Балканська криза (1990–2005) в контексті геополітичних трансформацій в Європі

Краткое описание

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Гелетій Марія Михайлівна

УДК 327.5(497)

Балканська криза (1990–2005) в контексті геополітичних трансформацій в Європі

Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку

Дисертація

на здобуття наукового
ступеня кандидата політичних наук

Науковий керівник:

д. політ. н., проф.,

Канцелярук Борис Іванович

Київ – 2008

З М І С Т

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 3
В С Т У П 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ І ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ БАЛКАНСЬКОЇ КРИЗИ 14
1.1. Концептуальне оцінювання Балканської кризи 14
1.2. Зовнішньополітичні спонуки Балканської кризи 29
1.3. Стан розробленості проблеми 47
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 64
РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНИЙ ЧИННИК У БАЛКАНСЬКІЙ КРИЗІ 66
2.1. Роль міжнародного фактора у Балканській кризі 66
2.2. Форми участі міжнародного співтовариства у Балканській кризі 81
2.3. Геополітичні імперативи ООН, НАТО та ЄС на Балканах 95
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 106
РОЗДІЛ 3. БАЛКАНСЬКА КРИЗА В СУЧАСНОМУ ГЕОПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ 108
3.1. Наслідки Балканської кризи (1990–2005): субрегіональний вимір 108
3.2. Європейська інтеграція країн Південної-Східної Європи та Балтії 126
3.3. Європейська політика безпеки в умовах формування нового світового порядку 146
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ 167
ВИСНОВКИ 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172

В С Т У П

Актуальність дослідження визначається науковою і політичною доцільністю актуалізації наукових уявлень про витоки, спонукальні мотиви та наслідки Балканської кризи, насамперед, у формі прискореного спільного включення його учасників в європейську та євроатлантичну інтеграцію за умов формування нової системи міжнародних відносин. Окремим аспектом актуальності є вплив цього регіонального конфлікту на формування нового світового порядку на зламі 80-х – 90-тих років XX ст. на етапі припинення протистояння військово-політичних блоків соціалістичної й капіталістичної орієнтацій та переходу міжнародних відносин у стан хаотичності. Фундаментальне значення має виявлення зв’язку між подоланням етнічних, соціальних та інших загроз на Балканах і стратегічними рішеннями ЄС та НАТО.
Контекстуальний вимір актуальності дисертації бачиться у зміні середовища безпеки: події на Балканах стали першою великою кризою постбіполярної епохи, що окреслила появу великої кількості асиметричних загроз (тероризм, розповсюдження зброї масового знищення або етнічні конфлікти) замість безпосередньої загрози великої війни. Початкові механізми розв’язання кризи виявили, що стандартні політичні та безпекові підходи після завершення біполярного протистояння не дають сподіваного результату, що спонукало НАТО до перегляду стратегічної концепції, спричиняючи загальну трансформацію структур безпеки відповідно до глобальних змін у політичному та військовому середовищі Європи і нового характеру загроз поза межами євроатлантичної зони.
В умовах хаосу міжнародної системи з її явною тенденцією до однополюсності на території Балкан розгортається криза, яка в цій роботі є ключовим терміном та окреслює собою події 1990–2005 років на території колишньої СФРЮ, в результаті яких відбувся розпад СФРЮ та утворення на її місці нових держав, що стало прецедентом в міжнародних відносинах.
Балканська криза стала наслідком історичних передумов та однією з предтеч трансформації системи міжнародних відносин. Втручання зовнішніх акторів лише загострило протистояння між сторонами конфлікту та призвело до перетворення кризи на об’єкт зіткнення інтересів різних суб’єктів міжнародних відносин. Зовнішній чинник відіграв вирішальну роль у розвиткові подій та завершенні конфлікту на території колишньої СФРЮ. Тому врегулювання балканських справ, визначення подальшої долі народів регіону з різних причин, які з’ясовуються в дисертації, залежали від позиції великих держав більшою мірою та світового співтовариства націй загалом. З іншого боку, події в Югославії продемонстрували відносну нестабільність міжнародного порядку як форми глобальної організації, яка не виключала порушення міжнародно-правових норм.
Є підстави вважати, що саме Балканська криза гостро поставила перед ЄС питання розбудови власної політики безпеки та оборони, здатної попереджувати та врегульовувати конфлікти в середині Європи та на її кордонах. Дослідження цього аспекту проблеми є особливо значимим з огляду на те, що події на Балканах не просто спонукали зміни у політичному та військовому середовищі Європи, але й стали поштовхом до спроб перетворення ЄС в окремого актора міжнародних відносин.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах державної теми наукових досліджень відділу трансатлантичних досліджень ІСЕМВ НАН України «Геополітичний вимір посттоталітарних трансформацій у контексті євро-американських стратегій суспільного розвитку» (номер державної реєстрації 0105U002591).

Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є досягнення методично збалансованого, теоретично розвинутого та емпіричного обґрунтування розуміння явища «Балканська криза» і трансформації, на тлі яких вона розгорталася, а також того, як вони вплинули на її розвиток. Зокрема, йдеться про з’ясування ролі зовнішнього чинника врегулювання кризи та впливу світ-системних та міжнародно-системних змін на її перебіг. Окремо визначається ступінь впливу кризи на євроінтеграційні перспективи країн Балканського регіону та формування спільної європейської політики безпеки та оборони.

Поставлена мета обумовлює потребує вирішення таких завдань:
 кристалізувати сутність явища «Балканська криза» та висвітлити основні концептуальні підходи до розуміння цієї проблеми;
 дослідити зовнішньополітичний контекст кризи (глобалізація, розпад СРСР, європейська інтеграція) і роль зовнішнього чинника на Балканах;
 здійснити політологічне узагальнення геополітичної ситуації в Європі та у світі (об’єднання Європи, глобалізація та розпад Радянського Союзу), на тлі якої розгорталася криза та встановити характер взаємозалежності між цими процесами;
 виявити геостратегічні імперативи Сполучених Штатів та ЄС щодо Балкан, виходячи з домінанти глобального домінування у світі;
 здійснити порівняльний аналіз стану відносин країн Східної Європи, Балканського регіону та Балтії після завершення Балканської кризи;
 структурувати наслідки Балканської кризи, зокрема розглянути сучасну ситуацію в Західних Балканах (Косово, Боснія і Герцеговина, Македонія);
 зробити прогноз щодо подальшої долі регіону у контексті включення у європейську інтеграцію як механізму мирного співіснування балканських народів;
 узагальнити існуючі обґрунтування доцільності європейських військових структур на тлі трансформаційних процесів у світі.
Авторська наукова гіпотеза полягає у припущенні, що власне Балканська криза обумовлена, більшою мірою, дією саме зовнішніх чинників, аніж – внутрішніх, як це зазвичай спостерігається в конфліктних ситуаціях (і як це намагаються доводити у своїх дослідженнях чимало аналітиків).

Концептуальний підхід дисертантки ґрунтується на сприйнятті Балканської кризи як суспільно-політичного явища глобального світу котре, по-перше, спричинене сукупним впливом низки об’єктивних та суб’єктивних факторів; по-друге, суттєво позначається на процесі нинішніх трансформацій у світі. Означене обумовлює потребу розгляду проблеми Балканської кризи у форматі «система – довкілля – трансформаційні процеси».

Об’єктом дослідження є країни Східної Європи, Балтії та Балканського регіону, причетні до Балканської кризи. Предметом дослідження є саме явище «Балканська криза» та пов’язані з нею трансформації 1990 – 2005 років.

Методологічна база дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на загальних принципах логіки, об’єктивності та діалектики, які передбачають об’єктивний опис і аналіз подій та явищ на підставі науково-критичної інтерпретації різноманітних джерел, а також на використанні методу геополітичного аналізу, методу критичного раціоналізму, системного, емпірико-аналітичного й статистичного підходів.
На підставі методів політичного аналізу та синтезу геополітичної ситуації у світі та політичної ситуації в окремих країнах Південно-Східної Європи і Балтії показано взаємозв’язок між процесами, які розгортаються у світі.
Системний метод послугував вивченню природи кризи, її взаємозв’язку з розвитком системи міжнародних відносин та впливом політики певних держав.
Застосування структурно-функціонального аналізу дало змогу здійснити аналіз системи міжнародних відносин в умовах, в яких розгорталася Балканська криза.
Метод порівняння дав змогу зіставити трансформації у світі та Європі, порівняти ситуації в країнах Східної Європи, Балканського регіону та Балтії після розпаду СРСР, а також інтеграція після Балканської кризи.
Метод факторного аналізу дав можливість виявити вплив різних чинників на перебіг Балканської кризи та її наслідки, зокрема йдеться про позиції та ролі міжнародного чинника.
Синергетичний аналіз дав змогу визначити вплив кризи на зміну позиції Югославії на міжнародній арені;
Методи спостереження та історико-системний аналіз стали в нагоді для дослідження передумов та причин виникнення Балканської кризи в історичному контексті.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1990 по 2005 роки включно. Це період розгортання Балканської кризи на території СФРЮ з моменту розпаду федерації та до початку переговорів про статус автономного утворення Косово і Метохії. Однак політологічний дискурс, звичайно, не обмежується лише цими історичними рамками. Разом з тим, аналіз кризи, в роботі ведеться лише до 2005 року, оскільки проблема продовження кризи навколо незалежності Косово вимагає окремого аналізу та вивчення.

