Семенов Олександр Сергійович Теоретико-методичні засади формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі : Семенов Александр Сергеевич Теоретико-методические основы формирования творчески направленной личности старшего дошкольника во внешкольном учебном заведении Semenov Aleksandr Sergeyevich Teoretiko-metodicheskiye osnovy formirovaniya tvorcheski napravlennoy lichnosti starshego doshkol'nika vo vneshkol'nom uchebnom zavedenii

Краткое описание

Семенов Олександр Сергійович, доцент кафедри педагогіки Східноєвропейського національного уні­верситету імені Лесі Українки: «Теоретико-методичні засади формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі» (13.00.08 - дошкільна педагогіка). Спецрада Д
в Інституті проблем виховання

Національна академія педагогічних наук України Інститут проблем виховання

На правах рукопису

СЕМЕНОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

УДК 373.2.091:37.015.31-053.4

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО СПРЯМОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.08 – дошкільна педагогіка

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Науковий консультант –
Пустовіт Григорій Петрович
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2017

ЗМІСТ

ВСТУП РОЗДІЛ 1. .........................................................................................................
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО СПРЯМОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА 5

22
1.1. Сутнісні характеристики творчо спрямованої особистості...... 22
1.2. Психофізіологічні особливості старшого дошкільника в
контексті становлення творчо спрямованої особистості..........
51
1.3. Стан проблеми формування творчо спрямованої особистості
старшого дошкільника в педагогічній теорії.…….…………....
71
Висновки до першого розділу...................................................... 90
РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО СПРЯМОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ....................................................... 94
Освітнє середовище сучасного позашкільного навчального закладу як детермінанта формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника............................................. 94
Творча особистість педагога позашкільного навчального закладу як чинник формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника............................................. 117
Зміст діяльності позашкільного навчального закладу з формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника................................................................................... 137
Зарубіжний та вітчизняний досвід формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника в закладах позашкільної освіти....................................................................... 155 Висновки до другого розділу....................................................... 174

РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО СПРЯМОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ........................................................................................ 179
Концепція формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчально- виховному процесі......................................................................... 179
Психолого-педагогічні чинники та закономірності формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника в роботі творчого об’єднання дітей за інтересами...................................................................................... 196
Система формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі............................................................................................. 216 Висновки до третього розділу...................................................... 240

РОЗДІЛ 4. СТАН СФОРМОВАНОСТІ ТВОРЧО СПРЯМОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ................... 243
Характеристика критеріїв, показників, рівнів сформованості творчо спрямованої особистості старшого дошкільника.......... 243
Процедура та результати констатувального етапу дослідження................................................................................... 266 Висновки до четвертого розділу.................................................. 299
РОЗДІЛ 5. УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО СПРЯМОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ........................................................................................ 303

5.1. Управлінські та організаційно-методичні засади гурткової
роботи зі старшими дошкільниками у позашкільному навчальному закладі......................................................................

303
5.2. Дидактичні основи реалізації змісту діяльності позашкільних
об’єднань із формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника..................................................................

323
5.3. Упровадження комплексу особистісно орієнтованих методів формування творчо спрямованої особистості старшого
дошкільника у позашкільному навчальному закладі.................

345
5.4. Експериментальна перевірка ефективності впровадження системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному
закладі…….....................................................................................

365
Висновки до п’ятого розділу........................................................ 391
ВИСНОВКИ.……….....................………………………...…….. 395
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....………………..….. 403
ДОДАТКИ.…………………………………………………....…. 474

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна цивілізаційна орієнтація на розвиток успішних націй та держав виокремлює глобальну проблему людського потенціалу, що ґрунтується на творчій самореалізації поколінь та їхньому культурно-інтелектуальному відтворенні. Трансформаційні процеси сучасного українського суспільства ставлять перед освітою завдання активізації процесу становлення особистості в дитячому віці. Досягнення цієї мети пов’язується, зокрема, з формуванням у дітей дошкільного віку потреби у творчості.
Становлення творчого потенціалу майбутнього громадянина є однією із провідних ідей Базового компоненту дошкільної освіти, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про позашкільну освіту», Концепції позашкільної освіти і виховання, Положення про позашкільний навчальний заклад, Національної доктрини розвитку освіти, інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» та інших законодавчих і програмних документів. Разом із тим, прогресивні досягнення у формуванні нормативно-правової бази діяльності позашкільних начальних закладів не забезпечують повною мірою реалізації завдань творчого розвитку дітей дошкільного віку.
Нині є підстави констатувати факт недостатності усвідомлення педагогами необхідності системного формування цілісної творчо спрямованої особистості вихованця на противагу фрагментарному розвитку його окремих творчих умінь; нерозробленості теоретико-методичних засад цілеспрямованого формування творчої особистості дитини старшого дошкільного віку; відсутності науково обґрунтованих підходів до ефективної психолого-педагогічної підтримки природного прагнення дитини до творчості.
Різні аспекти дослідження дитини дошкільного віку відображено у ряді наукових здобутків. Зокрема, психолого-педагогічні засади становлення особистості в дошкільному дитинстві окреслено І. Д. Бехом, Л. І. Божович, Д. Б. Ельконіним, О. В. Запорожцем, О. Л. Кононко, В. К. Котирло,

