ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИХ КАДРІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди

На правах рукопису

ЛУНЯЧЕК ВАДИМ ЕДУАРДОВИЧ

УДК 378.046 − 021.68 : 005.6

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИХ КАДРІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант –
Євдокимов Віктор Іванович,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України

Харків – 2012

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНЗ − вищий навчальний заклад
ВПШ − вища партійна школа
ДН − дистанційне навчання
ДРІ НАДУ − Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
«ДУ» (спеціалізація «УОС») − до 2010 року спеціальність «Державне управління» (спеціалізація «Управління освітою»), код спеціальності − 8.150000. З 2010 року спеціальність «Державне управління (за галузями)», код спеціальності − 8.15010003
ЕЗНП − електронні засоби навчального призначення
ЄРК − європейська рамка кваліфікацій
ЄС − Європейський Союз
ЗНЗ − загальноосвітній навчальний заклад
ЗНО − зовнішнє незалежне оцінювання
ІКТ − інформаційно-комунікаційні технології
ІНДЗ − індивідуальне навчально-дослідне завдання
ІТ − інформаційні технології
КК − керівні кадри
КМУ − Кабінет Міністрів України
Л − лекція
ЛРІ НАДУ − Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
МОНУ − Міністерство освіти і науки України
МОНмолодьспорту
України − Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
МПА − магістр публічного адміністрування
НАДУ − Національна академія державного управління при Президентові України
НМКД − навчально-методичний комплекс дисципліни
НП − навчальний процес
НРКУ − Національна рамка кваліфікацій України
ОЕСР − організація економічного співробітництва і розвитку
ОРІ НАДУ − Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
П − практична робота
ПП − професійна підготовка
ППЗ – прикладне програмне забезпечення
РВНЗ «КГУ» − Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет»
РВ(У)О − районний відділ (управління) освіти
С − семінар
СДН − система дистанційного навчання
СДПУ імені А. С. Макаренка − Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
УАДУ − Українська Академія державного управління
УІПА − Українська інженерно-педагогічна академія
ХарРІ НАДУ − Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
ХНПУ імені
Г. С. Сковороди − Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
«УНЗ» − спеціальність «Управління навчальним закладом» (до 2010 року код спеціальності 8.000009. З 2010 року код спеціальності 8.18010020)
УЦОЯО − Український центр оцінювання якості освіти
УЯО − управління якістю освіти
ЦДН − центр дистанційного навчання
ЦРТ − цілі розвитку тисячоліття
ЮНЕСКО − Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

ЗМІСТ

ВСТУП.……………………………………………………………. 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИХ КАДРІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ………………………...………….

21
1.1. Обґрунтування термінологічного поля та проблематики дослідження ………………………………….……………………….…. 21
1.2. Аксіологічні імперативи модернізації професійної підготовки керівних кадрів в умовах глобалізації………………………..
38
1.3. Управління якістю освіти як об’єкт професійної підготовки керівних кадрів……………………………………………………………... 56
Висновки до розділу 1………………………………………………. 79

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИХ КАДРІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ......

84
2.1. Філософські аспекти професійної підготовки керівних кадрів для управління освітою…………………………………………………….
84
2.2. Загальнонаукові підходи до аналізу професійної підготовки керівних кадрів в галузі освіти…………………………………………….
92
2.3. Основні конкретнонаукові підходи до аналізу професійної підготовки керівних кадрів для управління освітою……………………..
103
2.4. Компетентнісний підхід як методологія професійної підготовки керівних кадрів до управління якістю освіти………………..
118
2.5. Технологічний підхід в освіті як методологія професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти ……………………………………………………………….

137
Висновки до розділу 2………………………………………………. 151
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИХ КАДРІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ………………………...………………

155
3.1. Генетичний аналіз процесу професійної підготовки керівних кадрів для управління освітою в умовах магістратури…………..………
155
3.2. Професійна підготовка керівних кадрів для управління освітою: світова практика………………………………………………….
177
3.3. Сучасний стан професійної підготовки керівних кадрів до управління якістю освіти в Україні.……………………………………….
197
3.4. Вплив ІКТ на якість професійної підготовки керівних кадрів для сфери освіти в умовах магістратури………………………………….
217
3.5. Дистанційне навчання як форма професійної підготовки в умовах магістратури……………………………………………………..…
232
Висновки до розділу 3………………………………………………. 245

РОЗДІЛ 4. ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИХ КАДРІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ ТА ЇЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦІЯ…………………………………………......………………….

250
4.1. Концептуальні засади та модель професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти…..
250
4.2. Цільовий та змістовий компоненти технології професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти………………………………………………………………...

277
4.3. Процесуально-діяльнісний компонент технології професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти ………………………………………………….

293
4.4. Контрольно-оцінний компонент технології професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти ……………………………………………………………….

309
4.5. Експериментальна апробація технології професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти ………………………………………...…….………………..