Джерельна та концептуальна база дисертації. Проблему Балканської кризи активно досліджували і на Заході, і в Росії, але з діаметрально протилежними підходами до цього явища. Українські аналітики частково поділяють російську позицію (О. Маначинський) або пробують виробити об’єктивний підхід (П. Рудяков). Однак досі Балканську кризу розглядають, лише аналізуючи її причини (історичні передумови) або як суто традиційний конфлікт. Немає системного підходу до аналізу трансформацій у світі та Європі загалом у період 80–90-х років ХХ ст. Тому розгляд Балканської кризи в контексті тих процесів, які відбувалися у світі (глобалізація, розпад Варшавського Договору, Європейська інтеграція), дасть можливість цілісно оцінити це неординарне суспільно-політичне явище.
Досліджуючи цю тему, авторка послуговувалася як науковим доробком вітчизняних дослідників: П. Рудякова, О. Маначинського, Т. Бандирського, О. Малиновської, М. Каменецького, Г. Перепелиці, С. Федуняк, Ф. Рудича, Ю. Пахомова, О. Гончаренка, В. Гречанінова, Ю. Павленка, А. Скаленка, А. Каракуца, М. Мацяха, О. Крапівіна, М. Мальського. Використовувалось також широке коло праць таких зарубіжних авторів (російських, американських, сербських, хорватських, боснійських тощо), як:
 російські – Е. Гуськова, В. Волков, А. Захаров, З. Клименко, К. Нікіфоров, В. Пастухов, К. Егерт, П. Волобуєв, Л. Тягуненко, В. Бєлашов, Е. Валєв, Ю. Давидов, О. Приходько, П. Смирнов, Є. Устинова, Л.Жила, М. Лєбєдєва, І. Лєщіловская, Є. Лукашенко;
 європейські – Д. Бечев, Л. Кохен, Р. Дарендорф, М. Дойч, М. Гленні, Дж.-Ф. Ферр’є, А.Георг, Н. Гордон, М. Коппа, Е. Краснікі, В. Мейєр, Ф. Вілліамс, А. Нейєр, І. Олівер, Р. Піхлер, К. Керімі, Ф. Шмідт, С. Тувал, Б. Ургуарт, А. Янніс, К Більдт, Р. Кейган, Р. Куглер, Н. Хомський, Д. Овен, П. Ван Хам, Ж. Бодсон; К. Беннет, К. Бильтд, Р. Гінзберг, В. Мейєр, Л. Сілбер, Ф. Сінглетон;
 американських – Дж. Алкок, Д. Брунстром, Т. Карр, Дж. Говард, Дж. Стілл, З.Бжезінський, С. Гантінгтон, Р. Бендетер, С. Хо, Н. Бейкер, Г. Кеннан, С. Вудворд;
 сербських – С. Аврамов, В. Драшковіч, Р. Петковіч, В. Петріч, Б. Бабіч, В. Кадієвіч, С. Бішерко, Б. Драговіч, М.Зечевіч; М. Булаїч, С. Самарджіч, М. Екмечіч, Й. Ілліч, В. Койовіч, М. Ніколіч, М. Нішіч, М. Протіч, С. Ковачевіч, П. Даїч, З. Лутовац, Б. Магаш, Б. Марковіч, М. Секуліч, В. Стругар;
 хорватських – С. Месіч, М. Огореч, Дж. Сіротковіч;
 боснійських – А. Ізебеговіч, М. Дакіч, І. Каян, П. Мойзес.

Окрему групу джерельної бази становлять документи Європейської комісії, ООН, ОБСЄ та НАТО.
Однак варто зазначити, що питання Балканської кризи недостатньою мірою висвітлене в Україні. Більшість авторів (за винятком П. Рудякова, О. Маначинського, М. Каменецького) характеризують перебіг кризи, не аналізуючи це явище з погляду міжнародних відносин. Серйозне увагу цій проблемі приділяють західні дослідники, однак вони загалом намагаються уникати аналізу причин кризи, зокрема історичних передумов, а також ступеня впливу політики великих держав на її виникнення та перебіг. Наприклад, переважна більшість англомовних авторів зосереджують увагу на критиці політики та особистості С. Мілошевича, обходячи висвітлення негативних сторін діяльності міжнародних організацій, зокрема НАТО, при здійсненні ними миротворчих місій. Об’єктивніше розібратися в цій складній проблемі роблять спроби згадувані вище українські дослідники, а також деякі зарубіжні автори (насамперед, С. Гантінгтон, Л. Кохен, Дж. Алкок).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
 у дослідженні проблеми Балканської кризи застосовано авторський концептуальний підхід, ґрунтований на політико-системному вимірі цього явища в контексті трансформацій у сучасних міжнародних відносинах;
 на підставі порівняльного і факторного аналізу встановлена пряма взаємозалежність зовнішнього фактора та субрегіональних процесів на Балканах;
 авторський концептуальний і методичний підхід дав можливість з’ясувати ступінь впливу міжнародного чинника на розвиток Балканської кризи, а також її вплив на перебіг подій в Європі та світі;
 на підставі аналізу низки нових джерел довести правомірність висунутої наукової гіпотези про домінантну роль у Балканській кризі саме зовнішнього чинника;
 визначено різні аспекти впливу кризи на сучасні геополітичні трансформаційні процеси;
 доведено ефективність застосованого концептуального і методичного підходу до осмислення сутності Балканської кризи.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання її матеріалів, висновків і рекомендацій відповідними зацікавленими сторонами й учасниками політичного життя України і країн Південно-Східної Європи та Балтії щодо врегулювання кризових явищ. Вони можуть бути використані у практичній діяльності органів державного управління для вирішення специфічних проблем, що виникають у сфері питань меншин України (кримські татари), при вирішенні проблем встановлення миру на Балканах та в інших конфліктних регіонах світу, а також в навчальному процесі вищих навчальних закладів при підготовці спецкурсів з конфліктології, проблем безпеки та європейської інтеграції.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи апробовані у виступах авторки на трьох науково-практичних конференціях.

