ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ЛІКАРЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КАНІВЕЦЬ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

Прим. №
УДК 378.147:619(477+410)

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ЛІКАРЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Васюк Оксана Вікторівна
кандидат педагогічних наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ

Перелік специфічних термінів, використаних у дисертації
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
1.1. Теоретичний аналіз і законодавча база професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини
1.2. Особливості організації вищої професійної освіти Великої Британії
1.3. Становлення та розвиток системи британської вищої ветеринарної освіти
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
2.1. Структура професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у вищих навчальних закладах
2.2. Особливості змісту навчальних програм підготовки лікаря ветеринарної медицини
2.3. Провідні форми і методи навчання в британській моделі ветеринарної освіти
2.3.1. Організація дистанційного навчання у ветеринарних ВНЗ Великої Британії
2.4. Основні методи контролю, що використовуються у британських ветеринарних ВНЗ
Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
3.1. Підготовка лікаря ветеринарної медицини у вищих навчальних закладах України
3.2. Порівняльний аналіз вищої ветеринарної освіти України та Великої Британії
Висновки до третього розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Перелік специфічних термінів, використаних у дисертації

Автопсія або препарування – анатомічний розріз трупів, у ветеринарії – розріз трупів тварин. Як метод підготовки лікаря ветеринарної медицини широко використовується у британських ветеринарних ВНЗ.
ККВХ (Королівський коледж ветеринарних хірургів) – державна установа з особливими владними повноваженнями, що контролює всю ветеринарну галузь Великої Британії, в тому числі й професійну підготовку лікаря ветеринраної медицини.
Комп’ютерні навчальні програми CAL (Computer Assisted learning) – комп’ютерні програми, що застосовуються у британських ветеринарних ВНЗ для оптимізації навчального процесу.
Лекційні нотатки – роздатковий матеріал, що використовується в британських ветеринарних ВНЗ для оптимізації самостійної підготовки студентів до проблемних лекцій і тьюторіалів.
Метод PAL (Peer Assisted Learning) – відноситься до групової самостійної роботи студентів британських ветеринарних ВНЗ. Суть цього методу полягає у залученні студентів старших курсів, інтернів і резидентів до підготовки студентів молодших курсів.
Метод НОСКЕ (наочно-об’єктивний структуровано-клінічний екзамен) – метод контролю практичних умінь і навичок студентів, що широко застосовується у ветеринарних ВНЗ Великої Британії при організації практичного етапу іспитів.
Рамка кваліфікацій FHEQ (Framework for Higher Educational Qualification) – стандартизує кваліфікації середньої (1-3 рівні) та вищої освіти Великої Британії (4-8 рівні). Згідно рамки FHEQ, ступені бакалавра, магістра й доктора філософії знаходяться, відповідно, на 6, 7 і 8 рівнях.
Сенсорні муляжі тварин – новітні інформаційні засоби навчання, що широко застосовуються розвинутими країнами при підготовці лікаря ветеринарної медицини. Такі муляжі мають сенсорні, дуже чутливі до дотиків датчики, за допомогою яких викладачі можуть контролювати практичні уміння і навички студентів.
Спецкурс «Intercaleted» – не обов’язковий однорічний курс, який можна пройти в британських ветеринарних ВНЗ після двох або трьох років навчання. По проходженню цього курсу присуджується ступінь бакалавра природничих наук. У Школі ветеринарної медицини Кембриджу спецкурс «Intercaleted» є обов’язковим, у зв'язку з чим підготовка бакалаврів ветеринарної медицини у Кембриджі триває шість років.
PG-сертифікат (Post Graduate Certificate) – сертифікат післядипломного рівня, що присуджується бакалаврам ветеринарної медицини.
PG-диплом (Post Graduate Diploma) – диплом післядипломного рівня, що присуджується бакалаврам ветеринарної медицини, які вже мають PG-сертифікат з цієї самої вузької ветеринарної спеціалізації.

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні підготовка лікаря ветеринарної медицини в Україні набуває особливого значення, оскільки фахівці цієї категорії, маючи справу з тваринами, опосередковано впливають на здоров’я та життя людей, а також на екологію. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» (2002 р.) [22] та Закону «Про ветеринарну медицину» (1997 р.) [23], метою вищої ветеринарної освіти є підготовка конкурентоспроможного висококваліфікованого фахівця, здатного вирішувати професійні задачі в ринкових умовах (проводити оздоровчі, профілактичні, діагностичні, лікувальні роботи та ветеринарно-санітарну експертизу, надавати інші ветеринарні послуги). Останнім часом значно зросли вимоги до професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини, що зумовлює необхідність оптимізації навчального процесу. Одним зі шляхів її вирішення є звернення до позитивного педагогічного досвіду розвинутих європейських країн, в тому числі й Великої Британії.
Проблема професійної підготовки вітчизняних лікарів ветеринарної медицини знайшла своє відображення у працях науковців. Так, історичне становлення ветеринарної освіти в Україні окреслено в працях С.К. Рудика [60] і М.М. Стегнiя [65]; організацію навчання студентів у ветеринарному технікумі дослідив В.С. Сугнатов [66]; методичні аспекти організації ветеринарної освіти в Україні розглядали М.І. Цвіліховський [70, 71], В.І. Береза [3] та інші вчені [12, 14, 16, 18, 20, 36, 38, 40, 42, 46, 59, 73]. Зміст і систему вищої ветеринарної освіти України, США, Канади та деяких інших зарубіжних країн аналізував В.А. Яблонський [75, 76].
Суттєвий інтерес в межах досліджуваної проблеми викликають праці, присвячені різним питанням вдосконалення підготовки фахівців у вищих аграрних навчальних закладах, а саме: методи і форми навчання у вищій аграрній школі (П.Г. Лузан) [41], ступенева підготовка у сільськогосподарській освіті (В.М. Манько) [43].
Систему вищої професійної освіти розвинених країн, в тому числі й Великої Британії охарактеризував Л.П. Рябов [62]. А.А. Сбруєва розглядала глобалізацію в освіті та англійські освітянські реформи [63, 64], Н.С. Журавська дослідила сільськогосподарську освіту в зарубіжних країнах [21]. Питання професійної підготовки фахівців у Великій Британії вивчали О.А. Гогуа (роль коледжів у сучасній системі професійної освіти Великої Британії) [13], О.П. Пічкар (організація дистанційного навчання в системі підготовки фахівців соціальної роботи у Великій Британії) [55], К.М. Двояшкіна (система підготовки фахівців для сільського господарства у Великій Британії) [17], Н.М. Бідюк (розвиток змісту та форм організації підготовки бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії) [8], Т.М. Десятов (професійна освіта у Європейському Союзі) [15], Л.П. Пуховська [58], Н.М. Авшенюк [1], Ю.В. Кищенко [34], А.В. Парінов та інші (реформування вищої педагогічної освіти та підготовка педагогічних кадрів Великої Британії) [54], О.В. Матвієнко (аналіз стратегій розвитку середньої освіти країн Європейського Союзу) [44].
Історія Королівського ветеринарного коледжу розкрита Е. Котчіном (Cotchin) [109], методи і форми, що застосовуються у ветеринарних ВНЗ Великої Британії – Вікі Дейл (Wiki Dale) [116]; доцільність використання новітніх інформаційних технологій і засобів навчання (подкастінг, сенсорні муляжі тварин, відео-інструктаж, діамікрокарти тощо) при підготовці лікаря ветеринарної медицини обґрунтовано С. Андерсоном (Anderson) [80], П.А. Башбі (Bushby) [95] та іншими вченими. Д.С. Елестеір (Alastair) [79], М. Хоув (Howe) [155] та інщі досліджували методичні аспекти вищої професійної освіти Великої Британії; Р. Харден (Harden) [145] запропонував нову форму організації контролю у медичній та ветеринарній освіті.
