РОЗВИТОК НАРОДНОЇ ОСВІТИ У КАТЕРИНОСЛАВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ-ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Краткое описание

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БІЛЕЦЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 37(091)(477.63) “18”-“19”

РОЗВИТОК НАРОДНОЇ ОСВІТИ У КАТЕРИНОСЛАВСЬКІЙ
ГУБЕРНІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ-ПОЧАТОК ХХ СТ.)

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
ЛЯХ
ГАЛИНА РОМАНІВНА
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки

Слов’янськ – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................................3
РОЗДІЛ І
РОЗВИТОК НАРОДНОЇ ОСВІТИ НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ В КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ШКІЛЬНИЦТВА У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
1.1. Історіографія проблеми дослідження................................................................11
1.2. Загальні тенденції розвитку народної освіти в Україні……...…………........26
1.3. Характеристика освітніх процесів на Катеринославщині…………………...43
1.4. Проблеми народної освіти у спадщині вітчизняних
педагогів другої половини ХІХ – початку ХХ століття ………………... ….62
Висновки до розділу І.........................................................................................76
РОЗДІЛ ІІ
ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОЇ ОСВІТИ НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТЯ)
2.1. Зміст освіти у земських народних школах Катеринославщини……….........80
2.2. Специфіка розвитку національних шкіл на Катеринославщині…………...101
2.3. Напрями діяльності приватних шкіл на Катеринославщині.........................117
2.4. Система підготовки вчителів народних шкіл Катеринославщини………...131
2.5. Шляхи використання досвіду розвитку народної освіти
у практиці сучасних шкіл…………………………………………………….145
Висновки до розділу ІІ......................................................................................159
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.......................................................................................162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................167
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………193

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах оновлення і розбудови української державності суттєвого значення набуває організація і подальший розвиток національної школи. Особливої уваги при цьому вимагає початкова школа, яка виступає фундаментом навчання та виховання нової генерації гідних членів суспільства.
Національна державна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття) одним із шляхів розвитку загальної системи народної освіти визначила реформування освіти з урахуванням регіональних особливостей і передового світового досвіду, а також створення оптимальних організаційно-педагогічних, науково-методичних, санітарно-гігієнічних умов функціонування навчально-виховних закладів. У перетворенні сучасної школи важливу роль відіграє історико-педагогічний досвід, вивчення якого дозволяє визначити закономірності розвитку шкільництва в Україні, побачити і реально оцінити проблеми сучасної школи й накреслити шляхи подальшого розвитку освіти. При цьому важливо враховувати здобутки регіонального педагогічного досвіду.
З огляду на це цікавим є досвід організації народної освіти у Катеринославській губернії в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Вибір часових меж дослідження не випадковий, оскільки з 1861 по 1917 рр. в системі народної освіти України, як й в усій Російській імперії, відбувалися значні зміни у шкільній справі, пов’язані зі змінами у соціально-економічній та політичній галузях життя тогочасного суспільства. Цей історичний період цікавий тим, що у цей час закладалися основи новітньої педагогіки. Багато нововведень, що впроваджувалися у шкільну практику в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття, є актуальними зараз і викликають інтерес сучасних дослідників.
Вивченню народної освіти у Катеринославській губернії в рамках досліджуваного періоду присвятили свої праці вчені-історики Л. Лихачова, О. Мармазова, С. Нестерцова та інші. Дослідження особливостей розвитку освіти Донеччини, як одного з регіонів Катеринославської губернії, проводили Н. Темірова, Л.Терських, Г. Лях, А. Шевченко та інші.
Висвітленням тенденцій у розвитку системи освіти на Катеринославщини в рамках Східноукраїнського регіону займалися І. Живодьор, Н. Калениченко та Ж. Ільченко, В. Курило і В. Подов та ін.
Педагогічна спадщина видатних педагогів, прогресивні ідеї яких суттєво вплинули на розвиток освіти у Катеринославській губернії, досліджувалася М. Веркальцем, О. Давиденковим, Е. Дніпровим, О. Мазуркевичем, О. Неживим, Л. Рябовол, С. Саяпіною та іншими.
Утім багато проблем розвитку народної освіти залишилися поза увагою дослідників історії педагогіки. Так, потребує вивчення досвід організації української національної школи, приватних шкіл, шкіл етнічних меншин Катеринославської губернії (грецьких, єврейських, німецьких та ін.). Ці проблеми і зараз є надзвичайно актуальними і потребують негайного вирішення. Тому дослідження їх у повному історичному ракурсі дасть можливість глибоко їх осмислити, усвідомити і вирішити. Особливо цінними є ідеї прогресивних педагогів того часу (М. Корф, М. Пирогов, К. Ушинський) щодо організації народної освіти, а також просвітницька діяльність і погляди педагогів Катеринославщини (В. Васильченко, Б. Грінченко, Я. Чепіга, С. Черкасенко та ін.). Саме вони своєю практичною діяльністю закладали підґрунтя нової школи.
На сучасному етапі над дослідженнями історії розвитку народної освіти в Україні працюють такі науковці: В. Вихрущ, В. Галузинський, М. Євтух, С. Золотухіна, О. Сухомлинська та інші. Серед досліджень розвитку народної освіти в Україні пореформеного періоду відзначимо праці О. Драч, Ж. Ільченка, Н. Калениченка тощо. Вивченню організації навчально-виховного процесу у початкових народних училищах у різних регіонах України присвятили свої праці Л. Корж, М. Левченко, Н. Москаленко Т. Столярчук, Л. Терських, В. Євдокимова, Г. Єльникова. Разом з тим, відсутні праці, у яких би досліджувався розвиток народної освіти у Катеринославській губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Виключенням є наукове дослідження В. Курила „Становлення і розвиток освіти і педагогічної думки Східноукраїнського регіону в ХХ столітті”. Але у ньому подається аналіз усієї системи освіти регіону на початку ХХ ст. Розвиток народної освіти Катеринославської губернії залишився недослідженим.
Огляд історико-педагогічних досліджень показує, що дослідниками виконана значна робота щодо вивчення народної освіти в Україні. Однак у ній знайшли відображення лише загальнопедагогічні аспекти. Так, у наукових дослідженнях недостатньо висвітлено перебіг освітніх процесів, зміст освіти, досвід організації і ведення навчально-виховного процесу у земських народних початкових училищах, приватних початкових та іноземних національних школах Катеринославської губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Таким чином, актуальність і недостатня розробленість проблеми розвитку народної освіти на Катеринославщині зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Розвиток народної освіти в Катеринославській губернії (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах досліджуваної на кафедрі педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету теми „Гуманізація навчально-виховного процесу” (протокол № 3 від 28.11.2002 р.). Тема дисертації затверджена Вченою радою Слов’янського державного педагогічного університету (протокол № 3 від 28 листопада 2002 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 24 грудня 2002 р.).
Об'єкт дослідження – розвиток теорії і практики народної освіти в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Предмет дослідження – організація народної освіти у Катеринославській губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Мета дослідження – здійснити цілісний аналіз процесу становлення і розвитку народної освіти на Катеринославщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття, визначити загальні тенденції і етапи розвитку народної освіти у губернії протягом зазначеного періоду.