Публікації. Основні наукові положення дисертації викладено у 6 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених у переліку ВАК України.
Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Основний текст містить 168 сторінок, список використаних джерел українською, російською, сербською, англійською мовами – 25 сторінки (280 назв).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Отже, підсумовуючи вищевикладене, основні наукові і практичні висновки полягають у наступному:
1. Балканська криза (1990–2005) – трансформаційна криза, яка розгортається на зламі двох світових цивілізацій (яке заміняє суперництво двох наддержав) та веде до зміни системи міжнародних відносин та системи безпеки. Як складне явище в сучасних міжнародних відносинах, Балканська криза, стала складовою спільного процесу зміни системи управління та перерозподілу сфер компетенції і впливу між державно-політичними елітами всередині СФРЮ та її правонаступників. Вона, як криза стала перехідного періоду стала частиною становлення нового світового порядку. Разом з тим, у стратегічному вимірі вона також містить спроби отримати вплив над регіоном, який опинився поза зоною інтересу з часу закінчення «холодної війни». Балканська криза стала результатом очевидних подій: Югославія не була складовою домінуючої системи; нею керував недемократичний режим на чолі з С. Мілошевичем; вона переживала період гострої внутрішньої нестабільності, у протистояння було втягнуто багато учасників і на карту були поставлені різні інтереси (з боку Сербії та Чорногорії – збереження територіальної цілісності, недопущення створення прецеденту; з боку колишніх республік СФРЮ – здобуття незалежності; з боку міжнародного співтовариства – врегулювання кризи, забезпечення миру та стабільності в регіоні; з боку США – можливість впливати на політику в регіоні).
2. На основі політичного аналізу джерельної бази встановлено взаємозалежність зовнішнього фактору та субрегіональних процесів на Балканах, а також вплив кризи на перебіг процесів в Європі та світі. Окрім того, доведено домінантну роль у Балканській кризі саме зовнішнього фактора, який відіграє вирішальну роль у розвиткові подій, перетворюючи внутрішній конфлікт на об’єкт зацікавлення міжнародних організацій та органів, спеціально створюваних для подолання кризи. При цьому, представники міжнародної спільноти отримують можливість реалізувати власні інтереси на Балканах, тим самим, перетворивши політику щодо Балкан на об’єкт власної зовнішньої політики. Внутрішньодержавний конфлікт більше не є явищем лише внутрішнім, а традиційна дипломатія опинилась у другорядному становищі у порівнянні з військово-силовими методами розв’язання конфліктів. Втручання зовнішніх акторів у Балканську кризу характеризується відсутністю підходів та механізмів попередження і врегулювання криз нового типу, що мало негативний вплив на процес врегулювання кризи та сприяло посиленню протистояння між учасниками конфлікту. Застосування сили або гуманітарна інтервенція, незважаючи на певні негативні аспекти даного методу, в підсумку сприяло припиненню протистояння між сторонами та початку переговорного процесу.
3. Геополітична ситуація в Європі та у світі (об’єднання Європи, глобалізація та розпад Радянського Союзу) стала не просто додатковим чинником впливу на розвиток подій на Балканах, а її вирішальною спонукою. Зворотній аспект полягає у тому, що власне Балканська криза підштовхнула формування нової системи міжнародних відносин та структури безпеки ЄС та НАТО. Через слабкість ООН та ОБСЄ, які покликані вирішувати проблеми глобальної та регіональної безпеки, НАТО перейняла функції глобальної міжнародної організації. Альянс переглядає свою стратегічну концепцію та цінності, трансформуючи свої структури відповідно до глобальних змін у політичному та військовому середовищі Європи і нового характеру загроз безпеці, активно реагуючи на нові виклики поза межами євроатлантичної зони.
4. Втручання зовнішніх акторів у Балканську кризу характеризується відсутністю підходів та механізмів попередження і врегулювання криз нового типу, що мало негативний вплив на процес врегулювання кризи та сприяли посиленню протистояння між учасниками конфлікту. Міжнародні організації у пошуках рішення виходили не з інтересу балканських країн, а з інтересу держав-членів чи держав, які домінували у цих організаціях. Зокрема, США вдалось утвердити домінуючу роль в новій системі міжнародних відносин та виправдати розширення і надлишковий силовий склад НАТО, а ЄС – прискорив процес вироблення Спільної європейської політики безпеки та оборони та формування збройних сил ЄС, які братимуть участь у миротворчих операціях в Європі та поза її межами.
5. Через втручання міжнародного співтовариства у процес врегулювання балканських проблем вперше змінена система рівноваги сил (перетворення НАТО на глобального гравця) та сутність миротворчої концепції ООН (узаконення самостійної ролі НАТО у врегулюванні міжнаціональних конфліктів без рішення Ради Безпеки ООН). Окрім того, рішення про проголошення незалежності Косово буде прецедентом для врегулювання аналогічних явищ в майбутньому та безпосередньо впливатиме на формування нового світового порядку, який формуватиметься в результаті локальних конфліктів та війн. А, про остаточне завершення кризи на Балканах можна буде вести мову лише після налагодження міжетнічного діалогу (серби та албанці Косово, македонці та албанці, боснійці та серби) та забезпечення рівноправного доступу представників всіх національностей Косово до політичного процесу.
6. Цьому сприятиме продовження розширення ЄС за рахунок країн Західних Балкан, яке стане можливим після врегулювання всіх проблем та досягнення стандартів набуття членства. Європейська інтеграція стане визначальним чинником для підтриманню миру та стабільності в цьому кризовому регіоні, а, отже, і на європейському континенті, який вже об’єднує країни Східної Європи та Балтії. Перспектива інтеграції країн Західних Балкан в ЄС стане спонукою для прискорення процесу примирення між балканськими народами та досягнення ними порозуміння, а, отже, сприятиме миру та безпеці в Європі.
7. Трансформації в Європі та світі, продуктом яких стала Балканська криза, стали основою для зміни системи міжнародних відносин та формування нового світового порядку, в якому домінуючу роль відіграватимуть США та Європейський Союз, а Спільна європейська політика безпеки та оборони буде доповненням політики оборони НАТО, що сприятиме комплексній боротьбі з сучасними загрозами та охоплюватиме всі безпекові аспекти.
8. Балканська криза по-новому поставила перед ЄС питання розбудови системи безпеки, яка б гарантувала стабільність і мир в Європі та поза її межами в рамках розроблення СЗБП та ЄПБО. Однак, Європа повинна більш активно здійснювати розроблення механізмів миротворчої діяльності із залученням місій ЄС, уникаючи при цьому дублювання з НАТО. Разом з тим, необхідно забезпечити певну автономію у сфері безпеки, аби ефективно протистояти сучасним загрозам. Проте, на ближчу історичну перспективу відсутні підстави розглядати безпековий потенціал ЄС як стратегічну альтернативу НАТО.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабић Б. Прелаз у транзициjу: (Монографиja). – Београд: Прометеj, 1996. – 230 с.
2. Бандирський Т. Значення подій в колишній Югославії для стабільності в Європі та внесок країн ЄС у вирішення Балканської кризи // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. – Вип. 34 (частина 1). – С. 55–64.
3. Беннет К. Боротьба з тероризмом [електронний ресурс] // НАТО Ревю. – Режим доступу до журн. – http://www.nato/int/docu/review/2003/issue1/ukrainian/art2/html.
4. Бєлашов В. Розширення НАТО: за і проти // Політика і час. – 1998. – №3. – С. 35–44.
5. Бжезинский З. Великая шахматная доска: (Монография). – Москва: Международные отношения, 1998. – 254 с.