О. В. Кочергою, В. У. Кузьменко, С. Є. Кулачківською, С. О. Ладивір, В. С. Мухіною, Т. О. Піроженко, Ю. О. Приходько; питання дошкільного дитинства у педагогічній ретроспективі розглянуто Л. В. Артемовою, З. Н. Борисовою, І. М. Дичківською, І. Г. Улюкаєвою; дослідження фізичної сфери як основи розвитку особистості представлено у працях Т. К. Андрющенко, О. Л. Богініч, Е. С. Вільчковського, Л. В. Волкова, Н. Ф. Денисенко, О. Д. Дубогай, Л. В. Лохвицької, Л. А. Сварковської, Н. І. Семенової; особливості формування пізнавальної сфери дитини дошкільного віку обґрунтовано у наукових парцях Г. В. Бєлєнької, О. Г. Брежнєвої, А. М. Богуш, Н. В. Гавриш, Л. І. Зайцевої, Н. В. Лисенко, О. А. Листопада, І. О. Луценко,
В. В. Маршицької, М. А. Машовець, З. П. Плохій, Т. І. Поніманської,
О. Д. Рейпольської, Т. М. Степанової, Л. В. Шелестової, К. В. Щербакової;
питання почуттєвої сфери та творчого становлення особистості схарактеризовано І. М. Білою, Е. Е. Карповою, С. П. Нечай, О. І. Кульчицькою, І. А. Онищук, О. А. Половіною, В. В. Рогозіною, Т. П. Танько, А. С. Шевчук.
Ідея формування творчої особистості досить предметно та глибоко знаходить своє втілення в діяльності позашкільного навчального закладу (О. В. Биковська, В. В. Вербицький, І. М. Мельникова, Г. П. Пустовіт, Т. І. Сущенко та інші). Тенденцією розвитку позашкільної освіти доби української незалежності є організація багатофункціональних, широкодоступних центрів творчості дітей. Позашкільні навчальні заклади стали багаторівневими самодостатніми педагогічними системами, які завдяки змістовій поліспрямованості здатні легко адаптуватися до педагогічних новацій, а маючи належне матеріальне та кадрове забезпечення, за своєю суттю, є дієвою освітньою системою з потенціалом внутрішнього розвитку та ефективної взаємодії з іншими структурами. Наявність у позашкільному навчальному закладі значного простору свободи щодо вибору виду діяльності та шляхів самореалізації забезпечує вихованцям можливості плідно експериментувати із творчими завданнями, виробляти власний стиль та яскраву творчу індивідуальність.

Дослідження останніх десятиліть довели необхідність активізації орієнтування позашкільних навчальних закладів на розвиток дитячої творчості. Вітчизняні вчені шляхом обґрунтування методологічних засад дослідження педагогічних явищ у позашкільному навчальному закладі здійснили успішну спробу визначити якісно нову галузь науково-педагогічних досліджень. У наукових працях також представлено: історію становлення та розвитку позашкільної системи освіти (В. Є. Берека, С. М. Букреєва, О. Г. Глух, А. С. Шепілова, Н. Ф. Харінко, Т. Д. Цвірова); потенціал позашкільного навчального закладу в естетичному (Л. К. Білий, І. А. Плясецька, А. І. Шахова), економічному (Б. Ю. Чистяков), морально-естетичному (О. В. Матвієнко, О. М. Мироненко, Н. К. Сінькевич) вихованні особистості; вихованні національної самосвідомості підлітків (А. В. Корнієнко); соціально-педагогічні аспекти діяльності позашкільних навчальних закладів (О. В. Литовченко, Т. К. Окушко); діяльність позашкільного навчального закладу як чинник соціалізації гуртківців-старшокласників (Н. В. Заверико), розвитку пізнавальних інтересів (О. П. Липецький, В. А. Редіна), розвитку обдарованих дітей (А. В. Лякішева); формування в гуртківців активної життєвої позиції (Н. Д. Пономарчук, І. М. Мельникова), підготовку до сімейного життя (Р. Д. Файзулін), професійного самовизначення вихованців позашкільних навчальних закладів (Г. А. Гасанова, В. В. Мачуський, А. С. Меджидова, В. В. Рибалко).
Однак фундаментальні та прикладні дослідження з проблем формування творчо спрямованої особистості вихованців у позашкільних навчальних закладах, у яких би системно висвітлювалися концептуальні підходи до побудови змісту, розробки дієвих організаційно-педагогічних форм і методів його реалізації, що безпосередньо спрямовані на створення та апробацію сучасної функціональної системи формування творчо спрямованої особистості старших дошкільників у позашкільних навчальних закладах, досі не проводилися. Тим часом, у багатьох позашкільних навчальних закладах масово розгортають роботу цілі підрозділи передшкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку. На запит батьків чимало позашкільних навчальних закладів

