ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Павла Тичини

На правах рукопису

ТКАЧУК Cтаніслав Іванович

УДК 378.016: 331.101- 051

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Сидоренко Віктор Костянтинович,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України

Умань – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ І.
ІСТОРИКО-МЕТОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НЕОБХІДНОСТІ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ 14
1.1 Технологія як феномен людської діяльності 14
1.2 Аналіз впливу розвитку технологій на формування
середовища людської життєдіяльності 34
1.3 Роль і місце технології в загальній теорії людської діяльності 45
РОЗДІЛ ІІ.
СУТНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ВИЗНАЧАЛЬ
НОГО ЧИННИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ 61
2.1 Роль і місце технології в загальній теорії людської діяльності 61
2.2 Сутність і структура технологічної культури 93
РОЗДІЛ ІІІ.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ 124
3.1 Мета, завдання і принципи технологічної підготовки
в загальноосвітніх навчальних закладах України…………………………... 124
3.2 Проектна діяльність як основа формування
технологічної культури 148
3.3 Психолого-педагогічні основи підготовки майбутнього
вчителя трудового навчання до формування
в учнів технологічної культури 178
РОЗДІЛ IV.
МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ 211
4.1 Модель підготовки майбутнього вчителя трудового навчання
до формування в учнів технологічної культури 211
4.2 Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутнього
вчителя трудового навчання до формування в учнів
технологічної культури 245
4.3 Структура процесу підготовки вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури 256
РОЗДІЛ V.
ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧННЯ
ДО ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ 272
5.1 Методика підготовки майбутнього вчителя трудового
навчання до формування в учнів технологічної культури 272
5.1.1 Форми і методи підготовки 272
5.1.2 Експериментальна програма та навчально-методичний
комплекс курсу «Основи технологічної культури» 300
5.1.3 Методика оцінювання сформованості елементів
технологічної культури учнів 312
5.2 Методика та результати дослідно-експериментальної роботи 319
ВИСНОВКИ 352
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 361
ДОДАТКИ 407

ВСТУП
Актуальність теми. Запровадження в усі галузі виробництва нової техніки й технологій, становлення й розвиток ринкових відносин і нових форм госпо¬дарювання, ринку праці, зростання обсягу знань про перетворення матеріалів, енергії та інформації в інтересах людини, а також про загальні принципи цих перетворень сприяють підвищенню рівня технологічної культури підростаючого покоління. У зв’язку з цим трудова підготовка учнів повинна забезпечувати ґрунтовне оволодіння знаннямипро закономірності проектної, техніко-технологічної та побутової діяльності, спираючись на знання з основ наук на рівні загальновиробничих закономірностей; всебічне ознайомлення з професією, що відповідає індивідуальним можливостям учня; формування здатності мобілізувати свої потенційні творчі можливості в різних видах діяльності.
Враховуючи сучасні тенденції розвитку освітньої галузі «Технологія в межах вітчизняного і зарубіжного досвідів» першочерговими завданнями технологічної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів мають бути: індивідуальний розвиток особистості, розкриття її творчого потенціалу через реалізацію особистісно орієнтованої парадигми навчання; розвиток у учнів критичного мислення як засобу саморозвитку, пошуку і застосування знань на практиці, які є спільними для будь-яких видів виробничої діяльності людини; оволодіння вміннями практичного використання нових інформаційно-комунікаційних технологій, інтернет-технологій; формування системи компетентностей про перетворюючу діяльність людини як основи для навчання впродовж життя; розширення та систематизація знань про технології і техноло¬гічну діяльність як основний засіб перетворювальної діяльності людини; виховання свідомої та активної життєвої позиції, готовності до співпраці в групі, відповідальності, вміння обґрунтовано відстоювати власну позицію, що є передумовою підготовки майбутнього громадянина до життя в демократичному суспільстві.
За останні роки в трудовій підготовці учнів загальноосвітніх навчальних закладів України відбулися суттєві зміни, що стосувалися запровадження принципово нової проектно-технологічну системи навчання. Особливістю цієї системи є те, що учні повинні опанувати не розрізнені операції і трудові прийоми, а цілісні перетворюючі технології. А це, з одного боку, відповідає сучасним тенденціям науково технологічного процесу, коли технології займають чільне місце в основі людської діяльності, а з іншого – кінцевим результатом навчання. Таким чином актуалізується проектно-технологічний підхід як основа оновлення змісту трудового навчання учнів.
Реалізація нового підходу до трудової підготовки учнів потребує суттєвої переорієнтації підготовки майбутнього вчителя трудового навчання. Нове бачення трудової підготовки школярів викликає необхідність виважено оцінити існуючі підходи та окреслити саме ті з них, що повинні стати суттєвими для подальшого розвитку підготовки вчителя трудового навчання.
З огляду на культурологічну парадигму особливого значення для майбутнього учителя трудового навчання набуває проблема формування технологічної культури – важливої складової професійно-педагогічноїкультури. Учені вважають технологічну культуру культурою ХХІ століття, як четвертий етап універсальної культури (після міфологічної, космологічної та антропологічної). Сучасне суспільство живе в умовах відходу у минуле індустріального етапу науково-технічного прогресу з його екстенсивною, технологічною ідеологією і переходу на новий (технологічний) етап, що визначає пріоритет способу над результатом діяльності, зважаючи на її соціальні, економічні, психологічні, естетичні та інші фактори.
Отже, кардинальні зміни, що відбуваються в суспільстві і, зокрема, в освітній галузі «Технологія», висувають нові вимоги до особистісних та професійних якостей вчителя трудового навчання. Актуальними для нього стають внутрішня технологічна культура, широка технічна ерудиція, технічний світогляд, активність, ініціативність, самостійність, прагнення до творчості, надзвичайна відповідальність. Цілком очевидно, що зазначені якості повинні ґрунтуватися на глибокій професійній компетентності вчителя, яка в свою чергу може бути забезпечена лише на основі формування в нього фундаментальних знань і відповідної підготовки.
