ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІКИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ДУХОВНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (поч. ХІХ ст. – 20-і рр. ХХ ст. )

Краткое описание

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА

На правах рукопису

ФАЗАН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 2 – 756 (477) “18” – “19 - 20”:37.001

ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІКИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ДУХОВНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
(поч. ХІХ ст. – 20-і рр. ХХ ст. )

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент
АПН України
Бойко Алла Микитівна

Полтава – 2009

ЗМІСТ
Вступ ......................................................................................................................... 3
Розділ 1. Історичні та методолого-теоретичні засади дослідження
проблеми вивчення педагогіки у вищих навчальних духовних закладах
України (поч. ХІХ ст. – 20-і роки ХХ ст.)
1.1. Ступінь дослідженості проблеми та основні напрями її вивчення ............ 14
1.2. Методолого-теоретичні та організаційно-методичні передумови
вивчення педагогіки як науки у вищих навчальних духовних закладах .......... 25
1.3. Унесок вітчизняних педагогів у вивчення та викладання
педагогічних дисциплін ......................................................................................... 48
Висновки до першого розділу ............................................................................... 66
Розділ 2. Теоретико-практичний зміст та специфіка вивчення
педагогіки у вищих навчальних духовних закладах
України поч. ХІХ – 20-х років ХХ століття
2.1 Моральне богослов’я як основа вивчення та викладання
теорії виховання у вищих навчальних духовних закладах ......................... 71
2.2 Розвиток дидактики як науки про навчання
у вищих навчальних духовних закладах ..................................................... 105
2.3 Єдність теорії і практики при вивченні педагогіки
у вищих духовних навчальних закладах .................................................... 129
Висновки до другого розділу .................................................................. 143
Розділ 3. Прогностичний розвиток ідей і досвіду вивчення
педагогіки у вищих навчальних духовних закладах
у розбудові сучасної системи національної освіти .......................................... 146
Висновки до третього розділу ....................................................................... 175
Загальні висновки ........................................................................................... 179
Список використаних джерел ........................................................................ 183
Додатки ............................................................................................................. 213

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Вітчизняна педагогіка, розвиваючись на основі синтезу всіх наук про людину, долає кризу моноідеології, монометодології, що домінували в недавні часи. У цьому контексті постає проблема певної трансформації ціннісно-смислової орієнтації молоді, реабілітації раніше заборонених національно-духовних вартостей, опанування виховних надбань минулого. Значущу роль у вирішенні цієї проблеми спроможний відіграти віковічний культурно-педагогічний досвід українського народу, його релігійна традиція, яка дає можливість не лише зазирнути в глибини виховання, а й переконатися, що класичне педагогічне вчення в своєму генезисі багато в чому базується на релігійних джерелах. За твердженням К. Ушинського, “педагогіка виросла винятково на християнському ґрунті”. Незважаючи на те, що школа в нашій державі відокремлена від церкви і навчально-виховний процес має суто науковий характер, потреби конструктивних пошуків у цій сфері зумовлюють активізацію засобів їх взаємодії, визначення відповідних педагогічних механізмів і методичних процедур із метою покращення морально-духовного стану суспільства, вдосконалення індивідуальної духовно-аксіологічної сфери людини.
Звернення до духовності диктується специфікою епохи постмодернізму, глобалізаційними тенденціями сучасного світу. Це актуалізує потребу в ретроспективному дослідженні теорії і практики вивчення педагогіки у вищих духовних закладах, виявлення нових імен священнослужителів, богословів, викладачів, авторів підручників і посібників із педагогіки, переосмислення їхнього внеску в розвиток вітчизняної педагогічної думки та ролі навчальних закладів, які раніше були досліджені фрагментарно або зовсім не досліджувалися. Вивчення педагогіки у духовних навчальних закладах України залишалося поза історіографічним полем вітчизняної педагогічної науки з огляду на специфіку і складність існування православної церкви в радянський період “як розсадника чужої ідеології”, закритість значної частини архівних матеріалів та інших джерел. Водночас християнська педагогіка за тривалий час розвитку накопичила значний науковий і культуротворчий потенціал, що вимагає вивчення, наукового узагальнення й актуалізації.
Виховні постулати багатьох видатних вітчизняних і зарубіжних педагогів проникнуті ідеями Православ’я. Зокрема, К. Ушинський благоговів перед “гуманізувальним упливом на виховання Євангельського вчення”; Г. Ващенко сформулював виховний ідеал української молоді – “Служба Богові й Батьківщині”; В. Сухомлинський вивів своє педагогічне кредо – “Возлюби дитину. Возлюби її сильніше, ніж самого себе”; Я. Корчак створив “Молитву вихователя”, у якій розкрив заповітний сенс процесу виховання як великого таїнства; Ш. Амонашвілі визнавав “безсмертя душі людини”, потребу її “вічного духовного удосконалення” та ін.
Автори досліджень культурологічного процесу в Україні (В. Винниченко, М. Грушевський, М. Драгоманов, В. Костомаров, І. Крип’якевич, І. Огієнко, М. Семчишин, О. Субтельний, І. Франко, Т. Шевченко та ін.) обґрунтовували релігію як одну з провідних рис української ментальності, визначальний компонент української культури.
Проблеми вивчення педагогіки у вищих навчальних духовних закладах різною мірою торкалися в своїй творчості такі відомі педагоги, як О. Духнович, П. Блонський, Г. Ващенко, В. Вахтєров, М. Пирогов, Г. Сковорода, К. Ушинський, П. Юркевич та ін.; богослови і священнослужителі – архієпископ Лука (Войно-Ясенецький), архієпископ Фаддей (Успенський), протоієрей В. Зеньковський та ін. Зміст і зв’язок богословської науки з життям вивчали: митрополит Володимир (Сабодан), митрополит Феодосій (Дикун), архієпископ Євгеній (Решетніков), архієпископ Филип (Осадченко), архімандрит Климент (Вечеря), протоієрей М. Забуга, диякон А. Кураєв; стан і недоліки богословської освіти характеризували: патріарх Алексій ІІ (Ридигер), патріарх Кирилл (Гундяєв), митрополит Никодим (Руснак), єпископ Олександр (Драбинко), протоієрей Г. Флоровський; концепцію богословської освіти обґрунтовували архієпископ Антоній (Паканич), єпископ Євлогій (Гутченко), ігуменя Серафима (Шевчик) та інші представники духовенства; до проблеми зверталися дослідники історії церкви: М. Глубоковський, М. Костомаров, М. Маккавейський, М. Олесницький, В. Певницький та ін.
Учені, викладачі та богослови митрополит Є. Болховітінов, І. Вознесенський, В. Металлов, С. Миропольський, О. Преображенський, Д. Розумовський, В. Сосновський, С. Смоленський – автори перших праць з історії, теорії і методики літургійного музикознавства, – аналізували педагогічний процес у духовних закладах у контексті вивчення православної духовної музики, хорового церковного співу.
До окремих аспектів вивчення педагогіки у вищій духовній школі досліджуваного періоду зверталися сучасні вчені: В. Александрова, відроджуючи у своїх працях гуманні традиції духовної педагогіки; А. Бойко, досліджуючи феномен традиційної культури українського народу, а також світську і релігійну діяльність Г. Ващенка; О. Вишневський, обґрунтовуючи християнський напрям у педагогіці як головну рушійну силу виховання; М. Євтух, доводячи необхідність синтезу національних і загальнолюдських цінностей, шанобливого ставлення до рідної культури, мови, релігії; М. Маріо, розкриваючи вплив духовної музики на формування людини як аксіологічно зорієнтованої гуманної особистості; В. Пащенко, вивчаючи виховання молоді засобами християнської етики в системі міжконфесійних стосунків та ін. Певні підходи до морального богослов’я, здебільшого як світоглядної основи виховання, аналізувалися у працях І. Беха, В. Галузинського, Б. Года, Н. Дем’яненко, В. Майбороди, І. Прокопенка, М. Стельмаховича, Б. Ступарика, О. Сухомлинської, Г. Троцко, Т. Тхоржевської, М. Чепель, М. Ярмаченка та ін.
