ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

На правах рукопису

Романова Ганна Миколаївна

УДК 378.147 : 33 – 051

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.04 – Теорія та методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий керівник
доктор педагогічних наук,
професор
Савенкова Людмила Олексіївна

Київ - 2012
ЗМІСТ

ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 23
1.1. Професійно-педагогічна підготовка викладачів вищих економічних навчальних закладів як наукова проблема 23
1.2. Дидактичне проектування як складова професійної діяльності викладача вищої школи 44
1.3. Наукові засади організації підготовки викладачів до проектування навчальних технологій 61
1.4. Зарубіжні та вітчизняні підходи з підготовки викладачів до дидактичного проектування 81
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 95
РОЗДІЛ 2 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК НАПРЯМУ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ВЕНЗ 99
2.1. Викладач як суб’єкт педагогічної діяльності 99
2.2. Навчальні технології у контексті дидактичного проектування 134
2.3. Процедура проектування навчальних технологій 151
2.4. Авторська концепція підготовки викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій 188
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 202
РОЗДІЛ 3 ВИВЧЕННЯ СТАНУ ГОТОВНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ДО ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 205
3.1. Структура та рівні готовності викладачів до проектування навчальних технологій 205
3.2. Програма та організація експериментального дослідження готовності викладачів до проектування навчальних технологій 230
3.3. Аналіз стану готовності викладачів до проектування навчальних технологій 239
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 269
РОЗДІЛ 4 ПОБУДОВА МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ДО ІНДИВІДУАЛЬНО-СТИЛЬОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ВЕНЗ 272
4.1. Стратегії індивідуально-стильового проектування навчальних технологій 272
4.2. Модель підготовки викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій 291
4.3. Шляхи реалізації моделі підготовки викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій в умовах ВЕНЗ 302
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 319
РОЗДІЛ 5 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ДО ІНДИВІДУАЛЬНО-СТИЛЬОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 321
5.1. Зміст експериментальної роботи з підготовки викладачів ВЕНЗ до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій 321
5.2. Аналіз результатів формувального етапу експерименту з підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій 384
5.3 Перспективні напрями розробки проблеми підготовки викладачів ВЕНЗ до проектування навчальних технологій 404
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5 416
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 419
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 428
ДОДАТКИ 473

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВЕНЗ – вищий економічний навчальний заклад
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ДВНЗ – державний вищий навчальний заклад
ЕГ – експериментальні групи
ІКР – індивідуально-консультативна робота
ІСПНТ – індивідуально-стильове проектування навчальних технологій
ІТО – індивідуально-типологічні особливості
КГ – контрольні групи
КНЕУ – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
КНУХТ – Київський національний університет харчових технологій
КПН – навчальна дисципліна „Комунікативні процеси у навчанні”
Л – лекція
МВЕ – навчальна дисципліна „Методика викладання економіки”
НТ – навчальна технологія
НТУ – Національний транспортний університет
ПДНМ – навчальна дисципліна «Психологія діяльності та навчальний менеджмент»
ПЗ – практичне заняття
ПМК – поточно-модульний контроль
ПНТ – проектування навчальних технологій
ПП – навчальна дисципліна «Психологія та педагогіка»
ППП – психолого-педагогічна підготовка
СР – самостійна робота
СРПЗ – самостійна робота до практичних занять
СРС – самостійна робота студентів
СРТМ – самостійна робота з теоретичним матеріалом
УМО – Університет менеджменту освіти
ЦІППО – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти
ЦПО ВАТ Укртелеком – Центр післядипломної освіти відкритого акціонерного товариства Укртелеком

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. Сучасний стан розвитку освіти в нашій країні потребує підвищення ролі педагога, викладача, оскільки саме педагогічна діяльність спрямована на духовний та інтелектуальний розвиток нації, становлення особистості та формування професійної компетентності фахівця. Українські педагоги, зокрема й викладачі вищої школи, мають бути провідниками національних освітніх і культурних традицій та, водночас, реалізовувати світові освітні тенденції у своїй професійній діяльності.
Закони України „Про Освіту” (1996 р.), „Про вищу освіту” (2002 р.), Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті (2004 р.), Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України (2004 р.) визначають необхідність розвитку освіти у контексті реалізації прогресивних підходів, запровадження інноваційних технологій підготовки педагогічних працівників, що передбачає проведення наукових досліджень з проблем оновлення змісту, форм, методів професійної підготовки педагогів.
Актуальною тенденцією сучасної вищої освіти є гуманізація професійної підготовки майбутніх фахівців, яка забезпечує всебічний розвиток особистості, індивідуальний підхід до суб’єктів навчальної діяльності. Урахування особистісного фактору у підготовці фахівців є пріоритетним у контексті реалізації технологічного підходу, який на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії і практики визначається одним із напрямів удосконалення процесу навчання, його системності, відтворюваності, коригованості. Забезпечення гуманізації та технологізації навчального процесу пов’язане зі зростанням автономії викладача ВНЗ, що потребує його готовності до проектування навчального процесу на визначених засадах. Це особливо актуально для економічної освіти, в якій відображається раціональність та прагматичність відповідної сфери діяльності. Викладене дає змогу сформулювати основну проблему дослідження: недостатній рівень підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій на гуманістичних засадах.
Різні аспекти професійної підготовки педагогів докладно представлені в історії педагогічної думки (Я. А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцці, А. Ф. Дістервег, К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський та ін.). Філософські засади сучасної педагогічної діяльності у вищій школі відображено в працях В. П. Андрущенка, А. А. Герасимчука, П. Ю. Сауха та ін. Базовими для теоретичного осягнення цього напряму є: методологічні праці С. І. Архангельського, Ю. К. Бабанського, Н. В. Кузьміної, І. Я. Лернера та ін.; дослідження з дидактики В. А. Козакова, М. І. Махмутова, А. В. Хуторського та ін.; наукові розвідки з психології Б. Г. Ананьєва, Г. О. Балла, Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, І. О. Зимньої, Г. С. Костюка, О. М. Матюшкіна, В. О. Моляко, Н. Ф. Тализіної, С. Л. Рубінштейна, В. О. Якуніна та ін.
У контексті професійної підготовки викладачів вищої школи на сучасному етапі інтенсивно досліджуються такі аспекти: зміст, форми, методи формування педагогічних умінь і навичок (О. О. Абдулліна, С. У. Гончаренко, О. А. Дубасенюк, А. Й. Капська, Н. Г. Ничкало, Л. Ф. Спірін та ін.); науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу у вищій школі (А. М. Алексюк, О. Є. Антонова, Г. П. Васянович, О. І. Гура, С. В. Лісова, В. І. Лозова, О. Т. Шпак та ін.); становлення професіоналізму та педагогічної майстерності викладачів (Є. С. Барбіна, Н. В. Гузій, І. А. Зязюн, Л. І. Рувинський, Л. О. Савенкова, В. А. Семиченко та ін.); закономірності педагогічного проектування та підготовка викладачів до цієї діяльності (В. В. Гузєєв, В. І. Безруков, О. Е. Коваленко, Д. Г. Левітес та ін.); психолого-педагогічні основи застосування та створення технологій навчання у вищій школі (І. П. Волков, М. В. Кларін, Б. Т. Ліхачов, В. М. Монахов, С. О. Сисоєва, О. М. Спірін, П. В. Стефаненко та ін.). Водночас, можна констатувати, що більшість наукових праць у галузі професійної підготовки викладачів вищої школи, зокрема й до проектувальної діяльності, стосуються педагогічних та класичних університетів.
