ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ : Теоретико-методические основы подготовки будущих учителей ТЕХНОЛОГИЙ К профильному обучению учащихся общеобразовательных учебных заведений

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

ПРИГОДІЙ МИИКОЛА АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 378:[37.016:331]

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
НОСКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України

КИЇВ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………… …7
РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА …………………………..……………….

…17
1.1. Ретроспективний аналіз проблеми підготовки вчителів до профільного навчання учнів ……………………………………..……...
…17
1.1.1. Історичний досвід становлення системи трудового навчання та виховання (Х ст. до 20-х років ХХ ст.) ……...………………………….
…17
1.1.2. Підготовка вчителів для роботи у єдиній трудовій школі у 20–30-х роках ХХ ст. …………..…………………………………………….
…20
1.1.3. Особливості підготовки фахівців для шкіл під час Другої світової війни та у повоєнний період (40 – середина 50-х років ХХ ст.)
…23
1.1.4. Проблеми підготовки вчителів для системи виробничого та трудового навчання (кінець 50-х – середина 60-х років ХХ ст.) ...……
…25
1.1.5. Організація підготовки майбутніх учителів праці для десятирічної середньої загальноосвітньої школи (середина 60-х – середина 80-х років ХХ ст.) ……………………………………………..

…30
1.1.6. Реформування системи підготовки майбутніх учителів праці з середини 80-х до початку 90-х років ХХ ст. …………………..……….
…45
1.2. Сучасний стан вирішення проблеми підготовки вчителів технологій до профільного навчання в психолого-педагогічних дослідженнях …………………...………………………………………...

…51
1.2.1. Особливості становлення системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання (технологій) в незалежній Україні ….....
…51
1.2.2. Використання компетентнісного підходу при підготовці майбутніх учителів до профільного навчання учнів …...……………...
…55

1.2.3. Підготовка майбутніх учителів до профільного навчання через запровадження нових курсів, спецкурсів, освітніх програм та використання нових методик їх викладання ……………...……………

…63
1.2.4. Актуалізація підготовки майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи з учнями в умовах загальноосвітнього навчального закладу ………………………………………………….….

…69
Висновки до першого розділу ………………………………...………… …78
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІ …………………...

…82
2.1. Загальна методика проведення дисертаційного дослідження ..... …82
2.2. Емпіричні методи дослідження ………...………………………... …90
2.3. Теоретичні методи дослідження ………...……………………….. …98
Висновки до другого розділу ………...…………………………………. …101
РОЗДІЛ 3. СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ………...………
…106
3.1. Організація допрофесійної підготовки молоді в економічно розвинутих країнах світу ……………...…………………………………
…106
3.1.1. Характеристика організаційно-педагогічних систем підготовки учнівської молоді до зайнятості …………..…………………………….
…106
3.1.2. Організація підготовки учнівської молоді до праці в інституційній системі освіти ...…………………………………………..
…109
3.1.3. Особливості організації допрофесійної та професійної підготовки молоді в умовах дуальної системи …………………………
…124
3.1.4. Аналіз досвіду змішаної системи професійної підготовки молоді до входження в ринок праці ………..…………………………...
…130
3.2. Визначення особливостей підготовки педагогічних кадрів для систем допрофесійної та професійної освіти учнівської молоді …...…
…135
3.2.1. Організація педагогічної підготовки фахівців допрофесійної та професійної освіти в економічно-розвинутих країнах ……………...…
…135
3.2.2. Підвищення кваліфікації та перепідготовка педагогічних працівників систем допрофесійної та професійної освіти молоді …....
…146
3.3. Відповідність профільного навчання сучасним потребам розвитку економіки України …………………………...………………..
…154
3.3.1. Аналіз сучасного стану та потреб національної економіки у фахівцях різних професій ……………………………...………………...
…154
3.3.2. Необхідність запровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах …………………...……………..
…173
Висновки до третього розділу ……………………...…………………… …184
РОЗДІЛ 4. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ….……………………………………….

…188
4.1. Аналіз проблем ступеневої підготовки фахівців технологічної освіти …………………………………...…………………………………
…188
4.1.1. Визначення актуальних проблем ступеневої підготовки майбутніх учителів технологій ………………………………………….
…188
4.1.2. Відповідність змісту підготовки майбутніх учителів технологій змісту профільного навчання учнів у старших класах ………………...
…202
4.2. Принципи та педагогічні умови організації підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів ……...
…213
4.2.1. Визначення принципів підготовки майбутніх учителів технологій для роботи в профільних класах загальноосвітніх закладів
…213
4.2.2. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів технологій в контексті профільного навчання учнів …………………………............
…225
4.3. Система підготовки майбутніх учителів до технологічного напрямку профільного навчання учнів …………………………………
…244
4.3.1. Моделювання педагогічної системи підготовки майбутніх учителів до технологічного напрямку профільного навчання учнів …
…244
4.3.2. Аналіз факторів, що впливають на спеціалізацію підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів ……...
…254
4.4. Концепція підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів …………….......
…264
Висновки до четвертого розділу ………………………………………... …278
РОЗДІЛ 5. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ …………………….
…282
5.1. Визначення змісту підготовки вчителя технологій до здійснення профільного навчання учнів ………………………………..
…282
5.1.1. Проблеми і перспективи оновлення змісту підготовки майбутніх учителів технологій ………………………………………….
…282
5.1.2. Зміст і структура підготовки майбутніх вчителів технологій до здійснення профільного навчання учнів ………………………………..
…290
5.2. Форми і методи підготовки студентів педагогічних ВНЗ до технологічного напряму профільного навчання ……………………….
…305
5.2.1. Аналіз організаційних форм навчання майбутніх учителів технологій …………………………...……………………………………
…305
5.2.2. Методи навчання майбутніх вчителів технологій ……………… …315
5.3. Освітні технології в системі професійної підготовки майбутніх учителів технологій ……………………………...……………………….
…334
5.3.1. Загальна характеристика освітніх технологій …………………... …334
5.3.2. Аналіз основних видів освітніх технологій ……………………... …343
5.3.3. Використання освітніх технологій при підготовці вчителів технологій ……………………...…………………………………………
…348
Висновки до пятого розділу ………………………………...…………... …366
РОЗДІЛ 6. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ………………………...………………...