Водночас слід зазначити, що проблема професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії не стала предметом спеціального наукового дослідження, хоч її актуальність зростає у зв’язку з об’єктивними протиріччями між:
- необхідністю вивчення досвіду вищої ветеринарної освіти зарубіжних країн і відсутністю дослідження з професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії;
- вимогами сучасного суспільства до підготовки висококваліфікованих лікарів ветеринарної медицини та недостатнім рівнем практичної підготовки випускників ветеринарних факультетів;
- застарілими формами, методами та засобами підготовки фахівців і потребами вищих аграрних закладів у їх вдосконаленні.
Отже, актуальність, недостатня теоретична та практична розробленість проблеми підготовки лікаря ветеринарної медицини у вітчизняних вищих навчальних закладах, наявні протиріччя зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Професійна підготовка лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри педагогіки Національного університету біоресурсів і природокористування України «Теоретичні і методичні засади застосування інноваційних педагогічних технологій при підготовці фахівців у вищих аграрних навчальних закладах» (РК № 0108U004905).
Тему дисертації затверджено вченою радою природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного університету біоресурсів і природокористування України (протокол № 1 від 23.08.2008 р.) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 28.10.2008 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії та визначенні шляхів використання прогресивних ідей британського педагогічного досвіду в системі вищої аграрної освіти України.
Відповідно до мети визначено задачі дослідження:
1. Вивчити стан дослідження проблеми професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у педагогічній теорії, охарактеризувати історичні етапи розвитку вищої ветеринарної освіти Великої Британії.
2. Розкрити особливості структури, змісту, форм, методів навчання та контролю у процесі професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії.
3. Описати структурну модель професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії.
4. Здійснити порівняльний аналіз професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини в Україні та Великій Британії; ґрунтуючись на результатах цього аналізу, визначити можливі шляхи використання позитивних ідей британського педагогічного досвіду.
Об’єкт дослідження – система вищої ветеринарної освіти Великої Британії.
Предмет дослідження – структура, зміст, форми, методи навчання та контролю у процесі професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії.
Для реалізації визначених завдань використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: теоретичні – метод аналізу і синтезу при вивченні офіційних документів, навчально-методичної документації, різноманітних науково-педагогічних джерел та статистичних даних, авторефератів, дисертацій тощо; метод зіставлення при порівнянні навчальних планів і програм, різноманітних підходів до розв’язання досліджуваної проблеми; метод теоретичного узагальнення, який дав змогу сформулювати та конкретизувати висновки, обґрунтувати рекомендації; емпіричні – педагогічне спостереження, опитування та анкетування студентів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше обґрунтовано особливості структури, що має переддипломний та післядипломний компонент, змісту, форм, методів навчання та контролю у процесі професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії;
охарактеризовано історичні етапи розвитку вищої ветеринарної освіти Великої Британії;
описано структурну модель професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у ветеринарних ВНЗ Великої Британії, що унаочнює навчальний процес і відображає взаємодію трьох основних блоків: теоретичного, змістового і процесуального;
визначено шляхи застосування позитивних ідей британського педагогічного досвіду, що можуть бути впроваджені у вітчизняний навчальний процес на основі порівняльно-педагогічного аналізу професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини України та Великої Британії;
дістало подальшого розвитку положення про вищу ветеринарну освіту Великої Британії (післядипломну підготовку, організацію практичної підготовки, дистанційне навчання, контроль практичних умінь і навичок студентів тощо).
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій «Використання досвіду вищої ветеринарної освіти Великої Британії», які сприятимуть вдосконаленню професійної підготовки лікарів ветеринарної медицини.
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес факультетів ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 14.09.2011 р.), Житомирського національного агроекологічного університету (довідка № 211 від 01.02.2012 р.), Білоцерківського національного аграрного університету (довідка № 730 від 30.10.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. У спільній публікації [11] автором досліджено особливості організації дистанційного навчання лікаря ветеринарної медицини в Лондонському університеті.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження оприлюднені й одержали позитивну оцінку на:
міжнародних: «Теорія та методика професійної освіти: реалії та перспективи ХХІ століття» (Київ, НУБіП України, 2010 р.); «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 2010 р.); «Сравнительная педагогика в условиях международного сотрудничества и европейской интеграции» (Брест, 2011 г.);
всеукраїнських: «Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві: теорія, методологія, досвід у підготовці педагогічних та інженерних кадрів» (Луцьк, 2009 р.), «Проблеми підготовки фахівців-аграріїв в навчальних закладах вищої освіти» (Кам’янець-Подільський, 2010 р.) науково-практичних конференціях.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено в 9 публікаціях автора, з них 8 праць написано одноосібно, 6 статей у наукових фахових виданнях, 1 – методичні рекомендації, 2 – матеріали конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (273 найменувань, з них 197 – англійською мовою, на 27 сторінках), додатків (8 на 44 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 236 сторінок друкованого тексту, з них 165 – основний зміст роботи. У тексті міститься 14 таблиць і 12 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Відповідно до мети, що полягала у виявленні особливостей професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії та визначенні шляхів використання британських педагогічних ідей, окреслено й узагальнено отримані результати.
1. Як вітчизняні, так і зарубіжні науковці розглядали різні аспекти порушеної проблеми, зокрема: історичне становлення ветеринарної освіти, методичну організацію навчального процесу, зміст і систему вищої ветеринарної освіти США, Канади та деяких інших зарубіжних країн, навчання у ветеринарному технікумі, підготовку фахівців для сільського господарства тощо. Незважаючи на те, що дидактичні концепції сучасної вищої професійної освіти Великої Британії характеризуються плюралізмом, більшість вітчизняних вчених все ж виділяють домінування протягом ХХ ст. концепції дидактичного прагматизму, в основі якого лежать ідеї Дж. Дьюї.
Становлення ветеринарної освіти Великої Британії мало чотири етапи: перший (1791 р. – кінець ХІХ ст.) – зародження ветеринарної освіти; другий (початок ХХ – середина ХХ ст.) – диверсифікація навчальних програм і об’єднання університетів і вищих ветеринарних коледжів; третій (середина ХХ ст. – початок 90-х рр. ХХ ст.) – подальший розвиток ветеринарної освіти; четвертий або новітній (середина 90-х рр. ХХ ст. – до теперішнього часу) – активне впровадження в навчальний процес новітніх інформаційних технологій і засобів навчання.
2. У багаторівневій структурі вищої ветеринарної освіти Великої Британії, що стандартизована рамкою кваліфікацій FHEQ, виділяють переддипломний (бакалаврат) та післядипломний компонент. З’ясовано, що особливістю післядипломної ветеринарної освіти Великої Британії є: практико-орієнтоване спрямування навчальних програм британських ветеринарних ВНЗ (веде до PG-сертифікатів і PG-дипломів); самостійна науково-дослідна робота (веде до PG-сертифікатів ККВХ, PG-дипломів ККВХ або PG-дипломів Європейського коледжу післядипломної ветеринарної освіти); підготовка роботодавцями вузько-спеціалізованого лікаря-практика (інтернатура і резидентура).
Підготовка бакалаврів ветеринарної медицини у британських ветеринарних ВНЗ має чітко виражені доклінічний (1-2 курс) та клінічний етапи (3-5 курс). У змісті навчальних програм підготовки бакалаврів ветеринарної медицини виділено природничі, параветеринарні, клінічні та вибіркові клінічні дисципліни. Магістерські програми мають лише вузькоспеціалізовані клінічні дисципліни та дослідницький компонент.
Британськими ветеринарними ВНЗ проводиться практика EMS (на базі фермерських господарств, державних і приватних ветеринарних госпіталів тощо) і клінічні ротації (базі університетських госпіталів).
На доклінічному етапі підготовки бакалаврів ветеринарної медицини основною формою є навчання у великих групах з домінуванням проблемних лекцій, на клінічному – проблемних тьюторіалів і лабораторно-практичних занять. Практично-клінічні методи стають основними на клінічному етапі. В британських ветеринарних ВНЗ значна увага приділяється самостійній роботі студентів. Магістерська підготовка, крім практично-клінічних, включає ще й дослідницькі методи. Для докторської підготовки характерна виключно дослідницька діяльність.
