Лань Сіньцзюнь Забезпечен­ня наступності фортепіанного навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України

Краткое описание

Лань Сіньцзюнь, аспірантка Національного педагогіч­ного університету імені М. П. Драгоманова: «Забезпечен­ня наступності фортепіанного навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України» (13.00.02 - теорія та методика музичного навчання). Спецрада Д
у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЛАНЬ СІНЬЦЗЮНЬ
УДК:786.2:374
ДИСЕРТАЦІЯ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ ФОРТЕПІАННОГО НАВЧАННЯ
СТУДЕНТІВ З КНР В СИСТЕМІ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ
ОСВІТИ УКРАЇНИ
13.00.02 - теорія та методика музичного навчання
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Лань Сіньцзюнь
Науковий керівник - Щолокова Ольга Пилипівна, доктор педагогічних наук, професор
Київ - 2019

ЗМІСТ
Анотація 2
Зміст 18
Вступ 19
Розділ І. Теоретичні основи дослідження проблеми наступності фортепіанного навчання в системі музично-педагогічної освіти України 25
1.1 Наступність навчання як загальнонаукова проблема 25
1.2 .
2.1. Педагогічні умови та принципи забезпечення наступності фортепіанного навчання
2.2. Зміст та структура наступності фортепіанного навчання
Висновки до 2 розділу
73
113
141
Розділ ІІІ Дослідно-експериментальна перевірка забезпечення наступності фортепіанного навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України
144
3.1. Аналіз сучасного стану наступності фортепіанного навчання студентів у вищих педагогічних закладах освіти (за результатами констатувального експерименту)
3.2. Хід та результати формувального експерименту
Висновки до 3 розділу
Загальні висновки
Література
Додатки
144
171
203
206
210
230

