ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Краткое описание

Кабінет Міністрів України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БОГОЛЮБОВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 378.147-057.87:502/504

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

13.00.02 теорія і методика навчання
(сільськогосподарські дисципліни)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук, професор,
Рідей Наталія Михайлівна,
Національний університет біоресурсів і
природокористування України,
проректор з навчальної і культурно-виховної роботи

Київ 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..

5

ВСТУП.

6

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В СИСТЕМІ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ.................................

24

1.1. Історичні аспекти становлення освіти для сталого розвитку

24

1.2. Аналіз нормативно-правового забезпечення системи освіти для сталого розвитку ...

64

1.3. Компетентнісний підхід як основа формування професійної компетентності майбутніх екологів в контексті переходу до сталого розвитку ...........................

79

Висновки до першого розділу.....

91

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА .......

94

2.1. Концепція формування комплексу теоретичних знань в умовах переходу сталого розвитку.....

94

2.2. Система принципів сталого розвитку як теоретична основа проектування предметних компетенцій для підготовки майбутніх екологів .....

97

2.3. Структурно-логічна схема формування професійної компетентності майбутнього еколога у період переходу до сталого розвитку ...

104

2.4. Методична система формування теоретичних знань у майбутніх екологів в умовах переходу до сталого розвитку .....

125

Висновки з другого розділу ..

131

РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ ......

134

3.1. Роль стандартизації і галузевих стандартів вищої освіти у формуванні професійної компетентності майбутніх екологів в умовах переходу до сталого розвитку.......

134

3.2. Особливості формування ключових компетенцій майбутніх екологів з урахуванням аспектів сталого розвитку.........................................

166

3.3. Підходи до формування професійної компетентності майбутніх екологів у період переходу до сталого розвитку...

171

Висновки до третього розділу...

196

РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ

199

4.1. Компоненти, критерії і рівні сформованості професійної компетентності майбутніх екологів...

199

4.2. Місце освіти для сталого розвитку в концепціях і стратегіях переходу до сталого розвитку....

211

4.3. Підходи до розробки Національного плану дій з реалізації Стратегії ЄЕК ООН освіти для сталого розвитку...

225

Висновки до четвертого розділу....

232

РОЗДІЛ 5. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА...........

236

5.1. Аналіз навчальних і науково-методичних матеріалів у площині освіти для сталого розвитку

236

5.2. Розробка змісту навчально-методичних матеріалів для підготовки екологів в умовах переходу до сталого розвитку

246

5.3. Експериментальний комплекс програм сільськогосподарських дисциплін для підготовки майбутніх екологів у аграрних ВНЗ.........

267

Висновки до п’ятого розділу ....

278

РОЗДІЛ 6. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОЛОГІВ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА ..............................................................................................

282

6.1. Програма і методика експериментального дослідження..

282

6.2. Експертне оцінювання представленості виробничих функцій у професійній діяльності майбутніх екологів.......

290

6.3. Аналіз результатів сформованості професійної компетентності майбутніх екологів у контексті сталого розвитку.....

298

Висновки до шостого розділу.....

331

ВИСНОВКИ...

334

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................

343

ДОДАТКИ......

412

перелік умовних скорочень

ВНЗ

вищий навчальний заклад

ВРУ

Верховна рада України

ГСВО

галузевий стандарт вищої освіти

ДОСР

декада освіти для сталого розвитку

ЄЕК ООН

Європейська економічна комісія ООН

КМУ

Кабінет Міністрів України

КСР

комісія ООН зі сталого розвитку

НРК

національна рамка кваліфікацій

НПДРС

Національний плану дій з реалізації Стратегії ЄЕК ООН з ОСР

ОДВ

освіта для всіх

ОКР

освітньо-кваліфікаційний рівень

ООН

організація об’єднаних націй

ОКХ

освітньо-кваліфікаційна характеристика

ОПП

освітньо-професійна програма

ОСР

освіта для сталого розвитку

ПРООН

Програма розвитку ООН

СЛС

структурно-логічна схема навчального процесу

СР

сталий розвиток суспільства

Стратегія ЕЄК ООН ОСР

Стратегія Європейської економічної комісії ООН освіти для сталого розвитку

ФАО

Організація з питань продовольства та сільського господарства ООН

UNEP/ЮНЕП

Unated Nation Environmantal Program / програма ООН з питань навколишнього середовища

