ЛАЗОРЕНКО ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА. НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ МАТЕМАТИКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕБ-КВЕСТУ

Краткое описание

ЛАЗОРЕНКО ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ МАТЕМАТИКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕБ-КВЕСТУ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ЛАЗОРЕНКО ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 378.147:004.738.5:81’276.6:51=111
НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ
МАЙБУТНІХ МАТЕМАТИКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕБ-КВЕСТУ
Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
ШОВКОВИЙ В’ЯЧЕСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................................4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ
МАТЕМАТИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ АНГЛОМОВНОГО УСНОГО
МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕБ-КВЕСТУ
.......................................................................... Ошибка! Закладка не определена.16
1.1.Професійно орієнтоване навчання англійської мови студентів математичних
спеціальностей як предмет лінгвометодичних досліджень......................................16
1.2. Лінгвостилістичні характеристики професійно орієнтованого англомовного
монологічного мовлення студентів математичних спеціальностей........................23
1.3. Методичні основи навчання студентів математичних спеціальностей
англомовного усного монологічного мовлення ........................................................37
1.4. Веб-квест як організаційна форма навчання студентів математичних
спеціальностей англомовного усного монологічного мовлення .............................52
Висновки до розділу 1 ..................................................................................................69
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ МАТЕМАТИЧНИХ
СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ АНГЛОМОВНОГО УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО
МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕБ-КВЕСТУ..............................................
2.1. Цілі та зміст навчання студентів математичних спеціальностей англомовного
усного монологічного мовлення ................................................................................72
2.2. Добір мовного, мовленнєвого матеріалу та Інтернет-сайтів для навчання
студентів математичних спеціальностей англомовного усного монологічного
мовлення з використанням Веб-квесту.......................................................................81
2.3. Система вправ і завдань для навчання студентів математичних
спеціальностей англомовного усного монологічного мовлення з використанням
Веб-квесту......................................................................................................................95
2.4. Модель організації процесу навчання студентів математичних спеціальностей
англомовного усного монологічного мовлення з використанням Веб-квесту....133
Висновки до розділу 2 ................................................................................................142
3
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ
МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ МАТЕМАТИЧНИХ
СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ АНГЛОМОВНОГО УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО
МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕБ-КВЕСТУ
3.1. Критерії оцінювання англомовного усного монологічного мовлення студентів
математичних спеціальностей ...................................................................................145
3.2. Організація та проведення експериментального навчання .............................161
3.3. Методичні рекомендації щодо організації навчання студентів математичних
спеціальностей англомовного усного монологічного мовлення з використанням
Веб-квесту....................................................................................................................190
Висновки до розділу 3 ................................................................................................196
ВИСНОВКИ ................................................................................................................198
ЛІТЕРАТУРА ..............................................................................................................204
ДОДАТКИ ...................................................................................................................237
4
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ПОМ – професійно орієнтоване мовлення
МН – методика навчання
СМС – студенти математичних спеціальностей
АУМПОМ – англомовне усне монологічне професійно орієнтоване мовлення
5
ВСТУП
Україна сьогодні активно бере участь у наукових дискусіях щодо проблем
об’єднаного освітнього простору в Європі. Університети України впевнено
беруться до розв’язання проблем підготовки освічених фахівців-науковців з різних
галузей знань, здатних до обміну науковими здобутками та фаховими знаннями із
зарубіжними колегами, до інформування їх про власні досягнення,
популяризування світових відкриттів і залучення їх до прогресивного вітчизняного
поступу. Статтею 67 Закону України «Про вищу освіту», зокрема, визначені такі
напрями міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів: «…участь у
програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного обміну
студентами, аспірантами, педагогічними, науково-педагогічними та науковими
працівниками; проведення спільних наукових досліджень; організація міжнародних
конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів; участь у міжнародних
освітніх та наукових програмах; відрядження за кордон науково-педагогічних
кадрів для викладацької та наукової роботи відповідно до міжнародних договорів
України, а також прямих договорів вищих навчальних закладів з іноземними
партнерами» [61].
Реалізація амбітних цілей неможлива без вільного володіння іноземною мовою
у фаховому та науковому контекстах. Англомовний освітній простір – один з
найдинамічніших за темпами розвитку, розширенням меж і кордонів, за
цивілізаційним потенціалом. Тому вдосконалення навчання англійської мови в
університеті, створення ефективної сучасної лінгводидактичної моделі є такою ж
амбітною метою для викладачів і студентів, як і для всієї держави. З іншого боку,
мотивацією вивчення англійської мови стали програми обміну студентів, літньої
практики в Європі та США, міжуніверситетські угоди про підготовку спеціалістів
за програмами двох університетів: українського і європейського. Для участі в таких
програмах викладачі й студенти повинні ставити собі за мету в стислі терміни
забезпечувати успішність оволодіння англійською мовою на рівні, що відповідає
потребам фаху студента.
