РОЗВИТОК ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В ЕПОХУ ВІХОВИХ КУЛЬТУР СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису

МАРМУРАШ Любов Петрівна

УДК 371(09)

РОЗВИТОК ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В ЕПОХУ
ВІХОВИХ КУЛЬТУР СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
зі спеціальності 13.00.01– загальна педагогіка та історія педагогіки

Науковий керівник:
ЄВТУХ Микола Борисович,
доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України

Тернопіль – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП 4
Розділ 1
ЕПІСТЕМОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА
РОЗВИТКУ ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ ДОБИ ВІХОВИХ КУЛЬТУР СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ 13
1.1. Епістемологічна парадигма освіченості
у «східній» та «західній» традиції 13
1.2. Модель учнівства і постать Учителя за доби віхових культур
Стародавнього світу 41
1.3. Педагогічні ідеї доби віхових культур Стародавнього світу
та їх наслідки 52
Висновки до першого розділу 71

Розділ 2
ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ
ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ
В СВІТОГЛЯДНІЙ СИСТЕМІ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
2.1. Споглядання трансценденції
як спосіб виховання людської особистості у Візантії 74
2.2. Роль стратифікаційних кодексів у західноєвропейській
виховній системі готичної доби 87
2.3. Освітньо-виховні домінанти пізнього Середньовіччя:
діалог європейського «гуманізму» та ісламської «теократії»… ..107
Висновки до другого розділу ..135

Розділ 3
РЕФЛЕКСІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ АКСІОЛОГІЇ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПЕРІОДУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 138
3.1. Педагогічні цінності окресленого періоду 138
3.2. Профетичне значення гуманістичної спрямованості педагогічної думки
окресленого періоду для педагога на сучасному етапі 145
Висновки до третього розділу 155

ВИСНОВКИ 157
ДОДАТКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні тенденції розвитку педагогічної науки, чітко реагуючи на запит суспільства, визначають шлях гуманізації освіти, сутність якої полягає у пізнанні тих педагогічних традицій, які забезпечують стійке існування цивілізаційних систем і залишаються засобом духовного зв'язку між людськими поколіннями. Пріоритетом розвитку гуманістичної спрямованості на сучасному етапі є повернення до спадщини віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя принципово новим шляхом інтеграції особистості у соціокультурне середовище через онтологічний рівень (генофонд), який постає у формі перспективної цілісності, що забезпечує становлення людини, її духовності, у прагненні знайти найвищий сенс свого існування. Гуманістична спрямованість педагогічної думки віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя сприяє формуванню цілісної картини світу, духовності, культури особистості, що ґрунтується на принципах виконання Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI століття).
У сучасній педагогіці проблема гуманістичної спрямованості досліджувалась із таких питань: постійне духовне спілкування вчителів і учнів; втілення високих ідеалів гуманізму; етичне ставлення до усього живого; особистісне зорієнтоване навчання та виховання, проблеми формування особистості сучасного вчителя. Ці напрями зафіксовані у працях учених – педагогів: В. Андрущенка [10], І. Беха [31], М. Євтуха [60], І.Зязюна [182; 183], А.Степанюк [218], О. Сухомлинської [221], В.Чайки [243], М.Чепіль [245].
Результати аналізу наукових джерел забезпечують можливість систематизувати основні елементи педагогічної теорії за компонентами виховання та етапами історичного розвитку: детальний аналіз педагогічного досвіду Платона, зокрема теоретико-педагогічних проблем у досліджуваному форматі здійснено О. Зеленським [90]; Г. Жураківський [83] ґрунтовно характеризує педагогічні системи античності; А. Марру [164] аналізує виховання стародавньої Греції; демократичні принципи виховання в історії педагогіки розкрито В. Галузинським, М. Євтухом [60]; сутність, зміст, форми і методи морального виховання у стародавній Індії представлено в дослідженнях В. Василенка [46], Н. Волинської [58]; розвиток Буддійської системи виховання – А. Леоновим [138]; філософські аспекти системи Конфуція висвітлено у працях Ю. Бондаренко [39], Л. Васильєва [48 - 51], В. Клєпікова [104], Г. Корнєтова [115 - 118], Ю. Кроля [125], В. Малявина [151 - 153], І. Семененко [210]; загальнопедагогічні та дидактичні ідеї вчених-енциклопедистів Ближнього Сходу епохи Середньовіччя (аль-Кінді, аль-Фарабі, аль-Беруні, Ібн-Сіни, Хорезмі, О.Хайяма), які дають вичерпний аналіз міркувань щодо людської природи, розкрито у фундаментальній праці Х. Тллашева [225]; М. Батунський [23], Д. Добродєєв [75], М. Піотровський [188], А. Сагадєєв [206] аналізують розвиток педагогічної думки Арабського Халіфату; педагогічні ідеї в культурі Західної Європи епохи Середньовіччя розкрито М. Боришанською [42], О. Варьяш [45], Д. Добродєєвим [75], Ф. Кардіні [102]; психологічне обґрунтування проблеми середньовічного мислення здійснено М. Ігнатенко [92]; А. Гуревич [69] дослідив процес зародження особистості в європейській культурі епохи Середньовіччя; сучасні тенденції розвитку української етнопедагогіки визначено Т. Пономаренко [244], Л. Цимбал [244], В. Чайкою [244]; історико-філософське обґрунтування осьового часу здійснено К. Ясперсом [263]; проблема художньо-епістемологічного пізнання культури, її сакральної традиції розглянута Л. Кондрацькою [111 - 112].
Глибшому осмисленню порушеної проблеми значною мірою сприяло звернення до педагогічної думки «золотого віку» патристики: Василя Великого [47]; епохи Середньовіччя (VI – XIV ст.): Авви Доротея [76], Миколи Кавасили [100]; доби Київської Русі: «Повісті врем’яних літ» літописця Нестора [177] (засудження зла й уславлення доброчинності, утвердження гуманістичних підходів до виховання); концепції Кирила Турівського [228; 229], мислителів Климента Смолятича [216] та Данила Заточника [87], «Повчання дітям» Володимира Мономаха [173] про потребу дотримання християнської моралі для творення добра.
Однак, питанням розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки доби віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя у педагогічних дослідженнях не приділялось належної уваги. До цього часу не обґрунтовано гуманістичну спрямованість як спрямованість виховання потреби на самовизначення, не розкрито профетичне значення гуманістичної спрямованості зазначеного періоду, не виділено аксіологічного поля цінностей та ціннісних орієнтацій гуманістичної спрямованості педагогічної думки епохи віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя. Як наслідок недостатньої роботи у цьому напрямі, спостерігається механічна діяльність людини, байдужість до духовного, до вихованців, до оточуючого середовища. Окрім цього, необхідно професійно кваліфікувати «західну» та «східну» педагогічні парадигми зазначеного періоду, виокремити їх конструктивні моменти.
Вивчення літературних джерел, ознайомлення з висновками багатолітніх теоретичних напрацювань учених щодо розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки епохи віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя, що стосуються сучасної педагогіки, дозволили виявити низку суперечностей між:
– досвідом одного із найвагоміших попередніх періодів – народження світових релігій, філософії, монотеїстичної світоглядної парадигми та новими стратегіями впливу на людину, пошуками шляхів, що дали б змогу «достукатися» до її душі;
– типологією педагогічних парадигм «заходу» та «сходу» в епоху віхових культур Стародавнього світу, які різнилися в історії людства на євро-азійському континенті, але мали і дещо спілне – духовну єдність, що живилася з таємничого, трансендентного джерела, і сьогоденною тенденцією світоглядного, соціокультурного та релігійного протистояння і синтезу;
– важливістю впровадження у навчальний процес пізнання шляхом епістеми та недостатньою визначеністю її статусу, ролі у досягненні цілей духовного становлення людини.