ЮНЕСКО

спеціалізоване агентство ООН в галузі освіти, науки і культури

ISO

міжнародна організація зі стандартизації

ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах технологізації усіх сфер суспільного життя зростає руйнівний вплив людини на навколишнє середовище. Тому основною метою гуманітарних, у тому числі освітніх, процесів є підготовка особистості до екологічно доцільної професійної діяльності. Актуалізується педагогічна проблема формування професійної компетентності майбутніх екологів аграрних вищих навчальних закладів, перед якими в умовах переходу суспільства до сталого розвитку постають нові завдання необхідності адекватної модернізації їх професійної підготовки.
Законом «Про загальну середню освіту», Концепцією екологічної освіти, Національною доктриною розвитку освіти України визначено, що метою навчально-виховної діяльності освітніх закладів є формування системи гуманістичних цінностей, серед яких цінність людини і природи є пріоритетною. Поряд з тим Концепцією освіти для сталого розвитку («Порядок денний на 21 століття») і програмою Декади ООН «Освіта для сталого розвитку» (20052014 рр.) рекомендовано навчальним закладам, незалежно від їх професійного спрямування, сприяти впровадженню до навчальних програм головних принципів переходу суспільства до сталого розвитку, які передбачають формування здатності особистості вести узгоджений з принципами сталого розвитку спосіб життя.
Здійснення зазначених перетворень у системі підготовки майбутніх екологів у аграрних вищих навчальних закладах освіти (ВНЗ) неминуче пов’язане з адекватними змінами в системі їх професійного навчання через модернізацію циклу сільськогосподарських дисциплін.
Підготовка майбутніх екологів у аграрних ВНЗ здійснюється на загальнонауковому, загальнопедагогічному і фаховому рівнях. Навчальний процес включає обов’язковий цикл сільськогосподарських дисциплін та різних видів практик. Поліаспектність проблеми підготовки майбутніх екологів у аграрних ВНЗ відображена в різних напрямках педагогічних досліджень.
Важливість і значимість екологічної освіти, її теоретико-методологічні основи, філософські та культурологічні аспекти і методи викладання розглядались у дослідженнях В.Вернадського, С.Гончаренка, І.Беха, І.Зязюна, В.Кременя, В.Лося, Г.Пустовіта, Г.Філіпчука, М.Шеллера та ін. Педагогічні основи продуктивної діяльності людини в середовищі висвітлені в працях П.Атутова, С.Батишева, І.Волощука, О.Коберника, В.Мадзігона, В.Сидоренка, В.Сухомлинського, Г.Терещука, Д.Тхоржевського та ін.
Проблеми теорії і практики формування професійних компетенцій в контексті взаємодії з навколишнім середовищем як у системі «людина-людина», так і в системі «людина-природа» досліджені Л.Виготським, С.Дерябо, Д.Ельконіною, О.Леонтєвою, В.Мадзігоном, С.Рубінштейном, А.Сидельніковським, Дж. Бутлером та ін.
Наукові принципи формування переходу суспільства до сталого розвитку представлені у працях Г.Брунтланд, Е.Вайцзеккера, В.Вернадського, Е.Ловинсів, Д.Медоуз, Л.Мельника, Дж.Міла, М.Моісеєва та ін.
Морально-етичні засади в системі освіти для сталого розвитку формувались під впливом ідей Дж.Енгела, А.Леопольда, М.Камдессю, К.Корсака, А.Швейцера, А.Печчеі, В.Вернадського, В.Кутирєва, М.Моісеєва та ін.
Формуванню освітньої політики стосовно освіти для сталого розвитку присвячено роботи Г.Білявського, О.Бондаря, М.Згуровського, Н.Касимова, М.Моісеєва, Т.Шакирова, В.Шевчука, А.Урсула та ін. При цьому встановлено недостатній рівень обґрунтування як змісту, форм і методів формування освітньої політики при переході суспільства до сталого розвитку, так і шляхів оптимізації змісту та засобів викладання відповідних дисциплін у аграрних ВНЗ України.
Незважаючи на кількісне зростання досліджень, присвячених проблемі екологічної освіти, фундаментальні та прикладні дослідження проблеми підготовки майбутніх екологів у аграрних ВНЗ в умовах переходу до сталого розвитку, де б на рівні системи розглядалися концептуальні підходи до формування їх професійної компетентності, досі не проводились. Актуальність проблеми формування професійної компетентності майбутніх екологів у аграрних ВНЗ в умовах переходу до сталого розвитку і необхідність її дослідження зумовлені низкою суперечностей між:
1) об’єктивними потребами суспільства у висококваліфікованих фахівцях-екологах з високим рівнем професійної компетентності та недостатньо гнучкою реакцією системи аграрної професійної освіти;
2) традиційною системою підготовки майбутніх екологів у аграрних ВНЗ і недостатньою розробленістю її теоретичного та методичного забезпечення практичної діяльності при вивченні сільськогосподарських дисциплін;
3) потребами студентів аграрних закладів освіти у освоєнні сучасних професійних компетенцій і відсутністю науково обґрунтованої системи і технології підготовки майбутніх екологів до професійної діяльності.
Таким чином, відсутність концептуально системних і фундаментальних досліджень проблеми підготовки майбутніх екологів, а також наявність ряду суперечностей в реальному процесі цієї підготовки в аграрних ВНЗ обумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Теоретичні і методичні засади формування професійної компетентності майбутніх екологів в умовах переходу до сталого розвитку суспільства».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою тематичного плану науково-дослідної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України: теми №110/455-пр. «Обґрунтувати наукову концепцію та розробити заходи формування професійно-практичної компетенції фахівців з управління природокористуванням в агросфері» (20112014 рр.); спільного проекту «Навчальний план за спеціальністю «Охорона навколишнього середовища в аграрних університетах» (ENAGRA) 159188-TEMPUS-1-2009-IPL-TEMPUS»; проекту JEP-27136-2006 «Впровадження фундаментальних і новітніх наукових методів у магістерських і аспірантських навчальних планах аграрного напряму «IBMBASMA».
Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Національного університету біоресурсів та природокористування України (протокол №11 від 08.07.2012 р.) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол №8 від 22.10.2013 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад, розробці змісту та методичної системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах в умовах переходу суспільства до сталого розвитку.
Задачі дослідження:
1. Вивчити стан дослідження проблеми формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах, визначити сутність, зміст дефініцій, понять і концептуальних положень, які розкривають особливості їх професійної підготовки.
2. З’ясувати сучасний стан формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах, виявити основні недоліки,суперечності та чинники впливу на ефективність цієї підготовки.
3. На основі визначених теоретичних і методологічних засад обґрунтувати концепцію формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах.
4. Виявити та розробити критерії, показники і рівні готовності майбутніх екологів до формування професійної компетентності.
5. Обґрунтувати та розробити структурно-функціональну модель системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах.