організовують діяльність навіть із дітьми раннього дошкільного віку. Проте організація педагогічного процесу керівниками та педагогами позашкільних навчальних закладів із цією категорією вихованців відбувається переважно інтуїтивно. Зважаючи на ці обставини, можемо констатувати практичний запит на розробку концептуальних й теоретико-методичних засад формування особистості старшого дошкільника в умовах позашкільної освіти.
Аналіз теоретичних узагальнень та актуального стану діяльності позашкільних навчальних закладів з вихованцями старшого дошкільного віку виявив суперечності між:
– сучасними вимогами суспільства щодо розвитку творчо спрямованої особистості та незадовільним станом реалізації цього завдання закладами дошкільної та позашкільної освіти;
– прагненнями педагогів позашкільних навчальних закладів забезпечувати творчий розвиток вихованців старшого дошкільного віку та недостатнім концептуально-теоретичним обґрунтуванням цього процесу;
– визнанням формування творчо спрямованої особистості пріоритетною освітньою ідеєю сучасних позашкільних навчальних закладів та недостатньою готовністю педагогів до її реалізації;
– потребою позашкільних навчальних закладів у методичному супроводі процесу формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника та відсутністю належного навчально-методичного забезпечення;
– необхідністю формування цілісної творчо спрямованої особистості дитини старшого дошкільного віку з опорою на полісуб’єктність (вихованці – педагоги – батьки) та практикою фрагментарного формування педагогами позашкільних навчальних закладів окремих творчих умінь.
Актуальність обраної проблеми, її соціальна значущість, недостатнє теоретичне висвітлення та відсутність системного експериментального дослідження зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Теоретико-методичні засади формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи Інституту проблем виховання НАПН України в частині наукових тем лабораторії дошкільної освіти і виховання: «Науково-методичне забезпечення формування базових якостей старшого дошкільника в дошкільному навчальному закладі» (державний реєстраційний номер 0110U001199) та лабораторії позашкільної освіти: «Формування у вихованців позашкільних навчальних закладів базових компетентностей у процесі пізнавально-практичної діяльності» (державний реєстраційний номер 0112U001228), «Формування ціннісних орієнтирів навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах» (державний реєстраційний номер 0115U002259).
Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 6 від 30.05.2013 р.) та схвалено бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 24.09.2013 р.).
Мета дослідження полягає у розробленні концепції, теоретичному обґрунтуванні, створенні та експериментальній перевірці системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз наукових підходів до вирішення проблеми формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі та визначити стан її розробленості.
2. Виокремити психолого-педагогічні детермінанти формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі.
3. Розробити концепцію формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника.

4. Створити систему формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі та обґрунтувати її структурні компоненти.
5. Здійснити емпіричне дослідження стану сформованості творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі та проаналізувати його результати.
6. Розробити технологічний компонент системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі.
7. Провести експериментальну перевірку ефективності впровадження системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі.
Об’єкт дослідження – формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника.
Предмет дослідження – система формування творчо спрямованої особистості дитини старшого дошкільного віку – вихованця позашкільного навчального закладу.
Концепція дослідження. Основні концептуальні підходи дослідження пов’язані із сучасними положеннями про становлення особистості у дошкільному дитинстві та функціонування педагогічних систем, метою яких є задоволення потреб дитини у самореалізації та творчому самоствердженні в освітньому середовищі навчального закладу. За цих обставин освітня діяльність позашкільного навчального закладу передбачає створення спеціальних умов для ефективної взаємодії педагогів, вихованців старшого дошкільного віку та їхніх батьків – полісуб’єкта становлення творчо спрямованої особистості дитини.
Як ідеологічну платформу запропонованої системи формування творчо спрямованої особистості дитини старшого дошкільного віку у позашкільному навчальному закладі обрано гуманізм (систему ідей і поглядів на людину як найвищу цінність). Гуманістичний контекст дослідження забезпечив орієнтацію розробленої системи на підпорядкування організації, змісту, форм, методів

освітньої діяльності позашкільного навчального закладу завданням становлення творчої особистості; надання дітям та їх батькам можливості вільного вибору форм освітньої діяльності, згідно з інтересами і природними здібностями вихованців; провадження освітньої діяльності на засадах індивідуалізації та диференціації.
Формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі є цілісною педагогічною системою, що охоплює зміст, види, функціональні зв’язки, форми та методи діяльності усіх її суб’єктів. Розроблена концепція досліджуваного процесу представлена в єдності трьох взаємопов’язаних концептів: методологічного, теоретичного та технологічного, що утворюють цілісний структурно-функціональний комплекс.
Єдність трьох означених концептів дає змогу розглядати процес формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі як цілісну багаторівневу та багатокомпонентну систему, що складається із взаємопов’язаних і взаємозалежних складників: цілепрогностичного, що визначає ієрархію стратегічних, проміжних (етапних) і тактичних цілей на кожному з етапів формування творчо спрямованої особистості; змістово-контекстного, який характеризує її компонентну структуру; технологічного, пов’язаного з поетапною реалізацією технологічного компонента системи формування творчо спрямованої особистості; рефлексивно-оцінювального, орієнтованого на визначення результативності діяльності з формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника.
Основний концептуальний задум полягає в реалізації ідей філософії свободи творчості у освітньому середовищі позашкільного навчального закладу як мінімально формалізованого та регламентованого правилами, орієнтованого на поступове розширення діапазону творчості дитини та зменшення керівного впливу дорослого на творчу позицію вихованця.
Зосередження дослідницької уваги на обґрунтуванні концептуальних засад формування творчо спрямованої особистості дитини старшого дошкільного віку

визначає доцільність представленої дисертації як теоретико-методологічного дослідження, що задає загальний напрям практичного вирішення проблеми.
Концептуальні засади формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі втілюються у практику шляхом розроблення й упровадження відповідної педагогічної системи в сукупності із технологічним компонентом, що можуть якісно реалізуватися лише компетентними педагогами позашкільних навчальних закладів, спеціально підготовленими до роботи з вихованцями старшого дошкільного віку.
Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що формування творчо спрямованої особистості дитини старшого дошкільного віку буде більш ефективним за умови теоретичного обґрунтування та впровадження відповідної системи, в основі якої – ідеї філософії свободи, сприйняття вихованця у цілісній єдності компонентів його творчо спрямованої особистості.
Загальна гіпотеза конкретизується в низці часткових гіпотез про те, що ефективне формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі можливе за:
– аналізу сутнісних характеристик творчо спрямованої особистості, вивчення стану проблеми її формування у педагогічній теорії;
– наукового обґрунтування структурної організації творчо спрямованої особистості дитини старшого дошкільного віку із визначенням відповідних критеріїв та показників її сформованості;
– наукового осмислення освітнього середовища, творчої особистості педагога, оновленого змісту діяльності позашкільного начального закладу як провідних психолого-педагогічних детермінант формування творчо спрямованої особистості дитини старшого дошкільного віку;
– розроблення концепції та створення дієвої системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі;
– реалізації завдань формування творчо спрямованої особистості вихованця на всіх рівнях управління діяльністю позашкільного навчального