6. Бильтд К. Стала ли Босния уроком для Европы? Выводы для европейской внешней политики // International Politic. – Москва: Посольство Германии в Москве, 1997. – № 7. – С. 7–13.
7. Богданович В., О. Маначинський Нові кордони НАТО – лінія нового протистояння? // Політика і час. – 1998. – № 6. – С. 53–59.
8. Бодсон Ж. Европа апатридов / пер. з франц. Д. Радовановић. – Београд: ИНГ-ПРО, 1996. – 165 с.
9. Бодсон Ж. Нови светски поредак и Югославиja / пер. з франц. Д. Радовановић. – Београд: ИНГ-ПРО, 1996. – 237 с.
10. Булаjић М. Разбиjaниjе Югословенске државе 1991/1992 – злочин против мира: Одговорност Ватикана и Немачке: (Монографja). – Београд: Српска кнjижевна задруга, 1994. – 372 с.
11. Валев Э. Югославский клубок // География. – Москва, 1996. – № 5. – февраль. – С. 7–9, 117–118.
12. Ван Хам П. Европа и трансатлантические отношения: туманное будуще // Единство Запада и трансатлантическая безопасность перед лицом испытаний. – Москва, Европейский центр по изучению вопросов безопасности им. Джоржа К. Маршалла. – 2002. – № 4. – Июнь. – С. 1–57.
13. Волков В. «Новый мировой порядок» и Балканский кризис 90-х годов [електронный ресурс ] // Новая и новейшая история. – Москва, 2002. – № 2. – Режим доступу до журн.: http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/HISTORY/VOLKOV.HTM.
14. Волков В. Трагедия Югославии // Новая и новейшая история. – Москва, 1994. – № 4. – C. 3–32.
15. Волобуев П., Тягуненко Л. Судьба Балкан – вне контроля общества // Правда. – Москва, 1994. – 14 мая. – С. 5-6.
16. Волобуев П., Тягуненко Л. Уроки дейтонских соглашений: Мирный договор между Союзной Республикой Югославией // Свободная мысль. – 1997 – № 2. – С. 84–91.
17. Волохов В., Лук’янова А. Технології психологічних операцій // Політика і час. – 2000. – №1 – 2. – С. 39–59.
18. Выступление президента в Детройте 22 октября 1996 // ИТАР-ТАСС: КОМПАС, 1996. – 31 окт. – № 44. – С. 3–14.
19. Гантінгтон С. Протистояння цивілізацій та Зміна Світового Порядку / перекл. з англ. Н. Климчик. – Львів: Кальварія, 2006. – 474 с.
20. Гончаренко О. Пріоритети та засади формування інтегральної стратегії національної безпеки на перспективу [електронний ресурс] // Стратегічна панорама. – Київ, 1998. – №1–2. – Режим доступу до журн.: http://www.kgi.edu.ua/cisss-ua/files/art/prior.doc. – 22.09.2006.
21. Гречанінов В. Миротворчість. Нові підходи // Політика і час. – 1998. – №9. – С. 46–54.
22. Гречанінов В. Після розпаду біполярної системи. Новий світовий порядок та глобалізація на початку ХХІ століття // Політика і час. – 2002. – № 1. – С. 58–67.
23. Грищенко Т. Велика Євразійська шахівниця: аналіз позиції Збігнєвом Бжезінським [електронний ресурс] // Стратегічна панорама. – Київ, 1999. – № 4. – Режим доступу до журн.: http://www.niurr.gov.ua/ukr/publishing/panorama%203~4_99/18.htm.
24. Гускова Ј. Процес стабилиѕације на простору бивше Југославије и међународне органиѕације [електронный ресурс]. – Режим доступу до джер.: http://www.guskova.ru/w/present/2005-02-16.
25. Гуськова Е. Балканский кризис: последствия и уроки для славянского мира [електронный ресурс]. – Режим доступу до джер.: http://www.guskova.ru/w/wars1999-apr.
26. Гуськова Е. Вооруженные конфликты на территории бывшей Югославии (хроника событий). – Москва, 1998. – 345 с.
27. Гуськова Е. Не надоело ли пожинать бурю? // Литературная газета. – М., 1992. – 8 ян. – С. 14.
28. Гуськова Е. Россия и балканский кризис: новая концепция безопасности или слабость стратегии // Посткоммунистическая Восточная Европа: Новые межгосуд. отношения и внешнеполит. ориентиры. – Москва: ИНИОН, 1996. – С. 89–116.
29. Давыдов Ю., Приходько О., Смирнов П., Устинова Е. Югославский кризис: интернационализация или интервенция? // США: Економика, политика, идеология. – Москва, 1993. – № 8. – С. 50–60.
30. Дакић М. Српска Краjина: Историjске темељи и настанак: (Монографиja). – Књин, 1994. – 100 с.
31. Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністично доби: Зб. наук. праць. – Київ: Політична думка, 1997. – 508 с.
32. Дергачов В. Розколотий простір Східної Європи [електронний ресурс] // День. – № 132. – 27 липня 2001 р. – Режим доступу до джер.: http://www.day.kiev.ua.
33. Драговић Б. Уговори о придружувањ у Европској Унији: (Монографиja). – Београд: Институт за европске студије, 1996. – С. 70–71.
34. Eвропа и Срби: Српске земље у европској картографији до краја XV века: Сборн. науч. радова. – Београд: Истор. институт САНУ, 1996. – 685 с.
35. Екмечић М. Србия између Среднje Европе и Европе: (Монографиja). – Београд: Политика, 1992. – 129 с.
36. Єдина наддержава. Council of Foreign Relations, Inc. Foreign Affairs. March/April 1999 [електронний ресурс] / Пер. з англ. С. Яринич. – К.: Інститут демократії ім. Пилипа Орлика. – 20 листопада 1999 р. – Режим доступу до джер.: http://xyz.org.ua/strategy/hunt_superpower.html.
37. Жила Л. Югославия в огне: Документы, факты, коментарии: У 2 т. / Югославия в огне: Документы, факты, коментарии: 1990–1992. – Москва, 1992. – Т. 1. – 478 с.
38. Жила Л. Югославия в огне: Документы, факты, коментарии: У 2 т. / Югославия в огне: Документы, факты, коментарии: 1990–1993. – Москва, 1993. – Т. 2. – 549 с.
39. Захаров А. Федерализм и глобализация // Полис (Политические исследования). – Москва, 2002. – № 6. – С. 116–126.
40. Зечевіć М. Югославиja 1918–1992: : (Монографиja). – Београд: Просвета, 1994. – 305 с.
41. Извештаj о спроведеном референдуму на територіjе САО Краjина. – Књин, 1991. – 5 с.; Документ. – Рукопис.
42. Ислам, Балкан и велике силе (ХІV–ХІХ век) / С. Дімітров. – Београд: Истор. иннститут САНУ, 1997. – 655 с.
43. Кадијевић В. Моје виђенје распада: (Монографиja). – Београд: Политика, 1993. – 166 с.
44. Каменецький М. Косовська проблема від Маркса до Буша // Зовнішні справи. – 2008. – липень. – С. 30-33.
45. Кейган Р. О рае и силе: Америка и Европа в новом мировом порядке: (Монография). – М.: РОССПЭН, 2004. – 160 с.
46. Клименко З. Югославский кризис и его международные последствия [електронный ресурс]. – Режим доступу до джер.: http://www.auditorium.ru/books/126/intrelation-klimenko.htm.
47. Князев Ю. Трагическая судьба Балкан предупреждает // Федерализм. – Москва, 1996. – № 3. – С. 139–154.
48. Коjовіћ В. Крвава кошулja сараєвскa: (Монографиja). – Београд: Добротвор, 1995. – 235 с.
49. Коштуница В. Сербы и запад [електронный ресурс] // Мировые дискуссии. – 2001. – 30 січня. – Режим доступу до журн.: http://wdi.ru.
50. Крапівін О., Каракуц А. Нові виміри в «об’єднаній Європі» [електронний ресурс] // Вестнік. – Режим доступу до журн.: http://www.intsecurity.dn.ua/stat/vestnik5.php.
51. Куглер Р. Национальная безопасность в условиях глобализации хаотического мира: действия США и Европы // Единство Запада и трансатлантическая безопасность перед лицом испытаний. Европейский центр по изучению вопросов безопасности им. Джоржа К.Маршалла. – Москва, 2002. – № 4. – Июнь. – С. 55–79.
52. Куликова М., Миливанов В. Балканский кризис и Дейтонское соглашение // Правила игры. – 1996. – №1. – С. 100–121.
53. Лебедева М. Политическое урегулирование конфликтов: (Монография). – Москва, 1997. – 236 с.
54. Лещиловская И. Исторические корни югославского конфликта // Вопросы истории. – М., 1994. – №5. – С. 40–56.
55. Лукашенко Е. А. Распад Югославии, его уроки и международные последствия (политологический анализ): Автореф. дис. на получ. научн. ступ. канд. политич. наук. – Москва, 1997. – 20 с.
56. Македония. Путь к самостоятельности: Документы / Сост. Е. Гуськова. – Москва: Радуга, 1997. – 528 с.
57. Малиновська О. Югославський варіант // Політика і час. – 1993. – №3. – С. 46–54.
58. Мальський М. Теорія міжнародних відносин / М. Мальський, М. Мацях. – Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2002. – 392 с.
59. Маначинский А. Балканы: полгода без войны [електронный ресурс] // Зеркало недели. – 1999. – № 49 (270). – 11 декабря. – Режим доступа: http://www.zn.kiev.ua.
60. Маначинский А. Югославия: приговор вынесен: : (Монография). – Санкт-Петербург: Скифия, 2006. – 288 с.