У сучасних умовах, з одного боку, у зв’язку зі зростанням можливостей людини, посиленням у суспільстві гуманних тенденцій, а з іншого – гострою потребою подолання духовної кризи, вдосконалення формування особистості вчителя, проблема вивчення педагогіки у вищих духовних закладах освіти початку ХІХ – 20-х років ХХ ст. викликає особливий науковий інтерес, необхідність її дослідження, теоретичного та практичного аналізу. Про це також свідчить наявність гострих соціально-педагогічних суперечностей: між досить високим рівнем розробленості у вітчизняній педагогічній науці проблеми вивчення педагогіки в педагогічних навчальних закладах обраного періоду та необхідністю долучення до вітчизняного наукового і практичного педагогічного потенціалу оригінальних підходів, концепцій і технологій християнської педагогіки, які мають свою специфіку і наукову цінність; між потребою системи вищої педагогічної освіти в удосконаленні змісту й організації вивчення педагогічних дисциплін та недостатнім рівнем дослідженості вирішення цієї проблеми в навчально-виховному процесі духовних академій, спадщині священнослужителів, богословів, усіх християнських педагогів; між нагальними завданнями опанування європейського педагогічного досвіду, зокрема у руслі Болонського процесу, та повною відсутністю обізнаності у здобутках теорії і практики вивчення педагогіки у вітчизняних вищих навчальних духовних закладах освіти. Отже, у вітчизняній педагогічній науці зростає потреба цілісного дослідження теорії і практики вивчення педагогіки як навчальної дисципліни у вищих навчальних духовних закладах України початку ХІХ – 20 -х рр. ХХ ст.
Таким чином, актуальність проблеми вивчення педагогіки у вищих навчальних духовних закладах України, нагальна потреба її наукового і практичного обґрунтування, а також визначення прогностичного розвитку її надбань у сучасних умовах модернізації вищої педагогічної освіти зумовили вибір теми: “Вивчення педагогіки у вищих навчальних духовних закладах України (поч. ХІХ ст. – 20-і рр. ХХ ст.)”.
Хронологічні межі дослідження: нижня межа – початок ХІХ століття – зумовлена реформуванням вищої духовної освіти (видано Статути 1808 р., 1810 р., 1814 р., створено “Нарис правил духовних училищ”, 1810 р.), активним розвитком вищих навчальних духовних закладів, зростанням інтересу до вивчення морального богослов’я, формуванням викладацького складу, появою авторів підручників і посібників, початком духовного піднесення в країні.
Верхня межа – 20-і роки ХХ ст. – визначається регресивними трансформаціями тоталітарного режиму щодо системи духовної освіти, зокрема виданням декрету Раднаркому “Про відокремлення церкви від держави і церкви від школи”, припиненням існування Київської (1919 р.), Санкт-Петербурзької (1918 р.), Казанської (1922 р.), Московської (1918 р.) духовних академій, утисками і репресіями щодо священнослужителів і богословів, політикою державного атеїзму.
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка: “Методолого-теоретичні й методичні засади виховання молоді на національно-культурних традиціях українського народу в умовах євроінтеграції” (державний реєстраційний № 0106U000667).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 4 від 27.10.2005 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 27.06.2006 р.).
Мета дослідження полягає у виявленні й обґрунтуванні теоретичних ідей, науковому узагальненні практичного досвіду вивчення педагогіки у вищих навчальних духовних закладах України початку ХІХ – 20-х рр. ХХ ст. та визначенні можливостей їх прогностичного розвитку в сучасних умовах модернізації вищої педагогічної освіти.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати ступінь наукової розробленості проблеми, схарактеризувати основні напрями наукових пошуків, визначити передумови вивчення педагогіки в духовних закладах освіти.
2. Виявити й обґрунтувати наукові ідеї вивчення морального богослов’я і практики виховання в духовних закладах освіти означеного періоду.
3. Розкрити принципи, зміст, форми, види діяльності та методи вивчення дидактики у вищих навчальних духовних закладах.
4. Науково обґрунтувати динаміку процесу вивчення педагогіки у вищих навчальних духовних закладах України (початок ХІХ – 20-і рр. ХХ ст.), визначити основні його етапи.
5. Охарактеризувати творчі постаті священнослужителів, богословів, викладачів вищих навчальних духовних закладів, авторів підручників і посібників, з’ясувати їхній унесок у вивчення педагогічних дисциплін.
6. Теоретично узагальнити досвід вивчення у вищих навчальних закладах Полтавщини курсу “Основи християнської педагогіки”, розробленого на основі прогностичного розвитку теоретичних ідей і досвіду вивчення педагогіки в духовних закладах означеного періоду.
Об’єкт дослідження – педагогічний процес у вищих навчальних духовних закладах.
Предмет дослідження – теорія і практика вивчення педагогіки у вищих духовних закладах України (поч. ХІХ – 20-і рр. ХХ ст.).
Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використано комплекс історико-педагогічних і загальнонаукових методів: пошуково-бібліографічний, документально-архівний; теоретичного аналізу: системно-генетичний, логіко-педагогічний, контент-аналіз для визначення поняттєво-категоріального апарату, передумов вивчення педагогіки, обґрунтування теоретичних ідей; методи класифікації, порівняння та зіставлення даних, подій, явищ і фактів із метою узагальнення практичного досвіду вивчення морального богослов’я, теорії виховання, дидактики; історико-ретроспективний аналіз, хронологічний, історико-структурний методи для вивчення проблеми в динаміці, змінах у часі й просторі, обґрунтування процесу та його етапів, а також специфіки викладання педагогіки в духовних закладах на різних етапах досліджуваного періоду; обсерваційні методи для виявлення творчих постатей богословів, священнослужителів, викладачів педагогіки, їхніх теоретичних ідей і досвіду у вивченні педагогіки досліджуваного періоду, авторів підручників і посібників; екстраполярний, інтерпретації й прогностичний методи з метою визначення можливостей розвитку і використання ідей та досвіду вивчення педагогіки досліджуваного періоду в сучасних умовах і формулювання висновків дослідження.
