РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ США

Краткое описание

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ДУБ ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 174:364:378.02(73)

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ США

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
д. пед. наук,
професор Кулик Є.В.

Чернігів, 2012

ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Методологічні та соціокультурні передумови становлення і розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США…….………………...….……………………….......10
1 .1 Філософські основи професії соціальний працівник в США …………..10
1.2 Становлення професії соціальний працівник в США ……………….....16
1.3 Сутність і особливості цінностей професійної етики соціальних працівників у США …………………………………………………………….35
1.4 Типологія цінностей професійної етики у практиці соціальної роботи в США……………………………………………………………….………….….47
РОЗДІЛ 2. Методика організації соціальної роботи та розвиток професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти
США……………………………………………………………………………...69
2.1 Вплив цінностей професійної етики на зміст соціальної роботи………..69
2.2 Психолого-педагогічні основи професійної підготовки соціальних працівників у США …………………………………………………….….........85
2.3 Особливості організації соціальної роботи в США…………………......106
РОЗДІЛ 3. Зміст, форми і методи формування професійної етики соціальних працівників у США……………………………………..…...….126
3.1 Структура і зміст етичних дилем та методика їх вирішення.……….….126
3.2 Формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в США...…………………………………………………………………………...1513.3 Етико-педагогічна компетентність соціальних працівників як основа їх професіоналізації ………………………………………………….…………...166
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...191
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...208

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Процес суспільної трансформації в Україні в останні десятиліття вимагає нової за змістом соціальної підтримки населення, що зумовлює необхідність особливої уваги до професійної підготовки фахівців соціальної сфери.
Особливе значення для України мають новостворені інституції соціальної роботи, зорієнтовані на взаємодію з людьми різного віку та соціального статусу. Значущість соціальної роботи помітно зростає завдяки інституціалізаційній формі впливу на процес соціальної адаптації людей, формування їх потреб, цілей, можливостей самореалізації у всіх сферах особистісної і соціальної діяльності.
Закономірно, що за такої ситуації постала потреба у пошуках нових рішень у освітній ситсемі, у зростанні уваги до особливостей соціальної роботи загалом і професійних якостей соціального працівника зокрема.
У цьому контексті проблема професіоналізму майбутніх спеціалістів соціальної сфери стимулювала розробку етичного кодексу, механізмів відбору спеціалістів, технологій і шляхів оптимізації процесу підготовки студентів до соціальної роботи, державного галузевого стандарту зі спеціальності “Соціальна робота”.
У сучасній психолого-педагогічній літературі представлено чималий блок праць з теорії і досвіду вирішення проблеми підвищення професійної компетентності фахівців: розроблено теоретико-методичні основи формування професійної компетентності вітчизняними та російськими вченими (Л.Мітіна, В.Сластьонін, Л.Карпова, Т.Ковальова, А.Макарова, Є.Огарєв, Г.Онкович, О.Полуніна, Н.Лобанова, М.Чошанов та ін.) [1, 2 17, 19], а також європейськими педагогами (Г.Халаш, Дж.Каллахан, В.Долл, Ж.Перре, Ж.Деллор) [48]; розроблено низку концепцій, в яких дається характеристика професійної діяльності (Б.Ананьєв, Л.Виготський, З.Калмикова, В.Кремінь, Н.Менчинська, Н.Ничкало, С.Рубінштейн, В.Сидоренко, Д.Тхоржевський) [3, 15, 12].
Становлення людини, перетворення її на професіонала в результаті прояву соціальної активності у різних сферах діяльності обґрунтовано у працях І.Зязюна, А.Капської, О.Карпенко, Н.Кузьміної, В.Мадзігона, М.Монахова, О.Мороза, Ю. Орлова та ін.
Необхідною передумовою для розв’язання проблеми формування комунікативної компетентності соціальних працівників стали дослідження, в яких розглядається проблема саме професійної етики (Є.Головаха, Г.Данченко, Т.Іванова, С.Козак, Т.Ладиженська, М.Лісіна, С.Макаренко, Є.Мелібруда, В.Панфьоров, Л.Петровська, М.Станкін, Н.Паніна, Р.Парошина, В.Черевко).
У низці чинників, від яких вирішальною мірою залежить розв’язання комплексної проблеми професійної підготовки майбутнього соціального працівника, є проблема формування в нього однієї із домінуючих професійних якостей – професійної етики. Адже без етичних якостей у фаховій комунікативної діяльності будь-які інші сформовані якості не зможуть проявитися у повній мірі.
За останні роки розуміння ключових цінностей та етичних питань у професії «соціальна робота» набуло значного розвитку. Загальні теми цінностей та етики є центральними для соціальної роботи від самих початків зародження професії «соціальний працівник».
Існує позитивний досвід США, країни, в якій найкраще сформульовані і найбільш ефективно діють як політичні, так і освітні системи соціального забезпечення. Тому вивчення закономірностей і принципів розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США може стати важливим засобом вдосконалення професійної освіти в Україні.
У той же час, на сучасному етапі розвитку професійної підготовки соціальних працівників в Україні спостерігаються суперечності між:
– становленням нових суспільних цінностей в Україні і відсутністю відповідних методик підготовки професійних соціальних працівників;
– зростаючим рівнем вимог до етичної підготовки соціальних працівників і недостатнім її рівнем у вищих навчальних закладах України;
– наявним позитивним досвідом розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США і незадовільним рівнем його запозичення й адаптації до освітнього простору України;
Безпосередньо проблемі підготовки соціальних працівників в США присвячені дослідження Мудрик А.В., Собчак Н.М., Ольхович О.В., Мигович І.І., Міщик Л. І., Коновалової О. М., Зимньої І. О., Целих М.П., Лифинцева Д.В., Дж. Раймонда, Г. Казетти, С. Шардлоу [11, 6, 16, 8, 13, 9, 10,].
Однак проблемі розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США, як одного з головних компонентів формуваня змісту і структури професійних компетенцій соціальних працівників, в науковій літературі практично не приділялось уваги.
Практична необхідність, недостатня наукова розробленість та соціальна значущість означеної проблеми обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Розвиток професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри психології, педагогіки і соціального управління Національного університету "Львівська політехніка", за темами "Соціальні впливи в управлінні персоналом, реклам та PR" (номер державної реєстрації 0107U010256).
Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка” (протокол № 3 від 31.10.2009 р.) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від. 20.07.2010 р ).
Мета і завдання дослідження полягає у виявленні особливостей розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США та їх впливу на структуру, зміст і форми соціальної роботи як виду професійної діяльності.
Визначена мета дослідження зумовила постановку наступних задач:
1. Провести аналіз основних етапів становлення і розвитку соціальної роботи як виду професійної діяльності та дослідити методологічні та соціокультурні передумови становлення і розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США.