У дослідженнях останніх років висвітлюються певні аспекти підготовки викладачів для сфери економічної освіти, зокрема, з інноваційно-зорієнтованого навчання студентів (М. В. Артюшина), формування комунікативної компетенції педагогів в умовах економічного ВНЗ (Л. О. Савенкова), проектування дидактичних систем (В. Ю. Стрельніков), формування професійно-орієнтованого позитивного ставлення до дисциплін психолого-педагогічного циклу в студентів економічного університету (Л. М. Грущенко), формування професійних педагогічних умінь у майбутніх викладачів економіки (Г. О. Ковальчук), розвитку саморегуляції майбутніх менеджерів (Л. А. Колесніченко), урахування в процесі навчання індивідуальних стильових особливостей навчальної діяльності студентів економічних ВНЗ (Л. В. Музичко, Л. Л. Борисенко), формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх викладачів економіки (І. М. Міщенко), формування здатності студентів до професійного самозростання в умовах інноваційного навчання в економічному ВНЗ (В. В. Завірюха). Методичні і технологічні особливості підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах обґрунтовуються у працях Г. Я. Дутки, Т. І. Коваль, Т. Б. Поясок. Однак, дотепер не досліджувалася проблема підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій, зокрема не визначено її особливості та умови, не обґрунтовано її концептуальні засади, не розроблено відповідні шляхи розв’язання. Оскільки підготовка викладачів ВЕНЗ до проектування навчальних технологій має здійснюватися на різних освітніх рівнях, особливої актуальності набуває проблема теоретичного обґрунтування наступності та неперервності цього процесу. Вважаємо, що виникла необхідність визначити відповідні психолого-педагогічні засади професійної підготовки викладачів ВЕНЗ, які забезпечать їх автономність, формування авторського підходу у викладанні, що характеризується готовністю до проектування навчальних технологій на основі усвідомлення індивідуального стилю цієї діяльності. Зазначені психолого-педагогічні засади професійної підготовки повинні ґрунтуватися на результатах наукових досліджень, що дасть можливість: розробити структуру, критерії, показники та рівні готовності викладачів ВЕНЗ до проектування навчальних технологій; дослідити реальний стан її сформованості; запропонувати модель визначеної підготовки викладачів та науково обгрунтувати конкретні шляхи її реалізації.
Аналіз наукових досліджень і практичного стану підготовки викладачів ВЕНЗ до проектування навчальних технологій засвідчив наявність низки суперечностей, а саме між:
• визнанням необхідності професійно-педагогічної освіти та її відсутністю у переважної більшості викладачів вищих економічних навчальних закладів;
• наявністю потреби чіткої системи психолого-педагогічної підготовки студентів в умовах ВЕНЗ та неузгодженістю підходів до її впровадження;
• вимогами до системності, неперервності, наступності професійно-педагогічної підготовки викладачів ВЕНЗ та недостатнім рівнем її забезпечення на практиці;
• прагматичністю і раціональністю економічної сфери, що відображається в діяльності викладачів економічних ВНЗ, та необхідністю побудови навчального процесу та здійснення проектування навчальних технологій на гуманістичних засадах;
• зростанням потреби у запровадженні спеціальної педагогічної підготовки викладачів ВЕНЗ до проектування власних навчальних технологій та її недостатнім науково-методичним обґрунтуванням;
• визначенням важливості застосування сучасних інноваційних методів, форм, технологій навчання викладачів та переважанням у практичній діяльності традиційних підходів до професійно-педагогічної підготовки.
Отже, актуальність дослідження зумовлена: сучасними завданнями реформування вищої економічної освіти в Україні; необхідністю вдосконалення професійної підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів; актуалізацією вимог щодо проектування викладачами інноваційних технологій навчання; потребою в теоретичному обґрунтуванні та методичному забезпеченні підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій; важливістю врахування у навчальному процесі індивідуально-психологічних особливостей суб’єктів викладання та учіння.
Актуальність та необхідність теоретичного обґрунтування і практичного розв’язання проблеми підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій зумовила вибір теми дослідження: „Теорія і практика підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичних планів наукових досліджень кафедри педагогіки та психології ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за темами: „Теоретичні та методичні засади формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх фахівців” (державний реєстраційний номер 0107V007382) щодо розробки змісту і технології підготовки майбутніх викладачів економіки до проектування навчальних технологій; „Психолого-педагогічні засади модернізації навчального процесу в економічному університеті в умовах реалізації положень Болонської декларації” (РК № 0107W001844) в аспекті дослідження готовності викладачів економічного університету до проектування навчальних технологій.
Тема дисертації затверджена вченою радою Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (протокол № 12 від 26.06. 2006 р.) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 8 від 31.10. 2006 р.).
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати авторську концепцію підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій та на її основі розробити й експериментально перевірити модель цієї підготовки.
Відповідно до мети і висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1) проаналізувати стан та особливості професійно-педагогічної підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів України;
2) визначити теоретичні засади підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій;
3) розкрити сутність та розробити процедуру проектування навчальних технологій;
4) обґрунтувати концептуальні положення щодо підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій;
5) розробити структуру готовності викладачів до проектування навчальних технологій, вирізнити критерії, показники та обгрунтувати рівні її сформованості; дослідити стан готовності викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій;
6) науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій;
7) виокремити перспективні напрями підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій.
Об’єкт дослідження: професійно-педагогічна підготовка викладачів вищих економічних навчальних закладів.
Предмет дослідження: теоретичні та практичні аспекти підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій.
Концепція дослідження. У сучасних умовах модернізації системи вищої освіти України, яка передбачає гуманізацію та індивідуалізацію навчального процесу, важливим напрямом професійно-педагогічної підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів є формування їх готовності до проектування навчальних технологій на гуманістичних засадах. Концепція підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій включає методологічний, теоретичний та технологічний концепти.
Методологічний концепт відображає взаємовплив різних підходів, зокрема системного, діяльнісного, андрагогічного, акмеологічного, продуктивного, технологічного, особистісно орієнтованого, суб’єктного до вивчення проблеми підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій.
Для дослідження особливостей підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій методологічне значення має концепція неперервної освіти – освіти впродовж життя, згідно з якою обґрунтовано авторську позицію, яка полягає в тому, що проектування навчальних технологій є важливим напрямом професійно-педагогічної підготовки викладача вищого економічного навчального закладу, складовими якого є психолого-педагогічна підготовка студентів та навчання викладачів за тренінговими програмами в процесі підвищення кваліфікації.
Провідна ідея дослідження ґрунтується на висунутих автором положеннях суб’єктно-продуктивного підходу в підготовці викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій, що забезпечує розвиток здатності викладача бути активним суб’єктом цієї діяльності, усвідомлювати відповідальність за процес та результат навчання інших, передбачає розгляд динаміки змін у досвіді того, хто навчається, його актуальних та потенційних можливостей через продукти дидактичного проектування, представлені навчальними технологіями.
Теоретичним концептом дослідження є положення про врахування в процесі підготовки до проектування навчальних технологій індивідуальних стилів відповідної діяльності викладачів, які зумовлюють варіативність процесу проектування.
Авторська концепція підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій ґрунтується на принципах системності та цілісності, наступності та неперервності, розвитку суб’єктності викладачів, інтерактивності, інноваційності, варіативності, продуктивності.
Згідно з теоретичним концептом змістом підготовки викладачів є індивідуально-стильове проектування навчальних технологій, яке тлумачиться як творча діяльність викладачів щодо забезпечення гарантованого досягнення результатів навчання на основі усвідомлення особливостей індивідуального стилю цієї діяльності, продуктами якої є авторські навчальні технології.
Технологічний концепт підготовки ґрунтується на авторській позиції щодо актуалізації потреби у проектуванні навчальних технологій та усвідомленні індивідуального стилю цієї діяльності переважно у викладачів з певним досвідом викладання. Тому провідним у підготовці їх до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій визначено навчання за тренінговими програмами в процесі підвищення кваліфікації. Водночас, обов’язковою передумовою ефективності такої підготовки є її запровадження у ВЕНЗ з метою навчання студентів – майбутніх викладачів економіки, що потребує розробки спеціальної технології.
Технологічні аспекти підготовки викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій визначаються методами, формами організації та технологіями навчання. Інтерактивний характер підготовки викладачів передбачає застосування проблемного викладу навчального матеріалу, роботи в малих групах, дискусій, мозкових атак, групового взаємонавчання, кейсів, презентацій, дидактичних ігор, експрес-контролю, банків візуального супроводу навчального процесу тощо. Провідна роль у підготовці до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій належить застосуванню технології навчального проектування. Важливим також є поєднання індивідуального і групового навчального проектування.
