НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО (1894 – 1917 рр.) : НАУЧНО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ И просветительская деятельность МИХАИЛА ГРУШЕВСКОГО (1894 - 1917 рр.)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Дрогобицький державний педагогічний університет
імені Івана Франка

На правах рукопису

ГЕРАСИМЕНКО СВІТЛАНА ЮРІЇВНА

УДК 371. 4 (477) (092) "1894/1917"

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
(1894 – 1917 рр.)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, професор
Лук’янченко Микола Іванович

Дрогобич – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 1. ПЕДАГОГІЧНА І ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА
ПРОБЛЕМА
1.1. Ступінь дослідження проблеми.…………………………………...
1.2. Джерельна база дослідження……………………………………….
Висновки до розділу 1.…………………………………………………..
РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
2.1. Педагогічна діяльність М. Грушевського у Львівському університеті………………………………………………………………
2.2. Внесок М. Грушевського у підготовку науково-педагогічних кадрів.…………………………………………………………………….
Висновки до розділу 2…………………………………………………..
РОЗДІЛ 3. МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ У ЗМАГАННЯХ ЗА
УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ НАПРИКІНЦІ ХІХ – ПОЧАТКУ
ХХ СТОЛІТТЯ
3.1. Діяльність М. Грушевського з розбудови українського
шкільництва в Галичині…………………………………………………
3.2. Боротьба М. Грушевського за українську школу на Наддніпрянщині………………………………………………………….
Висновки до розділу 3.…………………………………………………..
РОЗДІЛ 4. КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
4.1. М. Грушевський та просвітницький рух у Галичині.…………….
4.2. Громадсько-просвітницька праця М. Грушевського на Наддніпрянщині………………………………………………………….
Висновки до розділу 4…………………………………………...............
ВИСНОВКИ …………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….………………………
ДОДАТКИ………………………………………………………………. 3

ВСТУП

Актуальність дослідження. Складний процес реформування сучасної української освіти неможливий без урахування вже напрацьованого вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти, навчально-виховний процес повинен здійснюватися в органічному поєднанні з історією і народними традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу. У зв’язку з цим важливого значення набувають вивчення, аналіз, узагальнення і творче використання досвіду тих українських культурно-освітніх діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст., які зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної педагогічної науки. При цьому слід ураховувати, що вивчення й аналіз персоналії як окремого предмета історико-педагогічного дослідження має важливе значення, оскільки особиста біографія, як наголошують сучасні дослідники, зазвичай є основою наукової реконструкції епохи та висвітленням загальнопедагогічного досвіду певного періоду.
Серед визначних педагогів кінця ХІХ – початку ХХ ст. особливе місце посідає Михайло Сергійович Грушевський (1866 – 1934) – видатний учений-гуманітарій, талановитий організатор наукового життя, авторитетний лідер суспільно-політичного руху, визначний педагог та просвітній діяч. Сучасні дослідники слушно наголошують: "Наукова спадщина великого вченого вражає своїми масштабами: вона налічує близько 2000 праць, серед яких 180 – монографії. Надзвичайна працездатність і наукове завзяття дали йому змогу зробити вагомий внесок і в історичну науку, і в літературознавство, і у фольклористику, і в соціологію, і в педагогіку. Окрім створених підручників для вузів і шкіл, популярних книжок для самоосвіти, М.С. Грушевський залишив у спадок нащадкам свою етико-гуманістичну систему поглядів на людину та її виховання" [329, 12].
Різнобічна обдарованість ученого, передусім його реноме як найвидатнішого українського історика та невтомного працівника на громадській ниві, певною мірою затінили від дослідників інші прояви непересічної особистості суспільствознавця. Зокрема, наголошуємо на важливості вивчення різнобічної педагогічної та просвітницької праці М. Грушевського, що знайшла втілення у різноманітних формах і проявах. Фактично протягом тривалого часу – від середини 90-х рр. ХІХ ст. і аж до початку лютневої революції в Росії (1917), учений був одним із найбільш авторитетних і впізнаваних далеко за межами українських земель діячів вітчизняного педагогічного життя, ініціатором численних освітянських починань, що мали на меті докорінну модернізацію українства. Незважаючи на такий фундаментальний, відзначений більшістю сучасних дослідників минулого вітчизняної культури, внесок ученого у розвиток педагогічно- просвітницького руху і сьогодні відсутній комплексний погляд на проблему. Єдиною синтетичною працею про педагогічну модель М. Грушевського є студія А. Веремчук, де узагальнено теоретичні основи виховання у його творах. Однак дослідниця не акцентувала увагу на діяльнісному аспекті педагогічно-просвітницької праці видатного українця, що й надалі залишається поза уважним науковим опрацюванням. Усе це помітно стимулює звернення до окресленої нами проблеми.
Урешті, актуальність обраної теми визначається на біоісторіографічному рівні – вивчення життя та діяльності самого М. Грушевського. Вже від початків становлення грушевськознавства як самостійної міждисциплінарної науки її засновник Л. Винар серед першочергових і важливих проблем назвав осмислення культурно-просвітницької спадщини видатного суспільствознавця, слушно вказуючи, що лише за цієї умови можливо адекватно визначити місце М. Грушевського в українській культурі та підійти до створення його повноцінної наукової біографії [39].
У комплексі, проаналізовані вище питання підкреслюють актуальність звернення до досвіду педагогічно-просвітницької діяльності М. Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ ст. Дослідження цієї проблеми дасть можливість розв’язати низку нагальних питань як грушевськознавчого, так і педагогічно-історіографічного плану. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: "Науково-педагогічна та просвітницька діяльність Михайла Грушевського (1894 – 1917 рр.)".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка "Зміст навчання і виховання в умовах реформування освіти України" (протокол № 15 від 21.12.2004 р.). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 1 від 21.01.2010 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 26.10.2010 р.).
