МОНІТОРИНГ ІНФОРМАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ НЕПРОФІЛЬНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Краткое описание

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

Гусак Анна Леонідівна

УДК: 37.016:004-057.87

МОНІТОРИНГ ІНФОРМАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ НЕПРОФІЛЬНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Науковий керівник:
Доктор педагогічних наук, професор,
член кор.. АПН України
О.С. Падалка

Луцьк-2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................... 3
ВСТУП ........................................................................................
РОЗДІЛ 1. Науково-теоретичне обґрунтування моніторингу освітнього процесу …………………………………
1.1. Поняття моніторингу освітнього процесу ……………
1.2. Моніторинг у навчальному процесі вищого навчального закладу........................................................................
1.3. Контроль як моніторингова складова сформованості професійних компетенцій майбутніх фахівців …………………..…
Висновки до розділу 1.............................................................
РОЗДІЛ 2. Теоретичні основи інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей………
2.1. Теоретичні засади інформативної компетентності майбутніх фахівців……………………………………………………
2.2. Модель інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей............................................................
2.3. Критерії, показники, рівні сформованості інформативної компетентності майбутніх фахівців …...……….......
Висновки до розділу 2 ................................................................
РОЗДІЛ 3. Моніторинг інформативної компетентності..
3.1. Аналіз сучасного стану сформованості інформативної компетентності…...............................................................................
3.2. Модель моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей……………………………
3.3. Експериментальна перевірка моделі моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей …………………………………………………..…
Висновки до розділу 3 ...............................................................
ВИСНОВКИ ...............................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………….......
ДОДАТКИ ..................................................................................

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
НІТ – новітні інформаційні технології
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології
ІК – інформативна компетентність
ОКР – освітнь- кваліфікаційний рівень

ВСТУП

Одним із шляхів реалізації основних напрямів розвитку інформаційного суспільства в Україні, її конкурентоздатності у світі вбачається у: підвищенні рівня професійної кваліфікації у сфері комп’ютерних технологій студентів непрофільних спеціальностей; сформованості у майбутніх фахівців компетентності у сфері комп’ютерних технологій; системному, детальному, систематичному відстеженні фактичного рівня сформованості даної компетентності у студентів непрофільних спеціальностей за допомогою моніторингових технологій з метою оперативного внесення науково обґрунтованих корекцій в управління зазначеним об’єктом і планування подальшого його розвитку.
Проблему реалізації компетентнісного підходу в галузі інформатики у процесі підготовки студентів непрофільних спеціальностей, конкретизації змісту його професійних компетентностей у різний час досліджували: О. Б. Зайцева, А. А. Темербекова, В.В. Бондар, Т. О. Гудкова, Т. П. Пєтухова (формування інформаційної компетентності майбутніх учителів), Є.Н.Струков, Ю. А. Полотненко (формування інформаційної компетентності студентів), В. А. Шершнєва, О.А. Карнаухова (формування інформаційної компетентності студентів інженерних спеціальностей), В. Н. Куликов формування інформаційної компетентності майбутніх економістів) тощо.
Проте ряд складових цієї проблеми залишаються нерозв’язаними. Частково, на нашу думку, це пов’язано з відсутністю обгрунтованого змістового розмежування таких суміжних понять як: «інформаційна компетентність», «інформативна компетентність», «інформатична компетентність».
Так, аналіз наукової літератури дозволяє тлумачити зазначені дефініції наступним чином: інформаційна компетентність – здатність особистості орієнтуватися в потоці інформації, уміння працювати з різними видами інформації, знаходити і відбирати необхідний матеріал, класифікувати його, узагальнювати, критично до нього ставитися, на основі здобутих знань вирішувати будь-яку інформаційну проблему, пов’язану з професійною діяльністю (Н. І., Гендина, Н. І. Колкова, І. Л. Скіпор, О. Я. Фрідланд); інформатична компетентність – підтверджена здатність особистості задовольнити власні індивідуальні потреби і суспільні вимоги щодо формування професійно-спеціалізованих компетентностей людини в галузі інформатики (О. М.Спірін); інформативна компетентність – інтегративне утворення особистості, яке поєднує знання (про основні методи інформатики та інформаційних технологій), уміння (використовувати наявні знання для розв’язання прикладних задач), навички (використання комп’ютера і технологій зв’язку), здатності (представляти повідомлення і дані у зрозумілій для всіх формі) і виявляється у прагненні, здатності і готовності до ефективного застосування сучасних засобів інформаційних та комп’ютерних технологій для вирішення завдань у професійній діяльності і повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результати діяльності (О.В. Сіпачова).
Об’єктом нашого дослідження виступає інформативна компетентність студентів непрофільних спеціальностей, оскільки ми вважаємо, що дана категорія характеризує знання про структуру, функціонування інформаційного середовища і вміння, навички, необхідні для взаємодії з ним засобами комп’ютерних технологій.
При цьому варто зазначити, що сформованість певного рівня інформативної компетентності – це результат, тобто кінцевий продукт навчальної успішності студентів. Тому, особливої актуальності набуває управління процесом формування інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей в умовах ВНЗ. У сучасній педагогічній науці такий процес визначається терміном “моніторинг”.
Питанням моніторингу якості освіти присвячені праці В.П.Сергієнко, Т. О. Лукіна, С.А. Ракова, А. І. Майорова, О. І. Локшина, О.Бєлкін, О.Пєхота, Т.Лукіна, В.Загвязінський, В.Євдокимов, О.Локшина, П. Семиволос, З. Рябової, Л.Генденштейн, І.Прокопенко; моніторингу освітнього середовища сучасного навчального закладу на основі культурологічних та психолого-педагогічних концепцій динамічного розвитку складних систем і утворень приділяють увагу Л.Карпухіна, А.Каташов, Т.Лукіна, З.Рябова; моніторингу рівня навчальних досягнень з використанням Інтернет-технологій – праці В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука; питанням моніторингу сформованості професійної компетентності спеціаліста в сфері інформаційних технологій –праці Н. І. Рижова, М. В. Литвиненко, В. І. Фомін.
Усе вищевикладене засвідчує, що у даний час у педагогічній науці поки що недостатньо розроблене питання комплексного підходу до формування інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей засобами навчальних курсів комп’ютерного профілю, незважаючи на його практичну та теоретичну значущість. Також спостерігається відсутність досліджень, присвячених моніторингу сформованості інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей й удосконалення практики професійної підготовки майбутніх фахівців.