6. Розробити теоретичні засади формування професійної компетентності майбутніх екологів, обґрунтувати основні виробничі функції, визначити типові задачі діяльності і спроектувати ключові компетенції майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах.
7. Розробити, теоретично обґрунтувати і впровадити методичну систему формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах.
8. Експериментально перевірити ефективність запропонованої методичної системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах.
Об’єкт дослідження процес професійної підготовки майбутніх екологів вищих аграрних навчальних закладів.
Предмет дослідження теоретико-методичні засади формування професійної компетентності майбутніх екологів аграрних ВНЗ.
Концепція дослідження. Концептуальні основи дослідження визначаються метою роботи, її науково-теоретичними засадами та складним інтегративним характером досліджуваного педагогічного феномену формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах.
Зміни які відбуваються у суспільному розвитку України вимагають формування світогляду сучасної людини на основі тісної взаємодії людини з природою. Гуманістичний характер сучасного світогляду вимагає необхідності створення принципово нової системи професійної підготовки майбутніх екологів. В її основі повинні бути положення Болонської угоди і рекомендації «Стратегії освіти для сталого розвитку ЄЕК ООН» щодо неперервного характеру екологічної освіти та охоплення широких верств населення.
В основі роботи лежить ідея філософії гуманізму, згідно з якою найвищою цінністю в суспільстві є людина, а педагогічна система її професійної підготовки побудована на принципах системного, структурно-функціонального, прогностичного та синергетичного підходів, реалізується як відкрита система, спроможна до самоорганізації та саморозвитку. Такий підхід повинен забезпечити екологізацію свідомості людей і сформувати у них здатність вести узгоджений з принципами сталого розвитку спосіб життя.
Методологічною основою дослідження є концептуальні положення філософії, педагогіки, психології про теорію буття людини, роль діяльності у формуванні професійної компетентності майбутніх екологів, системний підхід до аналізу явищ.
Вивчення феномену дослідження на методологічному, теоретичному та практичному рівнях дає можливість розглядати формування професійної компетентності майбутніх екологів у аграрних ВНЗ як неперервне системно-функціональне явище, яке можна представити цілісною педагогічною системою, структура якої визначає зміст, види і форми навчальної та практичної роботи.
Функціонування системи базується на єдності діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів до навчальної діяльності, з урахуванням специфіки професійної діяльності майбутніх екологів. Вона спрямована на формування загально екологічних і спеціальних знань при вивченні циклу сільськогосподарських дисциплін, особистісних професійних компетентнісних якостей, здатності до неперервного саморозвитку і самоосвіти протягом життя.
Особливістю змісту освіти для сталого розвитку є необхідність вивчення умов збалансування соціальної та економічної сфер життєдіяльності людини з обов’язковим врахуванням екологічних обмежень для збереження екологічної ємності території[1]. Головним завданням при цьому є формування у студентів екологічної свідомості з одночасним набуттям компетенцій з формування єдиної соціально- та еколого-економічно збалансованої політики на всіх рівнях (локальному, регіональному, державному і глобальному).
Методична система формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах забезпечує інтегральне поєднання за цілями, завданнями і змістом окремих підсистем, методів, педагогічних технологій та організаційних форм.
Функціонування педагогічної системи є спеціально організованим, динамічним, адаптованим до реальних умов навчання педагогічним процесом, що передбачає поєднання функціональних, дидактичних, процесуальних та управлінських зв’язків. Реалізація методичної системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у аграрних ВНЗ відбувається шляхом поетапного впровадження підсистем, які забезпечують: оволодіння екологічними знаннями, що пронизують цикли сільськогосподарських дисциплін і професійних компетенцій; формування екологічної культури та екологічного мислення в процесі вивчення шляхів охорони, використання і відновлення природних ресурсів. При обґрунтуванні системи предметних екологічних компетенцій, як елементів професійної компетентності, необхідно враховувати галузі економічної діяльності (агроекологічна), відповідну до обраної спеціальності кваліфікацію (з урахуванням Національної рамки кваліфікацій) та можливі первинні посади і узагальнені задачі діяльності (відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010).
Ефективність методичної системи досягається за умов систематичного проблемного навчання на основі інтегруючого поняття «екологічна діяльність»; використання комплексу проблемних екологічно спрямованих навчальних завдань; застосування методів моделювання імітації майбутньої професійної діяльності; запровадження сучасних методів проектування педагогічних процесів; цілеспрямоване формування мотиваційних і особистісно-орієнтованих професійно-пізнавальних інтересів майбутніх екологів.
Оцінювання ефективності системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у аграрних ВНЗ здійснюється на основі системного підходу, який передбачає розгляд навчально-виховного процесу у контексті сталого розвитку як системи з дослідженням структури та головних, системо-формуючих зв’язків між елементами цієї системи. Системоутворюючими елементами цієї системи є навчальний план, структурно-логічна схема і навчально-методичне забезпечення.
Водночас для реалізації компетентнісного підходу до формування предметних і професійних компетенцій у майбутніх екологів застосовується системний аналіз організації навчально-виховного процесу ВНЗ у контексті переходу суспільства до сталого розвитку, зокрема, обґрунтування структурно-логічної схеми навчального процесу і змісту навчальних програм, посібників та підручників із сільськогосподарських дисциплін. Як один із важливих методологічних підходів використано також аксіологічний, значущий при формуванні соціально-особистісних і професійних компетентностей з урахуванням принципів гармонізації взаємовідносин між суспільством і природою. Аксіологічний підхід поряд з компетентнісним розглядається як основа для формування професійної компетентності майбутніх фахівців у освітній галузі сталого розвитку.
Головним методологічним підходом у дослідженні обрано системний підхід, який передбачає розгляд об’єкта досліджень (навчально-виховний процес ВНЗ у контексті сталого розвитку) як систему і передбачає дослідження структури системи і головних, системо-формуючих зв’язків між елементами цієї системи. Головними елементами навчально-виховного процесу є навчальний план, структурно-логічна схема навчального процесу і навчально-методичне забезпечення.
Засобом реалізації компетентнісного підходу до формування професійних компетент