Питання професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання в сучасних умовах має багато невирішених аспектів, хоча вони завжди перебували в полі зору науковців: В.Андріяшина, І.Волощука, А.Вихруща, О.Гедвілло, В.Гетти, Р.Гуревича, В.Гусєва, П.Дмитренка, О.Коберника, В.Кузьменка, В.Мадзігона, Г.Левченка, Л.Оршанського, В.Сидоренка, В.Стешенка, Г.Терещука, В.Титаренко, О.Торубари, Д.Тхоржевського, В.Юрженка, М.Янцура та інших. Різним питаннями змісту та методики підготовки вчителів трудового навчання присвячені дослідження Ю.Бєлової, В.Борисова, В.Васенка, І.Каньковського, М.Корця, Т.Кравченко, Є.Кулика, В.Курок, Є.Мегема, Д.Лазаренка, В.Назаренка, А.Плутка, Б.Прокоповича, Г.Разумної, Д.Рудика, Б.Сіменача, В.Стешенка, Л.Тархан, В.Харламенко, М.Ховрича, В.Чепка та багатьох інших.
Аналіз стану досліджуваної проблеми показав, що при всьому різноманітті теоретичних та практичних підходів в підготовці педагогічних кадрів, проблема підготовки сучасного вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури ще не знайшла відповідного відображення в психолого-педагогічних дослідженнях, зокрема, виявлено суперечності між:
• вимогами суспільства щодо підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури та реальним станом цього процесу;
• педагогічним потенціалом проектної діяльності в практиці трудового навчання і відсутністю системи його цілеспрямованого використання для формування технологічної культури школярів;
• накопиченим у педагогічній науці й передовій практиці досвідом запровадження проектного підходу в трудовому навчанні школярів і характером його використання вчителями в умовах навчального процесу.
Виявлені суперечності актуалізують необхідність теоретичного обґрунтування і практичного впровадження у навчальний процес системи підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури. Це зумовило вибір теми дослідження: «Теорія і методика підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної теми «Модернізація змісту, форм і методів трудового навчання в загальноосвітній школі» науково-дослідної лабораторії: «Проблеми технологічної підготовки учнів загальноосвітньої школи» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та виконане у межах держбюджетної теми: «Наукові засади застосування проектної технології в навчально-виховному процесі» (державний реєстраційний номер 0109U000605) на замовлення Міністерства освіти і науки України.
Тему дисертації затверджено Вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 7 від 22.02.2010 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 30.03.2010р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці системи підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури.
Відповідно до мети визначено задачі дослідження:
1) виявити та розкрити історико-методологічні передумови необхідності формування в учнів загальноосвітніх навчальних закладів технологічної культури;
2) розкрити сутність технологічної культури як визначального компонента професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання;
3) розробити теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури;
4) розробити та обґрунтувати методичну систему підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури;
5) розробити методичне забезпечення підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури;
6) здійснити дослідно-експериментальну перевірку готовності майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутнього вчителя трудового навчання.
Предмет дослідження – теоретичні і методичні основи системи підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури.
Концепція дослідження ґрунтується на філософських положеннях теорії пізнання, діяльнісної теорії навчання, наукових ідей системного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів.
Провідна ідея дослідження ґрунтується на тому, що сучасна технологічна епоха загострила проблему взаємодії природи, людини й технологічного середовища. Технології виробництва не повинні перешкоджати людині й оточенню. Тому технологічний етап науково-технічного прогресу визначає пріоритети способу виробництва над результатами діяльності з урахуванням її соціальних, економічних, екологічних, психологічних, етичних та інших чинників і наслідків. Людина в сучасному технологічному світі повинна усвідомлювати себе господарем усього сущого, здатною оцінювати відповідність своїх дій інтересам природи й суспільства. Кожна людина повинна бути спеціально підготовленою до гармонійного існування в інформаційно та технологічно насиченому світі. Жити в такому світі й не знати його – небезпечно. Отже, запровадження у виробництво нової техніки й технологій, становлення й розвиток ринкових відносин та нових форм господарювання, зростання обсягу знань про перетворення матеріалів, енергії й інформації в інтересах людини, про загальні принципи цих перетворень вимагають підвищення рівня технологічної культури підростаючого покоління.
Готовність вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури визначається його власним рівнем технологічної підготовки, як компонента загальної професійно-педагогічної підготовки в цілому.
На сучасному етапі розвитку трудового навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів діяльність вчителя має набути нових ознак, стати різноманітнішою, більш варіативною, такою, що враховує потреби, можливості і психологічні особливості учнів, гнучкою, адаптивною, здатною реагувати на зміни в освітньому просторі, неповторною, більш творчою за характером, спрямованою на самореалізацію та саморозвиток як самого вчителя, так і учнів. Цій умові відповідає проектний підхід, який забезпечує особистісно орієнтоване трудове навчання в процесі навчально-трудової діяльності учнів, на основі їхнього вільного вибору та з урахуванням особистих інтересів.
Освітньо-виховний потенціал проектного підходу полягає у можливості набуття учнями цілісних знань, у підвищенні їхньої мотивації до здобуття додаткової навчальної інформації, опануванні найважливішими методами наукового пізнання (висунути та обґрунтувати власний задум, самостійно сформулювати завдання проекту, знайти метод аналізу ситуації тощо), навиками пошуково-дослідницької роботи, а також рефлексії та інтерпретації результатів.
Спираючись на концептуальні положення теорії діяльності, які допомагають проаналізувати творчу, проектну сутність педагогічної діяльності, можна передбачити, що готовність майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури ґрунтується на:
а) проектній компетентності, яка містить предметні знання й уміння та відповідні знання й уміння, пов’язані з проектуванням навчальної діяльності під час вивчення конкретного предмета;
б) гуманістичному ставленні до педагогічного середовища, що припускає творчу активність у реформаторській діяльності, спрямовану на її оптимізацію й гуманістичну організацію;
в) сформованості творчих якостей і здібностей особистості, вмінні конструювати власні технологічні підходи до вирішення завдань у динамічно мінливих нестандартних ситуаціях.
Таким чином, можна зазначити, що в проектній компетентності представлений когнітивний аспект технологічної культури особистості вчителя; емоційно-ціннісний аспект відображається в гуманістичному відношенні вчителя до середовища педагогічної діяльності, творчий аспект розвитку особистості вчителя виявляється в процесі проектування даного середовища й окремих його частин. Перераховані компоненти готовності вчителя до формування в учнів технологічної культури найбільш оптимально можуть формуватися в процесі освоєння основ педагогічного проектування, у практичній проектній діяльності, спрямованій, в остаточному підсумку, на створення гармонічного гуманістичного середовища трудового навчання школярів.