Актуальність проблеми, наявність вищеназваних суперечностей та необхідність їх розв'язання зумовили вибір теми дисертації: «Розвиток гуманістичної спрямованості педагогічної думки в епоху віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТНПУ) як складова комплексної теми “Гуманістичні засади методології гуманітарних наук та їх реалізація в системі вищої освіти” (№ 0198U000341). Тема дисертації затверджена вченою радою ТНПУ (протокол № 8 від 30 жовтня 2007 року) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 8 від 30 жовтня 2007 року).
Мета дослідження полягає у систематизації педагогічних поглядів розвитку гуманістичної спрямованості в епоху віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя.
Реалізація цієї мети передбачила розв'язання таких завдань:
1. Визначити тенденції розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки в епоху віхових культур Стародавнього світу.
2. Конкретизувати шляхи розвитку «людини духовної» у світоглядній системі Середньовіччя.
3. Виокремити аксіологічне поле цінностей досліджуваного періоду.
4. Розкрити профетичне значення гуманістичної спрямованості педагогічної думки окресленого періоду.
Об’єкт дослідження – педагогічна думка епохи віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя.
Предмет дослідження – гуманістична спрямованість педагогічного досвіду віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя та її профетичний характер.
Хронологічні межі дослідження охоплюють той духовний процес, який йшов між VІІІ ст. до н. е. – ХV ст.
Територіальні межі дослідження. Вивчення заявленої проблеми ґрунтується на відстеженні процесу розвитку історико-педагогічних ідей у Стародавньому Сході – на матеріалі Індії, Китаю; Стародавній Захід розглядається на матеріалі Греції. У вивченні педагогічної думки Середньовічного Сходу використано матеріали з історії освіти та виховання Візантії, Арабського халіфату, Заходу - Італії, Франції, Англії й Німеччини. Використано також матеріали з історії освіти та виховання Київської Русі.
Методологічною основою дослідження є: ідея, як вища форма пізнання (Істини), яка виражає суб’єкт і спрямована на його самовизначення, самоідентифікацію, знаходження себе в іншому, що дозволяє побачити перспективи реалізації шляхів, спрямованих на дане самовизначення (Авва Доротей, Августин Блаженний, Будда, Василь Великий, Еразм Роттердамський, «Закони Ману», Конфуцій, «Махабхарата», Микола Кавасила, Піфагор, Платон, «Рамаяна», Сократ, «Чжуан цзи»; Ю. Бондаренко, В. Василенко, Л. Васильєва, Н. Волинська, В. Галузинський, А. Гуревич, М. Євтух, Г. Жураківський, О. Зеленський, І. Ігнатенко, В. Клєпіков, Г. Корнєтов, В. Кравець, І. Крип’якевич, Ю. Кріль, А. Леонов, В. Малявін, А. Марру, І. Семененко, В. Феоктистов); принцип історизму, що забезпечує можливість відстежити причинено-наслідковий зв'язок розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки окресленого періоду, побачити його перспективи, передбачити оцінку педагогічних традицій з позицій сьогодення (А. Вірковський, Л. Кондрацька, Б. Рассел, Ю. Шайгородський, К. Ясперс); принцип діалектичного заперечення, який забезпечує розв'язання суперечностей, що сприяє розвиткові гуманістичної парадигми, набуваючи нових рис у спадкоємності епох окресленого періоду. Єдність цих підходів забезпечує адекватне вирішення завдань дослідження та досягнення його мети.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети використано методи теоретичного пошуку: аналізу та синтезу для вивчення проблеми у фаховій літературі, уточнення сутності й особливостей педагогічних традицій, відстеження наслідків епістемологічного пізнання на особистість вчителя; абстрагування (узагальнююча абстракція) для глибшого вивчення ідеї, спрямованої на само ідентифікацію, знаходження себе в іншому через цінності і ціннісні орієнтації, які являють собою «вісь» самовизначення; ідеалізації з метою кваліфікації педагогічних парадигм Заходу і Сходу, щоб з’ясувати конструктивні аспекти процесу виховання; конкретизації теоретичних знань для розкриття гуманістичної спрямованості через епістему, що надає нових ознак та значень; порівняння з метою виявлення подібності/відмінності внутрішніх зв'язків педагогічної думки для з’ясування закономірностей виховного процесу, сутностей.
Дослідження проводилось у три етапи упродовж 2002–2008 років.
На першому етапі (2002–2004 рр.) – констатувальному – здійснено аналіз педагогічної, філософської літератури, проведено ознайомлення з джерелами та науковою літературою. Сформульовано вихідні теоретичні положення, методичний апарат дослідження. Конкретизовано сутність основних понять “гуманістична спрямованість”, “педагогічна думка віхових культур”, уточнено інтерпретацію поняття “епістемологічна парадигма”, визначено тенденції розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки епохи віхових культур Стародавнього світу.
На другому етапі (2004–2005 рр.) – теоретико-узагальнювальному –конкретизовано шляхи розвитку «людини духовної» у світоглядній системі Середньовіччя, визначено характер взаємозв'язків між окремими структурними компонентами, узагальнено зібрані дані.
На третьому етапі (2005–2008 рр.) – підсумковому – виокремлено аксіологічне поле цінностей окресленого періоду та розкрито профетичне значення гуманістичної спрямованості педагогічної думки, апробовано результати дослідження, сформульовано основні висновки, визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше на основі науково обґрунтованих тенденцій (у прагненні до пізнання Логосу (Нусу); у стані нірвани; єднанні з Дао; слідуванні волі Божій) розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки через епістему (спостереження), антропологічну рефлексію крізь епохи віхових культур Стародавнього світу систематизовано результати педагогічних поглядів у створенні принципово нової особистісно зорієнтованої концепції гуманістичної спрямованості, яка включає виокремлене аксіологічне поле цінностей окресленого періоду, основою якого є абсолютні цінності: Доброта, Любов, Мудрість, домінантні якості (благоговіння, самопожертва; терпіння, людяність і обов'язок, благородство, совісна воля, стриманість, смиренність, радість, довготерпіння, милосердя, лагідність, братолюбство; прощення, поступлення, повчання; праведність, чеснотність, мовчазність, скромність; знання прекрасного, першосущного, божественного; прощення – поступлення – повчання), методи самопізнання (екзистенційний, епістемологічний, синергетичний), засоби формування якостей: щоденна молитва, віра, богослужіння, покаяння, наслідування заповідей блаженств, споглядання, обряди, медитація. Розкрито профетичний характер гуманістичної спрямованості педагогічної думки окресленого періоду, який репрезентує епістемічну проникливість, рефлексивно – креативну компетентність педагога, що здійснюється через самопізнання (пізнання в діалозі, в відображенні духовних цінностей), внутрішнє досягнення (свобода волевиявлення (вільний від гріха)), через синтез ціннісних орієнтацій (принцип суб’єкта (відношення педагога до власного існування); принцип суб’єкт - суб’єкта (відношення педагога до учнів); принцип цінності (релігійне відношення педагога до Бога) і реалізується у діяльності (у постійній інтерпретації).
Конкретизовано шляхи (трансценденція, стратифікація, секуляризація) розвитку «людини духовної» у світоглядній системі Середньовіччя, які визначають спосіб виховання особистості, яка виступає суб’єктом виховного процесу, вона (особистість) проходить «суб’єктивне переживання» в своїх помислах, діяльності, в цілісному культурному просторі; проходить шлях внутрішнього переосмислення, перетворення; самосвідомість стає складовою системи цінностей.
