ТЕОРІЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

БІРЮК ЛЮДМИЛА ЯКІВНА

УДК 378.091.12.011.3-053:[373.3+811.161.1]

ТЕОРІЯ І ТЕХНОЛОГІЇ
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант –
Бондар Володимир Іванович,
доктор педагогічних наук,
професор, дійсний член
НАПН України

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………5
РОЗДІЛ 1. РЕТРОСПЕКТИВА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ …..…...22
1.1. Характеристика базових понять дослідження.…………………..22
1.2. Методологічні засади розвитку теорії і практики професійної
підготовки вчителя початкових класів………………..…..............38
1.3. Генеза формування комунікативної компетентності в процесі
фахової підготовки вчителя початкових класів в Україні ……….66
1.4. Реалізація державного замовлення на підготовку
комунікативно компетентного з російської мови
вчителя початкових класів…………………………………………94
Висновки до розділу 1………………………………………………..107
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.……...112
2.1. Структурно-змістова природа комунікативної
компетентності.……........................................................................112
2.2. Теоретичні засади навчання професійного спілкування
2.2.1. Теоретико-комунікативне підґрунтя для формування
комунікативної компетентності майбутнього учителя
початкових класів…………..………………………………...132
2.2.2. Психолого-педагогічні основи формування
комунікативної компетентності з російської мови
майбутнього вчителя початкових класів …………...………155
2.3. Концепція формування комунікативної компетентності
з російської мови у ході професійної підготовки…….………….172
Висновки до розділу 2…………………………..…………………….189
РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ
КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ……………………..…………………….194
3.1. Готовність учителя початкових класів до професійної діяльності
з російської мови..……………………………………...…….........194
3.2. Критерії, показники й рівні сформованості комунікативної
компетентності з російської мови майбутнього вчителя
початкових класів …………............................................................210
3.3. Стан сформованості комунікативної компетентності
з російської мови майбутнього вчителя початкових класів.........226
Висновки до розділу 3…………………..….…………………………257
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ………………..…………………………259
4.1. Система формування комунікативної компетентності
з російської мови майбутнього вчителя початкових класів …....259
4.2. Конструювання змісту формування комунікативної
компетентності з російської мови у процесі
професійної підготовки…………………………………………....297
4.3. Засоби формування комунікативної компетентності
з російської мови майбутнього вчителя початкових класів..…...318
4.4. Технології формування комунікативної компетентності
з російської мови майбутнього вчителя початкових класів…….333
4.4.1. Формування комунікативної компетентності з російської
мови у процесі аудиторної діяльності……….……………...333
4.4.2. Формування комунікативної компетентності з російської
мови у процесі позааудиторної діяльності…………….……339

4.4.3. Формування комунікативної компетентності з російської
мови у процесі позанавчальної діяльності………………….359
4.4.4. Формування комунікативної компетентності з російської
мови у процесі науково-дослідної діяльності………………369
Висновки до розділу 4..……………………………………………….378
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ І РЕЗУЛЬТАТИ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ………………….…….….…382
5.1. Організація експериментально-дослідницької роботи ………..382
5.2. Результати формування комунікативної компетентності
з російської мови в майбутнього вчителя початкових класів ….397
5.3. Прогностичні напрями формування комунікативної
компетентності з російської мови……….………..…………........416
Висновки до розділу 5……………………………………………..….421
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………..426
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...436

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В умовах світових глобалізаційних та інтеграційних процесів, багатоманіття етносів, конфесій, мов і культур загострюється потреба в учителях з високим рівнем загальнолюдських цінностей, соціальної відповідальності, загальної і професійної культури, майстерним володінням комунікативними стратегіями і тактиками. Особлива роль учителя початкових класів, котрий глибоко усвідомлює свої національні корені і шанує культурні традиції інших народів, емоційним, пристрасним словом формує толерантну особистість молодих громадян Української держави з розвиненим мультикультурним світоглядом.
Провідну роль у навчанні й вихованні особистості відіграє мова. Європейський вектор розвитку освіти, обраний Україною у третьому тисячолітті, спрямований на врахування плюрилінгвалізму. Російська мова, згідно з ключовими позиціями ратифікованої нашою державою «Європейською хартією регіональних мов або мов меншин», є однією із 13 мов національних меншин України і, відповідно до Державного стандарту початкової загальноосвітньої школи України, представлена в початковій школі з українською мовою навчання як предмет варіативного компонента. Акцент на мовленнєву, мовну, соціокультурну змістові лінії, врахування специфіки мовного простору сприяє більш якісному формуванню навичок грамотного, повноцінного володіння російською мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності, в різних сферах комунікації, поглиблює знання, світогляд учнів інформацією про історію регіону, його культуру, літературу. З огляду на це важливою тенденцією у професійній освіті майбутнього вчителя початкових класів є білінгвальна (плюрилінгвальна) підготовка як один із напрямів розвитку професійної комунікативної компетентності з російської мови, що регламентовано Галузевими стандартами вищої освіти України. Соціальний запит на комунікативну компетентність з російської мови майбутніх учителів початкових класів і потреби освітньої практики обумовлюють формування цієї складової у процесі професійної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі.
Інтеграція держави у світовий освітній простір, модернізація національної освіти в руслі Болонського процесу задекларовані в документах державного рівня: Конституції України, законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про мови в Україні», «Про національні меншини в Україні», «Національній доктрині розвитку освіти в ХХІ столітті», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти», Державній програмі «Вчитель». Їх реалізація неможлива без учителя – суб’єкта особистісного й фахового зростання, який постійно оновлює предметні галузі своєї професійної діяльності.
Фундаментальною основою дослідження слугують роботи, в яких обґрунтовано такі напрями:
– філософський – визначення домінантних імператив нової стратегії професійної підготовки вчителів з позиції філософії освіти (В. Андрущенко, В. Бех, В. Бондар, Б. Гершунський, І. Добронравова, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай, Н. Ничкало та ін.), неперервності освіти (О. Абдулліна, А. Алексюк, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, Н. Ничкало, В. Сластьонін);
– культурологічний – обґрунтування окремих аспектів комунікативної підготовки вчителів як невід'ємної культури суспільства (М. Бахтін, В. Біблер, В. Краєвський, А. Хуторський);
– загальнопедагогічний – характеристика загальних теоретичних засад педагогічної діяльності (А. Алексюк, В. Бондар, В. Краєвський, А. Кузьмінський, О. Савченко та ін.); розвитку педагогічної майстерності і творчості (І. Зязюн, В. Моляко, В. Семиченко, С. Сисоєва); дослідження концептуальних засад упровадження компетентнісного підходу в сучасній освіті (Н. Бібік, А. Кузьмінський, О. Савченко, Н. Тарасенкова та ін.);
– психолого-комунікативний – розгляд закономірностей та механізмів спілкування, визначення загальних методологічних і наукових позицій щодо сутності і структури спілкування (Б. Ананьєв, Л. Виготський, Б. Ломов, В. Мясищев, Б. Паригін); підготовки вчителя до здійснення комунікативної діяльності (О. Бодальов, А. Добрович, В. Кан-Калик, О. Леонтьєв, А. Мудрик), комунікативних умінь учителя, їх сутності, структури, класифікації та умов формування (І. Петерсон, Є. Семенова, Л. Савенкова, В. Семиченко, А. Фомін );
– дидактичний – розроблення теоретико-методичних основ підготовки вчителя (Н. Бібік, В. Бондар, О. Біда, Р. Пріма, А. Кузьмінський, І. Пальшкова); формування складових професійної компетентності вчителя початкових класів (О. Савченко, О. Біда, А. Крамаренко, Л. Хомич, І. Шапошнікова, І. Пальшкова, Л. Пєтухова, Л. Коваль, Л. Хоружа ); підготовка вчителя до використання інноваційних технологій (В. Беспалько, О.Комар, О. Пехота, Є. Полат); обґрунтування окремих аспектів мовної, лінгводидактичної підготовки вчителів (М. Вашуленко, Є. Голобородько, Н. Голуб, В. Каліш, Л. Мацько, Н.Остапенко, М. Пентилюк, О. Семеног, В. Собко, О. Хорошковська, С. Цінько).