Особливого значення за останній період набула дистанційна ветеринарна освіта, що широко застосовується в британській післядипломній підготовці та системі підвищення кваліфікації (освіта протягом життя). Дистанційні програми британських ветеринарних ВНЗ ведуть до ступеня магістра, PG-сертифікатів і PG-дипломів.
На доклінічному етапі підготовки бакалавра ветеринарної медицини домінує усний і письмовий контроль. Іспити з клінічних дисциплін на клінічному етапі мають теоретичний і практичний етап, причому останній здебільшого організовується методом НОСКЕ.
3. Описана структурна модель професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у ветеринарних ВНЗ Великої Британії унаочнює навчальний процес, відображаючи структурну взаємодію трьох основних блоків: теоретичного, змістового і процесуального.
Метою підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії, що конкретизується на кожному рівні, є висококваліфікований фахівець. Бакалаврська програма закінчується підготовкою фахівця широкого профілю, практико-орієнтовані післядипломні програми націлені на підготовку вузькоспеціалізованого лікаря-практика, а магістратура і докторантура – на підготовку вчених.
Теоретичний блок містить підходи, детерміновані концепцією дидактичного прагматизму (практико-орієнтований, діяльнісний і компетентнісний), а також принципи професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини у Великій Британії (наступності, міждисциплінарності, проблемності та гнучкості). Змістовий блок моделі відображає узагальнений зміст навчальних програм доклінічного та клінічного етапу підготовки бакалаврів, а також зміст післядипломної підготовки. Процесуальний блок моделі розкриває основні форми і методи навчання та контролю на доклінічному та клінічному етапі підготовки бакалаврів, а також на післядипломному рівні.
4. Зроблений порівняльний аналіз професійної підготовки лікаря ветеринарної медицини в Україні та Великій Британії допоміг визначити шляхи застосування у вітчизняному навчальному процесі британського педагогічного досвіду, а саме: проведення співбесіди при вступі на факультети ветеринарної медицини; запровадження п’ятирічної підготовки бакалаврів ветеринарної медицини і однорічної магістерської підготовки, диверсифікованої короткими навчальними програмами; створення ветеринарних клінік при факультетах ветеринарної медицини; посилення практичної спрямованості навчального процесу; запровадження розробки викладачами лекційних нотаток для попередньої підготовки студентів до проблемних лекцій; вивчення можливості створення комплексних ветеринарно-медичних магістерських програм; залучення старшокурсників до викладання та контролю самостійної роботи студентів молодших курсів; розвиток дистанційної післядипломної підготовки; проведення іспитів з основних клінічних дисциплін у два етапи.
На основі творчого використання позитивного досвіду навчальних закладів Великої Британії розроблено методичні рекомендації «Використання досвіду вищої ветеринарної освіти Великої Британії». Вони можуть бути використані в навчальному процесі аграрних ВНЗ, під час читання лекцій з історії педагогіки, спецкурсів із зарубіжної педагогіки, при написанні навчальних посібників тощо.
Проведене дослідження не вичерпує вивчення складної, актуальної проблеми підготовки лікаря ветеринарної медицини. Напрями подальших наукових розвідок пов’язані з вивченням самостійної роботи студентів, можливостей дистанційного навчання, проведення практичного етапу іспитів тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авшенюк Н. М. Стандартизація професійної підготовки вчителів у Англії й Уельсі (кінець XX – початок XXI ст.): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 [Електронний ресурс] / Н. М. Авшенюк; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. — К., 2005. – 21 с.
2. Англо-український словник / [авт.-уклад. Балл М.І.]. – К.: Освіта, 1996. – 712 с.
3. Береза В. І. Методика навчання ветеринарних дисциплін: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Береза, Л. Л. Білан, М. І. Цвіліховський. – К.: Арістей, 2010. – 164 с.
4. Базова навчальна програма підготовки за ОКР «Бакалавр ветеринарної медицини»: термін навчання 4 роки і 10 міс. / Департ. вищої освіти Мін. освіти і науки Укр. та Департ. аграр. освіти, науки та дорад. Мін. аграр. політики Укр. [Програма чинна від 25.01. 2008 р.] – Офіц. вид. – К.: Мін. освіти і науки України, 2008. – 79 с.
5. Базова навчальна програма підготовки за ОКР «Бакалавр ветеринарної медицини»: термін навчання 4 роки / Департ. вищої освіти Мін. освіти і науки Укр. та Департ. аграр. освіти, науки та дорад. Мін. аграр. політики Укр. [Програма чинна від 10.06. 2010 р.] – Офіц. вид. – К.: Мін. освіти і науки України, 2010. – 97 с.
6. Балацька Н. І. Професійна орієнтація учнів у сучасних середніх школах Англії: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Н. І. Балацька. – К., 2004. – 23 с.
7. Барбарига А. А. Британские университеты: уч. пос. [для студентов пед. ин-тов] / А. А. Барбарига, Н. Ф. Федотова. – М.: Высшая шк., 1979. – 127 с.
8. Бідюк Н. М. Розвиток змісту та форм організації підготовки бакалаврів інженерії в університетах Великої Британії: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 [Електронний ресурс] / Н. М. Бідюк; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. — Т., 2000. — 21 с.
9. Білан С. О. Аграрна освіта в Україні: історичний аспект (90-ті роки ХХ – початок ХХІ ст.): автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / С. О. Білан. – К., 2005. – 20 с.
10. Васюк О. В. Порівняльна педагогіка: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Васюк. – К.: ДАКККіМ, 2008. – 291 с.
11. Васюк О. В. Організація дистанційного навчання у Лондонському університеті (на прикладі дистанційних програм професійної підготовки лікарів ветеринарної медицини) / О. В. Васюк, О. М. Канівець // Освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – К.: Вища освіта України, 2010. – С. 55-61.
12. Вербицький П. І. Історія ветеринарної медицини України / П. І. Вербицький, П. П. Достоєвський, C. К. Рудик. – Київ.: Ветінформ, 2002. – 380 с.
13. Гогуа О. А. Колледж в современной системе профессионального образования Великобритании: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. А. Гогуа. – М., 2003. – 235 c.
14. Давиденко В. М. Практика – важливий елемент фахового навчання / В. М. Давиденко, С. П. Кот // Наука і методика. – 2008. – С. 131-134
15. Десятов Т. М. Національні рамки кваліфікацій у країнах ЄС: порівняльний аналіз: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / Тимофій Десятов. – К.: АртЕк, 2008. – 264 с.
16. Данилов В. Б. Особенности подготовки бакалавров и магистров на кафедре физиологии, патофизиологии и иммунологии животных НУБиП Украины / В. Б. Данилов, А. И. Мазуркевич, Н. А. Малюк // Материалы международной научной конференции по патофизиологии животных. – СПб.: СПбГАВМ, 2011. – С. 63-64
17. Двояшкина К. Н. Подготовка специалистов для сельского хозяйства в английском колледже: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / К. Н. Двояшкина; Ин-т сред. проф. образования рос. акад. образования. – М., 2004. – 235 с.
18. Дудус Т. В. Імітаційне моделювання навчально-виробничих ситуацій у процесі підготовки фахівців ветеринарної медицини / Т. В. Дудус // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2007. – № 109. – С. 349 – 355.
19. Дьомін А. І. Системний підхід до навчання студентів вищого аграрного закладу освіти професійному вербальному спілкуванню: зб. наук. пр. / А. І. Дьомін, Л. В. Барановська // Наука і сучасність. – 2000. – № 1. Частина 2. – С. 54-63
20. Євтушенко А. Ф. Організація та економіка ветеринарної справи: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. Ф. Євтушенко, М. Г. Радіонов. – К.: Аристотель, 2004. – 277 с.
21. Журавська Н. С. Методологія проектування інтерактивних курсів на основі європейського досвіду: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / Ніна Станіславівна Журавська. – К.: Вид.центр. НАУ, 2010. – 143 с.
