РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

Краткое описание

Черкаський національний університет
імені Богдана Хмельницького

На правах рукопису

Махиня Наталія Володимирівна

УДК 37(430)”19/20”

РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ
(ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Савченко Олена Павлівна,
кандидат педагогічних наук,
доцент

Черкаси 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………... 3
ВСТУП…………………………………………………………………………......... 4
Розділ 1. Педагогічна освіта Німеччини в історичній ретроспективі…………... 13
1.1. Вплив соціально-економічних процесів на розвиток системи підготовки вчителів у Німеччині……………………………………..
13
1.2. Сучасна структура німецької педагогічної освіти…………............... 39
Висновки до розділу 1…………………………………………………………........ 65
Розділ 2. Реформування системи підготовки педагогічних кадрів у Німеччині………….............................................................................
65
2.1. Проблеми педагогічної освіти в сучасній Німеччині……………….. 65
2.2. Структурні та змістові зміни в німецькій вищій педагогічній школі........................................................................................................
90
2.2.1. Гуманістичний аспект педагогічної освіти Німеччини…………... 90
2.2.2. Шляхи реформування системи підготовки учительських кадрів на педагогічних факультетах університетів……………………….
100
Висновки до розділу 2…………………………………………………………........ 120
Розділ 3. Євроінтеграційні процеси педагогічної освіти в умовах глобалізації…………………………………………………………...
123
3.1. Порівняльний аналіз інтеграції систем педагогічної освіти України та Німеччини в загальноєвропейський освітній простір….............
123
3.2. Екстраполяція досвіду Німеччини як шлях модернізації української системи підготовки вчителів………………………….
149
Висновки до розділу 3…………………………………………………………........ 164
ВИСНОВКИ………………………………………………………............................ 166
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………….. 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………….. 189

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДАК Державна атестаційна комісія
ЕПВО Європейський простір вищої освіти
МОН Міністерство освіти і науки
ПКУ Підвищення кваліфікації учителів
DAAD Німецька служба академічних обмінів
ECTS Європейська кредитно-трансферна система
EDIT Європейський вимір у освіті вчителів
ENQA Європейська мережа забезпечення якості
ERASMUS Програма з обміну студентами між ВНЗ країн ЄС
ESIB Національний союз студентів Європи
EU Європейський Союз
ISIC Міжнародна картка студента
IREX Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів
ITT Базова підготовка учителя
LINGUA Міжнародна програма з мовної підготовки
LLL Навчання впродовж життя
OECD Рада з економічного співробітництва та розвитку
PISA Програма міжнародного оцінювання досягнень учнів
SOCRATES Програма з обміну студентами та викладачами між ВНЗ країн ЄС
TEMPUS Програма сприяння розвитку систем освіти країн Східної Європи

ВСТУП

Актуальність теми. Початок третього тисячоліття маркований посиленням інтеграційних процесів, що актуалізували наукове співробітництво між європейськими країнами. В інноваційному контексті суттєвих трансформацій зазнає, зокрема, і галузь освіти. З огляду на потреби сьогодення, Болонська Декларація про європейський регіон вищої освіти (1999 р.) окреслила основні засади співробітництва країн Європи. Усвідомлюючи значущість змін і важливість глобалізації, освітянські кола схвально поставилися до можливості входження України до полікультурного європейського простору. Маючи чітко сформовану систему підготовки педагогічних кадрів, володіючи конкретними дієвими методиками, вища школа України в цілому забезпечує вітчизняні навчально-виховні заклади висококваліфікованими фахівцями, однак загальноєвропейський консолідаційний контекст вимагає модернізації підготовки майбутніх українських учителів.
Основні концептуальні положення, які визначають зміст і організацію освіти в Україні та окреслюють перспективи розвитку, регламентовано в найважливіших методологічних і законодавчих документах, ухвалених за роки незалежності нашої країни: у Державній національній програмі „Освіта” („Україна ХХІ століття”) (1992 р.), у законах України „Про освіту” (1996 р.), „Про загальну середню освіту” (1999 р.), „Про вищу освіту” (2002 р.), у „Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті” (2001 р.) тощо.
Прагнення України стати органічним складником світового освітнього простору актуалізує потребу вивчення досвіду організації педагогічної освіти, накопиченого в провідних зарубіжних країнах, а також дослідження сучасних технологій, що застосовують у процесі підготовки вчителя як фахівця з наукової теорії та методики навчання школярів.
Однією з європейських країн, що має високорозвинену систему вищої освіти загалом та акцентує увагу на якісній підготовці педагогічних кадрів зокрема, є Німеччина, яка, подібно до України, зазнала адміністративно-територіальних змін наприкінці минулого століття. Екстраполяція теоретико-практичного досвіду в українську площину та його адаптація до суспільно-політичних реалій, безперечно, позитивно позначиться на розвиткові національної системи фахової підготовки педагогічних кадрів.
Окресленій проблемі підготовки учителів присвячено низку досліджень у німецькій класичній та сучасній педагогіці (Б. Армбрустер [135], М. Байєр [141], Й. Бастіан [139, 140], Ф. Бухбергер [146–150], У. Вишкорн [205], Д. Гензель [175; 176], Т. Зандер [142; 221], В. Клафкі [188], К. Клемм [190], Ф. Кох [191], К. Кюммель [198], Г. Мехнерт [205], М. Мюрманн [206], Г.-Е. Нун [208], В. Паллаш [214], К. Полльман [215], Р. Пройс [166], Г. Флах [166; 167], Л. Фрід [169] та ін.).
Наголосимо на тому, що особливості змісту та структури педагогічної освіти Німеччини є предметом вивчення в працях багатьох науковців (Н. Абашкіна [1], Г. Анісімова [5], Х. Бауман [6], Г. Бергхорн [7], М. Громкова [29], І. Гуревич [30], Н. Козак [48], П. Лундгрен [65], О. Матвієнко [72], Т. Мойсеєнко [79], О. Піскунов [93; 94], Л. Писарєва [91, 92], Л. Пуховська [100–103], Л. Сакун [108], М. Тихонова [119], А. Турчин [121], Л. Чулкова [126], Т. Яркіна [131]). Наукове зацікавлення викликають студії, присвячені німецькій післядипломній освіті (Т. Вакуленко [12], В. Гаманюк [21], В. Гаргай [22], В. Олійник [85], В. Поліщук [97], С. Синенко [114]). Загальнопедагогічні тенденції розвитку освіти учителів потрактовано в роботах В. Володька [15], Б. Вульфсона [16–18], О. Галазюка [20], Т. Десятова [34], О. Джуринського [35], М. Добрускіна [36], В. Коновалика [49], В. Кравцова [55], В. Кременя [56], О. Лисової [63], З. Малькової [68–69], В. Орлова [86], Л. Одерій [84], Г. Поберезької [95], В. Радула [104], С. Сухорського [117], С. Сисоєвої [115]. Реформування національних систем педагогічної освіти у світовому контексті вивчають В. Болотов [10], К. Корсак [53], В. Кравець [54], Н. Лавриненко [58], А. Лігоцький [61], А. Парінов [88], Д. Саітова [107] та інші науковці.
Окремі аспекти системи педагогічної освіти Німеччини презентовано в монографіях і дисертаціях українських та російських науковців (Н. Абашкіна [2], Т. Вакуленко [12], В. Гаманюк [21], Н. Козак [48], Г. Поберезька [95], В. Пуховська [102], Д. Саітова [107], С. Синенко [114], А. Турчин [121], О. Фрідманська [123], Т. Фуряєва [124]).
Попри потужну бібліографічну базу, аналіз науково-педагогічної літератури, дисертаційних та реферативних робіт дає змогу констатувати, що проблема реформування системи педагогічної освіти Німеччини (друга половина ХХ і початок ХХІ століття) донині не була предметом спеціально сфокусованого дослідження.
Брак вивчення багатого педагогічного досвіду Німеччини, здобутого після об’єднання ФРН і НДР в єдину державу, зумовлює необхідність потрактування процесу зародження й розвитку професійної підготовки майбутніх учителів, окреслення основних реформаційних процесів у вищій педагогічній школі та в післядипломній освіті педагогів Німеччини. Важливість і нагальність подальшого опрацювання цієї багатоаспектної проблеми спрогнозували вибір теми дослідження в такому формулюванні: „Реформування системи педагогічної освіти Німеччини (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)”. Про доцільність наукового пошуку свідчить, крім того, низка інших вагомих факторів:
– інтеграція України до світового освітнього простору в умовах глобалізації;
– початок інноваційних перетворень у галузі, спрямований на демократизацію та гуманізацію національної системи освіти;
– необхідність звуження досліджуваного поля (системи педагогічної освіти Німеччини) для детальнішого вивчення особливостей її розвитку;
– брак фундаментальних досліджень, що синтезовано відображають еволюцію підготовки педагогічних кадрів у системі освіти Німеччини.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір теми здійснено відповідно до тематичного плану науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Напрям наукового пошуку – „Наукові основи педагогічної освіти в університеті” (протокол № 3 від 27.12.2001).
Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 2 від 16.11.2005) і схвалено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 31.01.2006).
Мета дослідження: на підставі цілісного аналізу педагогічних, соціальних та економічних процесів виявити специфічні внутрішньонаціональні, зовнішні загальноєвропейські чинники, що зумовили потребу реформування системи педагогічної освіти Німеччини; окреслити тенденції її розвитку на сучасному етапі; визначити потенційні шляхи екстраполяції найбільш продуктивних ідей досвіду Німеччини щодо розвитку педагогічної освіти в нових соціально-економічних умовах в українську площину, для модернізації вітчизняної системи підготовки вчителів.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
– дослідити особливості розвитку системи педагогічної освіти в Німеччині та проаналізувати вплив соціально-економічних і суспільно-політичних процесів на розвиток професійної підготовки учителів;
– охарактеризувати основні напрями й сутність реформи сучасної німецької педагогічної освіти, обґрунтувати етапи реформування системи підготовки вчителів Німеччини в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття;
– здійснити порівняльний аналіз моделей національних систем педагогічної освіти України та Німеччини в умовах євроінтеграції, виявити спільне й відмінне в їхньому розвиткові;
– окреслити можливості використання прогресивних ідей досвіду Німеччини щодо розвитку вищої педагогічної освіти в Україні.
Об’єкт дослідження: система педагогічної освіти Німеччини.
Предмет дослідження: реформування змісту освіти та організації навчального процесу в педагогічних закладах Німеччини (друга половина ХХ – початок ХХІ століття).
У процесі наукового пошуку застосовано методи науково-педагогічного дослідження, що уможливили комплексне пізнання аналізованого предмета:
– методи відбору, систематизації та оцінювання наукової україномовної й іноземної літератури для вивчення проблематики дослідження;
– метод педагогічного аналізу, синтезу, узагальнення й зіставлення фактів для характеристики сучасного стану німецької педагогічної освіти та процесів реформування системи підготовки педагогічних кадрів Німеччини;
– метод порівняльного аналізу для зіставлення умов входження педагогічних систем Німеччини та України до загальноєвропейського освітнього простору;
– проблемний і структурний методи в їхній єдності для пошуку шляхів застосування позитивного досвіду німецької системи підготовки вчительських кадрів в умовах реформування вітчизняної педагогічної освіти.
Методологічну основу дослідження становлять: філософські, соціально-економічні, психолого-педагогічні ідеї; принципи історизму, об’єктивності й детермінізму, єдності навчання та виховання, освіти й самоосвіти в дослідженні історико-педагогічних явищ; положення про вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на розвиток освіти; взаємодія системи освіти з ринком трудових ресурсів; концептуальні засади порівняльної педагогіки та інших галузей знань, що стосуються наукового аналізу соціальних і педагогічних явищ; науково-теоретичні узагальнення щодо особливостей модернізації педагогічної освіти в країнах із різними економічними, соціально-культурними, освітньо-виховними традиціями; положення про необхідність збагачення національного педагогічного досвіду на основі аналізу подій і явищ в освітньо-професійній сфері інших країн.
Джерельна база дослідження. До наукового аналізу залучено студії вітчизняних і зарубіжних філософів, культурологів, педагогів, психологів, істориків, громадських і культурних діячів минулого й сучасності. У ході дослідницького пошуку опрацьовано фонди Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, дисертаційні фонди Інституту педагогіки і психології післядипломної освіти АПН України, матеріали Інституту підвищення кваліфікації вчителів федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, бібліотек університетів м. Дармштадт та м. Білефельд (Німеччина), дані з офіційних сайтів постійної конференції міністрів культури та ректорів університетів Німеччини, суспільно-політичну періодику, педагогічну пресу Німеччини, зокрема, журнали „Pädagogik”, „Pädagogische Beiträge”, „Pädagogische Rundschau”, „Erziehen heute”, „Erziehungswissenschaft”, „Die Deutsche Schule”, „Pädagogik und Schule in Ost und West”, „Brennpunkt: Lehrerbildung”, „Bildung und Wissenschaft”.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період другої половини ХХ століття (після утворення держав ФРН і НДР) – початку ХХІ століття (сучасний етап розвитку німецької педагогічної системи). Вивчення передумов новітніх реформ у системі підготовки німецьких учителів дало змогу зосередити увагу на основних етапах розвитку німецької педагогіки, проаналізувати історичні особливості об’єкта дослідження, осмислити специфіку сучасного стану педагогічної освіти.
Організація дослідження. Науково-педагогічний пошук тривав протягом 2002 – 2008 років та складався з кількох етапів. На першому етапі (2002 – 2004 рр.) сформовано й проаналізовано джерельну базу дослідження, вивчено методологічні засади та науковий апарат, з’ясовано базові теоретичні поняття й положення.
Під час другого етапу (2005 – 2006 рр.) було поглиблено й узагальнено джерельну базу дослідження, здійснено первинне опрацювання одержаних результатів.
У ході третього етапу (2007 – 2008 рр.) систематизовано та узагальнено особливості професійної підготовки майбутніх учителів у системі педагогічної освіти Німеччини; проінтерв’юйовано українських учителів і студентів та визначено рівень їхньої фахової зацікавленості щодо застосування надбань педагогічної освіти Німеччини в українській системі підготовки педагогічних кадрів; сформульовано методичні рекомендації та пропозиції стосовно використання німецького досвіду в системі професійної підготовки й підвищення кваліфікації вітчизняних педагогічних кадрів; підбито загальні підсумки та окреслено перспективи вивчення проблеми, апробовано основні результати дослідження.
Вірогідність й обґрунтованість висновків дослідження забезпечено методологічною та теоретичною основою його вихідних положень, застосуванням методів наукового пошуку відповідно до мети й завдань дисертації, ретельним вивченням досвіду організації сучасної вищої педагогічної освіти Німеччини, використанням широкої джерельної бази, кількісним і якісним аналізом зібраного матеріалу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертації вперше:
– здійснено періодизацію освітніх реформ досліджуваного періоду в Німеччині, проаналізовано їхню залежність від внутрішніх і зовнішніх суспільно-політичних та економічних чинників;
– з’ясовано можливості й перспективи впровадження та творчого використання прогресивних ідей реформування німецької педагогічної освіти середини XX – початку XXІ століття в умовах підготовки висококваліфікованих педагогічних кадрів у вищій школі України;
удосконалено: цілісне історико-педагогічное потрактування процесу розвитку системи педагогічної освіти Німеччини;
– проаналізовано історичні передумови виникнення реформ у галузі німецької педагогічної освіти досліджуваного періоду;
подальшого розвитку набули: науково-теоретичні положення про вплив освітніх реформ на навчально-виховний процес у ВНЗ: система професійного відбору, доцільність соціальної педагогічної практики, стажування, поглибленого ознайомлення студентів з інформаційними технологіями, обов’язковість індивідуальної і колективної науково-дослідницької діяльності.
До наукового обігу введено новий, ще не адаптований українською мовою фактаж, що поглиблює уявлення про систему педагогічної освіти Німеччини.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його матеріали дають змогу актуалізувати провідні ідеї стосовно реформування системи педагогічної освіти Німеччини в педагогічній теорії та практиці окресленого періоду. Використання представлених у роботі наукових відомостей потенційно оптимізує створення посібників з історії педагогіки; планування й проведення спецкурсів і спецсемінарів; сприятиме підвищенню кваліфікації вчителів; удосконалить процес виховання й навчання студентської молоді; поглибить структуру і зміст професійної підготовки; модернізує методику викладання педагогічних дисциплін.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Квінтесенцію дослідницького пошуку апробовано на наукових конференціях міжнародного рівня: „Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (м. Горлівка, 2007); „Викладач і студент: суб’єкт-суб’єктні відносини” (м. Черкаси, 2008); всеукраїнського рівня: „Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу” (м. Черкаси, 2006); „Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці” (м. Черкаси, 2006).
Теоретико-практичні результати оприлюднено й обговорено на щорічних звітних конференціях та на засіданнях кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2002 – 2008 рр.), на семінарах аспірантів і викладачів ЧНУ.
