ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ У ПРОЦЕСІ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое описание

Київський національний університет культури і мистецтв

На правах рукопису

СВІТАЙЛО СВІТЛАНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК. 373.5 + 378 : 484. 1.

ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ У ПРОЦЕСІ
ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04  теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Олексюк Ольга Миколаївна
доктор педагогічних наук,
професор

Київ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ....................11

1.1. Проблема формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у педагогічній теорії..........................................................................11
1.2. Обґрунтування змісту і структури фахової компетентності майбутніх учителів музики…….......................................................................................27
1.3. Особливості формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки....................................34
Висновки до першого розділу …………………………………….........…..46

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ У ПРОЦЕСІ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ .............................................49

2.1 Сучасний стан формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки....................49
2.2. Технологічна модель формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.....................61
2.3. Педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки...................72
Висновки до другого розділу….....................................................................82

РОЗДІЛ 3
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ У ПРОЦЕСІ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ..............................................85
3.1. Критерії та рівні сформованості фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі формування диригентсько-хорової підготовки........................................................................................................85
3.2. Етапи та методика експериментальної роботи....................................107
3.3. Аналіз результатів педагогічного експерименту.................................137
Висновки до третього розділу ……………………………….....................155
ВИСНОВКИ.........................................................................................160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................166
ДОДАТКИ............................................................................................197

ВСТУП
Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку суспільства набувають актуальності процеси реформування системи освіти, зокрема вищої професійної освіти. Нова освітня парадигма спрямована на удосконалення системи вищої освіти, мета якої – підготовка фахівців, здатних адекватно діяти у найрізноманітніших виробничих та суспільних ситуаціях, самостійно приймати необхідні рішення, оволодівати новою інформацією, усвідомлювати наслідки своїх дій і діяльності, відповідати за них. Тобто, підготовка і виховання майбутніх фахівців спрямовані на формування у них високого рівня професіоналізму у певній сфері практичної діяльності, на становлення їх як особистостей, членів колективу, соціуму. Актуальність компетентнісного підходу до професійної освіти значною мірою зумовлена загальноєвропейськими процесами, зокрема зростанням ролі пізнавальних, інформаційних, креативних начал у діяльності сучасного фахівця. Особливо активізувалась потреба у гнучких критеріях характеристики результатів освіти у зв’язку з упровадженням вимог Болонського процесу.
До проблеми компетентнісної освіти зверталися у своїх працях І. Бех, В. Дряпіка, І. Зязюн, А. Маркова, О. Овчарук, О. Пєхота, С. Сисоєва, Л. Хоружа, А. Хуторськой тощо. Її актуальність зумовлена новими суспільними вимогами до професійного і особистісного потенціалу сучасного фахівця.
Питання підготовки майбутніх учителів ґрунтовно досліджені такими вченими, як Л. Арчажнікова, В. Бобрицька, Н. Гузій, А. Козир, С. Мартиненко, О. Олексюк, В. Орлов, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, В. Шульгіна, О. Щолокова тощо.
Серед досліджень з проблем диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики привертають увагу праці О. Лєснік, Лінь Хай, Л. Люлюк, Г. Сагайдак, Т. Смирнової, Н. Тарарак, І. Шинтяпіної тощо, у яких наголошується на необхідності удосконалювати навчальний процес. Особливості диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики зумовлені її комплексним характером, крім педагогічних знань, умінь і навичок, вони набувають здатностей здійснювати музичний розвиток школярів засобами вокально-хорового співу. Тому зміст навчального процесу з диригентсько-хорової підготовки, його організаційно-методичні засади потребують подальшого дослідження і вдосконалення.
Аналіз сутності компетентнісного підходу у сфері професійної освіти, особливостей диригентсько-хорової підготовки учителів музики, теоретична і практична значущість цих проблем дав змогу виявити суперечності між:
– актуальністю проблеми вдосконалення процесу формування фахової компетентності майбутніх учителів музики і недостатнім дослідженням її у педагогічній науці;
– вимогами до рівня професіоналізму та особистісного розвитку учителів музики і реальним станом сформованості у них фахової компетентності;
– традиційною системою диригентсько-хорової підготовки учителів музики і практичними потребами здійснювати музичний розвиток школярів засобами вокально-хорового співу;
– потребами майбутніх учителів музики у знаннях та вміннях здійснювати музичний розвиток школярів засобами вокально-хорового співу і змістом процесу диригентсько-хорової підготовки.
Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробка у науковій літературі, потреба у фахово компетентних учителях музики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки».
Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Київського національного університету культури і мистецтв, комплексної програми культурологічних досліджень «Трансформаційні процеси в культурі і мистецтвах України» (№ 0107U009539), загальної концепції удосконалення професійної підготовки фахівців у галузі музичного мистецтва, що є складовою дослідження кафедри музичного мистецтва «Теоретико-методичні та творчо-виконавські засади розвитку особистості у сфері музичного мистецтва» (протокол № 2 від 8 вересня 2005 р.).
Тему дисертації затверджено вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв (протокол №7 від 27 березня 2004 р.) і узгоджено на засіданні бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №5 від 25 травня 2004 р.).
Мета дослідження – визначити та обґрунтувати організаційно-методичні засади формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.
Для досягнення визначеної мети передбачено вирішити такі завдання:
1. Проаналізувати стан вивчення проблеми формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.
2. Уточнити зміст поняття «фахова компетентність майбутніх учителів музики».
3. Виявити структурні компоненти фахової компетентності майбутніх учителів музики.
4. Обґрунтувати критерії, показники та рівні сформованості фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.
5. Визначити, обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-методичні засади формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.
Об’єкт наукового дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів музики у вищих навчальних закладах.