323
Висновки до розділу 4………………………………………………. 371

ВИСНОВКИ.…………………………………………………………. 375

ДОДАТКИ……………………………………………………………. 383

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...…………………………. 497

ВСТУП

Актуальність дослідження. Провідні країни світу, починаючи з 80-х рр. ХХ ст., стають на шлях освітніх реформ, спрямованих на забезпечення сталого соціально-економічного розвитку. Суттєвих змін зазнала і система освіти України, що пов’язано, перш за все, зі зростанням попиту на високоінтелектуальні, професійні кадри для основних галузей народного господарства. Підвищення ролі освіти у сталому розвитку країни стимулювало вдосконалення процесів управління цією галуззю, відповідно змінилися і вимоги до керівників сфери освіти, які, у першу чергу, мають забезпечувати якісне надання освітніх послуг. У цих умовах суттєво зростає роль професійної підготовки керівних кадрів для закладів, установ і органів управління освітою за магістерськими програмами. У зв’язку з цим великого значення набуває пошук шляхів розв’язання зазначеної проблеми на нормативно-правовому, теоретико-методологічному і технологічному рівнях.
Концептуальні положення професійної підготовки керівних кадрів для управління освітою за магістерськими програмами базуються на положеннях: Закону України «Про освіту» (1991 р.); Закону України «Про вищу освіту» (2002 р.); Указу Президента України «Про забезпечення дальшого розвитку вищої освіти в Україні» (2008 р.); Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (2010 р.); Національної доктрини розвитку освіти (2002 р.); Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012−2021 роки (2011 р.); Національної рамки кваліфікацій України (2011 р.); галузевого стандарту вищої освіти України; нормативних документів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Суттєві зміни відбулись у методології професійної підготовки керівних кадрів у галузі освіти, традиційні парадигми підготовки освітянських кадрів поступаються місцем новим, які ґрунтуються на компетентнісному, технологічному, процесуально-діяльнісному та інших підходах. Відтак, виникає нагальна наукова проблема щодо теоретико-методологічного обґрунтування та експериментальної перевірки нових педагогічних технологій формування інтегративної компетентності керівних кадрів у галузі освіти, що, передусім, визначається необхідністю управління якістю освіти (далі УЯО) в цілому. Органічною складовою цієї компетентності є теоретична і практична професійна підготовка керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО в умовах суспільних трансформацій.
Загальні питання підготовки фахівців у вищій школі розглядали: В. Андрущенко, К. Астахова, М. Бакум, І. Бобрусь, І. Булах, О. Глузман, С. Гончаренко, Н. Гресь, В. Гриньова, Л. Гур’є, М. Дудка, В. Євдокимов, С. Золотухіна, С. Запрягаєв, Ю. Зінківський, І. Ковчина, К. Корсак, В. Кушнірук, А. Лігоцький, С. Литвиненко, В. Лозова, Е. Манушин, А. Михайлов, В. Олійник, І. Прокопенко, Д. Роули, С. Сисоєва, М. Скотт, М. Степко, В. Федорченко, С. Харченко, Л. Шаповалова та ін. У тому числі підготовку за магістерськими програмами: Б. Бабенко, В. Базилевич, Х. Бауман, В. Берека, І. Бойко, О. Бойко, М. Гриньова, О. Гришко, О. Гура, М. Колесов, В. Моторіна, В. Павлова, В. Сенашенко, Т. Соколова, І. Телешова, О. Трофименко, В. Халін та ін. Серед зарубіжних фахівців питання організації і змісту навчання за магістерськими програмами вивчали М. Бранс, Б. Брукер, Е. Вендраміні, Г. Еней, Ж. Жабе, Т. Желюк, В. Клюєв, Б. Коннотон, К. Міке, Г. Назі, В. Паттін, А. Хохлов та ін.
Філософським аспектам якості освіти присвячені праці Б. Гершунського, С. Клепка, К. Корсака, В. Кременя, В. Лутая, С. Подмазіна та ін. Питання поліпшення якості освіти під кутом розгляду інноваційних процесів розвитку економіки в межах концепції менеджменту знань були висвітлені К. Джанетто, П. Друкером, Д. Кемпбелом, Б. Мільнером, Д. Стоунхаусом, Б. Хьюстоном, Л. Федуловою та ін. Якість освіти на державному і регіональному рівнях відображено в наукових працях В. Васильєва, М. Дарманського, Л. Колесникова, В. Лугового, Г. Мартинова та ін. Науково-теоретичні та організаційні засади управління якістю освіти вивчали О. Величко, І. Жерносек, В. Іващенко, Л. Калініна, Ю. Куліков, К. Левківський, Т. Лукіна, О. Ляшенко, Н. Островерхова, М. Поташник, М. Розенбаум, П. Третьяков, О. Тимошенко, Д. Уілмс, О. Ясєв та ін.
Питання застосування окремих освітніх технологій для поліпшення якості освіти досліджувались: В. Гуменюк, Г. Дмитренком, В. Євдокимовим, Г. Єльниковою, А. Єрмолою, Г. Капто, В. Лазаревим, О. Мойсєєвим та ін. Оцінювання навчальних досягнень учнів та студентів як важливу складову оцінювання якості освіти розглядали: В. Аванесов, В. Беспалько, Л. Гайнуліна, Д. Гопкінз, Л. Гриневич, О. Жорнова, А. Забуліоніс, С. Клепко, І. Лікарчук, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, С. Раков та ін. Вплив на якість освіти в Україні системи післядипломної педагогічної освіти ґрунтовно висвітлено у працях Н. Клокар, В. Маслова, В. Олійника, Н. Протасової, Т. Сорочан та ін. Вплив інновацій на якість освіти розглядали Л. Ващенко, І. Гавриш, Л. Даниленко та ін.; застосування технології освітнього моніторингу для забезпечення якості освіти – О. Байназарова, Т. Борова, Л. Буркова, В. Кальней, К. Крутій, Т. Лукіна, О. Ляшенко, А. Майоров, З. Рябова, О. Севрук, Д. Татьянченко, А. Троцко, С. Шишов, О. Юніна та ін.
Значення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процесах управління якістю освіти досліджували: В. Биков, О. Дубас, О. Єльникова, Л. Забродська, В. Кухаренко, В. Ліпейко, О. Луганський, В. Лясковський, А. Мартинов, О. Мельников, П. Орлов, Р. Осіпа, Л. Преждо, З. Савченко та ін.
Проте згадані праці порушують тільки окремі питання професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО. Незважаючи на велику кількість відображених у них суджень та думок, слід зазначити, що ще бракує досліджень із питань теоретико-методологічного обґрунтування підходів до реформування системи професійної підготовки керівних кадрів у галузі освіти, виходячи з реального соціально-економічного та соціокультурного аспектів суспільного розвитку. Неповною мірою визначено її змістовні, структурні та функціональні особливості, потребує доопрацювання загальновизнана теоретична база професійної підготовки керівних кадрів до УЯО.
Актуальність запропонованого дослідження посилюється необхідністю усунення суперечності між нагальною потребою в підготовці керівних кадрів нового покоління для сфери управління освітою за магістерськими програмами і недостатнім рівнем опрацювання теоретико-методологічного й технологічного забезпе¬чення цього процесу. З урахуванням результатів теоретичних педагогічних досліджень даних, отриманих під час проведення дослідно-експериментальної роботи, цю суперечність може бути конкретизовано як систему взаємопов’язаних суперечностей:
– між процесами інтеграції України до європейського і світового співтовариства та недостатнім рівнем професійної підготовки фахівців з управління для окремих галузей народного господарства;
– між зростанням вимог до сфери освіти в контексті формування суспільства знань та реальним рівнем професійної підготовки керівних кадрів, що опікуються проблемами освіти;
– між нормативними вимогами до осіб, що обіймають керівні посади в системі освіти, та реальною кадровою ситуацією в закладах, установах і органах управління освітою;
– між необхідністю модернізації професійної підготовки керівних кадрів для управління освітою та реальним станом технологічного забезпечення цього процесу;
– між посиленням вимог до забезпечення якості освіти в контексті розвитку національних освітніх систем в умовах глобалізації та ситуацією, що склалася у сучасній системі освіти України.
Актуальність, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертації: «Теоретико-методологічні засади професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за темою «Сучасні освітньо-виховні технології в підготовці вчителів» (номер державної реєстрації 0111U008876).
Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 1 від 18.02.2011 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 6 від 14.06.2011 р.).
Мета дослідження – теоретико-методологічне обґрунтування процесу професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти, розробка й упровадження технології, яка забезпечує ефективність цього процесу.
Відповідно до мети було сформульовано основні завдання дослідження:
1. З’ясувати стан опрацювання проблеми професійної підготовки керівних кадрів для управління сферою освіти в умовах магістратури у педагогічній теорії та практиці. Здійснити теоретичне узагальнення основних підходів до її розв’язання в Україні на нормативно-законодавчому, теоретичному та емпіричному рівнях.
2. Проаналізувати зарубіжний досвід професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти.