Найефективнішою формою підготовки викладачів у ході підвищення кваліфікації визнано тренінг, оскільки навчання викладачів у такому режимі не лише забезпечує інтенсивне формування необхідних умінь у процесі активної творчої діяльності, а й створює сприятливий для розвитку особистості контекст.
Реалізація концептуальних ідей забезпечується методологічними та теоретичними засадами і розробленою моделлю підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій, яка втілюється через запропоновані технології підготовки в умовах ступеневої освіти в економічному університеті.
Загальна гіпотеза дослідження сформульована так: процес викладання у вищих економічних навчальних закладах набуде ефективності за умови забезпечення підготовки викладачів до проектування навчальних технологій на суб’єктно-продуктивних засадах.
Загальну гіпотезу конкретизовано в таких часткових припущеннях: ефективність підготовки до педагогічної діяльності можна підвищити, якщо розробити концепцію підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій; виявити та врахувати в процесі підготовки індивідуальні стилі проектування навчальних технологій; обґрунтувати і впровадити до процесу підготовки викладачів принципи та процедуру проектування навчальних технологій; розробити і експериментально перевірити модель означеної підготовки.
Методологічну основу дослідження на рівні філософської методології становлять: загальнофілософські ідеї гуманістичного розуміння людини як абсолютної цінності і самоцілі суспільного прогресу; діалектична теорія про загальний зв’язок, взаємозумовленість і цілісність явищ об’єктивної дійсності, загальні положення філософських і психологічних теорій пізнання, принципи єдності теорії й практики, гуманізму й демократизму освіти. На рівні загальнонаукової методології застосовано системний та діяльнісний підходи, які визначили структуру і логіку дослідження, авторську позицію щодо всіх його аспектів та надали можливість визначити перспективи розвитку об’єкта і предмета дослідження. Конкретнонауковий рівень дослідження представлений андрагогічним, акмеологічним, технологічним, продуктивним, особистісно орієнтованим, суб’єктним підходами, що забезпечило розробку змісту, методів, форм підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій.
Теоретичну основу дослідження складають наукові положення з проблем: філософії освіти (Т. І. Біленко, Б. С. Гершунський, В. С. Лутай та ін.); системного підходу як засобу аналізу соціальних об’єктів (В. Г. Афанасьєв, Б. Ф. Ломов, К. К. Платонов, Т. І. Шамова та ін.); сучасних тенденцій розвитку педагогічної теорії та практики (В. Г. Кремень, В. К. Майборода, І. П. Подласий, Л. М. Пуховська та ін.); сутності особистості, закономірностей її становлення, розвитку та самореалізації (Б. Г. Ананьєв, Г. О. Балл, О. О. Бодальов, В. В. Давидов, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, В. В. Рибалка, Т. С. Яценко та ін.); дидактичного проектування (В. С Безрукова, В. П. Беспалько, О. С. Заір-Бек, М. М. Левіна, Д. Г. Левітес, В. Ю. Стрельніков та ін.); професійної підготовки викладачів вищої школи (С. С. Вітвицька, О. І. Гура, Ю. Г. Фокін та ін.).
Методи дослідження. Для досягнення мети, реалізації завдань і перевірки гіпотез дослідження застосовувався комплекс методів, зокрема: теоретичні: метод аналізу, який дозволив вивчити представлені у наукових джерелах концепції і підходи; метод синтезу для побудови концепції дослідження; метод порівняння, який застосовувався для виявлення особливостей різних категорій досліджуваних; метод контент-аналізу, який використовувався для з’ясування сутності поняття „дидактичне проектування”; метод моделювання, застосування якого забезпечило розробку дослідницької моделі підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій; метод узагальнення – для визначення концептуальних положень, формулювання висновків; емпіричні: тестування, анкетування, аналіз продуктів діяльності, експертне оцінювання – для дослідження готовності викладачів до проектування навчальних технологій; експериментальні: педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) – для перевірки ефективності запропонованої моделі і технологій підготовки викладачів до проектування навчальних технологій; методи математичної статистики – для опрацювання результатів експериментальної роботи. Для розрахунку статистичних показників, побудови діаграм використовувалася прикладна комп’ютерна програма SPSS for Windows 11.5.0.
Етапи дослідження. Дослідження проводилося впродовж 2004-2012 років у чотири етапи.
На аналітико-пошуковому етапі (2004-2005 рр.) – вивчено наукову і методичну літературу, результати наукових досліджень із проблем підготовки викладачів вищих навчальних закладів, її дидактичних та психологічних умов. Визначено і обґрунтовано основні поняття, критерії та показники вимірювання відповідних явищ. Сформульовано робочу гіпотезу, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розроблено концепцію підготовки викладачів ВЕНЗ до проектування навчальних технологій.
На констатувальному етапі (2006-2007 рр.) – проведено дослідження рівня готовності викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій, що втілилося у констатувальному етапі експерименту, за результатами якого було розроблено модель підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій.
На формувальному етапі (2008-2011 рр.) – обґрунтовано, експериментально перевірено і впроваджено в навчальний процес технології підготовки викладачів до проектування навчальних технологій.
На узагальнювальному етапі (2011-2012 рр.) – систематизовано результати дослідницької роботи; сформульовано висновки, визначено перспективи подальшого дослідження.
Експериментальна база. Дослідження проводилося в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетамана (КНЕУ), Кримському економічному університеті, Криворізькому економічному університеті, які входять до складу КНЕУ, Національному транспортному університеті, Київському національному університеті харчових технологій, Центрі післядипломної освіти ВАТ „Укртелеком”, Університеті менеджменту освіти. Всього в дослідно-експериментальній роботі було задіяно 1431 особу: 23 викладача, які брали участь в організації формувального етапу експерименту, 881 викладач ВНЗ та 527 студентів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено авторську концепцію підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій на засадах суб’єктно-продуктивного підходу; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій, визначено принципи і процедуру їх проектування; розроблено структуру готовності викладачів до проектування навчальних технологій, виявлено критерії, показники та рівні її сформованості; визначено і досліджено стилі проектування навчальних технологій; науково обґрунтовано технології підготовки майбутніх викладачів економіки та викладачів вищих економічних навчальних закладів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій. Удосконалено зміст, форми і методи психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки та підвищення кваліфікації викладачів вищих економічних навчальних закладів, методичний апарат дослідження готовності викладачів до проектування навчальних технологій. Набули подальшого розвитку теоретико-методологічні засади професійної підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів, окремі положення дидактики вищої школи щодо технологій навчання, методика дослідження компонентів готовності викладачів до проектування навчальних технологій.
Теоретичне значення дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні суб’єктно-продуктивного підходу до підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів, розвитку теорії педагогічної освіти, зокрема приведення в систему наукових знань щодо цілей, функцій, структури, принципів підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій, розширенні наукових уявлень про процедуру проектування навчальних технологій, в уточненні сутності категорій „дидактичне проектування”, „навчальна технологія”, у визначенні понять „проектування навчальних технологій”, „підготовка викладачів за тренінговими програмами”, „підготовка до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій”.
Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні в практику діяльності економічного університету моделі підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій; у навчально-методичному забезпеченні цієї підготовки, яке включає навчальні та робочі програми, навчальні та навчально-методичні посібники з дисциплін „Психологія та педагогіка”, „Психологія діяльності та навчальний менеджмент”, методичні рекомендації з написання курсової роботи та проходження психолого-педагогічної практики, навчальні програми та навчальні посібники для курсів підвищення кваліфікації викладачів „Сучасні методи навчання” та „Формування психолого-педагогічної компетентності викладачів”.
Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес: ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” (акт про впровадження № к/7-2 від 26.01. 2011 р.); Криворізького економічного інституту КНЕУ (довідка про впровадження № 002572 від 08.04. 2011 р.); Кримського економічного інституту КНЕУ (довідка про впровадження № 925/01-08 від 17.11. 2010 р.); Національного транспортного університету (довідка про впровадження № 773/13 від 19.05. 2009 р.); Університету менеджменту освіти (довідка про впровадження № 01-02/373 від 22.06. 2010 р.); „Центру післядипломної освіти ВАТ „Укртелеком” (довідка про впровадження № 837/01-7 від 08.09. 2010 р.). Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 023-01-187 від 04.04. 2011 р.).
Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві навчальних посібниках такий: у навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення дисципліни „Психологія діяльності та навчальний менеджмент” (2003 р.), підготовленому в співавторстві з В. А. Козаковим, М. В. Артюшиною, Л. Л. Борисенко та ін. – у розробленні навчальних завдань з тем „Риси особистості”, „Спільна діяльність та управління. Навчальний менеджмент”, „Мотивація, стимулювання та активізація навчання”; у навчальному посібнику „Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів навчання у вищій школі” (2007 р.), написаному у співавторстві з М. В. Артюшиною, О. М. Котиковою, О. В. Аксьоновою та ін. – у науковому редагуванні, висвітленні тем „Побудова навчальної технології: індивідуально-типологічний підхід”, „Управління самостійною роботою студентів”; у навчальному посібнику „Психологія діяльності та навчальний менеджмент” (2008 р.), написаному в співавторстві з М. В. Артюшиною, Л. М. Журавською, Л. А. Колесніченко та ін. – в обгрунтуванні психолого-педагогічних засад навчального менеджменту, узагальненні методів мотиваційного впливу на тих, хто навчається; у навчальному посібнику „Психологія та педагогіка” (2008 р.), написаному в співавторстві з Л. А. Колесніченко, М. В. Артюшиною, Л. М. Журавською та ін. – у визначенні психологічних чинників розвитку особистості, обґрунтуванні ролі освіти в культурі людства; у роботі „Контроль та оцінювання навчальних досягнень студентів економічного університету” (2010 р.), виконаній разом з М. В. Артюшиною, М. І. Радченко, О. М. Котиковою та ін. – в представленні інноваційних методів контролю, технології конструювання тестів; у збірнику міні-кейсів до дисципліни „Психологія діяльності та навчальний менеджмент”, підготовленому у співавторстві з М. І. Радченко, Л. І. Колесніченко, Л. Л. Борисенко та ін. – у розробленні кейсів до теми „Мотивація навчання”; у тренінг-курсі „Формування психолого-педагогічної компетентності викладачів”, написаному у співавторстві з Л.О. Савенковою, М. В. Артюшиною, Л. І. Колесніченко та ін., здійснено наукове редагування, представлено розробку тренінгового заняття „Проектування навчальних технологій”.
Вірогідність наукових результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень, всебічним теоретичним аналізом проблеми, яка розглядається, значною вибіркою досліджуваних, коректним використанням адекватних предмету дослідження методів, поєднанням кількісного та якісного методів обробки для отримання достовірних даних, позитивними результатами формувального етапу експерименту.
Апробація результатів роботи. Основні теоретичні та практичні положення роботи доповідалися на засіданнях, теоретичних і методичних семінарах кафедри педагогіки та психології Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; на наукових та науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема: міжнародних: „Гуманізм. Людина. Суспільство” (Дрогобич, 2006), „Гуманізм. Людина. Раціональність” (Дрогобич, 2007); „Гуманізм. Людина. Глобалізація” (Дрогобич, 2008), „Гуманізм. Людина. Інформація” (Дрогобич, 2009), „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2007 – 2011), „Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів” (Львів, 2008), „Викладання психолого-педагогічних дисциплін в технічному університеті” (Київ, 2009), XI міжнародному „Тижні освіти дорослих” (Київ, 2010); всеукраїнських: „Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції” (Переяслав-Хмельницький, 2007), „Неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи” (Суми, 2007), „Модульно-блокове структурування педагогічних знань як умова реалізації якості навчання ВНЗ” (Кривий Ріг, 2007), „Науково-методичні засади управління якістю освіти у педагогічних ВНЗ (Київ, 2008), „Новітня стратегія розвитку освіти в умовах побудови громадянського суспільства” (Севастополь, 2009); науково-методичних конференціях Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана „Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті” (Київ, 2004), „Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів” (Київ, 2005), „Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку” (Київ, 2007), „Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій” (Київ, 2008), „Тренінгові технології як засіб формування знаннєвих та практичних компетенцій: досвід факультетів і кафедр” (Київ, 2009), „Забезпечення відкритості, прозорості та об’єктивності оцінювання якості навчальної роботи студентів: досвід, проблеми, перспективи розвитку” (Київ, 2010), „Наукова складова навчального процесу та інноваційні технології його розвитку” (Київ, 2011).
Основні результати дослідження висвітлено в 43 публікаціях, з яких: 1 монографія; 7 навчальних і навчально-методичн

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та запропоновано практичне розв’язання наукової проблеми підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій, що виявляється у розробці концепції, моделі, технологій підготовки викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій та їх науковому обґрунтуванні.
Результати проведеного дослідження засвідчили досягнення мети і розв’язання поставлених завдань та дали підстави для таких висновків.
1. Визначено, що потреба у гуманістичній спрямованості сучасної економічної освіти вимагає від викладачів умінь щодо проектування й реалізації адекватних психологічним особливостям студентів та умовам навчання технологій. Доведено, що їх формування має забезпечувати професійно-педагогічна підготовка, важливим чинником ефективності якої є створення сприятливого для професійної самореалізації викладачів контексту. З’ясовано, що у системі економічної освіти немає єдиного підходу до визначення сутності професійно-педагогічної підготовки викладачів. Обгрунтовано, що у сучасних умовах, коли значна кількість викладачів ВЕНЗ, зокрема спеціальних дисциплін, не мають професійно-педагогічної підготовки, політику вищого навчального закладу треба спрямовувати на вирішення цієї проблеми створенням спеціальних курсів.
Виявлено, що у вищій економічній освіті є низка невирішених проблем, пов’язаних із професійно-педагогічною підготовкою викладачів, зокрема, щодо цілей, змісту і технологій навчання, концептуальних засад. Обґрунтовано авторську позицію, що основою змісту безперервної післядипломної підготовки викладачів має бути проектувальна діяльність як така, що дає змогу розкритися їхньому творчому потенціалу і втілитися в конкретних продуктах – навчальних технологіях. Актуальним завданням підготовки викладачів ВЕНЗ у системі безперервної освіти визначено впровадження сучасних інтерактивних підходів до навчання.
2. З’ясовано, що методологічне обґрунтування організації підготовки викладачів ВЕНЗ до проектування навчальних технологій потребує поліпарадигмальності, оскільки ця наукова проблема багатоаспектна, отже, необхідне застосування різних підходів, які можуть взаємодоповнювати один одного. Водночас, інтегруючим ядром визначено гуманістичну традицію в педагогіці, яка полягає у визнанні людини найвищою цінністю суспільства.
Обґрунтовано думку, що концептуальними засадами організації підготовки викладачів до проектування навчальних технологій є системний, діяльнісний, андрагогічний, акмеологічний, продуктивний, технологічний, особистісно орієнтований підходи.
На основі аналізу концептуальних засад підготовки викладачів до проектування навчальних технологій обґрунтувано суб’єктно-продуктивний підхід як найсприятливіший з точки зору розвитку здатності бути активним суб’єктом проектування навчальних технологій, усвідомлювати власну відповідальність за процес та результат навчання інших. За авторським визначенням, це – підхід, який визначає у професійній підготовці провідну роль становлення суб’єктності особистості як здатності до проектування власного професійного шляху та створення суспільно-корисних продуктів діяльності.