На різних етапах наукового пошуку було використано такі методи дослідження:
теоретичні – опрацювання філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури методами системного, порівняльного, історико-логічного аналізу для узагальнення та систематизації теоретичних положень з метою розробки концепції дослідження, з’ясування провідних чинників, що впливають на професійну підготовку майбутнього вчителя технологій, обґрунтування теоретичних і методичних основ системи підготовки майбутнього вчителя до формування технологічної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а також порівняння, узагальнення і систематизація навчального матеріалу;
емпіричні – педагогічне спостереження за діяльністю студентів, анкетування, тестування, психологічне діагностування студентів, експертна оцінка навчально-програмних матеріалів.
На всіх етапах дослідження провідним виступить метод педагогічного експерименту (констатувальний, формувальний і контрольний) з наступним аналізом і узагальненням результатів, використовуючи статистичну обробку кількісних показників.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
• теоретично обґрунтовано роль і місце феномену технологічної культури в структурі професійно-педагогічної підготовки вчителя трудового навчання;
• розроблено методичну систему підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури;
• експериментально перевірено основні теоретичні і методичні положення системи професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури;
• розкрито сутність проектної діяльності як основи фомування готовності майбутніх учителів трудового навчання;
• удосконалено підходи до визначення сутності і структури технологічної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів;
• подальшого розвитку набули положення щодо нерозривного зв’язку проектно-технологічної і психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, що забезпечує умови для формування відповідного рівня професійної готовності до формування в учнів технологічної культури.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці: авторського курсу «Основи технологічної культури», що складає основу професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури; змісту проектно-технологічної діяльності студентів, що виступає основою формування готовності до формування в учнів технологічної культури; розробці методичного забезпечення процесу підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури.
Основні положення та результати дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження № 38/01 від 18.01.2012 р.), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка про впровадження № 112/2132-02 від 28.02.2012 р.), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка про впровадження № 632 від 27.02.2012 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка про впровадження № 568 від 02.04.2012 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка про впровадження № 128/02 від 29.02.2012 р.), ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (довідка про впровадження № 1/1107 від 13.03.2012 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка про впровадження № 202-33/02 від 23.02.2012 р.), Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка про впровадження № 544/02 від 22.02.2012 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи обговорювалися на різного рівня конференціях:
міжнародних: «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2008р.), «Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді» (Дрогобич, 2008р.),«Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технологія» (Умань, 2008р.), «Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді» (Тернопіль, 2008р.), «Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ХХІ-го століття» (Слов’янськ,2008р.), «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технологія» (Тернопіль, 2009 р.); «Інновації в педагогічній освіті Європейського простору» (Полтава, 2009р.), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2010р.),«Сучасні тенденції розвитку технологічної та професійної освіти в Україні у контексті Європейської інтеграції» (Умань, 2010р.), «Технологічний підхід у підготовці майбутніх учителів» (Умань, 2011р.); «Актуальні проблеми та перспективи технологічної і професійної освіти» (Тернопіль, 2011), «Наука та освіта в сучасному університеті в контексті міжнародного співробітництва» (Маріуполь, 2011), «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2011р.); «Сучасні тенденції розвитку технологічної та професійної освіти в Україні у контексті Європейської інтеграції» (Умань, 2012р.),
всеукраїнських: «Трудова підготовка у ІІІ тисячолітті: зміст і технологія» (Тернопіль, 2003 р.), «Зміст освітньої галузі «Технологія» в 12-річній школі та профільне навчання» (Полтава, 2004 р.), «Сучасні технології розвитку професійності майбутніх учителів» (Умань, 2008 р.), «Освітня галузь» Технологія»: Реалії та перспективи» (Київ, 2010 р.) «Психолого-педагогічні основи формування професійної компетентності майбутніх учителів» (Кривий Ріг, 2010 р.), «Сучасні проблеми формування методичної компетентності майбутніх учителів трудового навчання» (Умань, 2011 р.). А також на щорічних звітно-наукових конференціях та методичних семінарах в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (2005 – 2012 рр.).
Публікації. Результати дослідження опубліковано у 37 наукових працях (всі одноосібні), зокрема: 1 монографія, 30 статей у наукових фахових виданнях, 6 статей в інших виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Узагальнення результатів дослідження дає підстави сформулювати такі висновки:
1. Сучасний етап суспільного розвитку пов’язаний з технологічною культурою, яка визначає світогляд і саморозуміння людини і суспільства. Ця культура зародилася в надрах антропологічної культури. Світ людини поступово ставав центром її уваги, сферою її досягнень. Виникли нові уявлення про відношення до природи, нові засоби пізнання, які вже перестали бути просто посередником між думкою і природою.
У сучасних умовах, коли технологія проникає у всі галузі виробничої і невиробничої сфер економіки, пронизує всі форми життєдіяльності людини (навчальну, професійну, побутову, управлінську, комунікативну, ігрову діяльність), є підстави стверджувати, що технологія є багатоаспектним і багаторівневим поняттям і повинно вивчатися філософськими, психологічними, економічними, педагогічними і іншими науками.
Технологія як психолого-педагогічна категорія є ключовим поняттям в технологічній освіті, в якій основною пізнавальною одиницею є проектна діяльність, тобто процес проектування і виготовлення (з використанням наукових знань) якісних і оригінальних виробів, що мають практичне застосування. Таким чином, «Технологія» – багатоаспектне, універсальне поняття, яке пронизує всі сторони життя людини і суспільства. «Технологія» є, щонайменше, філософською, соціально-культурологічною, гносеологічною, психолого-педагогічною, економічною категорією і вимагає свого подальшого вивчення.
В основі технологічної культури лежить перетворювальна діяльність людини, в якій знаходять прояв її знання, уміння і творчі здібності. Перетворювальна діяльність сьогодні проникає у всі сфери людського життя і діяльності – від промисловості і сільського господарства до медицини і педагогіки, дозвілля і управління.
Технологічну культуру можна розглядати в соціальному (широкому) і особистісному (вузькому) планах. В соціальному плані технологічна культура – це рівень розвитку життя суспільства на основі доцільної і ефективної перетворювальної діяльності людей, сукупність досягнутих технологій в матеріальному і духовному виробництві. В особистісному плані технологічна культура – це рівень оволодіння людиною сучасними способами пізнання і перетворення себе і навколишнього світу.
Кожна людина повинна бути спеціально підготовлений до гармонійного співіснування і ефективного функціонування в інформаційно і технологічно насиченому мирі. Жити на такому світі і не знати його – небезпечно і навіть злочинно. Це обставина зумовлює необхідність здійснення технологічної освіти молоді, що передбачає формування у учнів технологічної картини світу, ефективних способів перетворювальної діяльності, що забезпечують гармонійну взаємодію людини з природним і технологічним середовищем і поліпшуючою якість її життя.