закладу (стратегічному, тактичному, технологічному, рефлексивному та рівні самоуправління) відповідно до досліджених теоретико-методичних засад;
– поетапного впровадження технологічного компоненту системи формування творчо спрямованої особистості на орієнтувальному, адаптивному та конструктивно-творчому етапах;
– поступового розширення свободи творчості дитини за умови зменшення керівного впливу дорослого та застосування принципу циклічної реалізації змісту формування творчо спрямованої особистості дитини старшого дошкільного віку.
Методологічну основу дослідження на філософському рівні становлять: гносеологічна теорія, що ґрунтується на діалектичних принципах і можливостях пізнання, взаємозв’язку й взаємозумовленості закономірностей та явищ об’єктивної дійсності, неперервності розвитку; філософські положення про єдність загального, одиничного й особливого, зв’язок теорії й практики, об’єктивно-закономірний характер взаємозв’язку суспільних явищ і освітнього процесу; положення культурологічного й аксіологічного підходів, згідно з якими сутність освітнього процесу постає специфічною формою суспільної діяльності, в якій опановуються культурні смисли й цінності.
Загальнонауковий рівень дослідження забезпечено застосуванням: системного підходу, що дає можливість вивчати педагогічні явища й процеси у взаємозв’язку та з урахуванням системно-структурної характеристики особистості, багатоаспектної сутності її діяльності.
На конкретно науковому рівні дослідження застосовано суб’єктно- діяльнісний та компетентнісний підходи, які ґрунтуються на загальнофілософських та соціально-педагогічних положеннях теорії особистості й теорії діяльності, що уможливлюють вивчення людини як активного суб’єкта діяльності, спілкування й відносин; середовищний, що дає змогу розглядати професійно зорієнтоване освітнє середовище позашкільного навчального закладу у контексті становлення творчої суб’єктності вихованців.

На рівні інструментально-технологічної методології застосовано технологічний підхід, згідно з яким освітній процес позашкільного навчального закладу розглядається як сукупність відповідних етапів, стрижневим сенсом яких є досягнення проміжних та кінцевих цілей педагогічної взаємодії; діалогічний підхід як непряме доповнення суб’єктно-діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів та як засіб рівноправних партнерських відносин між учасниками освітнього процесу.
Теоретичну основу дослідження становлять наукові психолого- педагогічні праці про: теорію педагогічних систем, зокрема дидактичних (Ю. К. Бабанський, В. І. Бондар, В. П. Беспалько, С. У. Гончаренко, Дж. Брунер, О. Декролі, П. Ф. Каптєрев, І. Я. Лернер, В. О. Онищук, В. І. Паламарчук, О. Я. Савченко, М. М. Скаткін та інші); засади науково-педагогічних досліджень (А. М. Алексюк, С. У. Гончаренко, Н. В. Кузьміна та інші); розвиток дітей дошкільного віку (Т. К. Андрющенко, Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, А. М. Богуш, Н. В. Гавриш, Н. Ф. Денисенко, Л. І. Зайцева, О. В. Запорожець, Е. Е. Карпова, О. В. Ковшар, О. Л. Кононко, С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір, Н. В. Лисенко, І. О. Луценко, М. А. Машовець, В. С. Мухіна, Т. П. Танько та інші), функціонування та розвиток системи позашкільної освіти (О. В. Биковська, В. В. Вербицький, І. М. Мельникова, Г. П. Пустовіт, С. Ф. Русова, О. В. Сухомлинська, Т. І. Сущенко та інші); самодетерміновані процеси становлення особистості (К. А. Абульханова-Славська, І. Д. Бех, Б. Блум, Л. І. Божович, М. Р. Гінзбург, Е. Еріксон, Дж. Керрол, О. В. Киричук, С. Л. Рубінштейн, В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський та інші); творчу особистість (І. М. Біла, Д. Б. Богоявленська, Л. С. Виготський, Л. де Бройль, В. П. Енгельгардт, Н. С. Лейтес, А. С. Макаренко, В. Оствальд, Ж. А. Пуанкаре, С. Л. Рубінштейн, С. О. Сисоєва, Л. Й. Соболєв та інші); природу становлення особистості в дитячому віці (А. Адлер, А. Г. Асмолов, І. Д. Бех, Л. С. Виготський, В. М. Вундт, Е. Б. Кондільяк, К. Роджерс, О. Л. Кононко, О. М. Леонтьєв, А. Маслоу, В. М. Оржеховська, В. О. Сухомлинський, З. Фрейд, Е. Фромм, К. Юнг, М. Д. Ярмаченко та інші).

На різних етапах наукового пошуку було використано такі методи дослідження:
– теоретичні: аналіз, синтез джерел із досліджуваної проблеми, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних та експериментальних даних щодо функціонування педагогічного процесу у позашкільному навчальному закладі, даних психолого-педагогічної літератури щодо розроблення науково-категоріального апарату дослідження; вивчення та узагальнення досвіду роботи педагогів позашкільних навчальних закладів; моделювання для побудови системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника;
– емпіричні: опитування (інтерв’ювання, анкетування), бесіди, тестування, метод незакінчених речень, вирішення проблемних ситуацій, аналіз продуктів діяльності суб’єктів освітнього процесу); моделювання ситуації стимулювання творчого пошуку; включене та опосередковане спостереження для вивчення реального стану сформованості творчо спрямованої особистості старшого дошкільника; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи) для перевірки ефективності розробленої системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі;
– методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних. Результативність експериментальної роботи оцінювалася на основі порівняльного аналізу показників експериментальної та контрольної груп, виявлення статистичної достовірності змін у рівнях сформованості творчо спрямованої особистості старшого дошкільника (статистичний критерій однорідності К. Пірсона), оцінювання впливу різних факторів на формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника (коефіцієнти взаємної спряженості К. Пірсона та О. О. Чупрова).
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:
– вперше обґрунтовано й створено систему формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному

закладі, теоретико-методичними засадами якої є: гуманістичний, системний, аксіологічний, культурологічний, суб’єктно-діяльнісний, особистісно орієнтований, технологічний, діалогічний, середовищний, акмеологічний та компетентнісний підходи; принципи культуровідповідності, природовідповідності, ціннісно-смислової спрямованості, залученості особистості в діяльність, емоційно привабливого (радісного) навчання, практики успіху, практичного занурення у творче середовище; наукові положення і теорії: психології творчості, психології особистості, дитячої психології, філософії свободи, педагогіки співробітництва, психолого-педагогічної підтримки, педагогічної інноватики; розроблено концепцію формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі, яка представлена єдністю трьох взаємопов’язаних концептів: методологічного, теоретичного та технологічного, що утворюють цілісний структурно- функціональний комплекс; обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують поступове розширення свободи творчості дитини і, відповідно, зменшення керівного впливу дорослого із застосуванням принципу циклічної реалізації змісту формування творчо спрямованої особистості дитини старшого дошкільного віку;
‒ уточнено сутність та структуру феномену творчо спрямованої особистості старшого дошкільника, що виступає у єдності компонентів (емоційно-вольовий, інтелектуально-творчий, мотиваційний, соціально- комунікативний, операційний); критерії (емоційно-вольовий, когнітивно- творчий, мотиваційно-спонукальний, соціально-комунікативний, компетентнісно-діяльнісний), відповідні показники (вольовий потенціал, емоційний потенціал, довільність, система цінностей, творчий потенціал, творче мислення, пізнавальний інтерес, мотивація досягнень, комунікативні здібності, соціальна компетентність, творча активність, творчі компетентності, досвід творчої діяльності); рівні (домінантний, виражений, нестабільний, латентний) та їх змістову конфігурацію;

– набули подальшого розвитку положення про методичний супровід системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі.
Практична значущість дослідження полягає у впровадженні в освітній процес позашкільного навчального закладу системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника в єдності її структурних і функціональних компонентів з урахуванням специфіки організаційно- педагогічних структур гуртка та його самоврядування; методик психолого- педагогічної діагностики показників сформованості творчо спрямованої особистості старшого дошкільника, що знайшли відображення у: навчальних програмах творчих об’єднань дітей за інтересами комплексних позашкільних навчальних закладів; навчальному посібнику «Формуємо творчо спрямовану особистість: перші кроки» для педагогів позашкільних та дошкільних навчальних закладів; навчальних програмах дисциплін «Педагогіка загальна»,
«Педагогіка дошкільна», «Розвиток теорії і практики дошкільного виховання»,
«Практикум з дошкільної педагогіки», «Родинна педагогіка та методика співпраці дошкільного навчального закладу з родинами», «Основи науково- педагогічних досліджень», «Теорія та методика виховання обдарованих дітей» для студентів спеціальності «Дошкільна освіта», методичних розробках щодо організації освітньої діяльності з дітьми старшого дошкільного віку у дошкільних та позашкільних навчальних закладах.
Результати дисертації можуть бути використані педагогами позашкільних та дошкільних навчальних закладів з метою формування творчо спрямованої особистості вихованців у процесі навчальної діяльності; в організації роботи з батьками та громадськістю. Здобуті емпіричні дані та наукові висновки можуть бути використані у викладанні та для розширення змісту навчальних курсів з педагогіки дошкільної, теорії і методики виховання, практикуму з дошкільної педагогіки, методики співпраці дошкільного навчального закладу з родинами для майбутніх фахівців спеціальності «Дошкільна освіта» у вищих навчальних закладах; викладачами в системі післядипломної педагогічної освіти.

Упровадження результатів дисертації. Результати дослідження (наукові положення, навчальні матеріали, методичні розробки, навчальні посібники) впроваджено у навчально-виховний процес: Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження № 03-29/01/3601 від 06.12.2016 р.), Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 106/02-13 від 23.02.2016 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка про впровадження № 339-33/03 від 15.03.2016 р.), Херсонського державного університету (довідка про впровадження № 01-28/463 від 11.03.2016 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка про впровадження № 01-15/03-303 від 22.02.2016 р.), Академії імені Яна Длугоша в Ченстохова, Польща (довідка від 15.06.2016 р.).
Результати дослідження впроваджено також в освітній процес позашкільних та дошкільних навчальних закладів: Палацу учнівської молоді міста Луцька (довідка № 3 від 05.01.2017 р.), Комунального закладу Сумської обласної ради – Обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю (довідка № 917 від 30.11.2016 р.), Івано-Франківського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді (акт № 01-22/74 від 23.11.2016 р.), Херсонського центру позашкільної роботи Херсонської міської ради (довідка
№ 296 від 31.10.2016 р.), дошкільних навчальних закладів міста Луцька № 5
«Пізнайко» (довідка № 162 від 30.12.2016 р.) та № 10 «Волиняночка» (довідка
№ 123 від 29.12.2016 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати дослідження оприлюднено автором на наукових і науково-практичних конференціях різних рівнів – міжнародних: «Етнопедагогіка: діалог культур» (Івано-Франківськ, 25–27 жовтня 2012 р.); «Карпати-Аппалачі: формування особистості в контексті сталого розвитку гірських регіонів» (Івано-Франківськ, 24–26 вересня 2013 р.); «Проблеми соціалізації та ресоціалізації особистості» (Луцьк, 2–3 жовтня 2013 р.); «Дошкольное образование: история и современность (к 80-летию со дня рождения профессора Л. А. Кандыбовича)»