3. За результатами аналізу ієрархії технологій у сучасній вищий освіті уточнено поняття „навчальна технологія”, яке тлумачиться як послідовність дій викладача і студентів для гарантованого досягнення навчальних цілей при вивченні навчального предмета, що передбачає застосування певної сукупності методів і засобів навчання, реалізацію його змісту. У контексті дослідження навчальна технологія постає формою дидактичного проекту і, водночас, інноваційною моделлю представлення процесу навчання. Розкрито суттєві особливості навчальної технології, зокрема предмет, системні властивості, цільову спрямованість, комплекс наукових ідей, на яких ґрунтується технологія, критерії оцінювання результатів, результати, умови та обмеження у її застосуванні.
На основі теоретичного аналізу категорій „проектувальна діяльність”, „дидактичне проектування” , „навчальна технологія” запропоноване таке визначення поняття „проектування навчальних технологій” – це творча діяльність викладачів щодо забезпечення гарантованого досягнення результатів навчання, що включає створення та реалізацію алгоритмів спільної навчальної діяльності її суб’єктів, відповідну організацію навчального змісту і вибір адекватних йому форм і методів навчання. Визначено принципи та розроблено процедуру проектування навчальних технологій, яка містить такі основні дії: формулювання загальної мети теми; побудова ієрархії навчальних цілей; вибір форми організації навчання; визначення елементів навчального змісту і представлення їх у вигляді завдань; окреслення етапів вивчення теми, включаючи мотивацію, контроль, рефлексію; визначення методів навчання і представлення їх як конкретні прийоми, елементи реалізації кожного етапу; розроблення технологічної карти, в якій фіксується ієрархія навчальних цілей та алгоритми діяльності тих, хто навчається, і викладачів.
4. На основі суб’єктно-продуктивного підходу розроблено авторську концепцію підготовки викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій, яке визначено так: це творча діяльність викладачів щодо забезпечення гарантованого досягнення результатів навчання на основі усвідомлення особливостей індивідуального стилю цієї діяльності, продуктами якої є авторські навчальні технології. Обґрунтовано принципи підготовки викладачів до проектування навчальних технологій, а саме: системності та цілісності, наступності та неперервності, розвитку суб’єктності викладачів, інтерактивності, інноваційності, варіативності, продуктивності. Важливим концептом підготовки викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій визнано врахування в процесі підготовки індивідуальних стилів цієї діяльності, які зумовлюють варіативність процесу проектування. Як системний психологічний чинник індивідуальних стилів педагогічної діяльності розглянуто індивідуально-типологічні особливості, що дало підставу виділити чотири стилі проектування навчальних технологій: „Конструктивіст”, „Діяч”, „Концептуаліст”, „Гуманіст”.
Визначено, що провідна роль у підготовці викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій має належати застосуванню технології навчального проектування. Означена технологія реалізує цілі розвитку суб’єктності студентів / викладачів і надає їм змогу реального проектування навчальних технологій, у якому вони можуть не тільки проявити свою індивідуальність, а й збагатити її. Важливим концептом підготовки є поєднання індивідуального і групового навчального проектування.
Обґрунтовано думку, що потребу в проектуванні навчальних технологій, як і усвідомлення індивідуального стилю цієї діяльності, повною мірою актуалізують викладачі в процесі набуття професійного досвіду. Тому провідним шляхом у підготовці викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій визначено їхнє навчання за тренінговими програмами у процесі підвищенні кваліфікації. Таке навчання тлумачиться як комплексний процес досягнення запроектованих змін у когнітивному, афективному та поведінковому досвіді тих, хто реалізує діяльність викладання. Важливою передумовою ефективності підготовки викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій визнано її запровадження на рівні навчання студентів – майбутніх викладачів.
5. Доведено, що готовність викладачів до проектування навчальних технологій постає показником якості відповідної підготовки, її системним результатом. Готовність викладача до проектування навчальних технологій розглядається як цілісне внутрішнє особистісне утворення, що ґрунтується на мотивах, особистісних якостях, засвоєних професійно значущих знаннях, уміннях, навичках, способах діяльності, набутому досвіді, які забезпечують створення та реалізацію ним ефективних навчальних технологій. Визначено такі компоненти готовності викладача до проектування навчальних технологій: мотиваційний (мотиви, адекватні цілям та завданням дидактичного проектування), особистісний (значущі для проектування навчальних технологій здібності та якості особистості), змістовий (сукупність знань, необхідних для дидактичного проектування), процесуальний (комплекс умінь, які вможливлюють проектування навчальних технологій).
З’ясовано, що мотиваційний критерій готовності викладачів до проектування навчальних технологій втілюється у прагненні особистості до цієї діяльності. Відповідно до нього визначено такі показники: виразність мотивів проектування навчальних технологій; співвідношення між внутрішніми та зовнішніми мотивами проектування навчальних технологій; рівень професійної спрямованості; вид професійної спрямованості. Особистісний критерій готовності розуміється як наявність особистісних властивостей, сприятливих для проектувальної діяльності. Виявлено такі його показники: виразність рефлексивних здібностей; рівень емпатії; загальний рівень прояву здібностей до самоуправління та рівень прояву окремих здібностей до самоуправління; рівень розвитку креативності, самооцінка здібностей до проектування навчальних технологій. Змістовий критерій готовності викладачів до проектування навчальних технологій полягає у розумінні сутності дидактичного проектування, знаннях щодо його особливостей та вимог до проектування навчальних технологій. Його показниками визначено: знання сучасних педагогічних технологій, усвідомлення ієрархії технологій в освіті, основних понять у сфері дидактичного проектування, процедури проектування навчальних технологій, власного стилю проектування навчальних технологій. Для процесуального критерію готовності основними показниками визначено сформованість стратегічних та технологічних проектувальних умінь.
Обґрунтовано чотири рівні готовності викладачів до проектування навчальних технологій. Творчий рівень (високий) характеризується професійною майстерністю щодо вільного створення ефективних навчальних технологій; варіативний (достатній) забезпечує самостійне проектування викладачами власних навчальних технологій; реконструктивний (середній) пов’язаний із перенесенням засвоєних алгоритмів проектування навчальних технологій в умови реального навчального процесу; репродуктивний (низький) притаманний викладачам, які запозичують із досвіду колег готові зразки навчальних технологій. Розроблено програму та методику експериментального дослідження готовності викладачів до проектування навчальних технологій.
Результати констатувального етапу експериментального дослідження готовності викладачів до проектування навчальних технологій свідчать про актуальність підготовки суб’єктів педагогічної діяльності вищих економічних навчальних закладів до означеного виду діяльності. Зокрема виявлено, що у більшості викладачів спостерігається середній рівень готовності до проектування навчальних технологій. Доведено, що показники сформованості змістового та процесуального компонентів готовності є нижчими, ніж мотиваційного та особистісного, що має бути враховано у підготовці викладачів до проектування навчальних технологій.
6. У ході дослідження розроблено та обґрунтовано модель підготовки викладачів до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій, яка втілила концептуальні, змістові та процесуальні аспекти, зокрема принципи, спрямованість на формування готовності викладачів до проектування навчальних технологій, специфіку індивідуально-стильового проектування навчальних технологій, компоненти підготовки (цільовий, мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регуляційний, рефлексивний). Визначено такі шляхи реалізації побудованої моделі в умовах ВЕНЗ: психолого-педагогічна підготовка студентів та навчання викладачів за тренінговими програмами в ході підвищення кваліфікації. Відповідно до цього розроблено дві технології підготовки.
Технологія підготовки студентів складається з таких етапів: підготовчий, основний, закріплення, апробації. Важливими її аспектами визначено застосування інтерактивних лекцій з проблематики дидактичного проектування, навчальне проектування, рівневу диференціацію, портфоліо, використання викладачем у ході викладання та студентами в процесі учіння під час проектування навчальних технологій принципів та процедури цієї діяльності, конструкторів занять, технологічних карт.
Технологія підготовки до індивідуально-стильового проектування навчальних технологій викладачів ВЕНЗ реалізує такі важливі з точки зору суб’єктно-продуктивного підходу аспекти, як опора на досвід тих, хто навчається, урахування їхніх психологічних особливостей, проблемно-пошуковий характер навчання, активізація творчості слухачів завдяки використанню евристичних методів, створення проектів, які можуть бути безпосередньо застосовані у навчанні студентів. Отримані в ході перевірки ефективності технологій експериментальні результати засвідчують, що рівень готовності майбутніх викладачів економіки та викладачів ВЕНЗ до проектування навчальних технологій в експериментальних групах після експерименту підвищився, показники сформованості її компонентів виявилися більшими, ніж в контрольних групах, та статистично достовірними. Отже, експериментальна перевірка моделі підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій засвідчила її ефективність.