Завдання дослідження.
1. Проаналізувати ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми в історії вітчизняної педагогічної думки.
2. Визначити етапи розвитку народної освіти у Катеринославській губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
3. Узагальнити досвід організації процесу навчання у земських, національних та приватних школах Катеринославщини.
4. Виявити складові системи підготовки народних учителів Катеринославщини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
5. Виявити актуальні проблеми і тенденції розвитку народної освіти у досліджуваний період і накреслити шляхи творчого використання позитивного вітчизняного досвіду у сучасних умовах.
Методологічною основою дослідження стали теорія наукового пізнання, положення про діалектичний взаємозв’язок і взаємозумовленість явищ та необхідність їх висвітлення у конкретно-історичних умовах, перехід кількісних змін в якісні; наукові положення в галузі філософії, культурології, педагогіки про взаємозв’язок між тенденціями розвитку системи народної освіти та соціально-економічними й історико-культурними процесами.
Теоретичну основу дослідження становлять теоретичні положення й висновки про особливості розвитку педагогічної науки і практики досліджуваного періоду (Я. Абрамов, Б. Веселовський, П. Каптерєв, С. Миропольський, Г. Фальборк, В. Чарнолуський, М. Чехов), ідеї видатних вітчизняних педагогів щодо змісту та шляхів організації народної освіти (М. Пирогов, М. Корф, К. Ушинський, М. Завадський, В. Смирнов, Н. Струминський), дослідження історичних аспектів розвитку освіти і виховання (Л. Ваховський, В. Вихрущ, Л. Вовк, Н. Дем’яненко, М. Євтух, С. Золотухіна, В. Майборода, М. Стельмахович, О. Сухомлинська), концептуальні положення про пріоритетні напрями розвитку народної освіти, шляхи її реформування, що містяться у Законі України „Про освіту”, Державній національній програмі „Освіта (Україна ХХІ століття)”, Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті та Державній програмі ”Вчитель”.
Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс методів дослідження: аналіз, синтез, конкретно-пошуковий, системно-структурний методи для здійснення історіографічного аналізу проблеми, вивчення теоретичних питань розвитку народної освіти в Україні та Катеринославській губернії; пошуково-бібліографічний та проблемно-цільовий – для аналізу архівних матеріалів, періодичних видань, нормативних і освітніх документів з метою визначення загального стану розвитку народної освіти у Катеринославській губернії упродовж досліджуваного періоду; історико-ретроспективний та історико-порівняльний – для дослідження змісту, напрямів і форм розвитку народної освіти на Катеринославщині; методи узагальнення та інтерпретації даних для визначення актуальних проблем і тенденцій розвитку народної освіти Катеринославської губернії у досліджуваний період.
Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи протягом 2002 – 2008 років.
На першому, організаційно-пошуковому, етапі (2002-2004 роки) визначався стан означеної проблеми через пошук і аналіз педагогічної літератури, з’ясовувалися об’єкт, предмет, мета ї завдання дослідження, проводилося первинне узагальнення результатів вивчення проблем розвитку народної освіти у Катеринославській губернії.
На другому, аналітичному, етапі (2004-2007 роки) класифікувалася наукова література та аналізувалися архівні документи, урядові накази та постанови, проводилася систематизація результатів дослідження, що дало змогу виявити шляхи та закономірності динаміки росту закладів народної освіти та їх змісту освіти, публікувалися основні положення роботи.
На третьому, підсумковому, етапі (2007-2008 роки) було закінчено обробку даних, формулювались висновки, весь матеріал дослідження було викладено в публікаціях і рукописі дисертаційного дослідження.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1861 по 1917 рр. Нижня межа – 1861 рік – зумовлена освітніми реформами 60-х років ХІХ століття і прийняттям „Положення про початкові народні училища”, що стало основою для розвитку народної освіти у Російській імперії та в Україні. Верхньою межею визначено 1917 рік – час зміни соціально-економічного, політичного ладу життя, пов’язаний з ліквідацією царизму. Події 1917 року сприяли оновленню суспільних поглядів і демократизації галузі народної освіти.
Географічні рамки дослідження – територія сучасних Донецької, Дніпропетровської, Запорізької і Луганської областей.
Джерельну базу дослідження склали різноманітні за характером та змістом опубліковані та неопубліковані джерела: архівні матеріали Центрального державного історичного архіву України м. Києва, Дніпропетровського, Донецького, Харківського обласних, Російського державного історичного архіву, а також Маріупольського та Артемівського міських архівів. У роботі було також використано матеріали Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського, бібліотеки Харківського національного університету ім. В.Г.Каразіна.
Окрему джерельну базу становлять наукові матеріали краєзнавчих музеїв мм. Дніпропетровська, Луганська, Донецька, Харкова та Одеси, Російського державного архіву земств (С. - Петербург) та періодична преса другої половини ХІХ – початку ХХ століття, наукові праці видатних педагогів означеного періоду, а також монографії, публікації та дисертаційні роботи сучасних дослідників.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше виявлено та обґрунтовано етапи становлення і розвитку народної освіти у Катеринославській губернії протягом другої половини XIX – початку XX століття, здійснено історіографічний аналіз проблеми. Подальшого розвитку дістали наукові уявлення про розвиток на території губернії національних шкіл для іноземних колоністів (німців, євреїв і греків) і особливості навчально-виховного процесу у них, специфіку змісту освіти у приватних училищах Катеринославщини у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
У науковий обіг введено 44 раніше невідомих архівних джерела та нові навчально-методичні матеріали, що розкривають передумови та етапи розвитку народної освіти у Катеринославській губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані при підготовці та викладанні навчальних курсів з теорії та історії педагогіки у вищих педагогічних навчальних закладах різного рівня акредитації; при написанні наукових і навчально-методичних праць з історії педагогіки в Україні. Результати дослідження можуть стати у нагоді для розробки спецкурсу з педагогічного краєзнавства для студентів вищих педагогічних навчальних закладів та учнів педагогічних класів загальноосвітніх шкіл. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі професійної підготовки та перепідготовки педагогічних працівників. Для чинних органів місцевого самоврядування матеріали дослідження можуть бути додатковим аргументом на користь забезпечення пріоритетності освітнього середовища та всієї галузі освіти. Матеріали дисертаційної роботи можуть сприяти підвищенню ефективності взаємодії органів влади і навчально-виховних закладів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету, на аспірантських семінарах, VІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004), Регіональній науково-практичній конференції „Підготовка вчителя у сучасних умовах” (Слов’янськ, 2004), І-й загальноуніверситетській конференції молодих учених „Наука – Досвід – Суспільство” (Слов’янськ, 2004).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 12 одноосібних публікаціях автора, з них – 10 статей у наукових фахових виданнях.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, двох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку використаних джерел (267 найменувань) та 11 додатків на 11 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 203 сторінки.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено та подано нові підходи до висвітлення процесу розвитку народної освіти у Катеринославській губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Зокрема, проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки.