Мета дослідження – здійснити всебічне цілісне висвітлення науково-педагогічної та просвітницької діяльності Михайла Грушевського у контексті розвитку освіти та педагогічної думки в Україні наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
Відповідно до мети дослідження передбачено розв’язання таких завдань:
• з’ясувати ступінь опрацювання теми в науковій літературі та виявити характерні риси всього комплексу джерел з проблематики дослідження;
• проаналізувати науково-педагогічну діяльність М. Грушевського у Львівському університеті;
• дослідити особливість формування Львівської історичної школи М. Грушевського, обґрунтувати його внесок у підготовку науково-педагогічних кадрів;
• розкрити зміст і форми боротьби М. Грушевського за українську школу в Галичині та на Наддніпрянщині наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.;
• визначити особливості просвітницької праці М. Грушевського в Східній Галичині;
• охарактеризувати участь М. Грушевського у просвітницькому житті українських земель Російської імперії початку ХХ ст.
Об’єкт дослідження – просвітницький рух та педагогічна думка на українських землях наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
Предмет дослідження – науково-педагогічна спадщина та просвітницька діяльність Михайла Грушевського в 1894 – 1917 рр.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з кінця ХІХ ст. до 1917 р. Вибір саме цього часу визначили різнопланові обставини, на які вплинуло обрання предмета та об’єкта дослідження. За початок відліку взято 1894 р. коли М. Грушевський приїхав до Галичини на посаду професора Львівського університету, що дало поштовх до реалізації його педагогічних задумів і просвітніх ідей в умовах конституційного життя Австро-Угорської імперії. Вибір верхньої межі – 1917 р. – зумовлений тим, що після початку лютневої революції в Російській імперії життя вченого кардинально змінилося: він очолив Центральну Раду та більшість часу присвятив проблемам розбудови української державності. Педагогічно-просвітницька діяльність М. Грушевського після 1917 р. відбувалася у швидкозмінних історичних обставинах та набувала нових форм вираження, тож може становити предмет самостійного наукового аналізу.
Методологічну основу дослідження становлять принципи об’єктивності, історизму, системності, цілісності та наступності. У процесі дослідження застосовувався міждисциплінарний підхід. Його суть полягає у використанні категоріального апарату історії філософії та культури, історії та теорії педагогіки, історії суспільної думки, культурології тощо.
Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичний та історико-логічний аналіз, синтез, систематизація і класифікація архівних матеріалів та друкованих джерел з досліджуваної проблеми – для визначення структури і сутності проблеми, окреслення внеску педагога у розвиток національної освіти; персоналістично-біографічний – для аналізу життєвого і творчого шляху М. Грушевського, з’ясування ролі окремих громадських, культурно-освітніх діячів у формуванні його світогляду; феноменологічний – для розгляду постаті М. Грушевського не заангажовано, без будь-яких ідеалізацій, догматизму, упередженості; хронологічно-системний – для здійснення періодизації педагогічно-просвітницької діяльності вченого в динаміці, змінах і часовій послідовності; проблемно-генетичний – для здійснення ретроспективного вивчення спадщини М. Грушевського з метою реконструкції його педагогічних поглядів та ідей; аксіологічний – для оцінки змісту просвітницької й освітньої діяльності М. Грушевського та його педагогічного доробку.
Теоретичну основу дослідження становлять положення, що ґрунтуються на: філософських засадах освіти (В. Андрущенко, С. Гессен, В. Кремень, В. Лутай, Н. Скотна, В. Скотний, М. Ярошевский та ін.); термінологічних і методологічних основах історії педагогіки (М. Богуславський, Л. Ваховський, Н. Гупан, І. Касавін, О. Сухомлинська, Г. Троцко та ін.); концептуальних висновках вітчизняної та зарубіжної педагогічної думки з проблем освіти (О. Вишневський, А. Джуринський, В. Кемінь, В. Кравець, О. Радул, М. Стельмахович та ін.); студіях над вивченням українського освітньо-виховного процесу (А. Бондар, Д. Герцюк, М. Євтух, І. Козловська, В. Курило, О. Любар, Н. Побірченко, С. Сисоєва, В. Стинська, С. Ступарик та ін.); теоретичних засадах грушевськознавства як міждисциплінарного напряму (Л. Винар, І. Гирич, Р. Пиріг, В. Тельвак та ін.).
Джерельну базу дослідження становлять педагогічні, історичні, культурологічні та публіцистичні праці М. Грушевського, а також його епістолярій, щоденники і мемуари; пам’ятки педагогічної думки авторства провідних діячів освітнього життя кінця ХІХ – початку ХХ ст.; документація навчальних закладів (Львівський університет) та культурно-просвітніх інституцій ("Просвіта", Наукове товариство ім. Шевченка, Українське наукове товариство, Українсько-руська видавнича спілка тощо), в яких розгорталася педагогічно-просвітницька праця вченого. Досліджено фонди Національної бібліотеки ім. В. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В. Сухомлинського, Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, бібліотек Львівського та Київського національних університетів.
Цінні джерела було виявлено в колекціях Державного архіву Львівської області: ф. 26. (Львівський королівський університет ім. Франца Йосипа, Університет ім. Яна Казимира у Львові), ф. 298 (Товариство прихильників української літератури, науки й штуки); Центрального державного історичного архіву України у м. Львів: ф. 309 (Наукове товариство ім. Шевченка), ф. 362 (Особовий фонд Кирила Студинського); Відділу Рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В.Стефаника: ф. 9 (Окремі надходження).
Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:
• уперше здійснено всебічний ретроспективний аналіз науково-педагогічної та просвітницької діяльності М. Грушевського в 1894 – 1917 рр.;
• максимально повно подано історіографічний аналіз проблематики, який засвідчив відсутність її цілісного студіювання;
• досліджено особливості формування Львівської наукової школи вченого як вершини його педагогічної праці;
• виявлено своєрідність боротьби вченого за українську національну школу в Східній Галичині та на Наддніпрянщині;
• реконструйовано провідні напрями просвітницької праці М. Грушевського на всіх українських землях;
• подальшого розвитку набули дослідження внеску педагога у розробку національної ідеології просвітницького руху зламу ХІХ – ХХ ст.;
• уведено до наукового обігу маловідомі і невідомі архівні документи, що значно збагачують джерельну базу вітчизняного грушевськознавства.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що фактичний матеріал та основні положення і висновки дисертаційної роботи збагачують історико-педагогічне знання, сприяють усвідомленню і освоєнню змісту педагогічної та науково-просвітницької діяльності М. Грушевського з метою цілісного розуміння особливостей розвитку педагогічної думки й історії національної освіти. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані при підготовці наукової біографії М. Грушевського, узагальнювальних історико-педагогічних працях з історії української педагогічної думки, культурології, історії, розробці спецкурсів з дисциплін педагогічного циклу, складанні бібліографічних покажчиків, самостійної науково-дослідницької роботи студентів вищих навчальних закладів тощо.
Основні результати дослідження впроваджено: у навчально-виховний процес Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт № 1819 від 22.06.2011 р.), Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (акт № 660 від 07.11.2011р.), Львівської національної академії мистецтв (акт № 657-01 від 29.11.2011р.), Івано-Франківського коледжу фізичного виховання (акт № 366/1/01-13/22 від 24.11.2011р.), Добрівлянської СЗШ I – III ст. (довідка № 01-09/5-19 від 13.04.2011р.).
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: XIV Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційна наукова діяльність" (Горлівка, 2011р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дослідження сучасності" (Київ, 2011р.), XV Міжнародній науково-практичній конференції "Нові наукові тенденції" (Горлівка, 2011р.), XVI Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні наукові досягнення" (Горлівка, 2011р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми та шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві та освіті 2011" (Одеса, 2011р.)
Матеріали дослідження обговорювалися на міжкафедральному науковому семінарі з педагогічних спеціальностей Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Публікації. Результати дослідження відображено у 10 одноосібних публікаціях автора, з них 5 – у фахових науково-педагогічних виданнях, 5 – у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура і обсяг дисертаційного дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел (378 найменувань), 7 додатків, викладених на 11 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 235 сторінок. Основний текст роботи становить 183 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Період кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ століття є особливим у розвитку українського культурного, наукового та педагогічно-просвітницького руху. Саме у цей час у свідомості європейців утверджується переконання в існуванні на східноєвропейському просторі окремого слов’янського народу, відмінного за ментальними рисами та історичними коренями від народів-домінантів цього регіону – поляків та росіян. Таке переконання було наслідком тривалої та жертовної праці декількох поколінь нечисленної когорти українських інтелігентів – політиків, істориків, філологів, філософів та педагогів. Наперекір несприятливим життєвим обставинам, відмовившись від зваби ситого служіння іншим націям, відчуваючи постійну загрозу власному фізичному існуванню, ці люди присвятили своє життя розбудові та модернізації українства як інтегральної частини європейської спільноти. Серед таких видатних діячів ми у першу чергу згадуємо ім’я Михайла Грушевського.
Внесок видатного ученого до скарбниці української культури досліджуваного періоду неможливо переоцінити. Як показало наше дослідження, надзвичайно вагомою складовою різнопланової діяльності М. Грушевського була педагогічно-просвітницька праця, яка тривалий час залишалася на маргінесі дослідницьких зацікавлень не тільки істориків, але й педагогів. Комплексний аналіз виявлених джерел та опрацьований масив історіографічної літератури уможливив всебічну реконструкцію науково-педагогічної та просвітницької діяльності вченого у контексті розвитку освіти та педагогічної думки в Україні наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., а також дозволив коректно визначити місце просвітителя у вітчизняній педагогіці. Одержані в процесі дослідження результати дають підстави для таких висновків.
1. Наявна на сьогодні історико-педагогічна література своїм обсягом та різноплановістю вказує на важливість комплексного дослідження науково-педагогічної та просвітницької діяльності М. Грушевського наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Наголошено, що відсутність такої узагальнювальної праці гальмує процес синтетичного опрацювання панорами українського педагогічно-просвітницького руху доби національного відродження та збіднює наші відомості про важливий пласт творчої діяльності видатного педагога, утруднюючи створення його академічної біографії.
Віднайдений та залучений нами до історико-педагогічного аналізу різноманітний джерельний матеріал (праці М. Грушевського, опублікована й архівна документація педагогічно-просвітницьких інституцій, пам’ятки педагогічної думки тощо) уможливив створення цілісного образу Грушевського-педагога та просвітителя в добу найбільшого розквіту його творчої діяльності (1894 – 1917 рр.).
2. З’ясовано, що в досліджуваний період науково-педагогічна діяльність М. Грушевського була сконцентрована у Львівському університеті, де вчений з 1894 р. працював на посаді професора першої кафедри української історії. Саме тут він розкрив свій хист педагога-новатора, активного пропагандиста методів розвивального навчання. Виявлено, що основними формами педагогічної діяльності вченого були лекції та семінарські джерелознавчі заняття. Лекції педагог базував на проблемному методі – це пробуджувало думки слухачів і сприяло їхньому самостійному мисленню. Вказано, що на семінарах М. Грушевський найчастіше використовував метод "сократівської бесіди", підштовхуючи своїх слухачів до активного творчого пошуку, а не нав’язуючи їм готових рішень. Підсумовано, що університетські виклади М. Грушевського слугували об’єднувальним чинником для українських студентів, що сприяло становленню національної світської інтелігенції.