22. Закон України «Про вищу освіту» / Законодавчі акти України з питань освіти. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – С. 168-221.
23. Закон України «Про ветеринарну медицину» / Законодавчі акти України з питань освіти. – К.: Парламентське видавництво, 2006 – С. 76-132.
24. Звіт вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації [за формою № 2-3НК] / Міністерство аграрної політики України. – К.: Науково-методичний центр аграрної освіти, 2009. – 107 с.
25. Енциклопедія освіти / [В. Г. Кремінь [та ін.]. – К.: Юрітсом Інтер, 2008. – 478 с.
26. Канівець О. М. Магістерські програми та їх різновиди у вищих ветеринарних закладах Великої Британії / О. М. Канівець // Науковий вісник НУБіП України. – 2010. – Серія «Педагогіка, психологія, філософія». Частина 2. – С. 135-141.
27. Канівець О. М. Особливості різнорівневої підготовки фахівців у Великій Британії / О. М. Канівець // Вісник книжкової палати. – 2010. – Вип. 3. – С. 49-52.
28. Канівець О. М. Методи і форми організації навчання у ветеринарних ВНЗ України та Великої Британії / О. М. Канівець // Вісник КНУКіМ – 2010. – Серія «Педагогіка» № 22. – С. 68-74.
29. Канівець О. М. Проблеми диференціації освіти у Англії, Уельсі та Північній Ірландії / О. М. Канівець // Вісник Національної академії оборони України. – 2009. – № 2(10). – С. 25-29.
30. Канівець О. М. Використання подкастінгу в навчальному процесі Королівського ветеринарного коледжу / О. М. Канівець // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. – 2009. – Серія «Педагогіка» № 3. – С. 306-308.
31. Канівець О. М. Аспекти професійної підготовки ветеринарів в Україні та Великій Британії / О. М. Канівець // Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти. – Кам’янець-Подільський, 2010. – С. 132-233.
32. Канівець О. М. Организация контроля учебных достижений будущих врачей ветеринарной медицины в Великобритании / А. Н. Канивец // Сравнительная педагогика в условиях международного сотрудничества и европейской интеграции. – Брест.: БрГУ, 2011. – №1. – С. 134-139.
33. Канівець О. М. Використання досвіду вищої ветеринарної освіти Великої Британії: метод. рекоменд. / О. М. Канівець. – К.: НАКККіМ, 2011. – 66 с.
34. Кищенко Ю. В. Формирование профессионального мастерства учителя в системе педагогического образования Англии и Уэльса: дис. … канд. пед наук: 13.00.04. / Ю. В. Кищенко. – К., 2000. – 223 с.
35. Кондратюк А. П. Педагогика: уч. пос. [для студ. пед. ин-тов] / А. П. Кондратюк. – К.: Вища школа, 1982. – 382 с.
36. Кондрахін І. П. Клінічна підготовка лікарів ветеринарної медицини –найважливіша ланка навчального процесу / І. П. Кондрахін // Наука і методика. – 2007. – № 3. – С. 12-15.
37. Корсак К. В. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів: монографія / К. В. Корсак. – К.: Арго, 1997. – 207 с.
38. Костюк В. К. Комплексне методичне забезпечення навчальних дисциплін з напряму «Ветеринарна медицина» / В. К. Костюк // Наука і методика. – 2004. – №1. – С. 8-11
39. Лаптева Е. Ю. Дидактические условия использования опыта организации самостоятельной работы студентов Великобритании в вузах России: дис ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Е. Ю. Лаптева. – М., 2004. – 235 с.
40. Литвин В. П. Практикум із загальної епізоотології: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. П. Литвин, А. Ф. Євтушенко, М. Т. Радіонов. – К.: НТУУ, 2002. – 187 с.
41. Лузан П. Г. Методи і форми організації навчання у вищій аграрній школі: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / Петро Григорович Лузан. – К.: Аграрна освіта, 2003. – 224 с.
42. Любецький В. Й. Нове в акушерстві, гінекології і біотехнології розмноження /В. Й. Любецький, М. І. Харенко // Наука і методика. – 2004. – Вип. № 1 «Ветеринарна медицина». – С. 30-32
43. Манько В. М. Ступенева підготовка інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва: монографія / В. М. Манько, В. В. Іщенко. – К.: Науково-методичний центр аграрної освіти, 2005. – 506 с.
44. Матвієнко О. В. Розвиток систем середньої освіти в країнах Європейського Союзу: порівняльний аналіз: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 [Електронний ресурс] / О. В. Матвієнко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2005. – 39 с.
45. Международная стандартная класификация образования (МСКО) 1997 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kneu.edu.ua/ua/Information_for/professors/norm_doc/normat_baza_sr. – Назва з екрану.
46. Мельничук Д. Проблеми і перспективи ветеринарної освіти в Україні / Д. Мельничук, А. Мазуркевич, П. Достоєвський, Р. Росс, Д. Клугі // Ветеринарна медицина України. – 1998. – С. 8-10.
47. Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України [№ 93 від 09.08.2004] «Про затвердження Положення про післядипломну освіту лікарів ветеринарної медицини в Україні» – Офіц. вид. – К.: УХЛ-Прес, 1998. – 112 с.
48. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХI столітті / Освіта. Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик. – 2002. – № 26. – С. 2-4.
49. Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста за спеціальністю 5.130501 «Ветеринарна медицина». – Офіц. вид. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2002. – 90 с.
50. Освітньо-професійна програма підготовки магістра за спеціальністю 8.130501 – «Ветеринарна медицина» – Офіц. вид. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2004. – 46 с.
51. Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки бакалавра за спеціальністю 7.130501 – «Ветеринарна медицина» – Офіц. вид. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2004. – 113 с.
52. Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки магістра за спеціальністю 8.130501 – «Ветеринарна медицина» – Офіц. вид. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2004. – 28 с.
53. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – М.: Издательство «Азъ», 1992. – 1537 с.
54. Парінов А. В. Реформа вищої педагогічної освіти в Англії: передумови і тенденції розвитку (кінець 80-х – початок 90-х років ХХ ст.): дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. / А. В. Парінов. – К., 1995. – 170 с.
55. Пічкар О. П. Система підготовки фахівців соціальної роботи у Великій Британії: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. П. Пічкар; Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. В. Гнатюка. – Т., 2002. – 20 с.
56. Постанова Кабінету міністрів України № 787 «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/787-2010-п. – Назва з екрану.
57. Програми підготовки магістрів у Національному аграрному університеті / Д. О. Мельничук, В. А. Копілевич, В. П. Лисенко [та ін.]. – К.: Вид.центр. НАУ, 2008. – Частина 2. Виробниче спрямування. – 332 с.
58. Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності / Л. П. Пуховська. – К.: Вища школа, 1997. – 180 с.
59. Радіонов М. Т. Про підготовку дипломних робіт та проходження виробничої практики з дисципліни «Організація та економіка ветеринарної справи» / М.Т. Радіонов, А.Ф. Євтушенко // Наука і методика. – 2004. – № 1. – С. 62-63.
60. Рудик С. К. Курс лекцій з історії ветеринарної медицини: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] – К.: Арістей, 2005. – 131 с.
61. Рибченко Д. В. Становлення сільськогосподарської освіти в контексті всесвітньої історії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/E-Journals/INB/2006-1/06rdvkvi.html – Назва з екрану.
62. Рябов Л. П. Сравнительно-педагогический анализ систем высшего профессионального образования в развитых странах: дис. … доктора пед. наук: 13.00.01. / Л. П. Рябов – М., 2003. – 378 с.
63. Сбруєва А. А. Тенденції реформування середньої освіти розвинених англомовних країн в контексті глобалізації (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.): моногр. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. А. Сбруєва. – С.: Козацький вал, 2004. – 499 с.
64. Сбруєва А. А. Порівняльна педагогіка: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. А. Сбруєва. – [2-ге вид., стер.]. – С.: ВТД «Університетська книга», 2005. – 320 с.
