РОЗВИТОК ІДЕЙ ОСВІТИ МОЛОДІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА : РАЗВИТИЕ ИДЕЙ ОБРАЗОВАНИЯ МОЛОДЕЖИ В педагогическом наследии Григория Ващенко

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Гук Орест Васильович

УДК 374.3:371.4(477)(043.3/.5)

РОЗВИТОК ІДЕЙ ОСВІТИ МОЛОДІ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, професор
Логвиненко Тетяна Олександрівна

Дрогобич – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………..…………… 3

ВСТУП…………………………………………………………………….…….. 4

Розділ 1. ГРИГОРІЙ ВАЩЕНКО ЯК ВИДАТНИЙ ПЕДАГОГ І ДОСЛІДНИК ПРОБЛЕМ ОСВІТИ МОЛОДІ…………….…….……… 13
1.1. Освіта як науково-педагогічна категорія………………...…….…….…. 13
1.2. Освітня та громадсько-просвітницька діяльність Григорія Ващенка.... 25
1.3. Історичні аспекти розвитку освіти в педагогічних поглядах науковця……………………………..…………………………………... 60
1.4. Григорій Ващенко про роль освіти у становленні молодого покоління 80
Висновки до першого розділу…...………………………………………..…... 96

Розділ 2. СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНИХ ПОГЛЯДІВ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА НА ОСВІТУ МОЛОДІ……………………..…………………
98
2.1. Григорій Ващенко про основні аспекти освіти та навчання молоді…………………………………………………………………….…….…
98
2.2. Обґрунтування Григорієм Ващенком теоретичних і прикладних питань змісту освіти та особливостей здійснення навчально-виховного процесу…………………………………………………………………..…..……

120
2.3. Використання ідей Григорія Ващенка в сучасному освітньому просторі України……..……………………………………………………………………..
165
Висновки до другого розділу…………..………..…………………………….. 179

ВИСНОВКИ………….…………………………………………………………. 182

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….……………………… 187

ДОДАТКИ……….……………………………………………………………… 222

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АПН – академія педагогічних наук;
ВІНО – вищий інститут народної освіти;
ВНЗ – вищий навчальний заклад;
ГСО – Генеральний секретаріат освіти;
ГУС – государственный ученый совет;
ЕУ – енциклопедія українознавства;
ЄТШ – єдина трудова школа;
МСКО – Міжнародна стандартна класифікація освіти;
НТШ – Наукове товариство імені Т. Шевченка;
ПІНО – Полтавський інститут народної освіти;
СВУ – спілка визволення України;
СУМ – Спілка української молоді;
УВАН – Українська вільна академія наук;
УВУ – Український вільний університет;
УНДІП – Український науково-дослідний інститут педагогіки.

ВСТУП
Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Національна система освіти переживає період глибинних змін, які зумовлені новими тенденціями в розвитку суспільства. Перед педагогічною наукою сьогодення постали питання творення національної школи й освіти, пошуку оптимальних шляхів формування творчої особистості, демократизації та гуманізації навчально-виховного процесу. Концептуальні засади розвитку національної системи освіти визначені Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національною доктриною розвитку освіти України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», іншими нормативно-правовими документами. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ ст. на найближчі роки і перспективу ставить основною метою створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливості постійного духовного самовдосконалення кожної особистості, формування інтелектуального і культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Розв’язання цих завдань вимагає поєднання теоретичних та практичних пошуків з ретроспективним аналізом розвитку педагогічної думки. Історико-педагогічні дослідження стають інноваційними і відіграють дедалі вагомішу роль у процесі формування сучасного вчителя.
Повернення до вивчення спадщини педагогів минулого є закономірним явищем, що склалося на основі прагнення вчених знайти у минулому витоки провідних наукових ідей сучасності та потреби переглянути і переоцінити у світлі сучасної науки ті концепції й теорії, що раніше не розглядалися або трактувалися як помилкові. Необхідно знову аналізувати минуле української педагогіки, оскільки подальший розвиток національної школи неможливий без глибокого й систематичного вивчення попереднього досвіду.
Серед відомих українських учених, видатних педагогів, просвітителів, громадських діячів першої половини ХХ ст. гідне місце посідає Григорій Григорович Ващенко (1878 – 1967 рр.), видатний представник української культури, державний і громадський діяч, письменник, учений-педагог із власним розумінням шляхів реформування національної освіти і школи, педагог-практик. Його педагогічна спадщина становить понад 100 праць і заслуговує на поглиблене вивчення.
Г. Ващенко, спираючись на дослідження в галузі педагогіки та психології вітчизняних і зарубіжних учених (В. Вахтєрова, Дж. Дьюї, П. Каптєрєва, В. Лая, П. Лесгафта, М. Монтессорі, Г. Сковороди, К. Ушинського, та ін.), збагатив вітчизняну педагогічну науку. Його наукові пропозиції щодо шляхів формування творчої особистості, запровадження суб’єкт-суб’єктних відносин у навчанні, гуманізації, націоналізації та демократизації освіти, розвивального характеру навчання є особливо актуальними сьогодні – у час розбудови національної школи, перегляду змісту освіти, запровадження нових форм і технологій навчання.
Історіографія дослідження педагогічної спадщини Г. Ващенка поки що незначна. Основні наукові праці, що розкривають його педагогічну діяльність і погляди, в українській науково-педагогічній літературі почали з’являтися після проголошення незалежності України, з переданням частини архіву, що розкривала діяльність української еміграції, з Мюнхена до Києва.
В останнє десятиліття упорядковано й опубліковано вибрані педагогічні твори Г. Ващенка, матеріали Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Г. Ващенка.
Значну кількість фактологічного матеріалу з життя та науково-педагогічної діяльності видатного педагога містять роботи А. Алексюка, А. Бойко, Г. Васяновича, О. Гентош, О. Коваля, А. Погрібного. Питання, пов'язані з творчою діяльністю та педагогічним доробком Г. Ващенка, займають помітне місце серед наукових розробок істориків педагогіки – О. Вишневського, Н. Дічек, П. Кононенка, В. Майбороди, М. Стельмаховича, О. Сухомлинської, Г. Хілліга.
На значенні наукової та педагогічної діяльності Г. Ващенка в контексті побудови української освітньо-виховної системи опосередковано наголошують у своїх працях В. Довбня, В. Герасименко, К. Кіндрась, В. Кульчицький, А. Марушкевич, Ю. Руденко, З. Сергійчук, С. Стефанюк. Питанням виховання молодого покоління у творчій спадщині Г. Ващенка присвячене дисертаційне дослідження Г. Бугайцевої. Проблеми дидактики у спадщині Г. Ващенка частково розглядаються у дослідженнях А. Алексюка.
Усі дослідники акцентують свою увагу на значенні наукової та педагогічної діяльності Г. Ващенка в контексті українського національного відродження. Проте насьогодні вивчення спадщини педагога з питань освіти молоді не є завершеним, зокрема бракує досліджень, де цілісно розглядалися б проблеми освіти молоді та дидактичні погляди Г. Ващенка.
Таким чином, актуальність означеної проблеми, її історико-педагогічна і практична значущість та відсутність досліджень, де цілісно аналізувалися б погляди Г. Ващенка на освіту молоді, і зумовили вибір теми нашого дослідження «Розвиток ідей освіти молоді в педагогічній спадщині Григорія Ващенка».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно плану науково-дослідницької роботи Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, є складовою частиною комплексного дослідження кафедри соціальної педагогіки та корекційної освіти «Удосконалення якості професійної підготовки соціальних педагогів у світлі сучасних вимог» (протокол № 26 від 9.11.10). Тема роботи затверджена вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 5 від 22.05.08) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 30.09.08).
