ПАТІЄВИЧ ОЛЬГА ВАСИЛІВНА. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТИЛІСТИЧНОЇ УНОРМОВАНОСТІ НАУКОВОГО ПИСЕМНОГО АНГЛІЙСЬКОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФІЗИКІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ

Краткое описание

ПАТІЄВИЧ ОЛЬГА ВАСИЛІВНА. Назва дисертаційної роботи: "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТИЛІСТИЧНОЇ УНОРМОВАНОСТІ НАУКОВОГО ПИСЕМНОГО АНГЛІЙСЬКОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФІЗИКІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ПАТІЄВИЧ ОЛЬГА ВАСИЛІВНА
УДК 378.4.091.3:[811.111’271.12’42:001]
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТИЛІСТИЧНОЇ УНОРМОВАНОСТІ
НАУКОВОГО ПИСЕМНОГО АНГЛІЙСЬКОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ
ФІЗИКІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ
Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник:
ШОВКОВИЙ В’ЯЧЕСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ,
доктор педагогічних наук, професор
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….…… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ СТИЛІСТИЧНО
УНОРМОВАНОГО НАУКОВОГО ПИСЕМНОГО АНГЛІЙСЬКОГО
МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФІЗИКІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ ……… 13
1.1 Навчання наукового писемного мовлення як предмет лінгвометодичних
досліджень …………………………………………………….…………... 13
1.2 Поняття стилістичної норми у сучасному науковому лінгвістичному
дискурсі……………………………………………………………………. 21
1.3 Жанрово-структурні та лінгвостилістичні характеристики наукових
текстів ……………………………………………………………………... 27
1.4 Психолінгвістичні та методичні засади навчання наукового писемного
мовлення майбутніх фізиків в умовах магістратури …………………… 45
Висновки до 1 розділу ………………………………………………………………. 60
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТИЛІСТИЧНО УНОРМОВАНОГО
НАУКОВОГО ПИСЕМНОГО АНГЛІЙСЬКОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ
ФІЗИКІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ…………………………….…….……… 63
2.1 Цілі та зміст навчання наукового писемного англійського мовлення
майбутніх фізиків в умовах магістратури …………………….......…… 63
2.2 Труднощі навчання наукового писемного англійського мовлення
майбутніх фізиків в умовах магістратури ……………...……………… 73
2.3 Відбір мовного та мовленнєвого матеріалу для навчання наукового
писемного англійського мовлення майбутніх фізиків в умовах
магістратури ………………………………………………..……………. 88
2.4 Підсистема вправ для навчання наукового писемного англійського
мовлення майбутніх фізиків в умовах магістратури …………..……… 96
2.5 Модель процесу навчання стилістично унормованого наукового
писемного англійського мовлення майбутніх фізиків в умовах
магістратури ……………………………………………………………. 143
Висновки до 2 розділу ………………………………………………………..……. 153
3
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ
МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ СТИЛІСТИЧНО УНОРМОВАНОГО НАУКОВОГО
ПИСЕМНОГО АНГЛІЙСЬКОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ФІЗИКІВ В
УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ……………….………………………………...…… 156
3.1 Критерії оцінки стилістично унормованого наукового писемного
англійського мовлення ……………………………………………...…. 156
3.2 Реалізація експериментального навчання та інтерпретація його
результатів ………………………………………………………...……. 165
3.3 Методичні рекомендації щодо навчання стилістично унормованого
наукового писемного англійського мовлення майбутніх фізиків в
умовах магістратури …………………………………………………… 190
Висновки до 3 розділу ………………………………………………………...…… 198
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...……… 200
ЛІТЕРАТУРА ………………………….………………………………….………... 209
ДОДАТКИ ………………………………………………………………..………… 238
4
ВСТУП
Процес інтеграції України до європейського простору в усіх сферах нашої
діяльності вимагає змін насамперед у науковій та освітній галузях, які є
надійними інвестиціями в майбутнє, забезпечують підвищення інтелектуального
потенціалу нації, зростання економіки та добробуту українського народу. Однак
розвиток вітчизняної науки та освіти на належному рівні можлививй лише за
умови тісної співпраці наших науковців з іноземними, спільної участі в
міжнародних проектах, обміну досвідом з провідними вченими Європи, США та
інших держав, які є лідерами на світовій економічній, політичній, науковії арені.
Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво є частиною
державної політики України. Так, зокрема, у статті 44 Закону України «Про
наукову і науково-технічну діяльність» зазначено, що «держава створює необхідні
правові та економічні умови для здійснення суб'єктами наукової і науковотехнічної діяльності вільних та рівноправних відносин з науковими та науковотехнічними організаціями, іноземними юридичними особами, міжнародними
науковими організаціями, іноземними та міжнародними науковими товариствами
і об'єднаннями». Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво
здійснюється, зокрема, через: «провадження спільних наукових досліджень,
технічних і технологічних розробок на основі кооперації, спільних науковотехнічних програм; взаємний обмін науковою та науково-технічною інформацією,
використання об'єднаних міжнародних інформаційних фондів, банків даних;
проведення міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів; взаємний обмін
науковими, науково-технічними й викладацькими кадрами, студентами й
аспірантами, а також спільну підготовку фахівців» [138].
Розвиток фундаментальних досліджень у галузі природничих наук (зокрема
фізики та астрономії) нині можуть забезпечити лише наукові колективи за тісної
взаємопраці науковців різних науково-дослідних організацій країн світу. Однією з
передувом такої взаємодії є володіння науковцями іноземними мовами, яке
набуло особливої актуальності нині, коли відбувається стрімке збільшення
5
обсягуактуальної наукової інформації. У перманентному розвитку перебуває і
науковий стиль мовлення (зокрема його писемна форма), вивчення якого набуває
все більшої значущості. Для того, щоб висловлювати свої наукові знання,
концепції, теорії, закони, погляди, гіпотези науковцю треба володіти
лінгвістичними засобами вираження свого професійного досвіду.
У методиці навчання наукового писемного мовлення є окремі
напрацювання: досліджено деякі питання навчання наукового писемного
мовлення студентів як немовних (інженерного профілю, технічних, гуманітарних,
педагогічних, економічних, медичних, військових, математичних) спеціальностей
(Л. Алексєєва; І. Богомолова; О. Галанова; Г. Дзіман; Л. Дунаєва; О. Зеленова;
Н. Колесникова; О. Колмакова; Ю. Комарова; Л. Константинова; К. Кубачева;
Г. Левіна; Т. Рибіна; В. Свиридюк; Г. Сергєєва; Л. Федорова; С. Циренова), так і
мовних спеціальностей (Е. Васильєва).
У лінгвометодиці сформувалася тенденція в навчанні писемного мовлення у
межах конкретних жанрів. Предметом спеціального дослідження була методика
навчання таких жанрів наукових писемних текстів: анотація (О. Тимошенко),
проблемно-тематичне повідомлення (Е. Васильєва), наукова доповідь
(Ю. Колмакова), експозитарне есе (А. Мартинова), наукова рецензія (О. Ніколаєв,
Р. Мартинова), вторинні наукові тексти (зокрема конспект, реферат, резюме)
(Л. Константинова), реферування (Н. Колесникова; В. Свиридюк); лекція, доповідь,
стаття, рецензія (І. Уварова), наукова стаття, наукова доповідь, анотація та рецензія
(Г. Дзіман), стаття (О. Анікіна, А. Чеканова).
Проблема навчання наукового писемного мовлення майбутніх фізиків та
астрономів не була предметом спеціального наукового дослідження. Попри
суттєві здобутки в методиці навчання наукового писемного мовлення студентів
ВНЗ, досі не стала предметом спеціального наукового дослідження така важлива
проблема, як навчання стилістично унормованого наукового писемного мовлення
(хоча багато науковців неодноразово торкалися її окремих аспектів). Окрім того,
навчання наукового писемного мовлення здійснювалося переважно абстраговано
від умов реального наукового середовища, хоча давно назріла потреба інтегрувати
6
навчання означеного виду мовленнєвої діяльності з науково-дослідницькою
працею студентів, із написанням магістерських робіт та з перспективою виходу в
реальний міжнародний англомовний науковий простір у форматі публікації
наукової статті з анотацією або (та) наукових тез. Не було застосовано методу
проектів до навчання наукового писемного мовлення, хоча процес написання
наукової праці за своєю суттю є масштабним дослідницьким проектом. Тому
подальша логіка нашого дослідження потребує вирішення саме цих завдань.
Отже, потреба у фахівцях природничих спеціальностей (зокрема фізиках та
астрономах) з високим рівнем іншомовної мовленнєвої компетентності в
науковому писемному мовленні, здатних інтегруватися в науковий світовий
простір, обмінюватися результатами наукової діяльності, а також брак досліджень
проблеми навчання студентів природничих спеціальностей стилістично
унормованого наукового писемного англійського мовлення зумовлюють
актуальність дисертаційного дослідження та вибір теми «Методика навчання
стилістичної унормованості наукового писемного англійського мовлення
майбутніх фізиків в умовах магістратури».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науководослідних робіт Інституту філології Київського національного університету імені
Тараса Шевченка «Мови та літератури народів світу: взаємодія та самобутність»
(державний реєстраційний номер 11 БФ 044-01 від 01січня 2011 року). Тему
дисертації затверджено Вченою радою Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 1 від 28 серпня
2015 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі
педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 29 вересня 2015 року).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та
експериментальній перевірці методики навчання майбутніх фахівців природничих
спеціальностей, зокрема фізиків та астрономів, стилістично унормованого
наукового писемного англійського мовлення в умовах магістратури.