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури дозволив визначити наступність як: об’єктивну закономірність, що забезпечує розвиток на основі збереження й перенесення найістотніших елементів старого на новий, вищий щабель задля подальшого удосконалення (філософський аспект); умова організованого, цілеспрямованого педагогічного процесу, коли відбувається ефективна взаємодія між зонами найближчого та актуального розвитку особистості (психологічний аспект); принцип дидактики, у відповідності з яким знання, уміння й навички повинні формуватись у певному порядку; коли кожен наступний елемент навчального матеріалу взаємопов’язується з попереднім, опирається на нього й готує до засвоєння нового (педагогічний аспект).
Наступність фортепіанного навчання варто розглядати як складний, безперервний, цілісний процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів гри на фортепіано у логічній системності та послідовності, на різних ступенях навчання, зокрема в системі «музична школа - коледж - педагогічний вуз». Забезпечення наступності фортепіанного навчання реалізується шляхом взаємозв’язку, узгодження та поступового ускладнення змісту навчальних планів і програм усіх ланок музичної освіти з метою формування виконавської компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
2. Структурними компонентами означеної наступності визнано мотиваційно-емоційний компонент (грунтується на емоційному сприйнятті навчально-виконавської діяльності, насичення цієї діяльності професійно орієнтованим змістом), ціннісно-творчий компонент (забезпечується
спрямованістю на творчий розвиток у фортепіанному навчанні, ціннісним ставленням до майбутньої професії) та рефлексивно-діяльнісний компонент (формується через усвідомлення студентами важливості фортепіанного навчання, залучення їх до групових обговорень виконавських інтерпретацій, через стимуляцію студентів реалізувати одержані знання й уміння у практичній роботі з учнями під час педагогічної практики).
3. Розроблено діагностичну методику, що дозволяє встановити характер і причини виникнення проблем із забезпечення наступності фортепіанного навчання студентів з Китаю та їх вплив на формування виконавської компетентності студентів в системі музично-педагогічної освіти України.
Відповідно до визначених компонентів виокремлено критерії, котрі конкретизовано в показниках: мотиваційний критерій (наявність інтересу до фортепіанного навчання, захопленість та наполегливість у подоланні труднощів під час вивчення музичних творів; прояв емоційного збудження під час музикування за фортепіано), творчий критерій (ціннісне ставлення до майбутньої професії, здатність до творчого застосування виконавських знань, умінь і навичок, пріоритетність вибору нестандартних форм педагогічної діяльності); діяльнісний критерій (наявність вмінь контролювати та аналізувати процес фортепіанного навчання, прагнення до виконавського вдосконалення та самореалізації у професійній діяльності).
Визначено й охарактеризовано рівні виконавської компетентності майбутніх вчителів музичного мистецтва: компетентісний (високий),
репродуктивний (середній), фрагментарний (низький). Результати діагностичного вивчення забезпечення наступності фортепіанного навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України засвідчили недостатній рівень сформованості виконавської компетентності студентів (зафіксовано домінування репродуктивного (46,%) та фрагментарного (42,5%) рівнів, що свідчить про непідготовленість опитьуваних до здійснення виконавської діяльності в школі.
4. Обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують процес наступності фортепіанного навчання студентів з КНР в системі музично-педагогічної освіти України: стимулювання інтересу до музичного виконавства, інтеграційної спрямованості фортепіанного навчання, варіативності форм і методів навчання, використання вітчизняного і зарубіжного досвіду фортепіанного навчання. Визначено спеціальні принципи, спрямовані на формування виконавської компетентності студентів: принцип виконавської мобільності, принцип взаємозв’язку навчального процесу і концертної діяльності студентів, принцип виконавської самореалізації; принцип адаптації.
Розроблено експериментальну модель наступності фортепіанного навчання студентів з Китаю в системі музично-педагогічної освіти України, яка дозволила більш виразно представити наукову проблему, об’єднати теоретичне й емпіричне в педагогічному дослідженні, з’ясувати найбільш суттєві риси експериментальної методики фортепіанного навчання, спроектувати результат. Модель включає такі складники: методологічно-цільовий - містить мету, завдання, наукові підходи та принципи навчання; процесуально-змістовий - включає форми, методи і репертуар (інструктивний, поліфонічні твори, крупна форма, п’єси) фортепіанного навчання та передагогічні умови їх реалізації; структурно-результативний - становлять компоненти, критерії та рівні сформованості виконавської компетентності студентів.
5. У процесі експериментального дослідження розроблено та експериментально перевірено методику наступності фортепіанного навчання, спрямовану на підвищення рівня виконавської компетентності студентів з КНР, в якій спільне функціонування усіх елементів характеризується гармонійним поєднанням: педагогічної взаємодії, об’єктивних і суб’єктивних факторів впливу на особистість, загально-педагогічних та спеціальних принципів навчання, педагогічних умов, засобів, форм і методів навчання. Відповідно до представленої методики, формування виконавської компетентності студентів здійснюється впродовж трьох етапів: змістово-орієнтаційного, активно- когнітивного та операційно-практичного.
Аналіз одержаних у процесі експериментальної перевірки результатів виявив позитивну динаміку формування виконавської компетентності студентів. Ця підтверджується зіставленням результатів контрольної та експериментальної
груп, а також обробкою кількісних показників, одержаних у результаті виконання контрольних завдань наприкінці кожного етапу та узагальнення даних. Зокрема, збільшилась кількість студентів з компетентісним рівнем (від 9,8 % до 41,4%), натомість значно зменшилась кількістьстудентів з
фрагментарним рівнем (від 56,1% до 8,2 %) виконавської компетентності. Таким чином, упровадження запропонованої методики сприятиме значному поліпшенню фортепіанного навчання студентів з Китаю в системі музично- педагогічної освіти України.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання індивідуального підходу в процесі фортепіанного навчання; оновлення змісту музично-виконавських дисциплін відповідно до сучасних вимог, а також удосконалення методики фортепіанногшо навчання на основі використання найсучасніших інноваційних технологій освіти