Таким чином, можна говорити про існування протиріччя між об’єктивною необхідністю сформованості інформативної компетентності у студентів непрофільних спеціальностей, їх конкурентоздатністю на світовому ринку праці та недостатнім рівнем розробки засобів контролю, націленого на визначення ступеня сформованості інформативної компетентності майбутніх фахівців по етапах навчання і підвищення якості процесу навчання і виховання.
Необхідність розв’язання існуючого протиріччя, актуальність проблеми, її недостатня теоретична та практична розробленість, зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Моніторинг інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей».
Зв’язок роботи з науковими планами й темами. Тема дослідження узгоджена з напрямом науково-дослідних робіт кафедри правової освіти Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Тема затверджена Вченою радою Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди 21 грудня 2001 року (протокол № 5) та узгоджена з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології АПН в Україні 14 травня 2002 року (протокол № 5).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 7 від 29.01.2009 р.) та узгоджена у бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26.05.2009 р.).
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних основ моніторингу інформативної компетентності та експериментальної перевірки ефективності моделі моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей.
Окреслена мета зумовила такі завдання дослідження:
1. Здійснити науково-теоретичне обґрунтування моніторингу освітнього процесу у вищому навчальному закладі.
2. Визначити основні складові інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей.
3. Розробити модель інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей.
4. Розкрити сучасний стан сформованості інформативної компетентності у майбутніх фахівців.
5. Розробити та експериментально перевірити модель моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей.
Об’єкт дослідження – інформативна компетентність студентів непрофільних спеціальностей, динаміка її формування та розвитку.
Предмет дослідження – модель моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей.
Визначені об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження зумовили вибір методів дослідження: теоретичні – аналіз та синтез, класифікація, систематизація та узагальнення положень науково-педагогічної літератури, програмово-методичної документації, результатів наукових досліджень для обґрунтування змісту базових понять проблеми дослідження; емпіричні – вивчення й узагальнення досвіду, спостереження, опитування, бесіда, інтерв’ювання, тестування, анкетування, які допомогли виявити стан розробки предмету дослідження та діагностувати рівень сформованості інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей; прогностичні (методи моделювання і прогнозування) з метою побудови моделі інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей та моделі моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей; педагогічний експеримент – констатувальний і формувальний – для апробації моделі моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей; математичні методи та графічний аналіз результатів експерименту.
Теоретико-методологічною основою дослідження є: нормативні документи в галузі освіти (Конституція України, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття“), Закон України “Про освіту”, Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” та “Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні”, Національна доктрина розвитку освіти, Національна програма інформатизації, Державна програма “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці”, Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки»); основоположні принципи психолого-педагогічної науки (безперервність, науковість, виховна доцільність, діагностико-прогностична науковість, прогностичність, принцип цілісності наступності); концепція педагогічного моніторингу (П. Матвієнко); концепція моделювання складних педагогічних об’єктів та процесів; педагогічна концепція особисто-діяльнісного підходу до проблеми навчання (О. Леонтьєв), де засобом підвищення професійної мотивації студентів у процесі навчання є комплексний підхід включення у цей процес усіх сторін діяльності: інтелектуальної, вольової, емоційної та практичної; основні положення філософії освіти, соціології, психології, педагогіки щодо наукової організації навчального процесу у вищій школі з метою підвищення професійної підготовки фахівців; положення щодо цілісності, наступності, інтегрованості змісту інформатичної підготовки.
При визначенні дослідницьких підходів, враховувалися результати наукових розробок, в яких розкривається теорія поетапного формування розумових дій (П. Я. Гальперін, А. В. Запорожець, Н. Ф. Тализіна); теорія системного (Н. В. Кузьміна, В. А. Сластьонін, В. Д. Шадріков і ін.), діяльнісного (Н. А. Бернштейн, Л. С. Виготський, А. А. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн і ін.) і творчого (В. І. Андреєв, М. Б. Павлова, В. Н. Міхелькевич, В. Д. Симоненко і ін.); інтенсифікації і активізації навчального процесу (Ю. К. Бабанський, А. А. Вербицький, В. М. Вергасов, Л. В. Занков, Р. А. Нізамов і ін.) на всіх рівнях інформатичної підготовки; теорія і практика інформатичної підготовки студентів (В. Ю. Биков, О. М. Гончарова, М. І. Жалдак, О. А. Кузнецов, Ю. С. Рамський, З. С. Сайдаметова, С. О. Сисоєва, Є. М. Смирнова-Трибульська, О. М. Спірін та ін.).
Теоретичне значення дослідження полягає у: розширені та поданні авторського трактування поняття «інформативна компетентність»; уточненні терміну «моніторинг», визначенні вимог, яким повинна відповідати система оцінювання; розробці авторської моделі інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей, яка включає такі компоненти: аксіологічний, результативний, когнітивний, рефлексивно-комунікативний; виділені критеріїв, показників і рівнів сформованості інформативної компетентності; розробці програми моніторингу стану сформованості інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей.
Практичне значення полягає у тому, що експериментально апробовано програму моніторингу стану сформованості інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей та модель моніторингу інформат ивної компетентності студентів непрофільних спеціальностей; отримані результати дослідження можуть бути використані педагогами з метою визначення динаміки сформованості у студентів непрофільних спеціальностей інформативної компетентності.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес підготовки майбутніх соціальних педагогів Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/3766а від 30.09.2010 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №25/10 від 10.05.2012 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 1139-33/03 від 18.11.2010 р.), Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 24/1599 від 15.11.2010 р.) та комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс № 9 Луцької міської ради» (довідка № 410/02-07 від 05.10.2010 р.).
На етапі констатувального експерименту дослідженням було охоплено 425 студентів 4-х курсів за напрямами підготовки – педагогіка, біологія, історія, філологія, а на етапі формувального експерименту – 238 студентів-першокурсників, з яких 118 було включено до ЕГ, а 120 – до КГ. До роботи також було залучено керівники практик (24 особи), викладачі фахових дисциплін (25 осіб) і куратори (18 осіб).