Концептуальні положення дисертації впроваджено до навчального процесу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1234/01 від 21 жовтня 2008 року), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 46 від 27 листопада 2008 року), Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 06/2140 від 2 грудня 2008 року), Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка № 08/1177 від 12 грудня 2008 року), Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 01-06/520 від 16 грудня 2008 року), Ульянівського інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників освіти (Росія) (довідка № 640 від 19 грудня 2008 року).
Публікації. Зміст основних положень дослідження відображено в посібнику „Педагогічна освіта в Німеччині: історія та сучасність” (методичні рекомендації для студентів, магістрантів, викладачів вищих навчальних закладів); у 10 одноосібних працях (із них 8 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАКом України); у матеріалах двох міжнародних та двох всеукраїнських науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 244 найменування, серед яких 35 англомовних і 75 німецькомовних, та 7 додатків. Загальний обсяг роботи – 210 сторінок, основний текст викладено на 167 сторінках. У дисертації подано 10 таблиць, 6 діаграм, 1 графік і 2 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Дослідивши вплив соціально-економічних та політичних процесів на розвиток професійної підготовки вчителів Німеччини, ми виявили, що освіта в добу глобалізації та високих технологій – фактор соціальної стабільності, економічного добробуту країни, її конкурентоспроможності та національної безпеки. Її потрібно сприймати як загальнонаціональну, стратегічно важливу проблему. Освітня політика органічно поєднує політичні, соціальні, економічні та власне освітні аспекти – тільки за такого підходу до освіти можливо вивести її за відомчо-галузеві бар’єри, повернути їй природну суть як сфери інтеграції та реалізації загальнонаціональних інтересів і пріоритетів держави. Модернізація освітньої системи вимагає нової економіки освіти. Застаріла фінансова система підтримки педагогічних та науково-педагогічних кадрів є чи не основним гальмом якісних освітніх реформ.
Зміна політичного ладу, піднесення або занепад економіки країни, соціальні чинники суттєво впливають на стан педагогічної освіти країни, змінюючи її перспективи та вектори розвитку. Це твердження чітко простежено на прикладі німецької системи педагогічної освіти.
2. Охарактеризовано основні напрями і з’ясовано реформи сучасної німецької педагогічної освіти. Процес професійної підготовки педагогічних кадрів у країні розвивається відповідно до таких положень:
– освіту розглядають як один із пріоритетів у державній політиці країн Євросоюзу;
– педагогічна освіта на нинішньому етапі враховує нові суспільні реалії, пов’язані з розвитком глобалізації, розширенням діалогу культур, використанням комп’ютерних технологій;
– ринок робочої сили на території європейських країн позначається на розвитку педагогічної освіти;
– зазначено необхідність посилення зв’язків між закладами педагогічної освіти (підготовка у ВНЗ, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів).
3. З’ясовано інтеграційну роль Болонського процесу в розвитку й реформуванні системи педагогічної освіти в Німеччині. Урахування європейських підходів у вирішенні педагогічних проблем дає змогу виявити контекст, у якому ведеться інтенсивний пошук нових організаційних форм та оновлення змісту освіти в Німеччині з метою поліпшення якості підготовки фахівців.
Ініціативи Європейського Союзу, активним членом якого є Німеччина, окреслюють два напрями:
– прагнення до взаємного узгодження діяльності освітніх структур, зокрема щодо визначення єдиного змісту освіти, підтримки мобільності викладачів, студентів, учителів та учнів;
– внесок національних систем освіти у формування європейського громадянина.
4. Для поліпшення якості педагогічної освіти у країні запропоновано такі заходи:
– визначення загальної концепції педагогічної освіти, яка поширюється на всі етапи професійної підготовки (навчання у ВНЗ, практика, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів);
– оновлення змісту освіти таким чином, щоб студенти мали можливість набути в процесі навчання навички та вміння, необхідні для постійного професійного та особистісного розвитку;
– розробка додаткових програм підготовки з метою усунення дефіциту педагогічних кадрів шляхом залучення до професії осіб з інших галузей діяльності, наприклад тих, хто має диплом про освіту за відсутності стажу роботи;
– застосування програм наставництва, щоб стажування студента сприяло поступовому переходові від навчання у ВНЗ до професійної діяльності;
– розширення партнерської кооперації шкіл та закладів педагогічної освіти як взаємовигідний процес;
– розвиток системи перепідготовки кадрів;
– активне залучення студентів педагогічних спеціальностей до дослідницької роботи, що відображає специфіку професії.
5. На підставі проведеного аналізу ми створили періодизацію реформ у системі підготовки педагогічних фахівців Німеччини у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. Таблиця ілюструє залежність реформаційних процесів в освіті від соціально-політичної ситуації в країні та від загальносвітових тенденцій. Етапи розвитку педагогічної освіти в країні та зміна соціальної парадигми взаємопов’язані. Зміцнення економіки й політичні свободи дають поштовх для розвитку освіти. Політична диктатура та занепад економіки спричинюють нехтування педагогічними надбаннями і згортання педагогічних реформ. Великий уплив на розвиток педагогічної освіти мають процеси євроінтеграції та створення єдиного європейського освітнього простору.
6. Порівнявши умови входження української та німецької вищої педагогічної школи в європейський освітній простір, ми виявили, що системи підготовки вчителів обох держав мають на меті виконання схожих завдань. Як в Україні, так і в Німеччині тривають реформи, спрямовані на оновлення системи вищої педагогічної освіти та організації навчання у ВНЗ. Обидві країни беруть активну участь в освітніх проектах, розроблених структурами ЄС, та заохочують мобільність студентів і викладачів. На основі цих програм створюють навчальні плани університетів, завдяки чому долаються національні відмінності та відбувається реальне зближення на шляху до європейської інтеграції, проголошеної Болонською Конвенцією.
7. Визначено можливість використання позитивного досвіду німецької системи підготовки вчителів у реформуванні вітчизняної педагогічної освіти. Аналізуючи приклади німецьких педагогічних нововведень, перевагу надають тим реформам, що є цікавими й перспективними для вивчення та застосування в українській вищій педагогічній школі. Гуманістична спрямованість освіти, різнорівнева система входження в професію, ранній практичний компонент у педагогічній освіті (проект „Інтегрований вступний семестр”), стажування після теоретичного навчання у ВНЗ, педагогічні майстерні-лабораторії, підвищення кваліфікації на робочому місці та робота модератора заслуговують на особливу увагу.
Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми реформування системи педагогічної освіти Німеччини. Анкетування українських учителів та студентів, здійснене в межах дослідження з метою вивчення можливостей і доцільності внесення певних змін до чинної системи педагогічної освіти із використанням німецького досвіду університетської педагогічної освіти й післядипломного підвищення кваліфікації учителів, засвідчило значну зацікавленість вітчизняних педагогів деякими аспектами організації педагогічної освіти в землях Німеччини. Це доводить необхідність продовження дослідження теми в інших дисертаційних роботах, оскільки в педагогічній освіті Німеччини нагромаджено багатий досвід реформаційних перетворень, які потребують вивчення і впровадження в практику підготовки фахівців-педагогів у різних європейських країнах. Актуальними є питання узгодження планів та програм підготовки німецьких учителів на міжземельному рівні, наявності практичного компонента навчання на першому етапі здобуття освіти в університеті, зміцнення зв’язків між усіма фазами підготовки німецьких учителів – навчання у ВНЗ, референдаріат, післядипломне підвищення кваліфікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашкіна Н. В. Принципи розвитку професійної освіти в Німеччині / Неллі Володимирівна Абашкіна. – К. : Вища школа, 1998. – 207 с.
2. Абашкіна Н. В. Розвиток професійної освіти в Німеччині (кінець ХІХ – ХХ ст.) : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.04 / Абашкіна Неллі Володимирівна. – К., 1999. – 278 с.
3. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего образования / О. А. Абдуллина – М. : Просвещение, 1989. – 141 с.
4. Алферов Ю. С. Оценка и аттестация педкадров за рубежом / Ю. С. Алферов. – М. : Просвещение, 1997. – 117 с.
5. Анисимова Г. Последний госэкзамен – после двух лет практики [Електронний ресурс] / Галина Анисимова // Учительская газета. – 2003. – № 48 (9973). – Режим доступу до журн.:
http://www.ug.ru/issue/action=topic&toid=2609.
6. Бауман Х., О подготовке учителей объединенной Германии / Х. Бауман, А. С. Карпов // Иностранные языки в школе. – № 1. – 1992. – С. 71–75.