Теоретичне значення дисертації. У роботі на основі ідей педагогічної думки епохи віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя поглиблено і розширено положення теорії гуманізації освіти, що відкривають нові можливості у вивченні теорії та історії педагогіки, зокрема, проблем розвитку загального світового педагогічного процесу, типології різних педагогічних парадигм. Матеріали й висновки праці сприяють реалізації об’єктивних підходів до розуміння педагогічного минулого, усвідомленню необхідності звернення до внутрішньо педагогічних традицій.
Практичне значення роботи полягає у розробці навчально – методичного посібника «Розвиток гуманістичної освітньої парадигми від доби віхових культур Стародавнього світу до пізнього Середньовіччя» (Методичні рекомендації з історії педагогіки), авторської програми для спецкурсу «Гуманістична спрямованість майбутнього викладача». Матеріали дослідження можуть використовуватися у вивченні дидактики, під час викладання нормативних курсів, спецкурсів і спецсемінарів у вищих навчальних закладах. Отримані результати можуть знадобитися для написання монографічних праць з відповідної проблематики, підручників і посібників з історії педагогіки.
Вірогідність та надійність наукових положень, висновків і рекомендацій дисертації забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, використанням низки взаємодоповнювальних методів, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження, аналізом корпусу фахової літератури, наукових джерел; апробацією основних положень дисертації; обговоренням результатів дослідження на науково-практичних конференціях.
Апробація роботи. Дисертація є самостійним науковим дослідженням, провідну концепцію та результати якого викладено у доповідях та виступах на: міжнародних науково-практичних конференціях «Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті» (Тернопіль, 2006); «Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі. Процеси модернізації вищої світи України у контексті Болонського процесу : світовий досвід та українські реалії» (Львів, 2007); «Проблеми освіти» (Краматорськ, 2008); регіональній «Українська національна школа : стан та перспективи розвитку» (Тернопіль, 2006).
Публікації. Основний зміст роботи відображено в 10 одноосібних публікаціях, з них 6 – у наукових фахових виданнях, 3 – матеріали конференцій; 1 навчально-методичний посібник.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (265 найменувань) та додатків на 20 сторінках, 1 таблиці, 2 рисунків. Загальний обсяг дисертації викладено на 208 стор., основний зміст – на 160 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Систематизація педагогічних поглядів на проблему розвитку гуманістичної спрямованості в епоху віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя показала, що в основі гуманістичної спрямованості педагогічної думки досліджуваного періоду є ідея, як вища форма пізнання Істини, яка виражає суб’єкт і спрямована на його самовизначення, самоідентифікацію; основною категорією виступає духовність; висхідними пунктами є прийняття ціннісних орієнтацій. Це спонукає особистість стати на шлях пізнання і зумовлює її перетворення.
2. На основі аналізу результатів вивчення літературних джерел, наукової літератури й особистісно осмислених епістемологічних знань визначено тенденції (у прагненні до пізнання Логосу (Нусу); у стані нірвани; єднанні з Дао; слідуванні волі Божій) через епістемологічну парадигму (в антропологічному вимірі плюс екзистенціональна свобода). З’ясовано, що в основі тенденцій лежать процеси навчання і виховання спрямовані на людиностановлення, станом якого є одухотворення, тобто вкладається в розум корисне і божественне. Епістемологічна парадигма включає пошук Істини, тобто ціннісної основи для самовизначення, що не піддається експериментальній перевірці. Важливість епістемологічної парадигми полягає у тому, що вона є ефективним засобом та метою осягнення педагогічного минулого, сьогодення, а також визначенням, моделюванням її перспективних форм. А тому має право на життя у сучасній освітній ситуації.
3. На шляху (трансценденії) розвитку «людини духовної» ми визначаємо сутність поняття «людська особистість» у контексті педагогічної думки епохи Середньовіччя. Особистість – духовно-матеріальне єство, створене Богом за своїм Образом і подобою і покликане до досконалості (через віру, що діє через любов) і наслідування заповідей «блаженства» – чеснот (які, дбайливо плекаючи, стають нашою другою натурою), й оновлення (протягом усього життя), зцілення покаянням, наукою розсудливості (постом), спогляданням (заповіддю, що торкається царини розуму), смиренномудреністю у пізнанні себе. Її метою і результатом є очищення від пітьми гріха як «просвітлення» Божественною благодаттю – аж до відновлення втраченої людиною богоподібності. На шляху стратифікації ми виділяємо ідею рицарського ідеалу, як шлях внутрішнього переосмислення, перетворення людини; шлях секуляризації визначає освітній ідеал, як гармонійне поєднання розумового, морального, естетичного, фізичного та трудового виховання.
4. В аксіологічних ідеях гуманістичної спрямованості (Піфагор, Сократ, Платон, Конфуцій, Будда, Чжуан-цзи, Василь Великий, Авва Доротей, Микола Кавасила, літописець Нестор, Кирило Турівський, мислителі Климент Смолятич та Данило Заточник, Августин Блаженний, «Махабхарата», «Рамаяна», «Біблія») визначено гармонійну загальнолюдську субстанцію, що орієнтується на абсолютні цінності (які включають у себе якості, що реалізуються засобами): Доброта (не має часових меж), Любов, Мудрість, спрямовані на людиностановлення, знаходження себе в іншому, пізнання себе, в якому людина виступає суб'єктом процесу виховання. Домінантними якостями виступають: благоговіння, самопожертва; терпіння, людяність і обов'язок, благородство, совісна воля, стриманість, смиренність, радість, довготерпіння, милосердя, лагідність, братолюбство; прощення, поступлення, повчання; праведність, чеснотність, мовчазність, скромність; знання прекрасного, першосущного, божественного; прощення – поступлення – повчання. Засобами формування Самопізнання виділені: щоденна молитва, віра, богослужіння, покаяння, наслідування заповідей блаженств, споглядання, обряди, медитація, духовне просвітлення, дотримання моральних правил. Методами Самовизначення стали: екзистенційний (різниця між добром і злом), епістемологічний (спостереження «чистого знання»), синергетичний (самоорганізації). Завдяки цьому особистість отримує здатність моделювати себе відповідно до високих ідеалів, забезпечуючи при цьому свою цілісність; прагне знайти найвищий сенс свого існування.
5. Нова доба витіснила гуманітаризм технічним раціоналізмом, в якому людина усвідомила себе богом світу і природи. На сучасному етапі людська особистість повинна утверджуватись через ідеї екзистенції, синергетики, епістеми, що поверне її культуру і суб'єктивність до життя. Тому профетичне значення гуманістичної спрямованості для педагога полягає у духовній потребі епістемологічного пізнання сакральних традицій, особистісному осмисленні та аналізі сакральної інформації, здатності здійснювати індивідуальний підхід до духовно-просвітницької діяльності у школі. Це передбачає інтеграцію педагога у соціокультурне середовище через формування педагогічного досвіду в одного із найвагоміших попередніх періодів, епохи віхових культур Стародавнього світу і Середньовіччя, на вивчення типологій педагогічних парадигм Заходу і Сходу, які мають духовну єдність, впровадження у навчальний процес пізнання шляхом епістеми.
6. Профетичний характер гуманістичної спрямованості педагогічної думки окресленого періоду репрезентує епістемічну проникливість, рефлексивно – креативну компетентність педагога, що здійснюється через самопізнання (пізнання в діалозі, в відображенні духовних цінностей), внутрішнє досягнення (свобода волевиявлення (вільний від гріха)), через синтез ціннісних орієнтацій (принцип суб’єкта (відношення педагога до власного існування)); принцип суб’єкт - суб’єкта (відношення педагога до учнів); принцип цінності (релігійне відношення педагога до Бога) і реалізується у діяльності (у постійній інтерпретації).