Зазначена мета передбачає виконання таких завдань:
7
- розкрити сутність поняття «стилістична норма», визначити жанровоструктурні та лінгвостилістичні характеристики наукових текстів;
- визначити психолінгвістичні та методичні засади навчання наукового
писемного мовлення;
- конкретизувати цілі та зміст навчання стилістично унормованого
наукового писемного мовлення майбутніх фізиків в умовах магістратури;
- дослідити труднощі навчання наукового писемного англійського
мовлення студентів магістратури природничих факультетів, зокрема майбутніх
фізиків;
- здійснити відбір мовного та мовленнєвого матеріалу для навчання
майбутніх фізиків стилістично унормованого наукового писемного англійського
мовлення;
- розробити підсистему вправ та модель процесу навчання стилістично
унормованого наукового писемного англійського мовлення майбутніх фізиків в
умовах магістратури;
- експериментально перевірити ефективність авторської методики та
укласти методичні рекомендації щодо навчання стилістично унормованого
наукового писемного англійського мовлення студентів магістратури природничих
спеціальностей.
Об’єкт дослідження – процес навчання англійської мови майбутніх фізиків
в умовах магістратури вищих навчальних закладів освіти України.
Предмет дослідження – методика навчання стилістично унормованого
наукового писемного мовлення студентів магістратури природничих
спеціальностей,зокрема фізиків та астрономів.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що навчання стилістично
унормованого наукового писемного англійського мовлення майбутніх фізиків в
умовах магістратури відбуватиметься ефективно, якщо цей процес
здійснюватиметься у чотири етапи: 1) орієнтаційний, 2) дотекстовий, 3) текстовотрансформаційний, 4) текстово-проектний, які реалізуються за допомогою
підсистеми спеціально розроблених вправ та завдань.
8
Методи дослідження. Для виявлення та обґрунтування особливостей
формування умінь стилістично унормованого наукового писемного мовлення
студентів магістратури у роботі було використано теоретичні методи дослідження
– аналізу, узагальнення та систематизації психолінгвістичних, педагогічних,
лінгвістичних і методичних наукових праць та навчально-методичних джерел з
досліджуваної проблематики. Для розроблення моделі процесу навчання
стилістично унормованого наукового писемного англійського мовлення студентів
магістратури застосовано метод моделювання. Для перевірки ефективності
авторської методики використано метод педагогічного експерименту, а також
статистичні методи Крускала Уолліса та Манна Уїтні – для якісного й
кількісного аналізу отриманих експериментальних даних.
Експериментальною базою дослідження став Львівський національний
університет імені Івана Франка. Загальна кількість студентів, які взяли участь в
експерименті, становила 70 осіб.
Етапи дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2012 –2015 рр.
На першому етапі (2012 – 2013) було проаналізовано стан дослідження проблеми
навчання наукового писемного мовлення студентів вищих навчальних закладів
освіти та визначено актуальні проблеми, які потребують вирішення; визначено
об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, опрацьовано наукові джерела з
лінгвістики, педагогіки, психології, психолінгвістики, методики навчання
іноземних мов, які становлять теоретичну базу для дисертаційного дослідження.
На другому етапі (2013 – 2014) було конкретизовано цілі та зміст навчання
наукового писемного мовлення студентів магістратури природничих
спеціальностей (зокрема майбутніх фізиків та астрономів); розкрито сутність
поняття «стилістична норма», визначено жанрово-структурні та лінгвостилістичні
характеристики наукових текстів; труднощі навчання наукового писемного
мовлення студентів магістратури природничих факультетів (зокрема майбутніх
фізиків та астрономів), психолінгвістичні та методичні засади навчання; здійснено
відбір мовного та мовленнєвого матеріалу; обґрунтовано й розроблено підсистему
вправ та модель навчання стилістично унормованого наукового писемного
9
англійського мовлення студентів магістратури. На третьому етапі (2014 –2015)
здійснено експериментальну перевірку авторської методики навчання стилістично
унормованого наукового писемного англійського мовлення майбутніх фізиків в
умовах магістратури; проводено аналіз результатів передекспериментального та
післяекспериментального зрізів; проведено статистичну обробку даних;
результати було впроваджено в навчальний процес у вищих навчальних закладах
України.