7. Бергхорн Г. Система высшего образования ФРГ / Г. Бергхорн // Международное сотрудничество. – 1997. – № 1. – С. 24–27.
8. Бех І. Д. Педагогічна культура і розвиток соціальної зрілості особистості / І. Д. Бех, В. В. Радул // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – Вип. 32.4.1. – С. 12–17.
9. Болотова А. К. Гуманистическая ориентация высшего педагогического образования в ФРГ [Електронний ресурс] / Алла Константиновна Болотова // Высшее образование в России. – № 3. – 1996. – 2006. – Режим доступу до статті:
http://www.informira.ru/text/magaz/higher/3_96/119-129.html/.
10. Болотов В. А. Реформа педагогического образования / В. А. Болотов // Педагогика. – 1992. – № 7–8. – С. 54–60.
11. Братиця Г. Проблеми та перспективи реформування педагогічної освіти Німеччини на сучасному етапі / Ганна Братиця // Вісник прикарпатського університету. Педагогіка. – Івано-Франківськ, 2007. – Вип. XV-XVI. – С. 74–80.
12. Вакуленко Т. І. Становлення і розвиток системи підвищення кваліфікації вчителів Німеччини : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01 / Тетяна Іванівна Вакуленко. – Київ, 1995. – 186 с.
13. Васильева М. А. Структура школьного образования в Западной Германии / М. А. Васильева // Советская педагогика. –1991. – № 5. – С. 23–28.
14. Вес Н. Роберт. Індивідуум і „Е” – теорія освіти і попередні начерки нової науки / Вес Н. Роберт // Рідна школа. – 1997. – № 1. – С. 26–34.
15. Володько В. М. Індивідуалізація і диференціація навчання: понятійно-категорійний аналіз / В. М. Володько // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 4. – С. 19–25.
16. Вульфсон Б. Л. Высшее образование на Западе на пороге ХХІ века: успехи и проблемы / Борис Львович Вульфсон // Педагогика. – 1999. – № 2. – С. 25–29.
17. Вульфсон Б. Л. Сравнительная педагогика / Борис Львович Вульфсон, Зоя Алексеевна Малькова. – М.-Воронеж, 1996. – 200 с.
18. Вульфсон Б. Л. Последипломное образование в развитых странах / Борис Львович Вульфсон // Педагогика. – 1993. – № 3. – С. 86–92.
19. Высшее образование в ХХІ в.: подходы и практические меры : рабочий доклад Всемирной конференции [„Высшее образование в ХХІ в.”] (Париж, 5-9 окт. 1998 г.) / ЮНЕСКО. – Париж, 1998. – 90 с.
20. Галазюк О. Д. Проблема диверсификации методов обучения в контексте участия Украины в Болонском процессе [Електронний ресурс] / Олег Дмитриевич Галазюк // Государственный университет информатики и искусственного интеллекта. – Научн. журнал „Наука, религия, общество”. – № 3. – 2004. – Режим доступу до статті:
http://www.iai.donetsk.ua/_u/iai/dtp/CONF/3_2004/articles//stat22.html.
21. Гаманюк В. А. Система підготовки педагогічних кадрів та підвищення їх кваліфікації у Німеччині : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01 / В. А. Гаманюк. – К., 1995. – 221 с.
22. Гаргай В. Б. О повышении квалификации учителей на Западе / В. Б. Гаргай // Педагогика. – 1992. – № 5-6. – С. 17–22.
23. Гейдебранд К. Учебный план свободной Вальдорфской школы / Каролина фон Гейдебранд // Частная школа. – М., 1997. – № 2. – С. 14–22.
24. Гербарт И. Ф. Избранные педагогические сочинения / Иоганн Фридрих Гербарт. – М. : Учпедгиз, 1940. – 387 с.
25. Германия в цифрах. 1996. [цифры и факты] – Висбаден : Федеральное статистическое управление, 1997. – 94 с.
26. Готалов-Готлиб А. Г. Кризис университета и вопрос о подготовке учительства / Артемий Григорьевич Готалов-Готлиб // Путь просвещения. – Харьков, 1923. – № 2. – С. 37–62.
27. Готалов-Готлиб А. Г. Педагогическое образование в Германии / Артемий Григорьевич Готалов-Готлиб // Педагогическое образование. – 1935. – № 2. – С. 73–81.
28. Грановский А. Н. Школа и система высшего образования ФРГ / А. Н. Грановский // Педагогика. – 1991. – № 3. – С. 26–33.
29. Громкова М. Т. О педагогической подготовке преподавателей высшей школы / М. Т. Громкова // Высшее образование в России. – 1994. – № 4. – С. 105–108.
30. Гуревич І. Вища освіта в Німеччині / І. Гуревич // Шлях освіти. – 1999. – С. 25–28.
31. Гуцул О. Учитель – це звучить гордо… із сторінок баварського блокноту / О. Гуцул // Вісті центральної спілки споживчого товариства України. – 1995. – № 2. – С. 12–17.
32. Данилова Л. Н. Реформы общего образования ГДР и ФРГ как основа последующего развития немецкой школы / Л. Н. Данилова // Ярославський педагогический вестник. – 2006. – № 2. – С. 26–32.
33. Державна національна програма „Освіта”. Україна ХХІ століття – К. : Райдуга, 1994. – 62 с.
34. Десятов Т. М. Пріоритетні тенденції формування європейського освітнього простору / Тимофій Михайлович Десятов // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи: зб. нак. пр. – Л. : ЛДУ БЖД, 2006. – 634 с.
35. Джуринский А. Н. Интернационализация высшего образования в современном мире / Александр Наумович Джуринский // Педагогика. – 2004. – № 3. – С. 83–92.
36. Добрускін М. Освіта і суспільство / М. Добрускін // Рідна школа. – 1998. – № 7–8. – С. 24–28.
37. Елер Э. Школьная система Федеративной Республики Германия / Э. Елер // Образование и наука. – 1998. – № 1. – С. 4–21.
38. Ертель Г.-В. Есть еще изобретатели в Германии / Г.-В. Ертель // Образование и наука. – 1997. – № 2. – С. 5–16.
39. Євдоксієва Т. Чужого навчатися і свого не цуратися / Т. Євдоксієва // Рідна школа. – 1998. – № 3. – С. 5–13.
40. Жмурко Н. В. Професійна підготовка вчителя у Німеччині: Тенденції становлення та розвитку / Наталія Володимирівна Жмурко // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. – Вип. 9. – К. : НПУ, 2003. – С. 65–73.
41. Закон України „Про освіту”. – К. : Ґенеза, 1996. – 17 с.
42. Захарова Г. В. Коммуникативный подход к обучению иностранным языкам в Германии / Г. В. Захарова // Педагогика. – 2005. – № 3. – С. 96–107.
43. Интернет в Германии // Deutschland. – 1996. – № 4. – С. 44–49.
44. Ионова Е. Н. Вальдорфская педагогика в контексте мировом и отечественном / Е. Н. Ионова, А. Л. Топтыгин // Педагогика. – 1998. – № 4. – С. 21–29.
45. Каган П. И. Подготовка учителей в Германии / П. И. Каган // Педагогическая квалификация. – 1928. – № 4-5. – С. 36–49.
46. Калгрен Ф. Воспитание к Свободе / Франс Калгрен ; [пер. с нем.] – М. : Московский центр вальдорфской педагогики, 1992. – 272 с.
47. Кершенштейнер Г. Избранные сочинения / Георг Кершенштейнер ; [ред. Рубинштейн М. М.]. – М., 1915. – 243 с.
48. Козак Н. В. Дидактичні основи професійної підготовки майбутніх учителів у ФРН (друга половина ХVIII – кінець ХХ ст.) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Н. В. Козак – К., 2000. – 286 с.
49. Коновалик В. Интеграция национальных систем высшего образования в рамках Болонского процесса / Вячеслав Коновалик // Вісник прикарпатського університету. Педагогіка. – Івано-Франківськ, 2007. – Вип. XV-XVI. – С. 201–205.
50. Константинов Н. А. История педагогики / Н. А. Константинов, Е. Н. Мединский, М. Ф. Шабаева. – М. : Просвещение, 1974. – 437 с.
51. Конференция ректоров и президентов высших учебных заведений в ФРГ // Международное сотрудничество. – 1996. – № 4. – С. 26–27.
52. Корсак К. В. Про тенденції змін у змісті вищої освіти: [Аналіз даних змін вищої освіти в останні десятиріччя ХХ ст. на світовому рівні] / Костянтин Віталійович Корсак // Науковий світ. – 2003. – № 1. – С. 27–28.