Здійснене дослідження свідчить, що гуманістична спрямованість педагогічної думки окресленого періоду залишається актуальною і потребує глибокого вивчення задля її використання в сучасному освітньому просторі. З метою запровадження запропонованого підходу до вивчення проблеми необхідними вважаємо проведення у вищих навчальних закладах семінарів, конференцій, введення спецкурсу (Додаток А) «Гуманістична спрямованість майбутнього викладача». Основною метою такого спецкурсу є ознайомлення студентів з тенденціями розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки окресленого періоду, із цінностями виховного процесу, профетичним значенням гуманістичної спрямованості педагогічної думки окресленого періоду для педагога на сучасному етапі.
Виконана робота не претендує на вичерпність в аналізі всіх аспектів окресленої проблеми, а тому залишає місце для подальших історико-педагогічних досліджень. Перспективними напрямками вважаємо: формування прийомів, методів педагогічної діяльності, основу яких складатиме епістемологічне пізнання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абеляр П. История моих бедствий [Електронний ресурс] / Петр Абеляр. – Режим доступу :
http://www.antology.rchgi.spb.ru/PAbaillard/autor.rus.html
2. Августин Аврелий. Исповедь [Електронний ресурс] / Аврелий Августин. – Режим доступу : http://www.lib.meta.ua/book/3920.
3. Августин Аврелий. О Граде Божием [Електронний ресурс] / Аврелий Августин. – Режим доступу :
http://www.antology.rchgi.spb.ru/Sanctus_Aurelius_Augustinus_autor.rus.html
4. Августин Аврелий. Об учителе [Електронний ресурс] / Аврелий Августин. – Режим доступу до книги :
http://www.antology.rchgi.spb.ru/Sanctus_Aurelius_Augustinus/teacher.html
5. Аверинцев С. С. Темные века (VI – VIII вв.) / С. С. Аверинцев // История всемирной литературы : в 9 т. / С. С. Аверинцев, М. Л. Распаров, Р. М. Самарин. – Т. 2. – М. : Наука, 1984 – С. 449–453.
6. Аксіологія та ціннісні орієнтири людського буття [Електронний ресурс] // Методологія наукового пізнання. – Режим доступу : http:// www.tnpu.edu.ua/subjects/87/Filosofiya/robocha_programa.htm.
7. Амбрамсон М. Л. Средневековая культура и идеология // История средних веков : учебник для студ. истор. фак. пед. ин-тов / М. Л. Амбрасон, А. А. Кирилова, Н. Ф. Колесницкий ; под ред. Н. Ф. Колесницкого. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Просвещение, 1986. – 575 с.
8. Амбрамович С. Д. Культурологія : навч. посіб. / С. Д. Амбрамович, М. С. Тілло, М. Ю. Чінарькова. – К. : Кондор, 2005. – 352 с.
9. Андросов В. П. Учительские традиции нагарджунизма и шадхьямики / В. П. Андросов // Нагарджуна и его учение / В. П. Андросов. – М. : Наука, 1990. – С. 133–139.
10. Андрущенко В. Формування особистості вчителя в сучасних умовах / В. Андрущенко, І. Табачек // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – C. 58-69
11. Антична література : довідник / О. П. Буркат, Р. С. Бєляєв, Н. О. Вишневська [та ін.] ; за ред. С. В. Семчинського ; передм. О. Д. Пономаріва. – К. : Либідь, 1993. – 320 с.
12. Античное наследие в культуре Возрождения. – М. : Наука, 1984. – 285 с.
13. Антонова Е. Формирование средневековой системы образования (Каролингское Возрождение ) / Е. Антонова // Западноевропейская средневековая школа и педагогическая мысль (Исследования и материалы) : сб. науч. тр. / под. ред. К. И. Салимовой, В. Г. Безрогова. – М., 1989. – С. 71–85.
14. Антонова О. Є. Дослідження проблеми обдарованості з позицій синергетичного підходу [Електронний ресурс] / О. Є. Антонова // Парадигма творення в сучасній науці : міжнар. конф. – Режим доступу : http://www. creation.in.ua/?Tezy_dopovidej/Antonova O.E.
15. Арестова Н. А. Атеизм и религия: на перекрестке мнений / Н. А. Арестова // Культура. Религия. Атеизм / АН УССР, Институт философии. – К. : Наук. думка, 1991. – С. 68–83.
16. Платон (архимандрит) Ценностная ориентация и нравственное достоинство личности [Електронний ресурс] / архимандрит Платон (Игумнов) // Православное нравственное богословие. – Режим доступу : http:// hpsy.ru
17. Аширов Н. Гуманизм и ислам / Н. Аширов, З. Нуриева // Гуманизм, атеизм, религия. – М. : Политиздат, 1978. – С. 117–134.
18. Бабишин С. Д. Початкова школа на Україні з давніх часів до кінця ХVІІІ ст. / С. Д. Бабишин // Початкова школа. – 1991. – № 10. – С. 73–78.
19. Балошлова Н. И. История немецкой литературы / Н. И. Балошлова. – М. : Изд-во АН СССР, 1962. – 69 с.
20. Бандшенко Г. Г. Религиозная концепция монарха и образ горы в средневековых государствах Нусантары / Г. Г. Бандшенко // Вестник Московского университетата. Серия 13: Востоковедение. – М., 1992. – № 4. – С. 13–25.
21. Басовская Н. И. Англия и Франция в международной жизни Западной Европы ХІІ-Х вв. / Н. И. Басовская // Средние века. – 1978. – Вып. 42. – С. 5–22.
22. Басовская Н. И. Идеи войны и мира в Западноевропейском средневековом обществе / Н. И. Басовская // Средние века. – 1990. – Вып. 53. – С. 44–51.
23. Батунский М. А. Развитие представлений об исламе Западноевропейской средневековой общественной мысли (XI-XIVвв.) / М. А. Батунский // Народы Азии и Африки. История, экономика, культура // АН СССР, Ин-т востоковедения, Ин-т Африки. – М., 1971. – № 4. – С. 107–118.
24. Бгактіведанта А. Ч. Бгагавад-Гіта як вона є / А. Ч. Бгактіведанта. – [Б. м.] : Бгактіведанта Бук Траст, 1990. – 913 с.
25. Безрогов В. Г. К вопросу об источниках реконструкции светского идеала воспитания в ранее средневековье / В. Г. Безрогов // Западноевропейская средневековая школа и педагогическая мысль (Исследования и материалы) : сб. науч. тр. / под. ред. К. И. Салимовой, В. Г. Безрогова. – М., 1989. – С. 86–105.
26. Беляев И. А. Ценностное содержание целостного мироотношения [Електронний ресурс] / Беляев И. А. // Вестник Оренбургского государственного университета. – 2004. – № 2. – С. 9–13. – Режим доступу : http://www.elib.org.ua/philosophy/ua_readme.php?subaction=
showfull&id=120535133
27. Бердяев Н. А. Вера и знание / Н. А. Бердяев // Философия свободы. Смысл творчества / Н. А. Бердяев. – М., 1989. – С. 38–65.
28. Бердяев Н. А. Мистика и церковь / Н. А. Бердяев // Философия свободы. Смысл творчества / Н. А. Бердяев. – М., 1989. – С. 205–228.
29. Бердяев Н. А. Человек. Микрокосм и макрокосм / Н .А. Бердяев // Философия свободы. Смысл творчества / Н. А. Бердяев. – М., 1989. – С. 293–325.
30. Бех І. Д. Психологічна суть гуманізму у вихованні особистості / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 3. – С. 3.