Джерельна база дослідження: документи і матеріали Центрального державного історичного архіву України (м. Київ), фонди: 160 – “Київська духовна академія”, 707 – “Управління Київського навчального округу”; документи і матеріали Центрального державного історичного архіву Російської Федерації (м. Москва), фонди: 576 – “Журнал Министерства Просвещения”, 782 – “Патриаршие записки”; документи і матеріали Російського Державного Історичного Архіву (м. Санкт-Петербург), фонд 802 – “Санкт-Петербургская духовная академия”; директивні документи офіційного характеру (збірники постанов і розпоряджень Міністерства народної освіти); статути академій, семінарій, гімназій, прогімназій, реальних училищ; положення, правила, циркуляри, звіти вищих навчальних духовних закладів освіти; матеріали Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського, бібліотеки Київської духовної академії (м. Київ), Державної науково-педагогічної бібліотеки АПН України імені В. О. Сухомлинського (м. Київ), Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. Г.Короленка (м. Харків), Російської державної бібліотеки (м. Москва), Московської Православної бібліотеки (м. Сергієв Посад), Державної публічної історичної бібліотеки (м. Москва), бібліотеки Московської духовної академії (м. Сергієв Посад), бібліотеки Санкт-Петербурзької духовної академії (м. Санкт-Петербург); матеріали тогочасних православних педагогічних періодичних видань (“Журнал Министерства Народного Просвещения”, “Исторический вестник”, “Наше слово”, “Свята Софія”, “Школа и семья”, “Духовное просвещение”, “Духовный Вестник”, “Христианские чтения”, “Воскресные чтения”, “Вера и Разум”); періодика діаспори: “Визвольний шлях”, “Благовісник”, “Наукові записки Українського вільного університету” та ін.; монографії, дисертаційні дослідження, наукові статті сучасних авторів з проблеми.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що у дисертаційній роботі вперше: виявлено теоретичні ідеї, науково узагальнено практичний досвід вивчення педагогіки у духовних навчальних закладах початку ХІХ – 20 -х рр. ХХ ст. (превалювання у вивченні педагогіки теорії виховання, морального богослов’я; природовідповідність, всебічність і гармонійність виховання; індивідуалізація впливів на вихованців; недопущення фізичного і морального насилля; відмова від покарань; взаємообмін теоретичними і методичними надбаннями священнослужителів, богословів зі світськими ученими-педагогами та ін.); виявлено основні передумови вивчення педагогіки як навчальної дисципліни (становлення системи професійної богословської освіти; розвиток морального і пастирського богослов’я; виховний характер діяльності священнослужителів; розвиток парафіяльних шкіл, що потребував від священиків-учителів педагогічних знань та ін.); науково обґрунтовано динаміку процесу вивчення педагогіки у вищих навчальних духовних закладах та основні його етапи: І (кін. XVІІІ ст. – 1817 р.) – вивчення педагогіки у структурі морального богослов’я, філософії, логіки, етики; ІІ (1817 – 1843 рр.) – розмежування наук, поділ педагогіки на історію педагогіки, теорію виховання, дидактику; ІІІ (1843 – 1860 рр.) – введення до навчального плану духовних академій циклу педагогічних дисциплін; ІV (60 – 70 -і роки ХІХ ст.) – розвиток педагогіки як світської і християнсько-моральної науки; V (70 – 90 -і роки ХІХ ст.) – відкриття окремих кафедр педагогіки; VІ (початок ХХ ст. – 20-і рр. ХХ ст.) – розвиток практичних аспектів вивчення педагогіки, припинення існування духовних академій; охарактеризовано моральне богослов’я, як світоглядну основу і визначальний складник теорії і практики виховання у змісті вивчення педагогіки; розкрито принципи дидактики (міцності і наступності знань, зв’язку з життям, практичної спрямованості, індивідуалізації, самостійності, єдності навчання і виховання), зміст педагогічної освіти (теорія виховання, дидактика, історія педагогіки, методика духовної діяльності, риторика, церковний спів); методи, форми і види діяльності вихованців; схарактеризовано творчі постаті священнослужителів (архієп. А. Знаменський, архім. Платон, прот. П. Солярський, прот. І. Корольков, та ін.); богословів і викладачів, авторів підручників і посібників із педагогіки (П. Блонський, С. Гогоцький, М. Демков, П. Євстаф’єв, К. Єльницький, М. Зайцев, М. Маккавейський, І. Малишевський, М. Олесницький, В. Певницький, К. Скворцов, П. Юркевич, І. Янишев), з’ясовано їхній унесок у вивчення педагогічних дисциплін; доведено можливості прогностичного розвитку ідей і досвіду вивчення педагогіки початку ХІХ – 20-х рр. ХХ ст.
Подальшого розвитку в сучасних умовах дістали основні дефініції змісту вивчення педагогіки означеного періоду (“милосердя”, “доброчинність”, “мир Вам”, “любов до ближнього”, “терпимість”).
Уточнено принципи, методи, форми і види діяльності у педагогічній спадщині окремих представників духовенства досліджуваного періоду.
У науково-педагогічний обіг уведено 109 архівних матеріалів, із них – 36 рукописних.
Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження реалізовані автором у процесі створення і викладання, розробленого на основі теоретичних ідей і досвіду вивчення педагогіки у духовних закладах освіти, авторського курсу “Основи християнської педагогіки” в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка (2002 – 2009 рр.), у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (2005 – 2009 рр.), у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського (2007 – 2009 рр.), Полтавській місіонерській духовній семінарії УПЦ (2003 – 2009 рр.). Досвід викладання цього курсу, в свою чергу, був теоретично узагальнений у змісті авторських шкільних навчальних курсів “Основи моральності” та “Основи християнської культури”; у змісті лекційних та семінарських занять зі студентами, навчальної практики майбутніх бакалаврів і спеціалістів у загальноосвітніх навчальних закладах, що сприяло вдосконаленню загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів.
Теоретичні положення і висновки, що містяться в дисертації, можуть бути використані для визначення й розробки основних напрямів подальших теоретичних пошуків із проблеми; як науково узагальнений матеріал при написанні монографій, методичних праць, підручників, посібників із теорії та історії педагогіки, релігієзнавства, соціальної педагогіки; у розробленні спецкурсів і спецсемінарів; для ознайомлення й аналізу студентами під час підготовки курсових, дипломних і магістерських робіт у педагогічних навчальних закладах і слухачами закладів післядипломної освіти.
Наукові положення, висновки й рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, впроваджено у навчально-виховний процес Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 0386/01-37/29 від 30.01.2009 р.), Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (довідка № 32-10-298 від 17.02.2009 р.), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського (довідка № 27 від 09.02.2009 р.), у загальноосвітніх закладах м. Полтави й Полтавської області (довідка № 14/18.1-997 від 13.12.2005 р.), Місіонерської духовної семінарії УПЦ м. Комсомольська (довідка № 95 від 29.01.2009 р.), в освітньо-виховну діяльність на телеканалі ТОВ “Студія Місто” (довідка № 5 від 30.01.2009 р.) як автора і ведучого просвітницької програми “Мир Вам”.
Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження, його наукових висновків зумовлена чітким методолого-теоретичним забезпеченням, застосуванням відповідного комплексу методів, ґрунтовним аналізом значного обсягу здебільшого віднайдених автором архівних, документальних джерел; науковою апробацією і впровадженням результатів дослідження у практику роботи загальноосвітніх і вищих шкіл усіх рівнів акредитації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки проведеного дослідження обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських теоретико-практичних конференціях, круглих столах, симпозіумах, конгресах: “Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка” (м. Полтава, 2008 р.), “Служба Богові і Батьківщині” – національний виховний ідеал українського народу (40 років світлої пам’яті Г. Г. Ващенка – видатного педагога ХХ ст.)” (м. Полтава, 2007 р.), “Колізії синтезу філософії і релігії в історії вітчизняної філософії (до 180 -річчя Памфіла Юркевича та 130-річчя Семена Франка)” (м. Полтава, 2007 р.), “Педагогічна україністика в контексті Болонського процесу: європейський та регіональний аспект” (м. Полтава, 2006 р.), “Рождественские образовательные чтения. Образование и культура в свете Православия” (м. Москва, 2006 р.), “Організація навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації як соціально-педагогічних комплексів” (м. Полтава, 2005 р.), “Рождественские образовательные чтения. Образование и культура в свете Православия” (м. Москва, 2005 р.), “Всеукраїнський місіонерський з’їзд” (м. Київ, 2005 р.), “Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу ” (м. Полтава, 2004 р.), “Рождественские образовательные чтения. Образование и культура в свете Православия” (м. Москва, 2003 р.), “Взаимодействие государства и религиозных объединений в сфере образования” (м. Москва, 2003 р.), “Глинские чтения. Духовно-нравственное воспитание в системе образования” (м. Москва, 2002 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 19 одноосібних публікаціях, із них 4 – у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (360 найменувань, із них 109 архівних позицій), 25 додатків. Повний обсяг дисертації становить 426 cторінок. Основний зміст дисертації викладено на 182 сторінках. Додатки – на с. 213 – 426.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження свідчить, що в дисертаційній роботі вирішено нове завдання – вперше виявлено й обґрунтовано теоретичні ідеї, науково узагальнено практичний досвід вивчення педагогіки у вищих духовних навчальних закладах України початку ХІХ – 20-х років ХХ ст. та визначено можливості їх прогностичного розвитку і використання в сучасних умовах модернізації вищої педагогічної освіти.