53. Корсак К. В. Світова вища школа. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / Костянтин Віталійович Корсак – К. : МАУП-МКА, 1997. – 208 с.
54. Кравець В. П. Зарубіжна школа і педагогіка ХХ століття / В. П. Кравець. – Тернопіль : Тернопіль, 1996. – 290 с.
55. Кравцов В. О. Теоретичні засади визначення сутності методологічної культури вчителя / Віталій Олександрович Кравцов // Рідна школа. – 2007. – № 4. – С. 39–41.
56. Кремень В. Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация [Електронний ресурс] / Василий Григорьевич Кремень // Зеркало недели. – 2003. – № 48 (475) . – Режим доступу до журналу:
http://wwwmirror.kiev.ua.
57. Кумарин В. Не дань минувшему, но дань будущему / В. Кумарин // Учительская газета. – 1990. – № 44. – С. 8–11.
58. Лавриненко Н. Реформування освіти в європейських країнах за умов їх інтеграції / Н. Лавриненко // Шлях освіти. – 1997. – № 2. – С. 13–22.
59. Лай В. А. Школа детства. Реформа школы сообразно требованиям природы и культуры / Вильгельм Август Лай. – С-Пб : Школа и жизнь, 1914. – 117 с.
60. Левассер Э. Н. Народное образование в цивилизованных странах / Э. Н. Левассер. – С.-Петербург, 1898. – Т. 2. – 452 с.
61. Лігоцький А. О. Тенденції розвитку світових освітніх систем: [навч.-метод. посіб.]. – К., 1995. – 45 с.
62. Лошакова О. Б. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка [Електронний ресурс] / О. Б. Лошакова (офіційний сайт ЛНПУ). – 2007. – Режим доступу: http://www.lnpu.edu.ua.
63. Лысова Е. Б. Новые тенденции в подготовке учителей на Западе / Е. Б. Лысова // Педагогика. – 1994. – № 3. – С. 18–23.
64. Луговий В. І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку / В. І. Луговий ; [за ред. акад. О. Г. Мороза]. – К. : МАУП, 1994. – 196 с.
65. Лундгрен П. Структура подготовки учителей в Германии [Електронний ресурс] / Петер Лундгрен // Ярославский педагогический вестник. – № 14. – 2005. – Режим доступу: http://www.yspu.yar.ru/vestnik/.
66. Лучшие педагогические вузы Украины [Електронний ресурс] // Зеркало недели. – 2007. – № 15 (644). – Режим доступу до журналу:
http://www.zn.ua/300/.
67. Майбуров І. Фінансування вищої освіти: національні особливості / І. Майбуров // Вища школа. – 2005. – № 3. – С. 59–72.
68. Малькова З. А. Современная школа и педагогика в капиталистических странах : учебное пособие / Зоя Алексеевна Малькова, Борис Львович Вульфсон. – М. : Просвещение, 1975. – 262 с.
69. Малькова З. А. Школа и педагогика за рубежом / Зоя Алексеевна Малькова. – М. : Просвещение, 1983. – 192 с.
70. Марга А. Взаємодія між університетами у Центральній та Південно-Східній Європі / А. Марга // Вища школа. – 2003. – № 2–3. – С. 91–96.
71. Маркузе Г. Одномерный человек: Исследование идеологии развитого индустриального общества / Герберт Маркузе. – М. : ООО „Издательство АСТ”, 2002. – 526 с.
72. Матвієнко О. В. Стратегії розвитку середньої освіти / Ольга Василівна Матвієнко. – К. : Ленвіт, 2005. –381 с.
73. Махиня Н. В. Особливості післядипломної освіти педагогів у ФРН / Наталія Володимирівна Махиня // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Черкаси: ЧНУ, 2006. – Вип. 81 – С. 92–95.
74. Махиня Н. В. Модерація в системі підвищення кваліфікації учителів Німеччини / Наталія Володимирівна Махиня // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Черкаси: ЧНУ, 2006. – Вип. 88. – С. 154–159.
75. Махиня Н. В. Система підготовки педагогічних кадрів у Німеччині / Наталія Володимирівна Махиня // Педагогічний процес: теорія і практика. зб. наук. праць. – Київ: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 2007. – Вип. 3. – С. 109–120.
76. Махиня Н. В. Реформування процесу підготовки учителів на педагогічних факультетах в університетах Німеччини / Наталія Володимирівна Махиня // Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном. – Вісник Прикарпатського університету. – Івано-Франківськ, 2007. – С. 239–246.
77. Махиня Н. В. Педагогічна освіта у Німеччині: історія та сучасність (методичні рекомендації для студентів, магістрантів, викладачів вищих навчальних закладів) / Наталія Володимирівна Махиня. – Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. – 64 с.
78. Махиня Н. В. Розробка моделі гуманістичного учителя у педагогічній системі Німеччини / Наталія Володимирівна Махиня // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць. – Слов’янськ: СДПУ, 2008. – Вип. 39. – С. 83–87.
79. Моисеенко Т. Г. О некоторых проблемах практической подготовки учителей массовой школы ФРГ / Т. Г. Моисеенко // Современные концепции воспитания и образования : сб. научн. трудов. – М., 1995. – 124 с.
80. Моисеенко Т. Г. Методы активизации практического обучения будущих учителей В ФРГ / Т. Г. Моисеенко, Т. Ф. Садыхова // Вестник высшей школы. – 1986. – № 8. – С. 72–75.
81. Німці в Україні / [упорядкув. Г. Е. Адлер-Гармс]. – К. : Wiedergeburt, 1998. – 178 с.
82. Нові концепції навчання і виховання в сучасній німецькій педагогіці: методико-інформаційні матеріали для працівників освіти, вчителів, вихователів, класних керівників / [упорядкув. Н. В. Абашкіна]. – К. : ІС ОО, 1995. – 56 с.
83. Нойнер Г. Резерв успеха – творчество / Г. Нойнер, В. Калвейт, Х. Клейн – М. : Педагогика, 1989. – 116 с.
84. Одерий Л. П. Международное образование – проявление тенденции интернационализации обучения и подготовки кадров / Л. П. Одерий // Персонал. – 2001. – № 9. – С. 43–47.
85. Олійник В. Тенденції розвитку післядипломної освіти педагогів у європейських країнах / Віктор Олійник, Світлана Синенко // Шлях освіти. – 2001. – № 3. – С. 17–20.
86. Орлов В. Ф. Професійне становлення вчителя як предмет педагогічних досліджень / В. Ф. Орлов // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 1. – С. 42–51.
87. Очерки истории школы и педагогики за рубежом: экспериментальное учебное пособие / [под ред. К. И. Салимовой и др.]. – М. : Просвещение, 1989. – 238 с.
88. Парінов А. В. Реформа вищої педагогічної освіти в Англії: передумови і тенденції розвитку (кінець 80-х – поч. 90-х років ХХ ст.) : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01 / А. В. Парінов. – К., – 1995. – 170 с.
89. Паульсен Ф. Исторический очерк. Развитие образования в Германии / Фридрих Паульсен ; [пер. под ред. Н. В. Сперанского]. – М. : Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1908. – 333 с.
90. Песталоцци И. Г. Избранные педагогические сочинения [в 2 томах] / Иоганн Генрих Песталоцци ; [под ред. В. А. Ротенберг].– М. : Изд-во Педагогика. – Т. 1. – 1981. – 336 с.
91. Писарева Л. И. Колличественные характеристики в аттестации педкадров Германии / Л. И. Писарева // Відкритий урок. – 2005. – № 1–4. – С. 93–102.
92. Писарева Л. И. ФРГ: создание единого образовательного пространства / Л. И. Писарева // Мир образования. – 1997. – № 5. – С. 32–37.
93. Пискунов А. И. Проблемы трудового обучения и воспитания в немецкой педагогике ХVIII – нач. ХХ в. / Алексей Иванович Пискунов – М. : Педагогика, 1976. – 293 с.
94. Пискунов А. И. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики / Алексей Иванович Пискунов. – М. : Просвещение, 1971. – 297 с.
95. Поберезська Г. Г. Тенденції розвитку вищої освіти у країнах Західної Європи та України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Ганна Георгіївна Поберезька.– К., 2005. – 22 с.
96. Повышение квалификации учителей Земли Северный Рейн-Вестфалия: методическая копилка (новые идеи и примеры для модернизации) [Електронний ресурс] – Земельный институт школы и переподготовки кадров Земли Северный Рейн-Вестфалия. – 2006. – Режим доступу до статті:
http://www.bspu.ab.ru/Pedobr.