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результати аналізу процесу формування предметної екологічної і професійної компетентності майбутніх екологів в умовах переходу суспільства до СР, свідчать, що галузь ОСР як освітня галузь в Україні тільки формується і не має законодавчо сформованого понятієво-категоріального апарату. Можна стверджувати, що вираз «сталий розвиток» значно більшою мірою відповідає суті виразу «sustainable development», давно утвердився у законодавстві і в науковому середовищі, за популярністю значно випереджає інші вирази і тому саме «сталий розвиток» можна рекомендувати використовувати як офіційний український відповідник англомовного виразу «sustainable development» при розгляді проблем формування системи ОСР.
Результати наукового дослідження дають також підстави для наступних висновків.
1. Аналіз теорії та педагогічної практики формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах показав, що нинішній стан в умовах переходу до сталого розвитку суспільства не відповідає сучасним вимогам, відсутність екологічного знаннієвого змісту в циклі сільськогосподарських дисциплін не створює умови для реалізації Закону "Про загальну середню освіту", Концепції екологічної освіти, Національної доктрини, Концепції освіти для сталого розвитку, Стратегії ООН освіти для сталого розвитку з метою професійної підготовки фахівців. Крім того, фундаментальні та прикладні дослідження з проблем формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах, які б розкривали концептуальні проблеми педагогічного впливу на процес формування означеної компетентності під час їхнього навчання та зміст методичного забезпечення, які б утворювали методичну систему такої підготовки, не проводилися.
Аналіз сучасного стану освіти для сталого розвитку в Україні показав, що однією з причин незадовільного стану з впровадженням Стратегії ЄЕК ООН з освіти для сталого розвитку в Україні є відсутність як законодавчо закріпленої концепції сталого розвитку, так і усталеного понятійно-категоріального апарату в галузі освіти сталого розвитку.
Встановлено, що впровадження компетентнісного підходу в навчальний процес передбачає розроблення нового покоління ГСВО (проектування комплексу ключових, предметних і професійних компетенцій, впровадження інтегрованих навчальних дисциплін, модернізацію навчальних програм і навчальних планів тощо). При розробці нового покоління ГСВО і формуванні системи освіти для сталого розвитку потрібно врахувати положення Національної рамки кваліфікацій.
Сформульовано основні концептуальні положення, які стали основою формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах: переміщення акцентів екологічних знань в цикл сільськогосподарських дисциплін, інтелектуальне наповнення всього змісту екологічного навчання, створення умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного студента та системної самостійної роботи, системність заходів педагогічного впливу на формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах, удосконалення навчально-виховного процесу на принципах системи освіти для сталого розвитку, реалізація методичної системи шляхом впровадження підсистеми науково-методичного забезпечення.
Уточнено поняття «професійна компетентність майбутніх екологів» (сукупність знань, цінностей, умінь, навичок, здатностей і досвіду, що надають можливість здійснювати професійну діяльність в умовах сталого розвитку суспільства). Схарактеризовано сутність і структуру професійної компетентності майбутніх екологів, а у її структурі виокремлено емоційно-мотиваційний, когнітивний, операційний компоненти.
Запропоновано робочий варіант визначення дефініції «сталий розвиток» і доведена доцільність використання цього терміну як українського аналогу англомовного виразу «sustainable development» та тлумачення основних термінів в галузі освіти для сталого розвитку («сталість», «збалансоване або стале природокористування», «зміст освіти для сталого розвитку», «індикатори сталого розвитку», «стале використання природних ресурсів», «стале споживання», «стале суспільство»).
Концептуальні засади формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах, визначення психолого-педагогічної сутності понять та дефініцій дозволяє розглядати процес формування професійної компетентності майбутніх екологів як складний інтегративний феномен, який функціонує при взаємодії педагогічних, психологічних та соціальних явищ дійсності.
2. Сучасний стан практики формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах є недостатнім з позицій умов переходу до сталого розвитку суспільства.
Недостатньо розроблені фундаментальні та прикладні дослідження з проблем формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах, відсутня методична система такої підготовки в структурі їх професійної підготовки. Не відповідає цілісності і системності зміст, шляхи, форми та методи формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах.
Встановлено, що теорія формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах є достатньо інтегрованою педагогічною теорією, яка охоплює цілісний педагогічний процес у вищих аграрних навчальних закладах. Розроблені теоретичні засади формування професійної компетентності майбутніх екологів дозволили визначити, що компетентнісний підхід уможливлює спрямування освітнього процесу на формування та розвиток у студента ключових предметних і професійних компетенцій шляхом створення необхідних умов, які забезпечують формування здатностей вирішувати професійні завдання на основі отриманих знань, умінь та навичок. При цьому, до ключових компетенцій відносять соціальні і особистісні компетенції, а до професійних загально- та спеціально-професійні компетенції особи.