6
Безперечно, визначення стратегічних цілей навчання у вищій школі зумовлює
вибір наукового підходу. Структура ключових компетентностей, визначена в
рекомендаціях Ради Європи, містить основні орієнтири формування професійних
характеристик мовної особистості. Серед них – компетентності мовного
спілкування рідною й іноземною мовами, а також математична (Mathematical),
цифрова (Digital) або інформаційна комунікативна компетентність [146]. Зрозуміло,
що ці компетентності мають особливий статус в лінгводидактиці університетів
природничого і математичного спрямування,зокрема для спеціальностей,
пов’язаних із інформатикою, кібернетикою, математикою. Тому компетентнісний
і комунікативний підходи найкраще відповідають, з одного боку, потребам
студентів освоювати професію, ознайомлюватися з найновішими досягненнями
науки, опрацювати фахові джерела, а з іншого боку – їхнім математичним
здібностям, зацікавленню інтернет-технологіями, особистісному спрямуванню.
Розробленням компетентнісного і комунікативного підходів у дидактиці вищої
школи займалися В. І. Байденко, І. А. Зимня, О. Б. Назаренко, A. B. Хуторськой,
Г. Атвел (G. Attwell), М. Боекаертс (M. Boekaerts), Дж. Гуді (J. Goody), Р. Уайт
(R. White), У. Гутмахер (W. Hutmacher). Праці цих учених переконливо доводять,
що уміння й навички професійної комунікації формуються як елементи ключових
компетентностей, а професійно орієнтоване мовлення – як вияв їхньої
сформованості й розвитку.
Як засвідчив аналіз наукових праць, увагу дослідників щодо проблеми
професійно орієнтованого англомовного мовлення зосереджено на дидактичних
моделях формування комунікативної компетентності. Навчання суб’єктів
професійної освіти перебувало у фокусі уваги таких дослідників, як-от:
Т. М. Балихіна, Л. А. Баранова, І. А. Зимня, М.Н. Ігнатова, Н. Ю. Кабанова,
О. С.Конотоп, Г. В. Кравчук, Л.О. Максименко Є. Мотіна, П.І. Образцов,
Т.В. Самосенкова, С. Тейлор (S.Taylor), Л.Гофман (L.Hoffmann), Т. Гатчинсон
(Т. Hutchinson) тощо.
Основна мета навчання математиків, кібернетиків, інженерів і конструкторів
полягає в підготовці такого спеціаліста, англомовний рівень якого дає змогу читати
7
фахову літературу, доповідати про власні професійні здобутки, спілкуватися з
колегами та викладачами, обмінюватися досвідом на конференціях і форумах. Не
заперечуючи цінність навчання писемного мовлення для потреб ділового
листування, написання наукових статей, все ж зазначимо, що усне мовлення
потребує особливої уваги в період навчання у вищій школі, тому що вимагає
ефективних методик налагодження усного контакту, а значить, крім усього, ще й
фонетичних, фонологічних, орфоепічних знань та навичок, а також відчуття темпу
й ритміки, інтонаційно довершеного продукування тексту. Тому наше зацікавлення
навчанням професійно орієнтованого монологу, вибором найнеобхідніших жанрів
наукового професійно значущого мовлення студентів, які вивчають дисципліни
математичного кола є зрозумілим і обґрунтованим. З іншого боку, викладач
англійської мови нелінгвістичного факультету опиняється в ситуації, коли саме він
несе відповідальність за комунікативний резерв майбутнього фахівця, а отже має
навчити студента міркувати швидко, сприймати й відтворювати текст англійською
мовою грамотно й відповідно до професійно зумовленої комунікативної ситуації.
Студенти математичних спеціальностей («Математика», «Статистика»,
«Прикладна математика»; «Інформаційні технології»: «Інженерія програмного
забезпечення», «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», «Комп’ютерна
інженерія», «Системний аналіз», «Кібернетика») – особливий контингент навчання
англійської мови, тому що перебувають в умовах скорочення аудиторного часу,
інтенсифікації курсів, обмеження кола розмовних тем, вужчого вибору форм
аудиторної роботи порівняно зі студентами лінгвістичних спеціальностей. Тому
вдосконалення їхнього професійно орієнтованого мовлення – неодмінна вимога
часу, а розроблення якісних методик, вибір необхідних засобів і форм навчання –
виклик для сучасного викладача.