3. Вказано, що М. Грушевський першим в історії української культури поставив й успішно реалізував завдання підготовки українських науково-педагогічних кадрів. Освітня програма вченого передбачала відбір талановитої молоді серед студентів Львівського університету з подальшим її залученням до наукової праці. Так постала Львівська історична школа, творчими осередками якої були засідання історичного семінару у Львівському університеті та Історично-філософської секції НТШ, де навчання й оволодіння новітніми дослідницькими методами, а також практичне застосування теоретичних знань складало органічну єдність. Розгорнута представниками школи освітня, науково-дослідницька, археографічна та видавнича діяльність дали змогу модернізувати структуру вітчизняної гуманістики. Видатні представники школи М. Грушевського – В. Герасимчук, Ф. Голійчук, І. Джиджора, М. Кордуба, І. Крип’якевич, Ф. Срібний, С. Томашівський – діяльно спричинилися до розбудови широкого спектру українознавчих дисциплін.
4. Досліджено, що основними принципами, які повинні лежати в основі української школи, на переконання М. Грушевського, є: демократизм, рівність жінок і чоловіків на освіту, навчання рідною мовою, обов'язковість освіти для всіх дітей шкільного віку, українізація школи, широка участь громадянства у керівництві справою освіти тощо. З огляду на це в досліджуваний період головний акцент своєї діяльності педагог зробив на розбудову всіх ланок українського шкільництва. Найбільш активною та різноплановою така праця була на галицьких землях. Виявлено, що використовуючи конституційні можливості Австро-Угорської монархії, а також спираючись на багаті традиції галицького шкільництва, вчений розгорнув боротьбу за кількісне зростання мережі початкової школи, утворення приватних навчальних закладів середньої ланки, а також за українізацію вищої освіти. Вказано, що в цій праці педагог нерідко виступав як новатор та пропагандист, що доводив сучасникам пріоритетність саме освітнього напряму діяльності. Наголошено, що погляди М. Грушевського на освітні процеси в тогочасному українському середовищі були суголосні з думками інших видатних вітчизняних просвітників – Бориса Грінченка, Івана Франка, Лесі Українки, Софії Русової та ін..
Значною мірою завдяки М. Грушевському було зміцнено матеріальну базу українського шкільництва в Галичині. Учений налагодив партнерські відносини зі студентськими організаціями, сприяючи організаційному становленню українського молодіжного руху. Він також ініціював утворення низки інституцій ("Учительська громада" та Крайовий шкільний союз) і спеціалізованих видань (наприклад, журнал "Наша школа"), що сприяли координації зусиль у сфері шкільництва, а також тривалий час очолював їх. Наголошено, що все це мало значний вплив на справу освіти українського населення галицького краю.
Поряд із Галичиною, після 1905 р. М. Грушевський діяльно включився у боротьбу за українське шкільництво й на Наддніпрянщині, наголошуючи, що без кардинальних культурних перетворень на українських землях Російської імперії неможливо втілити гасла відродження та соборності України. З’ясовано, що він зосередив зусилля на впровадженні рідномовної школи, вважаючи її підставою національного відродження. Водночас М. Грушевський долучився до обговорення проблеми викладання університетських предметів українською мовою, опрацював проект приватного вищого навчального закладу – Інституту українознавства. Відзначено, що вчений не обмежувався лише публіцистичними виступами у пресі на захист українського шкільництва, але й був діяльним учасником розбудови освітньої мережі, поліпшення матеріального та побутового стану студіюючої молоді.
5. Наголошено, що інтегральною складовою освітянської діяльності М. Грушевського у досліджуваний період була культурно-просвітницька праця по обидва боки Збруча задля підняття загального освітнього рівня української громади та через популяризацію загальнонаціональних культурних цінностей об’єднання порізнених кордонами співвітчизників. Досліджено, що ця праця значною мірою відбувалася у рамках діяльності вже наявних (Наукове товариство імені Шевченка, "Просвіта") чи створених М. Грушевським (Товариство прихильників української літератури, науки й штуки, Українсько-руська видавнича спілка, Українське наукове товариство) інституцій. У Східній Галичині видатний педагог своєю ініціативністю значно збагатив галицькі просвітницькі традиції: розбудовував бібліотеки та музеї, налагодив видавництво літератури для народу, влаштовував публічні виклади, проводив різнопланову діяльність у сфері конструювання історичної пам’яті українців. Усе це мало на меті розширення україномовної читацької аудиторії, котра б піднялася над елементарними потребами життя та зацікавилася власною історією й культурою. Підсумовано, що наслідком просвітницької діяльності М. Грушевського та його однодумців стала модернізація галицького українства, стрімке зростання лав національносвідомої інтелігенції.
6. Досліджено, що після лібералізації національно-культурного життя в Російській імперії в 1905 р., учений переносить туди головний акцент своєї просвітницької роботи. Він засновує (у тому числі й на власні кошти) видавництва для простонародної літератури, закладає та редагує періодику для селянства, віднаходить час для написання популярних історичних праць. Виявлено, що характерними рисами науково-популярних творів М. Грушевського були доступність викладу, коректність реконструкції історичних подій, уникання пропаганди національної винятковості. Зроблено висновок, що просвітницька діяльність М. Грушевського на Наддніпрянщині спричинилася до націоналізації свідомості широких народних мас.
Узагальнюючи образ Грушевського-педагога та просвітника, передовсім відзначено органічність його творчої натури: педагогічні ідеї вченого були природним продовженням його загальногуманістичних переконань, а просвітницька діяльність розглядалася як необхідна складова національно-культурної праці. Це дало поштовх ученому ініціювати та можливість реалізувати численні освітянські проекти, що мали вагомий вплив на тогочасне українське життя та довготривалі наслідки для вітчизняної культури. З огляду на це аргументовано стверджено, що М. Грушевський був одним із лідерів українського педагогічно-просвітницького руху кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст.