Мета дослідження – здійснення наукового аналізу, систематизації та узагальнення поглядів Г. Ващенка на освіту молоді, а також обґрунтування його внеску в розвиток теорії освіти та навчання.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
- охарактеризувати основні напрями діяльності Г. Ващенка як ученого-педагога;
- проаналізувати погляди Г. Ващенка на мету, зміст, принципи, форми і методи освіти та навчання молоді;
- виявити основні концептуальні положення, на яких ґрунтується дидактика Г. Ващенка, дослідити і виокремити його внесок у розробку проблем освіти молоді досліджуваного періоду;
- розкрити можливості творчого використання ідей Г. Ващенка з огляду на сучасні завдання реформування освіти в Україні.
Об’єктом дослідження є педагогічна спадщина Г. Ващенка.
Предметом дослідження – система педагогічних поглядів Г. Ващенка на освіту молоді.
Методи наукового дослідження: на теоретичному рівні використовувалися: загальнонаукові методи (історичний і порівняльний аналіз науково-педагогічної літератури та фактів щодо розвитку ідей освіти молоді в науково-педагогічній спадщині Г. Ващенка); біографічний метод (вивчення біографії, основних етапів життєдіяльності Г. Ващенка); хронологічний (дослідження процесу розвитку освітніх та дидактичних ідей Г. Ващенка у хронологічній послідовності); на емпіричному рівні: обсерваційний метод (ретроспективний аналіз педагогічної діяльності Г. Ващенка); прогностичний метод (визначення перспективних шляхів впровадження ідей освіти молоді Г. Ващенка в сучасну українську освітню систему).
Наукова новизна і теоретична значущість отриманих результатів:
– вперше на основі історико-педагогічних праць та інших джерел здійснено системний аналіз поглядів на освіту молоді Г. Ващенка в контексті світового педагогічного процесу; визначено й обґрунтовано чинники, які впливали на цей процес;
– розкрито суть поняття «освіта молоді» крізь призму науково-педагогічних ідей Г. Ващенка;
– виявлено основні концептуальні ідеї дидактики науковця: активні методи навчання, виховуюче навчання, побудова навчального процесу на основі психологічних знань про дитину, опора на національну ідею як методологічну основу дидактики;
– виокремлено і розкрито внесок Г. Ващенка у розвиток вітчизняної дидактики;
– проаналізовано його погляди на мету, завдання, зміст, принципи, форми і методи освіти та навчання молоді, на вимоги до навчальної літератури та її роль в освітньому процесі;
– охарактеризовано інноваційні, реформаторські ідеї Г. Ващенка щодо організації освітнього процесу, розкрито шляхи їх творчого використання при реформуванні національної освіти України в сучасних умовах;
– установлено, що положення Г. Ващенка стосовно завдань і змісту освіти, принципів, форм і методів навчання істотно поглиблюють педагогічну теорію і є основою для аналізу й розв’язання сучасних проблем освіти молоді.
Хронологічні межі дослідження обумовлені роками життя та діяльності Г. Ващенка. Нижня межа (1900) визначається початком його просвітницької та педагогічної діяльності, а верхня (1967) – збігається з роком смерті педагога.
Методологічну основу дослідження становить теорія наукового пізнання з її вимогами об’єктивності, доказовості; положення про діалектичний зв’язок і взаємозумовленість явищ у суспільстві та необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах, зв’язок історії з освітніми проблемами сучасності; доцільність творчого використання в сучасних умовах теоретичних здобутків і позитивного історико-педагогічного досвіду.
Теоретична основа дослідження. Формування окремих положень дисертаційної роботи обумовили ідеї сучасних дослідників проблем освіти та дидактики (А. Алексюк, І. Бех, Н. Бібік, В. Бондар, А. Вихрущ, С. Гончаренко, І. Лернер, Ю. Мальований, Н. Ничкало, В. Онищук, В. Паламарчук, І. Підласий, О. Савченко та ін.); ідеї вітчизняних учених щодо прогностичного характеру історико-педагогічних знань (Л. Березівська, Л. Бондар, О. Вишневський, Л. Вовк, М. Євтух, О. Любар, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко); дослідження українських учених з проблем філософії освіти (В. Довбня, І. Зязюн, В. Кремень, В. Скотний, Н. Скотна, та ін.)
Джерельна база дослідження. Базовим джерелом для написання роботи стали праці Г. Ващенка: «До питання про класифікацію методів навчальної роботи» (1925), «Родинні умови життя і дитячі правопорушення» (1927), «Робота полтавського кабінету соціальної педагогіки» (1927), «Школа як громадський і культурний центр» (1928), «Досягнення установ соціального виховання інтернатного типу на Полтавщині» (1928), «Про дисципліну в школі» (1928), «Загальні методи навчання: підручник для педвузів» (1929), «Записи поведінки дитячих колективів, як метод вивчення дитинства» (1930), «Розвиток і виховання мови й мислення дітей дошкільного віку» (1940), «Український ренесанс XX століття» (1953), «Виховання статевої чистоти і стриманості» (1954), «Роль релігії в житті людства і релігійне виховання молоді» (1954), «Виховання любові до Батьківщини» (1954), «Виховання чесноти і принциповості» (1954), «Виховання волі і характеру» (1957), «Системи навчання» (1957), «Організаційні форми навчання» (1957), «Проект системи освіти в самостійній Україні» (1957), «З часів німецької окупації України» (1957), «Історія однієї школи» (1957-1958), «Освіта і виховання молоді в СРСР» (1959), «Національне виховання дітей» (1959), «Моральне виховання молоді» (1962), «Хвороби в галузі національної пам'яті» (1964), «Розвиток совєтської педагогіки й школи» (1965), «Моя автобіографія» (1967) та ін.
Фактологічний матеріал дисертації становлять документи і матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України.
Під час роботи вивчалися і використовувалися законодавчі та нормативні акти в галузі сучасної освіти, а також публікації у фахових періодичних виданнях України й діаспори: «Записки Полтавського інституту народної освіти" (1926 – 1928), «Авангард» (1952 – 1962), «Визвольний шлях» (1954 – 1997), «Рідна школа» (1993 – 2011), «Педагогіка та психологія» (1995 – 2011), «Шлях освіти» (1924 – 1930, 2000 – 2011), «Народна творчість та етнографія» (1995 – 2010), а також довідково-бібліографічна література. Для висвітлення шляхів сучасного упровадження ідей Г. Ващенка про освіту молоді були використані Інтернет-ресурси.
Джерелознавчою базою дослідження є філософська, педагогічна, історико-педагогічна література з проблеми дослідження, автореферати дисертацій та дисертаційні дослідження.
У процесі дослідження використано матеріали Національної бібліотеки ім. В. Вернадського, Державної науково-педагогічної бібліотеки України, Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.
Джерелом при написанні роботи стало записане інтерв’ю із учнем та одним з перших дослідників творчості Г. Ващенка, який повернув ім’я вченого на Батьківщину, Омеляном Ковалем.
Усі перелічені джерела взаємодоповнювали одне одного, що уможливило забезпечити комплексність і достовірність дослідження.
Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю використання основних положень і висновків дисертації у підготовці лекцій з історії педагогіки, в процесі написання рефератів, курсових та дипломних робіт з історії української педагогіки студентами педагогічного університету, у процесі підвищення кваліфікації вчителів та керівників. Окремі аспекти можуть бути творчо використані в умовах сучасних модернізаційних змін в освіті України, передовсім у розробці системи інноваційних методів навчання та залучення молоді до громадського життя, яка б адекватно відповідала соціально-економічним умовам переходу до ринкових відносин.
Особистий внесок здобувача в розробку теми дисертації. Дисертація є самостійною роботою. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно. У колективній статті (Логвиненко Т.О., Гук О.В. Всеукраїнське педагогічне товариство імені Григорія Ващенка: 15 років діяльності на ниві освіти / Т.О. Логвиненко, О.В. Гук // Молодь і ринок. – 2011. – №3 (74). – С. 56–60.) автору належить характеристика діяльності Педагогічного товариства щодо популяризації творів Г. Ващенка.
Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 2548 від 25.11.11), Тернопільського національного університету імені Гнатюка (довідка № 1234-33/03 від 22.11.11), Дрогобицького міського методичного кабінету відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради (довідка №11 від 15.09.11), Самбірського педагогічного коледжу імені Івана Филипчака (довідка № 437 від 23.11.2011), Методичного кабінету відділу освіти Дрогобицької районної державної адміністрації (довідка № 6 від 15.09.2011).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (Дрогобич, 18–19 квітня 2008 р.), «Спадщина видатних педагогів Полтавщини в міжнародному освітньому просторі» (Полтава, 12–13 березня 2009 р.), «Українство у світі: Україна є там, де живуть українці» (Чернігів, 15–17 травня 2009 р.), «Адаптаційні можливості дітей та молоді» (Одеса, 16–18 вересня 2010 р.), «Українська педагогічна наука у контексті сучасних цивілізаційних процесів» (Івано-Франківськ, 20–21 жовтня 2011 р.). Результати дослідження обговорювалися на науково-методичних семінарах кафедри соціальної педагогіки та корекційної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка (2009–2011 рр.). Апробація матеріалів дослідження здійснювалася також на заняттях курсів підвищення кваліфікації вчителів Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2010–2011 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 10 публікаціях: 9 одноосібні, 1 у співавторстві, з них 5 – у науково-фахових виданнях.
Структура дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (393 найменування, з них 19 архівних джерел) та 7 додатків. Повний обсяг дисертації становить 220 сторінок, основний зміст викладено на 186 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Узагальнення результатів наукового дослідження дає підстави для таких висновків:
1. Опрацювання історико-педагогічної літератури, архівних документів, першоджерел дало підставу для твердження, що спадщина Г. Ващенка становить цілісне історико-педагогічне явище, у якому органічно поєднуються теоретико-педагогічні ідеї та погляди, узагальнення яких є результатом багаторічної вчительської і викладацької діяльності. У науковому доробку педагога, окрім праць, присвячених розв’язанню проблем педагогіки та психології, приділено увагу питанням філософії та історії.
2. Встановлено, що творча праця Г. Ващенка складалася з трьох взаємопов'язаних складових – педагогічної, громадсько-просвітницької та літературної. Педагогічна діяльність включала такі напрями:
- творення історико-педагогічної хроніки (аналіз і висвітлення подій науки та освіти в Україні й за кордоном тощо);
- учительська та викладацька робота (вчителювання на Полтавщині, Поділлі, в Грузії; викладання на різноманітних курсах підвищення кваліфікації для народних учителів в Україні, курсах українознавства, курсах підготовки вчителів рідномовного шкільництва, у Полтавському українському університеті; робота директором школи у Біликах Полтавської губернії; педагогічна діяльність в Українському Вільному Університеті та Богословській академії в діаспорі);
- науково-теоретична діяльність (обґрунтування засад української педагогіки, розробка основних положень українського виховного ідеалу, висвітлення проблем національного, естетичного та релігійного виховання та різноманітних аспектів освіти та навчання молоді в численних публікаціях на сторінках періодичних видань);
- виховна робота (виховання національно свідомих українців-патріотів у Спілці Української Молоді та в умовах діаспори);
- навчально-методична діяльність (автор підручника «Загальні методи навчання» для вищих навчальних закладів, укладач книги національного спрямування «Виховний ідеал», автор цінних методичних рекомендацій, що стосуються навчання і виховання української молоді в діаспорі);
- організаційна робота (керівник аспірантських груп в Україні, організатор різноманітних педагогічних курсів вишколу в діаспорі, курсів українознавства, пластових таборів тощо).
3. Здійснене дослідження засвідчило, що громадсько-просвітницька діяльність Г. Ващенка була не менш важливою, ніж науково-педагогічна. Основними напрямами громадсько-просвітницької роботи педагога були:
- громадська діяльність (активна участь у Другому Загальноукраїнському педагогічному з’їзді у Києві (10–12 серпня 1917 року), керівництво кафедрою педагогіки Полтавського Інституту Народної Освіти, членство у Спілці Української Молоді та союзі “Українська культура”, управління Богословською академією у Мюнхені на посаді ректора);
- журналістська робота (редактор і автор друкованого органу в окупації України «Голос Полтавщини», автор українських періодичних педагогічних видань в Україні та діаспорі («Шлях освіти», «Дитяче містечко», «Визвольний шлях», видавництво Спілки Української Молоді, «Записки полтавського ІНО», «Наше слово»), постійний дописувач СУМівських журналів (“Авангард”, “Крилаті”, «На варті»);
Літературна творчість педагога включає: цикл художніх п’єс та оповідань, збірки творів на соціально-психологічну тематику, низку публіцистичних та критичних статей. У діаспорі Г. Ващенко проявив себе не лише як педагог і активний громадський діяч, а й як публіцист, літературний критик. У його статтях для молоді віддзеркалені християнські, моральні та національно-патріотичні переконання педагога.
4. Доведено, що визначаючи освітній ідеал, мету діяльності освітнього закладу, учений обстоював концепцію формування гармонійно розвиненої особистості. Г. Ващенко наполягав на тому, що школа повинна розв’язувати два головні завдання – виховувати досконалу молоду людину, починаючи з раннього етапу навчання, і готувати її до продовження освіти й постійного професійного та компетентнісного розвитку впродовж усього життя. Розвиваючи ідеї Я. Коменського, Г. Сковороди, К. Ушинського та ін. про значущість народної освіти, Г. Ващенко окреслив напрями гармонійного розвитку молоді (розумове виховання, морально-релігійне, естетичне, патріотичне, фізичне, виховання волі і характеру, виховання мовної культури) та обґрунтував шляхи досягнення головної освітньої мети.
5. З’ясовано, що розвиток української національної школи педагог розглядав як одну з головних умов розвитку нації, а відтак і держави. Її основними завданнями педагог уважав: формування гідного члена нації, виховання громадянина – патріота України й активного, працьовитого, свідомого своїх прав і обов’язків члена суспільства. Мета виховання в національній школі повинна відповідати потребам нації, держави й суспільства.
