Педагогічна й культурно-освітня діяльність товариства ”Просвіта” на Закарпатті ( 1920-1939 рр.)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Ужгородський національний університет

На правах рукопису

Яцина Олена Федорівна

УДК 37. 014 (09) (477.87) ”1920/1939”

Педагогічна й культурно-освітня діяльність
товариства ”Просвіта” на Закарпатті ( 1920-1939 рр.)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Завгородня Тетяна Костянтинівна –
доктор педагогічних наук, професор

Ужгород – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. Діяльність товариства ”Просвіта” на Закарпатті у 20 – 30 рр. ХХ ст. як історико-педагогічна проблема
1.1. Історіографія теми дослідження………………………………………….. 10
1.2. Витоки просвітництва на Закарпатті наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст……………………………………………………………………………………………. 28
1.3. Ідейні та організаційні засади культурно-освітньої діяльності ”Просвіти” в краї (1920-1939) .………......................................................... 44
1.4. Вплив ”Просвіти” на розвиток шкільництва закарпатських українців за досліджуваного періоду........................................................................................... 66
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1........................................................................................ 87
РОЗДІЛ 2. Педагогічна та просвітницька діяльність товариства ”Просвіта” на Закарпатті міжвоєнної доби
2.1. Участь учителів в культурно-освітній праці товариства ”Просвіта”…………...……..................................................................................... 91
2.2. Роль ”Просвіти” у ліквідації неписьменності на Закарпатті.................................................................................................................112
2.3. Зміст, форми і методи національного виховання української молоді в діяльності товариства ”Просвіта” досліджуваного періоду………... ................................................................................................... 123
2.4. Внесок діячів ”Просвіти” у розвиток педагогічної та просвітницької думки в 20–30 рр. ХХ ст............................................................................... 152
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2................................................................................... 174
ВИСНОВКИ................................................................................................................. 178
ДОДАТКИ..................................................................................................................... 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 249

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки важливого значення набувають проблеми соціалізації особистості. Особлива роль у їх успішному розв’язанні відводиться участі громадян у різних об’єднаннях і організаціях, що випливає з необхідності поєднання державного управління й громадського самоврядування і посідає значне місце в становленні української державності.
З початку 1990-х рр. кількість громадських організацій в Україні неухильно зростає. Сьогодні одним із масових громадських об’єднань, яке проводить велику культурно-просвітницьку роботу, бере участь у процесах державотворення та консолідації суспільства, є Всеукраїнське товариство ”Просвіта” імені Т. Шевченка – правонаступник ”Громади” (1860 р. – поч. ХХ ст.), ”Просвіти” (1868-1939) і Товариства української мови імені Т. Шевченка (1989-1991). Спираючись на найкращі традиції попередників, товариство провадить в Україні активну роботу з відродження національної культури, захисту української мови, бере участь у процесі державотворення, прилучення народу до національної та світової культур.
Проблемі дослідження діяльності громадських організацій, що діяли в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., в тому числі на західноукраїнських землях, присвячені праці Л. Березівської, Г. Білавич, О. Борейко, Д. Герцюка, С. Дмитренко, І. Зуляка, О. Коваленко, Ж. Ковби, О. Коновець, Н. Побірченко, Б.Савчука та ін. Аналіз діяльності українських культурно-освітніх товариств щодо поширення знань, розвитку теорії і практики освіти дорослого населення Галичини, Буковини та Польщі здійснено у наукових дослідженнях І. Воробець, Є. Поточни, Л. Тимчук. Педагогічна думка і просвітництво в жіночому русі Західної України другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. знайшли відображення в монографіях З. Нагачевської, Б. Савчука. Просвітницька діяльність діячів освіти та культури за міжвоєнного періоду стали предметом досліджень Г. Груць, О.Джус, Ю. Калічака, О. Каськів, Р. Кіри, В. Ковальчук, Т. Когут, М. Кляп, Н. Пастушенко, І. Стражнікової, П. Ходанича, Н. Чаграк та ін.
Важливим для дослідження стали надбання науковців Л. Баїка, В. Вихрущ, Т. Завгородньої, І. Курляк, Б. Мітюрова, О. Пенішкевич, М. Стельмаховича, Б. Ступарика, М. Чепіль, присвячені історії розвитку педагогічної думки на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ – першої третини ХХ ст.
Окремі аспекти громадсько-просвітницької діяльності культурно-освітнього товариства “Просвіта” на Закарпатті висвітлено в публікаціях Й. Баглая (театральна діяльність “Просвіти”), В. Делегана, О. Мазурка (зв’язки з львівською “Просвітою”), В. Керецмана та Н. Керецман ( історія розвитку громадських організацій на Закарпатті за міжвоєнної доби), М. Токара (діяльність осередку “Просвіти” в с. Сторожниця), П. Федаки (становлення товариства, його організаційна, культурно-освітня діяльність на Закарпатті) та ін. Проте цілісного дослідження педагогічної та культурно-освітньої діяльності ”Просвіти” на Закарпатті ще не здійснено. А осмислення її діяльності допоможе більш повно висвітлити історію становлення та розвитку національної освіти й педагогічної думки в краї.
Таким чином, недостатня вивченість проблеми, її актуальність і практичне значення для сучасних культурно-освітніх процесів в Україні зумовили вибір теми дисертації: ”Педагогічна й культурно-освітня діяльність товариства ”Просвіта” на Закарпатті (1920-1939 рр.)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження зумовлено темою науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки та психології Ужгородського національного університету ”Шляхи реалізації концепції педагогічної освіти в умовах університету в розрізі подальшого реформування освіти України” (протокол № 1 від 23 січня 2001 р.). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Ужгородського національного університету (протокол № 10 від 28 жовтня 2004 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 20 березня 2007 р.).
Мета дослідження: здійснити цілісний аналіз діяльності товариства “Просвіта” на Закарпатті (1920-1939 рр.) з розвитку теорії й практики національної освіти і виховання українців краю.
Мета дослідження зумовила вирішення таких завдань:
1) проаналізувати ступінь розробленості проблеми у вітчизняній науковій літературі;
2) виокремити витоки просвітництва на Закарпатті наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., ідейні та організаційні засади товариства ”Просвіта”, які найбільше позначилися на його педагогічній та культурно-освітній діяльності;
3) охарактеризувати зміст, форми і методи педагогічної та культурно-освітньої діяльності ”Просвіти” на Закарпатті досліджуваного періоду;
4) розкрити роль педагогів – активних членів товариства ”Просвіта” на Закарпатті міжвоєнної доби – в реалізації завдань педагогічної та культурно-освітньої роботи та виокремити їх здобутки задля творчого використання в діяльності сучасних культурно-громадських організацій.
Об’єкт дослідження — діяльність товариства ”Просвіта” (1920 – 1939) на Закарпатті.
Предмет дослідження — теорія і практика української національної освіти та виховання в діяльності товариства ”Просвіта” на Закарпатті досліджуваного періоду.
