Самостійна робота учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в малокомплектних школах Слобожанщини (60-90 рр. ХХ ст.)

Краткое описание

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди

На правах рукопису

ПІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК [37.018.51: 502] (477.54/.62)

Самостійна робота учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в малокомплектних школах Слобожанщини (60-90 рр. ХХ ст.)

13.00.01 – Загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
ПОПОВА ЛЮДМИЛА ДАНИЛІВНА
кандидат педагогічних наук, професор

Харків-2007

ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 Загальнотеоретичні питання самостійної роботи учнів у процесі вивчення природничих дисциплін у сільських малокомплектних школах Слобожанщини (60-90 рр. ХХ ст.)................. 22
1.1. Розробка питань самостійної роботи учнів у науково-педагогічній літературі ...................................................................................................22
1.2. Основні етапи розвитку самостійної роботи учнів із дисциплін природничого циклу в сільських малокомплектних школах досліджуваного періоду............................................................................47
1.3. Зміст самостійної роботи учнів під час вивчення природничих дисциплін у сільських малокомплектних школах ІІ-ІІІ ступенів.........84
Висновки до першого розділу........................................................................106

РОЗДІЛ 2 Практична діяльність учителів сільських малокомплектних шкіл Харківщини з упровадження самостійної роботи учнів у навчально-виховний процес із дисциплін природничого циклу (60-90 рр. ХХ ст.)..........................................................................................................109
2.1. Форми та методи самостійної роботи учнів на уроках природничих дисциплін..................................................................................................109
2.2. Особливості здійснення самостійної роботи учнів під час позаурочної діяльності з дисциплін природничого циклу........................................150
2.3. Перспективи використання набутого досвіду в сучасних умовах.....178
Висновки до другого розділу..........................................................................199
Загальні висновки............................................................................................201
Список використаних джерел........................................................................206
Додатки..............................................................................................................229

СПИСОК ПРИЙНЯТИХ СКОРОЧЕНЬ

ДАПО – державний архів Полтавської області
ДАХО – державний архів Харківської області.
ПНДЗД – пришкільна навчально-дослідна земельна ділянка.
РМО – районне методичне об’єднання.
СМКШ – сільська малокомплектна школа.
ХОПД та ЮТ – Харківський обласний палац дитячої та юннатської творчості.

ВСТУП

Актуальність і доцільність теми дослідження. Необхідність вирішення глобальних проблем, що постали перед українським суспільством, вимагає формування особистості, здатної до самоосвіти, самовдосконалення як оптимального чинника зростання інтелектуального й духовного потенціалу нації.
Сільська школа завжди складала міцний фундамент системи освіти на Слобожанщині. Протягом трьох сторіч вона сприяла розвитку освітніх традицій, перетворившись на життєдайне джерело знань для своїх учнів, на важливий інститут формування, передачі, відновлення національних традицій українського народу, його освітніх цінностей.
Зрушення, які відбуваються в економіко-правовій сфері наприкінці другого десятиліття незалежності України, були б неможливі без оновлення інших сфер життя в Україні – політичної, соціальної, національної. Свій внесок у процес реформування життя внесла сучасна школа, формуючи різнобічно розвинену, компетентну людину, здатну прямо й опосередковано, через свою індивідуальну освіту, захищати національні інтереси України.
Сучасна школа в Україні - багатогалузеве утворення, де різними засобами, формами, методами здійснюється процес передачі різнопланової навчальної й виховної інформації, забезпечуючи необхідний рівень освіти й виховання поколінню, яке зростає на початку третього тисячоліття. Значні зміни пріоритетів у шкільній освіті в сучасному світі – профілізація навчання, переорієнтація на когнітивні норми, компетентнісний підхід, безперервну самоосвіту, оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями співпраці в мікроколективах та надмалих групах зараз знаходять своє місце в нових програмах міжнародного, загальноєвропейського співробітництва в освітній галузі, мають своє відбиття в основних державних документах, які регламентують освітньо-виховний процес під час вивчення дисциплін природничого циклу [172]. Явище малокомплектності характерне не лише для України, країн СНД, воно є розповсюдженим в освітній мережі країн Західної Європи. Потреби вдосконалення в нашій державі гуманістичної системи освіти та виховання вимагають урахування прогресивних ідей світової і європейської думки, досягнень вітчизняної педагогічної теорії й практики середини і другої половини ХХ ст., екстракції цих досягнень і вдумливої експлуатації отриманого історико-педагогічного досвіду.
Суттєвою умовою успішної реалізації сучасних освітніх завдань є не лише безперервність освіти, але й формування у школярів умінь самоосвітньої діяльності, що має своє відбиття в основних державних документах, які регламентують процес освіти в українських школах, форми, методи, засоби передачі різнопланової навчальної й виховної інформації (Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ столітті, закон України “Про освіту” та інші) 161,172.
Сільська малокомплектна школа є необхідною складовою ланкою сучасної системи освіти в Україні, на Слобожанщині. Її роль внаслідок багатьох причин продовжує зростати - явища малокомплектності шкіл, малочисельності класів стають характерними для абсолютної більшості існуючих типів навчальних закладів у сільській місцевості України, перетворюючи цю школу в найбільш доступний заклад освіти для жителів села. Одно-двокомплектні початкові школи - загальноосвітні школи І ст., а також неповні середні та середні школи - загальноосвітні школи І-ІІ ст. та І-ІІІ ст. з малою наповнюваністю класів (3-8 учнів) в останні два десятиліття поступово стали повсюдним явищем на селі Слобожанщини.
Специфічною особливістю проведення уроків на першому ступені навчання в класах-комплектах сільських шкіл є вимушено великий обсяг самостійної роботи, якість якої залежить від рівня оволодіння учнями загально навчальними уміннями та навичками. Майже половину навчального часу учні таких класів займаються самостійно. Тому від якості оволодіння навичками самостійної роботи в молодших класах у значній мірі залежить загальна ефективність навчально-виховного процесу сільських малокомплектних шкіл на другому й третьому ступенях навчання.
Самостійна робота учнів на уроках природничого циклу в умовах малокомплектної школи є постійним дієвим чинником освіти й виховання сільської учнівської молоді, послуговує підвищенню рівня їхньої пізнавальної активності й самостійності, що окремо потребує подальшого історико-педагогічного аналізу та спеціального наукового обґрунтування.
Професійна діяльність учителя природничих дисциплін на селі є надзвичайно багатоаспектною. Оскільки шкільні природничі дисципліни є близькими до життя та діяльності всіх мешканців сільської місцевості, це викликає високий рівень вмотивованості у процесі засвоєння знань учнями. Забезпечення науково обґрунтованого безпосереднього фізичного, чуттєвого контакту із природою, нагальна необхідність збереження її багатств через оптимізацію процесів взаємодії людини та природного середовища, реалії реформування економічного життя на селі, які вимагають поглибленого знання основ рослинництва й тваринництва, набуття комплексу сільськогосподарських, спеціальних природничих знань, умінь, навичок школярами сільської місцевості ще до завершення навчання в школі – усі ці чинники суттєво впливають на якість освіти, потребують постійної уваги вчителів природничих дисциплін СМКШ.
Поряд із комплексом позитивних чинників існує й комплекс суттєвих негативних, які утруднюють виконання сільською малокомплектною школою її соціальних функцій, що стало особливо відчутним у період різкого загострення екологічної та соціально-економічної кризи в країні, докорінного перетворення української школи. Особливо актуальною сьогодні через низку об’єктивних та суб’єктивних чинників стала проблема доступності і якості освіти для сільських регіонів. Традиційні, педагогічно досліджені фактори проблеми було доповнено новими: міграційні процеси, які докорінно змінювали культурно-етнічні та економічні складові життя учнівських і учительських мікроколективів сільських шкіл, дестабілізували їх; скорочення, у зв’язку з негативними економічними та демографічними процесами, мережі загальноосвітніх шкіл на селі; збільшення відносної кількості учнів, які не отримують якісної завершеної середньої освіти в стінах рідної сільської школи.
Зміна способів господарювання на селі, обсягів і напрямів сільськогосподарського виробництва теж виступили додатковим чинником загострення освітніх проблем на селі: капіталізація відносин на селі висунула незвичні вимоги до більшості випускників сільських шкіл – загострилася потреба не тільки в набутті міцних знань, а й у збільшенні кількості спеціальних умінь, навичок, формуванні та швидкому засвоєнні прийнятних у приватному сільськогосподарському виробництві способів самостійної науково обґрунтованої діяльності. Проте сучасні вимоги до процесу реалізації Закону України “Про освіту” [64] обернулися для сільських учнів тим, що частина з них після закінчення 9 класу малокомплектної загальноосвітньої школи І-ІІ ст. усувається від освіти в той час, коли ними ще не здійснене осмислене професійне самовизначення й найважливіший для світоглядного розвитку розділ освітньої галузі „Природознавство”, шкільного предмета “Біологія” - “Загальна біологія,” залишається поза їхнім розумінням з усіма наслідками, що з цього випливають. Зміна мережі сільських шкіл, оновлення навчальних планів, програм у 90-ті роки ХХ ст. зробили подекуди менш доступною якісну природничу освіту в сільських загальноосвітніх школах ІІІ ступеня, конче необхідну в процесі життя та діяльності в сільській місцевості.