У дисертаціях останнього десятиріччя (Т. Атрощенко, О. Зарічна, О. Матвієнко, О. Семеног, Т. Симоненко) здійснено спроби науково-теоретичного осмислення феномена комунікативної компетентності та її формування у процесі професійної підготовки. У фокусі дослідницької уваги перебуває і проблема формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів (В. Бадер, Г. Демидчик, В. Усатий). Окремі дисертації присвячені розгляду компетентнісно орієнтованого навчання російської мови в початкових класах (І. Ґудзик), в основній (В. Статівка) і старшій (Г. Михайловська) школі; обґрунтуванню системи методичної підготовки зарубіжних фахівців з викладання російської мови як іноземної (А. Бронська), дидактичних і методичних засад формування мотивації вивчення російської мови (О. Малихіна).
Разом із тим у вітчизняній педагогіці відсутні комплексні наукові дослідження проблеми формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки. Орієнтація на полілінгвальну, полікультурну особистість, необхідність виконання ролі медіатора культур, організатора міжкультурного спілкування, необхідність розвитку мовної, мовленнєвої та соціокультурної складових комунікативної компетентності зумовлює переосмислення завдань і змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, а також перегляду форм, методів і технологій організації освітнього процесу у ВНЗ. З огляду на це важливою є розробка й наукове обґрунтування системи формування комунікативної компетентності з російської мови, організаційно-педагогічних умов її реалізації у вищих педагогічних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.
Аналіз наукових джерел і практичного досвіду підготовки майбутніх учителів початкових класів засвідчив наявність низки суперечностей, що потребують розв’язання. Зокрема:
– на концептуальному рівні: між необхідністю модернізації системи професійної підготовки вчителя в умовах вітчизняного і світового ринку праці та недостатньою розробленістю концептуальних підходів до формування комунікативної компетентності з російської мови як соціально-професійного феномена;
– на рівні окреслення цілей підготовки вчителя: між об’єктивною потребою суспільства в якісній професійній підготовці комунікативно компетентного вчителя, який досконало володіє вміннями навчати спілкування російською мовою відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальноосвітньої школи, та недостатнім відображенням комунікативної складової у змісті професійної, зокрема лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів початкових класів;
– на рівні змісту і технологій підготовки майбутнього вчителя: між змістом та рівнем його реалізації сучасними навчальними технологіями формування комунікативної компетентності з російської мови на факультетах за напрямом підготовки «Початкова освіта» та їх недостатнім використанням у практичній діяльності майбутніх учителів початкових класів.
Необхідність розв’язання означених суперечностей, об'єктивна потреба і соціально-педагогічне значення проблеми зумовлюють актуальність теми дослідження: «Теорія і технології формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає плану науково-дослідної роботи кафедри теорії і методик початкової освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова “Технологічне забезпечення підготовки вчителя початкової школи до реалізації державного стандарту початкової освіти” (реєстраційний номер 0103U004013), пов'язана з проблематикою наукової роботи кафедри педагогіки і методики початкової освіти «Психолого-педагогічні та методичні засади всебічної підготовки вчителів-універсалів для початкової школи» Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Тему дисертації затверджено вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 8 від 26.02.2004) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 28.04.2004).
Мета дослідження: науково обґрунтувати теоретичні та методичні основи формування комунікативної компетентності з російської мови майбутніх учителів початкових класів.
Досягнення мети передбачає виконання таких завдань дослідження:
1. Обґрунтувати базові поняття дослідження, здійснити аналіз основних тенденцій і методологічних підходів до вивчення проблеми професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів, зорієнтованої на формування комунікативної компетентності.
2. Визначити й науково обґрунтувати соціально-педагогічну сутність, змістово-логічну структуру комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів.
3. Обґрунтувати теоретичні засади системи формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів.
4. Здійснити діагностування сформованості комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів.
5. Виявити організаційно-педагогічні умови формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки у ВНЗ.
6. Розробити й теоретично обґрунтувати систему формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів та перспективні напрями впровадження інноваційних технологій її реалізації.
7. Підготувати навчально-методичний комплекс для забезпечення процесу формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів.
8. Експериментально перевірити ефективність системи формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів.
Об’єкт дослідження: процес професійної підготовки вчителя початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах.
Предмет дослідження: теоретичні і методичні основи формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів.
Концепція дослідження. В основу концепції покладено базову ідею щодо формування комунікативної компетентності з російської мови як здатності, необхідної для успішного професійного й особистісного розвитку, що виявляється в ціннісних установках та вмотивованій комунікативній педагогічній діяльності.
Формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів розглядається нами як система обґрунтованих педагогічних дій і цілеспрямованих заходів у навчально-виховному процесі ВНЗ, побудованому з урахуванням тенденцій, підходів, принципів, та здійснюється на основі науково обґрунтованої моделі, що характеризується певною метою, якісно новими змінами у психологічній сфері, відповідними організаційно-педагогічними умовами, реалізується поетапно, в органічній єдності загального, особливого, індивідуального, а результатом є сформований внутрішньоособистісний компонент готовності до конструювання освітньо-комунікативних продуктів російською мовою.
Викладене вище дає підстави дослідити проблему формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів на методологічному, теоретичному і методико-технологічному рівнях. Методологічний рівень відображає сучасні освітні парадигми (антропологічну, гуманістичну, гуманітарну, культурологічну), концепції (неперервної професійної педагогічної освіти, особистісно орієнтованої освіти, білінгвальної мовної освіти) та підходи (аксіологічний, системний, синергетичний, культурологічний, особистісно-діяльнісний, комунікативний, компетентнісний, інтегративний). Теоретичний рівень визначає систему вихідних концептуальних положень і теорій стосовно розуміння соціально-педагогічної сутності, змістово-логічної структури комунікативної компетентності з російської мови, що обумовлене освітньою галуззю “гуманітарні науки”, напрямом підготовки “початкова освіта”, спеціальністю “початкове навчання”, освітньо-кваліфікаційними рівнями підготовки (бакалавр, спеціаліст, магістр), обґрунтуванням методико-технологічних засад досліджуваної компетентності у процесі професійної підготовки. Методико-технологічний рівень передбачає перевірку ефективності запропонованої системи формування комунікативної компетентності з російської мови майбутніх учителів початкових класів під час навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної підготовки із психолого-педагогічних та лінгводидактичних дисциплін.
Формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів відбувається в органічній єдності загального, особливого, специфічно-предметного та індивідуального. Як загальне процес формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя враховує сучасні тенденції, вітчизняний і зарубіжний досвід професійної підготовки. До рівня особливого відносимо створення комунікативно-орієнтованого середовища з продуктивними технологіями (кредитно-модульного навчання і рейтингової системи оцінювання; технології використання орфоепічного та комунікативного тренінгів, ділових та рольових ігор, проектної технології і технології моделювання). Реалізація специфічно-предметного рівня залежить від професійних функцій учителя початкових класів як учителя-універсала, котрий забезпечує вивчення освітньої галузі «Мови і літератури», зокрема української та російської мов, тому формування комунікативної компетентності з російської мови у ВНЗ пропонуємо здійснювати з урахуванням комунікативно-компетентнісного підходу на основі теоретичного мінімуму з комунікативної лінгвістики. Рівень індивідуального визначає створення реальних умов і стимулів до оволодіння комунікативною компетентністю з російської мови майбутнім учителем, стимулювання й активізації професійного саморозвитку комунікативних якостей як життєво важливої професійної цінності і, як результат, досягнення творчого, високого і достатнього рівнів комунікативної компетентності.