Методи дослідження: історико-логічний аналіз і систематизація наукової літератури, архівних джерел (з метою узагальнення досвіду діяльності товариства ”Просвіта” на Закарпатті); хронологічно системний і проблемно-пошуковий (для наукового обґрунтування еволюції напрямів, змісту, форм і методів діяльності товариства ”Просвіта” в краї (1920 – 1939); порівняльно-зіставний (зіставлення та порівняння подій, явищ, фактів з метою простежити динаміку світоглядних цінностей та ідейних переконань інтелігенції, населення краю за міжвоєнної доби).
Джерельна база дослідження. Проаналізовано документально-фактологічний матеріал з фондів Державного архіву Закарпатської області: (надалі ДАЗО): Ф.28, опис 5, справа № 86 ”Листування з шкільними інспекторами про роботу курсів для неписьменних”; Ф.72, опис 2, справа № 5 ”Звіт товариства. Брошура М. Творидло ”Історія основаня товариства ”Просвіта” Підкарпатської Русі в Ужгороді (1921-1922)”, Ф.72, опис 2, справа № 21 ”Список читалень товариства ”Просвіта”, Ф.72, опис 2, справа № 23 ”Статут товариства ”Просвіта” Підкарпатської Русі (1931)”, Ф.72, опис 2, справа № 32 ”Протоколи об’єднаної наради товариства ”Просвіта” і інших від 2 жовтня 1932 р. в справі протесту проти запровадження в школах російських підручників”, Ф.72, опис 2, справа № 189 ”Листування з сільськими читальнями товариства ”Просвіта”, Мукачівським окружним урядом та іншими про організацію і проведення з’їзду представників читалень ”Просвіти”, Ф.72, опис 3, справа № 556 ”Листування з товариством ”Просвіта” і шкільними інспекторами про замовлення виданого товариством ”Наукового збірника” для шкільних бібліотек”. Опрацьовано монографії, брошури, статті, сучасні наукові праці, автореферати дисертаційних досліджень з педагогіки, історії педагогіки та історії України; періодичні видання Закарпаття міжвоєнної доби: ”Місяцеслов”, ”Календар ”Просвіти”, ”Учитель”, ”Народна школа”, ”Наша земля”, ”Свобода”, ”Українське слово”; мемуарну літературу; Представницький словник Словаччини й Підкарпатської Русі (”Reprezentacny Lexikon Slovenska a Podkarpatskey Rusi”); наукові фонди Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського НАН України (м.Київ), наукових бібліотек Львівського, Прикарпатського, Ужгородського національних університетів.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють діяльність товариства ”Просвіта” на Закарпатті з 1920 до 1939 року. Верхня межа збігається з датою заснування в краї товариства ”Просвіта” (9 травня 1920 року), а нижня – з початком окупації Карпатської України угорськими військами й забороною діяльності ”Просвіти” (березень 1939 року).
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше в педагогічній науці України проведено цілісне дослідження педагогічної та культурно-освітньої діяльності товариства ”Просвіта” на Закарпатті (1920-1939); виокремлено ідейні та організаційні засади діяльності товариства ”Просвіта” як інституції національної освіти й виховання української молоді на Закарпатті міжвоєнної доби; обґрунтовано основні теоретичні положення педагогічної та науково-освітньої діяльності репрезентативних діячів товариства ”Просвіта” на Закарпатті досліджуваного періоду і досліджено їхній внесок у розвиток української педагогіки. Діяльність товариства ”Просвіта” на Закарпатті за міжвоєнної доби розглядається в постійному зв’язку з розвитком педагогічної теорії та практики шкільництва за умови, що найбільш активними діячами просвітницького руху були передовсім учителі, які впроваджували форми і методи освіти та виховання української молоді в практику шкільництва та позашкільної освіти. У науковий обіг введено невідомі та маловідомі архівні документи, пов’язані з педагогічною та просвітницькою діяльністю товариства ”Просвіта” на Закарпатті міжвоєнної доби (ДАЗО: Ф.28, опис 3, справа № 556; Ф.28, опис 5, справа № 86; Ф.72, опис 1, справа № 13; Ф.72, опис 1, справа № 15; Ф.72, опис 2, справа № 32).
Практичне значення дисертації полягає в тому, що за результатами дослідження розроблено спецкурс: ”Просвіта” Закарпаття (1920-1939) у контексті культурно-просвітнього руху на Україні”. Сформульовані положення та висновки дослідження, матеріали спецкурсу впроваджено в навчально-виховний процес Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (акт № 642 від 23 вересня 2008 р.), Ужгородського національного університету (акт № 01-01/ 1720 від 01 жовтня 2008 р.), Херсонського державного університету (акт № 07 – 12/ 1369 від 24 вересня 2008 р.), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (акт № 17-13/2057 від 02 вересня 2008 р.). Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані при викладанні курсів ”Історія педагогіки”, ”Історія соціальної роботи” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації та інститутах післядипломної педагогічної освіти, а також у діяльності сучасних громадських організацій України.
Достовірність положень і висновків, отриманих у процесі дослідження, забезпечуються методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, використанням взаємодіючих методів дослідження, що відповідають об’єктові, предметові, меті й завданням; науково-педагогічним аналізом значної кількості архівних матеріалів, літературних, публіцистичних джерел, мемуарів тощо.
Апробація результатів дослідження здійснювалася у доповідях на міжнародних: ”Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах” (Ужгород, 2003), ”Просвітницька діяльність Софії Русової” (Кам’янець-Подільський, 2006); всеукраїнських: ”Формування культури родинного виховання: проблеми і перспективи” (Івано-Франківськ, 2008); регіональних ”Педагогічна думка і просвітництво в жіночому русі Західної України (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.)” (Івано-Франківськ, 2004) наукових конференціях; підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (2004, 2007), звітній науковій конференції Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2007).
Публікації. Основний зміст результатів дослідження відображено в 7 одноосібних наукових публікаціях у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (338 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 279 сторінок, з яких – 183 основного тексту. Робота містить додатки на 64 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження дає підстави для таких висновків:
1. Усвідомлення історико-педагогічної спадщини минулого з метою відродження традицій просвітництва та творчого використання їх за сучасних реалій зумовило науковий інтерес до діяльності громадських організацій України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Предметом досліджень став просвітницький рух в Україні (Л. Березівська, О. Борейко, Д. Герцюк); педагогічно-просвітницька діяльність товариств, об’єднань, рухів, що діяли в Україні (С. Дмитренко, Т. Завгородня, Ж. Ковба, О. Коновець, О. Коваленко, Н. Побірченко, Б. Ступарик та ін.) й на західноукраїнських землях за означеної доби (Г. Білавич, Д. Герцюк, З. Нагачевська, Б. Савчук) та діячів освіти й культури за міжвоєнного періоду ХХ ст. (Г. Груць, О. Джус, Ю. Калічак, О. Каськів, Р. Кіра, В. Ковальчук, Т. Когут, М. Кляп, Н. Пастушенко, І. Стражнікова, П. Ходанич, Н. Чаграк та ін.). Визначено, що в історії педагогіки розглядаються такі напрями діяльності культурно-освітніх товариств: культурно-просвітницький (Ю. Калічак, О. Каськів, Т. Когут, Р. Кіра, В. Ковальчук); педагогічно-просвітницький (О. Борейко, С. Дмитренко, Н. Побірченко) та науково-просвітницький (Н. Побірченко). Окремі аспекти діяльності ”Просвіти” на Підкарпатській Русі за міжвоєнного періоду ХХ сторіччя проаналізовано у працях Й. Баглая, В. Делегана, В. Керецмана, Н. Керецман, О. Мазурка, М. Токара, П. Федаки, ін. дослідників. Утім, культурно-освітня та педагогічна діяльність ”Просвіти” на Закарпатті (1920-1939) – першої в краї громадської організації українського спрямування – в історико-педагогічній науці не розглядалась як окрема наукова проблема.