Слід сказати, що студенти математичних спеціальностей, зазвичай, не
розглядаються як окремий об’єкт навчання у вищій школі, вони або вважаються
частиною контингенту всіх природничих спеціальностей, або взагалі належать до
так званих нефілологів. Серед курсів англійської мови для математиків можна
назвати лише такі: Дорожкіна В. П. «Extensive English Course for Mathematicians»,
8
1986; Копил О. А. (Навчально-методичний посібник) "English for mathematicians",
2015; Čoupkova Eva «English for Mathematicians», 2014; Rumyantseva O. A. «English
for Mathematicians», 2015. Ці курси охоплюють або збірку текстових навчальних
матеріалів, або моделі шкільних уроків; вони призначені для вивчення англійської
мови різними слухачами: школярами, які цікавляться математикою, студентами
окремого факультету, науковцями, які читають літературу з математики. Хоча ці
курси демонструють цікаві дослідницькі підходи, корисний навчальний матеріал,
але цілісну методику навчання математиків як представників фаху і суб’єктів
професійно орієнтованого англомовного монологічного мовлення в них, на жаль, не
запропоновано. На наше переконання, брак методик для студентів спеціальностей
математичного циклу досі існує саме через труднощі окреслення й визначення
змісту, методів та організаційних форм навчання цього контингенту. Однак ці
труднощі можливо й потрібно долати.
Серйозніші досягнення демонструє лінгвометодика навчання писемного
наукового мовлення окремих спеціальностей. Зокрема, на особливу увагу
заслуговують праці І. О. Богомолової, (навчання майбутніх інженерів) [22];
Г. М. Дзіман (навчання студентів технічних спеціальностей) [46],
У лінгвометодиці сформувалася тенденція в навчанні мовлення конкретних
жанрів. Предметом спеціального дослідження була методика навчання
продукування таких жанрів: анотація [83], проблемно-тематичне повідомлення [31],
наукова доповідь [73], експозитарне есе [107], наукова рецензія [119; 108], вторинні
наукові тексти (зокрема, конспект, реферат, резюме) [142], реферування [155];
лекція, доповідь, стаття, рецензія [17], наукова стаття, наукова доповідь, анотація та
рецензія [46], стаття [4].
Проблема навчання монологічного мовлення належить до більш вивчених і
опрацьованих. Предметом спеціальних досліджень стали проблеми навчання
студентів мовних ВНЗ монологічного висловлення на основі рефлексії [194];
навчання монологічного мовлення наукового стилю на лінгвістичному мовному
матеріалі [142]; навчання студентів технічного ВНЗ монологічного мовлення
англійською мовою в ситуаціях професійно-орієнтованого спілкування [161];
9
навчання образних монологічних висловлень майбутніх перекладачів [74];
проблема диференційованого підходу до навчання монологічного мовлення на
початковому етапі немовного ВНЗ [213]. Проте системних досліджень навчання
усного професійно орієнтованого мовлення у жанрах наукового повідомлення
математиків в Україні не ведеться.
Теоретичні узагальнення й практичний досвід наш і наших колег, висновки
науковців-лінгводидактів змушують шукати відповідь на питання про ефективні
засоби усунення зазначених проблем. Ми вважаємо, що такими засобами є
застосування доцільних методів і організаційних форм навчання, серед яких метод
проектів, метод вправляння, Веб-квест. Такий набір не є випадковим з кількох
причин.
Методичне забезпечення навчання англійської мови визначається під впливом
багатьох чинників: соціальне замовлення, розвиток наукових технологій, мотивація
студентів, педагогічні умови навчального процесу, домінуючі лінгвістичні теорії та
дидактичні підходи. Внаслідок такого впливу в сучасних методиках відчутні
тенденції до запровадження нових форм самостійного особистісно орієнтованого
опанування мовою, алгоритмізованого рівневого навчання, оволодіння мовою в
комунікативній ситуації, інтенсивного навчання. Вибір методів навчання
англійської мови студентів математичних спеціальностей повинен відповідати
потребам швидко здобути вміння й навички спілкування англійською в професійно
та науково значущій ситуації, закріпити їх у короткий проміжок часу, визначений
для вивчення мови, спланувати навчання самостійно й відповідати персонально за
результат мовлення. Ми вважаємо, що зазначені методи цілком відповідають таким
потребам.
Метод вправляння є одним з активно впроваджуваних у будь-якій моделі
навчання англійської мови через його визнану ефективність. Тут можна назвати
цілу когорту вчених, які долучилися до розроблення методології вправляння,
окремих прикладних систем вправ, з’ясували ефективність вправляння в окремих
галузях англомовного навчання. Серед них: І. А. Борзова, Е. В. Васильєва,
О. А. Колмакова, Р. Ю. Мартинова, Н. В. Ніколаєва, Т. М. Рибіна, В. П. Свиридюк,
10
С. М. Цирєнова, St. Baily,U. Haussermann [24; 31; 73; 107; 108; 119; 150; 155; 198;
219; 239]. Незважаючи на високий рівень дослідження методології вправляння в
англомовному навчанні, кожна методика повинна бути забезпечена новим
комплексом вправ і завдань через неможливість універсалізувати вправи для всіх
суб’єктів і видів навчання, кількості академічного часу, методів лінгводидактики і
дидактичної мети.