3. Обґрунтувати теоретичні засади управління якістю освіти. Висвітлити моніторингові дослідження як провідну технологію управління якістю освіти та основу для прийняття управлінських рішень.
4. Обґрунтувати з позицій системного, синергетичного, діяльнісного
і конкретнонаукових підходів процес професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти.
5. Виявити особливості процесу професійної підготовки керівних кадрів для сфери освіти в умовах магістратури на засадах компетентнісного підходу.
6. Розробити та теоретично обґрунтувати концептуальну модель, визначити закономірності, принципи та педагогічні умови професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти.
7. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки керівних кадрів для управління сферою освіти.
Предмет дослідження – теорія, методологія та педагогічна технологія професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти.
Концепція дослідження полягає в розкритті змісту професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти як цілісної системи, у межах якої здійснюється державна політика розвитку освіти в Україні. Вона інтегрує в собі такі теоретичні твердження:
1. Професійна підготовка керівника до управління якістю освіти є інтегративною складовою його особистості, що виявляється в діалектичній єдності всіх її структурних компонентів, властивостей, зв’язків і відносин.
2. Професійна підготовка керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти є об’єктивним процесом підготовки нового покоління керівників до забезпечення якості освіти в закладах, установах освіти або на підпорядкованій їм території обслуговування. При цьому підготовка є цілісним утворенням, тож її можна віднести до категорії систем.
3. Процес професійної підготовки керівних кадрів для сфери освіти набуває ефективності лише за умов його реалізації в контексті технологічного підходу. Технологія професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти є технологією навчання, в якій можна виділити концептуальну основу, цільовий, змістовий, процесуально-діяльнісний та контрольно-оцінний компоненти.
4. Основою технології професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти є положення компетентнісного підходу. Цільовий компонент технології має визначатися з урахуванням глобальних тенденцій розвитку світової та національних освітніх систем. Дидактичними основами конструювання змістового компонента технології є загальнопедагогічні принципи визначення змісту професійної освіти у вищій школі та особливості процесу професійної підготовки магістрів у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Процесуально-діяльнісний компонент розробляється відповідно до принципу єдності змістового та процесуального аспектів навчально-виховного процесу. Контрольно-оцінний компонент спрямований на визначення ступеня досягнення цілей професійної підготовки керівників до управління якістю освіти в умовах магістратури, здійснюється на засадах кваліметричного підходу.
5. Технологія професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти має реалізовуватися упродовж навчання у вищому навчальному закладі відповідно до принципів
цілісності, індиві¬дуального підходу, поетапного формування професійної діяльності.
Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що цілеспрямована, спеціально організована професійна підготовка керівних кадрів у вищих навчальних закладах до управління якістю освіти в межах магістерських програм є передумовою їхньої успішної професійної діяльності в закладах і установах освіти, органах управління освітою.
Провідна ідея, основні положення концепції дозволили сформулювати загальну гіпотезу дослідження, сутність якої полягає в тому, що ефективність професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти визначається відповідними теоретико-методологічними засадами та може набути більш високого рівня в разі розробки відповідної концептуальної моделі та запровадження сучасної технології навчання керівних кадрів у сфері вищої освіти і забезпечити формування у них інтегральної компетентності щодо управління якістю освіти в навчальному закладі або на території обслуговування.
Загальну гіпотезу конкретизовано в часткових гіпотезах:
1. Професійна підготовка керівних кадрів до управління якістю освіти буде функціонувати як цілісна система, що оптимально включена в навчально-виховний процес вищого навчального закладу в разі розробки та теоретичного обґрунтування відповідної концептуальної моделі.
2. Організація професійного навчання керівних кадрів повинна спрямовуватись на їхнє становлення як суб’єктів процесу управління якістю освіти. Цього можна досягти за умов розробки на основі концептуальної моделі, технології професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти, що включає цільовий, змістовий, процесуально-діяльнісний і контрольно-оцінний компоненти.
3. Процес професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури як суб’єктів управління якістю освіти буде ефективним у разі врахування визначених закономірностей, принципів і педагогічних умов.
З метою вирішення висунутих завдань і перевірки гіпотези використовувалися методи дослідження, які систематизовано на таких рівнях:
– теоретичному: методи історико-генетичного, компаративістського та системного аналізу філософської, психолого-педагогічної, економічної, науково-методичної літератури для теоретичного узагальнення основних підходів до розв’язання комплексної соціально-педагогічної проблеми професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти, визначення теоретико-методологічних основ її вирішення. За допомогою методу моделювання розроблено концептуальну модель професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти та технологію її реалізації у навчально-виховному процесі ВНЗ. Застосування методу факторно-критеріального моделювання дозволило створити кваліметричні моделі оцінювання рівня професійної підготовки випускників магістратури ВНЗ до управління якістю освіти. Завдяки системно-узагальнювальному методу було здійснено теоретичне узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи;
– емпіричному: педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження, прогностичні методи (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик), діагностичні методи (анкетування, тестування, бесіди, опитування), обсерваційні методи (спостереження, самоспостереження, самооцінювання) для виявлення рівня підготовки випускників магістратури вищих навчальних закладів до забезпечення якості освіти;
– технологічному (методично-процедурному): методи математичної статистики для статистичного групування експериментальних даних і перевірки статистичної гіпотези.
Експериментальна база дослідження: упродовж 2007–2012 рр. проводилась експериментальна перевірка технології професійної підготовки кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Української інженерно-педагогічної академії, РВНЗ «Кримський гуманітарний університет», Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці проблеми вдосконалення професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти, її теоретико-методологічному і технологічному обґрунтуванні.
Значення одержаних результатів для педагогічної науки зумовлюються тим, що:
уперше:
− здійснено теоретико-методологічне обґрунтування процесу професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти в контексті реалізації процесів забезпечення надання якісних освітніх послуг населенню України;
– проаналізовано основні тенденції в професійній підготовці керівних кадрів для управління освітою в умовах магістратури в новітній історії України після 1991 р.;
− розроблено теоретико-методологічні засади професійного навчання керів¬них кадрів за магістерськими програмами на основі формування системи компе¬тенцій і, як результату, відповідної інтегральної компетентності в умовах індивідуалізації навчання з використанням ІКТ;
− теоретично обґрунтовано та експериментально апробовано концептуальну модель та технологію професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти, комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчання в магістратурі. Обґрунтовано відповідні закономірності, принципи і педагогічні умови;
– розроблено факторно-критеріальні моделі оцінки рівня сформованості компетенцій у процесі професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти, які дозволяють визначати рівень і динаміку формування відповідної інтегральної компетентності.
Удосконалено:
– теоретичні підходи до розв’язання комплексної соціально-педагогічної проблеми професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури;
– зміст і технологію професійної підготовки керівних кадрів для сфери освіти в умовах магістратури.
Подальшого розвитку набули:
– теоретичні основи професійної підготовки керівних кадрів для сфери освіти в умовах магістратури на засадах компетентнісного підходу, зокрема формування поняттєво-термінологічного апарату, обґрунтування відповідних ключових, загальнопредметних (галузевих) і спеціальних компетенцій тощо;
– рівні й критерії професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у:
– створенні, обґрунтуванні та апробації авторських навчальних програм та навчально-методичного забезпечення таких дисциплін, як «Управління якістю освіти», «Моніторинг якості освіти» тощо;
– розробці навчальних модулів для НМК дисциплін варіативної складової навчальних планів: «Управління якістю освіти», «Історія виникнення моніторингу, його місце і роль в управлінні освітою», «Прийняття управлінських рішень на основі використання моніторингових процедур у закладах і установах освіти», «Основи фінансово-економічного моніторингу в освіті», «Економічні механізми забезпечення якості освіти», які, виступаючи органічною складовою навчання слухачів, забезпечили його неперервність;
– створенні комплексу моніторингових процедур, спрямованих на визначення рівня професійної підготовки керівних кадрів до майбутньої діяльності, що містить, зокрема, відповідні факторно-критеріальні моделі оцінювання рівня їх компетентності, критерії, показники та методи;
– розробці підручника «Державне управління освітою», який отримав гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України; навчально-методичних посібників «Інформаційно-комунікаційні технології в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом», «Управління якістю освіти: досвід для України» та ін.
Теоретичні положення та практичні напрацювання, які відображено в дисертації, впроваджено у процесі викладацької діяльності та науково-методичної роботи в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди (довідка № 538 від 10.02.2012 р.), Українській інженерно-педагогічній академії (довідка № 106-01/01 від 14.02.2012 р.), РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (довідка № 9/1 від 14.02.2012 р.), Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка (довідка № 359 від 06.03.2012 р.), Харківському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України (довідка № 01-192/07 від 09.02.2012 р.), закла¬дах і установах освіти Рівненської області (довідка управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації № 579-01/01-09/12 від 15.02.2012 р.), Одеському обласному інституті удосконалення вчителів (довідка № 52 від 31.01.2012 р.) та ін.
Науково-методичні матеріали, підготовлені автором, можна використовувати в системі професійної підготовки керівних кадрів для управління сферою освіти у ВНЗ; системі післядипломної педагогічної освіти; системі підвищення кваліфікації державних службовців – керівників органів управління освітою при розробці навчальних курсів і семінарів, діагностиці та самодіагностиці рівня підготовки фахівців з метою поліпшення якості освіти в Україні.
Особистий внесок здобувача в наукових і науково-методичних працях, опублікованих у співавторстві, полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ процесу професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури за спеціальностями «Управління навчальним закладом», «Державне управління» (спеціалізація «Управління освітою») (далі – «УНЗ» і «ДУ» («УОС»)) до управління якістю освіти, зборі та інтерпретації емпіричних даних щодо стану й розв’язання досліджуваної проблеми, формулюванні теоретичних узагальнень і висновків дослідження. У процесі виконання теоретико-експериментальної роботи не використовувались ідеї або розробки інших дослідників (В. Ліпейко, О. Прохорової, С. Руднєвої, М. Смирнової, В. Сичової, І. Соколянської та ін.), у співавторстві з якими опубліковано 1 монографію, 1 навчальний посібник, 3 статті у наукових виданнях.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на:
1. Міжнародних конгресах, науково-практичних конференціях і семінарах: «Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління» (Харків, 2003), «Сучасні проблеми науки та освіти» (Алушта, 2004), «Глобальні проблеми людства як фактор трансформації освітніх систем» (Харків, 2007); «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, 2008–2012); «Державна молодіжна політика: регіональний аспект» (Харків, 2008); «Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід» (Київ, 2008); «Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій» (Харків, 2008); «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Ялта, 2009); «Традиції та інновації менеджменту навчальних закладів і реалізація управлінських проектів» (Полтава, 2010); «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (Ялта, 2010); «Управління в освіті» (Львів, 2011), «Global, Continental, National and Regional Conditions of Local Development» (Gdansk, Kharkiv, 2012).
2. Всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: «Гуманізація соціального управління» (Харків, 2008); «Менеджмент у педагогічній системі А. С. Макаренка та його використання в освітньому просторі України» (Полтава, 2010); «Стратегії розвитку сучасного менеджменту та управління проектами» (Полтава, 2010); «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (Харків, 2010); «Педагогічне проектування як засіб становлення і розвитку ключових компетентностей суб’єктів освітнього простору» (Запоріжжя, 2010); «Актуальні проблеми державного управління та державної служби» (Харків, 2011).
Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях вченої ради та кафедри соціальної і гуманітарної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії держав¬ного управління при Президентові України, вченої ради та кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (2007–2012 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 85 публікаціях, з них 74 одноосібні наукові та науково-методичні праці, у т.ч. 1 одноосібна монографія, 1 колективна монографія, 1 підручник для ВНЗ з грифом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, 7 навчальних і навчально-методичних посібників для студентів і слухачів ВНЗ, керівників закладів і установ освіти, 36 статей в наукових фахових виданнях з педагогіки, 7 науково-методичних рекомендацій, 9 публікацій в інших виданнях (у тому числі 2 статті в наукових фахових виданнях з державного управління, 1 стаття у зарубіжних виданнях), 23 тези матеріалів конференцій. Обсяг особисто підготовлених до друку матеріалів становить 81,1 друкованих аркушів.
Кандидатська дисертація «Управління загальноосвітнім навчальним закладом з використанням комп’ютерних технологій» (спеціальність 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки) була захищена у жовтні 2002 р. Її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає змогу зробити такі висновки.
1. У роботі проаналізовано стан теоретичного опрацювання проблеми професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО на основі вивчення філософської, психологічної, педагогічної літератури (вітчизняної та зарубіжної). Досліджено джерела з питань управління освітою, законодавчі і нормативні документи, що впливають на процес професійної підготовки нової генерації керівних кадрів для сфери освіти.
Зроблено висновок, що в умовах запровадження в Україні дворівневої системи навчання у вищій школі наукові пошуки щодо професійної підготовки керівних кадрів для сфери освіти в умовах магістратури знаходяться у стадії становлення. Це підтверджено поодиноким характером дисертаційних досліджень за цією тематикою. З’ясовано, що проблематику поліпшення професійної підготовки керівних кадрів пов’язують переважно із системою підвищення кваліфікації, а не навчанням в магістратурі ВНЗ.
З’ясовано, що професійна підготовка фахівців у системі вищої освіти відбувається на основі традиційної, культурологічної, особистісно-орієнтованої, компетентнісної та інноваційної моделей. Аналіз зазначених моделей з урахуванням світових тенденцій у розвитку професійної освіти дозволив за основу вибрати компетентнісну модель підготовки магістра.
Дослідження поняттєво-термінологічного апарату професійної підготовки керівних кадрів за магістерськими програмами висвітлило необхідність його подальшого опрацювання. На основі аналізу поглядів науковців щодо визначення терміна «підготовка» та споріднених йому термінів «готовність», «професіоналізм» тощо зроблено висновок, що під професійною підготовкою керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО слід розуміти цілісний процес формування у слухачів магістерської форми навчання інтегральної компетентності, яка забезпечить в їх професійній діяльності ефективне виконання завдань та функцій, покладених Конституцією України і Законодавством України на сферу освіти в контексті надання якісних освітніх послуг.