1. Проаналізовано ступінь наукової розробленості проблеми, схарактеризовано основні напрями наукових пошуків. Проблема є малодослідженою в зв’язку: а) з її фрагментарним вивченням, що було цілком зосереджено в руках учених-богословів, священнослужителів, випускників духовних академій, які трималися автономно щодо загального світського розвитку вітчизняної педагогіки, освіти і культури, окрім цього, праці духовенства в своїй більшості були заборонені; б) з радянським періодом, у якому проблема вивчення педагогіки у вищих навчальних духовних закладах майже не досліджувалася з огляду на специфіку становища церкви, її відокремленості від усіх типів загальноосвітньої і вищої школи; в) лише з початком науково-дослідницької і практичної діяльності з означеної проблеми в наші дні. У цьому контексті виділяємо три напрями. Перший напрям дослідження проблеми мав три стадії: перша – розкривала номенклатуру навчальних курсів, їх зміст, досвід і результати підготовки вихованців духовних академій; друга – доробок викладачів Київської та інших духовних академій (підручники, посібники, рекомендації з вивчення педагогіки тощо); третя – це законодавчі акти, офіційні керівні документи, статути, звіти, річні акти, що розкривали діяльність Навчального комітету при Святійшому Синоді. Другий напрям представлений переважно православною журналістикою та окремими дослідженнями переважно з історії православної духовної освіти, церкви чи духовних навчальних закладів. Третій напрям характеризується висвітленням педагогічного компонента духовної освіти, але суб’єктивно й епізодично. Кілька наукових статей цього напряму присвячені видатними діячами духовної освіти – богословам, священнослужителям, викладачам.
Визначено основні передумови вивчення педагогіки в духовних закладах освіти: а) становлення системи професійної богословської освіти; б) розвиток морального та пасторського богослов’я; в) виховний характер діяльності випускників духовних академій, яка вимагала спеціальних педагогічних знань; г) розвиток парафіяльних шкіл, що потребував від священиків і учителів знань, умінь і навичок з теорії та практики виховання й навчання, та ін.
2. Виявлено й обґрунтовано наукові ідеї вивчення морального богослов’я і практики виховання у вищих духовних навчальних закладах початку ХІХ – 20-х років ХХ століття: превалювання у вивченні педагогіки теорії виховання, у тому числі морального богослов’я; індивідуалізація впливів на вихованців; природовідповідність, всебічність і гармонійність виховання; недопущення фізичного і морального насильства у процесі виховання; відмова від покарань; взаємообмін теоретичними і методичними надбаннями богословів, викладачів духовних академій і світських учених-педагогів та ін.
3. Розкрито дидактичні принципи (міцності й наступності знань, зв’язку з життям, практичної спрямованості, індивідуалізації, відповідальності, самостійності, єдності навчання і виховання), зміст і категорії дидактики (процес навчання, зміст освіти, методи навчання, форми організації навчання); форми і види діяльності (розроблення циклів уроків, виховних вправ, завдань, підготовка і захист проектів, проповідей і виступів тощо) у процесі вивчення педагогіки в навчальних духовних закладах.
4. Науково обґрунтовано динаміку процесу вивчення педагогіки у вищих навчальних духовних закладах України означеного періоду, визначено основні його етапи: І (кін. XVІІІ ст. – 1817 р.) – вивчення педагогіки у структурі морального богослов’я, філософії, логіки, етики; ІІ (1817 – 1843 рр.) – розмежування наук, поділ педагогіки на історію педагогіки, теорію виховання, дидактику; ІІІ (1843 – 1860 рр.) – введення до навчального плану академій циклу педагогічних дисциплін; ІV (60 – 70-і роки ХІХ ст.) – розвиток педагогіки як християнсько-моральної і світської науки; V (70 – 90-і роки ХІХ ст.) – відкриття окремих кафедр педагогіки; VІ (початок ХХ – 20-і рр. ХХ ст.) – розвиток практичних аспектів вивчення педагогіки та її занепад. Етапи визначено на основі таких критеріїв: реальний стан вищої духовної освіти; зміст нормативних документів відомства духовної освіти; розвиток системи вищої духовної освіти у зв’язку зі світською освітою.
5. Виявлено та схарактеризовано творчі постаті священнослужителів (архієп. А. Знаменський, архім. Платон, прот. П. Солярський, прот. І. Корольков); богословів і викладачів, авторів підручників і посібників з педагогіки (П. Блонський, С. Гогоцький, М. Демков, П. Євстаф’єв, К. Єльницький, М. Зайцев, М. Маккавейський, І. Малишевський, М. Олесницький, В. Певницький, К. Скворцов, П. Юркевич, І. Янишев), які: 1) розробили теоретичні й практичні основи вивчення педагогічних дисциплін; 2) систематизували вимоги до виховання священнослужителя і богослова; 3) обґрунтували систему дидактичних принципів; 4) науково узагальнили досвід вивчення педагогіки; 5) визначали сутність основних педагогічних понять через специфіку духовної діяльності: “терпимість”, “доброчинність”, “милосердя”, “любов до ближнього”. Священнослужителі, богослови, педагоги, які працювали в духовних закладах, розробляли оригінальні підручники й посібники з педагогіки не лише для духовних академій, а й для світської системи освіти, вносячи в її зміст духовний і водночас особистісно-соціальний компоненти (М. Глубоковський, П. Євстаф’єв, М. Зайцев, М. Маккавейський, М. Олесницький, В. Певницький, П. Юркевич та ін.).
6. Теоретично узагальнено і доведено можливості прогностичного розвитку ідей і досвіду вивчення педагогіки у вищих навчальних закладах досліджуваного періоду. Про це свідчить розроблення і впровадження в Полтавському регіоні авторського курсу “Основи християнської педагогіки”, який вивчається: 7 років – у Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, 4 роки – у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка, 2 роки – у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського, 6 років – у Місіонерській духовній семінарії УПЦ. У ході вивчення навчального курсу “Основи християнської педагогіки” майбутні педагоги оволодівають духовно-просвітницькою методикою навчальної і виховної діяльності, яка є одним із засобів індивідуально-особистісного ставлення до кожного вихованця, сприяє його духовно-естетичному самоствердженню, розумінню кожної дитини як найвищої цінності, неповторної особистості, умінню забезпечити демократичний стиль співробітництва і співтворчості з учнями. Дослідження змісту й структури вивчення педагогіки, методів, форм і видів організації навчально-виховного процесу у вищих духовних закладах означеного періоду дозволило розробити для загальноосвітньої школи і впровадити навчальні дисципліни: “Основи моральності”, “Основи духовної культури”.