Насамкінець відзначимо, що здійснене дослідження не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми. Вважаємо за доцільне подальше хронологічне вивчення науково-педагогічної та просвітницької діяльності М. Грушевського в добу Української національної революції (1917 – 1918 рр.) та в наступні еміграційні роки (1919 – 1923 рр.). Плідним також видається звернення до проблеми взаємин видатного діяча з українськими педагогами і просвітниками кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. (наприклад, В. Антоновичем, О. Барвінським, С. Русовою, І. Франком та ін.), що уможливило б обґрунтування важливої проблеми взаємовпливів у вітчизняній педагогічній думці. Врешті, надзвичайно перспективною виглядає проблема "М. Грушевський як історик українського шкільництва", що дала б змогу узагальнити малознану на сьогодні проблему історіографічного доробку вченого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексієвець М.М. Роль М. Грушевського у піднесенні національної самосвідомості українського народу (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.) / Алексієвець М.М., Алексієвець Л.М., Трум О.П. – Тернопіль : Літопис, 2002. – 104 с.
2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник для студ., асп. та мол. викл. вузів / Міжнародний фонд "Відродження" / А.М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
3. Андрусяк М. Іван Франко та історичні концепції Михайла Грушевського / Микола Андрусяк // Записки НТШ. – Т. CLXXXII. Іван Франко. Збірник доповідей для відзначення 110–річчя народин і 50–річчя смерти Івана Франка. Ч. 1. – Ню–Йорк–Париж–Торонто : б. в., 1967. – С. 103–116.
4. Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західно-європейський контекст): підруч. [для студ. вищих навч. закл.] / В.П. Андрущенко. – К. : Тандем, 2000. – 416 с.
5. Антонович Д. : М. Грушевський: Всесвітня історія. Приладжена до програми вищих початкових шкіл і вищих клас шкіл середніх. (Частина перша). Видання Дніпровського Союзу споживчих Союзів України "Дніпросоюз", Київ, 1920; Idem. Частина друга / Дмитро Антонович // Книга. – Відень-Київ : б. в., 1921. – І (грудень). – С. 19–20.
6. Антонович Д. : М. Грушевський: Ілюстрована історія України. Виданнє Дніпровського Союзу споживчих Союзів України "Дніпро-союз", Київ-Відень, 1921; Історія України. Підручник для середніх і вищих початкових шкіл. Виданнє перше. Idem. Київ-Відень, 1920; Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку). Виданнє шосте. Idem. Київ-Відень, 1919 / Дмитро Антонович // Книга. – Відень-Київ : б. в., 1921. – І (грудень). – С. 17–18.
7. Антонович М. О. Кониський і М. Грушевський / Марко Антонович // Український історик. – 1984. – № 1–4. – С. 48–63.
8. Антонюк Т. Українське шкільництво у баченні Михайла Грушевського / Тетяна Антонюк // Михайло Грушевський – науковець і політик у контексті сучасності. Збірник наукових праць. – Київ : Українська Видавнича Спілка, 2002. – С. 91–96.
9. Артемова Л.В. Історія педагогіки України : Підручник для студ. вищих пед. навч. закл. / Артемова Любов Вікторівна. – К. : Либідь, 2006. – 424с.
10. Багалій Д. Академік М. Грушевський і його місце в українській історіографії / Дмитро Багалій // Червоний шлях. – 1927. – № 1. – С. 160–217.
11. Барвінський О. Заснованнє катедри історії України в Львівському університеті / Олександер Барвінський // Записки НТШ. – Львів : б. в., 1925. – Т. CXLI–CXLIII. – С. 1–18.
12. Батенко Т. До питання про заснування кафедри історії Східної Європи у Львівському університеті / Тарас Батенко // Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді й повідомлення наукової конференції. – Львів : б. в., 1995. – С. 23–25.
13. Березівська Л.Д. Освітньо-виховна діяльність київських просвітницьких товариств (друга половина ХІХ – поч. ХХ ст.) / Березівська Лариса Дмитрівна. – К. : Молодь, 1999. – 191 с.
14. Бібліографія записок Наукового товариства імені Шевченка. Томи 1–240. 1892 – 2000 / Олег Купчинський (ред.), Василь Майхер (уклад.). – Л. : б. в., 2003. – 742 с.
15. Білавич Г. Товариство "Рідна школа" (1881 – 1939 рр.) / Білавич Галина, Савчук Борис. Товариство "Рідна школа" (1881 – 1939 рр.). – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1999. – 208 с.
16. Білокінь С. "Справа про висланого з Галичини професора М. Грушевського": 3 фондів Держархіву Ульяновської області / Сергій Білокінь // Архіви України. – 1996. – № 1–3. – С. 92–98.
17. Благовірна Н. Передумови заснування та перші кроки Українсько-руської видавничої спілки (1899 – 1932) – одного з найвидатніших та найефективніших видавничих осередків Галичини кінця ХІХ – першої третини ХХ століття / Наталія Благовірна // Філологічні студії. – Луцьк : б. в., 2004. – № 4. – С. 510–518.
18. Благовірна Н. Становлення "Українсько-руської видавничої спілки" як провідного осередку українського книговидання (1899 – 1932) / Наталія Благовірна // Друкарство молоде: Доповіді Третьої науково-технічної конференції студентів і аспірантів. – К. : б. в., 2003. – С. 120–126.
19. Богуславський М. Структура сучасного історико-педагогічного знання / Михайло Богуславський // Шлях освіти. – 1999. – № 1. – С. 37–40.
20. Борковський О. В справі закладання приватних гімназій / Борковський Олександр // Діло. – 1905. – 25 січня.
21. Бортняк Н.С. Томашівський: до відносин із Михайлом Грушевським / Надія Бортняк // Михайло Грушевський і Львівська історична школа. Матеріали конференції. Львів, 24–25 жовтня 1994 р. – Нью-Йорк-Львів : б. в., 1995. – С. 187–196.
22. Будзинський О. Михайло Грушевський та українська освіта / Олег Будзинський // Міжнародний Науковий Конгрес "Українська історична наука на порозі ХХІ століття". Чернівці, 16–18 травня 2000 р. Доповіді та повідомлення. / Українське історичне товариство, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Відповідальні редактори: Л. Винар, Ю. Макар. – Чернівці : Рута, 2001. – Том 3. – С. 188–190.