У результаті генетичного аналізу процесу професійної підготовки керівних кадрів для управління освітою в умовах магістратури з’ясовано історію її становлення і сучасні тенденції, що є характерними для ВНЗ України. Розглянуто зміст і структуру навчальних планів за спеціальностями «УНЗ» і «ДУ» («УОС»), надано пропозиції щодо їх удосконалення. Наголошено, що нагальною потребою часу є формування ІТ-компетенції, поширення підготовки керівних кадрів для сфери освіти з використанням дистанційної форми навчання.
У роботі висвітлено вплив світової системи освіти на розвиток процесів у національній освітній системі України, що спричиняє нові вимоги до професійної підготовки керівників відповідних закладів, установ і органів управління освітою. Перш за все, це тенденції глобалізації освіти як соціального інституту; використання ІКТ як умови надання якісної освіти; її гуманізація і гуманітаризація, запровадження особистісно-орієнтованих систем навчання на основі відповідних сучасних технологій, удосконалення підходів до процедур оцінювання навчальних досягнень учнів і студентів, розвиток процесів стандартизації в освіті, поширення інноваційного руху, поліпшення мовної підготовки та ін.
2. На основі вивчення зарубіжного досвіду з’ясовано, що не існує універсального підходу до підготовки керівних кадрів для сфери освіти в умовах магістратури у зв’язку зі специфікою кожної конкретної країни. Разом з тим мають місце певні аналогії. Так, у більшості країн однією з умов вступу до магістратури є наявність певного стажу роботи у сфері освіти. Крім того, наявність магістерського ступеня є обов’язковою умовою обіймання керівної посади. У всіх ВНЗ країн, що досліджувалися, у навчальному плані магістратури є ціла низка навчальних дисциплін, що формують схожі компетенції. Значна увага надається індивідуалізації навчання та її практичній складовій. Загальною тенденцією є увага до питань незалежного оцінювання навчальних досягнень студентів.
3. У дисертації доведено, що якість освіти стала одним із провідних понять сучасної світової педагогічної науки, яке розглядається паралельно із таким поняттям, як «якість життя», і є предметом обговорення на рівні урядів розвинених країн світу. Реалізація актуальної сьогодні концепції менеджменту знань базується також і на наданні якісної освіти споживачам зазначених послуг. У роботі в контексті професійної підготовки керівних кадрів освіти на теоретичному рівні розглянуто поняття «якість освіти» і його похідні «управління якістю освіти», «моніторинг якості освіти» та ін. УЯО розглянуто як функція соціально-педагогічних систем і різновид соціального управління, що потребує певної професійної підготовки. Теоретично підтверджено, що повноцінне формування інтегральної компетентності щодо УЯО можливе лише в умовах навчання в магістратурі.
Особлива увага приділена моніторингу як провідному інструменту забезпечення якості освіти. Обґрунтовано, що формування здатності керівників сфери освіти до запровадження моніторингових процедур у підпорядкованих їм закладах і установах освіти на територіях обслуговування є однією з найбільш важливих спеціальних компетенцій, яка повинна формуватися у процесі професійної підготовки.
На основі значного масиву опитувань, які були проведені у Дніпропетровській, Запорізькій, Рівненській, Харківській областях, АР Крим, м. Севастополь, доведено недостатню обізнаність керівників з питань якості освіти, наявність у них фрагментарних знань. Вивчено їх потреби у відповідній професійній підготовці. Доведено, що інноваційні перспективи України пов’язані із суттєвим поліпшенням якості освіти. Основною умовою цього процесу є формування відповідної інтегральної компетентності у керівників сфери освіти шляхом навчання в магістратурі.
4. У роботі визначено методологічні основи професійної підготовки керівних кадрів освіти в умовах магістратури до УЯО. Доведено, що на сучасному етапі розвитку суспільства якість освіти стає не тільки науковою, а й філософською категорією. Зазначене вимагає формування у керівних кадрів певного світогляду у процесі навчання в магістратурі. З числа широко відомих загальнонаукових підходів суттєво впливає на процес професійної підготовки керівників методологія системного підходу, яка перш за все формує спосіб мислення керівника, бачення ним проблем розвитку певної освітньої системи і шляхів їх розв’язання, вчить використовувати у своїй роботі системний аналіз. Професійна підготовка керівних кадрів неможлива без їх спрямування на саморозвиток і самоорганізацію, що безперечно відбувається на засадах синергетичного підходу. Це є надзвичайно актуальним в умовах формування індивідуальної траєкторії розвитку кожного студента (слухача) магістратури. Використання діяльнісного підходу сприяє формуванню процесуально-діяльнісної готовності керівних кадрів.
Важливою складовою професійної підготовки керівника є застосування певних конкретнонаукових підходів. Зважаючи на вік студентів (слухачів) магістратури за спеціальностями «УНЗ» і «ДУ» (спеціалізація «УОС») провідним є андрагогічний підхід, використання якого дозволяє шляхом адаптації існуючих педагогічних технологій до навчання дорослих позитивно вплинути на підготовку керівників для сфери освіти. У дисертації наголошено, що специфіка підготовки є в тому, що особи, які приходять на навчання, є самодостатніми і фактично визначилися із напрямами свого кар’єрного зростання. Беручи до уваги питання їх самореалізації як зрілої особистості при створенні програм професійної підготовки, потрібно використовувати положення акмеології, що дозволяє поліпшити індивідуальний рівень особистого розвитку. Суттєво впливають на професійну підотовку і основні положення особистісно-орієнтованого підходу, який дозволяє з’ясувати особисті потреби кожного, хто навчається у магістратурі, і максимально їх реалізувати у процесі навчання.
5. Основним підходом у процесі професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури є компетентнісний. Компетентнісний підхід, заснований на компетенціях, відноситься до ключових методологічних інструментів реалізації цілей Болонського процесу. У дисертації проведено ґрунтовний понятійно-термінологічний аналіз понять «компетентність» і «компетенція», розглянуто їх структуру та ієрархію, в тому числі з використанням зарубіжних джерел. У роботі доведено недостатню розробленість поняття «управлінська компетентність керівника». Обґрунтовано необхідність формування у керівників компетентності щодо УЯО, що дозволить їм забезпечувати надання якісних освітніх послуг у підпорядкованому навчальному закладі або на території обслуговування.
У межах вирішення проблематики дослідження було визначено ключові, загальнопредметні (галузеві) і спеціальні компетенції, що повинні бути сформовані як складові інтегральної компетентності випускника магістратури за спеціальностями «УНЗ» і «ДУ» («УОС») щодо УЯО. Компетентність щодо УЯО розглядається як складова компетентнісної моделі магістра.
6. Розроблено і теоретично обґрунтовано концептуальну модель професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО, що стало основою для створення відповідної технології. У результаті роботи над моделлю було визначено закономірності і принципи процесу професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО. Модель дозволила чітко систематизувати і збалансувати окремі складові професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО: вимоги до професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО; теоретичні основи, методологію та технологію підготовки.
Доведено, що професійна підготовка керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО буде ефективною в разі створення необхідних педагогічних умов, а саме: професійна підготовка керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО має функціонувати як цілісна система, що входить до навчального процесу ВНЗ як органічна складова, завдяки розробці відповідної технології; професійна підготовка керівних кадрів в умовах магістратури повинна бути спрямована на становлення їх як суб’єктів УЯО в навчальних закладах або на території обслуговування; професійна підготовка керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО передбачає наявність науко¬вого, навчально-методичного і організаційного забезпечення; професійна підго¬товка керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО передбачає наявність кад¬ро¬вого забезпечення процесу навчання; професійна підготовка керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО передбачає матеріально-технічне і фінансове забезпечення.
7. Розроблено та теоретично обґрунтовано технологію професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до управління якістю освіти, метою якої є підготовка керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО, а завданням − формування інтегральної компетентності щодо УЯО, що знайшло відображення у цільовому компоненті технології. Відповідно до дидактичних основ проведено конструювання змісту освіти в рамках змістового компонента технології. Запропо¬новано нові та суттєво модернізовані навчальні дисципліни «Управління якістю освіти», «Моніторинг якості освіти» і певну кількість окремих змістовних модулів для включення їх до складу інших навчальних дисциплін з метою формування наскрізних компетенцій.
