ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

ГОМОНЮК Олена Михайлівна

УДК: 37.02:372.8.(477)

На правах рукопису

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук, професор,
член – кореспондент НАПН України
Гуревич Роман Семенович

Вінниця -2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………....…………………….3
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА……….………………………………….……23
1.1. Професійно-педагогічна культура педагогів як наукова категорія…………………………………………………………………………23
1.2. Особливості розвитку професійно-педагогічної культури соціального педагога………………………………………………….……......101
Висновки до першого розділу…………………………………………..150
РОЗДІЛ 2. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ……………………………………………………….152
2.1. Становлення й розвиток професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців соціальної сфери в країнах Європи…………………………………………………………………………..152
2.2. Формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних працівників у США, Канаді та Австралії…………………….….211
2.3. Втілення зарубіжного досвіду формування професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців соціальної сфери в практику роботи вітчизняних вищих навчальних закладів…………………………………………………...229
Висновки до другого розділу…………………………………………..237
РОЗДІЛ 3. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ……….…......239
3.1. Структура професійно-педагогічної культури з позицій компетентнісного підходу…………………………….………………………239
3.2. Характеристика стану сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів…………………………………....298
3.3. Модель формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів……………………………………………….………...…309
Висновки до третього розділу…………………......................................328
РОЗДІЛ ІV. ЗМІСТОВНО-ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ…………………….……….330
4.1. Технології формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі вивчення фахових дисциплін………………………………………………..………………….…..330
4.2. Формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у позааудиторний час……………………....………….377
4.3. Педагогічна практика як домінанта становлення і розвитку професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів……….394
4.4. Спецкурс «Професійно-педагогічна культура майбутнього соціального педагога» – складова формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів………………………………..…..414
Висновки до четвертого розділу……………………..............................421
РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ…………………………………………………………………...424
5.1 Організація і методика проведення експериментальної роботи та визначення рівня сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів…………………………………………………………....424
5.2. Визначення працездатності й ефективності моделі формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів……….460
Висновки до п’ятого розділу……………………………………………507
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………....511
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..………..……………….....516
ДОДАТКИ…………………………………………………………...…..596

ВСТУП

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Особистість, рівень її культури та освіти - це вихідний пункт і кінцевий результат нової парадигми розвитку суспільства. Готуючи фахівця для XXI століття, педагогічний процес має, насамперед, підготувати його до самостійного творчого розв’язання невідомих і нестандартних завдань. Тому важливою проблемою сучасності є пошук шляхів, що сприяють розвитку загальної культури майбутніх соціальних педагогів. Адже саме вони покликані допомогти реалізації життєвих потреб і можливостей кожної людини.
За сучасних умов культура соціального педагога – це не просто поняття в певному науковому розумінні, а й реальна практична проблема. Соціальний педагог як довірена особа суспільства, якій воно ввіряє найдорожче − дітей, має бути яскравою, неповторною особистістю, носієм загальнолюдських цінностей, високої професійно-педагогічної культури (ППК).
Професійно-педагогічна культура є сферою творчого застосування й реалізації педагогічних здібностей особистості майбутнього фахівця. Також вона відображає вимоги, що висуваються до соціального педагога: професійна готовність, здатність до підвищення професійної кваліфікації; усвідомлення професійних інтересів та їх реалізація; здатність використовувати знання і професійні вміння на практиці; раціональна організація праці, самоосвіта; досягнення рівня компетентності, котрий відповідає вимогам на ринку праці; вміння адаптуватися в сучасних соціально-економічних та виробничих умовах.
Такі вимоги викликають необхідність підвищення якості підготовки майбутніх соціальних педагогів, тому що вивчення й засвоєння студентами основ професійно-педагогічної культури буде сприяти особистісному духовно-моральному зростанню студентів, розвитку їхніх педагогічних та культурологічних здібностей у теоретичному й практичному плані.
Основи професійно-педагогічної культури є досить значущими в соціально-педагогічній діяльності й потребують від майбутнього фахівця серйозної науково-теоретичної та практичної підготовки. Розширити професійне поле освіти зможуть майбутні соціальні педагоги не тільки освічені, а й емоційно чутливі до вихованця, із розвинутими гуманними почуттями, високим рівнем духовного розвитку.
Проте контент – аналіз навчальних програм фахових дисциплін («Вступ до спеціальності», «Соціальна педагогіка», «Загальна психологія», «Соціальна психологія», «Вікова та педагогічна психологія», «Технології соціально-педагогічної роботи», «Етика соціально-педагогічної діяльності», «Основи педагогічної майстерності») засвідчив, що завдання формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у змісті типових навчальних програм не представлене як самостійне. Окрім того, з’ясовано, що в програмах фахових практик підготовки майбутніх соціальних педагогів відсутні або недостатньо представлені завдання, безпосередньо спрямовані на формування ППК.
На підставі теоретичного аналізу проблеми формування професійно-педагогічної культури та практичним досвідом її здійснення було виявлено низку суперечностей між:
• об’єктивною значущістю проблеми професійно-педагогічної культури соціального педагога і станом її розв’язання у царині психологічної і педагогічної наук;
• постійним зростанням вимог суспільства щодо підготовки соціальних педагогів і наявним недостатнім рівнем їхньої фахової компетентності;
• традиційною системою підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери й актуальною потребою індивідуально-зорієнтованого процесу навчання студентів;
• наближенням вітчизняної системи освіти до світових стандартів і недостатнім рівнем навичок самостійної роботи в студентів;
• превалюванням технологічного, знаннєвого і методичного критеріїв у системі оцінки діяльності соціального педагога та недооцінкою особистісного компонента в змісті професійно-педагогічної культури.
У пошуках шляхів формування ППК майбутніх соціальних педагогів важливе значення для нас мало вивчення наукових праць знаних вітчизняних і зарубіжних науковців.
Проблеми діяльності вищої школи, її спрямованості на підготовку педагогічних кадрів на засадах компетентнісно зорієнтованого підходу розглядаються в наукових дослідженнях І. Беха, С. Гончаренка, Р. Гуревича, М. Євтуха, І. Зязюна, В. Кременя, Л. Кондрашової, В. Лозової, Н. Ничкало, О. Савченко, О. Сухомлинської, Н. Селіверстової, О. Падалки, А. Реана, Г. Тарасенко, О. Шестопалюка та ін.
На формування соціально-педагогічних уявлень майбутніх соціальних педагогів впливають фундаментальні праці А. Алексюка, Н. Кузьміної, В. Сластьоніна, О. Щербакова. Сформульовані ними ідеї і нині багато в чому визначають напрям у дослідженні проблем професійної підготовки фахівця (І. Богданова, А. Богуш, Р. Гуревич, І. Зязюн, Н. Кічук, А. Коломієць, А. Кузьмінський, Н. Ничкало, П. Гусак, О. Саннікова, В. Синьов, М. Сметанський, А. Сиротенко, Г. Тарасенко, В. Шахов).
Зміст професійної підготовки соціальних педагогів науковці розглядають з різних методологічних позицій: професійне становлення соціальних педагогів, професійна компетентність соціального працівника в структурі його професіоналізму (С. Архипова); інтегрований підхід до актуальних питань соціально-педагогічної теорії і практики (І. Богданова); зміст соціально-педагогічної діяльності, форми та методи її здійснення (О. Безпалько, І. Звєрєва); професійна підготовка соціальних педагогів, технології і функції соціально-педагогічної роботи (А. Капська); психологічний, педагогічний і управлінський аспекти професійної підготовки соціальних педагогів (Л. Міщик); теорія і методика професійної підготовки соціальних педагогів в умовах неперервної освіти (В. Поліщук); підготовка майбутніх учителів до соціально-педагогічної діяльності з позицій системного підходу, соціально-педагогічні технології (C. Харченко); педагогічні засади особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки (Р. Вайнола); теорія і практика організації навчальної діяльності майбутніх соціальних педагогів (І. Доброскок).