7. Визначено перспективні напрями розробки проблеми підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій: підвищення ролі держави у професійній підготовці викладачів ВЕНЗ; популяризація кращого досвіду діяльності викладачів щодо запровадження існуючих та створення власних навчальних технологій; узагальнення, науково-методичне обґрунтування і поширення досвіду проектування викладачами навчальних технологій на всеукраїнських, регіональних, університетських науково-практичних конференціях, семінарах, засіданнях за круглим столом; міжнародне співробітництво вищих економічних навчальних закладів з метою взаємозбагачення змісту підготовки викладачів для цієї сфери освіти, зокрема й до проектування навчальних технологій; детальне обґрунтування підготовки науково-педагогічного складу ВЕНЗ до проектування навчальних технологій у програмах їх інноваційного розвитку; удосконалення змістового аспекту підготовки майбутніх викладачів економіки до проектування навчальних технологій; посилення науково-дослідної роботи студентів – майбутніх викладачів економіки у напрямі дидактичного проектування; запровадження у всіх вищих економічних навчальних закладах магістратури за спеціальністю 8.000005 – Педагогіка вищої школи та забезпечення на цьому освітньому рівні підготовки майбутніх викладачів до застосування відомих та проектування власних технологій; забезпечення кафедрами педагогіки та психології ВЕНЗ підготовки викладачів-тренерів до навчання викладачів за тренінговими програмами; заохочення та організація навчальними закладами спільного проектування викладачами навчальних технологій; розробка відповідного навчально-методичного забезпечення; застосування технології дистанційного навчання у підготовці викладачів до означеного виду діяльності; розробка та запровадження варіативних програм навчання викладачів у системі підвищення кваліфікації; дослідження психологічних та педагогічних чинників розвитку суб’єктності й продуктивності викладачів у проектуванні ними навчальних технологій; забезпечення умов для самоосвіти та саморозвитку викладачів у напрямі дидактичного проектування. Означені напрями представлено на трьох рівнях: соціальному, педагогічному, особистісно-професійному.
Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем підготовки викладачів вищих економічних навчальних закладів до проектування навчальних технологій. Подальшого дослідження потребують такі аспекти, як визначення дидактичних засобів запровадження суб’єктно-продуктивного підходу до означеної підготовки, прогностичне обґрунтування її розвитку в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів, упорядкування поняттєвого апарату, подальше уточнення, вивчення та апробація організаційно-педагогічних засад застосування запропонованих технологій у вищих навчальних закладах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : для пед. спец. высш. учеб. заведений. – 2-е изд., перераб. и доп. / О. А. Абдуллина. – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 350 с.
3. Аксенова Г. И. Формирование субъектной позиции учителя в процессе профессиональной подготовки : автореф. дисс. на соискание уч. степени д-ра пед. наук : спец. 19.00.07 – „Педагогическая психология” / Г. И. Аксенова. – М., 1998. – 43 с.
4. Аксьонова О. В. Методика викладання економічних дисциплін : навч. посіб. / О. В. Аксьонова. – К. : КНЕУ, 2006. – 708 с.
5. Алексеев Н. А. Педагогические основы проектирования личностно ориентированного обучения : Дис. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Алексеев Николай Алексеевич. – Тюмень, 1997. – 310 с.
6. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України : Історія. Теорія : підруч. [для студентів, аспірантів та молодих викладачів вузів] / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с. – (Міжнародний фонд "Відродження").
7. Алфімов В. М. Творча особистість: педагогічне моделювання / В. М. Алфімов // Наукова скарбниця освіти Донеччини. – Донецьк : Донец. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. – 2009. – № 1. – С.13–21.
8. Алькема В. Г. Наукова та інноваційна діяльність студентів вищого навчального закладу / В. Г. Алькема // Наукові праці. – К., 2002. – Вип. 3 : Інноваційний менеджмент : проблеми формування в умовах перехідної економіки. – С. 348–350.
9. Алькема В. Г. Бізнес-освіта в Україні : монографія / В. Г. Алькема, Т. В. Шахматова. – Л. : Новий світ 2000, 2010. – 252 с.
10. Аминов Н. А. Диагностика педагогических способностей / Н. А. Аминов. – М. : Ин-т практ. психологии; Воронеж : Изд-во НПО „МОДЭК” , 1997. – 80 с.
11. Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Ш. А. Амонашвили. – Минск : Изд-во Университетское, 1990. – 559 с.
12. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. – М. : “Наука”, 1977. – 380 с.
13. Андрущенко В. Культура Ідеологія Особистість : [методолого-світоглядний аналіз] / Андрущенко В., Губерський Л., Михальченко М. – К. : Знання України, 2002. – 578 с.
14. Антонова О. Є. Теоретичні та методичні засади навчання педагогічно обдарованих студентів : монографія / О. Є. Антонова. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 472 с.
15. Антонюк Г. А. Социальное проектирование (Некоторые методологические аспекты) / Г. А. Антонюк. – Минск : Наука и техника, 1978. – 127 с.
16. Артюшина М. В. Психолого-педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності : дис… доктора пед. наук : 13.00.04 / Марина Віталіївна Артюшина. – К., 2011. – 598 с.
17. Артюшина М. В. Психологічні та педагогічні основи підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності: монографія / М. В. Артюшина. – К. : КНЕУ, 2009. – 271, [1] с.
18. Архангельский С. И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1976. – 200 с.
19. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 368 с.
20. Афанасьев В. Г. Мир живого : системность, эволюция и управление / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1986. – 333 с.
21. Бабайцева В. Ю. Личностно-ориентированный тренинг в процессе подготовки новых технологий подготовки специалиста : метод. разработки / В. Ю. Бабайцева; под ред. П. И. Пидкасистого. – М. : Рос. пед. агентство, 1997. – 55 с.
22. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения : общедидактический аспект / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1977. – 254 с.
23. Балабанов П. И. Методологические проблемы проектировочной деятельности / П. И. Балабанов. – Томск, 1982. – 126 с.
24. Балаев А. А. Активные методы обучения / А. А. Балаев. – М. : Профиздат, 1986. – 95 с.
25. Балл Г. О. Сутність і становлення особистісної надійності у контексті проблем неперервної професійної освіти / Г. О. Балл // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : зб. наук. праць / за ред. І. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало. – У 2-х ч. – Ч. 1. – К., 2001. – С. 254–258.
26. Барбина Е. С. Идеи интеграции, системности и целостности в теории и практике высшей школы : научно-метод. пособ. / Е. С. Барбина, В. А. Семиченко. – К., 1996. – 262 с.
27. Басова Н. В. Педагогика и практическая психология / Н. В. Басова. – Ростов н/Д : «Феникс», 2000. – 416 с.
28. Бедерханова В. П. Становление личностно ориентированной позиции педагога : дисс. ... доктора пед. наук : 13.00.01, 19.00.07 / Бедерханова Вера Петровна : Краснодар, 2002. – 413 c.
29. Безпалько О. В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді : теоретико-методологічні основи : [монографія] / О. В. Безпалько. – К. : Науковий світ, 2006. – 363 с.
30. Безруков В. И. Проектирование управления педагогическими системами: методология, теория, практика : дисс. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Безруков Валерий Иванович. – М., 2005. – 315 с.
31. Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика : учеб. [для индуст.-пед. техникумов и учеб. пособие для инженер.-пед. специальностей] / В. С. Безрукова. – Екатеринбург : Деловая кн., 1996. – 339 с.
32. Белкин Е. Л. Дидактические основы управления познавательной деятельностью / Е. Л. Белкин. – Ярославль : ЯГПИ, 1974. – 244 с.