Метод проектів для студентів-математиків актуальний тому, що об’єднує їх
професійно зацікавленою темою чи питанням, які мають для них практичну й
пізнавальну цінність. Він також дає змогу працювати як індивідуально, так і в
групі, забезпечує гнучкий пошук джерел творення професійного й наукового
тексту, вибір змісту мовлення й засобів його жанрової композиції. Англійські
дослідники методики навчання мови М. Блур і М. Дж. Сент-Джон [221]
найпопулярнішим визнали тип проекту на основі опрацювання джерел для
спеціальних цілей (професійних чи наукових). Найбільш поширеними ресурсами
для створення проектних методик навчання англійської мови є праці D. L. FriedBooth [231], S. Haines [237], T. Hutchinson [242], Є. С. Полата, М. Ю. Бухаркіної,
М. В. Моїсєєва [123; 140], О. А. Побокової [138]. Метод проектів дає змогу вивчити
необхідні лексичні й граматичні одиниці, згруповані за темою проекту, віднайти
необхідні джерела інформації та підібрати комунікативні стратегії мовлення,
оформити й представити результати у вигляді презентації, постера, відеофільму чи
радіопрограми, навіть рольової гри чи вистави. Тому цей метод має винятковий
мотиваційний потенціал для викладачів і студентів.
Пошук чи модернізація навчальних методів і форм лінгводидактики тривають,
тому що в умовах збільшення обсягу професійних знань майбутньому спеціалісту
потрібно швидко та якісно трансформувати ці знання в англомовний текст,
продемонструвавши орієнтування в інформаційному потоці, отже, використані
матеріали й сам продукований текст повинні бути високоінформативними. Щоб
досягти цієї мети, необхідно використати автентичний професійно орієнтований
матеріал для створення тексту окремого жанру. Веб-квест, при всій
різноманітності тлумачень (як організаційної форми навчання, як типу пошукової
11
діяльності чи як проблемного завдання), виник у відповідь на запит швидкого
доступу до інформації та використання її в навчальних цілях. З часу своєї появи як
пошуково орієнтованого формату уроку, більшість навчального матеріалу якого
походить з Інтернету, Веб-квест завойовує увагу викладачів і студентів у світі.
Модель Берні Доджа (Bernie Dodge) апробована в Університеті Сан Дієго в 1995 і
трансформована Томом Марчем (Tom March) в освітній рух, до якого приєднуються
викладацькі й студентські спільноти різних країн. В Україні можна назвати
дослідження Веб-квесту Г. Л. Шаматонової [201], О. Л. Гапеєвої [40],
Л. М. Яценко, Я. О. Дьячкової [215, 53]. Теоретичним підґрунтям для них слугували
висновки Я. С. Биховського [29], Г. В. Воробйова [36], О. В. Толмачової [186],
П. В. Сисоєва [174]. Метою Інтернет-пошуку є навчання, вправляння, отримання
нових знань, набуття вмінь мислення, орієнтування, мовлення, коли професійнотематична інформація допомагає формувати комунікативну компетентність
фахівця.
Веб-квест може бути водночас ефективним засобом професійної
комунікативної компетентності, умовою успішності застосування методів
вправляння й методу проектів, раціонального використання Інтернет-ресурсів,
урізноманітнення навчальних матеріалів для математиків і підвищення рівня
самостійності студентів в англомовній підготовці до професійної діяльності. За
нашим передбаченням, Веб-проектування буде успішним, якщо студенти
зрозуміють суть проблемного питання, пов’язаного з науковою сферою чи
професією, і водночас досягнуть лінгводидактичної мети – продуктивного
мовлення.
Отже, потреба формування компетентності мовця й фахівця в студентів
математичних спеціальностей університетів, залучення методів, які б сприяли
швидкому та якісному розвитку англомовного професійно орієнтованого мовлення,
необхідність усунення перепон для вільного монологічного мовлення студентів у
жанрах наукового повідомлення, доповіді, презентації результатів фахової та
наукової діяльності, сприйняття й осмислення досвіду колег, залучення новітніх
організаційних форматів навчання в Інтернет-просторі, використання одвічної
12
зацікавленості студентів у перевірці власних пошукових можливостей, їхнього
потягу до розв’язання проблемних завдань, квестів, розгадок числових і
природничих таємниць зумовлюють актуальність дисертаційного дослідження та
вибір теми «Навчання англомовного монологічного мовлення майбутніх
математиків з використанням Веб-квесту».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт
Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Мови та літератури народів світу: взаємодія та самобутність» (державний
реєстраційний номер 11 БФ 044-01 від 01.01.2011 року). Тему дисертації
затверджено вченою радою Інституту філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 27 жовтня 2015 року) та
узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та
психології АПН України (протокол № 8 від 15 грудня 2015 року).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та
апробації методики навчання студентів математичних спеціальностей англомовного
усного монологічного професійно орієнтованого мовлення з використанням вебквесту.