6. Г. Ващенко узагальнив погляди педагогів минулого і сучасників щодо вибору методичного інструментарію у навчанні молоді, класифікував методи навчання, розкрив сутність наукового підходу до їх класифікації. Педагогічна практика вченого, спрямована на становлення й розбудову національної системи освіти та виховання, була одночасно перевіркою власних педагогічних ідей, а також їхнім джерелом. Узагальнення наукового доробку вченого дає підстави визначити сутність поняття «метод навчання» та стверджувати, що одним з перших в історії вітчизняної освітньої галузі Г. Ващенко ґрунтовно проаналізував і висвітлив світовий доробок щодо методів навчання, схарактеризував історичний та порівняльно-педагогічний аспекти цієї проблеми. Учений доводив, що навчання не буде успішним, якщо вчитель не здатний викликати і підтримати активність учнів. Ефективно підібраний дидактичний метод, на думку педагога, викликає прагнення до ініціативної діяльності учня в навчальному процесі. Розроблені Г. Ващенком рекомендації з проблеми методичного інструментарію не втратили своєї актуальності в освітньому просторі сьогодення.
7. У результаті наукового пошуку схарактеризовано і узагальнено теоретико-методичні підходи Г. Ващенка до організації навчально-виховного процесу та виявлено його позицію щодо необхідності їх детального обґрунтування. Провідними ідеями педагога щодо розбудови української національної освіти є: організація навчально-виховного процесу в школі на основі української національної ідеї; принципах демократизму, гуманізму, народності, культуровідповідності та соціальної зумовленості навчання й виховання; необхідність єдності теоретичних і практичних знань, набуття умінь і навичок, формування світогляду, моральних, вольових, естетичних якостей особистості; пріоритетність в освітньо-виховному процесі розумового, морального й естетичного розвитку в досягненні мети виховання; врахування мети виховання у формуванні змісту освіти, а також теорії, згідно з якою головним критерієм визначення її змісту є практичне значення знань; перевага практичних, дослідних методів навчання, вдосконалення форм навчально-виховного процесу задля підвищення можливості застосування набутих знань та умінь, розвитку в учнів творчого підходу до розв’язання завдань.
8. Науково-теоретичні положення і методичний доробок Г. Ващенка, його висновки і рекомендації щодо організації національної системи освіти й виховання є помітним вкладом у вітчизняну педагогіку. Зокрема, заслуговують уваги створена ним концепція українського виховного ідеалу, підходи до національного, релігійного, естетичного, фізичного, патріотичного виховання молоді, збереження й розвитку рідної мови і літератури в полікультурному середовищі, діяльності молодіжних організацій та їх ролі у становленні особистості молодої людини. Вони й сьогодні актуальні та цінні як у теоретичному, так і практичному аспектах.
9. Освітньо-виховний процес Г. Ващенко тлумачить як формування людської особистостi. Процес формування людської особистості вiдбувається не тiльки пiд впливом педагогiв та батькiв. У вихованнi активну участь беруть також держава, церква, громадські iнституцiї. Але принциповою є думка Г. Ващенка про користь самовиховання, тобто вiн активну роль вiдводить i вихователю, i вихованцеві, вважаючи їх суб’єктами навчальної діяльності.
10. Г. Ващенку належить обґрунтування взаємозв’язку науки та освіти. Він уважав, що система освіти є показником рівня розвитку молодої людини, а тому мусить не тільки чітко реагувати на всі досягнення наукової думки, але й бути постійно націленою на майбутнє. Розбудова національної школи цілком зв’язані з національною наукою та її розвитком. Проаналізувавши погляди Г. Ващенка, стверджуємо, що нову освітню систему України слід будувати з орієнтацією на особистість молодої людини, потрібно не дитину пристосовувати до системи чи схеми освіти, а саму систему наближати до потреб і можливостей молодого покоління.
11. Значну роль у поширенні педагогічних ідей, громадсько-просвітницької і науково-педагогічної діяльності та творчості Г. Ващенка в сучасних умовах відіграє Всеукраїнське педагогічне товариство імені Григорія Ващенка. Діяльність товариства різноаспектна: пошук, систематизація та видання творів педагога, організація наукових конференцій, педагогічних читань, проведення тематичних виставок тощо. Науково-педагогічна та просвітницька діяльність, педагогічні погляди та ідеї Г. Ващенка становлять значний інтерес для працівників середньої та вищої школи і можуть активно використовуватися в навчально-виховній та освітній роботі з молоддю. Формами поширення надбань ученого-педагога можуть бути доповіді на нарадах працівників освіти, лекції у вищих навчальних закладах, написання студентами рефератів, курсових і дипломних робіт, різні публікації про видатного вченого. Доцільним є більш глибоке вивчення педагогічної діяльності та наукової спадщини Г. Ващенка у вищих навчальних закладах України.
Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків вважаємо вивчення проблеми обґрунтування вченим наукових засад та пріоритетних напрямів діяльності молодіжних організацій, а також окремого дослідження потребує педагогічний доробок Г. Ващенка у сфері морально-релігійного виховання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. 10 років школи громадянства : збірник матеріалів до 10-ліття Педагогічного тов.-ва ім. Г.Ващенка / Всеукраїнське педагогічне товариство ім. Григорія Ващенка. Львівська обласна організація / Оксана Гентош (упоряд.). – Л. : Кольорове небо, 2005. – 128 с. : іл.
2. 22 видатних українських педагоги: персоналії в історії національної педагогіки / заг. ред. А. М. Бойко. – К. : ВД “Професіонал”, 2004. – 576 с.
3. Алексюк A. M. Загальні методи навчання в школі / А. М. Алексюк. – К. : Радянська школа. – 1973. – 264 с.
4. Алексюк А. Про книгу Г. Ващенка «Загальні методи навчання» / А. Алексюк // Освіта. – 1995. – 22 листопада. – С. 4.
5. Алексюк А. М. Концепція вихідних засад демократизації навчального процесу в освітніх закладах України / А. М. Алексюк // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. – К. : Школяр, 1997. – С. 58–77.
6. Алексюк А. М. Неолібералізм у педагогіці / А. М. Алексюк // Освіта. – 1995. – 22 листопада. – С. 4.
7. Алексюк А. М. Текстовий аналіз головного твору Григорія Ващенка (Передмова наукового редактора) / А. М. Алексюк // Ващенко Г. Загальні методи навчання: підручник для педагогів. – К. : Українська Видавнича Спілка, 1997. – С. 9–57.
8. Андрущенко В. П. Вища освіта в пост-болонському просторі: (спроба прогностичного аналізу) / В. П. Андрущенко // Філософія освіти. – 2005. – № 2. – С. 6–19.
9. Андрущенко В. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів. / Віктор Андрущенко // Філософія освіти: [зб. наук. праць]. – 2005. – № 1. – С. 5–17.
10. Антология педагогической мысли в России второй половины XIX – начала XX в. – М. : Педагогика, 1990. – 607 с.
11. Антология по истории педагогики в России (первая половина ХХ века) / сост. А. В. Овчинников и др. – М. : Academia, 2000. – 384 с.
12. Антоник О. Наукова ващенкіана у видавничому репертуарі незалежної України : книгознав. аспект / О. Антоник // 10 років школи громадянства : до 10-ліття Пед. т-ва ім. Григорія Ващенка : зб. матеріалів / Пед. т–во ім. Г. Ващенка. – Львів, 2005. – С. 77–85.
13. Артемова Л. В. Історія педагогіки України : підручник для студентів вищих навчальних закладів / Л. В. Артемова. – К. : Либідь, 2006. – 424 с.
14. Базиль Л. Використання творчої спадщини Григорія Ващенка у фаховій підготовці вчителів-словесників / Л. Базиль // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2007. – № 11. – С. 34–37.
15. Бернштейн М. С. Методологические предпосылки метода тестов / М. С. Бернштейн // Тесты : теория и практика – М., : [Б.в.], 1930. – 199с.
16. Бех І. Д. Проблема методів виховання в сучасній школі / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 4. – С. 136–141.