Реалізація концепції потребує відповідного навчально-методичного забезпечення, що враховує концептуальні ідеї дослідження.
Загальна гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів буде більш успішним за умови її теоретико-методологічного та методичного обґрунтування і розуміння як особливого системного й інтегрованого утворення (якості) у структурі особистості, що може формуватися на основі тісного взаємозв'язку змісту, форм, методів і технологій під час навчально-пізнавальної, науково-дослідної, професійно-практичної підготовки із психолого-педагогічних та лінгводидактичних дисциплін.
Загальна гіпотеза конкретизована в низці часткових:
– формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів здійснюється з урахуванням теоретико-методологічного підґрунтя та вітчизняного педагогічного досвіду;
– рівень сформованості комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів зросте за умови наукового обґрунтування соціально-педагогічної сутності, змістово-логічної структури досліджуваної компетентності;
– ефективне формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів можливе за умови розгляду цього процесу як цілісної, динамічної, відкритої системи, що має відповідну мету, зміст, форми і методи і технології реалізації у ВНЗ;
– рівень сформованості комунікативної компетентності з російської мови майбутніх учителів початкових класів зросте, якщо зміст навчання буде конкретизовано пізнавальними, дослідницькими, індивідуальними завданнями, активними та інтерактивними технологіями, відповідним комунікативно-орієнтованим навчально-методичним супроводом.
Методологічною основою дослідження є провідні положення про теорію пізнання та активність особистості в цьому процесі; про діяльність, навчання й ефективність комунікацій особистості як основні чинники її розвитку, про системну структурну характеристику особистості, про зв'язок загальнонаціонального та загальнолюдського, про формування соціальної відповідальності і забезпечення готовності фахівця до професійної діяльності; процеси розвитку мислення й мовлення; антропологічна, гуманістична, гуманітарна, культурологічна парадигми; педагогічні концепції неперервної, ступеневої, особистісно орієнтованої, білінгвальної мовної освіти; ідеї аксіологічного, системного, синергетичного, культурологічного, особистісно-діяльнісного, комунікативного, компетентнісного, інтегративного підходів.
Теоретичну основу дослідження становлять: висновки і положення філософії неперервної освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, Г. Балл, І. Бех, С. Гончаренко, В. Кремень, В. Лутай, А. Хуторський); ідеї взаємозв’язку культури й освіти (К. Альбуханова-Славська, В. Біблер, М. Бахтін, В. Краєвський, В. Сластьонін); положення загальної та професійної педагогіки (А. Алексюк, С. Архангельський, Ю. Бабанський, В. Бондар, С. Гончаренко, А. Кузьмінський, І. Лернер, П. Підкасистий, П. Підласий, Н. Тарасенкова), наукові дослідження з проблем педагогічної діяльності, структури педагогічних умінь, сутності педагогічної майстерності (А. Алексюк, О. Бондаревська, Н. Кузьміна, І. Зязюн, О. Сластьонін, Л. Спірін, С. Гончаренко, С. Сисоєва, О. Сухомлинська та ін.), на ґрунті яких створювалася дослідницька база пошуку і розробка моделі формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів;
– положення філософії й психології про співвідношення та роль спілкування і діяльності в житті суспільства й особистості (Б. Ананьєв, М. Бахтін, В. Біблер, Л. Божович, В. Кан-Калик, Ф. Бацевич, А. Петровський); психологічні теорії щодо спілкування як специфічної форми діяльності, суб’єктів, структури, функцій (О.Леонтьєв, Б.Ломов, Б.Паригін); про суть освіти і виховання, про розвиток і формування цілісної особистості (А. Щербаков, К. Платонов);
– положення про зв’язок історії із сьогоденням та доцільність творчого використання спадщини видатних вітчизняних і зарубіжних педагогів у сучасній освітній практиці, зокрема про комунікативну взаємодію суб’єктів та особистісне зростання в навчально-виховному процесі (С. Архангельский, Ш. Амонашвілі, Ю. Бабанський, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, М. Лісіна, С. Рубінштейн та ін.); про теоретико-методичні основи підготовки вчителя у ВНЗ (В. Андрущенко, Ю. Бабанский, В. Бондар, Н. Бібік, В. Кузьмінський, І. Лернер, О. Савченко, С. Сисоєва та ін.); про основи професійної підготовки майбутнього вчителя, формування його педагогічної культури (О. Біда, С. Гончаренко, Є. Барбіна, І. Зязюн, В.Кан-Калик, Л. Коваль, Л. Кондратова, О. Рудницька, І. Пальшкова, В. Сластьонін, Л. Хомич та ін.); про розробку змісту, форм і методів активізації пізнавальної діяльності студентів у процесі професійної підготовки (О.Абдулліна, В.Бондар, О.Дубасенюк, О.Кондратюк, Н.Кузьміна та ін.); про готовність вчителя до професійної діяльності (О. Абдулліна, А. Алексюк, С. Миронова, Л. Хомич, Л. Хоружа та ін.); про особистісний і професійно-педагогічний розвиток майбутніх вчителів (Г. Балл, В. Бондар, Ф. Гоноболін, В. Моляко, О. Пєхота, І. Підласий, В. Семиченко, В. Сластьонін, А. Щербаков та ін.); про засоби цілісного формування професійної діяльності та процес творчої самореалізації особистості (О. Біда, Н. Гузій, М. Євтух, С. Гончаренко, О. Матвієнко, І. Пальшкова, Л. Пэтухова, М. Поташник, О. Савченко, С. Сисоєва та ін.); розроблення та використання навчальних технологій у ВНЗ (В. Беспалько, С. Бондар, А. Вербицький, В. Євдокимов, М. Кларін, О. Комар, О. Пєхота, О. Пометун, Г. Селевко, С. Сисоєва та ін.); про засвоєння і творче використання інформації про феномен мови і мовлення особистості (Р. Болдирев, Є. Голобородько, А. Грищенко, Л. Іванова, Ю. Караулов, Л. Мацько, О. Семеног); про формування професійної, зокрема комунікативної компетентності (Н. Бібік, Є. Верещагін, М. Вашуленко, І. Зимня, В. Костомаров, О. Леонтьєв, В. Каплінський, М. Пентилюк, О. Савченко та ін.); про зміст методики розвитку мовлення в процесі професійної підготовки (М. Баранов, Л. Барановська, М. Вашуленко, Є. Голобородько, Г. Коваль, Т. Ладиженська, О. Семеног, Т. Симоненко та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети і перевірки гіпотези використано комплекс наукових методів. Серед них
1) теоретичні – термінологічний аналіз – для визначення базових понять дослідження; аналіз (історичний, порівняльний), узагальнення, систематизація, що вможливили опис еволюції та підходів до формування досліджуваної якості; систематизація та узагальнення теоретичних і методичних основ для з'ясування сутності комунікативної компетентності з російської мови, стану та особливостей її формування у навчально-виховному процесі ВНЗ; педагогічного моделювання цілісного процесу для розроблення системи формування досліджуваної компетентності; системно-структурний і системно-функціональний методи для обґрунтування даної системи; прогностичний – для поширення висновків, здобутих у результаті дослідження [розділи 1, 2, 4, 5];
2) емпіричні – методи опитування, анкетування для виявлення стану проблеми в педагогічній теорії і практиці; спостереження, самоспостереження, тестування для виявлення динаміки змін; метод полярних профілів (для вивчення мотивації педагогічної професії та набуття педагогічного досвіду); педагогічний експеримент для перевірки ефективності запропонованої моделі [розділи 3, 5];
3) статистичні – для кількісного та якісного аналізу результатів педагогічного експерименту [п. 5.2 розділу 5].