Предмет наукового дослідження – організаційно-методичні засади формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять основні положення наукових концепцій з філософського осмислення сучасних тенденцій у розвитку освіти (В. Андрущенко, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Лутай, В. Огнев’юк тощо); професійної підготовки фахівців у вищій школі (А. Алексюк, Н. Гузій, О. Овчарук, О. Пєхота тощо); технологізації професійної освіти (С. Сисоєва, П. Воловик, І. Прокопенко тощо), музично-педагогічної освіти (О. Рудницька, Г. Падалка, О. Олексюк, О. Щолокова), реалізації компетентнісного підходу (І. Бех, І. Єрмаков, І. Зимня, Л. Сохань, Л. Хоружа, А. Хуторськой тощо); диригентсько-хорової підготовки (А. Лащенко, А. Козир, Т. Смирнова тощо).
Для досягнення поставленої мети і вирішення визначених завдань було застосовано такі методи дослідження:
– теоретичні – аналіз, систематизація й узагальнення матеріалів наукових джерел з філософії, педагогіки, психології, мистецтвознавства для з’ясування стану дослідження проблеми у науковій літературі, уточнення понятійного апарату;
– емпіричні – бесіди, спостереження, опитування, оцінювання, моделювання для обґрунтування організаційно-методичних засад формування фахової компетентності, педагогічний експеримент для перевірки їх ефективності у процесі диригентсько-хорової підготовки;
– статистичні – для математичної обробки даних щодо здійснення кількісного та якісного аналізу одержаних результатів.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Київського університету імені Бориса Грінченка, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
Організація дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалася протягом 2004–2011 років і охоплювало чотири етапи. На першому етапі (2004–2005) опрацьовано наукові джерела з проблем розвитку сучасної вищої освіти, компетентнісної парадигми її розвитку, з питань диригентсько-хорової підготовки, а також методичну літературу щодо музичного виховання школярів засобами вокально-хорового співу; обґрунтовано науковий апарат, теоретичні засади дослідження, уточнено зміст поняття «фахова компетентність», визначено зміст і структуру фахової компетентності майбутніх учителів музики, критеріально-діагностувальні підходи для виявлення рівня її сформованості, досліджено сучасний стан диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики.
На другому етапі (2006-2007) визначено і обґрунтовано організаційно-методичні засади: технологічну модель, педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх учителів музики, етапи і методику експериментальної роботи, розроблено програми навчальних спецкурсів з історії української хорової музики і методики роботи з дитячим хором, підготовлено методичні рекомендації і комплекс творчих завдань, здійснено констатувальний експеримент.
На третьому етапі (2007–2009) здійснено формувальний експеримент, під час якого поетапно впроваджено технологічну модель з дотриманням педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.
На четвертому етапі (2010–2011) проаналізовано результати формувального експерименту, узагальнено і обраховано одержані дані, обґрунтовано загальні висновки, підготовлено до публікації результати дисертаційного дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:
– визначено і обґрунтовано організаційно-методичні засади формування фахової компетентності майбутніх учителів музики, які включають: педагогічні умови (збагачення хорознавчого тезауруса, формування ціннісно-аналітичного мислення, набуття практичного досвіду у процесі професійної діяльності); технологічну модель з урахуванням принципів, форм і методів навчальної діяльності; структурні компоненти фахової компетентності майбутніх учителів музики (когнітивно-пізнавальний, ціннісно-аналітичний, діяльнісно-креативний), які співвідносяться з художньо-мистецькими, методично-організаційними, хормейстерськими групами компетентностей; критерії (інформаційно-теоретичний, аналітично-оцінювальний, виконавсько-педагогічний), показники та рівні (високий, середній, низький) сформованості; розроблено технологічну модель формування фахової компетентності майбутніх учителів музики;
– удосконалено зміст та процес диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики;
– подальшого розвитку набули форми і методи формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки (виконання творчих завдань, самостійної роботи над навчально-методичною літературою, аналізу та інтерпретації, вокально-слухового розвитку).
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено авторські спецкурси з «Історії української хорової музики» та «Методики роботи з дитячим хором», підготовлено методичні рекомендації з методики роботи з дитячим хором, творчі завдання. Матеріали можуть бути використані у вищих навчальних закладах для поглиблення змісту диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики, удосконалення методів, форм і засобів викладання циклу диригентсько-хорових дисциплін, навчально-методичного забезпечення навчального процесу з диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики.
Матеріали дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка (довідка № 287 від 12 грудня 2011 р.), Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 238 від 17 грудня 2011 р., Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка № 1760 від 24 жовтня 2011 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 1432 від 24 листопада 2011 р.), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 116 від 24 листопада 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і методичні положення, висновки і попередні результати дисертаційного дослідження оприлюднено у виступах автора на міжнародних науково-практичних конференціях: «Наука та інновації – 2005» (Дніпропетровськ, 2005); «ІХ Міжнародні педагогічно-мистецькі читання пам’яті професора О. П. Рудницької» (Київ, 2010); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства» (Київ, 2005); «Духовна культура як домінанта українського життєтворення» (Київ, 2005); «Тенденції і перспективи розвитку світового хореографічного мистецтва» (Полтава, 2010); на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів, докторантів і студентів Київського національного університету культури і мистецтв (Київ, 2005–2008) та Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка (Київ, 2009–20011); на засіданні кафедри теорії музики та музичного виховання Київського національного університету культури і мистецтв протягом 2008 та 2011 рр.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 одноосібних наукових праць, із них 4 – у фахових наукових виданнях, 3 – у матеріалах конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел (303 назви, із них 4 – іноземною мовою), додатки. Повний обсяг дисертації – 277 стор., з яких основний текст – 165 стор., додатки – 8. Робота містить 1 рисунок, 19 таблиць, 1 діаграму.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-методичні засади формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки. Основні положення дослідження теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено. Здобуті результати підтвердили правильність висунутих положень, а реалізовані мета і завдання дають змогу сформулювати такі висновки.
1.Аналіз наукових праць з проблем удосконалення вищої професійної освіти засвідчив актуальність компетентнісної концепції підготовки фахівців у системі вищої педагогічної освіти, зумовлену докорінними змінами в сучасному суспільстві. На процеси модернізації вищої освіти в Україні вплинули загальноєвропейські тенденції у цій галузі, що вимагає однакового розуміння змісту кваліфікацій і ступенів, визначення як загальних, так і спеціальних здатностей, а також механізмів їх оцінювання у термінах компетентнісного підходу. Серед українських дослідників до проблеми компетентнісної освіти зверталися І. Бех, І. Єрмаков, І. Зязюн, Л. Масол , О. Овчарук, О. Олексюк, Л. Хоружа, О. Щолокова тощо. Розглядаючи компетентність у контексті мистецької освіти та професійної підготовки майбутніх учителів музики, вони наголошують, що з цією ознакою пов’язується готовність не тільки здійснювати педагогічний процес, а й виявляти особистісні якості.