17. Бібліографія Г. Ващенка [Електронний ресурс] : [офіційний сайт Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського НАПН України]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.library.edu–ua.net/id/537/. – Назва з екрана.
18. Бобрицька В. І. Г. Г. Ващенко і А. С. Макаренко / В. І. Бобрицька // Історія Полтавського педінституту в особах : матеріали конференції, присвяченої 80-річному ювілею інституту. – Полтава : Кларисса, 1995. – С. 8–11.
19. Бойко А. М. „Служба Богові й Батьківщині” : (Г. Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок) : наук.-метод. посіб. / А. М. Бойко – К. : ІЗМН, 2001. – 427 с. – Бібліогр. : С. 424–426.
20. Бойко А. М. Взаємини Г. Г. Ващенка і А. С. Макаренка / А. М. Бойко // Постметодика. – 2000. – № 2. – С. 44.
21. Бойко А. М. Григорій Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок / А. М. Бойко – К. : ІЗМН, 1998. – 236 с.
22. Боловацька Ю. Ідеї родинного виховання в педагогічній спадщині Г. Г. Ващенка / Ю. Боловацька // Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка: матеріали пед. конгресу, присвяч. 130 роковинам від дня народж. проф. Григорія Ващенка, 22—23 квіт. 2008 р. / Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. - Полтава, 2008. – Ч. 2. – С. 40–44.
23. Большой толковый словарь русского языка / сост. и гл. ред. С. А. Кузнецов. – СПб. : Норинг, 2000. – 1536 с.
24. Бугайцева Ганна Миколаївна. Проблеми виховання молодого покоління у творчій спадщині Григорія Ващенка: автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Г. М. Бугайцева ; Інститут педагогіки АПН України. – К., 2000. – 19с.
25. Булавко В. Педагогіка Ващенка – педагогіка майбутнього України / В. Булавко // Освіта України. – 2003. – 27 трав. (№ 38). – С. 11.
26. Булкин А. П. Социокультурная динамика образования. Исторический опыт России / А. П. Булкин. – Дубна : Феникс, 2005. – 208 с.
27. Бухгольц Н. А. Очередные вопросы учета школьной успешности / Н. А. Бухгольц // Тесты: теория и практика – М., 1930. – 199 с.
28. В. Г. Вбогий хлопчина і мрія про Трою / В. Г. // Авангард. – 1958. – № 5. – С. 34–40.
29. В. Г. До мовного питання в неросійських школах СРСР / В. Г. // Сучасність. – 1961. – № 2. – С. 116–118.
30. В. Г. Привітання, схвалені шостим конгресом СУМ // Авангард. –1958. – № 5. – С. 40.
31. Василенко В. Г. Г. Ващенко і Білики / В. Василенко // Духовно- моральна парадигма творчості Григорія Ващенка: матеріали пед. конгресу, присвяч. 130 роковинам від дня народж. проф. Григорія Ващенка, 22-23 квіт. 2008 р. / Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2008. – Ч. 2. – С. 78–82.
32. Василенко І. Спосіб тестування з геометрії в трудшколах / І. Василенко, М. Третьяков // Укр. вісн. експеримент. педагогіки та рефлексології. – 1929. – № 2–3. – С. 111 – 125.
33. Васянович Г. П. Проблеми фізичного виховання молоді у педагогічній спадщині Г. Ващенка : навч. посібник / Г. П. Васянович // Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Львівський держ. фінансово-економічний ін-т. – Л. : ЛДФЕІ, 2001. – 60 с.
34. Васькович Г. Емський указ і боротьба за українську школу / Г. Васькович // в-во Українського Вільного Університету, 1976. – Мюнхен, – 20 с.
35. Васькович Г. Український вільний університет Г. Васькович // Хроніка – 2000. – 2007. – вип. 72. – С. 167.
36. Васькович Г. Шкільництво в Україні (1905–1920 рр.) / Г. Васькович. – Тернопіль : Мандрівець. – 1996. – 359 с.
37. Вацеба О. Батько українського тіловиховання / О. Вацеба // 10 років школи громадянства : до 10-ліття Пед. т-ва ім. Григорія Ващенка : зб. матеріалів / Пед. т–во ім. Г. Ващенка. – Львів, 2005. – С. 100–103.
38. Ващенко Григорій Григорович (1878–1967) : учений-педагог, психолог, фахівець з нац. Виховання // Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга пол. ХІХ–ХХ ст.) : хрестоматія / наук. ред. О. В. Сухомлинська. – К., 2003. – С. 376–377.
39. Ващенко Григорій Григорович // Українська педагогіка в персоналіях : у 2 кн. : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / за ред. О. В. Сухомлинської. – К., 2005. – Кн. 2 : ХХ ст. – С. 365–373. – Бібліогр. :
С. 373.
40. Ващенко Григорій. Виховний ідеал : підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків / Всеукраїнське педагогічне товариство ім. Григорія Ващенка. – 4. вид. – Л. : Камула, 2006. – 278 с.
41. Ващенко Григорій. Загальні методи навчання : підруч. для педагогів / Г. Ващенко. – К. : Укр. видавнича Спілка, 1997. – 410 с.
42. Ващенко Григорій. Твори – [Т. 3] : Виховання волі і характеру : Підручник для педагогів / Г. Ващенко. – К. : “Школяр”, 1999. – 385 с.
43. Ващенко Григорій. Твори – [Т. 6] : Спогади. Статті. / Г. Ващенко. – К : Всеукраїнське педагогічне товариство ім. Григорія Ващенка, 2006. – 443 с.
44. Ващенко Григорій. Твори / Всеукраїнське педагогічне товариство ім. Григорія Ващенка / Анатолій Погрібний (ред.), Омелян Вишневський (упоряд. та авт. передмов.). – На обкл. зазнач. назва тому. Т. 4 : Праці з педагогіки та психології. – К. : Школяр, 2000 – 416 с.
45. Ващенко Григорій. Твори / Всеукраїнське педагогічне товариство ім. Григорія Ващенка / Омелян Вишневський (ред.кол.), Анатолій Погрібний (упоряд.). Т. 5 : Хвороби в галузі національної пам'яті. – К. : Школяр, 2003. – 335 с.
46. Ващенко Г. "Визволення" Західної України більшовиками: офіційні
документи і дійсність / Г. Ващенко // Освіта. – 1996. – 27 листоп. – С. 12–13.
47. Ващенко Г. "Психологічні профілі" студентів Полтавського ІНО за
колективним тестом Россолімо / Г. Ващенко // Записки Полтавського інституту соціального виховання. – Т. V. – Полтава, 1930. – С. 141–145.
48. Ващенко Г. Автобіографія / Г. Ващенко // Наукові записки Українського вільного університету. Філософський факультет. – Мюнхен, 1967. – Ч. 7. – С. 5–9.
49. Ващенко Г. Большевицькі перекручення педагогічних ідей Заходу в
галузі дидактики / Г. Ващенко // Освіта. – 1997. – 5–12 листопада. – С. 1–3.
50. Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори / Г. Ващенко. – Дрогобич : Відродження, 1997. – 214 с.
51. Ващенко Г. Виховання волі і характеру. – Ч.1. Психологія волі і характеру / Г. Ващенко. – Лондон : Вид-во Спілки Української Молоді, 1952. – 256 с.
52. Ващенко Г. Виховання волі і характеру. – Ч.2. / Г. Ващенко. – Боффало-Мюнхен : Видавництво Спілки української молоді, 1957. – 270 с.