23. Бурлака Г. Олександр Кониський: нові грані постаті (листи до М. Грушевського) / Галина Бурлака // Український історик. – 2004 – 2005. – № 3–4 / 1. – С. 60–68.
24. Бурлака Г. У фондах відділу рукописів Інституту літератури: [Матеріали про М.Грушевського] / Галина Бурлака // Старожитності. – 1992. – Ч. 18–19. – 14 с.
25. В. Д-ий. [Доманицький В.]: Грушевський М. Про старі часи на Україні. Спб., 1907 / Василь Доманицький // Україна. – 1907. – Т. ІІ. – Кн. 1. – Част. 1. – С. 100–101.
26. Валіон О. Боротьба Михайла Грушевського за створення українського університету у Львові та покращення умов науково-освітньої праці студентської молоді / Оксана Валіон // ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків "Українська історична наука на шляху творчого поступу". Луцьк, 17–19 травня 2006 р. – Луцьк : б. в., 2007. – Том 1. – С. 353–358.
27. Валіон О. Культурно-освітня діяльність М. Грушевського в контексті національного відродження наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. / Оксана Валіон // ІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків "Українська історична наука на сучасному етапі розвитку". – Том 1. – Кам‘янець-Подільський-Київ-Нью Йорк-Острог : б. в., 2005. – С. 379–385.
28. Василенко Ник. К замещению кафедры русской истории в Киевском университете / Николай Василенко // Киевский голос. – 1907. – № 81.
29. Василенко Ник.: Проф. Мих. Грушевский. Иллюстрированная история Украины. – С.-Петербург, б.г. / Николай Василенко // Голос минувшего. – 1914. – № 2. – С. 252–257.
30. Ваховський Л. Наратив у історико-педагогічному дослідженні: методологічний аналіз / Леонід Ваховський // Шлях освіти. – 2007. – № 1. – С. 42–45.
31. Веремчук А.П. Теоретичні основи виховання у працях М.С. Грушевського: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Веремчук Алла Петрівна; Інститут педагогіки АПН України. – К., 1999. – 20 с.
32. Веремчук А.П. Теоретичні основи виховання у працях М.С. Грушевського / Веремчук Алла Петрівна. – Рівне : Тетіс, 1998. – 158 с.
33. Видання "Просвіт" Наддніпрянської України (1906 – 1922 рр.): Бібліогр. покажч. / Національна парламентська бібліотека України / С.Л. Зворський (уклад.). – К. : Глобус, 1999. – 133 с.
34. Винар Л. Вступ до науки грушевськознавство / Любомир Винар // Український історик. – 1996. – № 1–4. – С. 17–78.
35. Винар Л. Галицька доба життя Михайла Грушевського / Любомир Винар // Український історик. – 1967. – № 4. – С. 5–22.
36. Винар Л. Думки з приводу п’ятдесятих роковин смерті Михайла Грушевського / Любомир Винар // Український історик. – 1984. – № 1–4. – С. 7–20.
37. Винар Л. Епістолярні джерела грушевськознавства. Передмова / Любомир Винар // Листування Михайла Грушевського. – Т.1. – Київ – Нью-Йорк – Париж – Львів – Торонто : б. в., 1997. – С. 7–1.
38. Винар Л. Історичні праці Івана Франка / Любомир Винар // 36ірник "Української літературної газети" – 1956. – Мюнхен : Видання "Українського товариства закордонних студій", 1957. – С. 48–63.
39. Винар Л. Михайло Грушевський в українській і всесвітній історії / Любомир Винар // Український історик. – 1991 – 1992. – № 3–4/1–4. – С. 13–53.
40. Винар Л. Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Шевченка: 1892 – 1934 / Любомир Винар. – Нью-Йорк; Дрогобич; Львів : Українське Історичне Товариство, 2006. – 384 с.
41. Винар Л. Михайло Грушевський як голова Наукового Товариства ім. Шевченка / Любомир Винар // Український історик. – 1969. – № 1. – С. 5–46.
42. Винар Л. Найвидатніший історик України Михайло Грушевський (1866 – 1934). У 50-ліття смерти / Любомир Винар. – [Мюнхен] : Сучасність, 1985. – 120 с.
43. Винар Л. Ранні історичні праці Михайла Грушевського і київська історична школа В. Антоновича / Любомир Винар // Український історик. – 1966. – № 3–4. – С. 26–32.
44. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: [посібник для студентів вищ. навч. закл.] / Омелян Іванович Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2006. – 604 с.
45. Витанович І. Михайло Грушевський: історик, соціолог, суспільний діяч / Ілля Витанович // Кооперативна республіка. – Львів : б. в., 1935. – С. 7–15.
46. Возняк М. Ол. Кониський і перші томи "Записок" (З додатком його листів до Митр. Дикарева) / Михайло Возняк // Записки НТШ. – 1929. – Т. CL. – С. 339–390.
47. Вороний М.: Мих. Грушевський. Про українську мову і українську школу. Київ, 1912 / Микола Вороний // Літературно-науковий вістник (далі – ЛНВ). – 1912. – Т. 59. – С. 231.
48. Герасименко С. Михайло Грушевський і боротьба за українську вищу школу в Галичині / Світлана Герасименко // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені І.С. Сковороди / за редакцією член-кор. НАПН України А.В. Троцко. – Харків : б. в., 2011. – Вип. 27. – C. 28–39.
49. Герасименко С. Педагогічна та просвітницька діяльність Михайла Грушевського в історико-педагогічній думці першої третини XX століття / Світлана Герасименко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Херсон : Видавництво ХДУ, 2011. – Вип. 57. – C. 16–24.