2. Розкрито зміст поняття «фахова компетентність учителя музики». Виявлено, що у наукових працях з проблем вищої освіти поняття «професійна компетентність» і «фахова компетентність» вживаються як синонімічні за своїм значенням. Проте кожне з них має свій конкретний зміст, бо містить різні характеристики фахівця. Зазначені терміни співвідносяться між собою як загальне і особливе. Вони вказують на його спеціальність і спеціалізацію: професійна компетентність означає готовність працювати у певній сфері професійної діяльності, тоді як фахова компетентність – це готовність здійснювати професійну діяльність відповідно до фаху. Відповідно, поняття фахової компетентності майбутніх учителів музики, які здобувають диригентсько-хорову підготовку, відтворює зміст і характер (музичне виховання і розвиток школярів засобами вокально-хорового співу) їхньої професійної (педагогічної) діяльності. Вони здобувають її, опановуючи комплекс диригентсько-хорових дисциплін, на основі яких вони набувають спеціальних здатностей здійснювати професійну (педагогічну) діяльність, виконувати виробничі функції і задачі відповідно до здобутої ними кваліфікації. Визначено, що фахова компетентність майбутніх учителів музики, які здобувають диригентсько-хорову підготовку, – це інтеґративна якість, яка охоплює комплекс здатностей здійснювати музичне виховання та розвиток школярів засобами вокально-хорового співу на основі набутих музично-педагогічних знань і умінь, практичного досвіду з урахуванням певних суспільних вимог.
3. Фахову компетентність майбутніх учителів музики, які здобувають диригентсько-хорову підготовку, структуровано згідно з освітньо-кваліфікаційною характеристикою для бакалавра, яка містить перелік видів діяльності і типових задач діяльності, здатностей здійснювати музично-естетичний розвиток школярів засобами вокально-хорового співу. Відповідно, у структурі фахової компетентності майбутніх учителів музики, які здобувають хормейстерську підготовку, визначено такі компоненти: когнітивно-пізнавальний, ціннісно-аналітичний, діяльнісно-креативний. Вони співвідносять з такими групами фахових компетентностей: художньо-мистецькі, методично-організаційні, хормейстерські. Кожен із визначених компонентів фахової компетентності майбутніх учителів музики формується на основі відповідних складових навчального процесу з диригентсько-хорової підготовки.
Особливості формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки зумовлені комплексним характером їхньої діяльності. Цей процес у вищому навчальному закладі має забезпечуватися викладанням циклу диригентсько-хорових дисциплін (хорове диригування, хоровий клас, історія української хорової музики, методика роботи з дитячим хором, аналіз та інтерпретація хорових творів, постановка голосу тощо). Тому наголошено на поглибленні змісту навчального процесу з диригентсько-хорової підготовки, його методичного забезпечення, на активізації самостійної роботи студентів, хоча у вищих навчальних закладах помітна загальна тенденція до їх скорочення
Проаналізовано сучасний стан диригентсько-хорової підготовки у вищих мистецьких навчальних закладах, акцентовано на проблемах, які потребують вирішення. Охарактеризовано зміст навчальних програм, підручників і навчальних посібників з навчальних дисципліни, які відіграють важливу роль у формуванні фахової компетентності майбутніх учителів музики. Наголошено на необхідності збагачувати їх зміст шляхом залучення матеріалів мистецтвознавчих досліджень з проблем розвитку хорового мистецтва, упровадження спеціальних навчальних курсів, підготовки на їхній основі належного методичного забезпечення, застосовування ефективних методик для підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання і музичного розвитку школярів засобами вокально-хорового співу.
4. Визначено і обґрунтовано організаційно-методичні засади формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки. Розроблено технологічну модель, її структурні компоненти – концептуальний, змістовий, процесуальний та контролюючо-корекційний. Для її ефективного втілення визначено педагогічні умови, як сукупність чинників, які посилюють ефективність педагогічних засобів у процесі диригентсько-хорово підготовки майбутніх учителів музики.
Збагачення хорознавчого тезауруса, як перша педагогічна умова формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки. Вона передбачає засвоєння належного обсягу знань з диригентсько-хорових дисциплін (диригування, історії української хорової музики, хорознавства, з аналізу хорових творів, з методики роботи з дитячим хором). Хорознавчий тезаурус становить теоретичну основу для формування практичних здатностей здійснювати музичний розвиток школярів засобами вокально-хорового співу.
Розвиток ціннісно-аналітичного мислення, як друга педагогічна умова формування фахової компетентності передбачає становлення ціннісно-аналітичних здатностей майбутніх учителів музики з метою виявлення естетичного потенціалу творів мистецтва. Вона сприяє становленню особистості майбутніх учителів музики, набуттю ними здатностей сприймати й оцінювати вокально-хоровий твір за естетичними критеріями, виявлнню їхньої творчої індивідуальності як майбутніх педагогів і виконавців.
Набуття практичного досвіду у процесі професійної діяльності, як третя педагогічна умова формування фахової компетентності майбутніх учителів музики сприяє творчій самореалізації студентів у практичній діяльності шляхом виявлення їхнього особистісного і професійного потенціалу, набутого у процесі диригентсько-хорової підготовки.