97. Поліщук В. ФРН: післядипломна освіта й атестація педагогічних кадрів / В. Поліщук // Освіта і управління. – 1999. – № 3. – С. 207–212.
98. Потребность в учительских кадрах в 2000 году // Перспективы: вопросы образования. – 1988. – № 1. – С. 100–116.
99. Преподавание иностранных языков в Германии // Образование и наука. – 1998. – № 4. – С. 33 – 39.
100. Пуховська Л. П. Тенденції розвитку систем підготовки вчителів у Європі / Людмила Прокопівна Пуховська // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. – № 3 (4). – 1994. – С. 144–152.
101. Пуховська Л. П. Педагогічна освіта за рубежем. [Інформаційно-методичний бюлетень Міністерства освіти України] / Людмила Прокопівна Пуховська, Ярослав Якович Болюбаш. – К. : Освіта, 1993. – 18 с.
102. Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі в кінці ХХ ст. : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Людмила Прокопівна Пуховська. – К., 1998. – 354 с.
103. Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності / Людмила Прокопівна Пуховська. – К. : Вища школа, 1997. – 180 с.
104. Радул В. В. Педагогічна культура та соціальна зрілість вчителя: навч. посібник / Валерій Вікторович Радул. – Кіровоград, 2000. – 36 с.
105. Реформа высшего образования Украины и Болонский процесс [Електронний ресурс] // Голос Украины. – 2007. – № 202. – Режим доступу до газети: http://www.golos.com.ua.
106. Роль педагогических дисциплин в подготовке учителей в Германии: профессионализация и поливалентность [Електронний ресурс] // Маркер. – Режим доступу до статті:
http://www.marker.com.ua/news161964/.
107. Саитова Д. А. Проблемы педагогического образования в современной Германии : дисс. … кандидата пед. наук : 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Саитова Диля Адегамовна. – М., 2005. – 138 с.
108. Сакун Л. Підготовка професійних кадрів у Німеччині / Л. Сакун // Рідна школа. – 1998. – № 2. – С. 23–26.
109. Сбруєва А. А Болонський процес: пошуки шляхів підвищення конкурентноспроможності європейської вищої освіти / А. А. Сбруєва // Шлях освіти. – 2002. – № 1. – С. 18–21.
110. Семиноженко В. Образование и национальные интересы: выбор траектории [Електронний ресурс] / Володимир Семиноженко. – (персональний сайт політика). – Режим доступу:
http://www.semynozhenko.net.
111. Сергеева Н. Б. Впечатление о современной немецкой школе / Н. Б. Сергеева // Педагогика. – 1993. – № 2. – С. 120–124.
112. Сєбкова Х. Акредитація і забезпечення якості вищої освіти в Європі / Х. Сєбкова // Вища школа. – 2005. – № 2. – С. 77–84.
113. Сидоренко С. І. Нова ініціатива ЮНЕСКО: етичні і моральні виміри для вищої освіти і науки / С. І. Сидоренко // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 2. – С. 5–16.
114. Синенко С. І. Розвиток післядипломної педагогічної освіти в країнах Західної Європи (Англія, Франція, Німеччина) : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.04 / Світлана Іванівна Синенко. – К., 2002. – 188 с.
115. Сисоєва С. О. Сучасні аспекти професійної підготовки вчителя / Світлана Олександрівна Сисоєва // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 4. – С. 60–62.
116. Степко М. Ф. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш // Освіта України. – 2004. – № 60. – С. 7–11.
117. Сухорський С. Освіта Закордоння / С. Сухорський. – Л. : Основа, 1995. – 38 с.
118. Тимофеева А. Реформа образования в ГДР / А. Тимофеева // Народное образование. – 1975. – № 4. – С. 110–113.
119. Тихонова М. Г. Объединенная Германия: образовательная политика / М. Г. Тихонова // Педагогика. – 1994. – № 5. – С. 41–48.
120. Толстоног В. О реформе высшего образования в Германии / Вениамин Толстоног // Партнер. – 2005. – № 4. – С. 91–94.
121. Турчин А. І. Підготовка вчителів для закладів професійної освіти у Німеччині : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Андрій Іванович Турчин. – Тернопіль, 2003. – 283 с.
122. Україна ХХІ ст. Державна національна програма „Освіта”.– К. : Компас, 1992. – 70 с.
123. Фридманская О. М. Становление и развитие социалистической системы подготовки учительских кадров в высших учебных заведениях ГДР : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / О. М. Фридманская. – К., 1986. – 21 с.
124. Фуряева Т. В. Критический анализ теоретических основ содержания педагогического образования в вузах ФРГ (70-80-е годы) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Татьяна Васильевна Фуряева – М., 1983. – 187 с.
125. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: [под ред. З. М. Черниловского]. – М. : Юридическая литература, 1984. – 472 с.
126. Чулкова Л. А. Проблемы общения учителя в педагогике Германии / Людмила Афанасьевна Чулкова. – Бердянск : ООО „Модем”, 2006. –191 с.
127. Шеффер Г. Соотношение фундаментального образования в университетах будущего / Г. Шеффер // Высшее образование в России. – 1994. – № 4. – С. 61–68.
128. Шольц Р. Образование для всех имеет свою цену // Гутен Таг. – 1994. – № 5. – С. 2–4.
129. Штайнер Р. Вопрос воспитания как социальный вопрос / Рудольф Штайнер. – Калуга : Духовное познание, 1992. – 176 с.
130. Щекин Г. В. Документы об образовании: проблемы признания и сравнимости / Г. В. Щекин. – К. : Вища школа, 1995. – 23 с.
131. Яркина Т. Ф. Концепция целостной школы в современной немецкой педагогике / Татьяна Федоровна Яркина // Педагогика. – 1992. – № 7–8. – С. 110–116.
132. Altrichter H. Lehrer erforschen ihren Unterricht / H. Altrichter, P. Posch. – Klinkhardt, Bad Heilbrunn, 1990. – S. 153–208.
133. Antonie L. The History of Education Today / L. Antonie. – Paris: UNESCO Press, 1985. – 117 p.
134. Arbeit und Talent des Lehrers: Begegnungen und Gedänken. Ein Buch für Lehrer von A.Е. Kondratenkov // Pädagogik. – 1987. – Heft 5. – S. 443–446.
135. Armbruster B. Handbuch der Lehrplätze: zu Unterrichtsmedien für Lehrer in Schule und Weiterbildung / B. Armbruster, O. Hertkorn. – Klinkhardt, 1979. – 128 S.
136. Aufbaustudiengänge an Hochschulen in Deutschland. – Bonn, 1997. – 6 Aufl. – 206 S.
137. Ausbilden und Fortbilden: Krisen und Perspektiven der Lehrerbildung (Hrsg.). – Klinkhardt, 1991. – 167 S.
138. Bastian J. Freie Arbeit und Projektunterricht / J. Bastian. – Pädagogik. – 1993. – Heft 10. – S. 5–9.
139. Bastian J. Lehrerbildung in der Entwicklung (das Bachelor-Master-System: Modell-Kritische Hinweise-Erfahrungen) / J. Bastian. – Beltz: Verlag, 2005. – 132 S.
140. Bayer M. Ausgewählte Ergebnisse einer Untersuchung über strukturelle Veränderungen in der Lehramtsstudiengängen / M. Bayer. – Erziehungswissenschaft, 1990. –Heft 1(2). – S. 24–86.
141. Bayer M. Pädagogische Hochschule zwischen Umwäldung und Integration in die Universität / M. Bayer, J. Wildt // Erziehungswissenschaft im Aufbruch. – Weinheim, 1994. – S. 122–149.
142. Beenaert Y. Die europäische Dimension der Lehrerbildung / Y. Beenaert, H. van Dyjk, T. Sander. – ATEE, Brüssel – Osnabrück, 1994. – 246 S.
143. Blackburn V. The Intensive Training of Teachers in the Twelve Member States of the European Community / V. Blackburn, C. Moisan. – Maastricht, 1987. – 154 p.
144. Blass J. L. Pädagogische Theoriebildung bei Johann Friedrich Herbart / J. L. Blass. – Meisenheim, 1982. – 158 S.
145. Brenn H. Handbuch zur Praxisberatung in der Lehrerbildung / H. Brenn, F. Buchberger. – Wien, 1990. – 381 S.
146. Buchberger F. Some Remarks on the Current State of Teacher Education in Europe / F. Buchberger // OLE Publication Series 2. – Helsinki, 1996. – 184 p.