2. Визначити сутність і структуру поняття "професійна етика соціальних працівників".
3. Проаналізувати вплив професійної етики соціальних працівників на структурні компоненти, зміст і форми соціальної роботи як виду професійної діяльності.
4. Виявити особливості методики організації соціальної роботи та розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США.
5. Визначити перспективні напрямки професійної підготовки майбутніх соціальних працівників.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка соціальних працівників у США.
Предмет дослідження – розвиток професійної етики соціальних працівників на зміст, форми і методи соціальної роботи як виду професійної діяльності.
Методи дослідження:
теоретичні: аналіз науково-педагогічної літератури, періодичних видань, програмних і нормативних документів для виявлення особливостей розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США; метод порівняльно-історичного аналізу, який дав можливість виявити сутність та тенденції розвитку вищої соціальної освіти США, визначити основні ознаки розвитку професійної етики та професійної підготовки фахівців соціальної роботи у вищих навчальних закладах США та України; хронологічний метод дав можливість розглянути розвиток професійної етики соціальних працівників в часовій послідовності і соціальних змінах; метод теоретичного узагальнення результатів дослідження проводився з метою формування висновків та практичних рекомендацій; інтерпретаторсько-аналітичний метод, на основі якого здійснювалося вивчення українських і зарубіжних джерел із застосуванням синтезу, аналізу, систематизації та узагальнення.
емпіричні: бесіди, інтерв’ю, стандартизовані спостереження з метою виявлення особливостей розвитку професійної етики та професійної підготовки фахівців соціальної роботи у вищих навчальних закладах США та порівняння з особливостями аналогічного розвитку в Україні.
статистичні: для визначення особливостей розвитку професійної етики та професійної підготовки фахівців соціальної роботи у вищих навчальних закладах США.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
вперше здійсненно цілісний аналіз основних етапів становлення і розвитку соціальної роботи як виду професійної діяльності;
встановлено методологічні та соціокультурні передумови становлення і розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США;
систематизовано, узагальнено і обґрунтовано зміст, форми і методи формування професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США;
до наукового обігу введено нові дані, які збагачують сучасні уявлення про підготовку соціальних працівників у США, маловідомі факти, джерела і документи;
набули подальшого розвитку положення щодо розвитку професійної етики соціальних працівників, як напряму професійної підготовки соціальних працівників; уявлення про посилення ролі вищих навчальних закладів у підготовці соціальних працівників до роботи в сучасних умовах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що воно сприятиме впровадженню в систему професійної підготовки соціальних працівників в нашій державі позитивного досвіду США, дає можливість використання матеріалів дослідження у процесі розробки нових навчальних планів і програм з професійної підготовки соціальних працівників.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Херсонської академії неперервної освіти (довідка № 01–07/476 від 21.05.12 р.). Дослідницького центру Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України при національному університеті "Львівська політехніка" (довідка №10 від 20.04.12 р.). Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (довідка №202 від 10.02.12 р.). Полтавський педагогічний університет імені В.Г. Короленка (довідка №0939/01–30/10 від 20.03.12 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження висвітлювались на науково-практичних конференціях:
міжнародних "Інновації в педагогічній освіті європейського простору" (м. Полтава, 2009р.); "Професійне становлення особистості: проблеми і перспектив (м. Хмельницький, 2009р.); "Сучасні тенденції розвитку технологічної та професійної освіти в Україні у контексті європейської інтеграції" (м. Умань, 2010р.)"; Становлення і розвиток етнодизайну: український та європейський досвід" (м. Полтава 2010),
всеукраїнських: "Сучасні проблеми підготовки вчителя і його професійного вдосконалення" (м. Чернігів, 2010); "Науково–методичне забезпечення професійної освіти та навчання" (м. Київ, 2010р.)
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 5 одноосібних публікаціях, з яких 4 наукових статей у фахових виданнях, 1 – публікація тез у збірниках конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (201 найменувань), 4 додатки на 13 сторінках додатків. Загальний обсяг дисертації складає 221 сторінку, з них 190 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження становлення і розвитку професійної етики соціальних працівників у системі неперервної освіти США дає змогу зробити такі висновки:
1. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та суспільствознавчої літератури показано становлення соціальної роботи як виду професійної діяльності в США. Виділено три етапи у професійній підготовці соціальних працівників та наведені їх основні характеристики. Показано динаміку становлення професійних стандартів, виокремлено критерії майстерності та технічних умінь, заснованих на професійних знаннях, які стали головними ознаками професіоналізму. Встановлено, що історія розвитку системи освіти соціальних працівників відображає боротьбу поглядів її творців з питань основної місії та завдань професійної освіти, характеру навчальних програм, змісту дисциплін, що викладаються, доцільності існування спеціалізацій і необхідності єдиної теоретичної бази в навчанні фахівців різних областей соціальної роботи. В роботі наведений аналіз цих різноманітних підходів та наведені оцінки існуючих протиріч в освітній системі і практиці.
2. Показано, що система цінностей американського суспільства – це дуже складний і суперечний конгломерат ідей, принципів, норм, законів, звичаїв і традицій. Встановлено, що ідеї, які становлять систему цінностей американців – досить суперечливі, часто важко співвідносяться і не завжди однозначно позитивно впливають на процес надання соціальної допомоги. Проте кожна з цих ідей і цінностей окремо, і всі вони в сукупності зіграли головну роль у формуванні системи соціального забезпечення, розвитку професії і становленні системи освіти соціальних працівників в США. Аналіз методологічних проблем походження цінностей американського суспільства показує, що всі вони формуються в результаті конкуренції тези і антитези.
3. Використання діяльнісного підходу в якості методології дослідження дозволило дослідити типологію цінностей професійної етики у практиці соціальної роботи в США. Розкрито механізм впливу основних цінностей професії на практику соціальної роботи. Наведена класифікація цінностей та відповідних до них етичних правил.
Досліджено механізми виникнення конфліктів між особистими цінностями клієнтів, соціальних працівників і цінностями професії та етичними дилемами.
Показана наявність різних поглядів на пріоритет суспільних цінностей та прослідковано їх відображення у професійній літературі з педагогіки соціальної роботи.
Встановлено, що одним із найбільш складних завдань соціальних працівників є перетворення концептуально заснованих цінностей, які часто-густо озвучують абстрактно, в конкретні директиви для щоденної практики.
Аналіз характеру цінностей соціальної роботи і їхній вплив на завдання професії та підходи до посередництва показав, що конфлікти між основними цінностями у практиці соціальної роботи періодично створюють складні етичні дилеми, що вимагають неоднозначних рішень.
4. Аналіз історизму розвитку думки стосовно бази цінностей професії та етичних дилем в практиці соціальної роботи дозволив дослідити еволюцію цінностей соціальної роботи, професійної етики та встановити головні етапи розвитку. Дослідження еволюції змістових ліній навчальних планів як середньої, так і вищої школи дозволило встановити еволюцію прикладної та професійної етики як науки.