50. Герасименко С.Ю. Культурно-просвітницька діяльність Михайла Грушевського в Галичині (1894 – 1914 роки) / С.Ю. Герасименко // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць / за редакцією член-кор. НАПН України А.В. Троцко. – Харків : б. в., 2011. – Вип. 26. – С. 28–39.
51. Герман О. Михайло Грушевський і "Просвіта" / Олег Герман // Михайло Грушевський. Погляд із сьогодення. – Наукові записки ТДПІ. Серія : Історія. – Вип. 5. – Тернопіль : б. в., 1997. – С. 131–134.
52. Герцюк Д.Д. Учительський рух на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Дмитро Дмитрович Герцюк. – Львів : б. в., 1995. – 255 арк.
53. Герцюк Д.Д. М. Грушевський і питання української національної школи в Галичині / Дмитро Герцюк // Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді й повідомлення наукової конференції. – Львів : б. в., 1995. – С. 77–79.
54. Гессен С.И. Основы педагогики: Введение в прикладную философию: [учеб. пособие для вузов] / С. И. Гессен. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 447 с.
55. Гехтер М. Український читач про українську часопись (анкета газети "Засів") / Максим Гехтер // ЛНВ. – 1912. – Т. 58. – С. 298–315, 528–544.
56. Гирич І. Внесок "Українського історика" в грушевськознавство / Ігор Гирич // Український історик. – 1994. – № 1–4. – С. 102–109.
57. Гирич І. М. Грушевський та В. Антонович: творчі контакти та суспільно–політичні погляди / Ігор Гирич // Академія пам’яті професора Володимира Антоновича. – К. : б. в., 1994. – С. 133–160.
58. Гирич І. Михайло Грушевський та Іван Франко: громадське і приватне / Ігор Гирич // Франкознавчі студії. Збірник наукових праць. – Дрогобич : «Коло», 2007. – Випуск четвертий. – С. 590–642.
59. Гирич І. Упорядник. Епістолярна спадщина Михайла Грушевського. Покажчик до фонду № 1235 у ЦДІА України у м. Києві / Ігор Гирич. – К. : б. в., 1996. – 107 с.
60. Гирич І. Щоденник М. Грушевського (1904 – 1910) як історичне джерело / Ігор Гирич // Український історик. – 1991 – 1992. – № 3–4 / 1–4. – С. 344–351.
61. Гирич І.Б. Архів М. Грушевського як джерело для вивчення діяльності визначних постатей українського руху (М. Грушевський, С. Єфремов, В. Липинський, М. Василенко) / Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук: спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / І.Б. Гирич; Інститут української археографії НАН України ім. М. Грушевського. – К., 1995. – 24 с.
62. Гирич І.Б. М. Грушевський і М. Василенко. (До історії творчих взаємин) / Ігор Борисович Гирич // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К., 1999. – Випуск 3/4. – С. 344–355.
63. Гнатюк В. Наукове Товариство імени Шевченка у Львові / Володимир Гнатюк // ЛНВ. – 1925. – Т. 86. – С. 175–181, 263–272, 367–370.
64. Гординський Я. Наукова й літературна праця українських учителів середніх і вищих шкіл у Галичині ХІХ і ХХ ст. / Ярослав Гординський // Двадцятьпятьліття товариства «Учительська громада»: Ювілейний науковий збірник. – Львів : Накладом товариства «Учительська громада», 1935. – С. 56–101.
65. Грабовецький В. Михайло Грушевський – видатний історик України, громадсько–політичний і державний діяч / Володимир Грабовецький. – Івано–Франківськ : Галичина, 1991. – 41 с.
66. Грабовецький В.В. М. Грушевський про рідну мову і національну освіту / В.В. Грабовецький, О.В. Крупіна // Тези доповідей та повідомлень науково-теоретичної конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження академіка Михайла Грушевського. – Івано-Франківськ : б. в., 1991. – С. 64–66.
67. Гречин Б.П. Громадсько-просвітницька та педагогічна діяльність Олександра Барвінського / Гречин Богдан Петрович. – Івано-Франківськ : Плай, 2001. – 232 с.
68. Григанська С.В. М.С. Грушевський і студенстька молодь / С.В. Григанська // Михайло Грушевський і сучасність: матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження М.С. Грушевського. – К. : б. в., 1998. – С. 63–64.
69. [Грушевський М.] Відозва українсько-руської Видавничої Спілки // ЛНВ. – 1900. – Т. 12. – Кн. 12. – С. 198–199.
70. Грушевский Мих. Иллюстрированная исторія Украины / Михаил Грушевский. – С.-Петербург : «Просвещение», 1913. – 536 с.
71. Грушевський М. Автобіографія, 1906 / Михайло Грушевський // Великий Українець: Матеріали з життя та діяльності М.С. Грушевського / Упоряд. та підгот. текстів та фотоматеріалів, комент. та приміт. А.П. Демиденка. – К. : Веселка, 1992. – С. 197–213.
72. Грушевський М. Автобіографія, 1914-1919 / Михайло Грушевський // Великий Українець: Матеріали з життя та діяльності М.С. Грушевського / Упоряд. та підгот. текстів та фотоматеріалів, комент. та приміт. А.П. Демиденка. – К. : Веселка, 1992. – С. 214–219.
73. Грушевський М. Автобіографія, 1926 р. / Михайло Грушевський // Великий Українець: Матеріали з життя та діяльності М.С. Грушевського / Упоряд. та підгот. текстів та фотоматеріалів, комент. та приміт. А.П. Демиденка. – К. : "Веселка", 1992. – С. 220–240.
74. Грушевський М. Безглузда національна політика Росії / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 256–257.
75. Грушевський М. В обороні книги / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори: У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 52–54.
76. Грушевський М. В справі доступу на Львівський університет / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 2 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – 1914) ". – С. 482–483.
77. Грушевський М. В справі музею при Науковім Товаристві ім. Шевченка / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1: Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 220–222.
78. Грушевський М. В справі руських шкіл і руського театру / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907) ". – С. 262–269.