Основні результати роботи свідчать про повне досягнення мети і виконання завдань дослідження. Це дозволило виділити подальші напрями наукових пошуків із проблеми: 1) становлення і розвиток змісту освіти в духовних навчальних закладах; 2) теоретичні та організаційно-методичні основи навчально-виховного процесу в духовних академіях; 3) теоретико-методичні основи підготовки майбутніх учителів до викладання курсів з морально-духовної проблематики згідно з Дорученням Президента України В. Ющенка № 1-1/657 від 8 липня 2005 року.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской Духовной Академии 1796 – 1869 г. г. – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1870. – 450 с.
2. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской Духовной Академии 1796 – 1803 г. г. – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1804. – 150 с.
3. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской Духовной Академии 1804 – 1808 г.г. – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1809. – 126 с.
4. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии. – Отд. ІІІ. (1796 – 1869). − К. : Типогр. И. И. Чоколова, 1913. – Т. ІV (1813 – 1819). − 1913. − 944 с.
5. Александр (Драбинко), єп. Православие в посттоталитарной Украине (вехи истории) / (Драбинко) Александр – Киев., 2002. – 245 с.
6. Александрова В. Г. Возрождение духовних традиций гуманной педагогики / В. Г. Александрова // Педагогика. – Волгоград., 2008. – № 9. – С. 42 – 47.
7. Алексий ІІ (Ридигер), патр. Очерки по истории Православного нравствинного воспитания./ (Ридигер) Алексий ІІ. – Москва., 1998.– 257 с.
8. Антоний (Паканич), архиеп. Отношение православных к "смысловому" переводу Библии. Академии // Труды Киевской Духовной Академии. – Киев., 2008. – №9. – С. 28 – 33.
9. Антология гуманной педагогики: Сухомлинский В.А. – М., 1998. – С. 42.
10. Антология гуманной педагогики: Сковорода Г. – М., 1998. – С. 73
11. Антология гуманной педагогики: Корчак Я. – М., 1998. – С. 81.
12. Антология гуманной педагогики: Ушинский К. – М., 1998. – С. 93.
13. Антология гуманной педагогики: Юркевич П. Д. – М., 1998. – С. 107.
14. Антология педагогической мысли России первой половины XIX века. – М., 1987. – 287 с.
15. Аскоченский В. История Киевской духовной Академии по преобразова-нии ее в 1819 г. / В. Аскоченский – Спб., 1863. – 282 с.
16. Аскоченский В. Киев с Древнейшим его училищем и Академией / В. Аскоченский – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1856. – Часть ІІ. – 1856. – 259 с.
17. Бех І. Д. Спадкові передумови розвитку особистості / І. Д. Бех – К., Рідна школа, 1996. – № 7 – С. 2 – 5.
18. Біблія. – М. : Типогр. Московской Патриархии, 1988. – 1233 с.
19. Богатинов Н. Идеал духовного пастыря, к осуществлению которого вызывает духовенство современная народная жизнь / Н. Богатинов // Труды Киевской духовной Академии. – 1862. – № 1. – С. 105 – 112.
20. Богдашевкий Д. И. О религиозном воспитании / Д. И. Богдашевкий // Труды Киевской духовной Академии. – 1896. – № 3. – С. 421 – 434.
21. Богуславский И. Сборник общедоступных статей религиозно-нравственного содержания для внебогослужебных чтений / И. Богуславский – К., 1893. – 240 с.
22. Бойко А. М. Виховання людини: нове і вічне / А. М. Бойко – Полтава : “Фірма “Техсервіс”, 2006. – 558 с.
23. Бойко А. М. 20 видатних українських педагогів. Персоналії в історії національної педагогіки / А. М. Бойко – Полтава., 2002. – 452 с.
24. Бойко А. М. Персоналіїї в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги / А. М. Бойко – К., 2004. – 437 с.
25. Блонский П. Курс педагогики / П. Блонский – К., 1897. – 350 с.
26. Болховитинов Є., митр. Собрание поучительных слов / Є. Болховитинов – К., 1834. – 290 с.
27. Брянчанинов И., прот. Правила наружного поведения для новоначинающих иноков / Брянчанинов И. – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1864. – 58 с.
28. Вахтеров В. Основы новой педагогики / В.Вахтеров – М.,1913. – 267 с.
29. Вахтеров В. Сельские воскресные школы / В.Вахтеров – М., 1896. – 302 с.
30. Вахтеров В. Предметный метод обучения / В.Вахтеров –М., 1911. – 188 с.
31. Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори / Г. Ващенко – Дрогобич : Відродження, 1997. – 214 с.
32. Владимир (Сабодан), митр. Слова и речи / (Сабодан) Владимир – К., 1997. – 415 с.
33. Вознесенский И., прот. Киевский роспев / И. Вознесенский – Киев, 1888. – 241 с.
34. Воскресное чтение за 1880 год, издаваемое при Киевской Духовной Академии. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1880. – 560 с.
35. Воскресное чтение за 1881 год, издаваемое при Киевской Духовной Академии. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1881. – 505 с.
36. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія / В. М. Гал узинський, М. Б. Євнух — К.: Вища. шк., 1995. — 237 с.
37. Гладкий С. Руська православна церква кін. XIX — поч. XX ст. / С. Гладкий // Релігійна освіта в Україні (перша половина XX ст.) – Полтава, 1997. – С. 57 – 60.
38. Гогоцкий С. Краткий обзор педагогики (с лекций в университете св. Владимира и на высших женских курсах) / С. Гогоцкий – К., 1882. – 187 с.
39. Годичный акт в Киевской Духовной Академии (26 сентября 1890 г.). – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1890. – 59 с.
40. Голубев С. Т. История Киевской Духовной Академии / С. Т. Голубев – К., 1886. – 405 с.
41. Голубев С. Т. Киевская Академия в конце ХVІІ и начале ХVІІІ столетий (Речь, произнесенная на торжественном акте Киевской духовной академии 26 сентября 1901 года) / С. Т. Голубев – К. : Типогр. И. И. Горбунова, – 1901. – 101 с.
42. Грушевський М. Колишня освіта і теперішня темнота / М. Грушевський – К.: Село, 1909. – №5. – С. 13 – 15.
43. Демков М.И. Русская педагогика в главнейших ее представителях: Опыт педагогической хрестоматии / М. И. Демков – М., 1898. – 480 с.
44. Демков М. И. Курс педагогики / М.И. Демков – М., 1915. – 305 с.
45. Демков М. И. Курс педагогики для учительських институтов, высших женских курсов и педагогических класов женских семинарий / М.И. Демков – М., 1915. – 570 с.
46. Дем'яненко Н. М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в історії вищої школи України (XIX - перша чверть XX ст.): дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Наталія Миколаївна Дем'яненко. – Київ., 1999. – 450 с.
47. Дмитриевский А. А. Недостатки современно церковного воспитания, и причины их породившие / А. А. Дмитриевский // Труды Киевской духовной Академии. – 1901. – № 5. – С. 33 – 64.
48. Драгоманов М. О педагогическом значении малорусского языка / М. Драгоманов – М., 1857. – 210 с.
49. Дроздов Н. М. Прототип Академии (из истории педагогики в Греции) / Н. М. Дроздов // Труды Киевской духовной Академии. – 1903. – № 11. – С. 319 – 367.
50. Духнович А. История Пряшевской епархии / А. Духнович – Петроград., 1877. – 300 с.
