Гуз Костянтин Жоржович. Теоретичні та методичні основи формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи




  • скачать файл:
  • Название:
  • Гуз Костянтин Жоржович. Теоретичні та методичні основи формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи
  • Альтернативное название:
  • Демченко Елена Николаевна. Педагогическая диагностика как средство оптимизации самостоятельной учебной деятельности студентов медицинских колледжей
  • Кол-во страниц:
  • 200
  • ВУЗ:
  • Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Гуз Костянтин Жоржович. Теоретичні та методичні основи формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи : Дис... д-ра наук: 13.00.09 2008








    Гуз К. Ж. Теоретичні та методичні основи формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи. Рукопис.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 теорія навчання. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. Харків, 2008.
    У дисертації вперше теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано модель цілісної неперервної природничо-наукової освіти для початкової, основної, старшої школи; розроблено концепцію цілісної природничо-наукової освіти 1-12 класів, методичну систему та навчально-методичний супровід втілення в навчальний процес цілісності знань про природу через систему навчальних програм, підручників, посібників для учнів та вчителів до освітніх галузей «Людина і світ», «Природознавство». Розкрито зміст і структуру понять «цілісність знань про природу», «образ світу», «образ природи», «природничо-наукова картина світу», «онтодидактичний стрижень освітньої галузі», «ядро природничо-наукових знань». Узагальнено педагогічні умови формування цілісності знань про природу, визначено критерії, показники, рівні сформованості в учнів цілісності знань про природу. Розроблено педагогічні засади навчання учителів початкової школи та предметів природничого циклу у післядипломній освіті, підготовку їх до викладання цілісності змісту освітньої галузі.