Показано, що система суспільних цінностей, прийнята в американському суспільстві визначає специфіку професійних взаємостосунків соціальних працівників з клієнтами і регламентує їх дії за допомогою встановлених етичних норм, еталонів і правил професійної поведінки, що зафіксовано в етичному кодексі соціальних працівників. Вона є в основі парадигми американської системи освіти, що вигідно відрізняє її від традиційної моделі навчання, яка спирається на передачу і засвоєння знань і не враховує повною мірою впливу особистої мотивації на результати навчального процесу та особисті якості студента. Головне кредо в досягненні мети навчання виражається у вірі в людину, в її здатність досягати успіху.
5. Показано, що сутність і особливості сучасної соціальної роботи в США сформувалися під час історичного розвитку американського суспільства і визначаються тими цінностями та ідеалами, які складалися в процесі її розвитку.
Доведено, що найкраще систему сучасної соціальної роботи в США, як динамічну систему може пояснити теорія синергетики. Коли складний і суперечний конгломерат ідей, принципів, норм, законів, звичаїв і традицій переплівся з досягненнями науки і розвитком культури і весь час, в залежності від обставин, може мати різний зміст.
6. Встановлено, що професійна етика соціального працівника має поліфункціональний характер, відображена в кожній професійній дії і реалізується в різних виробничих сферах (співпраці у колективі, спілкуванні з клієнтами, аналізі інформаційних джерел, збереженні таємниці цієї інформації тощо).
З’ясовано, що професійна етика вивчає сутність, норми і принципи етичної поведінки у професійній діяльності. Завданнями професійної етики виступають: вивчення складного процесу віддзеркалення професійних стосунків в етичній свідомості і професійних нормах; розмежовування професійно-етичних явищ і явищ професійної майстерності; діяльність, яка сприяє найбільш успішному виконанню професійних обов’язків. Головним призначенням професійної етики є формування професійно-етичних правил професійної діяльності кожного конкретного випадку.
7. Показано, що джерелом розвитку професійної етики (з методологічної точки зору) є постійний конфлікт між основними цінностями у професії (етичні дилеми). Показано, що «етична дилемма» – це ситуація, в якій стикаються права та обов’язки, побудовані на основних цінностях, а соціальні працівники мають вирішити, які цінності, виражені в різноманітних правах та обов’язках, повинні переважати.
Встановлено, що становлення кваліфікаційної основи професії відбувалося через розвиток технічних аспектів практики, до формування основних цінностей, моральних цілей і етичних норм. До сьогоднішнього дня встановлені проблеми залишаються дискусійними і є рушійними силами розвитку професії. Показано, що в залежності від відповідей на ці проблеми змінювався зміст професійної освіти соціальних працівників в США. Професійна освіта з часом структуризувалася у рівнях, які відповідають умовам акредитації, отримала інтегративний характер в основі якого є високі кваліфікаційні і етичні стандарти.
Аналіз навчальних планів і зміст предметів, який пропонують майбутнім соціальним працівникам в університетській системі освіти США, показує, що однією з головних педагогічних умов формування професійних знань є формування розвитку професійної етики.
Визначено значення прикладної етики, як певної теорії справедливості, яка визначає найетичніший шлях розподілу дефіцитних соціальних службових ресурсів.
8. Встановлено, що однією з найновіших тенденцій в системі освіти та навчання професії соціальних працівників в США є ознайомлення студентів і фахівців з етичними теоріями і засадами, які можуть допомогти їм аналізувати й вирішувати етичні дилеми. Показано, що до пріоритетних теорій відноситься метаетика (встановлює значення етичних термінів та походження етичних засад і рекомендаційних принципів та визначає критерії дій соціальних працівників) і нормативна етика.
Доведено, що соціальні працівники, так само як і філософи, розходяться в думках щодо об’єктивності етичних засад.
Встановлено, що поряд з тим, що соціальні працівники розходяться в думках щодо етичних засад і критеріїв, на які треба зважати у прийнятті кожного етичного рішення, методика роботи передбачає систематичний розгляд проблеми, поетапність, як гарантію того, що взято до уваги всі аспекти етичних дилем.
9. Встановлено, що формування професійної етики майбутніх соціальних працівників передбачає розгляд проблеми дистрибутивної справедливості стосовно способів в який товари і ресурси, надані для соціальної допомоги, потрібно розподіляти. Показано, що для формування необхідних для цього знань студентів знайомлять з проблемами політичної філософії стосовно теорій розподілу товарів і ресурсів, значна роль відводиться аналізу критеріїв та алгоритмів розподілу.
10. Аналіз змісту предметів з основ етичної теорії, яку викладають майбутнім соціальним працівникам в університетах, показав, що сучасні філософи по-різному обгрунтовують висновки про морально правильну дію. Подібні дилеми виникають кожного разу, коли рішення повинно ухвалюватися стосовно розподілу обмежених ресурсів.
Встановлено, що студентам дають знання, щоб вони могли професійну етику дії порівняти і оцінити з правилом утилітаризму. Показано, що стандартний курс студента останнього курсу з медичної етики, або ділової етики (курс «порівняльної етичної теорії») знайомить студентів з різноманітністю теорій, і показує відмінності в рекомендаціях, які вони надають. При цьому зміст порівняльної етичної теорії спонукає студентів розглядати різні альтернативні теорії. За оцінками викладачів, ці курси є причиною виникнення релятивістів і моральних скептиків, людей, яких переконали в результаті навчання про те, що щоб вони не зробили в складній ситуації, якась з моральних теорій схвалить їхній вчинок. А якась – засудить. Що уникнути такого стану, викладачі професійної етики пропонують різні методики. Перш за все методика, пов'язана з такими феноменами, як конфіденційність, самовизначення, патерналізм, донесення правди до клієнта, розподіл дефіцитних ресурсів, вимагає не тільки розгляд обгрунтованих стратегій втручання, але й експериментальне дослідження етичних проблем. Студентам подають доступні технічні знання, що стосуються алгоритму розподілу ресурсів соціального забезпечення, більш глибоко розглядаються проблеми прав, обов’язків, і справедливості. Для того, щоб правильно боротися з такими складними проблемами, студентів знайомлять з різними моральними обов’язками і правами, які використовуються на практиці. Чітко встановлюється знаннєва парадигма про обов’язок і право, що є основою прадигми етики.
11. Встановлено, що вдосконалення системи підготовки соціальних працівників в США базується на наукових знаннях з психології, педагогіки, медицини, соціології, законодавства і економіки. Аналіз філософських основ професії, показав, що актуалізується проблема розробки теорії і методології соціальної роботи. При цьому учені звертають увагу на основну роль практики та історію виникнення соціальної роботи. Загальний предмет – це соціальні проблеми.