2. Обгрунтовано, що складовою частиною професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання є технологічна культура, що проявляється в умінні вирішувати проблеми в умовах невизначеності завдань і варіативності можливих результатів. Поняття «технологічна культура» стає все більш актуальним у педагогічній науці й практиці. Вона є базовою характеристикою особистості вчителя трудового навчання, тому що утворюється в зоні перетинання трьох блоків: системи полікомпонентних якостей особистості, що включає базові й периферійні властивості; його психологічної готовності до проектної діяльності, а також системи спеціалізованих технологій, якими він повинен опанувати в процесі навчання. Успішність якісної підготовки майбутнього вчителя знаходиться у прямій залежності від становлення технологічної культури особистості в процесі освіти як важливої частини його загальної та професійної культури.
На основі аналізу існуючих визначень технологічної культури трактуємо цей вид культури як спосіб творчої самореалізації вчителя, який продукує предметний світ, який є носієм ідеалів і гуманістичних цінностей світу духовного, перетворює педагогічне середовище відповідно до даних ідеалів, і цінностей. Спираючись на концептуальні положення теорії діяльності, що сприяють аналізу творчої, технологічної сутності педагогічної діяльності, можна зробити висновок про те, що технологічна культура вчителя трудового навчання ґрунтується на:
а) проектній компетентності, яка містить предметні знання й уміння та відповідні знання й уміння, пов’язані з проектуванням навчальної діяльності під час вивчення конкретного предмета;
б) гуманістичному ставленні до педагогічного середовища, що припускає творчу активність у реформаторській діяльності, спрямовану на її оптимізацію й гуманістичну організацію;
в) сформованості творчих якостей і здібностей особистості, вмінні конструювати власні технологічні підходи до вирішення завдань у динамічно мінливих нестандартних ситуаціях.
Таким чином, можна зазначити, що в технологічній компетентності представлений когнітивний аспект технологічної культури особистості вчителя, емоційно-ціннісний аспект, що відображається в гуманістичному відношенні вчителя до середовища педагогічної діяльності, творчий аспект розвитку особистості вчителя, що виявляється в процесі проектування даного середовища й окремих його частин. Перераховані компоненти технологічної культури вчителя найбільш оптимально можуть формуватися в процесі засвоєння основ педагогічного проектування, у практичній проектній діяльності, спрямованій, в остаточному підсумку, на створення гармонійного гуманістичного середовища освітньої установи.
3. Теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури визначено як вихідні положення щодо завдань і принципів такої підготовки, її структури та компонентів процесу.
Серед основних завдань підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури визначено: формування особистої технологічної культури (технологічного світогляду, технологічної культури, технологічного мислення, культури праці, взаємин, дизайнерських якостей); формування практичної готовності до творчої і гармонійної перетворювальної діяльності (технологічні знання, уміння і навички), навчання учнів технологічній грамотності, умінню спілкуватися з сучасними засобами праці; підготовка до адекватного професійного самовизначення, планування своєї соціально-професійної кар’єри; виховання активної життєвої позиції, готовності до конкурентної боротьби на ринку праці, здатності активно включитися в систему ринкових відносин, озброєння основами підприємницької діяльності; розвиток творчих здібностей, навчання проектної діяльності, графічній і комп’ютерній грамотності; формування екологічної культури в творчій перетворювальної діяльності; виховання самостійності, активності, завзятості і наполегливості, заповзятливості, уміння планувати своє життя й об’єктивно його оцінювати.
До основних принципів технологічної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання віднесено принципи цілісності, культуро доцільності, природо доцільності, інтегративності, проектності, модульності, інформативності, ціннісної орієнтованості.
У структурі підготовки вчителя до формування технологічної культури учнів виокремлюємо три компоненти: когнітивний (інтелектуальний); операційно-діяльнісний (практично-діяльнісний); потребнісно-мотиваційний(емоційно-ціннісний). Виходячи з цього процес підготовки було розглянуто як сукупність когнітивного, потребнісно-мотиваціного й операційно-діяльнісного компонентів, які дозволяють особистості майбутнього вчителя адаптуватися й інтегруватися в існуючому інформаційно і технологічно насиченому світі, свідомо і творчо вибирати оптимальні методи і засоби перетворювальної діяльності щодо створення матеріальних і духовних цінностей, ураховуючи їх наслідки для природи, суспільства і самої людини.
На основі розробленої структури виділено три етапи підготовки студентів до формування в учнів технологічної культури.
Перший етап – інформаційний – (1–4 семестри) – теоретичне оволодіння навчально-виховним процесом в загальному вигляді, формування уміння і прагнення організовувати окремі частини цього процесу.
Другий етап – операційний – (5 – 8 семестри) – поглиблення і конкретизація навчально-виховного процесу, подальший розвиток прагнень і умінь до його організації в навчальній, позанавчальній виховній роботі (у їх єдності).
Третій етап – практичний – (9 – 10 семестри) – подальше поглиблення навчально-виховного процесу, оволодіння уміннями організації системи роботи в цілому по формуванню особистості школяра, формування індивідуальності майбутнього вчителя-професіонала на основі зростання його самостійності та творчості.
У процесі дослідження були визначені наступні педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури:
1) актуалізація аксіологічного потенціалу технологічного знання в процесі вивчення дисциплін професійно-спрямованого блоку;
2) організація діалогу як особистісного дидактико-комунікативного середовища, який сприяє формуванню ціннісного відношення до технологічної діяльності, до себе, як суб’єкта такої діяльності, до особи студента;
3) залучення студентів до проектно-технологічної діяльності, що забезпечить формування їхньої власної технологічної культури.
