916 – 1917 рр.), проект «Устава Николаевского общества любителей природы» (1908 р.); навчальні плани Міністерства народної освіти для середніх навчальних закладів (1860 р., 1864 р., 1874 р., 1888 р., 1905 р., 1914 р.), навчальні програми з природничих дисциплін (1872 р., 1877 р., 1890 р., 1905 р., 1914 р.), шкільні підручники, посібники з природничих дисциплін і рецензії на нові видання навчальної літератури; праці вітчизняних і зарубіжних педагогів названого періоду (Д.Зуєв, С.Меч, А.Герд, В.Лай, К.Ягодовський та ін.); матеріали періодичної педагогічної преси другої половини ХІХ – початку ХХ століття: “Русская школа” (1887–1890 рр.), “Журнал Министерства народного просвещения” (1860–1901 рр.), “Педагогический сборник” (1875–1884 рр.), “Образование” (1892 р.), “Родина и школа” (1879 р.), “Природа” (1910–1913 рр.), “Профессиональное образование” (1915 р.), “Университетские известия” (1861–1909 рр.), “Киевская мысль” (1912 р.), “Світло” (1912–1913 рр.).
Опрацьовувалися архівні документи фондів Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (ф. 166, ф.465), Центрального державного історичного архіву у м. Києві (ф. 707, ф. 708) та Державного архіву Кіровоградської області (ф. 59, ф. 64). Досліджувалися фонди Національної бібліотеки України імені В.Вернадського НАН України, Державної науково-технічної бібліотеки України, Кіровоградської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.Чижевського.
Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину ХІХ – початок ХХ століття. Визначення нижньої хронологічної межі (60-і рр. ХІХ ст.) зумовлено початком ліберальних реформ, які створили широкий простір для становлення нової моделі господарювання, умов для розвитку масової початкової школи, розширення станового спектру середньої освіти. Саме з цього часу природничі науки стають постійною складовою змісту середньої освіти, що зумовлює пошуки теоретичних засад побудови і структурування змісту природничої освіти. Кінцевою межею досліджуваного періоду є лютий 1917 року (початок буржуазної революції). Саме за цей період було здійснено кілька спроб реформування природничої освіти в середній школі. Починаючи з 1917 року, розпочався новий період розвитку середньої школи та історії педагогіки в цілому. Для створення більш цілісної картини розвитку природничої освіти в середніх навчальних закладах ми побіжно торкалися історії шкільного природознавства кінця XVIII – першої половини ХІХ століття.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
- здійснено аналіз розвитку змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі другої половини ХІХ – початку ХХ століття;
- виявлено особливості поглядів педагогів і методистів щодо змісту природничої освіти в середній школі ХІХ – початку ХХ століття та визначено основні напрями його реформування;
подальшого розвитку набули:
- висвітлення дидактичних засад формування і структурування змісту природничої освіти другої половини ХІХ – початку ХХ століття та їх реалізація в навчальних планах, програмах, підручниках і посібниках середньої школи;
- розширення й уточнення специфіки змісту, форм, методів та засобів навчання природничих дисциплін у середніх школах другої половини ХІХ – початку ХХ століття;
поглиблено:
- наукові знання щодо розвитку змісту середньої природничої освіти другої половини ХІХ – початку ХХ століття;
У науковий обсяг уведено нові та маловідомі факти, наукові матеріали, що розширюють межі наукового знання з проблеми розвитку змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі зазначеного періоду.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали наукового дослідження можуть використовуватися в процесі розбудови національної системи освіти, модернізації навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників з природничих дисциплін для середньої школи; матеріал може бути використаний у практичній роботі вчителів середніх класів з метою удосконалення навчального процесу з шкільних предметів природничого циклу. Результатом дослідницької роботи стало опублікування навчального посібника “Розвиток змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття” та його апробація у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка.
Основні теоретичні положення, висновки і методичні рекомендації дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 971 від 8 грудня 2008 р.), Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (довідка № 767 від 6 жовтня 2008 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1201/01 від 15 жовтня 2008 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 379/03 від 9 жовтня 2008 р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичною обґрунтованістю концептуальних позицій дисертації з використанням міжпредметних зв’язків, елементів системного, історико-логічного та порівняльного аналізу; застосування принципів об’єктивності й історизму; репрезентативністю використаних першоджерел та архівних матеріалів.
Апробація і впровадження результатів дисертації: основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2005–2008 рр.); звітній конференції викладачів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 2006 р.); обласній науково-практичній конференції «С.Ф. Русова – теоретик і організатор національного виховання» (Кіровоград, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Модульно-блокове структурування педагогічних знань як умова реалізації якості навчання» (Кривий Ріг, 2007 р.); обласному науково-практичному семінарі вчителів географії, біології, хімії та фізики «Активізація творчої самостійної діяльності учнів у процесі вивчення курсу “Природознавство” у 5-6 класах та при викладанні предметів освітньої галузі “Природознавство”» (Кіровоград, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Викладач і студент: суб’єкт-суб’єктні відносини» (Черкаси, 2008 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 10 одноосібних публікаціях, з них 7 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 – у матеріалах конференцій та в 1 навчальному посібнику.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 6 додатків та списку використаних джерел, що нараховує 240 найменувань (із них 24 – архівні джерела). Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки, основний зміст викладено на 163 сторінках. Текст основної частини містить 8 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Здійснений аналіз та узагальнення науково-педагогічної літератури та першоджерел, що характеризує розвиток змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі, дозволяють зробити такі висновки:
1. Проблема розвитку природничої освіти у вітчизняній середній школі є предметом історико-педагогічного аналізу протягом ХІХ – початку ХХ століття. Теорія змісту загальної освіти досліджувалася й розроблялася Д.Зуєвим, Д.Семеновим, А.Соколовим, В.Половцовим, Д.Кайгородовим, К.Ягодовським та іншими. Окремі питання розвитку природничої освіти та суть освітніх процесів України кінця ХІХ – початку ХХ ст. висвітлено у дослідженнях учених-педагогів сучасності: О.Біди, І.Шоробури, В.Коваленка, Т.Васютіної. Свідченням підвищення інтересу науковців до вивчення розвитку змісту природничої освіти є поява низки дисертаційних робіт (Л.Мелько, О.Корнєєв, О.Норкіна, І.Студенкова, П.Довбня та ін.). На основі історіографічного аналізу встановлено, що проблема розвитку змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. не була предметом спеціального наукового пошуку.