Відповідно до структури фахової компетентності майбутніх учителів музики, до змісту функцій і типових задач їхньої діяльності розроблено апарат діагностування стану її сформованості. Визначено критерії (інформаційно-теоретичний, аналітично-оцінювальний, виконавсько-педагогічний), їх показники та рівні сформованості кожного із структурних компонентів досліджуваної ознаки. Інформаційно-теоретичний критерій передбачає ґрунтовність опанування історико-теоретичних знань з основ теорії та історії української хорової музики, з методики виховання та розвитку школярів засобами вокально-хорового мистецтва, з основ аналізу та інтерпретації вокально-хорових творів, він характеризує стан сформованості когнітивно-пізнавального компонента у структурі фахової компетентності. Аналітично-оцінювальний критерій передбачає здатність майбутніх учителів музики оцінювати й осмислювати вокально-хорові твори, зокрема твори для дітей, здатність добирати їх відповідно до вікових особливостей та рівня музичного розвитку школярів, здійснювати аналіз вокально-хорових творів, розвивати у дітей ціннісне сприйняття музики. Виконавсько-педагогічний критерій передбачає здатність майбутніх учителів музики засобами вокально-хорового співу сприяти естетичному розвитку школярів.
Здійснено педагогічне діагностування стану сформованості фахової компетентності майбутніх учителів музики, які здобувають диригентсько-хорову підготовку: проаналізовано зміст навчального процесу та його методичне забезпечення, проведено опитування студентів, які здобувають диригентсько-хорову підготовку, а також викладачів диригентсько-хорових дисциплін та учителів музики. Відповіді студентів виявили переважання у них низького рівня історико-теоретичної та практичної підготовки до майбутньої педагогічної діяльності. На основі даних констатувального експерименту запропоновано збагатити зміст навчального процесу з диригентсько-хорової підготовки шляхом розробки спецкурсів з історії української хорової музики, з методики роботи з дитячим хором, належного методичного забезпечення, удосконалення організаційно-методичних засад формування фахової компетентності майбутніх учителів.
5. Здійснено практичне впровадження моделі формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки. Формувальний експеримент охоплював три етапи (мотиваційно-інформаційний, діяльнісно-пошуковий, практичного самоствердження) і передбачав засвоєння студентами експериментальної групи навчальний матеріал з історії української хорової музики, включаючи і вокально-хорові твори для дітей, основи методики роботи з дитячим хором, принципи аналізу вокально-хорових творів, а також набуття практичних здатностей і досвіду здійснювати естетичне виховання школярів засобами вокально-хорового співу. Виявлено позитивну динаміку змін у рівнях сформованості кожного із структурних компонентів фахової компетентності у процесі формувального експерименту.
Здобуті результати свідчать про ефективність запропонованої моделі формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки, про доцільність її впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів для успішного формування фахової компетентності майбутніх учителів музики.
Дослідженням підтверджено, що впровадження у навчальний процес вищих мистецьких навчальних закладів організаційно-методичних засад диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики забезпечить високий рівень їх фахової компетентності. За результатами дослідження сформулювано практичні рекомендації для вищих навчальних закладів, у яких здійснюється диригентсько-хорова підготовка майбутніх учителів музики.
Акцентовано на необхідності збагачення змісту навчального процесу, його методичного забезпечення шляхом впровадження спеціалізованих курсів з історії української хорової музики та методики роботи з дитячим хором, а також застосування запропонованих форм і методів та активізації самостійної роботи студентів.
Виконане дисертаційне дослідження не вичерпує усіх питань формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки. Потребують подальшого дослідження проблеми поглиблення музично-теоретичної підготовки, створення цілісного комплексу навчально-методичного забезпечення навчального процесу та умов для практичної диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллин Э. Б. Методологический анализ проблем музыкальной педагогики в системе высшего образования / Абдуллин Э. Б. – М. : Прометей, 1990. – 186 с.
2. Абдуллин Э. Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе / Абдуллин Э. Б. – М. : Просвещение, 1983. – 112 с.
3. Адорно Т. Избранное: социология музыки / Т. Адорно ; [coст.: С. Я. Левит, С. Ю. Хурумов ; пер.: М. И. Левина, А. В. Михайлов]. – 2-е изд. – М. : РОССПЭН, 2008. – 444 с.
4. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : для пед. спец. высш. учеб. заведений / О. А. Абдуллина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Просвещение, 1990. – 341 с.
5. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 458 с.
6. Алексюк А. М. Методи навчання і методи учіння / А. М. Алексюк – К. : Знання, 1980. – 48 с.
7. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: історія, теорія / А. М. Алексюк . – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
8. Алиев Ю. Б. Настольная книга учителя музыки / Ю. Б. Алиев – М. : Владос, 2000. – 334 с.
9. Алиев Ю. Б. Основы эстетического воспитания : пособие для учителя / [Ю. Б. Алиев, Г. Т. Ардаширова, Л. П. Барышникова и др.] ; под ред. Н. А. Кушаева. – М. : Просвещение, 1986. – 240 с.
10. Алмазова Н. И. Когнитивные аспекты формирования межкультурной компетентности при обучении иностранному языку в неязыковом вузе : автореф. дисс. на соиск. уч. степени доктора пед. наук / Н. И. Алмазова. – СПб., 2003. – 47 с.
11. Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании : опыт фолософско-методологического анализа / А. Л. Андреев // Педагогика.–2005.– №4. – С. 15–27.
12. Апраксина О. А.Современные требования к школьному учителю музики / О. А. Апраксина // Музыкальное воспитание в школе. – М.,1982. – Вып. 15. – С. 42-54.
13. Апраксина О. А. Методика развития музыкального восприятия : учеб. пособие / О. А. Апраксина – М. : МГПИ, 1985. – 59 с.
14. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С.И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 368 с.
15. Арчажникова Л. Г. Профессия - учитель музыки / Л. Г. Арчажникова. - М., 1984. - 111 с.
16. Арчажникова Л. Г. Развитие теории высшего музыкально-педагогического образования / Л. Г. Арчажникова, Л. А. Рапацкая // Советская педагогика. – 1990. – №5. – С. 65–70.
17. Арчажникова Л. Г. Теоретические основы профессионально-педагогической подготовки учителя музики : автореф. дисс. на соиск. уч. степени доктора пед. наук / Л. Г. Арчажникова. – М., 1986. – 36 с.
18. Асафьев Б. В. Хоровая культура / Б. В. Асафьев // Русская музыка ХІХ – нач. ХХ века : сб. статей. – Л. : Музыка, 1968. – С. 117–139.