Згідно з принципом єдності змістового та процесуального аспектів навчального процесу розроблено процесуально-діяльнісний компонент технології. Визначено методи, форми та засоби формування у студентів (слухачів) системи компетенцій і відповідної інтегральної компетентності щодо управління якістю освіти як результату навчання в магістратурі. Розроблено контрольно-оцінний компонент технології з урахуванням кваліметричного підходу і положень загальної теорії вимірювань.
На основі факторно-критеріального моделювання обґрунтовано систему критеріїв та показників оцінки рівня сформованості компетенцій у процесі професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО. Надано характеристику рівнів підготовки випускників магістратури до УЯО. Висвітлено етапи реалізації технології з урахуванням спеціальностей, за якими проводиться підготовка.
Для перевірки гіпотези дослідження, апробації науково-методичного, моніто¬рингового та організаційного забезпечення процесу професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО проведено педагогічний експеримент. Аналіз і узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи уможливили висновок про високу ефективність авторської технології професійної підготовки керівних кадрів в умовах магістратури до УЯО. Це підтверджують результати вимірювання окремих компетенцій та інтегральної компетентності щодо УЯО в процесі експерименту.
З’ясовано, що при формуванні ключових компетенцій найбільш розвиненою у студентів (слухачів) виявилась ключова компетенція, пов’язана зі спрямуванням управлінської діяльності на модернізацію освітньої системи України відповідно до загальноцивілізаційних і національних тенденцій розвитку освіти. Серед загальнопредметних (галузевих) компетенцій − компетенція, пов’язана із розв’язан¬ням теоретичних і практичних завдань з урахуванням основ теорії педагогічного оцінювання. Щодо формування спеціальних компетенцій − це компетенції, пов’язані із плануванням роботи системи управління якістю і формулюванням й оформленням завдань для моніторингу.
Разом з тим для всіх компетенцій є характерною суттєва позитивна динаміка, що, відповідно, знайшло своє відображення у формуванні у керівних кадрів інтегральної компетентності щодо УЯО. За вихідними показниками вона зазнала суттєвих позитивних змін. Абсолютна більшість випускників магістратури має достатній і оптимальний рівень розвитку інтегральної компетентності щодо УЯО.
Таким чином, мета наукового пошуку досягнута, поставлені завдання виконано. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили достовірність висунутої гіпотези.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійної підготовки керівних кадрів для сфери освіти в умовах магістратури. Подальшого вивчення потребують теоретико-методологічні засади формування окремих професійних компетентностей керівних кадрів для сфери освіти за рамками предмета цього дослідження. Важливим аспектом є постійне удосконалення компетентнісної моделі магістра в рамках спеціальності «УНЗ» і «ДУ» (спеціалізація «УОС»).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдалина Л. В. Акмеологический подход к процессу повышения квалификации педагога / Л. В. Абдалина // Образование – ХХІ век: непрерывное образование – основа социализации личности : материалы междунар. науч.-практ. конф. / под ред. Н. А. Проворотовой, П. А. Бабкина. – Воронеж, 2004. – С. 188–192.
2. Аванесов B. C. Композиция тестовых заданий : учеб. кн. для преподавателей вузов, учителей школ, аспирантов и студ. педвузов / B. C. Аванесов. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Адепт, 1998. – 217 с.
3. Аванесов В. С. Проблема объективности педагогических измерений / B. C. Аванесов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// testolog.narod.ru/Theory34.html#_ftn11.
4. Адаптація університетської освіти до вимог Болонського процесу : інформ.-аналіт. матеріали / [уклад. : Ю. В. Холін, Т. О. Маркова, Р. Ф. Камишнікова]. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2006. – Вип. 2 . – 92 с.
5. Алік Н. А. Фахова підготовка педагога професійного навчання в умовах вищого навчального закладу / Н. А. Алік // Європейський вектор української освіти : зб. наук. пр. – Полтава : АСМІ, 2008. – С. 267–273.
6. Амонашвили Ш. А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников: экспериментально-педагогическое исследование : [монография] / Ш. А. Амонашвили. – М. : Педагогика, 1984. – 296 с.
7. Ананьев Б. Человек как предмет познания / Б. Ананьев. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. – 339 с.
8. Андрагогічні методики оцінки фахового удосконалення в Німеччині (1999) / А. Вайгенд, Г.-Й. Рігер ; TACIS. Проект ЕDUK 9605. – К. ; Бонн : [б. в.], 1998. – 96 с.
9. Андрущенко В. Умови та напрями інноваційного розвитку освіти / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2009. – № 3. – С. 5–14.
10. Андрущенко В. Філософія освіти в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку / В. Андрущенко, В. Лутай // Наук. записки АН ВШ України. – 2004. – Вип. 6. – С. 59–72 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.anvou. org.ua/index.php?module=pagemaster&PAGE_user_op=view_page&PAGE_id=399
11. Андрюшина О. Моніторинг якості освіти у США в контексті міжнародних досліджень / О. Андрюшина // Вища школа. – 2010. – № 9. – С. 70–81.
12. Андрющенко Т. К. Особливості навчання дорослих / Т. К. Андрущенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.oipopp.edsp.net/ metod/585/585_1.doc.
13. Анисимов О. С. Рефлексивная акмеология : учеб.-метод. пособие / О. С. Анисимов ; под общ. ред. А. А. Деркача. – М. : Изд-во РАГС, 2007. – 218 с.
14. Антологія адаптованого досвіду. Або для чого існують програми освітніх обмінів. – Рівне, 2004. – 388 с.
15. Ануфрієва О. Л. Оцінка якості початкової освіти на основі кваліметричного підходу : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / О. Л. Ануфрієва. – К., 2000. – 179 с.
16. Анциферова Л. И. К психологии личности как развивающейся системы / Л. И. Анциферова. – М. : Наука, 1977. – 380 с.
17. Апкарова Е. Болонский процесс и система высшего образования Франции / Е. Апкарова // Высшее образование в России. – 2008. – № 10. – С. 112–115.
18. Арешонков В. Ю. Проблеми наукового забезпечення післядипломної освіти вчителів / В. Ю. Арешонков [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // studentam.net.ua/content/view/7730/.
19. Асмолов А. Г. Как проектировать универсальные учебные действия в начальной школе: от действия к мысли : пособие для учителя / А. Г. Асмолов, Г. В. Бурменская, И. А. Володарская; под ред. А. Г. Асмолова. − М. : Просвещение, 2008. − 151 с.
20. Ассарджиоли Р. Психосинтез : [пер. с англ.] / Р. Ассарджиоли. – М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер, 1997. – 320 с.
21. Астахова Е. В. Кадровый корпус высшей школы Украины: метаморфозы развития : монография / Е. В. Астахова ; Народ. укр. акад. [каф. истории Украины]. – Х. : Изд-во НУА, 2006. – 188 с.
22. Атанов Г. А. Деятельностный подход в обучении / Г. А. Атанов. – Донецк : ЕАИ-Пресс, 2001. – 160 с.
23. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1981. – 432 с.
24. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / [сост. М. Ю. Бабанский]. – М. : Педагогика, 1989. – 560 с.
25. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса : (в вопр. и ответах) / Ю. К. Бабанский, М. М. Поташник. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Рад. шк., 1983. – 287 с.
26. Бабенко Б. Досвід використання портфоліо в процесі підготовки магістрів з адміністрування шкіл в університетах США / Б. Бабенко // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2008. – № 4. – С. 41–46.
27. Базалук О. О. Філософія освіти: її роль та місце в системі філософського знання / О. О. Базалук // Філософські обрії. – 2010. – № 23. – С. 187–200.
28. Базилевич В. Інтелектуалізація та індивідуалізація – основа формування нової парадигми класичної університетської освіти в галузі економіки і управління в контексті Болонського процесу / В. Базилевич // Вища школа. – 2005. – № 6. – С. 13–97.
29. Байбородова С. В. Подготовка руководителей образования в Великобритании / С. В. Байбородова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vestnik.yspu.org/ releases/obrazovanie_za_rubegom/15_2/.
30. Байназарова О. О. Розробка системи показників якості загальної середньої освіти на регіональному рівні // Постметодика. – 2006. – № 6 (70). – С. 62–64.