Аналіз форм та методів громадсько-просвітницької діяльності культурно-освітніх товариств України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. виявив факт їхнього наслідування у практиці навчально-виховної роботи серед населення, що пояснюється єдністю завдань, які стояли перед просвітянами, – поширення знань серед населення, підвищення національної свідомості українців.
За результатами аналізу джерельних матеріалів виявлено, що зміни в культурно-освітньому житті закарпатців були пов’язані з різновекторною діяльністю (економічною, соціальною, культурною, освітньою) ”Просвіти”, яка об’єднала всю передову інтелігенцію, духовенство, селян у боротьбі за національні інтереси в усіх сферах життя.
2. Важливою передумовою зародження просвітництва на Підкарпатській Русі стали національно-культурні взаємини з українцями Східної Галичини (В. Гнатюк, І. Франко, ін.), Наддніпрянської України (М. Драгоманов), а також здобутки західноєвропейських педагогів.
Просвітяни Закарпаття шукали шляхи впровадження досягнень педагогічної науки у практику: виступали за відкриття не тільки початкових шкіл, а й за підготовку учнів до навчання у школах вищого ступеня; наполягали на викладанні шкільних дисциплін мовою, зрозумілою закарпатським дітям; обстоювали право на освіту всіх соціальних верств населення краю. Доведено, що О. Духнович заклав основи народної просвіти, об’єднавши передову інтелігенції навколо єдиного на той час культурно-освітнього товариства в краї ”Общества св. Василія Великого”, яке видавало підручники для народних шкіл, ”книжки для народу”, наукові твори про розвиток мови й народної культури тощо. Відтак на початку ХХ ст. А. Волошин, продовжуючи просвітницькі традиції освітян Закарпаття, зініціював заснування видавничого акціонерного товариства ”Уніо”, яке поширювало серед населення краю просвітницьку літературу: книги, газети, календарі українською та угорською мовами.
Джерелом просвітництва на Закарпатті стала педагогічна журналістика, орієнтована на народну школу та піднесення загальної культурно-просвітницької діяльності інтелігенції краю. Відзначено важливість для культурно-освітнього поступу створення україномовних підручників та посібників для вчителів.
Таким чином, у роботі стверджується, що створення товариства ”Просвіта” на Закарпатті було зумовлено як впливом просвітницьких ідей, так і поширенням руху громадських організацій за національне відродження та об’єднання українців. ”Просвіта” ж узяла на себе всю культурно-освітню працю в краї. Визначено, що ідейними засадами діяльності товариства, що найбільше вплинули на його педагогічну та культурно-освітню діяльність, були: народність, гуманізм, демократизм, цілеспрямованість, зв’язок із життям, єдність національного та загальнолюдського. Організаційні засади роботи ”Просвіти” (активність, ініціативність, послідовність і системність) істотно позначилися на кількісному зростанні членів, рівні активності та ініціативності інтелігенції, молоді, селянства в організації читалень, гуртків, хорів та інших форм роботи, які сприяли піднесенню національної свідомості закарпатців.
Зміст діяльності ”Просвіти” на Підкарпатській Русі включав залучення до навчання широких верств населення краю, забезпечення навчального процесу україномовними підручниками, посібниками, художньою та науковою літературою. Реалізація цих педагогічних завдань зумовила процес консолідації та активізації прогресивних педагогічних сил краю навколо товариства ”Просвіта”.
3. Доведено, що ”Просвіта” (1920-1939) стала очільником руху за українське шкільництво на Підкарпатській Русі й послідовником народовецької позиції у відстоюванні національних інтересів українців у царині освіти.
Відповідно до мети діяльності, спрямованої на виховання моральної, національно свідомої особистості, члени ”Просвіти” – педагоги А. Алиськевич, М. Божук, А. Волошин, О. Маркуш, І. Панькевич, О. Полянський та інші – активізували пошуки нових шляхів виховання і навчання української молоді, вдосконалення фахової підготовки вчителів. Визначено найбільш поширені форми педагогічної діяльності товариства, що сприяли розв’язанню освітніх і виховних завдань: курси для подолання неписьменності серед дорослого населення краю; п’яти-восьмимісячні курси для навчання неграмотних дітей різного віку; залучення всіх дітей шкільного віку до навчання; діяльність ”мандровних учителів”; курси ”читальняних проводников”; кооперативні курси; видавництво та поширення навчальної та художньої літератури тощо. Окреслено також форми національного виховання української молоді: виставки, музеї, хори, оркестри, екскурсії, аматорські театри, в репертуарі яких здебільшого були вистави за творами класиків української драматургії, ін.
Центрами позашкільної педагогічно-просвітницької роботи товариства стали читальні та бібліотеки ”Просвіти”. Їхня освітня діяльність спрямовувалася на реалізацію змісту навчання та виховання в єдності із різноманітними формами роботи з молоддю та дорослим населенням Закарпаття. У руслі цих завдань проводилися лекції різноманітної тематики: історичної, культурологічної, економічної; відзначено також активну участь закарпатців у таких формах позашкільної роботи товариства, як курси, хори, музейні, драматичні, спортивні гуртки, ”Пласт”. Окрім цього, практикувалися лекції, бесіди, зустрічі із членами ”Просвіти”, драматичні вистави, екскурсії, концерти, відзначення ювілейних дат видатних діячів освіти та культури, виставки книг тощо. Отож упровадження таких різноманітних форм і методів національного виховання учнівської молоді засвідчує, з одного боку, усвідомлення громадськістю Закарпаття ваги й значущості просвітницької праці, з іншого – свідомий підхід до реалізації змісту діяльності товариства, активність, самостійність та творчість просвітян.
Таким чином, доведено, що товариство ”Просвіта” Підкарпатської Русі, яке здійснювало різнопланову діяльність серед українців краю (культурно-просвітницьку, педагогічно-просвітницьку та науково-просвітницьку), являло собою цілісну освітньо-виховну інституцію, а впроваджені просвітянами форми і методи виховної роботи були активним засобом впливу на формування національної свідомості учнівської молоді та дорослого населення Закарпаття.