65. Стегнiй М. М. Історія лікувальної справи тварин Київщини (кінець XIX ст. – початок XX ст.): автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.12 / М. М. Стегній; Нац. аграр. ун-т. – К., 2006. – 21 с.
66. Сунгатов В. С. Становление и развитие среднего специального ветеринарного образования в Республике Татарстан: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / В. С. Сунгатов. – Т., 2001. – 232 с.
67. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців / упоряд. Я. Я. Болюбаш. – К.: Наукметодцентр аграрної освіти Мінагрополітики України, 2004. – С. 78-86.
68. Топоркова О. В. Развитие дополнительного образования взрослых в Великобритании: дис. ... канд. пед наук: 13.00.01 / О. В. Топоркова. – Волгоград., 2007. – 237 с.
69. Українська радянська енциклопедія / гол. ред. колегія: М. П. Бажан (голов. редактор), О. І. Білецький, І. К. Білодід та інші // Академія наук УРСР. –К.: Вища школа, 1962. – Том 2. – 575 с.
70. Цвіліховський М. І. Методика проведення навчальної практики з дисципліни «Клінічна діагностика хвороб тварин» / М. І. Цвіліховський, В. О. Бондар, І. Г. Погурський, О. М. Якимчук, Т. І. Левіщенко // Наука і методика. –2004. – № 1. – С. 18-19.
71. Цвіліховський М. І. Сучасний стан і перспективи ветеринарної освіти в Україні / М. І. Цвіліховський, Д. А. Засєкін // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. – 2011. – Серія «Сільськогосподарські науки». Вип. № 8 (48). – С. 281-284.
72. Цвіліховський М. І. Організація виробничої практики студентів випускних курсів на факультеті ветеринарної медицини Національного аграрного університету / М. І. Цвіліховський, В. Й. Любецький, В. С. Січкар, В. Б. Данілов // Наука і методика. – 2004 – № 1. – С. 7-8.
73. Шишков В. П. Введение в ветеринарию / В. П. Шишков. – М.: Агропромиздат, 1986. – 142 с.
74. Шовкун Л. М. Організаційно-педагогічні умови розвитку компетентності викладачів вищих аграних навчальних закладів: дис... канд. пед. наук: 13.00.04/ Л. М. Шовкун. – К.: НУБіП, 2008. – 197 с.
75. Яблонський В. А. Вища освіта України на рубежі тисячоліть: навч. посібн. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. А. Яблонський. – К.: Грані-Т, 1998. – 228 с.
76. Яблонський В. А. Методичну роботу – в центр уваги / В. А. Яблонський, В. Й. Любецький // Наука і методика. – 2004. – № 1. – С. 12-13
77. Admission processes at the seven United Kingdom veterinary schools: a review / Veterinary Record. – 2009. – P. 164-165.
78. A guide to Assessment Methods in Veterinary Medicine / Sarah Baillie and Susan Rhind [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.live.ac.uk/documents/assessment_guide.pdf. Назва з екрану.
79. Alastair J. S. Making sense of problem-based learning / J. S. Alastair // EAEVE, Education Symposium. – 1997. – P. 11-24.
80. Anderson S. Мulti-institutional, multinational study of programming concepts using card sort data / S. Anderson, A. Gutschow, S. Haller, R. Lister. R. McCauley, J. McTaggart, C. Prasad, T. Scott, D. Shinners-Kennedy, S. Westbrook and C. Zander. – Expert Systems. – 2005. – P. 121- 128.
81. Ashdown R. R. Teaching and Display Techniques in Anatomy and Zoology (Review) / R. R. Ashdown // Veterinary Record. – 2009. – № 80 (20). – Р. 599-612.
82. Bail l. А. Integrating a bovine rectal palpation simulator into an undergraduate veterinary curriculum / l. А. Bail, D. J. Mellor, S. A. Brewster and S. W. Reid // Journal of Veterinary Medical Kducation. – 2005. – № 32 (1). – Р. 79-85.
83. BioMedical Admission Test (BMAT) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.admissionstests.cambridgeassessment.org.uk/adt/bmat. – Назва з екрану.
84. Bivin W. S. Development of a program in laboratory animal medicine at a veterinary school / W. S. Bivin // Journal of the American Veterinary Medical Association. – 2007. – № 173 (9). – Р. 1215-1218.
85. Blaine G. Biological Teaching Models and Specimens / G. Blaine // Lancet. – 2000. – Р. 323-326.
86. Bleby J. Laboratory Animal Husbandry in the Undergraduate Veterinary Curriculum / J. Bleby // Veterinary Record. – 1997. – № 87 (24). – Р. 729-764.
87. Bleby J. Report of Working Party (established on the advice of the Royal College of Veterinary Surgeons) on Postgraduate Training in Laboratory Animal Science / J. Bleby // Laboratory Animals. – 1983. – № 17 (3). – Р. 179-187.
88. Bligh D. A. What's the Use of Lectures? / D. A. Bligh. – San Fransisco, 2000. – 264 р.
89. Bloom B. Taxonomy of educational objectives. Handbook: cognitive domain / B. Bloom. – Longman, 1984. – 190 p.
90. Blunt M. J. Development and use of specific behavioural objectives for Anatomy / M. J. Blunt // Journal of Anatomy. – 1984. – № 121 (2). – Р. 415-417.
91. Boulos M. Wikis, blogs and podcasts: a new generation of Web-based tools for virtual collaborative clinical practice and education / M. Boulos, I. Maramba and S. Wheeler // Journal of the American Veterinary Medical Association. – 2006. – № 6 (41). – Р. 639-644.
92. Boulos M. The emerging Web 2.0 social software: an enabling suite of sociable technologies in health and health care education / M. Boulos, S. Wheeler. – American Journal of Veterinary Research. – 2007. – № 26 (115). – Р. 1552-1561.
93. Bringer J. D. Maximizing Transparency in a Doctoral Thesis: The Complexities of a Grounded Theory Study. Qualitative Research / J. D. Bringer, L.H. Johnston and C. H. Brackenridge. – Journal of Anatomy. – 2004. – № 4 (2). – Р. 247-265.
94. Burrow H. The Use of Films in Teaching / H. Burrow, E.F. Lewis // Veterinary Record. – 2001. – № 63 (26). – Р. 443-449.
95. Bushby P. A. Instruction in problem solving: a necessity in veterinary medical education / P. A. Bushby // Journal of Veterinary Medical Еueation. – 1985. – № 12 (1). – Р. 3-4.
96. Bushby P. A. The Impact of Computers on Education / Р. А. Bushby, B. C. Ward // Journal of Veterinary Medical Education. – 1983. – № 10 (1). – Р. 19-22.
97. Calvert C. A. The heart sound simulator as an aid to teaching cardiac auscultation in the dog / C. A. Calvert // Journal of Veterinary Medical Education. – 1988. – № 15 (1). – Р. 11-13.
98. Cardew P. N. The Use of Audio-Visual Aids in Clinical Teaching / P.N. Cardew // Veterinary Record. – 1992. – № 74 (50). – Р. 1446-1450.
99. Carmichael S. W. Animated Power Point as a tool to teach anatomy / S. W. Carmichael, W. Pawlina // Anatomical Record. – 2007. – № 261 (2). – Р. 83-88.
100. Carson W. D. Radiology and Radiation Biology / W. D. Carson // American Journal of Veterinary Research. – 1965. – № 26 ( 111). – Р. 428-433.
101. Christensen G. C. Guidelines for Establishing Programs in Continuing Education in Veterinary Medicine / G. C. Christensen, B. F. Hoerlein, H. L. Marsh, J. T. Mercer, J. R. Pickard, C. F. Reed and L. G. Schwartz // Journal of the American Veterinary Medical Association. – 2004. – № 151 ( 1). – Р. 78-82.
102. Christley R. Recent changes in the veterinary profession and the future veterinary undergraduate curriculum at Glasgow University Veterinary School / R. Christley, N. Jonsson, P. Johnston, S. Long, M. Mihm and C. Hutchinson. – Glasgow, Faculty of Veterinary Medicine, University of Glasgow, 2001. – 237 р.
