Сабат Наталія Олексіївна Формування в майбутніх перекладачів англомовної стратегічної компетентності в усному двосторонньому перекладі

Краткое описание

Сабат Наталія Олексіївна, асистент кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Назва дисертації: «Формування в майбутніх перекладачів англомовної стратегічної компетентності в усному двосторонньому перекладі». Шифр та назва спеціальності 13.00.02 теорія та методика навчання (германські мови). Спецрада К 26.001.49 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Львівський національний університет імені Івана Франка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
САБАТ НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА
УДК 378.14.015.62
ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ
АНГЛОМОВНОЇ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
В УСНОМУ ДВОСТОРОННЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ
Спеціальність 13.00.02 – теорія і методика навчання (германські мови)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_________________________Н. О. Сабат
Науковий керівник: Морська Лілія Іванівна, доктор педагогічних наук,
професор
Львів – 2021

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ............................................................................................................. 2
ВСТУП.................................................................................................................. 12
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО
КОМПОНЕНТУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ
ПЕРЕКЛАДАЧІВ ................................................................................................. 23
1.1. Стратегічний компонент у структурі професійної компетентності
перекладача як педагогічна проблема......................................................... 23
1.2. Сутність і структура англомовної стратегічної компетентності в
усному двосторонньому перекладі майбутнього перекладача .................. 45
1.3. Психолінгвістичні аспекти формування в майбутніх перекладачів
англомовної стратегічної компетентності в усному двосторонньому
перекладі ..................................................................................................... 65
Висновки з розділу 1 ............................................................................................ 80
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ
АНГЛОМОВНОЇ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УСНОМУ
ДВОСТОРОННЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ................................................................... 84
2.1. Зміст навчання майбутніх перекладачів у формуванні англомовної
стратегічної компетентності в усному двосторонньому перекладі........... 84
2.2. Модель процесу формування в майбутніх перекладачів англомовної
стратегічної компетентності...................................................................... 102
2.3. Підсистема вправ для формування в майбутніх перекладачів
англомовної стратегічної компетентності в усному двосторонньому
перекладі..................................................................................................... 119
2.4. Дидактичний потенціал тренінгу у формуванні англомовної
стратегічної компетентності майбутніх перекладачів ............................. 134
Висновки до розділу 2........................................................................................ 152
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ
ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ АНГЛОМОВНОЇ
СТРАТЕГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УСНОМУ ДВОСТОРОННЬОМУ
ПЕРЕКЛАДІ ....................................................................................................... 156
3. 1. Діагностика рівнів сформованості англомовної стратегічної
компетентності в усному двосторонньому перекладі майбутніх
перекладачів ............................................................................................... 156
11
3. 2. Організація та хід методичного експерименту ................................. 166
Висновки до розділу 3........................................................................................ 179
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 181
Список використаних джерел............................................................................ 187
Додатки .............................................................................................................. 212

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз основних підходів (психолінгвістичний, дидактичний,
експертно-системний, емпірично-експериментальний підходи) до визначення
структури перекладацької компетентності дав змогу довести доцільність
зосередження дослідницької уваги на моделі професійної компетентності
перекладача представників емпірично-експериментального підходу, яка
трактується як базова система знань, здатностей і ставлень, необхідна для
здійснення перекладу, і яка складається із психофізіологічного компоненту і
п‘яти компетентностей, головною з яких є стратегічна. Саме ця компетентність
є найважливішою, оскільки уможливлює вирішення проблем, що виникають
під час перекладу, гарантує його ефективність за допомогою планування
процесу перекладу відповідно до його кінцевого продукту (перекладеного
тексту), дає можливість оцінити хід протікання процесу загалом і його
часткових результатів, а також, активуючи усі інші компетентності, забезпечує
ідентифікацію перекладацьких проблем і застосування компенсаційних засобів,
спрямованих на їх вирішення.
2. На основі розуміння сутності професійної компетентності перекладача,
у роботі обґрунтовано авторське розуміння стратегічної компетентності
перекладача в усному двосторонньому перекладі, що презентує її структуру і
трактує її як комплекс взаємопов‘язаних і взаємозалежних чотирьох груп
перекладацьких і комунікативних стратегій (глобальних / метакогнітивних,
когнітивних, локальних, соціально-афективних), до складу яких входять
відповідні лінгвістичні, психологічні і перекладацькі вміння і навички, знання й
особистісне усвідомлення специфіки перекладацької діяльності. Усі зазначені
складові цієї компетентності забезпечують ефективне функціонування усіх
компонентів професійної компетентності перекладача, регулюють процес
перекладу з метою найефективнішого його здійснення і допомагають у
подоланні перекладацьких проблем.
