ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД
«ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

На правах рукопису

КОЛЯДА Михайло Георгійович

УДК 378.147:004.056.5

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
дійсний член НАПН України,
доктор педагогічних наук, професор,
Курило Віталій Семенович

Луганськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….…..…..5
РОЗДІЛ 1. СТАН ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ……...25

1.1. Базові поняття дослідження: «захист інформації», «інформаційна безпека», «управління інформаційною безпекою», «індивідуальна освітня траєкторія», «індивідуальна освітня програма»……………………………25

1.2. Сутність і специфіка діяльності майбутнього фахівця із захисту інформації та управління інформаційною безпекою ……………………………...…....41
1.3. Сучасний стан професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою.......….........................72

1.3.1. Аналіз професійної підготовки фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою у США та в країнах Європейського Союзу .....................................................................…72
1.3.2. Проблеми професійної підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації та в Україні ....................................89
Висновки до розділу 1 .......................…..................................................................106
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ ................................................................110
2.1. Обґрунтування концепції професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою ...................110
2.2. Система принципів підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційної безпеки.............................................................................................................127
2.3. Модель системи професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою ….………………....145
Висновки до розділу 2 ...................................................................................180

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ СФЕРИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ …..184
3.1. Виявлення стилю навчання майбутніх фахівців сфери інформаційної безпеки ………………………………………………………………………184
3.2. Особливості використання методів, форм та засобів навчання у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційної безпеки ....199
3.2.1. Методи розв’язання задач із використанням дивергентного мислення ………………………………………………………………211
3.2.2. Телекомунікаційний проект як ефективна організаційна форма комп’ютерно-комунікаційного навчання .............................................219
3.3. Організація індивідуально орієнтованого освітнього процесу як передумова ефективної підготовки майбутніх фахівців сфери інформаційної безпеки ..................................................................................232
3.4. Вибір оптимальних форм, способів і методів організації навчального процесу за індивідуально орієнтованою освітньою системою .................242
Висновки до розділу 3 ...................................................................................256

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ЗМІСТОВОЇ ЧАСТИНИ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ ......................................................................................................259
4.1. «Золота пропорція» як кількісний вияв гармонії у самоорганізації навчання.……….............................................................................................259
4.2. Побудова змістової структури освітньо-професійної програми майбутніх фахівців з управління інформаційною безпекою ………………………...282
4.3. Розробка і реалізація індивідуальних освітніх траєкторій ........................298
Висновки до розділу 4 ...................................................................................308

РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ ......311
5.1. Етапи та методика проведення експериментального дослідження ......…311
5.2. Критерії оцінювання та рівні сформованості базових професійних компетенцій у майбутніх фахівців з інформаційної безпеки ...………….322
5.3. Аналіз і узагальнення результатів педагогічного експерименту ………..344
Висновки до розділу 5 ...................................................................................389

ВИСНОВКИ ............................................................................................................392

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........................................................401

ДОДАТКИ ...............................................................................................................462