Визначено, що підготовка майбутніх фахівців-екологів за компетенціями означає процес підготовки, який розвиває навички набувати знання та вміння, необхідні для досягнення рівня компетентності, встановленого дескриптором кваліфікації.
Встановлено, що стати професійно компетентним в галузі сталого розвитку означає оволодіти необхідним набором компетенцій, які враховують потреби сучасного суспільства в умовах переходу до сталого розвитку. З цією метою обґрунтовано основні виробничі функції майбутніх екологів. Визначено типові задачі діяльності і спроектовано ключові компетенції майбутнього еколога в умовах переходу суспільства до сталого розвитку. Компетенції в галузі освіти для сталого розвитку повинні відображати найбільш важливі характеристики освіти для сталого розвитку, такі як цілісний підхід орієнтація на інтеграційне мислення і практику; передбачення змін, що включає вивчення альтернативних варіантів майбутнього та попереднього досвіду і реалізацію перетворень, які є цілями змін способу навчання і підтримки системи освіти. Для кожної з цих характеристик спроектовані по чотири блоки компетенцій, які відповідають змісту європейських ключових компетенцій: «вчитися, щоб знати»; «вчитися робити»; «вчитися жити разом» і «вчитися бути».
Доведено, що аксіологізація освіти насичує зміст освіти смисловими, ціннісними категоріями і дає можливість розглядати всі ідеї під кутом зору ціннісних орієнтацій та ціннісного самовизначення. освіта для сталого розвитку повинна трансформувати та інтегрувати в єдину систему соціально-економічні та екологічні напрямки освітнього процесу, а також орієнтувати зміст освіти на формування поведінки кожної людини і суспільства в цілому на збереження і відновлення природних екосистем.
Професійна компетентність еколога повинна передбачати комплекс цінностей, знань і навичок поряд зі спроможністю сприймати та відповідати на індивідуальні та соціальні потреби. Тому аксіологічний підхід є основою для формування професійної компетентності майбутніх фахівців у освітній галузі сталого розвитку.
Результати констатувального експерименту показали, що головним у підході до побудови екологічної освіти у вищих аграрних навчальних закладах України повинно бути два підходи. Перший це створення окремого інтегрованого навчального предмету («Загальна екологія», «Агроекологія», «Техноекологія», «Моніторинг довкілля», «Моделювання і прогнозування стану довкілля»), другий - екологізація навчальних сільськогосподарських предметів (Ґрунтознавство, Рослинництво, Агрохімія, Захист рослин та ін.).
Встановлено, що зміст базових предметів сільськогосподарського циклу (агрохімія, ґрунтознавство, захист рослин, землеробство, рослинництво) у аграрних ВНЗ екологізовано менше ніж на 42%. Показано, що основними недоліками є мінімальне використання міжпредметних зв’язків (розділи навчальних предметів мало узгоджені між собою) та нераціональне використанні форм навчання (основною формою навчання є лекції понад 55% навчального часу). Понад 85% студентів та майже 90% викладачів визнали потребу у більш глибокій екологізації сільськогосподарських дисциплін.
3. Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методичну систему формування професійної компетентності майбутніх екологів в умовах переходу суспільства до сталого розвитку.
Методична система формування професійної компетентності фахівця-еколога враховує вимоги до мінімізації кількості елементів системи і можливостей модифікації структури системи і передбачає використання сучасних інноваційно-евристичних педагогічних технологій навчання (кредитно-модульна, практико-орієнтована, проблемно-розвиваюча).
Визначено критерії готовності майбутніх екологів до професійної діяльності як прояву сформованості їхньої професійної компетентності з відповідними показниками, а саме: когнітивний критерій (знання про кількісну та якісну специфіку діяльності); операційний критерій (фахові вміння); емоційно-мотиваційний критерій (емоційна привабливість діяльності та вмотивованість до неї). На основі комплексного врахування виділених критеріїв і показників встановлено три рівні сформованості професійної компетентності майбутніх екологів у вищих навчальних закладах: високий, середній і низький.
4. Структурно-компонентна модель формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах як дидактичний інструмент дослідження дозволив розкрити багатоаспектність екологічної підготовки студентів, їх особистісні професійні якості, визначити цілісність і критеріальність чинники, які становлять основу системи, умови її функціонування та оцінювання її ефективності .