Досягнення мети дослідження потребувало визначення його завдань:
1) обґрунтувати теоретичні засади професійно орієнтованого мовлення СМС;
2) визначити лінгводидактичні передумови методики навчання студентівматематиків англомовного усного монологічного професійно орієнтованого
мовлення (АУМПОМ);
3) окреслити цілі та зміст навчання СМС АУМПОМ;
4) здійснити добір мовного та мовленнєвого матеріалу та Інтернет-сайтів для
навчання СМС АУМПОМ з використанням Веб-квесту;
5) розробити систему вправ та завдань, а також створити модель процесу навчання
СМС АУМПОМ з використанням Веб-квесту;
6) експериментально перевірити ефективність авторської методики, вірогідність
наукових припущень, підтвердити чи спростувати гіпотезу дослідження;
13
розробити методичні рекомендації до навчання СМС АУМПОМ з
використанням Веб-квесту.
Об’єктом дослідження виступав процес навчання англійської мови студентів
математичних спеціальностей вищих навчальних закладів України.
Предметом дослідження стала методика навчання англомовного усного
монологічного професійно орієнтованого мовлення студентів математичних
спеціальностей вищих навчальних закладів України.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність навчання АУМПОМ
СМС буде високою за умови використання методу проектів, методу вправляння і
Веб-квесту як форми організації навчання, дотримання етапності процесу
навчання, забезпечення процесу навчання системою спеціально підготовлених
вправ та завдань.
Методи дослідження охоплюють: теоретичні методи – аналіз, узагальнення
та систематизація науково-теоретичних джерел з лінгвістики та лінгвометодики для
вивчення досвіду навчання АУМПОМ та визначення теоретичних засад навчання;
метод моделювання – для розроблення моделі процесу навчання з використанням
веб-квесту; емпіричні методи: опитування фахівців з англійської мови (зокрема
викладачів англійської мови на математичних факультетах), фахівців з математики
(викладачів, випускників та студентів старших курсів) з метою виявлення окремих
недоліків у навчанні англійської мови та з’ясування умов ефективного
використання методу проектів і організації навчання у формі веб-квесту;
експериментальне навчання з метою перевірки ефективності авторської методики;
статистичні методи опрацювання даних – методи Крускала Уолліса та Манна
Уїтні – для якісного й кількісного аналізу результатів експерименту.
Експериментальною базою дослідження став навчальний процес та його
суб’єкти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Загальна кількість студентів, які взяли участь в експерименті, становить 82 особи.
14
Наукові положення, що виносяться на захист:
1. Навчання професійно орієнтованого мовлення студентів математичних
спеціальностей має свою специфіку і передбачає активне оволодіння монологічним
мовленням, зокрема в жанрі наукового повідомлення.
2. Проектний метод навчання англомовного усного монологічного мовлення
необхідний для формування комунікативної компетентності фахівця-математика на
сучасному етапі розвитку інформативного суспільства.
3. Ефективною формою організації навчання професійно орієнтованого
монологічного мовлення математиків є Веб-квест, забезпечений системою вправ і
завдань, запроваджений на етапах навчального процесу.
4. Успішність методики навчання професійно орієнтованого монологічного
мовлення математиків залежить від визначення професійно орієнтованого змісту
навчання, методів і форм аудиторної й позааудиторної роботи, етапного
застосування проектного методу, систематизованого добору матеріалів для
створення проектів та Інтернет-ресурсів Веб-квесту.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано й
розроблено методику навчання СМС АУМПОМ з використанням веб-квесту;
визначено лінгвостилістичні та методичні засади навчання, створено систему вправ
та модель процесу навчання СМС АУМПОМ з використанням Веб-квесту;
розроблено етапи навчального процесу; здійснено добір мовного, мовленнєвого
матеріалу, Інтернет-ресурсів для навчання СМС; уточнено цілі та зміст навчання
майбутніх математиків АУМПОМ; конкретизовано труднощі навчання майбутніх
математиків АУМПОМ; подальшого розвитку набула методика навчання СМС
вищих навчальних закладів України іншомовного усного монологічного мовлення.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в укладанні
методичних рекомендацій щодо навчання СМС АУМПОМ; у підготовці
навчального посібника «English for Mathematicians». Результати дисертаційного
дослідження можуть бути використані в практиці укладання підручників та
навчальних посібників з англійської мови для СМС; навчальних посібників з
методики навчання іноземних мов з використанням Веб-квесту.