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком інформаційного суспільства, яке потребує кваліфікованих фахівців з вищою освітою, які могли б не лише опрацьовувати, передавати та зберігати інформаційні потоки, але й ефективно захищати надану їм інформацію, забезпечувати її схоронність від стороннього впливу і несанкціонованого доступу, а також бути здатними управляти інформаційною безпекою. Докорінна модернізація національної економіки України сьогодні стала нагальною потребою, тому держава для свого стратегічного розвитку і, відповідно, для досягнення високого рівня впровадження новітніх технологій у науці, техніці, різних галузях промисловості, транспорті, зв’язку, де задіяні наукомісткі та інтелектуальні види діяльності людини, використовуються значні обсяги науково-технічної, фінансової, банківської та іншої секретної інформації, потребує підготовки професіоналів нової формації. Для роботи з конфіденційною інформацією необхідні висококваліфіковані фахівці, зокрема з таких напрямів професійної діяльності як безпека інформаційно-комунікаційних, інженерно-технічних та управлінських систем.
Сьогодні спостерігається усталена залежність між професійними досягненнями фахівців такого напряму та їхньою інформаційно-комп’ютерною підготовкою, яка здебільшого визначається не обсягом засвоєного ними змісту знань, що дуже швидко змінюються та морально застарівають, а рівнем розвитку мислення, умінням самостійно навчатися, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій, постійно самовдосконалюватися. Зростання вимог до фахової діяльності у сфері захисту інформації, що пов’язані з безпекою інформаційних потоків, зумовлює необхідність не лише ефективно використовувати наявні інформаційні технології, комп’ютерно-комунікаційну техніку, але й впроваджувати сучасні теоретико-методологічні засади та нові методичні підходи до організації професійної підготовки майбутніх фахівців з метою підвищення їхньої результативності та якості освіти.
У зв’язку із цим студент сфери захисту інформації та управління інформаційною безпекою має опановувати не лише теоретичні знання зі спеціальних дисциплін, але й комплексно застосовувати конкретні практичні уміння та навички з експлуатації та обслуговування інформаційно-комунікаційних, інженерно-технічних та управлінських систем. Однак у теорії і практиці сучасної вищої освіти до сьогодні ще не вирішено питання про оптимальне співвідношення компонентів інженерної, організаційно-управлінської та правової складових професійної діяльності фахівців зазначеної категорії; потребують також удосконалення діагностичні методики визначення рівня сформованості фахової компетентності та творчого мислення; відсутня система критеріїв і показників, що дозволили б оцінити цей рівень; не приділяється належної уваги впровадженню інноваційних освітніх технологій, реалізації індивідуальних траєкторій навчання студентів.
Основні напрями та вимоги до сучасної організації професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційної безпеки у вищій школі визначено в Законах України «Про вищу освіту» (2002), «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006–2015 рр.», «Про доступ до публічної інформації» (2011), «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» (2003), в Указах Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України» (від 21.03.2008), «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» (від 20.10.2005), у «Положенні про технічний захист інформації в Україні» (від 27.09.1999), у Державній програмі «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті й науці на 2006–2010 рр.» та ін.
В умовах сучасних реалій інформаційного суспільства та широкомасштабного впровадження комп’ютерних технологій професійна підготовка майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою у вищих навчальних закладах здійснюється в інформаційно-освітньому та професійно-освітньому середовищі за високої невизначеності як стосовно методів і способів дешифрування інформації, так і стосовно каналів її витоку. У зв’язку із цим практика професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційної безпеки у вищих навчальних закладах має низку невирішених проблем, пов’язаних із впровадженням у навчальний процес індивідуального підходу щодо формування їхньої готовності до професійної інформаційно-аналітичної, інженерно-технічної та організаційно-управлінської діяльності, професійної культури і здібностей; із реалізацією особистістно орієнтованого та діяльнісного підходів до моделювання змісту навчання з урахуванням специфіки професійної діяльності із захисту інформації; з комплексним використанням традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів, засобів та форм навчання. Це зумовлює наявність у підготовці таких фахівців суперечностей, що впливають на рівень розвитку професійної компетенції з інформаційно-аналітичного, інженерно-технічного та адміністративно-управлінського напрямів. Це суперечності між:
– соціально обґрунтованим запитом освітньої галузі на фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою і незадовільним рівнем їхньої підготовки, недостатньою розробленістю теорії, методики й практики професійної освіти майбутніх спеціалістів галузі інформаційної безпеки;
– реальними організаційно-методичними умовами формування фахових компетенцій у студентів і великим обсягом інформації, яку їм необхідно обробляти в умовах швидкозмінних систем інформаційно-комп’ютерного, інженерно-технічного та організаційно-управлінського захисту;
– високою соціальною значущістю засвоєння знань, умінь та навичок з інформаційної безпеки суб’єктами інформаційної діяльності у виявленні несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації і недостатнім теоретичним обґрунтуванням шляхів та засобів формування професійних компетенцій у майбутніх фахівців сфери захисту інформації;
– необхідністю індивідуалізації й активізації навчального процесу у контексті принципів Болонської декларації і низькими темпами розробки та впровадження особистісно орієнтованого, диференційованого навчання за індивідуальною освітньою траєкторією.
Розв’язання зазначених суперечностей потребує вирішення проблеми дослідження, яка полягає в необхідності обґрунтування теоретичних і методичних засад професійної підготовки, пошуку методологічних підходів, концептуальних положень, принципів, які сприятимуть підготовці майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою в умовах інформаційного суспільства, їх самореалізації та особистісного розвитку.
Дослідженню проблеми неперервної професійної освіти приділяли значну увагу такі науковці, як С. У. Гончаренко [102, 103], Н. Г. Ничкало [363–365], О. Я. Савченко [384], С. О. Сисоєва [453–457]; теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі розглядали А. М. Алексюк [7], С. І. Архангельський [20], В. І. Бондар [59–60], М. Б. Євтух [146]; психолого-педагогічні аспекти навчально-пізнавальної діяльності з використанням інформаційних технологій у навчальному процесі – В. П. Беспалько [45–46], Ю. І. Машбиць [342], П. І. Образцов [372]. Проблемам впровадження інформаційних технологій у навчальний процес у вищих навчальних закладах приділяється значна увага в наукових працях О. В. Адаменко [2], Н. В. Апатової [18; 19; 78], А. Ф. Верланя [77; 78], Я. М. Димарського [561], М. І. Жалдака [147–150], Н. В. Морзе [356], С. В. Панюкова [387], Т. Б. Поясок [418], І. В. Роберт [440], З. С. Сейдаметової [445], С. О. Семерікова [448]; застосуванню комп’ютерно орієнтованих засобів навчання – І. Є. Булаха [69–70; 382], Р. С. Гуревича [119; 120], Ю. О. Жука [152], О. М. Спіріна [473], Ю. В. Триуса [498]; дистанційного навчання – О. О. Андрєєва [11], В. Ю. Бикова [51–53], В. І. Гриценка [286], В. М. Кухаренка [399], Н. В. Морзе [356], В. В. Олійника [399; 400], Є. С. Полат [406], П. В. Стефаненка [478]; розвитку інформаційної компетентності викладачів і студентів – О. М. Гончарової [18; 105], Т. І. Коваль [201], О. С. Меняйленка [343], О. В. Співаковського [472].
У дисертаційних дослідженнях російських науковців розглядалися питання підвищення ефективності навчання майбутніх фахівців з інформаційної безпеки на засадах інформаційно-проективної діяльності (С. О. Алтухова [8]), на основі спеціального програмного забезпечення (В. О. Грицик [116], І. М. Кірко [193]); проблемі формування інформаційної культури фахівців у галузі захисту інформації приділяли свою увагу Є. М. Бояров [66] і В. П. Поляков [409; 410]. Однак проблема професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою у вищих навчальних закладах ще не достатньо досліджена як у теоретичному, так і в методичному аспектах. Поза увагою дослідників залишилися такі важливі питання як розробка й обґрунтування концептуальних положень, моделей та критеріїв ефективності такої підготовки, впровадження організаційно-методичних систем у контексті формування у студентів готовності до професійної інформаційно-аналітичної, інженерно-технічної та організаційно-управлінської діяльності.
Разом із тим, враховуючи соціальну значущість ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою для забезпечення інформаційного суспільства конкурентоспроможними кадрами, відсутність теоретичного обґрунтування і практичного впровадження такої підготовки у вищих навчальних закладах, було обрано тему дисертаційного дослідження: «Теоретичні і методичні основи професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою».
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» «Системний аналіз процесів упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту» (державний реєстраційний номер 011U002248) та в межах наукової теми кафедри радіотехніки та захисту інформації Донецького національного технічного університету в рамках «Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року» (Розпорядження Голови обласної державної адміністрації № 325 від 16.07.2002). Автор є членом робочої групи з розробки й аналізу матеріалів розділу «Галузеві аспекти підготовки фахівців з вищою освітою» (довідка № 01/09-0197 від 18.10.2010).
Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (протокол № 2 від 26.09.2008), а також узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології Національної академії педагогічних наук України (протокол № 8 від 28.10.2008).
Об’єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження: теоретичні і методичні основи професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.
Мета дослідження: обґрунтувати теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою і на цих засадах розробити організаційно-методичну систему такої підготовки й експериментально перевірити її ефективність.
Концепція дослідження полягає в обґрунтуванні організаційно-методичної системи професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою. Фахова підготовка повинна бути спрямована на формування у них готовності до інформаційно-аналітичної, інженерно-технічної та організаційно-управлінської діяльності. Вихідним положенням концепції є ідея про створення такої системи професійної підготовки, яка ґрунтується на впровадженні інноваційних освітніх технологій, що передбачає врахування специфічних особливостей діяльності фахівців галузі інформаційної безпеки, яка функціонує в умовах зміни парадигм захисту інформації та інформаційної безпеки, форм і систем захисту інформації, що обумовлює необхідність формування у них дивергентного мислення; вона спирається на системний, синергетичний, особистісно орієнтований, діяльнісний, технологічний, індивідуально-диференційований та компетентнісний підходи; на ідеї праксиологічності у використанні випереджального та адаптивного навчання; на органічне поєднання традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів навчання за умовою їх взаємного доповнення; на інтеграцію і самоорганізацію, і включає систему принципів:
– ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційної безпеки за розділами: принципи виховання; принципи цілепокладання, сутності та змісту професійної підготовки; принципи організації навчального процесу; принципи комунікацій і взаємодії між суб’єктами педагогічної діяльності;
– свободи вибору студента в плануванні, відбору курсів і навчальних модулів, вибору методів, форм та освітніх технологій за індивідуально орієнтованою системою навчання;
– взаємозв’язку лінійності і нелінійності в професійному навчанні, коли траєкторія лінійного навчання студента коригується стосовно прогнозованих параметрів навченості, або у зв’язку із багаторівневими «збурюваннями», пов’язаними з появою нових засобів захисту інформації;
– підвищення науковості управління інформаційної безпекою на основі системного концептуального знання: на філософському рівні – співвідношення понять «знання» і «інформація»; на загальнонауковому рівні – розширення системи методів управляння інформаційною безпекою: моделювання; актуалізація соціальної і суспільної значущості як самої інформації, так і методів, форм та засобів її захисту; на конкретно-науковому рівні – використання нових методів і засобів криптологічних перетворень; посилення інформаційного захисту через постійне уведення в практику новітніх математичних теорій, прогресивних систем інформаційного менеджменту і удосконалення технічних можливостей апаратури; проектування інформаційно-безпечних систем, прогнозування їхньої надійності; на рівні технології управління – опора на принципи функціональної диференціації ролей взаємодіючих сторін і суб’єктів управління; принципи та технології управління безпекою, через системно-динамічне моделювання і за рахунок сценарного планування; аудит інформаційної безпеки; розширення міжмережевої взаємодії в управлінні (адміністративний менеджмент у сфері захисту інформації, використання інтернет-технологій в управлінні безпекою та у плануванні безпеки) і т. ін.;
– взаємозв’язку загального (загальні освітні технології), особливого (системи підготовки фахівців із захисту інформації) і спеціального (спеціальних методик і технологій навчання) у індивідуально орієнтованому освітньому процесі;
– провідної ролі прогнозу, передбачення результатів навчання та шляхів витоку інформації, прогностики в прийнятті управлінських рішень інформаційної безпеки.
Орієнтуючись на вищевикладене, визначено основні концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою.
1. Формування фахових компетенцій здійснюється за рахунок його особистісного розвитку і розглядається як головна мета і результат його професійної освіти. Розвиток особистості майбутнього фахівця сфери інформаційної безпеки передбачає комплексний підхід до його підготовки шляхом розробки основних засад навчального процесу: аксіологічної, гносеологічної та праксиологічної складових.
2. Система професійної підготовки включає цілі та завдання, змістовий ресурс, процесуальний компонент, організаційно-методичне наповнення і результативний компонент, які забезпечують формування у студентів фахових компетентностей. Складові системи розробляються на основі моделювання навчального процесу, що базується на системному, синергетичному, особистісно орієнтованому, діяльнісному, технологічному, індивідуально-диференційованому та компетентнісному підходах; педагогічно доцільному поєднанні традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів і засобів навчання; комбінуванні форм організації навчального процесу. При цьому важливим чинником проектування процесу професійної підготовки є використання принципу взаємного доповнення різних технологій навчання.
3. Професійна підготовка майбутніх фахівців у галузі захисту інформації і управління інформаційною безпекою у вищих навчальних закладах ґрунтується на моделі підготовки із використанням індивідуальної траєкторії навчання, яка забезпечує гармонійний та всебічний професійно спрямований особистісний розвиток студентів. Це відбувається завдяки інтегративному і кредитно-модульному принципам планування змісту професійно орієнтованих (спеціальних) дисциплін, постійному його оновленню в контексті сучасних досягнень у сфері захисту інформації та управління інформаційною безпекою. Завдяки постійному моніторингу освітньої діяльності, зокрема навчальних досягнень, її коригуванню в системі професійної підготовки, підвищенню ролі самоконтролю та самокоригування знань, умінь і навичок.
4. Освітньо-професійна програма підготовки майбутніх фахівців галузі інформаційної безпеки конструюється за радіально-концентричною моделлю структурування її змісту через взаємозв’язок обов’язкової та вибіркової, тобто нормативної та варіативної частин для її подальшої реалізації за індивідуальним маршрутом навчання студента.
5. Відповідність системи професійної підготовки фахівців з інформаційної безпеки сучасному рівню розвитку професійної освіти, вимогам особистісно орієнтованої та діяльнісної парадигми забезпечує:
– широке застосування форм і методів продуктивного навчання, розвиток дивергентного мислення, що сприяє вирішенню завдань, сутність яких полягає у пошуку великої кількості різновидів розв’язування криптографічно-комбінаторних задач сфери інформаційної безпеки;
– моделювання інформаційно-захисної діяльності у процесі підготовки майбутніх фахівців з інформаційної безпеки шляхом використання телекомунікаційних проектів;
– зміст навчання, що визначається рівнем розвитку сучасних криптографічних та інших методів захисту інформації, інноваційних форм управлінської діяльності з інформаційної безпеки, є відповідним майбутній професійній діяльності фахівців такого профілю;
– випереджальний характер підготовки, який забезпечується формуванням інформаційно-аналітичної, інженерно-технічної та організаційно-управлінської компетентності й розвитком професійних якостей, готовність до здійснення фахової діяльності, професійної культури та професійних здібностей майбутнього фахівця сфери інформаційної безпеки.
У процесі дослідження виходили із загальної гіпотези, що професійна підготовка майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою буде більш ефективною, якщо:
– методологічною основою професійної підготовки в інформаційно-освітньому та професійно-освітньому середовищі виступить принцип додатковості синергетичного, особистісно орієнтованого, діяльнісного підходів та формування на їх основі у студентів дивергентного мислення;
– теоретичною основою такої підготовки будуть закономірності і особливості професійного навчання фахівців з інформаційної безпеки;
– при організації системи професійної підготовки буде використано підхід у виявленні стилю навчання студентів на засадах комплексного врахування механізмів їх мислення, емоційного розвитку з одночасним їх розподілом за типами інтелекту і професійних інтересів;
– буде реалізовано навчання майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою за їх індивідуальною освітньою траєкторією на засадах поетапного формування у них професійних компетенцій щодо інформаційно-аналітичної, інженерно-технічної та організаційно-управлінської діяльності залежно від особистісних інтересів, нахилів, здібностей та особливостей темпераменту і характеру кожного студента.
Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах:
– професійна підготовка майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою набуває ефективності, якщо оптимально будуть дібрані форми, методи та способи організації навчального процесу з орієнтацією на індивідуально орієнтовану освітню систему; буде розроблена методична система її планування з урахуванням аксіологічних, гносеологічних та праксиологічних засад.
– професійна підготовка майбутніх фахівців втілюватиме ознаки цілісної особистісно орієнтованої та діяльнісної системи, складовими якої будуть: формування професійно важливих якостей, готовність до фахової діяльності, професійна культура і професійні здібності;