Особистий внесок автора у праці, написаній у співавторстві, полягає.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження оприлюднені у доповідях на конференціях різного рівня: Міжнародних –; Всеукраїнських – «; регіональних –. Окремі положення дисертації було обговорено і схвалено на науково-методичних семінарах кафедри … Волинського національного університету імені Лесі Українки (2008-2010 рр.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у 9 публікаціях. Серед них: 9 статей (з них 3 статей – у фахових виданнях, затверджених ВАК України), 3 закордонна публікація (Польща), 3 тези доповідей.
Загальний обсяг особистого доробку становить 2,8 друкованих аркушів.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, списку умовних скорочень, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (246 найменувань, з них 5 – іноземною мовою) та 5 додатків, розміщених на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 228 сторінках, з них 191 сторінка основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми контролю процесу формування інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей, що виявляється у побудові програми моніторингу стану сформованості інформативної компетентності та моделі моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей.
У процесі теоретико-емпіричного дослідження отримано результати, які засвідчують вирішення поставлених завдань і дають підстави зробити такі висновки:
1. Історичний аналіз проблеми моніторингу дозволив констатувати, що саме поняття моніторингу в педагогіці розглядається відносно недавно, у теоретичному й практичному аспектах проблема організації педагогічного моніторингу не розроблена. Уточнення терміну “моніторинг”, та різні підходи до визначення даного поняття, дозволили визначити власний підхід до його трактування, в результаті якого під моніторингом ми розуміємо процес безперервного науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного дослідження стану, розвитку педагогічного процесу в цілях оптимального вибору освітніх цілей, завдань і засобів їх рішення. Встановлено, що важливою складовою моніторингу є контроль результатів навчальної діяльності студентів, покликаний встановити ступінь досягнення цілей навчання, рівень сформованості знань, умінь і навичок, а також виявити рівень розвитку, включаючи індивідуальні якості і особистісні властивості.
2. Наголошено, що об’єктом у нашому дослідженні виступають студенти непрофільних спеціальностей, оскільки створення умов для забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності усіх верств населення, створення системи мотивацій щодо впровадження і використання ІКТ для формування широкого попиту на такі технології в усіх сферах життя суспільства є запорукою розвитку інформаційного суспільства в Україні.
На основі змістового аналіз понять «інформаційна компетентність», «інформативна компетентність», «інформатична компетентність», “інформаційна грамотність”, “комп’ютерна грамотність” та розгляду різноманітних підходів до трактувань даного поняття, як робочий визначено термін «інформативна компетентність», яке ми розуміємо як інтегративне утворення особистості, яке проявляється в здатності особистості задовольнити індивідуальні та суспільні потреби засобами комп’ютерних технологій як в професійній діяльності, так і у житті взагалі, що проявляється у: позитивному ставленні і спрямованості фахівця на професійну діяльність і до життя взагалі (аксіологічна компонента); збалансованості знань, умінь, навичок та здатностей в сфері комп’ютерних технологій для вирішення професійних завдань (когнітивна компонента); готовності творчого вирішення нових проблем чи завдань за допомогою комп'ютерних технологій (процесуальна компонента); здатності відстежувати власні цілі, процес і результат своєї діяльності щодо набуття компетенцій у галузі комп’ютерних технологій (рефлексивно-комунікативна компонента).
3. Нами розроблено авторську структурну модель інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей, яка включає такі компоненти: аксіологічну (особистісна складова, мотиваційна складова, ціннісно-орієнтаційна складова, мотиваційна складова), когнітивну (змістова складова, технологічна складова, орієнтовна складова), процесуальну (професійна складова, діяльнісно-творча складова, операційно-діяльна складова, методологічна складова); рефлексивно-комунікативну (комунікативна складова, маніпуляційна складова, рефлексивна складова) та визначено їх зміст.
Визначено відповідні критерії, які є підставою для його оцінки, визначення, тобто виступають еталоном, якого потрібно досягти, а саме: активне ставлення студента до інформаційної діяльності; сформованість професійно значущих ціннісних орієнтацій особистості; особистісні якості особистості; сформованість знань теоретичного і технологічного характеру; оволодіння інформаційною культурою; включення в інформаційну діяльність; сформованість навичок користування засобами інформаційних технологій та творчого застосування інформації; рефлексія інформаційної діяльності; сформованість вмінь інформаційного спілкування; показники, що конкретизують критерії і виступають наочними даними, результатом роботи, на основі критеріїв сформованості інформативної компетентності майбутніх фахівців, а також відповідних їм показників; рівні розвитку цієї якості у студентів вузу (активний – високий, нормативний – достатній, інтуїтивний – низький).
4. Вивчення сучасного стану та виявлення рівня сформованості інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей стали підставою стверджувати, що підготовка студентів непрофільних спеціальностей до використання інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності не може обмежуватися тільки засвоєнням інформатичних знань, прикладних умінь і навичок, а повинна супроводжуватися формуванням світогляду і відповідальної життєвої позиції, особовим ухваленням загальнолюдських і культурних цінностей, розумінням власної відповідальності за результати своєї діяльності, розвитком особистісної конкурентоздатності. Такі висновки було зроблено на основі узагальнення результатів опитування студентів 4-х курсів за допомогою експертної оцінки за авторською «Методикою вимірювання сформованості інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей». Виявлено, що 30% майбутніх фахівців притаманний низький рівень сформованості інформативної компетентності, 59,6% – достатній рівень, 9,4% – високий рівень.
5. Виявлена ситуація дозволила зробити припущення, що одним із важливих чинників формування інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей та оптимальною системою її контролю є моніторинг, оскільки інформативна компетентність та її складові (якості особистості, здатності та вміння) мають свою специфіку, можуть формуватися та розвивактися нерівномірно. Моніторинг розглядається нами як складова ефективної реалізації професійних можливостей кожної особистості. Це зумовила необхідність обґрунтування моделі моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей, яка включила такі складові: об'єкт дослідження (інформативна компетентність студентів непрофільних спеціальностей); напрями дослідження (рівні сформованості аксіологічної, когнітивної, рефлексивно-комунікативної, процесуальної компонент інформативної компетентності); вибір шкал оцінювання (абсолютна, відносна, конкурентно-орієнтована, нормативна, суб'єктивна, конкурентна); визначення рівнів (низький, достатній, високий); періодичність (часові рамки); етапи дослідження (індивідуальний, за групами, за факультетами); послідовність досліджень; результати; визначення рейтингу знань для студентів, груп, факультетів, університету; корекцію педагогічного процесу за результатами моніторингу.