Визначено вимоги до ключових предметних компетенцій фахівців в освітній галузі сталого розвитку з урахуванням головних принципів сталого розвитку: знання методів оцінювання впливу природних та антропогенних факторів на функціонування системи «суспільство-природа»; навички формування і опрацювання баз статистичних даних (економічних, соціальних, природно-ресурсних тощо) з використанням сучасних інформаційних технологій;володіння методами математичного моделювання і прогнозування для наукової підтримки (обґрунтування) заходів, які забезпечать створення умов гармонізованого розвитку соціальної, економічної і екологічної підсистем та гарантуватимуть безпечні умови життєдіяльності людини; знання методів і вміння розраховувати основні показники (індикатори) сталого розвитку; вміння спілкуватись з представниками місцевих громад щодо пріоритизації існуючих соціальних, економічних та екологічних проблем і навички щодо розробки програм місцевих планів дій з охорони довкілля в контексті переходу суспільства до сталого розвитку; здатність до адаптації в умовах соціально-економічних та екологічних змін, вміння передбачати і активно опановувати ситуаційні зміни в системі «суспільство-природа» шляхом цілеспрямованої трансформації соціальної, економічної й екологічної підсистем.
Основу системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах становлять такі чинники: викладач (його функції); студент (його потреби, мотиви, самосвідомість); навчально-методичне забезпечення (навчальні плани і програми, зміст навчальних посібників та підручників); готовність до професійної діяльності.
Функціонування системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах забезпечується за рахунок поєднання функціональних, дидактичних, процесуальних і управлінських зв’язків, є спеціально організованим педагогічним процесом з використанням сучасних технологій навчання.
Оцінювання ефективності системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах здійснюється сучасними засобами діагностики на основі особистісно-розвивального підходу з залученням підсистем самостійної роботи студентів.
Готовність до професійної діяльності представлена як цілісне особистісне утворення , що передбачає у студентів наявність сформованих професійних компетентностей.
5. Обґрунтовано й розроблено компетенції й змістові модулі з урахуванням принципів освіти для сталого розвитку з подальшим впровадженням в галузеві стандарти вищої освіти для освітньо-кваліфікаційних рівнів «Бакалавр» та «Магістр».
Встановлено ключові предметні і професійні компетенції: обізнаність у проблематиці сталого розвитку; розуміння та сприйняття етичних норм поведінки серед інших людей і у відношенні до природних систем (забезпечення принципів екологічної етики); креативність, здатність до системного мислення і критичного усвідомлення процесів соціально-економічного розвитку з урахуванням екологічних обмежень; вміння виокремлювати і вирішувати питання, пов’язані з переходом суспільства до сталого розвитку.
Доведено, що для сприяння максимальній мобільності випускників як в освітньому середовищі, так і їх максимальній адаптованості на сучасному ринку праці, необхідно, щоб комплекс ключових предметних компетенцій фахівців ОКР «Бакалавр» включав базові предметні компетенції в освітній галузі сталого розвитку і був уніфікованим для всіх напрямів підготовки.
6. До науково-методичного забезпечення реалізації методичної системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у вищих аграрних навчальних закладах в умовах переходу до сталого розвитку суспільства належать: для забезпечення соціального аспекту підготовки розроблені типові навчальні програми дисциплін «Основи екологічної освіти і виховання», «Соціальна екологія», «Стратегія сталого розвитку», «Соціально-екологічний моніторинг» для спеціальностей напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування» в аграрних вищих навчальних закладах; для забезпечення економічного аспекту підготовки розроблені типові навчальні програми дисциплін «Екологічний менеджмент», «Техноекологія» та «Інженерна екологія», розроблено зміст підручника «Техноекологія» і навчальні посібники «Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням» та «Екологія з основами збалансованого природокористування»; для забезпечення екологічного аспекту підготовки розроблено комплекс навчальних програм нормативних дисциплін освітньо-професійної програми підготовки бакалавра-еколога, навчальний посібник «Загальна екологія» і підручники «Техноекологія», «Моніторинг довкілля» та «Моделювання і прогнозування стану довкілля» і типові програми відповідних дисциплін в системі Мінагропроду.
Крім того в базових предметах сільськогосподарського циклу («Захист рослин», «Агрохімія», «Грунтознавство», «Землеробство», «Рослинництво» та ін.) запропоновано екологізувати деякі розділи і ввести дисципліну «Агроекологія» до нормативного блоку. Доведено, що з метою підсилення практичної складової предметної екологічної компетентності магістра-еколога в навчальних програмах аграрних ВНЗ запропоновано ввести в дисципліні «Стратегія сталого розвитку» третій змістовий модуль «Принципи переходу суспільства до сталого розвитку», який забезпечує формування компетентностей щодо моніторингу переходу суспільства до сталого розвитку в цілому і у сільських агломераціях, зокрема.