15
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (акт упровадження від
3.04.2015р.), Національного технічного університету України «Київський
політехнічний інститут» (акт упровадження від 16.05.2016р.), Тернопільського
національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (акт
упровадження від 25.02.2016р.), Вінницького державного педагогічного
університету імені Михайла Коцюбинського (акт упровадження від 17.02.2016р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати роботи оприлюднено
на 5 міжнародних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція:
«IV осінні наукові читання» (Київ, жовтень 2014р.), VІІ міжнародна заочна
науково-практична конференція «Развитие науки в XXI веке» (Харків, жовтень
2015р.), Міжнародна науково-практична конференція «Еconomics, science,
education: integration and synergy» («Економіка, наука, освіта: інтеграція та
синергія», Словаччина, Братислава – Відень – Будапешт, січень 2016р.),
Міжнародна наукова інтернет-конференція «Гуманітарний простір науки: досвід та
перспективи» (Переяслав-Хмельницький, лютий 2016р.), X Міжнародна заочна
конференція «Развитие науки в XXI веке» (Харків, лютий 2016р.).
Список публікацій. Основні положення та результати дисертаційного
дослідження викладено в 13 одноосібних працях, із них 5 – у фахових виданнях,
затверджених МОН України, 2 – в зарубіжних періодичних наукових виданнях, 5
матеріалів наукових конференцій, 1 методичне видання.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг
дисертації складає 251 сторінку. Основний текст дисертації викладено на 200
сторінках. Список використаних джерел налічує 272 найменування, серед яких 52
іноземними мовами. Дисертацію ілюстровано 12 таблицями та 4 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретичні засади професійно
орієнтованого мовлення студентів математичних спеціальностей; визначено
лінгвостилістичні та методичні засади навчання СМС АУМПОМ; схарактеризовано
Веб-квест як форму організації навчання СМС АУМПОМ; конкретизовано цілі та
зміст навчання СМС АУМПОМ; здійснено добір Інтернет-сайтів, а також мовного та
мовленнєвого матеріалу для навчання СМС АУМПОМ; обґрунтовано й розроблено
систему вправ та завдань для формування в СМС умінь АУМПОМ з використанням
Веб-квесту; створено модель процесу навчання СМС АУМПОМ з використанням
Веб-квесту; експериментально перевірено ефективність авторської методики та
розроблено методичні рекомендації щодо навчання СМС АУМПОМ з
використанням Веб-квесту.
У результаті наукового пошуку нам вдалося зробити такі висновки.
1. Обґрунтувано, що володіння професійно орієнтованим мовленням іноземною
мовою охоплює уміння майбутнього фахівця приймати, опрацьовувати,
осмислювати, передавати, інтерпретувати інформацію, давати їй оцінку й
висловлювати емоції в професійних комунікативних ситуаціях.
Визначено, що до математичних спеціальностей належать такі: галузь знань 11
«Математика та статистика» – «Математика», «Статистика», «Прикладна
математика»; галузь знань 12 «Інформаційні технології» – «Інженерія програмного
забезпечення», «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», «Комп’ютерна
інженерія», «Системний аналіз», «Кібернетика».
Професійна зорієнтованість монологічного – мовлення студентів математичних
спеціальностей повинна відображатися в констатуванні теоретичних положень
математичних наук (теорем, правил, функцій); в інформуванні про відкриття,
досліди й дослідників, теорії й математичні парадокси; в доведенні й спростуванні
математичних положень, тез наукових робіт; в обговоренні, поясненні й описі схем,
таблиць, графіків, що представляють результати експериментальних досліджень; в
роз’ясненні принципів дії приладів і лабораторних засобів.
199
2. Визначено лінгводидактичні передумови методики навчання СМС
професійно орієнтованого монологічного мовлення.
Встановлено, що СМС повинні оволодіти такими типами монологів: монологрозповідь; монолог-опис; монолог-міркування (монолог-обґрунтування; монологспростування; полемічний та позиційний монолог). Студенти повинні навчитися
складати й виголошувати наукові повідомлення означених функціональносемантичних типів з дотриманням таких характеристик: змістовність, змістовносмислова завершеність; інформативна насиченість; зв’язність, логіко-композиційна
побудова; жанрова приналежність; чітке вираження ознак функціональносмислового типу мовлення; наявність способів аргументації, риторичних засобів,
контактно-встановлювальних засобів; точність, зрозумілість, виразність та
переконливість; розгорнутість; організованість (спланованість і запрограмованість
висловлення/ повідомлення); чітка структурованість, логічність і послідовність
викладу інформації; насиченість термінами, професійною лексикою; строгий добір
мовленнєвих засобів, прагнення до нормованої мови. Встановлено, що упродовж
другого року навчання СМС повинні оволодіти уміннями складати монологічні
висловлення у жанрі наукового повідомлення.