…372
6.1. Розробка критеріїв та рівні оцінювання готовності майбутніх учителів до профільного навчання учнів ………………………...……..
…372
6.2. Визначення готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання старшокласників ……………………..………...
…382
6.3. Результати формувального експерименту підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання та їх аналіз ……..…….
…400
Висновки до шостого розділу …………...…………………………….... …404
ВИСНОВКИ ……………..………………………………………………. …407
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………...…………... …416
ДОДАТКИ ……………………..………………………………………… …482

ВСТУП

Актуальність теми. Людство досягло такого значного технологічного розвитку завдяки тому, що з покоління в покоління передавало накопичений досвід у вигляді понять, законів, прикладів дії. Основну роль у передачі накопиченого людством досвіду відіграє система освіти, яка повинна будуватись та функціонувати з урахуванням двох рівнозначних чинників: запиту суспільства до рівня теоретичної та практичної підготовки з урахуванням майбутньої трудової діяльності молодої людини; нахилів та бажання останньої займатися певним видом трудової діяльності.
Розв’язати проблеми забезпечення новими кадрами галузей матеріального виробництва національної економіки та удосконалення підготовки молоді до дорослого життя покликана Концепція профільного навчання в старшій школі. Старша школа має функціонувати як профільна. Тобто створити умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів при формуванні орієнтації на певний вид майбутньої професійної діяльності.
Аналіз інформації з проблеми упровадження профільного навчання в старшій школі вказує на наявність певного кола проблем.
Якість організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах у великій мірі залежить від професійної підготовки вчителів, які викладають профільні предмети та спецкурси. Учитель в системі профільного навчання – це ключова фігура. На нього покладається величезна відповідальність, оскільки саме особистість учителя часто виступає основою "любові чи нелюбові" учня до певної шкільної дисципліни, саме вчитель проводить діагностування здібностей учня і обирає силу та способи впливу на учня з метою їх розвитку і, нарешті, вчитель має право складати авторські програми викладання дисциплін.
Даний аспект, дійсно, є достатньо важливим, оскільки саме авторська програма враховує конкретне освітньо-виробниче регіональне оточення учня, зорієнтована на задоволення пізнавальних інтересів, виявлення та розвиток практичних здібностей старшокласників, аналізує їх орієнтири й подальші життєві плани, та, по можливості, корегує їх відповідно до запиту суспільства.
Розробкою наукових основ вищої професійно-педагогічної освіти в Україні займаються І.С. Волощук, Н.М. Дем’яненко [143], М.Б. Євтух [168], Б.І. Корольов [255], В.Г. Кремень [259], В.І. Луговий [294], Е.В. Лузік [296], В.К. Майборода, В.М. Манько, В.К. Сидоренко, О.В. Сухомлинська, С.М. Філоненко та інші. Науковий інтерес становлять дослідження, пов’язані зі становленням і розвитком професійно-педагогічної освіти, підготовкою кадрів різного профілю. Це дослідження К.Б. Авраменко, О.В. Аніщенко [17], В.Є. Береки, В.І. Бобрицької, В.Д. Будака, І.В. Важинського, І.Б. Васильєва [81], О.В. Велемець, Б.В. Года, А.Г. Грітченка [128], І.М. Грищенка, Г.О. Козлакової [236], Т.І. Левченко, Н.С. Матвійчук, С.О. Нікітчиної, М.О. Носка [343], В.В. Омельчук, Л.А. Онищук, Н.О. Падун, Н.С. Побірченко, І.О. Пометуна, В.С. Прокопчук, В.В. Радула, А.І. Сиротенка, Б.В. Струганець, О.Т. Шпак [362] та інших.
Проблема удосконалення підготовки майбутніх учителів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів на основі дослідження різних аспектів компетентнісного підходу розглянута в роботах І.М. Анісімова [16], Н.А. Артеменко [22], М.В. Афоніної [31], С.В. Ільченко [209], Т.М. Нечипорука [336], М.А. Пайкуш [363], О.М. Сіланова [493], І.І. Сотніченко [515], Ж.В. Таланової [295] та ін.
Проведений нами аналіз стану підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів дозволив виявити ряд суперечностей між: вимогами сучасного суспільства до формування особистості, яка здатна активно, творчо включатись у продуктивну діяльність та недостатньою кількістю професійно підготовлених учителів технологій, здатних ефективно реалізувати дану мету в загальноосвітній школі; вимогами, що висуваються національною рамкою кваліфікації та застарілою системою підготовки майбутніх учителів технологій; традиційною системою підготовки майбутніх учителів та необхідністю запровадження новітніх технологій навчання з урахуванням процесів інтеграції навчальних закладів України до європейського освітнього простору.
Актуальність проблеми й необхідність її розв’язання на теоретичному та методичному рівнях зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України "Психолого-педагогічне проектування особистісно зорієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах" (№ 0103U000963).
Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (протокол від 23 листопада 2009 р., № 10/7-1) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 30 березня 2010 р., № 2).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних основ підготовки майбутніх учителів технологій до профіль¬ного навчання учнів та експериментальній перевірці їх педагогічної ефективності.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
– здійснити аналіз наукової літератури з проблеми підготовки вчителів до профільного навчання в школі й визначити напрями, що потребують подальших досліджень;
– проаналізувати сучасний стан та виявити тенденції підготовки фахівців у економічно розвинутих країнах зарубіжжя та в Україні;
– розкрити принципи та педагогічні умови підготовки вчителів техно-логій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;
– розробити двоетапну педагогічну систему підготовки вчителів до технологічного напрямку профільного навчання учнів;
– охарактеризувати особливості методики підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів;
– визначити компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів, розробити методику їх діагностики;
– експериментально перевірити ефективність підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів технологій.
Предмет дослідження – теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів технологій до здійснення профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Методи дослідження. Для реалізації основних завдань дослідження на різних його етапах використано такі теоретичні й емпіричні методи:
– теоретичний аналіз, синтез, порівняння та зіставлення – для визначення стану розкриття проблеми дослідження у філософській та психолого-педагогічній науковій літературі, вивчення нормативно-правових документів у сфері освіти, словників, енциклопедій, авторефератів, дисертацій, Інтернет-ресурсів, досвіду роботи науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів України;
– моделювання та проектування – для виокремлення змісту, педагогічних умов, створення педагогічної системи та відповідної процедури формування готовності студентів до профільного навчання учнів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу;
– порівняння, класифікація, узагальнення – для визначення спільних характеристик об’єктів на основі опрацювання та інтерпретації теоретичних джерел з проблеми профільного навчання у вищому та загальноосвітньому навчальних закладах, державних стандартів вищої та загальної освіти, освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра, спеціаліста та магістра технологічної освіти, університетської документації (навчальні плани, робочі програми, навчально-методичні комплекси з курсів), результатів діяльності студентів, визначення закономірностей фахової підготовки, формулювання висновків та рекомендацій;