1. У дисертаційному дослідженні висвітлено процес становлення уявлень про розвиток народної освіти в Україні та зокрема у Катеринославській губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. У цьому процесі чітко вирізняються три етапи: І – дореволюційний (70-ті роки ХІХ ст.–1917 р.), ІІ – радянський (1917 – 1980-ті роки), ІІІ – сучасний (з 1991 року). Кожен з них характеризується певними акцентами у висвітленні питання, зумовленими загальною суспільно-політичною ситуацією та пов’язаним з нею ступенем свободи наукової творчості, а також особливостями світоглядних засад.
На першому етапі (60-ті роки ХІХ ст. – 1917 р.) переважали наукові праці, у яких описані механізми розвитку народної освіти у Російській імперії в цілому (Я. Абрамов, С. Анциферов, О. Білявський, П. Каптерєв М. Корф, М. Пирогов, С. Сірополк, М. Чехов та ін.).
Упродовж другого етапу (1917 р. – 1980-ті роки) у дослідженнях розвитку народної освіти спостерігався більш критичний і детальний аналіз розвитку народної освіти. Більшість історико-педагогічних праць характеризувалася широтою об’єктів досліджень. У дослідженнях А.Алексюка та Г.Савенюка, В.Борисенка, Є.Дніпрова, С.Єгорова, О.Кошелева, Ф.Паначина, О.Швыдька, М.Кучепатова, О.Осокова, Т.Степаненка аналізувався розвиток народної освіти в цілому у Російській імперії і в Україні зокрема.
Третій етап розпочався у 1991 році. Він характеризується детальним аналізом історії розвитку української системи народної освіти, вивченням особливостей розвитку шкільництва у різних регіонах України, пошуком втрачених авторських методик викладання, побудованих на засадах демократії та гуманізму.
2. На основі аналізу значної кількості архівних джерел, а також наукової літератури виявлені загальні тенденції розвитку народної освіти в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття:
– поступове збільшення загальної кількості початкових навчальних закладів у країні, що було обумовлено вимогами часу і суспільства;
– посилення контролю за народною освітою з боку уряду, що проявилося у створенні училищних рад та закликанні дворянства до контролю за школою;
– зміцнення ролі Святого Синоду і церковно-парафіяльних шкіл у справі освіти країни;
– посилення гніту уряду до земських народних шкіл, зменшення фінансування земств і збільшення фінансової допомоги церковному відомству;
– залучення Міністерством народної освіти громадськості та окремих приватних осіб до справи розвитку народної освіти;
– постійне посилення діяльності земств країни щодо розвитку народної освіти і збільшення кількості народних училищ;
– систематичне і планомірне пригноблення і переслідування царським урядом української національної школи і культури.
3. З’ясовано, що розвиток народної освіти у Катеринославській губерній протягом досліджуваного періоду проходив у три етапи, кожен з яких мав певні риси.
На першому етапі (1861–1874 рр.) основними закладами народної освіти були церковно-парафіяльні та повітові початкові училища. Починають з’являтися земські народні школи, але на цьому етапі їхня діяльність не відзначалася особливою продуктивністю. Упродовж 1861–1874 рр. були визначені мета народної освіти і головні завдання школи.
Для другого етапу розвитку народної освіти у Катеринославській губернії (1874–1890 рр.) характерне різке збільшення кількості училищ різних відомств, поява нових навчальних закладів, таких як школи грамоти, початкові школи для іноземних колоністів (греків, німців).
На третьому етапі (1890–1908 рр.) пожвавлюється діяльність земств у Катеринославській губернії. За сприяння земств на Катеринославщині з’являються нові школи, засновані сільськими товариствами, громадами та окремими особами. У ці роки у Катеринославській губернії розвиток народної освіти набуває надзвичайної сили. З появою приватних та громадських закладів початкової освіти завершується кількісне формування системи народної освіти.
Четвертий етап (1908–1917 рр.) розвитку народної освіти на Катеринославщині характеризувався, з одного боку, піднесенням рівня освіти у початкових народних училищах Катеринославської губернії, посиленням змістовності, фундаментальності в організації освіти, а з іншого боку – соціально-політичними суперечками, зокрема, у питанні навчання українською мовою в українських школах. Незважаючи на те, що прогресивна громадськість і вчителі наполегливо відстоювали право українського народу навчатися рідною мовою, досить сильним було протистояння царського уряду. Тому боротьба за якісну народну освіту та рідну мову у школах тривала до 1917 року.
4. Аналіз творів видатних вітчизняних педагогів досліджуваного періоду дозволив окреслити коло провідних завдань розвитку народної освіти: зв'язок навчання з життям, відповідність народної школи і освіти в цілому вимогам суспільства, якість навчання і наповнення змісту навчання прогресивними здобутками світової педагогіки, створення єдиної багаторівневої системи освіти. Провідною ідеєю педагогічного руху Катеринославської губернії стало те, що народна школа повинна базуватися на прогресивних принципах навчання: наочності, доступності, концентричності, навчання рідною мовою. Ці прогресивні педагогічні ідеї знайшли своє відображення у науково-педагогічних творах і практичній діяльності М. Пирогова, К. Ушинського, М.Корфа, Б.Грінченка, Я.Чепіги, а також членів громадського науково-педагогічного товариства ,,Просвіта” – Д. Яворницького, Д. Дорошенка, В. Леонтовича та інших.
5. Зміст освіти у земських школах Катеринославської губернії мав гуманістичний і демократичний характер. Ці школи поширювали освіту в основному серед сільського населення, а організація земських шкіл була пристосована до умов сільського життя та побуту. Зміст освіти у школах ґрунтувався на принципах: зв’язку навчання з життям, наочності, послідовності та концентричності, а також врахування вікових особливостей учнів.
6. У ході дослідження з’ясовано, що розвиток національних шкіл у грецьких, німецьких та єврейських поселеннях Катеринославщини відбувався на основі співпраці національних громад губернії з місцевими земствами, результатом чого було створення мережі початкових училищ на базі земських з викладанням навчальних предметів рідною мовою. Специфікою розвитку освіти у поселеннях національних меншин було створення національних громадських та приватних училищ. При цьому єврейська національна школа характеризувалася найбільшою кількістю конфесійних релігійних закладів освіти. Водночас, разом із конфесійними училищами були поширені приватні і громадські єврейські школи, які стали більш прогресивними закладами національної освіти, ніж конфесійні Талмуд-тори чи хедери.
7. Доведено, що розвиток приватної освіти у Катеринославській губернії відбувався у напрямку підготовки майбутніх працівників і благодійному напрямку. У своїй освітній діяльності приватні особи керувалися такими цілями: початкова підготовка учнів до праці на приватних підприємствах та прагнення надати якісну освіту широким верствам населення, навчання талановитих й обдарованих дітей (що привернуло увагу народних мас до освіти).
8. У дослідженні виявлено складові системи підготовки вчителів народних шкіл Катеринославщини. У губернії було сформовано широку мережу навчальних закладів з підготовки народних вчителів, яка включала вчительські семінарії та підготовчі курси при гімназіях. Якісна фахова підготовка вчителів здійснювалася за сприянням вищих навчальних закладів: Харківського та Новоросійського університетів і Таганрозького вчительського інституту. Велику роль у підвищенні педагогічної майстерності вчителів відіграли педагогічні курси-з’їзди. А якість роботи народних вчителів та відповідність посаді постійно перевірялася училищними радами губернії.