Наукові положення, що виносяться на захист:
1. Компетентність в науковому писемному мовленні потребує розвитку
інтерпретаційних, організаційно-прогностичних, лінгвостилістичних, стратегічнопрагматичних, жанрово-композиційних, соціокультурних, текстовопродуктивних, тактичних умінь.
2. Стилістична норма – відповідність тексту за тематичними, структурнокомпозиційними, лінгвостилістичними (лексико-стилістичними, стилістичнофразеологічними, морфолого-стилістичними, стилістично-синтаксичними),
текстуально-стилістичними, прагматичними (комунікативно-стилістичними)
характеристиками стандарту, що склався в певній культурі та субкультурі і є нині
суспільно прийнятним.
3. До складу фахової компетентності студентів магістратури природничих
спеціальностей має входити стилістично унормоване наукове мовлення в жанрах
академічного есе, тез доповіді для наукової конференції, наукової статті, анотації
до статті, науково-дослідницького проекту. Наукова стаття є домінувальним
жанром наукового стилю мовлення. Студенти магістратури повинні навчитися
писати власне-наукові та історико-наукові оглядові статті, складати до них описові та
реферативні анотації, писати первинні і вторинні наукові тези трьох видів:
«постановка проблеми», «результати дослідження», «нова методика роботи».
4. Одиницями відбору мовного та мовленнєвого матеріалу для
продукування наукового мовлення є слово, фразеологізм, кліше, граматична
конструкція, текст і композиційний фрагмент тексту. Критеріями відбору
лексичного матеріалу визначено тематичний критерій, критерії сполучуваності,
10
стилістичної унормованості, словотвірної цінності, подібності лексичних одиниць
в іноземній та рідній мовах, багатозначності, частотності. Критеріями відбору
граматичного матеріалу є критерії стабільності, зразковості, зіставлення та
стилістичної унормованості. Відбір текстів та композиційних фрагментів тексту
здійснюється на основі критеріїв автентичності, повноти й систематичності
представлення літератури майбутньому читачеві, інформаційної цінності,
новизни, відповідності прагматикону студентів, тематичної цілісності,
стилістичної унормованості.
5. Навчання стилістично унормованого наукового писемного англійського
мовлення ефективне, якщо воно відбувається у чотири етапи: 1-й – орієнтаційний
(формування знань про стилістичні норми наукових текстів), 2-й – дотекстовий
(формування навичок вживання у науковому мовленні стилістично унормованих
мовленнєвих одиниць), 3-й – текстово-трансформаційний (формування умінь
моделювати стилістично унормовані наукові тексти вказаних жанрів із готового
текстового матеріалу), 4-й – текстово-проектний (формування умінь написання
стилістично унормованих наукових текстів таких жанрів із використанням методу
проектів і відповідної підсистеми вправ та завдань).
6. Основними критеріями оцінки стилістично унормованого наукового
писемного англійського мовлення є критерій змістово-смислової адекватності,
критерій композиційно-структурної організованості, критерій лінгвостильової
відповідності, критерій прагматичної відповідності, критерій стислості.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше науково
обґрунтовано й розроблено методику навчання стилістично унормованого
наукового писемного англійського мовлення майбутніх фізиків в умовах
магістратури, яку інтегровано з науково-дослідницькою працею студентів
магістратури, з написанням магістерських робіт та з перспективою виходу в
реальний міжнародний англомовний науковий простір у форматі публікації
наукової статті з анотацією або / та наукових тез; конкретизовано труднощі
навчання наукового писемного англійського мовлення майбутніх фізиків;
удосконалено зміст навчання наукового писемного англійського мовлення
11
студентів магістратури; подальшого розвитку набула методика навчання
студентів вищих навчальних закладів України академічного мовлення.
Практичне значення отриманих результатів дослідження виявляється у
розробці підсистеми вправ та здійсненні відбору мовного та мовленнєвого
матеріалу для навчання стилістично унормованого наукового писемного
англійського мовлення майбутніх фізиків в умовах магістратури; розробці
методичних рекомендацій щодо упровадження методики навчання стилістично
унормованого наукового писемного англійського мовлення студентів
магістратури; в укладенні методичних рекомендацій для навчання студентів
магістратури природничих факультетів стилістично унормованого наукового
писемного англійського мовлення (Патієвич О. В. Методичні рекомендації «Write
it up. Sciences» для аудиторної та самостійної роботи студентів І та ІІ курсів
магістратури природничих спеціальностей (на матеріалі оригінальної англомовної
літератури) / О. В. Патієвич. – Львів : Видавничий центр «Арал», 2015. – 116 с.).
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для написання
підручників та навчальних посібників з англійської мови для студентів
магістратури природничих спеціальностей вищих навчальних закладів освіти, а
також підручників та навчальних посібників із методики навчання іноземних мов.