Розглянуті положення свідчать про наявність загострення трансформаційних процесів у діяльності учительських та учнівських колективів сільських малокомплектних шкіл, їх соціального оточення, що може в найближчі роки негативним чином вплинути на майбутнє українського села. У період глибоких змін практично всіх компонентів навчально-виховного процесу загальні принципи організації навчальної діяльності в СМКШ (сільських малокомплектних школах), особливо труднощі здійснення профільного навчання в школах сільської місцевості, часто не відповідають умовам роботи класів із малою наповнюваністю, що безумовно, знижує рівень розвитку комплексу умінь та навичок фактично з усіх видів самостійної навчальної роботи учнів, які складають велику частину підґрунтя подальшого професійного, життєвого самовизначення учнів сільських МКШ. Недостатній моніторинг проблем самостійного навчання сільських учнів, стабільно низький рівень уваги з боку суспільства до проблем СМКШ та обмежений історико-педагогічний аналіз вищезгаданих явищ на Слобожанщині, як типовому демографічно деградуючому промислово-аграрному регіоні України, приводили до поступового загального і професіонального відставання головних учасників навчально-виховного процесу в сільських малокомплектних школах: учнів - випускників та їхніх учителів. Прагнення використовувати звичний арсенал психолого-педагогічних і методичних підходів у процесі організації й проведення самостійної роботи учнів в умовах сільської МКШ не просто не відповідає реаліям сучасного процесу й перспективам організації навчання сільських дітей, але знижує загальний потенціал освіти на селі, що за нинішніх кризових умов призводить до функціональної неграмотності частини сільських учнів, слабкої конкурентоспроможності випускників СМКШ на сучасному ринку праці.
Проведення копіткого історико-педагогічного аналізу надає додаткову можливість обґрунтованого впровадження необхідних змін щодо змісту, провідних методів, організаційних форм навчання і виховання, способів реалізації самостійної роботи учнів під час вивчення дисциплін природничого циклу в навчально-виховному процесі СМКШ.
Позитивним залишається те, що сільські малокомплектні школи як первинна база сучасної природничої освіти учнів, організації та впровадження їхньої самостійної роботи репродуктивного й творчого характеру, завжди мали та мають нині додаткові можливості дидактичної експлуатації навколишніх природних та штучних екосистем, що полегшує застосування адекватних, історичностабільних методів природничої освіти учнів, впровадження новітніх освітніх технологій.
Аналіз широкого кола джерел показав, що використання природи як безпосереднього джерела знань підкреслювали ще відомі вітчизняні педагоги-науковці – К.Д.Ушинський, М.О.Корф, вчені-природознавці та методисти О.Я.Герд, Д.М.Кайгородов, М.М.Верзілін.
Питанням активізації самостійної навчальної діяльності школярів присвячені роботи багатьох науковців. Частина праць має дидактичний характер (В.К.Буряк, М.О.Данилов, Б.П.Єсипов, В.І.Євдокимов, А.О.Кірсанов, В.І.Лозова, О.А.Нільсон, І.Я.Огородніков, П.І.Підкасистий, М.Н.Скаткін), частина методичний (Н.Г.Дайрі, А.В.Даргинський, Д.М.Кірюшкін, А.В.Усова, В.М.Федорова).
Теоретичне обґрунтування діяльності сільських шкіл та узагальнення власного досвіду роботи знаходимо у працях О. Захарченка, В. Сухомлинського, І. Ткаченка, особливості функціонування сільських шкіл та специфіка діяльності сільського вчителя відбиті Л. Борисовим, П. Жильцовим, В. Кузь.
Загальним питанням організації діяльності малокомплектних шкіл присвячені дисертаційні дослідження М.Д.Нєустроєва, Ч.-Р.П.Цибульскаса, І.М.Чередова. Окремі аспекти формування й розвитку загальнонавчальних умінь та навичок учнів малокомплектних шкіл досліджували О.І.Моісеєва, Т.К.Чекмарьова, навички самоконтролю під час вивчення окремих предметів в умовах СМКШ - А.Д.Нікуліна, Г.М.Сосніна, Г.П.Кукла, Ю.О.Овакімян, І.П.Фрейтаг, Л.І.Титаренко.
Провідні психолого-педагогічні особливості організації занять у малокомплектних школах (мала наповнюваність класів, питання міжособистісних взаємовідносин у малих групах) розроблено А.П.Демчинською, М.І.Зайкіним, А.В.Лістнєвою, В.Д.Сапоровською.
Розроблялися також і методичні питання організації процесу викладання окремих шкільних дисциплін в умовах малокомплектності. Так, вивченню ефективності самостійної роботи на уроках природознавства присвячено роботи Г.М.Аквілєвої, Т.М.Лукіної, хімії – А.М.Бородіхіної, Р.Н.Князевої, біології – Л.Є.Алєєвської, З.М.Бабашевої, В.М.Пакулової.
Різноманітним аспектам діяльності малокомплектних загальноосвітніх шкіл І ст. присвячені дисертаційні дослідження Г.М.Аквілєвої, Н.Ф.Вапняр, Н.М.Манжелій, Г.Ф.Суворової та інших.
Ґрунтовним історико-педагогічним дослідженням, яке засвідчує підвищений інтерес українських науковців сьогодення до питань розробки теоретичних засад функціонування загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, є дисертація Г.Щуки “Проблема розвитку сільської школи в українській педагогічній пресі в 50-80 ті роки ХХ століття”. Проте в ній розкрито лише основні напрями діяльності сільських шкіл, які було розглянуто педагогічною пресою України в указаний період, внаслідок чого окремі питання або випадали з поля зору, або не знайшли всебічного та об’єктивного висвітлення, тому вказане дослідження має опосередковане відношення до нашої проблеми.
Поряд із цим, вивчення та аналіз історико-педагогічних джерел, науково-педагогічної, методичної літератури, архівних даних, поточних матеріалів органів освіти, педагогічного досвіду висвітлюють певний комплекс протиріч між звичною педагогічною практикою сільських малокомплектних шкіл, її теоретико-методичним забезпеченням та соціально-економічними вимогами, які висувало й висуває сучасне життя в українському селі. Вимоги щодо розвитку розумових здібностей та якостей особистості - пізнавального інтересу, спостережливості, уяви, уваги, пам’яті, логічного стилю мислення, прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення, самооцінки та самореалізації у різних видах діяльності певною мірою можуть бути здійснені на міцному підґрунті науково прогнозованої системи самостійної роботи учнів під час вивчення провідних курсів освітньої галузі „Природознавство”.
Аналіз історико-педагогічних джерел, науково-педагогічної літератури, архівних даних, аналітичних матеріалів органів освіти, збагатив історико-педагогічну базу нашого дослідження, допоміг в осмисленні педагогічних явищ, які відтворюють особливості та специфіку функціонування СМКШ й разом дозволили виявити основні суперечності в нинішньому теоретичному й практичному стані проблеми, її розвитку. Основними суперечностями сьогоднішньої системи освіти в сільській місцевості є:
- сучасні вимоги часу щодо забезпечення всім школярам України високого рівня якісно різноманітних освітніх послуг, із метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці та неможливість їх реалізації в умовах СМКШ;
- невідповідність використання традиційного арсеналу форм, методів, засобів у роботі зі школярами психолого-педагогічним особливостям організації навчальних занять у СМКШ, між педагогічною практикою таких шкіл та їх теоретико-методичним забезпеченням, вимогами здійснення профільного навчання в специфічних умовах школи з малою наповнюваністю класів і новими, висунутими життям соціально-економічними потребами суспільства;
- гостра потреба в активізації самостійної роботи сільських школярів під час вивчення природничих дисциплін з огляду на їх значущість для жителів села й недостатня розробленість науково спрогнозованої системи самостійної роботи учнів під час вивчення курсів освітньої галузі „Природознавство”;
- необхідність здійснення профільного навчання у зв’язку із соціально-економічними завданнями суспільства та утрудненням його реалізації у специфічних умовах СМКШ із малою наповнюваністю класів;
- наявність накопиченого вітчизняною педагогікою досвіду успішної організації освіти в СМКШ з урахуванням регіональної специфіки, та його недостатнім вивченням і творчим використанням для розв’язання поставлених перед національною школою завдань.
Отже, актуальність зазначеної проблеми, важливість об’єктивного осмислення теоретичного й практичного досвіду минулого для розвитку сучасної малокомплектної школи в Україні, відсутність ґрунтовних узагальнюючих історико-педагогічних досліджень у цій галузі й необхідність розв’язання наявних суперечностей зумовили вибір теми: “Самостійна робота учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в малокомплектних школах Слобожанщини (60-90 рр. ХХ ст.)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах”, кафедри історії педагогіки і порівняльної педагогіки “Підготовка викладацьких кадрів для середньої та вищої школи в науково-педагогічній спадщині вітчизняних і зарубіжних педагогів, діячів освіти й культури ХІХ – початку ХХ століття”. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 2 від 29 04 2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології АПН України (протокол № 6 від 14.06.2005 р.).