103. Clapp T. T. Student learning and attitude toward two modes of pathology instruction / T. T. Clapp, D. N. Tweeddale and J. C. Reid // Journal of Veterinary Medical Еuсation. – 2006. – № 1 (2). – Р. 21-22.
104. Clark C. H. The Physiology of Learning / C. H. Clark // American Journal of Veterinary Research. – 1999. – № 26 (115). – Р. 1529-1532.
105. Cole T. A. The relevance of A-level biological science to first year undergraduate studies in veterinary science / T. A. Cole, M. A. Tribe // British Veterinary Journal. – 1980. – № 36 (5). – Р. 437-442.
106. Collard P. The short film and its Automatic Projection in Medical Teaching / Р. Collard // Lancet. – 2007. – № 267. – Р. 406-407.
107. Collins H. Education: coming to grips with the New Order / Н. Collins // Australian Veterinary Journal. – 1997. – № 75 (11). – Р. 839-843.
108. Collins T. J. Status of gross anatomy in the U.S. and Canada: Dilemma for the 21st century / T. J. Collins, R. L. Given, C.E. Hulsebosch and B.T. Miller // Clinical Anatomy. – 1994. – № 7 (5). – Р. 275-296.
109. Cotchin E. The Royal Veterinary College. London: a bicentenery history / Е. Cotchin. – Buckingham (England), Barracuda Books, 1990. – 347 р.
110. Cogan D. Laboratory animal medicine: guidelines for education and training / D. Cogan // A report of the Committee on Education, Institute of Laboratory Animal Resources. – liar News, 2005. – 29 р.
111. Cohen L. Research Methods in Education / L. Cohen, L. Manion and K. Morrison. – London, Routledge Falmer, 2000. – 342 p.
112. Сriteria and Guidance for RCVS Approval of Veterinary Degree Courses in the UK and Overseas, 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rcvs.org.uk/document-library/criteria-and-guidance-for-visitations. – Назва з екрану.
113. Crooks T. The Validity of Formative Assessments / Т. Crooks // Paper presented to the British Educational Research Association, Annual Conference. – University of Leeds, 2010. – Р. 134-139.
114. Crosby J. Learning in small groups and problem-based learning. Effective Learning & Teaching in Medical. Dental and Veterinary education / J. Crosby. – London Press, 2003. – 121 p.
115. Czamecki C. M. A modified auto-tutorial approach for teaching veterinary embryology / C. M. Czamecki // Maroligia: Veterinary Medicine Series. – 2009. – №. 6 (4). – Р. 367-369.
116. Dale V. Educational methods and technologies in undergraduate veterinary medicine. A case study of veterinary teaching and learning at Glasgow: PhD dissertation for the degree of Doctor of Philosophy / Vicki Dale // Faculty of Veterinary Medicine, University of Glasgow. – 2008. – 529 p.
117. Davis M. H. CPD and distance learning / M. H. Davies // Veterinary Record. – 1997. – № 141 (16). – Р. 428- 428.
118. Davis M. H. The Objective Structured Clinical Examination (OSCE) as a determinant of veterinary clinical skills / M. H. Davis, V. Dale // Journal of Veterinary Medical Education. – 2006. – № 33 (4). – Р. 578-587.
119. DeRoth L. Transparency – illustration – notebook as a method for teaching cardiovascular physiology / L. DeRoth // Journal of Veterinary Medical Education. – 2001. – № 5 (3). – Р. 139-144.
120. DeRoth L. Development and Validation Process for an Objective Structured Clinical Examination (OSCE). The Canadian Experience / L. DeRoth // American Journal of Pharmaceutical Education. – 2003. – № 67 (3). – Р. 76-78.
121. Directive of the European Parliament and the Council on the Recognition of Professions (2005/36/EC) on the Recognition of Professions [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2005:255:0022:0142:EN:PDF – Назва з екрану.
122. Dolmans I. The advantages of problem-based curricula / І. Dolmans, H. Schmidt // Postgraduate Medical Journal. – 1996. – № 72 (851). – Р. 535-538.
123. Draper S. W. Increasing interactivity in lectures using an electronic voting system / S. W. Draper, M. I. Brown //Journal of Computer Assisted Learning. – 2004. – № 20. – Р. 81-94.
124. European Association of Establishments for Veterinary Education / Proceedings of the International Education Symposium: curriculum planning for the 21st century. – Lisbon, 1999. – 75 p.
125. European Board of Veterinary Specialisation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ebvs.org. – Назва з екрану.
126. Ewbank R. The Teaching of Animal Behaviour in the Veterinary Schools of the U.K / R. К. Ewbank, B. R. Howard // Veterinary Record. – 2011. – № 84 (18). – Р. 458-459.
127. Faull W. B. Appraisal of Teachers in the Faculty of Veterinary Science. University of Liverpool / W. B.Faull, I. R. Taylor and C. J. Gaskell // Veterinary Record. – 1992. – № 131 (25). – Р. 579-583.
128. Fitzpatrick J. Survey of the views of graduates (1993 to 1997) on the undergraduate veterinary clinical curriculum in the British Isles / J. Fitzpatrick, D. Mellor // Veterinary Record. – 2003. – № 153 (13). – Р. 393-396.
129. Foster I. EMS during the HMD outbreak / I. Foster, F. Taylor, R. Bvans, C. Latham, M. Thrusfield, A. Nash, D. Barrett and H. Dobson // Veterinary Record. – 2001. – № 149 (16). –Р. 498-499.
130. Fowler M. H. Veterinary surgeons in zoological medicine / M. H. Fowler // Veterinary Record. – 2003. – № 99 ( 14). – Р. 265-267.
131. Fullan M. The new meaning of educational change / M.G. Fullan, S. Stiegelbauer. – London, Cassell, 1991. – 400 p.
132. Gage H. D. Continuing veterinary medical education: responsibilities, support and rewards / H. D. Gage, G. L. VanHoosier and R. M. Cello //Journal of Veterinary Medical Education. – 2006. – № 5 (2). – Р. 83-85.
133. Getty R. The Multi-Media Approach to Veterinary Education / R. Getty //Journal of the American Veterinary Medical Association. – 1997. – № 150 (1). – Р. 74-80.
134. Glynn L. Helping each other to learn – a process evaluation of Peer Assisted Learning / L. Glynn, A. MacFarlane, M. Kelly, P. Cantillon and A. Murphy. – Medical Education, 2007. – 618 р.
135. Godfrey R. Undergraduate examinations – a continuing tyranny / R. Godfrey // The Lancet. – 1995. – № 345 (8952). – Р. 765-767.
136. Goldstein G. S. Students' and instructors' beliefs about excellent lecturers and discussion leaders / G. S. Goldstein, V. A. Benassi / Research in Higher Education. – 2006. – № 47 (6). – Р. 685-707.
137. Gould C. M. Three Points in a Teaching Triangle / C. M. Gould, A. C. Gould // Veterinary Record. – 1997. – № 70 (39). – Р. 798-801.
138. Greenough P. R. The Value of Photography to the Veterinary Profession / P. R. Greenough // Veterinary Record. – 1960. – № 72 (40). – Р. 826-827.
139. Greenough P. R. The Veterinary Audio Visual Association / P. R. Greenough // Veterinary Record. – 1985. – № 75 (44). – Р. 32-50.
140. Grimes G. M. Diagnosing simulated clinical cases using a computer-based education system / G. M. Grimes, T. J. Burke, L. North and J. Friedman // Journal of Veterinary Medical Education. – 1974. – № 1 (2). – Р. 18-20.
141. Grow G. O. Teaching Learners to be Self-Directed / G. O. Grow // Adult Education Quarterly. – 1991. – № 41 (3). – Р. 125-149.
142. Guernsey G. Veterinary medicine in Canada: opportunity for renewal / G. Guernsey // Canadian Veterinary Journal. – 1998. – № 39 (7). Р. 407-409.