Розвиток професійної культури майбутніх соціальних педагогів розглянуто в наукових працях О. Пономаренка, Т. Спіріної. Формування комунікативних якостей соціального педагога обґрунтовано в дослідженнях О. Гури, риторичних умінь − А. Первушиної.
За безумовної важливості досліджень сучасних науковців проблема формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах (ВНЗ) є недостатньо дослідженою і потребує використання нових підходів до її розв’язання, систематизації та теоретичного осмислення.
Тому, враховуючи сучасне соціальне замовлення на підготовку висококваліфікованих фахівців соціальної сфери, котрі вміють творчо мислити, нестандартно діяти, здатні навчатися впродовж усього життя, транслювати цінності громадянського суспільства, наявність проблем і низки суперечностей у сфері їхньої професійної підготовки, що ускладнюють реалізацію цього завдання, а також необхідність науково-методичного обґрунтування системи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів, нами була обрана тема дисертаційного дослідження: «Теоретичні та методичні основи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов’язане з Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією освіти XXI століття, Концепцією національного виховання, Національною доктриною розвитку освіти, Державною Національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»), Державною цільовою комплексною програмою «Вчитель».
Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки і психології Хмельницького національного університету «Професійна підготовка майбутніх фахівців соціально-педагогічної сфери» (державний реєстраційний номер 0108U001290).
Тему дисертації затверджено вченою радою Хмельницького національного університету (протокол №1 від 30.06.2006) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 20.03.2007.)
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічну систему формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах
Об’єкт дослідження – професійно-педагогічна підготовка майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження – теоретичні та методичні основи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів як педагогічної системи, що інтегрує різні сфери гуманістичного освітнього середовища вищих навчальних закладів.
Концепція дослідження. Зміна рис особистості майбутнього соціального педагога пов’язана з необхідністю здійснювати власний особистісний і професійний розвиток, усвідомлювати цінності та ідеї здорового людського суспільства, забезпечувати ефективне управління виховним середовищем, брати активну участь у житті місцевої громади і суспільства, вміти пов’язувати соціально-педагогічні програми з потребами суспільства та ін., тобто володіння професійно-педагогічною культурою.
Провідна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах доцільно розглядати як систему методологічного, теоретичного та технологічного забезпечення становлення особистості студента на основі комплексної реалізації компетентнісного, системного, діяльнісного, культурологічного, особистісно орієнтованого, аксіологічного, акмеологічного, синергетичного підходів.
На теоретико-методологічному рівні обґрунтування системи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах передбачає використання загальнометодологічних наукових підходів, що дозволяють розробити концептуальні засади та сформувати цілісне уявлення про сутність і структуру феномена професійно-педагогічної культури як інтегративної характеристики особистості.
В основу концепції формування системи ППК майбутніх соціальних педагогів покладено компетентнісний, культурологічний, системний, діяльнісний, особистісно орієнтований, аксіологічний, акмеологічний, синергетичний підходи, що забезпечили наукове підґрунтя розробки педагогічної моделі формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ.
Визначальну роль в обґрунтуванні концепції формування професійно-педагогічної культури відіграє компетентнісний підхід (І. Зимняя, А. Хуторський, О. Дубасенюк та ін.), що дозволяє розглядати формування ППК через становлення системи ключових професійних компетентностей.
Культурологічний підхід (В. Гриньова, І. Ісаєв, А. Коломієць та ін.) забезпечив розуміння формування складових ППК майбутніх соціальних педагогів як процесу інтеріоризації культурних цінностей, загальнолюдського змісту та їхнє використання як детермінант особистісно-професійного самовизначення в педагогічній діяльності.
У контексті системного підходу (В. Афанасьєв, І. Блауберг, В. Тамарін, Є. Юдін та ін.) визначено складну внутрішню структуру професійно-педагогічної культури як синтезу загальнокультурної, ціннісно-смислової, соціальної, громадянської, комунікативної, психолого-педагогічної, інформаційної, рефлексивної, валеологічної, правової, конфліктологічної та дослідницької компетентностей.
Відповідно до положень діяльнісного підходу (В. Адольф, М. Коул, С. Скрибнер та ін.), формування ППК майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ є саморегульованим процесом організації розвивального навчання, що наповнене життєвим смислом.
З позицій особистісно орієнтованого підходу (І. Бех, О. Акімова, Є. Бондаревська, О.Куцевол, С. Сисоєва та ін.) ППК передбачає створення умов для розвитку й самовдосконалення студентів на основі визнання й поваги прав кожної людини на унікальність і неповторність.
Звернення до аксіологічного підходу (І. Бех, В. Караковський, М. Нікандров, В. Сластьонін та ін.) зумовлене тим, що процес зародження й розвитку загальнопедагогічних знань детермінується системою ціннісних відносин майбутнього фахівця до професійної діяльності.
Акмеологічний підхід (А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна та ін.) дозволив розглянути питання розвитку й удосконалення ППК як поетапного наближення особистості до вершин професійної зрілості.
Відповідно до положень синергетичного підходу (В. Лутай, В. Кушнір, І. Пригожин та ін.), професійно-педагогічна культура соціального педагога є складною, нелінійною відкритою системою, що саморозвивається.
На технологічному рівні система формування ППК майбутніх соціальних педагогів передбачає реалізацію в умовах гуманістичного освітнього середовища вищих навчальних закладів педагогічної моделі, що містить чотири структурно-функціональні блоки: цільовий блок (формування професійно-педагогічної культури як синтезу компетентностей: загальнокультурної, ціннісно-смислової, соціальної, громадянської, комунікативної, психолого-педагогічної, інформаційної, рефлексивної, валеологічної, правової, конфліктологічної, дослідницької); змістовий блок (система ціннісно-цільових пріоритетів, що включають загальнолюдські цінності й норми, моральну культуру, професійно-особистісні якості та структурні компоненти); технологічний блок (принципи, педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів і відповідні етапи, методи, форми, технології і шляхи організації навчально-виховного процесу); оцінно-результативний блок (діагностика професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів та оперативна корекція одержаних результатів).
Провідна ідея дослідження, основні положення концепції втілені в загальній гіпотезі про те, що ефективне формування ППК як важливого компонента професійної готовності майбутніх соціальних педагогів можливе на основі розробки і впровадження педагогічної системи, що охоплює цільовий, змістовий, технологічний й оцінно-результативний блок та забезпечує реалізацію комплексу педагогічних умов:
 цілісність, безперервність і системність у формуванні професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів;
 побудова змісту і структури педагогічного процесу відповідно до змісту та основних компонентів професійно-педагогічної культури;
 орієнтація педагогічного процесу на суб’єктну позицію студента як носія загальнолюдських і культурних цінностей;
 формування позитивної мотивації студентів до навчально-виховного процесу, соціально-педагогічної діяльності, професійно-педагогічної культури;
 залучення студентів до діяльності, що моделює майбутню професійну діяльність
Відповідно до мети і гіпотези були сформульовані такі завдання дослідження:
1. Розкрити еволюцію поглядів на формування професійно-педагогічної культури особистості у вітчизняній педагогічній теорії та практиці,
2. Проаналізувати та схарактеризувати сучасні наукові підходи до формування професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців соціальної сфери.
3. На основі аналізу наукових джерел та узагальнення результатів власних досліджень розкрити структуру професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів як синтезу загальнокультурної, ціннісно-смислової, соціальної, громадянської, комунікативної, психолого-педагогічної, інформаційної, рефлексивної, валеологічної, правової, конфліктологічної та дослідницької компетентностей.
4. Визначити критерії, показники та рівні сформованості професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів.
5. Виявити та схарактеризувати основні чинники, що впливають на становлення професійно-педагогічної культури студентів – майбутніх соціальних педагогів.
6. Визначити та обґрунтувати педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ.
7. Розробити й експериментально перевірити модель педагогічної системи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у процесі професійної підготовки у ВНЗ.
8. Обґрунтувати та розробити змістовно-технологічне забезпечення формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах.