Виходячи з цього було визначено мету дослідження – здійснити цілісний аналіз педагогічної теорії та узагальнити досвід організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в сільських малокомплектних школах Слобожанщини досліджуваного періоду.
Для досягнення мети дослідження, було висунуто такі завдання:
- проаналізувати витоки становлення самостійної роботи як педагогічної категорії в історії вітчизняної педагогічної думки, виявити основні етапи розвитку теорії й практики організації самостійної роботи учнів СМКШ у досліджуваний період ( 60-90-ті рр. ХХ ст.);
- розкрити зміст самостійної роботи учнів малокомплектних шкіл у процесі вивчення дисциплін природничого циклу;
- схарактеризувати досвід організації самостійної роботи учнів на уроках та в позаурочній навчально-виховній діяльності з дисциплін природничого циклу в СМКШ ІІ-ІІІ ст. Слобожанщини досліджуваного періоду;
- розглянути перспективи й напрями використання набутого досвіду в умовах роботи сучасних сільських навчально-виховних закладів Слобожанщини в процесі вивчення дисциплін природничого циклу.
Об’єктом дослідження є питання організації навчання учнів сільських малокомплектних шкіл ІІ-ІІІ ст. Слобожанщини у 60-90 рр. ХХ ст.
Предмет дослідження – теорія й практика самостійної роботи учнів у процесі вивчення природничих дисциплін у сільських малокомплектних школах Слобожанщини у досліджуваний період.
Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання з її вимогами об’єктивності, науковості, доказовості, загальнофілософські висновки про діалектичне розуміння сутності історико-педагогічного процесу, про взаємозв’язок і взаємозумовленість усіх явищ у суспільстві та необхідність їх вивчення в конкретних історичних умовах; концептуальні ідеї філософії, психології, педагогіки про органічний зв’язок людини й довкілля; методологічні положення „Концепції національного виховання”; науково обґрунтована періодизація розвитку педагогічної думки в Україні О.В.Сухомлинської.
Теоретичною основою дослідження були:
- провідні положення й рекомендації науковців щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти (В. Гриньова, В. Євдокимов, О. Іонова, В. Лозова, О. Попова, І. Прокопенко, М.Скаткін, Г. Троцко, Н. Шиян та ін.);
- концепція особистісно-орієнтованої освіти (І. Бех, О. Савченко, І. Якиманська та ін.);
- науково-методичні роботи, присвячені особливостям організації процесу викладання в малокомплектних школах (Г. Аквілєва, Н. Вапняр, З. Бабашева, А. Демчинська, М. Зайкін, Г. Суворова та ін.);
- висновки й узагальнення вчених із проблеми становлення та розвитку педагогічної думки в Україні (Н. Борисенко, В. Вихрущ, Л. Вовк, Н. Дем’яненко, М. Євтух, С. Золотухіна, Н. Побірченко, Л. Попова, О. Сухомлинська, Л. Штефан, Н. Щокіна, Г. Щука, М. Ярмаченко та ін.).
Для вирішення поставлених завдань було використано наступні методи: історико-педагогічний і системно-структурний з метою узагальнення і систематизації теоретичних положень та досвіду самостійної роботи учнів сільських малокомплектних шкіл під час вивчення дисциплін природничого циклу; проблемно-цільовий та порівняльний для здійснення теоретичного аналізу архівних матеріалів, комплексу психолого-педагогічної, методичної літератури, періодичних видань та нормативно-інструктивних освітянських документів; історико-ретроспективний для характеристики змісту, форм, прийомів та засобів проведення самостійної роботи учнів під час вивчення природничих дисциплін у малокомплектних школах Слобожанщини досліджуваного періоду. Використання методів здійснювалося на засадах об’єктивності та альтернативних підходів до аналізу зібраного матеріалу.
Джерельна база дослідження. Під час підготовки та проведення дисертаційного дослідження аналізувалася історико-педагогічна та сучасна психолого-педагогічна й методична література, постанови уряду України, законодавчі й директивні акти Міністерства освіти УРСР, нормативно-методичні документи НДІ педагогіки України, матеріали науково-практичних конференцій і нарад, присвячених питанням стану, проблемам, перспективам розвитку СМКШ, організації й проведення самостійної роботи учнів на уроках та в позаурочній діяльності з дисциплін природничого циклу, періодичні педагогічні та методичні видання 60-90 рр. ХХ століття, монографічні й дисертаційні дослідження, які містили інформацію, адекватну поставленим завданням. Вивчались та аналізувались архівні документи Центрального державного архіву вищих органів влади й управління міста Києва (ф. 166.), Державних архівів Полтавської (ф. 4298; 5465.), Харківської областей (ф. 1606; 1672; 2792; 3858; 4293; 4621; 4695.), Харківського державного педагогічного інституту ім. Г.С.Сковороди. Було використано архівні матеріали, аналітичні дані головних управлінь освіти Полтавської та Харківської областей. У процесі дослідження аналізувались науково-педагогічні матеріали Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, ЦНБ НАН України імені В.І. Вернадського, бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Хронологічні межі дослідження охоплюють 60-90-ті роки ХХ століття як найбільш значущі у площині тенденцій розвитку сільських шкіл України. Їх обґрунтування базується на періодизації педагогічної думки в Україні, запропонованої О. Сухомлинською. Нижня межа (60-ті рр. ХХ ст.) належить до початку третього етапу (1958-1985 рр.), коли основна увага педагогів-науковців і вчителів-практиків зосереджувалась на втіленні в практику “Закону про зміцнення зв’язку школи з життям”, зміні “школи навчання” на “трудову школу”, залученні молоді до самостійної участі в продуктивній праці як одній з умов подальшої професіоналізації, підготовці її до життя й трудової діяльності; верхня межа (90-ті рр. ХХ ст.) пов’язана з четвертим етапом розвитку педагогічної думки в Україні (1984-1991 рр.) з його вимогами демократизації й гуманізації навчальних закладів, індивідуального підходу до учня як повноцінної, самостійної особистості, що, у свою чергу, активізувало різновиди самостійної роботи в навчально-виховному процесі СМКШ, співпраці й співробітництва вчителя й учня тощо.
Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає у тому, що вперше:
- представлено цілісний аналіз проблеми організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в малокомплектних школах Слобожанщини у 60-90-ті рр. ХХ ст.;
- обґрунтовано етапи розвитку теорії й практики організації самостійної роботи учнів СМКШ у досліджуваний період: 1) 60-ті - середина 70-х рр. ХХ ст.; 2) кінець 70-х - 80-ті рр.; 3) 90-ті рр. ХХ ст.;
- проаналізовано витоки становлення самостійної роботи як педагогічної категорії, здійснено цілісний аналіз й узагальнено досвід використання провідних форм та методів організації самостійної роботи учнів на уроках і в позаурочний час, на факультативних заняттях із дисциплін природничого, сільськогосподарського циклів у СМКШ Слобожанщини досліджуваного періоду (спостереження за життєдіяльністю рослин і тварин; самостійні пошуки учнями особливостей, відмінностей предметів та явищ; виготовлення гербаріїв і колекцій; розробка індивідуальних завдань для проведення лабораторних та практичних робіт; самостійна юннатська дослідницька, природоохоронна робота тощо);
- виявлено провідні тенденції в організації самостійної роботи учнів під час вивчення природничих дисциплін в СМКШ на Слобожанщині в 60 - 90-ті рр. ХХ ст. (тісний зв’язок між теорією й практикою та зміна на цій базі вимог і цілей самостійної роботи учнів під час навчання шкільному природознавству; організація шкільного дослідництва на широкій науковій базі; зв’язок СМКШ із виробничими підрозділами базових підприємств, що відповідало тогочасному соціальному замовленню на випускника сільської школи та деякі ін.);
- визначено перспективи використання позитивного досвіду організації самостійної роботи учнів СМКШ під час вивчення дисциплін природничого циклу на уроках та в позаурочній діяльності досліджуваного періоду в сільській школі (створення окремих програм гурткових занять, методичних рекомендацій викладання факультативних курсів природничого циклу з урахуванням регіональної специфіки, зокрема, місцевих сільськогосподарських підприємств; включення до змісту предметів цього циклу самостійного вирішення учнями індивідуальних розрахункових біологічних завдань з практики базових господарств; у шкільний компонент СМКШ додаткових навчальних курсів, які б відбивали автентичність природничо-біологічного, еколого-краєзнавчого, соціально-трудового та етнокультурного складників функціонування сільського соціуму; проведення конкурсів екологічних проектів; спеціальна підготовка вчительських кадрів для СМКШ; використання нових інформаційно-комунікативних технологій та дистанційних форм роботи з обдарованими учнями СМКШ тощо).