4. Вивчення джерельної бази дало можливість дослідити діяльність вчительства міжвоєнного періоду в реалізації педагогічних завдань товариства. Педагоги – просвітяни відстоювали необхідність реформування шкільництва Підкарпатської Русі для досягнення головної мети – створення національної системи навчання й виховання. Теоретичні пошуки просвітян (Ф. Агія, М. Божук, А. Волошина, І. Крайника, О. Маркуша, В. Машкаринця, О. Полянського, П. Яцка та ін.) були спрямовані на розв’язання головного завдання – національного виховання української молоді. Так, значне місце в теоретичних пошуках Ф. Агія посіла проблема поєднання національного виховання та практичних форм роботи в навчальних закладах; виховання національної свідомості молоді як спільну справу родини та школи розглядала М. Божук; виховуючу роль краєзнавства підкреслювали І. Крайник і О. Маркуш. В епіцентрі педагогічних роздумів В. Машкаринця стояла проблема родинного виховання, зв’язку сім’ї та школи. Просвітяни розробляли форми, методи, засоби навчання, наголошували на важливості соціального виховання учнівської молоді. У процесі формування особистості Ф. Агій, О. Маркуш, О. Полянський значне місце відводили трудовому вихованню, що розвиває творчі здібності школяра та створює підґрунтя професійної підготовки. Аналіз творчих надбань освітян Підкарпатської Русі та практичне впровадження педагогічних ідей просвітян у шкільництво Закарпаття уможливили розроблення нами концептуальних підходів до формування основ української школи в краї, визначення змісту, засобів, і методів освітньо-виховної роботи, які сприяли формуванню у шкільної молоді загальнолюдських і національних цінностей, виокремлення впроваджених у шкільну практику дидактичних принципів народності, природовідповідності, культуровідповідності, емоційності, зв’язку із життям. Усе це засвідчило їхній вагомий внесок у реалізацію завдань культурно-освітнього товариства ”Просвіта” за міжвоєнної доби.
За сучасних умов доцільно творчо використовувати такі ідеї педагогів-просвітян та надбання товариства:
- посилення ролі родини, розширення співпраці зі школою, громадськими інституціями у вихованні всебічно розвиненої особистості, національно свідомого громадянина;
- підвищення ролі вчителя у реалізації завдань сучасної української школи;
- виховання молоді на єдності національних і європейських культур;
- співпраця державних органів влади, закладів освіти, культурно-освітніх товариств з підвищення якості освіти, загальнокультурного рівня юнаків і дівчат, їх соціалізації, підготовки до життя в суспільстві тощо;
- навчання й виховання людини впродовж усього життя;
- охоплення юнаків і дівчат, що закінчили середню освіту, різноманітними формами позашкільної діяльності громадських навчально-виховних інституцій;
- посилення педагогічно-просвітницької ролі бібліотек, перетворення їх на потужні осередки позашкільної освіти;
- підвищення психологічної підготовки вчителів;
- побудова навчально-виховного процесу на основі педагогіки співробітництва.
Подальшого вивчення потребує багатогранна педагогічна спадщина просвітян Ф. Агія, І. Крайника, І. Кузьми, О. Маркуша, В. Машкаринця, О. Полянського та інших і визначення їхнього внеску в теорію й практику національного шкільництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агій Ф. Стиль / Франс Агій // Учитель. – 1925. – Число 3-4. – С.69-76.
2. Агій Ф. Свєт мудріє / Франс Агій // Учитель. – 1925. – Ч. 5-6. – С.99- 101.
3. Агій Ф. Самоуправа учеников в практиці / Франс Агій // Учитель. – 1925. – Ч. 7. – С.146-151.
4. Агій Ф. Педагогична методологія / Франс Агій // Учитель. – 1926. – Ч. 7-10. – С.165-169.
5. Агій Ф. Уявний образ учебного року и єго наслідки / Франс Агій // Учитель. – 1927. – Ч. 2. – С.71-74.
6. Агій Ф. Потреба новой школи / Франс Агій // Учитель. – 1927. –Ч. 6-7. – С.15-16.
7. Агій Ф. Національне вихованя / Франс Агій // Учитель. – 1930. – Ч. 3-4. – С.87-90.
8. Агій Ф. Національне вихованя / Франс Агій // Учитель. – 1930. – Ч. 7-10. –С.118-119.
9. Агій Ф. Потреба новой школи / Франс Агій // Учитель. – 1931. – Ч. 4. – С.77-108.
10. Агій Ф. Хлопячі ручні роботы, як самостойный учебный предмет в народных школах / Франс Агій // Учитель. – 1931. – Ч. 7-8. – С.139-142.
11. Агій Ф. Хлопячі ручні роботы, як самостойный учебный предмет в народных школах / Франс Агій // Учитель. – 1931. – Ч. 9. – С. 194-196.
12. Агій Ф. Хлопячі ручні роботы, як самостойный учебный предмет в народных школах / Франс Агій // Учитель. – 1931. – Ч. 10. – С. 245-247.
13. Агій Ф. Школьна реформа / Франс Агій // Учитель. – 1932. – Ч. 4. – С.137-139.
14. Агій Ф. Дасколько слов о унифікаціи горожанських школ / Франс Агій // Подкарпатська Русь.– 1927. – Ч.4. – С.89-91.
15. Александер Духнович // Русскій земледельскій Календарь на 1922 г. – Ужгород: Изданіє ”Подкарпатского земледельского Союза”.– 1922. – 158 с.
16. Алиськевич А. Вєсті из культурного житя на Подкарпатской Руси /Андрій Алиськевич // Учитель. – 1921. – Ч. 4. – С.49-64.
17. Алиськевич А. Дещо про условія правильного розвитка нашого школьництва /Андрій Алиськевич // Учитель. – 1921. – Ч. 4. – С.65-80.
18. Алиськевич А. Школьні підручники и библіотеки на Подкарпатской Руси / Андрій Алиськевич // Подкарпатська Русь.– 1925. – Ч. 1. – С.3-7.
19. Алиськевич А. Реформа середніх школ /Андрій Алиськевич // Подкарпатська Русь.– 1925. – Ч. 9. – С.137-142.
20. Алиськевич А. Перебіг и виследи анкети о школьной реформе / Андрій Алиськевич // Подкарпатська Русь. –1929. – Ч.5. – С.105-111.
21. Алиськевич А. О потребах руського народа на поли середнього школьництва /Андрій Алиськевич // Подкарпатська Русь.– 1931. – Ч. 5-6. – С.90-95.
22. Алиськевич А. Проект нових приписов для іспитов учительських способностей (іспитов кваліфікаціонних) / Андрій Алиськевич // Подкарпатська Русь.– 1933. – Ч.1-10. – С.60-66.
23. Бабота Л. Закарпатська проза другої половини ХІХ ст. і українська література /Любиця Бабота // Матеріали міжнародної наукової конференції ”Українські Карпати: етнос, історія, культура”. – Ужгород: Карпати, 1993. – С.5-12.