19. Бабанский Ю. К. Рациональная организация учебной деятельности / Ю. К. Бабанский. – М. : Знание, 1984. – 416 с.
20. Березюк О. С. Моделювання педагогічної ситуації як засіб підготовки майбутнього вчителя для спілкування з учнями : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / О. С. Березюк. – К., 1995. – 24 с.
21. Беркман Т. Л. Музыкальное развитие учащихся начальных классов в процессе обучения пению / Т. Л. Беркман – М. : АПН РСФСР, 1962. – 132 с.
22. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. – М. : Прогресс, 1986. – 449 с.
23. Бех І. Д. теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 2009. – № 2. – С. 27 – 33.
24. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання : наук.-метод. посібник / І. Д. Бех – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
25. Библер В. С. Нравственность. Культура. Современность / В. С. Библер. – М., 1990. – 348 с.
26. Білоус О. С. Дидактичні умови формування творчої активності майбутніх педагогів у системі особистісно орієнтованого навчання / О. С. Білоус // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць. – Кривий Ріг : КДПУ, 2004. – Вип. 7. – С. 17–24.
27. Білоус О. С. Особистісно орієнтоване навчання як чинник стимулювання творчої активності студентів / О. С. Білоус // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2003. – Вип. 6. – С. 67–68.
28. Білоус О. С. Дидактичні основи формування творчої активності студентів у процесі особистісно орієнтованого навчання (на матеріалі музичних дисциплін) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 10.00.09 «Теорія навчання» / О.С.Білоус. – Луцьк, 2005. – 20 с.
29. Битинас Б. П. Введение в философию воспитания / Б. П. Битинас. – М. : Фонд дух. и нравст. воспитания, 1996. – 141 с.
30. Бобрицька В. І. Формування здорового способу життя у майбутніх учителів: монографія / В. І. Бобрицька. – Полтава: ТОВ «Поліграфічний центр «Скайтек», 2006. – 432 с.
31. Болотова А. К. Психология времени в межличностных отношениях / А. К. Болотова. – М., 1997. – 132 с.
32. Болгарський А. Г. Деякі аспекти формування художньо-творчих вмінь у майбутнього вчителя музики / А. Г. Болгарський // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць. – К. : УДПУ, 1997. – С. 290–293.
33. Бондар В. І. Дидактика : ефективні технології навчання студентів / В. І. Бондар. – К. : Вересень, 1996. – 129 с.
34. Бондаревская Е. В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1997. – №4. – С. 11–17.
35. Бондаревская Е. В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания : учеб. пособие для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич ; под общ. ред. Е. В. Бондаревской. – Ростов : творческий центр «Учитель», 1999. – 560 с.
36. Бондаревская Е. В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 3. – С. 37–42.
37. Браже Т. Г. Из опыта развития обшей культуры учителя / Т. Г. Браже // Педагогика. – 1993. – №2. – с. 70-73.
38. Булатова Д. С. Мировоззренческий аспект музыковедческих дисциплин Д. С. Булатова // Комплексный подход к проблемам современного музыкального воспитания : сб. научн. трудов. – М.,1986. – С.173-185.
39. Булатова Э. И. Совершенствование музыкального образования студентов института культуры : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01. «Теория и история педагогики» / Э. И. Булатова. – К., 1986. – 24 с.
40. Валицкая А. П. Философские основания современной парадигмы образования / А. П. Валицкая // Педагогика. – 1997. – № 3. – С. 14–20.
41. Васильев В. Очерки о дирижерско-хоровом образовании : Преемственность традиций и тенденции развития / В. Васильев. – Л. : Музыка. – 1991. – 118 с.
42. Вахрушев А. В. Основы хоровой педагогики / А. В. Вахрушев. – М. : Музыка, 1997. – 166 с.
43. Ващенко Г. Г. Загальні методи навчання : [ підручник для педагогів ] / Григорій Григорійович Ващенко. – К. : Українська видавнича спілка, 1997. – 415 с.
44. Веденский В. Н. Моделирование профессионаьной компетенции педагога / В. Н. Веденский // Педагогика. – 2003. – №10. – С. 51–55.
45. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. гол. ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь:ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
46. Венедиктова Н. В. Проблема адаптации к дирижерско-хоровой деятельности студентов младших курсов музыкально-педагогического факультета педвуза : автореф. дисс. на соиск. уч. степени канд. пед. наук : спец. 10.00.02. «Методика преподавания музики» / Н. В. Венедиктова. – М., 1988. – 16 с.
47. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный поход : метод пособие / А. А. Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 207 с.
48. Вербицкий А. А. Школа контекстного обучения как модель реализации компетентностного подхода в общем образовании / А. А. Вербицкий, О. Б. Ермакова // Педагогика. – 2009. – №2.– С. 12–18.
49. Верещак Є. П. Диференціація навчання за системою рейтингу / Є. П. Верещак, О. М. Лозова // Педагогіка і психологія. – 1996. – №1. – С. 8–16.
50. Верхолаз Р. П. Музыкально-педагогическая подготовка учителя : автореф. дисс. на соиск. уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01. «Теория и история педагогіки» / Р. П. Верхолаз. – Одесса, 1960. – 30 с.
51. Ветлугіна Н. О. Музичний розвиток дитини / Н. О. Ветлугіна. – К. : Музична Україна, 1978. – 255 с.
52. Взаимодействие педагогического вуза и школы в музыкально-эстетическом воспитании : сб. науч. трудов. – К., 1984. – С. 116–123.
53. Вериківський М. До вершин майстерності / Михайло Вериківський // Музика, 1971. – № 6. – С. 19–21.
54. Виханская А. М. О некоторых особенностях изучения курса «Хоровая литература» в институтах культуры / А. М. Виханская // Вопросы методики преподавания дирижерско-хоровых дисциплин в вузе культуры : сб. трудов. – Л., 1985. – С.122.
55. Виненко В. Г. Синергетическое представление личностно- ориентированных педагогических технологий / В. Г. Виненко // Философия современного образования : сб. науч. статей. – Саратов, 1997.– С.165–166.