53. Ващенко Г. Виховання педагогічних кадрів / Г. Ващенко // Більшовик Полтавщини. – 1941. – № 1. – С. 3.
54. Ващенко Г. Виховання пошани до батьків і старших / Г. Ващенко // Вибрані
педагогічні твори. – Дрогобич, 1997. – С. 118–127.
55. Ващенко Г. Виховання статевої чистоти і стриманості / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1954. – Ч. 11. – С. 29–37.
56. Ващенко Г. Виховання чесноти і принциповості / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1954. – Кн. 7. – С. 40–43.
57. Ващенко Г. Виховна роля мистецтва (виховна роля української народної пісні) / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1956. – № 1. – С. 49–53.
58. Ващенко Г. Виховна роля нової української літератури / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1956. – ЧЧ. 3,4. – С. 301–310, С. 421–431.
59. Ващенко Г. Виховна роля української підсовєтської літератури / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1957. – Ч. 1. – С. 19–30.
60. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко. – Полтава : Ред.газ. “Полтавський вісник”, 1994. – 191 с.
61. Ващенко Г. Відновлення УАПЦ і переслідування її більшовиками / Г. Ващенко // Визвольний шлях. –1956. – Ч. 9. – С. 1012–1022.
62. Ващенко Г. Героїзм / Г. Ващенко // Освіта. – 2003. – 2–9 квіт. (№ 16). – С. 3.
63. Ващенко Г. Годі мрій / Г. Ващенко // Наше слово. – 1928. – № 7–8. – С. 3–7.
64. Ващенко Г. Детские вопросы в форме "почему?" Критический
анализ учения Ж. Пиаже в связи с вопросом о развитии мышления
дошкольников / Г. Ващенко // Ученые записки Сталинградского пединститута. – Сталинград, 1939. – Т. 1. – С. 104–129.
65. Ващенко Г. Дмитро Іванович Дорошенко / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1957. – Ч. 12.– С. 1364–1370.
66. Ващенко Г. До історії національних рухів у Полтаві і на Полтавщині / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1955. – Ч. 2. – С. 29–39.
67. Ващенко Г. До історії національних рухів у Полтаві і на Полтавщині в 1917–1924 рр. / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1955. – Ч. 5. – С. 75– 80.
68. Ващенко Г. До питання про класифікацію методів навчальної
роботи / Г. Ващенко // Зап. Полтав. ін-ту нар. освіти. – Полтава, 1927. – Т. 4. – С. 136–151.
69. Ващенко Г. Досягнення установ соціального вихованняінтернатного типу на Полтавщині / Г. Ващенко // Зб. "Дитяче містечко". Укладник В. Дюшен. – Харків, 1928. – С. 123–129.
70. Ващенко Г. Екскурсія студентів Полтавського ІНО до Ленінграду
та Москви / Г. Ващенко // Записки Полтавського ІНО. – Т. ІІІ. – № 1. – Полтава, [Б.р.] – С. 155–161.
71. Ващенко Г. Євангельський ідеал людини / Г. Ващенко // Практ. психологія та соц. робота. – 2003. – № 2/3. – С.150–154.
72. Ващенко Г. З часів німецької окупації України / Г. Ващенко // Визвольний
шлях. – 1957. – Ч. 10. –С. 1151–1164.
73. Ващенко Г. З часів німецької окупації України / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1957. – Ч. 2, 3, 4, 5. – С. 215–578.
74. Ващенко Г. Записи поведінки дитячих колективів, як метод
вивчення дитинства / Г. Ващенко // Записки Полтавського інституту соціального виховання. – Т. V. – Полтава, 1930. – С. 111–122.
75. Ващенко Г. Ідеологічні засади Спілки Української Молоді / Г. Ващенко // Авангард. – 1952. – ЧЧ. 4 – 5 (14 – 15).
76. Ващенко Г. Історія однієї школи / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1957. – Ч. 10–12. – 1958. –Ч. 1–9. – С. 1151–1164, 1266–1278, 1381–1392, 55–64, 193–204, 306–312, 423–436, 525–536, 658–668, 795–801, 907–915, 1029–1042.
77. Ващенко Г. Кара (З подій 1905 р.) / Г. Ващенко // Наше слово. – 1928. – № 3. – С. 13–18.
78. Ващенко Г. Кінець комунізму чи всесвітня катастрофа культури й
цивілізації? / Г. Ващенко // Авангард. – 1956. – Ч 1. – С. 17–20.
79. Ващенко Г. Коріння більшовицького тоталітаризму / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1956. – Ч. 5. – С 559–566.
80. Ващенко Г. Матеріали до характеристики стану техніки навчання в
молодшому концентрі трудшколи Полтавської округи за даними
групових журналів других груп Полтавської ім. Ів. Франка,
Опішнянської, Решетилівської й Долинської трудшкіл за 1926–
1927 шк. рік / Г. Ващенко // Записки Полтавського інституту соціального виховання. – Т. V. – Полтава, 1930. – С. 124–135.
81. Ващенко Г. Мета життя як стрижень характеру / Г. Ващенко // Практ. психологія та соц. робота . – 2003. – № 2/3. – С. 155.
82. Ващенко Г. Методи об'єктивного обслідування техніки читання / Г. Ващенко // Записки Полтавського ІНО. – Т. ІІІ. – № 3. – Полтава, 1926. – С. 100–108.
83. Ващенко Г. Мораль християнська і комуністична / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1962. – ЧЧ. 1–8. – С. 31–679.
84. Ващенко Г. Моральне виховання молоді / Г. Ващенко // Авангард. – 1962. – Ч. 3. – С. 17–19.
85. Ващенко Г. Моя автобіографія / Г. Ващенко // Освіта. – 1996. – 25 грудня. – С. 6.
86. Ващенко Г. Мрії і дійсність / Г. Ващенко // Наше слово. – 1928. – № 5. –
С. 3–9.
87. Ващенко Г. Наслідки математичних тестів у Вуді, переведених в школах Полтавської округи / Г. Ващенко // Шлях освіти. – 1928. – № 11. – С. 153–160.
88. Ващенко Г. Наслідки математичного тесту над дітьми Полтавських
шкіл / Г. Ващенко // Записки Полтавського ІНО. – Т. III. – № 3. – Полтава, 1926. – С. 128–133.
89. Ващенко Г. Наслідки тестів "загального розвитку",
проведених у чотирьох групах полтавських шкіл / Г. Ващенко, С. Ігнатьєв // Шлях освіти. – 1927.– № 2–3.– С.68–77.
90. Ващенко Г. Націоналізм, інтернаціоналізм і виховання любові до Батьківщини / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1956. – Ч 4. – С. 56.
91. Ващенко Г. Національне виховання дітей / Г. Ващенко // Авангард. – 1959. – Ч. 4. – С. 14–18.
92. Ващенко Г. Нотатки про естетику. Платон про красу / Г. Ващенко // Твори. Т. 5. – К.: “Школяр” – “Фада” ЛТД, 2003. – С. 36–38.
93. Ващенко Г. Олександр Македонський / Г. Ващенко // Авангард. – 1954. – Ч. 12–13. – С. 49–55.
94. Ващенко Г. Організаційні форми навчання / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1957. – Ч. 9. – С. 1019–1022.
95. Ващенко Г. Організація лабораторій та майстерень при педагогічних вузах (для виконання Дальтон–плану) / Г. Ващенко // Путь просвещения. –1926. – № 11.– С. 136–151.