– діагностування (опитування – анкетування, інтерв’ювання, бесіда, тестування; спостереження – педагогічне спостереження, самоспостереження; експертне оцінювання) – для визначення рівня готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, динаміки зміни окремих структурних компонентів та визначення їх вагових коефіцієнтів у загальній структурі готовності;
– педагогічний експеримент – для перевірки ефективності розробленої педагогічної системи та методики формування готовності студентів до профільного навчання учнів, визначення кількісних і якісних показників готовності та динаміки її зміни на кожному етапі дослідження;
– математичної статистики – для опрацювання отриманих експеримен¬тальних даних й обчислення статистичних показників з метою перевірки ефективності впровадження у навчально-виховний процес вищого навчального закладу педагогічних умов, педагогічної системи та методики формування готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів (використання статистики критерію хі-квадрат);
– графічні – для ілюстрації та порівняння результатів експерименту в графічних формах та таблицях.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
– розроблена двоетапна педагогічна система підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: на першому етапі, при підготовці бакалаврів (початкова профільна підготовка), студенти набуватимуть єдиного мінімуму знань та вмінь з організації допрофільної підготовки в загальноосвітніх навчальних закладах; на другому етапі, при підготовці магістрів (профільна підготовка), вчителі отримують знання та вміння за певним профілем з урахуванням обраної спеціалізації;
– обґрунтовано педагогічні умови успішного формування готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що виражено в трьохкомпонентній структурі (організаційно-методичний, мотиваційно-цільовий, змістовий);
– визначено критерії (ступінь позитивного ставлення до професії вчителя технологій, ступінь розуміння необхідності здійснення профілізації навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, ступінь актуалізації потреби в неперервному саморозвитку та самоосвіті для успішної педагогічної діяльності, обізнаність про особливості, умови діяльності та вимоги до вчителя профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, ступінь володіння методикою допрофільного та профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, ступінь володіння основами організації профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів, здатність до самоорганізації та контролю професійної діяльності майбутнім учителем технологій, здатність до самооцінки майбутнім учителем технологій власного рівня професійної підготовки) та показники готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, на основі аналізу якісних і кількісних проявів визначено чотири рівні її сформованості: низький, достатній, середній та високий;
удосконалено:
– систему специфічних принципів підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: вільної траєкторії в процесі підготовки; наступності підготовки; відповідності сформованих професійно значущих властивостей і характеристик студента обраному рівню підготовки; відкритості підготовки; розвивального потенціалу підготовки; узгодженості компонентів підготовки; взаємозв’язку та взаємодоповнення методів, прийомів, засобів і форм підготовки;
– концепцію підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;
– методику підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, яка передбачає практико-орієнтовані семінари та майстер класи з вивчення особливостей організації профільного навчання за технологічним напрямком; підготовку й проведення під час педагогічної практики відкритих уроків з організації профільного навчання учнів; аналіз передового педагогічного досвіду з організації занять у профільних класах; формування професійної самоорганізації, ключових компетенцій і педагогічної творчості;
– методику діагностики готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, яка полягає в визначенні рівнів сформованості її структурних складових, оцінюванні їх, та на основі аналізу яких і здійснюється висновок про загальний рівень готовності;
дістали подальшого розвитку:
– основні положення професійної підготовки майбутніх учителів техно¬логій, як відкритої, динамічної системи, однією з складових якої є формування готовності студентів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;
– теоретичні положення фундаменталізації освіти (впровадження дисциплін загально професійного спрямування для розвиток у вчителя узагальнених способів мислення й діяльності та формування
системи загальнонаукових знань і професійно важливих умінь і навичок), реалізація яких забезпечує широкопрофільну підготовку вчителів
технологій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
– підготовлено методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів щодо застосування освітніх технологій при підготовці майбутніх учителів технологій;
– розроблено навчально-методичні матеріали для поточного й підсумкового контролю сформованості рівня готовності бакалаврів та магістрів технологічної освіти до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у єдності трьох структурних компонентів (мотиваційному, діяльнісно-орієнтаційному, рефлексивному);
– авторську концепцію покладено в основу підготовки бакалаврів та магістрів технологічної освіти до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, у вищих навчальних закладах, що брали участь у експериментальному дослідженні.
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка від 19 вересня 2011 р., № 07-10/358), Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка від 21 вересня 2011 р., № 04-11/214), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка від 26 вересня 2011 р., № 0542/01-30/09), Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського (довідка від 29 вересня 2011 р., № 178), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка від 04 листопада 2011 р., № 68-11-236), ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (довідка від 07 листопада 2011 р., № 987), Комунального вищого навчального закладу "Херсонська академія неперервної освіти" (довідка від 29 грудня 2011 р., № 01-08/881).
Особистий внесок здобувача. У монографії з А.В. Пригодій дисертантом розкриті психолого-педагогічні основи творчої діяльності людини, визначені особливості розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання та проаналізовані можливості формування готовності майбутнього вчителя технологій до розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання. У монографії з Х.В. Процко здобувачу належить концептуальні ідеї підготовки майбутніх учителів технологій до профорієнтаційної роботи в умовах профільної школи.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні аспекти дослідження висвітлювались на науково-практичних конференціях:
міжнародних: "Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (Київ, 2009), "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології" (Тернопіль, 2009; Рівне, 2010; Переяслав-Хмельницький, 2011), "Сучасні тенденції розвитку технологічної та професійної освіти в Україні в контексті європейської інтеграції" (Умань, 2010), "Сучасне та майбутнє в тенденціях підготовки студентів ВНЗ" (Чернігів, 2010), "Технологічний підхід у підготовці майбутніх учителів" (Умань, 2011), "Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти" (Херсон, 2011);