В процесі вдосконалення системи підготовки фахівців для соціальної роботи основним орієнтиром є визначення оптимального балансу в освітній програмі між теорією, практикою і рефлексією особистого досвіду. Зміст соціальної роботи постійно видозмінюється. Воно міняється з динамікою життя, в нього включаються усі нові аспекти, розширюються функції, завдання, модернізуються як структури, зміст і норми практичної соціальної роботи, так і система підготовки соціальних працівників. При цьому незмінними залишаються цілі професійної освіти – підготовка професійно-компетентних фахівців.
12. Аналіз програм як державних так і приватних шкіл соціальної роботи дозволив встановити, що характерним для навчальних програм приватних шкіл є більша кількість годин, відведених на практичні заняття, і наявність предметів пов’язаних з формуванням знань з психоаналізу. Хоча у всіх програмах присутня систематизація і наукова розробленість знань, що повідомляються. З іншого боку в залежності від штату присутня різна інтеграція знань і різна концептуальна орієнтованість процесу навчання.
Проведений нами аналіз цілей, змісту і методів навчання соціальних працівників, дозволив встановити, що, незважаючи на відмінності в професійно-освітніх програмах, очевидна їх смислова спорідненість: формування широкої і науково-обгрунтованої компетентності як основи професійної діяльності в сферах соціальної роботи. Цілі, як і завдання навчання сформульовані вузько спеціалізовано, що стосується конкретних лікарень чи соціальних програм. Хоча студенти повинні опанувати основну кваліфікацію, яка дозволить їм працювати в майбутньому у різних соціальних сферах при перекваліфікації. Тобто система є відкритою для навчання протягом життя у системі неперервної освіти США.
Кваліфікація соціального працівника базується на трьох рівнях компетентності: науково-методологічному, професійно-практичному і особистих якостях.
Система професійної підготовки, виділяючи необхідність формування теоретико-методологічного і професійно-практичного компонентів професійної компетентності соціальних працівників, основну увагу приділяє компоненту, який відображає особисті якості. З позиції розгляду проблеми розвитку професійної етики, особисті якості набувають визначального змісту при прийнятті етичного рішення. Адже коли виникають етичні дилеми – від системи особистих цінностей соціального працівника, його підходу до вирішення професійних проблем буде і зміст прийнятого рішення. Тому в процесі навчання розвиваються такі індивідуально-психологічні якості як креативність, рефлексивність, інноваційність.
Розробка нових професійно-освітніх програм і координація щодо впровадження зорієнтована на концепцію інтегрованого формування професійної компетентності. Основою дидактичної програми є реалізація взаємодії між викладачами і студентами та використання всіх внутрішніх ресурсів студентів, розвиток їхньої мотивації до навчання. Перевагою цієї освітньої концепції є те, що навчання будується незалежно від вузьких професійних сфер діяльності майбутніх фахівців, оскільки компетентність як цілісне особисте утворення є щось більше, ніж просто робоча кваліфікація.
13. Розроблена модель роботи соціальних працівників. В основі якої є: спостереження і встановлення діагнозу; встановлення контакту з клієнтом; процес встановлення взаємин (комунікація) і здійснення діяльності; опис ситуації, розуміння випадку, обмін інформацією, пояснення, аналіз з наступним роз’ясненням способів надання допомоги і сприяння надалі самостійному рішенню проблеми; рефлексія випадку; реконструкція поточного процесу з метою уникненням можливих помилок.
Приведена модель задає три рівні навчання соціальних працівників :
– когнітивний рівень навчання: повідомлення знань і їх раціональне обговорення;
– прагматичний рівень навчання – тренування методів роботи, поведінковий тренінг, відпрацювання безпечного виду діяльності;
– емоційний рівень навчання – самопізнання, пряма емоційна рефлексія особистого досвіду.
14. Встановлено, що немає єдиної думки відносно компонентів професійної компетентності соціальних працівників. Тому наведемо найбільш вживані: компетентність сприйняття, компетентність взаємодії, комунікативна компетентність і компетентність рефлексії як складові професійної компетентності соціальних працівників; інтеграцію інструментального, рефлексії і соціального компонентів. Відносно структури професійної компетентності соціальних працівників можемо констатувати, що аналіз видів діяльності соціальних працівників утрудняє виведення аналітичних критеріїв, а будь-яке узагальнення позбавляє можливості ключового обгрунтування. З іншого боку, в авторських теоретичних концепціях нерідко відсутня специфіка діяльності соціального працівника.
Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що професійна компетентність діяльності соціальних працівників означає: правильне сприйняття ситуації.
В той же час освітня система в США постійно реагує на потреби ринку освітніх послуг, постійно оновлюються програми підготовки соціальних працівників.
15. Аналіз досвіду американської системи освіти соціальних працівників дозволив виявити позитивний досвід формування педагогічних технологій. Навчання в американських університетах засноване на соціально-психологічному підході, який визначає практика. Тому навчання проходить разом з науковим дослідженням процесу та формуванням у клієнтів і державних структур норм соціальної роботи і стандартів. Тобто в навчанні беруть участь студент, педагог, середовище і клієнт. Це припускає двосторонню комунікацію, дискусію стосовно етичних дилем, які виникають при прийнятті рішення. Практика роботи з клієнтом вимагає використання в моделі навчання двосторонніх зворотних зв’язків. Тому паралельно з змістовим рівнем навчання проходить рівень стосунків і взаємодій. Навчання стає відкритим і обумовлено особистими якостями викладача і студентів, наявного практичного досвіду, теоретичної підготовки і особливостями предмету навчання.
В основі методики навчання покладено принцип демократизації і гуманізації. Тому особистий досвід викладача має велику повагу у студентів. Його авторство, розуміння складних філософсько-професійних аспектів проблеми навчання, творчий підхід до викладу матеріалу, науковий рівень аналізу проблеми, визначає статус викладача.
Встановлено, що серед методів навчання найширше використовуються такі розробки, які забезпечують трансформацію навчальної діяльності в професійну. За допомогою соціальнопсихологічного підходу в навчанні одночасно досягається як вивчення предмету так і особистий інтелектуальний ріст студента. Системоутворюючим елементом тематично центрованого методу навчання є конкретні практичні завдання. Метою такого методу є створення і підтримка балансу між індивідуальними передумовами, потребами і проблемами кожного студента, групою студентів і темою, що вивчається, з урахуванням клієнта і середовища, в якому зустрічається робоча група. Такий метод максимально сприяє трансформацію навчальної діяльності в професійну.
Аналіз методів навчання дозволив виділити позитивні сторони досвіду американської системи професійної освіти: максимально індивідуалізовані програми навчання; проблемно-пошукові та тематично центровані методи навчання; тренінги з практиками в учбових центрах; змістові лінії навчання – розв’язання етичних делем, уміння організувати роботу з клієнтом, розвиток професії, психотерапевтична орієнтованість викладачів соціальної роботи.