2. Враховуючи розвиток світової природничої науки, соціально-економічні умови розвитку середньої освіти в Російській імперії, нами визначено етапи становлення і розвитку природничої освіти у вітчизняній середній школі ХІХ – початку ХХ ст.: 1-й – етап становлення (1800 – 1850 рр.); 2-й – етап розвитку шкільного природознавства (1850 – 1870 рр.); 3-й – етап занепаду природознавства (1870 – 1900 рр.); 4-й – етап відродження (1900 – 1905 рр.); 5-й – етап пошуків (1905 – 1917 рр.).
3. Встановлено, що починаючи з другої половини ХІХ ст., у природознавстві відбулися значні зміни, які визначили переворот у розвитку природничих наук. В історії світової природничої науки 50 – 80 рр. ХІХ ст. характеризуються важливими науковими відкриттями, появою нових наукових теорій, що мали світове значення:
- в галузі хімічної науки з’являється поняття «валентності», формула бензолу (А.Кекуле), теорія хімічних сполук (О.Бутлеров), розкриття закономірностей кінетики хімічних реакцій (М.Меншуткін), відкриття системи елементів (Д.Мєндєлєєв);
- в біології – вчення Ч.Дарвіна «Походження видів» (1859 р.), відкриття біогенетичного закону (І.Мюллер, Е.Геккель), розвиток загальної концепції взаємодії мінливості та спадковості (Е.Геккель), відкриття статистичного закону спадковості (Г.Мендель), доведення подібності у розвитку всіх багатокліткових тварин (О.Ковалевський);
- в галузі фізіології рослинного та тваринного світу з’являється наукова праця І.Сеченова «Рефлексы головного мозга» (1862 р.), відкриття енергетичної закономірності фотосинтезу (К.Тимирязєв);
- з’являються ґрунтовні праці з вітчизняної географії: К.Арсеньєва «Начертания статистики Российского государства», «Землеописание Российской Империи» Є.Зябловского, І.Павлова, А.Бєкєтова «Беседы о земле и травах, на ней живущих», створені вагомі картографічні праці, вчення про природні зони В.Докучаєва.
4. Друга половина XIX ст. характеризується новими явищами в історії школи в Україні. Скасування кріпосного права, розвиток капіталізму, загострення соціальних суперечностей, зростання селянських заворушень, революційно-демократичний рух, початок революційної боротьби, поширення і поява народницьких організацій – усе це об'єктивно сприяло розвитку шкільної освіти. Станова школа поступово перетворюється в класову. Зростає мережа середніх шкіл, з'являються нові типи навчальних закладів, складається більш-менш повна система підготовки вчителів, значно розширюється зміст освіти.
Становлення та розвиток школи в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. відбувалися за трьома основними напрямками: перетворення навчальних закладів, що існували (в основному середніх і вищих); створення нових ланок школи (народні школи, середні жіночі, педагогічні і професійно-технічні навчальні заклади); будівництво школи в національних районах. Підсумком цього розвитку стала нова багатогалузева шкільна система, в якій не всі її компоненти функціонували успішно, не було між ними стійкого зв'язку, більш того, вся система в цілому була обмежена поліцейським апаратом самодержавства, діяла уповільнено і частково задовольняла потреби соціально-економічного розвитку країни. Але, попри все, це була широка і відносно масова шкільна система, якої раніше не було в Росії. Ми виділяємо ті середні навчальні заклади, до навчальних планів яких входили природничі дисципліни. Це – класичні гімназії та прогімназії, реальні училища, жіночі гімназії та прогімназії, жіночі інститути, єпархіальні жіночі училища, військові гімназії, приватні середні школи, професійні середні навчальні заклади.
5. Проведений аналіз дозволив зробити висновки, що більшість вітчизняних педагогів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. тією чи іншою мірою займалися проблемами змісту та викладання природничих дисциплін у середній школі у своїх теоретичних працях або у безпосередній практичній діяльності.
Вагомий внесок у формування змісту природничої освіти зробили видатні вітчизняні педагоги й учені: В.Зуєв, А.Любен, О.Герд, Д.Кайгородов, В.Половцов, К.Ягодовський та інші, яким вдалося розробити зміст природничої освіти, що стало надбанням світової педагогічної науки.
Встановлено, що у процесі розвитку змісту природничої освіти педагоги-природознавці використовували різні підходи у викладанні природничих дисциплін, що пов’язано з їх приналежністю до різних напрямів викладання природознавства: систематичного (К.Лінней), практичного (В.Зуєв), описово-систематичного (А.Любен, Ч.Дарвін), біологічного (К.Рульє, В.Половцов), еволюційно-біологічного (О.Герд). Але основними напрямами реформування змісту шкільного природознавства були: утилітарно-реалістичний, систематичний та біологічний.
6. У ході дослідження визначено, що зміст середньої природничої освіти у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. визначався і закріплювався в статусі обов’язкового для реалізації навчальними програмами та планами. В зазначений період Україна не мала єдиної системи освіти, що спричиняло неузгодженість навчальних планів середньої школи і, відповідно, навчальних програм з природничих дисциплін.
Встановлено, що зміст навчальних планів і програм природничої освіти постійно видозмінювався. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. навчальні плани змінювалися у напрямі врівноваження гуманітарної та природничої складової в змісті середньої освіти досліджуваних шкіл. Зміни у навчальних планах і програмах зумовлювалися розвитком природничих наук і техніки; досягненнями прогресивної педагогічної думки; глибшою реалізацією міжпредметних зв’язків; зменшенням навантаження учнів; раціоналізацією змісту освіти, зокрема, дисциплін природничого циклу.