147. Buchberger F. Guide to Institutions of Teacher Education in Europe / F. Buchberger. – Brussels: ATEE, 1992. – 204 p.
148. Buchberger F., Seel H. Lehrerbildung für die Schulreform / F. Buchberger, H. Seel // Teacher Education at the Changing School. – Brussels, 1985. – P. 83 – 105.
149. Buchberger F. Lerherbildung und Lehrerberuf – Themen und Trends im internationalen Vergleich / F. Buchberger // Pädagogik und Schule in Ost und West. – 1993. – S. 138–149.
150. Buchberger F. Teacher Education Models and Policies in the Council of Europe Countries / F. Buchberger // Teacher Training Policies in the Council of Europe Countries. – Izmir : Karagosoulgu, 1993. – P. 18 – 29.
151. Butter M. Europe: More than a Continent. – L. : Heinemann, 1986. – 83 p.
152. Council of Europe, New Challenges for Teachers and their Education: Documents for the 15th Session of the Standing Conference of the European Ministers of Education, Helsinki, 1986. – Strasburg (Council of Europe), 1987. – 452 p.
153. Dalin P. Das institutionelle Schulentwicklungsprogramm / P. Dalin, H. Rolff. – Soest, 1990. – 183 S.
154. Das Bildungswesen in der BRD. – Rowohlt, 1994. – 843 S.
155. Delmartino M., Beenaert Y. Teacher Education and the ERASMUS Programme / M. Delmartino, Y. Beenaert. – Osnabrück, 1996. – 434 p.
156. Deutsche Bildung [Електронний ресурс]. – 2008. – Режим доступу:
www.deutsch-bildung.de.
157. Deutscher Ausschuβ für Erziehungs- und Bildungswesen: Empfehlungen und Gutachten zur Ausbildung von Lehrern. – Stuttgart, 1996. – 163 S.
158. Dewitt Ch. M. The German Abiturial System / Ch. M. Dewitt. – Phi Delta Kappan, 1955. – № 9. – P. 353–356.
159. Diesterweg A. Wegweiser zur Bildung für deutsche Lehrer / A. Diesterweg. – Essen, 1951. – 206 S.
160. Diamond S. T. Patrick. Teacher Education as Transformation / S. T. Patrick Diamond. – L. : Open University Press, 1991. – 139 p.
161. Edwards T. Changes and Reforms in Initial Teacher Education / T. Edwards. – L. : Paul Hamlyn Foundation, 1992. – 4 p.
162. European Comission: Resolution of the Council and Ministers of Education within the Council on the European Dimension in Education. – 1988. – 25 p.
163. Ewert K. Gutachten über den Modellversuch einphasige Lehrerausbildung an der Universität Oldenburg und Vorschläge für die zweiphasige Lehrerausbildung / K. Ewert, C.-L.Furck, W. Ohaus // Erstellt für den niedersächsischen Landtag. – Oldenburg, 1981. – 20 S.
164. Fachportal Paedagogik [Електронний ресурс]. – 2008. – Режим доступу:
www.fachportal-paedagogik.de.
165. Flaake K. Berufliche Orientierungen von Lehrerinnen und Lehrern / K. Flaake. – Frankfurt/Main, 1989. – 158 S.
166. Flach H. Lehrerausbildung im Urteil ihrer Studenten: zur Reformbedürftichkeit der Lehrerbildung / H. Flach, J. Lück, R. Preuss. – Frankfurt-am-Main, 1995. – 272 S.
167. Flach H. Reform der Lehrerbildung – aber wie? / H. Flach // Pädagogik. – 1990. – Heft 5. – S. 377–383.
168. Fölling-Albers M. Lernwerkstätten in der Lehrerbildung / M. Fölling-Albers // Grundschule. –1992. – Heft 6. – S. 20–22.
169. Fried L. Zwischen Wissenschaft und Berufspraxis / L. Fried // Brennpunkt : Lehrerbildung. – Opladen, Leske + Budrich, 1997. – 411 S.
170. Fries W. Die Vorbildung der Lehrer / W. Fries. – München, 1996. – 348 S.
171. Fuhrmann E. “Wie soll ich denn ohne Lehrplan unterrichten?” / E. Fuhrmann. – Lehrerfahrungen in Übergang von der DDR zur BRD // Pädagogik. – 1996. – Heft 5. – S. 29–31.
172. Fuhr Ch. Deutsches Bildungswesen seit 1945 / Ch. Fuhr. – Bonn, 1996. – 342 S.
173. Gamm H. J. Erziehung im Nazionalsozialismus / H. J. Gamm // Pädagogik. – 1998. – Heft 5. – S. 54–55.
174. Hampe H. Probleme der Lehrerausbildung. Erlebnisse einer Lehramtsanwärter / H. Hampe.– Befragung // Westermanns Pädagogische Beiträge. – 1978. – 30. – S. 20-30.
175. Hänsel D. Die Ausbildung auf die Praxis beziehen. Ein Reformprojekt an der Universität Bielefeld / D. Hänsel // Die Deutsche Schule. – Beiheft 2: Die Schule gestalten. Konzepte und Beispiele für die Entwicklung von Schulen. – Weinheim, 1992. – S. 142–150.
176. Hänsel D. Lernwerkstätten in der Lehrerbildung / D. Hänsel // Brennpunkt : Lehrerbildung (Strukturwandel und Innovationen in europäischen Kontext). – Opladen : Leske + Budrich, 1997. – 411 S.
177. Hansen-Schaberg I. Vom Keiserreich zur Weimarer Republik. Alltag von Lehrerinnen und Lehrern der Volksschule im historischen Wandel / I. Hansen-Schaberg // Pädagogik. – 1999. – Heft 6. – S.25–29.
178. Hans J. Konsequenzen und Vorschläge für die Lehrerbildung unter Berücksichtigung der europäischen Dimension / J. Hans, C. Vonk // Pädagogik und Schule In Ost und West. – 1993. – S. 150–159.
179. Hochschuldidaktische Gruppe Fachbereich Erziechungswissenschaft der Universität Hamburg: Eine Sequenz praxisbezogener Studienteile in der Eingangsphase des Studiums // Reform der Studieneingangsphase II. – Hochschuldidaktische Arbeitspapiere. – Hamburg, 1974. – № 5. – S. 1–32.
180. Hochschulrektorenkonferenz [Електронний ресурс]. – 2008. – Режим доступу: www.hrk/de/de/homehome.php.
181. Holmes Comission: Tomorrow’s Schools. – East Lansing. – 1990. – 187 p.
182. Horst J. Lehrerausbildung im Urteil ost-westdeutscher Studierender / J. Horst // Pädagogik und Schulalltag. – 1994. – № 49.– S. 119–125.
183. Houston R. Handbook of Research on Teacher Education / R. Houston. – New York, 1990. – 362 p.
184. Hubermann M. The role of Teacher Education in the Improvement of Educational Practice / M. Hubermann // EJT. – 1983.– № 6. – P. 17–30.
185. Jäger R. S. Weiterentwicklung der Lehrerbildung (Schulversuche und Bildungsforschung) / R. S. Jäger, U. Behrens. – Mainz : Hase & Koeter, 1994. – 380 S.
186. Joice B. Flexibility in Teaching / B. Joice, C. Brown, L. Peck. – New York, 1981. – 179 p.
187. Judge H. Teacher Education / H. Judge // Encyclopedia of Higher Education. – Oxford. – 1992. – P. 1229–1240.
188. Klafki W. Lehrerausbildung in der 90er Jahren – Wissenschaftsorientierung und pädagogischer Auftrag / W. Klafki // Beiträge zum 12. Kongress der ATEE, Berlin/Brüssel (ATEE). – 1988. – S. 26–46.
189. Kleemann U. Umfrageergebnis zum Praktikum von Lehrerstudenten / U. Kleemann // Erziehungswissenschaftliche Forschung. – 1979. – № 13. – S. 161–168.
190. Klemm K. Bildungsplännung in der neuen Bundesländern. Entwicklungsträndes, Perspektiven und Vergleiche / K. Klemm. – Weinheim, München, 1992. – 209 S.
191. Koch F. Studienabbruch bei Pädagogikstudenten / F. Koch // Pädagogik. –1998. – Heft 5. – S. 55–56.
192. Kodron C. European Dimention, Multicultural and Teacher Training. An Experience in a Network of Training Institutions / C. Kordon // European Journal of Teacher Education. – 1993. – Vol. 16. – № 1. – Р. 69–77.