Характеризуючи форми і методи навчання в США, необхідно відзначити лекцію, на які запрошуються фахівці з різних областей наук (медики, психологи, правники, соціологи). Подібна форма полегшує студентам інтегрувати теоретичні знання різних дисциплін. Серед різних форм семінару найбільш ефективними, згідно нашого опитуванням, являються семінар-практика з клієнтом і семінар-дослідження етичних проблем. Це дозволяє зробити висновок, що процес навчання орієнтований не на кількість знань, а на їх якісне освоєння. Ця обставина припускає усвідомлення отриманої інформації, осмислення її кожним індивідуально шляхом самопізнання і рефлексії.
Показано, що формування професійної компетентності соціальних працівників в США показав існування певних тенденцій в змісті навчання. Перша тенденція – інтеграція знань з різних галузей психології, педагогіки, медицини, соціології, юриспруденції, філософії, історії. В основі інтеграційного підходу є філософія людини, професійна етика, історія становлення цінностей суспільства, методи вирішення етичних дилем, аналіз середовища і економічної ситуації в якій знаходиться клієнт, умови, які визначають діяльність соціального працівника. Друга тенденція формування стилю мислення майбутнього соціального працівника у напрямі більш повного розуміння потреб клієнта, використання його потенціалу на боротьбу з труднощами, правильне вирішення етичних дилем. Третя тенденція – це супервізія (індивідуальна або групова). Введення в навчальний план супервізії забезпечує зв'язок теорії з практикою і навпаки, планування і рефлексія як вже використаних, так і нових методичних підходів в практичній роботі; розуміння динаміки стосунків між студентом, клієнтом, установою і його представників з метою їх можливої позитивної зміни, і, нарешті, формування рефлексії культури як складової частини професійної культури соціального працівника. Тому є усі підстави розглядати вдосконалення процесу формування професійної компетентності соціального працівника, розвитку його професійної етики як інтеграційного процесу, який направлений на формування широкого спектру поведінкових можливостей, що характеризує наявність професійної компетентності у соціального працівника, а розвиток професійної етики – основа його професійної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сластенин В.А. Социальный педагог и социальный работник: личность и профессия // Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт. – Москва – Тула, 1993. – С. 265-275.
2. Карпова Г. Ф. Образовательная ситуация в России в первой половине XX века. Дис. д-ра пед. наук. – Ростов н/Д, 1994. – 278 с.
3. Ничкало Н.Г. Професійна педагогіка і соціальна робота в системі неперервної освіти // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. – Ужгород: УДУ, 1999. – Ч.ІІ. – С. 121-128.
4. Капська А.Й. Мотивація в структурі діяльності соціального працівника // Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 5-6 травня 2003 р., Ужгород / За заг. ред. І.В. Козубовської, І.І. Миговича. – Ужгород: Мистецька лінія, 2003. – 361 с. – С. 132-135.
5. Іванова О.Л. Основні концептуальні аспекти розробки стандартів підготовки соціальних працівників // Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 5-6 травня 2003 р., Ужгород / За заг. ред. І.В. Козубовської, І.І. Миговича. – Ужгород: Мистецька лінія, 2003. – 361 с. – С. 129-132.
6. Собчак Н. М. Організація післядипломної освіти соціальних працівників у США // Актуальні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи в Україні і за рубежем: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 5-6 травня 2003 р., Ужгород / За заг. ред. І.В. Козубовської, І.І. Миговича. – Ужгород: Мистецька лінія, 2003. – 361 с. – С. 300-303.
7. Мигович І.І. Соціальна робота у вищій школі. – Ужгород: Мистецька лінія, 2001. – 46 с.
8. Міщик Л.І. Теоретико-методичні основи професійної підготовки соціального педагога у закладах вищої освіти: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.05 / Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 1997. – 358 c.
9. Зимняя И.А. Социальная работа – как профессиональная деятельность / Социальная работа и проблемы подготовки кадров (отв. ред. И.А. Зимняя). – М., 1992. – С. 8-16.
10. Лифинцев Д.В. Современные подходы к организации взаимодействия в процессе социальной работы (на материалах Соединенных Штатов Америки). Дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Московский пед. гос. ун-т им. В.И. Ленина – Москва, 1995. – 211 c.
11. Мудрик А. В. Социальная педагогика как наука и учебный предмет // Педагогическое образование для ХХ века: Материалы международной научно-практической конференции. – М., 1994. – С. 164-166.
12. Выготский Л.С. Педагогическая психология. / Под ред. В.В. Давы-дова. – М.: Педагогика, 1991. – 480с.
13. Коновалова Е.Н. Содержание и особенности социально-педагогической работы с семьей в США. Автореф. дисс... канд. пед. наук. – Казань, 2002. – 22с.
14. Поліщук В.А. Професійна підготовка фахівців для соціальної сфери: зарубіжний досвід. Посібник. – Тернопіль, 2002. – 222 с.
15. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.
16. Ольхович О.В. Форми і методи підготовки соціальних працівників до роботи з біженцями у Канаді і США // Наукові записки: Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2006. – № 4. – C. 188-195.
17. Чошанов М.А. Гибкая технология проблемно-модульного обучения: Методическое пособие / М.А. Чошанов. – М.: Народное образование, 1996. – 205 с.
18. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Избранные психоло-гические труды. В двух томах. Т.1, – М.: Педагогика, 1980. – 225с.
19. Ковалева А.И. Социализация личности: норма и отклонение. – М., 1996. – 240 с.
20. Кузьмина Е.Е. Профессиональная подготовка как фактор социали-зации личности будущего учителя: Дис. канд. пед. наук. – М., 1996. – 174с.
21. Куличенко Р. М. Социальный педагог: профессионализация деятельности. – Монография. – Тамбов, Изд-во ТГУ, 1998. – 240 с.
22. Беличева С.А. Проблемы становления отечественной психоло-гической работы. Методика и практика социальной работы // Российский журнал социальной работы. 1995. – № 1. – С. 54-55.
23. Зимняя И.А. Социальная работа – как профессиональная деятельность / Социальная работа и проблемы подготовки кадров (отв. ред. И.А. Зимняя) – М., 1992. – С. 8-16.
24. Липский И.А., Мардахаев Л.В. Социальная педагогика: пути развития // Ученые записки МГСУ: Научн. - теорет. сб. 1996. Г2 2. – С. 55¬
25. Медведева Г. П. Этика социальной работы: Учеб. / М.: Владос, Московский государственный социальный университет, 1999. –160с.
26. Мустаева Ф. А. Основы социальной педагогики. – М.: Акаде¬мический проект /Ек-бург: Деловая книга, 2001. – 416с.