51. Дьяконов К. Духовные школы в России в царствование Николая І / К. Дьяконов – Сергиев Посад : Типогр. Св. - Тр. Сергиевой Лавры, 1907. – 433, ІІ с.
52. Дьяченко Г. М. Духовные посевы. Духовно-нравственные чтения для народа, школы и семьи / Г. М. Дьяченко – М., 1899. – 175 с.
53. Евстафиев П. Начальныя основания педагогики, методики и дидактики. Педагогика общая / П. Евстафиев – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1879. – 305 с.
54. Евстафиев П. Начальныя основания педагогики, методики и дидактики. Дидактика и методика / П. Евстафиев – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1880. – 505 с.
55. Ельницкий К. Курс дидактики / К. Ельницкий – Спб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1884. – 288 с.
56. Ельницкий К. Общая педагогика / К. Ельницкий – Спб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1885. – 368 с.
57. Євтух М. Б. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Зб. наук. пр. Вип. 1 / Ред.: М. Б. Євтух – Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 157 с.
58. Жизнь и школа // Труды Киевской духовной Академии. – 1862. – № 3. – С. 310 – 352.
59. Забуга Н., прот. Украинское Православие на рубеже тысячелетий / Н. Забуга // Персонал. – К., 2001. − № 1. – С. 13 –18.
60. Зайцев Н. Основные начала обучения / Н. Зайцев // Труды Киевской духовной Академии. – 1868. – № 8. – С. 296 – 324.
61. Зайцев Н. Основные начала обучения / Н. Зайцев // Труды Киевской духовной Академии. – К., 1868. – № 9. – С. 519 – 544.
62. Зеньковский В. В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии / В. В. Зеньковский – М., 1993. – 307 c.
63. Знаменский А., архиеп. Опыт воспитания в первых его понятиях и правилах / А. Знаменский – СПб. : Типогр. И. Иоаннесова, 1821. – 68 с.
64. Знаменский А., архиеп. Психологические данные в пользу свободы воли и нравственной ответственности / А. Знаменский – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1888. – 45 с.
65. Знаменский П. В. Духовные школы в России до реформы 1808 года / П.В. Знаменский – Санкт-Петербург : Летний Сад-Коло, 2001. – 800 с.
66. Золотые песчинки. Краткия размышления для любителей нравственного чтения. – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1879. – 89 с.
67. Золотухин Д.С. Воспитание трудовой активности сельских школьников/ Д.С. Золотухин – М.: Просвещение, 1990. – 159 с.
68. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1884 – 1885 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1886. – 108 с.
69. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1885 – 1886 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1887. – 50 с.
70. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1886 – 1887 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1888. – 51 с.
71. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1888 – 1889 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1889. – 50 с.
72. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1889 – 1890 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1891. – 54 с.
73. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1891 – 1892 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1893. – 301 с.
74. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1892 – 1893 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1894. – 328 с.
75. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1893 – 1894 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1895. – 331 с.
76. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1895 – 1896 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1897. – 340 с.
77. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1896 – 1897 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1897. – 336 с.
78. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1897 – 1898 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1898. – 356 с.
79. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1898 – 1899 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1899. – 346 с.
80. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1900 – 1901 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1901. – 357 с.
81. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1901 – 1902 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1902. – 325 с.
82. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1902 – 1903 учебный год. – К.: Типогр. И. И. Горбунова, 1903. – 382 с.
83. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1903 – 1904 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1904. – 373 с.
84. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1904 – 1905 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1905. – 379 с.
85. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1905 – 1906 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1906. – 411 с.
86. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1907 – 1908 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1905. – 395 с.
87. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1908 – 1909 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1909. – 494 с.
88. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1909– 1910 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1910. – 589 с.
89. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1910 – 1911 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1911. – 731 с.
90. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1911 – 1912 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1912. – 703 с.
91. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1913 – 1914 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1914. – 707 с.
92. Извлечение из журналов совета имперской Киевской Духовной Академии за 1914 – 1915 учебный год. – К. : Типогр. И. И. Горбунова, 1915. – 660 с.
93. Иннокентий Архим. Из лекций по догматическому и нравственному богословию / Иннокентий Архим. // Сборник Лекций бывших профессоров Киевской духовной академии. – К. : Типогр. Киевского Губернского управления, 1869. – VІІ, 361 с.
94. Істотія педагогіки України в особах: Навчальний посібник. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005. – 266 с.
95. История православной церкви в XIX веке / [издание А. П. Лопухина] : в 2 т. – М. : Московское Подворье Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 1998 –. – Т. 2 : История славянских церкве в XIX веке. – 1998. − С. 337 – 758 + XII с.
96. Кареєв М. Идеалы общего образования / М. Кареєв – К., 1910. – 175 с.
97. Киевская Духовная Академия. Правила об обязанностях учащихся в Киевской Духовной Академии и о взысканиях за нарушение оных. – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1884. – 23 с.
98. Кирилл (Гундяев), патр. Вызовы современной цивилизации. Как отвечает на них Православная Церковь / (Гундяев) Кирилл. – Москва, 2002. – 207 с.
99. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
100. Корольков Н.И., прот. О церковном учительстве // Труды Киевской духовной Академии. – 1898. – № 4. – С. 481 – 497.
101. Костомаров М. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / М. Костомаров – СПб., 1873 – 88. – 566 с.
102. Кочетов И. Черты деятельного учения веры или краткое учение о христианской нравственности, изложенное в духе Православной Греко-Русской Церкви / И. Кочетов – [2-е изд., испр. и доп.]. – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1825. – 117 с.
103. Крайній К. Історики Києво-Печерської лаври XIX – початку XX століть / К. Крайній – К. : Пульсари, 2000. – 240 с.
104. Крипякевич И. Связи Западной Украины с Россией до середины XVII века / И. Крипякевич – Киев., 1953. – 380 с.
105. Кульчинський Ф., прот. Київська Духовна Академія в 1911–1915 рр. / Ф. Кульчинський // Православний вісник (УПЦ КП). – 2000. – №5–6. – С. 74–78.
106. Кураев А., диак. Почему Православные такие / А. Кураев – Москва, 2008. – 410 с.
107. Лозова В.I., Троцко Г.В. Теоретичнi основи виховання i навчання / І.В. Лозова, Г.В. Троцко – Харкiв, 1997. – 338 с.
108. Лука (Войно-Ясенецкий), архиеп. Дух, душа и тело / (Войно-Ясенецкий) Лука – Брюссель, : изд-во Жизнь с Богом, 1978. – 210 с.
109. Макарий, еп. (Булгаков Михаил Петрович). История Киевской Духовной Академии / Макарий – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1843. – 379 с.
110. Макарий, еп. (Булгаков Михаил Петрович). Записка об образцовых школах и семинариях / Макарий – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1859. – 34 с.
111. Маккавейский Н. К. К. Д. Ушинский и его педагогические идеи / Н. К. Маккавейский // Труды Киевской духовной Академии. – 1896. – № 1. – С. 113 – 145.
112. Маккавейский Н. К. Пастырское богословие и педагогика в курсе духовных Академий / Н. К. Маккавейский // Труды Киевской духовной Академии. –1898. – № 1. – С. 113 – 145.
113. Маккавейский Н. К. Пастырское богословие и педагогика в курсе наук Духовных Академий // Труды Киевской духовной Академии. – 1898. – № 2. – С. 204 – 224.
114. Малов А. О вере и нравственности христианина / Малов А. – [2-е изд.]. – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1832 – Ч. 1. – 1832. − 79 с.