56. Володченко Ж. М. Основи хорознавства / Ж. М. Володченко. – Ніжин, 1999. – 36 с.
57. Вопросы методики преподавания дирижерско-хоровых дисциплин в вузе культур : сб. науч. трудов. Ленинградский гос. ин-т культуры им. Н. К. Крупской. – Л., 1985. – 188 с.
58. Вопросы хорового образования : сб. науч. трудов. – М., 1985. – Вып. 77. – 148 с.
59. Выготский В. О. Педагогическая психология / В. О. Выготский. – М., 1926. – 346 с.
60. Вуд Г. О дирижировании / Г. Вуд. – М. : Музыка, 1958. – 94 с.
61. Галузинський В. М. Педагогіка : теорія та історія : навч. пос. / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : Вища школа, 1995. – 237 с.
62. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века / Б. С. Гершунский. – М. : Совершенство, 1998. – 605 с.
63. Гершунский Б. С. Готово ли современное образование ответить на вызовы ХХІ века? / Б. С. Гершунский // Педагогика. – 2001. – №10. – С. 3-12.
64. Гессен С.И. Основы педагогики : Введение в прикладную философию : учеб. пособие для вузов / С. И. Гессен. – М. : Школа-пресс, 1995. – 447 с.
65. Глас Дж., Статистические методы в педагогике и психологи / Дж. Глас, Дж. Стенли. – М. : Прогресс, 1976. – 495 с.
66. Глебов И. Хоровое пение в школе / И. Глебов // Вопроссы музыки в школе. – Л., 1926. – 83 с.
67. Голык Г. Г. Роль учебного хора музыкально-педагогического факультета в формировании музыкально-творческих качеств студентов: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. пед наук : спец. 731 «Методика преподавания» / Г. Г. Голык. – М., 1972. – 20 с.
68. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
69. Грабарь М. М. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы / М. М. Грабарь, К. А. Краснянская. – М. : Педагогика, 1977. – 156 с.
70. Грибкова О. В. Модель формирования профессиональной культуры будущих педагогов-музыкантов в процессе хормейстерской підготовки / О. В. Грибкова // Педагогическое образование и наука. – 2009. – № 11. – С. 62–66.
71. Гринькова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя : теоретичні та методичні аспекти / В. М. Гринькова. – Х. : Основа, 1998. – 298 с.
72. Гузій Н. В. Категорія професіоналізму в теорії і практиці підготовки майбутнього педагога : дис. ... доктора. пед. наук : 13.00.04 / Гузій Наталія Василівна. – К., 2007. – 432 с.
73. Гулеско И. И. Хоровая литература : некоторые жанрово-стилевые процессы в хоровой музыке 60-80-х гг. / И. И. Гулеско. – Х. : Харьковский институт культуры, 1991. – С. 5.
74. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования / В. В.Давыдов. – М. : Педагогика, 1986. – 239 с.
75. Данилюк А. Я. Теория интеграции образования / А. Я. Данилюк. – Ростов-н/Д : Издательство Рост. пед. ун-та, 2000. – 440 с.
76. Дебелая Ж. М. Формирование самостоятельности студентов в процессе обучения дирижированию на музыкально-педагогическом факультете : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. пед наук : спец. 13.00.01 «Теория и история педагогіки» / Ж. М. Дебелая. – М., 1977. – 16 с.
77. Дмитревский Г. А. Хороведение и управление хором / Г. А. Дмитриевский. – М. : Музгиз, 1948. – 106 с.
78. Дронова Т. А. Формирование интегральо-креативного стиля мышления будущих педагогов в образовательной среде вуза: монография / Дронова Т. А. – М. : МПСИ, 2008. – 367 с.
79. Дряпіка В. І. Орієнтація студентської молоді на цінності музичної культури / В. І. Дряпіка. – Кіровоград, 1997. – 215 с.
80. Дряпіка В. І. Соціально-педагогічні умови формування орієнтацій студентської молоді на цінності музичної культури : дис. … доктора пед. наук : 13.00.01 ; 10.00.05 / Дряпіка Володимир Іванович. – К., 1997. – 399 с.
81. Егоров А. А. Очерки по методике преподавания хоровых дисциплін / А. А. Егоров. – М. ; Л. : Музгиз, 1958. – 187 с.
82. Елисеева В. С. Содержание и система обучения хоровому дирижированию на музыкально-педагогическом факультете педагогического института : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теория и история педагогики» / В. С. Елисеева. – М., 1970. – 24 с.
83. Ержемский Г. Психология дирижирования : Некоторые вопросы исполнительства и творческого взаимодействия дирижера с музыкальным коллективом / Г. Ержемский. – М.,1988. – 80 с.
84. Ерман Р. Н. Оптимизация дирижерско-хоровой подготовки студентов музыкально-педагогического факультета в условиях заочного обучения : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Методика преподавания музики» / Р. Н. Ерман. – М., 1988. – 16 с.
85. Єфіменко І. В. Компетентісний підхід як методологічна основа формування особистості майбутнього педагога-музиканта / І. В. Єфіменко // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2008. – № 5. – С. 127–132.
86. Живов В. Исполнительский анализ хорового произведения / В. Живов. ¬ М., 1968. – 218 с.
87. Життєва компетентність особистості / Наук.-метод. центр серед. освіти; [За ред.: Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова] – К.: Богдана, 2003. — 517 с.
88. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. – М. : Логос, 2000. – 384 с.
89. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании : Авторская версия / И. А Зимняя. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов. – 2004. – 248 с.
90. Зиневич О. В. Инновационный потенциал компетентностного похода : от классической к неклассической модели образования / О. В. Зиневич // Философия образования. – 2009. – № 3. – С. 157–165.
91. Зорина Л. Я. Отражение тенденций современного научного знания в содержании образования / Л. Я. Зорина // Теория содержания общего среднего образования и пути ее построения / Под. ред. В. В. Краевского. – М. : Изд-во НИИ общей педагогики АПН СССР, 1978. – С. 73–85.
92. Зязюн І. А. Соціокультурне проектування естетичного досвіду / І. А. Зязюн // Естетичний досвід вчителя. – Херсон, 1997. – С. 20–23.