31. Бакум М. В. Методичні аспекти зворотного зв’язку в умовах переходу на кредитно-трансферну систему навчання / М. В. Бакум, І. С. Бобрусь, А. Д. Михайлов // Удосконалення університетської освіти в контексті європейської інтеграції : зб. наук.-метод. пр. / Харк. нац. техн. ун-т сільськ. госп-ва ім. П. Василенка. – Х., 2006. – С. 112–116.
32. Бакум М. В. Методичні підходи щодо підвищення творчої діяльності студентів на лекційних заняттях / М. В. Бакум // Удосконалення університетської освіти в контексті європейської інтеграції : зб. наук.-метод. пр. / Харк. нац. техн. ун-т сільськ. госп-ва ім. П. Василенка. – Х., 2006. – С. 106–112.
33. Бауман Х. Система высшего образования и аккредитации в Эстонии / Хиллар Батман [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://phoenix.irc.ee/files/ Article_laasberg-2.doc.
34. Бегей В. М. Педагогічні основи демократизації управління загальноосвітньою школою : автореф. дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01 / В. М. Бегей ; Укр. держ. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 1995. – 48 с.
35. Белых И. Формирование профессиональных компетенций: проблема управления / И. Белых // Высшее образование в России. – 2006. – № 11. – С. 46–49.
36. Березняк Е. С. Руководство современной школой / Е. С. Березняк. – М. : Просвещение, 1983. – 208 с. – (Б-ка директора шк.).
37. Березюк О. Розвивальний аспект формування професійної компетентності майбутніх судноводіїв / О. Березюк, В. Кара, В. Савченко // Вища школа. – 2010. – № 1. – С. 53–59.
38. Берека В. Є. Теоретико-методичні основи фахової підготовки магістрів з менеджменту освіти : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / В. Є. Берека ; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих АПН України. – К., 2008. – 42 с.
39. Бернет Н. ЮНЕСКО и образование: какими они должны быть? / Н. Бернет // Высшее образование в России. – 2008. – № 3. – С. 110–120.
40. Бершадский М. Е. Дидактические и психологические основания образовательной технологии / М. Е. Бершадский, В. В. Гузеев. – М. : Центр «Пед. поиск», 2003. – 256 с.
41. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
42. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. посіб. / І. Д. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
43. Биков В. Ю. Впровадження нових інформаційних технологій в управлінську діяльність директора школи / В. Ю. Биков, Р. А. Осіпа, Г. М. Васильєва. – К. : УІПКККО, 1995. – 31 с.
44. Бібліотеки України : (електрон. каталог). – Режим доступу : http://ualibs.org.ua
45. Бібліотеки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.e-catalog.name/ index.html.
46. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 271 с.
47. Богданов С. Соціальний захист інвалідів. Український та польський досвід / С. Богданов ; [наук. ред. канд. екон. наук Олена Палій]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – 93 с.
48. Бодалев А. А. Акмеология. Настоящий человек. Какой он и как им становятся? / А. А. Бодалев, Н. В. Васина. – М. : Речь, 2010. – 224 с.
49. Бойко И. Магистратура в Санкт-Петербургском государственном университете / И. Бойко // Высшее образование в России. – 2008. – № 12. – С. 28–33.
50. Бойко О. В. Формування готовності до управлінської діяльності у майбутніх магістрів військово-соціального управління : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / О. В. Бойко ; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К., 2005. – 240 с.
51. Болонский процесс (на основе опыта мониторингового исследования) : глоссарий / [авт.-сост. : В. И. Байденко, О. Л. Ворожейкина, Е. Н. Карачарова и др.] ; под науч. ред. д-ра пед. наук, профессора В. И. Байденко и д-ра техн. наук, профессора Н. А. Селезневой. – М. : Исслед. центр проблем качества подготовки спец., 2009. – 148 с.
52. Болонський глосарій. – Режим доступу : http://bologna.owwz.de/ glossar.html.
53. Болюбаш Я. Я. Болонський процес: подолання стереотипів: розмова з директором департаменту вищої освіти МОН України / Я. Я. Болюбаш // Освіта України. – 2004. – № 21. – С. 5.
54. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти : [навч. посіб. для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищ. освіти] / Я. Я. Болюбаш. – К. : КОМПАС, 1997. – 64 с.
55. Бондарь В. И. Управленческая деятельность директора школы: дидактический аспект / В. И. Бондарь. – К. : Рад. шк., 1987. – 160 с.
56. Борова Т. Використання моделі коучінгу із залученням моніторингових технологій / Т. Борова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2006. – № 6. – С. 69–73.
57. Браже Т. Г. Школьный библиотекарь как андрагог / Т. Г. Браже // Школьная библиотека. – 2003. – № 2. – С. 17–19.
58. Браун А. Инновационные образовательные технологии / А. Браун // Высшее образование в России. – 2007. – № 4. – С. 98–100.
59. Булах І. Є. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності / І. Є. Булах. – К. : ЦМК МОЗ України ; УДМУ, 1995. – 221 с.
60. Буркова Л. В. Ще раз про педагогічні технології / Л. В. Буркова // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2001. – № 2. – С. 54–58.
61. Буряк В. Методологія педагогічної теорії / В. Буряк // Вища школа. – 2008. – № 12. – С. 3–11.
62. Быков В. Е. Экономико-математические модели управления в просвещении / В. Е. Быков, А. Н. Мартынов ; под ред. В. П. Смирнова. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1988. – 208 с.
63. Вакарчук І. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи : доп. Міністра освіти і науки України на підсумковій колегії Мінiстерства освіти і науки України 21 берез. 2008 р. / І. Вакарчук // Освіта і управління. – 2008. – Т. 11, ч. 1. – С. 6–20.
64. Вакарчук І. Мета реформ у вищій школі – якість і доступність освіти / І. Вакарчук // Вища школа. – 2009. – № 4. – С. 3–31.
65. Василенко И. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия / И. Василенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gumer.info/bibliotek_ Buks/Polit/Vasil/index.php.
66. Васильев В. Новая парадигма оценки качества образования / В. Васильев, Т. Тягунова // Высшее образование в России. – 2007. – № 2. – С. 19–24.
67. Васильев Ю. В. Педагогическое управление в школе: методология, теория, практика / Ю. В. Васильев. – М. : Педагогика, 1990. – 144 с.
68. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід: дидактичний аспект / Ю. В. Васьков. – Х. : Скорпіон, 2000. – 120 с.
69. Ващенко Л. С. Управління інноваційними процесами в загальній середній освіті регіону : [монографія] / Л. С. Ващенко. – К. : Тираж, 2005. – 380 с.
70. Введение в управление : учеб. пособие : в 3 ч. / под ред. А. Г. Гладышева, В. Н. Иванова, Н. В. Масловой. – М., 2007. – 360 с.
71. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.
72. Великобритания [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bologna.spbu.ru/ ukedu.rtf.
73. Величко О. Сучасний менеджмент якості науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу / О. Величко, В. Іващенко, О. Ясєв // Вища школа. – 2006. – № 5/6. – С. 34–40.
74. Вербицкий А. Контекстное обучение в компетентностном подходе / А. Вербицкий // Высшее образование в России. – 2006. – № 11. – С. 39–46.
75. Вербицкий А. А. Личностный и компетентностный подходы в образовании: проблемы интеграции / А. А. Вербицкий, О. Г. Ларионова. – М. : Логос, 2010. – 336 с.
76. Верхогляд О. Особливості застосування законодавства США у сфері вищої освіти до державних і приватних ВНЗ / О. Верхогляд, Ю. Романовська, О. Романовський // Вища школа. – 2010. – № 9. – С. 81–92.
77. Верхогляд О. Проблеми міжнародної співпраці у сфері вищої освіти: контроль за якістю освіти. Національні і міжнародні аспекти / О. Верхогляд, Ю. Романовська, О. Романовський // Вища школа. – 2010. – № 1. – С. 15–24.
78. Верхогляд О. Розвиток американського законодавства у сфері вищої освіти в ХХ−ХХІ сторіччі / О. Верхогляд, Ю. Романовська, О. Романовський // Вища школа. – 2010. – № 5/6. – С. 68–79.
79. Вершловский С. Г. Стимулирование общего образования взрослых как социально-педагогическая проблема : дис. … д-ра пед. наук / С. Г. Вершловский. – СПб., 1973. – 426 с.
80. Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, технологічні аспекти : І Міжнар. наук.-метод. конф. : [тези доп.]. – Х. : ОВС, 2003. – 112 с.
81. Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти : матеріали ІІ Міжнар. наук.-метод. конф. : [пленар. доп.], 13-14 груд. 2007 р. – Х., 2008. – 96 с.
82. Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти : матеріали ІІ Міжнар. наук.-метод. конф., 13-14 груд. 2007 р. – Х., 2008. – 176 с.
83. Виткалов В. О. Культурологічна освіта у системі гуманітарних знань / В. Виткалов, О. Граб // Вища школа. – 2009. – № 3. – С. 88–96.
84. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : навч. посіб. / О. Вишневський. – 3-тє вид., доопр. і допов. – К. : Знання, 2008. – 508 с.
85. Вища атестаційна комісія України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.vak.org.ua.
86. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук [та ін.] ; за ред. В. Г. Кременя. – Тернопіль : Навч. кн. ; Богдан, 2004. – 384 с.