Упровадження результатів дослідження: основні положення й висновки
дисертації упроваджено у навчальний процес Львівського національного
університету імені Івана Франка (акт № 6658 від 12. 11. 2015 р.); Тернопільського
національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (акт № 1450-33 / 03 від
16. 11. 2015 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені
Івана Франка (акт № 11 від 15. 09. 2015 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати роботи
оприлюднено на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях:
«Інтелектуальна та емоційна складові навчання іноземних мов: новітні тенденції і
завдання для вищої школи» (Київ: НАУ, 2015), «Pedagogika. Dyskusje o
wspołczesnej nauki» (Варшава, 2015), «Pedagogika. Teoretyczne i praktyczne aspekty
rozwoju wspołczesnej nauki» (Познань, 2015), «Сучасна педагогіка: теорія,
12
методика, практика» (Хмельницький, 2015) і на двох всеукраїнських
конференціях: V Всеукраїнській науково-практичній заочній конференції
«Педагогічні інновації у фаховій освіті» (Ужгород: УжНУ, 2014) та
VІ Всеукраїнській науково-практичній заочній конференції «Педагогічні інновації
у фаховій освіті» (Ужгород: УжНУ, 2015).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження
викладено в 12 працях, з-поміж них – одне методичне видання, чотири – у
фахових виданнях, затверджених МОН України, одне – в зарубіжному виданні
(Російська Федерація); шість публікацій – в інших виданнях. Усі публікації
одноосібні.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг
дисертації становить 276 сторінок. Основний текст дисертації викладено на
208 сторінках. Список використаних джерел налічує 256 найменувань, у тому
числі 54 іноземними мовами. Дисертацію ілюстровано 8 таблицями, 2 рисунками
та 12 додатками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Аналіз теоретичних праць з лінгвометодики, психології, психолінгвістики,
чинних програм підготовки майбутніх фізиків, підручників та навчальних
посібників з навчання наукового писемного мовлення, педагогічні спостереження
за процесом іншомовної підготовки майбутніх фізиків, організація навчання
стилістично унормованого наукового писемного англійського мовлення в умовах
експерименту дали можливість зробити такі висновки.
1. Уточнено поняття «стилістична норма» в такій редакції: стилістична
норма – відповідність тексту за тематичними (відповідність змісту інформації,
проблематики тексту стилю її викладу), за структурно-композиційними (наявність
усіх композиційних елементів тексту відповідно до його стилю, жанру), за
лінгвостилістичними (лексико-стилістичними (відповідність слововживання
201
нормам певного стилю (зокрема наукового)), за стилістично-фразеологічними
(відповідність вживання фразеологічних одиниць нормам певного стилю (зокрема
наукового)), за морфолого-стилістичними (вживання морфологічних елементів,
характерних для наукового стилю мовлення), за стилістично-синтаксичними
(відповідність синтаксичних конструкцій науковому стилю мовлення) та за
текстуально-стилістичними (відсутність проникнення фрагментів тексту, які
належать до якогось іншого стилю)), за прагматичними (комунікативностилістичними) (адекватність / неадекватність змісту тексту комунікативному
наміру автора, оцінка ступеня логічності, абстрагованості, об’єктивності,
точності, нейтральної емоційності, експліцитності) характеристиками стандарту,
що склався в певній культурі та субкультурі і є нині суспільно прийнятним.
Встановлено, що метою наукового повідомлення є процес оприлюднення
нового наукового знання, що зумовлюється комунікативними канонами наукового
спілкування в межах певних жанрів наукового стилю мовлення.
Визначено, що наукова стаття є домінувальним жанром наукового стилю
мовлення. Науковій статті властиві такі характеристики як: універсальна,
національно-специфічна, видавничо-специфічна, володіння яких здатне
забезпечити інтегрування молодого фахівця у науковий простір англомовного
соціуму. Обґрунтовано, що фаховий рівень фізиків-магістрів дає можливість їм
писати лише власне-наукові та історико-наукові оглядові статті.
Визначено, що студенти магістратури, окрім власне-наукових та істориконаукових оглядових статей, повинні навчитися складати описові та реферативні
анотації, первинні і вторинні наукові тези трьох видів: «постановка проблеми»,
«результати дослідження», «нова методика роботи», опанувати жанровоструктурними та лінгвостилістичними особливостями анотації та наукових тез.
2. Психолінгвістичну основу породження писемного мовлення складають
такі етапи: а) виникнення мотиву щось сказати/написати, б) задум та планування
мовлення у внутрішньому мисленнєвому коді, в) реалізація задуму в зовнішнє
мовленнєве висловлювання. Для створення мовленнєвого продукту необхідні
202
щонайменше два чинники – екстралінгвальні знання (про що писати) та мовні
знання й мовленнєві навички та вміння (як писати, як правильно оформлювати
свої думки).