7. Встановлено, що зміни у змісті природничої освіти знайшли свою реалізацію і розвиток у нових підручниках і навчальних посібниках. У ІІ половині ХІХ – на початку ХХ ст. було створено низку підручників і посібників з природничих дисциплін для учнів середньої школи багатьма видатними вітчизняні педагогами-природознавцями. Авторами підручників та навчальних посібників для вивчення природничих предметів стають вітчизняні вчені В.Зуєв, О.Герд (природознавство); А.Богданова (зоологія); Л.Ніконов, А.Фльоров, В.Зеленський, Н.Раєвський (ботаніка); Г.Іванов, А.Крубер, С. Григор’єв, Д. Семенов, І. Завалишин (географія) й інші.
8. Визначено, що розвитку природничої науки сприяли наукові товариства, що займалися науковими дослідженнями природи свого краю, просвiтницькою дiяльнiстю та популяризацiєю природничих знань серед широких верств населення.
Науково-популяризаційна робота природознавчих товариств набула великого розмаху і значення, отримала розвиток у різних формах. Раціональна постановка практичних і демонстраційних занять, розробка планів навчальних екскурсій, організація шкільних музеїв та позашкільних читань, розробка лекцій для вчителів, публікації їх в журналі «Природа» свідчать про те, що поряд з культурно-просвітницькою діяльністю, наукові товариства природознавців займалися проблемами викладання природничих дисциплін.
Природознавчі товариства реалізовували себе і в педагогічній діяльності, адже в педагогічному середовищі не було закладів, які б займалися розробкою питань змісту шкільного природознавства. Особлива увага приділялася розробці педагогічних проблем, методиці викладання окремих дисциплін, практичному здійсненню педагогічних ідей.
9. У сучасних умовах функціонування середньої освіти доцільно реалізовувати здобутки в діяльності навчальних закладів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: профілізацію змісту природничої середньої освіти за рахунок подальшого розвитку державних і приватних середніх навчальних закладів різних типів, а також утворення мережі профільних класів у загальноосвітніх середніх школах, завданням яких є поглиблена природнича підготовка учнів; розробляючи зміст навчальних планів та державних стандартів середньої освіти для такого типу шкіл, враховуючи той цінний історичний досвід, який мав місце в середній природничий освіті.
10. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Окремих досліджень заслуговують питання розкриття наукових підходів інших педагогів-природодослідників даного періоду щодо вирішення проблеми змісту природничих дисциплін у вітчизняних середніх навчальних закладах. Крім того, подальшого відродження потребує теорія та практика вітчизняних природодослідників, розкриття значення їх досвіду у сучасній освітній галузі в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аквилева Г.Н. Руководство к изучению курса "Землеведение и краеведение" / Г.Н. Аквилева – М.: Просвещение, 1988. – 47с.
2. Алешинцев И. История гимназического образования в России (XVIII – XIX века). – 336 с
3. Анисов М.И. Источник изучения истории педагогики в России / М.И.Анисов – М., 1991. – 220 с.
4. Антология педагогической мысли России второй половины ХІХ – начала ХХ в. / [cост. Лебедев П.А.]. – М.: Педагогика, 1990. – 607 с.
5. Бабанский Ю.К. Дидактические проблемы совершенствования учебных комплексов / Проблемы школьного учебника. О конструировании учебника. – М.: Просвещение, 1980. – Выпуск 8. – С. 17–33.
6. Бабанский Ю.К. Требования к методическим пособиям, вытекающие из документов о реформе школы / Проблеми школьного учебника. О путях совершенствования методических пособий для учителя. – М.: Провещение, 1986. – Выпуск 16.–С.9.
7. Бабанский Ю.К. Педагогика: [науч. пособ.] / Ю.К.Бабанский. – М.: Провещение, 1988. – С. 366.
8. Бай І.Б. Педагогічні засади укладання та ілюстрування українських підручників Галичини (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) : автороф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / І.Б.Бай. – Івано-Франківськ, 2005. – 20 с.
9. Бай І.Б. Історико-теоретичні засади укладання українських шкільних підручників у Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / І.Б.Бай // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. – Чернівці: Рута, 2003.– № 176.– С. 13–18.
10. Байбара Т.М. Бесіда в процесі навчання природознавства / Т.М.Байбара //Початкова школа. – 1999. – №3. – С.17–20.
11. Барков А.С. О научном краеведении. Вопросы методики и истории географии / Барков А.С. – М.: АПН РСФСР, 1961. – 356 с.
12. Бастракова М.С. Становление советской системы организации науки (1917 – 1922) / Бастракова М.С. – М.: Наука, 1973. – С. 27–28.
13. Біда О.Л. Підготовка майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі: Теоретико-методичні засади: Монографія / Біда О.Л. – К.: Науковий світ, 2002. – 322 с.
14. Біда О.А. Зародження природознавчої освіти, постановка її викладання у XVIII – ХІХ ст. на Українських землях / О.А. Біда // Історико-педагогічний Альманах. Академія педагогічних наук України Уманський Державний педагогічний університет імені Павла Тичини. – К., 2005. – № 1 – С. 30.
15. Білоцерківський В.Я. Історія України / [за редакцією академіка АПН України І.Ф. Прокопенка]. – Харків, 1999. – 550 с.
16. Бобровский С.А. Курс практической педагогіки / Бобровский С.А. – М.: Изд. Московской детской и педагогической библиотеки, 1876. – 232 с.
17. Бойко О.Д. Історія України: [навч. посіб.] / О.Д. Бойко. – К.: Академія, 1998. – 256 с.
18. Борисенко В.Й. Курс української історії. З найдавніших часів до ХХ століття / В.Й.Борисенко – Київ: Либідь, 1996. – 603 с.
19. Борисов Е.И. Систематический свод Постановлений Елисаветградского уездного земского собрания за 1865–1895 гг. / Борисов Е.И. – Елисаветград: Тип. Гольденберга, 1895. – 897 с.
20. Бурда М.І. Принципи відбору змісту шкільної математичної освіти / М.І. Бурда // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 1. – С. 40–54.