93. Зязюн І. А. Технологізація освіти як історична неперервність / І. А. Зязюн // Педагогічні технології у неперервній професійній освіті : монографія / За ред. С. О. Сисоєвої. – К. : Віпол. – 2001. – С. 3–11.
94. Зязюн І. А. Естетичний досвід особи: формування і сфери вияву / Зязюн І. А. – К. : Вища шк., 1973. – 164 с.
95. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії : наук.-метод. посібник / Зязюн І. А. – К. : МАУП, 2000. – 312 с.
96. Іванова Ю. М. Дитяча хорова культура Харківщини останньої третини ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтв-ва : 17.00.01 «Теорія і історія культури» / Ю. М. Іванова. – Х., 2001. – 20 с.
97. Іванцев Л. І. Становлення особистості майбутнього вчителя як суб’єкта життєтворчості : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Іванцев Людмила Ігорівна. – К., 2003. – 194 с.
98. Івашина Г. О. Особливості педагогічного експерименту та діагностика його ефективності / Г. О. Івашина, А. Ю. Шепель // Зб. наук. пр. Педагогічні науки. – Херсон, 1999. – Вип. 9. – С. 291–297.
99. Ильенков Э. В. Дидактика и диалектика / Э.В. Ильенков // Вопросы философии. – 1974. – №2. – С. 48.
100. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы : учеб. пособие / Е. П Ильин. – СПб. : Питер, 2003. – 512 с.
101. Ингелькамп К. Педагогическая диагностика / К. Ингелькамп. – М. : Педагогика, 1991. – 240 с.
102. Интерпретация музыкального произведения в контексте культуры : сб. трудов. – М., 1994. – 200 с.
103. Ищенко В. А. Проблемы профессионального самовоспитания будущего учителя музыки : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Методика преподавания музики» / В. А. Ищенко. – М., 1991. – 16 с.
104. Каган М С. Философия культуры / М. С Каган. – Спб., 1996. – 340 с.
105. Каган М. С. Системно-синергетический подход к построению современной педагогической теории / М. С. Каган // Педагогика культуры. – 2005. – №3/4. – С. 12–21.
106. Казачков С. А. О дирижерско-хоровой педагогике / С. А. Казачков // Музыкальное исполнительство : сб. научн. статей. – М. : Музыка, 1970. – Вып. 6. – С. 120–144.
107. Казютинский В. В. Междисциплинарный синтез и развитие современной научной картины мира / В. В. Казютинский, В. С. Степин // Вопросы философии. – 1988. – № 4 – С. 31–42.
108. Кеериг О. П. О спецкурсе «Методика работы с детским хором в условиях самодеятельности» / О. П. Кеериг // Профессиональная подготовка руководителя самодеятельного хорового коллектива : сб. науч. трудов. – Л. : ЛГИК, 1988. – С. 38–46.
109. Кичук Н. В. Формирование творческой личности учителя / Н. В. Кичук. – К. : Лыбидь. – 396 с.
110. Коваленко І. Г. Діагностика професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики – хормейстерів / І. Г. Коваленко // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова : зб. наук. праць. – К. : НПУ, 2005. – Вип. 4 (14). – С. 158–162. – (Серія 16 «Творча особистість учителя : проблеми теорії і практики»).
111. Коваленко І. Г. Сучасні підходи в диригентсько-хоровій підготовці майбутніх учителів музики / І. Г. Коваленко // Наукові записки. – Ніжин : НДПУ ім. М. Гоголя, 2002. – №1. – С. 60–62.
112. Коваль Л. Г. Взаимодействие учителя и ученика в процессе формирования эстетическпх отношений средствами музыкального искусства : автореф. дис. на соиск. уч. степени доктора пед. наук : спец 13.00.01 «Теория и история педагогіки» / Л. Г. Коваль. – К., 1991. – 48 с.
113. Кодай З. Избранные статьи / З.Кодай – М. : Сов. композитор, 1982. – 288 с.
114. Коджаспирова Г. М. Педагогика / Г. М. Коджаспирова : учебник. –М. : Гардарики, 2004. – 528 с.
115. Козирь А. В. Формирование стиля педагогического руководства хоровым коллективом (на материале муз-пед. факультетов педуниверситетов) : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. пед. наук : спец: 10.00.01 «Теория и история педагогики» / А. В. Козирь. – К., 1987. – 27 с.
116. Козир А. В. Теорія та практика формування професійної майстерності вчителів музики в системі багаторівневої освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец 13.00.02 «Теорія і методика навчання музики і музичного виховання» / А. В. Козир. – К., 2009. – 48 с.
117. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи / Під ред. О.В.Овчарук. – К. : К.І.С, 2004. – 112 с.
118. Конасова Н. Ю. Общекультурная компетентность как показатель образованности учащихся школы : пособие для самообразования / Н. Ю. Конасова. – СПб., 2000. – 41 с.
119. Кондрашин К. П. Мир дирижера : технология вдохновения / К. П. Кондрашин. – Л. : Музыка, 1976. – 190 с.
120. Косов Б. Б. Обобщенность содержания высшего образования как фактор его развития / Б. Б. Косов // Вопросы психологии, 1995. – №6. – С.9–19.
121. Костенко Л. В. Формування хормейстерських умінь у класі хорового диригування : метод. рекомендації / Л. В. Костенко, Л. Ю. Шумська ; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. – Ніжин, 2005. – 25 с.
122. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес. Психічний розвиток особистості / Г. С. Косенко. – К. : Рад. школа, 1989. – 508 с.
123. Краевский В. В. Основы обучения. Дидактика и методика / В. В. Краевский, А. В. Хуторской. – М. : Академия, 2007. – 352 с.
124. Краевский В. В. Проблемы научного обоснования обучения. (Методологический анализ) / В. В. Краевский. – М. : Педагогика, 1977. – 264 с.
125. Краевский В. В. Моделирование в педагогическом процессе / В. В. Краевский // Введение в научное исследование по педагогике. – М., 1988. – С.107–122.
126. Кречківський А. Ф. Нариси з історії хорового мистецтва України / А. Ф. Кречківський. – Суми, 1996. – 24 с.