Уточнено поняття “сільська малокомплектна школа” й схарактеризовано її сучасні ознаки (мінімалізація структурних складників, природне оточення, потенційні можливості для трудового навчання й орієнтації на практичну діяльність, взаємозалежність з місцевими базовими сільськогосподарськими господарствами, поліфункціональність учителя СМКШ та інші).
Конкретизовано розуміння процесу організації самостійної роботи учнів в умовах СМКШ ІІ-ІІІ ст. (можливість ефективної дидактичної експлуатації природного середовища в якості об’єкта шкільних дисциплін природничого циклу, потенціалу базових господарств для проведення самостійної навчальної, природоохоронної, екоетичної, науково-дослідницької і юннатської роботи тощо).
Подальшої розробки набули питання методичного забезпечення процесу організації самостійної роботи учнів на уроках і в позаурочній діяльності з дисциплін природничого циклу в СМКШ (використання новітніх методів навчання школярів під час роботи з навчальною книгою, організації їхніх домашніх завдань, методичні поради вчителям біології щодо узагальнення знань учнів та інші).
У науковий обіг уведено маловідомі архівні матеріали (37 найменувань), державні документи, фактичні дані, які розширюють уявлення про самостійну роботу учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в СМКШ Слобожанщини.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення та фактичний матеріал, розглянутий у дослідженні, втілено в розробці спецкурсу для студентів вищих педагогічних закладів ІІІ - ІV рівня акредитації “Сільська малокомплектна школа: її проблеми та перспективи особистісної орієнтації навчально-виховного процесу”. Матеріали спецкурсу, висновки й рекомендації, викладені у дисертації, використано у навчально-виховному процесі факультету заочного навчання та природничого факультету (Протокол № 23 засідання Ради природничого факультету від 04.06.2007 р.), інституту післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, (довідка № 01-34З, від 18.05.2007 р.), природничо-географічного факультету Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 06/2271, від 23.12.2008 р.), під час проведення психолого-педагогічних семінарів для вчителів Вільхівської ЗОШ І-ІІІ ст. Харківської районної ради Харківської області й у навчально-виховному процесі цієї школи протягом 2005/2006 та 2006/2007 навчальних років (довідка № 247, від 19.05.2007 р.).
Учителям сільських МКШ було запропоновано розроблені науково-методичні матеріали щодо організації самостійної роботи учнів із підручником на уроках біології, які було впроваджено в навчально-виховний процес МКШ Харківщини з малою наповнюваністю класів.
Матеріали дослідження можуть бути також використані в педагогічних інститутах та коледжах, університетах, закладах післядипломної освіти, інститутах удосконалення вчителів у процесі підготовки та перепідготовки вчителів природничих дисциплін, розробки спецкурсів для ВНЗ, при написанні підручників, навчальних посібників, іншої навчально-методичної літератури, здійсненні всіх видів педагогічної практики. Результати дослідження допоможуть вчителям малокомплектних шкіл ІІ-ІІІ ст. Слобожанщини в процесі організації самостійної роботи учнів.
Достовірність та обґрунтованість отриманих результатів і висновків забезпечується: використанням широкого кола архівних джерел, документів, проведеним системним аналізом виявлених матеріалів та застосуванням методів дослідження, адекватних предмету дослідження, меті та завданням наукової роботи; відповідністю дослідження основним державним документам про школу, сучасній концепції загальної середньої освіти в Україні; позитивними наслідками упровадження в практику навчально-виховного процесу СМКШ Харківщини результатів дослідження, результатами десятирічної педагогічної праці автора в сільській школі, досвідом керівництва районним методичним об’єднанням учителів біології Харківського району Харківської області.
Апробація й упровадження результатів дослідження. Основні результати й висновки дисертації були представлені на засіданнях кафедри історії педагогіки і порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (2004-2008 рр.). Головні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях: 7-й міжнародній науково-практичній конференції “Освіта й доля нації” (Харків, 2005 р.), 2-му Міжнародному симпозіумі “Біоетика – шлях до світових стандартів” (Харків, 2005 р.), семінарі “Використання агробіологічного комплексу вищого навчального закладу в системі професійної підготовки студентів” (Мелітополь, 2005 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Розвиток біологічної освіти в Україні” ( Мелітополь, 2006 р.), - 12-х – 15-х Каришинських читаннях (Полтава, 2004 - 2007 рр.).
Матеріали та висновки дослідження обговорювалися також на семінарі науково-методичного педагогічного центру управління освіти Харківської міської ради “Використання педагогічних інновацій у викладанні біології у загальноосвітніх навчальних закладах” (2004 р.), обласних, міських і районних нарадах педагогічної громадськості Харківщини: обласних нарадах методистів, керівників гуртків еколого-натуралістичного профілю Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості (ХОПД та ЮТ), вчителів біології загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів Харківської області (2002-2006 рр.), серпневих і січневих науково-методичних нарадах учителів біології Харківського району (2002-2007 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 9 наукових працях, серед яких: 5 одноосібних статей у провідних наукових фахових виданнях, 3 – матеріали конференцій, 1 – навчально-методичні рекомендації. Загальний обсяг авторського доробку становить 4,15 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (350 найменувань, із них 37 архівних джерел) та 4 додатків на 18 сторінках. Робота містить 2 таблиці, 3 діаграми на 3 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 205 сторінках, загальний обсяг роботи налічує 245 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Вивчення та аналіз педагогічної практики діяльності сільських малокомплектних шкіл Слобожанщини, архівних матеріалів, комплексу науково-педагогічної літератури, освітніх документів за період 60-90 років ХХ століття з досліджуваної проблеми дозволяє зробити наступні висновки:
Визначено витоки самостійної роботи учнів як педагогічної категорії в історії вітчизняної педагогічної думки й представлено їх у вигляді ретроспективного аналізу педагогічної теорії та практики, історико-педагогічних джерел виникнення необхідності організації та проведення самостійного навчання учнів сільських шкіл.
Установлено, що першопочаткове дидактичне наповнення ідеї самостійності вихованців у процесі початкової природничої освіти накреслили видатні європейські педагоги ХVІІІ – ХІХ ст. Й.Песталоцці, Ф.Дістервег, А.Любен. Окреме значення для теоретичного обґрунтування можливостей підвищення ефективності підготовки та проведення самостійної роботи в умовах сільської малокомплектної школи мали праці вітчизняних педагогів, теоретиків-методистів середини ХІХ, початку ХХ ст. О.Герда, Б.Грінченка, П.Ф.Каптєрева, С.Миропольського, М.Пирогова, В.Половцова, К.Ушинського, І.Ястребцова. Ідеї вчених-науковців були спрямовані на розв’язання нагальних питань цілей і змісту освіти, у тому числі природничої, диференціації навчання, стали актуальними й дієвими в процесі формування змісту, виборі форм і видів самостійної роботи, підготовки й проведення індивідуальної та мікрогрупової самостійної роботи учнів СМКШ. Глибоких теоретичних розвідок щодо питань розвитку самостійності школярів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу, були започатковані з кінця 30-х рр.. ХХ ст. М.Верзіліним, якому отримані узагальнення дозволили вперше виокремити самостійні роботи учнів із дисциплін природничого циклу на ілюстративному та словесному матеріалі, виділити окремо роботи з натуральними об’єктами морфологічного, анатомічного, фізіологічного, систематичного, екологічного характеру.
На основі суспільно-політичних, економіко-демографічних чинників, факторів змін мережі шкіл на селі, освітніх пріоритетів сільського населення в державі, особливостей формування змісту самостійної діяльності учнів, виявлено три етапи розвитку самостійної роботи учнів СМКШ у досліджуваний період (60-90-ті рр. ХХ ст.) що зумовило актуальність дослідження, розробки теоретичних та практичних проблем розвитку самостійності учнів під час вивчення дисциплін природничого циклу в сільських малокомплектних школах у досліджуваний період.
Установлено, що перший етап (60-ті - середина 70-х рр. ХХ ст.) супроводжувався перебудовою змісту шкільної природничої освіти на селі; розширенням комплексу форм і методів навчання, спрямованих на розвиток самостійності та ініціативи учнів; підвищенням рівня зацікавленості науково-педагогічної спільноти проблемами самостійної роботи учнів СМКШ у процесі вивчення дисциплін природничого циклу на уроках і в позаурочних час.
Другий етап (кінець 70-х - 80-ті рр. ХХ ст.) характеризувався посиленням теоретичних розвідок, спрямованих на поліпшення якості біологічної освіти, викликаних зростанням темпів НТР, соціальних вимог, активізації підходів до вирішення проблем організації та проведення самостійної роботи учнів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в умовах СМКШ ІІ-ІІІ ст.; продовженням теоретичного наповнення педагогами-науковцями поняття самостійної роботи учнів як педагогічної категорії, пошуків нових видів самостійних робіт практичного плану з дисциплін природничого циклу під час проведення уроків та в позакласній роботі, розширенням їх класифікації, появою нових джерел їх організації (навчальне телебачення), розробкою комплексу критеріїв та рівнів сформованості навичок самостійної роботи; поступовим посиленням уваги суспільства й науковців до проблем навчання в умовах СМКШ.