31. Бех І. Д. Законопростір сучасного виховного процесу [Електронний ресурс] / І. Д. Бех/ – Режим доступу :
www.knukim.edu.ua/articles_beh.htm
32. Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / переклад І. Огієнка. – [Б. м.] : Українське біблійне товариство, 2006. – 1375 с.
33. Бивар А. Д. Платон и митраизм / А. Д. Бивар // Вестник древней истории / РАН, Отделение истории. – М., 1998. – С. 3–18.
34. Бликштейн Л. С. Иоанн Златоуст и его сочинение «О тщеславии и о том, как должно родителям воспитывать детей» / Л. С. Бликштейн // Западноевропейская средневековая школа и педагогическая мысль (Исследования и материалы) : сб. науч. тр. / под ред. К. И. Салимовой, В. Г. Безрогова. – М., 1990. – Вып. 1., Ч. 4. – С. 109–139.
35. Бликштейн Л. С. Материалы к изучению педагогического наследия выдающихся мыслителей раннего и развитого средневековья / Л. С. Бликштейн // Западноевропейская средневековая школа и педагогическая мысль (Исследования и материалы) : сб. науч. тр. / под ред. К. И. Салимовой, В. Г. Безрогова. – М., 1989. – С. 25–57.
36. Бликштейн Л. С. Основные тенденции развития образования и педагогической мысли на Ближнем Востоке в среднее века / Л. С. Бликштейн, Г. Б. Корнетов // Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Востока : сб. науч. тр. / под ред. К. И. Салимовой. – М., 1988. – С. 133–145.
37. Бликштейн Л. С. Развитие образования на Ближнем Востоке в древности / Л. С. Бликштейн // Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Встока : сб. науч. тр. / под ред. К. И. Салимовой. – М., 1988. – С. 17–45.
38. Боднарук Б. Становлення християнського аскетизму в ІІІ ст. і його зв’язок з дохристиянською аскетичною практикою / Б. Боднарук // Середньовічна Європа: погляд з кінця ХХ ст. : матеріали Міжнар. наук. конф. / ЧДУ ім. Ю. Федьковича ; Ін-т укракраїнознавства ім. І. Крип’якевича. – Чернівці, 2000. – С. 68–74.
39. Бондаренко Ю. А. У истоков современной морали (Очерки этико-философских воззрений Эпиктета, Марка Аврелия и Конфуция) / Ю. А. Бондаренко. – М. : Знание, 1991. – 64 с.
40. Бондаренко Ю. А «Учение которое безгранично, как само небо». У истоков современной морали / Ю. А. Бондаренко // Этика. – М., 1999. – № 10. – С. 31–63.
41. Борисенков В. П. Истоки педагогической мыслив странах Северной Африки и Ближнего Востока / В. П. Борисенков // Советская педагогика. – 1986. – № 3. – С. 120–126.
42. Боришанская М. М. Педагогические идеи в культуре Западной Европы XIII-XIV вв. / М. М. Боришанская // Гуманистическая мысль школы и педагогика эпохи позднего средневековья и начала нового времени (Исследования и материалы) : сб. науч. тр. / под. ред. К. И. Салимовой, В. Г. Безрогова. – М., 1990. – С. 5–21.
43. Буданова В. П. История мировых цивилизаций [Електронний ресурс] : учебник / В. П. Буданова. – Разд. 6, Гл. 3. – Режим доступу до книги : http://www.humanities. edu.ru/db/msg/68420
44. Валиулина И. С. Взаимосвязь рефлексивных аспектов самосознания с креативными проявлениями личности [Електронний ресурс] / И. С. Валиулина, Н. В. Дмитриева, Н. В. Шелепанова // Сибирская психология сегодня : cб. науч. тр. – Кемерово, 2003. – Вып. 2. – 410 с. – Режим доступу : http:// hpsy.ru/
45. Варьяш О. И. Декрет о положении учителей и постановке образования в Кастилии второй половины XIV века / О. И. Варьяш // Западноевропейская средневековая школа и педагогическая мысль (Исследования и материалы) : сб. науч. тр. / под ред. К. И. Салимовой, В. Г. Безрогова. – М., 1989. –– С. 123–127.
46. Василенко В. А. Педагогические идеи в Древнеиндийских «Законах Ману» / В. А. Василенко // Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Востока : сб. науч. тр. / под ред. К. И. Салимовой. – М., 1988. – С. 66–80.
47. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий ; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. – Львів : Свічадо, 2006 – 307 с. – (Джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики IV – Vст. ; № 14).
48. Васильев Л. С. Восток: общество и религия / Л. С. Васильев // История религий Востока : учеб. пособие для вузов / Л. С. Васильев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1988. – С. 18–28.
49. Васильев Л. С. Даосизм / Л. С. Васильев // История религий Востока : учеб. пособие для вузов / Л. С. Васильев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1988. – С. 310–324.
50. Васильев Л. С. Конфуцианская цивилизация / Л. С. Васильев // Азия и Африка сегодня. – 1996. – № 2.– С. 26–29.
51. Васильев Л. С. Конфуций и конфуцианство / Л. С. Васильев // История религий Востока : учеб. пособие для вузов / Л. С. Васильев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 1988. – С. 286–309.
52. Васянович Г. П. Проблеми педагогічної етики в епоху середньовіччя та нового часу / Г. Васянович // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – 1999. – Вип. 14. – С. 49–55.
53. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко. – Полтава : [б.в.], 1994. – 208 с.
54. Вепрук В. Християнський аскетизм і його сутність / В. Вепрук // Середньовічна Європа: погляд з кінця ХХ ст. : матеріали Міжнар. наук. конф. / ЧДУ ім. Ю. Федьковича ; Ін-т укракраїнознавства ім. І. Крип’якевича. – Чернівці, 2000. – С. 78–80.
55. Вихрущ В. О. Методологія та методика наукового дослідження / В. О. Вихрущ. – Тернопіль : [б. в.], 2004. – 224 с.
56. Вірковський А. П. Толерантність як соціально-педагогічне явище [Електронний ресурс] / А. П. Вірковський, Н. Ю. Рудницька. – Режим доступу до книги : http://www.eprints.zu.edu.ua/2194/1/ 08vappya.pdf
57. Волкова Н. П. Основні проблеми розвитку європейського шкільництва та педагогічної думки / Н. П. Волкова // Педагогіка / Н. П. Волкова. – К. : Академія, 2001. – С. 529–540.
58. Волынская Н. М. Брахманское обучение в Древней Индии / Н. М. Волынская // Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Востока : сб. науч. тр. / под. ред. К. И. Салимовой. – М., 1988. – С. 81–91.
59. Гайденко В. П. Раннесредневековая концепция человека / В. П. Гайденко, Г. А. Смирнов // Культура и искусство Западноевропейского средневековья : материалы науч. конф. / Всесоюзный НИИ искусствознания Министерства культуры СССР. – М., 1981. – С. 33–51.
60. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : Вища шк., 1995. – 234 с.
61. Гершунский Б. С. Философия образования / Б. С. Гершунский ; Академия педагогических и социальных наук, Московский психолого-социальный ин-т. – М. : Флинта, 1998. – 393 с.
62. Гилёва И. О. Ценностно-смысловые основания гуманитаризации высшего образования [Електронний ресурс] / И. О. Гилёва. – Режим доступу : http://hpsy.ru/link/4.htm#2936
63. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
64. Горовая В. И. Конструктивная педагогическая аксиология [Електронний ресурс] / В. И. Горовая. – Режим доступу :
http://www.portalus.ru/modules/shkola/rus_readme.php?subaction=showfull&id=1194
65. Горохова Г. Э. Универсализм раннего даосизма / Г. Э. Горохова // Дао и даосизм в Китае / Г. Э. Горохова. – М. : Наука, 1982. – С. 12–29.