61. Маначинський О., Парахонський Б. “Історична справедливість” в контексті нових реалій // Політика і час. – 2002. – № 4. – Квітень. – С. 26–38.
62. Маначинський О., Пронкін Е. Боснія і Герцеговина: конфлікт продовжується // Розбудова держави. – Київ, 1994. – №9. – С. 20–28.
63. Маначинський О. Вибух не стався. Поки що? Косово – міна уповільненої дії на Балканах // Політика і час. – 1998. – №11–12. – С. 84–87.
64. Мартынова М. Новая этнополитическая карта Балкан. Очаги тревоги в восточной Европе (Драма национальных противоречий) / М. Мартынова, М. Кошуба. – Москва, 1994.
65. Мартынова М. Балканский кризис: народы и політика: (Монографиja). – Москва: Старый сад, 1998. – 465 с.
66. Мацейко Ю. НАТО: нові можливості і нові небезпеки // Політика і час. – 1999. – №4. – С. 9–17.
67. Мейджор Д. Франция и Великобритания становятся более великими державами, когда они действуют сообща // Компас. – 1993. – №102. – С. 49–59.
68. Међународне финансjске институциjе / Д. Јововић, О. Ковач, Д. Ђурић, Р. Вукадиновић. – Београд: Међународнa полтика, 1997 – 346 с.
69. Милић Б. Велика Хрватска на српском тлу: екномско-историjска рас права: (Монографиja). – Београд, 1992. – 86 с.
70. Миротвотворча діяльність України: кооперація з НАТО та іншими структурами Європейської безпеки: Зб. наук. пр. – К.: Стилос, 2002. – 313 с.
71. Михаjловић К. Меморандум САНУ: Одговори на критике / К. Михаjловић, В. Крстић. – Београд: САНУ, 1995. – 150 с.
72. Неприцький О. Велика Британія і Спільна зовнішня політика і політика безпеки ЄС у першій половині 90-х років ХХ ст. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: (Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету). – Вип. 6. – Рівне, 2006. – С. 217–222.
73. Никифоров К. В. Между Кремлем и Республикой Сербской. (Боснийский кризис: завершающий этап) : (Монография). – Москва: Институт Славяноведения РАН, 1999. – 261 с.
74. Никифоров К. Югославянские земли // История стран Центральной и Юго-Восточной Европы ХХ века: Учебное пособие для студентов высшей школы. – Москва: Институт управления и права, 1997. – С. 113–166.
75. Николић М. Бејкер. Де Микелис, Карингтoн, Венс: Признаванје Словеније, Хрватске і Босне била је катастрофална грешка // Аргумент. – Београд, 1995. – 24 фебр. – С. 3–5.
76. Нишиć С. Стратегіjа Срба / С. Нишиć. – Београд: Никола Пашич, 1995. – 169 с.
77. Нікітюк В. Межі здійснення прав етнонаціональних меншин // Політика і час. – 1997. – №7. – С. 63–66.
78. Нови геноцид над српким народом у Коњичком краю. – Београд, 1992. – 32 с.
79. Овен Д. Улазак у Босански лонац // НИН. – Београд, 1995. – 8 дец. – Бр. 2345. – С. 51–52.
80. Одговор на отворено писмо Председника Републике Србие Слободана Милошевића / . Бабић. – Књин, 1992. – 11 ян. – 5 с.; Документ. – Рукопис.
81. Оуен Д. Не пониманиjе кризиса на Балканах // Сербия. – Белград, 1994. – №12. – С. 37–38.
82. Павленко Ю. Глобалізація та її протиріччя [електронний ресурс]. – Київ: Інституту Світової економіки і міжнародних відносин НАНУ. – 23 с. – Режим доступу до джерела: www.iweir.org.ua.
83. Пастухов В. В фокусе: Восточная Европа после кризиса в Косово. Балканская война: причины и следствия [ектронный ресурс]. – Режим доступа до ресурса: http://www.ilpr.ru.
84. Перепелиця Г. Конфлікти в посткомуністичній Європі: (Монографія). – К.: НІДС, 2003. – 381 с.
85. Писмо С. Мілошевића М. Бабићу од 8 ян. 1992 / С. Мілошевић. – Београд, 1992. – 3 с.; – Документ. – Рукопис.
86. Полторацький О. С. Роль НАТО у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки: Дис. канд. політ. наук: 23.00.04; – Захищена 12.06.2003 /Київський національний ун-т ім.. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. — К., 2003. — 211с.: Бібліогр.: с. 187-211.
87. Потапенко Т. Политика Консервативной партии Великобритании в отношении ЕЭС в 1945–1992 гг. // Вестник всеобщей истории. – С.-Пб., – 1999. – Вып. 2. – С. 94–110.
88. Прекид относа са Републиком србпском: Документи. – Београд, 1994. – 76 с.
89. Протіћ М. Огледи о распаду Югославиjе: (Монографиja). – Београд: Центар за српске студие, [б.г.]. 1992. – 63 с.
90. Република Српска Краjина: Кориjeни државности и настанак. – Књин: Музей града Книна, 1993. – 40 с.
91. Россия предлагает сохранить за СБ ООН ключевую роль в косовском урегулировании [електронный ресурс] // Новости России. – 2006. – 9 марта. – Режым доступа к журн.: http://www.newsru.com/arch/russia/09mar2006/kos.html. – 31.06.2006.
92. Рудич Ф. Балканська криза: геополітичний вимір // Віче. – 2000. – №10 (103). – С. 145–157.
93. Рудяков П. Балканська криза (1991–2001): характер, особливості, наслідки // Політична думка. – 2001. – №1–2. – С . 77–88.
94. Рудяков П. Євроінтеграційні здобутки і перспективи України та Балканських країн: спільне і відмінне // Стратегічна панорама. – Київ, 2005. – №2. – С. 63.
95. Рудяков П. Розчленування Югославії – перерозподіл Європи // Політична думка. – 1994. – №3. – С. 105.
96. Самохвалов В. Нова гаряча точка. Албанський сепаратизм на Балканах: формування і сучасний стан // Політика і час. – 2001. – №9. – С. 30–40.
97. Скаленко А. Глобализация ХХІ: реалии и концепции [електронный ресурс]. – Київ: Інститут Світової економіки і міжнародних відносин НАНУ. – 11 с. – Режим доступу до джерела: www.iweir.org.ua.
98. Смаглюк І. Армія України. Якою ж їй бути? // Політика і час. – 1997. – №7. – С. 36–43.
99. Ставови владе Српске Аутономне Области Краjина поводом инициjативе Председништва СФРЮ за ангажованjе мирових снага Уjединених нациja. – Књин, 1991. – 4 с.; Документ. – Рукопис.
100. Статут Організації Об’єднаних Націй «Charter of the United Nations» [ектронный ресурс] / Офіц. вид. – New York: United Nations. Department of Public Information, 1945. – Режим доступу до джерела: http:www.un.org.
101. Страдањe срба у Мостару и долине Неретве: књига докумената / сакупила и приредила Душица Боич. – Београд: Коммесариат за избеглице Републике Србие, 1996. – 446 с.
102. Стругар В. Велика буна Црне Горе 1988–1989: (Монографиja). – Београд: Култура, 1990. – 535 с.
103. Стругар В. Црногорcкі Сабор српске слоге: (Монографиja). – Београд: Досjе, 1994. – 288 с.
104. США в новом мире: пределы могущества: Сборн. науч. Работ. – Москва: РИСИ, 1997. – 564 с.
105. США и Европа: перспективы взаимоотношений на рубеже векав: Антология / учредители: А. И. Уткин, О. В. Приходько, П. Е. Смирнов и др. – М.: Наука, 2000. – 192 с.
106. Татолі Т. Ескалація напруженості в Боснії // Аналітичний огляд. – 1995. – №10(27). – Липень. – С. 25–32.
107. Tрансформована НАТО: [електронний ресурс] / Відділ публічної дипломатії НАТО. – Брюссель: Вид-во НАТО, 2004. – 44 с. – Режим доступу до джерела: http://www.nato.int/docu/nato-trans/html_ukr/nato_trans01.html.
108. Федуняк С. Феномен «сірої зони» в Європі і на пострадянському просторі після завершення «холодної війни» [електронний ресурс] // Стратегічна панорама. – 2004. – № 3. – С. 73–76. – Режим доступу до журналу: http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php.
109. Федуняк С. Основні тенденції розвитку системи міжнародної безпеки в Європі та Євразії: три виміри консолідації [електронний ресурс] // Стратегічна панорама. – 2004. – № 1. – С. 30–35. – Режим доступу до журналу: http://www/niisp/gov/ua/vydanna/panorama.
110. Фуркало В. На початку нового етапу. Югославія на рубежі двох тисячоліть // Політика і час. – 2001. – №3. – С. 8–15.
111. Хантингтон С. Новий світовий порядок у ХХI столітті: глобальні тенденції та їх значення для України [електронний ресурс] // Національна безпека і оборона. – 2000. – № 7. – С. 7–10. – Режим доступу до джерела: http://www.uceps.org/ua/show/543/.
112. Хелета Н. Горажде 1992–1995: Страдање срба: (Монографиja). – Београд: Просвета, 1996. – 122 с.
113. Хомский Н. Конец холодной войны и возникновение Нового Мирового порядка [електронный ресурс] // Русский архіпелаг. – Режим доступа к журналу: www.archipelag.ru/geoeconomics/global/fight/beginnings.