21. Бурлака Я. З історії вітчизняної періодики: завдання, пошуки, проблеми / Я. Бурлака, Ю. Руденко // Рідна школа. – 1992. – № 1. – С. 7–13.
22. Варсанофьева В.А. Московское общество испытателей природы и его значение в развитии отечественной науки / Варсанофьева В.А. – М.: Изд-во МГУ, 1965. – 103 с.
23. Васькович Г. Шкільництво в Україні (1905-1920) / Г. Васькович // Мандрівець. – 1995. – № 3(6). – С. 6–13.
24. Васютіна Т. Історія становлення курсу «Природознавство» в українській школі / Т. Васютіна // Рідна школа. – 2004 – №10. – С.50–53.
25. Вахтеров В.П. Спорные вопросы образования / Вахтеров В.П. – М.: Тип. Т-ва И.Д.Сытина, 1907. – 61с.
26. Вдовенко В.В. З’їзди вчителів України (друга половина ХІХ ст.): витоки, їх вплив на народну освіту / В.В. Вдовенко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: збірник наукових праць. – Київ, 2002. – №23. – С. 82–85.
27. Вежлев А.М. Учительские съезды и курсы в России (вторая половина ХІХ века) / А.М. Вежлев //Советская педагогика. – 1958. – №7. – С. 79–88.
28. Вельский А. Записки педагога / А.Вельский. – СПб.: Общественная польза, 1909.– 226 с.
29. Верзілін М.М. Загальна методика викладання біології / М.М. Верзілін, В.М. Корсунська. –К.: Вища школа, 1980. – С. 13 – 42.
30. Вернадский В.И Избранные сочинения / В.И. Вернадский. – М.: Изд. акад. наук СССР, 1960. – Т.5. – 102 с.
31. Вернадский В.И. Избранные труды по истории науки / В.И. Вернадский – М.: Наука, 1981. – 359с.
32. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста / В.И.Вернадский. – М.: Наука, 1988. – С.503–510.
33. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы земли и ее окружение / В.И. Вернадский. –М.: Наука, 1965. – 374с.
34. Вернадский В.И. Труды по истории науки в России / В.И.Вернадский. – М., 1988. – С. 71.
35. Вессель Я. К разъяснению вопроса об облегчении учебних занятий гимназистов / Я. Вессель // Русская школа. – 1890 – № 3. – С. 10–12.
36. Вилли К. Биология / К. Вилли. – М.: Мир, 1968. – С. 427–435.
37. Всесвятский Б.В Общая методика биологии: учебное пособие для пединститутов / Б.В. Всесвятский . – М.: Учпедгиз, 1960. – 331 с.
38. Всесвятський Б.В. Ботаніка: підручник для 5-6 класів середньої школи / Б.В. Всесвятский. – К.: Радянська школа, 1964. – 208с.
39. Воронецкий А. Учебник всеобщей географии, курс II. / А. Воронецкий. – М.: СПб, 1888. – 176 с.
40. Волкова Н.П. Педагогіка: [навч. посібник] / Н.П. Волкова – К.: Академія, 2002. – 576 с.
41. Галузинський В.М. Педагогіка: теорія та історія: [навчальний посібник] / В.М. Галузинський, М.Б. Євнух. – К.: Вища школа, 1995. – 237с.
42. Ганелин Ш.И. Очерки по истории средней школы в России второй половины ХІХ в. / Ш.И. Ганелин – М.: Учпедгиз, 1950. – 275c.
43. Гашенко І.О. Педагогічні умови гуманітаризації природничо-наукової освіти старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / І.О.Гашенко. – Київ, 2006. – 20 с.
44. Герд А.Я. Первые уроки минералогии: [ пос. для род. и наст.] / А.Я. Герд. – М.: СПб, 1874. – С. 1–12.
45. Герд А.Я. Избранные педагогические труды / А.Я.Герд. – М.: АПН РСФСР, 1953. – 206 с.
46. Гончаренко С.І. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи [за ред. І.А.Зязюна.] / С.І. Гончаренко, І.Я.Зазюн. – К., 2000. – С. 106.
47. Гончаров Н.К. Очерки по истории советской педагогики / Н.К. Гончаров. – К.: Радянська школа, 1970. – 361 с.
48. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: нариси політичної історії / Т. Гунчак. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.
49. Демков М. О ходе урока в духе образования / М.Демков // Педагогический сборник. – 1893. – № 9. – С. 4–7.
50. Демков М. О повторении / М.Демков // Русская школа. – 1887. – № 7. – С. 10–12.
51. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К.: 1994.
52. Дненров Э.Д. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. Конец ХІХ – нач. ХХ в. / Э.Д. Днепрова, С.Ф. Егорова, Ф.С.Поначина, Б.К. Тебиева. – М.: Педагогика, 1991. – 448 с.
53. Добровольський В.О. Діяльність Київської математичної школи в дожовтневий період (1808 – 1917) / В.О.Добровольський // Нариси з історії техніки і природознавства. – К., 1962. – № 1. – С. 131–144.
54. Егоров С.Ф. Хрестоматия по истории школы и педагогики в России ( до Великой Октябрьской Социалистической революции): [учебн. пособие для студентов пед. ин-тов] / С.Ф. Егоров. – М.: Просвещение, 1988. – 432 с.
55. Євтушевскій В.А. Сборникъ арифметическихъ задачъ и численныхъ примеровъ для приготовительнаго и систематическаго курса. Первая часть / В.А. Євтушевскій. – СПб.: Изд-во Д.Д.Полубояринова, 1902. – 137 с.
56. Журнал Ученого комитета Главного правления училищ по рассмотрению проектов устава общеобразовательных учебных заведений (об устройстве гимназий и прогимназий). – СПб, 1863.
57. Журнал Министерства народного просвещения. – 1901. – №2. – С. 364– 365.
58. Журнал Министерства народного просвещения. – 1867 – январь. – С. 14.
60. Журнал Министерства народного просвещения. – 1874. – октябрь. – С.121.
62. Заволока М.Г. Загальноосвітня школа України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / М.Г.Заволока. – Київ, 1971. – 21 с.