9. Дослідження розвитку народної освіти у Катеринославській губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. показало, що в історії нашої вітчизняної освіти є чимало цінних елементів, які не втратили своєї актуальності сьогодні і які можна було б використати для оновлення сучасної школи в Україні. Серед напрямків теоретичного і практичного досвіду досліджуваного періоду, які можуть бути використані для вирішення завдань сьогодення, відзначимо наступні: співвідношення вивчення рідної та державної мов у всіх закладах освіти, створення державного стандарту освіти, перенесення акценту в управлінні освітою від центральних до місцевих органів самоврядування, залучення громадськості до управління освітою. Крім цього, слід більше уваги приділити проблемі організації шкіл для національних меншин, які мешкають на території України та у різних її регіонах. На порядку денному також стоять питання демократизації та гуманізації навчально-виховного процесу, зміцнення зв’язків з школами інших країн світу, зокрема української діаспори.
Проведене дослідження не вирішує всіх аспектів проблеми. До основних питань, що потребують подальшого вивчення, ми відносимо визначення ролі духовенства у розвитку народної освіти на Катеринославщині і загалом в Україні, наступність початкової і середньої освіти, розвиток та проблеми організації освітніх закладів для вірмен та караїмів у губернії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ

ДАДО – Державний архів донецької області;
ДОІА – Дніпропетровський обласний історичний архів;
ДАОО – Державний архів одеської області;
РДІА - Російський державний історичний архів;
ДАХО - Державний архів харківської області;
ЦДІАУ – Центральний державний історичний архів України.

1. Алфавитный список городов и селений с указанием существующих в них учебных заведений Министерства народного просвещения по 01.01.1879. – СПб.: Тип. «Север» – 77 с.
2. Анкетные сведения о начальных училищах. Екатеринославская губерния, Бахмутский уезд. – РДІА, ф.91, оп.3 год 1866-1915, д.382, л.18–73.
3. Анкетные сведения о начальных училищах. Екатеринославская губерния, Екатеринославский уезд. – РДІА, ф.733, оп.3, д.264, л.262–320.
4. Анкетные сведения о начальных училищах. Екатеринославская губерния, Славяносербский уезд. – РДІА, ф.91, оп.3, год 1861–1914, д.374, 1894, л.3–725
5. Аттестат об окончании частного начального училища ІІ разряда, г-жи В.Мельник, С.Болдырева, выданный на имя Козьмы Петровича Крутова; внутренняя документация училища. – ДОА, ф.14, оп.22, д.19, л.7–49.
6. Екатеринославский губернский инспектор народных училищ 2-го района. Доклады (1876–1897) – ДОА, ф.27, оп.3, д.68, л.56–453.
7. Записки попечителя Одесского учебного округа В.И.Филоматитского касательно мер по улучшению народного просвещения в Российской империи. – ОДІОА, ф.92, оп.38, год 1891–1893, д.21, л.25–127.
8. Из доклада С.Ф.Черкасенко экстренному земскому собранию Мариупольского уезда в 1903 году. – Архив Мариупольского краеведческого музея. – л.15–32.
9. Листи Павлоградської повітової земської управи у Катеринославську губернську земську управу: справи по народній освіті. – РДІА, ф.93, оп.3, год 1895–1905, д.46, л.250–289.
10. Материалы І-го Московского съезда представителей обществ помощи особам учительского звания 1902 года по улучшению состояния дел народного просвещения в Российской империи. – РДІА, ф.91, оп.5 год 1902–1908, д.28, л.8–545.
11. Обзор по состоянию народного образования в Екатеринославской губернии. Александровский уезд, Бахмутский уезд, Славяносербский уезд. – РДІА, ф.91, оп.3, д.284, л.102–248. 1892–1917гг.
12. Об открытии высших начальных училищ и преобразовании училищ в высшие начальные в Одесском учебном округе. – ДОІА, ф.253, оп.12, д.181, л.242-282. 1913-1914 гг.
13. Общие сведения о деле народного образования в земских губерниях Российской империи (кратко) за 1889–1914 гг. – РДІА, ф.85, оп.14, д.275, л.12–298.
14. Общие сведения по народному образованию в Екатеринославской губернии. Павлоградский уезд, Новомосковский уезд. – 1907. – РДІА, ф.91, оп.12, д.125, л.153–381.
15. Общие сведения о появлении училищ в Екатеринославской губернии.– 1901. – РДІА, ф.91, оп.12, д.128, л.13–172.
16. Общие сведения по начальным училищам Александровского уезда, Бахмутского уезда. 1912. – РДІА, ф.91, оп.3, д.352, л.3–297.
17. Общие сведения о начальных училищах Мариупольского и Славяносербского уездов Екатеринославской губернии. – ДОІА, ф.119, оп.8, д.79, л.14–68. 1914–1917 гг.
18. О мерах к народному образованию в Екатеринославской губернии. - Екатеринослав (1868). – ОДОІА, од. зб. 1451. – 206с.
19. О низших учебных заведениях духовного ведомства Екатеринославской губернии. – РДІА, Канцелярия Синода. (С.-Петербург). Департамент народного просвещения, ф.733, оп.92, д.292, л.64–159. 1895–1917 гг.
20. Отчет об общеобразовательно-педагогических курсах Екатеринославского губернского земства, организованных в Екатеринославе с 15-го июля по 27-е июля 1914 года. – РДІА, ф.733, оп.91, д.203, л.3–168.
21. Отчет о городских начальных училищах в Екатеринославской губернии. - Екатеринослав: типо-литография Петрова , 1904. – 301с.
22. Отчет о состоянии школ Новомосковского и Павлоградского и др. уездов Екатеринославской губерний за 1867–1869 гг. – РДІА, ф.91, оп.3, д.129, л.260–394.
23. Отчет об осмотре двухклассных греческих и немецких училищ Мариупольского,Славяносербского и Александровского уезда. – Х.: Тип.Зильберга, 1895. – 86с.
24. Отчет общества взаимного вспомоществования учащим и учившим в начальных народных училищах Екатеринославской губернии за 1903г.- Екатеринослав: тип.Л.М.Ротенберга, 1904. – 38с.
25. Переписка попечителя Одесского учебного округа Х.П.Сольского с Г.С.Митюровым (1914 год). – ЦДІАУ, ф.72, оп.8, д.13, л.21–29.
26. Перепись народных училищ ІІ – ІІІ разрядов в Екатеринославской губернии, произведенная Екатеринославским губернским земством (1874 год). – ДОІА, ф.733, оп.8, д.30, л.5–40.
27. Перепись народных училищ ІІ – ІІІ разрядов в Екатеринославской губернии, произведенная Екатеринославским губернским земством (1874 год). – ДОІА, ф.733, оп.8, д.37, л.33–46.
28. Приговоры Новомосковской уездной земской управы по устройству народного просвещения в уезде: прошения попечителю Одесского учебного округа об открытии публичных библиотек, разрешении свободной книготорговли, ходатайства Новомосковского комитета грамотности и прочее. Екатеринославская губерния, Новомосковский уезд. – ДОІА, ф.253, оп.3 год 1897–1905, д.158, л.18–349.