– розробку навчальних планів, робочих програм професійної підготовки студентів галузі інформаційної безпеки необхідно виконувати на синергетичних засадах, із використанням концепції «золотої пропорції», що дозволить гармонійно поєднувати обов’язкове та вибіркове, тобто їхнє нормативне та варіативне наповнення;
– професійна складова в комп’ютерно-комунікаційних, інженерно-технічних та організаційно-управлінських системах захисту інформації набуває ефективності, якщо для організації навчання студентів буде впроваджено навчально-методичний комплекс, що матеріально буде підтримуватися комп’ютерно-комунікаційною та спеціальною технікою перехоплення, блокування, шифрування та дешифрування конфіденційної інформації.
Відповідно до мети, концепції та висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1. Вивчити стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та практиці вищих навчальних закладів України та за кордоном і виявити сутність і специфіку діяльності майбутнього фахівця із захисту інформації та управління інформаційною безпекою.
2. Розробити концепцію професійної підготовки фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою і дослідити умови її реалізації в навчальному процесі ВНЗ України.
3. Обґрунтувати та адаптувати принципи ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційної безпеки.
4. Розробити та обґрунтувати модель професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою.
5. Визначити критерії, показники оцінювання та рівні сформованості професійних компетенцій у майбутніх фахівців з інформаційної безпеки.
6. Виявити організаційно-методичні умови професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою у вищих навчальних закладах з урахуванням використання індивідуальних траєкторій навчання студентів.
7. На основі концепції «золотої пропорції» застосувати синергетичну теорію для виявлення конкретних параметрів педагогічної системи в рамках виміру гармонії у функціонуванні її елементів.
8. Розробити навчально-методичні матеріали забезпечення професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації.
9. Експериментально перевірити ефективність розробленої організаційно-методичної системи професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою.
Загальна методологія дослідження базується на положеннях психолого-педагогічної теорії учіння (діяльність учня) та пізнання і діяльнісної теорії навчання (учбова діяльність); теорії особистості та її розвитку в процесі навчання й виховання; системному і синергетичному підходах до організації навчально-виховного процесу; методології гармонії у концепції «золотої пропорції» і закономірностях чисел Фібоначчі; на концептуальних положеннях педагогіки і психології щодо ролі комп’ютерно орієнтованих методів, засобів і форм навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців у вищій школі, а також застосування традиційних та комп’ютерно орієнтованих методів, форм та засобів навчання.
Теоретичну основу дослідження становлять висновки і положення з: філософії неперервної освіти (В. П. Андрущенко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, В. С. Курило, В. С. Лутай, В. С. Пазенок); концептуальних ідей теорії неперервної професійної освіти (С. Я. Батишев, О. В. Глузман, Р. С. Гуревич, С. У. Гончаренко, В. І. Луговий, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоєва); дидактики професійної освіти (Ю. К. Бабанський, В. І. Бондар, В. М. Вакуленко, Н. П. Волкова, В. О. Козаков, І. Я. Лернер, О. М. Матюшкін, І. П. Підласий); теорії педагогічних систем (В. П. Беспалько, В. В. Докучаєва, В. Д. Шадриков); дидактичних основ підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності (Л. Ц. Ваховський, С. О. Омельченко, А. О. Рижанова, С. В. Савченко, С. Я. Харченко); організації навчального процесу у вищій школі (А. М. Алексюк, С. І. Архангельський, П. І. Підкасистий,); діяльнісного підходу в навчанні та теорії поетапного формування розумових дій (Б. Г. Ананьєв, Г. О. Атанов, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Н. Ф. Тализіна);теорії особистісно орієнтованого навчання та розвитку особистості майбутнього фахівця у процесі професійної підготовки (Г. О. Балл, С. М. Лобода, В. В. Рибалка, Т. Т. Ротерс, М. Л. Смульсон, І. О. Сташевська, О. Ф. Турянська); професійної підготовки фахівців у вищій школі (М. Б. Євтух, Т. О. Зюзіна, О. Г. Кучерявий, О. М. Пєхота, О. Н. Чиж); концептуальних основ модульно-рейтингового оцінювання навчальних досягнень студентів (Л. М. Романішина, П. І. Сікорський, Ю. В. Триус); теоретичних засад розвитку національних кредитних систем вищої школи в контексті світових інтеграційних освітніх процесів (Я. Я. Болюбаш, М. Ф. Степко, В. Д. Шинкарук); концептуальних основ інформатизації освіти у вищій школі (В. Ю. Биков, А. М. Гуржій, М. З. Згуровський. Г. О. Козлакова, І. В. Роберт); робіт у галузі інформатики і методології інформатизації (О. М. Білоцерковський, В. Ю. Биков, І. Є. Булах, Є. П. Веліхов, В. М. Глушков, А. М. Гуржій, А. М. Довгялло, О. О. Дородніцин, А. П. Єршов, М. І. Жалдак, Ю. О. Жук, С. С. Лавров, Ю. І. Машбиць, В. М. Монахов, Є. С. Полат, С. О. Сисоєва), робіт у галузі методики навчання інформатики (Н. В. Апатова, С. О. Бешенков, О. І. Бочкін, А. Ф. Верлань, О. М. Гончарова, В. М. Касаткін, В. І. Клочко, Т. І. Коваль, Е. І. Кузнєцов, О. А. Кузнєцов, В. В. Лаптєв, М. П. Лапчик, Н. В. Макарова, В. М. Монахов, Н. В. Морзе, С. А. Раков, Ю. С. Рамський, І. В. Роберт, О. В. Співаковський, Ю. В. Триус); теорії дистанційного навчання і теоретико-методологічних засад створення сучасних засобів та електронних технологій навчання (О. О. Андрєєв, В. Ю. Биков, В. І. Гриценко, А. Ф. Монако, В. В. Олійник, Е. С. Полат, Є. М. Смирнова-Трибульска, О. В. Соловов, О. М. Спірін, П. В. Стефаненко); теоретичних засад навчання за індивідуальною траєкторією навчання (М. І. Башмаков, В. Г. Єрикова, Н. Г. Звірова, М. В. Давидова, Т. В. Машкова, К. О. Олександрова, А. П. Тряпіцина).
При виконанні поставлених завдань у роботі використовувалися такі методи дослідження: теоретичні – вивчення та аналіз педагогічної, психологічної, методичної, спеціальної літератури та інформаційних ресурсів мережі Інтернет, в яких висвітлювалися проблеми навчання майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою для узагальнення та систематизації теоретичних положень, із метою розробки концепції дослідження; вивчення та узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду професійної підготовки фахівців сфери інформаційної безпеки для виявлення переваг і недоліків процесу проектування організаційно-методичної системи їх підготовки; аналіз програм інформатизації, освітніх стандартів, навчальних планів, програм і навчальних посібників з інформаційної безпеки та методики навчання з метою обґрунтування нових підходів до модернізації методичної складової професійної підготовки майбутніх фахівців галузі інформаційної безпеки; теоретичне моделювання, з метою проектування моделі підготовки майбутніх фахівців, прогнозування та узагальнення результатів дослідження для розкриття наукових аспектів означеної проблеми; емпіричні – спостереження, опитування, анкетування, тестування, експертні оцінки, для визначення рівня сформованості професійних компетенцій у студентів та випускників спеціальностей у галузі інформаційної безпеки в умовах реальної підготовки; педагогічний експеримент, з метою перевірки ефективності спроектованої організаційно-методичної системи підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою; методи математичної статистики (критерій Стьюдента та метод кутового перетворення Фішера φ*) для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилися на базі Донецького національного технічного університету, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля та Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Було використано експериментальні майданчики кафедр із захисту інформації та управління інформаційною безпекою Національного університету суднобудування імені адмірала Макарова, Національного університету «Львівська політехніка», Національного авіаційного університету, Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, Європейського університету, Вінницького національного технічного університету, Державного вищого навчального закладу НАПН України «Університет менеджменту освіти»; в педагогічному експерименті були задіяні наукові майданчики Комп’ютерної академії «Шаг» (Донецька філія) і підприємства «Марк Трейд» (м. Донецьк). У дослідно-експериментальній перевірці загалом брало участь 1306 осіб: 1140 студентів, 126 викладачів, 40 фахівців з інформаційної безпеки.
Протягом усього періоду дослідження автор брав участь в апробації і практичному впровадженні розробленої моделі професійної підготовки майбутніх фахівців, здійснював керівництво аспірантами та творчою групою викладачів, особисто викладав дисципліни з інформаційної безпеки та практичної криптології.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:
– вперше обґрунтовано теоретичні і методичні основи професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою, зокрема обґрунтовано концепцію і побудовано модель такої підготовки у вигляді цілісної організаційно-методичної системи; розроблено конкретні шляхи реалізації запропонованої моделі, зокрема запроваджено індивідуальні освітні траєкторії в підготовці студентів та психолого-педагогічний підхід у виявленні стилю навчання майбутніх фахівців; на основі концепції «золотої пропорції» застосовано синергетичну теорію для виявлення конкретних параметрів педагогічної системи в рамках виміру гармонії у функціонуванні її елементів; визначено й обґрунтовано критерії і показники оцінювання та рівні сформованості базових професійних компетенцій у майбутніх фахівців з інформаційної безпеки; розроблено проект державного стандарту підготовки фахівців у галузі знань 1701 «Інформаційна безпека»;
– удосконалено навчальні плани та робочі програми