Методологічну основу дослідження становлять базові принципи теорії пізнання – науковість, діалектичність, історизм, цілісність, взаємозв’язок і взаємообумовленість явищ і процесів дійсності; системний підхід щодо структури особистості та інтегральності її властивостей, суб’єктний – щодо розуміння суб’єктності особистості як результату її активної взаємодії із соціокультурним оточенням; підходи до вивчення педагогічних явищ; компетентнісний, що розкриває загальну здатність і готовність особистості до дії, що ґрунтуються на знаннях і досвіді, набутих у навчанні й вихованні; діяльнісний, який визначає необхідність залучення студентів у процес вироблення педагогічних умінь професійно мислити та діяти; особистісно орієнтований, котрий трактує педагогічну культуру як частину загальнолюдської культури, де знаходять відображення духовні та матеріальні цінності освіти й виховання, а також способи творчої педагогічної діяльності; культурологічний, що спрямовує змістовий компонент навчальної педагогічної діяльності на розвиток здатності особистості до самовизначення в меті, змісті, засобах і результатах зовнішнього формування й внутрішнього розвитку культурологічної діяльності; аксіологічний, котрий вважає, що процес зародження й розвитку загальнопедагогічних знань детермінується системою ціннісних відносин майбутнього фахівця до професійної діяльності; акмеологічний, що досліджує об’єктивні й суб’єктивні чинники досягнення вершин професійної зрілості; синергетичний, котрий розкриває стимулюючий або збуджуючий вплив на суб’єкта з метою його саморозкриття та самовдосконалення в процесі співробітництва з іншими людьми та з самим собою.
Нормативна база дослідження ґрунтується на основних положеннях Законів Україну «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Концепції освіти XXI століття, Концепції національного виховання, державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Стратегії розвитку освіти, прийнятій ІІІ Всеукраїнським з’їздом працівників освіти, в яких наголошується на важливості принципу відповідності професійної освіти потребам особистості і суспільства, фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів, її гуманістичної й професійної спрямованості, демократизму, неперервності, варіативності та інноваційності.
Теоретичною основою дослідження є загальна теорія систем і системного підходу в педагогіці (В. Афанасьєв, І. Блауберг, В. Серіков, В. Сластьонін, В. Тамарін, Є. Юдін); компетентнісний підхід в освіті (В. Баркасі, А. Бермус, І. Зимняя, В. Краєвський, А. Маркова, О. Пометун, О. Савченко, Дж. Равен, В. Сластьонін, В. Шепель, А. Хуторський); концепція самоактуалізації особистості, її становлення як суб’єкта життєдіяльності (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, І. Бех, А. Маслоу); дослідження з проблем соціалізації молоді (Т. Абрамян, О. Безпалько, М. Боришевський, В. Радул, О. Сухомлинська); концепція моделювання гуманістичних виховних середовищ (В. Караковський, О. Коберник, Ю. Мануйлов, Л. Новікова, Н. Селіванова); концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутнього педагога (І. Богданова, А. Богуш, Р. Гуревич, І. Зязюн, Н. Кічук, Н. Кузьміна, А. Коломієць, А. Кузьмінський, Н. Ничкало, П. Гусак, О. Саннікова, В. Синьов, М. Сметанський, А. Сиротенко, В. Сластьонін, Л. Спірін, Г. Тарасенко, В. Шахов, О. Шестопалюк), теорії та практики професійної підготовки майбутнього фахівця соціальної сфери (Р. Вайнола, І. Звєрєва, М. Євтух, А.Капська, В. Поліщук, А. Рижанова, Л. Стефан та ін.); соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в різних соціумах (О. Безпалько, Г. Лактіонова, В. Оржеховська, Ю. Поліщук, С. Савченко та ін.);
Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів дослідження, що забезпечували можливість міждисциплінарного пізнання. Серед них, зокрема, теоретичні методи: аналіз проблеми професійно-педагогічної культури в контексті філософії, етики, соціології, психології та педагогіки; порівняльно-історичний метод, що дав можливість зіставити різні концепції розвитку професійно-педагогічної культури, виявити в них спільне й особливе; порівняльний аналіз і систематизація сучасних підходів до формування професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців; моделювання системи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів в умовах гуманістичного освітнього середовища ВНЗ; емпіричні методи (анкетування, інтерв’ю, бесіда, пряме та непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування, педагогічний експеримент) застосовувалися для вивчення рівня професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів; методи математичної статистики використовувалися під час обробки одержаних даних, виявлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами.
Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2004-2011 рр. у чотири етапи.
На першому етапі (2004-2005 рр.) – сформульовано наукову проблему дослідження, вивчено філософські, соціологічні, психологічні та педагогічні джерела з досліджуваної проблеми; з’ясовано сутність і зміст формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів, еволюцію поглядів на формування професійно-педагогічної культури у вітчизняній і зарубіжний педагогіці, проаналізовано об’єктивні передумови і сучасний стан формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів, визначено мету і завдання дослідження, сформульовано його концепцію і гіпотезу.
На другому етапі (2005-2007 рр.) обґрунтовано методологічні засади формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів, на основі змістового, структурного і функціонально-процесуального аналізу розроблено педагогічну модель формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів, визначено експериментальну базу дослідження, проведено констатувальний етап педагогічного експерименту.
На третьому етапі (2007-2010 рр.) розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів систему формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів, проведено формувальний етап експерименту.
На четвертому етапі (2010-2011 рр.) завершено статистичну обробку експериментальних даних, здійснено систематизацію одержаних наукових результатів, сформульовано теоретичні висновки та практичні рекомендації для викладачів, видано монографію та навчально-методичні посібники, визначено перспективи подальшого дослідження наукової проблеми, оформлено дисертаційну роботу.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Хмельницького національного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Кам’янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Загалом у процесі дослідження на різних його етапах взяли участь 892 студенти, 33 викладачі, 20 соціальних педагогів.
Упродовж теоретико-експериментальної роботи автор особисто брала участь в апробації та практичній реалізації розроблених програм, методик і технологій у процесі навчально-методичної, організаційної і викладацької діяльності.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
 вперше:
• теоретично обґрунтовано педагогічну систему формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ, що інтегрує цільовий, змістовий, технологічний та оцінно-результативний блоки і забезпечує комплексну реалізацію соціально-педагогічних завдань в умовах гуманістичного освітнього середовища ВНЗ;
• запропоновано новий концептуальний підхід до трактування змісту й структури ППК – синтез загальнокультурної, ціннісно-смислової, соціальної, громадянської, комунікативної, психолого-педагогічної, інформаційної, рефлексивної, валеологічної, правової, конфліктологічної та дослідницької компетентностей як соціально-педагогічного феномену, що набуває визначеності у контексті культури особистості, культури фахівця й загальної культури;
• обґрунтовано комплекс педагогічних умов (цілісність, безперервність і системність у формуванні професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів; побудова змісту і структури педагогічного процесу відповідно до змісту та основних компонентів професійно-педагогічної культури; орієнтація педагогічного процесу на суб’єктну позицію студента як носія загальнолюдських і культурних цінностей; формування позитивної мотивації студентів до навчально-виховного процесу, соціально-педагогічної діяльності, професійно-педагогічної культури; залучення студентів до діяльності, котра моделює майбутню професійну діяльність), що забезпечують формування у ВНЗ гуманістичного освітнього середовища і стимулюють розкриття творчого потенціалу особистості, самореалізацію професійно-педагогічних прагнень і здібностей;
• виявлено та схарактеризовано основні чинники, що впливають на становлення професійно-педагогічної культури студентів – майбутніх соціальних педагогів: зовнішні (навчально-виховний процес ВНЗ; позааудиторна робота; студентське самоуправління та ін.) і внутрішні (особистісні особливості людини; ставлення молоді до загальнолюдських цінностей; мотивація на професію; професійне самовиховання).