29. Приговоры сельских обществ Екатеринославской губернии по народному образованию: открытие народных училищ, городских училищ по положению 1872 года. – ДОА, ф.253, оп.28 год 1905–1910, д.35, л.74–163.
30. Протоколы и прошения по народному просвещению в Екатеринославской губернии (1910-1914 гг.). – ДОІА, ф.84, оп.217, д.15, л.34–170.
31. Протокол заседания Екатеринославского губернского училищного совета о сдаче испытаний в земских однокласных и двухкласных народных училищах в конце 1880-1881 учебного года (15 ноября 1881 года). – РДІА, ф.91, оп.44 год 189 –1899, д.160, л.54–68.
32. Разные статистические сведения, списки народных, городских земских училищ, переписка по народному образованию Екатеринославской губернии. – РДІА, ф.91, оп.3, д.284, 1878–1917 гг. – л.13–351.
33. Распоряжения попечителя Одесского учебного округа с 3.01.1890 – по 7.11.1891. – ДОІА., ф.56, оп.1, ед.хр.84.
34. Сбор Новомосковского комитета грамотности по случаю 10-тилетия со дня смерти Н.А.Корфа (1903 год). – Архив Мариупольского краеведческого музея. – 264 с.
35. Сборник учебных планов, программ и правил преподавания в начальных народных училищах Российской империи. – РГИА. Канцелярия Синода (С.-Петербург). Департамент народного просвещения, ф.94, оп.3, ед.хр.56. – 488 с.
36. Сведения об училищах Екатеринославской губернии (1869–1910 гг.). Екатеринославский уезд. Школы Министерства Народного Просвещения. - РДІА. Канцелярия Синода (С.-Петербург). Департамент народного просвещения, ф.91, оп.3, д.632, л.100–369.
37. Сведения об прошениях на открытие народных училищ в Екатеринославской губернии за 1874–1903 гг. – РДІА. Канцелярия Синода (С.-Петербург), ф.91, оп.3, д.724, л.144–201.
38. Сведения об училищах Екатеринославской губернии. Школы национальные. – РГИА. Канцелярия Синода (С.-Петербург). Департамент народного просвещения, ф.91, оп.3, д.963, л.312–517.
39. Сведения об училищах Екатеринославской губернии (1890-1917 гг.). Частные училища. – РДІА. Канцелярия Синода (С.-Петербург), ф.91, оп.3, д.143, л.215–463.
40. Списки двухклассных уездных народных училищ Одесского учебного округа по положению 1828 года (1863–1866 гг.) и прочее. – Архив Мариупольского краеведческого музея. – 254с.
41. Списки народных училищ, составленные по отчетам губернских земских управ на 1914 – 1915 учебный год. – РДІА, ф.729, оп.11, д.48, л.241–326.
42. Список всех начальных училищ Одесского учебного округа. – РДІА, ф.335, оп.198, ед.хр.68, 1914.
43. Список начальных училищ Харьковского учебного округа(1869 г.). – ХОА, ф.733, оп.207, ед.хр.3368.– 253 с.

ЛІТЕРАТУРА

44. Абрамов В. Очерк частной инициативы в деле народного образования России / В. А. Абрамов // Русская школа. – 1890. – № 8. – С. 113–114.
45. Аксенов П. Земские школы в конце столетия / П. И. Аксенов // Екатеринославкие ведомости. – 1903. – № 11. – С. 31 – 44.
46. Аксенова Э. Земские школы Екатеринославской губернии и национальный вопрос / Э. А. Аксенова // Екатеринославские ведомости. – 1903. – №10 – С. 24–38.
47. Алексюк А. Н., Савенюк Г. Г. Педагогические взгляды Н. И. Пирогова // А. Н. Алексюк, Г. Г. Савенюк // Пирогов Н.И. Избранные педагогические сочинения. – М., Просвещение, 1985. – С. 6–28
48. Анализ деятельности земств Екатеринославской губернии за 1866 – 1915 гг., составленный по материалам газет „Екатеринославские ведомости”, „Народный учитель” и отчетов земских собраний / [Сост. А.П.Зиновьев, Е.Н.Кузьмук (обложка отпечатана в типографии губернского земства) ]. - Екатеринослав, 1916. – 279 с.
49. Анцыферов С. И. Справочная книга по низшему образованию. Сведения за 1909 – 1910гг. / С. И. Анцыферов. – Пг. : Сенатская типография, 1914. – 388 с.
50. Аристов Н. Состояние народного образования в России во время царствования Александра IІ / Н. Аристов. – Киев : Типография Фрица, 1879. – 44 с. (с. 21, 24, 38–42).
51. Ашин В. А. Развитие народной школы в Российской империи в ХІХ – ХХ столетии / В.А. Ашин. – М.: Печатный двор, 1917. – 305 с.
52. Белявский А. Исторический очерк развития элементарной школы в биографиях замечательных педагогов по уставам правительств / А. Белявский. – СПб. : изд. В. Б., 1905. – 102 с.
53. Борисенко В. Боротьба демократичних сил за народну освіту на Україні в 60 – 90х рр.. ХХ ст. / В. Й. Борисенко. – К.: Наукова думка, 1980. – 50 с.
54. Борисенко В. Й. Роль народної ініціативи в боротьбі за освіту селянства Лівобережної України у 1961 – 1900 рр. / В. Й. Борисенко // Вісник Київського університету. Сер.: історія. – 1975. – №17. – С. 15–19.
55. Вайншельбаум Х. П. Справочная книга по народному образованию евреев (Пособие для деятелей по еврейскому образованию и учителей еврейской школы). / Х. П. Вайншельбаум. – К. : изд-во еврейского комитета взаимопомощи, 1907. – 835 с.
56. Васильченко С. В. Оповідання. Повісті. Драматичні твори / Степан Васильович Васильченко ; [ Упорядкування і примітки Н. М. Шумило; Вступ. Стаття Б. А. Деркача.] – К. : „Наукова думка”, 1988. – 600 с.
57. Вахтеров В. П. Всенародное школьное и внешкольное образование. Дорогу таланту. Общедоступное, даровое, обязательное обучение. Внешкольное образование / В. П. Вахтеров. – Москва: Изд-во т-ва И. Д.Сытина, 1917. – 208 с.
58. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка / М. М. Веркалець. – К. : Знання, 1996.- 48 с.
59. Веселовский Б. История земства за 40 лет. – В 4 томах. Т.1. / Б. Веселовский. – С.-Пб. : издат. О. Н. Поповой, 1909. –– 585 с.
60. Вессель Н. Х. Очерки об общем образовании и системе народного образования в России / Н. Х. Вексель. – М.: Учпедгиз, 1894. – 320 с.
61. Вихрущ В. О. Трудова підготовка учнів у загальноосвітніх школах України (ХІХ – початок ХХ ст.) /. В. О. Вихрущ, Д. О. Тхоржевський. – К. : Б. И. , 1993.– 173с.
62. Вовк Л.П. Генезис пріоритетних тенденцій освіти дорослих в Україні (друга половина ХІХ – 20-ті роки ХХ ст.): дис… доктора пед. наук : 13.00.01 / Л.П. Вовк. – К., 1995. – 411 с.