127. Кречко М. До вершин хорового мистецтва / М. Кречко // Музика. – 1970. – №4. – С. 2.
128. Крицький В. М. Формування уміння художньої інтерпретації у студентів музичних факультетів педагогічних закладів вищої освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / В. М. Крицький. – К., 1999. – 20 с.
129. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство / За ред. І. Єрмакова. – К. : Контекст, 2000. – 380 с.
130. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя / Н.В. Кузьмина // Психологическая структура деятельности учителя и формирование его личности. – Л. : ЛГУ, 1967. – 181 с.
131. Лащенко А. П. Пути совершенствования предмета «Хороведение и методика работы с хором» / А. П. Лащенко // Вопросы хорового образования : сб. трудов. – М., 1985. – Вып. 77. – 148 с.
132. Лащенко А. П. Хоровая культура : аспекты изучения и развития : монография / А. П. Лащенко. – К. : Музична Україна, 1989. – 136 с.
133. Лагутин А. И. Подготовка учащихся к педагогической работе в музыкальной школе / А. И. Лагутин // Методические записки по вопросам музыкального образования. – М. : Музыка, 1991. – Вып. 3. – С. 203–204
134. Левандо П. П. Хороведение : основы вузовского курса / П. П. Левандо. – Л. : ЛГИК, 1971. – 28 с.
135. Левандо П. П. Проблемы хороведения / П. П. Левандо. – Л. : ЛГИК, 1974. – 282 с.
136. Левандо П. П. О совершенствованиях вузовского курса хороведения / П. П. Левандо // Вопросы методики преподавания дирижерско-хоровых дисциплин в вузе культуры : сб. трудов. – Л. : ЛГИК, 1985. – С. 114.
137. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения : [в 2-х т.] / Леонтьев А. Н. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 2. – 320 с.
138. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / И. Я. Лернер. – М. : Педагогика, 1981. – 186 с.
139. Лєснік О. С. Словесна інтерпретація музичного образу як умова диригентсько-хорової підготовки вчителя музики / О. С. Лєснік // Теорія і методика мистецької освіти : зб. наук. праць. – К. : НПУ, 2004. – Вип. 5. – С. 114–121.
140. Лєснік О. С. Особливості художньо-педагогічного аналізу музичного твору в системі підготовки хормейстера / О. С. Лєснік // Науковий часопис Національного Педагогічного Університету ім. М. П. Драгоманова : До 170-річного ювілею. – К. : НПУ, 2004. – Вип. 1(6). – С. 96–101. – ( Серія 14 «Теорія і методика мистецької освіти»).
141. Лєснік О. С. Формування художньо-виконавських хормейстер¬ських умінь в процесі роботи над художнім музичним образом / О. С. Лєснік // Проблеми педагогіки музичного мистецтва : матеріали конференції "Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в Україні". – Ніжин, 2004. – С. 45–49.
142. Лінь Хай. Методичні засади диригентсько-хорової підготовки студентів до роботи в школах Китаю та України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед.. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання музики і музичного виховання» / Лінь Хай. – К., 2001. – 20 с.
143. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання : [навч. посіб. для студ. пед. навч. закл.] / В. І. Лозова, Г. В. Троцко ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - 2-е вид., випр. і допов. - Х. : ОВС, 2002. - 398 с.
144. Ломов Б. Г. Общение как проблема общей психологии / Б. Г. Ломов // Методологические проблемы социальной психологии. – М.,1975. – С. 124–136.
145. Луговий В. І. Ціннісні компетентності – невід’ємна складова підготовки фахівців з вищою освітою в умовах євроінтеграції / В. І. Луговий // Вища освіта у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні, Європі та світі. – Том 1. – К. : Гнозис, 2009. – С. 393 – 401.
146. Лутай В. С. Філософія сучасної освіти : навч. посібник / В. С. Лутай. – К. : Центр - „Магістр - S”, 1996. – 256 с.
147. Люлюк Л. Я. Диригентсько-хорова підготовка майбутніх учителів музики у сучасній вищій школі / Л. Я. Люлюк, О. В. Люлюк // Проблеми педагогіки музичного мистецтва : Матеріали конференції "Становлення і розвиток музично-педагогічної освіти в Україні". – Ніжин, 2004. – С. 40–44.
148. Ляшенко О. Д. Художньо-педагогічна інтерпретація музичного твору у професійній підготовці майбутніх учителів музики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Ольга Дмитрівна Ляшенко. – К., 2001. – 212 с.
149. Маркова А. К. Психология профессионализма / – М., 1996. –308 с.
150. Мартиненко С. М. Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: монографія / С. М. Мартиненко. – К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2008. – 434 с.
151. Мартиненко С. М. Загальна педагогіка : навч. посіб. / С. М. Мартиненко, Л. Л. Хоружа. – К. : МАУП, 2002. – 176 с.
152. Мартинюк А. К. Диригентсько-хорова освіта в музичній культурі України другої половини ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтв-ва : спец. 17.00.01 «Теорія і історія культури» / А. К. Мартинюк. – Х., 2001. – 20 с.
153. Маруфенко О. В. Аналіз ефективності технології формування вокально-слухових навичок майбутніх учителів музики / О. В. Маруфенко // Наукові записки: псих.-пед. науки. – Ніжин : НДПУ, 2003. – №2. – С. 96–99.
154. Мархлевський А. Ц. Практичні основи роботи в хоровому класі / А. Ц. Мархлевський. – К. : Музична Україна, 1986. – 42 с.
155. Маслоу А. Мотивация и личность / Абрахам Маслоу. – СПб.: Питер, 2003. – 351 с. – (Мастера психологи).
156. Масол Л. М. Впровадження нових програм з мистецтва і художньої культури / Л. М. Масол // Мистецтво і освіта. – 2001. – №3. – С.27–30.
157. Масол Л. М. Загальна мистецька освіта : теорія і практика: монографія / Л. М. Масол. – К. : Промінь, 2006. – 432 с.
158. Матвеева К. П. Формирование навыка управления певческой деятельностью школьников как существенный компонент в подготовке учителя музыки : автореф. ди