 уточнено структуру, критерії й показники ППК як системного інтегративного утворення особистості майбутнього соціального педагога, на основі чого визначено й схарактеризовано чотири рівні професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів (елементарний, репродуктивний, продуктивний, творчий);
 подальшого розвитку набули зміст, принципи, форми, методи і технології формування ППК майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ.
Теоретичне значення дослідження полягає в:
• обґрунтуванні методологічних основ формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів: компетентнісний, системний, діяльнісний, культурологічний, особистісно орієнтований, аксіологічний, акмеологічний, синергетичний підходи;
• визначенні комплексу соціальних і психолого-педагогічних чинників, що визначають становлення професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів: зовнішніх (навчально-виховний процес ВНЗ; позааудиторна робота; студентське самоуправління та ін.) і внутрішніх (особистісні особливості людини; ставлення молоді до загальнолюдських цінностей; мотивація на професію; професійне самовиховання).
• розкритті змістового наповнення компонентів професійно-педагогічної культури (мотиваційно-ціннісного, когнітивного, особистісного, поведінкового) як складової професійної готовності майбутніх соціальних педагогів;
• обґрунтуванні принципів змістовно-технологічного забезпечення формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів.
Практичне значення дослідження полягає в підготовці навчально-методичної програми та розробці технології спецкурсу «Професійно-педагогічна культура майбутнього соціального педагога», наскрізної програми неперервної практичної підготовки соціальних педагогів та обґрунтуванні принципів її здійснення, пакету навчально-методичних документів з кожного виду практики, зорієнтованих на формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Запропонований у дослідженні комплекс педагогічних умов, форм, методів і технологій аудиторної та позааудиторної навчальної й виховної роботи може використовуватися з метою вдосконалення професійної підготовки студентів, підвищення методичної готовності викладачів до розвитку професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів.
Матеріали дослідження можуть бути використані в процесі розробки навчальних програм і посібників з соціально-педагогічних дисциплін, а також спецкурсів; в системі підвищення кваліфікації фахівців центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді тощо.
Впровадження результатів дослідження здійснено у навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 51/10 від 25.10.2011 р.), Хмельницького національного університету (довідка № 1 від 30.08.2011 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка 1136-33/03 № від 25.10.2011 р.), Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 86 від 03.10.2011 р.), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка №17-14/3084 від 17.10.2011 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 381/03 від 30.09.2011 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка №372 від 3.10.2011 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 2470 від 08.11.2011).
На захист виносяться:
1. Педагогічна система формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ, що інтегрує цільовий, змістовий, технологічний й оцінно-результативний блоки та забезпечує комплексну реалізацію соціально-педагогічних завдань в умовах гуманістичного освітнього середовища вищих навчальних закладів.
2. Педагогічні умови формування ППК майбутніх соціальних педагогів як важливої складової їхньої професійної готовності: цілісність, безперервність і системність у формуванні професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів; побудова змісту і структури навчально-виховного процесу відповідно до змісту та основних компонентів ППК; орієнтація педагогічного процесу на суб’єктну позицію студента як носія загальнолюдських і культурних цінностей; формування позитивної мотивації студентів до навчально-виховного процесу, соціально-педагогічної діяльності, професійно-педагогічної культури; залучення студентів до діяльності, котра моделює майбутню професійну діяльність, що забезпечують формування у вищому навчальному закладі цілісного освітнього середовища і стимулюють розкриття творчого потенціалу особистості, самореалізацію професійно-педагогічних прагнень і здібностей.
3. Структура (синтез загальнокультурної, ціннісно-смислової, соціальної, громадянської, комунікативної, психолого-педагогічної, інформаційної, рефлексивної, валеологічної, правової, конфліктологічної й дослідницької компетентностей), критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісний, поведінковий), рівні (елементарний, репродуктивний, продуктивний, творчий) професійно-педагогічної культури як системного інтегративного утворення особистості майбутнього соціального педагога.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися на міжнародних конференціях: «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2005, 2007 рр.), «Православні цінності в умовах глобалізму» (Київ, 2007 р.), «Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів» (м. Львів, 2008 р), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підго

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність гіпотези, засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання таких висновків:
1. Аналіз поглядів на формування професійно-педагогічної культури особистості у вітчизняній педагогічній теорії та практиці дозволив розглянути сутність професійно-педагогічної культури крізь призму таких понять, як «професійна культура» і «педагогічна культура», що органічно входять у поняття «професійно-педагогічна культура».
Узагальнення характеристик діяльнісного, інтегративного, системного, аксіологічного й особистісно-зорієнтованого підходів до педагогічної культури дозволили нам визначити її як єдність безпосередньої діяльності людей з передачі накопиченого соціального досвіду, знань, умінь і навичок і результатів цієї діяльності, закріплених у цінностях, нормах, традиціях і інститутах.
Поєднуючи в собі характеристики культури особистості, культури фахівця й загальної культури, професійно-педагогічна культура сприяє розвитку соціально-педагогічних відносин студента в освітньому середовищі й відтворює в собі зміни, що відбуваються.
2. У межах компетентнісного підходу визначено поняття «професійно-педагогічна культура майбутнього соціального педагога», що є системним інтегративним утворенням та передбачає оволодіння цінностями соціально-педагогічної діяльності, професійно необхідними знаннями, вміннями й навичками, професійно важливими особистісними якостями, професійну компетентність.
3. На основі аналізу наукових джерел та узагальнення результатів дослідження встановлено, що професійно-педагогічна культура майбутнього соціального педагога містить такі структурні елементи: загальнокультурну, ціннісно-смислову, соціальну, громадянську, комунікативну, психолого-педагогічну, інформаційну, рефлексивну, валеологічну, правову, конфліктологічну, дослідницьку компетентності.
4. Для оцінки сформованості ППК майбутнього соціального педагога у вищому педагогічному навчальному закладі використано критерії професійно-педагогічної культури майбутнього соціального педагога, що відповідають її компонентам: мотиваційно-ціннісний (позитивна мотивація до професійної діяльності та визнання цінностей соціально-педагогічної діяльності); когнітивний (знаннєва сфера особистості), особистісний (комплекс особистісних якостей, інтересів та нахилів ), поведінковий (засоби і способи педагогічного впливу). На основі комплексного врахування виявлених критеріїв і показників виокремлено й проаналізовано чотири рівні сформованості досліджуваного поняття: елементарний, репродуктивний, продуктивний, творчий.
5. Унаслідок проведеного дослідження встановлено, що на формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів впливає комплекс психолого-педагогічних чинників: зовнішніх (навчально-виховний процес ВНЗ; позааудиторна робота; студентське самоуправління та ін.) і внутрішніх (особистісні особливості людини; ставлення молоді до загальнолюдських цінностей; мотивація на професію; професійне самовиховання).
6. Доведено, що ефективність формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ можлива за дотримання таких педагогічних умов: цілісність, безперервність і системність у формуванні ППК майбутніх соціальних педагогів; побудова змісту і структури навчально-виховного процесу відповідно до завдань та основних компонентів навчально-виховного процесу; орієнтація педагогічного процесу на суб’єктну позицію студента як носія загальнолюдських і культурних цінностей; формування позитивної мотивації студентів до навчально-виховного процесу, соціально-педагогічної діяльності, професійно-педагогічної культури; залучення студентів до діяльності, що моделює майбутню професійну діяльність.