143. Gunn D. Continuing education for the veterinary profession / D. Gunn // Veterinary Record. – 2007. – № 111 (4). – Р. 71-72.
144. Harley J. Some observation on the efficiency of lecturing / J. Harley, A. Harbourne // Veterinary Record. – 2003. – №. 74 (24). – Р. 689-697.
145. Harden R.M . Assessment of Clinical Competence Using Objective Structured Examination / R. M. Harden, M. Stevenson, W. W. Downie and G.M. Wilson // British Medical Journal. – 2009. – № 1 (59). – Р. 447-451.
146. Heath T. The application of learning theory to professional education / Т. Heath // Journal of Veterinary Medical Education. – 2008. – № 4 (3). – Р. 174-177.
147. Holmes M. A. Computer-aided veterinary learning at the University of Cambridge / M. A. Holmes, P. K. Nicholls // Veterinary Record. – 1996. – № 138 (9). – Р. 199-203.
148. Holmes P. H. Selection of students for veterinary training / P. H. Holmes // Veterinary Record. – 2009. – № 112 (17). – Р. 399-401.
149. Holt P. E. Clinical Teaching / P. E. Holt // Veterinary Record. – 1992. – № 131 (11). – Р. 246-246.
150. Horvatich P. K. Teaching client relations and communication skills. Part I. A review of the literature / P. K. Horvatich, K. B. Meyer // Journal of Veterinary Medical Education. – 1987. – № 5 (3). – Р. 152-156.
151. Hounsell D. The Supply and Demand for Information about Education / D. Hounsell, M. McCulloch, M. Scott // Media, Knowledge and Power. – 1987. – P. 434-443.
152. Houpt K. A. Animal behaviour as a subject for veterinary students / K. A. Houpt // Cornell Veterinarian. – 2007. – № 66 (1). – Р. 73-81.
153. Houpt K. A. Women in veterinary medicine. The current status and promising future / K. A. Houpt, M. L. Calhoun // Cornell Veterinarian. – 2000. – № 67 (1). – Р. 1-23.
154. Howard A. History of Education in the British Islands (1838-1945) / А. Howard. – University Press, 2003. – 231 р.
155. Howe M. J. Student note-taking as an aid to learning / M. J. Howe. – Exeter University Teaching Services, 1977. – 151 p.
156. Hutchinson J. R. The anatomical foundation for multidisciplinary studies of animal limb function: examples from dinosaur and elephant limb imaging studies / J. R. Hutchinson, C. E. Miller, G. Fritsch. – Vetinfo, 2011. – 34 p.
157. International Education Guide for the Essesment of Education from the United Kingdom of Great Britain and Northen Ireland [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://employment.alberta.ca/documents/WIA/WIA-IM_iqas_uk_profile.pdf. – Назва з екрану.
158. International Standard Classification of Education (UNESCO, 1997) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.unesco.org/education/information/nfsunesco/doc/isced_1997.htm. – Назва з екрану.
159. Isaacs G. Lecturing practices and note-taking purposes / G. Isaacs // Studies in Higher Education. – 1994. – № 19 (2). – Р. 203-216.
160. Jones B. Audio-visual Aids in Medical Teaching / B. Jones // Proceedings of the Royal Society of Medicine. – 2004. – № 61. – Р. 89-94.
161. Jones R. S. Future of Veterinary Education / R. S. Jones // Veterinary Record. – 1990. – № 127 (6). – Р. 155-159.
162. Kampelmacher K. H. Modern trends in veterinary public health / K. H. Kampelmacher // Veterinary Record – 1991. – № 97 (6). – Р. 104-107.
163. Kampfe L. V. Influence of instructional methods on student achievement and attitude in an introductory endodontic course / L. V. Kampfe, P. K. Kerber // Journal of Dental Education. – 2011. – № 40 (8). – Р. 556-558.
164. Keen P. L. A brief history of the UK veterinary schools / P. L. Keen, Soulsby, J. E. Phillips. N. G. Wright. P. H. Curtis and V. Carter // Veterinary Record. – 1991. – № 128 (20). – Р. 475-478.
165. Kelrnan H. G. Stressors for veterinary medical students / H. G. Kelrnan // Journal of Veterinary Medical Education. – 2001. – № 5 (3). – Р. 145-151.
166. Kelman E. G. A review. Measuring personality characteristics in the evaluation of applicants to veterinary medical school / E. G. Kelman, T. Ray // Auburn Veterinarian. – 1987. – № 35 ( 1). – Р. 40-41.
167. Kenyon N. Veterinary Education / N. Kenyon, A. Young, T. Brazil and A. Beardow // Veterinary Record. – 1986. – № 118 ( 16). – Р. 468-468.
168. King A. S. New Anatomy / A.S King // Veterinary Record. – 1988. – № 76 (37). – Р. 1019-1028.
169. Kirkwood J. K. Veterinary education for wildlife conservation, health and welfare / J. K. Kirkwood // Veterinary Record. – 1994. – № 135 (7). – Р. 148-151.
170. Kirschner P. A. Why Minimal Guidance During Instruction Does Not Work: An Analysis of the Failure of Constructivist, Discovery, Problem-Based, Experiential, and Inquiry-Based Teaching / P. A. Kirschner // Educational Psychologist. – 2006. – № 41 (2). – Р. 75 – 86.
171. Kitchen H. Flexibility in the veterinary medical curriculum / H. Kitchen // Journal of Veterinary Medical Education. – 2008. – № 1. – Р. 20-22.
172. Knowles M. S. Self Directed Learning: а Guide for Learners and Teachers / M. S. Knowles. – Chicago, Follet, 2004. – 64 р.
173. Kolb D. Experiential learning: Experience аs the Source for learning and Development / D. Kolb. – New Jersey, Prenlice-Hall, 1985. – 213 р.
174. Kouba V. The teaching of animal health economics at the postgraduate level / V. Kouba // Third Iniernational Symposium on Veterinary Epidemiology and Economics. – USA, Virginia,1982. – 120 р.
175. Kraft A. Liverpool veterinary school: the first 100 years / A. Kraft // Veterinary Record. – 2004. – № 155 (20). – Р. 620-624.
176. Kurtz S. M. Teaching and Learning Communication Skills in Medicine / S. M. Kurtz, J. Silverman and J. Draper. – 1998. – Oxford and San Fransisco, Radcliffe Publishing, 2003. – 12 р.
177. Lad W. The teaching of swine medicine / W. Lad // Journal of Veterinary Medical Education. – 2009. – № 2 (2). – Р. 30-32.
178. Laing J. Animal Health and Education / J. Laing // Australian Veterinary Journal. – 2003. – № 47. – Р. 61-66.
179. Longman Dictionary of Contemporary English / [Della Summers [and others]. – Pearson Educational Limited. – 2005. – 1620 p.
180. Lanyon L. H. Working together for excellence / L. H. Lanyon // Veterinary Record. – 1991. – 128 (20). – Р. 479-480.
181. Lanyon L. B. Structure and function in veterinary education: can we deliver what we want? / L. B. Lanyon // Veterinary Record. – 1996. – 139 (24). – Р. 581-586.
182. Laurillard D. Rethinking University Teaching: A Conversation Framework for Use of Learning Technologies / D. Laurillard. – London, Roulledge Falmer, 2002. – 217 р.
183. Leach T. M. University Qualifying Degrees / T. M. Leach // Veterinary Record. – 2007. – № 61 (7). – Р. 84-87.
184. Leach T. M. Post-Graduate Education / T. M. Leach // Veterinary Record. – 2009. – № 63 (1). – Р. 12-15.
185. Leathers C. W. The scope of a laboratory animal program needed at a veterinary school / C. W. Leathers, L. K. Bust // Journal of the American Veterinary Medical Association. – 1987. – № 173 (9). – Р. 1218-1221.
186. Ledingham I. M. Practical Guide for Medical Teachers / I. M. Ledingham, J. R. Crosby. – London, Churchill Livingstone, 2001. – 234 р.