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– вперше розроблено й обґрунтовано систему формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів, що враховує сучасні тенденції, положення аксіологічного, системного, синергетичного, культурологічного, особистісно-діяльнісного, комунікативного, компетентнісного, інтегративного підходів, реалізується поетапно, в органічній єдності загального, особливого, специфічно предметного, індивідуального, а результатом є сформований внутрішньоособистісний компонент готовності до конструювання освітньо-комунікативних продуктів російською мовою;
– визначено й науково обґрунтовано комунікативну компетентність з російської мови майбутнього вчителя початкових класів як сукупність складових (мовної, мовленнєвої, соціокультурної), показниками якої виступають здібності, знання, уміння, навички, ставлення, цінності, ініціативи та комунікативний досвід особистості, необхідний для розуміння чужих та продукування власних програм мовленнєвої поведінки, адекватний цілям, сферам, ситуаціям спілкування; здатність до активної взаємодії та навчання мови інших мовленнєвих суб’єктів;
– удосконалено зміст, форми і методи формування комунікативної компетентності з російської мови майбутніх учителів початкових класів шляхом упровадження у процес навчально-пізнавальної, науково-дослідної, професійно-практичної підготовки із психолого-педагогічних та лінгводидактичних дисциплін навчальних технологій кредитно-модульного навчання, рейтингової системи оцінювання, технологій використання орфоепічного та комунікативного тренінгів, ділових та рольових ігор, проектної технології і технології моделювання;
– подальшого розвитку набули положення про комунікативний та компетентнісний підходи до формування комунікативної компетентності з російської мови майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки у ВНЗ.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:
– обґрунтовано теоретико-концептуальні засади реалізації складників системи формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів; виявлено організаційно-педагогічні умови ефективності запропонованої системи (комунікативно спрямована переорієнтація навчального змісту психолого-педагогічних та лінгводидактичних дисциплін ВНЗ; розробка і впровадження комунікативно орієнтованих засобів викладання і учіння; теоретичне обґрунтування відбору і впровадження активних та інтерактивних технологій формування комунікативно компетентного з російської мови майбутнього вчителя);
– розроблено критерії (комунікативно-мотиваційний, комунікативно-інформаційний, комунікативно-технологічний), показники (мовна, мовленнєва, соціокультурна) для визначення рівнів (творчий, високий, достатній, середній, низький, нульовий) сформованості комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів;
– уведено в практику навчання терміни «комунікативно-компетентнісний підхід до вивчення мови», «комунікативна компетенція з російської мови майбутнього вчителя початкових класів», «комунікативна компетентність із російської мови майбутнього вчителя початкових класів», «комунікативно компетентний із російської мови майбутній учитель початкових класів»;
– уточнено зміст понять «компетенція», «компетентність», «технології», «педагогічні технології», «дидактичні технології», «лінгводидактичні технології».
Практичне значення одержаних результатів визначається розробкою і впровадженням навчально-методичного комплексу, що включає: навчальні і робочі навчальні програми дисциплін «Методика викладання російської мови (другої) у початкових класах», «Теорія і технології формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки” для студентів ВНЗ за напрямом підготовки «Початкова освіта» (Лист МОН України №14/18-423 від 05.07.06); навчальні посібники «Формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки», «Формування і саморозвиток комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки»; «Методичні рекомендації щодо реалізації навчально-виховного процесу з дисципліни «Методика викладання російської мови в школах з українською мовою навчання” за кредитно-модульною та рейтинговою системою навчання»; «Лінгводидактичний словник-довідник» (Лист МОН України №14/18-424 від 05.07.06).
Авторська методика впровадження навчальних технологій (кредитно-модульного навчання і рейтингової системи оцінювання; технології використання орфоепічного та комунікативного тренінгів, ділових та рольових ігор, проектної технології, технології моделювання) сприяє зростанню рівня сформованості комунікативної компетентності з російської мови майбутніх учителів початкових класів. Матеріали дослідження можуть використовуватися викладачами, студентами, магістрантами ВНЗ, учителями загальноосвітньої школи першого ступеня, у післядипломній педагогічній освіті.
Упровадження результатів дослідження. Положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в навчально-виховний процес Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 5 від 11.01.12), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка №92/1543-28 від 16.01.12), Бердянського державного педагогічного університету (довідка №64/1543-28 від 25.10.06), Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка №1690 від 15.09.06), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка №04.11/921 від 2011.2007); Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/67 від 22.12.2006); Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка №1/2437 від 04.12.2006), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (довідка №01/968 від 24.10.2006), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка №1057 від 06.12.2006), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка №01/679 від 05.10.2006), Закарпатського інституту післядипломної освіти (довідка №171 від 04.04.12).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати проведеного дослідження оприлюднювалися у вигляді доповідей на наукових, науково-практичних конференціях і семінарах різного рівня, зокрема на: Міжнародному форумі “Мовна освіта: шлях до інтеграції” (Київ, 2005); міжнародних конференціях (“Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти” (Херсон, 2004); “Формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах упровадження інноваційних освітніх технологій” (Житомир, 2004); “Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти” (Київ, 2004); “Формування професійної компетентності вчителя в умовах європейської інтеграції” (Суми, 2004); “Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті” (Тернопіль, 2006), “Досвід та проблеми Країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції” (Біла Церква, 2006);
– усеукраїнських науково-практичних конференціях (“Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі” (Житомир, 2004); “Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2005); “Теоретико-методологічні і методичні засади професійної підготовки вчителя-словесника” (Глухів, 2005); “Педагогічна творчість, майстерність професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя – викладача-вихователя” (Київ, 2005); “Гармонізація розвитку вищої освіти в умовах Болонського процесу (Переяслав-Хмельницький, 2005); “Реалізація компетентнісного підходу у педагогічній освіті як однієї з вимог входження в європейський освітній простір” (Глухів, 2006), “Реалізація нових технологій навчання, виховання та розвитку молодших школярів у творчому досвіді учителів початкових класів” (Глухів, 2007); “Психолого-педагогічні аспекти розвитку педагогічної майстерності викладачів в умовах євроінтеграції” (Глухів, 2007); “Компетентнісно зорієнтована освіта майбутнього вчителя-словесника” (Миколаїв, 2007); “Розвиток творчої особистості студента як суб’єкта педагогічної взаємодії” (Донецьк, 2008); “Українська культуромовна особистість учителя: реалії та перспективи” (Глухів, 2008); “Реалізація компетентнісного підходу у системі професійної підготовки май

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації подано обґрунтування теоретико-методичних основ формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів та їх впливу на якість професійної підготовки студентів у ВНЗ. Розроблено систему формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів і експериментально перевірено ефективність її технологічної реалізації в умовах навчального процесу у ВНЗ. Результати проведеного наукового пошуку засвідчили досягнення дослідницької мети та ефективність виконання окреслених завдань, що вможливило формулювання низки висновків.
1. Аналіз понять дослідження дав змогу обґрунтувати й класифікувати ряд поняттєвих рівнів: базові поняття і похідні. До групи базових понять віднесено: спілкування, професійна компетентність, культура, діяльність, формування, розвиток, професійна підготовка, технологія. До групи похідних, що формуються на основі базових – комунікація, педагогічна культура, педагогічна компетентність, комунікативна компетентність, мовна особистість, комунікативно компетентна особистість, вторинна мовна особистість, готовність, професіоналізм, майстерність, професійна підготовка. Здійснений аналіз дав змогу виокремити та визначити дискусійні поняття дослідження: “комунікативно-компетентнісний підхід”, “комунікативна компетенція з російської мови майбутнього вчителя початкових класів”, “комунікативна компетентність з російської мови майбутнього вчителя початкових класів”, “комунікативно компетентний з російської мови майбутній учитель початкових класів”. Унаслідок здійсненого аналізу поняття «комунікативно компетентна особистість з російської мови майбутнього вчителя початкових класів» визначено як особистість, яка вміє адекватно комунікативно взаємодіяти із представниками інших культур в умовах автентичного спілкування, навчати російської мови інших суб’єктів.