114. Цивилизационная структура современного мира: в 3 т. / Под ред. Пахомова Ю.Н., Павленка Ю.В.]. – Киев: «Наукова думка», 2007. – Т. 2: Макрохристианский мир в эпоху глобализации. – 2007. – 690 с.
115. Цыганков П. Теория международных отношений: Учебн. Пособие. / Сост. П. Цыганков. – Москва: Гардарики, 2003. – 590 с.
116. Цыганков П. Международные отношения: (Монография). – Москва, 1996. – С. 26.
117. Чинjeніце о Западной Славонии / М. Секуліћ. – Пакрац, 1992. – 100 с.
118. Эгерт К. Чуркин предложил сербам вспомнить былое // Известия. – Москва, 1995. – 22. – июня. – С. 3–16.
119. Югославия в огне: Документы, факты, комментарии: Сборник науч. Работ / Под ред. Е. Гуськова. – Москва, 1992. – 372 с.
120. Юрошкевич Д., Козаков В. Югославський конфлікт // Політологічні читання. – 1994. – №4. – С. 10–17.
121. A Plan for Political Solution to the Situation in Kosovo and Metohija [Internet] / Ministry for Foreign Affairs of Yugoslavia. – Belgrade: MFA publication, 2004. – Available at: http://www.mfa.gov.ya.
122. About the Central European Initiative (CEI) [Internet] // Organization for Economic Co-operation and Development. – Rome: OECD publication, 2003. – Available at: http://www.oecd.org/document.
123. Akhavan P. Yugoslavia, the Former and Future: reflections by scholars from the region / Akhavan P., R. Howse, eds. – Washington: the Brooking Institution; Geneva: United Nations Research Institute for Social Development, 1995. – 181 p.
124. Allcock, J. Explaining Yugoslavia: (Monograph). – New York: Columbia University Press, 2000. – 499 p.
125. Altmann, F-L. Regional Economic problems and prospects // The Western Balkans: moving on. – Paris: Institute for Security Studies. European Union. – No. 70. – December 2004. – P. 69–86.
126. Avery G. Reunifying Europe [Internet] // World Today. – London: Center for Transatlantic Relations, 2001. – No. 57(8-9). – P. 41–43. – Available at: http://transatlantic.saisjhu.edu/publications.php?PublD=2&print=yes.
127. Avramov S. Postherojski rat Zapada protiv Jugoslavije: (Monografija). – Veternik: LDI, 1997. – 460 s.
128. Avramov S. Trilateralna komisija: (Monografija). – Veternik: LDI, 1998. – 129 s.
129. Baldwin R., Venables A. Regional Economic Integration // Handbook of International Economics. Volume 3, Amsterdam: North-Holland. – 1995. – 898 p.
130. Bechev D. Between Enlargement and CFSP: the EU and Western Balkans [Internet] // LSE European Foreign Policy conference 2–3 June 2004. – London: London School of Economics, 2004 – Available at: http://www.sant.ox.ac.uk.
131. Bendenter R. Geografiju ne mozete se izmenite // Naša Borba. – Beograd, 1996. – 22 okt. – S. 13.
132. Bilten Vesti. – Moskva, 1994. – 5. Jan. – S. 5.
133. Biserko S. Bilans promašenog projekta // Helsinška povelja. – 2005. – Br. 79–80. – Januar–Februar. – S. 27–35.
134. Boyes R. Shadowy Irregulars Keep Alive City’s Hopes // The Times. – London, 1992. – 28 August. – P. 1.
135. Brey T. Media monopolies in former Yugoslavia fuel the war // Deutsche Presse. – 1995. – Jan. 4. – P. 6–7.
136. Britain and the European Union. Sticking with a failed policy in order not to lose face // International Currency Review. – 1996. – Vol. 23, №3. – P.1–34.
137. Brok P. Dateline Yugoslavia: the partisan press // Foreign policy. – I., 1993/1994. – No. 93. – P. 152–172.
138. Brunnstrom D. Serbia Yet To Decide on Kosovo Status Talks [Internet] // Reuters. – 2006. – July 18. – Available at: http://www.defensenews.com/story.php?F=1960709&C=europe.
139. Bulatović M. Pravila Cutanja: (Monografija). – 4. Izd. – Niš: Zorgraf, 2005. – 349 s.
140. Carr T. German and US Involvement in the Balkans: a Careful Coincidence of National Policies? // Symposium on the Balkans War Yugoslavia: Past and Present [Internet]. – Chicago, 1995. – August 31–September 1. – 24 p. – Available at: http://emperors-clothes.com/articles/carr/carr/html.
141. Çayhan E. A Europe for All. Perceptions // Journal of International Affairs. –– 2000. – Vol. V, No. 2. – June–August. – P. 33–43.
142. Changing Balkan. The European prospects of the Balkan countries // International Conference. Athens, 29 November – 1 December 2002. – Sofia: Balkan political club foundation, 2002. – V. 3. – 165 p.
143. Cinjenice o krizi u bivsoj Jugoslaviji // Medunarodna politika. – Beograd, 1993. – God. 44. – Br. 1014. – S. 1–32.
144. Cohen L. Broken Bonds: Yugoslavia’s Disintegration and Balkan Politics in Transition: (Monograph). – 2nd edition. – Oxford: Westview Press, 1995. – 374 p.
145. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament: Stabilization and Association Process for the countries of South East Europe: COM (99) 235, 26 May 1999 / Commission to the Council and the European Parliament. – Brussels, 1999. – (Directives of EC).
146. Council regulation (EC): on 5 December 2000 / European Commission. – Brussels, 2000. – No. 2666/2000. – (EC Regulation).
147. Czyrek J. The Balkan kettle // Review of International Affairs. – 1995. – 15 April. – P. 9–10.
148. Darrendorf R. Gesellschaft und Democratic in Deutschland: (Monograph). – Munich, 1965. – P. 174.
149. Demetropolou Cf. L. Western Balkans: Europeanization Potential and Accession Prospects’// Workshop “The EU and Southeast Europe after 2004”. Stirling, 19–20 March 2004. – Stirling; University of Stirling and the Economist Intelligence Unit, 2004. - 13 p.
150. Deutsch M. The Resolution of Conflict: (Monograph). – New Haven, 1973. – P. 17.
151. Dialogue / Editors E. Dayton, M. Marion. – Paris: Wilfred Laurier University Press, 1996. – 17 Mars. – P. 60–69.
152. Djordievic. D. The Balkan Revolutionary Tradition: (Monografija) / Djordievic. D., Fischer-Galati S. – New York: Columbia University Press, 1981. – 271 p.
153. Document UN: S/1994/811 / UN Security Council. – New York, UNSC, 1994. – P. 2.
154. Document UN: S/24795 / UN Security Council. – New York, UNSC, 1995. – P. 1.
155. Dokumenti KEBS 1975-1995 / OSCE. – Beograd: Međunarodna politika, 1995. – 454 p.
156. Drakulić S. How we survived communism and even laughed: (Monografija). – New York: W.W. Norton and Company, 1993. – 125 p.
157. Eskudé С. The European Union and global security in the postmodern world-system // The European Union in the World System Perspective. – Warsaw, 2002. – P. 95–120.
158. Europe and the Challenge of Enlargement: on 24 June 1992 / European Council. – Lisbon: Bulletin of the European Communities, Supplement 3/92, 1992. – 26-27 June. – P. 10. – (Library of European Council).
159. EU-Western Balkan Summit Declaration: 21 June 2003 / European Commission. – Thessaloniki: PRES10229/03, 2003. – 35 p.
160. FBIS: Srbi u Bosni. Intervju s Karaђičem // FBIS-East Europe. – 1991. – October 23. – P. 10 –16.
161. Ferrier J.-F. Les relations internationales. Les acteurs. Les fondaments et les buts. Les techniques: (Monograph). – Paris, 1991. – P. 121–130.
162. Franges B. Yugoslavia and the World Economy / B. Franges. – Belgrade: Medjunarodna Politica, 1987. – P. 22–23.
163. Freedman L. The Politics of British Defense, 1979–98. Basing-stoke: (Monograph). – London–New York, 1999. – 253 p.
164. General framework agreement for peace in Bosnia and Hercegovina: on 14 December 1995 / Office for High Representative and EU Special Representative. – Review of International Relations. – 1996. – February 15. – P. 1–38.
165. Georg A. A Provisional Theory of Crisis Management // Avoiding War: Problems of Crisis Management. – Boulder Colo, 1991. – P. 22.
166. Ginsberg R. The European Union Alone Again in the Balkans: An American Perspective [Internet] // Seventh Annual Foreign Policy Conference “The European Perspective in the Balkans”. Berlin, July 6-7, 2006. – Berlin; Heinrich Boell Stiftung, 2006. – Available at: http://www.skidmore.eu.
167. Glenny M. The Fall of Yugoslavia: The third Balkan war: (Monograph). – London: Penguin Books, 1992. – 194 p.
168. Glenny M. Carnage in Bosnia, for Starters // New York Times. – New York, 1993. – 29 July. – P. A 23.