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення наукової проблеми обґрунтування теоретичних і методичних засад професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою і на цих засадах розроблено організаційно-методичну систему такої підготовки. Отримані в процесі дослідження теоретичні й експериментальні результати дають підстави зробити такі висновки:
1. Аналіз сутності і специфіки професійної діяльності фахівця із комп’ютингу, що охоплює діяльність із захисту інформації та управління інформаційною безпекою, розгляд його професійної підготовки у вищих навчальних закладах Євросоюзу, США, Російської Федерації та інших розвинених країн світу, дозволили виявити спільні тенденції їх розвитку, позитивні та негативні сторони такої підготовки в Україні. Це вказало на створення передумов для актуалізації розробки теоретичних і методичних основ професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційної безпеки відповідно до процесів інформатизації в суспільстві, використання досягнень сфери комп’ютерних наук, інформаційних систем, програмної та комп’ютерної інженерії, інформаційних технологій, інформаційного менеджменту, і стало підґрунтям для розгляду особливостей та специфіки їх фахової підготовки у вищих навчальних закладах України в контексті виконання положень Болонської декларації, потреби рухливого ринку праці у спеціалістах із захисту інформації. У вищих навчальних закладах розвинених країн Заходу спостерігається активне впровадження нововведень, спрямованих на формування діяльнісних підходів у навчанні, на розвиток тенденцій щодо переходу від групових форм і методів навчання до індивідуальних, із власною особистісно орієнтованою траєкторією навчання, з використанням інноваційних педагогічних і комп’ютерних технологій. Є тенденція виокремлення напряму підготовки фахівців з інформаційної безпеки в самостійну галузь знань.
Аналіз основних дефініцій, що складають теоретико-методологічну основу дослідження, дозволив більш ретельно виявити специфіку професійної діяльності фахівців галузі інформаційної безпеки, а розгляд психолого-педагогічної складової категоріально-понятійного апарату показав шляхи до оновлення процесу професійної підготовки студентів через реалізацію індивідуально орієнтованого освітнього процесу.
2. Представлена концепція професійної підготовки майбутнього фахівця із захисту інформації та управління інформаційною безпекою ґрунтується на таких положеннях: підготовка будується на основі комплексного підходу до використання змісту, методів, засобів і форм навчання, що передбачає реалізацію права вибору студента навчатися за індивідуальною освітньою траєкторією; мається на увазі планування та організація освітнього процесу, який спирається на теорію діяльнісного навчання і враховує його індивідуальні особливості; діяльність визначає самостійність, індивідуальність і відповідальність студента у власному розвитку; професійна підготовка майбутнього фахівця сфери інформаційної безпеки розглядається як цілісна система, провідними принципами якої виступають системний, синергетичний, особистісно орієнтований, діяльнісний, технологічний, індивідуально-диференційований та компетентнісний підходи; головним системоутворюючим чинником інформаційно-аналітичної, інженерно-технічної та організаційно-управлінської діяльності є взаємозалежність усіх її складових з урахуванням системності у використанні випереджального та адаптивного навчання на основі праксиологічних ідей з органічним поєднанням традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів навчання за умовою їх взаємного доповнення; урахування при підготовці майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою специфіки їх професійної діяльності щодо секретності використання методів шифрування та дешифрування, криптографічних алгоритмів та інших засобів роботи з конфіденційною інформацією, а також того, що вони будуть працювати на підвищеному рівні складності в умовах високої невизначеності та новизни місць витоку конфіденційної та секретної інформації, що обумовлює необхідність формування у них дивергентного мислення, заснованого на стратегії генерування множини рішень однієї проблеми.
3. Обґрунтовано та адаптовано використання принципів ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційної безпеки за розділами: принципи цілепокладання, сутності та змісту професійної підготовки – принцип єдності сенсу і діяльності, принцип діяльнісного спрямування змісту підготовки, принцип цільової настанови на неперервність професійної підготовки, принцип відповідності змісту професійної підготовки можливостям матеріально-технічної бази, принцип взаємозв’язку системи формування фахової спрямованості особистості та зовнішнього середовища; принципи організації навчального процесу – принцип послідовності й циклічності, принцип систематичності навчання, принцип спрямованості вибору змісту, засобів та форм професійної підготовки за індивідуальною траєкторією навчання, принцип максимального наближення до потреб, можливостей, особливостей індивіда, принцип варіативності, принцип взаємного доповнення традиційних і комп’ютерно орієнтованих компонентів підготовки, принцип мінімізації позапредметної інформації; принципи комунікацій і взаємодії між суб’єктами педагогічної діяльності – принцип співпраці, співробітництва й співтворчості викладача і студентів, принцип конструювання спільної діяльності, принцип системного плюралізму. З огляду на важливість не тільки навчання майбутніх фахівців у галузі інформаційної безпеки, але й значущості виховної роботи, яка повинна гармонійно поєднуватися з навчальною роботою в системі формування їх високих моральних якостей і вироблення імунітету до здійснення комп’ютерних та інших інформаційних злочинів, було окремо розроблено групу принципів виховання фахівців сфери інформаційної безпеки, а саме – принцип національної та гуманістичної спрямованості, принцип толерантності, принцип виховання культури особистої безпеки, принцип превентивності та інтенційний принцип. Також до системи традиційних принципів додано принцип формування дивергентного мислення майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою.
На основі обґрунтованих принципів, відповідно до розробленої концептуальної моделі, сформульовано цілі й побудовано організаційно-методичну систему підготовки майбутніх фахівців з інформаційної безпеки, що передбачає: особливості використання методів продуктивного навчання; методи розв’язування задач із використанням дивергентного мислення; методи, засоби і форми організації навчання із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
4. Розроблена та обґрунтована модель системи професійної підготовки майбутнього фахівця із захисту інформації та управління інформаційною безпекою відображає необхідність реалізації мети і завдань навчання, вона спирається на теоретико-методологічні основи з урахуванням закономірностей його особистісного розвитку за індивідуальною траєкторією навчання. У моделі представлено структурування навчальної діяльності майбутніх фахівців у галузі інформаційної безпеки у вигляді складових: функціональної (простежуються зв’язки між такими компонентами діяльності як мотиви, дії та знання), динамічної (виокремлюються цілі, завдання, засоби і продукти діяльності), операційної (виокремлюються алгоритми діяльності, тобто оператори як компоненти діяльності) та організаційної (показуються способи навчальної діяльності через увідно-мотиваційний, операційно-виконавчий та контрольно-оцінний етапи).
За результатами аналізу поглядів різних авторів на категорію «професійно-освітнє середовище» розроблено авторське визначення цього поняття, під яким розуміють сукупність умов, що впливають на розвиток і формування професійних здібностей, потреб та інтересів того, кого навчають; воно зорієнтоване на задоволення освітніх вимог, що висуваються суспільством до професійної підготовки майбутнього фахівця.
На основі розробленого підходу у виявленні стилю навчання майбутніх фахівців сфери інформаційної безпеки на засадах комплексного врахування механізмів мислення, емоційного розвитку з одночасним розподілом їх за типами інтелекту і професійними інтересами, можна більш об’єктивно і ретельно моделювати адаптацію студентів у інформаційно-освітньому та професійно-освітньому середовищі, а також спрямовано управляти професійним розвитком і прогнозувати їх навчальні досягнення.
5. Визначено та обґрунтовано критерії, показники оцінювання та рівні сформованості базових професійних компетенцій у майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою, що характеризують їх мотивації (мотиваційний критерій), рівень одержаних професійно спрямованих знань (когнітивний критерій), рівень сформованих умінь та навичок щодо фахової діяльності (операційно-діяльнісний критерій). Встановлено чотири складові визначальних професійних компетентностей фахівця: професійно важливі якості, готовність до визначеного виду професійної діяльності, професійна культура і професійні здібності, що визначають специфіку їхніх проявів і взаємозв’язків. У ході експериментальної роботи доведено, що існує істотна відмінність у показниках рівнів сформованості базових професійних компетенцій студентів контрольних та експериментальних груп, абсолютній приріст на кінець експерименту має істотну відмінність. Найбільш помітним виявився відрив на високому рівні, у той час як на низькому рівні ці показники є значно нижчими.