Відзначено, що зміна парадигми освіти, спричинена полікультурною динамікою розвитку суспільства, активізувала появу нових ціннісних орієнтирів національної освіти, зокрема в підготовці педагогічних кадрів. З’ясовано, що освіта як феномен суспільного буття характеризується дивертисивністю – наявністю численних підходів і концепцій, моделей і парадигм. Проаналізовано основні тенденції, виокремлено та схарактеризовано три групи методологічних підходів, що забезпечують реалізацію сучасних світових та національних вимог до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів: загально-наукові, конкретно-наукові професійно зорієнтовані, конкретно-наукові особистісно зорієнтовані. Визначені рівні методології як галузь гуманітарного знання, слугували методологічними орієнтирами формулювання концепції, тим самим визначивши стратегію дослідження та способи її розв’язання.
На основі історико-педагогічного аналізу обґрунтовано історичні етапи професійної підготовки вчителів початкової ланки освіти з урахуванням комунікативного підходу в СРСР та незалежній Україні відповідно до визначених нижньої (1960 рр.) та верхньої (2011 рр.) хронологічних рамок. З’ясовано, що в педагогічній науці професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів у ВНЗ розглядається як складна полі функціональна відкрита педагогічна система, що характеризується цілісністю, динамічністю, наявністю інваріантних компонентів, ієрархічною побудовою, системо утворювальними зв’язками, суб’єкт-суб’єктним характером взаємодії, керованістю та самокерованістю. Встановлено, що вона є системою, детермінованою освітніми тенденціями, соціально-економічними факторами розвитку суспільства, а також ринками освітніх послуг і праці.
З’ясовано, що з метою формування єдиної загальноєвропейської та загальнонаціональної стратегії інноваційного розвитку освіти на державному рівні відбувається впровадження компетентнісного та комунікативного підходів в модель організації навчально-виховного процесу у ВШ. Визначено, що комунікативну підготовку майбутній фахівець розпочинає отримувати на всіх напрямах професійної підготовки: гуманітарно-економічному, психолого-педагогічному, філологічному, лінгводидактичному та практичному. На основі комплексного аналізу директивної, наукової та методичної літератури, присвяченої формуванню комунікативно компетентного вчителя початкової ланки освіти у ВНЗ, з’ясовано, що розвиток професійної комунікативної компетентності з російської мови залежить від зовнішніх (розвиток національної системи та моделей педагогічної освіти під впливом історичних, політичних і соціальних контекстів; відображення в педагогічній освіті та її головних інституціях культурно-національних традицій, переконань, поглядів щодо вчителя, його статусу, ролі, компетентності та фахових функцій; залежність реформування вищої педагогічної освіти в Україні від сучасних міжнародних педагогічних ідей, державне замовлення на підготовку комунікативно компетентного вчителя, визначене в Державному стандарті початкової загальноосвітньої школи, Галузевих стандартах вищої освіти), внутрішніх (освітньо-професійна програма психолого-педагогічної, філолого-дидактичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, що недостатньо спрямована на організацію комунікативно орієнтованого середовища з метою формування досліджуваної компетентності) та особистісних чинників (мотивації, бажання, потреби, інтересу до саморозвитку особистості засобами російської мови). З огляду на це визначено необхідність переосмислення чинної системи формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів відповідно до світових та вітчизняних вимог упровадження комунікативного та компетентнісного підходів у практику ВНЗ.
Водночас результати студіювання літературних джерел засвідчують, що процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у ВНЗ не забезпечує реалізацію державних вимог до належного рівня сформованості комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів відповідно до вимог сьогодення, досягнення високого комунікативного та інтелектуального потенціалу, що збіднює можливість молодого покоління інтеграції в професійний ринок полікультурного простору держави, Європи.
2. Розгляд компетентнісного концепту відповідно до європейських та національних традицій дав можливість визначити, що комунікативна компетентність виділяється всіма науковцями, які характеризували її типологію, і як глобальна, ключова, загально предметна та конкретнопредметна компетентність, яка є ціннісним орієнтиром розвитку особистості. Визначено соціальну, культурну, психологічну, педагогічну та професійну значущість комунікативної компетентності як професійно визначальну якість особистості. Зазначено, що задеклароване у вищій школі підвищення загальної культури вчителя неможливо уявити без піднесення рівня його комунікативних можливостей, комунікативної культури, оскільки ці поняття взаємопов’язані. Це стверджує необхідність формування визначеної компетентності у процесі професійної підготовки.
Доведено, що досягнення професійних цілей оволодіння комунікативною компетентністю з російської мови майбутнього вчителя початкових класів на факультетах за напрямом підготовки “Початкова освіта” у ВНЗ визначається професійно спрямованим комунікативним підходом, основою якого є формування у студентів мотиваційно-потребнісного плану майбутньої професійної діяльності, створення освітнього комунікативного середовища з урахуванням методологічних, професійно орієнтованих, загально дидактичних та лінгводидактичних принципів формування й розвитку досліджуваної якості.
3.Досліджено теоретичні засади формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів. Аналіз результатів досліджень феномена спілкування у філософії, психології, соціології, мовознавстві, теорії комунікативної лінгвістики, надбань педагогічної теорії та практики з педагогічного спілкування дав змогу визначити сутність процесу навчання спілкування на фаховому рівні на прикладі формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів.
До психологічних передумов відносимо врахування мотиваційної, емпатійної та рефлексійної діяльностей; до педагогічних – створення освітнього комунікативного середовища на засадах культурного, особистісного та розвивального навчання з урахуванням системи принципів, що відображають концепцію комунікативного підходу. Освітнє комунікативне середовище розглядається нами як складне системне утворення, що ґрунтується на суб’єкт-суб’єктних стосунках між усіма учасниками освітнього процесу та передбачає таку організацію навчання, коли професійна підготовка майбутнього вчителя відбувається в реальній або змодельованій комунікативній діяльності на основі комунікативно орієнтованого змісту, засобів і технологій. З метою впровадження теоретико-комунікативних основ в практику професійної підготовки відібрано та визначено основні категорії теоретичного комунікативного мінімуму з метою формування досліджуваної якості майбутнього фахівця під час опанування предметного поля “Методики викладання російської мови (другої) у початкових класах”.
Розроблено концепцію дослідження, згідно з якою професійна підготовка з російської мови майбутнього вчителя початкових класів на факультетах за напрямом підготовки “Початкова освіта” у ВНЗ – це цілеспрямований процес, що зумовлює впровадження концептуальних ідей дослідження на методологічному, теоретичному й практичному рівнях, що набуває системної цілісності, синергетичної специфіки й процесуальної неперервності в органічній єдності загального, специфічно-предметного та індивідуального; базується на положеннях теорії комунікації, культури, взаємодії, гуманістичній парадигмі освіти. Підсумовано, що формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до комунікативно орієнтованого вивчення російської мови найкраще виявляється в переорієнтації лінгводидактичної системи професійної підготовки у ВНЗ на факультетах за напрямом підготовки “Початкова освіта” з функціонального підходу на комунікативно-компетентнісний.
4. З’ясування педагогічної сутності комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів дало підстави визначити напрями її діагностування.