33. Бельмаз Я. Нове бачення підготовки майбутніх викладачів ВНЗ у США / Я. Бельмаз // Людинознавчі студії : зб. наук. праць Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка / [редкол. Т. Біленко (гол. ред.), О. Кобрій, В. Кемінь, Є.Підступа та ін.]. – Дрогобич : Вимір, 2007. – Вип. 14 : Педагогіка. – С. 110–117.
34. Бережна Л. Проектування як фактор підвищення професіоналізму вчителя / Л. Бережна // Імідж сучасного педагога. – 2010. – № 1 (100). – С.41–43.
35. Бережнова Е. В. Прикладное исследование в педагогике : [монография] / Е. В. Бережнова; М-во образования Рос. Федерации, Волгогр. гос. пед. ун-т. – М.; Волгоград : Перемена, 2003. – 163 с.
36. Бершадский М. Е. Дидактические и психологические основания образовательной технологии / М. Е. Бершадский, В. В. Гузеев. – М. : Центр «Педагогический поиск», 2003. – 256 с.
37. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
38. Бестужев-Лада И. В. Прогнозное обоснование социальных нововведений / И. В. Бестужев-Лада; Рос. АН, Ин-т социол. – М. : Наука, 1993. – 232 с.
39. Біленко Т. Феномен слова в українських реаліях : (Філос. аспект) : [монографія] / Тетяна Біленко. – К. : Знання України, 2003. – 432 с.
40. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Изд-во «Наука», 1973. – 270 с.
41. Блинов В. М. Эффективность обучения (Методологический анализ определения этой категории в дидактике) / В. М. Блинов. – М. : «Педагогика», 1976. – 192 с.
42. Бобрицька В. І. Особливості професійної підготовки майбутнього вчителя на сучасному етапі становлення вищої педагогічної освіти / В. І. Бобрицька // Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили : наук.-метод. журнал. – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. – Т. 42. – Вип. 29 : Педагогічні науки. – С. 33–38.
43. Богданов А. А. Тектология. Всеобщая организационная наука : [В 2 кн.] / А. А. Богданов. – М. : Экономика, 1989. – Кн. 1 – 304 с.; Кн. 2 – 350 с.
44. Богданова І. М. Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя / І. М. Богданова. – Одеса : Маяк, 1998. – 284 с.
45. Бодалев А. А. О предмете акмеологии / А. А. Бодалев // Психологический журнал. – 1995. – № 1. – С. 17–34.
46. Болотов В. А. Проектирование профессионального педагогического образования / В. А. Болотов, Е. П. Исаев, В. И. Слободчиков, Н.А. Шайденко // Педагогика. – 1997. – №4. – С. 66–72.
47. Бордовская Н. В. Педагогика : [учеб. для вузов] / Н. В. Бордовская, А. А. Реан. – СПб. : «Питер», 2000. – 304 с.
48. Борисенко Л. Л. Педагогічні умови оптимізації індивідуальних навчальних стилів студентів вищих економічних навчальних закладів: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Л. Л. Борисенко. − К., 2010. − 20 с.
49. Борисенко С. Б. Методы формирования и диагностики эмпатии учителей : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / С. Б. Борисенко. – Л., 1988. – 14 с.
50. Борисова Н. В. Образовательные технологии как объект педагогического выбора : учеб. пособ. / Н. В. Борисова. – М. : Исслед. центр проблем качества подгот. специалистов, 2000. – 146 с.
51. Борытко Н. М. Теория и практика становления профессиональной позиции педагога-воспитателя в системе непрерывного образования : автореф. на соискание уч. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Н. М. Борытко. – Волгоград, 2001. – 40 c.
52. Бояринов Д. А. Проектирование личностно ориентированной обучающей системы : дисс. … канд. пед. наук : 13.00.01, 13.00.02 / Бояринов Дмитрий Анатольевич. – Смоленск, 2004. – 204 с.
53. Брудный А. А. Понимание и общение / А. А. Брудный. – М. : Знание, 1989. – 63 с.
54. Брюханова Н. О. Методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу : дис. ... канд.. пед. наук : 13.00.02 / Брюханова Наталія Олександрівна. – Харків, 2002. – 248 с.
55. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб) / Л. Ф. Бурлачук, Е. П. Савченко. – К. : А.Л.Д., 1995. – 100 с.
56. Бурлачук Л. Ф. Психотерапия : учеб. для вузов / Л. Ф. Бурлачук, А. С. Кочарян, М. Е. Шидко – 2-е изд. – СПб. : Питер, 2007. – 480 с.
57. Вайнола Р. Х. Особистісний розвиток майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки : монографія / Р. Х. Вайнола ; за ред. С. О. Сисоєвої. – Запоріжжя : Хортицький навчально-реабілітаційний багато профільний центр, 2008. – 460 с.
58. Васянович Г. П. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів на Заході / Г. П. Васянович // Педагогіка і психологія професійної освіти : науково-методичний журнал. – Львів : Львів. наук.-практ. центр проф.-техн. освіти АПН Укрїни ; Нац. ун-т «Львівська політехніка» ; Ін-т пед. і психол. проф. освіти АПН України, 2009. – № 5. – С. 187–193.
59. Вахтеров В. П. Избранные педагогические сочинения / В. П. Вахтеров [вступ. ст. С. Ф. Егорова, С. 6-27]; АПН СССР. – М. : Педагогика, 1987. – 400 с.
60. Вачков И. В. Окна в мир тренинга. Методологические основы субъектного похода к групповой работе : учеб. пособ. / И. В. Вачков, С. Д. Дерябо. – СПб. : Речь, 2004. – 272 с.
61. Вачугов Д. Д. Практикум по менеджменту : деловые игры : учеб. пособ. / Д. Д. Вачугов, Н. А. Кислякова. – М. : Высшая школа, 1998. – 176 с.
62. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь :ВТФ „Перун”, 2004. – 1440 с.
63. Вербова К. В. О формировании коммуникативных свойств старшеклассников / К. В. Вербова // Вопросы психологии общения и познания людьми друг друга : межвуз. сб. науч. ст. / [ред кол. : О. Г. Кукосян (отв. ред.) и др.]. – Краснодар : МВ ССО РСФСР, Кубан. гос. ун-т, 1981. – С. 25–32.
64. Викулина М. А. Проектирование и реализация личностно-ориентированного процесса подготовки педагогов в вузе : дисс… доктора пед. наук : 13.00.01 / Викулина Мария Анатольевна. – Оренбург, 2001. – 339 с.
65. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. [для студентів магістратури] / C. С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.
66. Вітвицька С. С. Теоретичні засади підготовки магістрів в умовах ступеневої педагогічної освіти / С. С. Вітвицька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2004. – Вип. 19. – С. 69–71.
67. Вітвицька С. С. Теоретичні і методичні засади педагогічної підготовки магістрів в умовах ступеневої освіти : дис… доктора пед. наук : 13.00.04 / Вітвицька Світлана Сергіївна. – Житомир, 2011. – 599 с.
68. Возняк Л. С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності: дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05 / Возняк Любомира Сидорівна. – К., 2000. – 125 с.
69. Волков И. П. Цель одна – дорог много : Проектирование процессов обучения : [кн. для учителя : из опыта работы] / И. П. Волков. – М. : Просвещение, 1990. – 159 с.
70. Волкова Е. Н. Субъектность педагога : теория и практика : автореф. дисс. на соискание уч. степени доктора психологических наук : спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / Е. Н. Волкова. – Москва, 1998. – 50 с.
71. Володарская Н. В. Проблема целей обучения в современной науке / Н. В. Володарская, А. М. Митина. – М. : МГУ, 1989. – 72 c.
72. Володько В. М. Інваріантна дидактична система активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів / В. М. Володько, Т. В. Іванова, М. М. Солдатенко // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. – К., 1993. – Вип. 9. – С. 83–89.
73. Вузовское обучение: проблемы активизации / [Б. В. Бокуть, С. И. Сокорева, Л. А. Шеметков, И. Ф. Харламов]. – Минск : Издательство БГУ, 1989. – 108 с.