63. Вопросы обучения и воспитания в педагогическом наследии К.Д.Ушинского/ [Науч.ред.А.В.Плеханов]. - Владимир, изд-во: Наука, 1974. – 81 с.
64. Всероссийский съезд учителей городских по положению 1872 г. училищ. Труды…7-14 июня. В 2 т. / [Под ред. Г. Г. Тумима]. – С - Пб., Т.I. – 592 с.
65. Грінченко Б. Твори: В 2 т. / Б. Д. Грінченко – Т.1. – К.: Наукова думка, 1990. – 640 с.
66. Гринченко Б. Д. На беспросветном пути: Об украинской школе. / Б. Д. Грінченко – 3 Изд. – К. : Вік, 1912. – 95 с.
67. Грушкевич І. Б. Педагогічна діяльність та педагогічні погляди С.Васильченка. / І. Б. Грушкевич – К. : Наукова думка, 1961. – 243 с.
68. Давыденков С. Ф. К.Д.Ушинский. Книга для учащихся. / С. Ф. Давыденков – М. : Просвещение, 1977. – 143 с.
69. Декларація прав національностей України // Голос України – 1991. – 2 листопада.
70. Демков М. И. Начальная народная школа, ее история, дидактика и методика. / И. М. Демков – М. : тип.Мотрина А.П. , 1911. – 582 с.
71. Дем’яненко Н. М. Загально-педагогічна підготовка вчителя в Україні / Н. М. Дем'яненко (ХІХ – перша половина ХХ століття). – К. : ІЗМН. , 1998. – 328 с.
72. Днепров Э. Д. Н.И.Пирогов – зачинатель общественно-педагогического движения 60-х годов / Э. Д. Днепров // Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. Вторая половина ХІХ в./ [Отв. Ред. А.И.Пискунов] – М. : Педагогика. – 1975. – №9. – С. 113– 124.
73. Денисов В. Значение учительских курсов по отзывам земских учителей. / В. Денисов – Б. М. : Б. И. , Б. Г. – 304 с.
74. Державна національна програма „Освіта(Україна ХХІ століття)”. – Київ: Райдуга, 1994. – 61 с.
75. Державна програма „Вчитель”, Київ: Редакція загально педагогічних газет, 2002. – 40 с.
76. Добрянський І. А. , Постолатій В. В. Громадська та приватна ініціатива в розвитку освіти України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / І. А. Добрянський, В. В. Постолатій– Кіровоград: КІРУЕ, 1998. – 143 с. - (Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки).
77. Доклад Александровскому училищному совету членов его: О.Ф.Мальцева, Д.Г.Гнедина, Е.И.Шабельского, барона Н.А.Корфа и фон-Шварца, о произведенной каждым из них ревизии училищ за 1871–1872 уч.год. – Екатеринослав: тип. Чаусского, 1872. – 267 с.
78. Доклад Губернской Земской Управы о введении всеобщего обучения в Екатернославской губернии// Приложения к постановлениям Екатеринославского губернского земского собрания XLI очередной 1906 г. сессии. – Катеринослав: типография Губернского земства, 1907. – С. 853–908.
79. Доклады и отчеты Очередному Губернскому Земскому Собранию сессии 1915 года. – Екатеринослав: типография Губернского земства, 1915. – 594с.
80. Дополнение к сборнику постановлений по Министерству народного образования. 1865–1869. – СПб. : тип. Императорской Академии наук, 1867. – 109 с.
81. Драч О.О. Розвиток початкової освіти в Україні (1861–1917 рр.).– історія України: дис. на здобуття наукового ст. кандидата історичних наук: 07.00.01 / О. О. Драч – Харків, 2002. – 280 с.
82. Дроб’язко П. І. Українська національна школа: витоки і сучасність: посібник. / П. І. Дроб'язко – К. : Академія, 1997. – 181 с.
83. Дровозюк Л. Земська школа як тип навчального закладу / Л. Т. Дровозюк // Шлях освіти. – 1998. – №2. – С. 51–52.
84. Дровозюк Л. Земська школа в Україні / Л. Т. Дровозюк // Рідна мова. – 1997. – №12. – С. 73–74.
85. Энциклопедический словарь. В 53-х томах. Т.20. Кн.40 / [Под ред. К. К. Арсеньева и Ф. Ф. Петрушевского] – С - Пб. : изд-во Брокгауза и Эфрона, 1899. – 1956 с.
86. Егоров С. Ф. Хрестоматия по истории школы и педагогики в России до Великой октябрьской социальной революции. / С. Ф. Егоров – М. : Просвещение, 1974. – 33 с.
87. Євтух М. Б. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ століття): Дисертація у формі наук. доповіді… д-ра пед. наук: 13.00.01 / Микола Борисович Євтух– К., 1996. – 70 с.
88. Ельницкий К. Русские педагоги второй половины ХIX ст. / К. Ельницкий – Петроград: Изд. Гутзаца, 1915. – 190 с.
89. Животенко – Піанків А. Педагогічно-просвітницька праця Б.Грінченка. / А. Животенко – Пыанкыв – К. : Просвіта, 1999. – 175 с.
90. Жук В. Н. Вопросы школы. Недостатки современной системы образования и необходимость реформы школы. / В. Н. Жук – С.-Пб. : изд.ред. журнала „Детское чтение”,1882. – 36 с.
91. Заволока М. Г. Загальноосвітня школа України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. – Дис.канд.пед.наук: 13.00.01 / М. Г. заволока – К.,1988. – 215 с.
92. Зайченко І. Проект єдиної школи на Вкраїні / І. Зайченко // Шлях освіти. – 1998. – №4. – С. 39–44.
93. Закон України „Про освіту” // Освіта. – 1991. – 25 червня.
94. Звягинцев Е.А. Полвека земской деятельности по народному образованию. / Е. А. Звягинцев – Изд.2 – Москва: Культпросвет, 1917. – 210 с.
95. З історії національного шкільництва: навчально-методичний посібник / [В. Ф. Живодьор, А. А. Сбруєва, М. Ю. Рисіна] – К. : Інститут змісту і методів навчання, 1998. – 144 с.
96. Золотухіна С. Т. Розвиток теорії та практики виховуючого навчання в історії вітчизняної педагогічної думки (ІХ – ХІХ ст.) : дис. …доктора пед. наук: 13.00.01 / Світлана Трохимівна Золотухіна – Х., 1995. – 406 с.
97. Игнатьев П. Н. Очерк о русской школе. / П. Н. Игнатьев // Педагогика. – 2000. – №2. – С. 42–49.
98. Игнатьев С. О. Развитие инородческой школы в Екатеринославе. / Сергей Олгович Игнатьев - Екатеринослав: Типография губернского земства, 1911. – 367 с.
99. Инородческая школа. Сборник статей и материалов / [Под общей ред. Г.Г.Тумима] – С. - Пб. : изд. Н. П. Карбасникова, 1916. – 254 с.
100. Исакович Х. П. Материалы по хедерному делу / Хрисанф Петрович Исаакович // Вестник европейского просвещения. – 1914.– №27. – С. 17-28.