6. Визначено організаційно-методичні умови забезпечення ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації, а саме: створення позитивного комфортно-сприятливого професійно-освітнього середовища за індивідуальним маршрутом навчання, де студент може планувати і здійснювати навчальний процес за власним планом та графіком його реалізації, що враховує його індивідуальні особливості, де він відповідно до особистісних здібностей, індивідуального стилю та навчальних досягнень може вільно вибирати зміст, форми та технології навчання, що забезпечують йому гармонійний та всебічний професійно орієнтований розвиток; упровадження освітніх технологій самоактуалізації студентів у процесі професійно-практичної навчальної діяльності; спрямування змістового забезпечення процесу фахової підготовки на формування та розвиток професійно-значущих особистісних якостей, а відбір змісту навчального матеріалу здійснюється на основі інноваційності і постійного його оновлення у контексті сучасних досягнень в освітній галузі та у сфері захисту інформації та управління інформаційною безпекою; застосування комплексу методів та організаційних форм навчально-виховного процесу, що ґрунтуються на принципах послідовності та неперервності, доцільності та інтегративності, цільової установки на індивідуальний та наскрізний принцип його планування; застосовування методів продуктивного навчання та методів розв’язування задач із використанням дивергентного мислення, що ґрунтуються на впровадженні комплексного підходу, який забезпечує органічне поєднання у навчальному процесі традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів навчання; впровадження телекомунікаційних проектів як ефективної організаційної форми комп’ютерно-комунікаційного навчання; орієнтація змісту та форм самостійної роботи на залучення студентів до самостійної пізнавальної діяльності на засадах дивергентного підходу; підвищення значення самокорекції та самоконтролю навчальних досягнень студентів за рахунок впровадження системи модульно-рейтингового неперервного контролю та оцінювання результатів навчальної діяльності з використанням коригувального підходу в проектуванні та формуванні складових базових професійних компетентностей фахівця, а також постійного контролю за рівнем досягнення цілей навчання, відхилення від яких сигналізує про відхід від прогнозованої оптимальної траєкторії розвитку професійно важливих якостей, готовності до визначеного виду професійної діяльності, сформованості професійної культури і професійних здібностей.
Запропонований принцип «свободи вибору» студента, що нерозривно пов’язаний із його усвідомленою відповідальністю за свій вибір, дозволяє ефективно сполучати відбір форм і способів проведення занять з оптимальним підбором методів навчання. У такий спосіб поширюється маневр у використанні множини варіантів дидактичних інструментів як для студентів, так і для викладачів, що вирішує проблему між «індивідуальним і колективним», між «індивідуальним і груповим» навчанням.
Застосовано методику згортання знань у логічний конструкт, у тому числі, і за рахунок побудови радіально-концентричної моделі змістової структури освітньо-професійної програми майбутніх фахівців із управління інформаційною безпекою; за допомогою такого підходу реалізується можливість прозоро будувати логічні ланцюги послідовності вивчення дисциплін, з урахуванням їх наступності і спадкоємності, надається перспектива уникати повторень і накладок у змістовій частині курсів, що вивчаються.
7. На основі концепції «золотої пропорції» було застосовано синергетичну теорію для виявлення конкретних параметрів педагогічної системи в рамках виміру гармонії функціонування її елементів; показано, що у такий спосіб можна інтерпретувати різні педагогічні категорії та об’єкти, надаючи їм зручної універсальної гармонійної форми для аналізу. Використано особливості й закономірності ряду чисел Фібоначчі для моделювання циклічної індивідуальної траєкторії навчання бакалаврів із управління інформаційною безпекою з позиції її оптимальності та ефективності використання.
8. У процесі дослідження розроблено авторські навчально-методичні матеріали забезпечення професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою, до яких увійшли: навчальний план підготовки бакалаврів напряму 6.170103 «Управління інформаційною безпекою», анотації змісту нормативних і вибіркових дисциплін; навчальні й робочі освітньо-професійні програми, індивідуальні робочі програми та графіки навчання студентів; освітньо-кваліфікаційні характеристики; навчальні та навчально-методичні посібники: «Інформатика», «Програмування в Delphі для фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою», «Безпека і відновлення інформації в операційній системі Windows», «Технології побудови комп’ютерних мереж та захист інформації в них», «Практична криптологія», «Розробка і ведення проектів із управління інформаційною безпекою засобами MS Project»; методичні рекомендації до виконання контрольних, лабораторних і дипломних робіт, семантичні конспекти лекцій з криптографії, анкети та тести для вивчення чинників і для вибору мотивів опанування професії у галузі інформаційної безпеки, мультимедійні презентації лекційних занять, електронні версії посібників та практикумів із навчальних модулів дисциплін спеціальної професійної підготовки, електронний посібник із дисципліни «Криптографія та стеганографія» для викладачів і студентів вищих навчальних закладів у галузі знань 1701 «Інформаційна безпека».
9. Результати педагогічного експерименту дозволили констатувати перерозподіл студентів за рівнями критеріїв ефективності професійної підготовки у напрямку збільшення кількості тих, які мали високий рівень готовності до професійної діяльності: у контрольних групах цей показник зріс на 13 %, а в експериментальних групах – на 22 %. Середній абсолютний приріст студентів експериментальних груп змінився значно вище порівняно із контрольними групами: для критерію мотивації з 4,0 % (на адаптаційно-професійному етапі) до 5,3 % (на професійно-продуктивному етапі); для когнітивного критерію – з 4,0 % до 10,7 %; для операційно-діяльнісного критерію – залишився на тому ж рівні.
Ефективність запропонованої організаційно-методичної системи формування базових професійних компетенцій у майбутніх фахівців сфери інформаційної безпеки експериментально перевірено різними методами. Водночас із застосуванням традиційних методів статистичного аналізу, таких як порівняння кількісних характеристик результатів педагогічного експерименту двох вибірок (середнього квадратичного відхилення й дисперсії), використання статистичного оцінювання результатів експериментального дослідження за допомогою параметричного критерію Стьюдента та методу кутового перетворення Фішера.
Згідно із переліченими методиками й наведеними алгоритмами формування статистичних гіпотез було висунуто й перевірено ненульову гіпотезу, стосовно якої запропонована організаційно-методична система значно підвищує якість фундаментальної підготовки й сприяє формуванню мотиваційної, когнітивної та операційно-діяльнісної складових професійних компетенцій, які є базовими для формування інформаційно-аналітичних, інженерно-технічних та організаційно-управлінських фахових здібностей випускників такого профілю.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми професійної підготовки конкурентоспроможних фахівців сфери інформаційної безпеки. Подальшого вивчення потребують питання розробки та вдосконалення методичного забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій для майбутніх фахівців сфери інформаційної безпеки, оновлення змістової частини навчального плану на основі положень концепції «золотої пропорції» як кількісного вияву гармонії в самоорганізованих педагогічних системах. Проблема формування теоретичних і методичних основ професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою потребує подальшого дослідження з позиції формування стійкої мотивації, спрямованої на самостійне вміння здобувати нові знання та на підвищення освітнього рівня протягом усього життя. Є перспективи в удосконаленні механізмів прогнозування результатів професійної підготовки студентів за індивідуальною освітньою траєкторією, у використанні продуктивних методів навчання, у тому числі на основі інформаційно-комп’ютерних та мережевих технологій, що могли б забезпечити високу технологічність навчального процесу і підвищити рівень навченості студентів.