Обґрунтовано, що навчання наукового писемного англійського мовлення
майбутніх фізиків в умовах магістратури здійснюємо на засадах інтегративного та
комунікативного підходів. Основними методами навчання студентів наукового
писемного мовлення на засадах інтегративного підходу визначено
комунікативний (метод-система) метод реферування і метод проекту, метод
дискусії проблемного характеру, метод використання інформаційних технологій
(методи-способи). Ці методи ґрунтуються на принципах комунікативності,
ситуативності, функціональності, автентичності, диференційованого й
інтегрованого навчання мовних аспектів та видів мовленнєвої діяльності,
урахування рідної мови, ситуативно-тематичної організації навчального
матеріалу, стилістичної диференціації; свідомості, активності, наочності,
науковості, культуровідповідності, креативності, орієнтації на саморозвиток і
самоосвіту, самоактуалізації особистості.
Встановлено, що написання наукової статті з анотацією та тезами до неї є
дослідницьким, міжпредметним, з відкритою координацією, особистісний (зрідка
парний), середньої тривалості проект.
3. Навчання писемного мовлення передбачає формування умінь
здійснювати письмове мовне спілкування з носіями мови в реальних життєвих
ситуаціях. Дискурсивні вміння вважаємо основними в навчанні писемного
мовлення. Одиницею навчання наукового писемного мовлення є автентичний
текст-зразок, канонічний і бінарний. Аналіз програм з англійської мови для
студентів магістратури природничих ВНЗ дав можливість встановити, що
студенти повинні оволодіти науковим писемним мовленням на рівнях В2 (рівень
незалежного користувача) та С1 (рівень професійного володіння мовою). У межах
мовленнєвої компетентності в письмі, студенти повинні навчитися писати
203
академічні есе, тези доповіді для наукової конференції, наукові статті, анотації до
статей, науково-дослідницькі проекти.
Встановлено, що компетентність в науковому писемному мовленні охоплює
такі групи вмінь: інтерпретаційні уміння (уміння інтерпретувати зміст та смисл
наукового тексту, аналізувати інформацію, аналізувати дискурс-категорії в
оригінальних наукових текстах – з метою використання автентичного тексту як
зразка для породження наукового писемного мовлення); організаційнопрогностичні, лінгвостилістичні, стратегічно-прагматичні, жанрово-композиційні,
соціокультурні, текстово-продуктивні, тактичні уміння.
4. Встановлено, що навчання наукового писемного мовлення має предметні,
логіко-формальні та мовні труднощі. Усуненню предметних труднощів написання
наукової статті сприяють такі чинники: 1) обмеження студента лише однією
науковою темою / проблемою; 2) фахові знання: не лише максимально вичерпні
знання з вузькодосліджуваної проблеми, але й широкі знання з того наукового
напряму, в межах якого студент проводить дослідження, міждисциплінарні
знання; 3) уміння давати оцінку інформації, яку студент одержує у процесі
читання наукових джерел, на предмет її актуальності, достовірності, науковості;
уміння давати оцінку актуальності та новизни свого наукового дослідження; 4)
знання імен видатних науковців, які стали прецедентними, наукових
прецедентних текстів; 5) знання наукових шкіл, напрямів наукових досліджень,
дискусійних та невизнаних теорій, найбільш актуальних і перспективних
напрямів дослідження; 6) збір детальної інформації, яка глибоко, повно й
вичерпно розкриває суть досліджуваної проблеми; 7) збір та використання в
дослідженні невербальних засобів інформації (графіків, таблиць, схем, рисунків
тощо); 8) уміння правильно застосовувати сучасні методи дослідження для
одержання вірогідних результатів наукового пошуку; 9) правильно організовувати
експериментальну роботу, збирати дані експерименту, визначати їхню
актуальність для наукової спільноти.
204
Встановлено, що усуненню логіко-формальних труднощів написання
наукової статті сприятимуть такі чинники: 1) володіння знаннями про структурнокомпозиційні особливості наукової статті, наукових тез, анотації; уміння
вербально відображати в тексті структурно-композиційні елементи; 2) володіння
знаннями про основні характеристики наукового тексту та особливості їх
матеріалізації; 3) знання особливостей і засобів ланцюгового та паралельного
типів зв’язку між реченнями і частинами тексту та вміння використовувати їх у
продуктивному мовленні адекватно носіям мови; 4) уміння уникати змістові
розриви, доксальність, змістові лакуни, відхилення від генеральної лінії сюжету
наукової статті (тез), різні інформаційні блоки, які не стосуються мети та завдань
дослідження; 5) знання структурно-композиційних особливостей ненаукових
творів та уміння уникати структурно-композиційних елементів ненаукових
жанрів.