7. На основі системного, особистісного, акмеологічного, аксіологічного, синергетичного та компетентнісного підходів, враховуючи концепції моделювання освітніх середовищ, розроблена модель педагогічної системи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів в умовах гуманістичного освітнього середовища вищого навчального закладу, яка включає в себе чотири блоки: цільовий блок (занурення студента в контекст загальнолюдської культури, різних мов, видів мистецтв, способів діяльності у всій їхній своєрідності передбачає формування таких компетентностей, як: загальнокультурна, ціннісно-смислова, соціальна, громадянська, комунікативна, психолого-педагогічна, інформаційна, рефлексивна, валеологічна, правова, конфліктологічна, дослідницька); змістовий блок (система ціннісно-цільових пріоритетів, що включають загальнолюдські цінності й норми, моральну культуру, професійно-особистісні якості та структурні компоненти – когнітивний, особистісний, мотиваційно-ціннісний і поведінковий); технологічний блок (принципи, педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів і відповідні етапи, методи, форми і педагогічні технології і шляхи організації навчально-виховного процесу); оцінно-результативний блок (діагностика професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів та оперативна корекція одержаних результатів). Ця модель припускає формування ППК майбутніх соціальних педагогів у тісному взаємозв’язку із професійним розвитком та має такі внутрішні системні властивості: цілеспрямованість та самоорганізованість – усі компоненти, зв’язки і функції сприяють професійно-особистісному становленню фахівців та їхній готовності до взаємодії із середовищами реальних міжособистісних і професійних відносин; відкритість та прозорість – дозволяють трансформувати традиційні форми взаємодії викладачів і студентів у взаємодію студентів із широким колом фахівців, які працюють у мікросоціумі; інтегративність – забезпечення єдності теоретичного і практичного компонентів професійної підготовки, залучення суб’єктів цього процесу до соціально-педагогічної діяльності, зорієнтованість на професіограму, кваліфікаційну характеристику соціального педагога, як наслідок – сприяння професійному розвитку студентів; врахування особливостей юнацького віку, його сенситивності до формування професійно-педагогічної культури.
8. Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили необхідність цілісної і багаторівневої організації системи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів, що передбачає: використання потенціалу змісту психолого-педагогічних і загальногуманітарних дисциплін у формуванні ППК студентів ВНЗ; застосування практично зорієнтованих технологій процесу навчання; активізацію позааудиторної роботи шляхом організації науково-дослідної, виховної, волонтерської роботи; проведення неперервної практичної підготовки, яку доцільно здійснювати через різні види соціально-педагогічних практик, що проводяться протягом усього періоду навчання студентів за наскрізною програмою; введення спецкурсу ««Професійно-педагогічна культура майбутнього соціального педагога».
Науково-педагогічний аналіз і результати експериментальної роботи дають підстави сформулювати низку науково-методичних рекомендацій щодо вдосконалення системи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів:
• орієнтація на принципи особистісно діяльнісного (занурення в історико-культурний простір; повага до особистості студентів, знання і розуміння їх потреб, можливостей; відповідність мети, діяльності й засобів; складність навчальних завдань і можливостей тих, кого навчають; вибір оптимального поєднання методів, засобів, форм діяльності для кожного); діалогічного (створення простору гуманістичного спілкування (діалогу), що залучає суб’єкта освіти в процеси освоєння, споживання, обміну та поширення гуманістичних цінностей, які актуалізуються в подальшій його поведінці як соціально значущі; творча діяльність педагогів і студентів; розвиток активності й самостійності) та рефлексивного підходів (створення атмосфери доброзичливості й співробітництва, співуправління й самоврядування)
• успішне впровадження моделі формування професійно-педагогічної культури потребує активної участі усіх суб’єктів гуманістичного освітнього середовища вищого навчального закладу, в першу чергу, викладачів. З цією метою необхідно створити систему методичної допомоги, яка змогла б забезпечити усвідомлення професорсько-викладацьким складом мети і завдань формування професійно-педагогічної культури, надала можливість ознайомитись з методами і технологіями її розвитку;
• відповідність результатів підготовки фахівців соціальної сфери вимогам, котрі висуваються сферою їхньої професійної діяльності, забезпечення їхньої конкурентоздатності (раціональне застосування сучасних методів, засобів навчання, оптимальних форм його організації).
Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна гіпотеза є правильною, визначені завдання реалізовані, мети досягнуто.
Не всі проблеми, звісно, розв’язані. Перспективою подальших досліджень є вивчення таких питань, як встановлення міжпредметних та інтегративних зв’язків навчальних дисциплін у процесі формування ППК майбутніх соціальних педагогів як синтезу компетентностей; використання можливостей науково-дослідної роботи, що здійснюється у межах студентського наукового товариства; виховної роботи – проведення заходів, спрямованих на реалізацію завдань виховання; волонтерської роботи – участь в організації громадських заходів (освітньо-виховних, просвітницьких, екологічних, благодійних, культурно-розважальних, мистецьких тощо) для становлення і розвитку складових ППК; визначення перспектив розвитку професійно-педагогічної культури студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»; впровадження зарубіжного досвіду формування професійно-педагогічної культури майбутніх фахівців соціальної сфери.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : [для пед. спец. вузов] / О. А. Абдуллина. [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Просвещение, 1989.
– 189 с.
2. Абрамян В. Ц. Театральна педагогіка : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / В. Ц. Абрамян. – К. : Лібра, 1996. – 224 с.
3. Абросимова З. Ф. Формирование педагогической культуры будущого учителя в процессе изучения дисциплин педагогического цикла : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Абросимова Зинаида Филипповна. – Курган, 1994. – 206 с.
4. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская ; Отв. ред. В. А. Лекторский ; Академия наук ССР. Институт психологии. – М. : Наука, 1980. – 335 с.
5. Адольф В. А. Теоретические основы формирования профессиональной компетентности учителя : дисс. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Адольф Владимир Александрович. – М. , 1998. – 357 с.
6. Азаров Ю. П. Педагогика семейных отношений / Ю. П. Азаров. – М. : Знание, 1977. – 412 с.
7. Айсмонтас Б.Б. Педагогическая психология: [учеб. пособие] / Б. Б. Айсмонтас. – М.: МГППУ, 2004. – 368 с.
8. Академія наук вищої школи України [Електронний ресурс] . Режим доступу. http: //www. ashsu. org / index.php?module=pagemaster (PAGE_user_op=view_page (PAGE_id=115).
9. Актуальные проблемы социального воспитания // Редкол. Т. Ф. Яркина (отв. ред.), В. Г. Бочарова. – М. : Запорожье, 1990. – 168 с.
10. Александров А. А. Современная психотерапия : [курс лекций] / А. А. Александров. – СПб. : Академический проект, 1997. – 335 с.
11. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : [підручник] / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.
12. Алмазова Н. И. Когнитивные аспекты формирования межкультурной компетентности при обучении иностранному языку в неязыковом вузе : автореф. дисс. на соискание ученой степени доктора пед. наук : спец. 13.00.02 / Алмазова Надежда Ивановна. – Санкт-Петербург, 2003. – 47 с.
13. Аминов Н. А. Некоторые теоретические аспекты дифференциальной психодиагностики специальных способностей / Н. А. Аминов [Топологическая диагностика и образование] / Под ред. Е. П. Гусевой. – М. , 1994. – Гл. 5.
14. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. Рос. акад. наук ; Ин-т психологи. – М. : Наука, 2000. – 350 с.
15. Андреева Г. М. Социальная психология : [курс лекций] / Г. М. Андреева. – М. : Аспект Пресс, 1997. – С. 276.
16. Андрущенко В. С. Организационное общество: перспектива для Украины [Текст] / В. С. Андрущенко // Генеза. – 2006. – № 1 (11). – С. 7.
17. Андрущенко В. С. Університетська освіта України: європейський вибір / В. С. Андрущенко // Освіта. – 2001. – 29 серпня – 5 вересня. – С. 4-5.
18. Андрущенко В. Філософічність освіти: теорія, методологія, практика [Текст] / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2008. – № 4.
– С. 10-18.
19. Анисимов С. Ф. Духовные ценности: производство и потребление / С. Ф. Анисимов. – М. : Мысль, 1988. – 253 с.
20. Анцупов А. Я. Конфликтология : [учебник для вузов] / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. – М. : ЮНИТИ, 1999. – 507 с.
21. Арнольдов А. И. Введение в культурологию (новая расширенная редакция) : [учебное пособие] / А. И. Арнольдов. – М. : Народная академия культуры и общечеловеческих ценностей, 1993. – 352 с.