24. Бабота Л. Народна поетеса. До 90-річчя від дня народження Миколаї Божук / Любиця Бабота // Календар ”Просвіти” на 1997 рік. – С.30-31.
25. Баглай Б. ”І на нарід прийде воля…”До 120-річчя від дня народження Василя Пачовського / Богдана Баглай // Календар ”Просвіти” на 1998 рік. – С.44-45. 26. Баглай Й. Роль театрального мистецтва у піднесенні національної свідомості українців Закарпаття в 20-30-х роках / Йосип Баглай // Українські Карпати: матеріали міжнар. наук. конф. ”Українські Карпати: етнос, історія, культура”. – Ужгород: Карпати, 1993. – С.13-19.
27. Баглай Й. Син наукової Гуцульщини / Йосип Баглай // Календар ”Просвіти” на 1994 рік. – С.44.
28. Баглай Й. Михайло Левдар: ”Вірю у відродження України”/ Йосип Баглай // Календар ”Просвіти” на 1995 рік. – С.153-154.
29. Баїк Л.Г. Стан народної освіти, школи і педагогічної думки на західноукраїнських землях в період панування Австро-Угорської монархії: [лекції з курсу історії педагогіки для студ. заочн. ін-ту / Л.Баїк, Б.Мітюров. – Дрогобич. –1965. – 57 с.
30. Бандусяк М. З історії читальні ”Просвіти” у селі Ясіня / Микола Бандусяк // Календар ”Просвіти” на 1998 рік. – С.85.
31. Бачинський Л. Учитель і Пласт / Л. Бачинський // Учитель. – 1932. – Ч.4-5. – С.166-168.
32. Баяновська М. Пластовим шляхом за красою життя. До 110-річчя від народження Остапа Вахнянина / Марія Баяновська // Календар ”Просвіти” на 2000 рік. – С.56-58.
33. Бенца О.І. Громадянське виховання учнівської молоді в спадщині діячів освіти Закарпаття (1919-1939рр.): [монографія] /Оксана Бенца. – Дрогобич: Коло, 2004. – 232 с.
34. Берегівська українська гімназія: Матеріали науково-практичної конференції / [ред.-упоряд. В.Худанич].–Ужгород: МПП Гражда, 1997.– 117 с.
35. Березівська Л.Д. Освітньо-виховна діяльність київських просвітницьких товариств (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)/ Л.Д.Березівська. – К.: Вид. ”Молодь”, 1999. – 191 с.
36. Берімося до просвітньої праці // Календар ”Просвіти”.– Ужгород, 1938. – С.109-110.
37. Беднаржова Т. Августин Волошин – державний діяч, педагог-мислитель / Тетяна Беднаржова. – Львів: Основа, 1995. – 231 с.: світл.

38. Білавич Г.В. Українське педагогічне товариство ”Рідна школа” і розвиток національного шкільництва у Галичині (1881-1939): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки ” / Г. В. Білавич. – К., 1996. – 24 с.
39. Божук Г. Учитель, просвітянин, карпатський січовик. До 100-річчя від народження Михайла Горощака / Галина Божук // Календар ”Просвіти”.– Ужгород на 2003 рік. – С.209-211.
40. Божук М. Історія и географія в школе / Миколая Божук // Учитель. – 1932. – Ч. 2. – С. 64-66.
41. Божук М. Національне вихованя и наша школа / Миколая Божук // Учитель. – 1930. – Ч. 7-10. – С.120-121.
42. Бондар А. Українська школа на Закарпатті та Східній Словаччині: Історичний нарис / Андрій Бондар, Андрій Чума. – Пряшів, 1967. – 113 с.
43. Борейко О.М. Просвітницько-педагогічна діяльність громадських товариств Волині ( др. пол.ХІХ – поч. ХХ ст.).: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки ”/ О. М. Борейко. – Житомир, 2004.
44. Боршош-Кумятський Ю. Як заохотити молодіж до збирання народной поезії/ Юлій Боршош-Кум’ятський // Учитель. –1927. –Ч. 8-9. – С.295-298.
45. Бочек С. О станє горожанських школ на Подкарпатской Руси / Северин Бочек // Подкарпатська Русь. –1926. – Ч.5. – С.121-125.
46. Бочек С. Горожанські школи на Підкарпатской Руси/ Северин Бочек// Подкарпатська Русь. –1927. – Ч.2. – С.36-37.
47. Бочек С. Беседа учителя в школе / Северин Бочек // Учитель. – 1927. – Ч.1. – С.17-19.
48. Бращайко Ю. Народний перепис / Юлій Бращайко // Народний ілюстрований Календар товариства ”Просвіта”. – Ужгород, 1931. – 128 с.
49. Бращайко Ю. Промова на Всепросвітянському з’їзді в Ужгороді дня 17.Х.1937/ Юлій Бращайко // Календар ”Просвіти”. – Ужгород, 1938. – С.58-60.
50. Васько Е. З історії ”Просвіти” у Дравцях / Емерих Васько // Календар „Просвіти” на 1999 рік. – С.155-158.
51. Вегеш М.М. Карпатська Україна. Документи і факти: [монографія] / Микола Миколайович Вегеш. – Ужгород: Карпати, 2004. – 432 с.
52. Вегеш М. Просвітянин з Колочави / Микола Вегеш // Календар ”Просвіти” на 1993 рік. – С.105-106.
53. Величний всепросвітянський з’їзд в Ужгороді дня 17.Х.1937// Українське Слово. – 1937. –28 жовтня. – Ч.39. – С.151.
54. Виказ школоповинних дітей зашколованих і незашколованих // Учитель. – 1925. – Ч.1. – С. 39-43.
55. Виказ зашколованих и незашколованих дітей 6-15 років 1927/11928 н.р.// Учитель. – 1928. – Ч.5-7. – С.244.
56. Вихрущ В.О. Дидактична думка в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): проблеми розвитку теорії / за ред. Л.П.Вовк: в 2 частинах. – Частина І. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 433 с.
57. Вишнянський. Руський жіночий союз // Народний ілюстрований Календарь товариства ”Уніо” на 1929 р. – Ужгород, 1929. – 109 с.
58. Вовк Л.П. Історія освіти дорослих в Україні: нариси / Л.П.Вовк. – К.: КДПУ, 1994. – 226 с.
59. Вовк М. Вчитель-просвітянин. До 90-річчя від дня народження Івана Владики / Микола Вовк // Календар ”Просвіти” на 1998 рік. – С.129-131.
60. Волошин А. Педагогічна академія / Августин Волошин // Учитель. – 1921. – Ч. 6. – С.81-83.
61. Волошин А. Анкета в деле реформы середньой школы / Августин Волошин // Учитель. – 1932. – Ч. 3. – С.91-94.
62. Волошин А. Любіть науку / Августин Волошин // Пчілка. – 1930. – Ч.І. – С.4-6.