    У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці концепції цілісної природничо-наукової освіти і методичної системи формування у навчальному процесі цілісності знань про природу в учнів загальноосвітньої школи та конкретизується у наступному.
    1. Розроблено концепцію цілісної природничо-наукової освіти, методичну систему формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність розробленої концепції та методичної системи; вирішено проблему цілісності змісту навчально-методичного забезпечення освітніх галузей «Людина і світ», «Природознавство».
    2. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи формування цілісності знань про природу в учнів загальноосвітньої школи в умовах переходу на 12-річний термін навчання, галузевий підхід у формуванні змісту освіти і його реалізацію в навчальному процесі, що конкретизується в таких вихідних положеннях:
    — цілісність знань є умовою їх розуміння, досягнення високого рівня інтелекту учнів та зміцнення стану їхнього здоров’я;
    — експлікатом цілісності знань є підлягання всіх елементів, що складають цілісність, загальним закономірностям;
    — цілісність навчального процесу обумовлюється навчальним планом та змістом освіти, який містить скрізний стрижень інтеграції знань, методи і форми організації навчальних занять, контролю і корекції знань;
    — поняття образу світу, образу природи при викладі навчального матеріалу предметів природознавчого циклу є вихідним пунктом і результатом пізнавального процесу.
    3. Розкрито сутність поняття цілісності знань про природу як результату неперервної сутнісної інтеграції трьох потоків інформації, які учень отримує в кожний момент, на кожному етапі навчання: під час безпосереднього вивчення реальних об’єктів довкілля; під час засвоєння соціального досвіду на уроках з предметів природознавчого циклу; під час узагальнення індивідуального досвіду, набутого в процесі самостійної роботи в школі та вдома.
    Розкрито зміст основи неперервного формування цілісності знань про природу відповідно до вікових особливостей учнів: у 1-6 класах такою основою слугує зміст загальних закономірностей природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності процесів у природі) та понять, пов’язаних з ними; у 7-12 класах Ї ядро природничо-наукових знань, що являє собою систему загальних та часткових законів природи, які вивчаються в предметах природничого циклу.
    4. Концепція цілісної природничо-наукової освіти втілює психолого-педагогічні умови формування цілісності знань про природу на п’яти рівнях: рівні теоретичного аналізу змісту природничо-наукової освіти (до розподілу його на предмети); рівні формування змісту природознавчих предметів; рівні формування змісту системи програм; рівні формування змісту системи навчальних комплектів до освітніх галузей «Людина і світ» та «Природознавство»; рівні результатів навчання з природознавчих предметів.
    5. Методична система формування цілісності знань про природу в учнів 1-12 класів втілена в концептуально обґрунтованій системі навчальних програм та навчально-методичних комплектів до освітніх галузей «Людина і світ», «Природознавство». Складовими системи є підручники «Я і Україна. Довкілля» (1-4 кл.), «Природознавство. Довкілля» (5 кл.), «Природознавство» (6 кл.), «Фізика» і «Біологія» (7 кл.), відповідні навчальні посібники для учнів, в тому числі на електронних носіях, методичні посібники для вчителів. Навчально-методичне забезпечення широко апробоване, удосконалене впродовж 1994-2007 років при безпосередній участі автора дослідження.
    6. Розроблено та експериментально перевірено систему підготовки у післядипломній педагогічній освіті вчителів початкових класів та предметів природничого циклу до взаємоузгодженого формування в учнів цілісності знань про природу, природничо-наукової картини світу та особистісно значимої системи знань — образу природи.
    7. У ході експериментального дослідження повністю підтверджено припущення про те, що цілісність знань про природу може неперервно формуватися в учнів початкової, основної, старшої школи за умов цілісності змісту природничо-наукової освіти, втілення у навчальний процес методичної системи формування цілісності змісту освітніх галузей «Людина і світ» та «Природознавство».
    Цілісність знань про природу, високі та достатні рівні розуміння природничо-наукових понять виявлено у 56,4-78,8 % учнів експериментальних класів. Здатність моделювати різні рівні цілісності знань мають 55,4-66,6 % учнів 4-11 експериментальних класів; у контрольних класах таких учнів не виявлено.
    Виявлено значний вплив цілісного курсу «Довкілля» (у 1-6 класах) на мотивацію навчання, розвиток інтелекту, позитивний емоційний стан та стан здоров’я учнів.
    8. Досягнуто мету дослідження — теоретично і експериментально обґрунтовано концепцію цілісної природничо-наукової освіти, методичну систему формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи.
    Розв’язані поставлені в дослідженні завдання:
    — досліджений сучасний стан розробленості та доведена актуальність обраної проблеми дослідження;
    — проаналізовані основні дидактичні категорії та поняття, пов’язані з цілісністю знань про природу, на основі аналізу розроблений термінологічно-понятійний апарат, необхідний для впровадження методичної системи формування цілісності знань про природу в практику загальноосвітньої школи;
    — виявлена сутність і структура понять цілісності знань про природу та розроблена теоретична концепція формування цілісності знань про природу, запропоновані зміни до Державного стандарту загальноосвітньої школи та модель методичної системи цілісної природничо-наукової освіти;
    — створена система навчально-методичних комплектів (програми, підручники, навчальні посібники для учнів 1-8 класів та методичні посібники для вчителів), які впроваджені в практику школи;
    — узагальнені наслідки експерименту та вказані основні напрями удосконалення природничо-наукової освіти: введення в Стандарт освітніх галузей «Людина і світ», «Природознавство» змісту скрізного онтодидактичного стрижня інтеграції знань про природу; вивчення реальних об’єктів безпосередньо в довкіллі; забезпечення вчителів початкових класів і природничого циклу загальноосвітньої школи методичною системою формування цілісності знань про природу; створення концептуально обґрунтованої системи навчально-методичного забезпечення до освітніх галузей.
    9. Школи країни забезпечені навчально-методичними комплектами для учнів 1-7 класів 12-річної школи. Учні навчаються за підручниками, виданими за державні кошти: «Я і Україна. Довкілля» (1-4 кл.), «Природознавство. Довкілля» (5 кл.), «Природознавство» (6 кл.), «Фізика» та «Біологія» (7 кл.).
    Водночас проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всього комплексу проблем, пов’язаних з переходом вітчизняної освіти на галузевий принцип формування змісту освіти і навчання учнів у 12-річній загальноосвітній школі. Потребують подальшого дослідження цілісність змісту інших освітніх галузей та визначення для кожної з них онтодидактичного стрижня формування цілісності знань, єдиної основи формування образу світу на всіх етапах навчання школярів; дослідження впливу цілісності знань про дійсність на стан здоров’я учнів, розвиток їхнього інтелекту, соціальної зрілості.
  • Список литературы:
  • -
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)