27. Павленок П.Я. О понятиях, объектах, предметах и функциях социальной работы и социальной педагогики // Социальная работа и соци-альная философия. М., 1996. – 22-31.
28. Сластёнин В.А. Социальный педагог и социальный работник: личность и профессия // Теория и практика социальной работы: отечест-венный и зарубежный опыт. – Москва – Тула, 1993. – С. 280-295.
29. Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы социального педагога / Под ред. В.А. Сластенина. – М., 2001. – 206 с.
30. Ахмерова П. М. Профессиональное развитие личности социального работника в системе регионального педагогического образования: Монография. – М.: МПГУ, 2003. – 153 с.
31. Reamer Frederic G. The philosophical foundations of social work / Frederic G. Reamer. – New York: Columbia University Press, 1993. – 219 p.
32. Hunt L. Social Work and Ideology. In N. Timms and D. Watson, eds., Philosopky in Social Work. – London: Routledge and Kegan Paul, 1978. – P 7-25.
33. Kaelin E. F. An Aesthetics for Art Educators. – New York: Teachers College Press, 1989. – P. 124-153.
34. Atherton C. R. The Welfare State: Still on Solid Ground. – Socio / Service Review, 1989. – P. 167-179.
35. Gilbert N. Capitalism and the Welfare State. – New Haven: Yale University Press, 1983. – 226 p.
36. Gilbert N. and B. Gilbert. The Enabling State: Modern Welfare Capitalism in America. – New York: Oxford University Press, 1989. P. – 178-195.
37. Jonsen A. R. A Guide to Guidelines. – American Society of Law and Medicine: Ethics Committee Newsletter 2: 4, 1984. – 243 p.
38. Martin G. R. Social Policy in the Welfare State. – Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 1984. – P. 54-77.
39. Political Philosophy. In Encyclopedia Britannica, 15th ed. – Chicago: University of Chicago Press, 1988. – P. 972-984.
40. Keynes J. M. The General Theory of Employment, Interest and Money. – London: Macmillan, 1960. – 314 p.
41. Beveridge W. Social Insurance and Allied Services. – New York: Macmillan, 1942. – P. 32-77.
42. Gutmann A. ed. Democracy and the Welfare State. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1988. – P. 224-258.
43. Friedman M. Capitalism and Freedom. – Chicago: University of Chicago Press, 1962. – P. 22-88.
44. Spicker P. Principles of Social Welfare. – London: Routledge, 1988. – 347 p.
45. Hayek F. A. The Road to Serfdom. – Chicago: University of Chicago Press, 1944. – P. 48-52.
46. Piven F. and R. Cloward. Regulating the Poor. – New York: Vintage, 1974. – P. 22-25.
47. Reamer F. G. Social Work and the Public Good: Calling or Career? / In P. Reid and P. R. Popple, The Moral Purposes of Social Work. – Chicago: Nelson-Hall, 1992. – P. 11-33.
48. Callahan Daniel and Sissela Bok / Ed. Ethics Teaching in Higher Education. – New York: Plenum, 1980. – P. 13-25.
49. Wolff R. P. Understanding Rawls: A Reconstruction and Critique of "A Theory of Justice." – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1977. – P. 57-89.
50. Richmond Mary Ellen. Social diagnosis. – New York: Russell Sage Foundation, 1917. – 511 p.
51. Devine Edward Thomas. The practice of charity; individual, associated and organized by Edward T. Devine. – New York: Dodd, Mead & company, 1904. – 210 p.
52. Abbott Ann A. Professional Choices: Values at Work. – Silver Spring, Md.: National Association of Social Workers, 1988. – P. 122-145.
53. Cannon Mary Antoinette. Social case work: an outline for teaching, with annotated case records and sample course syllabi, by a committee of the New York school of social work / Ed. by Mary Antoinette Cannon and Philip Klein. – New York: Columbia university press, 1933. – 626 p.
54. Pray Kenneth Louis. The study of law in schools of social work // The Annals of the American Academy of Political and Social Science. Vol. 145, Parti: Law and Social Welfare, (Sep., 1929). – 312 p.
55. Flexner Abraham. Is social work a profession // Proceedings of the National Conference of Charities and Correction. – The Hilman printing Co. Chicago, 1915. – P. 576-590.
56. Lee Porter Raymond. Social work as cause and function, and other papers. – New York: Columbia University Press, 1937. – 270 p.
57. Flexner Abraham. Universities: American, English, German. With a new introduction by Clark Kerr. – London; New York, etc. Oxford U.P., 1968. P. 22-46.
58. Frankfurter Felix. Social work and professional training // Proceedings of the National Conference of Charities and Correction. – Chicago, III: The Studies in Cross-Cultural Interaction, 1989. – P. 89-94.
59. Woodroofe Kathleen. From charity to social work, in England and the United States. – London: Routledge and Kegan Paul, 1962. – 247 p.
60. Richmond Mary Ellen. The long view; papers and addresses by Mary E. Richmond, selected and edited with biographical notes by Joanna C. Colcord, and Ruth Z.S. Mann. ¬– New York: Russell Sage Foundation, 1930. – 648 p.
61. Miles Arthur Parker. American social work theory: a critique and a proposal. – Ann Arbor, Mich.: University Microfilms International, 1954. – 246 p.
62. Ehrenreich John. The altruistic imagination: a history of social work and social policy in the United States. – Ithaca, New York: Cornell University Press, 1985. – 271 p.
63. Jarrett Mary C. Present conditions in education for psychiatric social work // Journal of Social Forces. Vol. 6, No. 2, (Dec, 1927). – P. 221-229.
64. Leighninger Leslie. Social work: search for identity. – New York: Greenwood Press, 1987. – 250 p.
65. Lemer Max. The Social Welfare Forum. ¬– New York: Columbia University Press, 1957. – P. 42-50.
66. Reamer, Frederic G. Ethics education in social work / Frederic G. Reamer. – Alexandria, Va.: Council on Social Work Education, 2001. –¬ 237 p.
67. Shoemaker Linda M. Early conflicts in social work education // Social Service Review, (June 1998). – P. 182-191.
68. Loewenberg F. and Dolgoff R. Ethical decisions for social work practice (4th edition). – Itasca, IL: F.E., 1992. – P. 48-89.
69. Bergeron R., Gray B. Ethical Dilemmas of Reporting Suspected Elder Abuse // Social Work. – Vol. 48, N l, 1993. – 96-106 p.
70. Pumphrey M. Teaching of Values and Ethics in Social Work Education. – N.Y.: Council on Social Work Education, 1959. – P. 40-49.
71. Profession of Social Work: Code of Etnic // Encyclopedia of Social Work. – Washington: NASW. – 17 ed., 1977. – P. 1066-1067.