74. Вульфов Б. З. Основы педагогики в лекциях, ситуациях, первоисточниках : учеб. пособ. / Б. З. Вульфов, В. Д. Иванов. – М. : УРАО, 1997. – 285 с.
75. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика-Пресс, 1996. – 533 с.
76. Выготский Л. С. Проблемы развития психики / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1983. – Собрание сочинений : В 6-ти т.– Т. 3. – 368 с.
77. Высоцкая С. И. Дидактические аспекты педагогического проектирования / С. И. Высоцкая// Новые исследования в педагогических науках. – 1984. – №1 (43). – С. 26–29.
78. Гаврилова Т. П. Эмпатия как специфический способ познания человека человеком / Т. П. Гаврилова // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга : Тез. докл. / Под ред. А. А. Бодалева. – Краснодар: МВ ССО РСФСР, Кубан. Гос. Ун-т, 1975. – С. 17–19.
79. Галкина Н. В. Проблема психологических функций рефлексии в игровом обучении / Н. В. Галкина // Игровое моделирование: методология и практика. – Новосибирск : Наука, 1987. – С. 38–48.
80. Гальперин П. Я. Введение в психологию : учеб. пособ. для вузов / П. Я. Гальперин. – М. : Книжный дом «Униврситет». – 332 с.
81. Гальперин П. Я. Формирование умственных действий и понятий / П. Я. Гальперин. – М. : МГУ, 1964. – 38 с.
82. Герасимчук А. А. Філософські основи менеджменту і бізнесу. Курс лекцій [Текст] : навч. посіб. / А. А. Герасимчук, З. І. Тимошенко, С. В. Шейко. – К. : Вид-во Укр.-фін. ін-ту менедж. і бізнесу, 1999. – 112 с.
83. Герасина Л. Н. Обновление современной высшей школы в контексте глобальних пробем образования : дисс. ... д-ра социол. наук : 22.00.06 / Герасина Людмила Николаевна. – Х., 1994. – 433 с.
84. Гербарт И. Ф. Психология : [сборник] / И. Ф. Гербарт; [пер. А. Нечаева ; предисл. В. Куренного]. – М. : Территория будущего, 2007. – 282 с.
85. Гершунский Б. С. Образование в третьем тысячелетии : гармония знания и веры : (прогностич. гипотеза образов. триумфа) / Б. С. Гершунский. – М. : Моск. психол.-соц. ин-т, 1997. – 117 с.
86. Гинецинский В. И. Основы теоретической педагогики : учеб. пособ. / В. И. Гинецинский. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербург. ун-та, 1992. – 148 с.
87. Гін А. О. Прийоми педагогічної техніки : Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність : [посібник для вчителів] / А. О. Гін. – 2-ге вид., доп. – Луганськ, СПД Рєзников В.С., 2007. – 100 с.
88. Глазычев В. Л. Язык и метод социального проектирования / В. Л. Глазычев // Социальное проектирование в сфере культуры : методологические проблемы : сборн. науч. трудов. – М. : Науч.-исслед. ин-т культуры, 1986. – С. 115–128.
89. Глузман А. В. Университетское педагогическое образование : опыт системного исследования : [монография] / А. В. Глузман. - К. : Видавничий центр «Просвіта», 1996. - 312 с.
90. Гоноболин Ф. Н. Книга об учителе / Ф. Н. Гоноболин. – М. : Просвещение, 1965. – 260 с.
91. Гончаренко С. У. Методика як наука / С. У. Гончаренко. – Хмельницький : Вид-во ХГПК, 2000. – 30 с.
92. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
93. Гордієнко В. І. Розвиток особистості в процесі професіоналізації особистості / В. І. Гордієнко // Психологія праці та професійної підготовки особистості : навч. посіб. – Хмельницький : «Універ», 2001. – С.48–67.
94. Горохов В. Г. Системотехника и управление / В. Г. Горохов. – М. : Знание, 1979. – 64 с.
95. Громыко Ю. В. Проектирование и программирование развития образования / Ю. В. Громыко. – М. : Московская академия развития образования, 1996. – 545 с.
96. Грущенко Л. М. Формування професійно-орієнтованого ставлення до дисциплін психолого-педагогічного циклу у студентів економічного університету: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Грущенко Людмила Миколаївна. − К., 2007. − 243 арк.
97. Гузеев В. В. Системные основания образовательной технологи / В. В. Гузеев. – М. : Знание, 1995. – 135 с.
98. Гузій Н. В. Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та історичні аспекти : [монографія] / Н. В. Гузій. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 243 с.
99. Гура О. І. Педагогіка вищої школи : вступ до спеціальності : навч. посіб. / О. І. Гура. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 224 с.
100. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / В. В. Давыдов; Международная ассоциация «Развивающее обучение». – М. : Интер, 1996. – 544 с.
101. Деркач А. А. Акмеология : пути достижения вершин профессионализма / А. А. Деркач, И. В. Кузьмина. – М. : РАУ, 1993. – 32 с.
102. Дистерверг А. Избранные педагогические сочинения / Адольф Дистерверг ; пер. с нем. – М. : Учпедгиз, 1956. – 374 с.
103. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посіб. / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
104. Дмитрик І. С. Педагогічний аналіз циклу навчально-виховного процесу : [кн. для педагогічних працівників педучилищ та інших навчальних закладів системи народної освіти] / І. С. Дмитрик ; під ред. В. І. Бондаря. – К., 1990. – 96 с.
105. Докучаєва В. В. Теоретико-методологічні засади проектування інноваційних педагогічних систем : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / В. В. Докучаєва. – Луганськ, 2007. – 46 с.
106. Дубасенюк О. А. Методологічні основи теорії професійної виховної діяльності педагога / О. А. Дубасенюк // Неперервна професійна освіта : теорія і практика : зб. наук. праць / за ред. І. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало]. – У 2-х ч. – Ч.1. – К., 2001. – С. 130–134.
107. Дутка Г. Я. Принцип фундаменталізації та його реалізація у математичній підготовці майбутніх економістів : автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Г. Я. Дутка. – К., 2009. – 40 с.
108. Дурай-Новакова К. М. Проблемы и задачи спецкурса «Профессиональная готовность студентов к педагогической деятельности в системе подготовки учителей» / К. М. Дурай-Новакова // Теория и практика высшего педагогического образования : [межвуз. сб. науч. тр. / под ред. В.А.Сластенина]. – М. : МГПИ, 1982. – С. 52–59.
109. Душин Б. Э. Проектирование научно-методического обеспечения повышения квалификации преподавателей (на примере программы «Менеджмент в образовании» : дисс… кандидата пед. наук : 13.00.01 / Душин Борис Евгеньевич. – Ростов-на-Дону, 2003. – 150 с.
110. Дьюи Дж. Демократия и образование / Джон Дьюи ; пер. с англ. – М. : Педагогика-пресс, 2000. – 384 с.
111. Дьяченко М. И. Психология высшей школы : [учеб. пособ. для вузов] / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск : БГУ, 1981. – 383 с.
112. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск : БГУ, 1976. – 193 с.
113. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение / Ю. Н. Емельянов. – Л. : Изд.-во ЛГУ, 1985. – 167 с.
114. Есарева З. Ф. Особенности деятельности преподавателя высшей школы / З. Ф. Есарева. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1974. – 112 с.
115. Жуков Ю. М. Коммуникативний тренінг / Ю. М. Жуков. – М. : Гардарики, 2004. – 223 с.
116. Завірюха В. В. Формування здатності до професійного самозростання студентів в умовах інноваційного навчання: дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Завірюха Валентина Василівна. −К., 2007. − 290 с.
117. Заика Е. В. Психологические вопросы организации самостоятельной работы студентов в вузе / Е. В. Заика // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – №6. – С. 21–32.
118. Заир-Бек Е. С. Теоретические основы обучения педагогическому проектированию: дисс. ... докт. пед. наук : 13.00.08 / Заир-Бек Елена Сергеевна. – СПб, 1995. – 480 с.
119. Закон України «Про освіту» // В