63. Волошин А. Про наши школи /Августин Волошин // Календар ”Просвіти”. – 1923. – Р.1. – С.76-92.
64. Волошин А. О реформе образования учительства / Августин Волошин // Подкарпатска Русь. – 1925. – Ч. 2. – С. 17-20.
65. Волошин А. Духнович як педагог/ Августин Волошин // Подкарпатска Русь. – 1928. – Ч. 4. – С. 65-67.
66. Волошин А. Демократична шкільна система / Августин Волошин // Подкарпатска Русь. – 1928. – Ч. 8-9. – С. 181-186.
67. Волошин А. Бесіда на анкеті о школьной реформі / Августин Волошин // Подкарпатска Русь. – 1929. – Ч. 8-9. – С. 171-178.
68. Волошин А. Лінива дитина ( Педагогічна розвідка) / Августин Волошин // Наша школа. – 1936. – Ч. 2. – С.1-5.
69. Волошин А. Учитель автомат і вчитель мистець. Вступні уваги з особистої педагогіки / Августин Волошин // Наша школа. – 1937. – Ч. 1. – С. 1-7.
70. Волошин А. Учитель автомат і вчитель мистець. Вступні уваги з особистої педагогіки / Августин Волошин // Наша школа. – 1937. – Ч. 3. – С. 6-7.
71. Волошин А. Вибрані твори / [упоряд., вступ. ст. та прим. Олекси Васильовича Мишанича] / А. Волошин. – Ужгород: ВАТ ”Вид.- во ”Закарпаття”, 2002. – 528 с.
72. Воробець І.В. Освіта дорослих у Галичині (1891-1939): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки ” / І. В. Воробець. – Івано-Франківськ, 2001. – 19 с.
73. Ворон М. Чи був у с. Торун в 20-30-х роках осередок „Просвіти”?/ Михайло Ворон // Календар ”Просвіти” на 1999 рік. – С.117-118.
75. Ганич В. Юрко Добей. Голова товариства ”Просвіта” в Перечині / В.Ганич // Календар ”Просвіти” на 1997 рік. – С.49-50.
76. Ганчин В. ”Просвіта” на Великоберезнянщині / В. Ганчин // Календар ”Просвіти” на 1996 рік. – С.144-146.
77. Герцюк Д.Д. Учительський рух на західноукраїнських землях (др.пол. ХІХ поч. ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки”/ Д. Д. Герцюк. – К., 1996. – 23 с.
78. Гомоннай В.В. Антологія педагогічної думки Закарпаття (ХІХ - ХХ ст.) / Василь Васильович Гомоннай. – Ужгород: Вид.-во ”Закарпаття”, 1992. – 297 с.
79. Гренджа - Донський В.С. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої спогади / Василь Степанович Гренджа - Донський [упоряд. та примітки Д.М.Федаки; вступна стаття В.І.Ільницького, Д.М.Федаки]. – Ужгород: ВАТ Вид.-во ”Закарпаття”, 2002. – 514 с.
80. Грицан А. Просвітня зоря Прикарпаття. Нариси про історію товариства ”Просвіта” на Прикарпатті між двома війнами (1921-1939)/ Анатолій Грицан. – Івано-Франківськ: Сіверсія, 2001. – 179 с.
81. Груць Г.М. С.Русова і просвітительський рух в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки ” / Г. М. Груць. – Тернопіль, 1999. – 20 с.
82. Данилюк Д. З історії заселення та розвитку культури Закарпаття в добу феодалізму (до середини ХІХ ст.): посібн. на допомогу студентам і вчителям у вивченні історії рідного краю. Д. Д. Данилюк, Ілько В.І. / Дмитро Данилюк, В.Ілько. – Ужгород, 1990. – 72 с.
83. Данилюк Д. Василь Гаджега – дослідник історії Закарпаття / Дмитро Данилюк // Календар ”Просвіти” на 1994 рік. – С.124-126.
84. Данилюк Д. Наука на Закарпатті (кінець ХУІІІ – перша половина ХХ ст.)/ Дмитро Данилюк. – Ужгород: Патент, 1999. – 235 с.
85. Джоганик Я. Зі славної родини Шандорів. До 85-річчя народження Маргарети Баботи / Ярослав Джоганик // Календар ”Просвіти” на 2002 рік. – С.157-159.
86. Джус О.В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. [монографія]. / О. В. Джус. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 260 с.
87. Делеган В. Львівська ”Просвіта” і становлення та діяльність просвітянської організації на Закарпатті / Василь Делеган // Науковий Збірник товариства ”Просвіта” в Ужгороді. – Ужгород: Закарпатське крайове товариство ”Просвіта”, 1996. – С.45-50.
88. Державна національна програма ”Освіта. (Україна ХХІ століття)”. – К.: Райдуга, 1994. – 60 с.
89. Дмитренко С.М. Громадсько-просвітницька діяльність української інтелігенції в Лівобережній Україні другої половини ХІХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки ” / С. М. Дмитренко. – Івано-Франківськ, 2000. – 17 с.
90. Довганич О. Письменник, літературознавець, педагог, громадський діяч. До 90-річчя з дня народження Володимира Бірчака / О.В.Довганич // Календар ”Просвіти” на 2001 рік. – С.63-65.
91. Довганич В. Федір Ревай – голова УНО. До 110-річчя з дня народження / В.Довганич // Календар ”Просвіти” на 2000 рік. – С.164-165.
92. Жегуц І. Пам’яті учителя Ернестина Сидора / Іван Жегуц // Календар ”Просвіти” на 1995рік. – С.112-114.
93. Животко А. Огляд руськой литератури для дітей Подкарпатской Руси рр. 1918-1926 / Аркадій Животко // Подкарпатска Русь. – 1926. – Ч.7-8. – С.161-167.
94. Жупанин С. Світла постать учительки й поетеси ( До 35-річчя з дня смерті Марійки Підгірянки) / С. Жупанин, В. Кузан // Календар ”Просвіти” на 1998 рік. – С.115-118.
95. Завгородня Т. Взаємообумовленість педагогічних пошуків науковців Закарпаття та Галичини (1919-1939 роки) / Тетяна Завгородня // Джерела. – 2001. – № 3-4 . – С.18-22.
96. Завгородня Т. Теорія і практика навчання в Галичині (1919-1939 роки)/ Тетяна Завгородня. – Івано-Франківськ, 2007. – 392 с.
97. Завгородня Т. Українознавство як основа змісту шкільної освіти у Галичині (20-30-ті роки ХХ ст.)/ Тетяна Завгородня // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наукових праць. - Вип.78: Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2000. – С.28-33.
98. Загальний розвиток товариства ”Просвіта” в ЧСР // Народний ілюстрований Календар товариства ”Просвіта” на рік 1935. – Ужгород: Книгопечатня ”Уніо”. – 1935. – 96 с.
99. Зайченко І.В. Проблеми української національної школи у пресі (друга половина ХІХ- початок ХХ ст.) за ред. М.Д.Ярмаченка. – Львів, 2002. – 344 с.