66. Григорьева Т. П. Образы мира в культуре: встреча Запада с Востоком / Т. П. Григорьева // Культура, человек и картина мира. – М. : Наука, 1987. – С. 262–299.
67. Грушевський М. С. Історія української літератури : в 6 т., 9 кн. Т. 2 / М. С. Грушевський ; упоряд. В. В. Яременко ; прим. С. К. Росовецького. – К. : Либідь, 1993. – 264 с. – (Літературні пам'ятки України)
68. Грязнов І. О. Теоретико-методичні засади морального виховання майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.07 “Теорія та методика виховання”/ І. О. Грязнов. – Тернопіль, 2005. – 40 с.
69. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры / А. Я. Гуревич. – М. : Искусство, 1984. – 334 с.
70. Гусейнов А. А. История этических учений [Електронний ресурс] / А. А. Гусейнов. – Режим доступу до книги :
http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Gusein/_15.php
71. Гутнова Е. В. Средневековье: место в европейской цивилизации / Е. В. Гутнова // Средние века. – 1990. – Вып. 53. – С. 21–43.
72. Данте. Божественная комедия / Данте ; пер. М. Лозинского. – М. : Правда, 1982. – Режим доступу до книги :
http://www.classic_book.ru/lib/sb/book/274
73. Дворецкая И. А. Италия на рубеже эпох: судьбы образования на заре средневековья / И. А. Дворецкая // Западноевропейская средневековая школа и педагогическая мысль (Исследования и материалы) : сб. науч. тр. / под ред. К. И. Салимовой, В. Г. Безрогова. – М., 1989. – С. 5–24.
74. Джуринский А. Н. История педагогики : учеб. пособие для студентов пед. вузов / А. Н. Джуринский. – М. : ВЛАДОС, 1999. – 432 с.
75. Добродеев Д. Б. К вопросу о взаимодействии Арабской и Западноевропейской педагогической традиции в эпоху средневековья / Д. Б. Добродеев // Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Востока : сб науч тр. / под ред. К. И. Салимовой. – М., 1988. – С. 103–112.
76. Доротей. Поучення і послання / Доротей ; [ пер. з рос. Симона (Гермак), Венедикта (Щурат-Глуха)]. – Львів : Свічадо, 2002. – 200 с.
77. Древние цивилизации / под общ. ред. Г. М. Бонгард-Левина.– М. : Мысль, 1989. – 479 с.
78. Дроб’язко П. І. Українська національна школа: витоки і сучасність / П. І. Дроб’язко – К. : Академія, 1997. – 184 с.
79. Егер О. Древний мир / О. Егер. – СПб : “Специальная литература”, 1997. – 824 с. – (Всемирная история ; Т. 1).
80. Ельганинов В. А. К вопросу о моральном содержании и функции исторического знания / В. А. Ельганинов // Средние века. – 1978. – Вып. 42. – С. 145–156.
81. Євтух М. Б. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні (кінець XVIII – перша половина XIX століття): Автореф. Дис…. докт. пед. наук. – К., 1996. – 70 с.
82. Жарський Е. Історія виховання / Е. Жарський // Мандрівець. – 1994. – № 1. – С. 3–4.
83. Жураковский Г. Е. Очерки по истории античной педагогики / Г. Е. Жураковский. – М. : АПН РСФСР, 1963. – 499 с.
84. Закович М. М. Культурологія / М. М. Закович. – К. : Знання, 2006. – 567 с.
85. Закон Божий : підручник для сім'ї та школи. – К. : Вид. від Укр. Православної Церкви Київського Патріархату, 2004. – 654 с.
86. Законы Ману [Електронний ресурс] / пер. С. Д. Эльмановича проверенный и исправ. Г. Ф. Ильиным. – М. : Наука : Ладомир, 1992. – Режим доступу до книги :
http://www.philosophy.ru/library/asiatica/indica/samhita/manu/rus.htm/
87. Заточник Д. Слово Данила Заточника, писане до князя свого Ярослава Володимировича / Д. Заточник / Золоте Слово : хрестоматія літератури України-Руси епохи Середньовіччя IX – XVст. : у 2 кн. / [упоряд. В. Яременко, О. Сліпушко]. – Київ, 2002. – Кн. 2. – С. 428–440.
88. Зейлигер-Рубинштейн Е. И. Воспитание в феодальном обществе : очерки по истории воспитания и педагогической мысли / Е. И. Зейлигер-Рубинштейн. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та., 1978. – С. 16–20.
89. Зейлигер-Рубинштейн Е. И. Воспитание при первобытнообщинном строе и в рабовладельческих государствах : очерки по истории воспитания и педагогической мысли / Е. И. Зейлигер-Рубинштейн. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та., 1978. – С. 5–16.
90. Зелинскаго О. Ф. Педагогическія воззренія Платона и Аристотеля / О. Ф. Зелинскаго. – Петроградъ : Слово, 1916. – 29 с.
91. Зоц В. А. Атеїзм і духовна спадщина минулого / В. А. Зоц. – К. : Знання, 1983. – 46 с.
92. Ігнатенко М. А. Генезис сучасного художнього мислення / М. А. Ігнатенко. – Київ : Наук. думка, 1986. – 286 с.
93. Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / [уклад.: О. О. Любар ; за ред. В. Г. Кременя]. – К. : Знання, 2005 – 767 с.
94. История образования и педагогической мысли за рубежом и России : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / [И. Н. Андреева, Т. С. Буторина и др. ; под ред. З. И. Васильевой]. – М. : Академия, 2002. – 416 с.
95. История педагогики. Ч. 1. От зарождения воспитания в первобытном обществе до середины ХVІІ в. : учеб. пособие для студ. пед. ун-тов / [под ред. А. И. Пискунова]. – М. : ТЦ «Сфера», 1997. – 192 с.
96. История педагогики. Ч. 2. С ХVІІ в до середины ХХ в. : учеб. пособие для студ. пед. ун-тов / [под ред. А. И. Пискунова]. – М. : ТЦ «Сфера», 1997. – 304 с.
97. Історія України / [відп. ред. Ю. Сливка]. – Львів : Світ, 2003. – 520с.
98. Історія української школи та педагогіки : хрестоматія / [упоряд. О. О. Любар ; за ред. В. Г. Кременя]. – К. : Знання, 2003. – 766 с.
99. Кабанов П. Г. Вопросы совершенствования методологической культуры педагога [Електронний ресурс] / П. Г. Кабанов. – Режим доступу : http://www.asf.ru/Publ/monogr/glava1_1.html
100. Кавасила М. Життя в Христі / Микола Кавасила ; [пер. з давньогр. Дз. Коваль]. – Львів : Свічадо, 2005. – 168 с. – (Джерела християнського Сходу. Середньовіччя VI – XIV ст. ; № 12).
101. Камаева Р. А. Развитие образования в Ираке в IX – XI веках / Р. А. Камаева // Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Востока : сб. науч. тр. / под. ред. К. И. Салимовой. – М., 1988. – С. 112–132.
102. Кардини Ф. Истоки средневекового рыцарства : пер. с ит. / Ф. Кардини ; вступ. ст. В. И. Уколовой ; общ. ред. В. И. Уколовой, Л. А. Котельниковой. – М. : Прогресс, 1987. – 384 с.
103. Каткова Т. Професійне становлення фахівця економічного профілю / Т. Каткова, Г. Терещук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2005. – Вип. 7. – С. 49–56.
104. Клепиков В. З. Конфуций – выдающийся педагог Древнего Китая / В. З. Клепиков // Педагогика. – 2001. – № 3. – С. 73–80.