Визначено, що готовність майбутнього вчителя початкової школи до професійної діяльності засобами російської мови є стартово стійкою інтегрованою ознакою особистості, сутністю якої є мотиваційна системність і комунікативна вправність у володінні та вмінні навчати російської мови (другої) молодших школярів. Пропонована модель готовності до формування комунікативної компетентності відбиває загальні вимоги до вчителя як до особистості та фахівця. Виділено компоненти готовності майбутнього вчителя початкових класів до формування комунікативної компетентності з російської мови: комунікативно-мотиваційний (сформованість у студентів позитивного емоційно-оцінного ставлення до професії вчителя початкових класів; здатність до комунікабельності, емпатії, рефлексії, стійкої професійної спрямованості; систему поглядів, переконань у позитиві плюрилінгвальності світу; наявність розуміння історично зумовленого культурного багатоманіття нашої країни; переконаність у суспільній і духовно-моральній значущості вивчення мови; бажання, установка навчати російської мови як засобу реалізації діалогу культур); комунікативно-інформаційний (ґрунтується на інтеграції знань системи російської мови як однієї з близькоспоріднених мов; знань культури, фольклору, літератури російського, українського та інших народів; основ теорії комунікації, психології, педагогіки педагогічного спілкування; знань сучасних тенденцій і підходів професійної підготовки, дидактичних закономірностей, принципів, змісту, засобів і технологій формування визначеної компетентності), комунікативно-технологічний (комплекс умінь та досвіду комунікативної взаємодії російською мовою: оперувати набутими мовними, психолого-педагогічними, методичними знаннями; навчати російської мови учнів початкової школи відповідно до компетентнісного та комунікативного підходів; здійснювати прогностичну, проектну, конструктивну, технологічну діяльності з метою формування діалогічної та монологічної форм спілкування; формувати мовний, мовленнєвий та соціокультурний складники досліджуваної компетентності на основі застосовування активних та інтерактивних технологій з урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей).
Сукупність визначених складників, утворюючи за своєю сутністю, мотиваційно-комунікативну, ідейно-змістову та процесуальну характеристику, слугує основою для дослідження стану сформованості визначеної компетентності. Для всіх напрямів конкретизовано мету і предмет, розроблено критерії, показники, рівні та тести діагностування сформованості комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів.
5. Відповідно до результатів аналізу методологічних та теоретичних засад формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів, а також компонентів готовності визначено організаційно-педагогічні умови, що впливали позитивно на процес професійної підготовки. Серед цих умов такі: забезпечення під час навчання емоційно-позитивного комунікативно орієнтованого середовища, що сприяє оволодінню комунікативним потенціалом; створення цілісної, динамічної, гнучкої, керованої системи формування комунікативно компетентної особистості, що розвивається в напрямі до впорядкованості та внутрішньої гармонійності її компонентів; розробка й впровадження засобів та технологій, спрямованих на формування досліджуваної компетентності; переорієнтація забезпечення спеціальної підготовки викладачів до проведення навчально-виховної діяльності російською мовою на основі комунікативно-компетентнісного підходу; впровадження активних та інтерактивних технологій в різні, насамперед, психолого-педагогічні та лінгводидактичні дисципліни.
6. Уперше з урахуванням методологічних підходів, історичного аспекту, аналізу сутності професіоналізму вчителя, його професійної компетентності обґрунтовано й апробовано комунікативно орієнтовану цілісну систему, що за рахунок ефективних методико-технологічних рішень реально забезпечує професійну підготовку комунікативно компетентного з російської мови майбутнього вчителя початкових класів. В її основу покладено системний та синергетичний підходи, стрижнем яких є теорія змін і теорія самоорганізації. У ній представлено взаємодію майбутніх вчителів та викладачів у відкритому освітньому просторі на основі чотирьох аспектів моделі: рівневого, що забезпечує реалізацію комунікативно орієнтованого процесу у ВНЗ в умовах ступеневої освіти; методологічний, що ґрунтується на освітніх тенденціях, підходах, принципах та закономірностях; теоретичного, що поєднує вимоги Держстандарту та ідеальну модель процесу формування комунікативно компетентного з російської мови майбутнього фахівця; практичного аспекту, що відображає матеріальну сторону дослідження у створеній навчальній програмі, програмі спецкурсу, засобах навчання та технологічному забезпеченні формування комунікативної компетентності з російської мови. Складовими пропонованої системи виділено мету, професорсько-викладацький склад, студентів, зміст, засоби та результат. Пропоновані компоненти системи передбачають взаємозв’язок між метою, організаційно-педагогічними умовами, етапами та технологіями реалізації професійної комунікативної підготовки.
7. Теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені положення дисертаційного дослідження було покладено в основу створеного навчально-методичного комплексу, укладеного з урахуванням принципів особистісно орієнтованої освіти у ВНЗ, у якому представлено навчальну програму, програму спецкурсу, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, словники, завдання яких забезпечити взаємозв’язок гуманітарних та професійно орієнтованих дисциплін у межах впровадження моделі.
Ефективність формування досліджуваної якості зумовлюється упровадженням в процес професійної підготовки майбутнього вчителя низки продуктивних технологій, що сприяють формуванню й розвитку визначеної компетентності: технологія кредитно-модульного навчання і рейтингова система оцінювання; технологія використання орфоепічного та комунікативного тренінгів; ділова та рольова гра як інтерактивна технологія; технологія моделювання; проектна технологія. Пропоновані технології сприяли максимальному використанню індивідуальних особливостей особистості, найбільш повній реалізації наявних та потенційних можливостей і здібностей майбутнього вчителя; забезпечення високого рівня наукової, загальнокультурної і спеціальної підготовки в поєднанні з глибокими психолого-педагогічними знаннями і вміннями; усвідомлення запиту професійної діяльності, що потребує вчителя, здатного до творчого проектування власного педагогічного спілкування російською мовою.
8. Створено механізм моніторингу динаміки формування комунікативної компетентності з російської мови на різних рівнях педагогічної освіти у ВНЗ з метою надання цьому процесу властивостей саморегуляції. Визначені критерії ефективності функціонування системи формування дали можливість виявити якість сформованої компетентності студентів. Моніторинг якості професійної підготовки майбутніх учителів початкової ланки освіти характеризується комплексністю дослідження, стандартизацією, технологічністю та використанням спеціалізованого інструментарію з метою встановлення адекватності реального стану об’єкта очікуваним результатам та державним стандартам якості. За підсумками формувального етапу дослідження доведено, що визначені умови забезпечують формування інтегрованих професійних знань, навичок, умінь та досвіду спілкування російською мовою та дали позитивні результати. Внаслідок проведеного формувального експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях сформованості комунікативної компетентності з російської мови майбутніх учителів в експериментальних групах: суттєво збільшився відсоток студентів з творчим (з 5,8 % до 8,8 %), високим (13,1 % до 23,1 %), достатнім (з 26,9 % до 35,4 %) рівнями і та зменшився з низьким (з 19,6 % до 8,8%) та нульовим (з 4,6% до 0,8%) рівнями, у той час як кількість студентів з нульовим рівнем у контрольних групах складає 3,9%.
Проведене дослідження засвідчує, що отримані результати дозволяють з урахуванням нових підходів розв’язувати проблему професійної комунікативної підготовки з російської мови майбутнього вчителя. Дослідження показало позитивну динаміку й достовірність результатів з усіх означених напрямків. Узагальнені проміжні й підсумкові результати експерименту підтвердили ефективність розробленої системи формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класах. Позитивними наслідками апробації інтерактивного навчально-методичного комплексу стали доступність і оперативність навчального матеріалу, діалоговий режим навчальної інформації, індивідуалізація навчання, диференціація пропонованих завдань залежно від пізнавальних можливостей студента. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що вагоме місце в процесі формування комунікативної компетентності з російської мови належать інтерактивним та активним технологіям, які забезпечують діалогову творчу комунікативну діяльність. Проведене дослідження дає можливість на якісному рівні вирішувати питання формування комунікативної компетентності з російської мови у майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки.
До подальших напрямів досліджень уважаємо за доцільне віднести такі проблеми: вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів з писемного спілкування російською мовою; розвиток комунікативної компетентності з російської мови вчителів початкових класів в післядипломній освіті; порівняльний аналіз комунікативної білінгвальної підготовки вчителів початкових класів в Україні і за кордоном; інформаційно-педагогічний супровід професійної лінгводидактичної підготовки студентів за напрямом «Початкова освіта».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : учебн. пособ. / О. А. Абдуллина. – М. : Просвещение, 1989. – 139 с.