всеукраїнських: "Актуальні проблеми трудової й професійної підготовки учнів та студентів" (Чернігів, 2002), "Активізація пізнавальної діяльності учнів та студентів у процесі трудового навчання" (Чернігів, 2005), "Актуальні питання переходу трудової підготовки учнів на новий зміст навчання" (Чернігів, 2006), "Актуальні проблеми трудової та професійної підготовки в умовах переходу на новий зміст навчання" (Чернігів, 2007), "Перспективні шляхи розвитку теорії і практики трудового навчання та виховання" (Чернігів, 2008), "Сучасні пріоритети розвитку та виховання особистості" (Херсон, 2008), "Шляхи гармонізації знань і якостей особистості в професійній підготовці майбутнього вчителя" (Кривий Ріг, 2009), "Освітня галузь "Технологія": реалії та перспективи" (Київ, 2010), "Сучасні проблеми підготовки вчителя і його професійного удосконалення" (Чернігів, 2010), "Психолого-педагогічні основи формування професійної компетентності майбутніх учителів" (Кривий Ріг, 2010), "Роль національної рамки кваліфікації у забезпеченні якості підготовки фахівців з вищою освітою" (Київ, 2011);
регіональних: "Творчі зустрічі науковців, освітян Чернігівської області та студентів індустріально-педагогічного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка з педагогічним колективом Тростянецької ЗОШ" (Тростянець, 2008); "Світовий досвід підготовки вчених та роль у їх становленні університетів світового класу" (Київ, 2011);
звітних: відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського національного університету імені Т.Г. Шевченка, кафедри менеджменту освіти Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського.
Результати дослідження апробовано також під час керівництва дипломними, магістерськими роботами та трьома кандидатськими дисертаціями.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 39 публікаціях, у тому числі: 2 одноосібні й 2 колективні монографії; 28 одноосібних статей у фахових наукових виданнях з педагогічних наук; 5 статей в матеріалах і тезах науково-практичних конференцій, 2 методичні рекомендації.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (641 найменування, з них – 19 іноземними мовами), 12 додатків. Загальний обсяг роботи становить 520 сторінок, основний зміст – 409. Робота проілюстрована 31 таблицею та 7 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоноване нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні теоретичних основ підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, розробці й експериментальній перевірці методики та педагогічних умов її реалізації у професійній підготовці студентів. Здобуті результати підтвердили правомірність вихідних положень, покладених в основу дослідження, а реалізація мети і завдань дали підстави зробити такі загальні висновки та рекомендації.
1. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень з проблеми підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів встановлено, що підготовка майбутнього вчителя до роботи зі школярами повинна являти собою систему перетворення цільових, змістових, процесуальних параметрів педагогічної освіти та спеціальної організації освітнього середовища вищого навчального закладу, спрямованих на формування в майбутніх учителів готовності до роботи зі школярами. Становлення професійно-особистісної позиції майбутніх учителів технологій, заснованого на гуманістичній цінності та професійній компетенції; вироблення у студентів функції самовизначення щодо свого людського, професійного, громадського призначення; включення особистісного досвіду майбутніх фахівців (досвід людиноорієнтованої проектної діяльності, самовизначення відносно цілей освіти, етичні аспекти професійної діяльності тощо); організацію навчально-виховної роботи, яка передбачає спеціальні технології викладання циклу психолого-педагогічних дисциплін, концентруючи якісно новий тип навчальної діяльності, що характеризується суб’єктною позицією студентів, їх здатністю сприймати підготовку школярів до вибору індивідуальної траєкторії професійного розвитку як актуальної освітньої проблеми; позанавчальної роботи, орієнто¬ваної на реалізацію духовних, моральних та інших спрямувань студентів.
Оновлення змісту технологічної освіти пов’язано не тільки зі зміною соціально-економічних умов у країні, але відображає і загальні тенденції розвитку освіти в усьому світі. Ці тенденції зумовлені тим, що в умовах революційних темпів оновлення знань, техніки і технологій, форм організації праці, швидкість їх змін стала випереджати динаміку зміни поколінь людей. Це призвело до необхідності постійної зміни змісту, спрямованості, характеру професійної діяльності. Ось чому важливо встигнути принципово змінити парадигму технологічної освіти, завершальним і найважливішим етапом якої стає профільне навчання учнів старших класів.
Аналіз дисертаційних досліджень дає підстави визначити чотири основні проблеми, що вирішуються в процесі модернізації освіти з питань профілізації навчання: удосконалення підготовки вчителя до профільного навчання учнів на основі компетентнісного підходу; здійснення підготовки майбутніх учителів до профільного навчання через запровадження нових курсів, спецкурсів та освітніх програм; використання нових методичних прийомів при викладанні курсів відповідно до освітньо-професійної програми підготовки майбутніх учителів, актуалізація підготовки майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи з учнями в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
Нові вимоги до вчителя в умовах переходу до профільного навчання диктують необхідність подальшої модернізації педагогічної освіти та підвищення кваліфікації діючих педагогічних кадрів.
Для реалізації даного завдання необхідно розробити моделі структури та змісту підготовки фахівців для профільної школи на основі сучасних підходів до організації педагогічної освіти. Проблематичним залишаються питання визначення змісту підготовки майбутніх учителі до профільного навчання на рівні бакалавра та магістра, а також визначення ефективної методики підготовки майбутніх учителів технологій.
2. У розвинених країнах сучасна система підготовки до зайнятості (частиною якої є система початкової професійної освіти) передбачає розвиток і становлення особистості людини як професіонала протягом усього життя, і тому серед її завдань визначені наступні: надати окремій особистості свободу у виборі освітніх траєкторій відповідно до її здібностей, запитів та можливостей; враховувати потреби замовників професійних кадрів у підготовці мобільних, орієнтованих на ринкові відносини фахівців; сприяти розвитку демократичних свобод у діяльності професійних освітніх установ, що розробляють власні оригінальні програми навчання й виховання.
В усіх країнах змінюються вимоги до викладачів системи початкової професійної освіти. Це пов’язано з низкою об’єктивних причин: необхід¬ністю формування в учнів академічних навичок і ключових соціальних компетентностей; зміною методики навчання в зв’язку з об’єднанням професій в широкі області; часто мінливим змістом професій і, відповідно, змістом навчання; входженням у систему початкової професійної освіти учнів групи ризику і, навпаки, випускників вищих навчальних закладів.
Компетентне професійне навчання відбувається в тому випадку, якщо професійні педагоги: самостійно планують, виконують та контролюють свою навчальну діяльність (це відповідає новому розумінню поняття "кваліфікація навчального персоналу", зафіксованому в прийнятих Положеннях про організацію професійної підготовки); на прикладі своєї діяльності показують приклад плідної взаємодії самостійної й групової дій; володіють педагогічними та методичними вміннями, щоб вимагати від учнів самостійності, здібностей до колективної навчальної діяльності.