96. Ващенко Г. Освіта в дореволюційній Росії / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1958. – Ч. 12. – С. 1335–1344.
97. Ващенко Г. Освіта і виховання молоді в СРСР / Г. Ващенко // Авангард. Журнал для молоді. – Лондон. – 1959. – Ч. ІІ–ІІІ.
98. Ващенко Г. Основи естетичного виховання / Г. Ващенко // в-во Авангард, 1957. – 46 с.
99. Ващенко Г. Основна мета української молоді / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1954. – кн. 1. – С. 12–21.
100. Ващенко Г. Основні лінії розвитку совєтської педагогіки і школи / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1965. – Ч. 1. – С. 29–39.
101. Ващенко Г. Основні проблеми педагогіки майбутнього / Г. Ващенко // Педагогіка толерантності. – 1998. – № 2. – С. 86–93.
102. Ващенко Г. Педагогічна майстерність / Г. Ващенко // Радянська освіта. – 1940. – № 19. – с. 2.
103. Ващенко Г. Передмова / Г. Ващенко // Кобець О. Сходить сонце. Українським дітям і молоді. – Нью-Йорк, 1961. – С. 1–16.
104. Ващенко Г. Про дисципліну в школі / Г. Ващенко // Наше слово. – 1928. – № 6. – С. 29–31.
105. Ващенко Г. Проект системи освіти в самостійній Україні / Г. Ващенко. – Мюнхен : Накладом Центрального комітету СУМ, 1957. – 48 с.
106. Ващенко Г. Психологічні властивості українців і причина наших
невдач / Г. Ващенко // Рідна школа. – 1992. – № 1 . – С. 49–51.
107. Ващенко Г. Робота полтавського кабінету соціальної педагогіки / Г. Ващенко // Шлях освіти. – 1927. – № 2. – С.123–126.
108. Ващенко Г. Робота полтавського кабінету соціяльної педагогіки за 1925 р. / Г. Ващенко // Шлях освіти. – 1926. – № 2. – С. 135–137.
109. Ващенко Г. Родинне виховання дітей до трьох років / Г. Ващенко // Авангард. Журнал для молоді. – Лондон. – 1959. – Ч. ІІІ. – С. 30–32.
110. Ващенко Г. Родинні умови життя і дитячі правопорушення
Записки Полтавського інституту народної освіти / Г. Ващенко. – Т. 4. – Полтава. 1927. – С. 130–135.
111. Ващенко Г. Розвиток і виховання мови й мислення дітей дошкільного віку / Г. Ващенко // Заключний розділ докт. дис. "Мова дітей переддошкільного і дошкільного віку як засіб спілкування". – Полтава, 1940. – С. 154–232.
112. Ващенко Г. Розвиток Полтавського ІНО як педагогічної школи / Г. Ващенко // Записки Полтавського інституту соціального виховання. – Т. V. – Полтава, 1930. – С. 14–29.
113. Ващенко Г. Роля освіти в СССР / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1965. – Ч. 3. – С. 283–294.
114. Ващенко Г. Роля релігії в житті людства і релігійне виховання
молоді / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1954. – Ч. 5. – С. 29–34.
115. Ващенко Г. Російський імперіялізм у XIX столітті / Г. Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 393–409.
116. Ващенко Г. Свобода людини як фiлософiчно–педагогiчна i полiтична проблема / Г. Ващенко // Твори. Том 4. Працi з педагогiки та психологiї. – К.: «Школяр» – «Фада» ЛТД, 2000. – С. 326– 361.
117. Ващенко Г. Системи навчання / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1957. – Ч. 7. – С. 763–774.
118. Ващенко Г. Сільсько-господарський ухил педагогічних ВУЗів / Г. Ващенко // Шлях освіти. – 1924. – № 11–12. – С. 93–102.
119. Ващенко Г. Сліпий / Г. Ващенко. – С.-Петербургъ : Типографія товариства «Общественная польза», 1910. – 37 с.
120. Ващенко Г. Служба Богові й Батьківщині / Г. Ващенко // Рідна школа. – 1992. – № 3–4. – С. 84–88.
121. Ващенко Г. Сообщающая беседа. Место сообщающей беседы в
процессе обучения / Г. Ващенко // Советская педагогика. – 1939. – № 7. –
С. 37–44.
122. Ващенко Г. Соціалізм й індивідуалізм у світлі християнства //
Визвольний шлях. – 1953. – Ч. 8. – С. 24–27.
123. Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру / Г. Ващенко // [Твори] Т.4 : Праці з педагогіки і психології. – К. : Школяр, 2000. – С. 271–314.
124. Ващенко Г. Традиційний український ідеал людини. Традиції й поступ / Г. Ващенко // Український світ. – 1996. – № 2. – С. 35–36.
125. Ващенко Г. Традиційний українській ідеал людини в контексті
народної поезії та літератури / Г. Ващенко // Народна творчість та етнографія. – 1995. – № 2–3. – С. 63–79.
126. Ващенко Г. Традиційні коріння большовицького тоталітаризму і
підступства / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1956. – Ч. 2. – С. 148–152.
127. Ващенко Г. Український ренесанс XX століття / Г. Ващенко. – Торонто : На варті, 1953. – 80 с.
128. Ващенко Г. Учитель центральна фігура навчально-виховного процесу / Г. Ващенко // Більшовик Полтавщини. – 1941. – №19. – С. 3.
129. Ващенко Г. Уява та її роль в житті людини / Г. Ващенко // Авангард. – 1954. – Ч. 12–13. –С. 55–70.
130. Ващенко Г. Фізичні властивості студентів Полтавського ІНО за
колективним тестом Россолімо / Г. Ващенко // Записки Полтавського інституту соціального виховання. – Т. V. – Полтава, 1930. – С. 136–140.
131. Ващенко Г. Хвороби в галузі національної пам′яті / Г. Ващенко // Освіта. – 2003. – 1–8 січ. (№ 1).– С. 3; 12–19 лют. (№ 8). – С. 6.
132. Ващенко Г. Християнство і майбутнє людства : слово від Братства св. Покрови / Г. Ващенко // [Твори] / Г. Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної памʼяті. – С. 270–295.
133. Ващенко Г. Школа як громадський і культурний центр / Г. Ващенко // Наше слово. Додаток до газети "Більшовик Полтавщини". – 1928. – № 2. – С.
33–35.
134. Ващенко Г. Яничар Макаренко – найбільший совєтський педагог / Г. Ващенко // Визвольний шлях. – 1955. – Ч. 8. – С. 53–60.
135. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2005. – 1725 с.
136. Видатний національний педагог Григорій Ващенко : зб. матеріалів до 125-річчя від дня народж. / авт.-упоряд., наук. ред. А. Погрібний ; Всеукр. пед. т–во ім. Г. Ващенка. – К. : Всеукр. пед. т–во ім. Г. Ващенка, 2003. – 64 c.
137. Видатні українські педагоги: Інформаційний довідник / Авт.-упор. Л. В. Калуська. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 224 с.
138. Вихрущ В. О. Розвиток теоретико-концептуальних основ вітчизняної дидактики (друга половина XIX – початок XX ст.) / В. О. Вихрущ : Автореф. дис. ... д-ра пед. наук. К., 2001. – 20 с.
139. Вихрущ В. О. Розробка теорії метода у дидактиці нової трудової школи Г. Ващенка / В. О. Вихрущ // Науковий вісник Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія : Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 21–25.