105. Клячко Н. Теория и практика гармонического воспитания человека в Древней Греции / Н. Клячко // Гармонический человек. Из истории идей о гармонически развитой личности : сб. статей / АН СССР, Ин-т Философии. – М., 1965. – С. 7–40.
106. Кобзев А. И. Ван Янмин и даосизм / А. И. Кобзев // Дао и даосизм в Китае / А. И. Кобзев. – М., 1982. – С. 81–105.
107. Колесникова И. А. Педагогические цивилизации и их парадигмы [Електронний ресурс] / И. А. Колесникова // Педагогика. – 1995. – № 6. – Режим доступу до журн. :
http://www.uchebauchenyh.narod.ru/stat/uch2.htm.
108. Колодний А. Атеїзм / А. Колодний // Філософський енциклопедичний словник / [НАНУ, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди]. – Київ, 2002. – С. 42.
109. Колодный А. Н. Функции атеизма как явления культуры / А. Н. Колодный // Культура. Религия. Атеизм / АН УССР, Ин-т философии. – К., 1991. – С. 36–68.
110. Комаева Р. А. Некоторые аспекты воспитания в трудах средневековых мыслителей Ирака и Средней Азии / Р. А. Комаева // Актуальные проблемы современной советской и зарубежной педагогики : сб. науч. тр. / [под. ред. С. Ю. Алоерова, Н. Н. Крюковой]. – М., 1988. – С. 77–85.
111. Кондрацька Л. А. Музична антропологія : підручник для магістрантів та студ. муз.-пед. фак. / Л. А. Кондрацька. – Тернопіль : ТНПУ, 2007. – 190 с.
112. Кондрацька Л. А. Художня епістемологія культури у вимірі педагогіки / Л. А. Кондрацька. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2002. – 408 с.
113. Конрад Н. И. Запад и Восток / Н. И. Конрад. – М. : Гл. ред. восточной лит-ры, 1972. – С. 77–101.
114. Конфуций. Беседы и суждения [Електронний ресурс] / Конфуций. – Режим доступу до книги :
http://www.oceansow.narod.ru/East/konfucy.htm.
115. Корнетов Г. Б. История педагогики. Введение в курс «История образования и педагогической мысли» : учеб. пособие / Г. Б. Корнетов. – М. : Изд-во УРАО, 2002. – 268 с.
116. Корнетов Г. Б. От первобытного воспитания к гуманистическому образованию : учеб. пособие/ Г. Б. Корнетов. – М. : Изд-во УРАО, 2003. – 216 с.
117. Корнетов Г. Б. Педагогика: теория и история / Г. Б. Корнетов. – М. : Изд-во УРАО, 2003. – 296 с.
118. Корнетов Г. Б. У истоков педагогической теории в Древнем Китае. Вопросы воспитания в учении Конфуция // Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Востока : сб. науч. тр. / под ред. К. И. Салимовой. – М. : Изд. АПН СССР, 1988. – С. 46–57.
119. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К. : Рад. шк., 1989. – С. 109–132.
120. Кравець В. П. Історія класичної та зарубіжної педагогіки та шкільництва / В. П. Кравець . – Тернопіль : Астон, 1996. – 436 с.
121. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки : курс лекцій : навч. посіб. / В. П. Кравець. – Тернопіль : [б. в.], 1994. – 430 с.
122. Красавин И. В. Бердяев и Хайдеггер: общее в различном [Електронний ресурс] // И. В. Красавин, Д. В. Лебедев, К. Н. Мажейко. – Режим доступу : http://humanities.edu.ru/db/msg/18312
123. Кремень В. Філософія людиноцентризму у контексті проблем освіти [Електронний ресурс] / В. Кремень – Режим доступу : http:// conf.vstu.vinnica. ua/humed/2006/txt/06kvkpo.php - 44k
124. Кремень В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції : підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К. : Книга, 2005. – 528 с.
125. Кроль Ю. Л. Китайцы и «варвары» в системе конфуцианских представлений о вселенной (ІІ в.до н.э. - ІІ в.н.э.) / Ю. Л. Кроль // Народы Азии и Африки. – 1978. – № 6. – С. 45–57.
126. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу : курс лекцій : навч. посіб. / О. П. Крижанівський. – К. : Либідь, 1996. – 480 с.
127. Крип'якевич І. Всесвітня історія. Кн. 2 : Культура середньовіччя. Середньовіччя і нові часи./ І. Крип'якевич. – К. : Либідь, 1995. – 424 с.
128. Крип'якевич І. Історія української культури / І. Крип'якевич.– К. : Либідь, 2002. – 656 с.
129. Крывелев И. А. Душа, нирвана, метемпсихоз, загробная жизнь / И. А. Крывелев // История религий / И. А. Крывелев. – М., 1976. – Т. 2. – С. 320–328.
130. Крывелев И.А. Скептицизм, деизм, атеизм / И. А. Крывелев // История религий / И. А. Крывелев. – М., 1976. – Т. 2. – с. 15–23.
131. Кудрявцев О. Ф. Письмо Мареилио Фичино о Золотом веке / О. Ф. Кудрявцев // Средние века. – 1980. – Вып. 43. – С. 320–327.
132. Кудрявцев О. Ф. Схоласты о собственности / О. Ф. Кудрявцев // Средние века. – 1990. – Вып. 53. – С. 157–166.
133. Кульневич С. В. Парадигмальный подход к разработке содержания ключевых педагогических компетенций [Електронний ресурс] / С. В. Кульневич. – Режим доступу:
http://uchebauchenyh.narod.ru/statluch2.htm/
134. Культура, человек и картина мира / АН СССР, Ин-т философии. – М. : Наука, 1987. – С. 262–299.
135. Курочкин П. К. Нравственный потенциал научного атеизма / П. К. Курочкин // Гуманизм, атеизм, религия. – М. : Политиздат, 1978. – С. 33–52.
136. Лекції з історії світової та вітчизняної культури [Електронний ресурс] / за ред. Яртися. – (Библиотека Альдебаран). – Режим доступу до книги : http://www.readbookz.com/book/210/7920 htm/
137. Левківський М. В. Історія педагогіки : навч. посіб. / М. В. Левківський, О. М. Микитюк ; [за ред. М. В. Левківського]. – Х. : “ОВС”, 2002. – 240 с.
138. Леонов А. Ф. Становление и развитие Буддийской системы воспитания и образования в средневековом Непале / А. Ф. Леонов // Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Востока : [сб. науч. тр. / под. ред. К. И. Салимовой]. – М. : Изд-во АПН СССР, 1988. – С. 92–103.
139. Леонтьев Д. А. Ценности и ценностные представления [Електронний ресурс] /Д. А. Леонтьев. – Психологическое обозрение. – 1998. – № 1. –Режим доступу : http://psychology.net.ru/articles/print.html?page_id=394
140. Ліндсей Д. Коротка історія культури. Т. 2. / Д. Ліндсей. – К. : Мистецтво, 1995. – 254 с.
141. Литаврин Г. Славяне и Византия / Г. Литаврин, Д. Ангелов // Изучение культур славянских народов. Серия «Советские этнографические исследования» / Ин-т славяноведения и балканистики. – М., 1987. – Вып. 1– С. 130–134.
142. Литература древнего Востока: Иран, Индия, Китай (тексты) / авт.-сост.: Ю. М. Алиханова, В. Б. Никитина, Л. Е. Померанцева. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 352 с.
143. Лобовик Б. А. Атеизм как способ осуществления сущности человека / Б. А. Лобовик // Культура. Религия. Атеизм / АН УССР, Ин-т философии. – К., 1991. – С. 7–36.