182
Першу групу складають глобальні (метакогнітивні) стратегії: стратегії
ідентифікації перекладацьких проблем, стратегії пошуку і відбору оптимальних
перекладацьких методів і прийомів з урахуванням лінгвістичних та
екстралінгвістичних факторів, стратегії контролю й оцінювання власної
перекладацької діяльності. До другої групи віднесено когнітивні стратегії:
стратегії збереження інформації, стратегії відтворення інформації в разі її
необхідності, стратегії очікування, стратегії «вигравання» часу, стратегії
ймовірного прогнозування. Локальні стратегії складають дві підгрупи.
1) власне перекладацькі стратегії: стратегії розуміння тексту оригіналу;
стратегії продукування тексту перекладу (поділяються на мікростратегії:
лексичні; семантичні; синтаксичні; форенізації; доместифікації; компресії;
декомпресії; стратегії лінгвістичного аналізу текстів оригіналу та перекладу;
стратегії текстової контекстуалізації; стратегії редагування продукту
перекладу); 2) комунікативні стратегії: стратегії досягнення, стратегії
редукції, стратегії доповнення, стратегії групування. Групу соціальноафективних стратегій склали стратегії самоконтролю емоційних (страху,
фрустрації, демотивації) і психосоматичних станів перекладача у процесі
здійснення усного двостороннього перекладу, стратегії ідентифікації специфіки
ситуації перекладу, стратегії регулювання процесів можливої міжмовної та
міжкультурної інтерференції.
3. Методологічною основою процесу розробки методики формування в
майбутніх перекладачів англомовної стратегічної компетентності в усному
двосторонньому перекладі є положення комплексу п‘яти концептуальних
підходів і відповідних їм принципів: комунікативний, компетентнісний,
синергетичний, ресурсний і рефлексійно-стратегічний підходи; базові
принципи навчання – комунікативної спрямованості навчання, когнітивноінтелектуальної спрямованості, урахування лінгвістичного досвіду студентів,
адекватності вибору вправ і розташування їх у підсистемі, автоматизації у
формуванні англомовної стратегічної компетентності в усному
двосторонньому перекладі.
183
Вивчення психолінгвістичних аспектів перекладацької діяльності дало
змогу зосередити дослідницьку увагу на необхідності аналізу питань взаємодії
мови і мислення, особливостях сприймання і розуміння текстів двох
контактуючих мов у процесі здійснення усного двостороннього перекладу,
особливостях уваги та ролі установки і фонових та галузевих знань, ролі
навчання і здогадки (залучення психофізіологічних механізмів ймовірнісного
прогнозування змісту тексту оригіналу, механізму слухового впізнавання
мовленнєвих образів), функціонування пам‘яті, механізму мовленнєвої
компресії / декомпресії та ін. і зробити відповідні узагальнення, які враховано у
процесі створення підсистеми вправ і завдань для формування англомовної
стратегічної компетентності майбутніх перекладачів.
4. У ході дослідження спроектовано лінгводидактичну модель процесу
формування в майбутніх перекладачів англомовної стратегічної компетентності
в усному двосторонньому перекладі як систему, що складається з чотирьох
компонентів: концептуально-цільового, змістового, процесуального і
результативного, які забезпечують реалізацію авторської методики формування
в майбутніх перекладачів англомовної стратегічної компетентності.
Концептуально-цільовий компонент моделі передбачає окреслення загальної
мети навчання, теоретично-методологічну основу (ключові підходи і базові
принципи). Змістовий компонент охоплює предметний (типові комунікативні
ситуації здійснення майбутніми перекладачами усного двостороннього
перекладу, мовленнєвий матеріал, мовний матеріал (граматичний, лексичний –
фахова медична та економічна термінологія), знання невербальних елементів
комунікації) і процесуальний (англомовна стратегічна компетентність
майбутнього перекладача як сукупність її структурних компонентів (глобальні
перекладацькі стратегії, локальні стратегії, когнітивні стратегії, соціальноафективні перекладацькі стратегії)) аспекти. Процесуальний компонент моделі
передбачає організацію навчальної діяльності студентів через виконання
студентами підсистеми вправ і завдань як складової загальної системи, що
передбачає три блоки таких вправ і завдань: 1) блок вправ, спрямованих на
184
активізацію мовного матеріалу, 2) блок власне стратегічного навчання за
допомогою виконання завдань комплексу розроблених п‘яти авторських
тренінгів і 3) блок мовленнєвих симуляцій, що передбачають вирішення
реальних професійних завдань із застосуванням сформованої англомовної
стратегічної компетентності в усному двосторонньому перекладі. Виконання
вправ у межах визначених блоків відбувається відповідно в три етапи з
використанням навчальних вправ і завдань, а також методичних прийомів
тренінгової технології та мовленнєвої симуляції. Останній компонент моделі –
результативний – передбачає перевірку ефективності запропонованих
методичних процедур, тобто діагностику рівня сформованості у студентів
англомовної стратегічної компетентності в усному двосторонньому перекладі за
визначеними критеріями і відповідними показниками.