63. Закон України “Про загальну середню освіту” // Початкова школа, 1999. – №8.
64. Запольский Н. Домашние учебные занятия учящихся. / Н. Запольский // Педагогический сборник. – 1884. – № 12. – С. 5–7.
65. Зборник постановлений Министерства народного просвещения. III. Спб., 1883. – 268 с.
66. Завалишин И.Сокращенное землеописание Российского государства: сочинение в стихах / И. Завалишин. – М.: Спб., 1792. – С. 75.
67. Зільберштейн А. Система народної освіти / А. Зільберштейн. – Х.: ДВУ, 1929. – С. 53.
68. Золотухіна С.Г. Розвиток теорії та практики виховуючого навчання в історії вітчизняної педагогічної думки ( ІХ – ХІХ ст.): дис. доктора пед. наук: 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Золотухіна Cвітлана Трохимівна. – Київ, 1995. – 353 с.
69. Зорина Л.Я. Дидактические основы формирования системности знаний старшеклассников / Л.Я. Зорина. – М.:Педагогика, 1978. – 207 с.
70. Зуев В.Ф. Педагогические труды [под ред. Б.Е.Райкова] / В.Ф.Зуев. – М: АПН, 1956. –147с.
71. Зуев Д.Д. Школьный учебник / Д.Д. Зуев. – М.: Педагогика, 1983. – С. 12–35.
72. Зязюн И.А. Основы педагогического мастерства / И.А. Зязюн. – К., 1987. – 205 с.
73. Зязюн І.А. Концептуальні засади теорії освіти в Україні / І.А. Зязюн // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2000. – № 1. – С. 12–15.
74. Известия о деятельности и состоянии наших учебных заведений // Журнал Министерства народного просвещения. – 1871. – Ч. 153. – Отделение «Современная летопись». – С. 184–268.
75. Известия о деятельности и состоянии наших учебных заведений // Журнал Министерства народного просвещения. – 1876. – Ч. 185. – Отд. «Современная летопись». – С. 59–76.
76. Известия о деятельности и состоянии наших учебных заведений // Журнал Министерства народного просвещения. – 1873. – Ч. 162. – Отд. «Современная летопись». – С. 1–35.
77. Известия о втором съезде естествоиспытателей в Киеве с 11 июня по 18 июня 1862 года. // Университетские известия . – К., 1862. – № 14 – 16с.
78. История педагогики / [сост. Пискунов А.И.]. – Москва, 1998. – Ч. ІІ. (с XVII века до середины ХХ века). – С. 62–65, 71, 77–80, 666.
79. Історія України в особах ХІХ – ХХ ст.. – К.: – 1995. – с. 479.
80. Иванов Н. Педагогические труды Н.А.Лавровского. Посвящается его памяти / Н.Иванов. – Юрьев: Тип. К.Маттисена, 1900. – 30 с.
81. Камоско Л. В. Деятельность министерства народного просвещения в конце 60-х годов XIX века [сборник научных работ аспирантов исторического факультета МГУ] / Л.Д. Камоско. – М., 1970. – 175 с.
82. Каптерев П.Ф. Дидактические очерки / П.Ф. Каптерев. – М.: Педагогика, 1982. – С. 270–653.
83. Каптерев П.Ф. Избранные педагогические сочинения / П.Ф. Каптерев. – М.: Педагогика, 1982. – 704 с.
84. Каптерев П.Ф. О неудобствах нынешнего деления школ на классы / П.Ф. Каптерев // Образование. – 1892. – №5. – С. 14–17.
85. Кедров Б.М. Противоречия в развитии естествознания / Б.М. Кедров. – М.: Наука, 1965. – 351 с.
86. Клинберг Л. Проблемы теории обучения / Л Клинберг. – М.: Педагогика, 1984. – 256 с.
87. Коваленко О.А. Педагогічна діяльність наукових товариств Слобожанщини другої половини ХІХ століття: дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Коваленко Оксана Анатоліївна. – Харків, 2000. – 172 с.
88. Коваленко В. Загальні закони та закономірності природи як засоби інтеграції змісту природничих знань / В. Коваленко // Імідж сучасного педагога. – Полтава, 2007. – № 3 (72). – С. 4–8.
89. Коновець О.Ф. Просвітницький рух в Україні (ХІХ – поч. ХХ ст.) / О.Ф. Коновець. – Київ: Хрещатик, 1992.–191 с.
90. Комаровъ А.Ф. Арифметическій задачникъ для начальныхъ городскихъ и сельскихъ училищъ. Выпускъ І. Задачи, примеры и вопросы на числа первой сотни / А.Ф. Комаровъ. – М.: Изд-во К.И.Тихомирова, 1907. – 56 с.
91. Кравець В. Історія української школи і педагогіки: [Навч. посіб.] / В.Кравець. – Тернопіль, 1994. – 235 с.
92. Краевский В.В. Дидактический подход к определению содержания учебных книг и их функций в воспитательном и развивающем обучении / В.В. Краевский. – М.: Просвещение, 1983. – С. 28–40.
93. Краевский В.В. Дидактические основания определения содержания учебника. Проблеми школьного учебника. О конструировании ученика / В.В. Краевский, И.Я. Лернер. – М.: Просвещение, 1980. – С.34–49.
94. Краевскький В.В. Теоретические основы содержания общего среднего образования / В.В.Краевський, И.Я.Лернер. – М.: Педагогика, 1983. – 352 с.
95. Лай В.А. К реформе естественно-исторического преподавания [в переводе Карбасникова] / В.А. Лай. – М.: Спб., 1914. – С. 104.
96. Лай В.А. Методика естественно-исторического преподования / В.А. Лай. – М.: СПб., 1914. – 172 с.
97. Лай В.А. Школа действия. Реформа школы, сообразно требованиям природы и культуры / В.А. Лай; [cост. А. И. Пискунов]. – М., 1981. – С. 502–524.
98. Лай В.А. Эксперементальная педагогика / В.А. Лай. – М., 1922. – 237 с.