2. Абрамович С. Д. Мовленнєва комунікація : підручн. / С. Д. Абрамович, М. Ю. Чікарьова. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 472 с.
3. Авраменко К. Б. Методична підготовка вчителів початкових класів у педагогічних навчальних закладах України (1956–1996 рр.) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / К.Б. Авраменко / Ін-т педагогіки та психології освіти АПН України. – К., 2001. – 302 с.
4. Агеева И. А. Успешный учитель: тренинговые и коррекционные программы / И. А. Агеева. – СПб. : Речь, 2006. – 208 с.
5. Адов А. В. Социально-психологический тренинг как форма обучения общению педагогов и школьников / А. В. Адов // Практич. психол. в школе (цели и средства) : сб. тезисов 2-й Ежегодн. всерос. конф. (27–29 сент. 1996 г.). – Спб. : ГП «ИМАТОН», 1997. – С. 21–22.
6. Адольф В. А. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя / В. А. Адольф // Педагогика. – 1998. – № 1. – С. 72–75.
7. Азимов Э. Г. Словарь методических терминов / [авт.-сост. Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин]. – СПб. : Златоуст, 1999. – 472 с.
8. Александренко А. П. Формирование иноязычной коммуникативной компетентности младших школьников на основе интегративгого подхода (на примере изучения английского языка) : автореф. дисс. … канд. пед. наук : 13.00.01. / А. П. Александренко. – Майкоп, 2005. – 21 с.
9. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : підручн. / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 224 с.
10. Альбуханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности : пособ. /К. А. Альбуханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 335 с.
11. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. – СПб. : Питер, 2001. – 272 с.
12. Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании: аса философско-методологического анализа / А. Л. Андреев // Педагогика. – 2005. – № 4. – С. 19–27.
13. Андреева Г. М. Социальная психология : учебн. / Г. М. Андреева. – М. : Просвещение, 1980. – 416 с.
14. Андрущенко В. Педагогічна освіта України в стратегії Болонського процесу / В. Андрущенко // Освіта України. – 2004. – № 13 (17 лют.). – С. 4.
15. Андрущенко В. П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі століть: спроба прогностичного аналізу / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2001. – № 1. – С. 11–17.
16. Анисимов В. Е. Методологические вопросы разработки модели специалиста / В. Е. Анисимов, Н. С. Пантина // Советская педагогика. – 1977. – № 5. – С. 100–108.
17. Аносов І. П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект : монограф. / І. П. Аносов. – К. : Твім Інтер, 2003. – 391 с.
18. Апполонская Т. А. Функциональная грамматика – фрейм – автоматическая переработка текста / Т. А. Апполонская, Р. Г. Пиотровский // Проблемы функциональной грамматики: сб. статей. – М., 1985. – С. 180–186.
19. Арват Ф. С. Культура спілкування : навч.-метод. посібн. / Ф. С. Арват, Є. І. Коваленко, С. В. Кириленко, П. М. Щербань. – К. : ІЗМН, 1997. – 328 с.
20. Ариян М.А. Варианты ситуативных ролей для средней школы // Ин. яз. в шк. – 1986. – С.17–20. – С. 19.
21. Артемов В. А. Психология обучения иностранным языкам : учеб. пособ. / В. А. Артемов. – М. : Просвещение, 1969. – 279 с.
22. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы : учебн. / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 368 с.
23. Аршавская Е. А. Экстралингвистические детерминанты формирования коммуникативной способности (компетенции) / Е. А. Аршавская // Исследование проблем речевого общения. – М. : Наука, 1979. – С. 72–82.
24. Аршинов В. И. Идеи синергетики и теория воспитательных систем / В. И. Аршинов, М. Ю. Усманова // Моделирование воспитательных систем: теория и практика / [под ред. Л. И. Новиковой, Н. Л. Селивановой]. – М., 1995. – С. 39–46.
25. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирования личности : пособ. / В. Г. Асеев. – М. : Мысль, 1976. – 122 с.
26. Афанасьев А. Л. Болонский процесс в Германии / А. Л. Афанасьев // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – С. 54–58.
27. Бабайцева В. Ю. Личностно-ориентированный тренинг в процессе подготовки учителя к воспитательной работе с трудными детьми : учеб. пособ. по технологии воспит. раб. [для студ.-педаг. и учит.] / В. Ю. Бабайцева. – М. : Рос. пед. агентство, 1997. – 566 с.
28. Бабанский Ю. К. Педагогика : учебн. / Ю. К. Бабанский. – М. : Просвещение, 1983. – 607 с.
29. Балл Г. О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності / Г. О. Балл // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. – 1994. – № 2. – С. 3–12.
30. Балл Г. О. Парадигма діалогу і проблеми прилучення до наукової культури / Г. О. Балл // Професійна освіта: педагогіка і психологія. – 1999. – № 1. – С. 334–338.
31. Балыхина Т. М. Содержание и структура профессиональной компетенции филолога. Методологические проблемы обучения русскому языку : дисс. … д-ра пед. наук : 13.00.02. / Т. М. Балыхина. – М., 2000. – 386 с.
32. Баранов А. Н. Англо-русский словарь по лингвистике и семиотике / авт.-сост. А. Н. Баранов, О. М. Добровольская. – М. : Помовский и партнёры, 1996. – 656 с.
33. Баранов М. Т. Методика преподавания русского языка: учебн. [для студ. высш. пед. учеб. завед.] / Баранов М. Т., Ипполитова Н. А., Ладыженская Т. А, Львов М. Р. [под. ред. Баранова М. Т.]. – М. : Издательский центр «Академия», 2001. – 368 с.
34. Барановська Л. В. Навчання студентів професійного спілкування : монограф. / Л. В. Барановська. – Біла Церква, 2002. – 256 с.
35. Баркасі В. В. Креативність як необхідний компонент структури професійної компетентності майбутніх вчителів іноземних мов / В. В. Баркасі // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: [зб. наук. праць] / [ред. кол. Н. В. Гузій (відп.) та ін.]. – К. : НПУ, 2001. – Вип. 6. – С. 11–17.
36. Бахтин М. М. К методолгии гуманитарных наук гуманитарных наук / М. М. Бахтин // Эстетика словесного творчества : пособ. / [cост. С. Г. Бочаров]. – М. : Искусство, 1979. – 424 с.
37. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручн. / Ф. С. Бацевич. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 472 с.
38. Башинська Т. Проектувальна діяльність – основа взаємодії вчителя та учнів. Історія методу проектів / Т. Башинська // Початкова школа. – 2003. – № 6–7. – С. 59–62.
39. Белова С. В. Диалог – основа профессии педагога : учебн.-метод. пособ. / С. В. Белова. – М. : АПКиПРО, 2002. – 148 с.
40. Белозерцев Е. П. Подготовка учителя в условиях перестройки : учебн. пособ. / Е. П. Белозерцев. – М. : Педагогика, 1989. – 208 с.
41. Беляев А. М. Обучение русскому языку в школах с украинским языком преподавания / А. М. Беляев // Вопросы преподавания русского языка в школах Украинской ССР. – К., 1963. – С. 79.
42. Беляев Б. В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам: пособ. / Б. В. Беляев. – 2-е изд. – М., 1965. – 211 с.
43. Бенвенист Э. Уровни лингвистического анализа / Э. Бенвенист // Новое в лингвистике. – М., 1965. – Вып. 4. – С. 430–436.
44. Березняк Є. С. Керівництво роботою школи : посібн. / Є. С. Березняк, М. В. Черпінський. – К. : Рад. шк., 1970. – 118 с.
45. Березюк О. С. Дидактичний процес моделювання педагогічних ситуацій в умовах особистісно зорієнтованого навчання / О. С. Березюк, В. А. Копетчук // Вісник Житомирського державного університету імені І. Франка. – Випуск 19. – 2004. – С. 54–58.
46. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. – М. : Прогресс, 1986. – 421 с.