193. Koring B. Eine Theorie pädagogischer Handelns. Theoretische und empirisch-hermeneutische Untersuchungen zur Professionalisierung der Pädagogik/ B. Koring. – Weinheim: Deutsche Studien Verlag, 1989. – 194 S.
194. Kuhn H. Reorganisation der Lehrerbildung / H. Kuhn // Pädagogik. – 1990. – Heft 9. – S. 719–726.
195. Kulturministerium: Ausbildung der Lehrerinnen und Lehrer in Nordrhein-Westfalen. – Düsseldorf. – 1994. – 72 S.
196. Kulturministerkonferenz: Realisierung der Ziele des Bologna-Prozesses. – Bonn/Berlin. – 2005. – 174 S.
197. Kulturministerkonferenz [Електронний ресурс]. – 2008. – Режим доступу:
www.kmk.org.
198. Kümmel K. Ausbildungsprobleme in der zweiten Phase. Eine explorative Studie zum Referendariat für beruftliche Phase / K. Kümmel, E. Uhle // Zeitschrift für Beruf und Wirtschaftspädagogik. – 1982. – № 78. –S. 116–129.
199. Laderriere P. Open Europe & Educational Policy / P. Laderriere // Perspectives for Teacher Education in Open Europe. – ATEE, Kristianstad-Brussels. – 1990. – P. 24–29.
200. Lehramtsstudiengang berufsschulen. – Zentralle Studienberatungsstelle Osnabrück, 2001. – S. 15.
201. Lehrer an beruflichen Schulen. Herausgegeben von der Bundesanstalt für Arbeit – Bonn/Bielefeld, 1994. – S. 159 – 161.
202. Lehrer Bildung [Електронний ресурс]. – 2008. – Режим доступу:
www.lehrerbildung.de.
203. Lenzen D. Erziehungswissenschaft: Ein Grundkurs / D. Lenzen. – Rowohlt. – 1994. – 656 S.
204. Lundgren U. New Challenges for Teachers and their Education / U. Lundgren. – Council of Europe, Strasbourg. – 1987. – 157 p.
205. Mehnert H. Warum muss die Lehrerausbildung an der Universität stattfinden? / H. Mehnert, U. Wyschkon // Lehrerausbildung. – Opladen : Leske + Budrich. – 1997. – 411 S.
206. Mürmann M. Klar, die graue Theorie gehört genau so dazu. Das Bielefelder Projekt: Integierter Eingangssemester Primarstufe / M. Mürmann // Pädagogik. – 1995. – № 23. – S. 6–11.
207. Naish M. Teacher Education Today / M. Naish // Initial Teacher Education. – London, Kogan Page. – 1990. – P. 25–47.
208. Nuhn H.-E. Lehrerausbildung in der Sekundarschulwerkstatt / H.-E. Nuhn // Die Deutsche Schule. – 1995. – № 87, Heft 4. – S. 501–508.
209. OECD. Teacher Training for Basic Education: Conference Documentation. Novi Sad (Y), 3–5 oct. 1988. – OECD, 1988. – 284 p.
210. OECD. The Teacher Today. Paris, 1990. – OECD, 1990. – 256 p.
211. OECD. Schools and Quality. Paris, 1991. – OECD, 1991. – 272 p.
212. Oelkers J. Schulentwicklung, Lehrerausbildung, Erziehungswissenschaft / J. Oelkers // Seminar. – 1995. – № 4. – S. 50–63.
213. Orientierungshilfen für Anfangssemester WS 2000/2001: Technische Universität Darmstadt. – Zentrale Studienberatung. – 2000. – Juli. – 119 S.
214. Pedagogy [Електронний ресурс]. – 2008. – Режим доступу до енциклопедії: www.wikipedia.org/wiki/Pedagogy
215. Pollman Ch. Gedanken zur Lehrerausbildung für die Schule von morgen / Ch. Pollman // Erziehen heute. – 1996. – № 4. – S. 7–15.
216. Postgraduate Study and Research. – Manchester : AGCAS, Central Services Unit. – 1992. – 34 p.
217. Radtke F.-O. Wissen und Können. Grundladen der wissenschaftlichen Lehrerbildung. Die Rolle der Erziehungswissenschaft in der Erziehung / F.-O. Radtke . – Opladen : Leske + Budrich. – 1996. – 271 S.
218. Reforms der Lehrerbildung. Zentren für Lehrerbildung: Bestandsaufnähme, Konzepte, Beispiele. – Klinkhardt. – 1998. – 218 S.
219. Reiber K. Bachelor und Master in der Lehrerbildung. Der Beitrag gestufter Studiengänge zu einer Bildungs-Reform / K. Reiber // Pädagogik. – 2005. – № 57, Heft 3. – S. 38–41.
220. Rosenbusch H.-S. Schulfrei? Die neue bayerische Lehrerausbildung im Urteil ihrer Absolventen / H.-S. Rosenbusch , W. Sacher, H. Schenk. – Frankfurt : Lang, 1988. – 278 S.
221. Sander Th. Deutsche Lehrerbildung und europäische Integration – gibt es Mobilitätsdefizite? / Th. Sander // Lehrerbildung (Strukturwandel und Innovationen im europäischen Kontext). – Opladen : Leske + Budrich. – 1997. – 411 S.
222. Scarbath H. Träume vom guten Lehrer / H. Scarbath. – Donauworth, 1992. – 216 S.
223. Schiefele H. Lehrerbildung. Wissenschaft für die Praxis / H. Schiefele // Forschungsbericht. – München. – 1998. – № 37.– S. 10 – 18.
224. Schoch F. Lehrerinnenberuf als Zweitberuf / F. Schoch // Themenheft der Beiträge zur Lehrerbildung. – 1991. – № 1. – S. 7–12.
225. Schoen D. The Reflective Practitioner / D. Schoen. – New York, 1983. – 54 p.
226. Show J. Education and the European Community / J. Show // Education and the Law. – 1992. – Vol. 3 (1). – P. 154–156.
227. Skilbeck M. The Role of Research in Teacher Education / M. Skilbeck // EJTE. – 1992. – № 15. – P. 22–32.
228. Statistische Veröffentlichungen der Kulturministerkonferenz. – Bonn, 1997. – 355 S.
229. Steltmann K. Probleme der Lehrerausbildung: Ergebnisse einer Lehrerbefragung / K. Steltmann // Pädagogische Rundschau. – 1986. – № 40. – S. 353–366.
230. Stenhouse L. An Introduction to Curriculum Research and Development / L. Stenhouse. – London, 1975. – 124 p.
231. Struck P. Neue Lehrer braucht das Land / P. Struck. – Darmstadt, 1994. – 356 S.
232. Tatsachen über Deutschland / Red. Dr. Arno Kappler. – Frankfurt/Main : Societäts-Verlag. – 1996. – 298 S.
233. Teachers: Challenges of the 1990s. – Geneva : International Labor Office, 1991. – 130 p.
234. TEMPUS. Gemeinsame Europäische Projecte mit Beteiligung Deutscher Einrichtungen 1992/93. – Bonn : PrePrint Partner Gmbtt. – 1993. – 310 S.
235. The Teacher. – London : NUT. – 1993. – 23 p.
236. Tisher R. Research in Teacher Education: International Perspectives / R. Tisher, M. Wideen. – London: Palmer Press. – 1991. – 169 p.
237. UNI. Studium in Deutschland. – Bonn : DAAD. – 1997. – 5. Auflage. – 78 S.
238. Vonk J. Some Trends in the Development of Curriculum for Professional Preparation of Teachers in Europe / J. Vonk // British Journal of Educational Studies. –London. – 1991. – Vol. XXXIX, № 2. – P. 127–138.
239. Wagner J. Educating Teachers / J. Wagner // OECD-Observer. – 1991. – № 69. – P. 17–19.
240. Wagner H. Talent allein reicht nicht aus / H. Wagner // Bildung und Wissenschaft. – 1997. – Heft 4. – S. 7–17.
241. Wildt J. Das Integrierte Eingangssemester Primarstufe – Ein Modell für die Verbringung der Lernorte Hochschule und Schule / J. Wildt // Lehrerbildung. – Opladen : Leske + Budrich. – 1997. – 411 S.
242. World Guide to Higher Education. A Comparative Survey of Systems, Degrees and Qualifications. – Paris : UNIPUP. – 1982. – 370 p.
243. Wörterbuch der Pädagogik / Hrsg. von W. Bohm. – Stuttgart : Kröner. – 2000. – 589 S.
244. Zentrum für Lehrerausbildung // Reihe 1, Dokumente, Berichte. – Gieβen, 1997. – 236 S.