Визначено, що в навчанні написання наукових текстів труднощі виникають
не лише під впливом міжмовної інтерференції, але й унаслідок міжстильового
взаємозмішання. Під поняттям міжстильового взаємозмішання в навчанні
наукового писемного мовлення розуміємо вплив лексичних і граматичних засобів
інших ненаукових стилів, зокрема використання елементів розмовного,
публіцистичного, офіційно-ділового, художнього стилів мовлення. Лексикофразеологічні труднощі наукового писемного мовлення спричинені а)
неволодінням студентами термінологічною та загальнонауковою лексикою,
фразеологічними одиницями та мовними кліше, що використовуються в
науковому дискурсі; б) відмінностями в семантиці термінологічної та
загальнонаукової лексики, у структурі фразеологічних одиниць і мовних кліше в
англійській та українській мовах; в) використанням загальнорозмовної,
популярної, художньої лексики та фразеології в науковому мовленні. Граматичні
труднощі наукового писемного мовлення зумовлені наявністю в наукових текстах
граматичних конструкцій, які не мають еквівалентів в українській мові або
частково ізоморфні з рідною мовою; а також зумовлені міжстильовим
205
взаємозмішанням (пасивні конструкції, конструкції by + Gerund (+ Noun),
by + Noun (+ of Noun), прикметники в постпозиції; препозитивні означальні
групи; речення з займенниками one / it / they та конструкції there is / are у функції
підмета, які за значенням відповідають безособовим реченням).
5. Визначено, що одиницями відбору мовного та мовленнєвого матеріалу
для продукування наукового мовлення є слово, фразеологізм, кліше, граматична
конструкція. Одиницями відбору для реципіювання наукового мовлення є текст та
композиційний фрагмент тексту.
Обґрунтовано, що основними критеріями відбору лексичного матеріалу є
тематичний, критерії сполучуваності, стилістичної унормованості, словотвірної
цінності, стройової здатності, подібності лексичних одиниць в іноземній та рідній
мовах, багатозначності, частотності. Основними критеріями відбору граматичного
є критерії стабільності, зразковості, зіставності та стилістичної унормованості.
Відбір текстів та композиційних фрагментів тексту здійснюється на основі
критеріїв автентичності, повноти й систематичності представлення літератури
читачеві, інформаційної цінності, новизни, відповідності прагматикону студентів,
тематичної цілісності, стилістичної унормованості.
6. Розроблено підсистему вправ для навчання стилістично унормованого
англійського наукового писемного мовлення, яка реалізується в чотири етапи.
Для 1-го, орієнтаційного, етапу розроблено чотири групи вправ. І група:
мовленнєві рецептивно-аналітичні вправи на читання та визначення загальностильових характеристик наукових текстів. Підгрупа 1.1. Вправи на читання та
визначення ступеня науковості проблематики; визначення ступеня науковості
заголовка, зовнішнього оформлення. Підгрупа 1.2. Вправи на читання та
визначення способів досягнення основних характеристик наукового тексту
(логічності викладу, аргументованості тощо); на визначення глибини дослідження
наукового питання. Підгрупа 1.3. Вправи на читання та визначення особливостей і
засобів зв’язку між реченнями та частинами тексту, речень-скрепів, слів, які
слугують для вираження пояснення, конкретизації, аргументації, складених
206
сполучних засобів. Підгрупа 1.4. Вправи на читання та визначення відхилень від
структурно-композиційних, лінгвостилістичних, текстуально-стилістичних та
прагматичних (комунікативно-стилістичних) норм наукового стилю. ІІ група:
мовленнєві рецептивно-аналітичні вправи на читання та визначення жанровоспецифічних характеристик наукових текстів. Підгрупа 2.1. Вправи на читання та
визначення структурно-композиційних особливостей наукової статті, наукових
тез, анотації. Підгрупа 2.2. Вправи на читання та визначення лексичного та
граматичного складу наукових текстів диференційовано за жанрами. Підгрупа 2.3.
Вправи на читання та визначення відхилень від структурно-композиційних,
лінгвостилістичних, текстуально-стилістичних та прагматичних норм
конкретного жанру. ІІІ група: мовленнєві рецептивно-аналітичні вправи на
читання та визначення міжстильових характеристик текстів. IV група: мовленнєві
рецептивно-аналітичні вправи на читання та визначення піджанровоспецифічних
характеристик наукових текстів.