47. Беспалова Н. В. Особенности подготовки педагогических кадров в университете: дисс. … канд. пед. наук / Н. В. Беспалова. –Саранск, 2003.– 216 с.
48. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии: учебн. пособ. / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
49. Беспалько В. П. Стандартизация образования: основные идеи и понятия / В. П. Беспалько // Педагогика. – 1993. – № 5. – С. 45–62.
50. Бех І. Інтеграція як освітня перспектива / І. Бех // Початкова школа. – 2002. – № 5. – С. 5–6.
51. Бех І. Д. Педагогічна культура і розвиток соціальної зрілості особистості вчителя / І. Д. Бех, В. В. Радул // Наукові записки. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – Вип. 32. – Ч. І. – С. 12–17.
52. Бєланова Р. А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна – США) : монограф. / Р. А. Бєланова. – К. : Центр практичної філософії, 2001. – 216 с.
53. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры. Два философских введения в ХХІ век : научн. пособ. / В. С. Библер. – М. : Изд-во политич. лит., 1991. – 414 с.
54. Бикова І. П. Методика планування експерименту як компонент професійної підготовки студента мовного вузу / І. П. Бикова // Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі : [зб. наук. праць]. – Вип. 1. – Донецьк : ДонДУ, 1999. – С. 3–6.
55. Биркенбил В. Язык интонации, мимики и жестов : пособ. / В. Биркенбил. – СПб. : Питер Пресс, 1997. – (Серия «Гении общения»).
56. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: Світовий досвід та українські перспективи : монограф. – К. : «К.І.С.», 2004. – С. 47–52.
57. Бігич О. Б. Методична освіта майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи : монограф. / О. Б. Бігич. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2004. – 278 с.
58. Біда О. А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04 / О. А. Біда. – Умань, 2003. – 494 с.
59. Біда О. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів / О.А. Біда, О.П. Савченко, В.М. Буринський // Викладач і студент : розвиток ефективного співробітництва : Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. – Черкаси : Вид-во ЧНУ імені Б. Хмельницького, 2010. – 176 с. – С. 55-58.
60. Біда О. Комунікативна культура майбутніх учителів початкових класів класів як соціально-педагогічний феномен / О.А. Біда // Вісник Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького: Серія: Педагогічні науки. – №44. – Черкаси : Вид-во ЧНУ імені Б. Хмельницького, 2010. – 176 с. – С. 25–29.
61. Біланюк Л. Мовна критика і самовпевненість: ідеологічні впливи на статус мов в Україні / Л. Біланюк // Матеріали асадом. Конф. «Державність української мови і мовний досвід світу». – К., 2000. – С. 62-67.
62. Бірюк Л. Я. Аксіологічний підхід до формування комунікативно спроможної особистості майбутнього вчителя початкової ланки освіти / Л. Я. Бірюк // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. – Випуск 13. – Глухів : ГДПУ, 2009. – С. 149–154.
63. Бірюк Л. Я. Використання елементів модульно-рейтингового навчання в процесі викладання методики російської мови / Л. Я. Бірюк // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. – Випуск 1. – Глухів : ГДПУ, 2002. – С. 71–75.
64. Бірюк Л. Я. Виховання національно свідомих студентів – важливе завдання кураторів академічних груп / Л. Я. Бірюк // Виховання національно свідомої особистості (методичні рекомендації) / за ред. Л. О. Тхоржевського. – Глухів : РВВ ГДПІ, 2001. – С. 118–124.
65. Бірюк Л. Я. Дидактичний аспект формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки / Л. Я. Бірюк // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. – Серія: Педагогічні науки. – Випуск 38. – Чернігів. : ЧДПУ, 2006. – № 38. – С. 14–19.
66. Бірюк Л. Я. Дидактичні засади професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів / Л. Я. Бірюк // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Наука та інновації – 2005». – Том 15. Педагогічні науки. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. – С. 14–15.
67. Бірюк Л.Я. Дидактичне обґрунтування змісту формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки / Л.Я. Бірюк // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Вип. 7. – Глухів : ГДПУ, 2006. – 262 с. – С.65 – 73.
68. Бірюк Л. Я. Засоби розвитку і формування комунікативної компетентності майбутніх вчителів початкових класів з російської мови в процесі професійної підготовки / Л. Я. Бірюк // Наукові записки. Серія: педагогічні науки. – Випуск 60. – Кіровоград : РВВ КДПУ імені В. Винниченка. – 2005. – Частина 1. – С. 232–237.
69. Бірюк Л.Я. Комунікативна компетентність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і технології (на матеріалі методики викладання російської мови): монографія / Л.Я. Бірюк. – К.; РВВ Глухівського НПУ ім. О.Довженка, 2009. – 317 с.
70. Бірюк Л. Комунікативна культура як передумова формування й розвитку комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів / Л. Бірюк // Матеріали третьої Всеукр. Наук.-практ. Конф. «Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів». – Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2005. – С. 120–124.
71. Бірюк Л. Я. Концептуальні засади формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки / Л. Я. Бірюк // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. – Випуск 12. – Глухів : ГДПУ, 2008. – С. 207–218.
72. Бірюк Л. Я. Критерії діагностики рівнів комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкової школи / Л. Я. Бірюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. – Серія: Педагогіка і психологія. – Випуск 27. – [редкол.: М. І. Сметанський (голова) та ін.]. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2009. – С. 38–42.
73. Бірюк Л. Я. Культурологічний підхід до формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки / Л. Я. Бірюк // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. – Випуск 6. – Глухів : ГДПУ, 2005. – С. 64–69.
74. Бірюк Л. Я. Лінгводидактичний словник-довідник: [для студ. початк. навч.]. / [авт.-укл. Л. Я. Бірюк]. – Глухів : РВВ ГДПУ, 2006. – 160 с.
75. Бірюк Л. Я. Методичні рекомендації щодо реалізації навчально-виховного процесу з дисципліни «Методика викладання російської мови в школах з українською мовою навчання за кредитно-модульною технологією начання»: навч. посібн. [для студ. та магістр. ф-ту початк. навч.] / Л.Я. Бірюк. – Глухів: ГДПУ. – 2006. – 114 с.
76. Бірюк Л. Я. Методологія використання синергетичного підходу до формування комунікативної компетентності з російської мови у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів / Л. Я. Бірюк // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: [зб. наук. праць] / ред. кол. О. Г. Мороз, Н. В. Гузій. – Вип. 3 (13). – К. : НПУ, 2005. – С. 5–8.
77. Бірюк Л. Я. Модель педагогічного процесу формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів / Л. Я. Бірюк // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. – Випуск 8. – Глухів : ГДПУ, 2006. – С. 47–60.
78. Бірюк Л. Я. Мотивація як передумова формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього фахівця початкової школи у процесі професійної підготовки / Л. Я. Бірюк // Наукові записки: [зб. наук. Статей] / М-во освіти і науки України: Нац.пед. ун-т імені М. П. Драгоманова; [укл. Л. Л. Макаренко]. – Випуск LXXII (72). – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – С. 25–35. – (Серія: Педагогічні та історичні науки).
79. Бірюк Л.Я. Нові підходи до професійної підготовки майбутнього учителя початкової ланки освіти / Л.Я. Бірюк // М-ли Міжнар. наук-практ. конф. : [“Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти”] (1-2 квітня 2004 р.) / Л.Л. Макаренко, М.С. Севастюк, О.П. Симоненко [укл]. – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – 298 с. – С. 195 – 198.
80. Бірюк Л. Я. Педагогічні передумови формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи / Л. Я. Бірюк // Сучасні вимоги до виховної діяльності вчителя початкових класів : матеріали ІІІ регіональної науково-практичної конференції. – Бар, 2006. – С. 32–35.
81. Бірюк Л. Я. Проблема формування творчих і комунікативних умінь молодших школярів у п