144. Лозниця С. А. Ідея вдосконалення людини в європейській культурно-історичній традиції: парадигми розвитку 2003 года : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.04 “Філософська антропологія, філософія культури”/ С. А. Лозниця ; Ін-т філос. ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К., 2003. – 20 с.
145. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Последние века. Кн. 1. / А. Ф. Лосев. – М. : Искусство, 1988. – 414 с.
146. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Последние века (ІІІ – VІ века). Кн. 2 / А. Ф. Лосев. – М. : Искусство, 1988. – 447 с.
147. Лосский Н. О. Бог и царство Божие как основа ценностей. Ценность и бытие [Електронний ресурс] / Н. О. Лосский. – Париж : YMCA-PRESS, 1931. – Режим доступу до книги :
http://psylib.org.ua/books/lossn01/index.htm
148. Лубський В. Історія релігій : навч. посіб. / В. Лубський. – Київ : Тандем, 2002. – 640 с.
149. Любар О. О. Педагогічні погляди українських просвітителів / О. О. Любар // Радянська школа. – 1991. – № 4. – С. 82–85.
150. Лучицкая С. И. Идеи Филиппа Наварского о воспитании и обучении / С. И. Лучицкая // Западноевропейская средневековая школа и педагогическая мысль (Исследования и материалы) : сб. науч. тр. / под ред. К. И. Салимовой, В. Г. Безрогова. – М., 1989. – С. 106–122.
151. Малявин В. В. Киотоская школа и проблема «средних веков» в истории Китая / В. В. Малявин // Народы Азии и Африки. – 1981. – № 2. – С. 188–203.
152. Малявин В. В. О переосмыслении конфуцианской традиции в Китае во ІІ-ІІІ вв. / В. В. Малявин // Вестник Московского университета. Серия 13: Востоковедение. – М., 1981. – № 3. – С. 43–50.
153. Малявин В. В. Основные этапы развития школьного образования в Древнем и Средневековом Китае / В. В. Малявин // Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Востока : сб науч. тр. / под ред К. И. Салимовой. – М., 1988. – С. 57-66.
154. Маркарян Э. С. К задаче установления видов эквивалентности культурных явлений / Э. С. Маркарян // Культурное наследие Востока : проблемы, поиски, суждения / АН СССР, Научный Совет по комплексной проблеме «История мировой культуры». – Л., 1985. – С. 332–337.
155. Мармураш Л. П. Гуманістична спрямованість системи освіти в Європі періоду давнини / Л. П. Мармураш // Наука і сучасність. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць / Національний педагогічний у-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2003. – Т. 37. - С. 66–71.
156. Мармураш Л. П. Ідеальна модель виховання особистості / Л .П. Мармураш // Наука і сучасність. Серія : Педагогічні науки: зб. наук. праць / Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2002. – Т. 31. - С. 66–70.
157. Мармураш Л. П. Освіта та вихованння в контексті етико-педагогічної думки давнини та середньовіччя крізь виміри “східної” та “західної модифікації” / Л. П. Мармураш // Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 4-5 трав. 2006 р. – Тернопіль, 2006. – С. 23–27.
158. Мармураш Л. П. Педагогічні засади минулого – основа для розробки нових напрямів навчально-виховного процесу школи / Л.П. Мармураш // Українська національна школа : стан та перспективи розвитку : матеріали обласної наук.-практ. конф., присвяченої 15 річниці прийняття Концепції української національної школи, 15 груд. 2006. – Тернопіль, 2006. – С. 23–25.
159. Мармураш Л. П. Педагогічна аксіологія класичної гуманітарної спадщини у процесах модернізації вищої освіти України / Л. П. Мармураш // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі : зб. наук. праць / за ред. В. Т. Сулима, С. Н. Денисинко. – Львів, 2007. – Ч. 2. – С. 247–249.
160. Мармураш Л. П. Проблема людини і її духовного виховання у середньовічній духовно-виховній моделі сходу / Л. П. Мармураш // Спеціалізація особистості : педагогічні науки / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2003. – Т. 21. – С. 28–35.
161. Мармураш Л. П. Профетичне значення гуманістичної спрямованості педагогічної думки епохи віхових культур та середньовіччя для педагога на сучасному етапі / Л. П. Мармураш // Проблеми освіти / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти ; [за ред. С. М. Ніколаєнко]. – Київ, 2008. – № 58, Ч. 2. – С. 23–27.
162. Мармураш Л. П. Релігійні освітньо-виховні домінанти: еволюція від сакралізації до секуляризації (епоха середньовіччя) / Л. П. Мармураш // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія : Педагогіка. – 2006. – № 1. – С. 92–97.
163. Мармураш Л. П. Стратифікаційні кодекси у виховній системі Середньовіччя / Л. П. Мармураш // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. – 2006. – № 17. – С. 169–172.
164. Марру А.-И. История воспитания в античности (Греция) / А.-И. Марру. – М. : «Греко-латинский кабинет» Ю. И. Шичалина, 1998. – 432 с.
165. Матвеева Л. Л. Культурологія : курс лекцій : навч. посіб. / Л. Л. Матвеева. – К. : Либідь, 2005. – 512 с.
166. Матковська І. Я. Проблеми гуманізації історичної свідомості / І. Я. Матковська, Н. І. Ковальова, І. Л. Росколотько // Проблеми філософії : республіканський міжвід. наук. зб. – К. : Либідь, 1991. – Вип. 87 : Культура, світогляд, гуманізм. – С. 9–16.
167. Махабхарата [Електронний ресурс] / [пер. с санскрита Г. Резника ; пер. с англ. А. Ибрагимова]. – Режим доступу до книги : http://www.philosophy.ru/library/asiatica/indica/itihasa/mahabharata/rus/
168. Мелетинский Е. М. История немецкой литературы. Т. 1 : IX-XVII вв. / Е. М. Мелетинский. – М. : Изд-во АН СССР, 1962. – 58 с.
169. Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори / В. Микитась. – К. : Абрис, 1994. – 288 с.
170. Михайлов А. Д. Куртуазная лирика / А. Д. Михайлов, Р. М. Самарин // История всемирной литературы. – М., 1984. – Т. 2. – С. 530–548.
171. Михайлов А. Д. Рыцарский роман / А. Д. Михайлов, Р. М. Самарин // История всемирной литературы. – М., 1984. – Т. 2. – С. 548–570.
172. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка [Електронний ресурс] : навч. посіб. / Н. Є. Мойсеюк. – 4-є вид., допов. – К., 2003 р. – 615 с. – Режим доступу до книги : http://www.readbookz.com/book/172/5402.html
173. Мономах В. Повчання / Володимир Мономах // Українська література XI-XVIII ст. : хрестоматія з коментарями / упоряд. Є. А. Карпіловська, Л. О. Тарновецька ; відп. ред. П. Чепіга. – Чернівці, 1997. – С. 38–43.
174. Мяло К. Г. Космогонические образы мира: между Западом и Востоком / К. Г. Мяло // Культура, человек и картина мира / АН СССР, Ин-т философии. – М., 1987. – С. 227–262.
175. Назарко І. С. Етичне виховання учнів основної школи в процесі вивчення живої природи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук. : спец. 13.00.07. “Теорія та методика виховання” / І. С. Назарко. – Тернопіль, 2008. – 20 с.
176. Недбаева С. В. Психологические практики в образовании: гуманистический подход [Електронний ресурс] // С. В. Недбаева, Е. Н. Шиянов – Режим доступу : http://hpsy.ru/
177. Нестор Летописец. Повесть временных лет [Електронний ресурс] / Нестор Летописец. – 87 с. – (Библиотека Альдебаран). – Режим доступу до книги : http://www.lib.aldebaran.ru.
178. Новикова О. А. К вопросу о восприятии смерти в средние века и Возрождение (на материале ис