79. Грушевський М. Видавництво імені С.Ф. Грушевського / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я.Дашкевич, І.Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – 284 с.
80. Грушевський М. Вступний виклад з давньої історії Руси, виголошений у Львівськім університеті 30 вересня 1894 р. / Михайло Грушевський // Михайло Грушевський і Західна Україна. Доповіді й повідомлення наукової конференції. – Львів,1994. – С. 5–14.
81. Грушевський М. Галичина і Україна / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 376–382.
82. Грушевський М. Гетьман П. Дорошенко / Михайло Грушевський // Село. – 1909. – 12 листопада.
83. Грушевський М. До наших читачів / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори: У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 280–281.
84. Грушевський М. Добиваймося свого університету! / Михайло Грушевський // Діло. – 1897. – Ч. 147.
85. Грушевський М. З нагоди 150-ої книги "Записок" / Михайло Грушевський // Записки НТШ. – 1929. – Т. CL. – С. V–VII.
86. Грушевський М. З Хмельниччини / Михайло Грушевський // Село. – 1909. – 24 вересня.
87. Грушевський М. За рідну школу / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 78–79.
88. Грушевський М. Завдання дня / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 161–162.
89. Грушевський М. Злобна напасть / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 39–43.
90. Грушевський М. Із польсько-українських стосунків Галичини (Кілька ілюстрацій до питання: автономія обласна чи національно-територіальна) / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 485–527.
91. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т. 12 кн. (Редкол. : П.С. Сохань (голова) та ін.). – К. : Наукова думка, 1991. – Т. 1. – 736 с.
92. Грушевський М. Кілька слів про українство / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 475–480.
93. Грушевський М. Констянтин Острозьський / Михайло Грушевський // Село. – 1909. – 10 грудня.
94. Грушевський М. Листи з над Полтви. Лист третій / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П.Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 161–187.
95. Грушевський М. Маленька жертва / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 2 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – 1914)". – С. 157–167.
96. Грушевський М. Меморіал Петербурзької Академії в справі свободи української мови в Росії / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 270–273.
97. Грушевський М. Меморіал Товариства до міністра просвіти в справі утворення самостійного українського університету у Львові / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". –20 с.
98. Грушевський М. Могила Сірка / Михайло Грушевський // Село. – 1909. – 22 жовтня.
99. Грушевський М. На порозі століття: Присвячено перемишльській укр.-руській громаді. Публ. відчит, читаний в Перемишлі 2[15] січ. 1901 р. / Михайло Грушевський // ЛНВ. – 1901. – Т. 13. – С. 77–87.
100. Грушевський М. На руїнах / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 313–320.
101. Грушевський М. На українські теми. Батькі і діти / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 2 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – 1914)". – С. 216–222.
102. Грушевський М. Над свіжою могилою / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори: У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 2 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – 1914)". – С. 412–413.
103. Грушевський М. Наукова діяльність Товариства імени Шевченка в 1896 і 1897 р. Записка для загального збору 1898 р. / Михайло Грушевський // Записки НТШ. – Т. ХХІ. – 1898. – С. 10–17.
104. Грушевський М. Наша школа / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів: Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 69–73.
105. Грушевський М. Не даймося! / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 274–276.
106. Грушевський М. Недооцінюваннє / Михайло Грушевський // ЛНВ. – 1911. – Т. 40. – С. 8188.
107. Грушевський М. Нова хвиля / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 2 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – 1914)". – С. 235–242.
108. Грушевський М. Нові гасла / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 200–203.
109. Грушевський М. Одна з наших культурних потреб (В справі УРВС) / Михайло Грушевський // Діло. – 1902. – Ч. 97. – С. 1.
110. Грушевський М. Перед осінніми зборами академічної молодіжи / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 171–174.
111. Грушевський М. Про робочi спiлки / Михайло Грушевський // Село. – 1909. – 8 жовтня.
112. Грушевський М. Про українську мову і українську школу / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 379–412.
113. Грушевський М. Про українську мову й українську справу / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я.Дашкевич, І.Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 211–230.
114. Грушевський М. Промовили / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – 397 с.
115. Грушевський М. Просвітні товариства і гуртки / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 243–244.
116. Грушевський М. Рівною мірою / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 434–435.
117. Грушевський М. Робiтничi товариства / Михайло Грушевський // Село. – 1909. – 5 листопада.
118. Грушевський М. Спомини. Публікація С. Білоконя. Вступ Ф. Шевченка / Михайло Грушевський // Київ. – 1988. – № 9. – С. 115–149; № 10. – С. 123–158; № 11. – С. 113–153; № 12. – С. 110–148; 1989. – № 9. – С. 114–157; № 10. – С. 122–158; № 11. – С. 112–155; № 12. – С. 111–132; 1993. – № 2. – С. 109–125; № 3. – С. 131–142.
119. Грушевський М. Справа українських катедр і наші наукові потреби / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907) ". – С. 458–484.
120. Грушевський М. Три академії / Михайло Грушевський // Вісник Академії Наук УРСР. – 1991. – № 11. – С. 89–100.
121. Грушевський М. Українське наукове товариство в Київі й його наукове видавництво / Михайло Грушевський // Записки Наукового Товариства у Києві. – 1908. – Кн. 1. – С. 3–15.
122. Грушевський М. Українські кафедри / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 279–280.
123. Грушевський М. Українські приватні школи / Михайло Грушевський // Календар "Просвіти" на 1911 р. – Львів : б. в., 1910. – С. 195–207.
124. Грушевський М. Українсько-руські наукові курси / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1 : Серія "Суспільно–політичні твори (1894 – 1907)". – С. 246–255.
125. Грушевський М. Українці / Михайло Грушевський // Грушевський М.С. Твори : У 50 т.; / Редкол. : П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2005. – Т. 3 : Серія "Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917)". – С. 86–129.
126. Грушевський М. Фабрикація сепаратизму / Михайло Грушевський //