169. Golubović Z. Društveni karakter i društvene promene u svetlu nacionalnih sukoba / Golubović Z., Kuzmanović B., Vasović M. – Beograd: Institut za filozofiju s društvenu teoriju, 1995. – 375 s.
170. Gordon N. B. Dayton’s lessons for Kosovo [Internet] // The Baltimore Sun. – 2005. – December 14. – Available at: http://www.baltimoresun.com.
171. Guskova J. Jugoslovenska kriza i Rusija: (Monografija). – Beograd: Institut za medunarodnu politiku i privredu, 1995. – 215 s.
172. Guskova J. Lekcije balkanske krize za Evropu i Rusiju [Internet] // Lekcija na pravnom fakultetu Univerziteta u Banja Luci, 10 novembara 2003. – Banja Luka: Pravni fakultet Univerziteta Banja Luke, 2003. – Available at: http://www.guskova.ru/lat?doc=/w/present/2003-nov.
173. Guskova J. Istorija Jugoslovenske krize II. 1990–2000: in 2 v./ J. Guskova; Prev. sa ruskog Dr. S. Živanov, J. Kostić, L. Prvulović, T. Bojanić. – [1.izd.]. – Beograd: Izdavački Grafički Atelje «M», 2003. – V. 2. – 518 s.
174. Guskova J. Istorija Jugoslovenske krize 1. 1990–2000: in 2 v. / J. Guskova; prev. sa ruskog Dr. S. Živanov, J. Kostić, L. Prvulović, T. Bojanić. – [1.izd.]. – Beograd: Izdavački Grafički Atelje «M», 2003. – V. 1. – 482 s.
175. Helsinki Watch. War Crimes in Bosnia-Herzegovina. Vol. I / Helsinki Watch. – New York – Washington – Los Angeles – London: Human Rights Watch, 1992. – 458 p.
176. Helsinki Watch. War Crimes in Bosnia-Herzegovina. Vol. II / Helsinki Watch. – New York – Washington – Los Angeles – London: Human Rights Watch, 1993. – 422 p.
177. Ho S. US Official: Bosnia’s Dayton Peace Accord Must be ‘Modernized’ // Voice of America. – Washington. – 21 November 2005. – P. 3
178. Holsti O. Crisis, Escalation, War: (Monograph). – L.: Montreal, 1972. – 428 p.
179. Hombach B. The Stability Pact – Lessons for the Future [Internet] // Five Years of Stability Pact: Regional Cooperation in Southeast Europe Summaries SOM 4/2004. – Brussels, 2004. – Special Issue. – 6 p. – Available at: http://www.suedosteuropa-gesellschaft.com/pdf_2004/summaries4_04.pdf.
180. Howorth J. Transatlantic perspectives on European security in the coming decade // Yale Journal of International Affairs. – 2005. – Summer/Fall. – P. 8–23.
181. Ilić J. The Balkan Geopolitical Knot and the Serbian Question [Internet] // Serbian Questions in the Balkans. – Belgrade: University of Belgrade, Faculty of Geography. 1995. – Available at: http://www.rastko.org.yu/istorija/srbi-balkan/jilić-knot.html.
182. Information Notes No. 6–7/96 (June/July 1996): Bosnia and Herzegovina, Croatia, the Federal Republic of Yugoslavia, the Former Yugoslav Republic of Macedonia and Slovenia / United Nations High Commissioner for Refugees. – New York: Office of the Special Envoy of United Nations High Commissioner for Refugees, 1996. – 13 p.
183. Intervju: Vuk Drašković Nezavisnost Kosmeta dovela bi do nezavisnosti RS [Internet] // Blic Online. – 2005. – Available at: http://www.mfa.gov.yu/Srpski/Pressframe1.htm.
184. Izetbegović A. Govori, pisma, interviji ’95: (Monografija). – Sarajevo: TKP «Sahinpašić», 1996. – 200 s.
185. Janša J. Pomaci: Nastajanje i odbrana slovenske drzave: (Monografija). – Zagreb: Mladinska knjiga, 1993. – 341 s.
186. Jez B. Nikoli već JU?: Bela Knjiga o raspadu Jugoslavije: (Monografija) / Jez B., Tejchman N., Gradechny P. – Pristina: Hist. ust., 1996 . – 255 s.
187. Judah T. The Serbs: History, myth and the destruction of Yugoslavia: (Monograph). – L.: New Haven, Yale Univ. Press, 1977. – 350 s.
188. Jugoslavija na kriznoj prekretnici / Ured. Baćević L. i dr. – Beograd: Institut društvenih nauka, 1991. – 335 s.
189. Jugoslavskoje antivarvarstvo / Krančanič K., Čolovič D., Vojnovič D., Zečevič L. – Beograd: Sajuznoje ministarstvo informaciji, 2000. – 231s.
190. Kajan I. Muslimanski danak u krvi: svedočanstva zločina nad Muslimanima: (Monografija). – Zagreb: Kulturno društvo muslimana hrvatske «Preporod», 1992. – 116 s.
191. Kajan I. Zavođenje muslimana: (Monografija). – Zagreb: Kulturno društvo muslimana hrvatske «Preporod»,1992. – 94 s.
192. Kennan G. The Other Balkan Wars: a 1913 Carnegie Endowment Enquiry in retrospect with a new introduction and reflections on the present conflicts. – Washington, DC: Carnegie Endowment, 1993. – 418 s.
193. Kongres bosansko muslimanskih intelektualaca: mater. kongresa, 22 decembara 1992, Sarajevo / urednik Husnija Kamberović. – Sarajevo: Vijeće Kongresa bosanskomuslimanskih intelektualaca, 1994. – 203 s.
194. Koppa M. Security Dilemmas in Eurasia: (Monograph). – Athens: Nereus, 1999. – P. 2.
195. Kovačević S. Hronologija Jugoslovnske krize (1992–1993) / Kovačević S., Dajić P. – Beograd: Institut za evropske studije, 1994. – 284 s.
196. Kovačević S. Hronologija Jugoslovnske krize 1994 / Kovačević S., Dajić P. – Beograd: Institut za evropske studije, 1995. – 270 s.
197. Krasniqi E. UNSC set to break Kosovo status quo [Internet] // ISN Security Watch. – 2006. – 20 July. – Available at: http://www.kosovo.net/news/archive/2006/July_23/1.html
198. Krizan M. Of «Civil Society» and Socialism in Yugoslavia // Studies in Soviet Society. – 1989. – Vol. 37, No. 4. – P. 287–306.
199. Kuklinski A. Efficiency versus Equality: Regional Policies in Central and Eastern Europe // Development Perspectives for the Wider European Territory: proceedings of a joint conference (Dresden, 15–16 November 1993). – Luxemburg: Council of Europe/European Commission, 1993. – 7 p.
200. Kupiecki R. Wielka Brytania wobec europejskiej współpracy w dziedzinie bezpieczeństwa i obrony // Bezpieczeństwo Polski w zmieniającej się Europie. Europejska Tożsamość w Dziedzinie Bezpieczeństwa i Obrony. – 1996. – №9. – S.79–106.
201. Laaser C-F., Schrader K. The Baltic States’ Integration into the European Division of Labour [Internet] // Kiel Working Paper No. 1234. – Kiel: Kiel Institute for World Economics, 2004. – December. – Available at: http://www.uni-kiel.com/ifw/pub/kap/2004/kap1234.pdf.
202. Lampe J. Yugoslavia as History: twice here was a country: (Monograph). – London: Cambridge University Press. – 1996. – 468 p.
203. Lee H. Deep Integration and Its Impact on Nonmembers: EU Enlargement and East Asia [Internet]. – Kobe: Research Institute for Economics and Business Administration. – 2006. – February. – P. 1–27. – Available at: http://rieb.kobe.-u.ac.jp/academic/ra/dp/English/dp184.pdf.
204. Londonska Konferencija o Bivsoj Jugoslaviji i ucesce delegacije SR Jugoslavije // Jugoslovenski pregled. – Beograd, 1992. – No. 3. – S. 56 – 63.
205. Lutovac Z. Manjine, KEBS i jugoslovenska kriza: (Monografija). – Beograd: Institut za međunarodnu politiku i privredu, 1995. – 215 s.
206. Maarten de Vet J. EU Enlargement and Pre-accession: Reflections Concerning Central and Eastern Europe [Internet] // 5th Nordic Baltic Conference in Regional Science. Tartu, 1-4 October 1998. – Tartu; Estonian Institute for Futures Studies, 2006. – 7 March. – Available at: http://www.geo.ut.ee/nbc/paper/devet.htm.
207. Magaš B. The destruction of Yugoslavia: (Monograph). – London/New York: Verso, 1993. – 366 p.
208. Major and Clinton, an ocean apart (Column) // The Economist. – 1992. – December 12. – P. 48.
209. Marković B. Yugoslav Crisis and the World: Chronology of Event: January 1990 – October 1995: (Monograph). – Beograd: Institute of International Politics and Economics, 1996. – 212 s.
210. Mass killing and genocide in Croatia 1991/1992: (Monograph) / Kostovic I. – Zagreb: The Ministry of Information, 1992. – 297 s.
211. Međunacionalni sukobi i rat na prostoru bivše Jugoslavije i mogučnosti njihovog rešavanja / L. Basta, R. Nakarada, S. Samardžić i dr. – Beograd: Institut za evropske studije, 1992. – 43 s.
212. Međunarodno pravo i Jugoslovenska kriza: Zbornik radova / Editor M. Sahović. – Beograd: Institut za medunarodnu politiku i privredu, 1996. – 463 s.
213. Meier V. Yugoslavia: a History of its Demise: (Monograph). – London: Routlage, 1999. – 279 p.