100. Заклик до інтелігенції, читалень і організацій молоді та свідомого селянства й робітництва // Українське Слово.- 1937.- 3 червня. – Ч.22. – С.138.
101. Заклинський Б. Діточа книжка / Богдан Заклинський // Учитель. – 1926. – Ч.4-6. – С.90-101.
102. Заклинський К. Національне виховання/ Корнило Заклинський// Подкарпатска Русь. – 1930. – Ч.3. – С.56-61.
103. Заложування чеських шкіл. Розвиток (?) шкільництва // Наше шкільництво. – Ужгород, 1935. –Ч.10. – С.189-192.
104. Зілгалов В. Основні тенденції демографічних процесів в Українських Карпатах (ХУІІІ – поч.. ХХ ст.). / В.Зілгалов // Українські Карпати: етнос, історія, культура”: матеріали між нар. наук. конф.- Ужгород: Карпати, 1993. – С.229-234.
105. З діяльності Педагогічного Товариства Подкарпатской Руси // Подкарпатска Русь. –1925. – Ч. 1. – С.14-15.
106. Золотухіна С.Т. Розвиток теорії та практики виховуючого навчання в історії вітчизняних педагогічної думки (ХІХ-ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки ” / С. Т. Золотухіна – К., 1995. – 48 с.
107. Зуляк І. Діяльність товариства ”Просвіта” у Західній Україні в міжвоєнний період: організаційні засади, господарське становище та культурно-просвітня діяльність: автореф. дис…доктора історичних наук: спец. 07.00.01. ” Історія України ” / Іван Степанович Зуляк. – Чернівці, 2006. – 32 с.
108. Ігнат А. Загальноосвітня школа на Закарпатті в ХІХ – поч. ХХ ст.: ( конспект лекцій)/ – А. Ігнат. - Ужгород, 1971. – 69 с.
109. Ільтьо І. О читальнях / Іван Ільтьо // Русскій земледельскій Календарь на 1923 г. – Ужгород: Изданіє ”Подкарпатского земледельского Союза”.– 1923. – 179 с.
110. Історія української філософії: [матеріали лекцій]. – Ужгород, 1999. – 138 с.
111. Калічак Ю.Л. Педагогічні погляди та громадсько-просвітницька діяльність Аркадія Животка: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки ” / Ю. Л. Калічак. – Івано-Франківськ, 2001. – 19 с.
112. Калічак Ю. Аркадій Животко: Повернення із забуття ( Педагогічні погляди та громадсько-просвітницька діяльність вченого / Ю. Калічак.- Дрогобич: Коло, 2003. – 214 с.
113. Кальницький А. Визначний дослідник мови і культури українців Закарпаття ( До 120-річчя народження Івана Панькевича) / А.Кальницький // Календар „Просвіти” на 2007 рік. – С.121-123.
114. Кальницький П. Вечір пам’яті Михайла Ердевдія / Павло Кальницький // Календар ”Просвіти” на 2006 рік. – С.151-152.
115. Кальницький П. Син Карпатської України / Павло Кальницький // Календар ”Просвіти” на 2005 рік. – С.30-32.
116. Каськів О.Й. Просвітницька діяльність і педагогічні погляди Б.Заклинського: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки ”/ О. Й. Каськів.– Івано-Франківськ, 1998. – 16 с.
117. Керецман Н. Краєзнавча діяльність ”Просвіти” на Закарпатті / Надія Керецман, Василь Керецман // Науковий Збірник товариства ”Просвіта” в Ужгороді. – Ужгород: Закарпатське крайове товариство ”Просвіта”, 1996. – С.52-57.
118. Кланічка І. Роль товариства ”Просвіта” у формуванні національної свідомості та освіти дорослого населення Галичини / Ірина Кланічка // ”Просвіта” в духовно-культурному піднесенні України: зб. наук. праць [за ред. В.П.Мацька. – Хмельницький: Просвіта, 2005 – С.107-113.
119. Клочурак С. Роботництво і ”Просвіта” / Степан Клочурак // Календар ”Просвіти”. –Ужгород, 1925. – С.55.
120. Кляп М.І. Педагогічна діяльність А.Волошина в 20-30-х роках ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки” / М. І. Кляп. – Івано-Франківськ, 1998. – 18 с.
121. Кляп М. Августин Волошин і формування національних педагогічних кадрів на Закарпатті / Маріанна Кляп, Михайло Кляп // Науковий збірник товариства ”Просвіта” в Ужгороді”.– Ужгород, 2000. – С.130-134.
122. Кіра Р.В. Культурно-просвітницька діяльність та педагогічні погляди Степана Сірополка: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Р. В. Кіра. – Івано-Франківськ, 2001. – 19 с.
123. Коваленко Л.М. Просвітницько-педагогічна діяльність вчених педагогічного відділу Харківського університету кінця ХІХ – початку ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Л. М. Коваленко. – Х., 2003.
124. Коваленко О.А. Педагогічна діяльність наукових товариств Слобожанщини другої половини ХІХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки ” / О. А. Коваленко. – Х., 2000. – 20 с.
125. Ковальчук В.М. Педагогічні погляди та громадсько-просвітницька діяльність М.Галущинського: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки” / В. М. Ковальчук. – Івано-Франківськ, 2004. – 19 с.
126. Ковач А. Народний учитель. До 90-річчя від дня народження Семена Гривни / А. Ковач // Календар ”Просвіти” на 2000 рік. – С.169-170.
127. Ковба Ж.Ж. ”Просвіта” – світло, знання, добро і воля українського народу / Ж.Ж.Ковба. – Дрогобич: Видавнича фірма ”Відродження”, 1993. – С.111-136.
128. Когут Т.М. Педагогічна та просвітницька діяльність Василя Сімовича (1880-1944): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Т. М. Когут. – Івано-Франківськ, 2007. – 20 с.
129. Конгрес українського учительства // Українське Слово. – 1934. - 15 липня. – С.92.
130. Кондратович И.М. Історія Подкарпатской Руси для народа / И. М. Кондратович. – Ужгород: Вид.-во товариства ”Просвіта” в Ужгороді, 1924. – Ч.35-37. – 113 с.
131. Коновець О.Ф. Просвітницький рух в Україні (ХІХ – перша третина ХХ ст.)./ О.Ф.Коновець. – К.: Хрещатик, 1992. – 120 с.
132. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – Ужгород, 1996. – 51 с.
133. Крайник І. Декотрі хибы нашой школы / Іван Крайник // Учитель. – 1923. – Ч.4. – С.81-85.
134. Крайник І. Наука моральності / Іван Крайник// Учитель. – 1921-1922. – Ч.9. – С.130-132.
135. Крайник І. Нові дороги в педагогиці / Іван Крайник // Учитель. – 1921. – Ч. 6. – С.81-96.
136. Крайник І. Нові напрямы / Іван Крайник // Учитель. – 1925. – Ч. 3-4. –61-69.