Розвиток профільного навчання в українській школі, з одного боку, є природним розвитком процесів диференціації та індивідуалізації освіти, що реалізуються протягом останніх десятиліть, а з іншого – є своєрідною відповіддю на виклик часу, на ті зміни які відбуваються у світовому відкритому освітньому просторі. Для забезпечення ефективної роботи загальноосвітніх навчальних закладів у сучасних умовах, необхідні висококваліфіковані фахівці, підготовка яких повинна здійснюватись з урахуванням світових тенденцій та вітчизняних передумов розвитку освіти.
3. Для проведення модернізації підготовки майбутніх учителів технологій для роботи в системі профільного навчання учнів, необхідно використовувати нові положення, принципи та ідеї, керуючись якими можна будувати теорію й вдосконалювати практику підготовки вчителів різних спеціалізацій та профілів для роботи в системі профільної освіти старшокласників. Обґрунтовані специфічні принципи підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів: вільної траєкторії в процесі підготовки; наступності підготовки; відповідності сформованих професійно значущих властивостей і характеристик студента обраному рівню підготовки; відкритості підготовки; розвивального потенціалу підготовки; узгодженості компонентів підготовки; взаємозв’язку та взаємодоповнення методів, прийомів, засобів і форм підготовки.
Здійснення підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів є результативним завдяки створенню адекватних поставленій меті педагогічних умов, що розподілені на три групи.
Організаційно-методичний компонент: створення можливостей кожному студенту для виявлення і розвитку особистісних творчих якостей за профілем підготовки, шляхом використання методів активізації навчання, комбінування теоретичного навчання, практичних видів роботи та навчальної практики; наявність спеціально розробленого для майбутніх учителів технологій методичного забезпечення, співвідносного з діяльністю в профільних класах, що містить тематичний план, навчальну програму, навчальні посібники та методичні рекомендації з організації та проведення профільного навчання; забезпечення реалізації принципів підготовки майбутніх учителів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів; наявність творчої групи студентів (залучення до вивчення спецкурсів за вибором), об’єднаної спільними цілями, інтересами, цінностями.
Мотиваційно-цільовий компонент: актуалізація потреби студентів у реалізації профільного навчання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах; стимулювання та мотивація студентів для отримання особистісно-значущого освітнього продукту в галузі профільного навчання учнів.
Змістовий компонент: визначення обсягу знань, необхідних для реалізації профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів; відбір і структурування змісту психолого-педагогічних та професійних дисциплін на основі інтегративності й міждисциплінарності з акцентом на діяльність майбутнього вчителя технологій в умовах профільного навчання учнів.
4. Підготовка майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до вимог національної рамки кваліфікації в межах двоетапної педагогічної системи.
На першому етапі при підготовці бакалаврів технологічної освіти здійснюється початкова профільна підготовка, в межах якої студенти набуватимуть єдиного мінімуму знань та умінь з організації допрофільної підготовки в загальноосвітніх навчальних закладах, а на другому етапі при підготовці магістрів вже відбувається безпосередньо профільна підготовка майбутніх учителів, які отримують знання та вміння за певним профілем підготовки та з урахуванням обраної спеціалізації. Особливістю розробленої педагогічної системи є її гнучкість: при переході з першого рівня на другий студент має право змінити профіль та спеціалізацію підготовки, що дозволяє оперативно реагувати на зміни вимог ринку праці.
Підготовка фахівців технологічної освіти до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням освітніх, освітньо-кваліфікаційних рівнів та кваліфікації матиме наступну структуру:
Освітній рівень: базова вища освіта; освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр; кваліфікація: вчитель технологій і креслення; сфера діяльності: допрофільна підготовка учнів 8-9 класів.
Освітній рівень: повна вища освіта; освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр; кваліфікація: викладач загально-технічних дисциплін, методики навчання технологій і профільного навчання; сфера діяльності: профільна підготовка учнів 10-11 класів.
5. Визначено три напрями удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів технологій у контексті профільного навчання учнів: формування професійної компетентності вчителя технологій (технологічної, інформаційної, профорієнтаційної компетентності та компетентності в галузі педагогічного проектування); використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання та викладання (підготовка майбутніх учителів до дистанційного профільного навчання); удосконалення методичної підготовки майбутнього вчителя технологій.
В умовах оновлення змісту шкільної освіти в освітній галузі "Технологія" визначаються нові цілі методичної підготовки майбутнього вчителя технологій – це підготовка вчителя як суб’єкта професійної діяльності, соціального життя, суб’єкта особистісної самореалізації, самоактуалізації і самоорганізації.
Переорієнтація методичної підготовки майбутнього вчителя технологій визначає необхідність нової якості сформованих в її процесі професійно-особистісних характеристик педагога: це професійна самоорганізація, володіння ключовими компетенціями й педагогічною творчістю (майстерністю) сучасного вчителя. Сучасний вчитель технологій повинен уміти координувати інтереси учня, бути тьютором, експертом, керівником проектної та дослідницької діяльності, організовувати навчання у співпраці.
У структурну частину змісту методичної підготовки майбутнього вчителя технологій до профільного навчання учнів необхідно внести: практико-орієнтовані семінари та майстер класи з вивчення особливостей організації профільного навчання за технологічним напрямком; підготовку й проведення під час педагогічної практики відкритих уроків для вчителів з організації профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів; аналіз передового педагогічного досвіду з організації занять у профільних класах.
Така схема й зміст навчання дозволяє майбутньому вчителю технологій, створити власну методичну систему роботи, стати конкурентоспроможним на сучасному ринку праці.
6. Готовність майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів оцінювалась за чотирма рівнями (низький, достатній, середній та високий) у межах структурних компонентів за наступними критеріями (показниками):
Мотиваційний компонент – ступінь позитивного ставлення до професії вчителя технологій (інтерес до майбутньої педагогічної діяльності); ступінь розуміння необхідності здійснення профілізації навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (усвідомлення необхідності здійснення профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів); ступінь актуалізації потреби у неперервному саморозвитку та самоосвіті для успішної педагогічної діяльності (зацікавленість у збільшенні знань з профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів).
Діяльнісно-орієнтаційний компонент – обізнаність про особливості, умови діяльності та вимоги до вчителя профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів (знання особливостей, умов діяльності та вимог до вчителя профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів); ступінь володіння методикою допрофільного та профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів (уміння планувати та проводити уроки на етапі допрофільного та профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів); ступінь володіння основами організації профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів (уміння організовувати проф¬орієнтаційну роботу з учнями на етапі допрофільної та профільної підготовки).