115. Мальцев П. Курс педагогики (вступление к воспитанию ребенка) / П. Мальцев – К., 1912. – 307 с.
116. Маріо М. Д. Виховання молоді на Україні засобами православної духовної музики кінця ХІХ – початку ХХ століття / М. Д. Маріо // Збірник наукових праць ПДПІ. Вип. 3 (7). – Серія “Педагогічні науки”. – Полтава, 1999. – С. 102 – 107.
117. Маріо М. Д., Гладкий С. О. Церковна освіта на рубежі ХІХ – ХХ століть: культурологічний аспект / М. Д. Маріо, С. О. Гладкий // Слов’янська культура: здобутки і втрати: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава, 1996. – С. 376 – 380.
118. Медведков А. Педагогика для самообразования, школы и семьи / А. Медведков – К., 1914. – 189 с.
119. Мейман Е. Лекции с экспериментальной педагогики / Е. Мейман – К., 1907. – 237 с.
120. Металлов В., прот. К вопросу о комиссиях по вопросам исправления богослужебных певческих книг Русской Церкви в XVII веке / В. Металлов – М., 1908. – 314 с.
121. Миролюбов Н. Педагогические воззрения Святых Отцов и Учителей Церкви / Н. Миролюбов – Х., 1900. – 587 с.
122. Миропольский С. И. Очерк главнейших практических положений педагогики, дидактики и методики, примененной к учебным предметам начального образования / С. И. Миропольский // Семья и школа. – 1873. – № 10. – С. 507 – 534.
123. Миропольский С. И. Теория и практика в воспитании / С.И. Миропольский // Журнал Министерства народного просвещения. – 1871. – № 157. – С. 25
124. Мозгова Н. Г. Київська духовна академія, 1819 – 1920: Філософський спадок / Н. Г. Мозгова – К. : Книга, 2004. – 320 с.
125. Мозгова Н., Дорошкевич В., Волинка Г. Дещо про часопростір духовності Київської духовної академії / Н. Мозгова, В. Дорошкевич, Г. Волинка // Людина і політика. – 2001. − № 2. – С. 125 –139.
126. Мозгова Н. Г. Київська духовно-академічна філософія: аналіз логіко-гносеологічних тенденцій: дис... д-ра філософ. наук: 09.00.05 / Н. Г. Мозгова. – Київ, 2006. – 475 с.
127. Моисеев И. Философское, богословское и педагогическое наследие П. Д. Юркевича и место в истории отечественной культуры / И. Моисеев // Философская и социологическая мысль. – 1994. – № 5-6. – С. 248 – 249.
128. Мосіяшенко В. А., Курок О. І., Задорожна Л. В. Історія педагогіки України в особах / В. А. Мосіяшенко, О. І. Курок, Л. В. Задорожна – Суми : “Університетська книга”, 2005. – 263 с.
129. Наторп П. Социальна педагогика / П. Наторп – К., 1911. – 235 с.
130. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. / Міністерство освіти і науки України. Академія педагогічних наук. – К.: Шкільний світ, 2001. – С. 14.
131. Невзоров А. Мораль стоицизма и христианское нравоучение / А. Невзоров – Казань, 1892. – 197 с.
132. Некоторые опыты упражнений воспитанников Киевской Духовной Академии изданные по окончании первого учебного курса 1823 г. – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1823. – 253 с.
133. Нечаєв А. Современная экспериментальная психология в ее отношении к вопросам школьного обучения / А. Нечаев – К., 1901. – 154 с.
134. Никодим (Руснак),митр. Богослов’я як основа освіти в вищій духовній школі / (Руснак) Никодим – Київ, 2000. – 211 с.
135. Ободовский А. Руководство к педагогике или науке воспитания / А. Ободовский – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1835. – 176 с.
136. Обозрение богословских наук в отношении к преподаванию их в высших духовных училищах. Напечатаны по определению комиссии духовных училищ. – СПб. : Типогр. и хромолитогр. А. Трапшеля, 1814. – 56 с.
137. Огієнко І. Канонізація святих в Українській Церкві / І. Огієнко – К., 1965 – 450 с.
138. Олесницкий М. А. История нравственности и нравственных учений / М. А. Олесницкий – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1886. – 250 с.
139. Олесницкий М. А. Из системы христианского нравоучения / М. А. Олесницкий – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1896. – 495 с.
140. Олесницкий М. А. Курс педагогики. Теория воспитания / М. А. Олесницкий – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1885. – 347 с.
141. Олесницкий М. А. Курс педагогики. Теория обучения / М. А. Олесницкий – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1887. – 290 с.
142. Олесницкий М. А. Нравственное богословие / М. А. Олесницкий – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1892. – 109 с.
143. Олесницкий М. А. Нравственное богословие / М. А. Олесницкий – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1896. – 259 с.
144. Олесницкий М. А. Нравственный прогресс / М. А. Олесницкий // Труды Киевской духовной Академии. –1884. – № 12. – С. 453 – 486.
145. Олесницкий М. А. Нравственное назначение человека / М. А. Олесницкий // Труды Киевской духовной Академии. – 1891. – № 7. – С. 250 – 267.
146. Олесницкий М. А. Нравственное назначение человека / М. А. Олесницкий // Труды Киевской духовной Академии. – 1891. – № 9. – С. 134 – 161.
147. Олесницкий М. А. Нравственное назначение человека / М. А. Олесницкий // Труды Киевской духовной Академии. – 1891. – № 10. – С. 198 – 217.
148. Опыт курса практического руководства для пастырей. – К. : Типогр. В. Давиденко, 1870. – Ч. 1. − Вып. 1. − 1870. – 77 с.
149. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1876 – 1877 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1877. – 42 с. + расписание лекций.
150. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1877 – 1878 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1878. – 43 с.
151. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1878 – 1879 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1879. – 45 с.
152. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1879 – 1880 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1880. – 53 с.
153. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1880 – 1881 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1881. – 40 с.
154. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1881 – 1882 учебный год. – К.: Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1882. – 56 с.
155. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1882 – 1883 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1883. – 47 с.
156. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1884 – 1885 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1885. – 41 с.
157. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1886 – 1887 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1887. – 45 с.
158. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1890 – 1891 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1891. – 50 с.
159. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1891 – 1892 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1892. – 40 с.
160. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1892 – 1893 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1893. – 47 с.
161. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1893 – 1894 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1894. – 51 с.
162. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1894 – 1895 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1895. – 46 с.
163. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1895 – 1896 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1896. – 53 с.
164. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1900 – 1901 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1901. – 50 с.
165. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1902 – 1903 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1903. – 54 с.
166. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1904 – 1905 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1905. – 44 с.
167. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1905 – 1906 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1906. – 49 с.
168. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1907 – 1908 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1909. – 52 с.
169. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1908 – 1909 учебный год. – К. : Типогр. Акц. Об-ва «Петр Барский в Киеве», 1910. – 45 с.
170. Отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1910 – 1911 учебный год. – К. : Типогр. акц. об-ва Петр Барский в Киеве, 1911. – 55 с.
171. Очерки нравственного православно-христианского учения. – К.: Типогр. Киевопечерской Лавры, 1889. – 390 с.
172. Памяти Преосвященного Сильвестра, епископа Киевского, ректора Киевской Духовной Академии. – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1889. – 78 с.
173. Пащенко В. О. Православ'я в новітній історії України / В. О. Пащенко – Полтава , 1997. – 354с. – Ч.1.
174. Пащенко В. О. Православ’я в новітній історії України / В. Пащенко – Полтава : “Полтава”, 2001. – 709 с. – Ч.2.