4. Процес підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів техноло¬гічної культури можна представити у вигляді системи, цілісність якої обумовлюється тим, що всі її частини спрямовані на реалізацію спільної мети. Взаємодія і взаємопроникнення частин системи підготовки – об’єктивна необхідність, що виключає можливість їх роз’єднання. Зміна одного параметра впливає на всі інші параметри. Процес підготовки учителів у цій системі представлено ланцюжком «мета» – «дія» – «результат»
Методична система підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування в учнів технологічної культури включає: підсистему управління професійною підготовкою, що забезпечує, доцільність, і своєчасність планування, організації, контролю і корекції навчального процесу відповідно до розроблених вимог щодо підготовки учителя трудового навчання; концепції цієї підготовки; систему завдань, що відображають соціальне замовлення на професійно-педагогічну підготовку; рівні і специфіку цієї підготовки (процесу перетворення об’єкту); підсистему «об’єкт навчання» (студент), що характеризується засвоєнням техніко-технологічних знань, умінь і навичок, можливостями і необхідністю саморозвитку і самореорганізації внутрішнього змісту і структури (особистості студента) під впливом комплексу методів і засобів навчання; підсистему «суб’єкт навчання» (викладач), що в основному здійснює взаємодію з об’єктом навчання (а саме, цілеспрямовану педагогічну дію, позитивне перетворення об’єкту, контроль, діагностику якостей техніко-технологічної підготовки, корекцію педагогічних умов та ін.), а також – оволодіння методами і прийомами, педагогічними технологіями, засобами навчання для забезпечення найбільш ефективного формування професійно компетентності і професійно важливих якостей особистості майбутнього вчителя трудового; систему програмного забезпечення техніко-технлогічної підготовки, сукупність навчальних планів і програм, що включають, робочі навчальні плани, програми; підсистему забезпечення професійно-педагогічної підготовки – педагогічні умови і засоби реалізації про¬цесу навчання, сукупність підсистем, що охоплює: принципи організації техніко-технологічної підготовки; методи (способи) і прийоми навчання; засоби навчання – навчально-інформаційне забезпечення (створення підручників, навчальних посібників, дидактичного матеріалу, комплексу професійно-спрямованих техніко-технологічних завдань, і матеріально-технічне забезпечення: устаткування, навчально-матеріальна база підготовки) як необхідні умови оптимального функціонування навчальної діяльності; результат перетворень об’єкту (випускник) має сформовані в процесі навчання професійні характеристики, що відповідає професійно-педагогічній готовності майбутнього вчителя до формування в учнів технологічної культури. Усі підсистеми служать загальній меті, взаємозв’язані, взаємодіють і спрямовані на реалізацію концептуальних ідей підготовки майбутнього вчителя до формування в учнів технологічної культури.
5. Підготовка майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури повинна ґрунтуватися на комплексному методичному забезпеченні цього процесу. Зазначена підготовка відбувається у процесі вивчення сукупності психолого-педагогічних, техніко-технологічних і методичних дисциплін. Інтегративною основою всієї підготовки повинен стати розроблений курс «Основи технологічної культури», розроблений у процесі дослідження. Цей курс має дидактично обґрунтований зміст. Властиві для нього форми і методи проведення занять.
Важливе місце в методичному забезпеченні підготовки майбутніх вчителів займає опанування ними методикою оцінювання сформованості елементів технологічної культури учнів.
6. Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи дають підстави охарактеризувати процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування в учнів технологічної культури як динамічний неперервний цілеспрямований процес свідомої активності особистості студента, який вносить зміни як об’єктивного так і суб’єктивного характеру і проявляється системою дій, спрямованих на вирішення поставлених завдань з розробки ідеї, її реалізації і отримання результату.
Експериментальна оцінка розробленої методичної системи підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до формування в учнів технологічної культури за допомогою експериментально-діагностичного інструментарію засвідчила значні відмінності у рівнях сформованості готовності до проектної діяльності студентів контрольних та експериментальних груп.
Оцінка готовності майбутніх учителів до формування в учнів технологічної культури здійснювалася на основі критеріїв, що:
1) характеризують дії і види діяльності, котрі забезпечують успішне і творче вирішення професійно-спрямованих педагогічних завдань;
2) визначають рівень професійно-педагогічної готовності за ознаками: знання, уміння, спрямованість.
Критерії сформованості професійно-педагогічної готовності майбутніх учителів трудового навчання визначені на основі розгляду цієї готовності як складної інтегральної особистісної якості спрямованості на педагогічну діяльність і яка проявляється у сукупності особистісно-мотиваційного, змістового (когнітивного), операційного, рефлексивно-оціночного компонентів.
Показники навчальної діяльності студентів експериментальних груп дозволяють констатувати, що експериментальна методика навчання в системі професійно-педагогічної підготовки дає вищі результати порівняно з традиційною. Кількісні показники експерименту дозволяють виявити стійку тенденцію росту сформованості професійно-педагогічних умінь студентів експериментальних груп при незначному перерозподілі показників відносно середнього значення.
Статистична значущість кількісних показників формувального експери-менту оцінювалася за допомогою критерію χ2. В основу оцінки було покладено нульову гіпотезу про те, що експериментальні дані підпорядковуються нор-мальному закону розподілу. В умовах проведеного експерименту числова вели¬чина теоретичного значення критерію χ2 становить 6,442. Для всіх експери¬ментальних показників значення χ2 значно менші від теоретичного. Це означає, що розходження між дослідними (тобто одержаними в експерименті) і тео¬ретичними рядами показників готовності майбутніх учителів до формування в учнів технологічної культури несуттєві. Тому є всі підстави вважати результати форму¬вального експерименту достовірними.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов’язаних з проблемою підготовки майбутніх учителів трудового навчання до формування технологічної культури учнів. У процесі пошукової роботи виявлено нові проблеми, що потребують подальшого вивчення, зокрема: вивчення можливостей використання засобів інформаційних технологій у процесі проектно-технологічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, вивчення іноземного досвіду підготовки фахівців відповідного профілю, удосконалення змісту навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. – М. : Просвещение, 1990. – 140 с.
2. Абросимова З. Ф. Педагогическая культура учителя / З. Ф. Абросимова. – Курган, 1999. – 68 с.
3. Абросимова З. Ф. Формирование педагогической культуры будущего учителя в процессе изучения дисциплин психолого-педагогического цикла : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / З. Ф. Абросимова. – Челябинск, 1994. – 17 с.
4. Адольф В. А. Профессиональная компетентность современного учителя / В. А. Адольф. – Красноярск, 1998. – 309 с.
5. Александров Г. Н. О системе показателей сформированности учебной деятельности / Г. Н. Александров // Тезисы Всесоюзной конференции. – Тула-Москва, 1982. – 214 с.
6. Алексейчук І. С. Творчість та особливості інтеграції української системи освіти в Європейський освітній простір / І. С. Алексейчук // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. – Київ – Запоріжжя, 2000. – Вип. 18. – С. 81–86.
7. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / А. М. Алексюк. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Радянська школа, 1981. – 206 с.