Результативність обґрунтованої системи моделі моніторингу інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей підтвердило виявлення статистично значущих показників зростання рівня сформованості інформативної компетентності у студентів непрофільних спеціальностей було нами виявлено в ЕГ при аналізі узагальнених результатів за всіма компонентами у порівнянні з КГ.
Отримані результати не вичерпують всіх питань, пов’язаних з процесом моніторингу сформованості інформативної компетентності студентів непрофільних спеціальностей. Серед перспективних напрямів дослідження можна назвати: розробка змісту інформативної підготовки з урахуванням науково обґрунтованих напрямів та ідей модернізації системи освіти; підготовка викладачів у вищих навчальних закладах до здійснення педагогічного моніторингу студентів

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров Г. Н. Общая характеристика методов педагогического исследования в высшей школе / Г. Н. Александров // Методы педагогических исследований в высшей школе. – Уфа: Поволжский региональный научно-методический совет. – 1976. – 184 с.
2. Анита Уолтфолк. Педагогическая психология / Анита Уолтфолк. – 1987.
3. Антипова В. М. О методах диагностики уровня развития потребности в знании у школьника / В. М. Антипова, Г. А. Бокарева, В. С. Ильин // Методы научно-педагогического исследования (сборник статей) под редакцией Бабанского Ю.К. и Ильина В.С. – Ростов-на-Дону: Ростовский ГУ, 1972. – С.38.
4. Антонченко М. А. Інформаційна культура як складова загальнолюдської культури / М. А. Антонченко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. Наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2004. – № 1(8). – С.161-166.
5. Аскерко Ю. И. Формирование информационной компетентности будущих учителей технологии и предпринимательства в процессе профессиональной подготовки [Текст]: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Ю.И. Аскерко. – Магнитогорск: Изд-во Магнитогорского гос. ун-та. – 2007.
6. Атаян А. М. Дидактические основы формирования информационной культуры личности в условиях информатизации общества: дис. …канд. пед. Наук / А.М.Атаян. – Владикавказ, 2001. – 177 c.
7. Бабанский Ю. К. Об оптимальности педагогического эксперимента / Ю. К. Бабанский, В. Ф. Харьковская // Методы научно-педагогического исследования (сборник статей) под редакцией Бабанского Ю.К. и Ильина В.С. – Ростов-на-Дону: Ростовский ГУ, 1972. – С.6.
8. Байденко В. И. Компетенции в профессиональном образовании (К освоению компетентностного подхода) / В. И. Байденко // Высшее образование в России. – 188. – № 11. – С. 3-13.
9. Байденко В. И. Концептуальная модель государственных образовательных стандартов в компетентностном формате (дискуссионный вариант) : материалы ко второму заседанию методологического семинара / В. И. Байденко. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 18 с. [Электронный ресурс]. http://www.rc.edu.ru/rc/bologna/works/ baidenko_ll_sod.pdf.
10. Баловсяк Н. Інформаційна компетентність фахівця / Н. Баловсяк // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2004. – № 5. – С. 21-28.
11. Беспалов П. В. Акмеологический подход к формированию и развитию информационно-технологической компетентности государственных служащих / П. В. Беспалов // Информационные технологии в образовании. – 2003 : материалы конф. – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://ito.edu.ru/2003/II/3/II-3-2414.html. – Название с экрана.
12. Биков В. Ю. Концепція інформатизації освіти / В. Ю Биков, Я. І. Вовк, М. І. Жалдак [та ін.] // Рідна школа. – 1994. – № 11. – С. 26–29.
13. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / В. Ю. Биков. – К. : Атіка, 2008. – 684 с.
14. Бібік Н. М. Компетенції / Н. М. Бібік // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 409–410.
15. Білоусова Н. До конкуренції — через IТ-технології / Наталія Білоусова // Щоденна всеукраїнська газета «День». – №102, середа, 15 червня 2011 http://www.day.kiev.ua/211100
16. Блонский П. П. Возрастная педология / П. П. Блонский // Педагогическая энциклопедия под редакцией Калашникова А. Г. – М.; Работник просвещения. – 1929. – 1т. – С.178.
17. Богданов М. В. Информационная среда вуза как фактор формирования информационно-коммуникационной компетентности / М.В. Богданов, М.В. Богданов, Н.Б. Стрекалова // Стандарты и Мониторинг в образовании. - 2007. - №3. - C. 33-35.
18. Болдырев Н. И. Классный руководитель / Н. И. Болдырев // Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1968. – С. 490.
19. Болотов В. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. Болотов, В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 9-14.
20. Большая Советская Энциклопедия: 3-е изд., в 30-ти т. / гл. ред. A. M. Прохоров. – М., 1973. – Т. 13 – 608 с.
21. Бороненко Т. А. Теоретическая модель системы методической подготовки учителя інформатики : автореф. дис. ... докт. пед. наук : 13.00.02 / Бороненко Татьяна Алексеевна ; Рос. гос. пед. ун-т. – СПб., 1998. – 34 с.
22. Брановский Ю. С Методическая система обучения предметам в области информатики студентов не физико-математических специальностей в структуре многоуровневого педагогического образования: дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02 / Брановский Юрий Сергеевич. – М., 1996. – 369 с.
23. Брановский Ю. С. Информационные технологии в обучении студентов гуманитарных факультетов / Ю. С. Брановский, В. А. Шаповалов // Пед. информатика. – 1993. – № 1. – С. 49–53.
24. Брановский Ю. С. Работа в информационной среде / Ю. С. Брановский, А. А. Беляева // Высшее образование в России. – 2002. – № 1. – С. 81–87.
25. Брескіна Л. В. Професійна підготовка майбутніх вчителів інформатики на основі сучасних мережевих інформаційних технологій : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Брескіна Лада Валентинівна ; ПДПУ імені К. Д. Ушинського Одеса, 2003. – 178 с.
26. Бурмакина В. Ф. Большая Семерка (Б7). Информационно-коммуникационно-технологическая компетентность./ В. Ф. Бурмакина, М. Зелман, И. Н. Фалина // Методическое руководство для подготовки к тестированию учителей. Международный банк реконструкции и развития. – М.: НФПК, 2007. – 56 с.
27. Ваньков Е. А. Технологии компьютерного тестирования / Е. А. Ваньков. – М., 2003. – 25с.
28. Введенский В. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С.51.
29. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2004. – 1440 с.
30. Великоредчанина С. Мониторинг прав человека: Лекции / С. Великоредчанина. – М., 2003. – С.1.