Для третього етапу (90 рр. ХХ ст.) найбільш характерним є теоретичне обґрунтування вченими-педагогами різних видів взаємозалежних та взаємозумовлюючих самостійних робіт учнів, аналіз галузей застосування самостійних робіт, збагачення форм їх організації, видів, удосконалення методики використання на різних ланках процесу навчання. Відмічено зростання уваги до досліджуваної проблеми з боку науковців через появу новітніх інформаційних технологій, які ефективніше забезпечували процес формування необхідних якостей особистості: творчої активності, ініціативності, самостійності в умовах СМКШ.
Розкрито зміст самостійної роботи учнів МКШ у процесі вивчення дисциплін природничого циклу із природними, натуральними об’єктами, наочністю, літературними джерелами наукової інформації, науковим приладдям, електронними носіями природничонаукової навчальної інформації, під час проведення уроків і виконання домашніх завдань, у позаурочний час, збагаченням теорії і практики навчання новітніми видами самостійних робіт у позакласній роботі, розширення галузей їх використання в навчальному процесі.
Схарактеризовано досвід організації самостійної роботи учнів на уроках та в позаурочній навчально-виховній діяльності з дисциплін природничого циклу в СМКШ ІІ-ІІІ ст. Слобожанщини досліджуваного періоду, який був обумовлений змінами в мережі СМКШ, рівнем підготовленості та якісним складом учителів, рівнем їхньої підготовленості до багатопредметного викладання, особливо з нефахових дисциплін.
На основі проведеного дослідження розглянуто перспективи й напрями використання набутого досвіду в умовах роботи сучасних сільських навчально-виховних закладів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу в СМКШ з урахуванням регіонального історико-педагогічного досвіду, вдосконалення процесу навчання учнів в умовах таких шкіл Слобожанщини, розглянуто можливі шляхи використання набутого досвіду за наявних тенденцій у системі національної освіти в Україні.
Згідно мети та завдань дослідження, на основі вивчення архівних, основних державних документів, анкетувань вчителів і учнів МКШ та спеціальних досліджень визначено основні методи і прийоми підвищення рівня самостійності, засвоєння учнями загальнонавчальних умінь і навичок та використання їх як дидактичних засобів розвитку самостійності розумової діяльності: виконання самостійних завдань різного рівня складності, робота з навчальною літературою, виділення головного й узагальнення, система домашніх завдань і зміст та способи виконання самостійних завдань під час проведення позакласної роботи краєзнавчої природоохоронної спрямованості.
Аналіз діяльності сільських МКШ дозволив з’ясувати ряд організаційних та методичних питань, що вимагають невідкладного удосконалення за нинішніх умов функціонування мережі СМКШ на Слобожанщині. Вирішувати завдання підвищення якості звань учнів слід шляхом удосконалення форм, методів і засобів навчання. Розроблена в малокомплектних школах Харківського району система індивідуальних та групових домашніх завдань під час вивчення дисциплін природничого циклу дала певні результати в напрямку розвитку пізнавальної активності та самостійності учнів, сприяла розвитку їхніх мислительних процесів.
Одним із напрямків реалізації викладених у роботі методичних підходів є відповідна організація уроків і позакласної та позаурочної роботи еколого-біоетичного спрямування, яка сприяє вихованню моральних якостей сільського школяра, веде до загальної гуманізації відносин між людьми й до неформального закріплення своїх педагогічних кадрів у сільській місцевості.
Проведене дослідження дало змогу виявити основні перспективи розвитку провідних напрямків майбутніх досліджень у цій галузі, що є безпосередньо пов’язаним із перспективами розробки й використання педагогічних технологій, ґрунтованих на індивідуально-особистісних підходах, які ефективно працюють в умовах сучасної сільської малокомплектної школи ІІ-ІІІ ступеня. Методичні рекомендації з розвитку самостійності та активності учнів малокомплектних шкіл можуть бути застосовні й у звичайних сільських і міських школах (з урахуванням особливостей їхньої роботи) і дають простір учителеві будь-якого предмета природничого циклу в малокомплектних школах Слобожанщини для творчості в умовах сучасної трансформації системи освіти в Україні.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, проте виявлені загальні тенденції розвитку самостійної роботи з дисциплін природничого циклу в сільських малокомплектних школах, дозволяють намітити пріоритетні напрямки можливих інноваційних пошуків у межах уже існуючого освітнього процесу, з іншого – надають додаткову змогу визначити перспективи використання педагогічної спадщини під час розробки та впровадження нових ідей проведення самостійної роботи учнів у майбутньому, сучасних напрямків професійно-педагогічної підготовки та фахової перепідготовки майбутніх учителів природничих дисциплін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. – Изд. 2-е. - М.: Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Актуальные проблемы дифференцированного обучения / Л.Н.Рожина, Н.А.Цыркун, А.Б.Василевский и др./ Под ред. Л.Н.Рожиной. – Минск: Нар. асвета, 1992. – 191 с.
3. Аникиев П.А. О насекомых полезных и вредных для человека и его хозяйства: Чтение для народа.- Спб.:Тов-во Общественная польза, 1876.-29с.
4. Аникиев П.А. О птицах и гадах полезных для земледельца и лесовода: Чтение для народа.- Изд. 3-е. Спб.: Тов-во Общественная польза, 1902.-24 с.
5. Анисімова В.С. та ін. Самостійні роботи учнів з анатомії, фізіології і гігієни людини: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 1993. – 111 с.
6. Антология педагогической мысли России 2 половины ХІХ – начала ХХ в. / Сост. П.А.Лебедев – М.: Педагогика, 1990. – 608 с.
7. Антология педагогической мысли Украинской ССР. / Сост. Н.П.Калениченко, М.В.Фоменко и др.– М.: Педагогика, 1988.– 640 с.
8. Аристова Л.П. Активность учения школьников. – М.: Просвещение, 1968. – 139 с.
9. Афанасенко Е.И. Школа на современном этапе строительства коммунизма и задачи учительства. //Советская педагогика. – 1960. - №9. – С.3-35.
10. Баранов С.П. Сущность процесса обучения. – М.: Просвещение, 1981. – 143 с.
11. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
12. Библиография статей, опубликованных в журнале “Педагогика” (“Советская педагогика”) в 1937-2002 гг./ Авт.-сост.: Ф.Ф.Харисов, Р.С.Бозиев, Е.Х.Валеева; Под ред.: В.П.Борисенков.- М.: Классикс Стиль, 2003.- 542 с.
13. Біологія. 7-11 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 84 с.
14. Блинов Н. О способах обучения предметам учебного курса начальных народных училищ. – Изд-е 3-е, испр. и доп. – СПб, 1875. – 83 с.
15. Борисенко Н.О. Виховання в учнів свідомого ставлення до природи у вітчизняній педагогічній думці (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. / ХНПУ імені Г.С.Сковороди. Харків – 21 с.
16. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. – М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1959. – 347 с.
17. Бруновт Е.П., Бровкина Е.Т. Формирование приемов умственной деятельности учащихся (на материале учебного предмета биологии). – М.: Педагогика, 1981. – 72 с.
18. Бруновт Е.П., Богоявленская П.Е., Бровкина Е.Т. и др. Самостоятельные работы учащихся по биологии: Пособие для учителя.- М.: Просвещение, 1984.– 160 с.
19. Бударный А.А. Индивидуальный подход к обучению // Советская педагогика. – 1965. - №7. – С.70-83.
20. Буряк В.К. Самостоятельная работа учещихся: Кн. для учителя.- М.: Просвещение, 1984. – 64 с.
21. Верзилин Н.М. Самостоятельные работы учащихся по ботанике. 1938
22. Верзилин Н.М. Виды самостоятельных работ учащихся по курсу ботаники // Научно-методические записки ЛГИУУ, т.1, 1939.
23. Верзилин Н.М. Внеклассная работа по ботанике. – Л.: Б.И., 1940. – 152 с.
24. Верзілін М.М., В.М.Корсунська. Загальна методика викладання біології: Підруч. для студентів пед. ін-тів з біол. спец.– К.: Вища школа, 1980. – 352 с.
25. Веселовский Б.Б. История земства за 40 лет в 4 т. – СПб: Изд-во О.Н.Поповой, 1909. – 724 с.
26. Видро Є.Д., Сурмієва М.Т., Шаповал Н.М. Самостійна робота учнів на уроках біології: Посібник для вчителя. – К.: Рад.школа, 1964. – 73 с.
27. Всесвятский Б.В. Ботаника: Учебник для 5-го и 6-го кл. семилетней и средней школы. М.: Гос. Уч.-пед. изд. Наркомпроса РСФСР, 1944.- 168 с.
28. Всесвятский Б.В. Общая методика биологии. – М.: Учпедгиз, 1960.- 332 с.
