Лимаренко Лідія Іванівна. Формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури (на прикладі вивчення циклу театральних дисциплін)




  • скачать файл:
  • Название:
  • Лимаренко Лідія Іванівна. Формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури (на прикладі вивчення циклу театральних дисциплін)
  • Альтернативное название:
  • Лимаренко Лидия Ивановна. Формирование педагогического мастерства будущих учителей художественной культуры (на примере изучения цикла театральных дисциплин)
  • Кол-во страниц:
  • 200
  • ВУЗ:
  • Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • Лимаренко Лідія Іванівна. Формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури (на прикладі вивчення циклу театральних дисциплін): дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К., 2004








    Лимаренко Л.І. Формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури (на прикладі вивчення циклу театральних дисциплін). Рукопис.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2004.
    Дослідження присвячено проблемі формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури за допомогою циклу театральних дисциплін, впровадженого у навчально-виховний процес вищої школи.
    На основі аналізу філософської, психологічної, педагогічної, культурологічної, мистецтвознавчої, методичної літератури виявлено специфіку формування педагогічної майстерності вчителів художньої культури, яка полягає у необхідності засвоєння знань своєрідної, унікальної мови культури, в умінні інтерпретувати зміст різних художніх творів шляхом розкриття сутності художніх образів. Проекція навчально-виховних можливостей театрального мистецтва на структурні компоненти педагогічної майстерності вчителя виявила потужний потенціал формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури.
    Створено освітньо-кваліфікаційну характеристику сучасного вчителя художньої культури, визначено основні вимоги щодо його педагогічної майстерності; розроблено критерії та визначено рівні її сформованості. Науково обґрунтовано структуру формування педагогічної майстерності вчителів мистецького фаху. Розроблено організаційно-методичну систему формування педагогічної майстерності вчителів художньої культури та експериментально перевірено її ефективність.