31. Вербицкая Н. Мониторинг результативности учебного процесса / Н.Вербицкая, В. Бодряков // Директор школы. – 1997. – № 3. – С.
32. Вишнякова А. В. Образовательная среда как условие формирования информационно-коммуникативной компетентности учащихся : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Вишнякова Анжелика Владимировна. – Оренбург, 2002. – 172 с. – Библиогр. : с. 150–164.
33. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С.Выготский – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.
34. Выготский Л. С. Собрание сочинений: в 6-ти томах. Т1 / Л. С. Выготский; под ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. – М.: Педагогика, 1982. – 488 с.
35. Гавриленко І. Соціологічний моніторинг і діагностика в освіті / Іван Гавриленко // Освіта і управління. – 1998. – Т. 2, № 2. – С.8.
36. Ганеева Ж. Г. Мониторинг как практическая система / Ж. Г. Ганеева. – М., 2002. – С.5.
37. Гендина Н. И. Информационная культура личности: диагностика, технология формирования / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, И. Л. Скипор // Учебно-методическое пособие. Ч.1. – Кемерово: КемГАКИ, 1999. – 146 с.
38. Гериш Т. В. Компетентностный подход как основа модернизации профессионального образования / Т. В. Гериш, П. И. Самойленко // Стандарты и Мониторинг в образовании. - 2006. - №2. - C. 11-15.
39. Головань М. Інформатична компетентність: сутність, структура і становлення / М. Головань // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2007. – № 4. – С.62-69.
40. Головань М. С. Використання методу проектів у процесі вивчення інформатики та комп’ютерної техніки в економічному вузі / М. С. Головань // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: Збірник наукових праць. Випуск 3: В 3-х томах. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2003. – т.3: Теорія та методика навчання інформатики. – с.67-71.
41. Головань М.С. Метод проектів як засіб формування інформатичної компетентності майбутніх економістів // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. – Харків, УІПА, 2006. – № 14-15. – с. 234-242.
42. Голуб Г. Б. Попытка определения компетенции как образовательного результата / Г. Б. Голуб, О. В. Чуракова // Современные подходы к компетентностно-ориентированному образованию : материалы семинара / под ред. А. В. Великановой. – Самара : Изд-во Профи, 2001. – 60 с.
43. Голунова Л. В. Научно-теоретическое обоснование понятия “информационная грамотность” / Л. В. Голунова // Наука и образование : Всерос. науч. конф. (12 – 13 апр. 2002 г. Белово). – [Электронный ресурс]. / Л. В. Голунова – Режим доступа : http://www.belovo.ru/conferens/conferens_02/tezis/Sek5_1/26.html. – Название с экрана
44. Горб В. Г. Педагогический мониторинг в вузе: методология, теория, технологии / В. Г. Горб. – Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 2003. – 387 с.
45. Горлицкая С. И. Метод проектов в развивающем обучении информатике : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Горлицкая София Израилевна; Рос. гос. пед. ун-т. – СПб., 1995. – 14 с.
46. Готская И. Б. Методическая система обучения информатике студентов педвузов в условиях рыночной экономики (Теоретические основы, практика проектирования) : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02 / Готская Ирина Борисовна. – СПб., 1999. – 406 с.
47. Грабарь М. И. Проблема измерений и проверки гипотез при монито¬ринге результатов обучения / М. И. Грабарь // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2000. – № 3. – С. 49-54.
48. Гуревич Р. С. Інформатизація навчального процесу як чинник формування особистості майбутніх фахівців / Р. С. Гуревич // Дидактика професійної школи. – Хмельницький : ХНУ, 2006. – Вип. 4. – С. 92–97.
49. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в освіті / Р. С. Гуревич // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 364-365.
50. Гурова Р. Г. Применение социологических методов в педагогических исследованиях / Р. Г. Гурова // Проблемы методологии педагогики и методики исследований. – М.: Педагогика, 1971. – С.217.
51. Гусев В. В. О развитии инфраструктуры информатизации вуза как основы использования информационных технологий обучения / В. В. Гусев П. И. Образцов, В. А. Петров // Материалы VI Международной конференции "Информатизация правоохранительных систем. ИПС-97" (2-3 июля 1997 г.). – М., 1997. – С. 89-90.
52. Дементієвська Н. П. Телекомунікаційні проекти: стан і перспективи / Н. П.Дементієвська, Н. В. Морзе // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 1999. – № 2. – С. 21-24.
53. Демин В. А. Профессиональная компетентность специалиста: понятие и виды / В. А. Демин // Мониторинг образовательного процесса. – 2000. – № 4. – С. 35-38.
54. Денбров В. А. Педагогические условия послевузовской компьютерно-информационной подготовки специалистов в региональном учебно-методическом центре: дис. ...канд. пед. наук : 13.00.08 / Денбров Владимир Александрович ; Балтийск. гос. акад. РФ. – Калининград, 2000. – 172 с.
55. Державна програма "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки.
56. Джинчарадзе Н. Г. Інформаційна культура особи: формування та тенденції розвитку (соціально-філософський аналіз) : дис. ... д-ра філос. наук : 09.00.03 / Джинчарадзе Наталія Гаврилівна. – К., 1997. – 425 с.
57. Джон Равен. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы / Джон Равен Пер. с англ. Изд. 2-е, испр. – М.: Когито-Центр, 2001. – 142 с.
58. Добудько Т. В. Формирование профессиональной компетентности учителя информатики в условиях информатизации образования : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02 / Добудько Татьяна Валерьяновна. – Самара, 1999. – 349 с.
59. Докиш С.П. Мониторинг качества образования, уровневые задания и их роль в гуманизации образования / С. П. Докиш // Стандарты и Мониторинг в образовании. – 2005. – №5 . – C. 49-50.
60. Елагина Л.В. ИКТ в формировании профессиональной компетентности будущего специалиста / Л. В. Елагина // Информатика и образование. – 2008. – №3 . – C. 70-73.
61. Есенков Ю.В. Технология проектирования контрольно-измерительных материалов для системы автоматизированного мониторинга качества обучения студентов / Ю. В. Есенков, Л. А. Маттис, З. В. Степчева // Стандарты и Мониторинг в образовании. – 2009. – №2 . – C. 35-38.
62. Євдокимова Т. Г. Краткий словарь делового человека / Т. Г. Евдокимова, Г. А. Маховикова. – М., 1991. – С.36.
63. Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні / Г. В. Єльникова // Монографія. – Київ: ДАККО, 1999. – С.189.
64. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информаци онной технологии в учебном процессе : дис. ... в форме науч. доклада доктора пед. наук : 13.00.02 / М. И. Жалдак; АПН СССР; НИИ содержания и методов обучения. – М., 1989. – 48 с.
65. Жалдак М. І. Про деякі методичні аспекти навчання інформатики в школі та педагогічному університеті / М. І. Жалдак // Наукові записки Тернопільського національного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2005. – № 6. – С. 17–24.
66. Журавський В. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої школи / В. Журавський, М. Згуровський. – К.: Політехніка, 2003. – 200 с.
67. Завьялов А. Н. Формирование информационной компетентности студентов в области компьютерных технологий (на примере среднего профессионального образования) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Завьялов Андрей Николаевич. – Тюмень, 2005. – 129 с.
68. Зайцева Е. М. Формирование информационной компетентности студентов радиотехнических специальностейв / Е. М. Зайцева // Вестник ИжГТУ. 2007. – № 2. – С. 71-74.
69. Зайцева О. Б. Формирование информационной компетентности будущих учителей средствами инновационных технологий [Текст]: Автореф. дис. канд. пед. наук. / О. Б. Зайцева. – Брянск, 2002. – 19 с.
70. Закон України “Про авторське право і суміжні права”. К.: Парламентське видавництво, 1998. – 31 с.
71. Закон України “Про вищу освіту” (прийнятий 17 січня 2002 року № 2984 – ІІІ) / Верховна Рада України. Ін-т законодавства. – К., 2002. – 96 с.
72. Закон України “Про Національну програму інформатизації”: За станом на 10 липня 2002 р. – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2002. – 20 с.
73. Закон України “Про освіту” (перша редакція – 1991 р.; друга – 1996 р.).
74. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» від 9 січня 2007 року № 537-V.– http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
75. Занков Л. В. О предмете и методах дидактических исследований / Л. В. Занков. – М.: Изд-во академии педагогических наук РСФСР, 1962. – С.61.
76. Захарова Т. Б. Дифференциация содержания обучения в старшей школе как условие эффективной преемственности общего и профессио-нального образования / Т. Б. Захарова, Л. О. Филатова // Стандарты и мониторинг в образовании. 2003, № 5. - С. 26-29.
77. Зеер Э. Ф. Психология профессий: учебное пособие для вузов/ Э. Ф. Зеер - М.: Деловая книга, 2003. - 336 с. - С.14.
78. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высш. образование сегодня. – 2003. – № 5. – С.34-42.
79. Зінківський Ю. Ф. Моніторинг якості професійної освіти / Ю. Ф. Зінківський // Розвиток педагогічної і психологічної науки в Україні 1992-2002 : збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. – Харків : “ОВС”, 2002. – Ч. 2. – С. 200-217.
80. Злотникова И. Я. Формирование информационной компетенции будущего учителя-предметника в педагогическом вузе/ И. Я. Злотникова // Педагогическая информатика: Науч.-метод. журн. – М., 2004. – N1. – C. 40-45
81. Иванов Ю.И. Оценка качества проведения лабораторных работ и практических занятий / Ю. И. Иванов, Е. В. Мушкарова // Стандарты и Мониторинг в образовании. – 2006. – №3 . – C. 20-26.
82. Иванова Е. В. Формирование информационной компетентности - важ¬нейшая задача профессиональной подготовки учителя / Е. В. Иванова / Конгресс котгференций «Информационные технологии и образование», www.ito.su/2003//II-3-3307.htmL
83. Иващенко А. И. «Контроль знаний и умений учащихся по математике в школе» // дипломная работа.
84. Ивонин А. О. Роль информационных ресурсов в совершенствовании ра¬боты методических служб системы образования / А. О. Ивонин // Сб. мат. «Говые информацион¬ные технологии в образовании» Интернет-центр Уральского госуниверситета, litta://www.usu.ru/fraines/win/usu/events/1У9K/seminarUT/tranket htmL – 23.01.1999.
85. Игонина Е. М. Мониторинг качества знаний учащихся с помощью дистанционных эвристических проектов и олимпиад / Е. М. Игонина // Интернет-журнал "Эйдос". – 2009. – 14 января.
http://www.eidos.ru/journal/2009/0114-2.htm.
86. Изучение учащихся в процессе их обучения и воспитания. – Л.: Изд -во академии педагогических наук, 1947. – 80 с.
87. Ионова О. Н. Концептуальные основы формирования информационной компетентности взрослых в системе дополнительного образования / О. Н. Ионова // Дополнительное профессиональное образование. – 2006. – №4 (28). –
88. Калашников А. Г. Высшее педагогическое образование в РСФСР / А. Г. Калашников // Педагогическая энциклопедия под редакцией Калашникова А.Г. – М.: «Работник просвещения», 1930. – 3 т. – 895 с.
89. Кальней В. А. Технология мониторинга качества обуче¬ния в системе "учитель-ученик" / В. А. Кальней, С. Е. Шишов // Методическое пособие для учителя. – М.: Педагогическое общество России, 1999. – 86 с.
90. Каракозов С. Д. Информационная культура в контексте общей теории культуры личности / С. Д. Каракозов // Педагогическая информатика. – 2000. – № 2. – С. 50-51.
91. Касьянова О. Педагогический мониторинг в процессе работы учите¬ля биологии / О. Касьянова // Биология и химия в школе. – 2000. – № 3. – С. 33-36.
92. Качалова Л. П. Педагогический мониторинг. Процессы интеграции психолого-педагогических знаний будущего учителя / Л. П. Качалова // Стандарты и мониторинг в образовании. – 1999. – № 6. – С. 31-34.
93. Кашинский, Ю. И. Стратегия развития высшего образования в области правовой информатизации : доклад-презентация кафедры ЮНЕСКО по информационным технологиям и праву на Национальном семинаре кафедр ЮНЕСКО Республики Беларусь, март 2004 г. / Ю. И. Кашинский, М. Н. Сатолина, Б. С. Славин // Проблемы правовой информатизации : сб. ст. – Мн. : НЦПИ, 2004. – Вып. 1 (7). – С. 17–19.
94. Кинелев В. Использование информационных и коммуникационных технологий в среднем образовании. Информационный меморандум / В. Кинелев, П. Коммерс, Б. Коцик – М.: Институт ЮНЕСКО по информационным технологиям (ИИТО), 2005. – 24 с.