87. Вієвська М. Мотивація професійного саморозвитку у реалізації стратегії формування управлінських компетенцій / М. Вієвська, Л. Красовська // Вища школа. – 2010. – № 3/4. – С. 89–105.
88. Вільський Г. Особливості сучасного етапу розвитку вищої освіти України / Г. Вільський // Вища школа. – 2009. – № 3. – С. 57–63.
89. Вітвицька С. С. Теоретичні і методичні засади педагогічної підготовки магістрів в умовах ступеневої освіти : автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / С. С. Вітвицька ; Житом. держ. ун-т ім. І. Франка. – Житомир, 2011. – 42 с.
90. Воронка Г. Зарахування до закладів вищої освіти у Канаді та Великій Британії / Г. Воронка // Вища школа. – 2006. – № 5/6. – С. 78–84.
91. Воронова О. Е. Через инновации – к новому качеству подготовки специалистов / О. Е. Воронова // Высшее образование в России. – 2009. – № 1. – С. 73–77.
92. Воротилов В. Анализ основных подходов к определению качества образования / В. Воротилов, Г. Шапоренкова // Высшее образование в России. – 2006. – № 11. – С. 49–52.
93. Вострокнутов Н. В. Школьная дезадаптация: основные понятия, пути и средства комплексного сопровождения ребенка с проблемами развития и поведения / Н. В. Вострокнутов // Подростки и молодежь в меняющемся обществе (проблемы девиантного поведения) : сб. тез. междунар. конф. – М. : Новый отсчет, 2001. – С. 177–186.
94. Второе высшее образование (postgraduate), магистратура (master's degree) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bsistudy.ru/catalog/ student/masters_degree/.
95. Выготский Л. С. Лекции по психологии / Л. С. Выготский. – СПб. : Союз, 1997. – 144 с.
96. Вяткин Л. Г. Основы педагогики высшей школы : учеб. пособие / Л. Г. Вяткин, А. Б. Ольнева. – Саратов : Науч. кн., 1999. – 364 с.
97. Гавриш І. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04 / І. Гавриш ; Луганськ. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ, 2006. – 572 с.
98. Гаєвська Л. Освіта як чинник становлення громадянського суспільства / Л. Гаєвська [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// intkonf.org/index.
99. Гайнулина Л. Построение вузовской системы гарантии качества образования / Л. Гайнулина, Ю. Камашаева // Высшее образование в России. – 2007. – № 9. – С. 58–64.
100. Галімов А. В. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / А. В. Галімов ; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 2005. – 40 с.
101. Гальперин П. Введение в психологию / П. Гальперин – М. : Изд-во МГУ, 1976. – 150 с.
102. Гегель Г. Энциклопедия философских наук : в 3 т. / Г. Гегель. – М. : Мысль, 1974 – 300 с.
103. Геєць В. М. Інноваційні перспективи України / В. М. Геєць, В. П. Семиноженко. – Х. : Константа, 2006. – 272 с.
104. Гендерний підхід в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами : навч. посіб. / за заг. ред. В. В. Олійника, Л. І. Даниленко. – К. : Логос, 2004. – 212 с.
105. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века : учеб. пособие для самообразования / Б. С. Гершунский. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : Пед. об-во России, 2002. – 512 с.
106. Гирман Ю. В. Історія розвитку ECTS / Ю. В. Гирман // Європейський вектор української освіти : зб. наук. пр. – Полтава : АСМІ, 2008. – С. 202–208.
107. Глоссарий современного образования / [под ред. В. И. Астаховой и А. Л. Сидоренко]. –Х. : Око, 1998. – 272 с.
108. Глузман А. Профессионально-педагогическая подготовка студентов университета: теория и опыт исследования / А. Глузман. – К., 1998. – 251 с.
109. Глущук Ю. О. Підготовка державних службовців до аналітичної діяльності в системі післядипломної освіти : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Ю. О. Глущук ; Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 2010. – 20 с.
110. Годин В. Информационное обеспечение управленческой деятельности : учебник / В. Годин, И. Корнеев – М. : Мастерство ; Высш. шк., 2001. – 240 с.
111. Головінов В. П. Про сучасні міфи та підводні рифи профтехосвіти України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua/ komosviti/control/uk/publish/article;jsessionid=B37DEC2394075AB11F58CC6079C67850?art_id=49950&cat_id=44731.
112. Головне управління державної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://guds.gov.ua
113. Голубенко О. Результати навчання як об’єкт стандартизації // О. Голубенко, Т. Морозова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://library.uipa.kharkov.ua/library/Documents/BolonProz/3/vis_osv_ukr_rez_nav4htm.
114. Голубченко О. Успішність навчання студентів: якість підготовки, тест на стипендію чи перепустка до Європи? / О. Голубченко, М. Смирний // Вища школа. – 2009. – № 4. – С. 31–39.
115. Гопкінз Д. Оцінювання для розвитку школи / Д. Гопкінз ; [пер. з англ. Галини Вець]. – Львів : Літопис, 2003. – 256 с.
116. Горбунова Л. Технология комплексной диагностики предметной обученности студентов / Л. Горбунова // Высшее образование в России. – 2007. – № 12. – С. 24–29.
117. Грачев В. В. Опыт разработки критериальной шкалы измерения профессионально-образовательной системы / В. В. Грачев, Е. Н. Богданов // Акмеология : науч.-практ. журн. – М., 2005. – № 3. – С. 23–26.
118. Гресь Н. Виробнича практика студента: досвід роботи за фахом випускника ВНЗ / Н. Гресь // Освіта і управління. – 2008. – Т. 11, ч. 1. – С. 100–106.
119. Гриньова М. В. Підготовка магістрів управління навчальним закладом – важливий шлях реалізації ідей Болонської конвенції / М. В. Гриньова, Н. В. Бєляєва // Європейський вектор української освіти : зб. наук. пр. – Полтава : АСМІ, 2008. – С. 133–141.
120. Гришина И. В. Профессиональная компетентность директора школы. Теория и практика формирования : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.08 / И. В. Гришина. – СПб., 2004. – 370 с.
121. Гришко О. І. Вдосконалення професійної підготовки магістрантів спеціальності «Дошкільне виховання» / О. І. Гришко // Європейський вектор української освіти : зб. наук. пр. – Полтава : АСМІ, 2008. – С. 559–565.
122. Громадяни довіряють Євросоюзу // Євробюлетень. – 2008. – № 7/8.
123. Громкова М. Т. Андрагогика. Теория и практика образования взрослых : учеб. пособие для системы доп. проф. образования ; учеб. пособие для студ. вузов / М. Т. Громкова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 495 с. – (Серия «Высшее профессиональное образование. Педагогика»).
124. Гроф С. Психология будущего: уроки современных исследований сознания / С. Гроф ; [пер. с англ. С. Офертаса]. – М. : АСТ, 2001. – 458 с.
125. Гузеев В. В. Образовательная технология: от приема до философии / В. В. Гузеев. – М. : Сентябрь, 1996. – 112 с.
126. Гуменюк В. Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / В. Гуменюк ; АПН України ; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти. – К., 2001. – 220 с.
127. Гуменюк В. Нетрадиційні ресурси управління якістю освіти / В. Гуменюк // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2006. – № 1. – С. 64–69.
128. Гура О. І. Теоретико-методологічні основи формування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / О. І. Гура ; Ін-т вищ. освіти АПН України. – К., 2008. – 36 с.
129. Гурина Р. Как измерить профессиональную компетентность? / Р. Гурина // Высшее образование в России. – 2008. – № 10. – С. 82–89.
130. Гурье Л. Проблемы подготовки преподавателей вузов в Турции / Л. Гурье, А. Газизова // Высшее образование в России. – 2008. – № 10. – C. 115–121.
131. Гуцан Т. Г. Педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів економіки до профільного навчання старшокласників / Т. Г. Гуцан [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://intkonf.org/gutsan-tg-pedagogichni-umovi-formuvannya-gotovnosti-maybutnih-vchiteliv-ekonomiki-do-profilnogo- navchannya-starshoklasnikiv/.
132. Давыдов В. Научное обеспечение образования в свете нового педагогического мышления / В. Давыдов. – М. : Педагогика, 1991. – 243 с.
133. Даниленко Л. І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи : монографія / Л. І. Даниленко. – К. : Логос, 1998. – 140 с.
134. Даниленко Л. І. Теоретичні аспекти освітньої інноватики / Л. І. Даниленко // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи : зб. наук. пр. – К., 2001. – С. 3–11.
135. Данилова Г. Теоретичний аналіз професіоналізму суб’єкта діяльності в контексті акмеології / Г. Данилова // Освіта і управління. – 2008. – Т. 11, ч. 1. – С. 35–47.
136. Даринский А. В. Кого и как включать в систему образования взрослых / А. В. Даринский // Педагогика. – 1995. – № 2. – С. 61–64.
137. Дарманський М. М. Соціально-педагогічні основи управління освітою в регіоні / М. М. Дарманський. – Хмельницький, 1997. – 384 с.
138. Девятко И. Ф. Методы социологического исследования / И. Ф. Девятко. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 1998. – 208 с.
139. Декарт Р. Сочинения : в 2 т. : [