29. Всесвятский Б.В. Рабочая книга по естествознанию. 6-ой год обучения. – М.-Л.: Гос. изд-во, 1931. – 240 с.
30. Всесвятский Б.В. Системный подход к биологическому образованию в средней школе. – М.: Просвещение, 1985. – 143 с.
31. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. Из неопубликованных трудов. – М.: Изд-во Акад. Пед наук РСФСР, 1960. – 550с.
32. Выготский Л.С. Психология: основные работы Л.С.Выготского. – М.: ООО Апрель-Пресс: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 1006 с.
33. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие человека. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. – 45 с.
34. Гаркина Н.П. Внеклассная работа по биологии в сельской школе. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1952. – 76 с.
35. Герасимов К.П. Опытническая работа по животноводству в сельской школе // Биология в школе. – 1963. - №4. – С.49-53.
36. Герд А.Я. Избранные педагогические произведения./ Под ред. Б.Е.Райкова.- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1953. – 208 с.
37. Герд А.Я. Краткий курс естествознания. В 3-х частях. Изд. 12. Спб: Изд. Л.Ф.Пантелеева, 1903.- 301 с.
38. Герд А.Я. Первые уроки минералогии: Пособие для родителей и наставников. – СПб, 1874.
39. Голант Е.Я. Работа над учебником и книгой как метод обучения// Советская педагогика. – 1939. - №3.- С.58-67..
40. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. – 376 с.
41. Гончарук П.А. Психологія навчання. – К.: Вид-во при Київському держ. універс., 1985. – 143 с.
42. Горяна Л.Г. Організація роботи учнів з підручником у процесі навчання біології в 6-8 класах: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. / Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – К., 2004. – 19 с.
43. Граник Г.Г., Бондаренко С.М., Концевая Л.А. Когда книга учит. – 2-е изд., доп. - М.: Педагогика, 1991. – 256 с.
44. Грінченко Б. та М. Рідне слово: Читанка. Перша після Граматики книга до читання.- К.: Український Учитель, 1912.- 167 с.
45. Григор’єв М.О. Розвиток педагогічної думки у східній частині України у другій половині ХІХ століття. // Тези доповідей на науковій конференції ХДПІ – Харків, 1957 – С.5-7.
46. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. – М.: Педагогика, 1986. – 240 с.
47. Данилов М.А. Обучение школьников приемам самостоятельной работы. - 1963
48. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р.№ 896. – К.: Райдуга, 1994. – 62 с.
49. Дидактика современной школы: Пособие для учителя / Под ред. В.А.Онищука. – К.: Радянська школа, 1987. – 351 с.
50. Директивы ВКП и постановления советского правительства о народном образовании.- М.,1947
51. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения – М.: Государственное учебно-методичедическое изд-во Министерства просвещения РСФСР.- 1956. – 374 с.
52. Для чего и как изучать школьников: Методические рекомендации учителям и студентам педвуза / Сост. И.Т.Федоренко, Г.Г.Петренко, Т.М.Караван. – Харьков: ХГПИ, 1982. – 45 с.
53. Доблаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. – М.: Просвещение, 1987. – 207 с.
54. Дусавицкий Л.П. Развивающее образование: теория и практика. Статьи. – Харьков: 2002. - 146 с.
55. Евдокимов В.И. Научные основы повышения єффективности обучения средствами наглядности. Автореф.... докт.пед. наук. – К., 1990. - 31 с.
56. Евстифеева О., Кучменко Н. Метод проектов - среда, в которой даже «неудачники» обретают силу и уверенность // Директор школи. Україна. – 2003. - №6. –С.76-81.
57. Егоров С.Ф. Теория образования в педагогике России начала ХХ века. – М.: Педагогика, 1987. – 152 с.
58. Екологічна освіта та просвіта в сільській школі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 17-18 вересня 2004 року, м. Чернівці. – Чернівці: Рута, 2004. – 200 с.
59. Ельницкий К.В. Курс дидактики. – Изд-е 7. - СПб.: Издательство Д.Д.Полубояринова, 1894. – 312с.
60. Емец А.А. Кто они? Какие они? Учебная енциклопедия. Рекомендовано МО Украины – Харьков: Альманах, 1998.- 160 с.
61. Еникеев М.И. Теория и практика учебного процесса. – Казань: Тат. книгоиздат, 1963. – 122 с.
62. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. – М.: Учпедгиз, 1961. – 240 с.
63. Завадская О.А. Развитие общеобразовательной школы Украины в период строительства коммунизма (1959-1968). – К., 1968. – 266 с.
64. Закон про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР // Радянська школа. – 1959. - №5. - С. 3 - 19.
65. Захлебный А.Н., Зверев И.Д., Суравегина И.Т. Охрана природы в школьном курсе ботаники: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1977. – 207 с.
66. Захлебный А.Н., Суравегина И.Т. Экологическое образование школьников во внеклассной работе: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1984. – 160 с.
67. Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1985. - 191 с.
68. Звягинцев Е.А. Полвека земской деятельности по народному образованию. – М., 1918.
69. Зильберштейн А.И. Дальтонская система // Путь просвещения, 1923 - № 9 – 10 - С. 154-170.
70. Зильберштейн А.И. Индивидуальный подход к учащимся в обучении. Метод. разработка. изд. Харьковского обл. отделения педагогического общества. – Х., 1973 – 42 с.
71. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. - Изд. второе, доп. испр.и перераб. – М.: Логос,2000. – 384 с.
72. Золотухіна С.Т. Розвиток теорії та практики виховуючого навчання в історії вітчизняної педагогічної думки (ІХ- ХІХ ст.). Автореф. ... докт.пед. наук – К.,1995 – 48 с.
73. Зуев В.Ф. Начертание естественной истории, изданное для народных училищ Российской империи. – Ч.2. – СПб, 1889. – 460 с.
74. Зуев Д.Д.. Школьний учебник.. – М.: Педагогіка, 1983.- 240 с.
75. Иванова Т.В. Программы по биологии для учащихся 6-8 кл. сельских школ / Программы сельской средней общеобразовательной школы. Биологии. - М.: НИИ ОСО, 1992. – С.3-18.
76. Іллічева Л., Пінський О. Науково-педагогічна практика і формування професійних компетентностей магістрантів // Проблеми якості природничої педагогічної освіти. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. ХІІ Каришинські читання. 25-26 травня 2006 р. // За редакцією М.В.Гриньової. – Полтава, 2006. – С.37-38.
77. Ільина Т.А. Педагогіка: Курс лекций . учеб пособие для пе. Интов.- М.:Просвещение, 1984.- 496 с.
78. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся - М.: Просвещение, 1968. – 289 с.
79. Каиров И.А. Очерки деятельности АПН РСФСР 1943-1966. – М.: Педагогика, 1973. – 417 с.
80. Кайгородов Д.Н. На разные темы, преимущественно педагогичес- кие. - СПб., 1901
81. Календарь для учителей на 1915/1916 уч. год. – Ч.ІІ. – К.: 1915.
82. Календарь-справочник земского деятеля на 1912 год / Сост. Б.Б.Веселовский. - С.-Пб.: Изд. журналов “Земское дело” и “Городское дело”, 1911.- 308 с.
83. Калинин А.Д. Народное образование в СССР . – М.: Педагогика, 1972. – 143 с.
84. Каптерев П.Ф. О разнообразии и единстве общеобразовательных курсов// Педагогический сборник. - 1893.-№1.
85. Кашин М.П. Учебные планы средней школы. – М.: НИИ содержания и методов обучения АПН СССР, 1978. – 166 с.
86. Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности как педагогическая проблема. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1982. – 224 с.
87. Кирсанов А.А. Индивидуальная учебная деятельность школьников как педагогическая проблема. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1980. – 207с.
88. Князева Р.Н. Преподавание химии в малокомплектной школе. М.: Просвещение, 1989. – 192 с.
89. Когнитивная психология /Под ред. Б.Ф.Ломова, Т.Н.Ушакова, В.А.Барабанщикова. – М.: Наука, 1986. – 208 с.
90. Колесник М.О. Екологічне виховання учнів на засадах “глибинної екології” в процесі вивчення біології: ”: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. /Тернопільський державний педагогічний університет. – Тернопіль, 2003. – 20 с.
91. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. – М.: Учпедгиз, 1955. – 651 с.
92. Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж.-Ж., Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие: Сборник/ Сост. В.М.Кларин, А.Н.Журинский. – М.: Педагогика, 1987. – 412 с.
93. Комиссаров Б.Д. Методологические проблемы школьного биологического образования. – М.: Просвещение, 1991. – 160 с.
94. Комиссаров Б.Д. Программа по биологии для У-ХІ классов сельских школ / Программы средней общеобразовательной школы. – М.: НИИ ОСО АПН СССР, 1991. – С.27-66.
95. Комісаренко Н.О. Творча самореалізація учнів у позакласній діяльності сільської школи: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.07 /Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2003. – 16 с.
96. Константинов Н.А., Медынский Е.И. Очерки по истории советской школы РСФСР за 30 лет. – М.:Учпедгиз, 1948. – 472 с.