175. Певницкий В. Педагогические заметки / В. Певницкий // Труды Киевской духовной Академии. – 1866. – № 7. – С. 331 – 352.
176. Певницкий В. Педагогические заметки / В. Певницкий // Труды Киевской духовной Академии. – К., 1866. – № 9. – С. 124 – 156.
177. Педагогiка / За ред. М. Д. Ярмаченка. – Київ : Вища шк., – 1986. – 544 с.
178. Педагогія древних братских школ и преимущественно древней Киевской Академии // Труды Киевской духовной Академии. – 1870. – № 7. – С. 104 – 154.
179. Педагогія древних братских школ и преимущественно древней Киевской Академии // Труды Киевской духовной Академии. – 1870. – № 8. – С. 437 – 500.
180. Педагогія древних братских школ и преимущественно древней Киевской Академии // Труды Киевской духовной Академии. – К., 1870. – № 9. – С. 535 – 588.
181. Петр, иеромонах (Еремеев) Обзор основных идейных направлений в церковно-общественной среде начала XX века по вопросу академической реформы. – [Цит. 2005, 25 травня].
Доступний з : .
182. Петров М. Київська Академії (З нагоди минулого 300-ліття її існування) / М. Петров // Записки Історично-філологічного Відділу Української Академії Наук. – К., 1919. – Кн. 1. – 1919. – С. 3–17.
183. Пирогов Н. И. Собрание литературно-педагогических статей / Н.И. Пирогов– К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1861. – 200 с.
184. Пирогов Н. И. Избранные педагогические сочинения. / Н. И. Пирогов – М. : Педагогика, 1985. – C. 32-34
185. Письмо Высокопреосвященнейшего Филарета, митрополита Московского, ректору Киевской Духовной Академии Иннокентию (Борисову), епископу Чигиринскому // Труды Киевской духовной Академии. – 1884. – № 1. – С. 112 – 115.
186. Письмо Филарета, митрополита Киевского, и архимандрита Антония, ректора Киевской Духовной Академии к Иннокентию, архиепископу Херсонскому // Труды Киевской духовной Академии. – 1884. – № 4. – С. 621 – 631.
187. Платон, архим. (Фивейский) Православное нравственное Богословие / П. Фивейский– М. : Типогр. А. Семина, 1854. – 287 с.
188. Покровский Д. Духовный пастырь по Слову Божию. Опыт обьяснения мест Св. Писания, изображающих нравственные качества пастырей Церкви и великую ответственность их за дело служения своего / Д. Покровський – Тула, 1887. – 200 с.
189. Поспеловский Д. В. Русская Православная Церковь в XX веке / Д. В. Поспеловский – Москва : Республика, 1995.– 512 с.
190. Правила об обязанностях учащихся в Киевской Духовной Академии и о взысканиях за нарушение оных. – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1884. – 37 с.
191. Преображенский О., прот. Духу истинного православного богословия чужд как фанатичный консерватизм, так и либеральный индифферентизм и латитудинаризм. / О. Преображенский – СПб., 1979. – 78 с.
192. Проект необходимых временных изменений и дополнений устава православных духовных академий, составленный от 5 октября 1905 г. / Н. М. Дроздов, В. З. Зовитнечев, Ф. И. Титов – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1906. – 20 с.
193. Проект устава духовных Академий 1810 г. – К. : Медицинская Типогр., 1810. − Ч. 1-3. − 1810. – 35 с.
194. Проект устава духовных Академий 1814 г. – К. : Медицинская Типогр., 1814. − Ч. 1-3. − 1814. – 42 с.
195. Проект устава духовных Академий 1823 г. – К. : Медицинская Типогр., 1823. − Ч. 1-2. − 1823. – 25 с.
196. Проект устава православных богословских академий. – К. : Медицинская Типогр., 1905. – 31 с.
197. Протоколы заседаний совета Киевской Духовной Академии за 1876 – 1877 учебный год. – К. : Типогр. В. Давиденко, 1877. – 402 с.
198. Протоколы заседаний совета Киевской Духовной Академии за 1877 – 1878 учебный год. – К. : Типогр. В. Давиденко, 1879. – 524 с.
199. Протоколы заседаний совета Киевской Духовной Академии за 1878 – 1879 учебный год. – К. : Типогр. В. Давиденко, 1879. – 228 с.
200. Протоколы заседаний совета Киевской Духовной Академии за 1879 – 1880 учебный год. – К. : Типогр. В. Давиденко, 1881. – 336 + 60 + 63 с.
201. Протоколы заседаний совета Киевской Духовной Академии за 1880 – 1881 учебный год. – К. : Типогр. В. Давиденко, 1881. – 306 + 6 + 3 с.
202. Протоколы заседаний совета Киевской Духовной Академии за 1881 – 1882 учебный год. – К. : Типогр. В. Давиденко, 1882. – 310 + 3 + 60 с.
203. Протоколы заседаний совета Киевской Духовной Академии за 1882 – 1883 учебный год. – К. : Типогр. В. Давиденко, 1883. – 362 + 57 + 42 с.
204. Протоколы заседаний совета Киевской Духовной Академии за 1884 – 1885 учебный год. – К. : Типогр. В. Давиденко, 1885. – 297 + 78 с.
205. Протоколы заседаний совета Киевской Духовной Академии за 1887 – 1888 учебный год. – К. : Типогр. В. Давиденко , 1888. – 324 + 45 + 12 с.
206. Протоколы совета Киевской Духовной Академии за 1876 – 1877 учебный год. – К. : Типогр. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1877. – 424 + расписание лекций.
207. Протоколы совета Киевской Духовной Академии за 1876 – 1877 учебный год. – К. : Типогр. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1877. – 394 с.
208. Протоколы совета Киевской Духовной Академии за 1879 – 1880 учебный год. – К. : Типогр. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1880. – 402 + 35 + 24 с.
209. Протоколы совета Киевской Духовной Академии за 1880 – 1881 учебный год. – К. : Типогр. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1882. – 336 + 3 + 60 с.
210. Протоколы совета Киевской Духовной Академии за 1885 – 1886 учебный год. – К. : Типогр. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1886. – 436 + 13 + 6 с.
211. Протоколы совета Киевской Духовной Академии за 1888 – 1889 учебный год. – К. : Типогр. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1889. – 312 + 6 + 24 с.
212. Протоколы совета Киевской Духовной Академии за 1893 – 1894 учебный год. – К. : Типогр. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1895. – 389 + 17 + 54 с.
213. Протоколы совета Киевской Духовной Академии за 1899 – 1900 учебный год. – К. : Типогр. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1901. – 473 + 13 + 60 с.
214. Религия и Воспитание. – К. : Типогр. Киевопечерской Лавры, 1875. – 51 с.
215. Речь и отчет о состоянии Киевской Духовной Академии за 1887 – 1888 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1889. – 51 с.
216. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной Академии за 1889 – 1890 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1890. – 57 с.
217. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной Академии за 1891 – 1892 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1892. – 60 с.
218. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной Академии за 1895 – 1896 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1896. – 55 с.
219. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной Академии за 1896 – 1897 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1897. – 50 + 43 с.
220. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной Академии за 1899 – 1900 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1900. – 99 с.
221. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной Академии за 1905 – 1906 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1906. – 75 с.
222. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной Академии за 1907 – 1908 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1908. – 37 с.
223. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной Академии за 1909 – 1910 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1910. – 81 с.
224. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной Академии за 1911 – 1912 учебный год. – К. : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1913. – 134 с.
225. Речь и отчет, о состоянии Киевской Духовной