95. Кириллова А.В. Формирование профессиональной информационно-коммуникационной компетентности студентов технических специальностей / А. В. Кириллова // Информатика и образование. – 2007. – №8 . – C. 106-108.
96. Клейносова Н.П. Формирование информационной компетентности при обучении информатике и информационным технологиям на основе деятельностного подхода / Н. П. Клейносова // Информатика и образование. – 2009. – №1 . – C. 127-128.
97. Коберник О. Проектирование учебно-воспитательного процесса в школе / О. Коберник // Родная школа. – 1999. – № 3. – С. 64-66.
98. Козлакова Г. О. Готовність до використання комп’ютерних технологій як складова професійної підготовки майбутніх фахівців / Г. О. Козлакова // Наукові записки НПУ імені М. П. Драгоманова. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. – С. 52–60.
99. Колесникова И. А. Основы андрагогики: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / И. А. Колесникова, А. Е. Марон, Е. П. Тонконогая и др.; Под ред. И. А. Колесниковой. – М.: Издательский центр «Академия», 2003, С.35 http://lit.lib.ru/t/trushnikow_d_j/text_0240.shtml
100. Колесов В.П. О классификации компетенций / В. П. Колесов // Высшее образование сегодня. – 2006. – №2 . – C. 20-22.
101. Комаровский Б. Б. Русская педагогическая терминология / Б. Б. Комаровский – М.; "Просвещение", 1969. – 314 с.
102. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : бібліотека з освітньої політики / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко ; під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : K.I.C., 2004. – С.88-89.
103. Концепція Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки : постанова Кабінету міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 1153.
104. Концепція Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільської школи / Огнев'юк В.О., Биков В.Ю., Жалдак М.І. та ін. // Комп’ютер у школі та сім'ї . – 2000. – № 3(11). – С. 3–10.
105. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні: затверджено Постановою МОН України 20 грудня 2000 р. – К. : НТУ “КПІ”, 2000. – 12 с.
106. Копелев В. Ш. Методология, методы и процедура исследования оценки качества подготовки специалистов / В. Ш. Копелев, Ю. А. Дмитриев // Оценка качества подготовки специалистов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. – 96 с.
107. Королев Ф. Ф. Методы педагогических исследований / Ф. Ф. Королев // Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1968. – 526 с.
108. Косорецкий С. Общественный заказ на содержание и качество образования / С. Косорецкий // Народное образование. – 2008 – № 2.
109. Котенко В. В. Информационно-компьютерная компетентность как компонент профессиональной подготовки будущего учителя информатики [Электронный ресурс] / В. В. Котенко, С. Л. Сурменко // Вестник Омского государственного педагогического университета. – 2006. – Режим доступа : http://www.omsk.edu/article/vestnik-omgpu-114.pdf. – Название с экрана.
110. Кочуров В.Ф. Информационная компетентность взрослых: содержание, структура, уровни / В.Ф. Кочуров, О.И. Кочурова // Новые знания. – 1997. – № 3. – С. 33.
111. Кочуров В. Ф. От компьютерной грамотности к информационной культуре / В. Ф. Кочуров, О. И. Кочурова // Новые знания. – 1997. – № 1. – С. 31-35.
112. Кравец В.А. Формирование информационной культуры / В. А. Кравец, В. Н.Кухаренко // Дистанционное образование. – 2000. – № 4. – С. 35-37.
113. Краевский В. В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах / В. В.Краевский, А. В. Хуторской // Педагогика. – 2003. – № 3. – С.3-10.
114. Кречко Д. "Образование", "воспитание" и "обучение" с позиций компетентностного подхода / Д. Кречко // Высшее образование в России. – 2007. – №9 . – C. 124-127.
115. Кузнецов А.А. Универсальная автоматизированная обучающая система. Подсистема контроля знаний: дипломный проект. М.: ПТУ, 2007. — 46 с.
116. Куприн М. Я. Педагогический контроль за знаниями, умениями и навыками учащихся / М. Я. Куприн. – Курган: Советское Зауралье, 1962. – 188 с.
117. Кэурулайнен Х. Электронное портфолио как инструмент оценки компетенций / Х. Кэурулайнен // Высшее образование в России. - 2007. - №4 . - C. 100-103.
118. Ларионова О. Компетентность - основа контекстного обучения / О. Ларионова // Высшее образование в России. - 2005. - №10 . - C. 118-122.
119. Лебедева М. Б. Что такое ИКТ-компетентность студентов педагогического университета и как ее формировать / М. Б. Лебедева, О. Н. Шилова // Информатика и образование. – 2004. – №3. – С. 95-100.
120. Литвиненко М. В. Основы мониторинга сформированности профессиональной компетентности / М. В. Литвиненко // Организация дистанционного обучения в вузе: теория и практика : кол. монография / под. общей ред. С. Л. Лобачева. – Шахты : Изд-во ЮРГУЭС, 2007. – 324 с.
121. Локшина О. І. Європейська довідкова система як інструмент упровадження компетентнісного підходу в освіту країн-членів Європейського Союзу / О. І. Локшина // Педагогіка і психологія. – 2007. – №1. – С. 123–131.
122. Лукина В. Е. Мониторинг состояния окружающей среды. Нормирование качества окружающей среды / В. Е. Лукина. – Донецк, 2002. – 230 с.
123. Лукіна Т. О. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні / Т. О. Лукіна. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 300 с.
124. Лукіна Т. О. Моніторинг якості освіти: теорія і практика / Т. О. Лукіна. – К., 2005. – С.4-5.
125. Лыкова Н. П. Роль компьютерных технологий в формировании информационной компетентности будущего специалиста-менеджера в процессе обучения в ВУЗе / Н. П. Лыкова luykova@yandex.ru
126. Майоров А. Н. Проблемы информационного обеспечения управле-ния образования / А. Н. Майоров // Школьные технологии. – 1999. – № 3. – С. 85.
127. Майорова А. І. Елементи педагогічного моніторингу і регіональних стандартів в управлінні / А. І. Майорова, Л. Б. Сахарчук, А. В. Сотова.