Обґрунтувано, що навчання АУМПОМ необхідно здійснювати з позицій
комунікативного та компетентнісного підходів, які засновано на принципах
комунікативності, ситуативності, функціональності, автентичності, домінуючої ролі
вправ, диференційованого й інтегрованого навчання мовних аспектів та видів
мовленнєвої діяльності, творчої самореалізації. Основним методом навчання
визначено метод вправляння та метод проектів. Формою організації навчання є
практичне заняття у форматі Веб-квесту. Матеріальне забезпечення навчання СМС
АУМПОМ з використанням Веб-квесту складають Інтернет-ресурси, вербальні,
невербальні та комбіновані опори.
Інтернет-ресурси: електронні наукові журнали, збірники наукових статей з
математичної галузі знань; фахові підручники, монографії, автореферати
дисертацій/дисертації в електронному вигляді; сайти іноземних провідних
науковців-математиків, які містять цінну для СМС інформацію (як у друкованому,
200
так і в аудіовізуальному (наприклад, доповідь/лекція науковця) форматі); сайти
українських викладачів, які викладають англійську мову СМС; окремі науковопопулярні сайти, які подають інформацію з історії математичних досліджень,
біографії вчених (як у друкованому, так і в аудіовізуальному форматі (наприклад,
науково-популярний фільм).
Вербальні опори: цілісні наукові тексти (усні та/або писемні), ключові слова, на
які студент орієнтується під час пошуку необхідної інформації та спирається під час
виголошення наукового повідомлення (гіпертекстові виноски), мовленнєві кліше, які
використовуються в повідомленні, план наукового повідомлення (план підготовки та
план викладення), тези наукового повідомлення, написи до рисунків, графіків,
діаграм, цитатний матеріал, літературні джерела, у яких глибше розкривається
інформація.
Невербальні опори: рисунки, фотоматеріали, фрагменти відеоматеріалів, які
ілюструють особливості будови об’єктів та процесів опису; математичні формули,
що слугують основою для виведення теорем, математичних законів; графіки для
ілюстрації різноманітних математичних процесів, законів тощо.
Комбіновані опори: алгоритми дій; порівняльні інформаційні таблиці, які
містять різні погляди науковців, логіко-структурні карти, що вміщують композиційні
елементи наукових повідомлень залежно від типу мовлення.
Доведено, що в умовах інформатизації освіти інформаційно-комунікативна Вебквест є доцільною й ефективною формою організації навчання СМС АУМПОМ.
Лінгвометодичний Веб-квест визначено як організаційну форму навчання іноземної
мови, яка заснована на методі проектів, має етапну структуру, попередньо визначену
мету навчання, для досягнення якої необхідно здійснити Інтернет-пошук за
визначеними джерелами і презентувати результат у вигляді тексту. У навчанні СМС
УМПО доцільно використовувати середньострокові Веб-квести тривалістю 1-2
тижні. Репродуктивні й компіляційні типи Веб-квестів слід використовувати для
створення наукового повідомлення; творчі й конструкторські Веб-квести – для
підготовки наукової доповіді. Дотримання етапності навчання й застосування методу
проектів визнаємо обов’язковою умовою успішної організації Веб-квесту як засобу
201
англомовної комунікативної компетентності фахівця. Зокрема нами визначено три
етапи навчання АУМПОМ з використанням Веб-квесту: 1) планування;
2) підготовка й виконання проекту; 3) обговорення й оцінка проекту.
3. Визначено, що основною метою навчання СМС АУМПОМ на 1 курсі є
формування вмінь продукувати зв’язні висловлення в жанрі наукового повідомлення
різних типів висловлення – розповіді, описи, міркування, які за якісними ознаками
відповідають рівню В2. Студенти повинні оволодіти загальними текстовими
уміннями, лексичними, граматичними, фонетичними навичками; уміннями
аудіювання, читання, інформаційного, лінгвостилістчиного та структурнокомпозиційного аналізу ПОМ, навчитися створювати повідомлення-розповідь,
повідомлення-опис, повідомлення-міркування.
4. Визначено основні критерії та здійснено добір матеріалів для навчання СМС
АУМПОМ з використанням Веб-квесту.