8. Андреев А. А. Педагогика высшей школы. Новый курс / А. А. Андреев. – М. : Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права, 2002. – 264 с.
9. Андреев В. И. Технология экспертной оценки качества работы учителей и руководителей школы, лицеев, гимназий / В. И. Андреев. – Казань : Эвристика, 1994. – 24 с.
10. Анисимов Н. М. Опытно-экспериментальная работа преподавателей вуза как основа технологии обучения студентов изобретательской и инновационной деятельности / Н. М. Анисимов // Школьные технологии. – № 1–2. – 1999. – С. 26–39.
11. Араб-Оглы Э. А. Обозримое будущее: Социальные последствия НТР: год 2000 / Э. А. Араб-Оглы. – М.: Мысль, 1986. – 205 с.
12. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 386 с.
13. Асташева Н. А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей / Н. А. Асташева. – М. : Московский психолого-социальный институт. – Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2000. – 272 с.
14. Атутов П. Р. Концепция политехнического образования в современных условиях / П. Р. Атутов // Педагогика. – 1999. – № 2. – С. 17–20.
15. Атутов П. Р. Связь трудового обучения с основами наук: книга для учителя / П. Р. Атутов, Н. И. Бабкин, Ю. К. Васильев. – М. : Просвещение, 1983. – 128 с.
16. Атутов П. Р. Формирование у школьников политехнических знаний и умений в процессе обучения основам наук / П. Р. Атутов. – М.: Просвещение, 1966. – С. 4–12.
17. Афанасьев В. П. HTP, управление, образование / В. П. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1972. – 431 с.
18. Бабанский Ю. К. Интенсификация процесса обучения / Ю. К. Бабанский. – М.: Знание, 1987. – 80 с.
19. Байдурова Л. А. Метод проектов при обучении учащихся двум иностранным языкам / Л. А. Байдурова, Т. В. Шапошникова // Иностранный язык в школе. – 2002. – № 1. – С. 5–11.
20. Барабанщиков А. В. Проблемы педагогической культуры преподавателей вузов. К вопросу о сущности педагогической культры / А. В. Барабанщиков // Сов. педагогика. – 1981. – № 1. – С. 11–15.
21. Барцель А. Значение технологической культуры и техноэтики / А. Барцель // Вестник высшей школы. – 1991. – № 11. – С. 54–58.
22. Батышев С. Я. Научная организация учебно-воспитательного процесса / С. Я. Батышев. – М.: Высшая школа, 1975. – 448 с.
23. Батышев С. Я. Трудовая подготовка школьников в условиях научно-технической революции / С. Я. Батышев // Школа и производство. – 1975. – № 8. – С. 3.
24. Беляева А. П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования / А. П. Беляева. – М.: Радом, 1997. – 225 с.
25. Беляева А. П. Перспективы развития профессиональной школы / А. П. Беляева // Педагогика. – 1994. – № 4. – С. 22–29.
26. Бём Ингрид. Продуктивное обучение: слагаемые системы / Бём Ингрид, Шнейдер Й. // Новые ценности образования: Продуктивное образование. – Вып. 9. – № 4. – 1999. – С. 59–70.
27. Бенин В. Л. Педагогическая культура: философско-социологический анализ / В. Л. Бенин. – Уфа : Башк. пед. ун-т, 1997. – 144 с.
28. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. – М.: Изд-во ин-та проф. образования МО России, 1996. – 336 с.
29. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
30. Богданов Е. Н. Формирование и развитие профессионально-нравственной культуры будущего учителя: автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / Е. Н. Богданов. – М., 1995. – 49 с.
31. Боголіб Н. П. Фундаменталізація підготовки як засіб забезпечення професійної мобільності майбутніх вчителів технології / Н. П. Боголіб, В. О. Дідух // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки. – Чернігів : ЧДПУ, 2008. – Випуск 53. – С. 3–4.
32. Богомолова Г. Н. Воспитание культуры учебного труда студентов : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Г. Н. Богомолова. – Брянск, 1995. – 23 с.
33. Большая Советская Энциклопедия. – М. : Советская энциклопедия, 1988. – 542 с.
34. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Большая Рос. энциклопедия, 1998. – 1456 с.
35. Бондар В. І. Дидактика / В. І. Бондар. – К.: Либідь, 2005. – 264 с.
36. Бондаревская Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – Ростов-на-Дону : Творческий центр «Учитель», 1999. – 560 с.
37. Бондаревская Е. В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 3. – С. 37–43.
38. Бондаренко А. Д. Современная технология: теория и практика / А. Д. Бондаренко. – К.; Донецк: Вища шк., 1985. – 171 с.
39. Борисов В. В. Теоретико-методологічні засади формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / В. В. Борисов. – Тернопіль, 2006. – 40 с.
40. Борцов Ю. С. Образование в век информации: человек и новые информационные технологии обучения / Ю. С. Борцов. – М.: Высшая школа, 1997. – 320 с.
41. Братусь Б. С. Психология. Нравственность. Культура / Б. С. Братусь. – М. : Менеджер-Роспедагенство, 1994. – 64 с.
42. Бурдина Т. Г. Современная наука и закономерности ее развития / Т. Г. Бурдина. – Томск, 1988. – С. 120–121.
43. Бычков Л. В. Развитие технологического творчества учащихся / Л. В. Бычков. – М.: Просвещение, 1996. – 23 с.
44. Васильев Ю. К. Политехническая подготовка учителей средней школы / Ю. К. Васильев. – М.: Педагогика, 1978. – 175 с.
45. Васильченко Л. В. Інформаційна культура керівника школи як умова його ефективної управлінської діяльності / Л. В. Васильченко // Проблеми педагогічних технологій : зб. наук. пр. – Луцьк, 2002. – № 1. – С. 140–146.
46. Васильченко Л. В. Розвиток інформаційної культури керівника школи – нова тенденція розвитку управління освітою / Л. В. Васильченко // Вестник Херсонского гос. техн. ун-та. – Херсон, 2002. – № 1(14). – С. 489–491.
47. Ващенко Г. Загальні методи навчання / Г. Ващенко. – К. : Українська видавнича спілка, 1977. – 441 с.
48. Ващук О. В. Активізація пізнавальної діяльності учнів 5–7 класів у процесі самостійної роботи на уроках трудового навчання засобами нових інформаційних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання» / О. В. Ващук. – К., 2001. – 20 с.
49. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
50. Венедиктова С. Л. Проектная деятельность учащихся на уроках немецкого языка / С. Л. Венедиктова // Иностранный язык в школе. – 2002. – № 1. – С. 11–14.
51. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. – М.: Высшая школа, 1991. – 204 с.
52. Винокуров В. А. Технология и наука / В. А. Винокуров, Б. С. Митин // Вопросы философии. – 1985. – № 1. – С. 55–56.
53. Волобуєв В. В. Внутрішньофірмова ідеологія: соціально-філософський аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «» / В. В. Волобуєв. – Запоріжжя, 2002. – 19 с.
54. Воронина Т. П. Информационное общество: Сущность, черты, проблемы / Т. П. Воронина. – М., 1995. – 110 с.
55. Вульфсон Б. Л. Сравнительная педагогика / Б. Л. Вульфсон, З. А.Малькова. – М.: Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «Модэк», 1996. – 256 с.
56. Выжлецов Г. П. Аксиология культуры / Г. П. Выжлецов. – СПб. : Изд-во С.-Петер. ун-та, 1996. – 152 с.
57. Высоцкая С. И. Формирование профессиональной культуры учителя – научная проблема педагогики / С. И. Высоцкая // Современные проблемы образования : сборник. – Тула: Из-во Тульского госпедуниверситета им. Л. Н. Толстого, 1997. – С. 45–50.
58. Гальперин П. Я. Управление процессом учения / П. Я. Гальперин. – М. : Просвещение, 1965. – 87 с.
59. Генике Е. Как преподавать студентам, которые не хотят учиться / Е. Генике // Вестник высшей школы. – 1999. – № 10. – С. 26–27.
60. Гершунский Б. С. Менталитет и образование : учебное пособие для студентов / Б. С. Гершунский. – М. : Институт практической психологии, 1996. – 144 с.
61. Гершунский Б. С. Философия образования / Б. С. Гершунский. – М. : Московский психолого-социальный институт Флинта, 1998. – 432 с.
62. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века / Б. С. Гершунский. – М. : Изд-во «Совершенство», 1998. – 608 с.
63. Гинецианский В. И. Знание как категория педагогики: Опыт педагогической когитологии / В. И. Гинецианский. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – 144 с.
64. Голубева Е. П. Методы системного анализа при принятии управленческого решения / Е. П. Голубева. – М. : Наука, 1973. – 162 с.
65. Гоноболин Ф. Н. О педагогических способностях учителя / Ф. Н. Гоноболин // Вопросы психологии личности. – М. : Учпедгиз, 1980. – С. 197–213.
66. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
67. Гринько С. В. Педагогическое общение как фактор адаптации студентов к профессионально-педагогической деятельности: дисс. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Гринько Светлана Валерьевна. – Магнитогорск, 1998. – 232 с.
68. Гришин Э. А. Теория и практика профессионально-этической подготовки учителя в системе педагогического образования: автореф. дисс. на соискание ученой степени д-ра пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Э. А. Гришин. – М., 1981. – 32 с.
69. Грітченко А. Г. Методичні аспекти розробки електронного посібника з курсу «Технології аграрного виробництва» професійної підготовки вчителя трудового навчання [Електронний ресурс] / А. Г. Грітченко // Інформаційні технології і засоби навчання : електронне наукове фахове видання. – 2009. – № 1(9). – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em9/emg.html.
70. Гузеев В. В. Метод проектов как развитие блока уроков / В. В. Гузеев // Образовательная технология: от приема до философии. – М.: Сентябрь, 1996. – С. 79–86.
71. Гуревич Р. Застосування інформаційно-комунікативних технологій у підготовці вчителя трудового навчання / Р. Гуревич, Д. Коломієць // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2002. – № 3. – С. 26–28.
72. Гушулей Й. М. Теорія і практика загально технічної підготовки учнів у процесі трудового навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання» / Й. М. Гушулей. – К., 2000. – 36 с.
73. Демиденко Э. С. Философия формирования урбанистической и ноосферной культуры / Э. С. Демиденко // Историческая поступь культуры: земледельческая, урбанистическая, ноосферная / под ред. Э. С. Демиденко. – Брянск : БГПУ, 1994. – С. 35–85.
74. Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». – К. : І.С.Д., 1994. – 61 с.
75. Державна програма «Вчитель» // Освіта України. – 2002. – 2 квітня. – С. 2–6.
76. Державний стандарт освітньої галузі «Технологія» // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 1. – С. 3–6.
77. Джуринский А. Н. Развитие образования в современном мире / А. Н. Джуринский. – М.: Владос, 1999. – 200 с.
78. Дидактика современной школы : пособие для учителя / [Б. С. Кобзар, Г. Ф. Кумарин, Ю. С. Кусий, В. Е. Римаренко]; под ред. В. А. Оныщук. – К. : Рад. школа, 1987. – 350 с.
79. Дидактика технологического образования : книга для учителя / под ред. П. Р. Атутова. – М.: ИОСО РАО, 1998. – Часть 1. – 230 с.
80. Дидактика технологического образования : книга для учителя / под ред. П. Р. Атутова. – М.: ИОСО РАО, 1997. – Часть 2. – 176 с.
81. Дідух В. О. Метод проектів в історії педагогіки / В. О. Дідух // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2008. – Випуск 53. – С. 178–181.
82. Дмитренко І. Підвищення технологічної грамотності вчителів області / І. Дмитренко // Постметодика, стратегія підготовки вчителя ХХІ століття. – 2000. – № 5(3). – С. 41–42.
83. Добренньков В. И. Общество и образование / В. И. Добренньков, В. Я. Нечаев. – М. : Инфра-М, 2003. – 381 с.
84. Добровольська Л. П. Фаховий відбір абітурієнтів педагогічного вузу : дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Добровольська Лариса Пантеліївна. – К., 2001. – 231 с.
85. Дорогунцов С. Освітня сфера в інформаційному суспільстві / С. Дорогунцов, В. Куценко // Вісник НАН України. – 2002. – № 11. – С. 3–10.
86. Дорфман В. Ф. О научных основах развития технологии / В. Ф. Дорфман // Вопросы философии. – 1985. – № 5. – С. 116–124.
87. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности: дисс. … канд. пед. наук : 13.00.01 / К. М. Дурай-Новакова– М., 1983. – 247 с.
88. Дусеева И. П. Проблемы повышения успеваемости и снижения отсева студентов / И. П. Дусеева // Педагогика и психология высшей школы. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. – С. 422–454.
89. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления / пер. с англ. Н. М. Никольской. – М. : Совершенство, 1997. – 208 с.
90. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И.Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск : Изд-во БГУ им. В. И. Ленина. – 1976. – 318 с.
91. Есина О. Н. Воспитание основ культуры потребления в системе экономического образования младших школьников : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / О. Н. Есина. – Липецк, 2000. – 21 с.
92. Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2001/2002 навчального року : стат. бюлетень Держкомстату України. – К., 2002. –60 с.
93. Загронова Л. В. Деловая игра в технологической подготовке будущего учителя / Л. В. Загронова // Педагогика. – 1994. – № 6. – С. 58–62.
94. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. – Ростов н/Д. : Изд-во Феникс, 1997. – 480 с.
95. Зинченко В. П. Образование, культура, сознание / В. П. Зинченко // Философия образования ХХІ века / Исследовательский центр по проблемам управления качеством подготовки специалистов ; ред.-сост.: Пахомов Н. Н., Тупталов Ю. Б. – М., 1992. – С. 101–128.
96. Злотина М. Л. Философия гуманизма: социально-гуманистическое содержание проблем марксистско-ленинской философии / Мария Львовна Злотина. – К. : Вища школа, 1987. – 295 с.
97. Знамеровська Н. Художньо-конструкторська діяльність учнів основної школи / Н. Знамеровська // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2000. – № 3. – С. 14–16.
98. Зятева Л. А. Экологически безопасный тип отношения к природе как характеристика технологического этапа развития культуры / Л. А. Зятева // Технологическое образование школьников: состояние проблемы, перспективы : материалы межрегиональной научно-практической конференции 27–28 марта 2002 г. / под ред. В. Д. Симоненко. – Брянск : БГУ, 2002. – С. 24–26.
99. Игнатовская Н. Б. Философия техники в ФРГ / Н. Б. Игнатовская, Леонтьев В. М. (ред.). – М. : Прогресс, 1989. – 528 с.
100. Ильина И. В. Становление валеологической культуры личности в процессе высшего профессионального образования : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / И. В. Ильина. – Липецк, 2000. – 22 с.
101. Иноземцев В. Л. За десять лет. К концепции постэкономического общества : научное издание / В. Л. Иноземцев. – М. : Academia, 1998. – 576 с.
102. Информатика: учебник / под ред. Н. В. Макаровой. – 3-е перераб. изд. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 454 с.
103. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя высшей школы: воспитательный аспект: учеб. Пособие / И. Ф. Исаев. – Москва – Белгород: Везелица, 1992. – 102 с.
104. Историческая поступь культуры: земледельческая, урбанистическая, ноосферная / под ред. Э. С. Демиденко. – Брянск : БГПИ, 1994. – 192 с.
105. Ільченко А. Актуальні питання трудового і профільного навчання та професійної підготовки / А. Ільченко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2002. – № 1. – С. 4–17.
106. Каган М. С. Введение в историю мировой культуры: в 2-х кн. / М. С. Каган. – изд. второе. – С-Пб: Изд-во «Петрополис», 2003. – Кн. І. – 383 с.
107. Каган М. С. Введение в историю мировой культуры : в 2-х кн. / М. С. Каган. – изд. второе. – С-Пб: Изд-во «Петрополис», 2003. – Кн. ІІ. – 320 с.
108. Каган М. С. Философия культуры / М. С. Каган. – СПб.: Петрополис, 1996. – 416 с.
109. Каганова Е. Г. Метод проектов в трудовой школе / Е. Г. Каганова. – Л., 1926. – 253 с.
110. Кан Г. Грядущий подъем: экономический, политический, социальный / Г. Кан // Новая технократическая волна на Западе. – М. : Прогресс, 1986. – С. 169–225.
111. Кантор И. М. Педагогическая лексикография и лексикология / И. М. Кантор. – М.: Просвещение, 1968. – 200 с.
112. Капченко Л. М. Моделювання організаційно-педагогічної діяльності в системі управління професійно-технічними навчальними закладами : автореф. дис. наздобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Л. М. Капченко. – К., 2002. – 20 с.
113. Каширин В. П. Философские вопросы технологии / В. П. Каширин. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1988. – 286 с.
114. Киева О. В. Формирование информационной культуры студентов высших технических учебных заведений в процессе преподавания гуманитарных дисциплин : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / О. В. Киева. – Брянск, 2001. – 19 с.
115. Кипелев В. Г. Контуры системы образования XXI века / В. Г. Кипелев // ИНФО. – 2000. – № 5. – С. 2–7.
116. Кипелев В. Т. Образование и цивилизация / В. Т. Кипелев // ИНФО. – 1996. – № 5. – С. 21–28.
117. Кириллова Н. М. Повышение уровня технологической компетентности учителя трудового обучения. Часть первая: Планирование учебной деятельности: учебно-методическое пособие / Н. М. Кириллова. – Курган : Курганский ИПК, 2000. – 120 с.
118. Кислинская Н. В. Образование в современном мире: проблемы, противоречия, перспективы / Н. В. Кислинская // Педагогический вестник «Три ключа». – М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1997. – С. 53–56.
119. Климов Е. А. Психология профессионала / Е. А. Климов. – М. : Изд-во «Институт практической психологии»; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – 400 с.
120. Князев В. Н. Человек и технология (социально-философский аспект) / В. Н. Князев. – К.: Лыбидь, 1990. – 175 c.
121. Коберник О. Проектування на уроках трудового навчання / О. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – № 4. – С. 12–14.
122. Коберник О. Розробка творчих проектів на уроках технічної праці / О. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2002. – № 1. – С. 41–45.
123. Коберник О. М. Концептуальні засади технологічної освіти учнівської молоді в Україні / Олександр Коберник // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред.: Мартинюк М. Т.]. – Умань : СПД Жовтий, 2010. – Ч. 2. – С. 273–280.
124. Коберник О. М. Концепція технологічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів (Проект) / О. М. Коберник, В. К. Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2010. – № 6. – С. 3–11.
125. Коберник О. М. Методи і засоби особистісно орієнтованого виховання / О. М. Коберник. – Умань : СПД Жовтий, 2009. – 140 с.
126. Коберник О. М. Проектування на уроках трудового навчання / О. М. Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – № 4. – С. 23–26.
127. Коберник О. М. Проектування особистісного професійного становлення школяра в системі роботи класного керівника О. М. Коберник // Професійне становл