128. Марквардта Н. Г. Традиційні і інноваційні засоби оцінки результатів навчання / Н. Г. Марквердта
http://translate.google.com/translate?hl=en&sl=uk&tl=en&u=http%3A%2F%2Fua-referat.com%2F%25D0%25A2%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B4%25D0%25B8%25D1%2586%25D1%2596%25D0%25B9%25D0%25BD%25D1%2596_%25D1%2582%25D0%25B0_%25D1%2596%25D0%25BD%25D0%25BD%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B0%25D1%2586%25D1%2596%25D0%25B9%25D0%25BD%25D1%2596_%25D0%25B7%25D0%25B0%25D1%2581%25D0%25BE%25D0%25B1%25D0%25B8_%25D0%25BE%25D1%2586%25D1%2596%25D0%25BD%25D0%25BA%25D0%25B8_%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25B7%25D1%2583%25D0%25BB%25D1%258C%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2582%25D1%2596%25D0%25B2_%25D0%25BD%25D0%25B0%25D0%25B2%25D1%2587%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25BD%25D1%258F.doc&anno=2
129. Маркова А. К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя / А. К. Маркова // Советская педагогика. – 1990. – № 8. – С.31.
130. Матвеева С.В. Контроль качества как инновационная культура профессионального образования / С. В. Матвеева // Стандарты и Мониторинг в образовании. - 2008. - №4 . - C. 26-29.
131. Математический энциклопедический словарь / Под. ред. Ю. В. Прохорова. – М. : Советская энциклопедия, 1988. – С. 816.
132. Медведенко Н.В. Оценка и ее взаимосвязь с контролем, измерением и диагностикой в управлении качеством образования / Н. В. Медведенко, С. Ю. Рубцова // Стандарты и Мониторинг в образовании. - 2008. - №2 . - C. 19-22.
133. Менеджмент качества подготовки специалистов (Опыт КГМА) / И. Артюхов [и др.] // Высшее образование в России. - 2006. - №3 . - C. 3-6.
134. Мещерякова М. Технология управления качеством профессиональной подготовки в вузе / М. Мещерякова // Вестник высшей школы. - 2006. - №1 . - C. 9-13.
135. Мониторинг системы образования: Учеб.-метод. комплект. –Саратов, 2002. – С.2
136. Моніторинг рівня навчальних досягнень з використанням Інтернет-технологій: монографія / за ред. В. Ю. Бикова, чл.-кор. АПН України, д. тех. наук, проф. ; Ю. О. Жука, канд. пед. наук, доц. – К. : Педагогічна думка, 2008. – 128 с.
137. Моніто¬ринг стандартів освіти /За ред. А.Тайджнмана і Т. Невілла Послтвей-та. – Львів: Літопис, 2003. – С.27.
138. Моніторинг якості навчального процесу та підготовки фахівців у Національному університеті “Львівська політехніка” / укл.: В. А. Павлиш, А. В. Гунькало, А. Г. Загородній, О. І. Логуш, О. Ю. Лозинський, Д. В. Федасюк ; за заг. ред. Ю. Я. Бобала. – Львів : Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2009. – 64 с.
139. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи / За заг.ред. О. І. Локшиною. – К. : К.І. С., 2004. – 128 с.
140. Морзе Н. В. Компетентнісні задачі з інформатики / Н. В. Морзе, О. Г. Кузьмінська // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. Наукових праць. / Редрада. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, №6 (13), 2008.
141. Мугуев Г.И. Система управления качеством подготовки специалистов на трех уровнях интегрированного образовательного процесса / Г. И. Мугуев // Стандарты и Мониторинг в образовании. - 2008. - №6. - C. 22-26.
142. Наказ Міністерства освіти і науки України № 285 від 31.07.98 р. “Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищої освіти”.
143. Наказ Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 р. № 161, м. Київ. “Про затвердження положення про організацію навчального процесу у вищих навальних закладах”.
144. Насырова Н. Х. Технология развития информационной компетентности студентов гуманитарных факультетов / Н. Х. Насырова // Материалы телеконференции «Информа¬ционные технологии в гуманитарных науках». – http:/www/ken.ru/tat_ru/universitet /gum konf'otl/htm-май 2000.
145. Национальный фонд подготовки кадров. Центр развития образования АНХ при правительстве РФ. – Москва, 2007. – http://ifap.ru/library/book360.pdf .
146. Національна доктрина розвитку освіти від 17 квітня 2002 року №347/2002.
147. Національна доктрина розвитку освіти України. // Освіта України № 33 від 23 квітня 2002 р. – С.27.
148. Некоторые вопросы методологии и методики исследования проблем педагогики высшей школы: материалы теоретического семинара, проведенного 25 октября 1974 года в г. Москве / под редакцией Барабанщикова А.В. и Бондаревского В.Б. – М.: Педагогическое общество РСФСР, 1975. – 79 с. – С.59.
149. Новиков А. М. Российское образование в новой эпохе / А.М. Новиков. – М.– 2000. – С.24.
150. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні : рекомендації з освітньої політики. – К. : К.І. С., 2003. – 295 с.
151. Опарина О. Об информационных компетенциях преподавателя / О. Опарина // Высшее образование в России. - 2008. - №8 . - C. 136-138.
152. Организация самостоятельной работы студентов - условие реализации компетентностного подхода / Г. Тюрикова [и др.] // Высшее образование в России. - 2008.- №10. - C. 93-97.
153. Орлов А. А. Мониторинг инновационных процессов в образовании / А. А. Орлов // Педагогика. – №3. – 1996. – С. 10.
154. Освітні технології: Навально-методичний посібник // За редакцією О. М. Пєхоти. – Київ: А.С.К., 2001. – 255 с.
155. Основы педагогических технологий (Краткий толковый словарь). – Екатеринбург: Изд-во УрГПУ, 1995. – 22 с.
156. Павленко О. О. Інформаційна та комунікативна компетенції у професійних стандартах митників [Електронний ресурс] / О. О. Павленко // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2009. – № 2 (10). – Режим доступу : http://www.ime.edu-ua.net/em10/emg.html.
157. Педагогика. – М.: Просвещение, 1966. – 648 с.
158. Педагогика. Учебное пособие для педагогических высших учебных заведений и университетов. Под редакцией И. А. Каирова. – М.: Изд-во Мин. просвет. РСФСР, 1948. – 562 с.
159. Педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. Пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров; под ред. Е. С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2003.
160. Пеняева С.А. Рефлексивные составляющие компетентности и особенности их формирования у студентов в процессе обучения / С. А. Пеняева // Стандарты и Мониторинг в образовании. - 2008. - №1 . - C. 11-14.
161. Перелік напрямів та