137. Кузьма І. О педагогичних кружках / Іван Кузьма // Учитель. – 1924. – Ч. 7-8. – С.107-109.
138. Кузьма І. Выследки драматизаціи / Іван Кузьма // Учитель. – 1925. – Ч. 3-4. – С.49-96.
139. Кузьма І. Видавництво книжок для народних шкіл/ Іван Кузьма// Подкарпатска Русь. – 1928. – Ч.8-9. – С.186-189.
140. Курляк І. Класична освіта на західноукраїнських землях (ХІХ – перша половина ХХ ст.): Історико-педагогічний аспект / І.Курляк. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 328 с.
141. Кухта М.І. Виховний національний ідеал у шкільництві Закарпаття 20-30-их років ХХ ст. ( на матеріалі української педагогічної преси) / Марія Іванівна Кухта. – Ужгород, 1998. – С.51-52.
142. Кухта М.І. Виховний національний ідеал у шкільництві Закарпаття 20-30-их років ХХ ст. ( на матеріалі української педагогічної преси): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки” / М. І. Кухта. – К., 1998. – 20 с.
143. Левківський М.В. Історія педагогіки: навч. посіб. [за ред. М.В. Левківського / Михайло Васильович Левківський, Олександр Миколайович Микитюк. – Харків: ”ОВС”, 2002. – 240 с.
144. Лемко Г.І. Зміст початкової освіти в українських школах на західноукраїнських землях (1919-1939 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01. ”Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Г. І. Лемко. – Івано-Франківськ, 2006. – 20 с.
145. Лопіт І. Іван Грига (1879-1939) / Іван Лопіт // Календар ”Просвіти” на 1994 рік. – С.129-133.
146. Луцик Д. Літопис педагогічної думки в Україні / Д. Луцик, Т. Логвиненко. – Дрогобич: Видавнича фірма ”Відродження”, 2000. – 160 с.
147. Любар О. Історія української педагогіки: навч. посіб. для студентів педагогічних навчальних закладів. – К., 1998. –356 с.
148. Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: навч.посіб./ О.О. Любар, М.Г. Стельмахович, Д.Т. Федоренко. – К.: Т-во ”Знання”, КОО, 2003. – 450 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
149. Магочій П.Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848-1948) / П.Р.Магочій. – Ужгород, 1994. – 295 с.
150. Мадярські магнати опікуються нами! // Наша земля. – 1928. – 28 листопада. –Ч. 11. – С. 63.
151. Мазурок О. Роль Закарпатської ”Просвіти” в налагодженні зв’язків краю зі Східною Галичиною в 20-30 роки ХХ ст. / О.Мазурок, В. Дідик // Науковий Збірник товариства ”Просвіта” в Ужгороді. – Ужгород: Закарпатське крайове товариство ”Просвіта”, 1996. – С.38-40.
152. Маркуш О. Сами из себе / Олександр Маркуш // Учитель. – 1921. – Ч. 5. – С.65-80.
153. Маркуш О. О учебниках / Олександр Маркуш // Учитель. – 1921-1922. – Ч. 49-52.
154. Маркуш О. Читаня-писаня в елементарной клясе / Олександр Маркуш // Учитель. – 1925. – Ч. 7. – С.129-137.
155. Маркуш О. Поступ по Зарнице / Олександр Маркуш // Учитель. – 1927. – Ч. 2. – С.57-60.
156. Маркуш О. Поступ по Зорнице / Олександр Маркуш // Учитель. – 1927. – Ч. 3. – С.101-103.
157. Маркуш О. Наш биланс / Олександр Маркуш // Учитель. – 1930. – Ч. 1-2. – С.8-14.
158. Маркуш О. Проявове виховання / Олександр Маркуш // Подкарпатска Русь. –1925. – Ч.5. – С.73-77.
159. Маркуш О. Проявове виховання / Олександр Маркуш // Подкарпатска Русь. –1925. – Ч.10. – С.162-165.
160. Мартинович Б. Крайовий хор Підкарпатського учительства // Народний ілюстрований Календар товариства ”Просвіта”. – Ужгород, 1931. – 128 с.
161. Матеріали наукової конференції, присвяченої пам’яті Івана Панькевича (23-24 жовтня 1992). – Ужгород, 1992. – 400 с.
162. Мацько В. ”Просвіта” – форпост національного поступу: історико-філософський аспект/ Віталій Мацько // ”Просвіта” в духовно-культурному піднесенні України: зб. наук. праць [за ред. В.П.Мацька. – Хмельницький: Просвіта, 2005. – 276 с.
163. Машкаринець В. Краєзнавство в звязку з новими нормальними учебними основами / Василь Машкаринець // Учитель. – 1930. – Ч. 7-10. – С.131-133.
164. Машкаринець В. Важность наглядной науки / Василь Машкаринець // Учитель. – 1931. – Ч. 3. – С.51-54.
165. Машкаринець В. Школа як продовженя выхованя родинного дому / Василь Машкаринець // Учитель. – 1931. – Ч. 7-8. – С.139-142.
166. Машкаринець В. Задача школы односно выхованя / Василь Машкаринець // Учитель. – 1932. – Ч. 1. – С.5-6.
167. Меморандум товариства ”Просвіта” в Ужгороде о язиковом споре // Подкарпатска Русь. – 1931. –Ч.4. – С.81-85.
168. Мішко М. Вечори пам’яті Івана Шелепця і Федора Саса / Михайло Мішко // Календар ”Просвіти” на 2005 рік. – С.34.
169. Мишанич О. Загальноукраїнський контекст літератури Закарпаття: Науково-популярне видання / Олекса Мишанич. – Ужгород: МПП ” Гражда”, 1996. – 99 с.
170. Мишанич О.В. Життя і творчість Августина Волошина / Олекса Васильович Мишанич. – Ужгород: ВАТ Вид.-во ” Закарпаття”, 2002. – 48с.
171. Мосіяшенко В.А. Історія педагогіки України в особах: навч. посіб. / В. А. Мосіяшенко, О. І. Курок, Л. В. Задорожна. – Суми: ВТД ”Університетська книга”, 2005. – 266 с.
172. Мушинка М. Степан Клочурак та Ужгородська ” Просвіта” / М.Мушинка // Науковий Збірник товариства ”Просвіта” в Ужгороді. – Річник І (ХУ). – Ужгород: Закарпатське крайове товариство ”Просвіта”, 1996. – С.58-62.
173. Мушинка М. Син славного роду. До 110-річчя з дня народження Корнила Заклинського) / Міхал Мушинка // Календар ”Просвіти” на 1999 рік. – С.173-175.
174. Нагачевська З.І. Педагогічна думка і просвітництво в жіночому русі Західної України (друга половина ХІХ ст. – 1939 р.): [монографія] Зіновія Іванівна Нагачевська. – Івано-Франківськ: Видавець Третяк І.Я., 2007. – 764 с.
175. Нариси історії Закарпаття: в 2 т. – Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського обласного управління по пресі, 1993. –
Т.1: З найд