    Результати експериментально-дослідної роботи дають можливість зробити такі висновки:
    1. Вітчизняні та зарубіжні дослідники, митці, учителі-новатори проблему формування майстерності педагога засобами театру розглядали у тісному зв’язку з спеціальною та психолого-педагогічною підготовкою, розвитком індивідуальних здібностей. Тому в основу виявлення специфіки формування педагогічної майстерності вчителів художньої культури, що полягає у синтезі педагогічної і образно-символічної систем знань і вмінь, які, взаємодіючи з особистісними якостями педагога, забезпечують досконале, творче вирішення завдань освіти виховання, навчання й розвиток учнів покладено теоретичні та практичні напрацювання.
    2. Вивчення спадщини видатних мислителів, педагогів минулого і сучасності, які зверталися до засобів театру в педагогічній діяльності, та перенесення навчально-виховних можливостей театрального мистецтва на структурні компоненти педагогічної майстерності вчителя, що визначені академіком І.А.Зязюном, дали змогу виявити потужний потенціал формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури. Завдяки цьому було визначено чотири умовних блоки багатосторонніх можливостей впливу мистецтва театру, що сприяють розвитку, формуванню комплексу якостей майбутніх викладачів художньої культури, а саме: а) розвивальні психологічні якості особистості; б) такі, що формують соціально-етичну спрямованість студентів; в) такі, що утворюють естетичний і мистецтвознавчий досвід майбутніх учителів художньої культури; г) такі, що здійснюють професійно-педагогічну підготовку фахівців.
    3. На основі теоретико-методологічних підходів, аналізу існуючої практики доведено, що у викладанні художньої культури доцільно використовувати засоби театрального мистецтва, метод театралізації і, відповідно до цього, готувати фахівців: навчати майбутніх учителів художньої культури за допомогою театральних дисциплін.
    4. Розроблено освітньо-кваліфікаційну характеристику сучасного вчителя художньої культури та визначено основні вимоги до професійних якостей фахівця мистецької галузі: вміння використовувати театральне мистецтво у навчально-виховному процесі, досконале володіння акторськими, режисерськими, драматургічними знаннями та вміннями, здатність спрямовувати їх на виконання педагогічних завдань. На цій підставі визначено критерії й показники сформованості педагогічної майстерності вчителя художньої культури: а) акторсько-педагогічні знання та вміння; б) режисерсько-педагогічна підготовка; в) драматургічно-педагогічна компетентність.
    5. Виявлено, що підготовка вчителів художньої культури здійснюється без залучення необхідних театральних дисциплін, без урахування індивідуальних особливостей, а тому превалюють два рівні педагогічної майстерності: середній і низький. Дослідженням доведено, що оволодіти педагогічною майстерністю допоможе застосування у вищих педагогічних навчальних закладах театральних дисциплін.
    6. Відповідно до основних принципів педагогіки, розроблено організаційно-методичну систему цілісного процесу формування педагогічної майстерності вчителя художньої культури, до якої ввійшов цикл театральних дисциплін („Історія театрального мистецтва”, „Основи майстерності актора та режисури”, „Сценічне мовлення”, „Сценічний рух”, „Теорія драми”, „Грим”, „Підготовка концертних номерів”, „Методика роботи зі шкільним театральним колективом”, а також визначено принципи організації навчального студентського театру як форми театральної діяльності студентів; спеціально спрямовані завдання педагогічної практики).
    Ефективність розробленої системи підготовки вчителів мистецької галузі перевірено у ході експерименту, для чого було створено певні педагогічні умови:
    а) зовнішні (об’єктивні): оновлення змісту навчально-виховного процесу за рахунок комплексного використання у ньому театральних дисциплін; залучення майбутнього вчителя художньої культури до різноманітної театрально-педагогічної діяльності; аналіз і узагальнення педагогічного досвіду відомих митців театрального мистецтва; варіативність форм організації навчальної діяльності студентів; застосування міжпредметних зв’язків циклу театральних дисциплін; поетапність засвоєння студентами теоретичного і практичного матеріалу;
    б) внутрішні (суб’єктивні): співтворчість, взаєморозуміння, довіра викладачів і студентів; створення емоційного резонансу на основі взаємоповаги й діалогічного спілкування на кращих зразках театральної культури; діяльнісний і диференційований підходи.
    7. Формування професійних знань і вмінь, що є складовими педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури, відбувалося у процесі експериментального дослідження у ході триетапного засвоєння циклу театральних дисциплін:
    I розвиток інтересу до оволодіння акторськими, режисерськими, драматургічними знаннями та вміннями;
    II формування професійної системи знань і вмінь, спрямованих на виконання педагогічних завдань;
    III творче втілення акторських, режисерських, драматургічних знань і вмінь.
    Кожен із етапів характеризувався чітко визначеною метою та завданнями, особливостями змісту навчально-виховної роботи, мав відповідні форми й активні творчі методи організації діяльності студентів і спрямовувався на формування їхньої педагогічної майстерності.
    8. Результати педагогічного дослідження підтвердили доцільність і ефективність теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної організаційно-методичної системи розвитку й формування акторських, режисерських, драматургічних знань і вмінь складових педагогічної майстерності майбутнього вчителя художньої культури.
    9. Проведене дослідження засвідчило позитивні зміни в якості формування педагогічної майстерності вчителів художньої культури засобами циклу театральних дисциплін, навчального студентського театру, спеціальної педагогічної практики для експериментальної групи, що підтвердило правильність робочої гіпотези нашого дослідження, яка ґрунтується на припущенні, що формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури буде більш ефективним за умов впровадження у педагогічний процес форм і методів театрального мистецтва, зокрема: акторської, режисерської і драматургічної дії, а також опанування майбутніми вчителями на практиці методикою їх використання у фаховій діяльності.
    Досягнення цієї мети забезпечує опанування майбутніми вчителями прийомів театрального мистецтва, нетрадиційного метода театралізації, застосування яких у шкільній педагогічній практиці уможливлює глибоке, системне, емоційно забарвлене засвоєння культурологічних знань учнями.
    Результати виконаного дослідження дозволили сформулювати рекомендації для студентів і викладачів мистецьких спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів щодо підготовки майбутніх учителів за допомогою дисциплін театрального циклу: „Основи майстерності актора та режисури”, „Сценічне мовлення”, „Теорія драми” та ін.
    Проведене нами дослідження не вичерпує багатоаспектності формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури методами театральної педагогіки. До перспективних напрямів дослідження проблеми доцільно віднести: розвиток окремих професійних умінь студента; поглиблене формування певного структурного компонента педагогічної майстерності фахівця мистецької галузі засобами театрального мистецтва; використання у навчально-виховному процесі підготовки вчителя художньої культури конкретних театральних дисциплін.
  • Список литературы:
  • -
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)