Загальні висновки та рекомендації дисертаційного дослідження, які отримані за розробленою і теоретично обґрунтованою концепцією та моделлю професійної підготовки майбутніх фахівців із захисту інформації та управління інформаційною безпекою, можуть бути використані науковцями і посадовцями органів управління вищими навчальними закладами, керівниками науково-методичних комісій із напрямів підготовки фахівців для обґрунтування та впровадження програмно-цільових рішень у галузі знань 1701 «Інформаційна безпека». Матеріали дослідження можуть бути покладені в основу створення державного стандарту цієї галузі знань, навчальних планів, навчальних та робочих програм, змістової частини фундаментальних та спеціальних фахових дисциплін, спецкурсів за вибором студентів, електронних навчально-методичних матеріалів. Вони також можуть застосовуватися у системі підвищення кваліфікації та післядипломної освіти працівників галузі інформаційної безпеки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасова С. Э. Подготовка и обучение специалистов по защите информации / Судаба Эйбалы кызы Абасова // Информационное противодействие угрозам терроризма. Научно-практический журнал. – 2005. – № 5. – С. 117– 121.
2. Адаменко Е. В. Использование компьютерных технологий в психологи : метод. указания к лаборат. практикуму по курсу «Использование компьютерной техники в психологи» : для студ. психол. спец. / Е. В. Адаменко, Л. Ф. Панченко. – Луганск : Альма-матер, 2007. – 62 с.
3. Александров В. В. Развивающиеся системы в науке, технике, обществе и культуре : Ч. 1. Теория систем и системное моделирование / В. В. Александров. – СПб. : Изд-во СПбГТУ, 2000. – 243 с.
4. Александрова Е. А. Педагогическое сопровождение старшеклассников в процессе разработки и реализации индивидуальных образовательных траекторий : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. пед. наук : спец. 13.00.01 общая педагогика, история педагогики и образования / Александрова Екатерина Александровна ; Тюменский гос. ун-т. – Тюмень, 2006. – 40 с.
5. Алексеенко Б. М. Введение в основу научных исследований (научно-теоретический анализ, результат, рекомендации) / Б. М. Алексеенко. – Хмельницкий : Мрія, 1993. – 67 с.
6. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / А. М. Алексюк. – К. : Радянська школа, 1983. – 464 с.
7. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України : Історія. Теорія : підручник для студ., аспір. та молодих викладачів навч. закладів. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.
8. Алтухова С. О. Повышение эффективности обучения студентов на основе информационно-проективной деятельности : диссертация ... кандидата педагогических наук : 13.00.01 – общая педагогика, история педагогики и образования / Алтухова Светлана Олеговна ; Воронежский гос. ун-т. – Воронеж, – 2010. – 156 с.
9. Алюшина Ю. Е. Наше видение модели специалиста / Ю. Е. Алюшина, Н. А. Дмитриевская, Л. А. Ефимова // Научное обеспечение открытого образования : науч.-метод. и информ. сб. – М. : Моск. гос. ун-т экономики, статистики и информатики, 2000. – С. 27–33.
10. Аминов Н. А. Психофизиологические и психологические предпосылки педагогических способностей / Н. А. Аминов // Вопросы психологии. – 1988. – № 5. – С. 15.
11. Андреев А. А. Дидактические основы дистанционного обучения. – М. : РАО, 1999. – 125 с.
12. Андреев А. Л. Знания или компетенции? / А. Андреев // Высшее образование в России. – 2005. – № 2. – С. 3 – 11.
13. Андреев В. И. Педагогика творческого саморазвития : инновац. курс : / В. И. Андреев. – Казань : Изд-во Казанского гос. ун-та, 1996. – Кн. 1. – 565 с.
14. Андреев В. И. Педагогика. Учебный курс для творческого саморазвития / В. И. Андреев. – Казань : Центр инновационных технологий, 2000. – 608 с.
15. Андреева Д. А. О понятии адаптации. Исследование адаптации студентов к условиям учебы в вузе // Д. А. Андреева / Человек и общество. – Вып. III. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1973. – С. 62–69.
16. Анисимов Н. М. Технология обучения изобретательской и инновационной деятельности / Н. М. Анисимов. – М. : Прометей, 1997. – 178 с.
17. Анохин П. К. Избранные труды.Философские вопросы теории функциональных систем / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1978. – 460 с.
18. Апатова Н. В. Дидактические аспекты компьютерного обучения / Апатова Н. В., Гончарова О. Н., Солдатова С. А., Федоров В. К. // Ученые записки СГУ. – 1997. – №3. – С. 133–147.
19. Апатова Н. В. Информационные технологии в школьном образовании / Н. В. Апатова. – М. : ИОШРАО, 1994. – 228 с.
20. Архангельский С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1974. – 385 с.
21. Астафьева Н. Е. Некоторые подходы к проектированию информационно-педагогических модулей / Н. Е. Астафьева, Н. В. Молоткова // Образование в регионе. 1998. – Вып. 3. – Тамбов : ТОИПКРО, – С. 134–139.
22. Астафьева Н. Е. Общенаучные методы познания в контексте проектирования информационных моделей знаний : учебное пособие / Н. Е. Астафьева, Н. В. Молоткова. – Тамбов : Изд-во ИПКРО, 2000. – 377 с.
23. Астафьева Н. Е. Содержание, пути и способы формирования регионального информационного образовательного пространства : программа спецкурса / Н. Е. Астафьева, И. В. Клемешова, Н. В. Молоткова. – Тамбов : Изд-во ИПКРО, 1997. – 26 с.
24. Атанов Г. А. Деятельностный подход в обучении / Г. А. Атанов. – Донецк : ЕАИ-пресс, 2001. – 160 с.
25. Атанов Г. А. Обучение и искусственный интеллект, или основы современной дидактики высшей школы / Г. А. Атанов, И. Н. Пустынникова ; под ред. Г. А. Атанова. – Донецк : ДОУ, 2002. – 504 с.
26. Атанов Г. О. Теорія діяльнісного навчання : навчальний посібник / Г. О. Атанов – К. : Кондор, 2007. – 186 с.
27. Афанасьев В. Г. Социальная информация и управление обществом / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1975. – 408 с.
28. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1977. – 390 с.
29. Бабак В. П. Інформаційна безпека та сучасні мережеві технології : англо-українсько-російський словник термінів / В. П. Бабак, О. Г. Корченко. – К. : НАУ, 2003. – 670 с.
30. Бабак В. П. Підготовка фахівців із захисту інформації в Україні / В. П. Бабак, В. В. Козловський, В. О. Хорошко, Д. В. Чирков // Захист інформації. – 2001. – № 4. – С. 36–44.
31. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю. К. Бабанский. – М. : Просвещение, 1985. – 208 с.
32. Бадмаев Б. Ц. Психология и методика ускоренного обучения / Б. Ц. Бадмаев. – М. : Владос, 1998. – 269 с.
33. Бадовская О. С. Применение «метода проектов» в обучении информационным технологиям [Электронный ресурс] / О. С. Бадовская // Конгресс конференций «Информационные технологии в образовании». – Режим доступа : http://ito.edu.ru/2004/Moscow/I/2/I-2-3756.html.
34. Байбородова Л. В. Сопровождение образовательной деятельности сельских школьников : монография / Байбородова Людмила Васильевна. – Ярославль ; Москва : Исследовательский центр проблем качества подготовеи специалистов, 2008. – 88 с.
35. Байбородова Л. В.Организация обучения старшеклассников сельских школ по индивидуальным планам : методическое пособие / Л. В. Байбородова, E. H. Серебренникова и др. – Ярославль : Департамент образования Администрации Ярославской обл., 2006. – 116 с.
36. Байденко В. И. Базовые навыки (ключевые компетенции) как интегрирующий фактор образовательного процесса / В. И. Байденко, Б. Оскарсон // Профессиональное образование и формирование личности специалистов : науч.-метод. сб. – М., 2002. – С. 17 – 23.
37. Байденко В. И. Компетенции в профессиональном образовании / В. Байденко // Высшее образование в России. – 2004. – № 11. – С. 4–13.
38. Басин М. А. Синергетика и Internet : Путь к Synergonet / М. А. Басин, И. И. Шилович. – СПб. : Наука, 1999. – 69 с.
39. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. – М. : ДиректМедиа Паблишинг, 2007. – 608 c.
40. Башмаков М. И. Информационная среда обучения / М. И. Башмаков, С. Н. Поздняков, Н. А. Резник. – СПб. : Свет, 1997. – 400 с.
41. Бедерханова В. П. Педагогическая поддержка индивидуализации ребёнка / В. Н. Бедерханова // Классный руководитель. – 2000. – № 3. С. 39–50.
42. Безруков В. И. Проектирование управления педагогическими системами : методология, теория, практика : дис. ... докт. пед. наук : 13.00.01 общая педагогика, история педагогики и образования / Безруков Валерий Иванович ; Московский гос. пед. ун-т. – Москва, 2005. – 315 с.
43. Беляев М. И. О тайне золотого сечения / М. И. Беляев. – [Электронний ресурс]. – Режим доступа : http://www.milogiya2007.ru/uzakon2_2.htm.
44. Бердяев Н. А. Я и мир объектов. Опыт философии одиночества и общения / Николай Бердяев // Дух и реальность. – М. : АСТ ; Харьков : Фолил, 2003. – С. 25–40.
45. Беспалько В. П. Опыт разработки и использования критериев качества знаний / В. П. Беспалько // Советская педагогика. – 1968. – № 4. – С. 52–69.
46. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
47. Беспалько В. П. Элементы теории управления процессом обучения / В. П. Беспалько. – Ч. ІІ. (Измерение качества процесса обучения). – М. : Знание, 1971. – 72 с.
48. Бєляков К. І. Підготовка фахівців у сфері інформаційної безпеки : стан в Україні / К. І. Бєляков, В. Д. Гавловський // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 12. – С. 32–38.
49. Библер B. C. Культура. Диалог культур : опыт определения / В. С. Библер // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – С. 38–56.
50. Библер В. С. Школа «диалога культур» / В. С. Библер // Советская педагогика. – 1988. – № 11. – С. 29–34.