214. Mesić S. Kako je zrušena Jugoslavija: politički memoari. – Zagreb: Nislavpress, 1994. – 350 s.
215. Military gains upset diplomats // EIR. – 1994. – June, 10. – P. 51.
216. Milosević S. Godine raspleta: (Monografija). – Peto izdanje. – Beograd: BIGZ, 1989. –– 349 s.
217. Minic J. Regional Cooperation in Southeast Europe [Internet] // Journal of Southeast Europe and Black Sea Studies. – 2000. – Vol. 1, No.1. – Summer. – (Working paper 17/01, January 2001, ESRC – «One Europe or Several?» Project, Sussex European Institute). – Available at: http://www.one-europa.ac.uk/index.htm.
218. Modanu M. The European Union and conflict prevention in the Balkans: Regional Integration and the impact of the impact of the enlargement process [Internet] // New Balkan Politics. – 2003. – No. 7/8. – Available at: www.newbalkanpolitics.org.mk.
219. Mojzes P. Religious and the War in Bosnia: (Monograph). – Atlanta, GA: Scholars’ Press, 1998. – 294 p.
220. Nasiljem i zlocinom proti prava: Hrvatska 91 / Priredili M. Sratčević, N. Petković]. – Beograd: Vojniizdavacki i novinski cetar, 1991. – 126 s.
221. NATO i Partnerstvo za mir / Uredio Milinkovic B. – Beograd: Međunarodna politika, 1996. – 252 s.
222. Nejer A. Ratni zlocini. Brutalnist, genocide, terror i borba za pravdu / Prev. sa engl. N. Petrovic. – Beograd: Samizdat B92, 2002 – 314 s.
223. Notes from underground on another Balkan Rift // New York Times. – 1997. – 9 May. – P. A 4-5.
224. Noutcheva G. EU Conditionality, State Sovereignty and the Compliance Patterns of Balkans States [Internet]. – Brussels: Center for European Policy Studies, 2006. – P. 1. – Available at: http://www.ceps.be.
225. Ogoreć M. Hrvatski domovinski rat 1991–1993: (Monografija). – Opatija: Otokar Kersovani, 1994. – 192 s.
226. Oliver I. War and peace in the Balkans. The Diplomacy of Conflict in the Former Yugoslavia: (Monograph). – London – New York: I.B. Tauris and Co LTD, 2005. – 271 p.
227. Papadimitrou D. The European Union’s Strategy in the Post-Communist Balkans // Journal of South European East and black Sea Studies. – 2001. – Vol. 1, No. 3. – Р. 69–94.
228. Petkovic R. Effect of the Yugoslav Crisis upon the Balkan Situation // CSS Survey. – Belgrade. – 1996. – March. – P. 3.
229. Petric V. Dugi put u rat. Kosovo i međunarodna zajednica, 1989–1999 / Petric V., Pihler R. – Beograd: Samizdat B92, 2002. – 260 s.
230. Phil W., George A. Crisis Management in Europe: Old Mechanisms and New Problems // Avoiding War: Problems of Crisis Management. – Oxford: West view Press, 1991. – 590 p.
231. Pirijeveć J. Jugoslavija 1918–1992: (Monografija). – Koper: Lipa, 1995. – 464 s.
232. Politika // The International Weekly. – 1991. - No. 56 (April 13 – April 19). – P. 2.
233. Presidency Conclusions of the Santa Maria da Feira European Council: No. 200/1/00, 19–20 June 2000 / European Council. – Brussels: European Council Journal, 2000. – 12 p.
234. Priebe R. The European Perspective of the Western Balkans, its Regional Dimension and the Contribution of the Stability Pact [Internet] // Special Issue: Five Years of Stability Pact: Regional Cooperation in Southeast Europe Summaries SOM 4/2004. – 2004. – Available at: http://www.suedosteuropa-gesellschaft.com/pdf_2004/summaries4_04.pdf.
235. Prodi R. The Future of Europe. The Enlargement Process and Cyprus [Internet]. – Brussels: European Commission, 2002. – Available at: http://europa.eu.int/futurum/documents/offtext/sp180202_en.htm.
236. Qerimi Q. Southeast Europe’s Integration: Dreams and Realities [Internet] // South East Europe Review. – 2002. – No. 4. – P. 43-56. – Available at: http://www.ceeol.com.
237. Rakipi A. Understanding the Balkan Democratization Processes – a Liberal Approach [Internet] // Südosteuropa Mitteilungen. – 2004. – No. 4. – P. 78–93. – Available at: http://www.suedosteuropa-gesellschaft.com/pdf_2004/summaries4_04.pdf.
238. Rezoljucije Saveta bezbednosti i kriza u bivsoj Jugoslaviji (i drugi dokumenti) / Priredio P. Sandor. – Beograd: Međunarodna politika, 1994. – 125 s.
239. Samarđić S. Prinudna zajednica i demokratija: (Monografija). – Beograd: Institut za evropske studije, 1994. – 274 s.
240. Savet Evrope 1949–1996: Dokumenti / Urednik B. Milinkovic. – Beograd: Međunarodna politika, 1996. – 309 s.
241. Schaefer M. Regional Cooperation as the Road to the European Union. The Future of the Stability Pact [Internet] // Südosteuropa Mitteilungen. – 2004. – P. 34–39. – Available at: http://www.suedosteuropa-gesellschaft.com/pdf_2004/summaries4_04.pdf.
242. Schmidt F. Balkans on Their Way Toward European Integration? // RFE/RL, Inc., – 2000. – April 20. – P. 56–62.
243. Sekelj L. Yugoslavia: the process of disintegration (Boulder, CO: Social Science Monographs). – New York: Columbia University Press, 1993. – P. 234.
244. Sekulić M. Jugoslaviju niko nije branio a vrhovna komanda je izdala: (Monografija). – Beograd: NIDDA: Vesti, 1997. – 430 s.
245. Setinc F. Zbogom, Yugoslavia: (Monografija). – Ljubljana: Drzhavna zalozba Slovenije, 1993. – 332 s.
246. Silber L. The Death of Yugoslavia: (Monograph) / Silber L., Litl A. – London: Penguin, 1995. – 426 p.
247. Singleton F. A Short History of Yugoslav Peoples: (Monograph). – London: Cambridge University Press. – 1985. – 309 p.
248. Sirotković J. Hrvatsko gospodarstvo 1945–1992: Economski uzroci sloma Jugolavije i oruzane agresije na Hrvatsku: (Monografija). – Zagreb, 1993. – 163 s.
249. Sirtković J. Hrvatsko gospodarstvo 1945–1992: Ekonomski uzroci sloma Jugoslavije i oruzna agresija na Hrvatsku: (Monografija). – Zagreb, 1992. – 336 s.
250. Slovenija proti Jugoslavoje / Rotar B., Volk V. i dr. – Ljubljana: Mihelac, 1992. – 272 s.
251. Sowards S. Modern Balkan history. The Balkan in the age of Nationalism [Internet]. – Available at: www.lib.msu.edu/sowards/balkan/lect.
252. Stavovi Srpske Delagacije na Pregovorima o Statusu Kosova [Internet] // RTS Vesti. – 2006. – July 24. – Available at: http://www.rts.co.yu/jedna_vest.asp?IDNews=156140.
253. Steele J. US Pushes for Decision on Kosovo Status [Internet] // Guardian. 2005. – June 8. – Available at: http://www.mfa.gov.ya/FDP/gurdian08062005.htm.
254. Stewart B. Broken Lives: a personal view of the Bosnian conflicts: (Monograph). – London: Harper Collins, 1994. – P. 6.
255. Stojanovic S. Glavni cinioci nasilnog raspada Jugoslavije [Internet] // Komunikacija. – 2003. – V. 1. – Available at: http://www.komunikacija.org.yu/komunikacija/casopisi/fid/V1/d03/document.
256. Strategy shift in Croatia // EIR. – 1994. – May 22. – P. 34.
257. Strugar V. Povelja Jugoslavije (Ustav drzhave i druzstva): (Monografija). – Beograd: Strucna kniga, 1990. – 121 s.
258. Strugar V. Srbi, Hrvati, Slovenci i Treca Jugoslavija: (Monografija). – Beograd: Strucna knjiga, 1992. – 368 s.
259. Svetska bibliografija o krizi u bivsoj Jugoslaviji / Priredili D. Stanković, Z. Maltarić. – Beograd: Međunarodna politika, 1996. – 322 s.
260. Tanner M. Croatia: A nation forged in war: (Monograph). – London: New Haven,Yale univ. Press, 1977. – 338 s.
261. Thatcher M. Statecraft: Strategies for a Ganging World: (Monograph). – New York: HarperCollins, 2002. – 512 p.
262. Tomić I. Cija je Bosna і Hercegovina: (Monografija). – London, 1994. – 61 s.
263. Touval S. The European Union and the Beginning of Mediation in the Yugoslav Wars [Internet] // Centre for the Study of European Politics and Society. – 2008. – Available at: http://hsf.bgu.ac.il/europe/index.aspx?pgid=pg_128139647015625000.
264. Traynor I. A question who calls a shots // The Guardian. – 1995. – Jan. 28. – P. 27.
265. Tupy M. EU Enlargement: Casts, Benefits, and Strategies for Central European Countries // Policy Analysis. – 2003. – No. 489. – September 18. – P. 1–20.
266. U.S., Europe Reject Partitioning Kosovo, State’s Burns Says [Internet]. – 2005 – 09 November. – Available at: http://usinfo.state.gov.
267. UN backs tal