(Мінськ, 21 січня 2014 р.); «Соціальна педагогіка: наука, професія, діяльність (здобутки десятиріч)» (Івано-Франківськ, 10–12 жовтня 2014 р.); «Актуальні проблеми сучасної дошкільної та вищої освіти» (Одеса, 29–30 жовтня 2014 р.);
«Актуальні проблеми та перспективи підготовки фахівців дошкільної освіти в умовах інтеграції України в освітній європейський простір» (Україна – Румунія, Чернівці – Сучава, 27–29 травня 2015 р.); «Проблеми соціалізації та ресоціалізації особистості» (Луцьк, 4–6 червня 2015 р.); «Проблеми та перспективи розвитку вищої школи та економіки в ХХІ столітті» (Рівне, 22–23 жовтня 2015 р.); «Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін» (Суми, 6–7 квітня 2016 р.); V Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання (Київ, 18–24 травня 2016 р.); «Світ психології» (Київ, 18–24 травня 2016 р.); «Підготовка майбутнього педагога до професійної діяльності в умовах трансформації суспільного устрою та інтегрування України в європейський освітній простір» (Івано-Франківськ, 26– 27 травня 2016 р.); «Сучасні проблеми елементарної освіти» (Польща, Ченстохова, 30 травня 2016 р.); «Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір» (Луцьк, 3–5 червня 2016 р.); «Актуальні питання та проблеми розвитку соціальних наук» (Польща, Кельце, 28–30 червня 2016 р.); «Сучасна система освіти і виховання: досвід минулого – погляд у майбутнє» (Київ, 7–8 жовтня 2016 р.); «Пріоритетні наукові напрямки педагогіки і психології: від теорії до практики» (Харків, 14–15 жовтня 2016 р.); «Педагогіка та психологія сьогодня: постулати минулого і сучасні теорії» (Одеса, 21–22 жовтня 2016 р.); «Актуальні проблеми сучасної дошкільної та вищої освіти» (Варшава, 29–30 жовтня 2016 р.); «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 24–26 листопада 2016 р.); всеукраїнських: «Психолого-педагогічний супровід розвитку обдарованості особистості учня» (Івано-Франківськ, 23–25 лютого 2012 р.); «Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал» (Київ, 10–11 квітня 2014 р.); «Інноваційні стратегії неперервної освіти педагогів в системі післядипломної освіти» (Луцьк, 14–15 травня 2014 р.); «Модернізація

мовної освіти у початковій школі: надбання, пошуки та перспективи розвитку» (Луцьк, 29 вересня – 3 жовтня 2014 р.); «Громадянськість української молоді: виклики, здобутки, перспективи» (Київ, 2 квітня 2015 р.); «Проблеми розвитку творчої особистості дітей дошкільного віку: теорія, практика, перспективи» (Миколаїв, 3 квітня 2015 р.); «Особистісний розвиток дітей та молоді в інноваційно орієнтованому освітньому середовищі» (Київ, 22 жовтня 2015 р.);
«Психодидактика початкової школи» (Луцьк, 17–18 листопада 2015 р.);
«Становлення і розвиток особистості людини як суб’єкта власного життя» (до 70-ліття з дня народження С. Па

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та представлено наукове вирішення проблеми формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі. Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність загальної й часткових гіпотез, засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених завдань і стали підставою для таких висновків:
1. Науковий наліз проблеми формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника засвідчив, що не зважаючи на значний обсяг проведених досліджень, у сучасній психолого-педагогічній науці не визначено методологічних пріоритетів означених процесів. Відсутня єдність у поглядах науковців на структуру та тлумачення особистості як суб’єкта творчих соціальних відносин та продуктивної творчої діяльності, що природно з огляду на багатогранність самого феномену, який не може бути розглянутий в межах методології однієї науки.
У дисертації творча спрямованість особистості розглянута з позицій системного, аксіологічного, культурологічного, суб’єктно-діяльнісного, особистісно орієнтованого, технологічного та діалогічного підходів і трактується як сукупність стійких творчих мотивів, що визначають творчу діяльність особистості. Серед означених мотивів: потяги до творчості, творчі бажання, інтереси, схильності та прагнення. Творчо спрямовану особистість старшого дошкільника визначено як особистість, яка внаслідок цілеспрямованого впливу зовнішніх чинників актуалізувала й удосконалила свої творчі можливості для досягнення результатів у творчій діяльності. Узагальнюючи концептуальні дослідження філософів, психологів, педагогів, зроблено висновок про структуру творчо спрямованої особистості, яку утворюють: емоційно-вольовий, мотиваційний, інтелектуально-творчий, соціально-комунікативний та операційний компоненти.
Установлено, що процес формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника як суб’єкта соціальних відносин і продуктивної творчої