99. Лаурсон А. М. Частные учебные заведения ведомства Министерства народного просвещения [собрание действующих законоположений и распоряжений о частных учебных заведениях и о домашнем обучении] / А.М. Лаурсон. – М.: СПб., 1912. – С. 281–282.
100. Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы / В.С.Леднев. – М. : Высш. шк., 1991. – 24 с.
101. Лейкина-Свирская В.Р. Интеллигенция в России во второй половине ХІХ века / В.Р. Лейкина-Свирская. – М., 1971, С. 52–56.
102. Левківський М.В. Історія педагогіки / М.В. Левківського, О.А.Дубасенюк. – Житомир, 1999. – 336 с.
103. Лернер И.Я. Каким быть учебнику: Дидактические принципы построения. Ч.1. / И.Я.Лернера, Н.М.Шахмаева. –– М.: Изд-во РАО, 1992. – С. 9–129.
104. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности / И.Я.Лернер.– М.: Знание, 1980. – 80с.
105. Липшиц С.Ю. Московское общество испытателей природы за 135 лет его существования (1805-1940) [исторический очерк] / С.Ю. Липшиц. – М.: МОИП, 1940. – 135 с.
106. Лихачева Е. Материалы для истории женского образования в России (1850 – 1880) / Е. Лихачева. – М.: СПб.,1901. – Т. IV. – С. 10.
107. Лещинський О.П. Методологія та історія природознавства як засади побудови навчального змісту / О.П. Лещинський // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 2. – С. 12–18.
108. Лещинський О.П. Цінності в побудові змісту навчального предмета / О.П. Лещинський // Цінності освіти і виховання: Науково-методичний збірник; [за ред. О.В. Сухомлинської]. – К.: АПН, 1997. – С. 175–177.
109. Литвинов С.А. Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки / С.А.Литвинов. – К.: Рад. школа, 1961 – 652 с.
110. Любар О.О. Історія української педагогіки / О.О. Любар, М.Г.Стельмахович, Д.М.Федоренко. – К., 1998.
111. Любарский Р. Гимназия Крижанівського / Р.Любарский, П. Кизименко // Ведомости. – 1997. – 26 вересня. – С. 10–13.
112. Мазинг К. Заметки о преподавании математики в наших гимназиях / К.Мазинг // Журнал Министерства народного просвещения. – 1872. – №2. – С. 3.
112. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ – ХХ ст.): Хрестоматія / [упоряд. Л.Д. Березовська та ін.] – К.: Науковий світ, 2003. – 418 с.
114. Мединський Є.М. Історія педагогіки / Є.М. Мединський. – К.: Рад. школа, 1939.–Ч.1.– 366 c.
115. Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у ХIХ столітті / Л.Г. Мельник. – Київ, 1972. – 174 с.
116. Мельничук О.С. Історія педагогіки України: [навчальний посібник] / О.С.Мельничук. – Кіровоград, 1998. – 180 с.
117. Менделеев Д.И. Заметки о народном просвещении России / Д.Менделеев. – СПб.: Тип. В.Демакова, 1901. – С. 1–13.
118. Менделеев Д.И. Избранные сочинения / Д.И. Менделеев. – М., 1934. – Т. 24. – С. 236.
119. Менделеев Д.И. Какая Академия нужна в России ? / Д.И. Менделеев // Новый мир. – 1966. – № 12. – С. 182.
120. Меч С. Учебник отечественной географии: [курс гимназический] / С.Меч. – М., 1887. – 165 с.
121. Мор Я.К вопросам об обременении учеников наших гимназий / Я.Мор // Русская школа. – 1893. – № 3. – С. 23 – 26.
122. Министерскія училища. Систематическій сводъ законовъ, распоряженій, правіл, инструкций, програм и справочныхъ сведеній о двукласныхъ и однокласныхъ училищахъ Министерства народнаго просвещенія / [cоставленъ В.Чарнолускимъ]. – СПб.: тип. Б.М. Вольфа, 1903. – 120 с.
123. Мирзоян Э.Н. Московское общество испытателей природы: 1805 – 1995 / Э.Н. Мирзоян. – М.: МГУ, 1996. – 30 с.
124. Нариси історії українського шкільництва (1905 – 1933): навчальний посібник / [за ред. О.В. Сухомлинської]. – К.: Заповіт. – 304 с.
125. Народное образование на Всероссийской выставке в Н. – Новгороде в 1896г. – СПб., 1897. – С. 101.
126. Народное образование в России / [за ред. Членов совета бывшего комитета грамотности Г.Фальборка и В.Чарнолуского]. – СПб., 1900 – 1905. – Т. I – IV.
127. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1898 г. – Елисаветград: Тип. М.А.Гольденберга, 1899. – 171 с.
128. Народное образование в Елисаветградском уезде Херсонской губернии в 1906 г. – Елисаветград: Тип. М.А.Гольденберга, 1908. – 153 с.
129. Обзор деятельности ведомства Министерства народного просвещения за время царствования императора Александра ІІІ (с 2 марта 1881г. по 20 октября 1894г.). – СПб.: Гос. типография, 1901. – 633 с.
130. Онопрієнко В. Українське наукове товариство: 1907 – 1921 роки / В. Онопрієнко, О. Реєнт, Т. Щербань. – К., 1998. – 242 с.
131. Опалинская М.А. История государства Российского: Жизнеописание. ХІХ век. Вторая половина. / М.А. Опалинская, С.Н. Синегубов, А.В. Шевцов. – М.: Книжкова Палата, 1998. – 720 с.
132. Основные направления и тенденции развития педагогической науки в конце ХІХ – начале ХХ вв.: сборник научных трудов / [cост. К.И. Салимовой]. – М., 1980. – 160 с.
133. Отто Шмейль. Очерки по методике естествознания / Отто Шмейль. – Спб, 1912. – С. 55–56.
134. Отчет Николаевского общества любителей природы за 1908/09 г. // Природа. – 1910. – № 1. – C. 110.
135. Отчет о деятельности Общества любителей природы с 26 декабря 1912 по 1 января 1913 года // Природа. – 1913. – № 1. – C. 28.