187. Lewis R. E. Packaged programs for practitioners: a trial in continuing education / R. E. Lewis, J. R. Welserand, J. J. Stockton // Journal of the American Veterinary Medical Association. – 1986. – № 162 (1). – Р. 51-54.
188. Lieberman J. Biomedical Communication: Crisis and Plan for Action / J. Lieberman // American Journal of Veterinary Research. – 1993. – 26 (115). – Р. 1582-1586.
189. Littlewort M. Tape Recorded Lectures / M. Littlewort // Veterinary Record. – 2009. – № 76 (47). – Р. 1375-1376.
190. Lohse C. L. Scholarship in the academic environment / C. L. Lohse // Journal of Veterinary Medical Education. – 2005. – № 5 ( 1). – Р. 24-25.
191. Longstaffe J. A. Introduction to computer-based learning and multimedia in veterinary and medical education. The advancement of veterinary science / J. A. Longstaffe // Veterinary education. – 1997. – CAB International № 3. – Р. 147-161.
192. Love S. Proposed Restructuring of BVMS Curriculum: а Report prepared by the Curriculum Progressing Group for consideration by the Teaching Committee / S. Love, C. Hutchinson, T. Birch. E. Cameron. N. Evans, J. GiHeard and S. Hull. – University of Glasgow Press, 2002. – 43 р.
193. Loveday T. Report of the Committee on Veterinary Education in Great Britain / T. Loveday. – London, Stationery Office, 1938. – 65 р.
194. Loveday T. Second report of the Committee on Veterinary Education in Great Britain / T. Loveday. – London, Stationery Office, 1944. – 43 р.
195. Low D. G. Clinical Veterinary Education in the Future / D. G. Low // Modern Veterinary Practice. – 227. – Р. 21-25.
196. Lucke J. Report of the RCVS Working Party on Veterinary Undergraduate Education / J. Lucke // Veterinary Record. – 1993. – 132 (13). – Р. 312-316.
197. Lydeard S. The Questionnaire as a Research Tool / S. Lydeard // Family Practice. – 1991. – № 8 (1). – Р. 84-91.
198. Macdonald A. A. Locating veterinary education in Edinburgh in the 19th century / A. A. Macdonald. – New Series, 2005. – 417 р.
199. Mackin A. Clinical teaching: transforming students into veterinarians / А. Mackin // Veterinary education symposium. – Budapest, 1997. – Р. 59- 66.
200. Masters Programme Handbook of Modules 2009-2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lshtm.ac.uk/prospectus/MSc_Module_Handbook. – Назва з екрану.
201. McLennan M. W. The role of lectures in veterinary education / M. W. McLennan, T. J. Heath // Australian Veterinary Journal. – 2000. – № 78 (10). – Р. 702-709.
202. McLiniock J. Coloured Films On Surgical Procedures / J. McLiniock // Veterinary Record. – 1951. – № 63 (48). – Р. 789-794.
203. Meinert R. G. Simulation technology – a potential tool / R. G. Meinert // Journal of Education. – 1992. – № 8 (3). – Р. 50-59.
204. Melby E. C. Why laboratory animal medicine should lie in a veterinary school curriculum / E. C. Melby // Journal of the American Veterinary Medical Association. – 2003. – № 173 (9). – Р. 1212-1214.
205. Merlens R. The Reform of Veterinary Education / R. Merlens // Veterinary Record. – 1987. – № 73 (24). – Р. 612-614.
206. Michell A. R. Basic Science Teaching in Veterinary Medicine: an Adventure in Heresy / A. R. Michell // Veterinary Record. – 2001. – № 87 (24). – Р. 748-750.
207. Michell A. R. CPD and the universities: 2000 and beyond / A. R. Michell // Veterinary Record. – 1991. – № 128 (20). – Р. 480-481.
208. Michell A. R. Clinical Teaching – a Case for Treatment / A. R. Michell // Veterinary Record. – 1992. – № 130 (23). – Р. 503-504.
209. Miller G. The assessment of clinical skills, competence and performance / G. Miller // Academic Medicine. – 1990. – № 65 (9). – Р. 63-67.
210. Milton O. Improving achievement via essay exams / O. Milton // Journal of Veterinary Medical Education. – 1999. – № 6 (2). – Р. 108-112.
211. Mitchell B. The Place of Clinical Instruction in Veterinary Education / B. Mitchell // Veterinary Record. – 2006. – № 86 (19). – Р. 566-569.
212. Montgomerie R. F. The Advance of Veterinary Science in Great Britain, 1920-1960 / R. F. Montgomerie // Canadian Veterinary Journal. 1987. – № 3 (2). – Р. 57-65.
213. Morrison E. H. Medical students’ note-taking in a medical biochemistry course: an initial exploration / E. H. Morrison, C. McLaughlin, L. Rucker // Medical Education. – 2002. – 36 № (4). – Р. 384-386.
214. Morrow D. A. A new approach to teaching veterinary economics – practice management and veterinary medical education / D. A. Morrow // Journal of Veterinary Medical Education. – 1998. – № 3 (1). Р. 3-6.
215. Moss M. The origins of the Glasgow Veterinary School / M. Moss. – The Newsletter of the University of Glasgow Veterinary Faculty, 1997. – 578 р.
216. Nicaise M. Demonstration of plastinated organs used in teaching veterinary morphology / M. Nicaise, P. Simoens and H. Lauwers // Anatomia and Histologia. – 1994. – № 23 (1). – Р. 75-78.
217. Noeth R. J. Predicting success in the study of veterinary science and medicine / R.J. Noeth, D. Smith, J. J. Stockton and C. A. Henry // Journal of Educational Research. – 2009. –.№ 67 (5). – Р. 213-215.
218. Noss R. The Challenge of New Technologies: Doing Old Things in a New Way, or Doing New Things? Understanding Pedagogy and its Impact on Learning / R. Noss. – London, Paul Chapman Publishing, 1999. – 27 р.
219. Owston R. D. The World Wide Web: A Technology to Enhance Teaching and Learning? / R. D. Owston // Educational Researcher. – 1997. – № 26 (2). – Р. 27-33.
220. Porter R. History of the Healing Professions: Parallels between Veterinary and Medical History / R. Porter // American Journal of Veterinary Research. – 1993. – № 26 (111). – Р. 19-30.
221. Postgraduate prospectus 2009-10. Royal Veterinary College [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rvc.ac.uk/Postgraduate/Courses/Index.cfm. – Назва з екрану.
222. Postgraduate study programmes and short courses in Veterinary Epidemiology and Public Health by distance learning / [І. Pierse [and others]. – Londrilla Publishing Group, 2010. – 23 p.
223. Povey R. C. CPD and distance learning / R. C. Povey // Veterinary Record. – 1997. – № 141 (16). – Р. 428-428.
224. Povey R. C. Veterinary continuing education and professional development: new concepts and solutions / R. C. Povey, J. D. Stowe // Canadian Veterinary Journal. – 1993. – № 34 (9). – Р. 540-542.
225. Pritchard W. R. Veterinary Medical Education for the Next Decade / W. R. Pritchard // Canadian Veterinary Journal. – 1996. – № 7 (3). – Р. 55-61.
226. Pritchard W. R. National Veterinary Education Program: supporting change in veterinary education / W. R. Pritchard // Journal of Veterinary Medical Education. – 1990. – № 17 (Special Issue). – Р. 11-12.
227. Programme Specification – MSc Epidemiology [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://search.lshtm.ac.uk/searchblox/servlet/SearchServlet?query=Programme+Specification+MSc+Epidemiology. – Назва з екрану.
228. Pugh L. P. Veterinary Education / L. P. Pugh // Veterinary Record. – 2006. – № 67 (24). – Р. 448-450.
229. Pugh L. P. From Farriery to Veterinary Medicine 1785-1795. / L. P. Pugh. – Cambridge, Hetler & Sons Ltd, 2001. – 342 р.
230. Qualifications in Great Britain [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.direct.gov.uk/en/AdvancedSearch/Searchresults/index.htm?fullText=Qualifications. – Назва з екрану.
231. Qualifications