72. Lynd R. S. Knowledge for What? The Place of Social Sciences in American Culture. – N.Y.: Grove Press, 1964. – 250 p.
73. Loewenberg F. Fundamentals of Social Intervention. Core concepts and skills for social work practice. – N.Y.: Columbia Univercity Press, 1977. – ¬357 p.
74. Tocqueville Alexis de. Democracy in America / translated by Arthur Goldhammer. De la democratie en Amerique. English. – New York: Library of America: Distributed to the trade in the U.S. by Penguin Putnam, 2004. – 941 p.
75. Tropp E. Social Group Work // Encyclopedia of Social Work. –
¬Washington: NASW, 17 ed., 1977. – P. 1321 -1327.
76. Day Phyllis J. A new history of social welfare. – Prentice Hall, 1988. – 454 p.
77. Payne M. Modem Social Work Theory: A Critical Introduction. – Chicago: Macmillan Publishing, 1991. – 245 p.
78. Frankel Charles. "Social Philosophy and the Professional Education of Social Workers. / Social Service Review. – New York, 1959. – P. 345-59.
79. Home M. Values and Social Work. – N.Y.: Ashgate Publishing, 1999. –
P. 223-255.
80. Dewey John. A common faith. – New Haven: Yale University Press; London: H. Milford, Oxford University Press, 1934. – 287 p.
81. Gordon W.E. Knowledge and value: their distinction and relationship in clarifying social work practice // Social Work, 1965. – Vol.10, №3. – P. 74-84.
82. Rokeach Milton.The Nature of Human Values. – New York: Free Press, 1973. – 322 p.
83. Lewis Harold. The intellectual base of social work practice: tools for thought in a helping profession / Harold Lewis. –¬ New York: Lois and Samuel Silberman Fund: Haworth Press, 1982. – 258 p.
84. Lewis Harold. "Morality and the Politics of Practice." Social Casework. – New York: Pergamon Press, 1972. – P. 404-417.
85. Lynd R. S. Knowledge for What? The Place of Social Sciences in American Culture. – N.Y.: Grove Press, 1964. – 250 p.
86. Loewenberg F. and Dolgoff R. Ethical decisions for social work practice (4th edition). – Itasca, IL: F.E., 1992. – P. 89-105.
87. Rodwell M. K. Naturalistic Inquiry: An Alternative Model for Social Work Assessment. – Social Service Review 61(2), 1987. – P. 231-46.
88. Reamer F. G. The Free Will-Determinism Debate in Social Work. – Social Service Review 57(4), 1983. – P. 626-44.
89. Rescher Nicholas. Introduction to Value Theory. – Englewood Cliffs, N.J.: Pren¬tice Hall, 1969. – 276 p.
90. Vigilante J. L. Between Values and Science: Education for the Profession During a Moral Crisis or Is Proof Truth? // Journal of Education for Social Work, 1974. – P. 107-15.
91. Yelloly M. Social Work Theory and Psychoanalysis. – L.: Van Nostrand Reinhold, 1980. – P.42 -56.
92. Kendall Katherine A. Social work values in an age of discontent / Ed. by Katherine A. Kendall. – New York: Council on Social Work Education, 1970. – 106 p.
93. Code of Ethics of the National Association of Social Workers // Zastrov, Charles. The 66 of social work. Brooks / Cole Publishing Company. ¬ Ed. 6, 1998. – 626 p.
94. Cohen W. Social Welfare // Encyclopedia Americana. – N.Y., 1972. –
P. 139-140.
95. Steiner Jesse Frederick. Professional training for public welfare // Annals of the American Academy of Political and Social Science. – Ed. by Brislin J.W. – Newbury Park, Ca: Sage., 1987. – P. 557-589.
96. Statistics on social work education in the United States. –¬ New York: Council on Social Work Education, Periodical, 1974. – ¬ 255 p.
97. Queen, Stuart Alfred. Social work in the light of history. –¬ Philadelphia; London: J. B. Lippincott Company, 1922. – 327 p.
98. Lubove Roy. Poverty and social welfare in the United States. – New York: Holt, Rinehart and Winston, 1971. – 122 p.
99. Brown Esther Lucile. Social work as a profession. – New York: Russell Sage foundation, 1942. – 232 p.
100. Dawes Anna L. The need of training schools for a new profession // Leighninger, Leslie. Creating a new profession: the beginnings of social work education in the United States. – Alexandria, VA: Council on Social Work Education, 2000. – P. 3-5.
101. Richmond Mary Ellen. To help suffering humanity rightly // The heritage of American social work: readings in its philosophical and institutional development / edited by Ralph E. Pumphrey and Muriel W. Pumphrey. – ¬New York: Columbia University Press, 1897. – ¬ P. 291-294.
102. Code of Ethics of the National Association of Social Workers // Zastrov, Charles. The practice of social work. Brooks / Cole Publishing Company. ¬ Ed 6., 1998. – P. 595-626
103. Davis Chester A. American society in transition / by Chester A. Davis. –
New York, Appleton-Century-Crofts, 1970. – 285 p.
104. Smith Zilpha. The education of the Friendly Visitor // The heritage of American social work: readings in its philosophical and institutional development / Ed. by Ralph E. Pumphrey and Muriel W. Pumphrey. – Sage Publications, 1992. –
360 p.
105. Woods Robert A. Study and Experiment // The heritage of American social work: readings in its philosophical and institutional development / Ed. by Ralph E. Pumphrey and Muriel W. Pumphrey. – ¬New York: Columbia University Press, 1961. – ¬P. 207-211.
106. Changing services for changing clients / National Association of Social Workers. ¬– New York: Columbia University Press, 1969. – 127 p.
107. Education for social work / compiled by Eileen Younghusband. – New York: Council on Social Work Education, 1968. – 180 p.
108. Norris George W. The values of social work conferences // The Annals of the American Academy of Political and Social Science. – New Values in Child Welfare, 1925. – P. 108-109.
109. Conference of Charities and Correction (US). Charity organization societies, as presented by the Committee on Organization of Charities in Cities at the National Conference of Charities and Correction. Boston, July 26th, 1881. – Boston: Tolman& White, printers, 1881. – 163 p.
110. Bulletin of the New York School of Philanthropy. – New York: School of Philanthropy, 1909. – P. 19-25.
111. Charity organization societies, as presented by the Committee on Organization of Charities in Cities at the National Conference of Charities and Correction, Boston, July 26th. – ¬ Boston: Tolman & White, printers, 1881. – 163 p.
112. Coohey Carol. Notes on the origins of social work education. Letter to the Editor // Social Service Review №73, 1999. – P. 418-422.
113. Devine Edward Thomas. The practice of charity; individual, associated and organized / Ed. by Edward T. Devine. – New York: Dodd, Mead and company, 1904. – 210 p.