Основними критеріями добору лексичних одиниць є критерій урахування рідної
мови (зіставності), стилістичної унормованості, тематичності, критерії стройової
здатності, багатозначності, сполучуваності, частотності вживання; для добору
граматичних одиниць визначено критерій стабільності, зразковості, зіставності та
стилістичної унормованості; для добору фонетичних одиниць – критерій урахування
ступеня труднощів опанування фонетичного явища; відповідності потребам
спілкування, нормативності. Для добору цілісних текстів встановлено критерії
врахування рівня мовної та професійної підготовки студентів, професійної
спрямованості, інформативності, актуальності та значущості, автентичності,
цілісності, науковості. Добір Інтернет-ресурсів здійснюємо на основі критеріїв
професійної значущості, автентичності, оновлюваності Інтернет-матеріалів,
наявності функції архівації даних або електронної бібліотеки даних, доступності
інтернет-ресурсів, урахування інтересів і можливостей студентів, відповідності
мовного змісту Інтернет-сайту рівню мовленнєвої підготовки студентів
операційності (функціональності).
5. Розроблено ситстему вправ для навчання СМС АУМПОМ з використанням
Веб-квесту, яка реалізується у п’ять етапів: І етап – орієнтаційний; ІІ етап –
202
рецептивно-аналітичний; ІІІ етап – дотекстовий; IV етап – текстово-репродутивний,
V етап – текстово-продуктивний.
На орієнтаційному етапі студенти здобувають теоретичні знання про лексичні,
граматичні, стилістичні, фонетичні особливості АУМПОМ; про жанровокомпозиційні характеристики наукового повідомлення; про функціонально-смислові
типи монологів, які використовуються в АУМПОМ.
На рецептивно-аналітичному етапі удосконалюються вміння читання;
формуються вміння аналізу та визначення граматичних, лексичних, фонетичних
особливостей АУМПОМ, жанрово-композиційних характеристик наукового
повідомлення; композиційних, лексико-фразеологічних та фонетичних
характеристик монологів різних типів. Для цього етапу розроблено дві групи вправ:
І) рецептивні аналітичні вправи на читання та аналіз структури наукових
повідомлень різних функціонально-смислових типів мовлення; мовних засобів у
наукових повідомленнях різних функціонально-смислових типів мовлення;
ІІ) аналітичні вправи в аудіюванні та аналізі структури наукових повідомлень різних
функціонально-смислових типів мовлення; мовних засобів у наукових
повідомленнях різних функціонально-смислових типів мовлення, зіставлення
усного та писемного наукового мовлення.
На дотекстовому етапі розроблено 4 групи вправ для формування лексичних,
граматичних, фонетичних навичок в АУМПОМ та композиційних умінь за
допомогою використання чотирьох груп вправ: І група – граматичні вправи, ІІ група
– лексичні вправи, ІІІ група – фонетичні вправи, IV група – трансформаційнокомпозиційні вправи.
На текстово-репродуктивному етапі формуються уміння наслідувати лексичні,
граматичні, фонетичні, стилістичні та композиційні особливості монологів різних
типів у процесі підготовки та виголошення репродуктивних проектів.
На текстово-продуктивному етапі формуються вміння самостійно готувати та
продукувати (з використанням опор) цілісні усні наукові монологи різних типів у
процесі підготовки та виголошення компіляційних проектів.
Створена нами модель організації процесу навчання призначена для вищих
навчальних закладів, які готують студентів за математичними спеціальностями
(галузь знань 11 «Математика та статистика», 12 «Інформаційні технології») рівня
203
вищої освіти «бакалавр». Авторську методику найефективніше впроваджувати в 1 i 2
семестрах першого року навчання. Модель авторської методики має циклічний
характер. На початку всього курсу реалізується орієнтаційний етап (6/4 год.).
Навчання кожного типу монологу з використанням Веб-квесту здійснюється
упродовж 10 ауд. год. і 14 год. с/р. Для повної реалізації розробленої методики
необхідно 66 ауд. год. та 88 год. с/р.
6. Експериментально доведено гіпотезу дослідження: ефективність навчання
АУМПОМ СМС є високою, якщо використовувати метод проектів, метод
вправляння і веб-квест як форми організації навчання, дотримуватися етапності
процесу навчання, забезпечувати процес навчання системою спеціально
підготовлених вправ та завдань. У ході експерименту доведено також ефективність
обох варіантів авторської методики (варіанту А, за яким студенти готували
багатоосібні проекти; та варіанту Б, за яким студенти готували одноосібні проекти)
для навчання монологів-розповідей та монологів-описів. У навчанні монологівобґрунтувань, монологів-спростувань, полемічних та позиційних монологів варіант Б
виявився більш ефективним, ніж варіант А.
Для доведення достовірності одержаних результатів було застосовано метод
математичної статистики – критерій U Манна-Уїтні.
Підсумком дисертаційного дослідження стали розроблені методичні
рекомендації щодо навчання майбутніх математиків АУМПОМ.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми навчання
майбутніх математиків англомовного усного мовлення. Перспективу подальшого
дослідження вбачаємо в розробці МН монологічного мовлення інших
функціональних стилів і жанрів з використанням Веб-квесту