97. Кондратенков А.Е. Неотогенные (неотложные) проблемы сельской малокомплектной школы// Советская педагогика.- 1989.- №6.- С.123-126.
98. Константинов Н.А., Струминский В.Я. Очерки по истории начального образования в России. – М.: Учпедгиз, 1953. – 272 с.
99. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа)// Педагогічна газета. – 2002. - №1. – С.4-6.
100. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. - №24. – С.3-15.
101. Королев Ф.Ф. Очерки по истории советской школы и педагогики 1921-1931. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 508 с.
102. Королев Ф.Ф. Советская школа в период социалистической индустриализации / Под ред. З.Смирнова. – М.: Учпедгиз, 1959. – 320 с.
103. Короткова Л.С., Красновидова С.С. Самостоятельные работы учащихся с учебником “Общая биология”: Пособие для учащихся заоч. и веч. шк. – М.: Просвещение, 1973. – 96 с.
104. Корчагина В.А. Ботаника: Учебник для 5-6 кл. средней школы- М.: Просвещение, 1977.-271 с.
105. Корф Н.А. Наш друг: Книга для чтения в школе и дома и руководство к начальному обучению родному языку. – СПБ: Изд. Д.Е.Кожанчикова, 1871. – 360 с.
106. Корф Н.А. Педагогически-ремесленные мастерские при элементарной школе.// Антология педагогической мысли: В 3 т. – Т.2. – М.: Высшая школа, 1988. – С.176-192.
107. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. – К.: Радянська школа, 1989. – 609 с.
108. Костюк Г.С. Некоторые аспекты взаимосвязи обучения и умственного развития. // Советская педагогика. – 1967. - №1. – С.24-27.
109. Костюк Г.С. О психологических основах повышения эффективности обучения // Радянська школа. – 1977. - №3. – С.48-57.
110. Костяшкин Э.Г., Иванов А.Ф. Сельская школа полного дня – М., 1981. – 96 с.
111. Крупская Н.К. Методика задавания уроков на дом. Пед. соч., т.З, С.511.
112. Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии: учебно-методическое пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 224с.
113. Кулько В.А., Цехмистрова Т.Д. Формирование у учащихся умений учиться. – М.: Просвещение, 1983. – 80 с.
114. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. / Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. – Т.ІІ. – М.: Педагогика, 1983. – С.94-102.
115. Леонтьев А.Н., Лурия А.Р., Смирнов А.А. О диагностических методах психологического исследования школьников // Советская педагогика. – 1968. - №7. – С.65-77.
116. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М.: Педагогика, 1981. – 185 с.
117. Лернер И.Я. Проблемное обучение. – М.: Знание, 1974. – 64 с.
118. Лесик Ф.Л. Ознайомлення учнів з основами сільськогосподарського виробництва в процесі викладання ботаніки: Посібник для учителя.- К.: Радянська школа, 1958.- 192 с.
119. Логачевська С.П. Диференціація у звичайному класі: Посібник для вчителів, методистів, студентів / За заг. ред. акад. АПН України О.Я.Савченко. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. – 288 с.
120. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. – Харків: Основа, 1990. – 88 с.
121. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – 2-е вид., випр. і доп. – Харків: “ОВС”, 2002. – 400 с.
122. Луцкая Л.А., Никишов А.И. Самостоятельные работы учащихся по зоологии: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1987. – 110 с.
123. Макарова К.Г. Домашние самостоятельные работы учащихся по ботанике в 5 классе. Сборник заданий. – Л.: Тип. им. Володарского, 1948. – 56 с.
124. Машаров І.М., Тарусова Т.М. Краткие аннотации телевизионных учебных передач по ботанике на І четверть 1984/85 учебного года. – Биология в школе, 1984, № 4, С.43, 44.
125. Маторик Л.П., Клименко С.А., Пустовит Г.П. та ін. Робота в гуртках юннатів. – К.: Радянська школа, 1989. – 144 с.
126. Матюшкин А.М.Проблемные ситуации в мышлении и обучении. – М.: Просвещение, 1972. – 208 с.
127. Махмутов М.И. Проблемное обучение. – М.: Педагогика, 1975. – 367 с.
128. Медынский Е.Н. Просвещение в СССР. – М.: Учпедгиз, 1955. – 239 с.
129. Медынский Е.Н. Содержание учебной работы (планы и программы) советской школы за 25 лет // Советская педагогика. – 1942. - №10. – С.15-23.
130. Мельковская Т.Н. Воспитание социальной активности старших школьников: Учебное пособие. – Л.: ЛГПИ, 1975. – 172 с.
131. Мельник Ю. Самостійна робота в системі індивідуального навчання учнів сільських шкіл // Рідна школа. – 2002. - №6. – С.51-53.
132. Мельников М.А. Опыт дифференцированного обучения в советской школе // Советская педагогика. – 1962.- №9. – С.98-109.
133. Мельников М.А. Опыт дифференцированного обучения в средней общеобразовательной школе // Советская педагогика. – 1960.- №8. – С.34-50.
134. Мельничук В.П. Формування техніко-конструкторських знань і вмінь учнів сільської школи в позаурочний час: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02. / Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. – К., 2005. – 20 с.
135. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьников. – М.: Педагогика, 1989. – 218 с.
136. Методика преподавания физики и астрономии 7-9 классах общеобразовательных учреждений: Книга для учителя. / А.А.Пинский, Н.К.Гладышева, Н.Г.Кириллова и др. / Под ред. А.А.Пинского, Н.Г.Кирилловой. – М.: Просвещение, 1999. – 110 с.
137. Мешалкина К.Н. Профильная дифференциация образования // Советская педагогика. - 1990. - №1. – С.60-65.
138. Микельсон Р.М. О самостоятельной работе учащихся в процессе обучения. – М.: Учпедгиз, 1940. – 96 с.
139. Миропольский С.И. Дидактические очерки. Ученик и воспитывающее обучение в народной школе.- СПб. Тип. И.Н.Скороходова, 1890.- 72 с.
140. Миропольский С.И. Систематический обзор русской народной учебной литературы / Сост. Миропольский С.И, Соколов М.И, Острогорский В.П. и др. – Спб.: Тип.Стасюлевича, 1878.-743 с.
141. Моносзон Е.И. Становление и развитие советской педагогики (1917 – 1987 гг.) – М.: Просвещение, 1987 – 224 с.
142. Моргун В.Ф. Интедифія освіти: Психологопедагогічні основи інтеграції та диференціації (інтедифії) навчання на прикладі шкільного циклу природничих дисциплін: Курс лекцій. – Полтава, 1996. – 78 с.
143. Морозова Н.Г. Психологические условия возникновения и изменения интереса детей в процессе чтения научно-популярной литературы. Известия АПН РСФСР. – Вып.73.- 1955. – С.100-149.
144. Морозюк С.С. Біологія: Підручник для учнів 6-го кл. середн. загальноосвіт. шк.- К.: Генеза, 1996.- 160 с.
145. Муртазин Г.М Активные формы и методы обучения биологии. Человек и его здоровье: Книга для учителя: Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1989. – 192 с.
146. Муртазин Г.М. Лабораторные занятия по ботанике в 5-6 классах средней школы (Опыт работы). – Уфа: Башкнигоиздат, 1963. – 126 с.
147. Муртазин Г.М. Опыт проведения лабораторных работ по ботанике. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1958. – 55 с.
148. Муртазин Г.М. Пути совершенствования современного урока биологии: учебное пособие. – Уфа: Башк. ун-т, 1976. – 92 с.
149. Муртазин Г.М. Современные проблемы урока биологии в средней школе: Учебное пособие. – Уфа: БГУ, 1977. – 96 с.
150. Мусіенко М.М., Вервес Ю.Г., Славний П.С. Біологія: Підручник для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл.- К.: Генеза, 2002.- 208 с.
151. Мягкова А.Н., Бровкина Е.Т., Калинова Г.С. и др. Организация учебной деятельности школьников на уроках биологии. – М.: Просвещение, 1988. – 192 с.
152. Нариси історії українського шкільництва (1905 - 1933). /За ред. О.В.Сухомлинської К., 1996 – 302 с.
153. Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР (1917-1967). – К.: Радянська школа, 1967. – 484 с.
154. Народное образование в СССР /Под ред. И.А.Каирова – М.: Педагогика, 1957. – 783 с.
155. Народное образование в СССР /Под ред. М.А.Прокофьева. – М.: Педагогика, 1985. – 448 с.
156. Народное образование в СССР /Под ред. М.А.Прокофьева. – М.: Просвещение, 1967. – 543 с.
157. Народное образование в СССР. Общеобразовательная школа. Сборник документов 1917-1973 гг. – М.: Педагогика, 1974. – 559 с.
158. Народное образование в СССР: Сборник нормативных актов. – М.: Юридическая литература, 1987. – 334 с.
159. Науково-дослідний інститут педагогіки УРСР (1926- 1976)/ За ред.Н.Д. Ярмаченка. – К.: 1976.