136. Очерки по истории педагогики: сборник статей / сост. Н.А. Константинова. – М.: Издат. Академия пед. наук РСФСР, 1952. – 324 с.
137. Павленко Ю.В. Природознавство в Україні до початку ХХ століття / Ю.В. Павленко, С.П. Руда, С.А. Хорошева, Ю.О. Храмов. – К.: Видавничий дім «Академпереодика», 2001. – 420 с.
138. Павлов Г.Е. Организация науки в России в первой половине XIX в. / Г.Е. Павлов. – М., 1990. – С. 216.
139. Пазухин А.Д. Современное состояние России и сословный вопрос / А.Д. Пазухин. – М., 1886. – С. 24–25.
140. Паначин Ф.Г. Педагогическое образование в России: историко-педагогические очерки / Ф.Г. Паначин. – Москва: Педагогика, 1979. – 214 с.
141. Педагогическая хроника: [прироложение к журн.] // Семья и школа. – Спб., 1879. – № 10. – С. 15–17.
142. Педагогический сборник. – Спб., 1875. – № 3. – С.15–21.
143. Педагогический сборник. – Спб, 1875. – №9. – С.7–14.
144. Первый Всероссийский сьезд преподавателей физики, химии и космографии // Природа. – 1913. – № 7. – C. 224.
145. Петік В.Г. Історія педагогіки / В.Г. Петік. – К.: Вища школа, 1973. – 446 с.
146. Пилипчук О.Я. Київське товариство дослідників природи та його внесок у розвиток ембріологічної науки / О.Я. Пилипчук. – Київ: КДПУ, 1991. – 100 с.
147. Пискунов А.И. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики / А.И.Пискунов. – М.: Просвещение, 1971.–560 с.
148. Побірченко Н.С. Питання національної освіти та виховання в діяльності українських громад / друга половина ХІХ – початок ХХ століття / Н.С.Побірченко. – К.: Науковий світ, 2002.–331 с.
149. Полонська-Василенко Н. Історія України / Н. Полонська-Василенко. – К.: Дніпро, 1992. – Т.2. – С. 382–383.
150. Пометун О.І. Періодизація розвитку шкільної історичної освіти в Україні ХХ ст. / О.І.Пометун // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 2. – С. 64–65.
151. Практикум з природознавства. Спб., 1891. – 72 с.
152. Профессиональное образование. – 1915. – Янв. 8 – С. 20.
153. Протокол засідань Київського фіз.-мат. т-ва від 19.Х 1916 р. – К., 1917. – № 453. – С. 12–16.
154. Протокол засідань Київського фіз-мат. т-ва від ЗО.XI. 1916 р. – К., 1917. – № 457. – С. 6–11.
155. Проект Устава Николаевского общества любителей природы. – Николаев, 1908. – С. 14.
156. Природа // Секция физики – 1910. – № 2. – C. 226–227.
157. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (ХІХ – поч. ХХ ст.): Нариси / [cост. М.Д.Ярмаченко, Н.П.Калениченко, С.У.Гончаренко та ін.] – К.: Рад. Школа, 1991. – 381 с.
158. Родина и школа. – 1877. – № 4. – С. 8 – 11.
159. Родина и школа. – 1877. – № 5. – С. 3 – 7.
160. Рувинский Л.И., Основы педагогики / Л.И.Рувинский, И.И.Кобыляцкий. – М.: Просвещение, 1985. – 224 с.
161. Руда С.П. Популяризація наукових знань як одна з основних функцій товариств природознавців / С.П.Руда // Популяризація наук в Україні: історія і сучасність. –К.: Хрещатик, 1992. – С. 34–42.
162. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: підруч. / О.Я.Савченко. – К.: Абрис, 1997. – 415 с.
163. Савчук В.С. К истории изучения деятельности научных обществ Придніпров’я. История общественной мысли в России и Украине. ХVII – начало ХХ в. / В.С. Савчук. – Днепропетровск, 1992. – С. 105–111.
164. Савчук В.С. Естественно-научные общества Юга Российской империи: вторая половина ХIХ – начало ХХ в. / В.С. Савчук. – Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1994. – 232 с.
165. Саушкин Ю.Г. Географическая наука в прошлом, настоящем, будущем / Ю.Г. Саушкин. – М.: Просвещение, 1980. – 269 с.
166. Саф’янюк З.Г. Етапи розвитку європейських закладів реальної середньої освіти (ХVІІІ – ХІХ ст.) / З.Г. Саф’янюк // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2005. – №. 40.– С. 141 – 147.
167. Саф’янюк З.Г. Погляди на реальну освіту галицьких педагогів (кінець ХІХ-початок ХІХ ст.) / З.Г.Саф’янюк // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. – 2005. – №. 72. – С. 46–52.
168. Саф’янюк З.Г. Розвиток теорії та практики реальної освіти на західноукраїнських землях (1849 – 1939 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.01. “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / З.Г. Саф’янюк. – Івано-Франківськ, 2007. – 24 с.
169. Сборник постановлений по Министерству народного просвещения. – СПб., 1883. – №. 3. – 268 с.
170. Сбруєва А.А. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: [навчальний посібник] / А.А. Сбруєва, М. Ю. Рисіна. – Суми, 2000. – 208 с.
171. Семенов Д. О преподавании и современном значении географии / Д.Семенов // Журнал Министерства народного просвещения. – 1860. – август. – С. 7–9.
172. Семенов Д. Об элементарном курсе географии / Д.Семенов // Журнал Министерства народного просвещения. – 1868. – сентябрь. – С. 4 – 6.
173. Сеченов И.М. Избранные сочинения / И.М. Сеченов. – М.: АН СССР, 1952. – Т. 1. – 101 с.
174. Сеченов И.М. Рефлексы головного мозга / И.М. Сеченов. – М., 1911. – 237 с.
175. Сірополко С. Історія освіти в Україні / С. Сірополко. – К.: Наукова думка, 2001. – 911 с.