Рефлексивний компонент – здатність до самоорганізації та контролю професійної діяльності майбутнім учителем технологій (уміння керувати власною професійною діяльністю); здатність до самооцінки майбутнім учителем технологій власного рівня професійної підготовки (уміння оцінювати відповідність обраних навчально-виховних заходів завданням, що виникають у процесі профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів).
Методика діагностики рівня готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів ґрунтується на таких загальних положеннях: дослідження готовності до профільного навчання здійснюється покомпонентно, воно спрямовано на діагностику рівня розвитку мотиваційної, діяльнісно-орієнтаційної та рефлексивної складових; для дослідження мотиваційного та рефлексивного компонентів слід використовувати такі методи дослідження як анкетування та тестування; при аналізі діяльнісно-орієнтаційного компонента необхідно користуватись комплексом, що складається з тестів, завдань практичного характеру та експертної оцінки результатів праці; передбачено окреме визначення рівня прояву кожного з критеріїв готовності студентів до профільного навчання за технологічним напрямком, такий підхід дозволяє виокремити компоненти з найменшим проявом у структурі готовності та оперативно здійснити їх кореляцію.
7. Експериментальна перевірка ефективності підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів підтвердила всі основні теоретико-методичні положення дисертаційного дослідження. У результаті формувального впливу відбулися статистично значущі зміни в рівнях сформованості компонентів готовності студентів експериментальних груп. Статистичний аналіз даних експериментального дослідження підтвердив об’єктивність змін, що сталися в рівні готовності учителів технологій під впливом обґрунтованої методики.
Удосконаленню професійної підготовки майбутніх учителів технологій сприятиме використання потенційних можливостей двоетапної педагогічної системи, що виявлені в результаті проведення науково-дослідної роботи та відображені у методичних рекомендаціях щодо формування готовності студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр чи магістр до профільного навчання учнів загальноосвітнього навчального закладу.
Результати педагогічного експерименту, впровадження їх у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів, дають підстави стверджувати, що поставлені в роботі завдання виконано. Це вможливлює формулювання низки пропозицій щодо їх практичного використання:
– урахувати вимоги національної рамки кваліфікацій при підготовці вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;
– уточнити зміст Галузевих стандартів вищої освіти, освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра та магістра зі спеціальностей за напрямами "Технологічна освіта", з урахуванням важливої ролі підготовки вчителів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;
– модернізувати навчальні плани підготовки бакалаврів і магістрів технологічної освіти шляхом оптимізації переліку дисциплін та удосконалення їх змісту, які забезпечують найбільші потенційні можливості для підготовки студентів до профільного навчання учнів, з урахуванням європейського та світового досвіду;
– запровадити моніторинг готовності майбутніх учителів технологій на всіх курсах з метою контролю й коригування знань та вмінь, поведінкових якостей, особистісних характеристик, мотиваційних чинників та здібностей, які визначають ефективність підготовки студентів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;
– розробити програму підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу вищого навчального закладу відповідно до теоретико-методичних положень дисертаційного дослідження
– матеріали дослідження, монографії, методичні рекомендації, можуть бути використані у професійній підготовці майбутніх учителів технологій, а також під час викладання курсів фахових дисциплін, у науково-дослідній роботі студентів, магістрантів, аспірантів та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективним є дослідження підготовки студентів різних спеціальностей до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, здійснити пошук ефективних форм підвищення кваліфікації вчителів у контексті профільного навчання, дослідити проблему наступності підготовки вчителів технологій в умовах запровадження національної рамки кваліфікацій, обґрунтувати підготовку вчителів технологій за різними профілями та спеціалізаціями на рівні стандартів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: [для пед. спец. высш. уч. заведений] / О.А. Абдуллина. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Время личности и время жизни: [науч. изд.] / К.А. Абульханова-Славская, Т.Н. Березина. – СПб.: Алетейя, 2001. – 299 с.
3. Аверичев Ю.П. Закрепляя достигнутое, добиваться новых успехов / Ю.П. Аверичев // Школа и производство. – 1985. – № 12. – С. 3-7.
4. Аверичев Ю.П. Об организации работы по профориентации / Ю.П. Аверичев // Школа и производство. – 1970. – № 5. – С. 15-18.
5. Аверичев Ю.П. Об ориентации школьников на рабочие профессии / Ю.П. Аверичев // Школа и производство. – 1969. – № 4. – С. 7-12.
6. Аверичев Ю.П. Первая конференция по профориентации // Ю.П. Аве-ричев, А.М. Подавалов // Школа и производство. – 1967. – № 9. – С. 7-13.
7. Аверичев Ю.П. Трудовое обучение воспитание школьников / Ю.П. Аверичев // Школа и производство. – 1970. – № 2. – С. 3-10.
8. Аксенов Д.Е. Подготовка преподавателей политехнических и профессионально-технических дисциплин / Д.Е. Аксенов, П.С. Моргулис // Школа и производство. – 1961. – № 10. – С. 79-84.
9. Алексеев Н.Г. Формирование осознанного решения учебной задачи / Н.Г. Алексеев // Педагогика и логика; [сб. под. ред. Г.П. Щедровицкого]. – М.: Касталь, 1993. – С. 378-409.
10. Алексеева М.І. Мотиви навчання учнів: [навчальний посібник] / М.І. Алексеева. – К.: Радянська школа, 1974. – 270 с.
11. Алік Н.А. Допрофесійна підготовка майбутніх учителів освітньої галузі "Технологія" в умовах профільного навчання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Алік Наталія Анатоліївна. – Чернігів, 2009. – 224 с.
12. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2 т. / Б.Г. Ананьев; [под ред. А.А. Бодалева, Б.Ф. Ломова]. – М.: Педагогика, 1980 – Т. 1 / сост. В.П. Лисенкова. – 1980. – 230 с.
13. Андреев А.А. Введение в дистанционное обучение / А.А. Андреев // Компьютеры в учебном процессе. – 1998. – № 2. – С. 25-68.
14. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогики творчества / В.И. Андреев. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1988. – 236 с.
15. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития. Инноваци¬онный курс / В.И. Андреев. – Кн. 1. – Казань: Изд-во КГУ, 1996. – 567 с.
16. Анисимов И.Н. Методика специализированного физического практикума по формированию профильной компетентности педагога профессионального обучения: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Анисимов Илья Николаевич. – Рязань, 2006. – 230 с.
17. Аніщенко О.В. Проблема НОП суб’єктів педагогічної діяльності у дисертаційних дослідженнях 60-80-х років ХХ століття / О.В. Аніщенко // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки: зб. № 2 / М-во освіти і науки України, Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя; редкол. Є.І. Коваленко (відп. ред.) [та ін.]. – Ніжин: [б. и.], 2007. – С. 202-205.