101. История и развитие народного просвещения в Российской империи в XVIII – начале XX столетия/ [Под ред. А. Ю. Трофимова] – М. : „Мир”. 1923. – 304 с.
102. Калениченко Н.П., Ільченко Ж.Д. Роль земств у впровадженні навчання рідною мовою в народній школі України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / Н. П. Калениченко, Ж. Д Ільченко // Український історичний журнал. – 1994. – №1. – С. 72–81.
103. Кантор Е.Д. Роль народного учителя в национальных школах России и жизни / Е. Д. Кантор // Вестник европейского просвещения. – 1914. – №24. – С. 2–3.
104. Карпова Т.В. Карпов В.В. Великий русский педагог – демократ К. Д. Ушинский. / Т. В. Карпова, В. В. Карпов. –Ярославль : Верхне-Волжское книжное издательство, 1975. – 135 с.
105. Каптерев П. Ф. История русской педагогики. / П. Ф. Каптерев – С. – Петербург: Изд. О.Богдановой, 1899, С. 1–50, 228–502.
106. Каптерев П. Современные педагогические течения / П. Ф. Каптерев. – М. : кн. Издательство „Польза”, 1913. – 220 с.
107. Катков М.Н. Наша учебная реформа. / М. Н. Катков – М. : Тип. Волчанинова, 1890. – 166 с.
108. Комментарии о Хрущевской одноклассной школе // Екатеринославские ведомости. – 1875. – №10. – С. 8–13.
109. Константинов Н.А., Струминский В.Я. Очерки по истории начального образования в России. / Н. А. Константинов, В. Я. Струминский – М. : Учпедизд, 1953. – 483 с.
110. Концепція національного виховання //Освіта. – 1994. – 26 жовт. – С. 5 –12.
111. Косович И. Земство, школа, приход. / И. Косович– С. - Пб. : тип. А. А. Залого, Екатеринослав, 1899. – 12 с.
112. Корж Л. Земская школа на Харьковщине / Л. В. Корж // Шлях освіти. – 1999. – №1. – С. 53–55.
113. Корж Л. В. Освітня діяльність земств Харківської губернії (в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / Л. В. Корж. – Харків, 1999. – 19 с.
114. Корнилов И. Очерк истории русской школы. Ее современное состояние и на каких незыблемых началах она должна утверждена. / И. Корнилов – С. - Пб. : Сенатская типография, 1901. – 30 с.
115. Корф Н. А. Учителю начальной школы / [Биографическая справка и отрывки из произведений „Русская начальная школа”, „Наш друг”, „Значение классной книги для чтения в элементарной школе”] – М., 1964. – 456 с.
116. Корф Н. А. Земский вопрос (О народном образовании). / Николай Александрович Корф – С. - Пб., 1868. – 64 с.
117. Корф Н. А. Наше школьное дело / Николай Александрович Корф [сб.статей по училищеведению] – М.,1873. – 430 с.
118. Корф Н. А. Педагогическо-ремесленные мастерские при элементарной школе / Николай Александрович Корф // Русская мысль – 1883. – №3. – С. 1–23.
119. Корф Н. А. Повторительные школы / Николай Александрович Корф // Народная школа. – 1883. – №2. – С. 6–16.
120. Корф Н. А. Русская начальная школа: руководство учителю. / Николай Александрович Корф – Харьков. – Пг.: Изд-во Кожанчикова, 1870. – 593 с.
121. Кошелев А. И. О земских народных училищах и мерах к их улучшению / А. И. Кошелев // Земство. – 1881. – №2. – С. 7–9.
122. Кравченко Т. М. Розвиток початкової освіти на Харківщині в другій половині ХІХ на початку ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 / Т. М. Кравченко – Харків, 1997. – 17 с.
123. Краткий обзор деятельности Екатеринославских Участковых Попечительств о семьях нижних чиновников и учителей с 18 июня 1882 года по 1 апреля 1915 года. –Екатеринослав: типография б.Братства Св.Владимира, 1916. – 211 с.
124. Красновский А. А. Педагогические идеи Н.И.Пирогова. / А. А. Красновский – М. : Учпедизд, 1949. – 114 с.
125. Криворотько Т. Разночинец Хартахай / Т. Криворотько // Донбасс. – 1989. – №6. – С. 92–96.
126. Курило В. С., Подов В. И. Образование в Донбассе (ХIХ – начало ХХ в.) / В. С. Курило, В. И. Подов – Луганск: Б.И., 1999. – 111 с.
127. Курило В. Початкова школа і народні вчителі Луганщини ХІХ – ХХ ст.. / В. С. Курило // Початкова школа. – 1999. – №4. – С. 54–55.
128. Курило В. С. Освіта та педагогічна думка Східноукраїнського регіону у ХХ ст. / В. С. Курило – Луганськ, 2000. – 460 с.
129. Кучепатов Н. Г. Городские училища и их место в системе народного образования дореволюционной России / Н. Г. Кучепатов // Ученные записки Карельского пед. Института. – 1959. – № 9, – С. 43–56.
130. Латышина Д. И. Воспитание и образование в России (ХІХ- начало ХХ века) / Д. И. Латышина - М. : Издательский Дом „Форум”, 1998. – 584 с.
131. Левченко М. Г. Із історії розвитку недержавної системи освіти (ХVІІІ – ХІХ ст..) / М. Г. Шевченко // Метода: Зб.наук.метод.пр. – Київ: тов. „Міжнародна фін.агенція”. – Вип.8. Альманах,1992. – 96 с.
132. Лихачева Л. Б., Нестерцова С. М. Земские школы Екатеринославской губернии в конце ХІХ- начале ХХ в. / Л. Б. Лихачева, С. М. Нестерцова // Новые страницы в истории Донбасса. – Книга 1. – Донецк: Донбасс, 1992. – С. 77–88.
133. Лихачева Л. Б. Развитие начальной школы у греков Мариупольщины в конце ХІХ- начале ХХ вв. / Л. Б. Лихачева // Україна – Греція: Історія та сучасність: Тез.міжнар.наук.конф. – Київ, 1993. – С. 80–81.
134. Лихачева Л. Б., Соловей А. В. Благотворительная деятельность греческих сельских обществ Мариупольщины (конец ХІХ- начало ХХ вв.) / Л. Б. Лихачева, А. В. Соловей // Україна – Греція: Досвід дружніх зв’язків та перспективи співробітництва: Тез.міжнарод.наук.-практ.конф., Маріуполь, 24–26 травня 1996 р. – Маріуполь, 1996. – С. 238–240.
135. Лобес И. Урок объяснительного чтения, данный в старшем отделении немецкой школы / И. Лобес// Начальное образование. – 1908. – №6. – С. 8–12.
136. Луппов П. Церковные школы Российской Империи в 1897 году / П. Луппов [Статистический очерк] – СПб.: Сенатская типография, 1939. – 31с.
137. Любжин А. И. Очерки по истории российского образования императорской эпохи. / А. И. Любжин – М., 2000. – 112 с.
138. Лямцев Н. Народное образование в Екатеринославской губернии за последние 20 лет / Н. Лямцев – Екатеринослав: тип.Чаусского, 1916. – 228 с.