7. Експериментальна робота з перевірки ефективності розробленої методичної системи формування професійної компетентності майбутніх екологів у аграрних ВНЗ підтвердила гіпотезу дослідження, показала її ефективність і підтвердила можливість формувати предметні і ключові компетентності. Внаслідок формуючого експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях готовності майбутніх екологів до професійної діяльності, які значно перевищують показники контрольних груп. Експериментальна група загалом показала достовірно кращу динаміку особистих досягнень за когнітивним (на 29,0%), операційним (на 11,2%) та емоційно-мотиваційним критеріями (на 10,3%), а також за рівнем готовності як інтегральної характеристики майбутнього фахівця-еколога. Позитивна динаміка особистих досягнень була більш вираженою за організаційною (36,8% в експериментальній групі проти 9,6% у контрольній), за контрольною (43,86% проти 9,62%) та управлінською (38,6% проти 19,62%) виробничими функціями. Найменш виражені зрушення відмічені за технологічною та технічною виробничими функціями.
Виконане дослідження безумовно не вичерпує всіх аспектів розв’язання наукової проблеми предметної і професійної підготовки майбутніх фахівців, що визначає перспективу подальших досліджень, особливо в контексті наукового обґрунтування першочерговості впровадження складових системи освіти для сталого розвитку в Галузеві стандарти вищої освіти різних напрямів і спеціальностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аванесов В.С. Проблема качества педагогических измерений / В.С.Аване- сов // Педагогическая диагностика. 2002. № 4.
2. Авво Б.В. Методология компетентностного подхода в высшем образовании [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://www.emissia.org/offline/2005/978.htm. - Заголовок з экрану.
3. Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология. М.: ЮНИТИ, 1998. 445 с.
4. Аксиологический потенциал дисциплин социально-гуманитарного цикла. Текст / В.И. Добрынина и др. // Система воспитания в высшей школе: Обзор информ. НИИВО. М„ 1995. - Вып. 4-5. 88 с.
5. Аксиология образования. Фундаментальные исследования в педагогике: монография / под науч. ред. А.В. Кирьяковой. М.: Дом педагогики, 2008. 578 с.
6. Амеліна С.М. Компетентнісний підхід до професійної підготовки майбутніх інженерів // Педагогічний альманах. 2010. Випуск 5. С.78-83.
7. Аналіз сталого розвитку глобальний і регіональний контексти: У 2 ч. / Міжнар. рада з науки (ICSU): Наук. кер. М. З. Згуровський. К.: НТУУ «КПІ», 2009. Ч. 1. Глобальний аналіз якості та безпеки життя людей. 280 с. Бібліогр.: с.122125. 1000 пр. (2010. Ч. 2. Україна в індикаторах сталого розвитку. 216 с. Бібліогр.: с. 150155. 300 пр.).
8. Аналіз сталого розвитку регіонів України: Сервіси // Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку / Наук. кер. М.З. Згуровський [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://wdc.org.ua/uk/services/ukraine-sd. - Заголовок з экрану.
9. Андрущенко В.П. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: досвід соціально-філософського аналізу / Віктор Петрович Андрущенко. К. : ТОВ Атлант ЮЕмСі”, 2005. 496 с.
10. Антологія біоетики / За ред. Ю.І.Кундієва. Львів: БаК, 2003. 592 с.
11. Анисимов, С.Ф. Теория ценностей в отечественной философии XX века (Очерки истории) / С.Ф. Анисимов // Вестник Московского университета. Сер. 7. Философия. 1994. - №4. С. 34-42.
12. Арсеньев Д. Г. Современные подходы к проектированию и реализации образовательных программ в вузе [Електроний ресурс] / Д. Г. Арсеньев, A.И. Сурыгин, Е.В. Шевченко. СПб.: Изд-во СПбГПУ, 20010. 87 с. Режим доступу: http://www.imop-spbspu.ru/userfiles/file/sovr_podhod.pdf Заголовок з экрану.
13. Архіпова С. Компетентнісний підхід до професійної підготовки фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності / С. Архіпова // Вісник Львівського ун-ту: сер. Педагогіка. 2009. Вип. 25. Ч.1. С. 99105.
14. Арутюнян Э.А. Микросреда и трансформация общественных ценностей в ценностную ориентацию личности // Образ жизни и ценностные ориентации личности. - Ереван: Изд. Ан. Арм. СССР, 1979. -С. 49-61.
15. Аскаров А. А. Устойчивое развитие экономики сельского хозяйства (на материалах Республики Башкортостан): автореф. дис. д-ра экон. Наук / А.А.Аскаров. Оренбург, 2008. 42 с.
16. Ахулкова А.И. Технологии формирования профессиональной компетентности будущих преподавателей педагогического колледжа: дис канд. пед. наук: 13.00.08 / Ахулкова Анастасия Ивановна. Орел, 2004. 197 с.
17. Багатостороннє співробітництво з виконання міжнародних конвенцій. Звіт ЕЕК ООН, Женева, 2002р.
18. Байденко В.И. Болонский процесс: структурная реформа высшего образования Европы / В. И. Байденко. 3-е изд., испр. и доп. М., 2003. 127 с.
19. Байденко В.И. Компетентностный подход к проектированию государственных образовательных стандартов высшего профессионального образования (методология и методические вопросы). М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов. Российский Новый Университет, 2005. 114 с.
20. Балюбаш Я.Я. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти / Я.Я. Балюбаш, К.М.Левківський, В.Л. Гуло та ін. // За загальною редакцією В.Д. Шинкарука. К., 2008. 68с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://elib.crimea.edu/zakon/list484.pdf. Заголовок з екрану.
21. Банько Н.А. Формирование профессионально-педагогической компетентности у будущих инженеров: дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.08 / Наталья Анатольевна Банько. Волгоград, 2002. — 218 с.
22. Барахович И.И. Формирование коммуникативной компетентности студентов педагогического колледжа: автореф. дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Барахович Ирина Ильинична. Красноярск, 2000. 19с.