22. Артюхова И. С. Ценности и воспитание [Текст] / И. С. Артюхова // Педагогика. – 1999. – № 4. – С.117 – 121.
23. Арутюнов Ю. С. О классификации методов активного обучения / Ю. С. Арутюнов, Н. В. Борисова, С. Г. Колесниченко // Межведомственная школа-семинар по активным методам обучения “Применение активных методов обучения в учебном процессе“ : [тез. докл.]. – Рига, 1983. – С. 21-24.
24. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы : [учеб.-метод. пособие]. / С. И. Архангельський. – М. : Высш. школа, 1980. – 368 с.
25. Архіпова С. Компетентнісний підхід до професійної підготовки фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності / С. Архіпова // Вісник Львівського університету ; – Серія педагогічна. 2009. – Вип. 25. Ч. 1. – С. 99–105.
26. Асмолов А. Г. Психология личности : Принципы общепсихологического анализа / А. Г. Асмолов. – М. : Изд-во МГУ, 1990.
– 367 с.
27. Асташова Н.А. Концептуальные основы педагогической аксиологии [Текст] / Н. А. Асташова // Педагогика. – 2002. – № 8. – С. 8-13.
28. Атутов П. Р. Методологические проблемы развития педагогической науки / П. Р. Атутов ; [Под ред. П. Р. Атутова, М. Н. Скаткина, Я. С. Турбовского.]. – М. : Педагогика, 1985. – С. 52–60.
29. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
30. Бабанов К. О. Учнівські компетенції як складова програм з історії для 12-річної школи [Текст] / К. О. Бабанов // Історія в школах України. – 2004. – № 7. – С. 7-11.
31. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса : (В вопросах и ответах [Для преподавателей] / Ю. К. Бабанский / Под ред. Ю. К. Бабанского, М. М. Поташника. – Киев, 1984. – 287 с.
32. Бабкин Н. И. Социальная педагогика: [метод. рекомендации] / Н. И. Бабкин. – М. : Академия, 1998. – 231 с.
33. Багрій В. Н. Формування професійних умінь майбутніх соціальних педагогів у процесі педагогічної практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Багрій Вікторія Неофидівна. – Вінниця, 2010. – 23 с.
34. Баловсяк Н. В. Формування інформаційної компетентності майбутнього економіста в процесі професійної підготовки: дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Баловсяк Н. В. – Київ, 2006. – 334 с.
35. Барабанщиков А. В. Педагогическая культура преподавателя высшей военной школы / А. В. Барабанщиков, С. С. Муцынов. – М. : ВПА, 1985. – 173 с.
36. Баркасі В. В. Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Баркасі В. В.
– Одесса, 2004. – 250 с.
37. Бартош-Пічкар О. Особливості дистанційної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з дітьми у Великій Британії [Текст] / О. Бартош-Пічкар, С. Шпеник // Науковий вісник Ужгородського національного університету ; Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – №16. – Видавництво УжНУ “Говерла“, 2009. – С. 12-18.
38. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1979. – 412 с.
39. Бездухов В. П. Формирование гуманистических взглядов учащихся в деятельности классного руководителя / В. П. Бездухов, В. И. Гусаров. – Самара : Изд. СамГПУ, 2000. – 163 с.
40. Безпалько О. В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в територіальній громаді: теоретико-методичні основи : [монографія] / О. В. Безпалько. –К. : Наук. світ, 2006.
– 363 с.
41. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : [навч. посіб.] / О. В. Безпалько. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 134 с.
42. Белозерцев Е. П. О смысле, содержании и результатах русского образования / Е. П. Белозерцев // Русская школа. – М. : Педагогика, 1996. – С. 73-83.
43. Белухин Д. А . Учитель: от любви до ненависти... : [техника проф. поведения]. / Д. А. Белухин. - М. : Народное образование, 1994. – 143 с.
44. Бельчиков Я. М. Деловые игры / Я. М. Бельчиков, М. М. Бирштейн. – Рига : Авотс, 1989. – 303 с.
45. Бенин В. Л. Теоретико-методологические основы формирования и развития педагогической культуры : дисс. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Бенин Владислав Львович. – Екатеринбург, 1996. – 274 с.
46. Бергер П. Социальное конструирование реальности / П. Бергер, Т. Лукман. – М. : Медиум, 1995. – 321 с.
47. Бермус А. Г. Управление качеством профессионального образования : дисс. … доктора пед. наук : 13.00.08 / Бермус Александр Григорьевич. – Ростов н/Д, 2003. – 430 с.
48. Беспалов П. В. Компьютерная компетентность в контексте личностно-ориентированного обучения [Текст] / П. В. Беспалов // Педагогика. – 2003.
– № 4. – С. 41-45.
49. Беспалько В. П. Персонифицированное образование [Текст] / В. П. Беспалько // Педагогика, 1998. – № 2. – С. 12–17.
50. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
51. Бех I. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади : [наук. видання] / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 280 с.
52. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади : [навч.- метод. видання] / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
53. Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості [Текст] / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 124-129.
54. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці [Текст] / І. Д. Бех // Виховання і культура. – 2009. – № 2.
– С. 26–31.
55. Библер B.C. Михаил Михайлович Бахтин, или Поэтика и культура /B. C. Библер. – М. : Прогресс. 1991. – 176 с.
56. Библер В. С. Культура. Диалог культур [Текст] / В. С. Библер // Вопросы философии, – 1989. – № 6. – С. 31.
57. Бим-Бад Б. М. Педагогическая антропология : Программа курса / Б. М. Бим-Бад. – М. : Изд-во РОУ, 1994. – 36 с.
58. Бим-Бад Б. М. Педагогические течения в начале 20 века / Б. М. Бим-Бад. – М. , 1994. – 112 с.
59. Бине А. Современные идеи о детях : [пер. с франц.] / А. Бине. Измерение умственных способностей. – СПб. , 1999. – С.3-34.
60. Битинас Б. П. Структура процесса воспитания: методологический аспект /. – Каунас: Швиеса, 1984. – 169 с.
61. Битинас Б. П. Гражданскому обществу – институт социальных педагогов [Текст] / Б. П.Битинас, Л. И. Катаева // Педагогика. – 1994. – № 4.
– С.24-26.
62. Біда О. А. Удосконалення системи підготовки майбутніх учителів – проблема сьогодення / О. А. Біда // Вісник Львівського університету ; Серія педагогічна. 2005. – Вип. 19, Ч. 1. – С.247–253.
63. Біда О. А. Шляхи вдосконалення безперервної педагогічної освіти вчителя / О. А. Біда, М. В. Картель, Н. І. Лісова // Зб. наук. праць. – К. : ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”, 1998. – 257 с.
64. Бодалев А. А. Личность и общение / А. А. Бодалев. – М. : Международная педагогическая академия, 1995. – 328 с.
65. Бодалев А. А. Как становятся великими или выдающимися? / А. А. Бодалев, Л. А. Рудкевич. – М. : Изд-во Ин-та психотерапии, 2003.
– 287 с.
66. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – М. , 1968. – С. 271.
67. Болгаріна В. Виховання: пошук культурної парадигми // В. Болгаріна. [теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді] : Зб. наук. пр. : В 2 кн. Кн. 1. – К. : Ін-т проблем виховання АПН України, 2002. – С. 26-30.
68. Болонська конвенція: підготовка вчителя початкової школи [Текст] // Директор школи, ліцею, гімназії. –2004. – № 6. – С. 48–53.
69. Болотов В. А. Проектирование профессионального педагогического образования [Текст] / [В. А. Болотов, Е. И. Исаев, В. И. Слободчиков, Н.А. Шайденко]. // Педагогика. 1997. – №4. – С.66-70.
70. Большая советская энциклопедия : в 30-т. / Ред. А. М. Прохоров. – Изд. 3-е. – М. : Сов. энцикл., 1969. – C. 19-78.
71. Большой энциклопедический словарь / [гл. ред. А. М. Прохоров]. – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : Большая Рос. Энциклопедия, 1998. – 1456 с.