18. Антропова М.Ю. Организационно-педагогические условия повыше-ния квалификации учителей профильных педагогических классов: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Антропова Марина Юрьевна. – М, 2003. – 234 с.
19. Аракелов А.В. Комплексная инновационная технология профильного обучения в структуре послевузовского педагогического образования: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 "Теория и методика профессионального образования" / А.В. Аракелов. – Краснодар, 2007. – 24 c.
20. Арефьев И.П. К вопросу о методах диагностики педагогических способностей личности будущего учителя / И.П. Арефьев // Повышение эффективности формирования профессионально-педагогических умений и навыка учителя: [тезисы докл. межвуз. науч. конф.]; под общей ред. А.А. Орлова. – Тула, 1991. – С. 14.
21. Арефьев И.П. Теория и методика подготовки учителя технологии к профориентационной работе: дис. ... доктора пед. наук: 13.00.08 / Арефьев Иван Прохорович. – М., 1997. – 394 с.
22. Артеменко Н.А. Подготовка будущих учителей-словесников к реализации профильного обучения на основе компетентностного подхода: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Артеменко Надежда Анатольевна. – Томск, 2007. – 250 с.
23. Артюнов Ю.С. О классификации методов активного обучения / Ю.С. Артюнов, Н.В. Борисова // Тезисы докладов V межведомств. школы – семинара по активным методам обучения. – Рига: Изд-во Латв. ун-та, 1983. – С. 21-23.
24. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы [учебно-методическон пособие] / С.И. Архангельский. – M.: Высш. школа, 1980. – 368 с.
25. Аршинов В.И. Синергетическое знание: между сетью и принципами / В.И. Аршинов, В.Э. Войцехович // Синергетическая парадигма: Многообразие поисков и подходов [сборник статей]; отв. ред. В.И. Аршинов и др. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – С. 107-120.
26. Асмолов А.Г. Психология индивидуальности: Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе: [учеб.-метод. пособие для студентов фак. психологии гос. ун-тов] / А.Г. Асмолов. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 95 с.
27. Асмолов А.Г. Психология личности / А.Г. Асмолов. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 367 с.
28. Атутов П.Р. Политехнический принцип в обучении школьников / П.Р. Атутов. – М.: Педагогика, 1976. – 192 с.
29. Атутов П.Р. Политехническое образование школьников / П.Р. Атутов. – М.: Педагогика, 1986. – 192 с.
30. Афанасенко Е.И. Задачи советской школы в области трудового и производственного обучения / Е.И. Афанасенко // Школа и производство. – 1964. – № 9. – С. 3-6.
31. Афонина М.В. Формирование готовности учителя информатики к профессиональной деятельности в условиях профильного обучения: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Афонина Марина Викторовна. – Барнаул, 2007. – 274 с.
32. Бабанский Ю.К. Методы стимулирования учебной деятельности / Ю.К. Бабанский // Советская педагогика. – 1978. – № 3. – С. 3-12.
33. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразо-вательной школе / Ю.К. Бабанский. – М.: Просвещение, 1985. – 217 с.
34. Балаев А.А. Активные методы обучения / А.А. Балаев. – М.: Профиздат, 1986. – 96 с.
35. Балл Г.О. Про психологічний зміст особистісної свободи / Г.О. Балл // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 18-26.
36. Батышев С.Я. Производственная педагогика / С.Я. Батышев. – М.: Машиностроение, 1984. – 672 с.
37. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников в условиях научно-технической революции / С.Я. Батышев // Школа и производство. – 1975. – № 8. – С. 3-9.
38. Батышев С.Я. Педагогическая система наставничества в трудовом коллективе / С.Я. Батышев. – М.: Высшая школа, 1985. – 253 с.
39. Белозерцев Е.П. Проблемы подготовки учителей труда / Е.П. Белозерцев, Ю.Г. Круглов // Школа и производство. – 1983. – № 1. – С. 59-63.
40. Беляев В.И. Опыт связи школы с производством в 20–30-х годах / В.И. Беляев // Школа и производство. – 1985. – № 6. – С. 8-10.
41. Беляева А.П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах / А.П. Беляева. – М.: Высшая школа, 1991. – 193 с.
42. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В.П. Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
43. Беспалько В.П. Как улучить подготовку учителя труда? / В.П. Беспалько // Школа и производство. – 1981. – № 7. – С. 58-59.
44. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: [навч.-метод. видання]. – К.: Либідь, 2003. – 280 с.
45. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: [науково-метод. посібник] / І.Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
46. Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості / І.Д. Бех // Початкова школа. – 2001. – № 12. – С. 32-35.
47. Бешелев С.Д. Математико-статистические методы экспертных оценок / С.Д. Бешелев, Ф.Г. Гурвич. – [2-е изд. перераб и доп.]. – М.: Статистика, 1980. – 263 с.
48. Бешенков А.К. Технологические процессы изготовления изделий из конструкционных материалов / А.К. Бешенков // Школа и производство. – 1997. – № 5. – С. 13-20.
49. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія / В.Ю. Биков. – К.: Атіка, 2009. – 684 с.
50. Биков В.Ю. Ключові чинники та сучасні інструменти розвитку системи освіти [Електронний ресурс] / В.Ю. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання (Електронне наукове фахове видання). – 2007. – Вип. 2. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em2/emg.html.
51. Блонский П.П. На путях к политехнизму // Изб. пед. и психол. соч. В 2 т. / под ред. А.В. Петровского. – М.: Педагогика, 1979. – С. 364-369.
52. Бобровская Л. Предпрофильная подготовка учащихся восьмых – девятых классов: система ориентирующих курсов в межшкольном учебном комбинате / Л. Бобровская, Е. Сапрыкина // Директор школы. – 2006. – № 3. – С. 58-64.
53. Богданова Е.А. Дидактическая система подготовки студентов к проектированию учебного процесса в рамках школьного компонента профильного обучения: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Богданова Елена Анатольевна. – Самара, 2006. – 176 с.
54. Богиня Д. Структурна перебудова економіки в умовах глобалізації та інформатизації / Д. Богиня, Г. Волинський // Економіка України. – 2005. – № 9. – С. 19-28.
55. Богоявленская Д.Б. Основные современные концепции творчества и одаренности / Д.Б. Богоявленская. – М.: Молодая гвардия, 1997. – 345 с.
56. Богоявленская Д.Б. Путь к творчеству / Д.Б. Богоявленская. – М.: Знание, 1981. – 96 с.
57. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности / Л.И. Божович. – М.: Наука, 1980. – 212 с.
58. Бондаревская Е.В. Ценностные основания личностно ориентиро-ванного воспитания: С учетом принципа культуро и природосообразности / Е.В. Бондаревская // Педагогика. – 1995. – № 4. – С. 29-36.
59. Бондаревский В.Б. Воспитание у студентов творческого мышления / В.Б. Бондаревский // Советская педагогика. – 1975. – № 4. – С. 98-104.
60. Бондаревский В.В. Воспитание интереса к знаниям и потребности к самообразованию: [кн. для учителя] / В.В. Бондаревский. – М.: Просвещение, 1985. – 144 с.
61. Борисенко Т.Г. Підготовка майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія та методика професійної освіти" / Т.Г. Борисенко. – Кіровоград, 2006 – 20 с.
62. Бочарова И.Н. Подготовка студентов педагогических отделений университетов к преподаванию математики в профильной школе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Бочарова Ирина Николаевна. – Якутск, 2007. – 209 с.
63. Бранский В.П. Социальная синергетика и акмеология / В.П. Бранский, С.Д. Пожарский. – СПб.: Политехника, 2001. – 159 с.
64. Бродский Ю.С. Трудовое обучение в условиях учебно-производственного комбината / Ю.С. Бродский // Школа и производство. – 1976. – № 3. – С. 55-59.