23. Барлит О.А. Аксиологический подход как источник содержательного наполнения гражданского образования и воспитания молодежи / О.А.Барлит, О.А. Комаровская [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://virtkafedra. ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp4/vyhovanna/barlit.pdf. Заголовок з екрану.
24. Баутин В.М. Устойчивое развитие сельских территорий: сущность, термины и понятия / В.М. Баутин, В.В.Козлов // Агрожурнал Московского государственного агроинженерного университета. 2006. № 4 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://agromagazine.msau.ru/index. php/-4/46-2008-03-20-13-001/106lr.html. Заголовок з екрану.
25. Бедь В.В. Компетентнісний підхід в процесі модернізації ВНЗ / В.В. Бедь, М.Г. Артьомова // Український науковий журнал "Освіта регіону", №5, 2011. С.43-51 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.social-science.com.ua/зміст/15№5 2011. Заголовок з екрану.
26. Белкин А.С. Компетентность. Профессионализм. Мастерство. Челябинск, 2004. С.35-40.
27. Белявский Г.О. Оценка воздействия объектов энергетики на окружающую среду / Г.О. Белявский, Г.Б. Варламов, В.В. Гетьман и др. Харьков, 2002. 359 с.
28. Беспалько В. П. Стандартизация образования : основные идеи и понятия / В.П. Беспалько // Педагогика. 1993. - № 5. - С. 16-25
29. Березюк Д.О. Екологічна етика: Навчальний посібник / Д.О. Березюк, М.С.Мальований, В.В. Дячок, Ю.Й. Ятчишин. Львів, БаК, 2010. 268 с.
30. Березовский П.В.Управление природопользованием и природоохранной деятельностью (зарубежный опыт): учеб. пособие/ Павел Владимирович Березовский; С.-Петерб. гос. горн. ин-т им. Г.В.Плеханова (техн. ун-т). СПб. : СПГГИ, 2008. - 50 с.
31. Бермус А. Г. Проблемы и перспективы реализации компетентностного подхода в образовании [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-12.htm. Заголовок з екрану.
32. Берталанфи К.Л. История и статус общей теории систем // Системные исследования. М.: Наука, 1973. С.20-37.
33. БехІ.Д. Виховання особистості: Підручник для студентів ВНЗ / І.Д.Бех. К.: Либідь, 2008. 848с.
34. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н.М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. К. : "К.І.С.", 2004. С. 4550. (Бібліотека з освітньої політики).
35. Білоус О.Г., Мацейко Ю.М. Глобальна перспектива і сталий розвиток. К.: МАУП, 2005. 492 с.
36. Білявський Г.О. Нові концептуальні підходи до розвитку екологічної освіти в Україні на початку ХХІ століття //Наукові записки НАУКМА, Т.18., ч.ІІ / Г.О. Білявський, В.М. Боголюбов. К.: Видавничий дім "KM Academia", 2000. С.300-305.
37. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія і практикум: Навч.посібник.К.: Лібра, 2004. 368 с.
38. Білявський Г.О. Екологія: Навч. програма нормативної дисципліни / Г.О.Білявський, Степаненко С.М., Боголюбов В.М. та ін.]. К.: Аграрна освіта, 2007. 22 с.
39. Білявський Г.О. Нові тенденції вдосконалення екологічної освіти як важливого фактора гармонійного розвитку / Г.О.Білявський, В.М.Боголюбов, Л.В. Ракша, О.В. Нагорнюк // Екологія і ресурси, вип.. №8. К., 2003. С.80-91.
40. Бобылев С.Н. Экономика устойчивого развити: Учебное пособие / Бобылев С.Н., Гирусов Э. В., Перелет Р. А. М.: Изд-во Ступени, 2004. 303 с.
41. Богданов А.А. Тектология. Всеобщая организационная наука: В 2-х кн. М.: Экономика, 1989. Кн.1. 304 с.
42. Боголюбов В.М. Агроекологічна освіта важлива складова освіти для гармонійного розвитку. Наукові записки НАУ [Г.О.Білявський, В.М.Боголюбов, Л.В. Ракша, О.В.Нагорнюк]. Вип. .№72, 2004. С.15-24.
43. Боголюбов В.М. Аналіз проекту державного стандарту вищої освіти з екології: [В.М. Боголюбов, С.Р. Рибников, О.М. Примак] / Наукові записки НаУКМА: Спец. випуск. К.: КМ Академія, 2001, т.19, частина 2. С.430-432.
44. Боголюбов В.М. Аналіз тестових завдань при фінальному контролі рівня знань з екологічних дисциплін / [В.М. Боголюбов, В.П. Замостян, Л.І.Середа] / Наукові записки НаУКМА: Біологія та екологія. К.: КМ Академія, 2000, т.18. С.47-50.
45. Боголюбов В.М. Бакалаврські програми напрямів підготовки «Екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування» та «Біотехнологія» [Колектив авторів]. К.: НУБіПУ, 2010. 32 с.
46. Боголюбов В.М. Впровадження методів математичного моделювання в екологічну освіту / В.І. Лаврик, В.М. Боголюбов // Вісник ХНУ, № 893, серія «Екологія», вип. 5, 2010. С 65-68.
47. Боголюбов В.М. ГІС-освіта в екології: проблеми і перспективи розвитку / Наукові записки НаУКМА: Спец. випуск [В.М. Боголюбов, В.П. Замостян, Г.О. Білявський]. К., 2001, т.18, частина 2. с.418-419.
48. Боголюбов В.М. Деякі пропозиції щодо вдосконалення професійно-управлінської підготовки майбутніх екологів / [С.Р.Рибніков, В.М.Боголюбов] // Науковий вісник Національного аграрного університету. К.: Вид-во НАУ, 2008. №118. С.363 369.
49. Боголюбов В.М. Динаміка рівня системного мислення майбутніх екологів як складова їх професійно-управлінської підготовки [С.Р. Рибніков, Н.О.Рибнікова, В.М. Боголюбов]. Науковий вісник НАУ, №105. 2007. С.306-315.
50. Боголюбов В.М. Екологічний менеджмент: Типова навчальна програма [Г.О.Білявський, Н.М. Рідей, В.М. Боголюбов та ін.]. К.: Аграрна освіта, 2005. 12 с.
51. Боголюбов В.М. Екологія: Навчальна програма нормативної дисципліни / Г.О. Білявський, С.М. Степаненко, В.М. Боголюбов та ін. /. К.: Аграрна освіта, 2007. 22 с.
52. Боголюбов В.М. Екологія: Навчально-методичний посібник для самостійно