160. Натуралистическая работа по биологии / Под ред. Л.П.Анастасовой. – М.: НИИ школ МП РСФСР, 1974. – 163 с.
161. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті // Педагогічна газета. – 2001. - липень. – С.4.
162. Никишов А.И., Мокеева З.А., Орловская Е.В. и др. Внеклассная работа по биологии. – М.: Просвещение, 1980. – 239 с.
163. Никонов Л.Н. Ботаника. Серия Книги для современной школы. М.: Изд-во Свитина, 1909. - 368 с.
164. Нильсон О.А. Теория и практика самостоятельной работы учащихся: Исследование роли самостоятельной работы учащихся в учебном процессе и её эффективности при использовании рабочих тетрадей в школах ЭССР. – Таллин: Валгус, 1976. – 280 с.
165. Обучение в малокомплектной сельской школе: 5-9 классы: Кн. для учителя / Под ред. Г.Ф.Суворовой.- М. Просвещение, 1990.- 159 с.
166. Огородников И.Т. Общеклассные, групповые и индивидуальные занятия с учащимися на уроке. – В кн.: Основы дидактики / Под ред. Б.П.Есипова. – М.: Просвещение, 1967. – С.353-355.
167. Оконь В. Введение в общую дидактику. – М.: Высшая школа, 1990. – 382 с.
168. Онищук В.О. Дидактичні умови усвідомлення учнями навчального матеріалу (V-VIII кл.). К.: Радянська школа, 1964.- с.
169. Онищук В.О. Організація навчання в умовах кабінетної системи. – К.: Радянська школа, 1980. – 101 с.
170. Онищук В.О., Нарочна Л.К. Уроки природознавства в ІІІ–му класі: Посібник для вчителів. 1976. - с.
171. Орлов П.И., Струков В.И., Горелов Ю.П. Методические аспекты дистационного обучения: визуализация информации. Учебное пособие / Под общей редакцией проф. П.И.Орлова.- Харьков: Университ внутренних дел, Украинская ассоциация дистанционного образования (УАДО), 2000.- 160 с.
172. Освіта в Україні. Нормативна база.- К.: КНТ, АТІКА, 2004.- 492с.
173. Осмоловская И.М. Дифференциация процесса обучения в современной школе: Учебное пособие. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2004. – 176 с.
174. Основні документи про школу / Упор. Є.О.Березняк.- К.: Радянська школа, 1973.- 360 с.
175. Основные документы о реформе общеобразовательной школы / Сост. В.А.Белоголовский. – К.: Радянська школа, 1986. – 591 с.
176. Основные направления производственного обучения в средней школе / Под ред. К.А.Ивановича. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963. – 159 с.
177. Особенности педагогического процесса в малокомплектной школе: Книга для учителя / Под ред. П.Т.Фролова. – М.: Просвещение, 1991. – 160 с.
178. Остапенко А.А., Скопин А.Ю. Пути реализации концепции профильного обучения в сельской школе // Школьные технологии. – 2003. - №4. – С.39-48.
179. Павлович С.А. Старое и новое в оборудовании школы // Естествознание в школе. – 1922. - №1-2. – С.10-28
180. Падалка О.С., Насимчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана. – 252 с.
181. Пакулова В.М. Обучение биологии в малокомплектной школе: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1986. – 160 с.
182. Пакулова В.М. Работа с терминами на уроках биологии: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 94 с.
183. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения: Учебник для пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
184. Педагогика / Под ред. Ю.К.Бабанского. – М.: Просвещение, 1988. – с.
185. Педагогика и психология. Вып ХІ. Вопросы подготовки учащихся к труду и выбору профессии. Гл. ред. Л.Н.Дрозд. - Мн.: Нар. Асвета, 1977.- 96 с.
186. Педагогическая энциклопедия: В 4 т. – Т.2 – М.: Советская энциклопедия: – М.: 1965. – 912 стлб.
187. Педагогический словарь. В 2-х т. – Т.1. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 774 с.
188. Педагогіка: Республіканський науково-методичний збірник. - Випуск 13. Проблеми сільської школи. Актуальні питання теорії педагогіки. Історія педагогіки. - К.: Радянська школа, 1974. – 161 с.
189. Педагогічна Харківщина: довідник./ За ред. В.І.Лозовой, І.Ф.Прокопенка. – Харків: Видавництво Круглова, 1997. – 160 с.
190. Перовский С.И. Проблема методов в обучении // Советская педагогика. 1956.- №12.
191. Печенко І.П. Соціалізація дітей в умовах сільських навчально-виховних комплексів “загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад”: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.08. /Інститут проблем виховання АПН України. – К., 2003. – 21 с.
192. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. Дидактический анализ процесса и структуры воспроизведения и творчества. – М.: Педагогика, 1972. – 184 с.
193. ПидкасистыйП.И.Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. – М.: Педагогика, 1980. – 240 с.
194. Пидкасистый П.И., Коротяев Б.И. Организация деятельности ученика на уроке. – М.: Знания, 1985. – 80 с.
195. Пидкасистый П.И., Портнов М.Л. Опрос как средство обучения. – М.: Пед. о-во России, 1999. – 155 с.
196. Пинкевич А.П. Об основах методики школьного естествоведения // Естествознание в школе. – 1920. - №1-2. – С.1-23.
197. Пинский А.А. Работа с учебником на уроках биологии в малокомплектной школе: Методические рекомендации учителям. - Харьков: ХДПУ им. Г.С.Сковороды, 1990.- 36 с.
198. Пінський О.О. Біоетика та питання отримання біологічної освіти учнями сільських малокомплектних шкіл. // Тези доповідей 2-го Міжнародного симпозіуму “Біоетика – шлях до світових стандартів”.- Харків, 2005.- С.186.
199. Пінський О.О. Деякі філософські проблеми формування екологічної культури учнів малокомплектних шкіл // Науковий вісник. Серія “Філософія”. – Харків: ХДПУ, 2001. – Вип.9. – С.61-62.
200. Пінський О.О. Деякі питання соціалізації учнів сільських малокомплектних шкіл // Правова освіта й соціалізація учнівської молоді в умовах реформування українського суспільства. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 9-10 січня 2003 р. – Харків: ХОНМІБО, 2003. – С.115-116.
201. Пінський О.О. Питання підготовки вчителя природничих дисциплін до роботи в сучасних малокомплектних школах Слобожанщини. // Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції ”Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища.” / За ред. акад. В.О.Пащенка, – Полтава, 2004. – С.194-197.
202. Пінський О.О. Казка як засіб екологічної освіти. Збірник наукових праць. / За заг.ред. акад. І.Ф.Прокопенка, чл.-кор. В.І.Лозової. – Харків, ОВС, 2002. – Вип. 23. – С.14-18.
203. Пінський О.О. Організація науково-методичної роботи вчителів природознавства малокомплектних шкіл Слобожанщини // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наукова монографія за ред. проф. С.Єрмакова..- Харків: ХАДАДМ (ХХПІ), 2006.-№1.- С.79-81.
204. Пінський О.О. Підготовка вчителів природничих дисциплін до роботи в сільських малокомплектних школах Слобожанщини. Педагогіка і психологія формувння творчої особистості: проблеми та пошуки Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І.Сущенко (голов. ред.).- Запоріжжя. - 2007.- Вип.№ 42.-С. 316-321.
205. Пінський О.О. Підготовка студентів до навчання учнів малокомплектних шкіл та деякі питання євросумісності освіти // Болонський процес: змісту природничої педагогічної освіти. – Полтава; АСМІ, 2005. – С.58-59.
206. Пінський О.О. Самостійна робота учнів у процесі викладання біології в умовах СМКШ у 70-80 роки ХХ століття // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наукова монографія за ред. проф. С.Єрмакова..- Харків: ХАДАДМ (ХХПІ), 2007.-№2.- С.106-108.
207. Пінський О.О. Сільська малокомплектна школа: історичні проблеми та перспективи розвитку біологічної освіти // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. / За редакцією член-кор. АПН України Г.В.Троцко.- Харків: ХНПУ, 2006.- Вип.16- С.86-93.
208. Пінський О. Удосконалення навчально-виховного процесу в малокомплектній сільській школі // Рідна школа. – 2006. - №1. – С.35-36.
209. Пінський О.О., Демедієнко О.Я., Жиденко О.Я. Сучасна біологічна освіта студентів природничого факультету та проблема використання альтернативних методів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. – Харків: РВВ ХДЗВА, 2003.- Випуск 11.- Ч.2.- С.439-441.
210. Пінський О.О., Юр’єва К.А. Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського та сучасна екологічна освіта // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць/ За заг. ред. акад. І.Ф.Прокопенка, чл.-кор. В.І.Лозової. – Харків: ХДПУ, 1999. – Вип.10. – Ч.1. – С.128-131.
211. Повх В.О. Загальноосвітня середня школа на Харківщині в 1932-1941 роках // Матеріали ювілейної наукової сесії, присвяченої 50-річ