діяльності за своєю сутністю є педагогічним управлінням розвитком потенційних творчих можливостей дитини. Сенситивний період формування творчо спрямованої особистості – старший дошкільний вік, що зумовлено психофізіологічними особливостями розвитку дитини, провідною діяльністю, психологічними новоутвореннями у цьому віковому періоді.
2. Визначено психолого-педагогічні детермінанти формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника, з-поміж яких: освітнє середовище позашкільного навчального закладу, особистість педагога, зміст його діяльності. Освітнє середовище позашкільного навчального закладу окреслено як особливий структурований і змістовно наповнений простір, який дає дитині старшого дошкільного віку змогу повною мірою розкрити власні творчі здібності. Основою такого середовища є вільний вибір дитиною виду діяльності, суб’єкт-суб’єктні взаємини, застосування знань і вмінь у реальних формах креативно-практичної діяльності, педагогічна впорядкованість і контроль, індивідуалізованість процесу розвитку творчого потенціалу дитини, повага та відповідальність стосовно особистості дитини. Акцентовано, що освітнє середовище позашкільного навчального закладу є відкритою динамічною системою із взаємопроникними компонентами: креативним, ігровим, розвивальним, емоційним. Виокремлено специфічні характеристики освітнього середовища позашкільного навчального закладу: креативність, гнучкість, діалогічність, суб’єктність, дитиноцентричність, відкритість, емоційне прийняття, інноваційність. З’ясовано, що освоєння освітнього середовища дитиною старшого дошкільного віку як фактора творчого розвитку особистості старшого дошкільника, здійснюється через такі компоненти: емоційно-чуттєвий, когнітивно-оцінний, поведінково-діяльнісний, комунікативний.
Підкреслена вагома роль педагога у формуванні творчо спрямованої особистості старшого дошкільника. Доведено, що творча активність педагога позашкільного навчального закладу завжди пов’язана зі змістово- концептуальною стабільністю освітньої діяльності, що дає можливість творчо і водночас, дидактично системно формувати творчо спрямовану особистість

дитини в освітньому середовищі позашкільного навчального закладу. У структурі особистості педагога важливим є творчий потенціал, який визначає спрямованість і результативність його педагогічної діяльності. Структурними компонентами творчого потенціалу особистості педагога позашкільного навчального закладу майбутнього вчителя обрано: мотиваційний, когнітивний, комунікативний, інноваційний, особистісний, афективний, діяльнісний, аксіологічний.
Визначено основні складники змісту діяльності позашкільного навчального закладу з формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника (теоретико-методологічний, дослідницько-експериментальний, прикладний) та рівні, на яких цей зміст реалізується (інформаційно-пізнавальний, діяльнісно- перетворювальний, рефлексивно-креативний).
3. Дослідження процесу формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі як цілісної системи дало змогу розробити концепцію формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному освітньому процесі, ідейним підґрунтям якої стали гуманістичні погляди на людину як найвищу цінність. Це забезпечило орієнтацію розробленої системи формування творчої спрямованості особистості старшого дошкільника на підпорядкування організації, змісту, форм, методів освітньої діяльності позашкільного навчального закладу завданням становлення творчої особистості; надання дітям та їх батькам вільного вибору форм освітньої діяльності, згідно з інтересами і природними здібностями особистості дитини; провадження освітньої діяльності на засадах індивідуалізації та диференціації.
Цілісність структурно-функціонального комплексу, представленого в концепції формування творчо спрямованої особистості, забезпечується трьома взаємопов’язаними концептами: методологічним, теоретичним та технологічним. Їх єдність дає змогу розглядати процес формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі як цілісну, багаторівневу, багатокомпонентну систему, що складається із

взаємопов’язаних і взаємозалежних складників: цілепрогностичного – який визначає ієрархію стратегічних, проміжних (етапних) і тактичних цілей на кожному з етапів процесу формування творчої спрямованості особистості; змістово-контекстного, який відбиває її компонентну структуру; технологічного компонента, пов’язаного з поетапною реалізацією технології формування творчо спрямованої особистості; рефлексивно-оцінювального, спрямованого на визначення результативності сформованості творчо спрямованої особистості старшого дошкільника.
Визначено сутність поняття «система формування творчо спрямованої особистості», яку розуміємо як впорядковану сукупність структурних (цілі, зміст, засоби педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу і технології, що реалізуються у спеціально створених сприятливих педагогічних умовах позашкільного навчального закладу; педагогічне оцінювання) і функціональних (цілепрогностичний, змістово-контекстний, технологічний, рефлексивно- оцінний) компонентів, що забезпечують формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника. Експериментальну систему реалізовано шляхом її впровадження у цілісний освітній процес позашкільного навчального закладу.
4. Створено систему формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі, що відображає її цілісну структуру. Така структура охоплює чотири взаємопов’язані компоненти: цілепрогностичний, що визначає стратегічну і проміжні цілі процесу; змістово- контекстний, який у розроблених навчальних програмах спрямованої дії для різних видів дитячої творчості та дитячих творчих об’єднань репрезентує зміст роботи з формування творчо спрямованої особистості на засадах інтеграції, що спирається на визначену її компонентну структуру та задає загальний контекст – розвивальний освітній простір як максимально сприятливий для реалізації поставлених цілей; технологічний – представлений комплексом педагогічних умов, котрі забезпечують проектування змісту, його реалізацію та об’єктивний контроль результату; рефлексивно-оцінний, який за допомогою розробленого