65. Бугаєць Н.А. Теорія і практика взаємодії сім’ї та школи / Н.А. Бугаєць, І.М. Трубавіна. – Х.: ХДПУ, 2001. – 102 с.
66. Бугайов О.І. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі: [метод. рекомендації] / О.І. Бугайов, Д.І. Дейкун. – К.: Освіта, 1992. – 32 с.
67. Буданов В.Г. Трансдисциплинарное образование, технологии и принципы синергетики / В.Г. Буданов // Синергетическая парадигма: Многообразие поисков и подходов [сборник статей]; отв. ред. В.И. Аршинов и др. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – С. 285-304.
68. Бузов Б.А. Материаловедение швейного производства / Б.А. Бузов. – М.: Легпромбытиздат, 1986. – 424 с.
69. Булынин А.М. Эволюция ценностей высшего педагогического образования (историко-теоретический аспект): автореф. дис. на соискание научн. степени д-ра пед. наук: спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / А.М. Булынин. – М., 1998. – 40 с.
70. Бутузов И.Д. Дифференцированное обучение – важное дидактическое средство еффективного обучения школьников / И.Д. Бутузов. – М.: Педагогика, 1968. – 160 с.
71. Бухалов Б.И. Где можно получить специальное образование учителя труда? / Б.И. Бухалов // Школа и производство. – 1985. – № 3. – С. 61-63.
72. Бухалов Б.И. Совершенствование подготовки учителей трудового обучения / Б.И. Бухалов, Я.А. Ваграменко, Ю.Г. Круглов // Школа и производство. – 1986. – № 12. – С. 54-56.
73. Бухалов Б.И. Совершенствовать подготовку будущих учителей труда / Б.И. Бухалов, О.В. Ралдугина // Школа и производство. – 1985. – № 4. – С. 59-60.
74. Бушмич Г.А. Из опыта подготовки учителей труда / Г.А. Бушмич, Э.Ф. Зеер // Школа и производство. – 1969. – № 3. – С. 63-66.
75. Быков З.Н. Художественное конструирование. Проектирование и моделирование промышленных изделий: [учеб. для студентов худож.-пром. вузов] / [З.Н. Быков, Г.В. Крюков и др. [под ред. З.Н. Быкова и Г.Б. Минервина]. – М.: Высш. школа, 1986. – 246 с.
76. Вазина К.Я. Модульное обучение и саморазвитие человека / К.Я. Вазина. – Н.-Новгород: Б. и., 1991. – 119 с.
77. Варениця О.А. Підготовка вчителя до здійснення профільного навчання (профорієнтаційний аспект): (Інтернет-конференція "Підготовка вчителя до здійснення профільного навчання" від 15.05.2009) [Електронний ресурс] / О.А. Варениця // Освітньо-інформаційний портал МОІППО. – Режим доступу: http://www.moippo.mk.ua/ communication/ forums/ index.php?PAGE_NAME=read&FID= 8&TID=58#.
78. Варковецкая Г.Н. Методика осуществления межпредметных связей в профтехучилищах / Г.Н. Варковецкая. – М.: Высшая школа, 1989. – 67 с.
79. Васильев А.А. О производственном обучении в школе на современном этапе / А.А. Васильев // Школа и производство. – 1961. – № 2. – С. 25-30.
80. Васильев А.А. Особенности современной профориентации / А.А. Васильев // Школа и производство. – 1970. – № 10. – С. 9-13.
81. Васильев И.Б. Основы тестовой диагностики обученности студентов / И.Б. Васильев // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки: зб. № 2 / М-во освіти і науки України, Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя; редкол. Є.І. Коваленко (відп. ред.) [та ін.]. – Ніжин: [б. и.], 2007. – С. 64-67.
82. Васильев Ю.К. Политехническая подготовка учителя средней школы / Ю.К. Васильев. – М.: Педагогика, 1978. – 176 с.
83. Васильченко В.С. Рынок труда: перспективы и пути его развития в Украине / В.С. Васильченко // Рынок труда и проблемы социальной защищенности населения Украины. – Ч. І. – К.: НЦЗРТ, 1991. – 137 с.
84. Васянович Г.П. Ноологія особистості: [навчальний посібник для студентів і викладачів] / Г.П. Васянович, В.Д. Онищенко. – Л.: Сполом, 2007. – 217 с.
85. Вербицкий А.А. Теория контекстного обучения: сущность и практическое значение / А.А. Вербицкий // Школьные технологии. – 2006. – № 4. – С. 41-45.
86. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход [метод. пособие] / А.А. Вербицкий. – М.: Высш. школа, 1991. – 207 с.
87. Виненко В.Г. Системно-синергетическое моделирование в непрерывном образовании педагога: автореф. дис. на соискание научн. степени д-ра пед. наук: спец. 13.00.08 "Теория и методика профессионального образования" / В.Г. Виненко. – Саратов, 2001. – 42 с.
88. Виноградова М.Д. Коллективная познавательная деятельность и воспитание школьников / М.Д. Виноградова, И.Б. Первин. – М.: Просвещение, 1977. – 159 с.
89. Вишковський І.В. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів // Психолог. – 2004. – № 21-22. – С. 100-114.
90. Вища освіта в Україні: [навч. посіб.] / [В.Г. Кремень, С.М. Ніколаєнко, М.Ф. Степно та ін.]; за ред. В.Г. Кременя, С.М. Ніколаєнка. – К.: Знання, 2005. – 327 с.
91. Вища освіта України і Болонський процес: [навчальний посібник] / М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабін; за ред. В.Г. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
92. Вищі навчальні заклади [Електронний ресурс]: Дата останньої модифікації: 15/04/2010 / Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua.
93. Відділення вчителів праці та креслення [Електронний ресурс] / Лисичанський педагогічний коледж // Центр інформаційних технологій; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. – Режим доступу: http://lisichansk. lnpu.edu.ua/navchalna%20dialn/otdel/work/ index.htm.
94. Волкова Н.П. Педагогіка: [посібник для студентів вищих навчальних закладів] / Н.П. Волкова. – К.: Академія, 2001 – 576 с.
95. Володько В.М. Індивідуалізація і диференціація навчання: понятійно-категорійний аналіз / В.М. Володько // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 4. – С. 9-17.
96. Волошина Л.В. Теоретические аспекты и педагогические условия подготовки педагога-исследователя в системе повышения квалификации: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Л.В. Волошина. – Томск, 2001. – 22 c.
97. Волощук О.М. Професійна перепідготовка педагогів-організаторів у контексті загальної інформатизації суспільства / О.М. Волощук // Вища освіта України: теоретичний та науково-методичний часопис. № 3 (дод. 1). Тематичний випуск "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології": зб. / Ін-т вищої освіти АПН України, Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова; редкол. В.П. Андрущенко [та ін.]. – К. : Гнозис, 2009. – С. 362-364.
98. Воронин В.Н. Интеграция эвристического и технологического подходов в проектировании дидактических комплексов в вузе: автореф. дис. на соискание научн. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / В.Н. Воронин. – Казань, 1999. – 40 с.
99. Воронина Ю.В. Формирование профессиональной готовности педагога к реализации профильного обучения старшеклассников в системе дополнительного педагогического образования: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Воронина Юлия Владимировна. – Оренбург, 2008. – 239 с.
100. Воронов Н.В. Эстетика техники: Очерки истории и теории / Н.В. Воронов, Я.Е. Шестопал. – М.: Сов. Россия, 1972. – 176 с.
101. Всероссийский съезд учителей и основные вопросы перестройки школы // Школа и производство. – 1960. – № 7. – С. 4-11.
102. Всероссийское совещание педагогического общества по проблемам политехнического обучения // Школа и производство. – 1972. – № 8. – С. 7-12.
103. Всесоюзное совещание о программах по трудовому обучению // Школа и производство. – 1969. – № 8. – С. 62-69.
104. Вульфсон Б.Л. Сравнительная педагогика [учебное пособие] / Б.Л. Вульфсон, З.А. Малькова. – М.: Институт практической психологии, 1996. – 256 с.
105. Выбор методов обучения в средней школе / [под ред. Ю.К. Бабанского]. – М.: Педагогика, 1981. – 176 с.
106. Высшее и среднее специальное образование учителей труда // Школа и производство. – 1977. – № 6. – С. 75-77.