Для 2-го, дотекстового, етапу розроблено чотири групи вправ. І група:
некомунікативні лексичні вправи на вживання: а) лексичних та б) фразеологічних
одиниць, релевантних науковому стилю. ІІ група: некомунікативні та умовнокомунікативні граматичні вправи на вживання граматичних одиниць, релевантних
науковому стилю. ІІІ група: некомунікативні та умовно-комунікативні вправи на
вживання виразів, які використовуються в різних композиційних елементах
наукового тексту. IV група: трансформаційні та коректурні некомунікативні та
умовно-комунікативні вправи на моделювання речень, які за лексичними та
граматичними ознаками відповідають нормам.
Для 3-го, текстово-трансформаційного, етапу розроблено три групи
вправ. І група: трансформаційні комунікативно-стилістичні вправи. Вправи на
формування логічності викладу. Вправи на формування аргументованості,
наявності формату наукової дискусії, нейтральної емоційності тексту,
абстрагованості та об’єктивності викладу інформації. Вправи на використання
способів та ситуацій уведення інтертекстуального матеріалу. ІІ група: підстановчі
207
та трансформаційні вправи на вживання речень-скрепів. Вправи на вживання слів,
які слугують для вираження пояснення, конкретизації, аргументації тощо. ІІІ
група: комунікативні трансформаційні вправи на переформатування фрагментів
тексту, які належать до іншого стилю, зокрема науково-популярного, в наукові.
Для 4-го, текстово-проектного, етапу розроблено дві групи
завдань / вправ. І група: підготовчі завдання: 1) планування процесу написання
статті; 2) зняття предметних труднощів: завдання на обговорення структурнокомпозиційних особливостей історико-наукової оглядової та власне-наукової
експериментальної статей. Завдання на забезпечення студентів основними
науковими поняттями. Завдання на забезпечення студентів максимально
вичерпною інформацією з теми дослідження; ширшими знаннями з наукового
напряму, в межах якого студент проводить дослідження. Завдання на критичний
аналіз студентами наукових джерел щодо їхньої інформативності, актуальності,
достовірності, науковості. Завдання на забезпечення студентів знаннями наукових
досліджень у вибраному напрямі. Завдання на застосування сучасних методів
дослідження для одержання вірогідних результатів наукового пошуку. ІІ група:
виконавчі вправи: написання наукових текстів певного жанру. Вправи на
написання композиційної частини наукового тексту певного жанру (зокрема
експериментальної частини наукової статті) з використанням як опори окремих
фраз. Вправи на написання фрагменту наукової статті з використанням як опори
готового фрагменту іншої наукової статті. Вправи на написання наукової статті з
використанням як опори готової наукової статті. Вправи на написання анотації до
наукової статті з використанням як опор окремих фраз. Вправи на написання
анотації до наукової статті з використанням як опор готових анотацій. Вправи на
написання наукових тез з використанням як опор готових наукових тез.
Обґрунтовано, що модель організації процесу навчання стилістично
унормованого англійського наукового писемного мовлення реалізується
упродовж 40 аудиторних годин і 125 позааудиторних годин, з яких на суттєву
частку припадає читання і говоріння. На суто писемне мовлення припадає 8 ауд.
208
год. та 38 позаауд. год. Самостійне написання оглядової статті за матеріалами
магістерської роботи, яке проходить у ІІІ семестрі, потребує 4,5 ауд. год. та 30
позаауд. год. Самостійне написання експериментальної статті за матеріалами
магістерської роботи відбувається у ІV семестрі й потребує 4,5 ауд.
консультативних год. та 30 позаауд. год.
7. Під час експерименту було доведено ефективність авторської методики
навчання стилістично унормованого наукового писемного англійського мовлення
майбутніх фізиків в умовах магістратури, суть якої полягає у дотриманні цілей та
змісту навчання наукового писемного мовлення, психологічних,
психолінгвістичних та методичних засад урахування труднощів навчання; у
дотриманні принципів відбору лексичного, граматичного матеріалу та текстівзразків; у дотриманні чітких етапів навчання (орієнтаційного, дотекстового,
текстово-трансформаційного, текстово-проектного), які реалізуються за
допомогою спеціально розроблених груп вправ та завдань, а також методу
проектів. Експериментально доведено ефективність обох варіантів
(«диференційованого» та «інтегрованого») розробленої авторської методики
навчання стилістично унормованого наукового писемного англійського мовлення.
Проте диференційований варіант виявився ефективнішим.
Для доведення достовірності одержаних результатів було застосовано метод
математичної статистики – критерій U Манна-Уїтні.
Підсумком дисертаційного дослідження стали розроблені методичні
рекомендації щодо авторської методики навчання стилістично унормованого
наукового писемного англійського мовлення студентів магістратури природничих
спеціальностей.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми навчання
англійського писемного мовлення. Перспективу подальшого дослідження
вбачаємо в розробці методики навчання стилістично унормованого наукового
мовлення інших стилів