140. Вишневський О. До питання про критерії оцінки педагогічної спадщини / О. Вишневський // 10 років школи громадянства : до 10-ліття пед. т-ва ім. Григорія Ващенка : зб. матеріалів / Пед. т-во ім. Г. Ващенка. – Львів, 2005. – С. 50–53.
141. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання / О. Вишневський // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. – К.: Школяр, 1997. – С. 78–121.
142. Вишневський О. На ниві відродження української педагогіки / О. Вишневський. – Дрогобич : видавець Святослав Сурма, 2011. – 80 с.
143. Вишневський О. Педагогічні етюди. Аналітичні матеріали, концепції, публіцистика, інтерв’ю / О. Вишневський. – Дрогобич. Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. І.Франка, 2007 р. – 208 с.
144. Вишневський О. Передмова / О. Вишневський // Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори. – Дрогобич, 1997. – С. 3–6.
145. Вишневський О. Повернемось до чистих джерел / О. Вишневський // Освіта. – 1997. – 12–19 листопада. – С. 4–5.
146. Вишневський О. Сучасне українське виховання / О. Вишневський. – Дрогобич, 1996. – 238 с.
147. Вишневський О. Українська педагогіка на тлі освітніх реформ: збірник науково–публіцистичних статей / О. Вишневський – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. Івана Франка. – 2008. – 70 с.
148. Вишневський О. Український ідеал і національний характер / О. Вишневський. – Дрогобич : видавець Святослав Сурма. – 2010. – 160 с.
149. Вища освіта і Болонський процес : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Дмитриченко М.Ф., Хорошун Б.І., Язвінська О.М., Данчук В.Д. – К. : Знання України, 2006. – 440 с.
150. Вітвицька С. Основи педагогіки вищої школи : методичний посібник для студентів магістратури / С. Вітвицька. –Київ : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.
151. Вітренко Т. Велетні педагогічної думки. Григорій Ващенко // Освіта
України. – 1997. – 22 серпня. – С. 8.
152. В-о Г. Конференція вчителів м. Полтави 13–14 березня 1925 р. / Г. В-о //
Записки Полтавського ІНО. – Т. III. – Полтава, 1926. – С. 161–167.
153. В-о Г. Конференція робітників установ соціального виховання
закритого типу в м.Полтаві 1926 р. / Г. В-о // Записки Полтавського ІНО. –
Т. III. – Полтава, 1926. – С. 172–176.
154. В-о Г. Педагогічне обличчя Ленінграду та Москви / Г. В-о // Записки Полтавського ІНО. – Т. III. – № 1. – Полтава, 1926. – С. 167–172.
155. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посіб. / Н. П. Волкова. — 3-тє вид., стереотип. — К. : Академвидав, 2003. – 616 с. – (Серія «Альма-матер»).
156. Всесвятский Б.В. Метод исканий (исследовательский) и новые
программы / Б. В. Всесвятский // На путях к новой школе. – 1924. – № 4. –
С. 141–145.
157. Всеукраїнське педагогічне товариство імені Григорія Ващенка // Освіта : Спецвип.-посіб. – 1995. – № 47.
158. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики / Х.-Г. Гадамер. – М. : Прогресс, 1988. – 704 с.
159. Гаєвська Л. Сутність поняття «освіта» в суспільно-історичній детермінації / Л. Гаєвська // Освіта і управління. – 2008. – № 1. Т. 11. –
С. 56–61.
160. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка : теорія та історія : навч.
посібник / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : Вища школа, 1995. – 237 с.
161. Гальчинський В. Україністика Німеччини в другій половині 40-х – першій половині 50-х років XX століття / В. Гальчинський // Українознавство. – 2009. – № 3. – С. 289
162. Гентош О. Було колись у Біликах / О. Гентош // Освіта. – 1996. –
25 грудня. – С. 6.
163. Гентош О. Григорій Ващенко (1878–1967) : повернення в Україну / О. Гентош // Пед. думка. – 2003. – № 3. – С. 85–90.
164. Гентош О. Ім'я повертається / О. Гентош // Освіта. – 1998. – 24 червня –
1 липня. – С. 10–11.
165. Герасименко В. Співець людини, волі й України / В. Герасименко // Нар. творчість та етнографія. – 2003. – № 5/6. – С. 47–50.
166. Гнаткович Т. Слово – культура – духовність: педагогічний світогляд Григорія Ващенка / Т. Гнаткович // Укр. мова і л-ра в шк. – 2007. – № 5. –
С. 69–70.
167. Головчук С. Ю. Педагогічна спадщина Григорія Ващенка у контексті розвитку національної освіти та виховання в Україні / С. Ю. Головчук // Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку. – Хмельницький, 2007. – С. 249–251.
168. Голос Полтавщини. – 1941. – 2 листопада
169. Голос Полтавщини. – 1941. – 26 жовтня
170. Голос Полтавщини. – 1941. – 9 листопада
171. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Вид-во Либідь, 1997. – 376 с.
172. Григорій Ващенко (1878–1967) // Народжені Україною : мемор. альм. : у 2 т. – К., 2002. – Т. 1. – С. 294–295.
173. Григорій Ващенко (1878–1967) : Педагог, вчений, психолог, письменник // Золота книга української еліти : інформ.-імідж. альм. : у
6 т. / ред. Рада : Ю. Богуцький, Л. Губернський, М. Демченко та ін. – К., 2001. – Т. 1. – С. 354–355.
174. Григоріїв Юрій. Творець української національної педагогіки / Ю. Григоріїв // Визвольний шлях. – Лондон. – 1967. – Кн. 6. – С. 701–706.
175. Гринів О. Створімо себе (Про українського вченого Григорія Ващенка. 1878–1967) / О. Гринів // Молодь України. – 1994, 21 липня. – С. 3.
176. Гук О.В. Актуальні питання фізичної освіти та виховання молоді в педагогічних поглядах Г.Ващенка / О.В. Гук // Адаптаційні можливості дітей та молоді: матеріали VIII (X) міжнародної науково–практичної конференції (Одеса, 16–18 вересня 2010 року) / під ред. А. І. Босенка – Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2010. – 377 с. – С. 58–64.
177. Гук О.В. Видатний український педагог Григорій Ващенко про роль освіти у становленні молодого покоління / О.В. Гук // Український вимір: міжнародний збірник інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. Число 10. – Чернігів, 2011. – С. 45–48.
178. Гук О.В. Григорій Ващенко про громадянську спрямованість виховання української молоді / О.В. Гук // Український вимір. Міжнародний збірник інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. У 3– т. – Т. ІІ. – Чернігів : ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка, 2009. –
С. 154–156.
179. Гук О.В. Молодіжні організації в контексті соціального виховання молоді за Г. Ващенком / О.В. Гук // Молодіжна політика: Проблеми і перспективи. Зб. матеріалів V Міжнарод. Науково-практ. конф. 18–19 квітня 2008 р. – Дрогобич, 2008. – С. 173–174.
180. Гук О.В. Омелян Коваль – дослідник та послідовник наукової спадщини видатного українського педагога Григорія Ващенка / О.В. Гук // Український вимір. Міжнародний збірник інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. У 3– т. – Т. І. – Чернігів, 2010. –
С. 120–124.
181. Гук О.В. Питання освіти молоді у педагогічній спадщині Григорія Ващенка / О.В. Гук // Витоки педагогічної майстерності: Збірник наукових праць. – Випуск 6. – Полтава, 2009. – С. 127–131.
182. Гук О.В. Погляди Григорія Ващенка на роль педагога в освітньо–виховному процесі / О.В. Гук // Наукові записки : [з