139. Мазуркевич О. Р. Нариси з історії методики української літератури. / О. Р. Мазуркевич – К. : Радянська школа, 1961. – 375 с.
140. Мазуркевич О. Р. Визначні українські педагоги – народні просвітителі. Х. Д.Алчевська та її сподвижники. [До дня заснування Харківської недільної школи. 1862–1962]. / О. Р. Мазуркевич – К., 1963 – 79 с.
141. Марек П. Очерки по истории просвещения евреев в России. Два воспитания. / П. З. Марек – М. : Общество распространения правильных сведений о евреях и еврействе, 1904. – 289 с.
142. Мариуполь и его окрестности / [Издание Почетного попечителя Д.А.Хараджаева] – Екатеринослав, 1892. – 580 с.
143. Мармазова О. До питання освіти в Україні (друга половина ХІХ- початок ХХ ст) / О. І Мармазова // Схід. – 1998. – №5. – С. 40–42.
144. Мармазова О. И. Развитие и укрепление земствами сети начальных учебных заведений в Донбассе / О. І Мармазова // Донбасс: прошлое, настоящее и будущее. –Донецк: РИП, Лебедь, 1995. – С. 29–32.
145. Мармазова О. І. Просвітницька діяльність земств в Україні (кінець ХІХ- початок ХХ ст): авторе. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 / О. І. Мармазова – Донецьк, 1998. – 16 с.
146. Материалы для истории учебных программ в России в ХVІІІ – ХІХ веках / [Сост. : С.В.Рождественский, В.Г.Соломин, П.П.Тодорский] – СПб. : Тип.тов-ва «Общественная польза», 1909. – 496 с.
147. Материалы по истории народного просвещения в Екатеринославской губернии. Самоучка / [Собрал И.С.Рюмов] – Екатериносав: типография А.С.Уварова, 1896. – 162 с.
148. Межов В. И. Вклад правительства, ученых и других обществ на пользу русского просвещения. / В. И. Межов – СПб. : Издательство Н.Г.Мартынова при содействии В.И.Межова, 1886. – 364 с.
149. Медынский Е. Н. История русской педагогики до Великой Октябрьской социалистической революции. / Е. И. Медынский – М., 1938 – 428 с.
150. Миропольский С. Очерк истории церковноприходской школы от 1-го ее возникновения на Руси до настоящего времени. / С, Миропольский – Вып.1-й. – СПб. : Изд.: Польза, 1895. – 428 с.
151. Митюров Б. Н. Влияние педагогических идей К.Д.Ушинского на развитие школы Украины / Б. Н. Митюров // Советская педагогика. – 1974.– №12. – С. 109–113.
152. Москаленко Н. В. Розвиток навчальних закладів у ХІХ ст.. / Н. В. москаленко // Педагогіка і психологія. – 1994.– №4. – С. 140–147.
153. Мусин – Пушкин А. А. Некоторые общие соображения по вопросу о задачах низшего, среднего и высшего образования / А. А. Мусин – Пушкин – СПб. : тип. Главного управления уделов, 1914. – 260 с.
154. Нариси історії українського шкільництва (1905-1933) / [За ред. Сухомлинської О.В.] – К. : Заповіт, 1996. – 302 с.
155. Народное образование в земствах. Основы организации и практика дела / [Сб. под ред. Е.А.Звягинцева и др.] – М. : «Задруга», 1914. – 111 с.
156. Настольная книга по народному образованию/ [Под ред. Г.Фальборка и В.Чарнолусского. В 3-х томах.] – Т.1. – СПб., 1899. – 713 с.
157. Начальное образование в Екатеринославской губернии/ [Сб. Екатеринославской губернской земской управы. (Отдел разработки по народному образованию)]. – Екатеринослав: тип. б.Братства Св.Владимира, 1913. – 121 с.
158. Начальные еврейские школы и библиотеки (способы их открытия) – СПб. : тип. В. М. Тореса, 1902. – 35 с.
159. Національна доктрина розвитку освіти //Освіта України. – 2002. – №33. –23 квітня. – С. 4–8.
160. Неживий О. І. Педагогічна спадщина Бориса Грінченка: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01/ О. І. Неживий – Харків, 1994. – 18 с.
161. Нейваненко С. Г. Четырехлетняя народная школа с дополнительными курсами в Екатеринославской губернии. / С. Г. Нейваненко – Екатеринослав: типография губернского земства, 1912. – 95 с.
162. Немолодышев С. Взгляд на воспитание и обучение в России. Краткий исторический очерк. / С. Немолодішев – Харьков: тип. Счасни, 1898. – 118 с.
163. Нестерцова С. М., Лихачева Л. Б. Развитие начальной национальной школы в Екатеринославской губернии в конце ХІХ- начале ХХ вв. / С. М. Нестерцова, Л. Б. Лихачева // Донбасс и Приазовье: Проблемы социального, национального и духовного развития: Тез. докл. міжнарод. науч.-практ. конф. – Маріуполь, 1993. – С. 86–87.
164. Нестерцов В.Д., Нестерцова С.М. Деятельность земств по развитию медицинского обслуживания и народного образования греческой диаспоры Мариупольского уезда Екатеринославской губернии в конце ХІХ- начале ХХ вв. / В. Д. Нестерцов, С. М. Нестерцова // Україна – Греція: Досвід дружніх зв’язків та перспективи співробітництва: Тез.міжнар.наук.-практ. конф. – Маріуполь, 1996. – С. 241–243.
165. Никольский Н. Еврейская школа прежде и тепер / Н. Никольский // Вестник воспитания. - №2. – С. 42–48.
166. Новиков А. Записки о сельской школе. / А. Новиков – СПб. : самиздат, 1902. – 202 с.
167. Новиков Н. Н. Наука, школа и жизнь к вопросу о принципах общественной организации ученого дела. – 3-е изд. / Н. Н. Новиков – Москва – Киев: Современные проблемы, 1914. – 108 с.
168. Новицкий Я. К истории народного образования в Екатеринославской губернии… [Оттиски из №52, 53, 58, 62, 63// Екатеринославских губернских відомостей]. / Я. Новицкий – Екатеринослав, 1887. – 222 с.
169. Новые начальные школы. Характеристика учебных програм в училищах по положению 1864 г., 1872 г., 1912 г. – что в них хорошего и плохого / [Под ред. проф. В. А. Килячина] – Спб. : тип. Канцелярии Синода, 1915. – 485 с.
170. Обзор народного образования в Екатеринославской губернии за 1913-1914 учебный год со списком школ к 1-му января 1914г. – Екатеринослав: типография Губернского Земства, 1916. – 373 с.
171. Об Екатеринославском комитете грамотности// Русская школа. – 1890. - №8. – С. 123–125.
172. Общество распространения просвещения между евреями в России. – Одесса: Одесское отделение, 1880. – 120 с.
173. Однодневная перепись начальных школ в империи, произведенная 18.01.1911г. – Вып.4, ч.1. Одесский учебный округ. Губернии: Бессарабская, Таврическая, Херсонская, Екатеринославская. – Петроград, 1914. – 90 с.
174. Окольский А. Об отношении государства к народному образованию. – СПб. : изд. Д.Е.Кожанчикова, 1872. – 268 с.
1