Компоненти змісту навчання у роботі визначалися відповідно до
традиційного підходу виокремлення двох аспектів: предметного і
процесуального, з домінуванням останнього, оскільки предметний аспект
відіграє меншу роль у загальній результативності навчального процесу (на етапі
формування англомовної стратегічної компетентності в усному
двосторонньому перекладі; на противагу предметному – на етапі формування
лінгвістичної компетентності перекладача). Відповідно, до предметного змісту
увійшли типові комунікативні ситуації у професійній діяльності майбутніх
перекладачів, що здійснюють усний двосторонній переклад: 1) усний
послідовний / синхронний переклад повідомлення одного доповідача на певну
(загальну) тематику, наприклад, медичну, економічну; 2) усний послідовний /
синхронний переклад кількох доповідачів. До цього ж аспекту навчання
віднесено і мовленнєвий матеріал (зразки текстів для перекладу для
формування англомовної стратегічної компетентності майбутнього перекладача
в усному двосторонньому перекладі із детальним описом умов здійснення
усного двостороннього перекладу). Водночас, усний двосторонній переклад
передбачає необхідність розуміння запропонованого на слух тексту мови
оригіналу (тобто рецептивний вид мовленнєвої діяльності, аудіювання) та
185
продукування тексту перекладу мовою перекладу (тобто продуктивний вид
мовленнєвої діяльності, говоріння). Таке розуміння специфіки здійснення
усного двостороннього перекладу та завдання максимально наблизити
навчальні умови до реальних умов майбутньої професійної діяльності зумовили
необхідність відбору автентичних аудіоматеріалів на задану тематику. З цією
метою було відібрано відеофрагменти наукових конференцій, академічних
зустрічей, TEDTalks, відеолекцій викладачів, які було сформовано у
мовленнєвий навчальний матеріал, використаний у підсистемі вправ і завдань.
Важливим компонентом змісту навчання є англомовна стратегічна
компетентність майбутнього перекладача в усному двосторонньому перекладі з
визначеною структурою як відповідник процесуального аспекту. Відповідно до
структури англомовної стратегічної компетентності в усному двосторонньому
перекладі, у роботі здійснено відбір мовного та мовленнєвого матеріалу, взявши
за основу принцип оптимального поєднання комунікативних і перекладацьких
стратегій в акті здійснення усного двостороннього перекладу, а також такі
методичні принципи, як необхідності та достатності, доступності,
антропологічний. У ході здійснення відбору навчального змісту застосовано
такі критерії відбору: загальні (автентичності; змістової й інформаційної
цінності; тематичності; професійної значущості; врахування інтересів і потреб
студентів, їх життєво-професійного досвіду; змістової проблемності;
актуальності й новизни) та специфічні (якість звуку (і зображення – у випадку
аудіовізуальної презентації тексту); поєднання аудіо- та відеоскладових;
врахування фонетичних змінних у мовленні доповідачів (чіткість дикції,
виразність інтонації, природний темп мовлення учасників, мовлення яких
звучить у пропонованій аудіопродукції); доступність для самостійної роботи
студентів (формат аудіо чи відео, під‘єднання до мережі інтернет, швидкість
завантаження, цифровий обсяг)).
5. З метою проведення експериментальної перевірки ефективності
авторської методики формування в майбутніх перекладачів англомовної
стратегічної компетентності в усному двосторонньому перекладі було
186
проведено методичний експеримент, що проходив у три етапи (упродовж 2017–
2019 років), у якому на всіх етапах взяли участь 466 студентів чотирьох закладів
вищої освіти України. Усі студенти взяли участь у констатувальному етапі
експерименту, а 200 студентів ЛНУ імені Івана Франка (студенти
перекладацького відділення 2017-2018 та 2018-2019 років навчання) взяли
участь у формувальному етапі експерименту. Для проведення діагностичних
процедур розроблено дескриптори рівнів сформованості АСКВУДП в
майбутніх перекладачів за чотирма критеріями (здатність до використання
глобальних перекладацьких стратегій, здатність до використання когнітивних
стратегій, здатність до використання локальних перекладацьких і
комунікативних стратегій і здатність до використання соціально-афективних
стратегій) і відповідних показників.
Результати формувального етапу експерименту довели ефективність
розробленої підсистеми вправ і завдань, а отже й ефективність авторської
методики формування англомовної стратегічної компетентності в усному
двосторонньому перекладі в майбутніх перекладачів і доцільність її
використання у навчальному процесі закладів вищої освіти України
(89% студентів досягли високого та оптимального рівня сформованості
англомовної стратегічної компетентності: 42% студентів досягли високого
рівня сформованості і 47%, тобто 94 студенти, досягли оптимального рівня;
11% студентів досягли середнього рівня сформованості стратегічної
компетентності; студентів із низьким рівнем сформованості зазначеної
компетентності не виявлено).
Результати методичного експерименту довели ефективність розробленої
методики, основним засобом реалізації якої стали спроектована
лінгводидактична модель і підсистема вправ і завдань, що дало змогу зробити
висновок про доцільність використання авторської методики формування
АСКВУДП в майбутніх перекладачів у навчальному процесі закладів вищої
освіти України.