114. Taylor Graham. Pioneering on social frontiers. – Chicago, III: The University of Chicago press, 1930. – 457 p.
115. American higher education, a documentary history / Ed. by Richard Hofstadter and Wilson Smith. –¬ Chicago: University of Chicago Press, 1961. – 455 p.
116. Charity organization societies, as presented by the Committee on Organization of Charities in Cities at the National Conference of Charities and Correction, Boston, July 26th, 1881. ¬– Boston: Tolman & White, printers, 1881. –
163 p.
117. Reynolds Bertha Capen. An uncharted journey; fifty years of growth in social work. – New York, Citadel Press, 1963. – 352 p.
118. Reynolds Bertha Capen. Re-thinking social case work. –¬ New York: Social Work Today, 1938. –¬ 332 p.
119. Data on training for psychiatric social work in schools of social work / prepared by the Committee on Professional Education, American Association of Psychiatric Social Workers. – New York: The Committee, 1930. – 157 p.
120. Child maltreatment 1997: Reports from the states to the National Child Abuse and Neglect Data System. http://www.acf.dhhs.gov/programs/cb/stats/ncands/index.html
121. Casey Family Programs. Foster and Adoptive Parents and Kinship Caregivers: 2000 Tax Year Casey Family Programs, 2000
122. International handbook on social work education / edited by Thomas D. Watts, Doreen Elliott, and Nazneen S. Mayadas; foreword by Katherine A. Kendall. – Westport, Conn.: Greenwood Press, 1995. – 453 p.
123. Methods of social advance; short studies in social practice by various authors. / Ed. by Charles Stewart Loch. - London, New York: Macmillan and со., limited, 1904. – 192 p.
124. A Quarter-century of social work education / Miriam Dinerman & Ludwig L. Geismar, editors. – New York: National Association of Social Workers: ABC-Clio: Council on Social Work Education, 1984. – 258 p.
125. Cowels L. A Social Work in the Health Care. – Haworth Press, N.Y.,L., 1958. – 404 p.
126. Reid Kenneth E. From Character Building to Social Treatment. –Westport, Connecticut; London, England: Greenwood Press, 1981. – 249 p.
127. Social work as human relations; anniversary papers of the New York School of Social Work and the Community Service Society of New York. – New York: Columbia Univ. Press, 1949. – 288 p.
128. Statistics on social work education in the United States. –¬ New York: Council on Social Work Education. Periodical v., 1974. – ¬P. 145-177.
129. Studt E. Fields of Social Work Practice. // Social Work. V. 10, N4, 1965. – P. 156-165
130. Social Work Research and Evaluation / Ed. by R.M. Grinnell. ¬Itasca, 111.: Peacock Publishers, 1988. – 544p.
131. Social workers, their role and tasks: A report of working party, Barcley Report. – London: Bedford Square Press, 1980. – 422 p.
132. Social work treatment: Interlocking theoretical approaches / F. Turner (ed.). – New York: The Free Press, 1986. – 390 p.
133. Ross W D. The Right and the Good. – Oxford: Clarendon, 1930. – P. 244-278.
134. NASW Standards for the Practice of Clinical Social Work. Rev. ed. Silver Spring, Code of Ethics. – Washington, D.C.: author, 1996. – 554p.
135. Emmet D. Ethics and the Social Worker. / British Journal of Psychiatric Social Work, 1962. – P. 165-72.
136. Allen C. M. and M. A. Straus. "Resources, Power, and Husband-Wife Violence." In M. A. Straus and G. T. Hotaling, eds., The Social Causes of Husband-Wife Violence. – Minneapolis: University of Minnesota Press, 1980. – P. 188-208.
137. Bagarozzi D. A. and C. W Giddings. "Conjugal Violence: A C j'ilical Review ol Current Research and Clinical Practices." / Ameruan Journal oj l:amily Therapy 11 (V): 3-H., 1981. – P. 33-45.
138. Bolton E G. and S. R. Bolton. Workingwith Violent Families: A Guide for Clinical and Legal Practitioners. – Newbury Park, Calif.: Sage, 1987. – 350 p.
139. Butler A. "A Reevaluation of Social Work Students' Career Interests." / fournal of Social Work Education 26 (1), 1990. – P. 45-51.
140. Cantoni L. "Clinical Issues in Domestic Violence." Social Casework 62 (1) / Ed. Bochner S. – Oxford, 1981. – P. 3-12.
141. Carlson Bonnie E. "Domestic Violence." In A. Gitterman / Ed. in Handbook of Social Work Practice with Vulnerable Populations. – New York: Columbia University Press, 1991. – P. 471-502.
142. Davis Liane "Domestic Violence." In R. L. Edwards / Ed. in Encyclopedia of Social Work, 19th ed., vol. 1, 1995. – P. 780-789.
143. Douglas M. A. "The Battered Woman Syndrome." Ed. by D. J. Sonkin, Domestic Violence on Trial. – New York: Springer, 1987. – P. 39-54.
144. Felthouse A. R. "Crisis Intervention in Interpartner Abuse." Bulletin of the American Academy of Psychiatric Law. – New York: Pergamon Press, 1983. – P. 249-260.
145. Fleming Jennifer Stopping Wife Abuse. – New York: Anchor/Doubleday, 1979. – 340 p.
146. Goodstein R. K. and A. W Page. "Battered Wife Syndrome: Overview of Dynamics and Treatment." / American Journal of Psychiatry, 1981. – P. 1036-1044.
147. Lynch C. G. and T. Norris. "Services for Battered Women: Looking for a Perspective." – Oxford: Victimology, 1978. – P. 553-62.
148. Roberts Albert R. "Crisis Intervention with Battered Women." In A. R. Roberts, ed., Battered Women and Their Families. – New York: Springer, 1984. – P. 55-83.
149. Schechter S. and L. T Gray. "A Framework for Understanding and Empow-ering Battered Women." In M. B. Straus, ed., Abuse and Victimization Across the Life Span. – Baltimore, Md.: Johns Hopkins University Press, 1988. – P. 140-153
150. Strube M. J. "The Decision to Leave an Abusive Relationship: Empirical Evidence and Theoretical Issues." / Psychological Bulletin. – New York: Springer, 1988. – P. 236-250.
151. Walker Sydnor Harbison. Social work and the training of social workers. – Chapel Hill: The University of North Carolina press, 1928. – 241 p.
152. "Ethics in Social Work." In Encyclopedia of Social Work, 17th ed. –
Washington, D.C.: National Association of Social Workers, 1992. – P. 350-355.
153. "A Socially Sanctioned Profession?" In P. N. Reid and R R. Popple, eds., The Moral Purposes of Social Work. – Chicago: Nelson-Hall, 1991. – 51-70.
154. Gewirth A. Reason and Morality. – Chicago: University of Chicago Press, 1978. – 270 p.
155. Gewirth A. Ethics. In Encyclopedia Britan