критеріально-діагностичного комплексу дає змогу відстежити динаміку сформованості творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у спеціально створених умовах.
На підставі дослідно-експериментальної роботи уточнено сутність та структуру феномену творчо спрямованої особистості старшого дошкільника, визначено критерії та показники її сформованості: емоційно-вольовий із показниками: вольовий та емоційний потенціал, довільність; мотиваційно- спонукальний із показниками: пізнавальний інтерес, мотивація досягнень; когнітивно-творчий із показниками: система цінностей, творчий потенціал, творче мислення; соціально-комунікативний із показниками: комунікативні здібності, соціальна компетентність, творча активність; компетентнісно- діяльнісний із показниками: творчі компетентності, досвід творчої діяльності. Кількісну і якісну оцінку сформованості творчо спрямованої особистості старшого дошкільника, відповідно до визначених критеріїв, представлено за такими рівнями: домінантний, виражений, нестабільний, латентний.
5. Емпіричне дослідження стану сформованості творчо спрямованої особистості вихованців старшого дошкільного віку за допомогою критеріально- діагностичного комплексу у позашкільних навчальних закладах різних регіонів України виявило, що кількість дітей із домінантним рівнем є нечисельною (16,4 %), із вираженим рівнем – 25,2 %. Це дає підстави констатувати, що за традиційних підходів до формування творчо спрямованої особистості у позашкільному навчальному закладі, меншість вихованців (41,6 %) з числа дітей старшого дошкільного віку актуалізували й удосконалили свої можливості для досягнення результатів у певних видах творчості. Найбільш виразно у старших дошкільників виявилися: висока дослідницька, пошукова активність, чутливість, сенситивність до нових стимулів, нової ситуації, здатність відкривати нове у звичайному, вибірковість щодо нового предмета дослідження, понаднормативна активність та інтелектуальна ініціатива (у 58,6 % дошкільників зафіксовано виражений та домінантний рівні пізнавального інтересу).

Водночас у значної частини дітей (76,1 %) існують проблеми із самостійною постановкою мети творчої діяльності, її усвiдомленням, здатністю планувати творчу діяльність, діяти, не керуючись зразком, iнструкцiєю, задумом, із мобiлiзацією зусиль для подолання перешкод на шляху до мети, досягненням мети творчої діяльності без або за незначної допомоги дорослого, тобто з розвитком довільності поведінки у творчій діяльності.
У більшості вихованців (64,3 %) виявився не сформованим досвід творчої діяльності, що зумовлює виникнення у них труднощів при розв’язанні нових, нетипових, нестандартних ситуацій, характерних саме для творчої діяльності.
У структурі творчо спрямованої особистості старшого дошкільника простежуються стохастичні зв’язки між сформованістю окремих компонентів та досліджуваного феномену загалом. Виявлено, що між комунікативними здібностями, творчою активністю, пізнавальними інтересами та загалом творчою спрямованістю особистості старшого дошкільника виявлено помірні, а між його емоційним та творчим потенціалом, творчим мисленням – сильні прямі кореляційні зв’язки. Це було враховано при визначенні концепції та доборі процедур формувального експерименту.
6. Розроблено технологічний компонент системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі, що передбачає такі етапи: орієнтувальний, адаптивний, конструктивно- творчий. Відповідно, на кожному етапі зміст ускладнюється, і його цілісний вплив на компоненти творчо спрямованої особистості посилюється.
Доведено, що ефективне впровадження системи формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника у позашкільному навчальному закладі можливе за умов: здійснення управлінських та організаційно-методичних засад гурткової роботи зі старшими дошкільниками; використання дидактичних основ реалізації змісту діяльності позашкільних об’єднань з формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника; застосування комплексу особистісно орієнтованих методів.

Обґрунтовано, що організаційно-управлінська система формування творчо спрямованої особистості старшого дошкільника в умовах освітнього процесу позашкільного навчального закладу реалізується на таких рівнях: стратегічному, тактичному, технологічному, рефлексивному, рівні самоуправління.
Дидактичними засадами реалізації творчо орієнтованого змісту в позашкільному навчальному закладі є: інтегрування, диференціація, міжпредметні зв’язки, індивідуалізація, суб’єктно-діяльнісний підхід.
Запропоновано класифікацію взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних особистісно орієнтованих методів організації та здійснення позашкільної освіти й виховання творчо спрямованої особистості. До основних груп методів належать: методи формування емоційно-вольової сфери особистості, методи формування інтелектуально-творчої сфери особистості, методи сприяння формуванню мотивації до творчості, методи соціально-комунікативного розвитку, методи формування операційної готовності до творчості.
7. За допомогою методів математичної статистики, на основі аналізу виду та характеру змін, які відбулися за результатами констатувального та формувального етапів експерименту в розподілах старших дошкільників за рівнями сформованості творчо спрямованої особистості, маємо підстави стверджувати, що розроблена та впроваджена нами у практику роботи позашкільного навчального закладу система формування творчо спрямованої особистості дитини шостого року життя є ефективною.
За підсумками прикінцевого етапу дослідження в експериментальній групі порівняно з контрольною виявлено суттєві позитивні зміни у показниках рівнів сформованості творчо спрямованої особистості: домінантний рівень зафіксовано у 34,3 % дітей ЕГ (+ 14,7 %) і у 21,5 % дітей КГ (+ 5,1 %); виражений рівень − у 38,4 % дітей ЕГ (+ 11,2 %) і у 31,6 % дітей КГ (+6,4 %); нестабільний рівень − у 16,8 % дітей ЕГ (– 13,5 %) і у 27,3 % дітей КГ (+ 0,2 %); латентний рівень − у 10,5 % дітей ЕГ (– 12,9 %) і у 19,7 % дітей КГ (– 7,4 %).

Отже, упровадження в освітній процес позашкільних навчальних закладів розробленої експериментальної системи забезпечує сформованість творчо спрямованої особистості дітей старшого дошкільного віку.
Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних аспектів формування творчо спрямованої особистості. Перспективними є вивчення: особливостей формування творчої особистості на подальших
етапах онтогенезу (у молодшому шкільному, підлітковому та юнацькому віці); питання професійної підготовки педагогів дошкільних та позашкільних навчальних закладів до забезпечення психолого-педагогічної підтримки творчих вихованців.
Матеріали дисертації висвітлено у публікаціях автора [531; 538; 550; 552;
555; 556].