72. Бондаревская Е. В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования [Текст] / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1997. – № 4. – С. 11–17.
73. Бондаревская Е. В. Основы педагогической культуры учителя : [спецкурс]. / Е. В. Бондаревская, Т. Ф. Белоусова, Ростов-на-Дону: РГПИ, 1989. – 40 с.
74. Бондаревская Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания : [учеб. пособие для студ. сред, и высш. пед. учеб заведений, слушателей ИПК и ФПК] / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – Ростов– н/Д : Творческий центр “Учитель“, 1999. – 560 с.
75. Бондаревская Е. В. Педагогическая культура учителя в системе личностно-ориентированного образования [Текст] / Е. В. Бондаревская, Г. П. Богомолова // Инновационная школа. – 1997. – № 2. – С. 81-85.
76. Бондаревская Е. В. Ценностные основания личностно ориентированного воспитания [Текст] / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1995. – № 4. – С. 29–36.
77. Бондаренко З. П. Модель організації волонтерської роботи в умовах вищого навчального закладу [Текст] / З. П. Бондаренко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2007. – № 4. – С. 50–59.
78. Бондаренко З. П. Організація волонтерської роботи майбутніх соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу : дис. … канд. пед. наук : 13.00.05 / Бондаренко Зоя Петрівна. – К., 2008. – 200 с.
79. Бондаренко О. М. Суть, функції і структурні компоненти валеологічної компетентності студента університету / О. М. Бондаренко // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку : [матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції, квітень, 2007 р. / М-во освіти і науки України, Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна]. У 3-х т. : [за ред. проф. М. С. Гончаренко]. – Харків, 2007. – Т. 1. – С. 37–39.
80. Борисова Е. М. Индивидуальность и профессия / Е. М. Борисова, Г. П. Логинова. – М. , 1991. – 80 с.
81. Боровский А. Б. Система методов профессиональной орентации. Кн. 1. Основы профессиональной ориентации : [учеб. метод. пособие] / А. Б. Боровский, Т. М. Потапенко, Г. В. Щекин. – К. : МЗУУП, 1993. – 164 с.
82. Бороздина Л. В. Тестовый материал для лабораторных занятий. В разделе: «Потребности, мотивы, эмоции» курса общей психологии: [методическое пособие] / Л. В. Бороздина. – М. , 1994. – С. 23-48.
83. Бочарова В. Г. Задачи и перспективы развития социальной педагогики в современных условиях / В. Г. Бочарова. – М. : Центр социальной педагогики РАО, 1996. – 12 с.
84. Бочарова В. Г. Личность – семья – община / В. Г. Бочарова // Социальная работа. – 1992.– № 1. – С. 3-9.
85. Бочарова В. Г. Социальная педагогика в системе научного обеспечения профессии «Социальная работа». Подготовка социальных педагогов в системе высшего образования. Основные требования к развитию теории в области социальной педагогики и социальной работы : матер. междунар. научно-практ. конф. / В. Г. Бочарова. – Москва, – Тюмень: Изд-во ТюмГУ, 2003. – С. 4–11.
86. Бранский В. П . Социальная синергетика и акмеология. Теория самоорганизации индивидуума и социума / В. П. Бранский, С. Д. Пожарский. — СПб : Политехника, 2002. – 476с.
87. Брауне X. Обучение социальной работе и социальной педагогике в Европе [Текст] / X. Брауне, Д. Крамер // Социальная педагогика и социальная работа за рубежом. – М. : Б.и., 1991. – Вып. 1. – С. 17–21.
88. Бурая Н. П. Соціальна робота : [навч. посібник] / Н. П. Бурая. – Харків : Ун-т внутрішніх справ, 1995. – 104 с.
89. Бурдынская С. П. Формирование профессионально-педагогической компетентности студентов колледжа в процессе изучения художественной литературы (на англоязычном материале) : автореф. дисс. … на соискание научной степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Бурдынская Светлана Петровна. – СПб. , 2006. – 19 с.
90. Буряк В. И. Активность и самостоятельность в познавательной деятельности [Текст] / В. И. Буряк // Педагогика. – М. : Педагогика, – 2007.
– №8. – С. 71–78.
91. Вайнола Р. Х. Особистісний розвиток майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки : монографія / Р. Х. Вайнола. [За ред. С. О. Сисоєвої]. – Запоріжжя: Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2008. – 460 с.
92. Вайнола Р. Х. Педагогічні засади особистісного розвитку майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Вайнола Рената Хейкіївна. – Київ, 2008. – 542 с.
93. Вайнола Р. Х. Технології соціально-педагогічної роботи. [Курс лекцій для студентів спеціальності: 010105 «Соціальна педагогіка»]. / Р. Х. Вайнола, – К. : КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2008. – 152 с.
94. Вакуленко В. М. Акмеологічний підхід у практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусі, Росії (порівняльний аналіз) : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Вакуленко Валентина Миколаївна. – Луганськ, 2008. – 399 с.
95. Валлиманн И. Специфика подготовки социального педагога в Швейцарии / И. Валлиманн // Теория и методика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт: в 2 т. [Отв. ред. Т. Ф. Яркина, В. Г. Бочарова]. – М. – Тула: АСОПиР РФ, 1993. – С. 287-295.
96. Валиулина Н. В. Биологическая закономерность обучения как математическая модель результативности образовательного процесса / Н. В. Валиулина [Электронный ресурс]. – Доступ к ресурсу: http://www.fa-kit.ru/main_dsp.php?top_id=12901.
97. Василенко В. А. Ценность и оценка / В. А. Василенко. – К. , 1964.
– С. 45.
98. Васильков В. М. Професійне становлення особистості як об’єкт міждисциплінарного аналізу [В кн. : Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції «Методологія сучасних досліджень соціальних, економічних та психологічних проблем регіону», м. Донецьк, 22 лютого 2000 року] / В. М. Васильков, О. І. Василькова. – Донецьк , 2000. – С. 89-93.
99. Васильченко Л. В. Професійна компетентність керівника школи / Л. В. Васильченко, І. В. Гришина. – Харків : Вид. група «Основа», 2006.
– С. 80.
100. Введение в педагогическую культуру: [учебное пособие] / Под ред. Е. В. Бондаревской. – Ростов н/Д: Изд-во РГПУ, 1995, – 172 с.
101. Введение в практическую социальную психологию : [учебное пособие] / Под ред. Ю. М. Жукова, Л. А. Петровской, О. В. Соловьевой. – 2-е исправленное издание. – М. : “Смысл”. 1996. – 373 с.
102. Введенский В. Н. Коммуникативная компетентность педагога: характеристика, способы совершенствования / В. Н. Введенский. – СПб. : ИОВ РАО, 2003. – 52 с.
103. Веденеева Л.В. Становление эмпатии у будущих учителей в условиях гуманизации учебно-воспитательного процесса : автореф. дис. на соискание научной степени кан. пед. наук: 13.00.08 / Веденеева Лариса Владимировна. – Волгоград: Волг. ГПУ, 2001. – 28с.
104. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход / А. А. Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 207 с.
105. Взаимосвязь социальной работы и социальной политики / Под ред. Ш. Рамон ; [Пер. с англ. ] ; Под ред. Б. Ю. Шапиро. – М. : Аспект Пресс, 1997. – 256 с.
106. Видишко Н. В. Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників у коледжах Канади : дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Видишко Наталя Василівна. – Вінниця, 2010. – 250 с.
107. Вишневський О. На тернистому шляху до себе. У пошуках системи цінностей [Текст] / О. Вишневський // Рідна школа. – 1995.– № 5.
– С. 12-17.
108. Віннікова Л. В. Система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США : дис.. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Віннікова Лариса В‘ячеславівна. – Луганськ, 2003. – 217 с.
109. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : [методичний посібник для студентів магістратури] / С. С. Вітвицька. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.
110. Волик Л. Анімаційна компетентність як показник теоретичної та практичної готовності майбутніх педагогів до анімаційної діяльності [Текст] / Л. Волик // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – 2009. – № 4. – С. 124–132.