51. Биков В. Ю. Інтеграція системи освіти України у світовий освітній простір : проектний підхід як ефективний інструмент її реалізації / В. Биков, І. Зязюн, Н. Ничкало, Т. Левовицький, І. Вільш // Професійна освіта : педагогіка і психологія. – К., 2001. – Вип. III. – С. 65–73.
52. Биков В. Ю. Інформатизація загальноосвітньої і професійно-технічної школи України : концептуальні засади і пріоритетні напрямки / В. Биков // Професійна освіта : педагогіка і психологія. – К., 2003. – Вип. ІV. – С. 501–514.
53. Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем / В. Ю. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. праць. – К. : Ін-т засобів навчання АПН України ; Атіка, 2005. – С. 5–15.
54. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Д. Б. Богоявленская. – Ростов-н/Д : Ростовский гос. ун-т, 1983. – 176 с.
55. Богуславский М. В. Синергетика и педагогика / М. В. Богуславский // Магистр. – 1995. – № 2. – С. 89–95.
56. Болонский процесс : поиск общности европейских систем высшего образования (Проект Tuning) / под научн. ред. В. И. Байденко. – М. : ИЦПКПС, 2006. – 211 с.
57. Болотова Е. А. Информация как философская категория : онтологические и гносеологические аспекты : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филос. наук : 09.00.01 онтология и теория познания / Екатерина Александровна Болотова; Кубанский гос. ун-т. – Краснодар, 2005. – 18 с.
58. Большой энциклопедический словарь : в 2-х т. / гл. ред. А. М. Прохоров. – М. : Сов. энциклопедия, 1991. – Т. 1. – 1991. – 863 с.
59. Бондар В. І. Дидактика / В. І. Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 264 с.
60. Бондар В. І. Теорія методів навчання – основа комплексного підходу до аналізу методичної системи вчителя / В. І. Бондар, С. П. Бондар // Радянська школа. – 1977. – № 1. – С. 21–26.
61. Бондар С. П. Педагогічна технологія : становлення, термінологія, сутність, структура / С. П. Бондар // Школа першого ступеня : теорія і практика : зб. наук. праць Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г. С. Сковороди. – Переяслав-Хмельницький : Астон, 2002. – Вип. 6. – С. 157–163.
62. Бондаревская Е. В. Смыслы и стратегии личностно-ориентированного воспитания / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 2001. – № 1. – С. 17–24.
63. Борковский А. Б. Англо-русский словарь по программированию и информатике (с толкованиями) : ок. 60000 терминов / А. Б. Борковский. – М. : Русский язык, 1989. – 332 с.
64. Борытко Н. М. В пространстве воспитательной деятельности : монография / Н. М. Борытко ; науч. ред. Н. К. Сергеев. – Волгоград : Перемена, 2001. – 180 с.
65. Борытко Н. М. Теория и практика становления профессиональной позиции педагога-воспитателя в системе непрерывного образования : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. пед. наук : 13.00.08 теория и методика профессионального образования / Борытко Николай Михайлович ; Волгоградский гос. пед. ун-т. – Волгоград, 2001. – 46 с.
66. Бояров Е. Н. Концептуальные подходы к обучению специалиста информационной безопасности в университете : диссертация ... кандидата педагогических наук : 13.00.02 – теория и методика обучения и воспитания (безопасность жизнедеятельности, уровень профессионального образования) / Бояров Евгений Николаевич ; Рос. гос. пед. ун-т им. А. И. Герцена. – Санкт-Петербург, 2008. – 151 с.
67. Бритвин П. В. Педагогические условия совершенствования самоорганизации старшеклассников: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : 13.00.01 общая педагогика, история педагогики и образования / Бритвин Петр Викотрович ; Нижегородский гос. архит.-строит. ун-т. – Нижний Новгород, 2008. – 24 с.
68. Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассических науке и в образовании / В. Г. Буданов. – М. : ГКЫЫ, 2007. – 230 с.
69. Булах І. Є. Комп`ютерна діагностика навчальної успішності / І. Є. Булах. – К. : ЦМК МОЗ України, УДМУ, 1995. – 221 с.
70. Булах І. Є. Мотивація навчання і валідізація оцінювання рівня знань / І. Є. Булах, І. М. Шило // Педагогіка і психологія. – К. : Педагогічна думка, 1996. – № 3 (12). – С.125–129.
71. Валеев Г. Х. Методология и методы психолого-педагогических исследований : учеб. пособ. для студ. 3–5-х курсов педагогических вузов по специальности «031000 – Педагогика и психология» / Г. Х. Валеев. – Стерлитамак : Стерлитамак. гос. пед. ин-т, 2002.– 134 с.
72. Васютинский Н. А. Золотая пропорция / Н. А. Васютинский. – М. : Молодая гвардия, 1990. – 242 с.
73. Ващенко Г. Г. Загальні методи навчання : підруч. для педагогів / Г. Г. Ващенко. – К. : Укр. вид. спілка, 1997. – 415 с.
74. Вендровская Р. Б. Очерки советской педагогики : монография / Р. Б. Вендровская. – М. : Педагогика, 1982. – 127 с.
75. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный поход : Метод. пособие / А. А. Вербицкий. – М. : Высш. шк., 1991. – 207 с.
76. Вербицкий А. А. Новая образовательная парадигма и контекстное обучение : монография / А. А. Вербицкий. – М. : Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 1999. – 75 с.
77. Верлань А. Ф. Дидактичні принципи в умовах традиційного і комп’ютерного навчання / А. Ф. Верлань, Н. Т. Тверезовська // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 3. – С. 126–132.
78. Верлань А. Ф. Інформатика : Підручник для учнів 10–11 класiв загальноосвiтньоi середньоi школи / А. Ф. Верлань, Н. В. Апатова – К. : Квазар-Мікро, 1998. – 200 с.
79. Вернадский В. И. Научная мысль как планетное явление / В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1991. – 270 с.
80. Викторова Л. Г. О педагогических системах / Л. Г. Викторова. – Красноярск : Изд-во Красноярского гос. ун-та, 1989. – 101 с.
81. Винер Н. Кибернетика, или Управление и связь в животном и машине. / Пер. с англ. И. В. Соловьева, Г. Н. Поварова ; Под ред. Г. Н. Поварова. – 2-е издание. – М. : Наука, 1983. – 344 с.
82. Вища освіта України і Болонський процес / за заг. ред. В. Г. Кременя. – Київ-Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2004. – 384 с.
83. Ворожко В. П. Деякі питання правового захисту інформації в Україні [Електронний ресурс]. – 1998. – Режим доступу : http://www.crime-research.ru/library/ Vor.htm.
84. Ворожко В. П. Про стан і перспективи підготовки та перепідготовки спеціалістів у сфері захисту інформації з обмеженим доступом в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bezpeka.com/ru/lib/spec/ spech.html. – Заголовок з екрану.
85. Вузы – лидеры ИТ [Электронный ресурс]. – 2007. – Режим доступа: http://offline.computerra.ru/2007/690/322676/.
86. Вузы, ведущие подготовку в области информационной безопасности [Электронный ресурс]. – 2007. – Режим доступа: http://business.peterlife.ru/doc/ business022007/commercialsecret-018.html.
87. Выготский Л. С. История развития высших психических функций: Избранные психологические труды / Выготский Л. С. // Собрание сочинений ; в 6-ти т. – Т. 3. Проблемы развития психики. – М. : Педагогика, 1984. – С. 5–328. – (Акад. пед. наук СССР).
88. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский. – М. : Лабиринт, 1999. – 458 с.
89. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский; под. ред. В. В. Давыдова. – М. : Педагогика-Пресс, 1996. – 536 с.
90. Вяткин Л. Г. Основы педагогики высшей школы : учеб. пособие для слушателей ИПК, преподавателей вузов / Л. Г. Вяткин. – Саратов : Изд-во СГУ, 1999. – 364 с.
91. Газман О. С. Педагогика свободы : путь в гуманистическую цивилизацию XXI века / О. С. Газман // Новые ценности образования. Вып. 6. Забота – поддержка – консультирование. – М. : Инноватор, 1996. – С. 10–38.
92. Гальперин П. Я. Введение в психологию / П. Я. Гальперин. – М. : Университет, 2000. – 405 с.
93. Гальперин П. Я. Основные результаты исследования по проблеме «Формирование умственных действий и понятий» / П. Я. Гальперин. – М. : Педагогика, 1965. – 50 с.
94. Гальперин П. Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий / П. Я. Гальперин // Исследование мышления в советской психологии : сб. науч. трудов. – М. : Наука, 1966. – С. 236–278.
95. Гальперин П. Я. Развитие исследований по формированию умственных действий / П. Я. Гальперин // Психологическая наука в СССР. – М. : АПН РСФСР, 1959. – Т. 1. – 509 с.
96. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Дж. Гилфорд // Психология мышления: сборник переводов с нем. и англ. – М. : Прогресс, 1965. – С. 433–456.
97. Глазунова Л. А. Оценка профессиональной компетентности в образовании Великобритании / Л. А. Глазунова // Среднее профессиональное образование. – 2003. – № 4. – С. 43–49.
98. Глухов В. В. Технология обучения в вузе / В. В. Глухов // VI Международная научно-методическая конференция «Высокие интеллектуальные технологии образования и науки», 29–30 января 1999 г. – СПб. : СПбГТУ, 1999. – С. 405–409.
99. Гмурман В. Е. Основные понятия (категории) педагогической науки / В. Е. Гмурман, Ф. Ф. Королев // Общие основы педагогики. – М. : Просвещение, 1967. – С. 92–138.
100. Голуб А. М. Модульні технології навчання / А. М. Голуб // Педагогічний пошук. – 2003. – № 1. – С. 43–45.
101. Гоноболин Ф. Н. Психология / Ф. Н. Гоноболин. – М. : Просвещение, 1973. – 240 с.
102. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження : методичні поради молодим науковцям / Гончаренко Семен Устимович. – Київ-Вінниця : Планер, 2010. – 308 с.
103. Гончаренко С. У. Український педагогічний слов