176. Сисоєва С. Нариси з історії розвитку педагогічної думки / C.Сисоєва, І.Соколова. – Київ, 2003. – 308 с.
178. Сытник К.М. В.И. Вернадский: Жизнь и деятельность на Украине / К.М.Сытник. – К.: Наукова думка, – 1988.
179. Соболева Е.В. Организация науки в пореформенной России / Е.В.Соболева. – Л.: Наука, 1983. – С. 142 – 160.
180. Соколов А. К вопросу о черчении карт в классе / А. Соколов // Журнал Министерства народного просвещения. – М., 1892. – июнь. – С. 7 – 9.
181. Соколов А. Картины, как пособие при приподовании географии / А. Соколов // Журнал Министерства народного просвещения. – М., 1891. – №11. – С. 10–11.
182. Соколов А. О составе учебного географического атласа и об употреблении его в преподовании / А. Соколов // Журнал Министерства народного просвещения. – М., 1891. – № 10. – С. 7–8.
183. Статут гимназий и прогимназий Министерства народного просвещения // Журнал Министерства народного просвещения. – М., 1864. – Ч. СХХIV, декабрь. – С. 45.
184. Стоунс Э. Психопедагогика. Психологическая теория и практика обучения / Э.Стоунс. – М.: Педагогика, 1984. – 472 с.
185. Сухомлинська О.В. Українська педагогіка в персоналіях: [навч. посібник] / О.В.Сухомлинська. – К.: Либідь, 2005. – 624 с.
186.Съезд в Киеве естествоиспытателей // Университетские известия. – К., 1861. – № 10. – 32 с.
187. Тимирязев К.А. Развитие естествознания в России в эпоху 60-х годов / К.А. Тимирязев. – М., 1939. – Т.8. – 143 с. – (Сочинения: в 9 томах).
188. Указ комиссии об учереждении народных училищ. – СПб.: Тип. Синода, 1885. – 46с.
189. Український педагогічний словник [уклад. С.О.Гончаренко]. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
190. Университетские известия. – К., 1908. – № 9. – С. 5 – 7.
191. Университетские известия. – К., 1908. – № 11. – С. 13.
192. Университетские известия. – К., 1909. – № 1. – С. 9 – 14.
193. Усатенко Т. Шкільні реформи кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. на українських землях / Т.Усатенко // Наук. вісн. Чернівецького університету: Педагогіка та психологія. – Чернівці, 2004. – №. 222. – С. 177– 184.
194. Устав женских учебных заведений Ведомства учреждений императрицы Марии, утвержденный 30 августа 1855 г. – СПб., 1855. – С. 8.
195. Ушинський К.Д. Избр. пед. соч./ К.Д. Ушинський. – М., 1939. – Т.2. – С. 34–36.
196. Фальборк Г.А. Всеобщее образование в России / Г.А. Фальборк. – М.: Тип. Т-ва И.Д.Сытина, 1908. – 212 с.
197. Фигуровский Н.А. История естествознания в России / Н.А.Фигуровский, В.П. Зубов, С.Р. Микулинский.– М.: Изд. Академия наук СССР, 1957. – 378с.
198. Фридман Л.М. Психолого-педагогические основы обучения математике в школе / Л.М.Фридман. – М.: Просвещение, 1983. – 160 с.
199. Флит Н.В. Школа в России в конце ХIХ – нач. ХХ в.: государственные и частные гимназии, прогимназии, домашнее обучение, экстерн: [методическое пособие] / Н.В. Флит. – Л., 1991. – 96 с.
200. Чаговец В. Учительские съезды / В. Чаговец // Киевская мысль. – 1912. – №152. – 3 июня. – C. 2.
201. Чарнолускій В.И. Къ шкальной реформе / В.И. Чарнолускій. – М.: Тип. Т-ва И.Д. Сытина, 1908. – С. 28-31.
202. Чарнолусский В. Основные вопросы организации школы в России / В.И.Чарнолусский. – СПб.: Тип. Александрова, 1909. – 131 с.
203. Чепіга Я. Проект української школи / Я. Чепіга // Світло. – 1913. – № 2–3. – С. 17–21.
204. Черкасов О.В. Тенденції визначення понятійного апарату історії освіти та педагогічної думки в Україні як напрямку наукових знань (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / О.В.Черкасов // Наукові записки НПУ імені М.П.Драгоманова. – К.: НПУ, 2003. – № 50. – С. 179–183.
205. Чернышов К. О программе и задачах журнала Николаевского общества любителей природы «Природа» / К.Чернышов // Природа. – 1913. – № 1. – C. 2– 8.
206. Чернявский Н.Ф. По вопросам народного образования / Н.Ф.Чернявский. – Херсон: Тип. О.Д.Ходушиной, 1905. – 42 с.
207. Чехов Н.В. Народное образование в России с 60-х гг. ХІХ века / Н.В.Чехов. – М.: Польза, 1912. – 224 с.
208. Шкільна хроніка. Загальна освіта // Світло. – 1913. – № 4. – С. 65.
209. Шмідт Е. История средних учебных заведений в России / Е.Шмідт. – Спб., 1878. –584 с.
210. Шоробура І.М. Проблема періодизації процесу розвитку шкільної географічної освіти / І.М. Шоробура // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини [гол. ред.: Мартинюк М.Т. – К.: Міленіум, 2006. – Ч. 2. – С.252–260.
211. Штарк М. Домашние уроки учеников / М. Штарк // Гимназия. – М., 1888. – № 1. – С. 4–7.
212. Энциклопедический словарь. – СПб: Типолитография И.А.Ефрона, 1896.– Т. ХVII. – 482с.
213. Ягодовский К.П. Вопросы общей методики естествознания / К.П.Ягодовский. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР, 1954. – 273 с.
214. Яната А.А. Общество природы в Николаеве / А.А. Яната // Природа Украины. – М., 1911. – Ч. 1. – С. 114–116.
215. Яната А.А. Программа ботанических экскурсий в окрестностях г.Николаева (март-апрель) / А.А. Яната // Природа. – 1910. – № 1. – C. 11–30.
216. Ярм