111. Воловик П. М. Теорія ймовірностей і математична статистика в педагогіці / П. М. Воловик. – К. : Рад. школ., 1969. – 223 с.
112. Воспитательная деятельность как объект анализа и оценивания [Под общ. ред. И. А. Зимней]. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2003. – 85 с.
113. Вульфсон Б. Л. Сравнительная педагогика : [Учебное пособие для ВУЗов] / Б. Л. Вульфсон, З. А. Малькова. – М. : Ин-т практ. Практ. психологии; – Воронеж: НПО «Модэк», 1996. – 256 с.
114. Выготский Л.С. Педагогическая психология [Под ред. В. В. Давыдова]. – М. : Педагогика-Пресс, 1996. – 536 с.
115. Гаврилова Т. П. Понятие эмпатии в зарубежной психологи [Текст] /Т. П. Гаврилова // Вопр. психол. – 1975. – № 2. – С. 147-158.
116. Гайдук Н. М. Професійна підготовка соціальних працівників до здійснення посередництва (на матеріалах США і Канади) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кан. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Гайдук Ніна Михайлівна. – К. , 2005. – 23 с.
117. Галагузова М. А. Категориально-понятийные проблемы социальной педагогики [Текст] / М. А. Галагузова // Понятийный аппарат педагогики и образования ; Сб. науч. тр. [Отв. ред. М. А. Галагузова].
– Вып. 3. – Екатеринбург, 1998. – С. 168–185.
118. Галагузова Ю. Н. Теория и практика системной профессиональной подготовки социальных педагогов : дис. ... доктора пед. наук: 13.00.08 / Галагузова Юлия Николаевна. – Москва, 2001. – 373 с.
119. Гармаш Е. Б. Формирование культуры будущего учителя на материале педагогических дисциплін : автореф. дис. на соискание научной степени канд. пед. наук: 13.00.01 / Гармаш Е. Б. – К. , 1990. – 17 с.
120. Гершунский Б. С. Философия образования для 21 века. (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Б. С. Гершунский. – М. : Изд-во «Совершенство», 1998. – 608 с.
121. Гинецинский, В. И. Основы теоретической педагогики : [учеб. пособие] / В. И. Гинецинский. – СПб. : Изд-во СПб. Ун-та, 1992. – 154 с.
122. Гітун Н. Зміст підготовки соціальних працівників у Швеції до роботи з дітьми та молоддю / Н. Гітун // Стан та напрями удосконалення науково–методичного забезпечення підготовки фахівців соціальної сфери ; [Матеріали круглого столу. – Хмельницький, 2008]. – Хмельницький, ХІСТ Університету «Україна», 2008. – С. 141-148.
123. Голованова Н. Ф. Социализация младшего школьника как педагогическая проблема / Н. Ф. Голованова. – СПб. : Специальная лит-ра, 1997. – 192 с.
124. Головаха Е. И. Психология человеческого взаимопонимания / Е. И. Головаха, Н. В. Панина. – К. : Политиздат Украины, 1989. – 189 с.
125. Гомонюк О. М. Значення педагогічної культури вчителя [Текст] / О. М. Гомонюк // Наукові записки Харківського військового університету Міноборони України: [Збірник наукових праць]. – № 15. – Харків, 2002.
– С. 139-143.
126. Гомонюк О. М. Психологічні особливості професійно-педагогічної культури майбутнього соціального педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, №15. / [Редкол.: М. І. Сметанський (голова) та ін.]. – Вінниця: ВДПУ, 2005 р. – С. 87-92.
127. Гомонюк О. М. Основні підходи до визначення поняття «культура» [Текст] / О. М. Гомонюк // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми:. – Вип. 8. – Київ – Вінниця: ТОВ фірма, «Планер», 2005.
– С. 241-246.
128. Гомонюк О. М. Педагогічні умови формування професійно значущих якостей у майбутніх соціальних педагогів [Текст] / О. М. Гомонюк // Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції «Шляхи підвищення ефективності навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі».
– Хмельницький: Вид-во НАДПСУ , 2006. – С. 163-168.
129. Гомонюк О. М. Взаємозв’язок професійної та педагогічної культури майбутнього соціального педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України». – Хмельницький: НАДПСУ, 2006. – С.93-95.
130. Гомонюк О. М. Самоосвітня діяльність як шлях забезпечення безперервності освіти майбутнього соціального педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Вип.10 / [Редколег.: І. А. Зязюн (голова) та ін.]. – Київ – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2006. – С.287-292.
131. Гомонюк О. М. Філософсько-методологічні основи проблеми формування професійно-педагогічної культури майбутнього соціального педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Дидактика професійної школи: Збірник наукових праць. – Хмельницький: ХНУ, 2006. – С. 12-22.
132. Гомонюк О. М. Особливості формування професійно-педагогічної культури майбутнього соціального педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Вип.12. [Редколег.: І.А. Зязюн (голова) та ін.]. – Київ – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2006. – С. 368-376.
133. Гомонюк О. М. Професійно-педагогічна культура майбутнього соціального педагога як важлива умова його професійної готовності [Текст] / О. М. Гомонюк // Теорія і практика управління соціальними системами : [Щоквартальний науково-практичний журнал]. – Харків: НТУ «ХПІ». – 2006,
– №4. – С.17-24.
134. Гомонюк О. М. Педагогічна творчість як один із компонентів професійно-педагогічної культури майбутнього соціального педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи: Збірник наукових праць. Частина 1.
– Львів: ЛДУ БЖД, 2006. – С. 527-533.
135. Гомонюк О. М. Особливості підготовки майбутніх педагогів [Текст] / О. М. Гомонюк // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психологія і педагогіка в контексті гуманізації освіти» м. Хмельницький 23-28 січня 2007 р. – Хмельницький: Вид-во ХНУ, 2007.
– С. 21-22.
136. Гомонюк О. М. Шляхи вивчення ефективності педагогічної діяльності майбутнього педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Науковий вісник Чернівецького університету : Збірник наукових праць. – Вип. 335. Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 35-44.
137. Гомонюк О. М. Педагогічні уміння як основа професійно-педагогічної культури майбутнього соціального педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи » м. Хмельницький 21-26 жовтня 2007 р. – Хмельницький: Авіст, 2007. – С. 317-320 с.
138. Гомонюк О. М. Науково-теоретичні та практичні основи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів [Текст] / О. М. Гомонюк // Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» 18-19 жовтня 2007 року.
– Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2007. – С. 13-14.
139. Гомонюк О. М. Формування гуманістичних ціннісно-смислових характеристик майбутнього соціального педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Теорія і практика управління соціальними системами : [Щоквартальний науково-практичний журнал]. – Харків: НТУ «ХПІ». – 2007, – №4. – С. 26-34.
140. Гомонюк О. М. Проблема самоосвіти педагога в сучасних наукових дослідженнях [Текст] / О. М. Гомонюк // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Вип. 15. / [Редколег.: І.А. Зязюн (голова) та ін.]. – Київ – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2007.
– С. 12-17.
141. Гомонюк О.М. Організація активної навчально-пізнавальної діяльності студентів – майбутніх соціальних педагогів – умова формування їх професійно-педагогічної культури [Текст] / О. М. Гомонюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія: Педагогіка. Соціальна роботи. Вип. 11. – Ужгород, 2007. – С. 33-35.
142. Гомонюк О.М. Особливості професійного розвитку майбутнього соціального педагога [Текст] / О. М. Гомонюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету: Серія: Педагогіка. – №9. – Тернопіль, 2007. – С. 98-103.
143. Гомонюк О.М. Значення педагогічної практики у формуванні професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів [Текст] / О. М. Гомонюк // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Випуск 16. – Харків, Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА). – №16. – Харків: УІПА, 2007. – С. 325-333.
144. Гомонюк О. М. Розвиток професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у класичних університетах [Текст] / О. М. Гомонюк // Суч